Державна реєстрація
оригінальних позначень товару

ПИТАННЯ: Часто для досягнення комерційного успіху назва або зображення товару має бути таким, що запам'ятовується. В умовах ринку яскраве рекламне позначення товару приваблює споживачів не менше, ніж інформація про унікальність його властивостей. Але використання іншими особами схожих назв і зображень може відвернути покупців від продукції законного власника торговельної марки. Як же захистити свою власну назву або зображення від використання конкурентами?

ВІДПОВІДЬ: Відомо, що оригінальне позначення товарів (послуг) є об'єктом інтелектуальної власності і права власника такого позначення захищені законом. Але як довести, що саме ви - власник позначення? Для цього треба своєчасно зареєструвати свої права в установленому законом порядку.

Під терміном "позначення" у цій статті розуміються словесні назви і графічні зображення, які використовуються в діяльності виробників товарів (робіт, послуг) з метою відрізнити продукцію одних суб'єктів господарювання від продукції інших.

Найбільш поширеними правовими категоріями позначень є:

- знаки для товарів і послуг;

- зображення і позначення, що є авторськими творами;

- зазначення походження товару. Розглянемо умови й особливості державної реєстрації кожного з перелічених позначень.

Знаки для товарів і послуг

Знаки для товарів і послуг (вони ж "торговельні марки", "товарні знаки") - це позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб. Тобто знак для товарів і послуг повинен в обов'язковому порядку містити інформацію про виробника (продавця) товарів.

Знаком можуть бути словесні, образотворчі, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані в будь-якому кольорі або колірному поєднанні.

Цілі реєстрації

Створення і подальша реєстрація знака для товарів і послуг нададуть його власникові виняткове право:

- ставити цей знак на товарах, а також на упаковці товарів;

- використовувати при наданні послуг;

- вміщувати в рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, у проспектах;

- зазначати в рахунках і бланках та в іншій документації, пов'язаній з уведенням у господарський оборот цих товарів і послуг.

Природно, що широке використання знака дозволить споживачам розпізнавати ваші товари серед маси інших. Існує ймовірність, що люди робитимуть покупки, орієнтуючись на товарний знак як гарант якості товару. Адже часто товар, що дорого коштує, вибирають за знаком, розміщеним на етикетці.

Державна реєстрація знака необхідна також для того, щоб захистити свій створений і "розкручений" знак від використання Іншими виробниками або конкурентами. На жаль, домігшись упізнавання свого не-зареєстрованого знака, виробник Іноді фактично дарує його більш грамотному конкуренту, який першим заявив права на цей знак для реєстрації.

+----------------------------------------------------------------------------+
¦    Широко  відомий  випадок,  коли  компанія  "Соса-Cola",  досягши  певної¦
¦популярності, але використовуючи свій знак без державної реєстрації,  згодом¦
¦була змушена за чималі  гроші  перекупати  його  в  особи,  яка  здогадалася¦
¦зареєструвати цей знак.                                                     ¦
+----------------------------------------------------------------------------+

Державну реєстрацію знаків здійснює Державний департамент інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України (далі Держпатент).

Порядок реєстрації

Для державної реєстрації знака для товарів і послуг необхідно:

1. Скласти заявку на реєстрацію створеного позначення.

Умови складання і подання заявки містяться в розд. 2 Правил N 116.

У заявці наводиться перелік товарів і послуг, для яких реєструється позначення. Назви і коди товарів і послуг зазначаються відповідно до Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), затвердженої Ніццською угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (дата приєднання України - 01.06.2000 р.).

До заявки додається не менше 5 примірників зображення знака у вигляді фотокопії або друкованого відтиску.

Якщо знак складається не з графічних позначень або має також словесну частину, до заявки додається докладний опис такого знака.

Заявка подається до Українського інституту промислової власності (далі Укрпатент), який на сьогодні розглядає заявки і проводить експертизу знака (виконує функції Науково-дослідного центру патентної експертизи, зазначені у Правилах N 116).

