ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
21.09.2007 N 338

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 жовтня 2007 р. за N 1220/14487

Про затвердження Положення про порядок
проведення виїзних, невиїзних (камеральних)
перевірок щодо дотримання банками, іншими
фінансовими установами, національним оператором
поштового зв'язку вимог валютного
законодавства України та перевірок пунктів обміну
іноземної валюти на території України

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
N 589 від 30.12.2010
N 118 від 26.04.2011
N 304 від 16.07.2012
N 387 від 20.09.2012
N 637 від 07.10.2014
N 255 від 15.04.2015
N 392 від 19.06.2015
N 383 від 07.09.2016
N 126 від 11.12.2017
N 97 від 06.09.2018)

Відповідно до статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", статей 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України (додається).

2. Унести до Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за N 209/4430 (зі змінами), такі зміни:

2.1. У першому реченні пункту 3.2 розділу 3 слова "де безпосередньо здійснювалася відповідна перевірка" замінити словами "що перевірявся (перевірялася)".

2.2. У додатках до Положення слова "де проводиться перевірка" замінити словами "яка перевіряється".

3. Визнати такими, що втратили чинність:

Правила проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 04.07.2001 N 259, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.07.2001 за N 622/5813;

Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.09.2002 N 352, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.10.2002 за N 818/7106;

постанову Правління Національного банку України від 17.02.2004 N 49 "Про внесення змін до Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за N 261/8860;

пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 20.10.2004 N 493 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.01.2005 за N 32/10312;

постанову Правління Національного банку України від 25.08.2005 N 313 "Про внесення змін до Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09.09.2005 за N 1023/11303;

пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 01.09.2005 N 326 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.09.2005 за N 1073/11353.

4. Департаменту валютного контролю та ліцензування (О.Г.Біланенко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України для використання в роботі.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови О.В.Савченка, Департамент валютного контролю та ліцензування (О.Г.Біланенко), начальників територіальних управлінь Національного банку України.

6. Постанова набирає чинності 1 січня 2008 року.

В.о. Голови А.В.Шаповалов

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
21.09.2007 N 338

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 жовтня 2007 р. за N 1220/14487

Положення
про порядок проведення виїзних, невиїзних
(камеральних) перевірок щодо дотримання банками,
іншими фінансовими установами, національним
оператором поштового зв'язку вимог валютного
законодавства України та перевірок пунктів
обміну іноземної валюти на території України

(У тексті Положення слова "фахівці", "вповноважені працівники" у всіх
відмінках та числах замінено словами "уповноважені працівники"
у відповідних відмінках та числах згідно з Постановою
Національного банку N 383 від 07.09.2016)

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", статей 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за N 209/4430 (далі - Положення про валютний контроль), інших нормативно-правових актів з метою встановлення єдиного порядку організації та проведення Національним банком України (далі - Національний банк) виїзних і невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України, а також перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України.

1.2. Це Положення визначає порядок проведення виїзних та невиїзних (камеральних) перевірок банків, філій іноземних банків та їх підрозділів (далі - банки), інших фінансових установ, їх відокремлених підрозділів і структурних одиниць цих підрозділів, а також національного оператора поштового зв'язку та його об'єктів поштового зв'язку (далі - фінансові установи), що отримали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, щодо дотримання ними вимог валютного законодавства України, а також установлює порядок проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти банків, фінансових установ та юридичних осіб, які діють на підставі агентських договорів з банками та фінансовими установами (далі - пункти обміну).

(Пункт 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 304 від 16.07.2012)

1.3. Перевірки банків і фінансових установ щодо дотримання ними вимог валютного законодавства України (далі - перевірки) проводять уповноважені працівники структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, до компетенції якого належить здійснення контролю за банками, фінансовими установами (далі - Департамент), з метою дотримання банками та фінансовими установами валютного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку (далі - валютне законодавство). До перевірок належать виїзні та невиїзні (камеральні) перевірки.

(Абзац перший пункту 1.3 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 118 від 26.04.2011, N 255 від 15.04.2015, N 392 від 19.06.2015, N 383 від 07.09.2016)

Виїзними перевірками є планові та позапланові перевірки, які проводяться уповноваженими працівниками Департаменту (далі - уповноважені працівники) за місцезнаходженням банків (фінансових установ), що перевіряються. Зазначені перевірки проводяться відповідно до вимог глав 1 - 5, 7 та 8 цього Положення.

(Абзац другий пункту 1.3 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 392 від 19.06.2015)

Невиїзними (камеральними) перевірками (далі - невиїзні перевірки) є позапланові перевірки, які проводяться уповноваженими працівниками в приміщеннях Департаменту на підставі даних статистичної звітності та/або інших документів. Зазначені перевірки проводяться відповідно до вимог цієї глави, пунктів 2.2, 2.3, 2.5-2.7, 2.9, 2.14 глави 2, пунктів 3.1, 3.10 глави 3, пунктів 4.1 - 4.3, 4.8, 4.10, 4.11 глави 4, глави 6, пунктів 7.1 - 7.4, 7.8, 7.9 глави 7, глави 8 цього Положення.

(Абзац третій пункту 1.3 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 304 від 16.07.2012, N 392 від 19.06.2015, N 383 від 07.09.2016)

1.4. Перевірки кас банків (фінансових установ) і пунктів обміну проводяться уповноваженими працівниками Департаменту щодо дотримання ними встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій. Організація, проведення та оформлення матеріалів за результатами проведення таких перевірок здійснюються відповідно до глави 9 цього Положення.

(Пункт 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 392 від 19.06.2015; в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

1.5. Виїзні та невиїзні перевірки, а також перевірки пунктів обміну не виконують завдань і не замінюють аудиторських перевірок, що проводяться для підтвердження достовірності бухгалтерського балансу та звітності банків (фінансових установ), інспекційних перевірок, що проводяться службою банківського нагляду Національного банку відповідно до статті 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - інспекційна перевірка) та вповноваженими органами відповідно до статті 30 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а також документальних ревізій, що призначаються компетентними органами для збирання доказів за кримінальними, адміністративними, цивільними та іншими справами, що перебувають у їх провадженні.

1.6. Терміни в Положенні вживаються відповідно до визначень, наведених у Декреті, Положенні про валютний контроль, Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року N 502, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 14 січня 2003 року за N 21/7342 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 30 квітня 2014 року N 249), Положенні про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 20 червня 2011 року N 197, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 липня 2011 року за N 852/19590 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 31 липня 2015 року N 499), Положенні про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року N 346, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за N 1590/21902, та інших нормативно-правових актах України.

(Пункт 1.6 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

2. Організація проведення перевірок

2.1. Планові виїзні перевірки [крім перевірок кас банків (фінансових установ) та пунктів обміну щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] проводять уповноважені працівники відповідно до плану перевірок, який складає щороку Департамент та затверджує Голова Національного банку або уповноважена особа Національного банку, яка згідно з розподілом функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво Департаментом (далі - план перевірок). Складання та затвердження плану перевірок здійснюються без урахування перевірок кас банків (фінансових установ) та пунктів обміну щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій.

