Якщо товар зіпсований при зберіганні
ПИТАННЯ: Підприємство займається оптовою торгівлею і для зберігання товару, що використовується в господарській діяльності, орендує склад. Унаслідок потрапляння до складу вологи (дощ, сніг) зіпсована частина товару (товар подальшій реалізації не підлягає). Умови договору оренди складу не дозволяють виставити претензію орендодавцеві.
- Як правильно здійснити документальне оформлення списання зіпсованого товару?
- Як таке списання відобразити в бухгалтерському та податковому обліку?
ВІДПОВІДЬ: При розгляді цього випадку в консультації даватимуться конкретні практичні рекомендації з різних питань, що стосуються списання зіпсованих товарів.
Документальне оформлення
Перше, що необхідно зробити при виявленні матеріально відповідальною особою псування товару на складі, - провести в той же день інвентаризацію (п. 3 Інструкції № 69). Із цією метою керівник підприємства видає наказ або розпорядження.
Інвентаризація проводиться постійно діючою на підприємстві інвентаризаційною комісією, або така комісія створюється на підставі наказу керівника про проведення інвентаризації. До комісії повинні увійти досвідчені співробітники, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (у разі оптової торгової фірми це можуть бути товарознавці, бухгалтери, економісти із ціноутворення), за обов'язковою участю головного бухгалтера та керівника структурного підрозділу. Очолюється комісія керівником підприємства або його заступником.
За результатами інвентаризації комісія в ситуації, яку ми розглядаємо:
1) оформляє протокол, що містить:
- відомості про стан орендованого складу, про наявність зіпсованого товару та визнання його таким, що не підлягає подальшій реалізації,
- пропозиції щодо списання втрат від псування цінностей із зазначенням інформації про проведені заходи з попередження таких втрат;
2) складає Відомість результатів інвентаризації відповідно до додатка № 3 до Інструкції № 69;
3) оформляє окремий протокол, у якому наводить дані про винних осіб і вжиті до них заходи. Якщо ж конкретні винуватці псування цінностей не встановлені або пред'явити до них претензії внаслідок будь-яких обставин неможливо, то у цьому протоколі повинне бути наведене вичерпне пояснення причин, з яких збитки від псування товару не можуть бути віднесені на винних осіб.
Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути в 5-денний термін розглянутий і підписаний керівником підприємства, а в бухгалтерському обліку затверджені результати інвентаризації слід відобразити в тому місяці, у якому закінчилася інвентаризація (пп. 11.12 Інструкції № 69).
За результатами інвентаризації складається Акт списання товарів у довільній формі на підставі Відомості результатів інвентаризації. Можна, наприклад, використовувати Акт списання форми № 3-2 (Інструкція № 130). У такому акті повинна бути зазначена вичерпна інформація про кількість та якість списуваних запасів, а також про причини їх вибуття (списання).
Бухгалтерський облік
Пунктом 27 П(С)БО 9 "Запаси" передбачено, що вартість повністю зіпсованих запасів повинна бути списана на витрати звітного періоду. При цьому для відображення таких витрат передбачений субрахунок 947 "Нестачі та втрати від псування цінностей".
Одночасно зі списанням на витрати втрат від псування цінностей, за фактом якого винні особи не встановлені, балансова вартість списаних активів зараховується на забалансовий рахунок 072 "Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей" й обліковується на ньому до закінчення терміну позовної давності.
Оцінка вартості запасів, що списуються внаслідок їх псування, повинна здійснюватися тим же методом, який передбачений в обліковій політиці підприємства для цієї групи запасів при оцінці їх вибуття внаслідок продажу.
Податковий облік
Податок на прибуток
Затрати підприємства, понесені раніше при придбанні товарів, згодом зіпсованих на складі, повинні бути виключені зі складу валових витрат. Адже згідно з пп. 5.2.1 Закону про прибуток на валові витрати відносяться тільки такі затрати, які були понесені або нараховані у зв'язку з веденням господарської діяльності підприємства. Запаси, зіпсовані дощем або снігом, не можна вважати використаними в господарській діяльності, оскільки господарська діяльність нерозривно пов'язана з отриманням доходу в будь-якій формі (п. 1.32 Закону про прибуток), а псування товару доходів не приносить.
Отже, необхідно відкоригувати ВВ на первісну вартість зіпсованих товарів. Для цього в декларації з податку на прибуток за звітний період, у якому була закінчена інвентаризація, вартість запасів, що вибули внаслідок їх псування, необхідно відобразити в графі 4 "Запаси, використані не в госпдіяльності" таблиці 1 додатка К1/1.
ПДВ
Передусім необхідно зазначити, що операцій зі списання зіпсованих товарів не є об'єктом обкладення ПДВ, оскільки у пп. 3.1.1 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування названі операції з поставки товарів і послуг, а при списанні зіпсованих товарів поставка товару не відбувається.
Тому якщо сума ПДВ, сплачена при придбанні товару, який зіпсувався на складі, раніше була включена до складу податкового кредиту, при списанні такий товар треба вважати проданим за звичайною ціною (але не нижче від ціни його придбання) у звітному періоді, у якому була закінчена інвентаризація (абзац п'ятий пп. 7.4.1 Закону про ПДВ). Отже, при списанні підприємству необхідно нарахувати податкові зобов'язання та виписати податкову накладну.
Бухгалтерський облік таких податкових зобов'язань здійснюється згідно з п. 1.3 Інструкції № 141. У цьому випадку субрахунок 641, на якому обліковуються розрахунки з ПДВ, повинен кореспондувати по кредиту із субрахунком 947.
ПРИКЛАД
На початок звітного періоду на складі знаходилося 500 од. товару. Балансова вартість товару за даними бухгалтерського обліку відображена в таблиці:
Партія товару за черговістю надходження на склад |
К-ть товару, од. |
Ціна за одиницю товару, грн. |
Сума, грн. |
1-а партія |
200 |
25 |
5 000,00 |
2-а партія |
300 |
30 |
9 000,00 |
Разом |
14000,00 |
При проведенні інвентаризації не було зафіксовано, що 300 од. товару повністю зіпсовані і не підлягають подальшій реалізації. Пред'явлення претензій до особи, винної в псуванні товарів, не уявляється можливим.
При списанні товарів цієї групи в бухгалтерському та податковому обліку підприємство використовує метод ФІФО.
Звичайна ціна товару на момент списання становила 35 грн. без урахування ПДВ.
За таких умов у бухгалтерському обліку списання товару відобразиться таким чином.
(грн.)
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Дт |
Кт |
Сума |
ВД |
ВВ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Списана вартість товару, зіпсованого дощем (200 х 25 = 5 000 грн.) (100 х 30 = 3 000 грн.) Разом: 8 000 грн. |
947 |
281 |
8000 |
- |
- * |
2. |
Відображена в забалансовому обліку вартість зіпсованих товарів |
072 |
- |
8000 |
- |
- |
3. |
Нарахована та віднесена на витрати періоду сума ПДВ (за звичайними цінами) [(300 х 35) х 20 % = 2 100 грн.] |
947 |
641 |
2100 |
- |
- |
4. |
Списана на фінансовий результат сума збитку від псування товарів |
791 |
947 |
10100 |
- |
- |
* Первісна вартість зіпсованих товарів виключається зі складу ВВ при їх коригуванні відповідно до п. 5.9 Закону про прибуток. |
Перелік документів
1. Інструкція № 69 - Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами.
2. Інструкція № 130 - Інструкція про складання типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 18.12.2000 р. № 130, зі змінами.
3. Інструкція № 141 - Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. № 141, зі змінами.
Ірина Єгорова,
економіст