Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 8 вересня 1997 р. N 998
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 753 від 18.08.2005 )

Про затвердження Комплексних заходів
щодо всебічного розвитку і функціонування
української мови

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1004 від 21.06.2000
N 946 від 26.07.2004 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови (додаються).

2. Центральним і місцевим органам виконавчої влади забезпечити здійснення Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.

3. Створити при Кабінеті Міністрів України Науково-експертну раду з питань контролю за дотриманням норм української мови.

Установити, що зазначену Раду очолює Міністр освіти і науки, який затверджує персональний склад цієї Ради. ( Абзац пункту 3 в редакції Постанови КМ N 946 від 26.07.2004 )

4. Покласти на Міністерство культури і мистецтв здійснення організаційно-координаційної роботи, пов'язаної з виконанням Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1004 від 21.06.2000 )

5. Міністерству фінансів під час формування проектів державних бюджетів передбачати виходячи із соціально-економічних і фінансових можливостей держави кошти на виконання Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.

( Пункт 6 виключено на підставі Постанови КМ N 1004 від 21.06.2000 )

Прем'єр-міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 1997 р. N 998

Комплексні заходи
щодо всебічного розвитку і функціонування української мови

Розділ I.

Мета. Обгрунтування. Концептуальні засади

Необхідність розроблення цих Комплексних заходів зумовлена як великим значенням мовно-культурних процесів у сучасному світі, де мовна політика регулюється державними і законодавчими актами (Франція, Бельгія, Росія тощо), так і зокрема тією історичною обставиною, що Український народ протягом століть не мав змоги належним чином розвивати національну мову і користуватися нею у всіх сферах діяльності.

Українська держава покликана усунути цю історичну несправедливість і забезпечити українській мові нормальні умови розвитку і функціонування.

Комплексні заходи спрямовані на реалізацію статей 10 і 11 Конституції України ( 254к/96-ВР ), створення належних умов для всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, використання її як основного засобу спілкування на всій території України.

Метою Комплексних заходів є:

відшкодування втрат, яких зазнала українська мова у сфері суспільного функціонування внаслідок заборон і переслідувань у минулому;

культурне відродження, збереження та оновлення духовного генофонду Українського народу;

розвиток, підтримка і захист державної мови в Україні;

утвердження української мови як основного засобу спілкування в Україні;

розширення функцій і сфери застосування української мови.

В основу Комплексних заходів покладено концептуальні засади, що випливають із сучасного стану української мови.

Нині мовна ситуація в Україні характеризується низкою негативних явищ і тенденцій. Українська мова як державна ще не дістала належного застосування в галузях права, освіти, культури, науки, інформатики, військової справи, судочинства тощо.

Суспільний і побутовий престиж української мови не адекватний її виражальним можливостям та високому рівню розвитку. Використання української мови в усіх сферах суспільного життя не відповідає частці українців у загальній чисельності населення.

Викликає занепокоєння рівень викладання української мови і літератури: випускники шкіл і навіть вищих навчальних закладів не мають необхідних знань і навичок з орфографії, пунктуації, стилістики, усної мови, ділового спілкування і письма. У навчальних закладах центральних, південних і східних областей не вживаються належні заходи для переходу на викладання державною мовою.

Не повною мірою використовується державна мова у вищих навчальних закладах, структурах Збройних Сил, інших військових формуваннях.

Більшість підручників та навчально-методичних посібників не відповідає сучасним вимогам і потребує заміни чи оновлення.

Не створено належного механізму пропаганди української мови у засобах масової інформації, сфері освіти, профспілкових та інших громадських організаціях, не скрізь роз'яснюється необхідність її вивчення та застосування, майже зникли освітні передачі українською мовою на радіо і телебаченні.

Під час підготовки Комплексних заходів враховувався позитивний досвід проведення мовної політики в Україні у попередні роки, особливо з 1991 року.

Головними важелями в реалізації Комплексних заходів мають стати конкретні заходи центральних і місцевих органів виконавчої влади, об'єднань громадян, спрямовані на створення умов, які зробили б вживання української мови суспільно необхідним.