2. Сплатити збір за державну реєстрацію знака для товарів і послуг.

Розмір і порядок сплати збору затверджені Постановою N 543.

Сума збору визначається залежно від кількості класів товарів і послуг (відповідно до МКТП), зазначених у заявці:

- при реєстрації знака за трьома або менше класами МКТП сума збору становить 20 НМДГ (на сьогодні - 340 грн.);

- якщо в заявці на реєстрацію знака зазначені товари і послуги, що належать більше ніж до трьох класів МКТП, заявник зобов'язаний крім сплати 20 НМДГ доплатити за кожний клас, починаючи з четвертого за рахунком, реєстраційний збір у сумі 5 НМДГ (на сьогодні - 85 грн.).

Копія платіжного документа, що підтверджує сплату реєстраційного збору, додається до заявки.

3. Після отримання рішення Держпатенту про реєстрацію знака I видачу охоронного свідоцтва на знак сплатити державне мито за видачу свідоцтва.

Відповідно до ст. З Декрету N 7-93 державне мито за видачу свідоцтва на знак сплачується в сумі 5 НМДГ.

Документ, що підтверджує сплату держмита, повинен бути поданий до Держпатенту не пізніше трьох місяців з дня отримання заявником рішення Держпатенту про реєстрацію знака. У противному разі реєстрація знака не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.

Термін дії свідоцтва

Свідоцтво на знак дійсне протягом 10 років з дати подання заявки (ст. 5 Закону N 3689).

Цей термін може бути продовжений Держпатентом на чергові 10 років за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом останнього року дії свідоцтва.

За кожне продовження дії свідоцтва заявником сплачується збір у розмірі 10 НМДГ. Документ про сплату збору повинен надійти до Держпатенту до закінчення терміну дії свідоцтва. Проте можна сплатити збір і направити підтвердний документ у термін не пізніше 6 місяців після закінчення терміну дії свідоцтва. Але у цьому випадку збір збільшується на 50 %.

Особливості реєстрації

- Законодавством не встановлений термін розгляду заявки на реєстрацію знака. На практиці цей термін може становити до 3 років з моменту подання заявки і до винесення рішення про реєстрацію знака.

На сьогодні прискорити процес реєстрації знака можна тільки шляхом укладення окремих господарських договорів з організаціями і відомствами, що виконують роботи з експертизи знаків. У таких випадках термін розгляду заявки може скоротитися до 6 - 8 місяців.

- Не можуть бути зареєстровані як знаки:

1) позначення, тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати:

- зі знаками, раніше зареєстрованими або заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг;

- знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна;

- фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні та належать іншим особам, якщо ці особи дістали право на них раніше стосовно однорідних товарів і послуг;

- кваліфікованими зазначеннями походження товарів (крім випадків, коли вони включені у знак як неохоронювані елементи і зареєстровані на ім'я осіб, які мають право користуватися такими зазначеннями);

- сертифікаційними знаками, зареєстрованими в установленому порядку; 2) позначення, що відтворюють:

- промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

- назви, фрагменти або персонажі відомих в Україні авторських творів (без згоди власників авторського права або їх правонаступників);

- прізвища, імена, псевдоніми і похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб (без їх згоди).

- Бувають випадки, коли заявлене для реєстрації позначення не може отримати правову охорону, але може бути включене у зареєстрований знак як елемент, що не охороняється. До таких належать:

- позначення, що зображають державні герби, прапори, емблеми; офіційні назви держав, емблеми і назви міжнародних організацій, офіційні клейма і печатки, нагороди та інші відзнаки (такі елементи можуть бути включені у знак тільки за згодою їх власника або відповідного компетентного органу);

- позначення, які не мають розрізнювальної здатності;

- позначення, які є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

- позначення, які вказують на вид, якість, кількість, властивості, цінність, а також на місце і час виготовлення або збуту товарів і послуг;

- позначення, що є неправдивими або можуть увести в оману щодо товару, послуги або їх виробника;

- позначення, що є загальновживаними символами і термінами.

