ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
13.11.2015 N 826/11792/15

Про визнання протиправним та скасування рішення

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді - Кобилянського К. М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство "Київжитлоспецекслуатація", про визнання протиправним та скасування рішення в частині, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради, третя особа комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація", в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення від 14.05.2015 N 464/1328 відповідача "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14.07.2011 N 378/5765 "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій" в частині надання повноважень комунальному підприємству "Київжитлоспецекслуатація" укладати договори на розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж та обладнання у будинках та інфраструктурних об'єктах житлового фонду, переданого до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.

Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.

Представник третьої особи проти позову також заперечив, підтримуючи при цьому позицію відповідача.

Справа розглянута в порядку письмового провадження згідно положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі поданих сторонами письмових клопотань про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

14 липня 2011 Київська міська рада, згідно до пункту 1 статті 402 Цивільного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про телекомунікації", з метою підвищення ефективності використання об'єктів права комунальної власності та створення сприятливих умов для ефективного надання послуг населенню в галузі зв'язку та інформаційних технологій, прийняла рішення N 378/5765, згідно п. п. 1, 2 якого було:

- доручено комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" здійснювати моніторинг та координацію розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності;

- комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" доручено укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності.

В подальшому 14.05.2015, Київська міська рада прийняла рішення N 464/1328 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14 липня 2011 року N 378/5765 "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій", згідно якого:

Пункт 1 рішення Київської міської ради N 378/5765 викладено у новій редакції:

"Доручити комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" здійснювати моніторинг та координацію розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж та обладнання у (на) об'єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва, таких як: нежитлові будинки, інженерні та інші споруди, а також будинки та інфраструктурні об'єкти житлового фонду, передані до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій".

Пункт 2 рішення Київської міської ради N 378/5765 викладено у новій редакції:

"Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" укладати договори на розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж та обладнання у (на) об'єктах, зазначених у пункті 1 цього рішення".

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням в частині, оскаржив його до суду.

На момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення від 14.05.2015 N 464/1328, у позивача були укладені договори сервітутів з відповідними підприємствами сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.

Прийняття оскаржуваного рішення відповідачем порушує права позивача та призводить до того, що позивач повинен буде укладати нові договори для доступу до багатоквартирних будинків з КП "Київжитлоспецексплуатація".

Оскаржуючи рішення відповідача в частині надання повноважень КП "Київжитлоспецексплуатація" на укладення договорів на розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж, позивач посилається на те, що: 1) в межах спірних правовідносин відсутня згода всіх співвласників багатоквартирних будинків на передачу третій особі повноважень щодо укладення договорів на розміщення телекомунікаційних мереж; 2) будинки та інфраструктурні об'єкти житлового фонду, які передані до сфери управління районних РДА, не закріплені за третьої особою на певному праві та не передані на баланс; 3) оскаржуване рішення прийнято з порушенням антимонопольного законодавства.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що позивач не надав доказів реального порушення його прав; рішення N 464/1328 прийнято відповідно до законодавства та в межах компетенції; питання відповідності законодавству спірного рішення щодо доручення третій особі функцій моніторингу та укладення договорів вже було предметом розгляду в рамках справи N К/800/33337/13; норми антимонопольного законодавства не розповсюджуються на оскаржуване рішення.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" кожний має право оскаржити в суді неправомірні рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Вирішуючи спір, суд наполягає на тому, що підставами для визнання акта або дій незаконними, відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є невідповідність їх вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення порядку його прийняття, тощо.

Крім того, відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язковою умовою визнання неправомірним рішення є порушення у зв'язку з його прийняттям прав, свобод та охоронюваних інтересів позивача у справі у сфері публічно-правових відносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту рішення N 464/1328 вбачається, що останнє приймалося відповідачем з метою врегулювання розміщення телекомунікаційних мереж, в тому числі, у багатоквартирних житлових будинках.

Відповідно до преамбули рішення N 464/1328 відповідач керувався Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про телекомунікації".

