Документ втратив чиннiсть!

ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ
N 04-5/570 від 22.05.2002

Господарські суди України

(Роз'яснення втратило чинність на підставі Постанови
Пленуму Вищого господарського суду України
N 2 від 16.01.2013)

(Роз'яснення втратило чинність на підставі Постанови
Пленуму Вищого господарського суду України
N 7 від 23.03.2012)

Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ,
підвідомчих господарським судам

З метою однакового і правильного застосування законодавства про участь прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК ( 1798-12 ) господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з частиною другою статті 29 ГПК ( 1798-12 ) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

2. Відповідно до статті 13 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) систему органів прокуратури, крім Генеральної прокуратури України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міських, районних, міжрайонних прокуратур, становлять і інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. Тому прокурори та заступники прокурорів спеціалізованих прокуратур мають право звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави на загальних підставах.

3. Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК ( 1798-12 ) повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК ( 1798-12 ).

4. За змістом частини другої пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді включає не лише подання прокурором позовної заяви, але й розгляд будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора. Такою іншою справою може бути справа про банкрутство, порушена господарським судом за заявою прокурора із зазначенням кредитора - державного органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, наприклад, органу державної податкової служби як органу стягнення обов'язкових платежів.

5. Відповідно до статті 18 ГПК ( 1798-12 ) прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Згідно із статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

6. У статті 29 ГПК ( 1798-12 ) визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. Лише у разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК ( 1789-12 ), з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК.

7. Згідно з частиною четвертою статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 29 ГПК ( 1798-12 ) передбачено представництво прокуратурою інтересів держави в господарському суді у формі участі прокурора у розгляді вже порушеної справи.

Прокурор може взяти участь у вже порушеній справі про банкрутство і представляти інтереси держави як кредитора, наприклад, у зв'язку із стягнення заборгованості за обов'язковими платежами до бюджетів. У цих випадках прокурор несе обов'язки і користується правами кредитора, крім прав і обов'язків, передбачених частиною 2 статті 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12). Такі ж повноваження прокурор має у справі про банкрутство, порушеного за його заявою.

Згідно з частиною третьою статті 29 ГПК ( 1798-12 ) про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

8. Відповідно до статей 29, 91, 107, 111-14 і 113 ГПК ( 1798-12 ), статей 36-1 і 37 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) формою представництва прокуратурою інтересів держави може бути внесення прокурором апеляційного, касаційного подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а також участь у розгляді справи, порушеної за позовами інших осіб.

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) право принесення апеляційного, касаційного подання на рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні подання тільки зі справ, у розгляді яких вони брали участь.

Відповідно до частини четвертої статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), з метою вирішення питання про наявність підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитись з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Оскільки прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи, він має право принесення подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в межах своєї компетенції незалежно від його участі у справі на попередніх стадіях її розгляду, тобто у першій, апеляційній чи касаційній інстанціях.

Отже, у відповідної інстанції господарського суду немає правових підстав для повернення апеляційного, касаційного подання, а також подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами лише тому, що прокурор не звертався з позовною заявою у цій справі.

Відповідно до визначеної законом компетенції прокурор вправі внести апеляційне, касаційне подання лише у справах зі спорів про захист інтересів держави або у справах про банкрутство, де кредитором є держава в особі уповноваженого органу державної влади. У разі внесення прокурором відповідного подання у справах інших категорій це подання підлягає поверненню господарським судом на підставі пункту 1 частини першої статті 97 або пункту 1 частини першої статті 111-13 ГПК ( 1798-12 ).

9. Прокурор користується певними процесуальними правами також на стадії виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.

Відповідно до статті 121 ГПК ( 1798-12 ) прокурор чи його заступник має право внести подання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, яке підлягає розгляду господарським судом на загальних підставах.

Прокурор вправі оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів відповідно до вимог статті 121-2 ГПК ( 1798-12 ).

Що ж до укладення мирової угоди у процесі виконання судового рішення, то відповідне право прокурору не надано.

10. Законом України від 12 липня 2001 року N 2663-III "Про

внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" було виключено статті 38 та 41 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ). Отже, з дати набрання чинності цим Законом прокуратура не вправі витребувати справи з господарського суду та зупиняти виконання судових рішень.

11. Вважати таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 17.01.95 N 02-5/20 "Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за позовами прокурорів" (з подальшими змінами).

Голова Вищого господарського суду України Д.Притика