Документ втратив чиннiсть!

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Департамент бухгалтерського обліку

ЛИСТ
28.11.2016 N 60-0005/97127

(Лист втратив актуальність на підставі Листа
Національного банку України
N 60-0006/14897 від 16.03.2018 р.)

Асоціації українських банків,
Асоціації "Український кредитно-банківський союз",
Незалежній асоціації банків України,
головам Правління банків України

Щодо готовності банків України до запровадження МСФЗ 9
"Фінансові інструменти"

Національний банк України проаналізував відповіді на питання, які надсилалися листом Національного банку України від 11.10.2016 N 60-0005/84264, щодо готовності банків України до запровадження МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі - МСФЗ 9) та повідомляє.

За результатами проведеного аналізу:

понад 85 % банків не мають затвердженого плану дій щодо запровадження МСФЗ 9;

20 % банків переглянули класифікацію фінансових активів за бізнес моделями відповідно до МСФЗ 9;

приблизно 18 % банків здійснили розрахунок оціночних резервів під збитки;

13 % банків проаналізували вплив МСФЗ 9 на розмір оціночних резервів та волатильність доходів.

Не зважаючи на те, що Департамент бухгалтерського обліку в листі від 15.07.2016 року N 60-0005/59146 на адресу банків акцентував увагу про необхідність завчасної організації підготовчої роботи до запровадження МСФЗ 9, результати опитування свідчать про низький темп розвитку подій.

Слід зазначити, що Національний банк України працює над розробленням нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку відповідно до нових вимог МСФЗ 9, але вони не зможуть вирішити глобальні питання, що постануть перед кожним банком. Питання визначення бізнес-моделей, аналізу договірних грошових потоків, класифікації, рекласифікації фінансових активів, оцінки очікуваних збитків від зменшення корисності фінансових інструментів протягом 12 місяців, протягом всього строку дії інструменту, у тому числі під час їх первісного визнання, підготовки баз статистичних, прогнозних даних, доопрацювання програмного забезпечення тощо знаходяться поза сферою діяльності служби бухгалтерського обліку.

Банкам необхідно приділити більше уваги підготовчому процесу. Для забезпечення його ефективності пропонуємо залучити працівників бізнес-підрозділів, служби управління ризиками та IT-підрозділів, розробити проекти внутрішніх положень щодо моделей управління фінансовими інструментами, проаналізувати поточну ситуацію щодо фінансових інструментів, розподілити їх за категоріями відповідно до визначених бізнес-моделей.

Звертаємо увагу на те, що для класифікації фінансових активів уводиться критерій аналізу потоків грошових коштів, передбачених договором, тобто виключно основної суми та процентів (SPPI-тест), що потребує застосування професійного судження.

Перехід до визнання очікуваних збитків від зменшення корисності фінансових активів потребує надійної оцінки кредитних збитків, очікуваних протягом усього строку інструменту. Розроблення критеріїв для поділу фінансових активів з точки зору кредитного ризику на три стадії передбачає визначення моменту, з якого відбувається значне збільшення кредитного ризику або дефолт. Цей процес також потребує формування та застосування професійних суджень на основі наявної інформації.

Крім того, МСФЗ 9 передбачає три підходи для оцінки зменшення корисності фінансових активів, за якими застосовуються вимоги стандарту щодо визнання зменшення корисності. Згідно зі стандартом зменшення корисності не визнається за інвестиціями в інструменти капіталу, фінансовими активами, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, зобов'язаннями, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток або за амортизованою собівартістю.

Основний (загальний) підхід передбачає модель оцінки погіршення кредитної якості, що застосовується для більшості фінансових активів, за якими визнається зменшення корисності. За цим підходом фінансові активи поділяються на три стадії для визначення оцінки зменшення корисності залежно від погіршення кредитної якості.

Другий (особливий) підхід застосовується для придбаних або ініційованих фінансових активів, що мають ознаки зменшення корисності вже під час первісного визнання. Такі фінансові активи одразу відносяться до третьої стадії.

Третій (спрощений) підхід може застосовуватися для дебіторської заборгованості за торговими операціями та фінансовою орендою. Для кожного активу з дати первісного визнання визнаються очікувані протягом усього строку дії фінансового активу кредитні збитки.

МСФЗ 9 також встановлює вимоги щодо оцінки очікуваних кредитних збитків за фінансовими гарантіями та безвідкличними зобов'язаннями з кредитування, які також передбачають поділ на три стадії.

Враховуючи значний обсяг робіт, пропонуємо не зволікати та залучити до підготовчого процесу зовнішню аудиторську фірму банку.

Водночас зауважуємо, що Національний банк України в подальшому продовжить періодично проводити опитування банків щодо проведеної роботи по запровадженню МСФЗ 9 для отримання інформації по банківській системі про перебіг робіт та їх результат.

Заступник Голови Р. М. Борисенко