КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 27 серпня 2008 р. N 761
Київ

Про затвердження Технічного регламенту
засобів індивідуального захисту

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 777 від 20.07.2011
N 235 від 08.04.2013
N 632 від 28.08.2013
N 76 від 11.02.2016 )

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент засобів індивідуального захисту, що додається.

2. Державній службі з питань праці забезпечити застосування Технічного регламенту, затвердженого цією постановою. ( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 76 від 11.02.2016 )

3. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 серпня 2008 р. N 761

Технічний регламент
засобів індивідуального захисту

( Щодо набрання чинності Технічним регламентом
та змін до нього див. розділ III Закону
N 3164-IV від 01.12.2005 )

Загальні положення

1. Цей Технічний регламент визначає вимоги до рівня безпеки засобів індивідуального захисту, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам, встановлює правила маркування зазначених засобів та введення їх в обіг.

Під засобом індивідуального захисту (далі - засіб захисту) слід розуміти спорядження, що призначається для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров'я.

До засобів захисту також належать:

поєднання кількох видів пристосування чи спорядження, що призначаються для забезпечення захисту користувача від одного чи кількох видів потенціального (одночасного) ризику;

захисне пристосування чи спорядження, що призначається для носіння користувачем або забезпечення його захисту, яке є частиною або використовується разом з іншим обладнанням;

замінні компоненти засобів захисту, що необхідні для їх нормального функціонування та використовуються тільки для таких засобів.

2. Засоби захисту поділяються на три категорії:

1) перша категорія - засоби захисту, що мають конструкцію простої складності і призначаються для захисту від:

незначної механічної дії (садові рукавички, наперстки тощо);

впливу слабких мийних засобів, наслідки дії яких легко усуваються (рукавички для захисту від впливу розчинів мийних засобів);

температурного впливу при взаємодії з поверхнями, нагрітими до температури, що не перевищує 50 град.C, і нешкідливого механічного впливу (рукавички, фартухи тощо);

впливу погодних умов (головні убори, сезонний одяг, взуття тощо);

слабких ударів та вібрації, що не впливають на життєво важливі органи та не здатні спричиняти невиліковні ушкодження (легкі захисні шоломи, рукавички, легке взуття тощо);

сонячного світла (сонцезахисні окуляри);

2) друга категорія - засоби захисту, що мають конструкцію середньої складності і не належать до першої і третьої категорії;

3) третя категорія - засоби захисту, що мають конструкцію високої складності і призначаються для захисту від небезпеки, яка загрожує життю людей, або небезпеки заподіяння невиліковних тілесних ушкоджень, ступінь якої користувач засобів захисту не може визначити своєчасно.

До третьої категорії належать:

фільтрувальні пристрої для захисту дихальних шляхів від впливу твердих і рідких аерозолів, подразнювальних речовин, токсичних і радіоактивних газів;

пристрої для захисту дихальних шляхів, що забезпечують повну ізоляцію від навколишнього природного середовища, зокрема призначені для застосування під водою;

засоби захисту, що забезпечують частковий захист від впливу хімічних речовин та іонізуючого випромінювання;

аварійне спорядження, що призначається для використання при високих температурах, вплив яких можна порівняти з впливом нагрітого до температури 100 град.C або вище повітря і які супроводжуються/не супроводжуються інфрачервоним випромінюванням, відкритим полум'ям або виділенням великої кількості розплавлених речовин;

аварійне спорядження, що призначається для використання при низьких температурах, вплив яких можна порівняти з впливом повітря з температурою до мінус 50 град.C;

засоби захисту від ураження електричним струмом;

( Абзац дев'ятий підпункту 3 пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ N 777 від 20.07.2011 )

засоби захисту від падіння з висоти.

3. Спорядження, що постачається на ринок у комплекті із засобом захисту та призначається для поєднання з іншим зовнішнім (додатковим) пристосуванням, є невід'ємною частиною такого засобу.

4. Вільний обіг засобів захисту на території України дозволяється тільки у разі безпеки таких засобів для життя та здоров'я, забезпечення захисту користувача від травм та захворювань за умови використання за призначенням і з урахуванням належного рівня обслуговування та експлуатації.

5. Виробник або його уповноважена особа чи постачальник повинен бути ознайомлений з прийнятим згідно з Технічним регламентом рішенням, що обмежує введення засобів захисту у вільний обіг з обґрунтуванням його причин та одночасним повідомленням про передбачені законодавством захисні заходи та граничні строки їх виконання.

6. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на засоби захисту, що:

1) регламентуються іншими технічними регламентами;

2) спеціально призначаються для використання у Збройних Силах або забезпечення правопорядку (шоломи, щити тощо);

3) призначаються для самооборони (балони з аерозолем, особиста зброя для самооборони тощо);

4) застосовуються на борту суден, літаків та під час рятувальних робіт і не призначаються для постійного носіння;

5) призначаються для використання приватними особами з метою захисту від:

впливу несприятливих атмосферних умов (головні убори, сезонний одяг, взуття, парасолі тощо);

вогкості і вологи (рукавички для захисту рук під час миття посуду тощо);

впливу високої температури (рукавички тощо).

Вимоги до рівня безпеки засобів захисту

7. Засіб захисту повинен забезпечувати належний ступінь захисту від небезпеки і мати таку конструкцію, що у передбачуваних умовах експлуатації забезпечує максимально можливий рівень захисту користувача засобу, який може без ускладнень провадити пов'язану з ризиком діяльність.

8. Оптимальним рівнем захисту, що враховується у процесі розроблення конструкції засобу захисту, є рівень, при якому ефективність використання такого засобу не знижується в період впливу факторів ризику.

Якщо передбачувані умови експлуатації дають змогу виділити кілька рівнів небезпеки одного виду, в ході розроблення конструкції засобу захисту необхідно враховувати відповідний рівень захисту.

9. У процесі використання у передбачуваних умовах експлуатації засоби захисту не повинні створювати додаткових факторів ризику.

10. Матеріали, з яких виготовляється засіб захисту, а також продукти розпаду таких матеріалів не повинні негативно впливати на здоров'я користувача такого засобу та/або оточуючих.

11. Поверхня кожної складової частини засобу захисту, що під час використання торкається або потенційно може торкатися користувача такого засобу, повинна бути гладенькою, без гострих країв, деталей, що виступають та можуть спричинити подразнення шкіри або травми.

12. Обмеження рухів, положення або чуттєвого сприйняття користувачем засобів захисту, що обумовлені застосуванням засобу захисту, повинне бути мінімальним.

13. Засіб захисту повинен мати конструкцію, яка забезпечує урахування особливостей будови тіла людини. Такий засіб повинен залишатися в передбачуваному положенні протягом усього часу використання незалежно від умов навколишнього природного середовища, рухів та положення користувача.

Засіб захисту повинен мати систему регулювання/кріплення або випускатися в кількох розмірах.

14. Засіб захисту в передбачуваних умовах експлуатації повинен бути стійким до впливу факторів навколишнього природного середовища.

15. У разі коли виробник випускає кілька моделей засобів захисту різного класу або типу, що призначаються для одночасного захисту суміжних частин тіла від комбінованих видів небезпеки, такі засоби повинні бути сумісні один з одним.

16. Система регулювання засобу захисту повинна бути сконструйована і виготовлена так, щоб у передбачуваних умовах експлуатації користувач міг визначити правильність її регулювання.

17. Засоби захисту, що закривають частини тіла, повинні забезпечувати достатній рівень вентиляції з метою зменшення потовиділення. У разі неможливості виконання таких вимог зазначені засоби захисту повинні бути обладнані пристроями, що поглинають піт.

18. Обмеження поля зору або зниження гостроти зору користувача, зумовлене застосуванням засобів захисту, що призначаються для захисту обличчя, очей і дихальних шляхів, повинне бути мінімальним.

