КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 1 жовтня 1999 р. N 1825
Київ

Про затвердження Програми поетапного
припинення використання
етильованого бензину в Україні

З метою припинення використання етильованого бензину в Україні Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Програму поетапного припинення використання етильованого бензину в Україні, що додається (далі - Програма).

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

забезпечити здійснення передбачених Програмою першочергових заходів, внести до Кабінету Міністрів України проекти законів України та інших нормативно-правових актів у визначені нею терміни;

щороку до 1 березня інформувати Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки про стан виконання завдань, передбачених Програмою.

3. Взяти до відома, що акціонерні товариства "Одеський нафтопереробний завод", "Укртатнафта", "Нафтопереробний комплекс "Галичина", "Лисичанськнафтооргсинтез", "Херсоннафтопереробка", "Нафтохімік Прикарпаття" вживатимуть заходів до припинення виробництва етильованого бензину у визначені Програмою терміни.

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджена
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 жовтня 1999 р. N 1825

Програма
поетапного припинення використання
етильованого бензину в Україні

Загальні положення

Ця Програма підготовлена з метою виконання Загальноєвропейської стратегії поступового припинення використання етильованого бензину та Протоколу про важкі метали до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, прийнятих у червні 1998 року у м. Орхус (Данія) на Четвертій Конференції міністрів "Навколишнє середовище для Європи".

Поетапне припинення використання етильованого бензину є важливим заходом поліпшення стану навколишнього природного середовища і здоров'я населення України та Європи.

У 1998 році в Україні використано 5074 тис. тонн бензину, з них 4891,1 тис. тонн (96 відсотків) неетильованого, 182,9 тис. тонн (4 відсотки) етильованого.

Вітчизняна нафтопереробна промисловість виробляє 90 відсотків низькооктанового бензину і 10 відсотків - високооктанового. У той же час попит на високооктановий бензин складає 35 відсотків, але українські нафтопереробні заводи, які використовують застарілі технології, не задовольняють попит на нього.

Майже половина необхідного бензину імпортується переважно з Росії та країн Балтії. У 1998 році в Україну було завезено 2030 тис. тонн бензину, з них 1 відсоток етильованого.

Існуюча система ціноутворення та оподаткування не стимулює випуск та використання неетильованого бензину в Україні. Оптово-промислова ціна на вітчизняний бензин вища за імпортний у середньому на 2 відсотки, що ставить вітчизняного виробника у невигідні умови і сприяє надходженню імпортного бензину.

Недостатній контроль за системою реалізації палива, відсутність прямих взаємозв'язків між його виробниками та реалізаторами призводить до того, що свинець може добавлятися в бензин на одному з етапів його розподілу. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1442 Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами не передбачають роздільну систему зберігання і реалізації на автозаправних станціях етильованого та неетильованого бензинів.

Для зменшення забруднення навколишнього природного середовища та поліпшення екологічної ситуації в країні Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17 вересня 1996 р. N 1139 "Про деякі питання ввезення імпортних автомобілів", якою передбачено, що з 1 січня 2003 р. забороняється експлуатація легкових автомобілів, не обладнаних пристроєм для нейтралізації ядучих фракцій вихлопних газів (каталізатором), але їх експлуатація можлива тільки за умови відсутності тетраетилсвинцю у бензині.

Метою розроблення цієї Програми є:

припинення до 1 січня 2005 р. реалізації етильованого бензину;

забезпечення не пізніше 1 січня 2002 р. частки неетильованого бензину, що реалізується, на рівні 80 відсотків;

установлення не пізніше 1 січня 2001 р. максимального вмісту свинцю в етильованому бензині не більше 0,15 г/л, а в неетильованому бензині - не більше 0,013 г/л.

Першочергові заходи реалізації Програми

Виконанню Програми сприятиме реалізація таких першочергових заходів:

здійснення реконструкції установок каталітичного риформінгу та введення потужностей з випуску високооктанового неетильованого бензину на нафтопереробних заводах згідно з додатком 1;

прийняття відповідних нормативно-правових актів щодо забезпечення припинення використання етильованого бензину в Україні згідно з додатком 2.

