КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 17 листопада 1997 р. N 1269
Київ

Про Програму розвитку водопровідно-каналізаційного
господарства

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 721 від 01.06.2002 )

З метою забезпечення надійного функціонування водопровідно-каналізаційного господарства, підвищення рівня водозабезпечення та водовідведення Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Програму розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, що додається.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, діяльність яких пов'язана з вирішенням питань Програми, вжити заходів щодо її реалізації.

3. Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики разом із зацікавленими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади подати в 1997 році Кабінетові Міністрів України відповідно до затвердженої цією постановою Програми узгоджені пропозиції щодо внесення необхідних змін і доповнень до законодавства України.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики.

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 1997 р. N 1269

Програма
розвитку водопровідно-каналізаційного господарства

Аналіз сучасного стану

Сучасний стан водопровідно-каналізаційного господарства (далі - ВКГ) характеризується дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для належної експлуатації та обслуговування систем водопостачання та водовідведення, незадовільним технічним станом споруд, обладнання, недосконалістю структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного і ефективного функціонування.

Рівень забезпеченості населення централізованим питним водопостачанням та каналізацією за станом на 1 січня 1997 року визначається такими даними:

Окремі кількісні характеристики потужності водопровідно-каналізаційного господарства:

Четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж (у вартісному виразі) фактично відпрацювала термін амортизації, 22 відсотки мереж перебуває в аварійному стані. Скінчився термін амортизації кожної п'ятої насосної станції. Фактично амортизовано половину насосних агрегатів, з яких 40 відсотків потребує заміни. Планово-попереджувальний ремонт виконується на 73 відсотки. Кількість аварій на водопровідних мережах України значно пєревищує відповідний рівень у країнах Європи. У системах каналізації амортизовано 26 відсотків мереж і 7 відсотків насосних станцій. Амортизовано 48 відсотків насосних агрегатів, 46 відсотків потребує заміни. Планово-попереджувальний ремонт виконується лише наполовину.

Очищення стічних вод на комунальних спорудах у містах і селищах міського типу характеризується такими даними:

Більшість поверхневих джерел водопостачання забруднено пестицидами, легкоокислюючими органічними речовинами, фенолами, нафтопродуктами, і за цими показниками не відповідає вимогам як ГОСТу 2761-84 "Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання", так і санітарним правилам та нормам охорони поверхневих вод від забруднення.

Населення 1250 сільських населених пунктів забезпечується привозною питною водою.

Майже половина підземної води подається комунальними водопроводами з відхиленням від стандарту: має підвищену загальну жорсткість, підвищений вміст сухого залишку, заліза, марганцю, фтору, нітратів і аміачних сполук.

Надходження у водні об'єкти значної кількості забруднюючих речовин, скидання міських та промислових стічних вод, зливових стоків із забудованих територій, промислових майданчиків та сільськогосподарських угідь, пошкодження на водопровідних (до 2 одиниць за рік на кілометр) та каналізаційних (до 0,3 одиниці за рік на кілометр) мережах значно погіршують екологічний стан джерел водопостачання. Обмежені технічні можливості в очищенні питної води і забезпеченні нею в достатній кількості населення Автономної Республіки Крим, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Донецької, Івано-франківської, Одеської, Луганської, м.Севастополя та ряду інших областей призводять до небезпеки виникнення та поширення інфекційних захворювань.

Останнім часом мали місце значні аварії на водопровідно-каналізаційних комплексах міст Харкова, Києва, Сум, Маріуполя, Сімферополя, Севастополя, Одеси, Миколаєва тощо.

Все це зумовило необхідність розроблення проекту Програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства України, а також проектів законодавчих актів з питань технологічного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення його функціонування.

Перелік завдань, обсяги та джерела фінансування

Програма передбачає виконання ряду основних завдань щодо поліпшення фінансового стану підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, удосконалення нормативно-правової бази їх діяльності, реабілітації, реконструкції та розвитку водопровідно-каналізаційних комплексів, розроблення та дотримання технологічних регламентів експлуатації водопровідних та каналізаційних споруд і мереж, забезпечення підприємств галузі ресурсо- та енергозберігаючими технологіями очищення питної та стічних вод і переробки осадів відповідним обладнанням, приладами контролю, реагентами, матеріалами тощо.

На основі аналізу проблем та причин незадовільного сучасного стану галузі, пропозицій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, підприємств ВКГ, науково-дослідних і проектних інститутів для її реформування Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики разом із заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади необхідно:

удосконалити господарсько-фінансову політику в галузі, передбачивши зменшення податкового пресу на підприємства ВКГ, розробити і ввести єдиний тариф для всіх груп споживачів, єдину структуру собівартості робіт та послуг у галузі;

вирішити питання своєчасної оплати наданих послуг, механізм нарахування амортизаційних відрахувань на повністю замортизовані основні фонди ВКГ;

розробити нормативні документи на питну воду, джерела централізованого водопостачання, нові будівельні норми і правила на проектування об'єктів ВКГ;

підготувати зміни та доповнення до законодавчих актів стосовно плати за використання водних ресурсів, прийняття реальних, екологічно та економічно обгрунтованих технічних умов та нормативів очищення господарсько-побутових стічних вод;

розробити комплекс технологій та устаткування для поліпшення якості води, яка забирається з поверхневих джерел та кондиціонування підземних вод України;