До плану перевірок можуть бути включені такі банки та фінансові установи:

щодо яких отримана письмова інформація про порушення ними валютного законодавства;

аналіз статистичної звітності та/або інших документів яких свідчить про можливі порушення валютного законодавства;

перелік яких визначається за результатами проведеної Національним банком оцінки ризиків використання послуг банків/послуг з переказу коштів небанківськими фінансовими установами-резидентами, які є платіжними організаціями та/або членами чи учасниками платіжних систем, їх відокремленими підрозділами (крім операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів), для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

(Пункт 2.1 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 126 від 11.12.2017)

2.2. Позапланові виїзні або невиїзні перевірки проводять уповноважені працівники за наявності обґрунтованих підстав, до яких належать:

результати аналізу статистичної звітності, інформація, документи (їх копії та/або витяги з них), отримані від банку/фінансової установи, що можуть свідчити про порушення валютного законодавства, ознаки здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі - ризикова діяльність);

(Абзац другий пункту 2.2 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 126 від 11.12.2017)

інформація, отримана Національним банком, зокрема від державних органів, про факти, що можуть свідчити про порушення вимог валютного законодавства, законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство з питань фінансового моніторингу), здійснення ризикової діяльності;

негативні тенденції на валютному ринку України, що виявлені під час виконання Національним банком законодавчо закріпленої за ним функції із забезпечення стабільності грошової одиниці України;

результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу.

Підставою для проведення позапланової перевірки може бути також наявність у Департаменту інформації, зокрема одержаної під час надання банками (фінансовими установами) відповідних пакетів документів, щодо здійсненої або запланованої реорганізації банку (фінансової установи) чи його (її) підрозділів або щодо припинення діяльності підрозділів банку (фінансової установи);

(Пункт 2.2 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 2.3 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 304 від 16.07.2012)

2.3. Під час проведення планових та позапланових перевірок уповноважені працівники використовують комплексний метод (лише для виїзних перевірок) або метод за окремими питаннями, суцільний або вибірковий порядок.

2.4. Комплексний метод перевірки передбачає перевірку валютних операцій, що здійснювалися банком (фінансовою установою) та його клієнтами протягом періоду, який підлягає перевірці, щодо їх відповідності чинному в цей період валютному законодавству та охоплює весь перелік питань, які підлягають перевірці в банку (фінансовій установі), визначений у додатку до цього Положення, та обмежений відповідно до переліку операцій, що можуть здійснювати банки (фінансові установи) - юридичні особи на підставі отриманої генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, а їх структурні підрозділи - відповідно до дозволу, наданого юридичною особою.

2.5. Перевірка методом за окремими питаннями передбачає перевірку валютних операцій, що здійснювалися банком (фінансовою установою) та/або його клієнтами протягом періоду, що підлягає перевірці, щодо їх відповідності окремим нормам чинного протягом цього періоду валютного законодавства та може охоплювати лише одне або декілька питань з переліку, що додається до цього Положення.

2.6. Суцільний порядок перевірки передбачає перевірку всіх без винятку валютних операцій, що здійснювалися банком (фінансовою установою) та його клієнтами протягом періоду, що підлягає перевірці, щодо відповідності цих операцій валютному законодавству в цілому під час перевірки комплексним методом та окремим нормам валютного законодавства під час перевірки методом за окремими питаннями.

2.7. Вибірковий порядок перевірки передбачає перевірку валютних операцій, що вибрані уповноваженими працівниками на власний розсуд та проводилися банком (фінансовою установою) та його клієнтами протягом періоду, що підлягає перевірці, щодо їх відповідності чинному в цей період валютному законодавству в цілому під час перевірки комплексним методом та щодо відповідності цих операцій деяким нормам чинного в період, що підлягає перевірці, валютного законодавства під час перевірки методом за окремими питаннями. Передусім вибірці підлягають безготівкові валютні операції на суму, що перевищує еквівалент 50 000 євро, та операції з готівковою іноземною валютою на суму, що перевищує еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком.

2.8. Планова (позапланова) виїзна перевірка проводиться уповноваженими працівниками як самостійно, так і в складі інспекційних перевірок, що проводить Національний банк із залученням уповноважених працівників різних структурних підрозділів Національного банку в межах їх компетенції та за згодою керівників цих структурних підрозділів.

В окремих випадках проведення планової чи позапланової виїзної перевірки здійснюється одночасно з перевірками контрольних та/або правоохоронних органів.

Під час проведення таких перевірок зазначені органи діють у межах повноважень, наданих їм законодавством України.

(Пункт 2.8 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 392 від 19.06.2015)

2.9. До перевірки не можуть залучатися уповноважені працівники, які мають близьких родичів (дружина, чоловік, батьки, діти, сестри, брати), які обіймають керівні посади в органах управління банку (фінансової установи), що перевіряється. Працівник, якого призначають проводити перевірку, повинен повідомити про наявні в нього підстави не брати в ній участі. Якщо він приховує таку інформацію, то несе відповідальність згідно із законодавством України.

2.10. Для проведення виїзної перевірки з уповноважених працівників утворюється робоча група. Керівник робочої групи призначається зі складу її членів. Чисельність робочої групи визначається залежно від періоду та обсягу матеріалів, що підлягають виїзній перевірці. Мінімальний склад робочої групи - 2 чоловіки.

Якщо перевіряється незначний обсяг матеріалів, то виїзна перевірка проводиться без формування робочої групи, тобто одним уповноваженим працівником Департаменту, який у такому разі виконує обов'язки керівника робочої групи.

(Абзац другий пункту 2.10 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 392 від 19.06.2015)

2.11. Письмове доручення директора Департаменту або уповноваженої особи Національного банку (далі - керівники перевірки), є підставою для проведення планової виїзної перевірки та надається відповідно до плану перевірок.

(Абзац перший пункту 2.11 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 383 від 07.09.2016, N 97 від 06.09.2018)

Позапланові виїзні перевірки [крім перевірок кас банків (фінансових установ) та пунктів обміну щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] призначають за письмовим чи усним дорученням Голови Національного банку або уповноваженої особи Національного банку, яка за розподілом функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво Департаментом, що оформляється у формі розпорядження.

(Абзац другий пункту 2.11 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

Розпорядження Голови Національного банку або уповноваженої особи Національного банку, яка за розподілом функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво Департаментом, є підставою для проведення Департаментом позапланової виїзної перевірки [крім перевірок кас банків (фінансових установ) та пунктів обміну щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій].

(Абзац третій пункту 2.11 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

У розпорядженні про призначення позапланової виїзної перевірки зазначається таке:

повне найменування та місцезнаходження банку (фінансової установи);

підстава і мета перевірки;

період, що підлягає перевірці;

строк проведення перевірки (дати початку та закінчення перевірки);

перелік питань, що підлягають перевірці;

склад робочої групи та її керівник (прізвища й ініціали уповноважених працівників) або прізвище та ініціали уповноваженого працівника (якщо перевірка проводиться без формування робочої групи);

інше (у разі потреби).

(Абзац дванадцятий пункту 2.11 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Абзац тринадцятий пункту 2.11 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 2.11 глави 2 в редакції Постанов Національного банку N 304 від 16.07.2012, N 392 від 19.06.2015)

2.12. У письмовому дорученні на проведення виїзної перевірки зазначаються:

(Абзац перший пункту 2.12 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 304 від 16.07.2012)

повне найменування та місцезнаходження банку (фінансової установи), що перевірятиметься;

підстава проведення перевірки;

склад робочої групи та її керівник (прізвища та ініціали уповноважених працівників) або прізвище та ініціали уповноваженого працівника (якщо перевірка проводиться без формування робочої групи);

метод проведення перевірки (комплексний чи за окремими питаннями);

період, що підлягає перевірці;

строк проведення перевірки (дати початку та закінчення перевірки);

інше (у разі потреби).

У разі проведення виїзної перевірки методом за окремими питаннями разом з наданням доручення затверджується перелік питань для робочої групи (уповноваженого працівника), за якими проводиться перевірка.

Перелік питань оформляється у формі додатка до доручення, що затверджується керівником перевірки, або викладається в тексті доручення.

(Абзац десятий пункту 2.12 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

У дорученні може бути встановлено право керівника робочої групи (уповноваженого працівника) під час проведення виїзної перевірки самостійно або за погодженням з керівником перевірки доповнювати чи уточнювати перелік питань, за якими проводитиметься виїзна перевірка, а також розширювати період, який охоплюється перевіркою.

