Податок з власників транспортних засобів:
нововведення законодавства

У газеті “Урядовий кур'єр” від 30 грудня у 2006 році № 248 опубліковано Закон України від 06.12.2006 p. № 427-V “Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації транспортних засобів”, яким у новій редакції викладено Закон України від 11.12.1991 р. № 1963-XII “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” і внесено зміни до інших законодавчих актів. Закон № 427 набрав чинності 1 січня в 2007 року.

Законом № 1963 установлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування і проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Розглянемо основні зміни, які містить нова редакція Закону, що розглядається.

У першій же статті нової редакції ми бачимо зміни, які полягають у доповненні кола платників податку з власників транспортних засобів. Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - податок) були і залишаються підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що є об'єктами оподаткування. До зазначеного кола платників цього податку з прийняттям нової редакції Закону № 1963 додані юридичні та фізичні особи, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів.

Листом від 14.11.2006 р. № 12878/6/17-0316 ДПАУ повідомила, що коли на балансі підприємства числяться транспортні засоби, які придбані для їх подальшого продажу (як товар) і які не підлягають реєстрації в органах ДАІ за таким підприємством-продавцем у випадках, передбачених чинним законодавством, по таких транспортних засобах податок з власників транспортних засобів не нараховується і не сплачується.

У попередній редакції Закону поняття “перша реєстрація” не згадувалося. Тому розглянемо, що має на увазі законодавець під цим поняттям. Перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, що здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Серед об'єктів оподаткування змін не сталося, за винятком усунення некоректного формулювання. Зокрема, слова “крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних” замінені на “крім пожежних і швидкої допомоги”. Це цілком логічно, оскільки і пожежні, і машини швидкої допомоги є автомобілями спеціального призначення і вказувати на це в Законі не обов'язково.

Об'єктами оподаткування з власників транспортних засобів не є, як і раніше:

- трактори на гусеничному ходу - код 8701 30;

- мотоцикли (включаючи мопеди) і велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см - код 8711 10;

- автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні - код 8705;

- транспортні засоби вантажні, самохідні, які використовуються на заводах, складах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 8709;

- машини і механізми для сільськогосподарських робіт - коди 8432; 8433;

- яхти, судна вітрильні та човни спортивні - коди 8903 91; 8903 92; 890399.

Згідно з новою редакцією Закону № 1963 з 1 січня в 2007 року податок сплачується в розмірах, наведених в таблиці 1.

Таблиця 1

Ставки податку з власників транспортних засобів

продовження таблиці

Щодо тих змін, які відбулися вставках податку, слід зазначити, що у попередній редакції Закону № 1963 (від 25.03.2006 р.) не враховувався “вік” автомобіля, а вирішальним фактором був у більшості випадків об'єм двигуна. Цей показник і в новій редакції Закону є одним з визначальних. Але, ще раз повторимо, лише одним. Загальна схема визначення ставки податку наведена на мал.1. (Малюнок 1 див.: розділ"Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації" )

Порядок зарахування податку з власників транспортних засобів у 2007 році дещо відрізняється від того, що діяв раніше. Так, до 2007 року цей податок підлягав сплаті за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб. Нова редакція Закону визначила, що зарахування цього податку провадиться за місцем реєстрації таких транспортних засобів.

Крім того, до одержувачів коштів у вигляді податку з власників транспортних засобів додано бюджет міста Києва.

Порядок розподілу коштів, що надходять на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і бюджетів міст Києва та Севастополя, не зазнав змін, їх розподіл здійснюється в такому співвідношенні:

- 85% суми податку спрямовується на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг;

- 15% спрямовується до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць у населених пунктах, що відносяться до комунальної власності і сполучаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення.

При цьому податок з визначених Законом власників водних транспортних засобів спрямовується до бюджетів місцевого самоврядування (місцеві бюджети) за місцем реєстрації таких транспортних засобів.

Аналізуючи зміни в пільгах, що надаються по податку з власників транспортних засобів, насамперед, відзначимо, що з переліку пільговиків виключені сільськогосподарські підприємства - товаровиробники, які раніше мали пільги при використанні тракторів колісних, автобусів і спеціальних автомобілів для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти. У зв'язку з тим що із Закону про фіксований сільгоспподаток Законом № 427 виключено положення про звільнення таких платників від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Законом № 1963 додатково надані пільги для осіб, які відповідно до законодавства є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, - за трактори колісні (код 8701, крім сідельних тягачів - код 8701 02) і вантажні автомобілі (код 8704).