Ступінь нейтральності оптичних систем засобів захисту повинен відповідати інтенсивності та/або тривалості їх використання.

У разі потреби такі засоби захисту повинні мати пристрої або оброблятися засобами, що запобігають утворенню конденсату.

Моделі засобів захисту, що призначаються для користувачів з порушенням зору, не повинні ускладнювати використання окулярів і контактних лінз.

19. Дата виготовлення та/або дата закінчення строку служби зазначаються на кожній складовій частині засобу захисту і на кожній його запасній частині, що постачається на ринок, з метою уникнення неправильного прочитання дат, які обов'язково зазначаються на упаковці.

Якщо виробник з певної причини не може зазначити строк служби засобу захисту безпосередньо на самому засобі, він повинен подати покупцеві інформацію про мінімальний строк служби виробу з урахуванням його якості, найбільш сприятливих умов зберігання, експлуатації, очищення і технічного обслуговування.

20. У разі коли існує ймовірність погіршення захисних характеристик засобу захисту внаслідок частого очищення згідно з інструкцією, виробник повинен зазначити на кожному засобі захисту, що постачається на ринок, та у документації, що додається до кожного такого засобу, максимальну кількість процедур очищення, після виконання яких виріб необхідно здати на перевірку чи утилізацію.

21. У разі коли в передбачуваних умовах експлуатації може виникнути небезпека зчеплення засобу захисту з об'єктом, що рухається, міцність матеріалу, з якого виготовлено зазначений засіб захисту, розраховується так, щоб він у цей час рвався або ламався, забезпечуючи безпеку користувача.

22. Засоби захисту, що призначаються для використання в аварійних та інших нештатних ситуаціях, повинні бути простими у використанні. Час, необхідний для кріплення та/або зняття засобу захисту, повинен бути мінімальним.

23. Засоби захисту, що призначаються для використання у вибухонебезпечних ситуаціях, не повинні бути можливим джерелом іскри, яка виникає внаслідок електростатичного розряду, або іскри іншого походження, здатної стати причиною займання вибухонебезпечної суміші.

24. До засобів захисту третьої категорії додається документація, що містить:

відомості, призначені винятково для фахівців, які з їх урахуванням дають відповідні інструкції користувачеві;

інструкції, які дають змогу користувачеві перевірити правильність регулювання і можливість експлуатації засобу захисту.

Якщо засіб захисту оснащений сигналізацією, що спрацьовує у разі зниження рівня захисту до неприпустимого, така сигналізація повинна сприйматися користувачем в умовах, для яких призначається зазначений засіб.

25. Складові частини засобу захисту, що підлягають регулюванню і заміні користувачем, повинні мати таку конструкцію, яка дає змогу їх відрегулювати, закріпити і замінити без допомоги інструментів.

26. У разі коли засіб захисту складається з пристосувань, приєднаних до зовнішнього пристрою, такі пристосування повинні бути сконструйовані та виготовлені з урахуванням того, щоб зазначений засіб приєднувався тільки до пристрою відповідного типу.

27. Система циркуляції рідини у разі оснащення нею засобу захисту повинна бути сконструйована і виготовлена так, щоб рідина вільно циркулювала у межах усієї частини тіла, що підлягає захисту, незалежно від положення і рухів користувача в передбачуваних умовах експлуатації.

28. Ідентифікаційні або розпізнавальні знаки, які прямо або дотично стосуються захисних властивостей засобу захисту та якими він маркується, повинні мати форму гармонізованих піктограм або ідеограм і чітко читатися протягом усього передбачуваного строку служби такого засобу. Крім того, такі знаки повинні містити точну і повну інформацію, що не допускає неоднозначного тлумачення та подається українською мовою та мовою країни, в якій дане пристосування використовується. У разі коли на виріб неможливо нанести всі або деякі маркувальні знаки у зв'язку з малим розміром засобу захисту, такі знаки наносяться на упаковці або зазначаються в документації, що додається до нього.