(Абзац одинадцятий пункту 2.12 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

2.13. Керівник робочої групи (уповноважений працівник) подає керівникові банку (фінансової установи)-1 оригінал доручення (розпорядження) на проведення виїзної перевірки.

(Абзац другий пункту 2.13 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

__________

-1 Керівник банку (фінансової установи) - керівник (особа, яка виконує його обов'язки) структурного підрозділу банку (фінансової установи), що перевіряється.

(Пункт 2.13 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 304 від 16.07.2012)

2.14. Виїзні та невиїзні перевірки проводяться у строки, що потрібні й достатні для виконання запланованого обсягу перевірки.

Строк проведення виїзної перевірки до 30 робочих днів уключно.

(Абзац другий пункту 2.14 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 383 від 07.09.2016, N 97 від 06.09.2018)

Зазначений строк може бути продовжений до 30 робочих днів керівником перевірки шляхом доповнення до доручення.

(Абзац третій пункту 2.14 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 383 від 07.09.2016, N 97 від 06.09.2018)

(Абзац четвертий пункту 2.14 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 97 від 06.09.2018)

(Абзац п'ятий пункту 2.14 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 97 від 06.09.2018)

(Пункт 2.15 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

2.15. Виїзні перевірки організовуються таким чином, щоб не порушувати режим роботи банків (фінансових установ), що перевіряються.

Керівник перевірки має право прийняти письмове рішення про відміну розпочатої виїзної перевірки, у якому повинні зазначатися причини її відміни.

(Абзац другий пункту 2.15 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

3. Порядок проведення перевірок

3.1. Для підготовки до виїзної або невиїзної перевірки членам робочої групи (уповноваженому працівнику) надається до п'яти робочих днів для планових та до трьох робочих днів для позапланових перевірок.

(Абзац перший пункту 3.1 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

Протягом цього часу в разі проведення виїзної перевірки керівник робочої групи інформує її членів про завдання (рекомендації, указівки) перевірки, а також проводить інструктаж щодо порядку взаємодії з працівниками банку (фінансової установи) під час проведення виїзної перевірки, у тому числі стосовно суворого дотримання етичних норм спілкування.

До початку проведення виїзної або невиїзної перевірки члени робочої групи (уповноважений працівник) зобов'язані:

вивчити матеріали попередніх перевірок (якщо є) з метою подальшого контролю за тими напрямами роботи банку (фінансової установи), за якими раніше були виявлені порушення валютного законодавства та/або виявлені під час попередніх перевірок ризики допущення порушень внаслідок недосконалості процедур внутрішнього контролю;

(Абзац четвертий пункту 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 637 від 07.10.2014)

провести аналіз інформації, що міститься у звітності та інших документах, отриманих Департаментом (зокрема шляхом отримання Департаментом доступу до електронних документів, їх копій, отримання копій електронних документів на паперових носіях) у зв'язку з діяльністю банку (фінансової установи), за період, що підлягає перевірці;

(Абзац п'ятий пункту 3.1 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

деталізувати питання, що підлягають перевірці, на підставі результатів аналізу вищезазначеної інформації, а також відповідно до доручення на перевірку.

3.2. Про проведення планової виїзної перевірки, крім виїзної перевірки каси банку (фінансової установи), пункту обміну щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій, Департамент зобов'язаний повідомити керівника банку (фінансової установи) не пізніше ніж за 10 днів до її початку.

(Абзац перший пункту 3.2 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 392 від 19.06.2015, N 383 від 07.09.2016)

Позапланову виїзну перевірку, крім виїзної перевірки каси банку (фінансової установи), пункту обміну щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій, розпочинають з повідомлення (або не повідомляючи) керівника банку (фінансової установи), пункту обміну про початок її здійснення. Рішення про потребу та терміни здійснення попереднього повідомлення керівника банку (фінансової установи) приймає керівник перевірки.

(Абзац другий пункту 3.2 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 383 від 07.09.2016, N 97 від 06.09.2018)

(Абзац третій пункту 3.2 глави 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

3.3. Про виїзну перевірку [крім перевірок кас банків (фінансових установ) та пунктів обміну щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] повідомляється в письмовій формі. Повідомлення про виїзну перевірку [крім перевірок кас банків (фінансових установ) та пунктів обміну щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] може містити вимоги щодо проведення відповідних підготовчих заходів, а саме: підготовки потрібних для перевірки документів, виділення ізольованого службового приміщення для робочої групи (уповноваженого працівника), обладнання його технічними засобами, подання до початку перевірки потрібних для процесу підготовки до перевірки матеріалів та інформації.

(Пункт 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

3.4. Члени робочої групи або уповноважений працівник (якщо виїзна перевірка проводиться без формування робочої групи) розпочинають проведення виїзної перевірки з пред'явлення доручення (розпорядження) на виїзну перевірку банку (фінансової установи) та службових посвідчень (або паспорта чи документа, що його замінює) керівнику банку (фінансової установи) або особі, яка виконує його обов'язки.

(Абзац перший пункту 3.4 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 637 від 07.10.2014, N 383 від 07.09.2016)

Банк (фінансова установа) зобов'язаний (зобов'язана) за наявності в уповноважених працівників (працівника) доручення (розпорядження) на виїзну перевірку банку (фінансової установи) та службових посвідчень (або паспорта чи документа, що його замінює) допустити уповноважених працівників (працівника) до проведення виїзної перевірки.

(Пункт 3.4 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 304 від 16.07.2012)

3.5. Керівник банку (фінансової установи) зобов'язаний виділити робочій групі (уповноваженому працівнику) на період проведення виїзної перевірки робоче місце в окремому від працівників банку (фінансової установи) та сторонніх осіб ізольованому службовому приміщенні, що обладнане потрібними меблями, вогнетривкою шафою для зберігання документів на паперових носіях, комп'ютерною технікою, калькулятором, забезпечити можливість користуватися технічними засобами, зазначеними у підпункті "б" пункту 4.1 глави 4 цього Положення.

(Абзац перший пункту 3.5 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

На весь період виїзної перевірки вхід у це приміщення особам, які не є членами робочої групи, без дозволу керівника робочої групи забороняється.

Якщо виділити окреме від працівників банку (фінансової установи) та сторонніх осіб ізольоване службове приміщення неможливо, то робочій групі, виходячи з її чисельності, за згодою її керівника виділяється окреме робоче місце від працівників, обладнане згідно з вимогами абзацу першого цього пункту таким чином, щоб забезпечити належні умови для її роботи.

3.6. Під час проведення виїзної перевірки банк (фінансова установа) зобов'язаний подати документи (надати доступ до електронних документів, їх копій та/або надати копії електронних документів на паперових носіях) та інші матеріали, що вимагають члени робочої групи (уповноважений працівник), до службового приміщення на робоче місце членів робочої групи (уповноваженого працівника) в установлені ними (ним) терміни та порядку. У разі неможливості подання документів (надання доступу до електронних документів, їх копій та/або надання копій електронних документів на паперових носіях) на вимогу членів робочої групи (уповноваженого працівника) керівник банку (фінансової установи) або вповноважена ним особа зобов'язаний надати керівникові робочої групи (уповноваженому працівнику) письмове пояснення з цього приводу.

(Абзац перший пункту 3.6 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

Після закінчення робочого дня документи та матеріали на паперових носіях зберігаються у вогнетривкій шафі в службовому приміщенні, що виділене для розміщення робочої групи (уповноваженого працівника), якою (яким) проводиться виїзна перевірка. За потреби всі або частина цих матеріалів і документів щодня можуть повертатися членами робочої групи (уповноваженим працівником) працівникам банку (фінансової установи) на місця їх постійного зберігання (використання).