Незначних змін зазнала метв об'єму циліндра двигуна мотоцикла. Раніше для користування пільгою з цього податку було достатньо, щоб об'єм циліндра двигуна мотоцикла не перевищував 650 куб. см, а в новій редакції ця верхня межа збільшена до 750 куб. см.

До числа пільговиків, до яких пільга з податку з власників транспортних засобів застосовується у половинному (50%) розмірі, відносилися громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 87 03), виготовлені в країнах СНД і взяті на облік в Україні до 1990 року включно, і вантажні автомобілі (код 87 04) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, - щодо одного із зазначенихавтомобілів. З прийняттям нової редакції Закону вимоги до цієї групи пільговиків дещо змінилися. Так, для отримання пільги на легковий автомобіль тепер уже не обов'язково, щоб він був виготовлений у країнах СНД, але об'єм циліндрів його двигуна не повинен перевищувати 2500 куб. см.

Статтею 4 Закону № 1963 у редакції від 06.12.2006 р. установлено, що пільги не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, які придбані за рахунок коштів Державного або місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам згідно із законодавством України.

Крім того, Законом № 1963, який є спеціальним законом про оподаткування, органам місцевого самоврядування в межах повноважень надане право приймати рішення щодо звільнення від сплати податку осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного вантажного автомобіля (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.

Строки сплати податку з прийняттям нової редакції Закону, що розглядається, не змінилися. Головним мотивом, що проходить через весь Закон і обумовлює практично всі його зміни, є перша реєстрація в Україні. Тепер фізичні особи сплачують податок не тільки перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, технічним оглядом транспортних засобів щороку або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, у якому провадиться технічний огляд, але й перед проведенням першої реєстрації в Україні.

За наявні у юридичних осіб транспортні засоби податок сплачується, як і раніше, щокварталу рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Зміни відбулися у порядку сплати податку юридичними та фізичними особами за транспортні засоби, які придбані або зняті з реєстрації протягом року.

Раніше за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачувався перед їх реєстрацією за строками сплати (кварталами), що не настали, починаючи з кварталу, у якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Нова редакція з кварталів перейшла на місяці. Тепер за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, що залишилися до кінця року, починаючи з місяця, у якому проведена реєстрація транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією

Строки подання Розрахунку суми податку за такі транспортні засоби не змінилися його необхідно у 10-денний строк після реєстрації транспортного засобу подати до відповідного податкового органу.

У разі зняття юридичною особою транспортного засобу з реєстрації або його перереєстрації Закон передбачає перерахунок податку з власників транспортних засобів. Однак перерахунку не підлягає податок, сплачений при першій реєстрації.

Розмір податку перераховується перед зняттям транспортних засобів з реєстрації (перереєстрацією), але не по кварталах, що не настали, починаючи з наступного за тим, у якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано), як це було до 2007 року, а за місяці, що залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому його знято з реєстрації (перереєстровано). Схематично строки сплати податку наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Строки сплати податку з власників транспортних засобів

При здійсненні будь-яких дій з транспортними засобами (перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку або техогляд) фізичні особи, як і раніше, зобов'язані подавати до відповідних органів квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередні (у разі здійснення сплати). І за поточні роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що надає право на користування цими пільгами Аналогічно юридичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти тим самим органам платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземних транспортних засобах до територіальних дорожніх фондів, а по водних транспортних засобах -до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).

Відсутність документів про сплату податку або документів, що надають право на користування пільгами, є підставою для відмови відповідних органів провадити першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію і технічний огляд транспортних засобів

Порядок обчислення податку не змінився з прийняттям нової редакції Закону № 1963-ХІІ. Як і раніше, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Нарахування податку з власників наземних транспортних засобів ведеться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 Закону, що наведені вище.

