Операції з нерухомістю:
бухгалтерський і податковий облік

Операції з нерухомістю передбачають обов'язковий перехід права власності за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з усіма, що випливають звідси, "обліковими" наслідками для сторін. Що стосується застави нерухомого майна, то, оскільки така операція не вимагає обов'язкового його відчуження, розглянемо її в частині оформлення в заставу.

Документальне оформлення

Згідно з Наказом № 352 передача основних засобів юридичними особами від одного власника іншому оформляється актом форми № 03-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів". Якщо однією стороною угоди (продавцем чи покупцем) виступає фізична особа, то акт може бути і довільної форми.

Акт складається у трьох примірниках при передачі нерухомого майна за плату (за договорами купівлі-продажу, міни) - перші два примірники залишаються у підприємства-продавця, а третій передається особі, яка приймає об'єкт від імені підприємства-покупця. Оскільки нерухоме майно належить до товарно-матеріальних цінностей, то представник покупця повинен пред'явити довіреність, що дає йому право прийняти майно і підписати акт приймання-передачі.

Акт складається у двох примірниках при передачі об'єктів нерухомості безплатно (за договором дарування) - один для кожної сторони операції.

Сторона, що передає, до документів, якими оформлені факти вибуття об'єктів основних засобів, додає регістри аналітичного обліку вибулих об'єктів (п. 34 П(С)БО 7 "Основні засоби"). У даному випадку до актів приймання-передачі об'єкта нерухомості за договорами купівлі-продажу, міни, дарування сторона, що передає, повинна додати відповідні інвентарні карти обліку основних засобів форми № 03-6.

Крім того, самою формою № 03-1 передбачено наводити перелік технічної документації об'єктів, що передаються. При відчуженні нерухомості до акта приймання-передачі необхідно додати:

- проектно-кошторисну документацію об'єкта нерухомості, що передається;

- акт введення (копію акта введення, якщо покупців кілька) об'єкта в експлуатацію;

- відомості про проведені капітальні ремонти, реконструкції, добудування та ін.

Увага, "незавершенка"!

Зазначимо, що форма № 03-1 застосовується для різних цілей:

- для обліку введення об'єктів в експлуатацію (крім випадків, коли введення в експлуатацію оформляється в особливому порядку, передбаченому законодавством);

- для оформлення зарахування до складу основних засобів.

Тому, придбаваючи нерухомість, перевірте, чи правильно заповнена форма № 03-1, а саме: чи проставлена дата введення нерухомості в експлуатацію (графа 19 форми) і чи відповідає вона фактичній даті, відображеній в акті введення.

Якщо об'єкт, який придбавається, не вводився в експлуатацію, то ви придбаваєте не що інше, як незавершене будівництво. У цьому випадку форма № 03-1 тільки підтверджує факт переходу права власності за договором купівлі-продажу від продавця до покупця. I навіть якщо така "незавершенка" має 100%-ву готовність, підприємству-покупцеві все одно доведеться в установленому порядку оформляти акт уведення об'єкта в експлуатацію.

Оскільки незавершені капітальні інвестиції (у вигляді незавершеного будівництва, що належить до нерухомості) включені до складу основних засобів (п. 5.3 П(С)БО 7), то їх приймання-передача за договорами купівлі-продажу оформляється також актом форми № 03-1.

Чому ми так детально про це говоримо? Тому що від цього залежить норма амортизації в податковому обліку.

Як відомо, Законом про прибуток (пп. 8.6.1) для основних фондів групи 1 установлена норма амортизації в розмірі 2 %, Однак згідно з п. 45 ст. 80 Закону про Держбюджет 2004 року діє вона тільки щодо затрат платника податків, здійснених після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням основних фондів групи 1, які використовуються у виробничій діяльності і раніше не були в експлуатації.

Якщо ж у 2004 році підприємство придбало об'єкти нерухомості, що використовуються в господарській діяльності, які раніше були в експлуатації, норма амортизації встановлюється в розмірі 1,25 %.

Купівля-продаж

Бухгалтерський облік

У продавця вибуття основних засобів відображається згідно з п. 33, 34 П(С)БО 7: об'єкт списується з балансу.

