документiв в базi
550558
Подiлитися 

Документ втратив чиннiсть!


ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 369 від 28.08.2001

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 вересня 2001 р. за N 845/6036

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Правління Національного банку України
N 346 від 17.08.20
12)

Про затвердження Положення про застосування Національним
банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами
Національного банку
N 563 від 29.12.20
01
N 81 від 28.02.20
02
N 384 від 07.10.20
02
N 228 від 04.06.20
03
N 386 від 08.09.20
03
N 172 від 21.04.20
04
N 192 від 29.04.20
04
N 515 від 27.10.20
04
N 346 від 28.09.20
05
N 216 від 15.06.20
06
N 324 від 17.08.20
06
N 428 від 09.11.20
06 )

Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та з метою удосконалення системи заходів впливу за порушення банківського законодавства Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (додається).

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), крім глави 7, яка визнається такою, що втратила чинність, після введення в дію глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, яка набирає чинності з 01.01.2002.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) до 01.11.2001 розробити регламент застосування заходів впливу Національним банком України.

5. Установити, що Національний банк України застосовує до банків та їх керівників всі заходи впливу за поданням Генерального департаменту банківського нагляду та підрозділів банківського нагляду територіальних управлінь Національного банку України або за погодженням з ними відповідно до Регламенту застосування заходів впливу. Виняток становить письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій, що видається банкам за пропозиціями самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку та інших, крім банківського нагляду, структурних підрозділів територіальних управлінь Національного банку України.

У разі накладення штрафів на банки за ініціативою інших структурних підрозділів Національного банку (крім банківського нагляду), у тому числі тих, що не підпадають під дію статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), застосування яких відповідно до чинного законодавства у визначених випадках є обов'язковим, але може спричинити суттєве погіршення фінансового стану банку, Правління Національного банку або Комісія Національного банку в індивідуальному порядку та за окремою постановою (окремим рішенням) може дозволити поступову сплату банком штрафу протягом певного проміжку часу.

6. Унести до глави 7 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), такі зміни:

6.1. Абзац перший пункту 7.1 викласти в такій редакції:

"Національний банк має право накладати на банки штрафи в разі допущення ними порушень згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), зокрема такі".

6.2. В абзаці першому підпункту 7.6.2 пункту 7.6 слово "арбітражного" виключити.

6.3. Пункт 7.9 викласти в такій редакції:

"7.9. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 )".

7. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) довести цю постанову після державної реєстрації до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь, а також банків для керівництва та використання в роботі.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л.Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (П.В.Андрущенко), Департамент монетарної політики (Н.I.Гребеник) Департамент готівково-грошового обігу (Н.В.Дорофєєва), Департамент платіжних систем (В.Л.Кравець), Департамент валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Голова В.С.Стельмах

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
28.08.2001 N 369

Положення
про застосування Національним банком України заходів
впливу за порушення банківського законодавства

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Заходи впливу, що застосовуються
Національним банком

1.1. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - Положення) розроблене на підставі Законів України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі - Закон про банки), "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк). Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком до банків та інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку 1, заходів впливу за порушення банківського законодавства.

_______________

1 Інші особи, які є об'єктом перевірки Національного банку, визначені в статті 72 Закону про банки ( 2121-14 ). До інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку відповідно до Закону про банки, можуть застосовуватися заходи впливу, визначені в підпунктах "а" та "з" пункту 1.2 розділу I цього Положення.

У разі порушення банками чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно з Законом про банки ( 2121-14 ) (далі - банки), вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, установленому цим Положенням.

1.2. Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

д) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами.

е) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

ж) розпорядження щодо накладання штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

з) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку;

и) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

ї) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

й) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

1.3. Для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за їх діяльністю (далі - особливий режим контролю).

Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно з заходами впливу, що встановлені статтею 73 Закону про банки ( 2121-14 ), у разі виникнення в банку некерованої ситуації, а саме:

невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;

відсторонення керівників банків від посади;

виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів проведення банком операцій з високим рівнем ризику, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням вимог чинного законодавства, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;

виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;

потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації.

Рішення про встановлення особливого режиму контролю приймається Комісією Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або заступником Голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду), або у виняткових випадках на строк до одного місяця для подальшого вирішення питання щодо діяльності банку - Комісією при територіальному управлінні Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні) з повідомленням про це Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку протягом трьох робочих днів.

У разі встановлення особливого режиму контролю запроваджується проведення всіх початкових платежів від банку через відповідальних виконавців територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (АРМ-Ю) відповідно до пункту 4.9 глави I Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 N 621 (із змінами).

Крім того, банку забороняється безпосередній зв'язок з територіальними розрахунковими палатами для здійснення міжбанківських розрахунків. Цей зв'язок здійснюється лише через територіальне управління Національного банку.

Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю одночасно встановлюється і для всіх філій.

1.4. Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ); ( Пункт 1.4 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. ( Пункт 1.4 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися лише з такою метою:

для перевіряння ліцензії установи на право ведення діяльності;

для перевіряння права на здійснення банківської діяльності.

1.5. У разі розгляду Національним банком питань щодо застосування до конкретного банку заходів впливу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не раніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Ділова зустріч у вигляді наради оформляється протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

1.6. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу 2;

________________

2 Рівень достатності капіталу визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368.

розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

1.7. У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та покращення показників діяльності банку Національний банк може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу.

1.8. Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих заходів впливу не зупиняється.

Розділ II. Застосування письмового застереження та
укладення письмової угоди з банком

Глава 1. Письмове застереження

1.1. У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку Національний банк застосовує до банку письмове застереження. ( Пункт 1.1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

1.2. У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких йому потрібно вжити у визначені строки з метою їх усунення або недопущення надалі, зокрема щодо: ( Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;

( Підпункт "б" пункту 1.2 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

б) усунення порушень банком економічних нормативів;

в) зменшення невиправданих витрат банку;

г) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;

ґ) вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних (низькоприбуткових або збиткових) інвестицій;

д) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок, які здійснює Національний банк;

е) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 );

є) недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового резервування протягом одного календарного року;

ж) усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

з) інших порушень. ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Письмове застереження може застосовуватися в разі порушення банком Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) (залежно від характеру та виду порушення). ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

1.3. Письмове застереження застосовується самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати діяльність банків, а також територіальними управліннями Національного банку. Про застосування іншими структурними підрозділами Національного банку (крім банківського нагляду) письмового застереження має повідомлятися відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку для його інформованості щодо діяльності банку в цілому.

Письмове застереження підписується заступником Голови Національного банку, керівником (його заступником) самостійного структурного підрозділу центрального апарату або керівником (його заступником) територіального управління Національного банку.

Письмове застереження складається на бланку Національного банку або територіального управління Національного банку, у якому зазначається його назва "Застереження", та адресується банку із зазначенням повної назви банку. Письмове застереження надсилається банку за допомогою засобів спецзв'язку. ( Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

1.4. Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну перевірку.

Письмове застереження також може надсилатися банку під час інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

1.5. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового застереження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

1.6. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені строки відповідне територіальне управління Національного банку в строк до 5 робочих днів має подати до відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату пропозиції щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.

1.7. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу, зокрема укладення письмової угоди з банком.

Глава 2. Укладення письмової угоди з банком

2.1. Письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, або здійснює операції з високим рівнем ризику, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених проблем. ( Пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

2.2. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обгрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання.

Якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком [а саме: норматив мінімального рівня регулятивного капіталу банку (Н1) або норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), або норматив адекватності основного капіталу (Н3)], то він зобов'язаний протягом місяця подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку (далі - програма капіталізації) для укладення письмової угоди про його виконання. ( Пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки й висновку відповідного підрозділу Генерального департаменту банківського нагляду (територіального управління) Національного банку щодо реальності строків, установлених банком для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану.

Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку та/або іншою уповноваженою відповідно до вимог чинного законодавства особою, засвідчується печаткою банку.

Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті угоди, згідно з чинним законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням, спостережною/наглядовою радою або загальними зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до угоди.

2.3. Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають включати конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому, зокрема таке:

складання та виконання бізнес-плану або програми капіталізації банку (відповідно до додатка 2 до цього Положення), або програми фінансового оздоровлення (відповідно до додатка 1 до цього Положення); ( Абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

виконання плану заходів, спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності; ( Пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

( Абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

розроблення та запровадження положень щодо поліпшення практики кредитування;

зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним особам (інсайдерам) банку;

прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;

тимчасове припинення виплати дивідендів;

прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

реорганізація банку.

( Абзац тринадцятий пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

поліпшення якості активів, у тому числі шляхом вкладення коштів у безризикові активи (державні цінні папери з подальшим їх блокуванням на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку та депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком) у розмірі:

50 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить 30 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

40 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 20 до 30 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

30 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 10 до 20 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках. ( Пункт 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

2.4. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення проблем в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.

Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату (територіальне управління Національного банку) надсилає цьому банку лист з пропозиціями за підписом заступника Голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду) або директора Генерального департаменту банківського нагляду, або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також перелік вимог та умов, які банк зобов'язаний включити до письмової угоди. ( Абзац другий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

Територіальне управління або Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку в строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обгрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо територіальне управління (Генеральний департамент банківського нагляду) Національного банку має зауваження або доповнення до поданого банком проекту письмової угоди, то банку засобами спецзв'язку надсилається лист за підписом керівника/його заступника територіального управління (заступника Голови Національного банку - куратора служби банківського нагляду або директора Генерального департаменту банківського нагляду) Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проекту письмової угоди. ( Абзац третій пункту 2.4 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

Під час розгляду проекту угоди голова правління (ради директорів) банку, з яким має укладатися угода, може запрошуватися на нараду до керівника територіального управління Національного банку чи його заступника, або до директора Генерального департаменту банківського нагляду чи його заступника, або заступника Голови Національного банку, або на засідання Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) для надання пояснень.

Якщо протягом 15 календарних днів з дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди банк не врахував письмових зауважень Національного банку щодо проекту угоди, то територіальне управління (Генеральний департамент банківського нагляду) Національного банку порушує питання про застосування інших адекватних заходів впливу. ( Пункт 2.4 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

2.5. У письмовій угоді з боку Національного банку також має обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.

2.6. Письмову угоду з банком від імені Національного банку підписує керівник/його заступник територіального управління Національного банку (заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду або директор Генерального департаменту банківського нагляду). Письмова угода засвідчується відбитком печатки Національного банку (територіального управління Національного банку). ( Абзац перший пункту 2.6 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

Територіальне управління Національного банку після укладення письмової угоди з банком надсилає копію угоди до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку.

У разі відмови або ухилення банку від укладення письмової угоди в установлений строк без обгрунтованих причин до нього мають застосовуватися інші (жорсткіші) заходи впливу згідно з цим Положенням.

2.7. Контроль за виконанням банком зобов'язань за письмовою угодою здійснюється відповідним територіальним управлінням (структурним підрозділом центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.

2.8. У разі невиконання банком хоча б одного з прийнятих в угоді зобов'язань у встановлені строки відповідне територіальне управління (структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) Національного банку подає до Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) обгрунтовані пропозиції щодо розірвання угоди з банком та його подальшої діяльності (застосування інших жорсткіших заходів впливу). У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про розірвання угоди і застосування інших жорсткіших заходів впливу банку надсилається відповідне повідомлення. З часу прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про розірвання угоди з банком дія угоди припиняється.

Глава 3. Скликання загальних зборів учасників банку,
спостережної ради банку, правління (ради директорів)
банку для прийняття програми фінансового
оздоровлення або плану реорганізації банку

3.1. Комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право прийняти рішення про потребу скликання спостережної ради та/або правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для банку, який:

є недокапіталізованим чи значно недокапіталізованим

або в якому відбувається суттєве погіршення його фінансового стану (зокрема, зростання активів з негативною класифікацією, обсяг яких становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, або наявність збитків за результатами фінансового року). ( Абзац третій пункту 3.1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 ) ( Пункт 3.1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

3.2. Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганізації банку шляхом злиття або приєднання - якщо банк є недокапіталізованим або значно недокапіталізованим і не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку.

3.3. Банк протягом 20 робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку щодо прийняття програми фінансового оздоровлення зобов'язаний розробити і подати затверджену правлінням та радою банку програму фінансового оздоровлення на узгодження відповідному територіальному управлінню Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку - у строк до 25 робочих днів).

3.4. Якщо радою банку (радою директорів) на вимогу Національного банку або без цієї вимоги прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників з метою схвалення програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про його реорганізацію, то банк зобов'язаний повідомити територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) про час і місце проведення загальних зборів, порядок денний і надати проект рішення щодо фінансового оздоровлення чи реорганізації банку, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників, у строк до 20 робочих днів після отримання листа з вимогою, але не пізніше 25 днів до дня скликання зборів.

Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) розглядає отримані документи щодо ефективності та відповідності вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у разі потреби надає зауваження. Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу.

Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів подає територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) прийняту банком програму фінансового оздоровлення (чи план реорганізації разом з економічними обгрунтуваннями та розрахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків), протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем зборів та засвідчений печаткою банку разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

У разі прийняття загальними зборами банку програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) особи, що бажають придбати (збільшити) істотну участь у банку, мають подати Національному банку документи для отримання дозволу відповідно до статті 34 Закону про банки ( 2121-14 ) та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

3.5. Умови подання банком документів щодо реорганізації банку, погодження Національним банком плану реорганізації банку та контроль за виконанням плану реорганізації здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків.

3.6. Територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів з дня отримання програми фінансового оздоровлення розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку.

Генеральний департамент банківського нагляду в строк до десяти робочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.

3.7. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення.

Після схвалення програми фінансового оздоровлення Комісією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до дванадцяти місяців (до вісімнадцяти місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату) у порядку, визначеному главою 2 розділу II цього Положення. ( Абзац другий пункту 3.7 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк після його прийняття надсилається банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.

За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення фінансового оздоровлення банку цей строк може бути продовжений Правлінням Національного банку ще на шість місяців.

3.8. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) або подання програми (плану реорганізації), яка не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Комісії Національного банку щодо прийняття банком програми фінансового оздоровлення), Національний банк застосовує жорсткіші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням. ( Пункт 3.8 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

3.9. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) здійснюється територіальним управлінням Національного банку (структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та умов письмової угоди з банком територіальне управління Національного банку щомісяця до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Генеральному департаменту банківського нагляду свої висновки та пропозиції.

3.10. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення та/або для прийняття рішення про продовження її дії (дії письмової угоди) в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну (планову або позапланову) інспекційну перевірку діяльності цього банку.

За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку (строку дії письмової угоди) територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Генеральному департаменту банківського нагляду (з урахуванням звіту про інспекційну перевірку) висновок про виконання банком програми фінансового оздоровлення (письмової угоди) або про застосування інших жорсткіших заходів впливу.

3.11. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та дотримання банком економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування, формування банком у повному обсязі резервів під активні операції протягом трьох останніх місяців, що підтверджено результатами інспектування, програма вважається завершеною, а дія угоди - припиненою. ( Пункт 3.11 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

3.12. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або погіршення його фінансового стану Національний банк розриває з банком письмову угоду і приймає рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.

Розділ III. Видача Національним банком розпоряджень

Глава 1. Загальні вимоги

1.1. Відповідно до статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ) Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов'язковим для виконання.

1.2. Національний банк видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або Комісії Національного банку при територіальному управлінні відповідно до вимог цього Положення, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення відповідно до Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.

Комісія Національного банку може делегувати свої повноваження, визначені розділом III цього Положення, комісіям Національного банку при територіальних управліннях. ( Пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

Глава 2. Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи
розподілу капіталу в будь-якій іншій формі

2.1. Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів.

Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках:

а) до банків, що є недокапіталізованими або порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив адекватності основного капіталу (Н3), або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів та розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу адекватності основного капіталу (Н3);

б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Національним банком рівня;

в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми.

2.2. Цей захід впливу не застосовується, якщо акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування нарахованих дивідендів на придбання акцій/часток нової емісії або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.

2.3. Видача розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподіл капіталу в будь-якій формі здійснюється Комісією Національного банку у формі відповідного рішення.

Таке рішення Комісія Національного банку може прийняти одночасно з погодженням розробленої банком програми фінансового оздоровлення.

Глава 3. Установлення для банку
підвищених економічних нормативів

3.1. Національний банк має право видати розпорядження щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів.

Таке розпорядження видається Національним банком у формі постанови Правління Національного банку шляхом установлення підвищених вимог щодо мінімальних значень нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу адекватності основного капіталу (Н3), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику. ( Абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

3.2. Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у разі видання Національним банком розпорядження щодо встановлення для банків підвищених значень економічних нормативів визначається (з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки) за таких умов: ( Абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

а) рівень активів з негативною класифікацією (3) становить 20 і більше відсотків від загальної суми активів за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку; ( Підпункт "а" пункту 3.2 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

________________

(3) Рівень активів з негативною класифікацією визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами. ( Виноска 3 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

б) загальна сума недосформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними операціями, за операціями з цінними паперами, за дебіторською заборгованістю, за простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення Національним банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резерву за активними операціями;

в) надмірна величина валютного ризику (постійне порушення банком нормативу загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції або використання позабалансових валютних інструментів для збільшення, а не для зменшення валютних позицій, якщо таке збільшення за рахунок позабалансових валютних інструментів становить понад 50 відсотків від загального обсягу дозволеної позиції);

г) надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків регулятивного капіталу банку);

ґ) підстави для надання кредитів та здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми;

д) здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні 4.

______________

4 Поняття інсайдерів та умов, що сприятливіші за звичайні, застосовуються відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 N 368.

е) надання кредиту (або здійснення вкладень у боргові цінні папери) у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям. ( Пункт 3.2 глави 3 розділу III доповнено підпунктом "е" згідно з Постановою НБУ N 192 від 29.04.2004 )

3.3. Рішення про видачу розпорядження Національного банку щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів приймається за обгрунтованими пропозиціями територіальних управлінь Національного банку (або відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

У разі отримання пропозицій від територіального управління Національного банку відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату протягом десяти днів розглядає їх та за потреби готує обгрунтовані висновки для подання на розгляд Правління Національного банку. ( Абзац другий пункту 3.3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

3.4. Протягом трьох днів після прийняття постанови Правління Національного банку щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату повідомляє відповідне територіальне управління та банк про застосований захід впливу. Через 10 календарних днів після часу прийняття Національним банком відповідного рішення підвищені значення економічних нормативів набирають чинності та стають обов'язковими для їх виконання. ( Пункт 3.4 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

3.5. У разі недотримання банком установлених підвищених значень економічних нормативів розглядається питання щодо застосування адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням.

Глава 4. Підвищення резервів на покриття можливих
збитків за кредитами та іншими активами

4.1. У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку.

4.2. Цей захід впливу застосовується до банків, що є добре капіталізованими, достатньо капіталізованими або недокапіталізованими, однак не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій, у тому числі:

неподання на вимогу уповноважених працівників Національного банку документів або інформації для перевірки достовірності оцінки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції;

надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або несвоєчасне їх надання;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

недотримання нормативів кредитного ризику;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.

4.3. Розпорядження про підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами видається у формі постанови Правління Національного банку. ( Главу 4 розділу III доповнено пунктом 4.3 згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

Глава 5. Обмеження, зупинення чи припинення
проведення окремих видів здійснюваних
банком операцій з високим рівнем ризику

5.1. Національний банк може видати розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій (визначені в статті 47 Закону про банки ( 2121-14 ) з високим рівнем ризику.

Розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику видається у формі рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення окремих видів операцій банків у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Розпорядження щодо припинення банківських операцій (пункти 2-3 частини першої статті 47 Закону про банки ( 2121-14 ) видається іншим юридичним особам (крім банків), що здійснюють ці операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій при видачі розпорядження Національного банку про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику визначається за оцінкою (класифікацією) активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки (планової та позапланової).

5.2. Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках: ( Абзац перший пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;

надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку; ( Абзац третій пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;

порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;

недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо отримання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окремих операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);

порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/письмовий дозвіл;

недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку);

здійснення без письмового дозволу Національного банку операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;

недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо складання та надання звітності;

надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), що встановлений у главі 2 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами (далі - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків); ( Абзац одинадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення тих чи інших операцій;

недотримання вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

( Абзац сімнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди резервування поспіль протягом календарного року; ( Абзац сімнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

недотримання банком більше ніж 30 разів (уключаючи вихідні або святкові дні) визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня залишку коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку протягом трьох звітних періодів резервування поспіль; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

неперерахування банком коштів обов'язкових резервів у повному обсязі на окремий рахунок у Національному банку протягом трьох робочих днів після набрання чинності рішенням Національного банку щодо формування і зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

неперерахування банком протягом трьох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування на окремий рахунок, відкритий у Національному банку, суми коштів обов'язкового резервування відповідно до встановлених нормативів у разі зростання обсягів залучених банком коштів порівняно із попереднім звітним періодом резервування; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

здійснення філією (іншим відокремленим підрозділом банку) операцій з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі здійснення операцій без правових підстав.

У разі порушення банком вимог частин першої та другої статті 2 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) щодо обов'язкової участі банку в Фонді або несплати, або несвоєчасної сплати зборів до Фонду (якщо Фонд звернувся до Національного банку про застосування заходів впливу у зв'язку з допущенням банком цього порушення) Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) може прийняти рішення про обмеження або зупинення операцій з приймання вкладів (депозитів) фізичних осіб.

У разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках), збитків за результатами фінансового року, систематичного (більше двох разів протягом місяця) порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), Національний банк має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимоги щодо:

вкладання банком коштів у розмірі, передбаченому абзацами чотирнадцятим, п'ятнадцятим та шістнадцятим пункту 2.3 глави 2 розділу II цього Положення, у безризикові активи (депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком та державні цінні папери). У день придбання банком державних цінних паперів Національний банк на час дії рішення про обмеження активних операцій здійснює їх блокування на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку;

( Абзац двадцять п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

або заборони на здійснення банком активних операцій з пов'язаними особами (інсайдерами) банку. ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

5.3. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо припинення здійснення окремого виду операцій банк утрачає право на їх здійснення.

Якщо здійснення банком цього виду операцій передбачає відповідно до Закону про банки ( 2121-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку отримання письмового дозволу Національного банку, то одночасно втрачає чинність письмовий дозвіл Національного банку в частині здійснення цього виду операцій.

У цьому випадку банк зобов'язаний у триденний строк повернути територіальному управлінню Національного банку раніше отриманий письмовий дозвіл на здійснення операцій для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій.

Отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) про припинення здійснення окремих видів операцій є підставою для розірвання банком відповідних договорів на здійснення цих операцій.

5.4. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) щодо зупинення (обмеження) здійснення окремого виду операцій банк: ( Абзац перший пункту 5.4 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

а) з часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;

б) утрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;

в) одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.

Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремих видів операцій визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) здійснення окремих видів операцій. ( Абзац п'ятий пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

5.5. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій відповідне територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) у день отримання цього рішення зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.

5.6. Якщо Комісія при територіальному управлінні Національного банку прийняла рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, то територіальне управління Національного банку в день його прийняття зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;

повідомити про прийняте рішення Генеральний департамент банківського нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Департаменту реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

5.7. Якщо банк відмовився отримати рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних ним операцій, то на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення Національного банку надсилається банку спецзв'язком.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій.

5.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій за поданням відповідного територіального управління Національного банку (Генерального департаменту банківського нагляду). Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк, Генеральний департамент банківського нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 5.6 глави 5 розділу III цього Положення. ( Пункт 5.8 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

5.9. Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів банківських операцій.

За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій територіальне управління Національного банку (Генеральний департамент банківського нагляду) надає Комісії Національного банку при територіальному управлінні (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності. ( Абзац другий пункту 5.9 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) окремий вид операцій, що здійснюється банком, Комісія Національного банку (або Комісія Національного банку при територіальному управлінні) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших жорсткіших заходів впливу.

5.10. Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням Національного банку зупинено (обмежено, припинено), або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то Національний банк має застосувати до нього інші жорсткіші заходи впливу.

5.11. У разі здійснення банком операцій з валютними цінностями з високим рівнем ризику структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Генерального департаменту банківського нагляду.

5.12. Якщо Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) прийняла рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, то банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання цього рішення надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості).

5.13. У разі прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний ужити таких заходів:

а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та в триденний строк повернути Національному банку раніше отриманий письмовий дозвіл Національного банку для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання);

б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;

в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними;

Після закриття кореспондентських рахунків повернути територіальному управлінню Національного банку документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера;

г) протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про припинення зазначеного письмового дозволу;

ґ) протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;

д) закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цією главою;

е) закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб;

є) ужити заходів щодо припинення валютних операцій власними дирекціями, філіями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку;

ж) припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті;

з) припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків;

и) забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;

і) ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті;

ї) ужити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення дії зазначеного письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.

За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.

Продаж кредитних коштів має бути завершено в строк до 90 днів з початку переговорів.

Глава 6. Заборона надавання бланкових кредитів

6.1. Розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів може видаватися: ( Абзац перший пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

банкам, у яких обсяг негативно класифікованих активів перевищує 10 відсотків суми активів, за якими мають оцінюватися ризики та формуватися страхові резерви; ( Пункт 6.1 глави 6 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

недокапіталізованим банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі; ( Абзац третій пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

значно недокапіталізованим та критично недокапіталізованим банкам.

6.2. Рішення про заборону надавати бланкові кредити приймає Комісія Національного банку за результатами планової або позапланової інспекційної перевірки та на підставі пропозицій відповідних територіальних управлінь Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) та Генерального департаменту банківського нагляду.

Глава 7. Накладання штрафів на банки

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких:

порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку; ( Абзац другий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком,

недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року;

порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків;

невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; ( Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення; ( Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

7.2. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку (також може застосовуватися письмове застереження щодо потреби усунунення допущеного порушення);

за друге однотипне порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші однотипні порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.3. Штраф за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.4. Штраф за подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.5. Штраф за невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,03 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.6. Штраф за недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом півріччя накладається на банки за другий випадок порушення в розмірі ставки "овернайт" під забезпечення від суми недорезервування, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку. ( Пункт 7.6 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 172 від 21.04.2004 )

7.7. Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів накладаються на банки:

а) за щоденне порушення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Накладення штрафу за порушення цього нормативу здійснюється за кожен випадок його порушення, допущений у звітному місяці; ( Підпункт "а" пункту 7.7 глави 7 розділу III в редакції Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 )

б) за порушення таких нормативів, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць:

нормативів ліквідності (Н4, Н5, Н6);

нормативів інвестування (Н11, Н12);

нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13), у тому числі довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) та короткої відкритої валютної позиції (Н13-2).

За нормативами, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням уважається порушення нормативів, що розраховуються як середньозважена величина за місяць.

7.8. Штраф за щоденне порушення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), накладається на банки в таких розмірах: ( Абзац перший пункту 7.8 глави 7 розділу III в редакції Постанов Національного банку N 386 від 08.09.2003, N 192 від 29.04.2004 )

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

( Абзац п'ятий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 )

( Абзац шостий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 )

( Абзац сьомий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 )

7.9. Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів ліквідності, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.10. Штраф за порушення нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) і загальної суми інвестування (Н12), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів інвестування, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.11. Штраф за порушення нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13), у тому числі короткої відкритої валютної позиції (Н13-2), що розраховуються як середньоарифметична величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах:

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Штраф за порушення нормативу ризику довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) накладається на банки в таких розмірах:

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13), у тому числі довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) та короткої відкритої валютної позиції (Н13-2), що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.12. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банками вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, накладається на банки за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення, виявлені перевіркою, не може становити більше ніж 1 відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду. ( Главу 7 розділу III доповнено пунктом 7.12 згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

7.13. Штраф за порушення вимог щодо порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або його дострокового повернення, визначених у розділі III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, накладається на банки в розмірі 0,1 відсотка від розміру зареєстрованого статутного фонду банку. ( Главу 7 розділу III доповнено пунктом 7.13 згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

7.14. Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допущених порушень, що зазначені в цій главі, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється протягом шести місяців з дня виявлення порушення. ( Пункт 7.14 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

7.15. Рішення про накладення штрафів на банки приймає Комісія Національного банку або Комісія Національного банку при територіальному управлінні (у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку).

Рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу на банк має містити перелік виявлених порушень з посиланням на нормативно-правові акти Національного банку та документи, що підтверджують факт порушення.

Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк надсилається відповідному територіальному управлінню Національного банку не пізніше наступного робочого дня після його прийняття. ( Пункт 7.15 глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

7.16. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) протягом п'яти робочих днів з дня отримання (прийняття) рішення Комісії Національного банку (або рішення Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу має надіслати банку це рішення із супровідним листом, що містить розрахунок суми штрафу та пропозицію до банку-порушника про добровільну сплату нарахованої суми штрафу протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання банком цього рішення. ( Абзац перший пункту 7.16 в редакції Постанови Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

Якщо нараховану суму штрафу не буде перераховано банком-порушником у зазначений строк, то штраф стягується шляхом подання відповідним територіальним управлінням Національного банку (юридичною службою центрального апарату) до господарського суду позовної заяви.

7.17. Штрафи не накладаються на банки, що є критично недокапіталізованими.

7.18. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні (більш жорсткі) заходи впливу відповідно до статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ) та в порядку, визначеному цим Положенням.

Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:

економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

б) якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;

г) за повторне та подальші в поточному році випадки подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання - щодо однієї і тієї самої форми звітності чи інформації або невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком.

7.19. Про доцільність незастосування такого заходу впливу, як накладення штрафу (або розстрочення чи відстрочення строку сплати штрафу) територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) повідомляє Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку з обгрунтуванням підстав.

7.20. Суми стягнених штрафів відображаються в класі 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за статтею "Інші банківські операційні витрати" (рахунок 7397).

( Глава 8 розділу III (Накладання штрафів на керівників банків) втратила чинність на підставі Постанови Національного банку N 563 від 29.12.2001 )

Глава 9. Заборона власнику істотної участі
в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв)

9.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка загрожує інтересам кредиторів і вкладників;

б) порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної участі. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і спостережної (наглядової) ради цієї юридичної особи;

в) за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій банку);

г) володіння істотною участю банку або збільшення розміру істотної участі до рівня, визначеного статтею 34 Закону про банки ( 2121-14 ), без письмового дозволу Національного банку;

ґ) Національний банк має право прийняти рішення про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв), якщо власнику істотної участі (фізичній особі або представнику власника істотної участі - юридичної особи) пред'явлено обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу злочину з боку цієї особи, однак має місце порушення банківського законодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбавлення волі.

9.2. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) приймається Комісією Національного банку або Комісією при територіальному управлінні Національного банку, як правило, за результатами інспекційної перевірки (планової або позапланової).

9.3. Рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку про тимчасову заборону власнику істотної участі банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) вручається під підпис власнику істотної участі банку (фізичній особі чи повноважному представнику юридичної особи) або надсилається йому спецзв'язком.

Це рішення також доводиться до відома спостережної ради та правління (ради директорів) банку з вимогою надати Національному банку у визначений строк інформацію щодо надання банком рекомендацій довіреній особі (чи особам), якій буде передано право брати участь у голосуванні. Рекомендована банком особа має відповідати вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку щодо власників істотної участі банку.

9.4. Рішення про передавання права голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) довіреній особі (особам) приймається Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) у строк до одного місяця після отримання рекомендацій та доводиться до відома правління (ради директорів) та спостережної ради банку.

Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

9.5. Рішення загальних зборів учасників, що приймалися з використанням права голосу придбаних акцій (паїв) особою, яка володіє істотною участю та щодо якої встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

9.6. Відновлення права власника істотної участі у використанні голосу придбаних акцій (паїв) здійснюється за дозволом Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) у разі усунення порушення.

Глава 10. Відсторонення посадової особи банку від посади

10.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі: ( Абзац перший пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програмою капіталізації/фінансового оздоровлення або планом реорганізації);

б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, щодо усунення порушень банківського законодавства;

в) невиконання банком у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів банку з визначених питань (щодо прийняття програми капіталізації/фінансового оздоровлення або плану реорганізації тощо);

г) невиконання банком у встановлений строк розпоряджень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій формі або обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, або заборони видавати бланкові кредити, або підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

ґ) проведення банком ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, якщо це є наслідком особистих дій чи бездіяльності цих посадових осіб;

д) подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

е) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

є) неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

ж) невиконання вимог Національного банку України щодо звільнення з посади керівників банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) або частини третьої статті 73 Закону про банки ( 2121-14 );

з) невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. ( Пункт 10.1 глави 10 розділу III доповнено підпунктом "з" згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

10.2. До посадових осіб, які Національний банк має право відсторонити від посади, належать такі перші керівники банку та керівники філій:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

головний бухгалтер, його заступники;

керівник філії;

головний бухгалтер філії.

10.3. Обгрунтовані пропозиції щодо тимчасового відсторонення посадової особи банку від посади подаються територіальними управліннями Національного банку (відповідним структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком, або іншим самостійним структурним підрозділом) та Генеральним департаментом банківського нагляду Національного банку, який готує відповідний висновок, на розгляд Комісії Національного банку.

На засідання Комісії Національного банку ці посадові особи мають запрошуватися для надання пояснень.

10.4. Рішення про тимчасове відсторонення перших керівників банку від посади приймається Комісією Національного банку (крім випадків, коли такі рішення прийняті правоохоронними органами або загальними зборами акціонерів/учасників банку).

Рішення про тимчасове відсторонення керівника та головного бухгалтера філії (далі - керівники філій) приймає Комісія Національного банку при територіальному управлінні, яка здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі, на підставі обгрунтованих пропозицій територіального управління Національного банку за місцезнаходженням філії, з обов'язковим запрошенням керівника філії на засідання Комісії Національного банку при територіальному управлінні для надання пояснень.

Рішення про тимчасове відсторонення керівників філій банків, нагляд за діяльністю яких безпосередньо здійснює відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, якщо ці філії підпорядковані безпосередньо банку - юридичній особі, приймає Комісія Національного банку, якщо ці філії підпорядковані іншим філіям - Комісія Національного банку при територіальному управлінні.

10.5. Територіальне управління за місцезнаходженням банку передає розпорядження Національного банку про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади правлінню (раді директорів) або спостережній (наглядовій) раді банку.

10.6. Якщо прийняте Національним банком рішення стосується посадових осіб банку, які мають право першого і другого підпису від імені банку (філії) і зразки їх підписів унесені до картки із зразками підписів осіб для відкриття кореспондентського рахунку банку в територіальному управлінні Національного банку, та одночасно територіальне управління Національного банку видає письмове розпорядження територіальній розрахунковій палаті про заборону приймати до виконання платіжні документи за підписами керівників, які відсторонені з посади, і повідомляє про це банк.

10.7. Особу, яку на підставі рішення Національного банку було відсторонено від посади, може бути поновлено в посаді лише на підставі відповідного дозволу Національного банку.

10.8. Якщо керівнику банку пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, одночасно має місце порушення вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку, або якщо керівника банку визнано винним у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, то Національний банк має право видати розпорядження спостережній раді банку (загальним зборам учасників банку, якщо банк створений як товариство з обмеженою відповідальністю) про звільнення керівника банку з посади.

Рішення про видачу розпорядження щодо звільнення керівника банку з посади приймається Комісією Національного банку та доводиться до відома банку та його керівника відповідно до пункту 10.4 глави 10 розділу III цього Положення.

Глава 11. Примусова реорганізація банку

11.1. Національний банк має право прийняти рішення про примусову реорганізацію банку в разі істотної загрози платоспроможності банку за умови, що є пропозиція іншого банку про приєднання або злиття з цим банком та внаслідок такої реорганізації банк-правонаступник дотримуватиметься економічних нормативів, установлених нормативно-правовими актами Національного банку. ( Пункт 11.1 глави 11 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

11.2. Рішення про примусову реорганізацію банку приймає Правління Національного банку на підставі обґрунтованих пропозицій Департаменту банківського регулювання і нагляду та підготовлених відповідним територіальним управлінням Національного банку прогнозних розрахунків показників діяльності банку-правонаступника після реорганізації та плану реорганізації. Загальні умови реорганізації банку визначаються постановою Правління Національного банку. ( Абзац перший пункту 11.2 глави 11 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

( Абзац другий пункту 11.2 глави 11 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

11.3. Постановою Правління Національного банку про примусову реорганізацію банку визначаються загальні умови реорганізації, а також таке:

затверджується план реорганізації та призначається правління (рада директорів) банку-правонаступника (крім випадків реорганізації банку шляхом приєднання), яке набуває повноважень після реєстрації банку-правонаступника (змін до статуту банку, що реорганізовується);

призначається комісія (комісії) для проведення реорганізації та її керівник;

призначається комісія для проведення інвентаризації активів і зобов'язань, включаючи обліковане на позабалансових рахунках банку, що реорганізовується (за потреби) та її керівник;

призначається (за потреби) незалежний аудитор, що має сертифікат Національного банку України;

установлюється кінцевий строк проведення реорганізації.

11.4. Процедура примусової реорганізації банку здійснюється в порядку, визначеному окремим нормативно-правовим актом Національного банку.

Розділ IV. Особливості застосування
заходів впливу до банків за порушення,
виявлені в діяльності філій банків

Глава 1. Застосування письмового застереження

1.1. Якщо за порушення в діяльності філії є потреба застосувати письмове застереження, то територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії надсилає письмове застереження банку - юридичній особі, а копію - його філії та територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), для інформованості щодо діяльності банку в цілому.

1.2. Про вжиті заходи щодо усунення порушень банк повідомляє територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії та відповідне територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку - юридичної особи (про вжиті заходи щодо запобігання порушенням у системі цього банку - за потреби).

Контроль за усуненням порушень у діяльності філії, визначених у письмовому застереженні, здійснює територіальне управління за місцезнаходженням філії.

Глава 2. Обмеження, зупинення, припинення здійснення
окремих операцій, здійснюваних банком у зв'язку з
установленням порушень у діяльності філій банку

2.1. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії банку в разі недотримання філією вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх документів банку, у тому числі виявлення фактів виконання операцій, на здійснення яких відсутній дозвіл головного банку та які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком, надсилає банку та його філії лист з вимогою усунути виявлені порушення в роботі філії у визначений строк і повідомляє про це територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що здійснює нагляд за його діяльністю на консолідованій основі, та самостійний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату Національного банку.

2.2. Інформування банком відповідного територіального управління Національного банку про вжиті заходи щодо усунення порушень та контроль за виконанням вимог Національного банку здійснюється відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу IV цього Положення.

2.3. У разі невиконання банком та/або його філією зазначених вимог у встановлений строк територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку або філії зобов'язане подати до Генерального департаменту банківського нагляду (відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) обгрунтовані пропозиції щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих операцій, здійснюваних банком.

Глава 3. Накладання штрафів на банки за порушення
в діяльності філій

3.1. У разі допущення філією банку порушень, зазначених у пункті 7.1 глави 7 розділу III цього Положення, територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії має направляти обгрунтовані пропозиції щодо потреби накладення штрафу на банк разом з копіями матеріалів перевірок (актів, протоколів тощо) філії територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку).

3.2. Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

Глава 4. Відсторонення керівників філій банків від посади

4.1. Територіальні управління Національного банку в разі виявлення в діяльності філій банків (за якими вони здійснюють нагляд) порушень, що зазначені в пункті 10.1 глави 10 розділу III цього Положення, мають надати територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), обгрунтовані пропозиції про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади. До пропозицій мають додаватися матеріали перевірки діяльності філії, якщо захід впливу застосовується на підставі перевірки.

Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади приймає Комісія Національного банку (Комісія при територіальному управлінні Національного банку) відповідно до пункту 10.4 глави 10 розділу IV цього Положення.

4.2. Територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), у разі отримання пропозицій щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади за порушення в діяльності філій, у строк до 15 днів зобов'язане:

розглянути отримані документи та пропозиції, підготувати відповідні пропозиції про потребу тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади для подання на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку);

у разі прийняття Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку) рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади - надіслати копію цього рішення територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії, у разі відмови - надіслати територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії мотивоване обгрунтування про незастосування такого заходу впливу.

4.3. Якщо банк не усунув порушення, виявлені в діяльності філії, то територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), з урахуванням узагальнених пропозицій щодо діяльності філій та їх керівників, а також результатів діяльності банку має розглянути питання про застосування адекватних (більш жорсткіших) заходів впливу до банку - юридичної особи або його керівників.

Розділ V. Призначення тимчасової адміністрації

Глава 1. Підстави для призначення тимчасової адміністрації

1.1. Процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком з метою забезпечення схоронності капіталу й активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.

1.2. Національний банк зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію в разі істотної загрози платоспроможності банку. Під істотною загрозою платоспроможності банку слід розуміти настання хоча б однієї з таких ознак:

банк не усунув порушення або недоліки в своїй діяльності в установлені Національним банком строки за прийнятою програмою фінансового оздоровлення чи письмовою угодою з Національним банком і одночасно порушує нормативи капіталу або за результатами звітного періоду (року або кварталу) отримав збиток;

банк не виконує розпорядження Національного банку про відсторонення від посади посадової особи банку або заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв);

в установлений Національним банком строк банк не подав програму фінансового оздоровлення (план реорганізації), проект письмової угоди на вимогу Національного банку або подав програму фінансового оздоровлення (план реорганізації), проект письмової угоди, що не відповідає вимогам цього Положення;

негативно класифіковані активи становлять 30 і більше відсотків від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, що виявлено за даними звітності або під час інспектування;

збитки поточного року на звітну дату становлять 30 і більше відсотків від розміру статутного капіталу банку (за винятком тих випадків, якщо банк працює менше одного року), що виявлено за даними звітності або під час інспектування;

банк систематично (два і більше разів протягом останнього кварталу) порушує норматив поточної ліквідності (Н5) більше ніж на 20 відсотків від його нормативного значення;

наявність конфліктної або некерованої ситуації серед керівників або учасників банку - власників істотної участі;

порушення банком порядку формування обов'язкових резервів два звітних періоди резервування поспіль з одночасним порушенням хоча б одного з економічних нормативів;

банк протягом п'ятнадцяти робочих днів не виконує 20 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань; ( Пункт 1.2 глави 1 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

1.3. Національний банк має право призначити тимчасову адміністрацію банку в разі:

систематичних порушень банком законних вимог Національного банку;

зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців виявлених за даними звітності або під час інспектування при одночасному порушенні хоча б одного економічного нормативу; ( Абзац третій пункту 1.3 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

неплатоспроможності банку (якщо банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань);

арешту керівників банку або визнання їх судом винними у вчиненні злочину. Застосовується, якщо керівники банку затримані до судового засідання після пред'явлення звинувачень і спостережна рада банку не звільнила цих керівників з посади;

приховування банком рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

необгрунтованої відмови банку в наданні уповноваженим представникам Національного банку на їх письмову вимогу документів чи інформації, що передбачені нормативно-правовими актами Національного банку;

наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації.