29. Засіб захисту, що призначається для:

використання в ситуаціях, коли користувачеві необхідно виділятися на фоні інших об'єктів, повинен бути оснащений не менш як одним пристроєм, що випромінює пряме або відбите світло відповідної інтенсивності і має фотометричні та колориметричні властивості;

захисту користувача одночасно від кількох видів небезпеки, повинен відповідати основним вимогам до засобів захисту від кожного виду небезпеки;

захисту від механічних ударів, повинен мати амортизаційні властивості, достатні для забезпечення захисту частин тіла, що зазнають удару.

Ступінь захисту, що забезпечує такий засіб, визначається з урахуванням максимального ступеня захисту, при якому розмір і маса засобу захисту не зменшують ефективності його використання.

30. Матеріали, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для захисту тіла або його частин від поверхневих ушкоджень, повинні забезпечувати достатній захист від подряпин, порізів, проколів у передбачуваних умовах експлуатації таких засобів.

31. Підошва взуття для запобігання ковзанню повинна бути розроблена, виготовлена або оснащена додатковими складовими частинами, що забезпечують задовільне зчеплення з поверхнею залежно від характеру і стану такої поверхні.

32. Засоби захисту, що призначаються для запобігання падінню з висоти, повинні мати систему ременів для кріплення до тіла користувача і систему кріплення до надійної точки опори. У передбачуваних умовах експлуатації використання зазначених засобів захисту повинне обмежувати шлях вертикального падіння користувача таким чином, щоб запобігти його зіткненню з перешкодами. Гальмівне зусилля, що виникає при цьому, не повинне спричиняти тілесних ушкоджень користувачеві або шкодити складовим частинам засобів захисту.

Після припинення руху користувач засобу захисту повинен перебувати у прийнятному положенні до надання йому допомоги.

У документації до засобу захисту, що призначається для запобігання падінню з висоти, зазначаються:

вимоги до опорної точки і мінімальної висоти, на якій повинен перебувати користувач;

інформація про кріплення системи ременів на тілі користувача і приєднання засобу захисту до точки опори;

дані про результати його випробувань, а також вимоги до періодичного огляду засобу захисту та його випробувань.

33. Засоби захисту, що призначаються для захисту від впливу механічної вібрації, повинні достатньо послаблювати складові вібрації, яка впливає на частину тіла, що захищається. Ефективне значення сумарного прискорення, що передається користувачеві засобу складовими вібрації, не повинне перевищувати граничних значень, які рекомендуються з урахуванням максимальної величини і тривалості передбачуваного впливу протягом одного дня на частину тіла, що захищається.

34. Засоби захисту, що призначаються для захисту будь-якої частини тіла від статичного здавлювання, повинні його послаблювати достатньою для запобігання серйозним травмам або хронічним захворюванням мірою.

35. Засоби захисту, що призначаються для захисту від утоплення, повинні якнайшвидше повертати на поверхню знесиленого користувача або такого, що втратив свідомість унаслідок падіння у рідке середовище, не заподіюючи шкоди його здоров'ю, і підтримувати його до надання допомоги в положенні, що не ускладнює дихання.

Засоби захисту можуть бути надувні, виготовлені цілком або частково з плавучих матеріалів, а також наповнюватися газом автоматично або вручну.

36. У передбачуваних умовах експлуатації:

засоби захисту повинні без шкоди для їх ефективності витримувати удар об поверхню рідкого середовища і бути стійкими до факторів, що властиві для такого середовища;

час наповнення надувних засобів захисту повинен бути мінімальним.

Відповідно до передбачуваних умов експлуатації деякі типи засобів захисту повинні бути обладнані всіма засобами наповнення та/або світловим чи звуковим пристроєм сигналізації та/або пристроєм зчеплення і кріплення для витягування користувача з рідкого середовища та/або призначені для тривалого використання протягом часу, коли існує небезпека падіння користувача у рідке середовище або коли користувач частково занурений у таке середовище.

