КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 26 жовтня 2016 р. N 763
Київ

Про затвердження переліку суб’єктів господарювання,
галузей та окремих територій, які підлягають
постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному
обслуговуванню на договірній основі

Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 24 та частини третьої статті 133 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити перелік суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. N 1214 "Про затвердження переліку об’єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 32, ст. 1357);

пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. N 313 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 10, ст. 617).

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 жовтня 2016 р. N 763

Перелік
суб’єктів господарювання, галузей та окремих
територій, які підлягають постійному та обов’язковому
аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі

1. Суб’єкти господарювання, у власності або користуванні яких перебувають об’єкти підвищеної небезпеки (за винятком суб’єктів господарювання, що утворили на професійній основі об’єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку).

2. Суб’єкти господарювання, у власності, володінні або користуванні яких перебувають окремі об’єкти, на території яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій державного, регіонального та місцевого рівня (за винятком суб’єктів господарювання, що утворили на професійній основі об’єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку), таких галузей:

1) геологічне вивчення надр - об’єкти геологічного вивчення надр під час застосування вибухових матеріалів;

2) вугільна промисловість:

діючі шахти, а також шахти в період їх будівництва, реконструкції, ліквідації або консервації;

розрізи і збагачувальні фабрики;

3) гірничорудна та нерудна промисловість:

гірничозбагачувальні комбінати, рудники (шахти), зокрема ті, що підлягають закриттю, збагачувальні фабрики, кар’єри з видобутку залізної, марганцевої і сірчаної руд, солі калійних добрив, флюсо-доломітів, хвостосховища, шламонакопичувачі;

підприємства з видобутку нерудних будівельних матеріалів потужністю понад 50 тис. куб. метрів гірничої маси на рік, а також підприємства, на яких проводяться підривні роботи, об’єкти, на яких здійснюється виготовлення найпростіших вибухових промислових речовин, спеціальні підземні споруди;

4) нафтогазова промисловість:

стаціонарні об’єкти розвідки, буріння та експлуатації нафтових і газових родовищ;

діючі свердловини та об’єкти підготовки газу для далекого транспортування, підземні сховища газу, магістральні газопроводи, конденсатопроводи і споруди на них;

5) хімічна та нафтохімічна промисловість:

пожежовибухонебезпечні об’єкти, які належать до категорії "А" або "Б" незалежно від площі та категорії "В" площею 500 кв. метрів і більше, хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної, газопереробної, хіміко-фармацевтичної, мікробіологічної, лісохімічної, целюлозно-паперової галузей;

підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів на їх основі, виготовлення та утилізації боєприпасів;

магістральні нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, аміакопроводи, етиленопроводи;

об’єкти I-III ступеня хімічної небезпеки;

6) металургійна промисловість:

об’єкти коксохімічного, агломераційного, вогнетривкого, доменного, сталеплавильного, прокатного, кисневого, газового, феросплавного і ливарного виробництва;

підприємства кольорової і порошкової металургії;

7) машинобудування:

об’єкти розщеплення повітря, стаціонарні ацетиленові станції;

пожежовибухонебезпечні об’єкти, які належать до категорії "А" або "Б" незалежно від площі та категорії "В" площею 500 кв. метрів і більше;

спеціальні технологічні об’єкти із застосуванням горючих, вибухонебезпечних, отруйних газів;

8) енергетика - електростанції і теплоцентралі;

9) транспортно-дорожній комплекс - залізничні, морські та річкові вокзали, аеропорти, морські та річкові порти, метрополітени;

10) агропромисловий комплекс:

пожежовибухонебезпечні об’єкти заготівлі та переробки зерна, які належать до категорії "А" або "Б" незалежно від площі та категорії "В" площею 500 кв. метрів і більше;

комбікормові заводи і цехи спиртової, цукрової, соледобувної, олійно-жирової, харчової і переробної промисловості;

об’єкти I-III ступеня хімічної небезпеки, на яких експлуатуються аміачні холодильні установки;

11) торгівля - об’єкти I-III ступеня хімічної небезпеки, на яких експлуатуються аміачні холодильні установки;

12) деревообробна, легка та текстильна промисловість:

пожежовибухонебезпечні об’єкти, які належать до категорії "А" або "Б" незалежно від площі та категорії "В" площею 500 кв. метрів і більше;

13) житлово-комунальне господарство - насосні станції водопостачання та каналізації, що відносяться до об’єктів I-III ступеня хімічної небезпеки.

3. Місця масового відпочинку населення на водних об’єктах, визначені Порядком обліку місць масового відпочинку населення на водних об’єктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2002 р. N 264 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 11, ст. 508), а також рекреаційні зони у період масового відпочинку населення (за винятком місць масового відпочинку населення на водних об’єктах та рекреаційних зон, де суб’єкти господарювання, у власності, володінні або користуванні яких перебувають зазначені місця і зони, утворили на професійній основі об’єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку).