Документ втратив чиннiсть!

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ
19.09.2003 N 439

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
13 жовтня 2003 р. за N 926/8247

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державної податкової адміністрації України
N 1040 від 24.12.2010)

Про затвердження Порядку
використання додаткових джерел
погашення податкового боргу
за рішенням органу стягнення

Відповідно до Закону України від 20.02.2003 N 550-IV "Про внесення Змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" наказую:

1. Затвердити Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення (додається).

2. Департаменту стягнення податкового боргу в установленому порядку подати цей наказ до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Управлінню справами (Ніку В.О.) у 10-денний термін після державної реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання органам державної податкової служби всіх рівнів.

4. Департаменту громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи (Косарчук В.П.) у 10-денний термін після державної реєстрації цього наказу забезпечити його офіційне оприлюднення.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Лекаря С.I.

Голова Ю.Ф.Кравченко

Затверджено
Наказ Державної податкової
адміністрації України
19.09.2003 N 439

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
13 жовтня 2003 р. за N 926/8247

Порядок
використання додаткових джерел
погашення податкового боргу за
рішенням органу стягнення

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок, розроблений відповідно до п. 7.4 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (далі - Закон), визначає механізм погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу активів платника податків, попередньо переданих в тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів; продажу активів юридичної особи, на які може бути звернуте стягнення згідно із Законом у разі недостатності активів у її філій або відокремлених підрозділів; реалізації дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на податковий орган, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

1.2. Поняття, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законі ( 2181-14 ).

1.3. Залучення додаткових джерел погашення податкового боргу здійснюється на підставі рішення про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків (далі Рішення), підписаного керівником органу стягнення - податкового органу (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу за формою згідно з додатком 1.

1.4. У випадках, визначених цим Порядком, Рішення може бути прийняте при недостатності коштів, отриманих від продажу самостійно залучених джерел сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу, або неможливості їх продажу.

1.5 Документи, передбачені цим Порядком, складаються за формами згідно з додатками 1, 2 та в тій кількості примірників, яка відповідає кількості осіб, що їх підписують.

У разі, якщо форма документа не передбачає підпису платника податків, що має податковий борг, складається додатковий примірник такого документа і направляється платнику.

1.6. Визначення активів, які є додатковим джерелом погашення податкового боргу та підлягають продажу, здійснюється на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку підприємства, договорів (в тому числі депозитних), оформлених належним чином, і актів приймання-передачі в тимчасове користування або розпорядження іншим особам.

2. Організація опису та підготовки до реалізації
активів, попередньо переданих платником податків у
тимчасове користування чи розпорядження іншим особам
відповідно до норм цивільно-правових договорів

2.1. Звернення стягнення на активи, попередньо передані платником податків, що має податковий борг, у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до цивільно-правових договорів здійснюється, не зупиняючи дію такого цивільно-правового договору (крім депозитного) до кінця терміну його дії.

2.2. До активів, що попередньо передані платником податків у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до цивільно-правових договорів, належать:

активи, які передані в тимчасове користування відповідно до договору майнового найму (оренду) (передача майна в тимчасове користування за плату на визначений або невизначений термін), у тому числі активи, здані в піднайом (суборенду);

активи, передані в безоплатне користування (активи, передані однією стороною іншій в безоплатне тимчасове користування за умови, що інша сторона зобов'язується повернути ті самі активи);

кошти або речі, передані однією стороною іншій стороні у власність (оперативне управління) на визначений термін з умовою повернення такої самої суми грошей або рівної кількості речей того самого роду якості;

активи (предмети прокату), надані громадянам або суб'єктам господарювання у тимчасове користування;

активи, передані на комісію;

активи, передані на відповідальне зберігання.

2.3. Органи державної податкової служби інформують осіб, які отримали активи в тимчасове користування чи розпорядження відповідно до цивільно-правових договорів, про прийняте рішення щодо продажу таких активів у рахунок погашення податкового боргу без зупинення дії такого договору, шляхом направлення повідомлення згідно з додатком 2.

2.4. Активи, які визначені для продажу в рахунок погашення податкового боргу, описуються за вартістю, за якою вони обліковуються в аналітичному обліку платника податків.

2.5. Після цього проводиться незалежна оцінка вартості активів у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ).

Результати такої незалежної оцінки включаються до акта опису.

2.6. Перший примірник акта опису залишається в провадженні податкового керуючого, два інші - вручаються утримувачу активів та платнику податків під розписку (на першому примірнику).

2.7. Платнику податків забороняється здійснювати будь-які дії щодо описаних активів, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.

Особа, яка отримала у тимчасове користування або розпорядження активи, може здійснювати всі дії, передбачені умовами договору щодо цього майна.

2.8. Продаж активів платника податків, які перебувають у тимчасовому користуванні чи розпорядженні, здійснюється з відстрочкою передачі активів у власність покупцю, про що обов'язково зазначається у відповідному договорі купівлі-продажу до закінчення терміну дії попереднього договору.

Продаж таких активів здійснюється з передачею всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на активи.

2.9. Продаж описаних активів платника податків, які перебувають у тимчасовому користуванні чи розпорядженні, та зарахування коштів проводяться відповідно до Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року N 538.

3. Стягнення коштів з вкладних (депозитних)
рахунків платника податків у рахунок погашення
його податкового боргу

3.1. Додатковим джерелом погашення податкового боргу за рахунок активів, що попередньо передані платником податків у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам, є кошти, розміщені таким платником податків, що має податковий борг, на вкладних (депозитних) рахунках у банках та інших фінансових установах.

