КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 30 грудня 2015 р. N 1164
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів,
що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із
середніми та значними наслідками, і визначається періодичність
здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
Державною архітектурно-будівельною інспекцією

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 383 від 31.05.2017
N 1103 від 18.12.2017)

(У назві і тексті Постанови слова ", пов’язаної із створенням об’єктів архітектури,
яка підлягає ліцензуванню, і визначається періодичність здійснення планових
заходів державного нагляду (контролю)" замінено словами
"з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать
до об’єктів із середніми та значними наслідками,
і визначається періодичність здійснення планових заходів
державного нагляду (контролю) Державною
архітектурно-будівельною інспекцією" згідно з Постановою КМ
N 383 від 31.05.2017)

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною архітектурно-будівельною інспекцією, що додаються.

Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 2015 р. N 1164

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської
діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків
(відповідальності) належать до об’єктів із середніми та
значними наслідками, і визначається періодичність здійснення
планових заходів державного нагляду (контролю) Державною
архітектурно-будівельною інспекцією України

(Назва критеріїв в редакції Постанови КМ
N 383 від 31.05.2017)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками (далі - будівельна діяльність), є:

(Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 383 від 31.05.2017)

строк провадження будівельної діяльності;

наявність порушень ліцензійних умов провадження будівельної діяльності;

клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва.

(Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 383 від 31.05.2017)

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання, які провадять будівельну діяльність, належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:

провадять менш як три роки будівельну діяльність із створення об’єктів архітектури із значними наслідками (СС3) та менш як один рік із створення об’єктів архітектури із середніми наслідками (СС2);

(Абзац другий пункту 3 в редакції Постанов КМ N 383 від 31.05.2017, N 1103 від 18.12.2017)

протягом останніх двох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які:

провадять від трьох до восьми років будівельну діяльність із створення об’єктів архітектури із значними наслідками (СС3) та менш як три роки із створення об’єктів архітектури із середніми наслідками (СС2);

(Абзац другий пункту 4 в редакції Постанов КМ N 383 від 31.05.2017, N 1103 від 18.12.2017)

протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, які:

провадять від восьми років і більше будівельну діяльність із створення об’єктів архітектури із значними наслідками (СС3) та від трьох і більше років із створення об’єктів архітектури із середніми наслідками (СС2);

(Абзац другий пункту 5 в редакції Постанов КМ N 383 від 31.05.2017, N 1103 від 18.12.2017)

протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) не допустили порушень ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

(Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 383 від 31.05.2017)

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

7. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється у наступному плановому періоді.

(Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 1103 від 18.12.2017)

8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до вищого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.