документiв в базi
540431
Подiлитися 
  2000-03-142001-10-03  

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про Державний бюджет України на 2000 рік

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 14-15-16, ст.121 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1697-III від 20.04.20
00, ВВР, 2000, N 31, ст.248
N 1712-III від 11.05.20
00, ВВР, 2000, N 32, ст.258
N 2062-III від 19.10.20
00, ВВР, 2000, N 50, ст.438
N 2168-III від 21.12.20
00, ВВР, 2001, N 5-6, ст.31
N 2181-III від 21.12.20
00 - набирає чинності з
1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44
N 2183-III від 21.12.20
00, ВВР, 2001, N 4, ст.22 -
набирає чинності з 19.01.2001 р. )

( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 12-рп/2001 від 03.10.20
01 )

I. Загальні положення

Стаття 1. Державний бюджет України на 2000 рік складається із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд Державного бюджету України включає:

доходи Державного бюджету України, визначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не призначені на конкретну мету (загальні доходи);

видатки Державного бюджету України, здійснення яких передбачається за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (загальні видатки).

Надходження від здійснених запозичень, забезпечення виконання державних гарантій та інших державних боргових зобов'язань включаються тільки до загального фонду Державного бюджету України.

Спеціальний фонд Державного бюджету України включає доходи Державного бюджету України на конкретну мету (спеціальні доходи) та видатки Державного бюджету України, які провадяться за рахунок цих доходів (спеціальні видатки).

Стаття 2. Установити, що починаючи з 1 січня 2000 року всі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, включаються до спеціального фонду Державного бюджету України як власні надходження цих установ і організацій та відповідні спеціальні видатки.

Стаття 3. Установити доходи Державного бюджету України на 2000 рік у сумі 33.946.526,9 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 29.508.025,6 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 4.438.501,3 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього Закону.

Затвердити видатки Державного бюджету України на 2000 рік у сумі 33.946.526,9 тис. гривень, у тому числі загальний фонд у сумі 29.508.025,6 тис. гривень та спеціальний фонд у сумі 4.438.501,3 тис. гривень. ( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

Стаття 4. Врахувати у складі спеціального фонду Державного бюджету України Фонд соціального страхування України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

II. Доходи державного бюджету

Стаття 5. Установити, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2000 рік зараховуються:

1) у повному обсязі:

податок на додану вартість;

акцизний збір з ввезених на територію України товарів;

ввізне мито;

надходження сум відсотків, що сплачуються уповноваженими банками за користування тимчасово вільними коштами державного бюджету;

дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності;

рентна плата за нафту і природний газ власного видобутку;

плата за оренду державного майна;

кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України;

кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безхазяйного майна, валютних цінностей, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях з порушенням норм актів Всесвітнього поштового союзу, невручених міжнародних та внутрішніх поштових відправлень, майна з обмеженим терміном зберігання, майна, вилученого для забезпечення сплати штрафів або з метою відшкодування належних державному бюджету платежів, з наступним відшкодуванням з державного бюджету витрат, пов'язаних із зберіганням, транспортуванням, експертною оцінкою, сертифікацією, розпорядженням зазначеним майном за рахунок надходження зазначених коштів;

надходження коштів від реалізації природного газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територію України;

відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами;

відрахування від плати за транзит аміаку через територію України;

суми в рахунок відшкодування обов'язкових платежів, які стягуються при митному оформленні, з коштів, отриманих від реалізації відповідно до законодавства вантажів, вантажобагажів, багажів, інших товарів та предметів, які перебувають під митним контролем та знаходяться у морських портах, аеропортах, на залізничних та автомобільних станціях, складах підприємств і митниць, за якими не звернувся власник у терміни, встановлені законодавством;

надходження коштів від продажу квот на здійснення зовнішньоекономічних операцій;

єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

збори на обов'язкове пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з виробництва та імпорту тютюнових виробів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

кошти, що надійдуть у рахунок сплати реструктуризованої податкової заборгованості за станом на 31 березня 1997 року і заборгованості за минулі роки (крім реструктуризованої) за станом на 1 січня 2000 року із збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

збір до Державного інноваційного фонду;

грошовий (ліцензійний) збір за видачу ліцензій на кабельне мовлення, ретрансляцію, проводове (кабельне) мовлення і час мовлення;

надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних залишків бюджетних коштів, які обліковуються на рахунках Державного казначейства України;

кошти, отримані від сплати державного мита згідно з пунктом 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", за винятком підпунктів "ї", "й", "п", "р", "с", "т", "у";

митні збори;

кошти, що передаються з бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Києва;

2) частина податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності), визначена на підставі статті 46 цього Закону, та податок на прибуток, що сплачується дочірнім підприємством Національної енергетичної компанії "Укренерго", апаратом управління філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", апаратом управління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", розташованими у місті Києві, після проведення відрахувань відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР );

3) акцизний збір з нафтопродуктів, вироблених в Україні, та частина акцизного збору з інших вироблених в Україні товарів, визначена на підставі статті 46 цього Закону;

4) 80 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами і організаціями за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння та 50 відсотків коштів - за здане у вигляді брухту та відходів срібло;

5) 93 відсотки коштів, що надійдуть до позабюджетного Державного фонду приватизації від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств;

6) 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

7) 10 відсотків портового (адміністративного) збору;

8) інші доходи, що зараховуються до Державного бюджету України у розмірах, установлених законодавством, крім доходів, визначених статтею 6 цього Закону.

Стаття 6. Установити, що до доходів спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік зараховуються:

1) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

2) 10 відсотків коштів в іноземній валюті, отриманих за вчинення консульських дій за межами України;

3) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

4) 90 відсотків коштів, що надійдуть від приватизації (продажу) об'єктів незавершеного будівництва відповідно до Чорнобильської будівельної програми;

5) плата за пробірування і клеймування виробів та сплавів із дорогоцінних металів;

6) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

7) 80 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

8) власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі: спеціальні кошти бюджетних установ і організацій; кошти, отримані бюджетними установами і організаціями на виконання окремих доручень; інші власні надходження бюджетних установ і організацій;

9) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

10) платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів;

11) надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині, що належить Державному бюджету України;

12) надходження до Фонду соціального страхування України;

( Пункт 13 статті 6 виключено на підставі Закону N 1712-III від 11.05.2000 )

14) 90 відсотків портового (адміністративного) збору.

Стаття 7. Установити, що нафтогазодобувні підприємства (крім державного виробничого підприємства "Чорноморнафтогаз") вносять до Державного бюджету України рентну плату за природний газ у розмірі 28,9 гривні за 1000 куб. метрів та за нафту - у розмірі 17,34 гривні за 1 тонну.

Стаття 8. Установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України нафти та аміаку, вносять до Державного бюджету України:

відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі, еквівалентному 0,685 долара США за 1 тонну нафти, що транспортується;

відрахування від плати за транзит аміаку в розмірі, еквівалентному 0,23 долара США за 1 тонну на кожні 100 кілометрів відстані.

Сплата зазначених платежів здійснюється щодекадно виходячи із обсягів нафти та аміаку, що транспортуються територією України, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у національній валюті України за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день, що передує дню сплати платежу.

Стаття 9. Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" забезпечити у 2000 році надходження до Державного бюджету України частини виручки у сумі не менше 1.005.422 тис. гривень від реалізації природного газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територію України згідно з укладеними угодами. Установити, що реалізація природного газу, який отримується як плата за транзит природного газу територією України, здійснюється, як правило, на аукціонах.

Кабінету Міністрів України затвердити порядок отримання зазначених доходів до Державного бюджету України.

Стаття 10. Установити, що у разі, коли законами України не визначено, до якого бюджету зараховуються адміністративні штрафи, накладені на громадян та посадових осіб відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) та інших законів України, адміністративні штрафи зараховуються до бюджетів у такому співвідношенні: 50 відсотків - до загального фонду Державного бюджету України та 50 відсотків до загальних фондів відповідних місцевих бюджетів (міських (міст без районного поділу), районних у містах, селищних та сільських) за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Стаття 11. Установити, що з метою формування Державного інноваційного фонду суб'єкти підприємницької діяльності, що відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є платниками податку на прибуток підприємств (крім підприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, визначених пунктом 7.12 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), незалежно від форм власності сплачують до Державного бюджету України збір в розмірі 1 відсотка обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору.

Суб'єкти підприємницької діяльності, для яких запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, сільськогосподарські підприємства, які сплачують фіксований податок, та бюджетні установи і організації не сплачують зазначеного збору.

Платники збору, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують збір з обсягу реалізації (виручки) продукції власного виробництва, зменшеного на суму податку на додану вартість і акцизного збору.

У торговельній, посередницькій і постачальницько-збутовій діяльності збір сплачується від сум торговельної або збутової націнки (надбавки) на реалізовані товари, у банківській і страховій сферах діяльності - від суми валового доходу, за винятком відрахувань до обов'язкових резервів, визначених законодавством.

Стаття 12. Фонду державного майна України забезпечити в 2000 році надходження до загального фонду Державного бюджету України коштів у сумі не менш як 2.575.000 тис. гривень, отриманих від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств.

У разі перевиконання зазначених надходжень понад обсяги, передбачені цією статтею, додатково отримані кошти зараховуються до загального фонду Державного бюджету України і спрямовуються у порядку, визначеному Міністерством фінансів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для підвищення грошового і пенсійного забезпечення з метою компенсації витрат військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, ветеранів військової служби внаслідок зупинення дії положень законодавчих актів України у частині надання їм пільг щодо оплати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ і паливо, а також погашення заборгованості за минулі роки з виплати грошового забезпечення і заробітної плати. ( Статтю 12 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

Стаття 13. Установити, що Національний банк України у 2000 році вносить перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками Національного банку України до Державного бюджету України в обсязі 500.000 тис. гривень.

Порядок перерахування зазначених платежів визначається спільним рішенням Міністерства фінансів України і Національного банку України.

Стаття 14. Установити, що порядок надходження та використання відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування, які нараховані за результатами діяльності у період до 1 січня 2000 року, здійснюється у порядку, що діяв у 1999 році.

Стаття 15. Заборонити в 2000 році провадити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами) до бюджету, що виникла з 1 січня 2000 року, а також заборонити надавати відстрочку щодо термінів їх сплати.

Державній податковій адміністрації України розробити та затвердити графік реалізації майна, вилученого у суб'єктів оподаткування як податкова застава.

Стаття 16. Зупинити на 2000 рік дію:

статті 3 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238); частини другої статті 4; частини десятої статті 7 в частині розміру податку на земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання; частини другої статті 8 щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; частини першої статті 17 щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції); статті 19 в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди; статей 20, 21 і 22 цього Закону;

частини третьої статті 90 Лісового кодексу України ( 3852-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 17, ст. 99) в частині визначення розміру орендної плати на користування земельними ділянками лісового фонду у договорі оренди; ( Абзац третій статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

частини п'ятої статті 19 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 46-47, ст. 280) в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання;

статті 17 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181) в частині зарахування сум податку на прибуток виключно до бюджету територіальної громади;

частини другої статті 2 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" ( 1562-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 14, ст. 60; 1999 р., N 40, ст. 361) в частині формування дорожніх фондів;

абзаців другого - четвертого пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" ( 94/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 19, ст. 81; 1999 р., N 36, ст. 327);

( Абзац восьмий статті 16 втратив чинність на підставі Закону N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )

частини третьої статті 5 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238).

III. Фінансування та кредитування державного
бюджету України

Стаття 17. Установити граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1 січня 2001 року в сумі 29 278 315,3 тис. гривень та в сумі 1 317 121 068 доларів США. ( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1697-III від 20.04.2000 )

Стаття 18. Установити граничний розмір державного зовнішнього боргу України на 1 січня 2001 року в сумі, еквівалентній 12.492.214,3 тис. доларів США.

Стаття 19. Установити, що державні внутрішні і зовнішні запозичення здійснюються в межах загального обсягу встановлених граничних розмірів державного внутрішнього боргу України та державного зовнішнього боргу України. У разі надходження коштів із внутрішніх або зовнішніх джерел державного запозичення у неповному обсязі допускається зменшення (збільшення) граничного розміру державного внутрішнього боргу України за рахунок відповідного збільшення (зменшення) граничного розміру державного зовнішнього боргу України.

Стаття 20. Установити, що в 2000 році для відшкодування витрат Державного бюджету України, які виникли внаслідок невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок з державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками, органи державної податкової служби України застосовують механізм безспірного стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законодавством для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Стаття 21. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати в 2000 році на відкритих аукціонах продаж права вимоги за простроченою більше двох років заборгованістю юридичних осіб-резидентів щодо відшкодування витрат Державного бюджету України, пов'язаних із виконанням гарантійних та кредитних зобов'язань Кабінету Міністрів України. При цьому дозволяється зниження ціни продажу права вимоги за борговими зобов'язаннями до 50 відсотків суми заборгованості.

Кабінету Міністрів України розробити і затвердити порядок проведення відкритих аукціонів.

Стаття 22. Кредитні угоди та інші документи, згідно з якими Україна здійснює запозичення в межах граничного розміру державного зовнішнього боргу України, встановленого статтею 18 цього Закону, набирають чинності з моменту підписання.

З метою управління державним боргом України (у тому числі його погашення, обслуговування, реструктуризації) Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України в межах граничного розміру державного зовнішнього боргу, встановленого статтею 18 цього Закону. Такі рішення Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх прийняття.

Кабінет Міністрів України має право брати зобов'язання, які випливають з визначених у частинах першій та другій цієї статті документів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних з поверненням позик та звільненням платежів згідно з угодами від будь-яких комісій протягом дії кредитної угоди.

Стаття 23. Державні гарантії (поручительства, векселі, інші гарантійні інструменти) покриття ризиків нерезидентів, пов'язаних з кредитуванням суб'єктів підприємницької діяльності України, можуть надаватися виключно під зустрічні безвідкличні та безумовні гарантії банків України, фінансові показники яких відповідають вимогам, визначеним Національним банком України. Зазначені зустрічні гарантії мають видаватися на повну суму виданих державних гарантій, загальний обсяг яких у 2000 році не може перевищувати 600 млн. гривень.

Суб'єкти підприємницької діяльності України - позичальники іноземних кредитів, щодо яких надані державні гарантії (поручительства, векселі, інші гарантійні інструменти), сплачують до Державного бюджету України плату за їх отримання, розмір якої встановлюється Міністерством фінансів України.

IV. Видатки державного бюджету України

Стаття 24. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2000 рік згідно з додатком N 2 до цього Закону.

Установити, що розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов'язання на здійснення видатків або платежів Державного бюджету України тільки в межах відповідних бюджетних асигнувань, встановлених їм на 2000 рік у порядку, визначеному Міністерством фінансів України. Облік бюджетних асигнувань та контроль за їх дотриманням здійснюється Державним казначейством України.

Якщо після прийняття цього Закону повноваження щодо виконання функцій або надання послуг, на які затверджене бюджетне призначення, передаються відповідно до законодавства України від одного головного розпорядника коштів державного бюджету іншому, то дія бюджетного призначення не припиняється і може застосовуватися в межах, визначених цим Законом для виконання тих же функцій чи надання тих же послуг головним розпорядником коштів державного бюджету, якому це повноваження передано.

Дозволити Міністерству фінансів України у виключних випадках за обгрунтованим поданням головного розпорядника коштів Державного бюджету України здійснювати перерозподіл його бюджетних призначень по загальному фонду в межах їх загального обсягу за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

При цьому, забороняється збільшення бюджетних призначень на:

державне управління за рахунок зменшення бюджетних призначень по інших розділах функціональної класифікації видатків бюджету;

оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;

капітальні видатки за рахунок зменшення бюджетних призначень на поточні видатки.

Стаття 25. Установити, що видатки спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік здійснюються виключно через спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ і організацій в органах Державного казначейства України та рахунки закордонних дипломатичних установ України.

Видатки спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх незалежно від обсягів, затверджених згідно з додатком N 2 до цього Закону, в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно із законодавством, якщо цим Законом не встановлено інших обмежень, та використовувати залишки коштів спеціального фонду на кінець бюджетного року за цільовим призначенням у наступному бюджетному році.

Стаття 26. Затвердити такий перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2000 рік за економічною структурою видатків:

оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);

нарахування на заробітну плату (код 1120);

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132);

забезпечення продуктами харчування (код 1133);

виплата процентів за державним боргом (код 1200);

трансферти населенню, пов'язані з соціальним захистом та соціальним забезпеченням (в тому числі пенсії, повернення заощаджень громадян) (код 1340);

трансферти місцевим бюджетам (код 1320).

Установити, що фінансування витрат Державного бюджету України по захищених статтях та по соціальному захисту інвалідів провадиться в першочерговому порядку та пропорційно по розпорядниках коштів Державного бюджету України.

При формуванні місцевих бюджетів оплата праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату та погашення заборгованості по цих статтях за минулі роки планується в повному обсязі.

Заборонити здійснення оплати праці працівників бюджетних установ та виплату пенсій, в тому числі погашення заборгованості за минулі роки, в негрошовій формі.

Стаття 27. Установити, що у 2000 році 10 відсотків коштів в іноземній валюті, отриманих за вчинення консульських дій за межами України відповідно до пункту 2 статті 6 цього Закону, спрямовуються в установленому порядку на непередбачені витрати, пов'язані з наданням матеріальної допомоги потерпілим за кордоном громадянам України; оформленням та оплатою послуг іноземних ритуальних служб у випадку смерті громадян України, що настала під час їх перебування за кордоном; оплатою праці тимчасово прийнятих на місці (за трудовою угодою) працівників для виконання термінових робіт в консульських відділах посольств України за кордоном; придбанням обладнання, включаючи транспортні засоби, для консульських відділів дипломатичних представництв України за кордоном.

