Облік операцій із вторсировиною

У консультації ми розглянемо порядок документального оформлення та обліку операцій з відходами, які утворюються на підприємствах (як у виробників, так і у заготівників). Операції з, небезпечними і радіоактивними відходами розглядати не будемо.

Відходи на підприємстві можуть утворюватися, як правило, у результаті:

- виробництва продукції;

- втрати основними фондами та іншими ТМЦ експлуатаційних якостей і визнання їх непридатними до подальшого використання за прямим призначенням.

Частина відходів може бути визнана вторинною сировиною і відправлена на переробку, частина - ліквідована, а відходи у вигляді металобрухту найчастіше використовуються як сировина для металургійної промисловості.

Облік відходів виробництва

Поворотні відходи - це залишки сировини і матеріалів, що виникли в процесі виробництва продукції, які повністю або частково втратили первісні споживчі властивості і тому або використовуються з підвищеними затратами, або зовсім не використовуються за прямим призначенням (п. 35 Рекомендацій № 47).

Спосіб кількісного обліку отримуваних відходів кожне підприємство встановлює самостійно.

Залежно від характеристик технологічного процесу обсяг отриманих поворотних відходів на підприємстві:

- або фіксують відразу в процесі виробництва,

- або визначають розрахунковим шляхом.

Первинним документом, який використовують для відображення руху відходів з виробництва на склад, є "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів" (форма затверджена Наказом № 193).

Оскільки поворотні відходи утримуються на підприємстві або для власного споживання, або для подальшого продажу, то вони належать до запасів. Нагадаємо, що виготовлені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю (п. 4 і 8 П(С)БО 9). Як одиниця западів поворотні відходи беруть участь у формуванні витрат підприємства, тому достовірне визначення їх вартості має важливе значення.

У П(С)БО 16 і Рекомендаціях № 47 даються кілька методів оцінки вартості, поворотних відходів залежно від напрямку їх використання (табл. 1).

Таблиця 1

Бухгалтерський облік поворотних відходів ведуть на субрахунку 209 "Інші матеріали" у складі виробничих запасів (Інструкція № 291). При цьому собівартість основної продукції, згідно з п. 12 П(С)БО 16, зменшується на вартість поворотних відходів. Це відобразиться записом Дт 209 - Кт 23.

У податковому обліку виникнення поворотних відходів виробництва не спричиняє ніяких податкових наслідків, і тільки у разі їх продажу у підприємства виникнуть валовий дохід і податкові зобов'язання з ПДВ. При цьому поворотні відходи у складі запасів підприємства не беруть участь у перерахунку, передбаченому п. 5.9 Закону про прибуток, оскільки у підприємства не було витрат на їх придбаний.

Облік відходів і вторсировини при
списанні ТМЦ, що прийшли в непридатність

У результаті тривалого використання чи інших обставин на підприємстві можуть утворюватися ТМЦ, які втратили свої експлуатаційні та товарні якості і непридатні для подальшого застосування. Виявляється це, як правило, у ході інвентаризації. I якщо інвентаризаційна комісія встановить, що подальше використання таких ТМЦ економічно невигідне, вони не визнаються активами підприємства (п. 6 П(С)БО 7; п. 5 П(С)БО 9) і, природно, підлягають списанню з балансу.

За результатами проведення інвентаризації складається протокол (п. 11.4 Інструкції № 69), у якому відображаються висновки і пропозиції комісії щодо матеріальних цінностей. Якщо приймається рішення про ліквідацію, наприклад, основних фондів, комісія визначає, які матеріали і за якою вартістю можуть бути отримані від такої ліквідації.

Списання ТМЦ з балансу підприємства оформляється актами. Форми актів і порядок списання Зрізних матеріальних цінностей установлюються, як правило, наказами Міністерства статистики (табл. 2).

Таблиця 2

Якщо списання матеріальних цінностей на підприємстві відбувається в результаті аварії, до акта списання додається копія акта про аварію з відображенням у ньому причин, які її викликали.