Судом встановлено, що рішенням N 464/1328 вводяться спеціальні додаткові вимоги до порядку надання телекомунікаційних послуг.

Так, для розміщення телекомунікаційних мереж у багатоквартирних житлових будинках м. Києва суб'єкт господарювання повинен укласти договір на розміщення телекомунікаційних мереж з КП "Київжитлоспецексплуатація".

Як зазначає позивач та не заперечувалось відповідачем, ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі" є оператором телекомунікацій та здійснює технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційної мережі, за допомогою якої мешканці міста Київ отримують телекомунікаційні послуги (доступ до мережі Інтернет, кабельне телебачення) від ТОВ "Воля-кабель".

Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення - 14.05.2015, позивач здійснював власну господарську діяльність на підставі договорів встановлення сервітуту, а саме:

- N 141-С/СР від 01.04.2008 зі змінами та доповненнями, укладений між позивачем і КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної ради;

- N 7-С/ОБ/3/2 від 18.08.2006 зі змінами та доповненнями, укладений між позивачем і КП "Житлосервіс Куренівка";

- N 118-С/Г від 01.02.2008 зі змінами та доповненнями, укладений між позивачем і КП "Господар";

- N 1-С/ДС від 18.08.2006 зі змінами та доповненнями, укладений між позивачем і КП "Житлорембудсервіс";

- N 474-С/СВ від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями, укладений між позивачем і КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва";

Стосовно доводів відповідача про відсутність у ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі" порушеного права в межах спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

04 лютого 2015 Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) видано доручення N 002-156, згідно якого Головам районних в місті Києві державних адміністрацій доручено здійснити належний контроль за недопущенням нині діючими та тими, що будуть створенні комунальними підприємствами, установами та організаціями-балансоутримувачами будинків комунальної власності, продовження діючих чи укладення нових договорів з суб'єктами господарювання, всупереч рішенню N 378/5765.

Керівникам підприємств, установ та організацій комунальної власності - балансоутримувачам будинків комунальної власності доручено: припинити надання доступу до будинків комунальної власності суб'єктам господарювання, що розміщують та експлуатують телекомунікаційні мережі всупереч рішення Київської міської ради від 14.07.2011 N 378/5765 "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій"; розірвати всі діючи договори, за якими суб'єкти господарювання здійснюють використання будинків комунальної власності всупереч рішення Київської міської ради від 14.07.2011 N 378/5765 "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій"; в строк до 12.02.2015 надати копії всіх діючих договорів з додатками, за якими суб'єкти господарювання здійснюють використання будинків комунальної власності для розміщення та експлуатації телекомунікаційних мереж та обладнаний, окрім договорів укладених з комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" у відповідності до рішення Київської міської ради від 14.07.2011 N 378/5765 "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій".

В подальшому, як вже зазначалось, оскаржуваним в рамках даної справи рішенням N 464/1328, до рішення N 378/5765 від 14.07.2011, були внесені зміни, внаслідок яких, в контексті Доручення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04.02.2015 N 002-156, позивач позбавлявся доступу до будинків та інфраструктурних об'єктів житлового фонду, переданих до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, без укладення відповідного договору з третьою особою.

Розглядаючи правомірність рішення N 464/1328, суд виходить з наступного.

Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій наведено у додатку до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі по тексту - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 р. N 869.

Порядком або іншими актами законодавства не встановлено, що телекомунікаційні послуги у багатоквартирних будинках належать до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно п. 25 Порядку вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів тощо) сплачується понад розмір плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків, власниками (наймачами) квартир, власниками нежитлових приміщень у житловому будинку та відповідними надавачами послуг.

Таким чином, послуги із розміщення та обслуговування телекомунікаційних мереж можуть надаватися будь-яким суб'єктом підприємницької діяльності на договірних засадах відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про телекомунікації".

Наведене вище, на думку суду, свідчить про встановлення рішенням N 464/1328 додаткових обмежень у вигляді обов'язку укладення договору на розміщення телекомунікаційних мереж з КП "Київжитлоспецексплуатація", яке не є власником відповідних приміщень, що порушує права позивача, який згідно статутних документів є суб'єктом господарювання, що надає послуги з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж на території м. Києва.