Повний перелік обмежень на отримання правової охорони на знак наведений у ст. 6 Закону N 3689.

- Відповідно до пп. 4.1.1 Правил N 116 подана і зареєстрована заявка, а також сума збору за її подання поверненню не підлягають.

Права власника свідоцтва

Власник свідоцтва на знак має право:

1) безперешкодно використовувати зареєстроване позначення;

2) забороняти використання іншими особами свого знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна переплутати;

3) надавати іншим особам право на використання свого знака на підставі договору, який також підлягає реєстрації в Держпатенті.

Авторські твори

До позначень, які є авторськими творами (переважно творами образотворчого і прикладного мистецтва), належать:

- малюнки,

- художній дизайн,

- словесні позначення.

Авторське право на твір виникає з моменту створення твору і діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, установлених ст. 28 Закону N 3792. Тобто обов'язкова державна реєстрація не потрібна. Однак наявність свідоцтва про реєстрацію авторського права або рішення про реєстрацію авторського договору завжди є істотним доказом права розпоряджатися зареєстрованим позначенням, якщо інше не буде доведене в судовому порядку.

Цілі реєстрації

Реєстрація авторських прав дозволить їх володареві захистити своє позначення від неправомірного використання іншими особами.

Наприклад, нерідкі випадки, коли підприємство - виробник товарів для свого товарного знака вибирає яскраве, творчо оригінальне позначення, що є чиїмсь авторським твором. Не бажаючи платити "зайві" гроші, підприємство не звертається до автора за дозволом на використання цього твору. Але, використовуючи зареєстрований товарний знак, що містить авторський твір, підприємство буде порушувати закон (згідно зі ст.ст. 15, 50 Закону N 3792 про авторське право: відтворення, опублікування і розповсюдження твору без дозволу автора є порушенням майнових прав автора).

Також варто реєструвати оригінальні назви авторських творів (літературних, аудіовізуальних тощо). Адже коли назва будь-якого фільму, книги, журналу стає узнаваною, вона може використовуватися підприємцями для залучення покупців до своїх товарів. Наприклад, з'явитися на одягу, етикетках, у рекламі тощо.

Реєстрація назв творів здійснюється на загальних умовах реєстрації авторського права, причому оригінальна назва розглядається як окремий авторський твір.

Порядок реєстрації

Існує два види державної реєстрації авторських прав на твір:

- для творця твору - реєстрація авторського права на твір;

- для особи, яка отримала право розпоряджатися твором за договором, реєстрація авторського договору (договір про передачу авторських прав на твір або договір на право використання твору).

Таким чином, заявником може бути особа, яка створила твір або отримала авторські права на твір на підставі авторського договору.

Державну реєстрацію здійснює Державний департамент інтелектуальної власності.

Для державної реєстрації авторського твору необхідно:

1. Скласти і подати заявку на реєстрацію авторського права або авторського договору.

Умови складання заявки зазначені в Порядку N 1756.

До заявок додаються матеріальні об'єкти, що містять твори (друковані відтиски, фотографії або примірники творів в електронному вигляді), та інші документи, передбачені розд. 2 зазначеного Порядку.

Для реєстрації дати опублікування твору (що дуже важливо!) до заявки додаються документи, які підтверджують факт і дату опублікування твору. Заявка подається безпосередньо до Держпатенту.

2. Сплатити відповідний збір. Розмір збору за підготовку до державної реєстрації авторського права відповідно до Порядку N 1756:

- для фізичних осіб - 3,25 НМДГ;

- для юридичних осіб - 9,5 НМДГ Розмір збору за підготовку до державної реєстрації авторських договорів:

- для фізичних осіб -4,25 НМДГ;

- для юридичних осіб - 11,5 НМДГ. Доказ сплати відповідного збору (платіжне доручення) додається до заявки.