3.2. Опис зазначених активів здійснюється за вартістю, за якою вони обліковуються в аналітичному обліку платника податків без проведення незалежної оцінки.

3.3. Рішення та акт опису є підставою для здійснення дій щодо погашення податкового боргу, які передбаченіЗаконом ( 2181-14 ). Про що банку або іншій фінансовій установі направляється повідомлення за формою згідно з додатком 2.

4. Організація опису та підготовки
до реалізації суми заборгованості інших осіб
перед платником податків, право на вимогу
якої переводиться на орган стягнення

4.1. На податковий орган як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, а саме (але не виключно):

дебіторська заборгованість від продажу готової продукції, товарів, робіт та послуг;

дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством;

інші види дебіторської заборгованості.

4.2. Визначення такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом перевірки податковим органом дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку. Реалізації підлягає лише та дебіторська заборгованість, яку можна використати як джерело погашення податкового боргу (реальну до стягнення).

4.3. Опис дебіторської заборгованості здійснюється за первісною вартістю дебіторської заборгованості, яка відображається у бухгалтерському обліку платника податків, без проведення незалежної оцінки.

4.4. Визначена до реалізації дебіторська заборгованість додатково оцінюється залежно від її виду:

довгострокова дебіторська заборгованість за теперішньою вартістю;

поточна дебіторська заборгованість за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається як різниця між первісною вартістю дебіторської заборгованості та резервом сумнівних боргів. Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

4.5. Переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.

4.6. Платник податків передає податковому органу всі документи, що свідчать про право вимоги і відповідає за недійсність переданої йому вимоги.

4.7. У договорі обов'язково зазначається, що платник податків уступає податковому органу своє право грошової вимоги до дебітора в рахунок погашення податкового боргу.

Компенсація вартості такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом проведення заліку кредиторської заборгованості з податкового боргу платника податків.

4.8. Платник податків та орган стягнення повідомляють дебітора про уступку податковому органу права грошової вимоги.

4.9. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до моменту її продажу, про що зазначається в договорі між платником податків і органом стягнення, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

4.10. До моменту продажу такої дебіторської заборгованості податковим органом платежі продовжують надходити на рахунки платника податків, що має податковий борг.

4.11. Надходження за дебіторською заборгованістю на рахунок платника податків негайно спрямовуються в рахунок погашення податкового боргу.

4.12. Продаж права на стягнення дебіторської заборгованості оформлюється відповідним договором.

4.13. Продаж та зарахування коштів за продане право на стягнення дебіторської заборгованості проводиться у порядку, аналогічному порядку реалізації активів, установленому Порядком стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 N 538.

4.14. Реалізація дебіторської заборгованості обов'язково передбачає продаж такої дебіторської заборгованості без прийняття ризику виконання такої вимоги (покупець не може вимагати від продавця дебіторської заборгованості платежів, якщо деякі з них виявилися безнадійними), про що зазначається у відповідному договорі.

5. Порядок погашення податкового боргу філій,
відокремлених підрозділів за рахунок активів
юридичної особи

5.1. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу активів філії, відокремленого підрозділу юридичної особи або неможливості їх продажу податковий орган приймає відповідне рішення про продаж активів такої юридичної особи.

5.2. Перший примірник Рішення залишається у провадженні податкового керуючого, три інші - направляються платнику податків - юридичній особі, платнику податків - філії (іншому відокремленому підрозділу) та органу державної податкової служби за місцем реєстрації юридичної особи.

5.3. Стягнення коштів, опис, оцінка, продаж активів та зарахування коштів проводяться відповідно до Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року N 538.

5.4. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу активів юридичної особи, або неможливості їх продажу податковий орган приймає відповідне рішення про продаж активів філії, іншого відокремленого підрозділу такої юридичної особи в порядку, визначеному в пунктах 5.1-5.3.

Директор Департаменту стягнення податкового боргу М.К.Голєв

Додаток 1
до Порядку використання
додаткових джерел погашення
податкового боргу
за рішенням органу стягнення

____________________________
(назва платника податків)
____________________________
(місцезнаходження)
____________________________
(ідентифікаційний код
або номер)

Рішення
про продаж активів, які віднесені
до додаткових джерел погашення податкового
боргу платника податків

____________________________________________________________________________________________________________

(назва органу державної податкової служби)

повідомляє, що на підставі п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв'язку з непогашенням податкового боргу в повному обсязі додатковим джерелом його погашення органом стягнення визначено застосування заходів з продажу активів платника податків, що має податковий борг,

____________________________________________________________________________________________________________,

(назва платника податків)

попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів; усі види дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними; активи юридичної особи, до складу якої входять філії та/або відокремлені підрозділи, що мають податковий борг; активи філій та/або відокремлених підрозділів юридичної особи, що має податковий борг.

____________________________________________________________________________________________________________

(необхідне підкреслити)

(дата отримання Рішення)

Додаток 2
до Порядку використання
додаткових джерел погашення
погашення податкового боргу
за рішенням органу стягнення

____________________________
(назва юридичної особи)
____________________________
(місцезнаходження)

Повідомлення
про застосування заходів стягнення
за рахунок додаткових джерел погашення
податкового боргу

______________________________________________________________________________________________________________

(назва органу державної податкової служби)

повідомляє, що заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, а тому додатковим джерелом погашення податкового боргу на підставі пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

_________________________________________________________________________________________________________________ є:

(назва платника податків, що має податковий борг)

активи, попередньо передані ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів; всі види дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

_________________________________________________________________________________________________________________

(необхідне підкреслити)

Відмітка про одержання документа із зазначенням дати, назва підприємства-адресата, з підписом, прізвищем і ініціалами представника підприємства, що одержав документ