Суттєвою відмінністю нової редакції Закону № 1963 є змінений порядок подання звітності з цього податку. До 2007 року Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів подавався до податкових органів за місцем перебування юридичних осіб і за місцем постійного базування транспортних засобів у строки, визначені законом для річного звітного періоду. По транспортних засобах, які на 1 січня перебувають на балансі підприємства, Розрахунок подається протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. При цьому Законом № 1963 не передбачена можливість перенесення строку сплати (наприклад, якщо такий строк припадає на вихідний або святковий день). Згідно з внесеними новою редакцією Закону змінами одержувачем цього Розрахунку є податкові органи за місцем реєстрації транспортних засобів, а не за місцем перебування юридичних осіб і за місцем постійного базування транспортних засобів.

Порядок сплати податку фізичними особами, який встановлював, що коли транспортні засоби придбані у другому півріччі, то податок сплачується у половинному розмірі встановленої суми, а за транспортні засоби, зняті фізичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок податку у разі його сплати за періоди, що не настали, відмінений. Згідно з новою редакцією Закону № 1963 за транспортні засоби, придбані фізичними особами протягом року, крім тих, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, що залишилися до кінця року, починаючи з місяця, у якому проведено реєстрацію транспортного засобу. А от перерахунок податку при знятті транспортного засобу з обліку для фізичних осіб Законом взагалі не передбачений.

В іншому порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів не змінився. У разі викрадення (крадіжки) транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення (крадіжки) підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.

Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за довіреністю іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передане, якщо це передбачено в довіреності на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

У разі виявлення юридичних або фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш ніж за три попередні роки. Перерахунок неправильно сплаченого податку допускається не більш ніж за три попередні роки.

Нововведенням Закону № 1963 у редакції від 06.12.2006 р. є обов'язок органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, щомісяця повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

Відповідальність платників податку, що допускають порушення у розрахунку і сплаті податку з власників транспортних засобів, не змінилася і регламентується ст.7 Закону № 1963.

У разі коли юридична особа приховує або занижує податок з власників транспортних засобів, передбачено штраф у розмірі 100% суми недоплати; нараховані на суму недоплати пеня або штраф (за рішенням податківців) у розмірі 120% річної облікової ставки НБУ, що діяла на момент фактичної сплати.

Уразі коли юридична особа несвоєчасно сплачує податок з власників транспортних засобів, за кожний день порушення строку передбачена пеня у розмірі 120% річної облікової ставки НБУ, що діяла на день складання акта (довідки) про документальну перевірку.

У разі коли юридична особа не веде обліку податку з власників транспортних засобів або веде цей облік неправильно, не подає відомостей щодо нарахування податку або несвоєчасно їх подає, передбачено штраф у розмірі 10% суми податку, що підлягає сплаті. Крім того, за кожне неподання або затримку передбачена штрафна санкція у розмірі 10 НМДГ (пп.17.1.1 Закону № 2181).

За прострочення платежу по податку з власників транспортних засобів передбачена адміністративна відповідальність згідно з ст.163 КУпАП. Відповідно до зазначеної статті несвоєчасне подання службовими особами підприємств, установ і організацій платіжних доручень на перерахування і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті,- спричиняє накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян При цьому до кількості днів прострочення платежу адміністративний штраф не прив'язаний. Отже, до директора і бухгалтера може бути застосовано адміністративний штраф у розмірі від 85 до 170 грн. навіть за один день прострочення платежу, а при повторному порушенні - від 170 до 255 грн.

До речі, про відповідальність фізичних осіб за порушення порядку і строків сплати податку з власників транспортних засобів у Законі № 1963 не йдеться. Мабуть, тому що практично в будь-якій ситуації цей податок фізична особа сплачує перед (див таблицю 2) здійсненням будь-яких дій з транспортним засобом.

Як і раніше, Закон № 1963 припускає оскарження дій службових осіб податкових органів, пов'язаних зі справлянням податку і застосуванням фінансових санкцій.

Отже платіть та їздіть скільки забажаєте.

Список використаних нормативно-правових актів

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Закон № 427 - Закон України від 06.12.2006 p. № 427-V “Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації транспортних засобів”.

Закон №1963 - Закон України від 11.12.1991 р. № 1963-ХІ! “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” у редакції від 18.02.1997 р. № 75/97-ВР.

Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Закон про фіксований сільгоспподаток - Закон України від 17.12.1998 р. № 320- XIV

“Консультант бухгалтера” № 7 (391) 12 лютого 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)