Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 18 серпня 1999 р. N 1514
м.Київ

( Постанову відмінено згідно Постанови КМ
N 1431 від 26.10.2001 )

Про утворення Державного координаційного центру
реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах

Відповідно до Указу Президента України від 3 червня 1999 р. N 602 "Про вдосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Утворити Державний координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах з підпорядкованими йому регіональними центрами у містах Одесі, Керчі, Донецьку, Хмельницькому і Черкасах з віднесенням його до сфери управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2. Затвердити Положення про Державний координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах, що додається.

3. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

установити загальну чисельність працівників Державного і регіональних координаційних центрів реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах;

затвердити структуру зазначених центрів;

створити Українську державну госпрозрахункову службу рятування на воді та ліквідації небезпечних забруднень;

вирішити питання щодо створення належних умов для діяльності, кадрового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення зазначених центрів, а також забезпечення цілодобового чергування пошуково-рятувальних підрозділів та інших спеціалізованих служб і підрозділів з метою реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій на водних об'єктах.

4. Міністерству фінансів і Міністерству економіки під час уточнення показників Державного бюджету України на 1999 рік і складання проектів Державного бюджету України на наступні роки передбачати виділення у межах асигнувань на утримання Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи кошти для забезпечення діяльності Державного і регіональних координаційних центрів реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах.

5. Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів разом з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи подати у двомісячний термін Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо встановлення умов оплати праці працівників Державного і регіональних координаційних центрів реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах.

6. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Одеською, Донецькою, Хмельницькою, Черкаською обласними і Київською міською державними адміністраціями вирішити до кінця 1999 року питання щодо розміщення регіональних координаційних центрів реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах.

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 серпня 1999 р. N 1514

Положення
про Державний координаційний центр реагування
на надзвичайні ситуації на водних об'єктах

1. Державний координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах (далі - Центр) утворений відповідно до Указу Президента України від 3 червня 1999 р. N 602 "Про вдосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах" і належить до сфери управління МНС.

2. Основними завданнями Центру є:

1) координація діяльності аварійно-рятувальних служб відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади під час проведення пошуково-рятувальних операцій, спрямованих на рятування людей, ліквідацію забруднень водних об'єктів і максимальне зменшення шкоди від таких забруднень для довкілля та майна;

2) забезпечення цілодобового чергування аварійно-рятувальних служб з метою постійного контролю за ситуацією на водних об'єктах, у тому числі на Чорному та Азовському морях, в акваторіях річок Дніпра та Дунаю, а також оперативного вжиття заходів у разі виникнення надзвичайної ситуації;

3) здійснення систематичних перевірок готовності до реагування в умовах надзвичайних ситуацій сил та засобів аварійно-рятувальних служб незалежно від їх підпорядкованості (крім служб, підпорядкованих Військово-Морським Силам, які самостійно інформують Центр про стан готовності їх сил і засобів до виконання відповідних робіт);

4) оперативне виявлення надзвичайних ситуацій на водних об'єктах, ліквідація забруднення на них, включаючи знешкодження затонулих боєприпасів і місткостей з сильнодіючими отруйними та іншими забруднюючими речовинами;

5) організація діяльності системи госпрозрахункових аварійно-рятувальних служб.

3. Основними функціями Центру є:

1) управління діяльністю регіональних координаційних центрів реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах та підпорядкованих сил і засобів рятування та ліквідації небезпечних забруднень на воді, забезпечення їх технічними засобами, необхідними для виконання покладених на них завдань;

2) розроблення планів реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах і взаємодії з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також з аварійно-рятувальними службами іноземних держав;

3) забезпечення взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, Головним центром координації авіаційних робіт з пошуку і рятування, керівництвом аварійно-рятувальних служб і формувань міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі Військово-Морських Сил;

4) забезпечення у разі виникнення надзвичайних ситуацій зв'язку з плавзасобами, спеціальними підрозділами, авіаційними центрами, портами, військово-морськими базами, організація згідно з контрактами та узгодженими планами взаємодії у процесі проведення пошуково-рятувальних операцій;

5) визначення разом з місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами рад меж відповідальності на водних об'єктах підприємств, установ та організацій;

6) організація пошуку і знешкодження затонулих боєприпасів і місткостей з сильнодіючими отруйними речовинами;

7) забезпечення проведення систематичних перевірок готовності до реагування в умовах надзвичайних ситуацій сил і засобів аварійно-рятувальних служб незалежно від їх підпорядкованості (крім служб, підпорядкованих Військово-Морським Силам);

8) організація діяльності системи госпрозрахункових аварійно-рятувальних служб, у тому числі орієнтованих на ліквідацію наслідків забруднення акваторій нафтопродуктами та іншими небезпечними забруднювачами;

9) участь у розробленні нормативно-правової бази з питань проведення пошуково-рятувальних робіт на воді;

10) організація підготовки та перепідготовки фахівців аварійно-рятувальних служб на воді, в тому числі водолазів різних категорій, екіпажів рятувальних суден та аеромобільних засобів;

11) здійснення сертифікації аварійно-рятувальних служб, організація міжнародно визнаної сертифікації їх оснащення;

12) організація роботи з планування, розроблення, реалізації науково-дослідних програм, дослідно-конструкторських робіт, розміщення замовлень, випробування і впровадження пошуково-рятувального обладнання та спорядження, технічних засобів пошуку, рятування, евакуації людей, ліквідації небезпечних забруднень на водних об'єктах;

13) забезпечення видання спеціальної літератури, наочних посібників, плакатів, відеофільмів, організація тематичних виступів у засобах масової інформації, в тому числі електронних;

14) здійснення співробітництва з міжнародними організаціями у сфері рятувальних робіт та ліквідації небезпечних забруднень на водних об'єктах, організація виконання міжнародних договорів, учасником яких є Україна, розроблення заходів щодо впровадження стандартів і технологій, які рекомендуються Міжнародною морською організацією (ІМО).

4. Центр має право:

1) безоплатно і позачергово одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, необхідну для забезпечення реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах;

2) розробляти пропозиції, давати рекомендації центральним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього завдань, усуненням виявлених порушень заходів безпеки, продовженням або припиненням пошуково-рятувальних операцій (робіт);

3) обстежувати у будь-який час водні об'єкти і прилеглі до них території з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

4) брати участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій на водних об'єктах, оцінки додержання встановлених норм безпеки, розроблення та реалізації заходів щодо поліпшення стану безпеки;

5) вимагати від осіб, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації на водному об'єкті, додержання встановлених заходів безпеки;

6) організовувати виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій на договірній основі з підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, розміщеними на прилеглих до водних об'єктів територіях;

7) користуватися на період проведення аварійно-рятувальних робіт виділеними місцевими органами виконавчої влади приміщеннями для розміщення особового складу рятувальників, техніки та устаткування на територіях, прилеглих до водного об'єкта, на якому сталася надзвичайна ситуація;

8) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Посадові особи Державного і регіональних координаційних центрів мають право безперешкодного доступу в установленому законодавством порядку на берегову територію водних об'єктів, плавзасоби, територію підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з пошуково-рятувальним забезпеченням, проведенням аварійно-рятувальних робіт і ліквідацією небезпечних забруднень на воді, а також тих, що здійснюють проектування, виробництво, випробування, приймання, експлуатацію та ремонт техніки, відповідних засобів і обладнання.

5. Державному координаційному центру підпорядковуються регіональні центри у містах Одесі, Керчі, Донецьку, Хмельницькому і Черкасах, зони відповідальності між якими визначаються МНС, а також Українська державна госпрозрахункова служба рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді, аварійно-рятувальні служби.

6. Центр очолює начальник, якого призначає на посаду і звільняє з посади Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської Катастрофи.

Начальник Центру несе персональну відповідальність за виконання покладених на Центр завдань і здійснення ним своїх функцій, розподіляє обов'язки між його заступниками та начальниками структурних підрозділів.

Начальник Центру за посадою виконує обов'язки керівника пошуково-рятувальних операцій з ліквідації надзвичайних ситуацій державного рівня, а його заступники, начальники регіональних центрів та спеціально підготовлені фахівці Центру - відповідно регіонального рівня.

7. Центр у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також відповідними організаціями інших держав у зоні відповідальності України та за її межами.

Взаємодія з аварійно-рятувальними службами інших держав здійснюється на основі міжнародних угод.

Сили і засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, передбачені планами взаємодії для рятування людей і ліквідації небезпечних забруднень на воді, виділяються за зверненнями Державного і регіональних координаційних центрів.

Рішення Центру, прийняті у межах його повноважень під час проведення пошуково-рятувальних операцій, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.

З метою відпрацювання спільних дій, пов'язаних з пошуково-рятувальними операціями і ліквідацією небезпечних забруднень на воді, проводяться комплексні навчання згідно з планами, розробленими Центром.

8. Фінансування діяльності Державного і регіональних координаційних центрів, навчально-дослідного центру (частково), проведення робіт, пов'язаних з пошуком під водою та знешкодженням боєприпасів чи затонулих місткостей з сильнодіючими отруйними речовинами, підтримання у постійній готовності необхідних сил та засобів, видання наочних посібників, проведення радіо- та телепередач здійснюється за рахунок асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на утримання МНС.

9. Штатний розпис Центру і положення про його структурні підрозділи затверджує начальник Центру.

10. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.