(Абзац другий пункту 3.6 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

3.7. Під час проведення виїзної перевірки з ініціативи керівника робочої групи або банку (фінансової установи) отримання та повернення документів і матеріалів можуть здійснюватися із зазначенням часу, засвідченим підписом керівника робочої групи та підписом керівника банку (фінансової установи) або уповноваженої особи банку (фінансової установи), у відповідних актах приймання-передавання документів, які складаються в двох примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін).

(Пункт 3.7 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

3.8. Виділене робочій групі (уповноваженому працівнику) для проведення виїзної перевірки приміщення (або вогнетривка шафа) після закінчення робочого дня може опечатуватися одним з її членів.

3.9. Виїзні перевірки можуть проводитися шляхом вивчення документів (у тому числі електронних документів), інформації, що міститься в базах даних банку (фінансової установи), співбесід з працівниками банку (фінансової установи), проведення підрахунків, з’ясування процедур внутрішнього контролю за проведенням валютних операцій.

(Пункт 3.9 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 637 від 07.10.2014, N 383 від 07.09.2016)

3.10. Обсяг документів та їх вигляд (оригінали або копії), що запитуються для проведення виїзної або невиїзної перевірки, визначає керівник робочої групи (уповноважений працівник) з урахуванням обсягу валютних операцій, які проводив банк (фінансова установа) протягом періоду, що перевіряється, завдань виїзної або невиїзної перевірки, методу (комплексного або за окремими питаннями) та порядку (суцільного або вибіркового) перевірки.

Банк (фінансова установа) подає всі документи (надає доступ до всіх електронних документів, їх копій та/або надає копії електронних документів на паперових носіях), що запитує робоча група (уповноважений працівник) з метою проведення виїзної або невиїзної перевірки, уключаючи установчі документи; протоколи засідань органів управління банку (фінансової установи); накази та інші розпорядчі документи, що видані керівниками банку (фінансової установи); акти внутрішнього контролю; акти перевірок наглядових і контрольних органів; аудиторські висновки; договори (контракти), акти виконаних робіт (наданих послуг), вантажні митні декларації; первинні та інші бухгалтерські, обліково-звітні та грошово-розрахункові документи; документи, що пов'язані з організаційно-технічним забезпеченням діяльності банку (фінансової установи).

(Абзац другий пункту 3.10 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

За потреби члени робочої групи (уповноважений працівник) запитують копії зазначених вище документів (у тому числі копії електронних документів на паперових носіях), які мають бути належним чином засвідчені банком (фінансовою установою).

(Абзац третій пункту 3.10 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

3.11. Відокремлені підрозділи банків (фінансових установ), а також структурні одиниці цих підрозділів з метою забезпечення проведення виїзної або невиїзної перевірки цих підрозділів зобов'язані подавати оригінали або копії всіх документів (надавати доступ до всіх електронних документів, їх копій та/або надавати копії електронних документів на паперових носіях), що запитує робоча група/уповноважений працівник.

(Пункт 3 глави 3 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 118 від 26.04.2011; в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

4. Права та обов'язки уповноважених працівників і
керівника банку (фінансової установи)

4.1. Уповноважені працівники під час проведення перевірок мають право:

1) під час проведення виїзних перевірок входити/виходити до/із приміщення банку (фінансової установи), у тому числі до приміщень, що використовуються для зберігання документів (до архіву), де здійснюється комп'ютерне оброблення даних, каси разом [за ініціативи керівника робочої групи або банку (фінансової установи)] із працівниками банку (фінансової установи);

2) користуватися необхідними для проведення виїзної перевірки технічними засобами, у тому числі комп'ютерами, флеш-картами та іншими електронними носіями інформації, мережею Інтернет, програмними засобами, копіювальними апаратами, сканерами, телефонами (у тому числі стільникового зв'язку), заносити в приміщення та виносити з приміщення банку (фінансової установи) технічні та програмні засоби;

3) отримувати від керівників і працівників банку (фінансової установи) потрібні для перевірки документи та матеріали (у тому числі отримувати доступ до електронних документів, їх копій та/або отримувати копії електронних документів на паперових носіях);

4) під час проведення виїзної перевірки виносити за межі банку (фінансової установи) копії документів, у тому числі виготовлені методом сканування або створення фотокопій, [електронні документи, їх копії], що можуть свідчити про порушення банком (фінансовою установою) валютного законодавства, ознаки здійснення банком ризикової діяльності;

5) отримувати від керівників і працівників банку (фінансової установи) довідки та усні роз'яснення, від керівників банку (фінансової установи) та/або підрозділів банку (фінансової установи), які здійснюють валютні операції, письмові пояснення в разі невиконання або неналежного виконання банком (фінансовою установою) протягом періоду, що підлягає перевірці, вимог валютного законодавства;

6) під час проведення виїзної перевірки отримувати повний доступ до автоматизованих банківських систем/автоматизованих систем, що забезпечують здійснення валютного контролю, системи автоматизації банківських операцій, інформаційних ресурсів для перегляду всіх операцій банку, фінансової установи та його (її) клієнтів за всіма рахунками з можливістю формування виписок руху коштів за рахунками (із зазначенням часу з точністю до секунди)/оборотно-сальдової відомості/інших звітів за період, що підлягає виїзній перевірці, інших функціональних можливостей зазначених у цьому пункті систем і ресурсів;

7) пред'являти до керівників і працівників банку (фінансової установи) інші вимоги, що пов'язані з їх обов'язками, передбаченими цим Положенням.

(Пункт 4.1 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

4.2. Уповноважені працівники в акті перевірки обов'язково відображають докладну інформацію про валютну операцію, зазначають реквізити і назви документів, на підставі яких здійснювалася та оформлялася ця валютна операція та щодо якої банк (фінансова установа) з будь-яких причин відмовляється подавати копії документів (надавати доступ до електронних документів, їх копій та/або надавати копії електронних документів на паперових носіях), які свідчать про порушення валютного законодавства.

Інформація, зазначена в акті перевірки, є підставою для винесення Національним банком постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства та застосування заходів впливу до банку (фінансової установи).

Національний банк має право винести постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства та застосовувати заходи впливу до банку (фінансової установи) на підставі засвідчених у встановленому порядку первинних документів (електронних документів, їх копій), які були отримані уповноваженими працівниками (до яких уповноваженим працівникам було надано доступ) під час проведення перевірки та свідчать про факти порушень валютного законодавства.

(Пункт 4.2 глави 4 в редакції Постанов Національного банку N 383 від 07.09.2016, N 97 від 06.09.2018)

4.3. Уповноважені працівники зобов'язані:

а) не розголошувати відомості, що становлять інформацію з обмеженим доступом, у тому числі банківську та комерційну таємницю;

б) під час проведення виїзної перевірки забезпечувати цілісність і повернення отриманих від банку (фінансової установи) документів, матеріалів, технічних засобів.

4.4. Члени робочої групи під час проведення виїзної перевірки підпорядковуються її керівнику в межах наданих йому цим Положенням повноважень.

4.5. Керівник робочої групи під час проведення виїзної перевірки зобов'язаний:

а) визначати конкретні строки, види, обсяги робіт, що потрібні для проведення перевірки, порядок перевірки (суцільний чи вибірковий);

б) здійснювати розподіл питань, за якими проводиться перевірка, між членами робочої групи;

в) установлювати порядок і режим їх роботи з урахуванням виробничої потреби;

г) контролювати термін і повноту виконання доручених ним завдань.

