Конвенція
про закони і звичаї суходільної війни

(витяг)

( Додатково див. Конвенцію від 18.10.1907 )

Високі Договірні Сторони ... погодилися з нижченаведеним:

Стаття 1. Високі Договірні Сторони віддадуть своїм військам наказ згідно з доданим до цієї Конвенції Положенням про закони і звичаї суходільної війни.

Стаття 4. Державам, які не підписали цієї Конвенції, пропонується приєднатися до неї.

Положення
про закони і звичаї суходільної війни
(витяг)

Відділ II

Про воєнні дії

Глава І

Про засоби завдання шкоди ворогу,
про облоги та бомбардування

Стаття XIII. Крім обмежень, установлених особливими угодами, забороняється також ...

...

g) руйнувати чи загарбувати ворожу власність, окрім випадків, коли подібне руйнування чи загарбання нагально викликане воєнною необхідністю.

Стаття XXVII. Під час облог і бомбардувань належить ужити всіх необхідних засобів, аби вберегти, наскільки можливо, храми, будівлі, що служать цілям науки, мистецтв та благодійності, шпиталі й місця, де зібрано хворих і поранених, за умови, що такі будівлі й місця не служили водночас воєнним цілям.

Піддані облозі зобов'язані вирізнити ці будівлі особливими примітними знаками, щодо яких ті, що піддають місто облозі, мусять бути завчасно поінформовані.

Стаття XXVIII. Забороняється віддавати на розграбування місце або місто, навіть узяті приступом.

Відділ III

Про військову владу
на території ворожої держави

Стаття XLVI. Честь і права сімейні, життя окремих осіб і приватна власність, рівно як і релігійні вірування й справляння обрядів віри, мають поважатись.

Приватна власність не підлягає конфіскації.

Стаття XLVII. Грабіж категорично забороняється.

Стаття LV. Держава, що захопила регіон, мусить визнавати громадські будівлі, нерухомість, ліси й сільськогосподарські угіддя, які знаходяться в ній і належать ворожій державі, лише такими, що перебувають в управлінні та володінні.

Держава, яка захопила регіон, зобов'язана зберегти основну цінність цих видів власності та управляти ними згідно з правилами володіння.

Стаття LVI. Власність громад, установ церковних, благодійних і освітніх, художніх і наукових, навіть таких, що належать державі, прирівнюється до приватної власності.

Будь-яке загарбання, руйнування чи умисне пошкодження таких установ, історичних пам'яток, творів художніх і наукових забороняється і підлягає переслідуванню.

Гаага, 29 липня 1899 р.

Франц Лист. Международное право в систематическом изложении. Приложения. - Дерпт, 1909.

Україна в міжнародно-правових відносинах, книга 2,
Правова охорона культурних цінностей, Київ, Юрінком Інтер, 1997