Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 27 травня 2013 р. N 437
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 858 від 15 листопада 2017 р.)

Питання видачі, продовження дії
та анулювання дозволу на застосування
праці іноземців та осіб без громадянства

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 42 від 28.01.2015
N 28 від 18.01.2017)

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що додається.

2. Установити, що розмір плати за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства становить чотири мінімальні заробітні плати, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Плата за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства не справляється для:

осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту;

осіб, які подали документи для продовження дії дозволу.

(Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 травня 2013 р. N 437

Порядок
видачі, продовження дії та анулювання
дозволу на застосування праці іноземців
та осіб без громадянства

1. Цей Порядок визначає процедуру видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, зокрема на умовах сумісництва (далі - дозвіл).

(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 42 від 28.01.2015, N 28 від 18.01.2017)

2. Територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) видають за місцезнаходженням підприємства, установи, організації (далі - роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці:

(Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 42 від 28.01.2015)

іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи;

іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в межах такого договору (контракту), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору (контракту);

(Абзац четвертий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії "внутрішньокорпоративні цесіонарії";

іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

3. Дія цього Порядку не поширюється на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині шостій статті 42 Закону України "Про зайнятість населення".

4. Застосування праці іноземців та осіб без громадянства є доцільним та достатньо обґрунтованим у разі, коли іноземець чи особа без громадянства:

претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або учасником підприємства, установи, організації;

претендує на зайняття посади, яка передбачає створення об’єктів авторського права та (або) суміжних прав як основний трудовий обов’язок;

претендує на зайняття у суб’єкта індустрії програмної продукції посади керівника або посади, назва якої визначається відповідно до кодів професій 2131.2, 2132.2, 3121, зазначених у розділі 2 "Професіонали" та розділі 3 "Фахівці" Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій";

має диплом про вищу освіту одного з навчальних закладів, віднесених до першої сотні в одному з таких світових рейтингів:

Таймс Хайер Едьюкейшн (Times Higher Education) за відповідною категорією професії;

Академік Ренкінг ов Волд Юніверситіз, підготовлений Центром університетів світового класу при Шанхайському університеті Цзяо Тун (Academic Ranking of World Universities by the Center for World-Class Universities at Shanghai Jiao Tong University);

КьюЕс Волд Юніверситі Ренкінгз бай Фекелті (QS World University Rankings by Faculty);

Вебометрікс Ренкінг ов Волд Юніверситіз (Webometrics Ranking of World Universities).

Під час прийняття рішення про видачу дозволу застосовується рейтинг поточного, минулого або позаминулого років.

(Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

5. Для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що дає право роботодавцю протягом визначеного строку застосовувати працю іноземців та осіб без громадянства, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, роботодавець не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати звернення для отримання дозволу подає територіальному органові інформацію про попит на робочу силу (вакансії). На підставі зазначеної інформації здійснюється сприяння у працевлаштуванні громадян України.

(Пункт 5 в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

6. Для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, крім осіб, зазначених в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, роботодавець подає територіальному органові:

заяву згідно з додатком до цього Порядку;

копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;

копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;

дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;

документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;

довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;

довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;

довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;

довіреність, що посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця із вчинення дій щодо оформлення дозволу, якщо такі дії вчиняє не керівник підприємства, установи, організації.

(Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 28 від 18.01.2017)

Документи, зазначені в абзацах третьому, шостому та дев’ятому цього пункту, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

7. Роботодавець додатково подає для отримання дозволу щодо іноземців чи осіб без громадянства, зазначених:

1) в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку, - копію договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг);

2) в абзаці п’ятому пункту 2 цього Порядку, - рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця чи особи без громадянства на роботу в Україну та копію контракту, укладеного між іноземцем чи особою без громадянства та іноземним суб’єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;

3) в абзаці другому пункту 4 цього Порядку, - копії установчих документів, засвідчених в установленому порядку;

(Підпункт 3 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 28 від 18.01.2017)

4) в абзаці третьому пункту 4 цього Порядку, - засвідчені нотаріально копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права і (або) суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право).

(Підпункт 4 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 28 від 18.01.2017)

У разі коли такі документи видані за межами України, вони повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову.

8. Для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, роботодавець подає:

заяву згідно з додатком до цього Порядку;

копії рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та довідки про звернення за захистом в Україні;

дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра.

9. Для продовження дії дозволу роботодавець подає територіальному органові за своїм місцезнаходженням не пізніше ніж за 20 і не раніше ніж за 40 календарних днів до закінчення дії дозволу:

(Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 42 від 28.01.2015; в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

заяву згідно з додатком до цього Порядку;

дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;

довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Інші документи, визначені в цьому Порядку, подаються у разі внесення до них змін.

10. Територіальний орган приймає та реєструє заяву і документи в день отримання за описом, копія якого видається роботодавцю або уповноваженій ним особі з відміткою про дату та номер реєстрації таких документів.

Якщо документи, що додаються до заяви, подано не в повному обсязі або не відповідають вимогам цього Порядку, територіальний орган залишає заяву без розгляду, про що не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття документів письмово повідомляє роботодавцю із посиланням на відповідні пункти цього Порядку та повертає йому документи без вчинення будь-яких дій. Відповідна інформація розміщується на офіційному веб-сайті територіального органу.

(Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 42 від 28.01.2015; в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

11. Посадовим особам територіального органу забороняється вимагати від роботодавців документи, не передбачені цим Порядком.

(Пункт 12 виключено на підставі Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

13. Територіальний орган протягом семи робочих днів з дня реєстрації документів приймає рішення щодо видачі, відмови у видачі, продовження дії, відмови у продовженні дії або анулювання дозволу.

(Пункт 13 в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

14. Рішення оформлюється наказом територіального органу та не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дня його прийняття надсилається роботодавцю поштою з повідомленням про вручення та електронною поштою із зазначенням платіжних реквізитів для здійснення плати за видачу дозволу і розміщується на офіційному веб-сайті територіального органу із зазначенням таких платіжних реквізитів.

(Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

15. Після прийняття рішення територіального органу про видачу дозволу роботодавець перераховує кошти на зазначений територіальним органом рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що підтверджується квитанцією про внесення плати. У разі невнесення роботодавцем такої плати протягом 10 робочих днів з дня отримання ним рішення про видачу дозволу, надісланого поштою з повідомленням про вручення, таке рішення скасовується.

(Пункт 15 в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

16. Територіальний орган оформляє та видає дозвіл за умови звернення роботодавця не пізніше ніж через три робочих дні з дати зарахування коштів на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зазначений територіальним органом.

(Пункт 16 в редакції Постанов КМ N 42 від 28.01.2015, N 28 від 18.01.2017)

17. Технічний опис та зразок бланка дозволу затверджується Державною службою зайнятості. Бланки дозволів виготовляються на замовлення Державної служби зайнятості у порядку, визначеному законодавством.

18. Дозвіл видається на строк до одного року. Дія такого дозволу може продовжуватися необмежену кількість разів на такий самий строк.

(Пункт 18 в редакції Постанов КМ N 42 від 28.01.2015, N 28 від 18.01.2017)

19. Дозвіл на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, зазначених в абзаці п’ятому пункту 2 цього Порядку, видається не більш як на три роки. Дія такого дозволу може бути продовжена на два роки необмежену кількість разів.

(Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 42 від 28.01.2015)

20. Дозвіл на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видається на строк дії довідки про звернення за захистом в Україні, але не більш як на один рік. Дія дозволу може бути продовжена у разі продовження дії такої довідки.

21. У разі втрати дозволу роботодавець повідомляє про це територіальний орган, який видав дозвіл, Адміністрацію Держприкордонслужби та територіальний орган або підрозділ ДМС, який видав посвідку на тимчасове проживання в Україні.

Дублікат втраченого дозволу видається за умови подання роботодавцем територіальному органові заяви у довільній формі щодо видачі дубліката дозволу та копій документів, які підтверджують факт звернення роботодавця до територіального органу або підрозділу ДМС.

У разі пошкодження дозволу його дублікат видається територіальним органом за умови подання роботодавцем відповідної заяви у довільній формі та повернення пошкодженого дозволу.

22. Територіальний орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання від роботодавця документів приймає рішення про видачу дубліката дозволу та видає такий дублікат. Плата за видачу дубліката дозволу не справляється.

(Пункт 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 42 від 28.01.2015)

23. Роботодавець видає засвідчені в установленому порядку копії дозволу іноземцеві чи особі без громадянства, а в разі необхідності надсилає їх закордонній дипломатичній установі України за місцем постійного проживання іноземця чи особи без громадянства з метою оформлення візи для в’їзду в Україну, а також територіальному органові чи підрозділу ДМС для видачі посвідки на тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства в Україні.

24. Територіальний орган за місцезнаходженням роботодавця приймає рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу в разі:

(Абзац перший пункту 24 в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію і відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування (під час прийняття рішення про видачу дозволу на застосування праці осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку);

(Абзац другий пункту 24 в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії);

наявності, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення";

невідповідності поданих роботодавцем документів вимогам цього Порядку;

недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;

наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";

відбування іноземцем чи особою без громадянства на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності;

(Абзац дев'ятий пункту 24 в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

порушення строків, зазначених у пунктах 5 і 9 цього Порядку;

(Абзац десятий пункту 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 42 від 28.01.2015)

неподання копій документів, що ідентифікують об’єкт авторського права та (або) суміжних прав автора і засвідчують авторство (авторське право).

(Пункт 24 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 28 від 18.01.2017)

25. Дозвіл анулюється територіальним органом за місцезнаходженням роботодавця в разі:

(Абзац перший пункту 25 в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства у строки, встановлені пунктом 27 цього Порядку;

(Абзац другий пункту 25 в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;

(Абзац третій пункту 25 в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;

набрання обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за скоєння злочину, законної сили;

наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";

встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем;

рішення територіального органу або підрозділу ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту;

невикористання іноземцем чи особою без громадянства права на оскарження рішення територіального органу чи підрозділу ДМС про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

подання роботодавцем письмової заяви щодо анулювання дозволу.

(Пункт 25 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 28 від 18.01.2017)

Територіальний орган протягом трьох робочих днів повідомляє про анулювання дозволу територіальний орган або підрозділ ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

Рішення про анулювання дозволу не пізніше ніж через три робочих дні після його прийняття надсилається роботодавцю та розміщується на офіційному веб-сайті територіального органу.

(Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 28 від 18.01.2017)

26. Рішення про відмову у видачі дозволу, продовженні його дії та анулювання дозволу може бути оскаржене в Державній службі зайнятості не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати його отримання роботодавцем або в суді. Порядок оскарження рішень в Державній службі зайнятості визначається Мінсоцполітики. Рішення, прийняте за наслідками розгляду скарги, є обов’язковим для виконання територіальним органом, рішення якого оскаржувалося.

Подані документи повертаються заявникові у разі прийняття територіальним органом рішення про відмову у видачі або продовженні дії дозволу.

(Пункту 26 в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

27. Роботодавець зобов’язаний не пізніше ніж через 90 календарних днів починаючи з дати дії дозволу укласти з іноземцем чи особою без громадянства трудовий договір (контракт) та не пізніше ніж через 10 календарних днів починаючи з дати укладення трудового договору (контракту) подати його копію, засвідчену роботодавцем, територіальному органові.

(Пункт 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 42 від 28.01.2015; в редакції Постанови КМ N 28 від 18.01.2017)

28. У разі коли іноземець чи особа без громадянства без поважних причин не приступила до роботи у передбачений трудовим договором (контрактом) строк, роботодавець повинен протягом п’яти робочих днів письмово повідомити про це територіальний орган або підрозділ ДМС за місцем видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, і територіальний орган, яким видано дозвіл.

29. Роботодавець повідомляє у письмовій формі територіальний орган, яким видано дозвіл, про припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства протягом трьох робочих днів з дати його припинення.

(Пункт 29 в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

Додаток
до Порядку

(в редакції
постанови Кабінету Міністрів України
від 28 січня 2015 р. N 42)

Заява

Заява (в редакції від 28.01.2015 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".

(Додаток в редакції Постанови КМ N 42 від 28.01.2015)

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 травня 2013 р. N 437

Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. N 322 "Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 26, ст. 871).

2. Пункт 18 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. N 810 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 59, ст. 2073).

3. Пункт 20 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 р. N 559 "Деякі питання державного управління у сфері міграції" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 51, ст. 1696).

4. Пункт 30 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи - підприємця, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2011 р. N 849 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 61, ст. 2435).

5. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань міграції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. N 7 (Офіційний вісник України, 2012 р., N 3, ст. 91).

6. Пункт 53 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. N 35 (Офіційний вісник України, 2012 р., N 7, ст. 249).

7. Пункт 54 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку із прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 р. N 868 (Офіційний вісник України, 2012 р., N 71, ст. 2870).