Напрями і завдання

Українська мова як державна

1. Напрями:

аналіз стану і тенденцій розвитку української мови в контексті етномовної ситуації в різних регіонах України;

вишукання можливостей державної і недержавної фінансової та матеріальної підтримки розвитку української мови в умовах ринкової економіки;

вдосконалення системи перепідготовки спеціалістів - представників національних меншин з метою поліпшення їх знань з української мови.

2. Завдання:

визначення основних шляхів реалізації державної мовної політики, які забезпечували б створення умов для нормального функціонування української мови та розвитку її як мови державної, творче використання для цього досвіду інших країн;

вдосконалення законодавства у мовній сфері та розроблення нормативно-правових актів, які регулювали б застосування української мови у всіх галузях суспільного життя України;

комплектування фондів наукових, масових і технічних бібліотек українською літературою та спеціалізованою літературою з української мови, впорядкування діяльності архівів і збільшення кількості каналів користування різними видами інформації українською мовою;

створення системи україномовної документації для використання у господарсько-економічній діяльності суб'єктів права власності та об'єднань громадян.

Українська мова як мова української нації, основа
її духовної та художньої культури, науки, освіти

1. Наукові дослідження

1. Напрями:

відродження і розвиток сучасної української мови в усіх її функціональних виявах;

дослідження української мови, мовних аспектів українознавства та народознавства;

виховання свідомого ставлення до мовних традицій, до мови як національної культурної цінності;

підвищення мовної культури всіх верств суспільства.

2. Завдання:

проведення досліджень сучасного стану, походження та історії української мови;

здійснення нормативної роботи у сфері української мови та культури мови;

проведення соціолінгвістичних та психолінгвістичних досліджень мовної поведінки різних груп населення України в усіх її регіонах;

організація і координація народознавчих та українознавчих досліджень з проблем української мови;

розширення видання пам'яток української писемності різних історичних епох;

створення довідників, словників різного типу і призначення, навчальних посібників з української мови, їх видання масовими тиражами;

здійснення перспективного планування державних замовлень на підготовку науково-довідкових видань з української мови;

створення комплексних автоматизованих систем і банків даних з різних аспектів та напрямів україністики;

організація регулярних науково-популярних радіо- і телепередач та публікацій про українську мову в засобах масової інформації;

здійснення підготовки кадрів дослідників української мови в системі аспірантури і докторантури.

2. Українська мова як основа духовної і художньої культури Українського народу

1. Напрями:

широка пропаганда кращих зразків української художньої літератури та українського фольклору;

підвищення загального рівня духовної культури громадян, виховання у них художнього смаку і відчуття краси українського слова.

2. Завдання:

підготовка і видання академічних зібрань творів класиків української літератури та українського фольклору;

залучення новітніх інформаційних технологій у сферу гуманітарної науки, формування банків і бази даних з вітчизняної культури, випуск компакт-дисків передусім із записами творів української класичної та сучасної літератури;

активізація вивчення української мови з використанням художньої літератури як обов'язкового компонента вітчизняної культури;

здійснення заходів, спрямованих на широке залучення різних верств населення до опанування української мови;

організація проведення фестивалів "Українська автентичність", а також комплексу пов'язаних з ними дослідницьких та масових заходів;

підготовка і реалізація видавничої програми "Українська бібліотечна серія" на засадах державного замовлення;

створення умов для популяризації української мови засобами сучасного мистецтва (театр, кіно, народна творчість).

3. Українська мова як предмет у системі повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти.

1. Напрями:

створення сучасної наукової бази вивчення української мови;

розроблення найновіших концепцій викладання української мови.

2. Завдання:

посилення контролю та вироблення критеріїв оцінки рівня викладання та якості знань української мови в середніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах та системі аспірантури і докторантури;

визначення пріоритетних наукових досліджень з методики викладання української мови в навчальних закладах;

створення системи безперервної мовної освіти;

підготовка навчальних програм і підручників з української мови для учнів і студентів навчальних закладів різних типів;

визначення державних вимог щодо змісту, обсягів знань з української мови та їх засвоєння;

удосконалення системи навчання студентів та підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів з української мови;

створення координаційного центру підготовки і перепідготовки викладачів української мови на базі провідного навчального закладу;

запровадження викладання курсу української мови на природничо-технічних факультетах університетів і у вищих технічних навчальних закладах, розроблення відповідних програм і навчальних посібників.