Частиною 4 ст. 23 Господарського кодексу України забороняється незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо невідповідності рішення N 464/1328 положенням чинного законодавства.

Крім того, суд вважає обґрунтованим твердження позивача, що на підставі ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами та всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а тому відповідач вийшов за межі власних повноважень, вирішуючи у рішенні N 464/1328 питання щодо розпорядження об'єктами, які належать мешканцям будинків, без згоди останніх.

Положеннями ст. ст. 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначені загальна та виключна компетенція міських рад. З огляду на положення зазначених статей вбачається, що міські ради не наділені повноваженнями щодо розпорядження майном мешканців багатоквартирних будинків.

Таким чином, судом встановлено, що рішення N 464/1328 в оскаржуваній частині прийняте відповідачем із порушенням ст. ст. 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України".

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду по справі N К/800/19314/15.

Також судом враховано, що відповідно до приписів Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" рішення N 464/1328 є регуляторним актом.

Відповідно до вимог ст. 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", якою визначені особливості прийняття регуляторних актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування, регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Статтею 20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема, щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем в порядку, передбаченому положеннями ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Київська міська рада не погоджувала проект рішення N 464/1328 із спеціально уповноваженим органом або його територіальним органом.

В зв'язку із викладеним, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про незаконність рішення N 464/1328 в частині надання повноважень комунальному підприємству "Київжитлоспецекслуатація" укладати договори на розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж та обладнання у будинках та інфраструктурних об'єктах житлового фонду, переданого до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Посилання відповідача на те, що питання відповідності законодавству спірного рішення щодо доручення третій особі функцій моніторингу та укладення договорів, вже було предметом розгляду в рамках справи N К/800/33337/13, є безпідставними, адже в ухвалі від 02.10.2013 N К/800/33337/13 Вищий адміністративний суд України не надавав та не міг надати оцінку законності надання третій особі повноважень на укладення договорів на розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж та обладнання у (на) будинках та інфраструктурних об'єктах житлового фонду, переданих до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, адже повноваження на укладення таких договорів надані третій особі лише 14.05.2015 - в день прийняття рішення N 464/1328.

Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що в оскаржуваному в частині рішенні від 14.05.2015 N 464/1328 порушені права та інтереси не тільки позивача, але й порушені права власників відповідних житлових та не житлових приміщень, оскільки оскаржуване в частині рішення надає повноваження КП "Київжитлоспецексплуатація" укладати договори відносно споруд та приміщень, які не перебувають у власності цього підприємства.

Також дане рішення порушує вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування" та Цивільного кодексу України, позбавляючи відповідних прав, в тому числі, мешканців житлових будинків, щодо розпорядження їх майном та укладення відповідних договорів щодо такого майна.

Таким чином, суд встановив, що відповідач вийшов за межі наданих йому ст. ст. 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноважень, оскільки розпорядився майном мешканців багатоквартирного будинку, що не віднесено до компетенції міської ради.

Крім того, відповідачем було допущено порушення порядку прийняття даного регуляторного акта, зокрема, не було проведено погодження в порядку, передбаченому Законом України "Про антимонопольний комітет України".

Враховуючи викладене, судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача не тільки порушує норми чинного законодавства і прийнято без відповідних на те повноважень, а й суперечить вимогам вищевказаних законів, прийняте з порушенням процедури, дотримання якої, є обов'язковою для такого регуляторного акта, тим самим порушивши права територіальної громади.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень

Керуючись статтями 2 - 7, 69 - 71, 94, 160 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14.07.2011 N 378/5765 "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій" від 14.05.2015 N 464/1328 в частині надання повноважень комунальному підприємству "Київжитлоспецекслуатація" укладати договори на розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж та обладнання у будинках та інфраструктурних об'єктах житлового фонду, переданого до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.

3. Стягнути судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" (код ЄДРПОУ 30931228) шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К. М. Кобилянський