Глава 2. Призначення тимчасового адміністратора

2.1. Функції тимчасової адміністрації виконує тимчасовий адміністратор - юридична або фізична особа, призначена Національним банком.

2.2. Згідно з підставами, визначеними в пунктах 1.2, 1.3 глави 1 розділу V цього Положення, відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за банком, за результатами інспектування та безвиїзного нагляду порушує перед Правлінням Національного банку (чи Комісією Національного банку) питання про потребу призначення тимчасової адміністрації.

Висновок відповідного підрозділу системи банківського нагляду про необхідність призначення тимчасової адміністрації має містити:

назву, повні реквізити банку;

перелік даних, які є підставою для відсторонення керівництва банку від управління і призначення тимчасового адміністратора;

відомості про особу (осіб), що виконуватиме функції тимчасового адміністратора;

дату і строк призначення;

перелік першочергових заходів, що спрямовані на виправлення порушень;

матеріали перевірок та інші дані, що свідчать про правомірність і необхідність застосування цього заходу (як додаток до висновку).

2.3. Постановою Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації:

призначається тимчасовий адміністратор - юридична або фізична особа, що виконуватиме функції тимчасової адміністрації;

призначається керівник тимчасової адміністрації, якщо тимчасовим адміністратором є юридична особа;

визначаються повноваження тимчасового адміністратора;

визначається строк, на який призначено тимчасового адміністратора;

визначаються інші положення, що потрібні для виконання завдань тимчасової адміністрації.

Протягом трьох робочих днів після прийняття Правлінням Національного банку постанови про призначення тимчасової адміністрації Національний банк опубліковує повідомлення про це в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України". ( Пункт 2.3 глави 2 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

2.4. Тимчасовий адміністратор приступає до виконання своїх функцій без попереднього повідомлення банку в день отримання постанови Правління Національного банку про своє призначення.

Постанова Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації доводиться до відома як головного банку, так і всіх філій та безбалансових відділень із зазначенням дати початку здійснення тимчасової адміністрації.

Якщо тимчасовий адміністратор не може приступити до виконання своїх повноважень із-за перешкод з боку керівників банку, то він у той самий день звертається до державного виконавця та надає йому постанову Правління Національного банку про його призначення, яка є виконавчим документом.

З метою забезпечення належних умов для діяльності тимчасового адміністратора останній у разі потреби має право на підставі письмового звернення залучати відповідні правоохоронні органи, які зобов'язані надавати тимчасовому адміністратору допомогу.

Під час виконання своїх обов'язків тимчасовий адміністратор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу тимчасового адміністратора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно з законодавством України.

2.5. З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з часу їх укладення.

2.6. Строк повноважень тимчасового адміністратора не може перевищувати одного року з дня його призначення. Національний банк має право продовжувати для системоутворюючих банків дію тимчасової адміністрації на строк до одного року. В окремих випадках, якщо стан банку такий, що потребує прийняття рішення про його примусову реорганізацію чи ліквідацію, строк повноважень тимчасового адміністратора може бути продовжено за рішенням Правління Національного банку до прийняття відповідного рішення, але не більше одного року.

Глава 3. Вимоги Національного банку
до тимчасового адміністратора

3.1. Тимчасовим адміністратором може бути:

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність, що пов'язана з тимчасовою адміністрацією та/або ліквідацією банків, наданням аудиторських, юридичних або консультаційних послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків;

фізична особа - незалежний експерт (за договором) або службовець Національного банку.

До участі в тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію (у тому числі, якщо їх незаконні дії в минулому не спричинили банкрутства банку або іншого суб'єкта підприємницької діяльності), економічну чи юридичну освіту та досвід роботи в банківській системі. Для керівника тимчасової адміністрації та тимчасового адміністратора - фізичної особи досвід роботи в банківській системі має становити не менше п'яти років, у тому числі на керівних посадах не менше трьох років.

3.2. Тимчасовим адміністратором (керівником тимчасової адміністрації) не може бути:

а) фізична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником банку;

має судимість, не погашену і не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою за кримінальною справою;

не виконала своїх зобов'язань перед будь-яким банком;

б) юридична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером (учасником) банку;

є стороною в судовій справі за участю банку;

не виконала зобов'язань перед будь-яким банком.

3.3. Для виявлення конфлікту інтересів особа (фізична або юридична) до часу її призначення тимчасовим адміністратором (керівником тимчасової адміністрації) зобов'язана надати Національному банку інформацію про свої особисті й ділові інтереси, зокрема щодо:

заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або володіння майновими правами банку;

відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як його пов'язаною особою;

невиконання будь-яких зобов'язань перед будь-яким банком за останні п'ять років;

володіння майном, яке конкурує з майном банку;

інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора;

інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Національним банком України.

Вимоги цього пункту стосуються також інших осіб, які згідно з договором виконуватимуть функції тимчасової адміністрації.

3.4. Національний банк перед призначенням тимчасового адміністратора зобов'язаний переконатися в тому, що конфлікту інтересів немає.

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового адміністратора (керівника тимчасової адміністрації) він зобов'язаний ужити заходів щодо усунення конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Національний банк, який має вирішити питання про можливість продовження роботи тимчасового адміністратора.

Глава 4. Укладення договору з тимчасовим адміністратором та
винагородження його роботи

4.1. До прийняття Правлінням Національного банку постанови про призначення до банку тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором (незалежним експертом або юридичною особою) укладається договір про здійснення тимчасової адміністрації, в якому визначаються права та обов'язки сторін, оплата праці та додаткова винагорода тимчасового адміністратора, страхування фінансової відповідальності, страхування життя та здоров'я тимчасового адміністратора згідно з чинним законодавством України та інші умови, що потрібні для забезпечення процедури тимчасової адміністрації.

У договорі про здійснення тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором - юридичною особою визначається перелік фізичних осіб, що виконуватимуть функції тимчасового адміністратора, у тому числі осіб, що мають сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, та керівник тимчасової адміністрації.

У договорі про здійснення тимчасової адміністрації з незалежним експертом визначаються особи, які залучаються ним для виконання функцій тимчасової адміністрації.

Договір про здійснення тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором від імені Національного банку на підставі належно оформленої довіреності підписує заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду.

Договір набирає чинності з часу прийняття постанови Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації.

4.2. Оплата праці тимчасового адміністратора - керівника тимчасової адміністрації (або незалежного експерта) і залучених ним спеціалістів здійснюється за рахунок коштів банку, до якого його призначили в межах кошторису, затвердженого Національним банком.

Розмір оплати праці тимчасового адміністратора (керівника тимчасової адміністрації) має бути не меншим за середньомісячну заробітну плату голови правління (ради директорів) цього банку за 12 місяців перед призначенням тимчасової адміністрації.

Розмір оплати праці залучених спеціалістів установлює тимчасовий адміністратор (керівник тимчасової адміністрації) у межах кошторису витрат тимчасової адміністрації, затвердженого Національним банком.

Додаткова винагорода тимчасовому адміністратору (керівнику тимчасової адміністрації) і спеціалістам може встановлюватися в межах кошторису за згодою Національного банку.

Оплата праці тимчасового адміністратора, а також спеціалістів, залучених ним для забезпечення виконання своїх повноважень, здійснюється згідно з укладеними з ними договорами.

4.3. Залучені тимчасовим адміністратором для виконання його повноважень спеціалісти, які є службовцями Національного банку, призначаються наказом Національного банку за їх згодою зі збереженням за ними місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи, на період виконання функцій тимчасової адміністрації.

4.4. Тимчасовий адміністратор (керівник тимчасової адміністрації) може бути усунений від виконання обов'язків тимчасового адміністратора за власним бажанням або за рішенням Правління Національного банку в разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків або з інших причин.

Тимчасовий адміністратор може бути звільнений від виконання обов'язків з позбавленням сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, якщо невиконання або неналежне виконання ним своїх повноважень завдало збитків банку чи кредиторам.

У разі завдання збитків унаслідок дій або бездіяльності тимчасового адміністратора банк та/або кредитори мають право звернутися з позовом до суду щодо їх відшкодування.

Глава 5. Права та обов'язки тимчасового адміністратора

5.1. У своїй діяльності тимчасовий адміністратор керується Законом про банки ( 2121-14 ), постановою Правління Національного банку про його призначення, установчими документами банку, цим Положенням, чинним законодавством України. При здійсненні тимчасової адміністрації філій/представництв банку, що розташовані за межами України, застосовується також законодавство країни за їх місцезнаходженням.

5.2. Тимчасовий адміністратор - фізична особа або керівник тимчасової адміністрації відповідає за ефективність діяльності тимчасової адміністрації та виконує організаційно-розпорядчі та інші функції згідно зі статтею 80 Закону про банки ( 2121-14 ) та чинним законодавством.

Керівник тимчасової адміністрації приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.

5.3. Тимчасовий адміністратор виконує функції загальних зборів, ради банку, правління (ради директорів) щодо контролю та управління банком, а також організаційно-розпорядчі функції, пов'язані з виконанням обов'язків керівника банку (підписує накази про звільнення, переведення працівників банку, підписує від імені банку претензії до боржників, а також позови та заяви до суду тощо).

5.4. З дня його призначення тимчасовий адміністратор зобов'язаний ужити заходів для забезпечення збереження активів та документації банку, а також активів та документації афілійованих осіб, у яких банк має участь у розмірі, що перевищує 50 відсотків їх капіталу, а саме:

повідомити керівника територіального підрозділу Державної служби охорони при МВС України, з яким укладено договір про охорону банку, про тимчасову зміну керівників банку та передати копію постанови Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації;

ужити заходів щодо заміни замків та обмеження доступу до ключів на зовнішніх входах до приміщень банку та до внутрішніх приміщень, у яких обробляються електронні документи, працює підрозділ банку, що здійснює окремі види професійної діяльності на ринку цінних паперів, використовуються та зберігаються засоби захисту інформації, а також документи, інформація та обладнання, які можуть дати доступ до активів банку (зокрема щодо участі банку в статутних капіталах інших юридичних осіб);

змінювати/установлювати (у разі потреби) коди доступу до комп'ютерів та інших засобів зв'язку банку та надавати допуск до них визначеним працівникам банку;

не допускати винесення документації та матеріальних цінностей із приміщень банку без спеціального дозволу тимчасового адміністратора (керівника тимчасової адміністрації);

надіслати повідомлення банкам-кореспондентам (резидентам і нерезидентам) про призначення в банку тимчасової адміністрації та анулювання права підписів уповноважених осіб банку на здійснення операцій з валютними цінностями через кореспондентські рахунки, а також нові зразки підписів і копію рішення Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації;

інформувати банки-кореспонденти, реєстраторів, а також зовнішніх менеджерів активів банку про те, що особи, які раніше мали право давати вказівки від імені банку щодо операцій з активами банку чи активами, які довірив банк, більше не мають таких повноважень, і про осіб, яким тимчасовий адміністратор передав ці повноваження;

тимчасово позбавити (у разі потреби) повноважень осіб, які несуть відповідальність за окремі ділянки роботи банку, та надати нові повноваження обмеженій кількості довірених осіб;

ужити інших заходів, потрібних для забезпечення схоронності активів, майна і документації банку.

5.5. У день отримання рішення про призначення до банку тимчасової адміністрації тимчасовий адміністратор повинен подати до територіального управління (Операційного управління) Національного банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку, нотаріально засвідчену картку із зразками підписів тимчасового адміністратора (керівника тимчасової адміністрації) та особи, призначеної на період роботи тимчасового адміністратора тимчасово виконуючим обов'язки головного бухгалтера банку (якщо таке призначення передбачене постановою Правління Національного банку), і відбитка печатки цього банку.

Керівник територіального управління Національного банку після отримання нової картки із зразками підписів осіб, що мають право першого і другого підпису на період роботи тимчасової адміністрації, на підставі прийнятої Правлінням Національного банку постанови про призначення тимчасової адміністрації видає розпорядження про скасування дії зразків підписів керівників, яких відсторонено від управління банком.

5.6. Через 20 днів після його призначення тимчасовий адміністратор зобов'язаний надати територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) кошторис витрат тимчасової адміністрації на поточний рік із поквартальною та помісячною розбивкою. До двадцятого числа останнього місяця поточного року тимчасовий адміністратор надає кошторис витрат на наступний рік. Кошторис витрат затверджується начальником територіального управління Національного банку (заступником Голови Національного банку - куратором служби банківського нагляду, якщо кореспондентський рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку).

5.7. Забезпечити безперервність роботи банку.

5.8. Протягом одного місяця з дня призначення (двох місяців, якщо тимчасова адміністрація застосована для управління системоутворюючим або багатофілійним банком) здійснює інвентаризацію активів, зобов'язань, резервів (включаючи обліковані на позабалансових рахунках), у тому числі:

грошових білетів, монет та інших цінностей у грошовому сховищі та операційній касі (відповідно до Інструкції Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків України від 07.07.94 N 1);

основних засобів і нематеріальних активів (відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків, затвердженої постановою Правління Національного банку від 11.12.2000 N 475);

кредитного портфеля та дебіторської заборгованості (можливість погашення боргів за наданими кредитами та нарахованими відсотками, стан проведення претензійно-позовної роботи тощо). Проводить ревізію укладених з клієнтами банку договорів про обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів; перевіряє класифікацію портфеля цінних паперів, кредитного портфеля дебіторської заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регламентують порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, дебіторською заборгованістю та збитків банків від операцій з цінними паперами.

Інвентаризація здійснюється за станом на останню звітну (місячну) дату 5.

________________

5 Останньою звітною (місячною) датою вважається остання звітна (місячна) дата перед призначенням тимчасового адміністратора, якщо він розпочав свою роботу в період з 1-го по 20-те числа поточного місяця включно, або остання звітна (місячна) дата після призначення тимчасового адміністратора, якщо він призначений після 20-го числа поточного місяця.

За результатами інвентаризації тимчасовий адміністратор уживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей з відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Одночасно керівники банку, які відсторонені від управління, зобов'язані за станом на день призначення тимчасового адміністратора здійснити передавання основних засобів, нематеріальних та інших активів за відповідними актами приймання-передавання.

5.9. З метою оцінки фінансового стану банку та визначення можливості стабілізації його діяльності, а також приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства, тимчасовий адміністратор перевіряє договірну, бухгалтерську, звітну, касову і канцелярську документацію, матеріали правління, ради та внутрішнього аудиту щодо діяльності банку, зокрема таке:

а) переглядає умови всіх договорів оренди, за якими банк є орендодавцем (або орендарем), з точки зору потреби в них та прийнятності умов оренди;

б) оцінює угоди, що стосуються господарських, майнових операцій банку та здійснені банком протягом останніх трьох років до дати призначення тимчасового адміністратора з метою встановлення фактів, визначених у статті 81 Закону про банки ( 2121-14 ), і відповідно для звернення до суду з вимогою визнання окремих угод недійсними;

в) оцінює вартість активів банку, зокрема активів його філій;

г) виявляє кредиторів банку та визначає розміри їх вимог щодо грошових зобов'язань банку. Приймає базу даних про вкладників - фізичних осіб у банках - учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та підтримує її в актуальному стані. У разі прийняття Правлінням Національного банку України рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку тимчасовий адміністратор передає базу даних про вкладників - фізичних осіб ліквідатору банку; ( Підпункт "г" пункту 5.9 глави 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

ґ) організовує в разі потреби комплексну перевірку діяльності банку із залученням зовнішнього аудиту або відповідних структурних підрозділів Національного банку.

5.10. Після докладної оцінки фінансового стану банку тимчасовий адміністратор складає план тимчасового адміністратора на період його призначення, який надалі може змінюватися залежно від проблем, що можуть виникати під час тимчасового управління банком.

План тимчасового адміністратора має містити:

цільові показники, яких планується досягти за період тимчасового управління;

комплекс заходів для досягнення поставлених цілей (заходи фінансового оздоровлення або санації банку, підготовки банку до продажу, реорганізації або ліквідації);

інше, залежно від проблем, що виникли у діяльності банку.

5.11. Протягом одного місяця з дня свого призначення тимчасовий адміністратор подає територіальному управлінню Національного банку (відповідному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) попередній письмовий звіт про свою роботу відповідно до вимог статті 83 Закону про банки ( 2121-14 ). Звіт має містити:

оцінку фінансового стану банку (з висновком щодо відповідності діяльності банку вимогам банківського законодавства, можливості фінансового оздоровлення банку й стабілізації його діяльності) і вартості його активів (у разі наявності пропозицій щодо реорганізації, ліквідації або продажу банку);

пропозиції щодо подальшої діяльності банку;

перелік заходів, що здійснені тимчасовим адміністратором за звітний період.

До звіту додається план тимчасового адміністратора.

Надалі щомісяця до 20-го числа тимчасовий адміністратор подає територіальному управлінню Національного банку (відповідному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за банком) звіт про свою діяльність та фінансовий стан банку.

За 10 робочих днів до закінчення своєї діяльності тимчасовий адміністратор подає територіальному управлінню (відповідному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за банком) завершальний звіт про результати своєї роботи з пропозиціями щодо подальшої діяльності банку (продовження діяльності банку та доцільності подальшої роботи керівників банку або реорганізації чи ліквідації банку).

Протягом періоду діяльності тимчасового адміністратора банк подає регулярну звітність у порядку, що встановлений нормативно-правовими актами Національного банку.

5.12. З метою стабілізації діяльності банку (фінансового оздоровлення) або підготовки банку до продажу тимчасовий адміністратор (залежно від конкретної ситуації, що склалася в банку):

а) розробляє (у разі потреби) разом з фахівцями банку програму фінансового оздоровлення з визначенням економічного ефекту реалізації запланованих заходів у грошовому вираженні, організовує і контролює її виконання;

б) приймає рішення (у разі потреби) про збільшення статутного капіталу банку шляхом видання наказу та здійснює процедуру збільшення статутного капіталу згідно з чинним законодавством;

в) приймає рішення (у разі потреби) про скликання загальних зборів учасників шляхом видання наказу та здійснює процедуру скликання та проведення загальних зборів учасників згідно з чинним законодавством України. Загальні збори учасників можуть бути скликані для прийняття таких рішень: про санацію банку його учасниками або інвесторами, реорганізацію банку, затвердження складу правління (дирекції) та ради банку.

Питання про санацію банку його учасниками або інвесторами може вноситися тимчасовим адміністратором на розгляд загальних зборів учасників, якщо банк є недокапіталізованим, значно недокапіталізованим або критично недокапіталізованим. У цьому випадку тимчасовий адміністратор (керівник тимчасової адміністрації) бере участь у роботі загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу як представник Національного банку.

Питання про затвердження складу правління (дирекції) та ради банку може вноситися на розгляд загальних зборів, які мають проводитися перед закінченням строку повноважень тимчасового адміністратора в установлений планом тимчасового адміністратора строк;

г) обмежує чи зупиняє проведення окремих операцій банку, які визнає низькорентабельними або збитковими, або надто ризиковими для банку. Обмежує залучення вкладів (депозитів) за новими угодами з фізичними особами з метою захисту інтересів вкладників;

ґ) уживає заходів щодо погашення простроченої та пролонгованої заборгованості за наданими кредитами та іншої простроченої дебіторської заборгованості;

д) у разі виявлення збиткових або неефективних для банку угод розриває їх у порядку, установленому чинним законодавством України;

е) продає активи банку та вживає заходів щодо погашення заборгованості за активними операціями банку, які на думку тимчасового адміністратора (залежно від причин, що зумовили погіршення фінансового стану банку) мають бути відповідно продані або повернені з метою підвищення платоспроможності, ліквідності банку та/або погашення боргу перед кредиторами, у тому числі:

повертає депозити з інших банків;

продає цінні папери, які мають активний ринок, серед яких емітовані третіми особами та державні цінні папери;

уживає заходів щодо погашення боргових цінних паперів, що не мають активного ринку;

повертає вкладені банком кошти в статутні капітали інших юридичних осіб;

продає окремі філії чи безбалансові відділення;

укладає угоду з іншим фінансово стабільним банком про переведення боргу перед вкладниками банку - фізичними особами та здійснює відповідні заходи згідно з цією угодою;

продає кредитну заборгованість на умовах угоди про уступку вимог банку;

продає основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, що не використовуються банком;

інше, залежно від проблем, що виникли у діяльності банку;

є) подає позови до суду;

ж) зупиняє виплату дивідендів чи розподіл капіталу банку в будь-якій формі до завершення виконання заходів фінансового оздоровлення та стабілізації діяльності банку;

з) надає (у разі потреби) територіальному управлінню (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату) для розгляду на засіданні Правління Національного банку пропозиції про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до глави 8 розділу V цього Положення;

и) готує (у разі потреби) пропозиції про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку;

і) організовує за згодою Національного банку продаж чи реорганізацію банку згідно з цим Положенням і нормативно-правовими актами Національного банку;

ї) виконує інші функції щодо оздоровлення банку відповідно до додатків 1 та 3 до цього Положення, інших нормативно-правових актів Національного банку та чинного законодавства України.

5.13. З метою ефективного виконання покладених на тимчасового адміністратора завдань у разі потреби тимчасовий адміністратор має право:

додатково залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого службовця, експерта, консультанта з унесенням змін до кошторису витрат тимчасової адміністрації та договору з Національним банком;

доручати керівникам банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адміністрації. Тимчасовий адміністратор має право за потреби відсторонити таких осіб від виконання посадових обов'язків на визначений строк, повідомивши про це відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку;

скласти план скорочення штату банку та забезпечити прийняття рішення про кількісний склад працівників банку;

ужити заходів з метою підвищення кваліфікаційного рівня персоналу банку, а також проводити атестацію, переводити на іншу посаду, скорочувати чисельність, звільняти згідно з чинним законодавством працівників банку внаслідок неналежного виконання ними своїх функціональних обов'язків або перегляду їх службових обов'язків, змінювати розмір заробітної плати шляхом унесення змін до штатного розпису банку згідно з чинним законодавством.