Фінансовий результат (ФР) визначається так:

ФР = Дохід від вибуття - Залишкова вартість -
Непрямі податки - Витрати на вибуття.

Для відображення доходу від такої операції передбачений субрахунок 742 "Дохід від реалізації необоротних активів", для відображення витрат - субрахунок 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів".

У покупця придбана нерухомість (крім земельних ділянок) зараховується на баланс:

- або на субрахунок 103 "Будинки і споруди",

- або на субрахунок 151 "Капітальне будівництво" - якщо підприємство збирається відразу після придбання у будь-який спосіб поліпшувати нерухомість (добудовувати, реконструйовувати тощо).

Незалежно від того, які об'єкти нерухомості придбало підприємство - виробничого призначення чи невиробничого, з наступного місяця після введення об'єкта в експлуатацію нараховується бухгалтерська амортизація.

Податковий облік

У продавця згідно з пп. 8.4.3 Закону про прибуток у разі продажу нерухомості (об'єктів групи 1) балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості проданого об'єкта нерухомості. Іншими словами, балансова вартість об'єкта продажу прирівнюється до нуля, що означає списання об'єкта в податковому обліку. Валовий дохід виникає у разі перевищення суми виручки від продажу над балансовою вартістю об'єкта в розмірі такого перевищення. Валові витрати - у разі перевищення балансової вартості над виручкою від продажу в розмірі перевищення.

Тому на запитання групи учасників Клубу бухгалтерів з м. Дніпропетровська: "Чи виникають валові витрати у разі продажу об'єкта основних фондів групи 1 за ціною, нижчою від балансової вартості?" відповідь буде: "Так, виникають".

Увага! При продажу невиробничого об'єкта нерухомості до валового доходу включається дохід від продажу такої нерухомості, а до валових витрат - затрати, пов'язані з придбанням (виготовленням) проданої нерухомості (без урахування зносу) та їх поліпшенням (пп. 8.1.4 Закону про прибуток).

Податкові зобов'язання з ПДВ у продавця виникають згідно з пп. 3.1.1 Закону про ПДВ. База оподаткування визначається в розмірі договірної ціни (п. 4.1). Податок становить 20 % бази оподаткування і додається до договірної ціни (пп. 6.1.1). Таким чином, у договорі необхідно вказувати: договірну ціну, суму ПДВ і вартість (ціну) продажу.

На жаль, на практиці бувають випадки, коли, продаючи нерухомість фізичній особі, підприємство-продавець у договорі вказує тільки договірну ціну, забуваючи нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, що є найгрубішою помилкою.

У покупця в податковому обліку відображаються тільки об'єкти виробничої нерухомості. На суму понесених затрат покупець збільшує балансову вартість ОФ групи 1 (пп. 8.4.1 Закону про прибуток) і одночасно, оскільки основні фонди групи 1 ураховуються пооб'єктно (пп. 8.3.4 Закону про прибуток), створює балансову вартість придбаного об'єкта нерухомості.

Амортизація нараховується з моменту введення об'єкта нерухомості в експлуатацію. Підтвердним документом служить або державний акт уведення - для нових об'єктів, або акт форми № 03-1.

Збір до ПФУ

Придбаваючи нерухомість, покупець повинен сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості нерухомості майна, указаної в договорі купівлі-продажу. Збір сплачується до моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу або його реєстрації на біржі.

"Пенсійний" збір з окремих видів господарських операцій, у тому числі від операції відчуження нерухомості, уведений Законом № 208. Нерухомим майном визнається житловий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована споруда, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів відповідно до Закону про прибуток (п. 15-1 Порядку № 1740).

Суму збору, сплачену при придбанні виробничої нерухомості, покупцеві - платнику податків слід включити до складу валових витрат.

Пояснимо чому.

Згідно із Законом про систему оподаткування збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включений до складу загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

До складу ж валових витрат підприємства включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом про систему оподаткування, за винятком передбачених пп. 5.3.3. і 5.3.5 Закону про прибуток (пп. 5.2.5 Закону про прибуток).

Такої ж думки дотримується і Комітет ВР України з питань фінансів і банківської діяльності в Листі № 06-10/711. I хоча цей Лист стосується сплати збору при продажу автомобілів, його правомірно застосовувати і до продажу нерухомості, оскільки і автомобілі, і нерухомість є об'єктами основних фондів.

ДПАУ із цього питання має іншу думку (див. Лист № 465), уважаючи, що придбання автомобіля, а отже, за аналогією, і нерухомості, - це капітальні затрати підприємства, тому такі затрати згідно з пп. 8.4.1 Закону про прибуток повинні включатися до балансової вартості придбаного об'єкта з метою амортизації.

Як бачимо, у Законі про прибуток є норма пп. 5.2.5 і норма пп. 8.4.1, які дозволяють по-різному відображати суму "пенсійного" внеску від відчуження нерухомості. Тому право вибору залишається за підприємством. Проте радимо вам прийняти рішення на користь валових витрат. Перевіряючі з податкової інспекції не зможуть довести правомірність застосування санкції на підставі пп. 8.4.1 Закону про прибуток, оскільки є ще й пп. 5.2.5 цього Закону. Якщо ж вони будуть наполягати, зішліться на пп. 4.4.1 Закону № 2181: якщо закон допускає неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то рішення (у ході адміністративного і судового оскарження) приймається на користь платника податків.

ПРИКЛАД 1

За договором купівлі-продажу одне підприємство продає, а інше підприємство придбаває нерухомість (будівлю, у якій буде цех з випуску продукції).

Первісна (переоцінена) вартість будівлі (за балансом) - 343 тис. грн., знос на момент і продажу - 83 тис. грн.; залишкова вартість - 260 тис. грн. Балансова вартість будівлі в податковому обліку на момент продажу - 285 тис. грн.

Ціна продажу будівлі:

Варіант 1 - 420 тис. грн. (у т. ч. 70 тис. грн. ПДВ);

Варіант 2 - 270 тис. грн. (у т. ч. 45 тис. грн. ПДВ);

Варіант 3 - 342 тис. грн. (у т. ч. 57 тис. грн. ПДВ).

Додаткові умови. Підприємство-продавець і підприємство-покупець знаходяться на загальній системі оподаткуванні. Форма власності обох підприємств - недержавна і некомунальна.

Таблиця 1 (фрагмент)

(тис. грн.)

Придбання нерухомості з ділянкою

При купівлі будівлі у покупця не виникає автоматично право власності на землю, на якій ця будівля розташована. Адже земельна ділянка може належати продавцеві на праві власності, а може знаходитися у нього в користуванні.

Якщо ділянка знаходиться в користуванні продавця нерухомості, то покупцеві нерухомості необхідно переоформити документ, що засвідчує право користування такою ділянкою зі згоди продавця.

Зазначимо, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності мають тільки підприємства, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 ЗК). Підприємствам інших форм власності треба оформити оренду на таку земельну ділянку або викупити її.

Якщо земельна ділянка є власністю продавця будівлі, то для її придбання можна:

- укласти окремий договір купівлі-продажу;

- передбачити в договорі купівлі-продажу будівлі перехід права власності на ділянку до покупця будівлі.

Якщо земельна ділянка необхідна для експлуатації будівлі і придбавається разом з нею, то її вартість включається до вартості будівлі з подальшою амортизацією в бухгалтерському (п. 23 П(С)БО 7) і податковому (пп. 8.9.3 Закону про прибуток) обліку.

Якщо ж земельна ділянка придбавається разом з будівлею, але з якоїсь причини обліковується окремо, то її вартість:

- у бухгалтерському обліку - відображається на субрахунку 101 "Земельні ділянки", при цьому амортизація не нараховується (п. 22 П(С)БО 7);

- у податковому обліку - не відображається до моменту продажу (пп. 8.9.1 Закону про прибуток).

Міна

Оскільки для цілей обліку обмін майном - це та сама купівля-продаж, але тільки з розрахунком не грошовими коштами, то і бухгалтерський, і податковий облік продажу нерухомості у підприємств буде таким же, як за договором купівлі-продажу (див. вище), але з деякими особливостями.

Мова йде про бартер, отже, доходи і витрати, які можуть виникнути в ході проведення таких операцій, необхідно визначати виходячи з договірної ціни, але не нижче від звичайних цін (пп. 7.1.1 Закону про прибуток). Дата виникнення валового доходу і валових витрат визначається за першою подією.

I при нарахуванні податкових зобов'язань з ПДВ слід керуватися нормою п. 4.2 Закону про ПДВ, тобто нараховувати зобов'язання виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче від звичайних цін.

Що ж стосується правової сторони, то договір міни в Цивільному кодексі виділений у самостійний вид договору, до якого застосовуються лише загальні положення не тільки договору купівлі-продажу, але й положення договорів поставки, контрактації.

Унаслідок самостійності міни в правовому полі у разі придбання майна за договором міни збір до ПФУ не сплачується (Лист № 06/2303).

ПРИКЛАД 2

Підприємство "Весна" уклало договір міни з підприємством "Монтажник", згідно з яким виробничу будівлю, що стоїть окремо, міняє на робоче обладнання.

Залишкова вартість будівлі в бухгалтерському обліку - 78 тис. грн., а її балансова вартість у податковому обліку - 69,8 тис. грн.

Залишкова вартість обладнання в бухгалтерському обліку - 70 тис. грн.

Звичайна ціна для об'єктів за договором міни становить 90 тис. грн. (75 тис. грн. + 20 % ПДВ}.

Таблиця 2 (фрагмент)

(грн.)

Примітка. Оскільки нерухомість мінялася на обладнання, а мета консультації - розглянути операції з нерухомістю, то облік у другої сторони операції міни не наводиться.

Дарування нерухомості

У бухгалтерському обліку операція дарування формує інші витрати підприємства в розмірі залишкової вартості подарованої нерухомості і витрат підприємства-дарувальника, пов'язаних з такою операцією.

Для обліку підприємствами витрат за такою операцією Інструкцією № 291 призначений субрахунок 976 "Списання необоротних активів".

У податковому обліку операція дарування нерухомості розглядається як безплатна передача об'єкта нерухомості, отже, уважається продажем товарів (п. 1.31 Закону про прибуток). Фактичний дохід від такої операції дорівнює нулю. Балансова вартість безплатно переданого виробничого об'єкта нерухомості прирівнюється до нуля, оскільки вартість групи 1 зменшується на балансову вартість об'єкта (пп. 8.4.3. Закону про прибуток). Валові витрати при такій операції не виникають, тому що нерухомість, яка передається, не використовується у виробничій діяльності платника податків (п. 1.32 Закону про прибуток).

Однак якщо нерухомість дарується пов'язаній особі або не платнику податку на прибуток або платнику податку за іншими ставками, ніж сторона, що передає, дохід визначається за звичайною ціною (пп. 7.4.1 Закону про прибуток). З урахуванням того, що й у цьому випадку слід застосовувати норму пп. 8.4.3 Закону про прибуток, у підприємства може бути валовий дохід, який визначається як різниця між звичайною ціною і балансовою вартістю об'єкта нерухомості.

Податкові зобов'язання з ПДВ виникають на підставі п. 4.2 і п. 4.9 Закону про ПДВ. База оподаткування визначається на рівні звичайних цін, але не нижче від балансової вартості подарованого об'єкта нерухомості.

У підприємств - платників єдиного податку при такій операції відсутній об'єкт оподаткування, оскільки грошові кошти на поточний рахунок або в касу підприємства не надходять.

У разі отримання нерухомого майна за договором дарування збір до ПФУ одержувачем не сплачується (Лист № 06/2303).

Як приклад наведемо найбільш поширену операцію дарування квартири пов'язаній фізичній особі.

ПРИКЛАД 3

ТОВ "Айстра" за договором дарування передає квартиру директору підприємства Петренко А. А. - дочці одного із засновників підприємства.

Квартира була придбана за ціною 20 100 грн. (без ПДВ).

За період експлуатації квартири нарахований знос у сумі 770 грн.

Звичайна ціна квартири на момент дарування згідно з експертною оцінкою - 45 500 грн. (без ПДВ).

Вартість нотаріального посвідчення договору дарування - 100 грн.

Таблиця 3 (фрагмент)

(грн.)

Увага! Оскільки визначено, що статті 11, 13 і 14 Закону № 889 набувають чинності з 1 січня 2005 року (пп. 22.1.5), то податок на подарунки (порядок його сплати регулюється ст. 14) у 2004 році не сплачується.

