Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 30 березня 2002 р. N 446
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 336 від 15.03.2006 )

Про утворення Державної служби
охорони культурної спадщини

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1106 від 17.07.2003)

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Утворити у складі Міністерства культури і мистецтв Державну службу охорони культурної спадщини як урядовий орган державного управління.

2. Затвердити Положення про Державну службу охорони культурної спадщини (додається).

3. Міністерству фінансів, Міністерству культури і мистецтв, Державному комітету з будівництва та архітектури у тримісячний термін переглянути граничну чисельність працівників та видатки на утримання Міністерства культури і мистецтв та Державного комітету з будівництва та архітектури з урахуванням функцій, покладених на Державну службу охорони культурної спадщини, і подати відповідні пропозиції Кабінетові Міністрів України.

4. Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові з будівництва та архітектури разом з Київською міською державною адміністрацією подати у місячний термін Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо розміщення Державної служби охорони культурної спадщини у м. Києві.

5. Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові з будівництва та архітектури:

подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із цією постановою;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

6. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, районним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування погоджувати питання утворення відповідних органів охорони культурної спадщини з Державною службою охорони культурної спадщини.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 березня 2002 р. N 446

Положення
про Державну службу охорони культурної спадщини

1. Державна служба охорони культурної спадщини (далі - Служба) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінкультури і підпорядковується йому.

2. Служба у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінкультури.

3. Основними завданнями Служби є:

участь у межах своєї компетенції у формуванні і реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини та координація діяльності органів виконавчої влади у цій сфері;

здійснення контролю за виконанням Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;

узагальнення практики застосування законодавства у сфері охорони культурної спадщини, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

здійснення відповідно до законодавства державного управління у сфері охорони культурної спадщини.

4. Служба відповідно до покладених на неї завдань:

1) розробляє та подає на погодження з Мінкультури проекти державних програм охорони культурної спадщини;

2) веде Державний реєстр нерухомих пам'яток України;

3) забезпечує виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної спадщини, ведення списків цих об'єктів;

4) готує пропозиції щодо вилучення пам'яток з Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

5) заносить в установленому порядку об'єкти, що віднесені до категорії пам'яток місцевого значення, у Державний реєстр нерухомих пам'яток України, а також забезпечує підготовку подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо занесення у зазначений реєстр пам'яток національного значення;

6) готує пропозиції про знесення, зміну та переміщення (перенесення) пам'яток;

7) забезпечує юридичним і фізичним особам доступ до інформації, що міститься у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України;

8) видає власникові пам'ятки або уповноваженому ним органові свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки;

9) забезпечує підготовку подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо затвердження Списку історичних населених місць України та Списку охоронюваних археологічних територій України, а також пропозицій щодо внесення змін до цих Списків;

10) оголошує топографічно визначені території чи водні об'єкти, в яких містяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, охоронюваними археологічними територіями;

11) готує пропозиції щодо публікації Державного реєстру нерухомих пам'яток та внесених до нього змін;

12) в установленому порядку забезпечує визначення меж територій пам'яток національного значення, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;

13) готує пропозиції щодо затвердження в установленому законодавством порядку державних норм та правил щодо розроблення і затвердження проектної документації на виконання робіт з консервації, реабілітації, реставрації і музеєфікації об'єктів культурної спадщини;

14) здійснює нагляд за виконанням робіт з консервації, реабілітації, реставрації і музеєфікації пам'яток. Ці повноваження за погодженням з Мінкультури можуть бути делеговані іншим органам охорони культурної спадщини;

15) подає на розгляд Мінкультури пропозиції щодо встановлення режиму збереження і порядку використання пам'яток національного значення, їх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;

16) здійснює науково-методичне керівництво у питаннях охорони культурної спадщини;

17) подає на розгляд Мінкультури пропозиції щодо погодження в установленому порядку програм, проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт у зонах охорони пам'яток національного значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини;

18) призначає відповідні дослідження пам'яток національного значення та їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження цих пам'яток внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт;

19) забороняє будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, яка створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини;

20) надає дозволи на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях та у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць;

21) видає акти розпорядчого характеру щодо охорони пам'яток національного значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) дозволів або з відхиленням від них;

22) надає дозволи на відновлення земляних робіт;

23) погоджує відчуження або передачу пам'яток національного значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;

24) виконує функції з управління заповідниками, музеями-заповідниками, що перебувають у державній власності, відповідно до закону;

25) погоджує охоронні договори на пам'ятки національного значення;

26) затверджує правила встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам'ятках або в межах їх територій, затверджує відповідні зразки;

27) готує відповідно до законодавства необхідні матеріали для застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини;

28) готує Мінкультури і Державному комітету з будівництва і архітектури пропозиції щодо формування, розміщення та виконання державного замовлення на консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування пам'яток та інші заходи з охорони культурної спадщини;

29) разом з Українським комітетом Міжнародної ради з питань пам'яток та визначних місць (ІКОМОС) готує пропозиції щодо внесення пам'яток до Списку всесвітньої спадщини;

30) організовує вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду роботи у сфері охорони культурної спадщини, за дорученням Мінкультури бере участь у міжнародному співробітництві у цій сфері, а також організовує відповідно до законодавства та в межах наданих повноважень контроль за виконанням міждержавних програм і вимог міжнародних договорів України щодо охорони культурної спадщини;

31) здійснює організаційне забезпечення діяльності Науково-методичної ради з охорони культурної спадщини Мінкультури;

32) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

5. Служба має право:

залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

здійснювати контроль, проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції;

одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

висвітлювати в засобах масової інформації питання, пов'язані з охороною культурної спадщини;

скликати в установленому порядку наради, проводити науково-методичні конференції та семінари з питань, які належать до її компетенції.

6. Служба в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

7. Службу очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і мистецтв.

Голова Служби за посадою є членом колегії Мінкультури.

8. Голова Служби має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і мистецтв згідно з пропозицією голови Служби.

Розподіл обов'язків між заступниками провадить голова Служби.

9. Голова Служби:

здійснює керівництво діяльністю Служби, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром культури і мистецтв за виконання покладених на Службу завдань;

призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім своїх заступників;

визначає ступінь відповідальності своїх заступників та керівників структурних підрозділів Служби;

притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім своїх заступників;

підписує видані в межах компетенції Служби накази, організовує перевірку їх виконання;

затверджує положення про структурні підрозділи Служби;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

10. Граничну чисельність працівників та структуру Служби згідно з поданням її голови затверджує Міністр культури і мистецтв у межах граничної чисельності працівників Мінкультури, затвердженої Кабінетом Міністрів України. ( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )

11. Штатний розпис, кошторис Служби затверджує її голова за погодженням з Міністром культури і мистецтв та Мінфіном. ( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )

12. Служба утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінкультури.

13. Умови оплати праці працівників Служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

14. Служба є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.