37. Засіб захисту, здатний у передбачуваних умовах експлуатації достатньо підтримувати користувача на поверхні рідкого середовища, повинен забезпечувати свободу рухів користувача, зокрема давати змогу користувачеві пливти і вживати заходів для порятунку себе та інших людей.

38. Засоби захисту, що призначаються для захисту від шкідливого впливу шуму, повинні знижувати шум до рівня, що не перевищує величину, еквівалентну величині припустимого рівня впливу шуму. Такі засоби маркуються шляхом нанесення на них інформації про рівень послаблення шуму та індексу комфортності. У разі неможливості розміщення зазначеної інформації на засобі захисту її наносять на упаковці.

39. Тепловий опір і механічна міцність засобів захисту, що призначаються для захисту частин тіла від впливу тепла та/або вогню, повинні відповідати передбачуваним умовам експлуатації таких засобів.

Матеріали та інші складові частини, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для захисту від променевого і конвекційного тепла, повинні мати відповідний коефіцієнт передачі падаючого теплового потоку. Ступінь вогнестійкості таких матеріалів повинен виключати можливість самозаймання у передбачуваних умовах експлуатації.

Якщо зовнішня поверхня зазначених матеріалів та інші складові частини мають відбивальні властивості, здатність такої поверхні до відбивання повинна бути достатньою для відбивання теплового потоку та інфрачервоного випромінювання.

40. Матеріали та інші складові частини, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для короткочасного використання при високих температурах навколишнього природного середовища, і засоби захисту, які можуть піддаватися впливу нагрітих речовин, зокрема великої кількості розплавлених матеріалів, повинні мати достатній тепловий опір протягом часу, доки користувач не залишить небезпечну зону і не звільниться від засобу захисту.

Матеріали та інші складові частини засобу захисту повинні мати достатню ударну міцність.

Ступінь вогнестійкості матеріалів, з яких виготовляються засоби захисту і які можуть піддаватися впливу відкритого вогню, а також матеріалів, що використовуються для виготовлення пожежного спорядження, повинен відповідати класу небезпеки для передбачуваних умов експлуатації. Зазначені матеріали не повинні плавитися і сприяти поширенню полум'я.

Готовий до застосування засіб захисту в передбачуваних умовах експлуатації повинен мати такі властивості:

кількість тепла, що передається користувачеві, повинна бути настільки невисокою, щоб температура частини тіла, яку необхідно захистити, не підвищувалася до величини, при якій виникає біль або ймовірність заподіяння шкоди здоров'ю користувача;

з метою уникнення опіків захисна оболонка засобу захисту не повинна торкатися шкіри користувача і пропускати рідину або пару;

якщо засіб захисту оснащений охолоджувальними пристроями, що призначаються для поглинання падаючого тепла за допомогою випарювання рідини або твердої речовини, конструкція такого засобу повинна забезпечувати відведення летких речовин від користувача і запобігати їх прониканню під захисну оболонку засобу;

дихальний пристрій, яким оснащений засіб захисту, повинен забезпечувати належний ступінь захисту в передбачуваних умовах експлуатації. Документація, яка додається до засобів захисту, що призначаються для короткочасного використання при високих температурах, повинна містити інформацію, необхідну для визначення максимально припустимого рівня впливу тепла на користувача, що передається йому пристосуванням під час використання за призначенням.

41. Тепловий опір і механічна міцність засобів захисту, що призначаються для захисту частин тіла від впливу низьких температур, повинні відповідати передбачуваним умовам експлуатації.

Матеріали та інші складові частини, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для захисту від низьких температур, повинні мати коефіцієнт передачі прямого теплового потоку, що відповідає передбачуваним умовам експлуатації. Гнучкі матеріали, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для захисту від впливу низьких температур, повинні зберігати гнучкість, щоб не обмежувати свободу рухів користувача.

Матеріали засобів захисту та їх складові частини, які можуть зазнати впливу великої кількості охолоджених рідких речовин, повинні мати достатню ударну міцність.

Готовий до використання засіб захисту в передбачуваних умовах експлуатації повинен мати такі властивості:

кількість тепла, що пропускається засобом захисту, повинна бути такою, щоб температура частини тіла, яку необхідно захистити (у тому числі фаланги пальців, у разі, коли такими частинами є ноги або руки), не знижувалася до величини, при якій виникає біль або ймовірність заподіяння шкоди здоров'ю користувача;

з метою уникнення переохолодження захисна оболонка засобу захисту не повинна торкатися шкіри користувача і пропускати дощову воду.

Дихальний пристрій, яким обладнаний засіб захисту, повинен забезпечувати належний ступінь захисту в передбачуваних умовах експлуатації.

Документація до моделей засобів захисту, що призначаються для захисту від впливу низьких температур під час короткочасного використання, повинна містити, зокрема, інформацію, необхідну для визначення максимально допустимого впливу низьких температур на користувача.

42. Засоби захисту, що призначаються для захисту всього тіла або його частини від ураження електричним струмом, повинні забезпечувати достатню ізоляцію при напругах, впливу яких може зазнати користувач при найбільш несприятливих умовах.

Струм витоку на захисну оболонку засобу захисту такого класу, що вимірюється під час випробувань при напругах, визначених у передбачуваних умовах експлуатації, повинен бути мінімальним у всіх випадках.

На засобі захисту та його упаковці, що призначається для роботи з електрообладнанням, яке перебуває під напругою, або поряд з ним, необхідно наносити маркування із зазначенням класу захисту та/або відповідної робочої напруги, серійного номера, дати виготовлення. Крім того, на зовнішній поверхні захисної оболонки такого засобу необхідно передбачати місце для запису дати введення його в експлуатацію, проведення періодичних оглядів і перевірок та випробувань.

У документації зазначається сфера застосування засобу захисту, а також характер і періодичність проведення перевірки його діелектричних властивостей.

43. Засоби захисту, що призначаються для захисту органів зору від гострих або хронічних ушкоджень, які виникають унаслідок впливу неіонізуючого випромінювання, повинні поглинати або відбивати більшу частину енергії випромінювання в небезпечному діапазоні частот, не послаблюючи при цьому складові випромінювання, що перебувають у видимій частині спектра, не порушуючи контрастності зображення і здатності користувача розрізняти кольори відповідно до передбачуваних умов експлуатації.

Захисні окуляри повинні мати коефіцієнт світлопроникності, при якому інтенсивність випромінювання не перевищує максимально допустимого значення.

Захисні окуляри не повинні втрачати свої властивості внаслідок впливу випромінювання в передбачуваних умовах експлуатації. На упаковці кожного виробу, що постачається на ринок, зазначається коефіцієнт світлопроникності.

Окуляри, що призначаються для захисту від випромінювання одного виду, класифікуються за коефіцієнтом захисту. Документація повинна містити діаграми, що дають змогу вибрати найпридатніші засоби захисту з урахуванням таких факторів, як відстань до джерела випромінювання і спектральний розподіл випромінювання на такій відстані.

Виробник повинен зазначати відповідний коефіцієнт світлопроникності на кожному екземплярі захисних окулярів.

44. Матеріали та інші складові частини, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для захисту всіх частин тіла від радіоактивного пилу, газу, рідини або сумішей, повинні забезпечувати у передбачуваних умовах експлуатації ефективний захист від проникнення забруднювальних речовин.

Залежно від природи і стану забруднювальних речовин засоби захисту повинні забезпечувати належний ступінь непроникності за допомогою захисної оболонки та/або системи вентиляції і герметизації, що запобігають зворотному розсіюванню забруднювальних речовин.

Проведення процедури знезаражування засобів захисту не повинне впливати на його придатність для повторного використання протягом передбачуваного строку служби.

45. Інтенсивність випромінювання електронів (бета-випромінювання) або випромінювання протонів (рентгенівське випромінювання, гама-випромінювання), що відбиваються засобами захисту для захисту користувача від зовнішньої радіації шляхом повного або часткового ослаблення випромінювання, повинна бути незначною.

Матеріали та інші складові частини, з яких виготовляються такі засоби захисту, повинні забезпечувати ступінь захисту користувача, що відповідає передбачуваним умовам експлуатації, без обмеження його рухів, унаслідок яких може збільшитися час впливу випромінювання.

На засобові захисту повинна бути нанесена інформація про тип і товщину матеріалів.

46. Засоби захисту, що призначаються для захисту дихальних шляхів, повинні забезпечувати надходження до організму користувача придатного для дихання повітря, коли такий користувач перебуває в забрудненому середовищі чи в середовищі з недостатнім або надмірним вмістом кисню.

Придатне для дихання повітря повинне надходити через фільтр за допомогою повітропроводу.

Матеріали та інші складові частини, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для захисту дихальних шляхів, повинні забезпечувати дихання користувача протягом усього періоду їх використання у передбачуваних умовах експлуатації.

Герметичність маски, падіння тиску при вдиханні і (в разі, коли засіб захисту є фільтрувальним пристроєм) ефективність очищення повітря повинні гарантувати захист від проникнення з навколишнього природного середовища забрудненого повітря в об'ємі, здатному завдати шкоди здоров'ю користувача.

Засоби захисту, що призначаються для захисту дихальних шляхів, повинні маркуватися ідентифікаційним знаком виробника. Крім того, на таких засобах зазначаються характеристики, властиві даному типу пристосування, та додається інструкція.

Документація, що додається до пристроїв фільтрувального типу, повинна також містити інформацію про строки зберігання фільтрів в оригінальній упаковці.

47. Засоби захисту, що призначаються для захисту всіх частин тіла від контакту з небезпечними речовинами, у тому числі з такими, що інфікують, повинні запобігати проникненню або дифузії зазначених речовин через захисну оболонку в передбачуваних умовах експлуатації.

Матеріали, з яких виготовлені зазначені засоби захисту, а також їх конструкції повинні забезпечувати повну герметизацію, що дає змогу використовувати засоби захисту протягом тривалого періоду.

У разі коли небезпечні речовини за своєю природою або в передбачуваних умовах використання мають підвищену проникну здатність, що обмежує максимальний строк безперервного використання засобу захисту, необхідно провести випробування такого засобу з метою визначення його класифікаційної приналежності за критерієм ефективності. На засобах захисту, що пройшли випробування, наноситься маркування з найменуваннями або кодовими позначеннями речовин, використаних під час випробувань, а також інформація про допустимий час забезпечення захисту. У разі потреби документація повинна містити опис зазначених кодових позначень, докладний опис стандартних випробувань та інформацію, необхідну для визначення максимально припустимого строку використання засобу захисту в різних передбачуваних умовах експлуатації.

48. Засоби захисту, що призначаються для захисту дихальних шляхів у водолазному спорядженні, повинні забезпечувати у передбачуваних умовах експлуатації подачу до організму користувача придатної для дихання газоподібної суміші.

У разі коли вимагають передбачувані умови експлуатації, до складу зазначених засобів захисту повинні входити:

костюм, що захищає користувача від підвищеного тиску рідини на глибині занурення та/або від впливу холоду;

система сигналізації, що повідомляє користувача про можливе припинення подачі придатної для дихання газоподібної суміші;

рятувальний костюм, що забезпечує повернення користувача на поверхню.