Застава нерухомості
(іпотека)

Нагадаємо, що "іпотека - це вид забезпечення зобов'язань нерухомим майном, яке залишається в користуванні і володінні іпотекодавця...", тобто власника (ст. 1 Закону про іпотеку).

Проте таке майно в бухгалтерському обліку іпотекодавця виділяється в окрему підгрупу із зазначенням, що знаходиться в заставі за іпотечним договором. Крім того, вартість майна, відображена в договорі іпотеки, обліковується, згідно з Інструкцією № 291, на забалансовому рахунку 05 "Гарантії та забезпечення надані".

На початку консультації ми сказали, що не будемо розглядати продаж нерухомості як предмет застави. Мета цього підрозділу інша - показати підприємствам-іпотекодавцям, як правильно в бухгалтерському обліку відобразити заставлене за договором іпотеки майно.

У податковому обліку таке майно не відображається, оскільки за іпотечним договором (до моменту продажу, якого може і не бути) не відбувається передача права власності (пп. 7.9.2 Закону про прибуток).

В іпотекоутримувача майно за договором іпотеки повинне відображатися на забалансовому рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані", який якраз і призначений для узагальнення інформації про наявність і рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов'язань і платежів. Згідно з Інструкцією № 291 облік забезпечень здійснюється за вартістю, указаною в документах.

ПРИКЛАД 4

Підприємством отриманий кредит у ломбарді під заставу будівлі складу-холодильника, що стоїть окремо, для чого укладений іпотечний договір.

Первісна вартість складу - 384 тис. грн.

Знос на момент операції - 33 %, або 126,7 тис. грн.

Оцінна вартість складу-холодильника -300 тис. грн.

Таблиця 4 (фрагмент)

(грн.)

I на закінчення відповімо на запитання читача, яке стосується податкових нюансів продажу нерухомості пов'язаній особі.

- Чи можна продати засновнику основні фонди групи 1 - будівлі за балансовою вартістю, нижчою від ринкової ціни?

Який порядок оподаткування цієї операції для учасників правочину?

Продати нерухомість нижче від ринкової ціни можна. Якщо ціна продажу дорівнює балансовій вартості цього об'єкта в податковому обліку, то згідно з пп. 8.4.3 Закону про прибуток у підприємства-продавця не повинні були б виникнути ні валовий дохід, ні валові витрати.

Але... Ураховуючи той факт, що об'єкт основних фондів продається пов'язаній особі, вашому підприємству слід керуватися також і іншою нормою Закону про прибуток, а саме пп. 7.4.1. У цьому підпункті сказано, що дохід, отриманий платником податків від продажу товарів (а основні фонди згідно з п. 1.1 і 1.6 Закону про прибуток відносяться до товарів) пов'язаним особам (засновник є пов'язаною особою, якщо виконана умова п. 1.26 Закону про прибуток), визначається виходячи з договірних цін, але не нижче від звичайних цін на такі товари на дату такого продажу.

ПРИКЛАД

Засновник (пов'язана особа) за договором купівлі-продажу придбав у свого підприємства будівлю за 342 тис. грн. (285 тис. грн. + 57 тис. грн. ПДВ).

Балансова вартість будівлі на дату продажу дорівнює 285 тис. грн. Ринкова вартість, за даними агентства нерухомості (без ПДВ), -350 тис. грн., вона ж є звичайною ціною згідно з пп. 1.20.5 Закону про прибуток.

Що із цього випливає?

- Для підприємства. До валового доходу треба включити суму перевищення виручки від продажу, визначеної за звичайними цінами, над балансовою вартістю об'єкта, що продається, тобто різницю між ринковою ціною об'єкта основних засобів і його балансовою вартістю:

350 тис. грн. - 285 тис. грн. = 65 тис. грн.

Податкові зобов'язання з ПДВ слід нарахувати виходячи з фактичної ціни продажу, але не нижче від звичайної ціни на об'єкт (п. 4.2 Закону про ПДВ). У цьому разі ПДВ треба нарахувати виходячи з ринкової ціни, тобто від 350 тис. грн., а не від 285 тис. грн.:

350 тис. грн. х 20 % = 70 тис. грн.

Для засновника - працівника підприємства. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий від роботодавця як додаткове благо у вигляді суми знижки із ціни (вартості) товарів, що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (пп. 4.2.9 "е" Закону № 889).