5.14. Тимчасовий адміністратор повинен зберігати банківську таємницю та конфіденційність інформації про діяльність банку і несе за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Глава 6. Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора

6.1. Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора покладається на територіальне управління Національного банку (відповідний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку).

Територіальне управління Національного банку розглядає попередній звіт тимчасового адміністратора протягом десяти робочих днів та надсилає зі своїми висновками відповідному структурному підрозділу Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку, а всі наступні звіти - протягом п'яти робочих днів.

Генеральний департамент банківського нагляду розглядає отримані документи, готує свої висновки та разом з висновками територіального управління Національного банку і рекомендаціями тимчасового адміністратора щодо подальшої діяльності банку з оцінкою його фінансового стану та планом тимчасового адміністратора (якщо це попередній звіт) подає їх на розгляд Комісії Національного банку. Комісія Національного банку схвалює (або відхиляє) рекомендації тимчасового адміністратора та план роботи тимчасового адміністратора.

Протягом двох тижнів з часу подання звіту тимчасового адміністратора Комісія Національного банку має прийняти рішення про застосування чи відхилення рекомендацій тимчасового адміністратора.

У разі потреби Комісія Національного банку має право протягом усього часу діяльності тимчасового адміністратора вносити на підставі обгрунтованого висновку Генерального департаменту банківського нагляду зміни до плану тимчасового адміністратора.

6.2. Після надання тимчасовим адміністратором остаточного звіту Комісія Національного банку за обгрунтованим висновком Генерального департаменту банківського нагляду, територіального управління Національного банку приймає відповідне рішення про стан виконання плану тимчасового адміністратора та схвалює (або відхиляє) рекомендації тимчасового адміністратора щодо подальшої діяльності банку. Якщо привести діяльність банку в правову та фінансову відповідність до вимог Закону про банки ( 2121-14 ) і нормативно-правових актів Національного банку протягом одного року неможливо, то Правління Національного банку приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку. Для системоутворюючих та багатофілійних банків цей термін Національний банк може продовжити до двох років.

Національний банк має право припинити виконання плану тимчасової адміністрації, відкликати банківську ліцензію, ініціювати процедуру ліквідації банку в будь-який час, якщо дійде висновку, що виконання плану не приводить до оздоровлення банку.

Глава 7. Порядок надання тимчасовому адміністратору
дозволу на продаж активів банку

7.1. Для продажу активів банку, балансова вартість яких перевищує один відсоток статутного капіталу банку, а також філії банку як цілісного майнового комплексу тимчасовий адміністратор повинен отримати обов'язкову згоду Національного банку.

У разі продажу активів банків, нагляд за діяльністю яких здійснює безпосередньо структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату та балансова вартість яких перевищує зазначену величину, або продажу їх філій як цілісних майнових комплексів згода надається Комісією Національного банку.

Для продажу активів усіх інших банків, балансова вартість яких перевищує зазначену величину, або продажу їх філій як цілісних майнових комплексів згоду надає Комісія Національного банку при територіальному управлінні, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку.

7.2. Продаж активів банку тимчасовим адміністратором може здійснюватися шляхом:

безпосереднього продажу юридичній або фізичній особі, якщо є лише одна пропозиція від покупців про викуп активу;

на відкритих торгах шляхом проведення конкурсу або аукціону - у разі надходження двох і більше пропозицій про викуп активу.

7.3. В умовах конкурсу зазначаються початкова ціна продажу активу та строки оплати. Крім того, умовами конкурсу можуть бути:

використання активів банку, що ліквідовується, в операційній діяльності банків (зокрема для створення нового банку або створення філій діючих банків);

одночасно з продажем активів переведення у відповідній сумі зобов'язань банку;

інше залежно від можливостей корисного використання активу.

7.4. Для отримання дозволу на продаж активів тимчасовий адміністратор надає територіальному управлінню Національного банку (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) такі документи:

клопотання про надання дозволу на продаж активів банку з обгрунтованими висновками щодо отримання економічного ефекту від цієї операції та її впливу на показники діяльності банку, разом з прогнозними розрахунками діяльності банку після цієї операції;

проекти відповідних угод;

інформацію про індивідуально визначений актив (назва, коротка характеристика, його залишкова вартість та ринкова (початкова) вартість) або про філію банку (назва, місцезнаходження, ринкова вартість, характеристика активів та зобов'язань);

висновки експертів щодо оцінки ринкової вартості індивідуально визначеного активу або філії як цілісного майнового комплексу;

інформацію про наявні пропозиції щодо купівлі активів (інформація про можливих покупців, фінансова звітність та інші документи, що підтверджують їх фінансову спроможність викупити активи, якщо вони стануть переможцями конкурсу або аукціону);

у разі наявності пропозицій щодо купівлі активів з одночасним переведенням у відповідній сумі зобов'язань банку - письмова згода кредиторів на переведення боргу та фінансова звітність покупців, інші документи та прогнозні розрахунки, які підтверджують можливість виконання зобов'язань банку перед кредиторами. Якщо продаж активів з одночасним переведенням у відповідній сумі зобов'язань здійснюється іншому банку, то надається прогнозний баланс банку-правонаступника на першу звітну дату після переведення боргу та відповідний висновок територіального управління Національного банку, що здійснює на консолідованій основі нагляд за діяльністю банку-покупця;

у разі наявності пропозицій щодо купівлі філій банку як цілісних майнових комплексів - письмова згода кредиторів на переведення боргу та фінансова звітність покупців, інші документи, які підтверджують їх можливість сплатити ринкову вартість філій як цілісних майнових комплексів та можливість виконання зобов'язань, що переводяться у відповідній сумі. У разі наявності пропозицій щодо купівлі філії іншим банком надається прогнозний баланс банку-правонаступника;

умови проведення конкурсу, які пропонує тимчасовий адміністратор (якщо продаж активів передбачається здійснювати за конкурсом).

Глава 8. Порядок уведення мораторію
на задоволення вимог кредиторів

8.1. З метою створення сприятливих умов для покращання та стабілізації фінансового стану банку Національний банк має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів може застосовуватися під час тимчасової адміністрації за постановою Правління Національного банку. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується, зокрема, на строк підготовки програми санації (продажу) банку або програми фінансового оздоровлення.

У постанові Правління Національного банку про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зазначається дата введення та строк дії мораторію. ( Пункт 8.1 глави 8 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

8.2. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом терміну дії мораторію:

забороняється стягнення коштів на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється їх стягнення відповідно до законодавства України;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати працівникам банку, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

8.3. Після прийняття Правлінням Національного банку постанови про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Національний банк протягом трьох робочих днів має опублікувати повідомлення про це в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України". У повідомленні обов'язково має міститися інформація про номер і дату відповідної постанови Правління Національного банку, а також дата введення та строк дії мораторію. ( Абзац перший пункту 8.3 глави 8 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

Якщо Правлінням Національного банку рішення про призначення тимчасового адміністратора та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів прийняті однією постановою, то Національний банк опубліковує повідомлення про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з повідомленням про призначення тимчасового адміністратора відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділу V цього Положення. ( Пункт 8.3 глави 8 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

Тимчасовий адміністратор письмово інформує відповідний податковий орган про введення мораторію на задоволення майнових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення виконання заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

8.4. Протягом дії мораторію документи з вимогами щодо виконання зобов'язань банку, на які введено мораторій, а також ті, що надходять до банку чи територіального управління Національного банку, повертаються без виконання.

Якщо під час дії мораторію досягнуто згоди на відстрочку або розстрочку платежів банку або прощення (списання) частини його боргів і відповідні розрахункові документи за вимогами кредиторів ураховувалися на відповідному позабалансовому рахунку в банку, то на початок першого робочого дня банку після закінчення дії мораторію ці документи повертаються з мотивованими написами на зворотному боці документів про причини їх повернення за підписом головного бухгалтера і виконавця та штампом банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк мав сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які були на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Глава 9. Порядок припинення діяльності тимчасового адміністратора

9.1. Тимчасова адміністрація припиняє свою діяльність відповідно до статті 86 Закону про банки ( 2121-14 ).

9.2. Припинення діяльності тимчасової адміністрації означає відновлення повноважень правління (ради директорів), ради та загальних зборів банку - у разі стабілізації діяльності банку або набуття повноважень ліквідатором - у разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

9.3. Керівники банку, які відсторонені на період діяльності тимчасової адміністрації від виконання своїх обов'язків, у разі продовження діяльності банку продовжують виконувати покладені на них обов'язки, якщо не прийнято рішення про їх звільнення з посади.

Глава 10. Особливості фінансового
оздоровлення (санації) банку або підготовка його до продажу
під час тимчасової адміністрації

10.1. Якщо банк має недостатній рівень капіталізації (значно недокапіталізований або критично недокапіталізований) і має розрахункові документи, що не сплачені з вини банку, чи незадоволені вимоги кредиторів або значення нормативу миттєвої ліквідності (Н3) становить менше 10 відсотків і надходжень не достатньо для підвищення ліквідності до нормативного рівня, то фінансове оздоровлення банку можливе лише із залученням додаткових коштів акціонерів/учасників банку або його продажу іншим юридичним та/або фізичним особам (далі - інвесторам) для збільшення капіталу банку та погашення вимог кредиторів (тобто його санації).

10.2. Фінансове оздоровлення банку шляхом продажу його інвесторам здійснюється за програмою санації. Програма санації банку включає:

а) реструктуризацію капіталу банку (у т.ч. статутного капіталу банку та субординованого боргу, якщо він є).

Реструктуризація капіталу банку передбачає виконання заходів, що забезпечують збільшення регулятивного капіталу до необхідного рівня.

Реструктуризація статутного капіталу банку передбачає часткову або повну зміну участі в статутному капіталі учасників банку на користь інвесторів, а також збільшення статутного капіталу. Умови реструктуризації статутного капіталу узгоджуються між учасниками банку та інвесторами шляхом перерозподілу акцій (часток, паїв), що належать учасникам банку, в обмін на погашення боргу перед кредиторами;

б) реструктуризацію боргових зобов'язань банку (якщо є незадоволені вимоги кредиторів або очікується їх виникнення протягом наступних шести місяців).

Реструктуризація боргових зобов'язань банку передбачає:

визначення умов участі інвесторів в повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора;

установлення строків і черговості виплати банком або інвестором боргу кредиторам (у частині прострочених зобов'язань та зобов'язань, строк виконання яких настане протягом наступних шести місяців);

відстрочку або розстрочку платежів за зобов'язаннями банку (простроченими та строковими) або прощення (списання) боргів (частини боргів) згідно з чинним законодавством України;

установлення відповідальності інвестора (банку) за невиконання взятих згідно з програмою санації зобов'язань.

В угодах, що укладаються згідно з чинним законодавством між банком та інвесторами, інвесторами і кредиторами з метою здійснення заходів реструктуризації боргових зобов'язань банку, має обумовлюватися, що ці угоди набирають чинності після надання Національним банком дозволу тимчасовому адміністратору на продаж банку та схвалення програми санації;

в) заходи та строк підвищення (відновлення) платоспроможності та приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства (прогнозні показники діяльності банку на час завершення програми санації мають відповідати встановленим Національним банком економічним нормативам).

Залежно від причин, що призвели до погіршення фінансового стану банку, з метою підвищення (відновлення) платоспроможності та приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства до програми санації можуть включатися такі заходи (із зазначенням строків їх виконання):

ті, що передбачені в додатках 1 та 2 до цього Положення;

виплата боргу кредиторам (за його наявності);

скорочення чисельності службовців згідно з законодавством про працю та виплата працівникам у разі їх звільнення вихідної допомоги за рахунок коштів банку або інвестора;

унесення на розгляд загальних зборів питання про зміну органів управління банком;

залучення осіб, уповноважених інвесторами виконувати відповідні заходи згідно із законодавством про працю.

10.3. Інвестори повинні мати кошти в розмірі, достатньому для виконання заходів санації банку, у тому числі власні кошти для формування статутного капіталу.

Розмір внеску інвестора до статутного капіталу банку з метою його санації визначається залежно від:

суми вартості акцій (часток) акціонерів (учасників) банку, які виходять з товариства;

суми внесків до статутного капіталу банку, що має забезпечувати формування капіталу банку в сумі, не меншій, ніж мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1), і дотримання нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та нормативу адекватності основного капіталу (Н3) згідно з нормативно-правовими актами Національного банку (за вирахуванням збільшення регулятивного капіталу банку за рахунок внутрішніх джерел відповідно до пункту 2.1 додатка 2 до цього Положення, якщо це передбачено програмою санації). На час реєстрації змін до статуту банку ця сума має бути не меншою, ніж передбачено статтями 30, 31, 52 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ).

10.4. Інвестори, які бажають взяти участь у санації банку, подають до тимчасового адміністратора відповідні заяви. До заяви інвестори додають установчі документи, копії свідоцтв про державну реєстрацію, документи, що підтверджують наявність власних коштів для формування капіталу банку згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, зокрема, для юридичних осіб - фінансову звітність, аудиторський висновок про підтвердження звітності, для фізичних осіб - довідку податкового органу про доходи за останній звітний період (рік).

10.5. Якщо тимчасовий адміністратор визнає, що ця юридична чи фізична особа може бути інвестором, то він надає інвестору потрібну інформацію про показники діяльності банку (про розмір регулятивного капіталу, дотримання нормативів адекватності і достатності капіталу, про вартість активів банку за результатами їх класифікації, виконання зобов'язань банку перед кредиторами тощо) для складання попередніх розрахунків програми санації.

Інвестор, який отримав інформацію про показники діяльності банку відповідно до статті 61 Закону про банки ( 2121-14 ), зобов'язаний не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб, а лише для виконання заходів санації банку.

Тимчасовий адміністратор перед наданням інвестору відповідної інформації має взяти у нього розписку про відповідальність за розголошення банківської таємниці.

Якщо інвестор має намір придбати істотну участь у банку в розмірах, визначених статтею 34 Закону про банки ( 2121-14 ), то він одночасно подає Національному банку в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку, документи на отримання відповідного дозволу.

10.6. Інвестор, який за результатами розгляду отриманої інформації прийняв рішення про проведення санації банку, має розробити програму санації і погодити її з тимчасовим адміністратором. Тимчасовий адміністратор надає інвесторам потрібну допомогу в розробленні програми санації.

10.7. Заходи з підвищення (відновлення) платоспроможності банку та приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства (відповідно до третьої частини плану санації - підпункт "в" пункту 10.2 цієї глави) можуть здійснюватися:

органами управління банку, що змінюються внаслідок санації за рішенням загальних зборів чи відновлюють свою діяльність, а тимчасовий адміністратор після реєстрації змін до установчих документів припиняє свою діяльність відповідно до пункту 9.1 глави 9 розділу V цього Положення або

тимчасовим адміністратором - у цьому разі тимчасовий адміністратор має право залучити до виконання третьої частини плану санації уповноважених інвесторами осіб.

Комісія Національного банку може прийняти рішення щодо регулювання процесу за третьою частиною плану санації - підпункт "в" пункту 10.2 цієї глави (з урахуванням пропозицій тимчасового адміністратора, інвесторів):

органами управління банку - якщо внаслідок реструктуризації статутного капіталу 2/3 і більше голосів акцій акціонерного банку або 51 і більше відсотків голосів часток (паїв) банку, створеного у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (кооперативного банку), переходять до інвесторів;

тимчасовим адміністратором - якщо погашення боргу перед кредиторами здійснюється за рахунок коштів банку або якщо реструктуризація статутного капіталу здійснюється зі зміною голосів акцій статутного капіталу банку на користь інвесторів до розміру, що є менше ніж 2/3 голосів акцій акціонерного банку або менше 51 відсотка голосів часток (паїв) банку, створеного у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (кооперативного банку).

10.8. Тимчасовий адміністратор організовує продаж банку за дозволом Комісії Національного банку.

Дозвіл на проведення санації (продажу) банку надається за таких умов:

інвестор має кошти в достатній сумі для виконання заходів програми санації щодо формування статутного капіталу;

інвестор уклав відповідні угоди з банком та кредиторами про реструктуризацію боргів банку (якщо є борг перед кредиторами);

програма санації та пакет документів для отримання цього дозволу мають відповідати вимогам пункту 10.2 цієї глави;

інвестор, що придбав істотну участь у банку в розмірах, визначених статтею 34 Закону про банки ( 2121-14 ), отримав на це письмовий дозвіл Національного банку.

10.9. Для погодження програми санації з тимчасовим адміністратором та отримання тимчасовим адміністратором згоди Національного банку на продаж банку інвестори подають тимчасовому адміністратору такі документи:

програму санації банку;

угоду між інвесторами й учасниками про перерозподіл акцій (часток, паїв) банку;

угоду про переведення боргу (частини боргу), укладену між банком та інвесторами (погоджену з кредиторами);

угоду між інвесторами і кредиторами про порядок, строк та черговість погашення (відстрочення, переведення) боргу перед кредиторами;

ті, що підтверджують наявність в інвестора власних коштів для формування статутного капіталу банку, передбачені банківським законодавством в разі реєстрації збільшення статутного капіталу для акціонерів/учасників банку.

10.10. Тимчасовий адміністратор протягом 15 календарних днів після отримання повного пакета документів розглядає його, за потреби вимагає в інвесторів усунення недоліків і, якщо вважає програму санації прийнятною, погоджує її своїм підписом і відбитком печатки банку. Тимчасовий адміністратор видає інвесторам один примірник погодженої програми санації або в разі відмови в погодженні - мотивовані зауваження в письмовому вигляді.

Тимчасовий адміністратор надсилає пакет документів для отримання згоди на продаж банку до територіального управління Національного банку (структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком), до якого додає:

прогнозний баланс банку на останню звітну (місячну) дату після виконання програми санації та прогнозний розрахунок показників діяльності банку і значень економічних нормативів за ним;

висновок про можливість виконання інвесторами своїх зобов'язань перед банком щодо формування капіталу банку та задоволення вимог кредиторів шляхом реалізації програми санації, а також про доцільність проведення санації банку цими інвесторами (що має підтверджуватися розрахунком коштів за джерелами погашення вимог кредиторів згідно з програмою санації);

пропозиції щодо порядку виконання третьої частини плану санації (органами управління банку чи тимчасовим адміністратором);

список заявлених і визнаних банком вимог кредиторів;

рішення (наказ) тимчасового адміністратора про збільшення статутного капіталу (про об'явлення додаткової підписки на акції).

10.11. Територіальне управління Національного банку має розглянути пакет документів щодо його відповідності вимогам пункту 10.8 глави 10 розділу V цього Положення і передати його протягом 15 календарних днів зі своїми висновками та пропозиціями до Генерального департаменту банківського нагляду, який розглядає пакет документів спільно з Юридичним департаментом Національного банку згідно з вищезазначеними вимогами в строк до 25 календарних днів.

Комісія Національного банку приймає рішення про надання дозволу на продаж банку на підставі висновку та пропозицій Генерального департаменту банківського нагляду.

10.12. Після реєстрації змін до статуту банку та погодження кандидатур голови, членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку (якщо прийнято рішення про зміну цих посадових осіб банку) Комісія Національного банку відповідно до пункту 10.7 цієї глави приймає рішення про регулювання третьої частини програми санації.

Глава 11. Реорганізація банку під час тимчасової адміністрації

11.1. Якщо тимчасовий адміністратор визнав, що фінансове оздоровлення банку можливе шляхом реорганізації, то він повинен отримати згоду Комісії Національного банку.

Для отримання згоди Комісії Національного банку тимчасовий адміністратор надає територіальному управлінню Національного банку (самостійному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату) такі документи:

прогнозний баланс на останню звітну (місячну) дату після проведення загальних зборів учасників банку-правонаступника, банку, що реорганізовується, - у разі його реорганізації шляхом виділення та прогнозний розрахунок показників діяльності банку і значень економічних нормативів за ним;

план реорганізації;

у разі реорганізації шляхом злиття - копію рішення загальних зборів учасників іншого банку, що реорганізовується;

у разі реорганізації шляхом приєднання - копію рішення загальних зборів учасників банку-правонаступника.

11.2. Комісія Національного банку приймає рішення про надання згоди на реорганізацію банку та затвердження плану реорганізації, якщо є достатні підстави вважати, що внаслідок реорганізації банк-правонаступник (та банк, що реорганізовується, - у разі реорганізації шляхом виділення) відповідатиме вимогам Національного банку щодо економічних нормативів, реорганізація не призведе до створення становища, яке загрожує інтересам кредиторів і вкладників.

Комісія Національного банку приймає рішення про надання дозволу тимчасовому адміністратору на реорганізацію банку та затвердження плану реорганізації на підставі обгрунтованого висновку Генерального департаменту банківського нагляду.

11.3. У плані реорганізації, що подається Національному банку, мають визначатися конкретні виконавці та строки виконання запланованих заходів. План реорганізації банку, наданий тимчасовим адміністратором, має включати таку інформацію:

а) рішення тимчасового адміністратора у формі наказу про визначення шляху реорганізації банку;

б) про створення комісій для проведення реорганізації, а саме: комісії, що здійснюватиме передавання майна, коштів, прав та обов'язків банку, що реорганізовується; комісії банку-правонаступника, що здійснюватиме приймання майна, коштів, прав та обов'язків. У разі реорганізації шляхом злиття склад комісії банку-правонаступника визначається разом з іншим банком, що реорганізовується. У разі реорганізації шляхом приєднання комісія для проведення реорганізації призначається банком-правонаступником;

в) проведення інвентаризації активів, зобов'язань і резервів, які обліковуються на балансі та позабалансових рахунках банку, що реорганізовується (якщо така інвентаризація не здійснювалася попередньо тимчасовим адміністратором);

г) оголошення про випуск акцій та підписку на паї банку-правонаступника. Умови обміну (конвертації) акцій банку, що реорганізовується, на акції банку-правонаступника; у разі реорганізації шляхом злиття погоджується з банком, що реорганізовується, у разі приєднання до іншого банку - з банком-правонаступником;

ґ) надання Національному банку відомостей про осіб, що стануть унаслідок реорганізації власниками істотної участі в банку-правонаступнику та отримання цими особами дозволу на придбання або збільшення істотної участі в банку-правонаступнику (якщо внаслідок реорганізації змінюється склад власників істотної участі або збільшується питома вага їх участі в статутному капіталі банків);

д) передавання майна, коштів, прав та обов'язків від банку, що реорганізовується, до банку-правонаступника та складання:

передатного (роздільного) балансу (визначення дати цього документа);

розшифровок кожної групи рахунків за аналітичним обліком;

актів приймання-передавання основних засобів, каси та інших матеріальних цінностей між матеріально відповідальними особами банку, що реорганізовується, та банку-правонаступника;

актів приймання-передавання документів фінансового обліку та архіву банку, що реорганізовується;

е) проведення загальних зборів учасників банку-правонаступника;

є) підготовки та надання Національному банку документів для реєстрації банку-правонаступника (змін до статуту банку-правонаступника в разі реорганізації шляхом приєднання, перетворення) та отримання банківської ліцензії згідно з нормативно-правовими актами Національного банку (у разі реорганізації шляхом злиття, поділу, виділення);

ж) надання Національному банку документів для отримання дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини другої та частини четвертої статті 47 Закону про банки ( 2121-14 ), якщо банк-правонаступник, що створений унаслідок реорганізації шляхом злиття, поділу, виділення, передбачає здійснення цих операцій (якщо банк-правонаступник, що приєднав інший банк, ці операції раніше не здійснював);

з) надання Національному банку документів для отримання згоди на відкриття банками-правонаступниками філій згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;

и) надання Національному банку документів для реєстрації змін до статуту банку, що реорганізовується, - у разі реорганізації банку шляхом виділення;

і) інших заходів відповідно до обраного шляху реорганізації та нормативно-правових актів Національного банку з питань реорганізації.

11.4. У разі реорганізації банку шляхом приєднання план реорганізації та прогнозний баланс банку-правонаступника на останню звітну (місячну) дату після проведення загальних зборів банку та розрахунок економічних нормативів за ним має погоджуватися з радою банку-правонаступника, а в разі реорганізації шляхом злиття - з іншим банком, що реорганізовується.

У разі реорганізації шляхом приєднання рада банку-правонаступника має призначити комісію для проведення реорганізації, прийняти рішення про створення філії шляхом приєднання банку, що реорганізовується, призначити збори учасників банку та повідомити про ці рішення тимчасового адміністратора.

11.5. Передавання майна, коштів, прав та обов'язків від банку, що реорганізовується, до банку-правонаступника та складання передатного (роздільного) балансу за станом на перше число місяця, наступного за звітним, здійснюється за 30 днів до проведення загальних зборів учасників тимчасовим адміністратором (комісією з проведення реорганізації банку, що реорганізовується) голові комісії банку-правонаступника з приймання майна, коштів, прав та обов'язків.

11.6. Тимчасовий адміністратор під час проведення реорганізації банку виконує такі повноваження:

а) здійснює управління банком до прийняття Національним банком рішення про реєстрацію банку-правонаступника (змін до статуту банку-правонаступника в разі реорганізації шляхом приєднання) та забезпечує контроль за виконанням заходів реорганізації банку відповідно до плану реорганізації банку та нормативно-правових актів Національного банку;

б) курирує діяльність комісії з проведення реорганізації банку, що реорганізовується, та комісії банку-правонаступника з питань реорганізації (у разі реорганізації шляхом злиття, поділу, виділення);

в) розглядає та затверджує матеріали інвентаризації активів, зобов'язань, резервів, уключаючи обліковане на позабалансових рахунках. За результатами інвентаризації забезпечує врегулювання виявлених розбіжностей та списання безнадійної заборгованості за активними операціями банку за рахунок створених резервів або методом прямого списання;

г) здійснює оцінку акцій банку та забезпечує викуп банком акцій (часток) учасників банку, які не погоджуються на реорганізацію банку і мають намір вийти з товариства, за дотримання банком умов, визначених Інструкцією про регулювання діяльності банків;

ґ) приймає рішення про скликання загальних зборів учасників банку-правонаступника (банків-правонаступників) шляхом видання наказу (у разі реорганізації шляхом злиття, поділу, виділення) та здійснює процедуру скликання загальних зборів учасників згідно з чинним законодавством України;

д) інше відповідно до плану реорганізації банку та нормативно-правових актів Національного банку.

11.7. На загальних зборах учасників банку-правонаступника (у разі реорганізації шляхом злиття, поділу, виділення) приймаються рішення про:

створення банку;

випуск акцій та затвердження підписки на акції;

затвердження установчих документів банку;

призначення правління, спостережної ради банку, головного бухгалтера, якщо останній не входить до складу правління.

11.8. До пакета документів для реєстрації банку-правонаступника (змін до статуту банку-правонаступника - у разі реорганізації шляхом приєднання), що надається до територіального управління Національного банку, додається:

передатний/роздільний баланс, затверджений загальними зборами учасників банку-правонаступника (у випадку реорганізації шляхом приєднання таке затвердження передатного балансу не потрібне);

прогнозний баланс на останню звітну (місячну) дату після проведення загальних зборів банку-правонаступника (банку, що реорганізовується, - у разі реорганізації шляхом виділення) та розрахунок економічних нормативів (уточнений за результатами передавання активів і зобов'язань), що погоджений тимчасовим адміністратором;

висновок тимчасового адміністратора про те, що діяльність банку-правонаступника (у разі реорганізації шляхом злиття, поділу, виділення) та банку, що реорганізовується (у разі реорганізації шляхом виділення), після реорганізації відповідатиме вимогам Національного банку щодо економічних нормативів і не загрожуватиме інтересам кредиторів і вкладників.

11.9. Пакет документів для реєстрації банку-правонаступника розглядається структурним підрозділом Генерального департаменту банківського нагляду, що безпосередньо здійснюватиме нагляд за діяльністю банку-правонаступника, та іншими структурними підрозділами Національного банку відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, що регулює порядок реєстрації банків.

11.10. Якщо банк, що реорганізовується, припиняє свою діяльність унаслідок реорганізації як юридична особа, то до територіального управління Національного банку для виключення банку, що реорганізовується, з Державного реєстру банків мають надаватися передатний/роздільний баланс, квитанція органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку, що реорганізовується.

11.11. Після прийняття в установленому порядку рішення Національного банку про реєстрацію банку-правонаступника та надання банківської ліцензії:

відкривається кореспондентський рахунок банку-правонаступнику. Банк, що реорганізовується, перераховує залишки коштів із свого кореспондентського рахунку (попередньо консолідувавши на ньому залишки коштів, що обліковувалися за кореспондентськими рахунками філій) на кореспондентський рахунок банку-правонаступника;

діяльність тимчасового адміністратора припиняється.

Не пізніше наступного дня після закриття кореспондентського рахунку банку, що реорганізовується, територіальним управлінням Національного банку вилучаються банківська ліцензія банку, що реорганізовується, та дозвіл Національного банку на здійснення операцій, на які відповідно до статті 47 Закону про банки ( 2121-14 ) та відповідного нормативно-правового акта Національного банку потрібний дозвіл (якщо такий видавався).

Розділ VI. Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку

У цьому розділі визначається порядок ліквідації банків за ініціативою власників банку та за ініціативою Національного банку, у тому числі на підставі заяви кредиторів банку про ліквідацію банку в зв'язку з незадоволенням їх вимог унаслідок неплатоспроможності банку.

Глава 1. Підстави для відкликання банківської
ліцензії та ініціювання Національним
банком процедури ліквідації банку

1.1. Національний банк може відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку виключно в таких випадках:

а) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію (зокрема те, що статутний капітал банку на час його державної реєстрації сформований з непідтверджених джерел і внаслідок цього були фальсифіковані прогнозні показники діяльності банку, надані Національному банку для отримання банківської ліцензії);

б) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

в) у разі порушення вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання неплатоспроможності банку;

г) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення діяльності банку в правову відповідність до вимог Закону про банки ( 2121-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку;

ґ) у разі недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

1.2. Неплатоспроможність банку - його неспроможність своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру регулятивного капіталу банку, що призвело до зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини нормативного значення 6.

______________

6 Нормативне значення показника адекватності регулятивного капіталу встановлюється Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368.

1.3. Під значною втратою активів або доходів слід уважати таке:

банк є критично недокапіталізованим;

або банк є значно недокапіталізованим і загальні збори акціонерів (учасників) банку не прийняли рішення про відновлення платоспроможності банку шляхом проведення його санації акціонерами (учасниками) або інвесторами;

або збитки за результатами фінансового року становлять 50 і більше відсотків статутного капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре або достатньо капіталізованим і працює менше трьох років;

або протягом трьох років підряд збитки за результатами фінансового року становлять 10 і більше відсотків статутного капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре або достатньо капіталізованим;

або негативно класифіковані активи з урахуванням сформованих резервів під ці активи становлять 60 і більше відсотків регулятивного капіталу банку (з урахуванням сформованих резервів під ці активи). До негативно класифікованих активів належать кредитні операції та дебіторська заборгованість, що класифіковані за ступенем ризику як "сумнівні", "безнадійні"; прострочені понад 30 днів нараховані доходи; а також кошти, що розміщені на кореспондентських рахунках банків (резидентів і нерезидентів), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах. Підставою для їх класифікації є відповідні нормативно-правові акти Національного банку та внутрішні положення банків;

або якщо співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі банку до поточних рахунків клієнтів (норматив миттєвої ліквідності Н3) становить менше 10 відсотків і за відсутності інших джерел для підтримання миттєвої ліквідності.

( Абзац восьмий пункту 1.3 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

Національний банк в обов'язковому порядку має приймати рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку, який є критично недокапіталізованим.

Якщо банк-боржник неспроможний виконати свої зобов'язання відповідно до рішення суду про примусове стягнення коштів протягом шести місяців і за цей час не досягнуто домовленостей щодо реструктуризації визначеного боргу, то Національний банк зобов'язаний відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку.

Глава 2. Особливості відкликання банківської ліцензії
та ініціювання процедури ліквідації банку за заявою
кредиторів банку про ліквідацію

2.1. Якщо банк своєчасно і в повній сумі не виконав грошові зобов'язання перед кредиторами, то вони мають право надіслати рекомендованим листом або спецзв'язком до територіального управління Національного банку заяву про ліквідацію банку разом з документами, що підтверджують наявність невиконаних грошових зобов'язань банку перед ними (нотаріально засвідчена копія договору з банком, копія виписки з особового рахунку кредитора; копія претензії до банку; відповідь банку-боржника; якщо відповіді від банку-боржника не отримано, то розрахунковий документ з відміткою банку про дату надходження коштів або інші підтверджувальні документи).

2.2. Територіальне управління Національного банку розглядає подані кредитором документи, у разі потреби здійснює їх перевірку на місці в банку, готує відповідний висновок про потребу відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора. Потреба в перевірці на місці виникає, якщо кредитор не надав відповіді про отриману претензію банком-боржником і за результатами фінансової звітності банку-боржника не відображається інформація про наявність не сплачених у строк розрахункових документів.

Висновок щодо відсутності підстав для задоволення заяви кредиторів має схвалюватися Комісією Національного банку при територіальному управлінні і до Генерального департаменту банківського нагляду не надсилається. Відповідь кредитору про незадоволення його заяви територіальне управління Національного банку має направити протягом 30 календарних днів (з урахуванням прийнятого Комісією Національного банку при територіальному управлінні рішення).

Якщо територіальне управління Національного банку вважає, що є підстави для відкликання банківської ліцензії, то цей висновок із заявою кредитора має бути надісланий до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви кредитора.

Висновок територіального управління Національного банку із заявою кредитора та іншими документами розглядається Генеральним департаментом банківського нагляду, у разі потреби - іншими департаментами центрального апарату і протягом 10 календарних днів з дня їх отримання надається Комісії Національного банку.

Рішення про незадоволення заяви кредитора та відхилення пропозицій територіального управління Національного банку щодо відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора може бути прийняте Комісією Національного банку і не вноситися на розгляд Правління Національного банку. Про прийняте рішення Генеральний департамент банківського нагляду надсилає повідомлення територіальному управлінню Національного банку в строк до п'яти календарних днів після його прийняття для надання відповіді заявнику.

У разі підтвердження неплатоспроможності банку Національний банк ініціює ліквідацію банку в порядку, установленому цим Положенням.

Глава 3. Прийняття Національним банком рішення про
відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора

3.1. Рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою.

Одночасно за цією постановою також:

призначається ліквідатор. У разі призначення ліквідатором службовця Національного банку визначаються інші службовці Національного банку, які братимуть участь у ліквідаційній процедурі;

припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком;

надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку, з дня отримання цього рішення;

надається доручення Департаменту реорганізації та ліквідації банків підготувати обгрунтований висновок щодо відповідності вимогам банківського законодавства особи, призначеної Національним банком ліквідатором;

надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді;

надається доручення Генеральному департаменту банківського нагляду повідомити контрольні органи інших держав, у яких банк мав філії або кореспондентські відносини з іноземними банками;

зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації конкретного банку.

3.2. Процедура ліквідації банку має бути завершена не пізніше трьох років з дня прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії.

Глава 4. Вимоги Національного банку до ліквідатора

4.1. Ліквідатором може бути призначено:

юридичну особу, яка проводить професійну діяльність, що пов'язана з тимчасовою адміністрацією та/або ліквідацією банків, наданням аудиторських, юридичних або консультативних послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку;

фізичну особу - незалежного експерта (за договором з Національним банком) або службовця Національного банку.

Ліквідатором банку може бути особа, яка має сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, високі професійні й моральні якості, бездоганну ділову репутацію (зокрема, якщо її дії в минулому не спричинили банкрутства банку або іншого суб'єкта підприємницької діяльності), економічну чи юридичну освіту та досвід роботи не менше трьох років у сфері надання аудиторських, юридичних послуг або в банківській системі. ( Абзац четвертий пункту 4.1 глави 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

Забороняється призначати ліквідатором банку фізичну або юридичну особу, яка виконувала функції тимчасового адміністратора в цьому банку.

4.2. Ліквідатором (керівником ліквідації) не може бути:

а) фізична особа:

яка є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником банку;

яка має судимість, не погашену і не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою за кримінальною справою;

яка не виконала своїх зобов'язань перед будь-яким банком;

б) юридична особа:

яка є кредитором, пов'язаною особою або акціонером (учасником) банку;

яка є стороною у судовій справі за участю банку;

не виконала зобов'язань перед будь-яким банком.

Ліквідатор має право залучати до процедури ліквідації працівників банку, що ліквідовується, а також учасників банку, частка участі яких в статутному капіталі банку становить не більше ніж 0,1 відсотка (та немає конфлікту інтересів).

4.3. Національний банк перед призначенням ліквідатора зобов'язаний переконатися в тому, що немає конфлікту інтересів, та в здатності юридичної/фізичної особи діяти неупереджено.

Юридична або фізична особа перед призначенням її ліквідатором, а також особи, які залучені до ліквідації банку, зобов'язані надати Національному банку інформацію про свої ділові відносини відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу V цього Положення.

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення ліквідатора останній зобов'язаний ужити заходів щодо усунення цього конфлікту з одночасним повідомленням про це Національного банку, який вирішує питання про можливість продовження роботи ліквідатора.

Глава 5. Укладання договору з ліквідатором та
винагородження його роботи

5.1. Національний банк і ліквідатор (юридична особа, незалежний експерт) укладають договір про ліквідацію банку, в якому визначаються права та обов'язки сторін та інші обов'язкові умови, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку. У договорі визначаються особи, відповідальні за ліквідацію філій, а також передбачається страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я ліквідатора.

У договорі з юридичною особою визначається керівник ліквідації, який має сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, та можуть визначатися інші фізичні особи, що здійснюватимуть ліквідаційну процедуру.

Договір набирає чинності з часу призначення ліквідатора відповідною постановою Правління Національного банку.

5.2. Ліквідатор може залучати до ліквідації на договірних умовах кредиторів, які не є акціонерами банку, і представників органів державної податкової служби, але ці особи не можуть виконувати функції головного бухгалтера ліквідації та керівника (якщо ліквідатором призначено юридичну особу).

На осіб, залучених ліквідатором до ліквідації банку на договірних умовах, поширюються інші вимоги, визначені в пункті 4.2 глави 4 розділу VI цього Положення.

5.3. Робота ліквідатора та залучених до ліквідації осіб оплачується за рахунок банку, що ліквідовується.

Винагорода ліквідатора, осіб, залучених до ліквідації, господарські та інші витрати, пов'язані з процедурою ліквідації, визначаються в кошторисі витрат ліквідатора протягом 20 робочих днів після його призначення.

Кошторис витрат ліквідатора щокварталу до 20-го числа місяця, що передує плановому періоду, із щомісячною розбивкою в розрізі філій має подаватися територіальному управлінню Національного банку (Департаменту реорганізації та ліквідації банків, у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок ліквідатора якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку).

Кошторис витрат затверджується начальником територіального управління Національного банку (заступником Голови Національного банку - куратором служби банківського нагляду, якщо здійснюється ліквідація банку, накопичувальний рахунок ліквідатора якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) протягом 10 робочих днів після його отримання.

5.4. Службовці Національного банку, які беруть участь у процедурі ліквідації, звільняються від виконання своїх службових обов'язків із збереженням за ними місця роботи, заробітної плати та всіх виплат, що передбачені системою оплати праці за основним місцем роботи, на весь час їх участі в процедурі ліквідації банку. За здійснення ліквідаційної процедури їм можуть установлюватися спеціальні надбавки відповідно до Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та нормативно-правових актів Національного банку. Діяльність службовців, які здійснюють ліквідаційну процедуру, перебуває під контролем начальника територіального управління Національного банку (заступника Голови Національного банку - куратора служби банківського нагляду в разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок ліквідатора якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку).

Глава 6. Доведення рішення Правління Національного банку
до відома банку та вжиття територіальним управлінням
Національного банку заходів щодо збереження активів банку

6.1. Копія постанови про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора надається уповноваженому представнику банку уповноваженим представником відповідного територіального управління Національного банку разом з ліквідатором у день її отримання без попереднього повідомлення керівників банку. Одночасно в банку вилучаються банківська ліцензія та дозвіл Національного банку на здійснення окремих операцій.

6.2. Під час виконання своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу ліквідатору в його роботі на підставі письмового звернення.

З дня початку роботи ліквідатора рішення Правління Національного банку про відкликання в банку банківської ліцензії і призначення ліквідатора доводиться до відома банківської системи України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Банки після отримання постанови зобов'язані самостійно припинити виконання активних операцій за прямими кореспондентськими рахунками банку, що ліквідовується.

6.3. Керівник територіального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, не пізніше наступного дня після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора припиняє всі активні операції за всіма кореспондентськими рахунками банку як у національній, так і в іноземній валюті.

Якщо банк має відкриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах), то ліквідатор на підставі відповідної інформації територіального управління Національного банку (в якому відкритий кореспондентський рахунок банку) уживає таких заходів:

надсилає цим банкам повідомлення про прийняте Національним банком рішення про ліквідацію банку та забезпечує повернення коштів із його кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора відповідно до пункту 5.13 глави 5 розділу III цього Положення і Правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України, затверджених постановою Правління Національного банку від 15.08.2001 N 343;

блокує всі засоби зв'язку з банками-кореспондентами з метою запобігання незаконному відпливу коштів в іноземній валюті.

6.4. Ліквідатор надає територіальному управлінню Національного банку протягом трьох робочих днів інформацію про закриття прямих кореспондентських рахунків у банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) із зазначенням дати закриття кореспондентського рахунку та стану кореспондентського рахунку (сума залишку і реквізити для переказу залишків за кореспондентським рахунком, якщо такі були).

Глава 7. Повідомлення про відкликання банківської
ліцензії та призначення ліквідато
ра

7.1. Ліквідатор зобов'язаний протягом трьох днів після його призначення за рахунок коштів банку опублікувати в газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України", а також може опублікувати в одній з місцевих газет за місцезнаходженням банку, що ліквідовується, повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури, а також вивісити його в кожному відокремленому підрозділі банку.

7.2. Повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури має містити найменування та інші реквізити банку, що ліквідовується, дату прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії або дату прийняття рішення власника банку про ліквідацію банку і призначення ліквідатора, відомості про ліквідатора (зокрема дату та адресу, за якою він приступає до виконання своїх обов'язків).

У повідомленні має міститися інформація про строки, протягом яких юридичні або фізичні особи, що бажають викупити активи банку, можуть отримати в ліквідатора інформацію про активи банку, що підлягають продажу, та запропонувати свої умови продажу активів.

Не дозволяється опублікування або розголошення іншим чином відомостей про неплатоспроможність банку до дня прийняття рішення про його ліквідацію.

Глава 8. Відкриття рахунку ліквідатору для здійснення
ліквідаційної процедури

8.1. Для забезпечення виконання ліквідатором своїх повноважень у територіальному управлінні Національного банку відкривається накопичувальний рахунок 3207, на який зараховуються кошти банку і надходження на його адресу та з якого проводяться розрахунки з кредиторами та оплата витрат ліквідатора. Накопичувальний рахунок відкривається як у національній, так і в іноземній валюті, якщо банк здійснював операції з іноземною валютою.

8.2. Відкриття накопичувального рахунку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора та нотаріально засвідченої картки із зразками підписів уповноважених осіб і відбитка печатки банку, що ліквідовується. Якщо ліквідація банку проводиться службовцями Національного банку, то їх підпис може засвідчуватися начальником відповідного територіального управління Національного банку.

8.3. Після відкриття ліквідатору накопичувального рахунку за розпорядженням керівника територіального управління Національного банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку банку та виключення його з учасників СЕП у порядку, визначеному в пунктах 2.1, 2.4, 4.4 глави I Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні (затверджена постановою Правління Національного банку від 27.12.99 N 621, із змінами і доповненнями), а також кредиторам повертаються розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, що враховувалися на відповідному позабалансовому рахунку (якщо такий облік мав місце в територіальному управлінні Національного банку за договором з банком).

8.4. Накопичувальний рахунок ліквідатора в іноземній валюті використовується виключно для здійснення таких операцій:

а) для зарахування:

залишків коштів в іноземній валюті з кореспондентських рахунків банків-кореспондентів (резидентів і нерезидентів);

коштів в іноземній валюті, що надходять від дебіторів та інших позичальників (резидентів і нерезидентів) за проведеними раніше операціями та угодами банку під час здійснення ліквідаційної процедури, включаючи повернення заборгованості за наданими кредитами та процентами, а також неустойки (пені, штрафів), комісійних, повернення авансових платежів тощо;

б) для списання коштів для продажу їх на міжбанківському валютному ринку з подальшим зарахуванням їх на накопичувальний рахунок у національній валюті України.

Глава 9. Наслідки призначення ліквідатора

9.1. З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора:

а) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора (якщо останній перед призначенням ліквідатора за рішенням Національного банку здійснював управління банком).

Права керівників (органів управління) банку переходять до ліквідатора, який з дня свого призначення має повне і виняткове право управляти банком та контролювати його. Керівники банку (тимчасовий адміністратор) та інші матеріально відповідальні особи забезпечують передавання бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору за актами приймання-передавання. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України;

б) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Це означає, що нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у строки згідно з договорами з клієнтами банку.

Ліквідатору забороняється вчиняти інші дії, які б свідчили про продовження діяльності банку;

в) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) уважається таким, що настав;

г) припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, у тому числі нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банку та штрафів, що нараховуються за результатами перевірок, здійснених Національним банком, органами державної податкової служби тощо, а також за пасивними операціями, у тому числі за депозитами. З цього дня також припиняється нарахування відсотків банками-кореспондентами за міжбанківськими кредитами, наданими ними банку, що ліквідовується;

ґ) відомості про фінансовий стан банку, його боржників і вимоги банку до них, а також про учасників банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; ( Підпункт "ґ" пункту 9.1 глави 9 розділу VI в редакції N 428 від 09.11.2006 )

д) укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передаванням цього майна третім особам, допускається у зв'язку з виконанням ліквідаційної процедури;

е) скасовуються арешт, накладений на майно (у тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банку-банкрута не допускається.

Ліквідатор повідомляє компетентний орган, що наклав арешт на майно банку, про прийняте Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації;

є) вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

З дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор зобов'язаний вжити заходів для ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до чинного законодавства та цього Положення.

9.2. Вимоги кредиторів мають бути заявлені протягом одного місяця з дня першої публікації в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури.

Усі вимоги кредиторів (у тому числі органів державної податкової служби) мають бути заявлені в національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію. Якщо вимогу заявлено в іноземній валюті, то така вимога підлягає конвертації заявником у національну валюту за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату прийняття рішення про ліквідацію. Крім розміру вимоги, заява кредиторів має містити підстави та зазначення доказів, що обгрунтовують вимогу (документи, що підтверджують борг).

9.3. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

а) приймає від керівників банку за актами приймання-передавання до свого відання майно та документи банку, уживає заходів щодо забезпечення їх збереження;

б) виконує функції з управління та розпорядження майном банку;

в) у строк до двох місяців із дня його призначення здійснює інвентаризацію активів (включаючи обліковане на позабалансових рахунках) та архіву банку, а також оцінку майна банку згідно з чинним законодавством та складає початковий баланс ліквідатора;

г) визначає ліквідаційну масу та розпоряджається нею;

ґ) проводить роботу щодо повернення дебіторської заборгованості, у тому числі подає позови на боржників від імені банку до органів судової влади, зокрема на третіх осіб;

д) уживає заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна банку, що знаходиться у третіх осіб;

е) у разі потреби отримує кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банку, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 95 Закону про банки ( 2121-14 ) за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банку;

є) з дня відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банку про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю;

ж) виявляє кредиторів і заявляє в установленому чинним законодавством порядку заперечення щодо заявлених до банку вимог кредиторів;

з) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому чинним законодавством порядку розриває їх. Ліквідатор має право розірвати договори про надання банку послуг, а також припинити зобов'язання банку щодо оренди (найму) рухомого і нерухомого майна, попередньо (за 30 днів) повідомивши про це іншу сторону;

и) уживає заходів, які, на його думку, дадуть змогу отримати максимальну виручку від продажу активів у найкоротший строк;

і) реалізує майно банку для задоволення вимог, уключених до реєстру вимог кредиторів;

ї) повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення про це та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

й) складає ліквідаційний баланс і подає його на затвердження територіальному управлінню Національного банку;

к) здійснює інші повноваження, передбачені статтею 92 Закону про банки ( 2121-14 ).

9.4. Керівник ліквідаційної процедури (якщо ліквідатором призначено юридичну особу) виконує організаційно-розпорядчі функції відповідно до статті 92 Закону про банки ( 2121-14 ), приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.

9.5. Ліквідатор не має права:

використовувати або дозволяти використовувати майнові активи банку, що ліквідовується, у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;

брати зобов'язання від імені Національного банку без його письмового дозволу;

розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій ліквідатора.

9.6. Ліквідатор зобов'язаний у двомісячний термін з дня свого призначення вжити заходів щодо розпорядження цінностями, що перебували на відповідальному зберіганні в банку, а саме:

припинити трастові зобов'язання банку, повернути власнику всі активи та матеріальні цінності, що є в довірчому управлінні банку (крім грошових коштів), здійснити остаточні розрахунки за трастовими рахунками;

надіслати повідомлення усім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про потребу вилучити свої цінності протягом трьох місяців з дня оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, уважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Ці цінності переходять у розпорядження Національного банку для повернення законним власникам.

Глава 10. Заходи щодо закриття філій банку
в разі його ліквідації

10.1. Для здійснення ліквідації філії банку, що ліквідовується, ліквідатор призначає відповідального за ліквідацію філії і затверджує склад групи для здійснення ліквідації філії, до якої залучаються потрібні фахівці, експерти, консультанти тощо.

10.2. Відповідальний за ліквідацію філії вживає таких заходів:

зупиняє проведення філією операцій;

блокує всі види зв'язку;

забезпечує схоронність активів і документації філії;

закриває кореспондентський рахунок філії;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна й документів філії;

вирішує в установленому чинним законодавством порядку питання щодо звільнення працівників;

надає ліквідатору банку щотижневий оперативний звіт про стан ліквідації філії;

складає протягом місяця з дня свого призначення початковий баланс ліквідатора філії з урахуванням результатів інвентаризації активів та подає його на затвердження ліквідатору разом з актами інвентаризації активів і майна банку та актом приймання-передавання матеріальних цінностей;

складає проміжний ліквідаційний баланс філії;

уживає заходів щодо ліквідації філії;

складає ліквідаційний баланс філії;

передає архів філії ліквідатору після затвердження ліквідатором ліквідаційного балансу філії.

Глава 11. Інвентаризація та оцінка активів банку, складання
початкового балансу ліквідатора

11.1. Майно, на яке звертається стягнення, оцінюється ліквідатором у порядку, установленому чинним законодавством України.

Оцінка кредиторської, дебіторської заборгованості та цінних паперів має здійснюватися з урахуванням порядку класифікації активів, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють формування банками резервів під ці активи.

Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.

11.2. При визначенні суми, яку можна одержати від продажу активів, ліквідатор зобов'язаний дати оцінку різним пропозиціям з урахуванням ринкової вартості активів.

Для здійснення оцінки майна ліквідатор має право на підставі договору залучати аудиторську фірму або незалежного аудитора, або експерта, що діє на підставі укладеної з Фондом державного майна України угоди, з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси, якщо ці виплати передбачені кошторисом витрат ліквідатора.

Особа (юридична або фізична), що залучається ліквідатором для оцінки майна, не повинна бути зацікавленою особою, тобто акціонером банку, що ліквідовується, або особою, яка володіє майном, що конкурує з майном банку, яке має оцінюватися цією особою. Ліквідатор зобов'язаний переконатися у відсутності конфлікту інтересів з цією особою та в її здатності діяти неупереджено.

Акт оцінки майна підписується особами, які здійснювали оцінку майна, та затверджується ліквідатором (керівником ліквідаційної процедури).

Термін дії акта оцінки майна визначається ліквідатором (за винятком майна державних банків, термін дії акта оцінки майна яких регулюється чинним законодавством України). Якщо майно не продане і його ринкова ціна змінилася більше ніж на 10 відсотків, то ліквідатор може призначити проведення повторної оцінки майна.

11.3. Перелік активів, які підлягають експертній оцінці, ліквідатор визначає під час інвентаризації активів.

Інвентаризація активів здійснюється на дату прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

За результатами інвентаризації активів ліквідатор уживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють організацію бухгалтерського обліку в банках.

У разі відхилення залишкової вартості основних засобів чи нематеріальних активів від вартості їх корисного використання за результатами оцінки ліквідатор здійснює переоцінку відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів (затверджена постановою Правління Національного банку від 11.12.2000 N 475.

11.4. Заборгованість за активними операціями банку, яка визнана на час складання початкового балансу безнадійною, списується за рахунок сформованих банком резервів або методом прямого списання відповідно до чинного законодавства України.

Активи банку включаються до початкового балансу ліквідатора з урахуванням заходів, ужитих ліквідатором за результатами проведеної інвентаризації активів та їх оцінки.

11.5. Якщо банк, що ліквідовується, здійснював операції з іноземною валютою, то відповідні активи банку в початковому балансі відображаються в іноземній валюті в розрізі кодів валют та в гривневому еквіваленті на дату складання початкового балансу, пасиви - у розрізі кодів валют у гривневому еквіваленті - на дату прийняття рішення про ліквідацію.

11.6. Під час складання початкового балансу для встановлення фактичного розміру заборгованості перед банком щодо зобов'язань, строк яких настав або настане в поточному місяці, потрібно отримати в письмовій формі від дебітора (боржника) підтвердження заборгованості за основним боргом та нарахованими процентами (штрафами, пенею, комісійними) у порядку досудового врегулювання господарських спорів відповідно до чинного законодавства.

11.7. При складанні початкового балансу ліквідатора основні засоби та нематеріальні активи обліковуються за залишковою (ринковою) вартістю.

11.8. Початковий баланс складається на перше число місяця, що настає після завершення інвентаризації активів.

Початковий баланс ліквідатора подається територіальному управлінню Національного банку (Департаменту реорганізації та ліквідації банків, у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок ліквідатора якого відкрито в Операційному управлінні Національного банку) для погодження через десять днів після завершення інвентаризації активів. До початкового балансу ліквідатор додає інформацію про перелік активів банку за результатами інвентаризації та їх оцінки, підстави для їх списання, а також копію документа (поштового реєстру) про надсилання претензій боржникам банку.

Початковий баланс ліквідатора погоджується керівником територіального управління Національного банку (заступником Голови Національного банку - куратором банківського нагляду в разі ліквідації банків, накопичувальний рахунок ліквідатора яких відкрито в Операційному управлінні Національного банку, за висновком Департаменту реорганізації та ліквідації банків) у разі відповідності поданого пакета документів чинному законодавству.

Глава 12. Підготовчі заходи, що вживаються ліквідатором
для задоволення вимог кредиторів

12.1. Ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів:

повертає кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, що обліковувалися в банку на відповідному позабалансовому рахунку, з повідомленням про початок ліквідаційної процедури і про те, що кредитори можуть надати свої вимоги за зобов'язаннями банку ліквідатору із зазначенням строку та адреси для їх надсилання;

визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

відхиляє вимоги в разі їх непідтвердження;

складає перелік заявлених і акцептованих ним вимог;

повідомляє кредиторів про акцептування вимог;

передає Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реєстр вкладників відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів вкладникам банків у разі їх ліквідації, затвердженого постановою Правління Національного банку від 23.01.2001 N 8;

щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку.

12.2. Кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення.

Ліквідатор має право з дозволу Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку, якщо ліквідовується банк, накопичувальний рахунок ліквідатора якого відкрито в Операційному управлінні Національного банку) погашати вимоги до банку до часу завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком лише за угодами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.

Глава 13. Складання проміжного ліквідаційного балансу

13.1. У строк до трьох місяців із дня, зазначеного в повідомленні про ліквідацію, після розгляду вимог кредиторів ліквідатор складає проміжний ліквідаційний баланс (з урахуванням проміжних ліквідаційних балансів філій) і подає його до територіального управління Національного банку.

До проміжного ліквідаційного балансу додаються:

копія публікації (оголошення) у пресі про ліквідацію банку відповідно до глави 7 цього розділу;

реєстр заявлених та акцептованих вимог кредиторів для затвердження Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку в разі ліквідації банків, накопичувальний рахунок ліквідатора яких відкрито в Операційному управлінні Національного банку).

13.2. Зобов'язання банку, що не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, але заявлені кредиторами в строк, зазначений у повідомленні про ліквідацію, і визнані ліквідатором, включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

У разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

Погодження проміжного ліквідаційного балансу здійснюється в порядку, установленому для погодження початкового балансу ліквідатора відповідно до пункту 11.8 глави 11 цього розділу.

Глава 14. Погодження Національним банком
порядку продажу майна (активів) банку, його складу,
умов та строків придбання

14.1. Після проведення інвентаризації, оцінки майна (активів) банку та складання початкового та проміжного ліквідаційного балансу ліквідатор розпочинає продаж майна (активів) банку.

Продаж майна та активів банку, що ліквідовується, у тому числі кредитів банку (відступлення права вимоги за наданими банком кредитами та забезпечення за ними), здійснюється шляхом: ( Абзац другий пункту 14.1 глави 14 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )

проведення конкурсу (аукціону);

проведення біржових торгів через товарну біржу;

продажу на фондовій біржі або через торговельно-інформаційну систему;

безпосереднього його (їх) продажу юридичній або фізичній особі.

Правління Національного банку може в окремих випадках установлювати інший порядок продажу майна (активів) банку та інший спосіб продажу (уступки) вимог банку.

( Абзац восьмий пункту 14.1 глави 14 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )

( Абзац дев'ятий пункту 14.1 глави 14 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )

( Абзац десятий пункту 14.1 глави 14 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )

( Абзац одинадцятий пункту 14.1 глави 14 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )

Продаж майна (активів) банку за конкурсом (на аукціоні) здійснюється за наявності не менше ніж двох покупців.

Продаж майна (активів) банку на аукціоні полягає в переході права власності до покупця, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну та сплатив її.

Продаж майна (активів) банку за конкурсом полягає в переході права власності до покупця, який запропонував за нього найвищу ціну, сплатив її і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу, зокрема щодо використання майна (активів) в операційній діяльності банків (для створення нового банку або створення філій діючих банків).

На біржових торгах через товарну біржу здійснюється продаж основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів (як індивідуально визначених активів).

Продаж цінних паперів (крім векселів) здійснюється на фондовій біржі або через торговельно-інформаційну систему в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Безпосередньо юридичній або фізичній особі здійснюється продаж такого майна (активів):

основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує 500 грн., а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення конкурсу (аукціону) або торгів на товарній біржі. Ці матеріальні активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

не проданих за конкурсом (на аукціоні);

щодо яких після опублікування оголошення про проведення конкурсу (аукціону) є лише одна пропозиція від покупця;

житлових приміщень, що є власністю банку та у яких поселені громадяни на законних підставах (договір оренди з правом викупу тощо);

векселів.

Викуп кредиторами майна (активів) банку в рахунок задоволення своїх вимог може здійснюватися лише за умови, якщо майно (активи) банку не продано іншим юридичним або фізичним особам у зв'язку з відсутністю пропозицій від покупців щодо його (їх) викупу або майно (активи) не продано за конкурсом (на аукціоні), на товарній (фондовій) біржі, через торговельно-інформаційну систему та за умови, що це не призведе до порушення черговості задоволення вимог кредиторів, установленої чинним законодавством України.

14.2. Порядок продажу майна (активів) банку, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з Комісією Національного банку або за її рішенням з комісіями Національного банку при територіальних управліннях.

14.3. Для погодження порядку продажу майна (активів), його складу, умов та строків придбання Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку) ліквідатор подає до територіального управління Національного банку (Департаменту реорганізації і ліквідації банків - у разі ліквідації банків, накопичувальний рахунок яких відкрито в Операційному управлінні Національного банку) такі документи:

а) інформацію про майно (актив), яка містить зокрема назву, коротку характеристику, його залишкову, оціночну (ринкову або ліквідаційну) вартість;

б) звіти (акти) суб'єктів оціночної діяльності (експертів) або ліквідатора щодо оцінки майна (активів). У разі оцінки майна (активів) за ліквідаційною вартістю ліквідатор подає відповідні обгрунтування доцільності проведення їх оцінки та реалізації за ліквідаційною вартістю;

в) висновок ліквідатора про порядок продажу майна (активів), його склад, умови та строки продажу. У цьому висновку ліквідатор визначає перелік об'єктів, що продаватимуться шляхом викупу за конкурсом (з умовами його проведення), через аукціон, на товарній біржі, фондовій біржі, через торговельно-інформаційну систему, безпосередньо юридичній або фізичній особі, кредиторам банку в рахунок задоволення їх вимог, а також пропонує організатора аукціону, товарну біржу, торговельно-інформаційну систему, підприємство роздрібної торгівлі для продажу відповідного майна (активу), якщо передбачається такий порядок продажу.

Територіальне управління (Департамент реорганізації і ліквідації банків) Національного банку має право вимагати подання ліквідатором інших документів, що стосуються продажу майна (активів) банку.

У разі потреби (в окремих випадках) термінового продажу майна (активів) банку з метою його збереження та неможливості проведення за короткий термін відповідного маркетингу Правління Національного банку має право погодити продаж майна (активів) за ліквідаційною вартістю.

Підрозділ банківського нагляду територіального управління Національного банку (Департамент реорганізації і ліквідації банків - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) розглядає поданий ліквідатором пакет документів протягом 15 робочих днів і подає разом зі своїм висновком на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку).

14.4. Про продаж майна (активів) за конкурсом (на аукціоні) ліквідатор повідомляє за допомогою засобів масової інформації.

Ліквідатор публікує оголошення про проведення конкурсу або аукціону принаймні в одній загальнодержавній та одній місцевій (за місцезнаходженням банку) газеті не пізніше ніж за 30 днів до оголошеної дати проведення конкурсу або аукціону.

Оголошення має містити:

назву, опис та іншу потрібну інформацію про майно (актив);

місце та час проведення конкурсу, аукціону;

початкову ціну продажу, умови продажу та використання майна (активу);

кінцевий термін прийняття заяви про участь в аукціоні або конкурсі;

час та місце особистого ознайомлення з майном (активом);

місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з організації конкурсу, аукціону;

інші умови продажу (у разі потреби).

Після опублікування повідомлення про продаж майна (активів) ліквідатор дає змогу ознайомитися з майном (активами) усім особам, які подали заяву про участь у конкурсі або аукціоні.

Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається чинним законодавством України.

14.5. Майно (активи) банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах шляхом проведення конкурсу (аукціону) за участю осіб, які відповідно до чинного законодавства можуть мати зазначене майно (активи) у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до цивільного законодавства України.

( Абзац другий пункту 14.5 глави 14 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )

У разі проведення закритого конкурсу (аукціону) порядок розповсюдження повідомлення про проведення торгів визначає Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) на пропозицію ліквідатора.

14.6. Продаж майна (активів) банку за конкурсом здійснює конкурсна комісія, що утворена ліквідатором (керівником ліквідації) згідно з чинним законодавством.

14.7. До складу конкурсної комісії ліквідатор може включати осіб, залучених до ліквідації банку, службовців Національного банку, призначених для допомоги ліквідатору, представників органів місцевого самоврядування (за їх згодою, у разі продажу об'єкта комунальної власності), представників податкових органів (за їх згодою).

14.8. У разі продажу майна (активів) банку, що ліквідовується, на аукціоні ліквідатор може безпосередньо проводити торги відповідно до чинного законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути зацікавленою особою стосовно кредитора чи боржника.

14.9. Для продажу цінних паперів ліквідатор укладає договір з торговцем цінними паперами, що діє відповідно до Законів України "Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ), "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) і має відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

14.10. Розмір оплати послуг осіб, залучених для продажу майна (активів) банку, що ліквідовується, визначається за погодженням сторін у договорі та оплачується за рахунок ліквідаційної маси, якщо це передбачено кошторисом витрат ліквідатора.

14.11. Продаж майна (активів) банку оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між банком (в особі ліквідатора) і покупцем відповідно до чинного законодавства України. У разі продажу майна за конкурсом до договору включаються зобов'язання покупця, установлені умовами конкурсу.

Покупець (крім покупців - кредиторів банку) зобов'язаний сплатити встановлену ціну продажу майна в строк, передбачений договором купівлі-продажу, який не може перевищувати одного місяця з дня укладення договору.