4.6. Керівник робочої групи під час проведення виїзної перевірки має право:

а) установлювати для членів робочої групи додаткові завдання та здійснювати перерозподіл їх обов'язків;

б) здійснювати особисто перевірку будь-якої ділянки діяльності банку (фінансової установи);

в) призупиняти перевірку в разі протидії банку (фінансової установи) чи третіх осіб;

г) запитувати та отримувати від клієнтів банку (фінансової установи) за їх згодою інформацію або копії документів (електронні документи, їх копії), що потрібні для встановлення фактичних обставин, у тому числі для підтвердження інформації, зазначеної в документах (електронних документах, їх копіях), які подані банком (фінансовою установою);

(Підпункт "г" пункту 4.6 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

ґ) запитувати та отримувати від інших банків (фінансових установ) інформацію або копії документів (електронні документи, їх копії), що потрібні для встановлення фактичних обставин, у тому числі для підтвердження інформації, зазначеної в документах (електронних документах, їх копіях), які подані банком (фінансовою установою);

(Пункт 4.6 глави 4 доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

д) давати вказівки щодо оформлення акта за результатами перевірки;

е) давати інші вказівки щодо проведення перевірки.

4.7. У разі протидії банку (фінансової установи) чи третіх осіб у проведенні виїзної перевірки та/або недопущення робочої групи (уповноваженого працівника) до проведення виїзної перевірки керівник робочої групи (уповноважений працівник) повідомляє письмово керівника банку (фінансової установи) про призупинення перевірки, після чого члени робочої групи (уповноважений працівник) складають акт перевірки відповідно до глави 7 цього Положення та повертаються до виконання своїх основних посадових обов'язків. Не пізніше робочого дня, наступного за днем призупинення перевірки, керівник робочої групи повідомляє про причини її призупинення керівника перевірки, який приймає рішення про відновлення або припинення перевірки.

(Пункт 4.7 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

4.8. Керівник робочої групи (або уповноважений працівник - у разі проведення невиїзної перевірки або виїзної перевірки без формування робочої групи) терміново доповідає керівникові перевірки про встановлення під час виїзної чи невиїзної перевірки порушення законодавства України, що тягне за собою застосування фінансових санкцій в сумі, яка перевищує 1% від зареєстрованого статутного капіталу банку (фінансової установи).

(Пункт 4.8 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016; в редакції Постанови Національного банку N 97 від 06.09.2018)

4.9. Керівник банку (фінансової установи) зобов'язаний сприяти проведенню виїзної перевірки, зокрема:

а) після пред'явлення представнику охорони або служби безпеки банку (фінансової установи) доручення (розпорядження) на перевірку цього банку (фінансової установи) забезпечити на період її проведення кожному члену робочої групи (уповноваженому працівнику) вільний (на першу вимогу) вхід/вихід до/із будівлі та інших службових приміщень банку (фінансової установи) протягом усього робочого дня, а в разі потреби в позаурочний час;

(Підпункт "а" пункту 4.9 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 304 від 16.07.2012)

б) виділити членам робочої групи (уповноваженому працівнику) у день початку перевірки службове приміщення (робоче місце), що відповідає вимогам пункту 3.5 глави 3 цього Положення;

в) організувати в день початку перевірки зустріч і забезпечити оперативний зв'язок членів робочої групи (уповноваженого працівника) з керівниками підрозділів, які здійснюють валютні операції, виконують функції валютного контролю, формують звітність про валютні операції;

г) забезпечити надання на вимогу робочої групи (уповноваженого працівника) у максимально короткі або встановлені робочою групою (уповноваженим працівником) строки всі необхідні довідки, пояснення, документи (зокрема шляхом надання відповідного доступу до електронних документів) та матеріали, у тому числі ті, що містять банківську таємницю, а за потреби підготовку їх копій, у тому числі копій електронних документів на паперових носіях (чи надання можливості робити ці копії самостійно), засвідчення довідок і копій документів підписом керівника банку (фінансової установи) або уповноваженої особи банку (фінансової установи);

(Підпункт "г" пункту 4.9 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

ґ) забезпечувати коректну поведінку своїх підлеглих під час проведення перевірки.

Керівник банку (фінансової установи) не має права впливати на членів робочої групи (уповноваженого працівника) та будь-яким чином обмежувати їх (його) дії щодо проведення виїзної перевірки.

4.10. Керівник банку (фінансової установи) має право вимагати від уповноважених працівників дотримання обов'язків, визначених пунктом 4.3 цієї глави.

(Пункт 4.10 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 392 від 19.06.2015, N 97 від 06.09.2018)

4.11. У разі порушення банком (фінансовою установою) чи його керівником вимог цього Положення вони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

5. Особливості проведення виїзної перевірки в складі
інспекційної перевірки банку

5.1. Якщо виїзна перевірка проводиться уповноваженими працівниками в складі інспекційної перевірки, то робоча група (з призначенням керівника робочої групи) або уповноважений працівник (у разі проведення перевірки без формування робочої групи) працює в складі інспекційної групи і проводить виїзну перевірку в межах питань, що визначені в додатку до цього Положення.

5.2. Під час проведення зазначеної в пункті 5.1 цієї глави перевірки робоча група (уповноважений працівник) керується окремим дорученням і завданням з переліком питань, за якими проводиться виїзна перевірка, що оформлені відповідно до вимог глави 2 цього Положення.

Організація та проведення такої перевірки проводяться в порядку, передбаченому главами 2 і 3 цього Положення.

5.3. Оформлення матеріалів за результатами виїзної перевірки здійснюється відповідно до глави 7 цього Положення.

5.4. Копія акта виїзної перевірки подається керівникові інспекційної групи для врахування під час складання звіту про інспектування.

6. Особливості проведення невиїзної перевірки

6.1. Невиїзна перевірка призначається за письмовим чи усним дорученням керівника перевірки.

(Пункт 6.1 глави 6 в редакції Постанови Національного банку N 589 від 30.12.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 392 від 19.06.2015, N 97 від 06.09.2018)

6.2. Невиїзна перевірка проводиться уповноваженими працівниками (уповноваженим працівником) без створення робочої групи.

6.3. Під час проведення невиїзної перевірки уповноваженими працівниками (уповноваженим працівником) розглядаються статистична звітність та/або інші документи, наявні в Департаменті.

(Пункт 6.3 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 392 від 19.06.2015)

6.4. Датою початку проведення невиїзної перевірки є дата надсилання банку (фінансовій установі) запиту про надання інформації, матеріалів, документів (їх копій та/або витягів із них), письмових пояснень, необхідних для проведення невиїзної перевірки.

Датою закінчення проведення невиїзної перевірки є дата акта, а в разі відсутності порушень - дата доповідної записки керівнику перевірки.

(Главу 6 доповнено новим пунктом 6.4 згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

6.5. Департамент надсилає на адресу банку (фінансової установи) підписаний керівником перевірки письмовий запит, у якому міститься вимога щодо надання інформації, матеріалів, документів (їх копій та/або витягів із них), письмових пояснень, необхідних для проведення невиїзної перевірки.

(Абзац перший пункту 6.5 глави 6 в редакції Постанови Національного банку N 97 від 06.09.2018)

Банк (фінансова установа) у визначений у запиті строк подає всі перелічені в запиті інформацію, матеріали, документи або їх копії (у тому числі надає доступ до електронних документів, їх копій та/або надає копії електронних документів на паперових носіях), які належним чином засвідчені цим банком (фінансовою установою).

(Абзац другий пункту глави 6 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

6.6. За результатами проведення невиїзної перевірки у разі виявлення порушень банком (фінансовою установою) валютного законодавства та/або ознак здійснення банком ризикової діяльності складається акт перевірки не менше ніж у трьох примірниках, який підписують уповноважені працівники (уповноважений працівник).

Національний банк надсилає або передає банку (фінансовій установі) другий примірник акта із супровідним листом згідно з установленими Національним банком вимогами щодо надсилання/надання документів із грифом обмеження доступу.