Вимоги до виготовлення засобів захисту

49. З метою виготовлення будь-якої моделі засобу захисту виробник повинен мати документи, що містять:

1) дані про матеріали, з яких буде виготовлено моделі засобу захисту, детальне креслення зазначеного засобу, до якого у разі потреби додаються примітки з розрахунками і результатами випробувань дослідного зразка, що необхідні для визначення ступеня відповідності засобу захисту основним вимогам;

2) опис випробувального і контрольного обладнання, за допомогою якого засіб захисту перевіряється на відповідність стандартам та іншим технічним вимогам;

3) найменування та місцезнаходження виробника або його уповноваженої особи чи постачальника;

4) інструкцію з експлуатації, збереження, очищення, обслуговування та дезінфекції засобу захисту. Засоби, що рекомендуються для очищення, технічного обслуговування та дезінфекції, не повинні мати негативного впливу на засіб захисту або користувача при дотриманні інструкції;

5) характеристику засобу захисту, одержану за результатами технічних випробувань;

6) інформацію про:

клас захисту засобу, що відповідає рівню його безпеки та сфері застосування;

додаткові складові частини і характеристики запасних частин;

строк використання засобу захисту і його складових частин;

упаковку, що відповідає вимогам до транспортування засобів захисту;

значення маркувальних знаків і написів.

Зазначені документи подаються українською мовою або мовою країни, в якій засіб захисту використовуватиметься.

Процедура оцінки відповідності

50. Оцінку відповідності засобів захисту вимогам цього Технічного регламенту виробник або його уповноважена особа чи постачальник проводить шляхом застосування процедур (модулів оцінки відповідності), визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 41, ст. 2175; 2007 р., N 1, ст. 31).

Оцінка відповідності засобів захисту, що належать до першої категорії, проводиться згідно з модулем A. У разі коли користувач засобів захисту може самостійно оцінити ступінь захисту від мінімальної небезпеки або шкідливої дії та своєчасно виявити таку дію, перевірка на відповідність стандартам з офіційно опублікованого переліку національних стандартів, які відповідають європейським гармонізованим стандартам та добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності засобів захисту вимогам цього Технічного регламенту, не проводиться. ( Абзац другий пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 632 від 28.08.2013 )

Оцінка відповідності засобів захисту, що належать до другої та третьої категорії, проводиться за вибором виробника відповідно до модуля В у комбінації з модулем C або D.

51. Під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник:

складає декларацію про відповідність згідно з додатком, яку пред'являє на вимогу призначених органів державної влади;

маркує кожну одиницю засобу захисту національним знаком відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188).

Національний знак відповідності, який повинен легко читатися і не стиратися протягом передбачуваного строку служби, наноситься на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці.

                                                  Додаток
                                          до Технічного регламенту

                            ДЕКЛАРАЦІЯ
        про відповідність засобу індивідуального захисту
                  вимогам Технічного регламенту

__________________________________________________________________
  (повне найменування виробника або його уповноваженої особи чи

__________________________________________________________________
     постачальника; їх місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ)

в особі __________________________________________________________
            (посада, прізвище, ім'я та по батькові виробника
             або його уповноваженої особи чи постачальника)

підтверджує, що __________________________________________________
               (повне найменування засобу індивідуального захисту,
                                  тип, марка, модель)
_________________________________________________________________,

який виготовляється згідно з _____________________________________
                               (назва та позначення нормативних
                                        документів, що
_________________________________________________________________,
        підтверджують відповідність Технічному регламенту)


відповідає Технічному регламенту.


     Сертифікат відповідності* ___________________________________
                         (номер сертифіката, дата його реєстрації,

_________________________________________________________________.
     строк дії, найменування та місцезнаходження призначеного
                  органу з оцінки відповідності)


     Декларація складена під відповідальність ____________________
                                 (виробника або його уповноваженої

_________________________________________________________________.
            особи чи постачальника (потрібне вписати))


_________________________   ______________  ______________________
(посада особи, що склала       (підпис)     (ініціали та прізвище)
      декларацію)

     М.П.              ___ ____________ 20__ р.

_______________
     * За умови використання виробником модуля,  в якому процедура
оцінки відповідності засобу індивідуального  захисту  здійснюється
призначеним органом.

( Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 235 від 08.04.2013 )