КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 27 грудня 2017 р. N 1079
Київ

Про забезпечення організації направлення
громадян України для лікування за кордон

Відповідно до статті 36 Основ законодавства України про охорону здоров’я Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок направлення громадян України для лікування за кордон, що додається.

2. Міністерству закордонних справ сприяти Міністерству охорони здоров’я у налагодженні співпраці з медичними закладами іноземних держав, у яких лікуватимуться громадяни України.

3. Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ вжити заходів до направлення громадян України з числа осіб, які брали участь в антитерористичній операції, для лікування за кордон.

4. Абзац другий пункту 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для лікування громадян України за кордоном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2017 р. N 175 (Офіційний вісник України, 2017 р., N 27, ст. 776), викласти в такій редакції:

"Порядок направлення громадян України для лікування за кордон затверджується Кабінетом Міністрів України.".

5. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1995 р. N 991 "Про затвердження Положення про порядок направлення громадян на лікування за кордон" (ЗП України, 1996 р., N 4, ст. 121);

постанову Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1996 р. N 1237 "Про доповнення Положення про порядок направлення громадян на лікування за кордон" (ЗП України, 1996 р., N 18, ст. 527).

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2017 р. N 1079

Порядок
направлення громадян України для лікування за кордон

1. Направленню для лікування за кордон підлягають громадяни України (далі - громадяни) за умови неможливості надання необхідної медичної допомоги закладами охорони здоров’я України, що підтверджується висновком групи експертів МОЗ відповідного профілю.

2. Направлення громадян для лікування за кордон ініціюється обласними, центральними районними (міськими) лікарнями, а також закладами охорони здоров’я України, підпорядкованими міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади. Клопотання щодо необхідності лікування за кордоном надсилаються відповідними закладами охорони здоров’я до Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

3. Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади забезпечують підготовку та подання Комісії МОЗ з питань направлення для лікування за кордон (далі - Комісія МОЗ) для розгляду таких документів:

заяви громадянина, який потребує лікування за кордоном (або його законного представника), за формою, затвердженою МОЗ;

виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;

листа-направлення від Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за формою, затвердженою МОЗ;

документів, що підтверджують реєстрацію місця проживання громадянина, і довідки про склад сім’ї або осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку;

відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманих доходів і довідки про доходи громадянина та членів його сім’ї;

згоди на обробку персональних даних відповідно до законодавства;

зобов’язання громадянина або його законного представника подати (не пізніше ніж через місяць з часу повернення хворого на територію України після проведеного лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ) до МОЗ письмову інформацію (звіт) про обсяги проведеного лікування та обсяги коштів, витрачених на лікування пацієнта, надану іноземним закладом охорони здоров’я, або у разі неможливості отримання пацієнтом від зазначеного закладу інформації про обсяги таких коштів - письмову відмову, надану закладом.

4. Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади:

проводять після взяття на облік громадянина, що потребує лікування за кордоном, постійний моніторинг стану здоров’я пацієнта, забезпечують організацію надання необхідної медичної допомоги;

у разі зміни стану здоров’я громадянина, що унеможливлює направлення його для лікування за кордон, або смерті громадянина інформують про це невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох діб після виникнення зазначених обставин Комісію МОЗ з подальшим поданням їй відповідних підтвердних документів;

забезпечують до прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення громадянина на лікування за кордон диспансерний нагляд за місцем його проживання та подають Комісії МОЗ інформацію про стан здоров’я пацієнта не рідше ніж один раз на три місяці;

у разі неможливості подання інформації про стан здоров’я громадянина та здійснення належного контролю за ним письмово повідомляють про це Комісію МОЗ протягом тижня з часу надходження відповідної інформації.

5. Правовий статус Комісії МОЗ з питань направлення для лікування за кордон визначається Положенням, затвердженим МОЗ. Персональний склад Комісії МОЗ та її чисельність затверджуються МОЗ.

6. Після надходження до МОЗ документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, МОЗ не пізніше ніж протягом трьох робочих днів звертається до групи експертів МОЗ відповідного профілю стосовно підготовки висновку щодо неможливості надання необхідної допомоги закладами охорони здоров’я України. Група експертів МОЗ надає МОЗ відповідний висновок не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів.