Якщо керівник банку (фінансової установи) під час передавання акта відмовився його прийняти, то уповноважений працівник наприкінці акта перед своїм підписом зазначає таке: "Керівник банку (фінансової установи) від прийняття акта відмовився". Неотримання банком (фінансовою установою) другого примірника акта із супровідним листом із незалежних від Національного банку причин не позбавляє його (акт) офіційності та законної (юридичної) сили. У цьому разі акт є доведеним до відома банку (фінансової установи) та таким, що не має пояснень чи заперечень/зауважень, а його перший примірник, що залишився у Національного банку, є підставою для прийняття ним відповідних рішень у межах повноважень.

Керівник банку (фінансової установи) протягом трьох робочих днів із дня отримання другого примірника акта із супровідним листом надає Національному банку пояснення чи обґрунтовані заперечення/зауваження щодо обставин, фактів порушень (за наявності) у письмовій формі з обов'язковим документальним підтвердженням.

(Пункт глави 6 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

7. Оформлення матеріалів за результатами проведення
перевірки

7.1. За результатами виїзної перевірки та невиїзної перевірки (у випадку, передбаченому в пункті 6.6 глави 6 цього Положення) складається акт перевірки (далі - акт).

(Абзац перший пункту 7.1 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

В акті зазначають:

найменування банку (фінансової установи), що перевірявся;

прізвище та ініціали керівника банку (фінансової установи);

місце проведення перевірки (місцезнаходження банку/фінансової установи);

строк проведення перевірки (для виїзної перевірки);

(Абзац шостий пункту 7.1 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

дату та номер розпорядження та/або доручення на перевірку та/або письмового запиту, в якому міститься вимога щодо подання відповідних документів, які необхідні для проведення невиїзної перевірки;

(Абзац сьомий пункту 7.1 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 126 від 11.12.2017)

вид перевірки (планова чи позапланова);

метод проведення перевірки: комплексний чи за окремими питаннями (у разі застосування методу перевірки за окремими питаннями слід зазначити перелік питань, за якими проводилася перевірка);

період, за який проводилася перевірка;

порядок проведення перевірки: суцільний чи вибірковий (у разі застосування вибіркового порядку проведення перевірки слід зазначити, які валютні операції були перевірені);

прізвища, ініціали та посади керівника та членів робочої групи або уповноважених працівників (якщо перевірка проводилась без формування робочої групи);

дату складання акта;

що саме було встановлено під час перевірки;

виявлені під час перевірки порушення із зазначенням конкретних статей законодавчих актів та пунктів нормативно-правових актів Національного банку, вимоги яких були порушені;

виявлені під час перевірки ознаки здійснення банком ризикової діяльності (з описом відповідних фактів);

(Абзац шістнадцятий пункту 7.1 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

факти протидії проведенню перевірки (якщо такі були).

(Пункт 7.1 глави 7 доповнено новим абзацом сімнадцятим згідно з Постановою Національного банку N 637 від 07.10.2014, в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016 )

В акті може також наводитися інформація, отримана Національним банком в установленому законодавством порядку [зокрема з офіційних джерел, під час здійснення безвиїзного нагляду/виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу іншого банку (фінансової установи), виїзних та невиїзних (камеральних) перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства, від державних органів, суб'єктів господарювання, фізичних осіб], що стосуються обставин, фактів і висновків, викладених в акті.

(Абзац вісімнадцятий пункту 7.1 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

7.2. В акті факти порушень, недоліків і ознак, що можуть свідчити про здійснення банком ризикової діяльності, що виявлені під час перевірки банку (фінансової установи), для унеможливлення неправильного тлумачення викладаються об'єктивно, стисло і зрозуміло. Однорідна інформація про порушення, недоліки, ризикові та інші операції повинна бути згрупована, докладна інформація щодо них може міститись у додатках і в разі потреби бути оформлена у вигляді таблиць. У цьому разі допускається наведення в акті лише підсумкових даних із посиланням на відповідні додатки.

(Пункт 7.2 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

7.3. Якщо до акта додаються копії документів (у тому числі копії електронних документів на паперових носіях), то в ньому обов'язково відображають цей факт із зазначенням найменувань і реквізитів доданих документів. Копії документів, які додаються до першого примірника акта, власником якого є Національний банк, обов'язково засвідчуються підписом керівника банку (фінансової установи) або уповноваженої особи банку (фінансової установи).

Матеріали виїзної перевірки, надані банком (фінансовою установою), на які є посилання в акті, інші документи, отримані Національним банком в установленому законодавством порядку, що стосуються обставин, фактів і висновків, викладених в акті, є невід'ємною частиною акта.

(Пункт 7.3 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

7.4. У разі виявлення під час проведення перевірки операції, висновок щодо відповідності якої чинному в період, що підлягає перевірці, валютному та/або банківському законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку, не може бути сформульований під час перевірки, оскільки потребує консультацій з іншими уповноваженими працівниками Національного банку, в акті описується суть операції з докладною констатацією фактів і до нього додаються копії відповідних документів.

7.5. Якщо робочу групу (уповноваженого працівника) не було допущено до проведення виїзної перевірки або відповідальний працівник банку (фінансової установи) відмовився подати їй будь-які матеріали і документи (зокрема шляхом відмови в доступі до електронних документів, їх копій та/або відмови у наданні копій електронних документів на паперових носіях), що потрібні для проведення виїзної перевірки, то в акті виїзної перевірки зазначають:

(Абзац перший пункту 7.5 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

назву банку (фінансової установи), що перевірявся;

прізвище та ініціали керівника банку (фінансової установи);

місце проведення перевірки, а саме місцезнаходження банку (фінансової установи);

дату та номер розпорядження (доручення) про проведення перевірки;

вид перевірки: планова чи позапланова;

метод перевірки: комплексний або за окремими питаннями (у разі застосування методу перевірки за окремими питаннями слід зазначити питання, за якими проводилася/мала бути проведена перевірка);

період, який підлягав перевірці;

прізвища, ініціали та посади керівника та членів робочої групи;

дату складання акта;

факти протидії проведенню перевірки (якщо такі були).

7.6. За результатами проведення виїзної перевірки акт складається не менше ніж у трьох примірниках і підписується всіма членами робочої групи (уповноваженим працівником). Два примірники акта (перший та другий примірники без додатків), не пізніше тридцятого календарного дня з дня закінчення виїзної перевірки або в останній день перевірки, передаються для ознайомлення та підписання керівникові банку (фінансової установи) під підпис із зазначенням дати передавання на третьому примірнику акта, який зберігається в керівника робочої групи (уповноваженого працівника), або надсилаються до банку (фінансової установи) з урахуванням вимог щодо надання/пересилання документів із грифом обмеження доступу, установлених Національним банком.

(Абзац перший пункту 7.6 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

Керівник банку (фінансової установи) зобов'язаний забезпечити надання на усну чи письмову вимогу керівника робочої групи (уповноваженого працівника) засвідчених копій потрібних йому матеріалів і документів (у тому числі засвідчених копій електронних документів на паперових носіях). У разі неподання окремих документів (їх копій) керівник банку (фінансової установи) надає щодо цього письмові пояснення. Цей факт відображається в акті виїзної перевірки.

Якщо виїзну перевірку припиняють відповідно до вимог пункту 4.7 цього Положення, то акт складається та підписується протягом трьох робочих днів, починаючи із дня прийняття керівником перевірки рішення про її припинення.

(Абзац третій пункту 7.6 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

(Пункт 7.6 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

7.7. Керівник банку (фінансової установи) робить на акті виїзної перевірки відмітку такого змісту: "З актом ознайомлений, один примірник отримав", яку засвідчує підписом та зазначає дату ознайомлення. Якщо керівник банку (фінансової установи) має заперечення чи зауваження щодо акта, то вони оформляються в письмовій формі та засвідчуються підписом керівника банку (фінансової установи). Зауваження можуть бути викладені наприкінці акта або додаватися до нього. Якщо зауваження викладені окремо, то керівник банку (фінансової установи) робить на акті виїзної перевірки відмітку такого змісту: "Зауваження додаються на _____ стор.", яку засвідчує підписом.