Для звичайної знижки вважаємо за можливе скористатися порядком визначення звичайної ціни у пп. 1.20.2 Закону про прибуток, який передбачає враховувати в ціні суму знижки. Тобто звичайна ціна може враховувати знижку. Але підприємство, продаючи дешевше від такої звичайної ціни, немовби встановлює свою додаткову знижку, яка перевищує звичайну і, отже, є об'єктом оподаткування.

Розрахуємо дохід засновника в результаті купівлі будови за ціною, нижчою від ринкової (звичайної):

1) 65 тис. грн. (різниця між звичайною ціною і ціною продажу будівлі);

2) 13 тис. грн. (різниця в податкових зобов'язаннях з ПДВ);

65 000 грн. х 20 % = 13 тис. грн.

Разом: 65 тис. грн. + 13 тис. грн. = 78 тис. грн.

Отримана сума доходу (78 тис. грн.) підлягає обкладенню ПДФО згідно з пп. 4.2.9 ("е") Закону № 889 з урахуванням п. 3.4 цього Закону. Ставка податку складає 13 % (п. 7.1 Закону № 889).

Таким чином, податок з доходів засновника, отриманих у результаті придбання будівлі за балансовою вартістю, складає:

78 000 грн. х 1,1494 х 13 % = 11 654,92 грн.

Для засновника, який не працює на підприємстві. Доходи, отримані як додаткове благо, прирівнюються для цілей оподаткування до подарунків (абз. десятий пп. 4.2.9 Закону № 889) з їх відповідним оподаткуванням. Але оскільки ст. 14 Закону № 889, що стосується оподаткування подарунків, набуває чинності з 01.01.05 р., то в 2004 році подарунки ПДФО не обкладаються.

Увага! Ціна продажу нерухомості пов'язаним з платником податків особам може бути нижчою від звичайної ціни. Але для цілей оподаткування використовується (враховується) звичайна ціна.

1. У цій ситуації для вас важливо оптимізувати оподаткування у сторони, яка передає та яка придбаває, а також уникнути непорозумінь при перевірках. Тому радимо провести експертну оцінку тієї нерухомості, яку ви хочете продати пов'язаній особі. Оскільки звичайну ціну, згідно з пп. 1.20.5 Закону про прибуток, можна прирівняти до "справедливої вартості", "ринкової вартості" і "чистої вартості реалізації", що використовуються в П(С)БО та в національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, то проведена експертна оцінка нерухомості і буде звичайною ціною.

2. Можливо, на відповідному ринку (біржах, агентствах нерухомості тощо) не здійснюються операції з ідентичними товарами (з тим видом нерухомості, яку ваше підприємство продає пов'язаній особі) або неможливо визначити звичайну ціну через відсутність чи недоступність необхідної інформації. Тоді скористайтеся нормою пп. 1.20.6 Закону про прибуток, згідно з якою звичайною ціною є ціна договору.

Перелік документів

1. Закон про ипотеку - Закон України від 05.06.03 р. № 898-IV "Про іпотеку".

2. Закон про систему оподаткування - Закон України від 18.02.97 р. № 77/97 "Про систему оподаткування".

3. 3акон № 208 - Закон України від 22.10.98 р. № 208-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

4. Закон № 889 - Закон України від 22.05.03 р. № 889-IV "Про додаток з доходів фізичних осіб", зі змінами.

5. Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", зі змінами.

6. Наказ № 352 - наказ Мінстату України від 29.12.95 р. № 352 "Про затвердження типових форм первинного обліку".

7. Порядок № 1740 - Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740, зі змінами.

8. Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, зі змінами.

9. Лист № 06-10/711 - лист Комітету ВР України з питань фінансів та банківської діяльності від 15.12.2000 р. № 06-10711 "Про визначення джерела відшкодування суми нарахованого (сплаченого) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".

10. Лист № 06/2303 - лист Пенсійного фонду України від 16.05.01 р. № 06/2303 "Про сплату збору до Пенсійного фонду при придбанні нерухомості (нерухомого майна)".

11. Лист № 465 - лист ДПАУ від 21.01.99 р. № 465/ 5/15-1116 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Людмила Шевченкова,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"