3. Сплатити державний збір за оформлення та видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права.

Термін сплати збору - 3 місяці після отримання рішення про державну реєстрацію авторського права на твір. У разі несплати збору в указаний термін реєстрація не здійснюється і заявка на реєстрацію вважається відкликаною.

Розмір збору відповідно до Постанови N 532:

- для фізичних осіб - 0,5 НМДГ;

- для юридичних осіб - 1,5 НМДГ.

Особливості реєстрації

- Термін розгляду заявки і прийняття рішення про реєстрацію - один місяць з дня отримання Держпатентом належним чином оформлених документів.

Держпатент має право направляти заявникові запити про подання додаткових документів. У такому випадку рішення про реєстрацію приймається у двотижневий термін з дня отримання додаткових документів.

Реєстрація авторського права на твір засвідчується свідоцтвом про реєстрацію, яке висилається заявникові в місячний термін з дня прийняття рішення про реєстрацію.

Реєстрація авторського договору засвідчується рішенням про реєстрацію договору, яке висилається заявникові в місячний термін з дня прийняття такого рішення.

- Сума збору, сплаченого за підготовку до реєстрації авторського права або авторського договору, повертається заявникові у випадках, коли заявка про реєстрацію не приймається до розгляду реєструючим органом (якщо в заявці відсутній примірник виготовлення в матеріальній формі або заявник не подав документи, що запитуються для реєстрації).

Сума збору повертається з урахуванням відшкодування затрат на її повернення.

- Авторський договір, що заявляється для реєстрації, повинен бути складений відповідно до ст.ст. 16, 31 - 33 Закону N 3792.

Істотними умовами авторського договору є:

- терм індії договору;

- перелік авторських прав, що передаються, і дозволених способів використання твору;

- розмір і порядок виплати авторської винагороди;

- територія використання авторських прав.

Права володаря авторських прав

Володар авторських прав на позначення має право:

1) використовувати позначення відповідно до своїх авторських прав;

2) забороняти іншим особам використання (відтворення, тиражування, опублікування, розповсюдження) такого позначення без його дозволу;

3) дозволяти іншим особам використовувати позначення на підставі авторського договору;

4) вимагати відновлення порушених авторських прав, відшкодування матеріального і морального збитку.

Зазначення походження товарів

Зазначення походження товарів - це позначення, які вказують на географічне місце походження товару.

Зазначення походження товарів може бути:

- простим,

- кваліфікованим.

Просте зазначення походження товару - це будь-яке словесне або образотворче (графічне) позначення, в якому міститься пряма або непряма вказівка тільки на географічне місце походження товару (наприклад, бублики "Кубанські", ковбаса "Паризька" тощо. - Тут і далі у прикладах назви вигадані. - Прим, ред.). Таке указання не означає, що товар має особливості, зумовлені місцем його походження.

Просте зазначення не підлягає державній реєстрації й отримує правову охорону на підставі його використання.

Виробник товарів, який правомірно використовує просте зазначення походження товарів, має право забороняти іншим особам використання зазначень, які є неправдивими (фальшивими) або вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару.

Для того щоб зазначення походження товару отримало статус кваліфікованого, необхідне дотримання всіх умов надання правової охорони, перелічених у ст. 7 Закону N 752.

Кваліфіковане зазначення походження товарів (далі - КЗПТ) може бути двох видів:

- позначення назви місця походження товару (НМП),

- позначення географічного зазначення походження товару (ГЗП).

Загальні ознаки і принципові відмінності двох видів КЗПТ указані в ст. 7 Закону N 752.

Назва місця походження товару (наприклад, мінеральна вода "Альпійська" тощо) - назва географічного місця, що вживається як позначення в назві товару, який походить з указаного географічного місця і має особливі властивості, зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами або поєднанням таких природних умов з людським фактором, характерним для цього географічного місця. Причому все виробництво (видобуток) і переробка товару, що позначається цією назвою, повинні здійснюватися в межах указаного географічного місця.