організувати виробництво нових високоефективних коагулянтів і флокулянтів та обладнання для їх застосування з метою очищення природних і стічних вод та переробки осадів;

розробити комплекси для діагностики водопровідно-каналізаційних мереж;

запровадити виробництво труб з антикорозійним покриттям, із полімерних матеріалів, нержавіючої сталі, чавуну;

забезпечити виробництво для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства ресурсо- та енергозберігаючого обладнання, приладів обліку та контролю, занурювальних насосів; ( Абзац одинадцятий розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 721 від 01.06.2002 )

подати відповідно до правил державної Української системи сертифікації продукції пропозиції Держстандарту щодо сертифікації води, обладнання, реагентів та матеріалів і створити на базі науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства випробувальний центр з правом акредитації за сертифікацією вищезазначеної продукції;

разом з місцевими державними адміністраціями організувати взаємодію із Світовим та Європейським банками реконструкції і розвитку, міжнародними установами, іноземними фірмами щодо залучення інвестицій на реконструкцію, розширення та технічне переоснащення підприємств ВКГ;

розробити систему відомчого екологічного моніторингу, створити спеціальні регіональні центри запобігання надзвичайним ситуаціям у ВКГ;

впровадити контроль за розподілом і освоєнням капіталовкладень на будівництво і реконструкцію найважливіших об'єктів водопостачання та водовідведення, здійсненням заходів щодо розвитку ВКГ у регіонах та дотриманням Правил користування і експлуатації систем водопостачання і каналізації.

У таблиці 1 наведено орієнтовні обсяги фінансування першочергових заходів розвитку ВКГ на 1998-2001 роки.

Загалом на виконання першочергових заходів Програми на 1998-2001 роки необхідно 2486 млн. гривень (за цінами на 1 травня 1996 р.), з них на удосконалення нормативно-правової бази та науково-технічне забезпечення виконання Програми - 10,4 млн. гривень, в тому числі на 1998 рік відповідно - 621,3 та 2,4 млн. гривень.

Для виконання Програми, крім бюджетних коштів, пропонується використати такі джерела фінансування:

амортизаційні відрахування відповідно до законодавства;

кошти позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;

комунальні позики, які дадуть змогу додатково щорічно спрямовувати кошти на підвищення надійності роботи ВКГ;

позики Світового та Європейського банків реконструкції та розвитку, що залучаються для поліпшення водопостачання та водовідведення міст Одеси, Львова, Дніпропетровська, Запоріжжя та інших;

кошти від стягнення штрафів та підвищення тарифів за скидання наднормативних забруднених вод у міську каналізацію;

кошти цільового фонду фінансування робіт, спрямованих на зменшення непродуктивних витрат води, питомих витрат матеріальних та енергетичних ресурсів.

Орієнтовні розрахунки коштів, необхідних для виконання Програми (за джерелами фінансування на 1998-2001 роки), наведено у таблиці 2.

Механізм реалізації та очікувані результати

Для реалізації Програми Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям разом з Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади необхідно:

розробити у тримісячний термін регіональні програми розвитку ВКГ;

здійснювати фінансування заходів Програми за рахунок коштів, передбачених їм відповідними бюджетами, та із залученням інших джерел;

організувати в окремих містах демонстрацію проектів реформування системи управління підприємствами ВКГ та поліпшення економічних умов їх функціонування, використання енерго- і ресурсозберігаючих технологій, обладнання, реагентів, матеріалів тощо;

провести паспортизацію і здійснювати постійний моніторинг джерел та об'єктів питного водопостачання та водовідведення, запобіжні (профілактичні) заходи з метою запобігання розповсюдженню серед населення гострих кишкових захворювань; ( Абзац п'ятий розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 721 від 01.06.2002 )

пропагувати за допомогою засобів масової інформації дбайливе ставлення до витрачання питної води, охорони водних ресурсів у комплексі заходів з охорони здоров'я людини та навколишнього природного середовища.

Виконання Програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства України сприятиме:

стабілізації економічного становища підприємств ВКГ, забезпеченню їх надійного функціонування, визначенню прав і обов'язків сторін, причетних до забезпечення населення послугами водопостачання та водовідведення, підвищенню технічної надійності та екологічної безпеки господарсько-питного водопостачання населення;

підвищенню рівня та якості послуг, що надаються населенню, зниженню питомих витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, розв'язанню проблеми перероблення та утилізації осадів, що накопичуються на очисних спорудах водопроводу і каналізації:

удосконаленню нормативно-правової бази з питань технологічного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування галузі;

налагодженню інформаційної системи контролю за станом ВКГ, освоєнням капіталовкладень, забезпеченням підприємств ВКГ нормативно-технічною документацією, новітніми досягненнями у сфері технологій та обладнання для очищення природних і стічних вод, перероблення та утилізації осадів.

Таблиця 1

Орієнтовні обсяги фінансування першочергових заходів розвитку
водопровідно-каналізаційного господарства
на 1998 - 2001 роки

Примітка. Обсяги фінансування робіт, пов'язаних з підвищенням надійності, ремонтом і реконструкцією мереж та споруд, на період до 2006 року становлять 2,44 млрд. гривень (за цінами на 1 травня 1996 р.) або 275 млн. гривень на рік.

Таблиця 2

Орієнтовні розрахунки коштів за джерелами
фінансування на 1998-2001 роки, необхідних
для виконання Програми