Керівник банку (фінансової установи) зобов'язаний не пізніше ніж на третій робочий день з дати отримання банком (фінансовою установою) двох примірників акта виїзної перевірки ознайомитися з одержаними примірниками, підписати їх, зазначивши дату, та повернути підписаний перший примірник акта виїзної перевірки до Національного банку.

Якщо керівник банку (фінансової установи) під час передавання акта відмовився його прийняти, то керівник робочої групи наприкінці акта перед своїм підписом зазначає таке: "Керівник банку (фінансової установи) від прийняття акта відмовився". Неотримання акта виїзної перевірки протягом 10 робочих днів із дня його надіслання Національним банком засобами поштового зв'язку з незалежних від Національного банку причин та/або порушення порядку та/або строку ознайомлення, та/або підписання, та/або повернення, що зазначені в абзацах першому та другому цього пункту, та/або непідписання, та/або неповернення першого примірника акта виїзної перевірки банком (фінансовою установою) до Національного банку не позбавляє його (акт) офіційності та законної (юридичної) сили. У цьому разі акт виїзної перевірки є доведеним до відома банку (фінансової установи) та таким, що не має пояснень і заперечень, а його третій примірник, що залишився у Національного банку, є підставою для прийняття ним відповідних рішень у межах повноважень.

(Пункт 7.7 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 7.8 глави 7 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 7.9 глави 7 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

7.8. Відсутністю в банку (фінансовій установі) документів, що підтверджують правомірність проведення власних валютних операцій або операцій з клієнтами, є:

неподання відповідальними працівниками банку (фінансової установи) під час проведення виїзної перевірки оригіналів (копій) документів на паперових носіях (що підтверджують правомірність проведення власних валютних операцій або операцій з клієнтами) або неподання зазначених документів разом з поясненнями до акта виїзної перевірки;

(Абзац другий пункту 7.8 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

ненадання відповідальними працівниками банку (фінансової установи) під час проведення виїзної перевірки безперешкодного доступу робочій групі (уповноваженому працівнику) до відповідних електронних документів (їх копій) та/або неподання разом з поясненнями до акта виїзної перевірки копій цих електронних документів на паперових носіях;

(Пункт 7.8 глави 7 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

неподання банком (фінансовою установою) зазначених вище документів на підготовлений Департаментом відповідний запит під час проведення невиїзної перевірки.

(Абзац пункту глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 392 від 19.06.2015)

7.9. Відповідальність за повноту та достовірність поданих для виїзної або невиїзної перевірки документів (електронних документів, їх копій, до яких надано доступ під час виїзної або невиїзної перевірки) несе банк (фінансова установа), що перевірявся.

(Пункт 7.9 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

8. Ужиття заходів за результатами виїзної чи невиїзної
перевірки банків (фінансових установ)

8.1. Акт виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи), що підписаний у встановленому порядку, залишається для обліку та контролю в Департаменті, уповноважені працівники якого проводили цю перевірку, та зберігається протягом строку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку.

(Пункт 8.1 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 392 від 19.06.2015)

8.2. Пропозиції та висновки за результатами виїзної перевірки подаються уповноваженими працівниками на розгляд керівникові перевірки не пізніше 20 робочих днів від дня отримання Національним банком першого примірника акта, підписаного керівником банку (фінансової установи), або закінчення строку, протягом якого такий примірник повинен бути повернутий Національному банку.

Пропозиції та висновки за результатами невиїзної перевірки подаються уповноваженими працівниками на розгляд керівникові перевірки не пізніше 20 робочих днів від дня отримання пояснень, заперечень/зауважень керівника банку (фінансової установи) та/або закінчення строку для їх надання.

(Пункт 8.2 глави 8 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

(Пункт 8.3 глави 8 виключено на підставі Постанови Національного банку N 392 від 19.06.2015)

8.3. Якщо в результаті виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи) установлено порушення валютного законодавства, то матеріали про порушення розглядають та рішення про притягнення до відповідальності приймають у порядку, що встановлений Положенням про валютний контроль.

Якщо в результаті виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи) установлено порушення банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, то матеріали про порушення розглядаються, рішення про притягнення до відповідальності приймаються у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку щодо застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства.

(Абзац третій пункту глави 8 виключено на підставі Постанови Національного банку N 304 від 16.07.2012)

8.4. Уповноважені працівники Національного банку, що брали участь у виїзних або невиїзних перевірках банків (фінансових установ), а також які ознайомлені з результатами таких перевірок, несуть відповідальність за порушення порядку розкриття та використання відомостей, що становлять банківську та/або комерційну таємницю, іншої інформації з обмеженим доступом згідно із законодавством України.

(Пункт 8.4 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 392 від 19.06.2015)

9. Особливості організації, проведення та оформлення матеріалів за
результатами проведення перевірок кас банків (фінансових установ), пунктів обміну

(Назва глави 9 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

9.1. Планові перевірки кас банків (фінансових установ), пунктів обміну проводяться уповноваженими працівниками на підставі плану перевірок кас банків (фінансових установ) та пунктів обміну відповідно, що складаються на кожний рік (за потреби) Департаментом і затверджуються керівником перевірки. Позапланові перевірки кас банків (фінансових установ), пунктів обміну проводяться за письмовим (усним) дорученням Голови Національного банку, уповноваженої особи Національного банку, яка згідно з розподілом функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво Департаментом, або керівника перевірки.

(Абзац перший пункту 9.1 глави 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 589 від 30.12.2010, N 304 від 16.07.2012; в редакції Постанов Національного банку N 392 від 19.06.2015, N 383 від 07.09.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

Перевірки кас банків (фінансових установ), пунктів обміну можуть проводитися комплексно або з окремих питань [дотримання встановлених порядків обліку валютно-обмінних операцій, застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), обмінних курсів, вимог з організації охорони та технічного стану приміщень пунктів обміну]. Комплексні перевірки кас банків (фінансових установ), пунктів обміну мають передбачати перевірку операцій, що ними виконуються, щодо їх відповідності законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

(Абзац другий пункту 9.1 глави 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Абзац третій пункту 9.1 глави 9 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

У разі потреби проведення перевірки даних за попередні операційні дні, які зберігаються в пам'яті РРО, слід залучати до перевірки каси фінансової установи та пункту обміну осіб, які відповідно до законодавства України мають право доступу до зазначених даних [адміністратор комп'ютерно-касової системи банку (фінансової установи) або юридичної особи, яка діє на підставі агентського договору з банком або з фінансовою установою (далі - агент), чи представник відповідного податкового органу].

(Абзац третій пункту 9.1 глави 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

9.2. Перевірка каси банку (фінансової установи), пункту обміну має розпочинатися з пред'явлення уповноваженими працівниками своїх повноважень представникові банку (фінансової установи) або агента чи працівникові цього пункту обміну (далі - касир). Ці повноваження підтверджуються відповідним дорученням, яке видає уповноваженим працівникам керівник, який призначив перевірку пункту обміну, та службовими посвідченнями.

Зазначена у першому реченні абзацу першого цього пункту перевірка може бути здійснена уповноваженими працівниками без повідомлення керівника банку (фінансової установи) або агента про початок її проведення.

(Пункт 9.2 глави 9 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

9.3. Уповноважені працівники під час проведення зазначених у цій главі перевірок мають право:

1) отримувати від касира потрібні для перевірки документи (зокрема шляхом отримання доступу до електронних документів, їх копій, отримання копій електронних документів на паперових носіях), у тому числі:

копію повідомлення про початок здійснення валютно-обмінних операцій у пункті обміну іноземної валюти, та копію документа, що підтверджує реєстрацію реєстратора розрахункових операцій в органі доходів і зборів;

накази та інші документи банку (фінансової установи) або агента;

первинні та інші бухгалтерські, обліково-звітні та грошово-розрахункові документи, дані про операції дня;

документи, пов'язані з організаційно-технічним забезпеченням діяльності каси банку (фінансової установи), пункту обміну (документи про реєстрацію РРО тощо);

2) отримувати від касира довідки та усні роз'яснення, а також письмові пояснення в разі невиконання або неналежного виконання ним вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку; ознайомлюватися з роботою організаційно-технічних засобів, які використовуються в касі банку (фінансової установи), пункті обміну, у разі надання ними готівкової валюти для обміну (з можливим подальшим анулюванням здійсненої операції);

3) у разі потреби робити копії з отриманих документів (у тому числі копії електронних документів);

4) доступу до приміщення каси банку (фінансової установи). Під час перевірки пункту обміну уповноважені працівники мають право доступу до приміщення пункту обміну без представника банку (фінансової установи) або агента;

5) вимагати від касира власноручно перерахувати наявну готівку в їх присутності.

(Пункт 9.3 глави 9 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

9.4. Банки (фінансові установи) або агенти, пункти обміну, каси яких перевіряються, під час перевірки каси банку (фінансової установи), пункту обміну повинні сприяти її проведенню, зокрема зобов'язані надавати на вимогу уповноважених працівників усі необхідні їм довідки, пояснення та документи (у тому числі шляхом надання уповноваженим працівникам доступу до електронних документів, їх копій, надання копій електронних документів на паперових носіях тощо). У разі відмови банків (фінансових установ) або агентів у наданні уповноваженим працівникам усіх необхідних їм довідок, пояснень і документів (доступу до електронних документів, їх копій) цей факт відображається в акті перевірки.

(Абзац перший пункту 9.4 глави 9 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

Випадки невиконання або неналежного виконання банком (фінансовою установою) або агентом установлених цією главою вимог відображаються в акті перевірки. Зазначений акт може бути підставою для притягнення банку (фінансової установи) або агента до відповідальності згідно із законодавством України.

(Абзац другий пункту 9.4 глави 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

9.5. Уповноважені працівники повідомляють банк (фінансову установу) або агента, каса, пункт обміну якого перевіряється, про виявлені в касі банку (фінансової установи), пункті обміну недоліки та порушення через їх представників (у разі їх присутності) безпосередньо після перевірки каси банку (фінансової установи), пункту обміну, а також письмово (за підписом керівника перевірки) протягом десяти робочих днів після проведення перевірки.

(Пункт 9.5 глави 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 589 від 30.12.2010, N 304 від 16.07.2012; в редакції Постанов Національного банку N 392 від 19.06.2015, N 383 від 07.09.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 97 від 06.09.2018)

9.6. За результатами перевірки кожної каси банку (фінансової установи), пункту обміну складається акт перевірки. У цьому акті зазначаються всі виявлені під час перевірки порушення та недоліки. Акти перевірок підписують уповноважені працівники.

Акт перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки порушень. Усі виявлені порушення викладаються чітко та об'єктивно з посиланням на первинні та інші документи, що підтверджують наявність цих порушень, а також норми законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, вимоги яких порушено. До акта перевірки додаються пояснення касирів, посадових осіб чи інших працівників банків, фінансових установ або агентів, каси, пункти обміну яких перевіряються (у межах їх компетенції).

Акт перевірки повинен подаватися для ознайомлення представникові банку (фінансової установи) або агента, каса, пункт обміну якого перевірялися (у разі його присутності), та касирові. Зазначені представник і касир зобов'язані ознайомитися з актом перевірки та поставити на ньому свої підписи з відміткою такого змісту: "З актом ознайомлений, один примірник отримав". У разі наявності заперечень кожен з них має право додати до акта перевірки свої письмові зауваження.

Якщо представник банку (фінансової установи) або агента, каса, пункт обміну якого перевірялися, або касир від ознайомлення з актом перевірки або від підпису цього акта відмовився, то уповноважений працівник повинен перед своїм підписом зазначити таке: "Представник банку (фінансової установи) або агента, касир (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові такої особи, найменування банку або фінансової установи) від ознайомлення з актом (від підпису акта) відмовився".

Акт перевірки складається не менше ніж у трьох примірниках. Другий примірник подається представникові банку (фінансової установи) або агента, каса, пункт обміну якого перевірялися, чи касирові, про що в першому примірнику акта перевірки робиться такий запис: "Другий примірник цього акта надано "___" _______ 20__ р. представникові банку (фінансової установи) або агента чи касирові (прізвище, ім'я, по батькові та підпис отримувача)". Перший примірник подається керівникові, який призначив перевірку каси банку (фінансової установи), пункту обміну, для розгляду та вжиття заходів.

(Пункт 9.6 глави 9 в редакції Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

Заступник директора Департаменту валютного
контролю та ліцензування Г.Д.Хромоногова

Додаток
до Положення про порядок
проведення виїзних,
невиїзних (камеральних)
перевірок щодо дотримання
банками, іншими фінансовими
установами, національним
оператором поштового зв'язку
вимог валютного
законодавства України та
перевірок пунктів обміну
іноземної валюти на
території України

Перелік питань,
які підлягають виїзній або невиїзній (камеральній)
перевірці в банку (фінансовій установі)

1. Дотримання правил купівлі, продажу, обміну іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних валютних ринках.

2. Дотримання вимог законодавства України під час проведення розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів.

(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 118 від 26.04.2011)

3. Дотримання вимог законодавства України в разі відкриття, ведення та здійснення розрахунків через кореспондентські рахунки банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентські рахунки банків - нерезидентів у гривнях.

4. Дотримання вимог законодавства України під час проведення розрахунків клієнтів у разі застосування до них або їх контрагентів - нерезидентів спеціальних санкцій згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" .

5. Дотримання вимог законодавства України в разі залучення, повернення та обслуговування кредитів, позик в іноземній валюті, що отримані резидентами від нерезидентів.

6. Дотримання правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України та в межах України за дорученнями фізичних осіб і отримання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону та в межах України іноземної валюти.

(Пункт 7 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 8 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 9 виключено на підставі Постанови Національного банку N 118 від 26.04.2011)

(Пункт 9 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

7. Виконання функцій агента валютного контролю.

8 Дотримання порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій через каси.

(Пункт 12 виключено на підставі Постанови Національного банку N 118 від 26.04.2011)

9 Дотримання достовірності та встановленого порядку формування та подання до Національного банку звітності про валютні операції.

(Пункт 10 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 11 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 12 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

(Пункт 13 виключено на підставі Постанови Національного банку N 383 від 07.09.2016)

10. Дотримання інших, що були чинними в період, що підлягає перевірці, актів законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, з питань валютного регулювання, контролю та ліцензування, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

11. Дотримання рекомендацій, наданих за результатами встановлених під час попередніх перевірок порушень вимог валютного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.

(Додаток доповнено новим пунктом 11 згідно з Постановою Національного банку N 383 від 07.09.2016)

12. Дотримання правил здійснення юридичною особою валютних операцій відповідно до генеральної ліцензії на проведення валютних операцій, наданої Національним банком, а її структурними підрозділами - відповідно до повноважень, наданих юридичною особою.

(Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 637 від 07.10.2014, N 392 від 19.06.2015, N 383 від 07.09.2016)

Заступник директора Департаменту валютного
контролю та ліцензування Г.Д.Хромоногова