2008-04-17 | 2015-08-05 | 2016-02-04 | 2017-08-09 | 2017-12-18 |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 квітня 2008 р. N 365
Київ
Про затвердження критеріїв
оцінки ступеня ризику від провадження господарської
діяльності у сфері залізничного транспорту та
визначення періодичності здійснення
заходів державного нагляду (контролю)
Державною службою з безпеки на транспорті
(Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 554 від 05.08.2015,
N 100 від 04.02.2016)
(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 554 від 05.08.2015
N 100 від 04.02.2016
N 603 від 09.08.2017
N 1103 від 18.12.2017)
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті, що додаються.
(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 554 від 05.08.2015, N 100 від 04.02.2016)
2. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 квітня 2008 р. N 365
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 5 серпня 2015 р. N 554)
Критерії
оцінки ступеня ризику від провадження
господарської діяльності у сфері
залізничного транспорту та визначення
періодичності здійснення заходів
державного нагляду (контролю)
Державною службою з безпеки на транспорті
(Назва Критеріїв із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 100 від 04.02.2016)
1. Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності (далі - критерії) встановлюються з метою проведення оцінки рівня небезпеки діяльності суб’єктів господарювання, у власності або користуванні (оренді) яких перебувають об’єкти залізничного транспорту - залізничний рухомий склад, колії, будівлі, споруди, виробничі приміщення, в яких проводиться виготовлення, приймання, ремонт залізничного транспорту і виконуються операції з перевезення пасажирів та вантажів на залізничному транспорті.
2. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту, належать:
1) кількість залізничних транспортних подій (катастроф, аварій, серйозних інцидентів, інцидентів), у тому числі сходження з рейок залізничного рухомого складу;
2) кількість осіб, які постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об’єкті залізничного транспорту;
3) кількість залізничного рухомого складу та протяжність колій;
4) належність суб’єкта господарювання до суб’єктів відносин перевезення вантажів та/або суб’єктів, які провадять допоміжні види діяльності, пов’язані з перевезенням вантажів, або здійснюють управління залізничним транспортом загального користування.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
1) протягом року допустили одну і більше транспортних подій під час перевезення пасажирів та/або небезпечних вантажів;
2) протягом року допустили одну і більше катастроф, аварій, серйозних інцидентів або 20 і більше інцидентів під час перевезення вантажів;
3) протягом року допустили сходження з рейок 10 і більше одиниць залізничного рухомого складу;
4) експлуатують об’єкти залізничного транспорту, на яких постійно або тимчасово перебувають одночасно 500 і більше осіб;
5) мають власні або орендовані під’їзні колії чи колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, протяжністю 800 кілометрів і більше;
6) мають власний або орендований залізничний рухомий склад, який виходить на колії загального користування або на колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, у кількості 20000 одиниць і більше.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
1) протягом року допустили до 20 інцидентів під час перевезення вантажів;
2) протягом року допустили сходження з рейок до 10 одиниць залізничного рухомого складу;
3) здійснюють управління залізничним транспортом загального користування;
4) експлуатують об’єкти залізничного транспорту, на яких постійно або тимчасово перебувають одночасно від 300 до 500 осіб;
5) мають власні або орендовані під’їзні колії чи колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, протяжністю від 10 до 800 кілометрів;
6) мають власний або орендований залізничний рухомий склад, який виходить на колії загального користування або на колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, у кількості від 250 до 20000 одиниць.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
1) протягом року не допустили жодної транспортної події під час перевезення вантажів;
2) протягом року не допустили сходження з рейок залізничного рухомого складу;
3) експлуатують об’єкти залізничного транспорту, на яких постійно або тимчасово перебувають одночасно до 300 осіб;
4) мають власні або орендовані під’їзні колії чи колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, протяжністю до 10 кілометрів;
5) мають власний або орендований залізничний рухомий склад, який виходить на колії загального користування або на колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, у кількості до 250 одиниць;
6) є суб’єктами відносин перевезення вантажів та/або провадять допоміжні види діяльності, пов’язані з перевезенням вантажів.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:
1) з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
(Підпункт 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 603 від 09.08.2017)
2) із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
3) з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.
7. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства щодо забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.
Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється у наступному плановому періоді.
(Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 1103 від 18.12.2017)
8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику.
(Критерії в редакції Постанови КМ N 554 від 05.08.2015)