Географічне зазначення походження товару (наприклад, вироби "Гжель", "Хохлома" тощо) - назва географічного місця, що вживається як позначення в назві товару, який походить із цього географічного місця і має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами або людським фактором, або поєднанням цих природних умов і людського фактора. Для позначення ним товару необхідно, щоб в цій місцевості вироблялася хоча б основна складова такого товару.

Як видно з визначень, відмінність полягає втому, що НМП використовується в назвах товарів, коли природні умови і людський фактор якого-небудь географічного місця стали причиною появи у товару особливих властивостей (порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць), а ГЗП - коли такі умови та/або людський фактор стали причиною появи у товару певних якостей, репутації та інших характеристик.

Крім того, ГЗП можна зареєструвати і в тому випадку, якщо певні якості, репутація товару зумовлені тільки людським фактором місця походження товару, у той час як для реєстрації НМП обов'язкова наявність будь-яких природних умов, що додають товару особливі властивості.

При виборі як позначення товару одного з видів КЗПТ треба враховувати все вищевикладене.

Цілі реєстрації

Припустимо, виробник вина або особливого сорту масла, властивості яких зумовлені місцем походження товару, розповсюджує свої товари під позначенням, що дозволяє покупцеві відрізняти їх від товарів інших виробників (наприклад, масло "Миколаївське", портвейн "Рим" тощо).

Державна реєстрація КЗПТ дозволяє виробникові товарів із зазначеного місця походження захистити свої інтереси і попередити випадки використання ідентичних назв іншими особами.

Порядок реєстрації

Державну реєстрацію здійснює Державний департамент інтелектуальної власності.

Заявник реєстрації КЗПТ і/або права на використання КЗПТ повинен бути виробником товарів, для яких реєструється КЗПТ, за умови, що товар виготовляється в географічному місці, зазначеному в заявці, і такому товару притаманні властивості, якості, репутація або інші характеристики, пов'язані із цим географічним місцем.

Для реєстрації КЗПТ без отримання права на використання такого зазначення (з метою захисту прав споживача) заявки на реєстрацію можуть подаватися не тільки виробниками товарів, але й:

- асоціаціями споживачів;

- установами, що стосуються безпосередньо виробництва або вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Для державної реєстрації КЗПТ необхідно:

1. Подати заявку до Укрпатенту (п. 3.1 Правил N 598).

До заявки додаються:

- документи, які підтверджують той факт, що саме заявник є виробником товару, для якого реєструється позначення;

- висновок спеціально уповноваженого органу про те, що специфічні властивості, якості і характеристики указаного в заявці товару зумовлені природними умовами та/або людським фактором зазначеного географічного місця виготовлення товару (спеціально уповноваженим органом для товарів сільськогосподарського виробництва є Мінагрополітики, для товарів - виробів художніх народних промислів - Мінкультури);

- висновок спеціально уповноваженого органу про межі географічного місця, з яким пов'язані специфічні властивості, якості та характеристики товару (спеціально уповноваженим органом для визначення таких кордонів є Мінекоресурсів).

2. Сплатити збір у розмірі 10 НМДГ за подачу заявки на реєстрацію КЗПТ і/або права на використання КЗПТ та експертизу заявки (додаток до Положення N 543).

Копія платіжного документа, що підтверджує сплату реєстраційного збору, додається до заявки.

3. Після отримання рішення про реєстрацію права на використання КЗПТ сплатити держмито за видачу свідоцтва про реєстрацію права на використання КЗПТ у розмірі 5 НМДГ (ст. З Декрету N 7-93).

Термін дії свідоцтва

Отримане свідоцтво дійсне протягом 10 років з дати подання заявки (Закон N 752).

Цей термін кожного разу може бути продовжений на наступні 10 років на підставі заяви власника свідоцтва, поданої протягом останнього року терміну дії свідоцтва.

Необхідною умовою для чергового продовження терміну дії свідоцтва є підтвердження спеціально уповноваженого органу про те, що місце виробництва і характеристики товару відповідають зареєстрованим даним.

За продовження терміну дії свідоцтва сплачується збір у розмірі 7 НМДГ. Заява власника про продовження терміну дії свідоцтва може бути подана ще протягом 6 місяців після закінчення терміну дії свідоцтва. У такому випадку сума збору збільшується на 50 %.

Особливості реєстрації

- Державній реєстрації підлягають:

- КЗПТ,

- право на використання КЗПТ.

Теоретично при реєстрації КЗПТ заявникові (виробникові товарів) автоматично присвоюється і право на використання КЗПТ. Але на практиці можливі випадки, коли вже зареєстроване будь-ким раніше КЗПТ використовується іншими особами без порушення прав власника КЗПТ (якщо ці особи виготовляють у тому ж географічному місці товар, властивості, якості або інші характеристики якого відповідають зареєстрованим даним). У таких випадках особа, яка правомірно використовує КЗПТ, повинна зареєструвати своє право на використання КЗПТ, уже зареєстрованого іншими особами.

Отже, реєстрація однією особою права на використання КЗПТ не обмежує права інших осіб на реєстрацію їх прав на використання того ж самого КЗПТ.

Реєстрація права на використання КЗПТ засвідчується свідоцтвом.

- Не підлягають державній реєстрації КЗПТ, які:

- не відповідають умовам правової охорони КЗПТ;

- суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі;

- правильно вказують на географічне місце виробництва товару, але створюють у споживачів помилкове уявлення про те, що товар вироблений в іншому географічному місці (наприклад, при однаковій назві міст, розташованих у різних областях);

- є видовою назвою товару.

Видова назва товару - назва географічного місця, де спочатку вироблявся товар будь-якого виду, що використовується в назві товару цього виду. Видова назва товару повинна бути загальновживаною в Україні як позначення (назва) певного виду товару, незалежно від конкретного місця його походження ( наприклад, шампанське).

- Реєстрація КЗПТ може бути підставою для визнання недійсним зареєстрованого раніше товарного знака, який містить КЗПТ. Виняток становлять випадки, коли КЗПТ включене в товарний знак як елемент, що не охороняється, і власником товарного знака є особа, яка зареєструвала право на використання КЗПТ.

Права власника свідоцтва

Власник свідоцтва про реєстрацію права на використання КЗПТ має право:

1) наносити КЗПТ на товар (етикетку, упаковку);

2) розміщувати в рекламі;

3) друкувати на бланках, рахунках та інших документах, які супроводжують товар;

4) забороняти іншим особам використання його КЗПТ.

Власник такого свідоцтва не мас права надавати будь-кому права на використання його КЗПТ.

Нормативно-правова база

1. Закон N 752 - Закон України від 16.06.99 N 752-XIV "Про охорону прав на зазначення походження товарів", зі змінами і доповненнями.

2. Закон N 3689 - Закон України від 15.12.93 N 3689-XII "Про охорону права на знаки для товарів і послуг", зі змінами і доповненнями.

3. Закон N 3792 - Закон України від 23.12.93 N 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" у редакції Закону України від 11.07.01 N 2627-III.

4. Декрет N 7-93 - Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито", зі змінами і доповненнями.

5. Постанова N 532 - Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.95 N 532 "Про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва", зі змінами і доповненнями.

6. Постанова N 543 - Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.01 "Про затвердження Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності".

7. Положення N 543 - Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.01 N 543.

8. Порядок N 1756 - Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 N 1756.

9. Правила N 116 - Правила складання, подання та розглядів заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного патентного відомства України від 28.07.95 N 116 у редакції наказу Держпатенту від 20.08.97 N 72.

10. Правила N 598 - Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 17.08.01 N 598.

"Баланс. Малий бізнес" N 9 (18), вересень 2002 р.
Підписний індекс 23123