Фактичне передавання майна (активів) покупцям здійснюється після надходження коштів на накопичувальний рахунок банку. Ліквідатор передбачає цю умову у відповідних договорах купівлі-продажу. ( Глава 14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 81 від 28.02.2002; в редакції Постанови Національного банку N 384 від 07.10.2002 )

Глава 15. Черговість задоволення вимог кредиторів

15.1. Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

а) у першу чергу задовольняються:

вимоги кредиторів, забезпечені заставою (сума, що виплачується кредитору, не має перевищувати вартість застави);

вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;

виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого з цією метою;

витрати, пов'язані з роботою ліквідатора (у тому числі: на оплату державного мита; на публікацію оголошення про ліквідацію банку; на публікацію в засобах масової інформації про порядок продажу майна банку; витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням активів банку; на оплату праці працівників, залучених для здійснення ліквідації; на проведення аудиту;

зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян.

Перелічені витрати відшкодовуються після реалізації ліквідатором частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено Законом про банки ( 2121-14 );

б) у другу чергу задовольняються:

вимоги вкладників - фізичних осіб у частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб, та вимоги, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками;

в) у третю чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вони задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

15.2. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Вимоги, заявлені після закінчення строку, установленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, уважаються погашеними.

15.3. Якщо на час закінчення строку ліквідації банку залишилися непроданими його активи і наслідком негайного продажу буде істотна втрата їх вартості, то ліквідатор передає ці активи відповідно до частини дванадцятої статті 96 Закону про банки ( 2121-14 ) в управління іншій юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку, що ліквідовується, може бути:

банк, який має письмовий дозвіл Національного банку на довірче управління коштами і цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, за умови, що він здійснює беззбиткову діяльність, дотримується економічних нормативів (за останній звітний місяць) і нормативу обов'язкового резервування (протягом останніх шести місяців), забезпечує формування резервів під активні операції та не є об'єктом застосування заходу впливу щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій;

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо надання аудиторських, юридичних, консалтингових, фінансових послуг не менше трьох років, веде беззбиткову діяльність і не має заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.

Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку, що ліквідовується, не може бути юридична особа, яка є кредитором, учасником/акціонером банку, була пов'язаною особою цього банку, а також яка не виконала зобов'язань перед цим банком. ( Пункт 15.3 глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.4. Ліквідатор надає висновок про потребу передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення строку його ліквідації, територіальному управлінню Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідатора, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) не пізніше ніж за чотири місяці до завершення процедури ліквідації банку. У висновку ліквідатор має зазначити, зокрема, обсяг непроданих активів банку, що продавалися в порядку, визначеному главою 14 цього розділу, і не були продані (із зазначенням причин), та можливість їх подальшого продажу юридичною особою, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.

Одночасно з висновком ліквідатор має подавати:

перелік активів банку, що продавалися в порядку, визначеному главою 14 цього розділу, і не були продані та які передбачається передати в управління юридичній особі;

інформацію про кожний актив, який передбачається передати іншій юридичній особі (його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий);

висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури. ( Пункт 15.4 глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.5. За результатами розгляду висновку ліквідатора щодо передавання активів банку та інформації про ці активи Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) приймає рішення про надання (ненадання) згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

У разі прийняття Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) рішення про надання згоди на передавання непроданих активів банку, що ліквідовується, в управління юридичній особі ліквідатор публікує повідомлення про пошук такої юридичної особи.

У повідомленні про пошук юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку, що ліквідовується, має зазначатися:

кінцева дата подання документів до територіального управління Національного банку (до Національного банку) для визначення юридичної особи, якій передаватимуться в управління непродані активи банку, що ліквідовується;

адреса, за якою мають подаватися документи;

вимоги до юридичної особи, визначені в пункті 15.3 цієї глави.

Копію опублікованого повідомлення ліквідатор подає територіальному управлінню Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідатора, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) протягом двох робочих днів з дня його опублікування. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.5 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.6. Юридична особа, яка не є банком і має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку, що ліквідовується, подає до територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідатора, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) такі документи:

заяву про намір прийняти в управління непродані активи банку, що ліквідовується, з метою задоволення вимог кредиторів. У заяві юридична особа має зазначити, що вона не є кредитором, учасником/акціонером банку, не була пов'язаною особою банку і не має невиконаних зобов'язань перед цим банком;

нотаріально засвідчені копії своїх установчих документів;

копію паспорта керівника юридичної особи;

фінансову звітність за останній звітний період (рік, квартал) згідно із законодавством України, засвідчену підписами керівника і головного бухгалтера, відбитком печатки юридичної особи, а також підтверджену аудитором;

документ, що підтверджує відсутність заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевого бюджетів.

Якщо юридичною особою, яка має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку, що ліквідовується, є банк, то він подає Національному банку лише відповідну заяву. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.6 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.7. Якщо банк, який має намір прийняти в управління непродані під час ліквідаційної процедури активи, розташований за межами області місцезнаходження банку, що ліквідовується, то територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що ліквідовується (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідатора, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку), надсилає до відповідного територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює нагляд за банками) запит щодо надання висновку про відповідність банку, якому передаватимуться в управління непродані активи, вимогам пункту 15.3 цієї глави.

Висновок про відповідність банку вимогам пункту 15.3 цієї глави має бути надісланий запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.7 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.8. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що ліквідовується (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідатора, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку), надсилає до ліквідатора запит щодо юридичних осіб, які звернулися з пропозицією прийняти в управління непродані активи банку, що ліквідовується, про те, чи є вони кредиторами, учасниками/акціонерами банку, пов'язаними особами цього банку, а також про те, чи не мають вони невиконаних зобов'язань перед цим банком.

Ліквідатор надсилає відповідь запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.8 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.9. Після отримання потрібної інформації про юридичних осіб, від яких надійшли пропозиції щодо приймання в управління не проданих під час ліквідаційної процедури активів, Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) відбирає кандидатів з числа претендентів, яким повідомляє адресу ліквідатора, за якою вони можуть ознайомитися з інформацією про активи банку, які передбачається передати їм в управління, а також повідомляє ліквідатору про цих юридичних осіб.

Юридичні особи, які мають намір прийняти в управління непродані активи банку, що ліквідовується, звертаються до ліквідатора для ознайомлення з інформацією про непродані активи банку.

Ліквідатор інформує відібраних юридичних осіб, яким можуть передаватися в управління непродані активи банку, про:

перелік активів банку, що залишилися непроданими і які передбачається передати їм в управління;

договори, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки банку щодо активів;

вартість кожного активу (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий;

висновки щодо оцінки кожного активу, здійсненої відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури;

загальну суму невиконаних зобов'язань банку.

( Абзац дев'ятий пункту 15.9 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )

Юридична особа та її працівники, які ознайомилися з інформацію про активи банку, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.9 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.10. Рішення про визначення юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку, що ліквідовується, з числа осіб, які ознайомилися з інформацією про активи банку та повідомили Національний банк про своє рішення щодо приймання цих активів, приймає Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку).

Після подання ліквідатором територіальному управлінню Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за ліквідаційною процедурою) ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора (згідно з вимогами глави 17 цього розділу) між банком, що ліквідовується, Національним банком і юридичною особою, якій передаються в управління непродані активи, укладається тристоронній договір (додаток 4).

Ліквідатор, який отримав повідомлення про прийняте Національним банком рішення щодо визначення юридичної особи, якій за договором передаються непродані активи банку, що ліквідовується, одночасно з ліквідаційним балансом і звітом ліквідатора (згідно з вимогами глави 17 цього розділу) подає територіальному управлінню Національного банку (Національному банку) перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.10 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.11. Юридична особа, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку, звертається до територіального управління (Операційного управління Національного банку) із заявою про відкриття накопичувального рахунку в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.11 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.12. Ліквідатор передає юридичній особі, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку, що ліквідовується, ці активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів, та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку). ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.12 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.13. Юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.13 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.14. Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, що ліквідований, зобов'язана щомісяця надавати територіальному управлінню Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за ліквідаційною процедурою) інформацію про продаж цих активів і задоволення вимог кредиторів. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.14 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.15. Територіальне управління Національного банку (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за ліквідаційною процедурою) здійснює перевірку діяльності юридичної особи, якій за договором передані в управління непродані активи банку, що ліквідований, щодо проведення процедури управління цими активами і задоволення вимог кредиторів у порядку, установленому пунктом 16.3 глави 16 цього розділу для ліквідатора банку. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.15 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.16. Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, після завершення згідно з договором процедури управління цими активами (їх продажу) і задоволення вимог кредиторів має передати до архіву територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що ліквідований, документи, які були прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок здійснення нею цієї процедури, у порядку, установленому главою 17 цього розділу для ліквідатора банку. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом 15.16 згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.17. Майно (активи), що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникам (розподіляється між акціонерами/учасниками відповідно до питомої ваги належних їм акцій/часток/паїв у статутному капіталі), а майно державних банків - відповідному органу приватизації для подальшого продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.

Майно (активи) кооперативних банків, що залишилося після задоволення потреб кредиторів, підлягає використанню відповідно до чинного законодавства.

15.18. Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках:

не надійшли протягом установленого часу;

не визнані ліквідатором, не оскаржені кредитором у встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги;

майна банку не вистачає для задоволення вимог.

Глава 16. Контроль за діяльністю ліквідатора та звітність ліквідатора

16.1. Національний банк здійснює контроль за діяльністю ліквідатора.

16.2. Ліквідатор зобов'язаний щомісяця письмово повідомляти відповідне територіальне управління Національного банку про результати роботи та надавати потрібні документи. Ця інформація обов'язково має містити дані про стягнення дебіторської заборгованості, стан реалізації майна банку та розрахунки з кредиторами.

Територіальне управління Національного банку в свою чергу зобов'язане щомісяця інформувати Департамент реорганізації і ліквідації банків про роботу ліквідатора.

16.3. Один раз на рік територіальне управління (або Департамент реорганізації і ліквідації банків) Національного банку проводить перевірку діяльності ліквідатора щодо дотримання банківського законодавства під час здійснення ліквідаційної процедури. Позачергова перевірка діяльності ліквідатора може бути здійснена в разі надходження до Національного банку інформації про порушення ліквідатором чинного законодавства чи нормативно-правових актів Національного банку, надання недостовірної звітності, інформації чи її ненадання.

16.4. Національний банк відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) має право накладати штрафи на ліквідатора (керівника ліквідації) та інших осіб, залучених до ліквідації, у разі порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку.

Накладання штрафів на ліквідатора (керівника ліквідації), інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації, здійснюється в порядку, визначеному Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350. ( Абзац другий пункту 16.4 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

16.5. У разі невідповідності роботи ліквідатора вимогам чинного законодавства та умовам договору Національний банк має право розірвати договір з ліквідатором і призначити нового ліквідатора.

16.6. Ліквідатор несе відповідальність за всі свої дії відповідно до договору, укладеного з Національним банком, та чинного законодавства України.

Дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами, акціонерами/учасниками банку в судовому порядку.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості банку його кредиторам кошти не підлягають розподілу між акціонерами (учасниками) до вирішення цих спорів.

Глава 17. Завершення процедури ліквідації

17.1. Не пізніше 10 днів після завершення процедури ліквідації ліквідатор складає ліквідаційний баланс та подає разом з матеріалами про свою роботу територіальному управлінню (Департаменту реорганізації та ліквідації банків - у разі ліквідації банків, накопичувальні рахунки ліквідатора яких відкриті в Операційному управлінні) Національного банку для розгляду та затвердження.

17.2. Також не пізніше 10 днів після завершення процедури ліквідації ліквідатор зобов'язаний отримати квитанцію органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку, що ліквідовується, та надати її до територіального управління Національного банку.

У разі втрати печаток і штампів банку ліквідатор зобов'язаний подати пояснювальну записку та копію заяви про це до органів внутрішніх справ.

17.3. Ліквідаційний баланс складається за вирахуванням переданих в управління непроданих активів та зобов'язань банку іншій юридичній особі (якщо таке передавання здійснювалася).

Залишок коштів на накопичувальному рахунку ліквідатора, що відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі мають дорівнювати нулю.

17.4. До ліквідаційного балансу додаються такі документи:

початковий баланс ліквідатора;

проміжний ліквідаційний баланс;

баланс банку за останній робочий день;

розшифровки за балансовими та позабалансовими рахунками;

відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період роботи ліквідаційної комісії;

акти інвентаризації активів і майна банку;

квитанція органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку;

опис усіх документів за результатами їх передавання від керівництва банку (тимчасової адміністрації) до ліквідаційної комісії з розподілом за кожним підрозділом (оформляється підписами сторін);

акт опису технічного стану комп'ютерної техніки;

оголошення в пресі про реалізацію майна банку;

список вимог кредиторів і результати розгляду їх вимог;

протоколи засідань ліквідаційної комісії;

інформація про проведену роботу щодо виявлення дебіторів банку, у тому числі стягнення дебіторської заборгованості;

інформація про проведену роботу щодо стягнення заборгованості з боржників банку з додатками (рішення господарського суду, довідки довідкового бюро, інформація з листування щодо міжбанківських кредитів, довідки за безнадійними до повернення кредитами тощо);

інформація про реалізацію майна банку з посиланням на укладені угоди з купівлі-продажу;

довідка про проведену претензійну роботу щодо кредиторів банку (про визнання недійсною кредиторської заборгованості);

інформація про листування з податковими органами;

копії листів до/від правоохоронних органів;

договір про передавання в управління непроданих активів банку іншій юридичній особі (якщо таке передавання проводилося);

аудиторський висновок про достовірність і повноту ліквідаційного балансу (якщо ліквідація банку проводилася ліквідатором - юридичною особою або незалежним експертом);

акт приймання-передавання архіву банку територіальному управлінню Національного банку.

17.5. Територіальне управління Національного банку після отримання ліквідаційного балансу та матеріалів до нього протягом 45 днів розглядає цей пакет документів і передає його до Департаменту реорганізації та ліквідації банків разом з протоколом засідання Комісії при територіальному управлінні Національного банку і висновками про роботу ліквідатора.

Якщо ліквідаційний баланс і матеріали до нього передаються ліквідатором безпосередньо до Департаменту реорганізації та ліквідації банків, то цей пакет разом з висновками про роботу ліквідатора передається на розгляд і затвердження Комісії Національного банку в строк до 60 днів.

17.6. Розгляд матеріалів щодо ліквідації банку, затвердження ліквідаційного балансу та закриття накопичувального рахунку здійснює Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банків, накопичувальний рахунок ліквідатора яких відкритий в Операційному управлінні Національного банку). Якщо ці матеріали готуються Департаментом реорганізації та ліквідації банків Національного банку, то ліквідаційний баланс затверджується Комісією Національного банку.

17.7. Рішення про виключення банку з Державного реєстру банків приймає Комісія Національного банку.

17.8. Ліквідатор зобов'язаний передати документи банку, що ліквідовується, на зберігання (із зазначенням строків їх зберігання) до архіву територіального управління Національного банку за територіальною ознакою відповідно до Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку від 23.12.96 N 327, та згідно з розділом 6.6 Інструкції з діловодства в центральному апараті та установах Національного банку, затвердженої постановою Правління Національного банку від 04.01.98 N 1, у редакції постанови Правління Національного банку України від 04.02.2000 N 40, із змінами і доповненнями (про що має бути зазначено в договорі з ліквідатором).

Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з часу внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора.

17.9. Після виключення банку з Державного реєстру банків ліквідатор (ліквідаційна комісія) звільняється від будь-яких зобов'язань, пов'язаних з ліквідацією банку.

Глава 18. Особливості ліквідації банку за
рішенням його власників

18.1. Банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку за умови отримання на це згоди Національного банку.

Національний банк надає згоду на ліквідацію банку, якщо достатньо ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів і кандидатура голови ліквідаційної комісії та її членів відповідає вимогам, установленим цим Положенням до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації (а саме пункту 4.2 глави 4 розділу VI цього Положення), та в разі відсутності конфлікту інтересів.

18.2. Для отримання згоди Національного банку на ліквідацію банк подає до територіального управління Національного банку такі документи:

протокол загальних зборів учасників з рішенням про ліквідацію банку та призначення ліквідаційної комісії, вибір аудиторської фірми для перевірки достовірності та повноти ліквідаційного балансу, затвердження кошторису ліквідаційної комісії (підписаний головою та секретарем зборів і засвідчений печаткою банку);

прогнозний (попередній) перелік вимог кредиторів;

прогнозні розрахунки ліквідаційної маси;

ті, що стосуються інвентаризації активів, зобов'язань, резервів, включаючи обліковане на позабалансових рахунках, затверджені керівниками банку, та врегулювання виявлених розбіжностей, а також пропозиції інвентаризаційної комісії;

з оцінки активів банку, здійсненої незалежними експертами, що мають право на це відповідно до чинного законодавства, у тому числі аудиторськими фірмами;

інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії та осіб, залучених до ліквідації банку, відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 глави 4 розділу VI цього Положення.

18.3. Територіальне управління Національного банку протягом 15 календарних днів розглядає поданий пакет документів і разом зі своїм висновком (відповідно до пункту 18.1 глави 18 розділу VI цього Положення) надсилає до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку.

Документи для надання згоди Національного банку на ліквідацію банку протягом 15 календарних днів розглядає Генеральний департамент банківського нагляду (у разі потреби разом з іншими департаментами Національного банку).

18.4. Рішення про надання згоди на ліквідацію банку, створеного за участю іноземного капіталу, приймає Правління Національного банку, а банку, що створений за участю резидентів України, - Комісія Національного банку.

Територіальне управління Національного банку доводить до відома банку рішення Національного банку про надання згоди в день отримання цього рішення та вилучає банківську ліцензію і дозвіл на здійснення окремих операцій.

18.5. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), Законом про банки ( 2121-14 ), з урахуванням вимог цього Положення.

18.6. Керівник ліквідаційної комісії та її члени несуть відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) в порядку, визначеному пунктом 16.4 глави 16 розділу VI цього Положення.

18.7. Кошторис витрат ліквідаційної комісії має затверджуватися загальними зборами учасників.

18.8. До пакета документів на виключення банку з Державного реєстру банків, перелік яких установлено пунктами 17.1, 17.2, 17.4 розділу VI цього Положення, має додаватися протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу та аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу.

Начальник управління методології банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 1
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства

Вимоги
до програми фінансового оздоровлення банку

1. Програма фінансового оздоровлення банку передбачає систему заходів окремого банку, спрямованих на поліпшення його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, достатності капіталу, структури активів, дохідності, рентабельності тощо), а також на усунення порушень, що призвели до скрутного фінансового стану банку.

2. Програма фінансового оздоровлення банку в обов'язковому порядку має містити:

2.1. Аналіз причин, унаслідок яких погіршилися фінансовий стан і платоспроможність банку.

2.2. Прогнозні показники діяльності банку (капітал банку, резерви, економічні нормативи, доходи, прибуток тощо), яких передбачається досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення із щомісячною розбивкою.

2.3. Конкретні заходи (залежно від умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану), спрямовані на покращення фінансового стану банку, із зазначенням строків їх виконання та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу, зокрема такі:

розроблення програми капіталізації відповідно до додатка 2 до цього Положення;

реєстрація в установлений строк оголошеного статутного капіталу;

формування в потрібному розмірі резервних фондів та спеціальних резервів під активні операції банків, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку та чинним законодавством України;

диверсифікування активів і пасивів з метою підвищення їх ліквідності;

ліквідація/продаж збиткових філій та частки в дочірніх підприємствах;

проведення інвентаризації активів за станом на перше число наступного місяця після прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення та укладення відповідної угоди. За результатами проведеної інвентаризації списання безнадійних до повернення активів за рахунок створених резервів відповідно до чинного законодавства України. Ужиття заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості та списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими термінами позовної давності;

організація роботи щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили погашення кредитів або сплату відсотків за ними;

забезпечення першочергового погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів з якими минув;

визначення відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;

проведення переоформлення раніше наданих пільгових кредитів на загальних умовах, які встановлені внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику;

ужиття заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;

унесення потрібних змін до системи управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадження прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечення своєчасного доведення планів і лімітів до відома установ банку;

переорієнтація діяльності банку на прибуткові види операцій;

припинення нарахування та виплати дивідендів акціонерам (учасникам);

припинення викупу власних акцій на період дії програми фінансового оздоровлення;

припинення вкладання коштів у статутні фонди інших юридичних осіб та продаж акцій (часток) у статутних капіталах інших юридичних осіб, що не приносять прибутку або малоприбуткові;

ужиття заходів щодо погашення боргових цінних паперів, що не мають активного ринку, їх емітентами;

продаж (у разі потреби) частини цінних паперів, які мають активний ринок, у тому числі емітованих третіми особами, та державних цінних паперів;

продаж інших активів, які не приносять прибутку, з метою підвищення ліквідності банку;

проведення реструктуризації боргових зобов'язань банку (якщо є прострочені зобов'язання банку перед кредиторами) та реструктуризації капіталу банку (якщо передбачається проведення санації банку інвесторами);

проведення реорганізації банку шляхом приєднання іншого банку (або злиття) або поділу (виділення) з метою виконання вимог Національного банку щодо розміру регулятивного капіталу банку;

інші заходи залежно від конкретних умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану банку.

Конкретні вимоги щодо розроблення програми фінансового оздоровлення мають зазначатися в листі з вимогою Національного банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення.

Одночасно з програмою фінансового оздоровлення має подаватися кошторис доходів і витрат (надалі - щокварталу) у цілому по банку та з розподілом за філіями, який має відповідати вимогам абзацу другого пункту 3 додатка 1 до цього Положення.

2.4. Рішення повноважного органу банку про формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку на час дії програми фінансового оздоровлення. ( Пункт 2 Додатка 1 доповнено підпунктом 2.4 згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

3. Банк, який працює в умовах дії програми фінансового оздоровлення, має проводити докладний аналіз адміністративно-господарських витрат, складати щоквартальний кошторис доходів і витрат та вживати заходів, що спрямовані на зменшення витрат. Також має проводитися належний аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживатися заходи щодо їх зменшення.

Кошторис доходів і витрат складається зі щомісячною розбивкою в розрізі філій. Запланований рівень витрат на поточний квартал має визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал та динаміки співвідношення доходів і витрат і погоджуватися за умови недопущення випереджувального зростання витрат порівняно з доходами.

На період дії програми фінансового оздоровлення банк зобов'язаний подавати кошторис доходів і витрат на розгляд і погодження територіальному управлінню Національного банку (відповідному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) щокварталу до 15-го числа місяця, що передує плановому періоду. Територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів розглядає кошторис і надсилає його разом з висновками Генеральному департаменту банківського нагляду Національного банку.

( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

Начальник управління методології Генерального
департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 2
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства

Вимоги
щодо розроблення та виконання банком програми
капіталізації

( Пункт 1 Додатка 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

1. Залежно від конкретних причин, що призвели до невиконання нормативних вимог Національного банку щодо рівня капіталу, у програмі капіталізації мають передбачатися:

1.1. Збільшення капіталу банку за рахунок внутрішніх джерел, зокрема таких:

збільшення фондів, резервів, сформованих за рахунок прибутку, нерозподіленого прибутку, витрат банку;

зменшення імобілізації коштів на капітальні вкладення;

зменшення суми відвернень (тобто вкладання коштів у цінні папери, що свідчать про участь у капіталі інших банків та фінансово-кредитних установ у портфелі цінних паперів банку; інвестиції в асоційовані та дочірні установи);

призупинення вкладання коштів на умовах субординованого боргу до інших юридичних осіб.

1.2. Збільшення капіталу банку за рахунок зовнішніх джерел, а саме:

збільшення статутного капіталу;

реорганізація шляхом приєднання іншого банку на умовах філії або до іншого банку на умовах філії, або злиття з іншим банком;

санація (викуп) банку іншими юридичними/фізичними особами або іншим банком (далі - інвестори);

залучення коштів на умовах субординованого боргу;

продаж власних акцій (часток), викуплених у акціонерів (учасників) банку.

1.3. Прогнозні показники діяльності банку на період дії програми капіталізації (на кожну звітну місячну дату) для оцінки реальності плану капіталізації та контролю за його виконанням, а саме:

розмір регулятивного капіталу банку;

нормативи капіталу банку - адекватності регулятивного капіталу банку (Н2), адекватності основного капіталу банку (Н3);

інші економічні нормативи якщо виявлено випадки їх порушення (також мають зазначатися заходи, що вживатимуться банком для виправлення цих порушень);

прогнозні баланси (форма 11) та звіти про прибутки та збитки (форма 2-КБ);

інше залежно від проблем банку.

1.4. Строки виконання плану капіталізації за рахунок внутрішніх джерел, що мають установлюватися для банку індивідуально і не перевищувати дванадцяти місяців. Для банків, нагляд за діяльністю яких безпосередньо здійснює відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, цей строк може становити до 18 місяців. План капіталізації банку за рахунок внутрішніх джерел має складатися з розбивкою за кварталами та місяцями, збільшення капіталу має бути поступовим і не допускається його збільшення в значних (непропорційних) сумах на кінець установленого періоду за програмою капіталізації банку без обґрунтування причин цього.

1.5. Графіки формування в повному обсязі резервів за активними операціями банку (зокрема, для відшкодування втрат за кредитними операціями банку, під операції з цінними паперами, дебіторську заборгованість), а також прогнозні суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів, що класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

1.6. Якщо банк передбачає емісію та продаж додаткових акцій, то в програмі капіталізації має міститися інформація про:

розмір збільшення статутного капіталу в результаті додаткової підписки на акції;

номінальну вартість акцій додаткової емісії, їх кількість та суму очікуваних надходжень;

перелік акціонерів (учасників) банку, які підписалися на акції, разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком щодо додаткового придбання його акцій;

дату завершення емісії.

Одночасно юридичні та фізичні особи, які бажають придбати або збільшити істотну участь у банку, подають до Національного банку документи для отримання попереднього дозволу в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. ( Абзац шостий пункту 1.6 Додатка 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

1.7. Якщо банк планує збільшити капітал шляхом залучення коштів на умовах субординованого боргу, то в програмі капіталізації зазначається сума коштів, яку передбачається залучити, строк та підтвердження інвестора про його наміри та можливості.

1.8. Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання іншого банку або санацію (викуп) банку інвесторами, то цей захід має відображатися в прогнозному балансі (форма 11) та звіті (прогнозному) про прибутки та збитки (форма 2-КБ) на останню звітну дату після проведення загальних зборів учасників, на яких прийматиметься рішення про затвердження підписки на акції (завершення реорганізації чи санації/викупу банку інвесторами). Також банк має надати Національному банку прогнозний розрахунок економічних нормативів на цю дату.

Крім того, банк подає інші документи для отримання дозволу Національного банку на проведення реорганізації відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків.

Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку або злиття з іншим банком, то вищезазначені документи з прогнозними розрахунками має надати також банк-правонаступник.

Якщо надання пакета документів у повному обсязі призведе до затримки прийняття програми капіталізації, то банк має надати рішення правління та ради банку, що підтверджує обгрунтованість причин цього, з таких питань:

проведення реорганізації та скликання загальних зборів учасників банку для прийняття рішення про реорганізацію (збільшення капіталу банку - у разі реорганізації шляхом приєднання іншого банку);

створення філії (у разі приєднання іншого банку);

інших, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків. У цьому разі банк зазначає (у проекті угоди) конкретний строк подання повного пакета документів для отримання дозволу Національного банку на проведення реорганізації.

У програмі капіталізації банк зазначає строки надання територіальному управлінню Національного банку (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) відповідних документів, для контролю за виконанням заходів реорганізації банку, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банку.

1.9. Якщо банк за програмою капіталізації планує санацію/викуп банку інвесторами, то подає до територіального управління (структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) такі документи:

рішення загальних зборів учасників щодо збільшення статутного капіталу банку з метою проведення санації/викупу банку інвесторами (або рішення спостережної ради банку про скликання цих зборів, якщо загальні збори учасників ще не проводилися);

програму санації/викупу банку інвесторами. Програма санації/викупу має містити заходи щодо реструктуризації капіталу та боргів банку, а також підвищення/відновлення платоспроможності банку. Ця програма має затверджуватися загальними зборами (правлінням чи спостережною радою банку, якщо таке право надане його статутом) банку, що підлягає викупу, та уповноваженим органом банку-інвестора, якщо інвестором є інший банк,

або проект програми санації/викупу банку інвесторами, унесений спостережною радою на розгляд загальних зборів банку, що підлягає викупу, та рішення спостережної ради банку про скликання загальних зборів банку з метою розгляду та затвердження цієї програми, якщо загальні збори ще не відбулися;

інформацію про інвесторів банку разом з додаванням документів, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком. Одночасно, якщо інвестор унаслідок санації/викупу банку стає власником істотної участі банку в розмірах, визначених статтею 34 Закону про банки ( 2121-14 ), то він має подати пакет документів для отримання на це письмового дозволу Національного банку.

Також банк в угоді з Національним банком для забезпечення звітності та контролю, що стосуються стану виконання заходів за програмою санації/викупу банку, зазначає строки надання територіальному управлінню Національного банку таких документів:

угоди про переведення боргу між банком та інвесторами, погодженої з кредиторами;

угоди між учасниками банку та інвесторами про перерозподіл акцій (часток, паїв);

угоди між інвесторами і кредиторами про порядок, строк і черговість погашення (відстрочення, переведення) боргу перед кредиторами;

інших документів згідно з чинним законодавством України.

1.10. Строк виконання програми капіталізації за рахунок зовнішніх джерел не повинен перевищувати шести місяців і має грунтуватися на конкретних строках, установлених для виконання заходів програми капіталізації (зокрема, строків щодо дії підписки на акції, залучення капіталу на умовах субординованого боргу, проведення загальних зборів учасників банку-правонаступника з вирішення питання про збільшення капіталу банку шляхом приєднання чи створення банку-правонаступника, шляхом злиття банків та здійснення заходів санації/викупу банку інвесторами).

2. Вимоги щодо оцінки програми капіталізації такі:

2.1. План капіталізації, прийнятий банком, має забезпечувати формування регулятивного капіталу банку (Н1) у розмірі, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, та дотримання нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та адекватності основного капіталу (Н3) з одночасним дотриманням інших економічних нормативів та приведенням інших показників діяльності банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.2. Якщо регулятивний капітал банку менший за його статутний капітал, то відновлення рівня регулятивного капіталу банку в розмірі цієї різниці має здійснюватися за рахунок внутрішніх джерел коштів банку (прибутку, нерозподіленого прибутку тощо).

2.3. Реорганізація банку не повинна призвести до створення ситуації, яка б загрожувала інтересам кредиторів і вкладників банку; банк-правонаступник після реорганізації повинен дотримуватися економічних нормативів, що встановлені Національним банком.

2.4. Санація/викуп банку інвесторами має забезпечувати формування регулятивного капіталу банку в розмірі, установленому Національним банком, а також виконання нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та адекватності основного капіталу (Н3), погашення вимог кредиторів і приведення діяльності банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.5. Акціонери (учасники) та інвестори банку, що внаслідок виконання програми капіталізації є власниками істотної участі, мають отримати на це письмовий дозвіл Національного банку.

2.6. План капіталізації має бути погоджений правлінням та спостережною радою банку. В угоді з банком має бути застереження Національного банку про те, що невиконання планових завдань, які суперечать виконанню завдань програми, загрожує інтересам кредиторів і вкладників і є підставою для застосування адекватних заходів впливу, у тому числі усунення з посад голови та членів ради і правління банку.

3. Якщо програма капіталізації розроблена банком у зв'язку з невиконанням нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) і адекватності основного капіталу (Н3), то її подання Національному банку, розгляд і затвердження Національним банком здійснюються відповідно до додатка 1 до цього Положення в складі програми фінансового оздоровлення.

У разі виникнення ускладнень під час погодження Національним банком програми капіталізації (зокрема банку, що не дотримується нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) і адекватності основного капіталу (Н3), або в зв'язку з реорганізацією банку) керівник територіального управління (керівник служби банківського нагляду або заступник голови - куратор служби банківського нагляду) Національного банку може прийняти рішення про внесення на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку) питання про погодження програми капіталізації цього банку.

4. Контроль за виконанням програми капіталізації має здійснюватися щомісяця за формою, визначеною в додатку 4 до цього Положення, та на підставі:

статистичної звітності банку, що встановлена нормативно-правовими актами Національного банку;

інформації та документів, надання яких передбачене в програмі капіталізації (угоді банка з Національним банком);

результатів інспекційної перевірки, у тому числі позапланової.

У разі отримання банком під час здійснення підписки на акції повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали своє рішення про купівлю акцій, банк повинен негайно повідомити про це територіальне управління (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) Національного банку та внести зміни до програми капіталізації і письмової угоди щодо прийнятої програми капіталізації.

5. У разі невиконання банком програми капіталізації територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) може вимагати від банку в разі потреби надання у визначений строк письмових пояснень про причини невиконання програми капіталізації або прийняти (внести на розгляд Комісії Національного банку) рішення про відміну дії програми капіталізації (розірвання угоди з банком), або надати обгрунтовані пропозиції щодо застосування до банку жорсткіших заходів впливу.

Начальник управління методології Генерального департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 3
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства

                              Заходи
щодо перспектив розвитку капітальної бази банку
(програма капіталізації)

 Дата
Назва банку

                                                        (тис.грн.)
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| N |Дата/період |Фактич-|Прогноз- |Джерела збільшення капіталу згідно з розробленою |Внески за |
|з/п| |ний |ний | програмою капіталізації банку |незаре- |
| | |капітал|розмір |------------------------------------------------------------------------------------------------------|єстрованим |
| | |банку |капіталу |Збільшення |Інші |Додаткові |Здійснення |Залучення |Зареєст- |Зменшення |Зменшення |Зменшення |статутним |
| | | | |фондів, |джерела |внески до |операцій за|коштів на |рований |іммобілі- |суми |суми |капіталом |
| | | | |резервів, | |зареєстро- |рахунком |умовах |статутний |зованих |відвернень|несформова-|(залишок |
| | | | |сформованих| |ваного |5002(+/-) |суборди- |капітал |коштів на | |них |рах. 3630) |
| | | | |за рахунок | |статутного | |нованого |(рах. 5000)|капітальні| |резервів за| |
| | | | |прибутку | |капіталу за| |боргу до | |вкладення | |активними | |
| | | | |(рах.5003, | |рахунками | |капіталу | |(рах.4300-| |операціями | |
| | | | |5020, | | | |банку | |4309+4310)| |банку | |
| | | | |5021) | | | |(рах.3660)| | | | | |
| | | | |-----------+---------+-----------+-----------+----------+-----------+----------+----------+-----------+-----------|
| | | | |план |факт |план|факт| план| факт| план|факт | план|факт| план |факт| план|факт| план|факт| план |факт| факт |
| | | | | | | | |-----+-----| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | 5| 5| 5| 5| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | 0| 0| 0| 0| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | 0| 0| 0| 0| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | 3| 1| 3| 1| | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9|10|11|12| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21| 22| 23 | 24 | 25 |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|1 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.10.2001 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|2 |за жовтень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|3 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.11.2001 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|4 |за листопад | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|5 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.12.2001 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|6 |за грудень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|7 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.01.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|8 |за січень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|9 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.02.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|10 | за лютий | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|11 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.03.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|12 |за березень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|13 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.04.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|14 |за квітень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|15 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.05.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|16 |за травень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|17 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.06.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|18 |за червень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|19 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.07.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

     Роз'яснення до таблиці:
Колонки 5, 6, 7, 8 - зазначаються суми, а в дужках - рахунки.
Колонки 7, 8 можуть містити:
а) рах. 5999 - перевищення доходів над витратами;
б) рах. 5040 - прибуток минулого року до затвердження;
в) рах. 5030 - прибутки минулих років;
г) рах. 5010 - емісійні різниці;
ґ) рах. 5100 - результати переоцінки основних засобів;
д) інші джерела;
Колонки 13, 14:
(+) - зареєстровані власні акції банку, що реалізовані
акціонерам;
(-) - зареєстровані власні акції банку, що викуплені в
акціонерів.
Колонка 16 - заповнюється в межах дозволу НБУ, отриманого
банком.
Колонки 17, 18 - заповнюються при реєстрації чергової емісії.

Начальник управління методології Генерального департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 4
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства

                        Договір (типовий)
про передавання непроданих активів, що залишилися на
час закінчення строку ліквідації ___________________
____________________________________________________
(найменування банку)
(далі - Банк), в управління юридичній особі для
продовження погашення заборгованості кредиторам
банку за рахунок отриманих активів

     м. ________________              "___" ______________ ____ р.

     ___________________________ в особі ________________________,
(повне найменування (посада, прізвище, ім'я,
ліквідатора) по батькові)
що діє на підставі _______________________________, з одного боку,
__________________________________________________________________
(назва підприємства, організації, установи, орган, дата
реєстрації, код за ЄДРПОУ)

в особі ______________________________________, що діє на підставі
_______________________, з другого боку, а також Національний банк
України, в особі ________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі довіреності (дата, номер) (далі - Національний
банк), з третього боку (далі - Сторони), уклали цей договір про
таке:

                       1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

     1.1. Предметом  цього договору є умови управління непроданими
активами, що залишилися на час закінчення строку ліквідації Банку
(далі - непродані активи). Управління непроданими активами
передбачає повернення дебіторської заборгованості Банку, продаж
майна Банку, реалізацію цінних паперів Банку з метою погашення
заборгованості кредиторам Банку за рахунок отриманих коштів.

                   2. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА СТОРІН

     2.1. Ліквідатор зобов'язується:
2.1.1. Передати в управління юридичній особі непродані активи
протягом 7 днів з часу підписання цього договору згідно з
номенклатурою та в обсягах, зазначених в акті про
приймання-передавання.
2.1.2. Передати юридичній особі перелік вимог кредиторів за
визначеною черговістю, які підлягають задоволенню за рахунок
грошових коштів, одержаних від управління непроданими активами.
2.2. Обов'язки юридичної особи:
2.2.1. Прийняти в ліквідатора непродані активи та здійснювати
ефективне і належне управління ними, забезпечити їх збереження від
втрат, знецінення, нестачі або пошкодження.
2.2.2. Самостійно здійснити потрібну комерційно-маркетингову
роботу з управління непроданими активами Банку та укласти
відповідні договори на найвигідніших для кредиторів Банку умовах.
2.2.3. Здійснювати продовження погашення заборгованості
кредиторів Банку згідно з переданим ліквідатором акцептованим
переліком вимог кредиторів та визначеною черговістю протягом трьох
днів з часу надходження на розрахунковий рахунок коштів від
управління непроданими активами. У разі недостатності коштів,
одержаних від реалізації непроданих активів Банку, для повного
задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються
пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї
черги.
2.2.4. Щомісяця за станом на перше та п'ятнадцяте число
кожного місяця подавати Національному банку звіт про здійснення
управління непроданими активами, надходження коштів від управління
ними, погашення кредиторської заборгованості, а також отримання
юридичною особою винагороди та відшкодування нею витрат, понесених
від управління непроданими активами.
2.2.5. Надавати за окремими запитами Національного банку
інформацію про хід управління непроданими активами та погашення
заборгованості кредиторів Банку.
2.2.6. У триденний термін з часу повного виконання
зобов'язань за цим договором подати Національному банку повний
звіт про роботу з управління непроданими активами та погашення
заборгованості кредиторів Банку.
2.3. Національний банк зобов'язується:
2.3.1. Надати ліквідатору дозвіл на передавання непроданих
активів в управління визначеній Національним банком юридичній
особі.
2.4. Національний банк має право:
2.4.1. Отримувати інформацію про хід здійснення управління
непроданими активами та погашення заборгованості кредиторів Банку
відповідно до форм звітності, а також згідно з пунктами 2.2.4,
2.2.5 та 2.2.6 цього договору.
2.4.2. Розірвати цей договір у встановленому чинним
законодавством України порядку в разі невиконання юридичною особою
передбачених цим договором обов'язків.

            3. ПОРЯДОК ПЕРЕДАВАННЯ НЕПРОДАНИХ АКТИВІВ

     3.1. Передавання непроданих  активів  Банку  здійснюється  за
актом про їх приймання-передавання у такому порядку (умови
визначаються відповідно до виду активу та місця його перебування).

             4. ВИТРАТИ ТА ВИНАГОРОДА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

     4.1. До витрат юридичної  особи  за  цим  договором  належать
витрати, пов'язані із здійсненням нею заходів щодо обслуговування
переданих, але не проданих активів (у тому числі витрати з
повернення дебіторської заборгованості), розрахунків з кредиторами
та запобігання знеціненню активів.
4.2. Усі витрати відображаються в звіті, який складається та
подається Національному банку в письмовій формі разом з копіями
усіх підтверджувальних документів у строки, зазначені в пункті
2.2.4 цього договору.
4.3. Винагорода за здійснення юридичною особою управління
непроданими активами сплачується за рахунок грошових коштів, що
надійшли на розрахунковий рахунок юридичної особи від управління
непроданими активами.
4.4. Юридична особа одержує винагороду за здійснення
управління непроданими активами Банку в розмірі __ % від суми
коштів, отриманих від управління непроданими активами, з яких: __
% (у розмірі не більше ніж 50% при надходженні коштів) утримує на
свою користь, а решту __ % утримує після повного виконання нею
всіх зобов'язань за договором. Підставою для одержання винагороди
юридичною особою є письмовий дозвіл Національного банку.

                    5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

     5.1. Сторони    несуть    відповідальність   за   невиконання
обов'язків за цим договором відповідно до вимог чинного
законодавства України.
5.2. У разі непередавання непроданих активів у термін,
зазначений у пункті 2.1.1 цього договору, ліквідатор зобов'язаний
сплатити Національному банку пеню в розмірі __ % від суми
непроданих активів за кожний день прострочення передавання.
5.3. У разі неналежного виконання юридичною особою обов'язків
з управління непроданими активами, передбачених цим договором,
юридична особа втрачає право на отримання решти винагороди,
визначеної у пункті 4.4 цього договору.

                       6. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

     6.1. Спори,   що   виникають  під  час  дії  цього  договору,
вирішуються у встановленому чинним законодавством України порядку.

              7. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ, ЙОГО ПРИПИНЕННЯ
ТА ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДОГОВОРУ

     7.1. Цей  договір  набирає  чинності  з  часу його підписання
уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання
юридичною особою своїх зобов'язань за договором.
7.2. Цей договір достроково припиняє свою дію у разі:
а) повного виконання юридичною особою всіх зобов'язань за цим
договором;
б) укладення Національним банком та юридичною особою
письмової угоди про дострокове припинення дії цього договору;
в) розірвання договору на вимогу Національного банку в
установленому чинним законодавством України порядку у випадку
неналежного здійснення юридичною особою управління непроданими
активами Банку та невиконання інших зобов'язань за цим договором.
7.3. Зміни та додатки до цього договору вважаються такими, що
мають юридичну силу, та є обов'язковими для Сторін, якщо вони
викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими
представниками Сторін та засвідчені відбитками печаток.

                     8. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

     8.1. Цей договір складений у  трьох  примірниках  (по  одному
примірнику для кожної Сторони). Усі примірники мають однакову
юридичну силу.
8.2. Юридична особа не має права на передавання своїх прав та
обов'язків за цим договором третій особі.
8.3. Спірні питання, що не врегульовані цим договором,
вирішуються у порядку, визначеному чинним законодавством України.

 ПІДПИСИ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Начальник управління методології
Генерального департаменту
банківського нагляду К.Є.Раєвський

^ Наверх
наверх