Акти на списання матеріальних цінностей складаються у двох примірниках і завіряються керівником підприємства. Один примірник акта передається до бухгалтерії і служить підставою для списання з балансу цінностей, що вибули, а також для оприбуткування матеріалів, отриманих від ліквідації. Другий примірник передається матеріально відповідальній особі і служить підставою для здавання на склад отриманої вторсировини (у т. ч. металобрухту).

У бухгалтерському обліку матеріали, які отримані від ліквідації або списання необоротних активів, прибуткуються на субрахунок 209 "Інші матеріали" з визнанням решти доходу відповідно до п. 28 П(С)БО 3 та Інструкції № 291. Така операція відобразиться записом Дт 209 - Кт 746.

У податковому обліку такі матеріали не відносяться на валові витрати і не беруть участь у перерахунку згідно з п. 5.9 Закону про прибуток, оскільки підприємство в даному випадку не понесло витрат на їх придбання.

ПРИКЛАД

Підприємством прийняте рішення:

- ліквідувати автомобіль, що прийшов у повну непридатність у результаті аварії (акт ДАІ про аварію є). Первісна вартість автомобіля - 26 000 грн., нарахований знос -17 800 грн.;

- здати в утиль зіпсовану пожежею готову продукцію (акт про пожежу, виданий Держпожежнаглядом, є).

Крім того, на підприємстві щомісяця утворюються технологічні відходи.

(грн.)

Збір, розміщення та утилізація
окремих видів вторсировини

Згідно зі Постановою № 324 підприємства - виробники або імпортери продукції, яка після використання перетворюється в окремі види вторинної сировини, повинні займатися збиранням, зберіганням, переробкою та утилізацією такої сировини.

Про яку саме вторсировину йде мова?

До переліку Постанови № 324 увійшли відпрацьовані технічні масла, зношені шини, акумулятори і відходи натуральної шкіри (шкіряних виробів).

Підприємство може самостійно займатися збиранням та утилізацією відходів або укласти договір на послуги зі спеціалізованим підприємством, наприклад з компанією "Укрекокомресурси" (п. 2 Постанови № 324). Причому послуги, надані цією компанією, повинні оплачуватися до 15-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Для підприємств, що займаються збиранням, переробкою своєї вторсировини самостійно, установлені мінімальні норми утилізації у відсотках від загального обсягу продукції (виробленої чи імпортованої), у результаті використання якої утворюються вказані відходи. У 2004 році це 15 %, у 2005-ому - 20 %, у наступні роки - 30 %.

Для тих, хто укладе договір зі спеціалізованим підприємством, установлені тарифи на оплату послуг (Постанова № 324).

ПРИКЛАД

Завод - виробник шин уклав на 2004 рік з компанією "Укрекокомресурси" договір на збирання та утилізацію зношених шин (вагою більше 300 кг) для вантажного автотранспорту. Передбачуваний обсяг реалізації - 2 000 шин на квартал. Мінімальний обсяг утилізації на 2004 рік - 15 %. Тариф на послугу зі збирання і заготівлі для шин цього класу, указаний у Постанові № 324, становить 40 грн. за шину без урахування ПДВ.

Таким чином, за послуги, надані в III кварталі, завод повинен до15 жовтня перерахувати на рахунок компанії 14 400 грн. (2 000 шин х 15 % х 40 грн. х 120 %).

Заготівельні підприємства

Якщо підприємство не використовує вторсировину для власних потреб, то звичайно здає її заготівельним організаціям. Діяльність, пов'язана зі збиранням, утилізацією, продажем відходів і вторсировини, регулюється численними законодавчими актами. Розглянемо порядок, установлений для окремих операцій.

