МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ
21.03.2018 N 855/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 березня 2018 р. за N 349/31801

Про внесення змін до деяких наказів
Міністерства юстиції України

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року N 228, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до деяких наказів Міністерства юстиції України, що додаються.

2. Державному підприємству "Національні інформаційні системи" разом з Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим наказом вжити заходів для забезпечення реалізації цього наказу.

3. Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5.Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Шкляра С.В.

Міністр П. Петренко

Затверджено
Наказ Міністерства юстиції України
21.03.2018 N 855/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 березня 2018 р. за N 349/31801

Зміни
до деяких наказів Міністерства
юстиції України

1. В Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5):

1) в абзаці першому пункту 9 розділу І слово "державному" виключити;

2) пункт 14 розділу ІІ доповнити новим абзацом такого змісту:

"Якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.";

3) у розділі ІІІ:

абзац четвертий пункту 8 викласти в такій редакції:

"У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14, 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.";

після пункту 18 доповнити новим пунктом 19 такого змісту:

"19. У день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов'язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.".

У зв’язку з цим пункти 19, 20 вважати відповідно пунктами 20, 21;

у пункті 21 слова "чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав" виключити;

4) пункт 3 розділу VI викласти в такій редакції:

"3. Авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII цієї Інструкції.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав, передбачених частиною четвертою статті 4 та частиною третьою статті 5 Закону, сплачений ним авансовий внесок повертається одночасно з винесенням повідомлення.

У разі передачі виконавчого документа відповідно до пункту 7 розділу III цієї Інструкції, передачі виконавчого провадження відповідно до пунктів 4, 6 розділу V цієї Інструкції невикористаний авансовий внесок стягувача перераховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (приватного виконавця), якому передається виконавчий документ або виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня винесення виконавцем постанови про передачу виконавчого документа (виконавчого провадження).

У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови.

Якщо витрати виконавчого провадження були здійснені за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску за рахунок стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження.

Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження.

При поверненні виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону, звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.";

5) у пункті 28 розділу VIII цифру "2" замінити цифрою "9";

6) у пункті 3 розділу ІХ цифри "374" замінити цифрами "437";

7) у розділі Х:

абзац шостий пункту 3 викласти в такій редакції:

"реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти;";

у пункті 7 слово "стягувачу" замінити словами "на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця";

абзац другий пункту 11 виключити;

пункти 12-21 виключити;

8) розділ ХІІІ викласти в такій редакції:

"XIII. Обмеження у праві виїзду за межі України та
заборона в'їзду в Україну

1. У разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за поданням державного або приватного виконавця, який відкрив відповідне виконавче провадження.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

У разі невиконання іноземцем, особою без громадянства чи іноземною юридичною особою рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцятиденний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в’їзду в Україну таких осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

2. Подання формується в автоматизованій системі виконавчого провадження на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Подання має обов'язково містити:

для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - найменування суду, до якого надсилається подання;

для встановлення заборони в'їзду в Україну іноземців або осіб без громадянства - найменування відповідного органу охорони державного кордону;

відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо);

прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік);

громадянство боржника - фізичної особи;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті;

інформацію про перетинання боржником державного кордону України.

У разі виконання зведеного виконавчого провадження у поданні зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, реквізити виконавчих документів, що входять до зведеного виконавчого провадження, суми стягнення за кожним виконавчим документом, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо;

обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов'язань;

резолютивну частину подання.

До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів.

За наявності в поданні також зазначаються місце проживання/перебування, адреса місця реєстрації проживання/перебування та інші відомості про боржника - фізичну особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю.

3. Для забезпечення чіткого контролю осіб та проведення їх однозначної ідентифікації під час перетинання ними державного кордону України в поданні, постанові державного виконавця зазначаються прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові боржника - фізичної особи:

громадянина України - тільки українською мовою;

іноземця та особи без громадянства - тільки латиницею (дані або зацифровані в машинозчитувальній зоні сторінки паспортного документа, або надруковані на цій сторінці), громадянина Російської Федерації або громадянина Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею.

У разі відсутності таких даних державний (приватний) виконавець на письмовий запит отримує їх в органі, який видав виконавчий документ, або в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Оформлення державними виконавцями подань про заборону в'їзду в Україну осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.

4. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про:

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону;

скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.";

9) у розділі ХIV:

у пункті 4:

абзац перший після слів "у разі" доповнити словами "наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, чи";

абзаци сімнадцятий, вісімнадцятий викласти в такій редакції:

"Протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол приватного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протягом трьох робочих днів надсилається для розгляду до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. До протоколу виконавця додаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом з матеріалами, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, не пізніше наступного робочого дня передається начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.";

абзац перший пункту 5 після слова "протокол" доповнити словами "державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення,";

10) доповнити розділом ХVI такого змісту:

"ХVІ. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів

1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості:

назва і дата видачі виконавчого документа;

прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача;

дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;

номер телефону стягувача;

спосіб перерахування стягнутих аліментних сум;

реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, визначених статтями 4, 5 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, яка виготовляється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

2. Виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.

У разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про звернення стягнення на доходи боржника згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.

Якщо з боржника стягуються аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, виконавець у постанові зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Стягнута сума розподіляється між стягувачами відповідно до статті 46 Закону.

Наприклад, за двома виконавчими документами боржник зобов’язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 та 1/3 частини заробітної плати, що умовно відповідає 25% і 33,33% заробітної плати, всього - 58,33%, тоді як законом допущено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50%. Для розрахунку необхідно спочатку визначити, який розмір стягнення припадає на один відсоток належних до утримання за виконавчими документами сум (50% ÷ 58,33 = 0,857). Потім проводиться розрахунок розміру заробітку, належного до стягнення за кожним виконавчим документом (0,857 х 25% = 21,4% і 0,857 х 33,33% = 28,6%).

Стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем в письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження.

Якщо у виконавця відсутні відомості, необхідні для перерахування стягнутих аліментних сум, виконавець письмово повідомляє стягувача про необхідність надання стягувачем відомостей про спосіб перерахування стягнутих аліментних сум та реквізитів рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).

Якщо місце проживання стягувача невідоме, виконавець вживає заходів з метою встановлення місця проживання стягувача.

3. У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

4. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

звіту про здійснені відрахування та виплати;

квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;

заяв та (або) розписок стягувача;

інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;

інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах трирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв'язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого трирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

5. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, виконавець:

виносить повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;

звертає стягнення на майно боржника;

надсилає стягувачу письмове роз’яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

6. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення таких постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

Постанова оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та розмір суми заборгованості, яка утворилася після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону, припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону.

7. У разі надходження до органу державної виконавчої служби заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання (далі - довідка), орган державної виконавчої служби протягом десяти днів видає стягувачу довідку за встановленою формою (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.

Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання є меншим, ніж сума відповідних платежів за шість місяців, орган державної виконавчої служби письмово повідомляє стягувача про відмову у видачі довідки та надає йому розрахунок заборгованості.

8. Виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

9. У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.".

2. У Положенні про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року N 2432/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за N 1126/29256 (із змінами):

1) у розділі ІІ:

у пункті 2 цифру "9" замінити цифрою "8", слово "Порядку" замінити словом "Положення";

абзац перший пункту 7 доповнити словами "чи доповнення реєстраційних даних відомостями, отриманими під час проведення виконавчих дій, про що виноситься відповідна постанова";

2) в абзаці п’ятому пункту 1 розділу VI слова "у якому (яким) відкрито" замінити словами "у якого перебуває на виконанні";

3) у розділі Х:

у абзаці шостому пункту 3 цифру "9" замінити цифрою "8";

у пункті 5:

в абзаці першому слова "внести до Системи відомості про заборгованість боржника" замінити словами "винести в Системі повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників";

в абзаці другому слова "внесення виконавцем відомостей про наявність заборгованості з відповідних платежів понад три місяці" замінити словами "винесення виконавцем повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників";

у пункті 6:

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.";

в абзаці п’ятому слова "внести до Системи дані про відсутність такої заборгованості" замінити словами "винести постанову про скасування заходів примусового виконання";

пункт 9 викласти у такій редакції:

"9. Відомості Єдиного реєстру боржників є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Окремо в Єдиному реєстрі боржників розміщуються загальний перелік боржників, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці, та загальний перелік боржників, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення заборгованості із заробітної плати та інших платежів, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Загальний перелік боржників, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення заборгованості із заробітної плати та інших платежів, пов’язаних з трудовими правовідносинами, містить інформацію про:

найменування боржника;

ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

загальний розмір заборгованості із заробітної плати та інших платежів, пов’язаних з трудовими правовідносинами.";

пункт 11 доповнити новим абзацом такого змісту:

"категорія стягнення згідно з пунктом 8 розділу І цього Положення.".

3. У Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року N 2431/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за N 1125/29255:

пункт 1 розділу ІІ після підпункту 3 доповнити новим підпунктом такого змісту:

"4) дату внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру;".

У зв’язку з цим підпункти 4-13 вважати відповідно підпунктами 5-14.

Директор Департаменту з питань правосуддя
та національної безпеки О.М. Олійник

Додаток 15
до Інструкції з організації
примусового виконання рішень
(пункт 4 розділу ХVІ)

Розрахунок
заборгованості зі сплати аліментів

Додаток 16
до Інструкції з організації
примусового виконання рішень
(пункт 7 розділу ХVІ)

Довідка
про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний
розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців
з дня пред’явлення виконавчого документа до
примусового виконання

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців... (Додаток 16) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".