З метою належного технічного оснащення консульських установ по всій системі Міністерства закордонних справ України в цілому надати йому право перерозподіляти зазначені видатки підвідомчих закордонних установ, а також централізовано використовувати їх для розвитку консульської служби.

Решта суми коштів в іноземній валюті, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, зараховується до доходів загального фонду Державного бюджету України і використовується на поточне утримання дипломатичних представництв України за кордоном та придбання і будівництво приміщень для їх розміщення в межах загальних видатків, передбачених в Державному бюджеті України на ці цілі.

Стаття 28. Фінансування витрат, пов'язаних з утриманням працівників дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, провадиться виключно через Міністерство закордонних справ України.

Стаття 29. Установити, що у 2000 році кошти, отримані згідно з окремими пунктами статті 6 цього Закону, спрямовуються відповідно на:

фінансування в установленому порядку державних капітальних вкладень на пускових об'єктах Чорнобильської будівельної програми відповідно до переліків, затверджених Кабінетом Міністрів України (за рахунок доходів, визначених пунктом 4 статті 6 цього Закону);

здійснення державного пробірного контролю (за рахунок доходів, визначених пунктом 5 статті 6 цього Закону);

потреби Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів відповідно до кошторисів, затверджених у встановленому порядку (за рахунок доходів, визначених пунктом 6 статті 6 цього Закону);

авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (за рахунок доходів, визначених пунктом 7 статті 6 цього Закону);

здійснення видатків Фонду соціального страхування України (за рахунок доходів, визначених пунктом 12 статті 6 цього Закону);

( Абзац сьомий статті 29 виключено на підставі Закону N 1712-III від 11.05.2000 )

морську і річкову транспортну діяльність та участь України у міжнародних організаціях морського і річкового транспорту (за рахунок доходів, визначених пунктом 14 статті 6 цього Закону).

Стаття 30. Кабінету Міністрів України у першому кварталі 2000 року до завершення процесу реорганізації системи органів державної влади здійснювати видатки за відомчою класифікацією державного бюджету, що діяла до введення в дію цього Закону, з подальшим перерозподілом фактично проведених видатків між головними розпорядниками коштів державного бюджету відповідно до затвердженого цим Законом переліку головних розпорядників коштів державного бюджету.

Стаття 31. Зупинити на 2000 рік дію окремих положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), визначених статтею 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" ( 378-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 8, ст. 59).

( Положення статті 32, згідно з якими за рахунок коштів на утримання судів, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України здійснюється відшкодування шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду N 12-рп/2001 від 03.10.2001 ) Стаття 32. Починаючи з 1 січня 2000 року, відшкодування відповідно до законів України шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, та відшкодування збитків, заподіяних знищенням або пошкодженням майна, що належало суддям чи працівникам правоохоронних органів, членам їх сімей або близьким родичам, здійснюється з Державного бюджету України Головним управлінням Державного казначейства України за рахунок коштів на утримання судів, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також інших центральних органів виконавчої влади, незаконними діями працівників яких була завдана шкода громадянам, або працівниками яких є постраждалі.

Стаття 33. Установити, що у 2000 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 150 гривень, інвалідам війни II групи - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 55 гривень, інвалідам війни III групи, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 40 гривень.

Стаття 34. Зупинити на 2000 рік дію статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ( 1045-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 45, ст. 397) в частині проведення бюджетними установами та організаціями відрахувань профспілковим організаціям на культурно-масову і фізкультурну роботу.

Стаття 35. Дозволити Кабінету Міністрів України зробити у 2000 році внесок у розмірі 50.000 тис. гривень до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за рахунок коштів Державного бюджету України, отриманих від управління державним майном.

Стаття 36. При формуванні державного замовлення з виготовлення речового майна та постільних речей у 2000 році для установ та організацій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, органів і установ виконання покарань в першу чергу враховуються можливості виробничих потужностей щодо виконання цих замовлень на підприємствах пенітенціарної системи України та підприємствах громадських організацій інвалідів.

Стаття 37. Установити, що закупівля сільськогосподарської продукції та продовольства для Збройних Сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також інших бюджетних установ, що здійснюють заготівлю сільськогосподарської продукції і продовольства, проводиться тільки у вітчизняних товаровиробників на конкурсній основі.

Стаття 38. Фінансування витрат у 2000 році з Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в обсязі, визначеному статтею 24 цього Закону.

Доходи, додатково отримані від погашення заборгованості (недоїмки) із збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, понад обсяги, визначені у статті 3 цього Закону, у сумі 68.000 тис. гривень, спрямовуються на державні капітальні вкладення зазначеного Фонду.

Кабінету Міністрів України забезпечити першочергове фінансування видатків на заходи, пов'язані із соціальним захистом громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Стаття 39. Установити, що у 2000 році у разі недоотримання загальних доходів або державних запозичень для фінансування загального фонду Державного бюджету України порівняно із затвердженими більш як на 10 відсотків, Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства фінансів України не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому сталося фактичне недоотримання зазначених загальних доходів або державних запозичень, може обмежувати загальні видатки розпорядників коштів Державного бюджету України з урахуванням першочерговості та повноти фінансування захищених статей видатків, визначених статтею 26 цього Закону, про що у день прийняття такого рішення повідомляється Верховна Рада України.

V. Формування бюджету автономної республіки крим, місцевих
бюджетів та міжбюджетні взаємовідносини

Стаття 40. Установити, що положення статей 1, 2 та частини другої статті 25 цього Закону застосовуються при складанні, затвердженні і виконанні бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських бюджетів.

Стаття 41. Установити, що до доходів загального фонду бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у 2000 році зараховуються:

прибутковий податок з громадян;

податок на прибуток підприємств комунальної власності та частина податку на прибуток інших підприємств, визначена на підставі статті 46 цього Закону з урахуванням пункту 2 статті 5 цього Закону, після проведення відрахувань відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

частина акцизного збору з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з нафтопродуктів), визначена на підставі статті 46 цього Закону;

плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

плата за землю;

податок на промисел;

90 відсотків коштів, що надійдуть до позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим від приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, та до відповідних позабюджетних фондів приватизації від відчуження комунального майна, а також інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств;

інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів, у розмірах, встановлених законодавством, крім доходів, визначених статтею 42 цього Закону.