Механізм реалізації Програми

1. З метою нормативно-правового забезпечення реалізації Програми необхідно:

переглянути діючі нормативно-правові акти щодо переведення автотранспорту України на використання неетильованого бензину;

внести зміни до:

- Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" (313/96-ВР) у частині встановлення ставок акцизного збору на бензин, що містить тетраетилсвинець, які збільшуються у 2 рази для низькооктанового бензину і у 1,5 раза для високооктанового бензину, а ставки специфічного ввізного мита - у 1,5 раза для всіх марок бензинів порівняно з неетильованим бензином;

- Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) у частині встановлення адміністративної відповідальності за порушення правил торгівлі нафтопродуктами;

- постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1442 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" у частині впровадження системи роздільного приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку етильованого та неетильованого бензинів;

розробити та запровадити в установленому порядку державний стандарт на бензин з визначенням граничних норм вмісту свинцю, бензолу та ароматичних вуглеводнів, які б відповідали вимогам директив Європейського Союзу;

підготувати проект постанови Кабінету Міністрів України щодо запровадження систематичного контролю за якістю нафтопродуктів, що реалізуються в оптовій та роздрібній торгівлі;

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону України про заборону ввезення і реалізації на території України етильованого бензину та свинцевих добавок.

2. Фінансування комплексу першочергових заходів Програми здійснюється за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а також інших джерел, у тому числі вітчизняних та іноземних інвесторів.

Передбачається переглянути нормативи збору за забруднення атмосферного повітря у разі використання етильованого бензину та внести відповідні зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. N 634 "Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища" та від 1 березня 1999 р. N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору". Пропонується встановити нормативи збору за забруднення атмосферного повітря у разі використання етильованого бензину в перший рік після прийняття нормативно-правових актів - 2 відсотки, у другий і третій роки - 3 відсотки, у четвертий і п'ятий роки - 4 відсотки від оптово-промислової та митної ціни на бензин.

Акумулювання коштів від збору за забруднення атмосферного повітря у разі використання етильованого бензину буде здійснюватися в Державному фонді охорони навколишнього природного середовища. Кошти від зборів спрямовуватимуться виключно на фінансування заходів, пов'язаних з переходом на виробництво неетильованого бензину та скороченням викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

3. Загальне керівництво реалізацією Програми здійснюватиметься Мінекобезпеки разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади. Центральні та місцеві органи виконавчої влади відповідальні за виконання першочергових заходів, передбачених у додатках 1 та 2 до цієї Програми. Мінекобезпеки здійснює постійний контроль за ходом реалізації Програми і, за необхідності, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо її вдосконалення.

Етапи реалізації Програми

Виконання Програми намічено завершити до 2005 року.

На першому етапі (до 1 січня 2001 р.) заплановано створити необхідну нормативно-правову базу поступового припинення використання етильованого бензину, а саме:

розробити та впровадити державний стандарт на бензин;

внести зміни і доповнення до діючих законів та інших нормативно-правових актів;

вирішити питання про джерела фінансування заходів, передбачених Програмою;

припинити виробництво та імпорт етильованого бензину з вмістом свинцю понад 0,15 г/л.

На другому етапі ( до 1 січня 2002 р.) передбачається:

впровадити системи роздільного приймання, зберігання та відпуску етильованого та неетильованого бензинів;

забезпечити частку неетильованого бензину, що реалізується на рівні не менш як 80 відсотків;

організувати контроль якості бензину під час його зберігання та реалізації через мережу автозаправних станцій.

На третьому етапі (до 1 січня 2005 р.) планується:

реконструювати підприємства нафтопереробної промисловості, що дозволить припинити випуск етильованого бензину;

заборонити імпорт та використання в Україні етильованого бензину і свинцевих добавок до нього.

Соціальні, економічні та екологічні
наслідки реалізації Програми

Очікується, що реалізація заходів Програми сприятиме:

зменшенню викидів свинцю від пересувних джерел у повітря міст і населених пунктів;

розв'язанню проблеми зменшення викидів токсичних речовин, для чого необхідно обладнати автомобілі пристроями для нейтралізації ядучих фракцій відпрацьованих газів;

поліпшенню стану навколишнього природного середовища та здоров'я населення України;

підвищенню якості бензину;

впровадженню нових економічних механізмів та концептуальних підходів до охорони навколишнього природного середовища;

систематизації законодавства України у галузі охорони атмосферного повітря і гармонізації його із законодавством Європейського Союзу;

розширенню міжнародного співробітництва і об'єднанню зусиль у справі охорони атмосферного повітря, виконанню зобов'язань України, що випливають з Протоколу про важкі метали до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані.