Документ втратив чиннiсть!

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 82 від 02.03.2001
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 березня 2001 р. за N 238/5429

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державної податкової адміністрації України
N 1001 від 23.12.2010)

Про внесення змін до Положення про порядок розгляду скарг
платників податків органами державної податкової служби

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та необхідністю приведення у відповідність до названого Закону Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби НАКАЗУЮ:

1. Унести зміни до Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 березня 1998 року N 93 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 березня 1998 року за N 176/2616, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Начальнику Головного управління апеляцій Лонюку I.I. подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

3. Установити, що апеляційне узгодження податкового зобов'язання та розгляд первинних скарг на рішення здійснюється працівниками державних податкових інспекцій, податкове повідомлення або рішення яких оскаржується, уповноваженими на це керівником органу державної податкової служби (або його заступником), повторні скарги платників податків в органах державної податкової служби вищого рівня розглядаються підрозділами апеляцій або за дорученням керівника органу державної податкової служби (або його заступника) працівником іншого підрозділу.

4. Дія Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби поширюється на розгляд скарг платників податків щодо визначення сум податкових зобов'язань та рішень, прийнятих органами державної податкової служби після набрання чинності Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).

5. Начальнику управління справами Коваленку В.В. у десятиденний термін від дня реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити його тиражування та надсилання до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

6. Начальнику Головного управління масово-роз'яснювальної роботи Сисоєву В.О., головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, начальникам державних податкових інспекцій організувати розміщення цього наказу в засобах масової інформації та забезпечити дотримання його норм при розгляді скарг платників податків.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Ярошенка Ф.О.

Голова М.Я.Азаров

Затверджено
наказ Державної
податкової адміністрації України 03.03.98 N 93

(у редакції наказу Державної
податкової адміністрації
України від 02.03.2001 N 82)

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 березня 2001 р. за N 238/5429

Положення
про порядок подання та розгляду скарг платників
податків органами державної податкової служби

1. Кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України, в адміністративному або в судовому порядку.

2. Це Положення, розроблене на підставі норм, передбачених Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ), Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) та іншими законодавчими актами України щодо захисту прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і громадян, визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань, постанов про накладення адміністративних стягнень та рішень щодо визначення сум податкових зобов'язань, узгодження операцій із заставленими активами платника податків, узгодження плану реорганізації, продажу активів, що перебувають у податковій заставі, про застосування штрафних (фінансових) санкцій, арешт активів, покладення відповідальності за погашення залишкового боргу платника податків на третю особу, дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за ініціативою органу державної податкової служби.

Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків стосовно податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань з податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім увізного та вивізного мита, акцизного збору і податку на додану вартість та інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, внесків до Пенсійного фонду України, внесків до Фонду соціального страхування України.

Не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку). У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (розрахунку), такий платник податків зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.

Якщо орган державної податкової служби нараховує фізичній особі податкове зобов'язання, не пов'язане із здійсненням цією фізичною особою підприємницької діяльності, з використанням непрямих методів і фізична особа не погоджується з таким нарахуванням, спір вирішується виключно судом за поданням органу державної податкової служби.

До 1 січня 2005 року діє правило, за яким якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане органом державної податкової служби з використанням непрямого методу, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду (арбітражного суду) з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання. Зазначене стосується також визначення органом державної податкової служби третьої особи відповідальною за погашення залишкового податкового боргу платника податків.

3. Дія цього Положення не поширюється на розгляд скарг підприємств, установ, організацій і громадян на рішення, які зазначені в пункті 2 Положення, за наявності порушених кримінальних справ або щодо яких подано позови до арбітражного суду чи суду, а також на рішення податкової міліції.

З урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити в суді (арбітражному суді) рішення органу державної податкової служби про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти орган державної податкової служби про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Відмова в прийнятті скарги (заяви) платника податків забороняється. Реєстрація скарги (заяви) повинна відбуватися в день її подання або надходження до органу державної податкової служби, але не пізніше наступного робочого дня.

У скарзі (заяві) має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи, а для юридичної особи - її найменування, місцезнаходження;

2) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення або рішення, що оскаржується, дата і номер;

3) суть порушеного питання, прохання чи вимога;

4) про подання чи неподання позовної заяви до суду (арбітражного суду) про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби;

5) підпис фізичної особи або уповноваженої на те особи, а для юридичної особи - підпис керівника або представника юридичної особи, скріплений печаткою юридичної особи.

Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою або передана фізичною чи юридичною особою через представника.

Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної або юридичної особи подається її представником, то до скарги (заяви) додається копія довіреності (доручення), оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу (заяву) по суті, повертається особі, яка її подала, з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги (заяви).

Якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга (заява) в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу (заяву).

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

4. Подання первинної скарги

4.1. У разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

4.2. Скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби.

4.3. Якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у підпункті 4.2 цього пункту.

5. Подання повторної скарги

5.1. У разі коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до органу державної податкової служби вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Скарга в письмовій формі може подаватись на ім'я керівника органу державної податкової служби вищого рівня до органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується, чи безпосередньо до органу державної податкової служби вищого рівня. Про подання повторної скарги безпосередньо до органу державної податкової служби вищого рівня платник податків зобов'язаний одночасно повідомити орган державної податкової служби, який розглядав первинну скаргу (за місцем взяття на облік платника податків).

5.2. Скарга, що надійшла, реєструється в державній податковій адміністрації (інспекції), яка прийняла рішення, що оскаржується, і протягом трьох діб надсилається разом із документами, необхідними для розгляду, до органу державної податкової служби вищого рівня, а саме:

на рішення державної податкової інспекції в районі або місті, міжрайонної або об'єднаної державної податкової інспекції - до державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях;

на рішення державної податкової інспекції в районі міста з районним поділом - до державної податкової інспекції в місті, а в містах Києві і Севастополі - до відповідної міської державної податкової адміністрації;

на рішення державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - до Державної податкової адміністрації України.

5.3. До документів, які повинна подати державна податкова адміністрація (інспекція), податкове повідомлення про суми податкових зобов'язань або рішення якої оскаржується до органу державної податкової служби вищого рівня, належать:

акт перевірки, рішення про застосування фінансових санкцій та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено податкове зобов'язання;

податкове повідомлення про суми податкового зобов'язання;

первинна скарга платника податків.

У разі оскарження інших рішень органів державної податкової служби необхідно разом із первинною скаргою платника податків подати рішення, що оскаржуються платником податків (рішення щодо: узгодження операцій з заставленими активами платника податків; узгодження плану реорганізації, продажу активів, що знаходяться у податковій заставі; рішення: про арешт активів; про покладення відповідальності за погашення залишкового боргу платника податків на третю особу; про дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за ініціативою органу державної податкової служби).

У разі оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення необхідно подати акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Крім цього, необхідно подати зауваження та пояснення, якщо вони були подані особою під час перевірки і розгляду матеріалів перевірки та прийняття рішення чи винесення постанови, висновки державної податкової адміністрації (інспекції) щодо поданих зауважень і пояснень, рішення, прийняті за розглядом первинної скарги (заяви), а у відповідних випадках повторної скарги (заяви) платника податків - інші наявні у платника податків або державної податкової адміністрації (інспекції) документи, що засвідчують обставини справи. У висновку необхідно також зазначити про подання чи неподання особою позовної заяви до суду (арбітражного суду) про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби, оскарження до суду постанови по справі про адміністративне правопорушення, наявність постанови про порушення кримінальної справи.

Зазначені документи, за винятком висновків, подаються в копії.

5.4. Якщо платник податків до скарги не додав зазначених документів, орган державної податкової служби вищого рівня, що уповноважений розглядати скаргу, витребує від органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується, документи, передбачені підпунктом 5.3 пункту 5 цього Положення.

Якщо в повторній скарзі від платника податків, отриманій органом державної податкової служби вищого рівня, порушуються питання, що не розглядалися у первинній або повторній скарзі, зазначена скарга направляється на новий розгляд до органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується.

6. Скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У разі коли останній день строків, зазначених у підпунктах 4.2 і 4.3 пункту 4, підпунктах 5.1 і 5.2 пункту 5, пункті 8, включаючи встановлені за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), пункті 13 цього Положення припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

7. Скарга (заява), подана з порушенням порядку і строків, визначених пунктом 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.

Граничні строки для подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби підлягають продовженню керівником органу державної податкової служби (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

1) перебував за межами України;

2) перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

3) перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

4) мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;

5) був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

Продовження граничних строків для подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби із зазначених підстав здійснюється для платників податків - фізичних осіб, а також для посадових осіб юридичної особи, якщо протягом граничних строків, визначених у підпунктах 4.2 та 4.3 пункту 4 та підпункті 5.1 пункту 5 цього Положення, така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік та звітність.

8. Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника) на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги (заяви) документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), необхідних для розгляду скарги (заяви); необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з'ясування обставин справи).

У разі коли керівник органу державної податкової служби (або його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги (заяви) платника податків, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

9. Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обгрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;

3) скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) про податковий компроміс.

У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або органів державної податкової служби, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і органу державної податкової служби, рішення у межах апеляційного узгодження приймається на користь платника податків.

При обгрунтуванні рішень під час проведення апеляційних процедур органи державної податкової служби використовують також роз'яснення окремих положень податкового законодавства, наданих у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу вважаються відкликаними податкові повідомлення або податкові вимоги з дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.

У разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Зменшена сума податкового зобов'язання (податкового боргу) повинна бути сплачена платником податків або може бути оскаржена у строки, визначені цим Положенням.

Рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для платника податків ніж рішення, яке оскаржувалося. У разі збільшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повідомлення. Збільшена сума податкового зобов'язання повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою визначену цим Положенням із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.

З дня отримання платником податків рішення про скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) звільняються активи такого платника податків з податкової застави.

Скасування рішення органу державної податкової служби про адміністративний арешт зупиняє такий арешт активів платника податків.

У разі скасування органом державної податкової служби рішення про адміністративний арешт активів орган державної податкової служби вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів видання керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення про арешт активів та, за необхідності, приймає рішення про притягнення винних до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності.

Рішення Державної податкової адміністрації України, прийняте за розглядом скарги (заяви) платника податків, не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Працівник органу державної податкової служби, який уповноважений розглядати скаргу платника податків у межах адміністративної апеляційної процедури, має право в установленому Державною податковою адміністрацією України порядку пропонувати такому платнику податків компромісне рішення спору, яке полягає у задоволенні частини скарги платника податків під зобов'язання останнього погодитись з рештою податкових зобов'язань, нарахованих органом державної податкової служби.

Підставою для прийняття рішення щодо податкового компромісу є наявність в органі державної податкової служби таких наявних фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що запропонований податковий компроміс приведе до більш швидкого та/або більш повного погашення податкового зобов'язання порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спору на вирішення суду (арбітражного суду).

Податковий компроміс не може бути запропоновано платнику податків до того, як працівник органу державної податкової служби, уповноважений розглядати скаргу такого платника податків, не складе письмове обгрунтування доцільності податкового компромісу, що має бути розглянуте посадовою особою органу державної податкової служби, яка нарахувала оскаржуване податкове зобов'язання, а також посадовою особою, якій безпосередньо підпорядковується такий працівник. У разі коли платник податків погоджується на укладення податкового компромісу, зазначене рішення набирає чинності з моменту отримання письмової згоди керівника органу державної податкової служби вищого рівня, а сума податкового зобов'язання, яка визначена умовами податкового компромісу, вважається узгодженою, і таке рішення не може бути оскаржене у майбутньому.

10. За розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи платника податків чи громадянина приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву).

У вступній частині рішення зазначається повне найменування особи, яка подала скаргу (заяву): прізвище та ініціали громадянина або фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності, посадової особи платника податків юридичної особи, відомості про інших осіб, які брали участь у розгляді скарги (заяви), відомості про предмет оскарження якого стосується скарга (заява), дата прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата і номер зазначається за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції).

Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги (заяви), дата і номер податкового повідомлення про суми податкових зобов'язань, рішення або постанови і посада, прізвище та ініціали керівника органу державної податкової служби (або його заступника), який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання особи, яка подала скаргу (заяву).

В мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких грунтуються висновки посадової особи органу державної податкової служби, яка розглядала скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обгрунтовано відповідь на скаргу (заяву).

Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви) або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання особи, викладених у скарзі (заяві).

У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу (заяву) з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до органу державної податкової служби вищого рівня (у десятиденний термін з дня отримання рішення) або в судовому порядку.

У разі повного або часткового задоволення скарги (заяви) в рішенні даються вказівки органу державної податкової служби, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

Рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби ( або його заступник). Перший примірник рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків.

Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Другий примірник рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги платника податків, за резолюцією керівника органу державної податкової служби (або його заступника) передається структурному підрозділу, до функцій якого входить підготовка податкових повідомлень, для вчинення установлених законодавством дій і долучається разом з матеріалами розгляду скарги до справи платника податків з оподаткування.

Другий, а у відповідних випадках - третій, примірник рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, надсилається для виконання до органу державної податкової служби (рішення якого було оскаржено) за місцем взяття на облік платника податків і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги, які долучаються до справи платника податків з оподаткування.

Третій, а у відповідних випадках - четвертий, примірник рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги.

11. Якщо вмотивоване рішення за скаргою (заявою) платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), така скарга (заява) вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга (заява) вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.

12. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктами 4.2 і 4.3 пункту 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, для подання скарги (заяви) про перегляд рішення органу державної податкової служби у разі коли така скарга (заява) не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню;

днем порушення судом (арбітражним судом) провадження у справі за позовом платника податків щодо визнання недійсним рішення органу державної податкової служби.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

13. Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення подається до органу державної податкової служби, посадова особа якого винесла постанову. Скарга, що надійшла, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до органу державної податкової служби вищого рівня (посадовій особі, правомочній її розглядати).

Подання скарги на постанову органу державної податкової служби про накладення адміністративного стягнення протягом десяти днів від дня винесення постанови зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

Скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядаються в десятиденний строк з дня їх надходження.

Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються органами державної податкової служби.

Порушений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений на підставі заяви особи керівником органу державної податкової служби (або його заступником), правомочним розглядати скаргу.

14. За наслідками розгляду скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення керівник органу державної податкової служби (або його заступник), правомочний розглядати скаргу, приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) зменшує розмір штрафу в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за це правопорушення.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою органу державної податкової служби, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

15. Особа, яка подала скаргу (заяву) на рішення (постанову) органу державної податкової служби, має право:

1) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу (заяву), та брати участь у перевірці поданої скарги (заяви);

2) ознайомитися з матеріалами перевірки;

3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом державної податкової служби, який розглядає скаргу (заяву);

4) бути присутньою при розгляді скарги (заяви);

5) користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

6) одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги (заяви);

7) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги (заяви);

8) вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;

9) відкликати або анулювати подану скаргу (заяву) в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги (заяви). Відкликання або анулювання скарги (заяви) проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу (заяву).

Начальник Головного управління апеляцій I.I.Лонюк