Стаття 42. Установити, що до доходів спеціального фонду бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя на 2000 рік зараховуються:

1) частина податку на прибуток підприємств, визначена відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР );

2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (в тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих в місті Києві, - до доходів спеціального фонду Київського міського бюджету);

3) власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, у тому числі: спеціальні кошти бюджетних установ і організацій; кошти, отримані бюджетними установами і організаціями на виконання окремих доручень; інші власні надходження бюджетних установ і організацій;

4) надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища і грошові стягнення за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством в частині, що належить республіканському Автономної Республіки Крим та місцевим фондам охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 43. Установити, що до 1 квітня 2000 року будь-які цільові та позабюджетні фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами, включаються до відповідних бюджетів і витрачаються на заходи, передбачені законодавством.

Кабінету Міністрів України забезпечити контроль за виконанням цієї статті.

Стаття 44. Установити, що нормативи відрахувань від прибуткового податку з громадян до бюджетів міст обласного та районного значення не можуть бути меншими 40 відсотків. При цьому збалансування бюджетів областей і районів забезпечується шляхом затвердження обсягів коштів, що передаються з бюджетів міст до обласних і районних бюджетів.

Стаття 45. Установити, що в 2000 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (2535-12 ), збільшені в 2,4 раза.

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошова оцінка яких проведена і уточнена станом на 1 січня 2000 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю".

Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним.

Звільнити, як виняток у 2000 році, від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань та Київський державний авіаційний завод "Авіант" і Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова та Харківське державне авіаційне виробниче підприємство. Перелік зазначених підприємств затверджується Кабінетом Міністрів України з визначенням розмірів земельних ділянок. При цьому земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду, або земельні ділянки під будівлями (спорудами), наданими в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку. ( Абзац четвертий статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1712-III від 11.05.2000, N 2168-III від 21.12.2000 )

Кабінету Міністрів України забезпечити проведення інвентаризації земель, які звільняються в 2000 році від земельного податку, та передачу лишків землі до сільськогосподарського обороту.

Стаття 46. Затвердити на 2000 рік згідно з додатком N 3 до цього Закону:

нормативи відрахувань від податку на прибуток підприємств та акцизного збору з вироблених в Україні товарів до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

дотації обласним та Севастопольському міському бюджетам у сумі 3.993.227,5 тис. гривень;

субвенції на ліквідацію наслідків стихійного лиха у Закарпатській області в обсязі 20.000 тис. гривень та Івано-Франківській області в обсязі 14.650 тис. гривень;

кошти, що передаються до Державного бюджету України з бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Києва, у сумі 1.274.091,5 тис. гривень. ( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

Стаття 47. Установити такий порядок перерахування дотацій обласним та Севастопольському міському бюджетам.

Суми дотацій перераховуються управліннями Державного казначейства України в областях та місті Севастополі шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду державного бюджету, що надійшли на транзитні рахунки обліку доходів державного бюджету на території областей та міста Севастополя згідно з додатком N 3 до цього Закону.

До доходів загального фонду державного бюджету, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій, включаються:

податок на прибуток підприємств, крім надходжень податку на прибуток підприємств комунальної власності, та атомних електростанцій;

плата за використання лісових ресурсів;

плата за спеціальне користування водними ресурсами;

платежі за користування надрами;

плата за використання інших природних ресурсів;

податок на додану вартість, крім податку на додану вартість, що сплачується суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами при митному оформленні товарів, які ввозяться на митну територію України;

акцизний збір з вироблених в Україні товарів, крім акцизного збору з нафтопродуктів;

плата за ліцензії на підприємницьку та професійну діяльність;

плата за надання послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон;

штрафи та фінансові санкції, сплачені за порушення податкового законодавства;

єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва;

збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України;

плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ;

плата за оренду державного майна;

державне мито.

Частина дотацій відповідним бюджетам, що не забезпечується надходженнями доходів державного бюджету на відповідній території, перераховується з фонду дотацій Державного бюджету України шляхом застосування додаткових нормативів щоденних відрахувань згідно з додатком N 3 до цього Закону. Цей фонд формується у процесі виконання Державного бюджету України за рахунок фактичних надходжень доходів загального фонду державного бюджету на єдиний рахунок Державного бюджету України в Головному управлінні Державного казначейства України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо суми, перераховані відповідним управлінням Державного казначейства України в областях та місті Севастополі, не забезпечать річної суми дотації, визначеної у додатку N 3 до цього Закону, Головне управління Державного казначейства України зобов'язане перерахувати на рахунок відповідного фінансового органу недоотриману суму дотації не пізніше 20 грудня поточного року за рахунок надходжень до загального фонду Державного бюджету України.

Стаття 48. Установити, що перерахування коштів до Державного бюджету України з бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Києва у розмірі 1.274.091,5 тис. гривень здійснюються відповідними фінансовими органами за щоденними нормативами, встановленими згідно з додатком N 3 до цього Закону, але не більше однієї дванадцятої річної суми платежів на місяць. ( Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

Стаття 49. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, районним, селищним, сільським радам при затвердженні відповідних бюджетів забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію та природний газ, які споживаються бюджетними установами і організаціями, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених послуг. Встановити ліміти споживання енергоносіїв по кожній бюджетній установі виходячи з обсягів фінансування, передбачених кошторисами видатків на 2000 рік.

Спрямувати на погашення заборгованості із соціальних виплат надходження до місцевих бюджетів від:

погашення заборгованостей платників податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли станом на 1 січня 2000 року по зобов'язаннях до місцевих бюджетів;

сплати суб'єктами оподаткування коштів, пов'язаних із отриманням у 1999 році права на розстрочки і відстрочки платежів, які не були внесені в строк;

повернення коштів, отриманих у попередні роки з резервного фонду Кабінету Міністрів України на зворотній основі;

повернення бюджетних позичок, наданих з місцевих бюджетів суб'єктам підприємницької діяльності у попередні роки.

Заборонити у 2000 році надання бюджетних позичок суб'єктам підприємницької діяльності.

Стаття 50. Обласним, Київській і Севастопольській міським радам забезпечити до 1 липня 2000 року погашення заборгованостей перед Державним бюджетом України з отриманих у 1999 році бюджетних позичок та за взаємними розрахунками між Державним бюджетом України та обласними, Київським і Севастопольським міськими бюджетами.

Стаття 51. Установити, що трансферти іншим бюджетам з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських та районних бюджетів перераховуються з фонду дотацій, утвореного у відповідних бюджетах, у порядку, визначеному Міністерством фінансів України.

Стаття 52. Установити, що надходження доходів у грошовій формі на транзитні рахунки обліку доходів Державного бюджету України в територіальних управліннях Державного казначейства України понад річні розрахункові обсяги, визначені у додатку N 3 до цього Закону, розподіляються між Державним бюджетом України та відповідним місцевим бюджетом у рівних частках. Порядок перерахування додаткових коштів відповідним місцевим бюджетам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначені надходження коштів Державного бюджету України до відповідних місцевих бюджетів відображаються у звітності як додатково отримана дотація, яка за рішенням відповідних рад спрямовується на погашення заборгованості із соціальних виплат.

Міністерству фінансів України розробити порядок розподілу додаткових коштів між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад.

VI. Прикінцеві положення

Стаття 53. Кабінету Міністрів України при розподілі державних централізованих капітальних вкладень на 2000 рік врахувати видатки на фінансування:

завершення державної програми проведення випробувань та випуску унікальних зразків вітчизняних літаків АН-70 та АН-140;

завершення будівництва нафтопроводу "Одеса-Броди" та нафтотерміналу у місті Южному;

завершення будівництва комплексу Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд;

програми розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування;

програми розвитку медичного приладобудування;

державної науково-технічної програми "Образний комп'ютер";

програми розвитку міського транспорту;

невідкладних робіт для реконструкції та реставрації Одеського оперного театру;

реставрації пам'яток архітектури, в тому числі реставрації центру міста Львова, Успенського Собору Києво-Печерської лаври у місті Києві, Лівадійського палацу-музею.

Стаття 54. Кабінету Міністрів України при розподілі видатків на геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок відрахувань видобувних підприємств, врахувати виділення 25 млн. гривень на буріння артезіанських свердловин.

Стаття 55. Установити, що:

з урахуванням норм статті 32 цього Закону, безспірне стягнення, рішення про яке було прийнято державним органом, що відповідно до законодавства має право на його застосування, може бути звернене на кошти бюджетних установ і організацій, які обліковуються на їх рахунках. При цьому звернення безспірного стягнення на кошти з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України, в рахунок погашення зобов'язань таких бюджетних установ і організацій не допускається;

при виконанні бюджетів усіх рівнів застосовується касовий метод обліку, що передбачає реєстрацію операцій за доходами, видатками та фінансуванням різниці між доходами і видатками в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів та відображення всіх операцій з виконання бюджету на час їх реєстрації в обліку;

виконання бюджетів усіх рівнів у 2000 році завершується закриттям рахунків відповідних бюджетів на підставі витягу з рахунку в банківській установі за 31 грудня 2000 року та проведенням заключних оборотів не пізніше 31 січня 2001 року.

Стаття 56. Пенсійному фонду України та іншим державним позабюджетним фондам подавати Головному управлінню Державного казначейства України у визначеному ним порядку і термінах звіти про виконання кошторисів відповідних фондів згідно з бюджетною класифікацією України.

Стаття 57. Кабінету Міністрів України:

до прийняття Верховною Радою України змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) здійснювати перегляд розмірів допомог, передбачених цим Законом, виходячи з можливості видаткової частини Державного бюджету України;

встановлювати мінімальний розмір допомоги по безробіттю виходячи з обсягів надходжень збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до Державного фонду сприяння зайнятості населення України;

до 1 квітня 2000 року внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо затвердження величини прожиткового мінімуму і при уточненні показників Державного бюджету України врахувати необхідні фінансові ресурси для його забезпечення.

Стаття 58. Установити, що кошти, які надходять від повернення бюджетних позичок, наданих у минулі роки колишнім Міністерству сільського господарства і продовольства України, Державному комітету України по харчовій промисловості, заготівельним та іншим підприємствам, товаровиробникам через фінансові органи і органи Державного казначейства України, зараховуються на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і спрямовуються на: погашення заборгованості, пов'язаної із закупівлею сільськогосподарської продукції за державними замовленнями (контрактами) минулих років; створення частини лізингового фонду для забезпечення сільського господарства сільськогосподарською технікою вітчизняного виробництва; формування державного насіннєвого страхового фонду. ( Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2062-III від 19.10.2000 )

Кошти, що надходять як зворотні лізингові платежі від лізингових операцій державного лізингового фонду за рахунок бюджетного фінансування у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, перераховуються лізингодавцями на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і використовуються на поповнення державного лізингового фонду.

Стаття 59. Установити, що кошти, які надходять від погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, наданим у минулі роки Фондом сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті України у справах сім'ї та молоді та наданим у 2000 році з державного бюджету фондами підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, зараховуються на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і спрямовуються цими фондами відповідно для кредитування молодих сімей, одиноких молодих громадян та індивідуальних сільських забудовників і обслуговування наданих кредитів позичальниками на умовах, визначених рішеннями Кабінету Міністрів України.

Стаття 60. Надати Кабінету Міністрів України право на визначення доцільності та порядку проведення:

погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку України шляхом погашення через Ощадний банк України заборгованості цих громадян за електричну енергію, теплову енергію, природний газ, послуги водопостачання та водовідведення, що утворилась за станом на 1 січня 2000 року, в рахунок заборгованості (недоїмки) за станом на 1 січня 2000 року (за даними Державної податкової адміністрації України) суб'єктів господарювання по сплаті рентної плати за нафту і природний газ, плати за транзит природного газу, різниці в цінах на природний газ власного видобутку, плати за користування надрами, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, а також фінансових санкцій, нарахованих за порушення податкового законодавства;

погашення заборгованості бюджетів усіх рівнів за електричну енергію, теплову енергію, природний газ, послуги водопостачання і водовідведення, спожиті бюджетними установами і організаціями, субсидії та пільги населенню, різницю в цінах і тарифах на газ та житлово-комунальні послуги населенню, яка склалася за станом на 1 січня 2000 року та у поточному році (в межах сум, визначених Кабінетом Міністрів України) по видатках Державного бюджету України і місцевих бюджетів, понад обсяги, визначені статтями 24 і 46 цього Закону, в рахунок заборгованості (недоїмки) за станом на 1 січня 2000 року (за даними Державної податкової адміністрації України) підприємств-виробників, транспортувальників та постачальників енергоресурсів, послуг з водопостачання та водовідведення та підприємств житлово-комунального господарства по сплаті податку на додану вартість, рентної плати за нафту і природний газ, плати за транзит природного газу, різниці в цінах на природний газ власного видобутку, плати за користування надрами, податку на прибуток підприємств, а також фінансових санкцій, нарахованих за порушення податкового законодавства. При цьому на зазначену заборгованість фінансові санкції не нараховуються; ( Абзац третій частини першої статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2062-III від 19.10.2000 )

погашення фактичної заборгованості Збройних Сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів за отримане військове майно, виконані роботи та надані послуги, яка склалася за станом на 1 січня 2000 року по видатках Державного бюджету України, понад обсяги, визначені статтею 24 цього Закону, в рахунок заборгованості (недоїмки) за станом на 1 січня 2000 року (за даними Державної податкової адміністрації України) суб'єктів господарювання по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, а також фінансових санкцій, нарахованих за порушення податкового законодавства.

Установити, що доходи і видатки бюджетів усіх рівнів по вказаних розрахунках відображаються окремо у звітності про виконання бюджетів за 2000 рік відповідно до фактичних результатів цих розрахунків, без внесення змін до планових показників бюджетів та кошторисів бюджетних установ і організацій.

( Частину третю статті 60 виключено на підставі Закону N 2062-III від 19.10.2000 )

Установити, що проведення зазначених розрахунків органами Державного казначейства України та розпорядниками бюджетних коштів усіх рівнів здійснюється виключно в грошовій формі на бездисконтній основі. Участь посередників, а також використання казначейських векселів та інших видів цінних паперів у розрахунках розпорядників бюджетних коштів забороняється.

Стаття 61. Кабінету Міністрів України до 1 серпня 2000 року забезпечити передачу в установленому порядку бюджетних установ і організацій (крім професійно-технічних закладів освіти) та заходів, визначених у додатку N 4 до цього Закону, на фінансування з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Установити, що видатки на утримання бюджетних установ і організацій (крім професійно-технічних закладів освіти) та проведення заходів, визначених у додатку N 4 до цього Закону, плануються на 2001 рік у бюджетах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. ( Стаття 61 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

Стаття 62. Зупинити на 2000 рік дію положень законодавчих актів України у частині надання пільг і компенсацій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, на:

безкоштовний капітальний ремонт жилих приміщень громадян (крім тих приміщень, які визнані органами місцевого самоврядування як аварійні);

надання бюджетних кредитів та позик (за винятком тих, що враховані у цьому Законі);

безплатне або пільгове встановлення телефону (крім інвалідів I та II групи, учасників бойових дій, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів війни III групи, дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, членів сімей загиблих учасників бойових дій, громадян, віднесених до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сімей, що мають дитину-інваліда, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою); ( Абзац четвертий частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

безплатне або пільгове користування телефоном (крім інвалідів війни I та II групи, учасників бойових дій, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", Героїв Соціалістичної Праці, учасників Великої Вітчизняної війни, дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, членів сімей загиблих учасників бойових дій, громадян, віднесених до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сімей, що мають дитину-інваліда, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, а також інвалідів I та II групи та сімей, в яких два або більше інвалідів, щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та сигналізацією; ( Абзац п'ятий частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

безплатне або пільгове санаторно-курортне лікування (крім інвалідів, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", Героїв Соціалістичної Праці, громадян, віднесених до категорії 1 та 2 осіб (з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 31 грудня 1986 року), які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітей, а також осіб, що потребують санаторно-курортного лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування України після перенесення тяжкої хвороби); ( Абзац шостий частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

виплату компенсації за невикористане право на пільгове санаторно-курортне лікування (крім інвалідів війни I та II групи, громадян, віднесених до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітей);

безплатне або пільгове забезпечення автомобілями (крім виключних випадків за поданням Міністерства праці та соціальної політики України для інвалідів I та II групи з ураженням опорно-рухового апарату);

звільнення або зменшення оплати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо особам, яким надані зазначені пільги (крім ветеранів війни, учасників бойових дій та репресованих, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Героїв Соціалістичної Праці, дітей, які стали інвалідами до досягнення повноліття, та батьків загиблих учасників бойових дій, дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). Установити, що у 2000 році при наданні пільг до членів сім'ї ветеранів війни, учасників бойових дій та репресованих, сімей загиблих учасників бойових дій (крім названих) та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким надаються пільги по оплаті за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо, відносяться дружина (чоловік) і неповнолітні діти (до 18 років); ( Абзац дев'ятий частини першої статті 62 в редакції Закону N 1712-III від 11.05.2000 )

безкоштовний проїзд всіма видами пасажирського міського та приміського транспорту (крім учасників бойових дій, учасників Великої Вітчизняної війни, інвалідів, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Героїв Соціалістичної Праці, пенсіонерів, дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, членів сімей загиблих учасників бойових дій та учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1 і 2, дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах), а також всіма видами міжміського транспорту (крім учасників бойових дій, інвалідів I та II групи, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", Героїв Соціалістичної Праці, членів сімей загиблих учасників бойових дій, дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, осіб, які супроводжують інвалідів I групи, осіб, на яких поширюється дія Міждержавної угоди від 12 березня 1993 року про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, осіб, прирівняних до них, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1 і 2, учасників Великої Вітчизняної війни, інвалідів III групи, а також народних депутатів України на час виконання ними депутатських повноважень). ( Абзац десятий частини першої статті 62 в редакції Закону N 1712-III від 11.05.2000 )

Кабінету Міністрів України до 20 березня 2000 року визначити і затвердити порядок і розміри грошової компенсації у 2000 році додаткових витрат військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, ветеранів військової служби на санаторно-курортне лікування, оплату за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ і паливо внаслідок зупинення дії положень законодавчих актів в частині надання зазначених пільг.