Розрахунки зі здавальниками
вторсировини і металобрухту

Розрахунки за прийнятий металобрухт здійснюються тільки в безготівковій формі (ст. 6 Закону про металобрухт і п. 2.5 Положення № 72). При цьому не має значення, хто здає металобрухт: СПД чи громадяни. Незайво нагадати, що від населення можна приймати тільки побутовий металобрухт (ст. 4 Закону про металобрухт).

Виплати здавальникам здійснюються заготівельним підприємством готівкою - через каси банків або поштовим переказом. При цьому витрати на банківське обслуговування або послуги зв'язку несе заготівельник.

Розрахунки за інші (крім металобрухту) види сировини можуть здійснюватися як у готівковій, так і в безготівковій формі. При готівкових розрахунках з юридичними особами або фізичними особами - СПД необхідно пам'ятати, що сума таких розрахунків не повинна перевищувати 10 000 грн. на день з одним здавальником (обмеження, установлене п. 2.3 Положення № 72).

Підприємства, які приймають від населення вторсировину (крім металобрухту), мають право вести розрахункові операції без застосування РРО (п. 19 Постанови № 1336). При цьому на такі операції не поширюється обмеження, згідно з яким застосування РРО стає обов'язковим, якщо розмір річного обсягу розрахункових операцій перевищить 200 тис. грн. Як розрахунковий документ використовується спрощена розрахункова квитанція (п. 12.1 Положення № 1).

Доходи здавальників-громадян

Сума, отримана громадянином за здані ним побутові відходи і вторсировину (крім брухту чорних і кольорових металів), не включається до складу його загального місячного або річного оподатковуваного доходу (пп. 4.3.31 Закону № 889).

У разі виплати доходів за зданий громадянами брухт чорних і кольорових металів заготівельне підприємство стає податковим агентом, тобто зобов'язане утримувати податок з доходів фізичних осіб із суми такої виплати і за її рахунок за ставкою 13 %. Для цього підприємство подає до банку одночасно платіжні документи на виплату здавальнику доходу і на перерахування до бюджету податку, утриманого із суми такої виплати.

Крім того, підприємство зобов'язане заповнити і подати до податкового органу податковий розрахунок ф. N1 ДФ (п. 7 Порядку № 1698). У графі 5 цієї форми треба буде вказати ознаку доходу - 14 (Порядок № 451). Розрахунок подається в терміни, установлені для податкового періоду, що дорівнює кварталу.

Доходи заготівельного підприємства

До 1 січня 2004 року законодавством був передбачений ряд пільг при здійсненні діяльності зі збирання і заготівлі вторсировини:

- пп. 7.13.5 Закону про прибуток - звільнялися від оподаткування доходи, отримані від надання послуг зі збирання і заготівлі окремих видів відходів;

- пп. 11.35 Закону про ПДВ - суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за поставку окремих видів відходів як вторсировини, залишалися в розпорядженні заготівельних підприємств. Такі суми враховувалися як окреме податкове' зобов'язання і відображалися в податковій декларації скороченої форми відповідно до Порядку № 74.

Що сталося після 1 січня 2004 року?

Спочатку Законом про Держбюджет ці пільги заготівельних підприємств були припинені на 2004 рік. Потім Законом № 1957, який набув чинності 1 липня, пп. 7.13.5 і зовсім був виключений з тексту Закону про прибуток. Таким чином, у 2004 році діяльність заготівельних підприємств підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Тому залишок податкового кредиту на початок 2004 року, відображений у ряд. податкової декларації скороченої форми за грудень 2003 року (IV квартал 2003 року), повинен бути перенесений до ряд. 8 загальної податкової декларації за січень 2004 (I квартал 2004 року) зі знаком "мінус". Механізм перенесення показників зі скороченої декларації до загальної встановлений Порядком № 166 (пп. 5.13.2).

Бухгалтерський і податковий облік

У бухгалтерському обліку вторсировина, придбана для подальшого продажу, характеризується як запаси і зараховується на рахунок 28 "Товари" за первісною вартістю (п. 9 П(С)БО 9 "Запаси"). Діяльність підприємства зі зберігання, сортування вторсировини, а також підготовки до реалізації переробним підприємствам, належить до передпродажної та обліковується на рахунку 93 "Витрати на збут".

У податковому обліку вартість придбаної у здавальників сировини відноситься на валові витрати (пп. 5.2.1 ст. 5 Закону про прибуток) і бере участь у перерахунку за п. 5.9. Право на податковий кредит у підприємства буде виникати, як при звичайній купівлі товару, за правилами пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

Розглянемо облік на заготівельному підприємстві на умовному числовому прикладі, поданому в таблиці.

(грн.)

Перелік документів:

1. Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зі змінами .

2. Закон про металобрухт - Закон України від 05.05.99 р. № 619-XIV "Про металобрухт" .

3. Закон про відходи - Закон України від 05.03.98 р. № 187/98-ВР "Про відходи", зі змінами.

4. Закон про ліцензування - Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", зі змінами.

5. Закон № 889 - Закон України від 22.05.03 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".

6. Закон № 1957 - Закон України від 01.07.04р. № 1957-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

7. Постанова № 324 - постанова КМУ від 17.03.04 р. № 324 "Про деякі питання щодо використання окремих видів відходів як вторинної сировини".

8. Постанова № 1336 - постанова КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

9. Наказ № 193 - наказ Мінстату України від 21.06.96 р. № 196 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів".

10. Положення № 1 - Положення про форму і зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

11. Положення № 72 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.01 р. № 72.

12. Інструкція № 69- - Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами.

13. Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

14. Порядок № 74 - Порядок визначення та обліку сум ПДВ, які нараховуються заготівельними підприємствами за операції з продажу окремих видів відходів як вторсировини і залишаються в розпорядженні цих підприємств, а також їх використання заготівельними підприємствами відповідно до законодавства і здійснення контролю за їх цільовим використанням, затверджений наказом Мінекоресурсів, Мінфіну від 08.05.03 р. № 74-М/346/213.

15. Порядок № 166 - Порядок заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.

16. Порядок № 224 - Порядок збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затверджений наказом Мінекономіки від 02.10.01 р. № 224.

17. Порядок № 451 - Порядок заповнення і подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.03 р. № 451.

18. Порядок № 1698 - Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від здавання побутового брухту чорних і кольорових металів, затверджений постановою КМУ від 29.10.03 р. № 1698 (методичний посібник, 2004, N 1).

19. Правила № 363 - Правила скупки у населення скляної тари з-під харчових продуктів, затверджені наказом МЗЕЗТоргу від 04.07.96 р. № 363.

20. Ліцензійні умови № 14/65 - Ліцензійні умови здійснення господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджені наказом Держкомпідприємництва та Мінпромполітики від 25.02.03 р. № 14/65.

21. Ліцензійні умови № 52/105 - Ліцензійні умови здійснення господарської діяльності зі збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини, затверджені наказом Держкомпідприємництва та Мінекоресурсів від 19.03.01 р. № 52/105, зі змінами.

22. Рекомендації № 47 - Методичні рекомендації щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені наказом Держпромполітики України від 02.02.01 р. № 47.

23. Перелік № 183 - Перелік окремих видів відходів як вторинної сировини, збір і заготівля яких підлягає ліцензуванню, затверджений постановою КМУ від 28.02.01 р. № 183, зі змінами.

24. Перелік № 756 - Перелік документів, доданих до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджений постановою КМУ від 04.07.01 р. № 756, зі змінами.

25. Перелік № 1696 - Перелік видів побутового металобрухту, затверджений постановою КМУ від 15.09.99 р. № 1696.

26. Перелік № 1698 - Перелік органів ліцензування, затверджений постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698, зі змінами.

27. Класифікатор ДК 016-97 - Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений наказом Держстандарту від 30.12.97 р. № 822, зі змінами.

Тетяна Олексенко,
бухгалтер-експерт “Баланс-Клуб”