Українська мова в засобах масової інформації

1. Напрями:

дотримання норм сучасної української літературної мови в засобах масової інформації і регулювання стихійного процесу мовних запозичень та нововведень;

підвищення з допомогою засобів масової інформації загальної мовної культури громадян та виховання у них поваги до української мови;

широка пропаганда засобами масової інформації української мови за кордоном.

2. Завдання:

підвищення рівня знання української мови працівниками друкованих та електронних засобів масової інформації;

забезпечення працівників засобів масової інформації словниками, навчально-методичною і науково-популярною літературою;

відновлення системи постійних теле- і радіопередач з актуальних проблем сучасного стану української мови, широке обговорення їх у засобах масової інформації;

забезпечення дотримання норм сучасної української літературної мови у засобах масової інформації, в діяльності інформаційних та рекламних агентств.

Українська мова у світі

1. Напрями:

підтримка функціонування української мови в зарубіжних країнах, особливо в тих, де є українська діаспора;

розширення сфери вивчення української мови в зарубіжних країнах.

2. Завдання:

порушення клопотання перед світовим співтовариством про надання українській мові статусу робочої мови в міжнародних організаціях (ООН, ЮНЕСКО, РЄ);

поширення українською мовою серед громадян інших країн інформації про Україну;

сприяння відкриттю українських центрів науки і культури за кордоном, передусім там, де є українська діаспора;

розроблення спеціальних програм вивчення української мови для української діаспори;

проведення спільних конференцій і семінарів з української мови і культури в зарубіжних країнах;

проведення досліджень української мови у порівнянні з іншими мовами світу;

здійснення заходів для посилення ролі засобів масової інформації у розширенні сфери вживання української мови за кордоном.

Фінансове забезпечення реалізації Комплексних заходів

Джерела та обсяги фінансування реалізації Комплексних заходів визначаються щорічно під час формування бюджетів та визначення обсягів асигнувань відповідних органів виконавчої влади та організацій, залучених до її виконання.

Розділ II

Організувати широке роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. N 10 про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, Мін'юст, МОН,
Мінкультури, Національна академія наук разом
із Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
2000 рік.

Проводити перевірки дотримання органами державної влади та органами місцевого самоврядування конституційних вимог щодо застосування державної мови під час здійснення ними своїх повноважень (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших сферах суспільного життя.

Головдержслужба, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські держадміністрації.
Постійно.

Продовжити вивчення української мови:

державними службовцями;

керівним складом військовослужбовців;

працівниками засобів масової інформації, редакцій та видавництв;

підприємцями та працівниками сфери обслуговування;

працівниками банківсько-кредитної сфери;

працівниками науково-виробничих та науково-дослідних організацій;

інженерно-технічними працівниками;

працівниками національно-культурних товариств.

Головдержслужба, МОН, Мінкультури, Міноборони,
Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, Національна
академія наук разом із Всеукраїнським
товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка
і Товариством "Знання".
2000 - 2002 роки.

Продовжувати роботу, пов'язану з приведенням мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів у відповідність з національним складом населення в регіонах та потребами громадян.

МОН, Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації.
Постійно.

Вивчити питання про застосування державної мови в роботі загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих будинків і садків інтернатного типу та у разі потреби надати їм практичну допомогу щодо активного впровадження української мови у навчально-виховний процес.

МОН, Мінпраці, Академія педагогічних наук.
2000 - 2001 роки.

Розробити та реалізувати концепцію "Викладання української мови та визначення державних вимог до змісту, обсягів знань з української мови і засвоєння їх студентами", передбачивши організаційно-методичне забезпечення роботи вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації і форм власності державною мовою.

МОН, Національна академія наук,
Академія педагогічних наук.
IV квартал 2000 року.

Визначити оптимальне співвідношення, перелік і порядок вивчення навчальних предметів та курсів інваріантної та варіативної частини типових навчальних планів, які мають вивчатися державною мовою та мовою національних меншин.

МОН, Академія педагогічних наук.
IV квартал 2000 року.

Щороку проводити всеукраїнські наради вчителів та викладачів української мови і літератури.

МОН разом із Всеукраїнським товариством
"Просвіта" імені Тараса Шевченка.
2000 - 2002 роки.

Розширювати мережу навчальних закладів нового типу (ліцеїв, гімназій, колегіумів тощо) з поглибленим вивченням української мови і літератури.

МОН, Мінкультури, Мін'юст, МВС, Міноборони,
МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські держадміністрації.
2000 - 2001 роки.

Розробити і ввести в дію нові навчальні програми з української мови та літератури для учнів та студентів навчальних закладів усіх типів відповідно до державних стандартів освіти.

МОН, Академія педагогічних наук,
Національна академія наук.
2000 - 2002 роки.

Збільшити кількість і тиражі видань українською мовою художніх творів національної і світової класики, науково-популярної, довідкової літератури для різних вікових категорій населення.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, МОН разом із
Спілкою письменників, Спілкою журналістів,
Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені
Тараса Шевченка, Товариством "Знання"
та Українською асоціацією видавців.
2000 - 2002 роки.

Проводити культурно-мистецькі фестивалі, концерти, етнографічні експедиції, конкурси української пісні.

Мінкультури, Національна академія наук разом
із Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
Постійно.

Проводити фестивалі української патріотичної пісні.

Мінкультури, Міноборони, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські держадміністрації
разом із Всеукраїнським товариством
"Просвіта" імені Тараса Шевченка.
Щороку.

Вжити заходів щодо активізації та розширення сфери діяльності українського культурно-інформаційного центру в м. Севастополі.

Мінкультури, Державний комітет інформаційної
політики, телебачення та радіомовлення, МОН,
Севастопольська міська держадміністрація.
2000 - 2001 роки.

Забезпечити державну підтримку українських театрів, зокрема в м. Києві, східних та південних областях, поповнення їх труп висококваліфікованими мистецькими кадрами.

Мінкультури, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські держадміністрації.
Постійно.

Здійснювати заходи щодо підтримки видання національної кіно-, відео-, аудіопродукції, тиражування кращих українських фільмів, а також дублювання і озвучення українською мовою творів світового кіномистецтва.

Мінкультури, Державний комітет інформаційної
політики, телебачення та радіомовлення разом
із Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
2000 - 2002 роки.

Заснувати п'ять щорічних стипендій для студентів та аспірантів-україністів із зарубіжних країн.

МОН, Національна академія наук.
2000 - 2002 роки.

Проаналізувати дотримання норм української мови в телерадіопрограмах державних, недержавних (приватних) та громадських телерадіоорганізацій, зокрема телерадіопрограмах, що стосуються функціонування, розвитку і застосування державної мови, мов національних меншин.

Розробити скоординовану програму дій щодо реалізації єдиної державної мовної політики засобами масової інформації.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, Національна
академія наук, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські держадміністрації разом
із Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.
IV квартал 2000 року.

Здійснити заходи щодо державної підтримки україномовних засобів масової інформації.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, Мінекономіки
разом із Спілкою журналістів.
2000 - 2002 роки.

Організувати в засобах масової інформації широке обговорення актуальних питань сучасного стану української мови та завдань щодо підвищення її авторитету і престижності, посилення суспільно-консолідуючої ролі.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, МОН,
Мінкультури, Національна академія наук разом
із Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
Постійно.

Продовжити роботу з формування та захисту українського національного інформаційного простору.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, МЗС разом із
Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
2000 - 2002 роки.

Забезпечити розширення участі України у міжнародному співробітництві у сфері книговидання та зв'язку.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, Держкомзв'язку,
МОН разом з Українською асоціацією книговидавців.
Постійно.

Організувати цикли телерадіоуроків з вивчення української мови.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, МОН,
Національна академія наук.
Постійно.

Забезпечити технічні умови для трансляції українських телерадіопрограм на зарубіжні держави.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, Держкомзв'язку, МЗС.
2000 - 2002 роки.

Здійснити комплекс заходів щодо відкриття українських культурно-інформаційних центрів за кордоном, передусім у місцях, де значну кількість населення становлять українці, та надати практичну допомогу центрам, які уже діють.

МЗС, Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення, Мінкультури,
МОН разом із Товариством "Україна".
2000 - 2002 роки.

Розробити навчальні програми та забезпечити роботу спеціальних курсів, гуртків і семінарів з вивчення української мови та підвищення рівня володіння українською мовою різними категоріями громадян України, в тому числі представниками національних меншин.

МОН, Мінкультури, Міноборони, МЗС,
Головдержслужба, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські держадміністрації разом
із Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
2000 - 2001 роки.

Розробити програми подальшого утвердження української мови у Збройних Силах, судових та правоохоронних органах, закладах та установах охорони здоров'я, спорту, туризму, а також у побуті.

Міноборони, Мін'юст, МВС, МОЗ,
Держкоммолодьспорттуризм разом із Всеукраїнським
товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
III квартал 2000 року.

Проаналізувати відповідність порядку оподаткування друкованої продукції, яка надходить на ринок України із-за кордону, нормам міждержавних угод з питань розвитку співробітництва і культурних зв'язків та подати в установленому порядку відповідні пропозиції щодо його вдосконалення.

Державний комітет інформаційної політики,
телебачення та радіомовлення,
Державна податкова адміністрація.
IV квартал 2000 року.

Визначити конкретні плани - графіки реалізації завдань, визначених Указом Президента України від 7 серпня 1999 р. N 967 "Про розвиток національної словникової бази".

Національна академія наук, МОН.
Серпень 2000 року.

Закінчити роботу над підготовкою Етимологічного словника української мови та забезпечити його видання.

Національна академія наук.
IV квартал 2000 року.

Здійснити підготовку до друку багатотомного видання Національної енциклопедії України та активізувати видання галузевих енциклопедій, розпочати видання дитячих україномовних енциклопедій.

Національна академія наук, МОН, Державний
комітет інформаційної політики, телебачення
та радіомовлення, Мінкультури разом із Спілкою письменників.
2000 - 2002 роки.

Видати енциклопедичний словник "Українська мова".

Національна академія наук.
IV квартал 2000 року.

Створити в Інституті української мови імені О.О. Потебні Національної академії наук відділ комп'ютерної лексикографії.

Національна академія наук.
IV квартал 2000 року.

Підготувати нову редакцію "Українського правопису" та забезпечити його видання.

Національна академія наук.
II квартал 2001 року.

Розробити чітку систему моніторингу, провести аналіз динаміки та характерних тенденцій розвитку етномовних процесів функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Національна академія наук, МОН, Мінкультури,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
держадміністрації разом із Всеукраїнським
товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
IV квартал 2000 року.

Організувати постійно діючу (з пересувним фондом) виставку "Українська мова: історія та сучасність".

Мінкультури, МОН, Державний комітет
інформаційної політики, телебачення та
радіомовлення, Національна академія наук разом
із Всеукраїнським товариством "Просвіта" імені
Тараса Шевченка і Товариством "Знання".
2000 - 2002 роки.

Провести міжнародну науково - практичну конференцію "Державна мова України як фактор формування національної ідеї".

Національна академія наук, МОН, Мінкультури,
МЗС разом із Всеукраїнським товариством
"Просвіта" імені Тараса Шевченка.
IV квартал 2000 року.

Вивчити досвід захисту і застосування державних мов у зарубіжних країнах з метою творчого використання його під час підготовки пропозицій щодо удосконалення системи державного регулювання мовних відносин в Україні. Провести міжнародну наукову конференцію "Державність української мови і досвід країн світу".

Національна академія наук, МЗС, МОН,
Мінкультури разом із Всеукраїнським
товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
IV квартал 2000 року.
Провести мовну естафету "Малі міста України".
МОН, Мінкультури, Національна академія наук,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
держадміністрації разом із Всеукраїнським
товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
2000 рік.

( Розділ II в редакції Постанови КМ N 1004 від 21.06.2000 )