Органи місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів можуть передбачати асигнування для надання зазначених пільг за наявністю відповідних джерел фінансування.

Стаття 63. Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським адміністраціям, районним державним адміністраціям, виконавчим органам місцевих рад:

обмежити на 2000 рік спрямування бюджетних коштів на фінансування будівництва та капітальних ремонтів адміністративних приміщень, придбання службового автотранспорту;

скоротити чисельність працівників апарату управління органів виконавчої влади та рекомендувати зробити це органам місцевого самоврядування до рівня, утримання якого може бути забезпечено в межах визначених на 2000 рік бюджетних призначень;

забезпечити заходи щодо економії бюджетних коштів, встановити та забезпечити суворий контроль за правильністю і ефективністю витрачання коштів, що виділяються з Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Стаття 64. Установити, що у 2000 році утримання управлінь капітального будівництва обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій здійснюється за рахунок коштів, передбачених у вартості будівництва на утримання служб замовника.

Стаття 65. Установити, що у 2000 році видатки бюджетних установ і організацій на виплату премій та інших видів заохочень чи винагород, включаючи матеріальну допомогу (крім надбавок і доплат за особливі умови служби, професійний ризик, кваліфікацію, роботу в умовах режимних обмежень) можуть здійснюватися лише за наявності економії фонду заробітної плати та грошового забезпечення.

Стаття 66. При зміні юридичної адреси перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків здійснюється в термін та у спосіб, визначений Кабінетом Міністрів України. Сплата визначених законодавством України податків та платежів після перереєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року.

Стаття 67. Бюджетні установи і організації, що провадять діяльність у галузі освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання, мають право отримувати від юридичних та фізичних осіб благодійні (добровільні) внески та пожертви для потреб фінансування цих установ у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 68. Спрямувати у 2000 році на реалізацію статті 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) 53.000 тис. гривень, в тому числі з Державного бюджету України - 10.751 тис. гривень та з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя - 42.249 тис. гривень згідно з додатком N 5 до цього Закону.

Кабінету Міністрів України розробити порядок використання цих коштів.

Стаття 69. З метою стимулювання виконання доходів зведеного бюджету, врахованих під час прийняття цього Закону, Кабінету Міністрів України затвердити на 2000 рік порядок виділення бюджетних асигнувань в межах бюджетних призначень на забезпечення діяльності органів державної податкової служби України та підвідомчих їй установ як частки від фактичних надходжень на рахунки бюджетів усіх рівнів доходів (за винятком штрафів та пені), які контролюються органами державної податкової служби України. Ця частка визначається відношенням планового обсягу видатків на 2000 рік на забезпечення діяльності органів державної податкової служби України та підвідомчих їй установ до обсягу доходів зведеного бюджету на 2000 рік, що враховані під час прийняття цього Закону і контролюються органами державної податкової служби України.

Стаття 70. Установити, що керівники бюджетних установ і організацій (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання) лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ і організацій (військових формувань) в кошторисах доходів і видатків.

Стаття 71. Кабінету Міністрів України зарахувати заборгованість виробничого об'єднання "Південний машинобудівний завод" в сумі 103.607 тис. гривень та акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" в сумі 34.907 тис. гривень, що виникла внаслідок виконання кредитних і гарантійних зобов'язань держави за іноземними кредитами, наданими цим підприємствам, в рахунок погашення заборгованості державного лізингового фонду перед ними за отриману сільськогосподарську техніку.

Стаття 71-1. Абзац п'ятий пункту 11.6 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156, N 51, ст. 305; 1998 р., N 20, ст. 100; 1999 р., N 7, ст. 54) викласти в такій редакції:

"У період з 1 травня 2000 року до 1 січня 2001 року в разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку". ( Закон доповнено статтею 71-1 згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

Стаття 71-2. В рахунок погашення частини заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання по податках, зборах (обов'язкових платежах) до Державного бюджету України, за станом на 1 січня 2000 року додатково до затверджених Законом України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" обсягів Кабінету Міністрів України виділити кошти в сумі 1500000 тис. гривень на погашення заборгованості бюджетів усіх рівнів за електричну та теплову енергію та вугілля, спожиті бюджетними установами і організаціями, субсидії та пільги населенню, різницю в тарифах на житлово-комунальні послуги, яка склалася на ту ж саму дату, по видатках державного і місцевих бюджетів та спрямувати зазначені кошти на державну підтримку вугледобувних підприємств та погашення заборгованості підприємств і організацій за відвантажене вугілля.

Кабінету Міністрів України визначити механізм проведення зазначених взаєморозрахунків та спрямування цих коштів вугледобувними підприємствами на погашення заборгованості із заробітної плати та щомісячних регресних позовів шахтарям. ( Закон доповнено статтею 71-2 згідно із Законом N 1712-III від 11.05.2000 )

Стаття 72. Додатки N 1 - 5 до цього Закону є його невід'ємною частиною і підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному законодавством для оприлюднення самого Закону.

Стаття 73. Цей Закон набирає чинності та вводиться в дію з дня опублікування, крім статей 1 - 14, 19, 22, 24, 25, 27 - 32, 34, 40 - 42, 45, 46, 48, 56, 64, 68, 72, які вводяться в дію з 1 січня 2000 року.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 17 лютого 2000 року
N 1458-III

^ Наверх
наверх