Рішення про взяття на облік громадянина з метою направлення його на лікування за кордон приймається Комісією МОЗ за умови неможливості надання необхідної медичної допомоги закладами охорони здоров’я України, що підтверджується висновком групи експертів МОЗ.

Порядок обліку громадян, які потребують направлення для лікування за кордон, затверджується МОЗ.

7. МОЗ здійснює оплату лікування громадянина за кордоном в межах бюджетних асигнувань, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за відповідною бюджетною програмою.

Рішення про оплату вартості лікування громадянина за кордоном приймається Комісією МОЗ після постановки громадянина на облік за наявності відповідних щомісячних бюджетних асигнувань та на підставі офіційного документа, що підтверджує вартість лікування пацієнта, з урахуванням наявності у громадянина, його сім’ї можливості покриття витрат на оплату вартості лікування за рахунок власних коштів, можливості покриття витрат за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, місцевого бюджету, а також фінансової допомоги підприємств, установ, організацій та їх об’єднань незалежно від форми власності, громадських організацій, благодійних фондів та окремих громадян.

На підставі рішення Комісії МОЗ видається відповідний наказ МОЗ про направлення громадянина для лікування за кордон та оплату такого лікування.

Сума витрат та відповідальність сторін визначається на підставі письмових домовленостей з відповідними іноземними закладами охорони здоров’я.

8. Комісія МОЗ приймає рішення про взяття на облік громадянина з метою направлення на лікування за кордон до іноземних закладів охорони здоров’я клінік, з якими наявні письмові домовленості (угоди, договори, меморандуми) про співпрацю у сфері охорони здоров’я та забезпечення лікування громадян у таких закладах (клініках).

МОЗ надсилає невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох днів з дня надходження висновку групи експертів МОЗ щодо неможливості надання необхідної допомоги закладами охорони здоров’я України інформацію про громадянина до іноземних закладів охорони здоров’я, з якими наявні зазначені письмові домовленості, для отримання погодження щодо прийняття громадянина на лікування та документа, що підтверджує вартість лікування.

У разі відсутності можливості лікування громадянина в іноземних закладах охорони здоров’я (клініках), з якими наявні письмові домовленості, МОЗ за сприяння МЗС здійснює пошук іншого необхідного іноземного закладу охорони здоров’я (клініки) з метою підписання письмової домовленості для подальшого направлення пацієнтів на лікування в установленому порядку.

Рішення про взяття на облік або направлення громадянина на лікування до іноземного закладу охорони здоров’я (клініки) до підписання письмової домовленості МОЗ може прийняти на підставі поданих таким закладом письмового підтвердження про готовність прийняти громадянина на лікування і наявність можливості надання йому відповідної медичної допомоги та документа, що підтверджує вартість лікування пацієнта, а також зобов’язання клініки повернути на рахунок МОЗ залишок коштів, не використаних для лікування цього громадянина.

Відсутність підписаної письмової домовленості про співпрацю або ненадання (часткове надання) пацієнтом чи його законним представником згоди на обробку персональних даних не є підставою для відмови або затримки у прийнятті Комісією МОЗ позитивного рішення щодо взяття на облік або направлення пацієнта для лікування за кордон.

9. Витрати, пов’язані з направленням громадянина для лікування за кордон, можуть включати лише оплату вартості лікування, діагностики (як частини лікувального процесу) і відшкодування вартості проїзду громадянина та (за рішенням Комісії МОЗ з питань направлення для лікування за кордон) однієї особи, що його супроводжує, до місця лікування та їх повернення, а також оплату банківських послуг.

Після прийняття Комісією МОЗ позитивного рішення про направлення та оплату вартості лікування пацієнта за кордоном до здійснення фактичної оплати вартості такого лікування МОЗ може надати відповідному іноземному закладу охорони здоров’я інформаційний лист про прийняте Комісією МОЗ рішення. Такий лист надається протягом трьох робочих днів на запит пацієнта, його законного представника або іноземного закладу охорони здоров’я.

10. Витрати на оплату вартості лікування, діагностики і відшкодування вартості проїзду громадянина та осіб, що його супроводжують, до місця лікування та їх повернення, а також на оплату банківських послуг громадянам, які самостійно виїхали для лікування до іноземних закладів охорони здоров’я, відшкодуванню не підлягають.

У разі коли громадянин виїхав для лікування до іноземного закладу охорони здоров’я після взяття його на облік та до прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення на лікування за кордон та оплату вартості такого лікування, оплата вартості лікування здійснюється з дати прийняття Комісією МОЗ рішення на підставі уточненого документа, що підтверджує вартість лікування.

11. Загальний строк для прийняття Комісією МОЗ рішення про взяття на облік пацієнта з метою направлення на лікування за кордон та оформлення відповідного протоколу не може перевищувати 20 робочих днів з дати надходження до МОЗ документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку.

Наказ МОЗ про направлення на лікування громадянина за кордон та оплату вартості такого лікування видається не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати прийняття Комісією МОЗ рішення.

12. Оплата вартості лікування в іноземному закладі охорони здоров’я здійснюється МОЗ не пізніше ніж протягом 15 робочих днів з часу видачі наказу МОЗ про направлення на лікування громадянина за кордон та оплату вартості такого лікування.

13. Для покриття витрат, пов’язаних з направленням громадянина для лікування за кордон, можуть використовуватися кошти: пацієнта чи його сім’ї; державного бюджету (передбачені на цю мету за відповідною бюджетною програмою); бюджету Автономної Республіки Крим; місцевого бюджету; кошти підприємств, установ, організацій та їх об’єднань незалежно від форми власності; кошти громадських організацій, благодійних фондів та окремих громадян.

14. Оформлення документів для виїзду для лікування за кордон здійснюється в установленому законодавством порядку.

Органи державної влади зобов’язані сприяти виїзду громадян за кордон і перебуванню на території іноземної держави на період лікування.

Для забезпечення оформлення документів для виїзду за кордон МОЗ надає пацієнту, направленому для лікування за кордон, або його законному представникові такі документи:

витяг з протоколу (протоколів) рішення Комісії МОЗ про направлення пацієнта для лікування за кордон та оплату вартості такого лікування - протягом двох робочих днів з дати оформлення протоколу;

копію платіжного доручення або інше підтвердження фактичної оплати МОЗ вартості лікування в іноземному закладі охорони здоров’я - протягом трьох робочих днів з дати здійснення оплати.

За наявності та у разі потреби пацієнту або його законному представнику можуть бути надані відповідно до законодавства інші документи, необхідні для оформлення виїзду пацієнта для лікування за кордон.

15. Громадянин (його законний представник) зобов’язаний не пізніше ніж через місяць з часу повернення пацієнта на територію України після проведеного лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ надати МОЗ письмову інформацію (звіт) про обсяги проведеного лікування та обсяги коштів, витрачених на лікування пацієнта.

У разі відмови іноземного закладу охорони здоров’я надати громадянинові інформацію про обсяги коштів, витрачених на лікування, пацієнт подає до МОЗ письмове підтвердження відмови закладу подати відповідну інформацію.

У разі ненадання громадянином відповідної інформації МОЗ звертається до іноземних закладів охорони здоров’я із запитом про отримання інформації про обсяги коштів, витрачених на лікування, з детальним кошторисом і переліком медичних маніпуляцій, операцій та інших процедур, про строк перебування, деталізовані додаткові витрати та (за наявності) залишки коштів, що не були використані іноземним закладом охорони здоров’я на лікування відповідного громадянина.

16. Підставою для відмови у взятті на облік громадянина, який потребує лікування за кордоном, є відсутність документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку (за винятком згоди на обробку персональних даних відповідно до законодавства), підготовлених та надісланих на розгляд Комісії МОЗ, або отримання висновку групи експертів МОЗ про відсутність підстав для направлення пацієнта для лікування за кордон.

Повідомлення про прийняте Комісією МОЗ рішення про відмову у взятті на облік громадянина надсилається МОЗ Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, відповідним міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади протягом 10 робочих днів з дати прийняття Комісією МОЗ рішення.

17. Неправомірність рішень або діянь МОЗ, Комісії МОЗ, інших суб’єктів, які беруть участь у прийнятті рішення щодо направлення громадян для лікування за кордон, громадянин або його законний представник можуть оскаржити в установленому законодавством порядку.