МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ
02.11.2015 N 687

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 листопада 2015 р. за N 1458/27903

Про затвердження Національного плану дій

На виконання статті 6 Закону України "Про ринок природного газу" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Національний план дій, що додається.

2. Управлінню з питань нафтогазової політики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Куйда В.А.) забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

щорічне (до 01 вересня) оновлення цього Плану та оприлюднення на офіційному сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Діденка І.М.

Міністр В. Демчишин

Затверджено
Наказ Міністерства
енергетики та вугільної
промисловості України
02.11.2015 N 687

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 листопада 2015 р. за N 1458/27903

Національний план дій

I. Загальні положення

1. Національний план дій (далі - План) розроблений на виконання статті 6 Закону України "Про ринок природного газу", Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, інших актів законодавства, що становлять правову основу ринку природного газу.

2. У цьому Плані терміни вживаються в таких значеннях:

максимальний потенціал пропозиції - сума обсягів надходження природного газу з інших країн (імпорт), обсягів природного газу внутрішнього видобутку, обсягів природного газу, які можуть бути відібрані із газосховищ, з урахуванням максимально можливої за відповідних умов потужності об’єктів газової інфраструктури та об’єктів, пов’язаних з видобутком, а також відповідних обставин;

потенціал пропозиції - сума обсягів надходження природного газу з інших країн (імпорт), обсягів природного газу внутрішнього видобутку газу, а також обсягів природного газу, які можуть бути відібрані із газосховищ за звичайних умов.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок природного газу".

3. Цей План підготовлений з використанням:

результатів перевірки стану готовності до реагування (stress tests) європейської газової системи на серйозне переривання поставок природного газу до Європейського Союзу та Секретаріату Енергетичного Співтовариства зимою 2014/15 років, проведеної протягом липня - вересня 2014 року;

досвіду кризових ситуацій з надходження природного газу 2009 і 2014 років;

висновків Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 років та його проходження, розробленого із залученням фахівців ЄС, США і Канади;

результатів оцінки ризиків, здійсненої відповідно до правил про безпеку постачання природного газу.

4. Цей План є нормативно-правовим актом, який регулює підготовку та реагування на кризову ситуацію з надходження природного газу (далі - кризова ситуація).

5. Цей План визначає:

1) рівні кризової ситуації;

2) для кожного рівня кризової ситуації:

систему заходів реагування для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації;

обов’язки та завдання суб’єктів владних повноважень, уповноважених брати участь у подоланні кризової ситуації;

обов’язки суб’єктів ринку природного газу з урахуванням впливу на них кризової ситуації;

3) умови діяльності Кризового комітету;

4) механізми міжнародної співпраці;

5) першочергові заходи, що підлягають обов’язковому виконанню з метою поновлення надходження природного газу.

6. Цей План є обов’язковим для виконання всіма суб’єктами ринку природного газу.

II. Рівні кризової ситуації

1. Кризові ситуації поділяються за рівнями:

1) кризова ситуація рівня раннього попередження;

2) кризова ситуація рівня попередження;

3) кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації.

2. Кризова ситуація рівня раннього попередження - ситуація, коли існує конкретна, перевірена і достовірна інформація про можливість істотного погіршення ситуації з постачання природного газу, яка ймовірно призведе до кризової ситуації рівня попередження або рівня надзвичайної ситуації.

Кризова ситуація рівня раннього попередження виникає, коли прогнозований попит на природний газ в Україні дорівнює потенціалу пропозиції, але тиск у газотранспортній системі знаходиться на критичному рівні, що може призвести до погіршення ситуації з постачання природного газу.

3. Кризова ситуація рівня попередження - ситуація, при якій має місце зупинення чи обмеження джерела надходження природного газу або надзвичайно високий попит на природний газ, що призводить до істотного погіршення ситуації з постачання природного газу, але надходження природного газу на ринок України забезпечується без необхідності вжиття неринкових заходів.

Кризова ситуація рівня попередження виникає, коли прогнозований попит на природний газ в Україні вищий за потенціал пропозиції, але нижчий за максимальний потенціал пропозиції, тиск у газотранспортній системі знаходиться на критичному рівні, що може призвести до ускладнення ситуації з постачання природного газу.

4. Кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації - ситуація, при якій має місце надзвичайно високий попит на природний газ, зупинення чи обмеження важливого джерела надходження природного газу або інше істотне погіршення ситуації з постачання природного газу, при якому було вжито всіх відповідних ринкових заходів, але надходження природного газу на ринок не є достатнім для забезпечення попиту, що створює необхідність для вжиття неринкових заходів, зокрема для забезпечення постачання захищеним споживачам.

Кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації виникає, коли прогнозований попит на природний газ в Україні є вищим, ніж максимальний потенціал пропозиції, тиск у газотранспортній системі знаходиться на критичному рівні, що може призвести до подальшого ускладнення ситуації та необхідності введення тимчасових запобіжних заходів, зокрема неринкових.

IIІ. Завдання та обов’язки суб’єктів ринку
природного газу під час кризової ситуації
незалежно від її рівня

1. Оператори газорозподільних систем, оператори газосховищ, постачальники природного газу, споживачі, безпосередньо приєднані до газотранспортної системи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування негайно повідомляють оператора газотранспортної системи через доступні канали зв’язку про виникнення обставин, що становлять загрозу безпеці постачання природного газу та можуть спричинити настання кризової ситуації.

У повідомленні необхідно зазначити:

1) причини виникнення загрози безпеці постачання природного газу;

2) очікуваний час настання кризової ситуації;

3) обсяг природного газу, який може бути втрачено внаслідок настання кризової ситуації;

4) потенційний вплив кризової ситуації на захищених споживачів, визначених відповідно до правил про безпеку постачання природного газу;

5) оцінку рівня кризової ситуації, що може настати;

6) інформацію про можливість подолання кризової ситуації із застосуванням ринкових заходів.

Після отримання такого повідомлення оператор газотранспортної системи проводить перевірку інформації, викладеної в повідомленні. У випадку підтвердження загрози настання кризової ситуації оператор газотранспортної системи негайно інформує структурний підрозділ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, до повноважень якого належить вирішення питань у сфері нафтогазового комплексу, про стан поточної та подальшої ситуації з безпекою постачання природного газу.

На підставі інформації, наданої оператором газотранспортної системи, а також інформації, що була отримана Міністерством енергетики та вугільної промисловості України в процесі моніторингу стану безпеки постачання природного газу (зокрема від третіх осіб), Міністерство енергетики та вугільної промисловості України приймає рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів (настання кризової ситуації), розміщує його на своєму офіційному веб-сайті або у засобах масової інформації, а також повідомляє про це НКРЕКП та Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

2. При настанні кризової ситуації будь-якого рівня Міністерство енергетики та вугільної промисловості України:

1) здійснює координацію дій суб’єктів ринку природного газу з метою завершення кризової ситуації та зменшення або усунення її негативних наслідків;

2) здійснює постійний моніторинг ситуації та виявляє необхідність зміни рівня кризової ситуації або оголошення про її завершення;

3) повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства та голову Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства про заходи, які воно планує вжити для реагування на кризову ситуацію відповідно до цього Плану;

4) оголошує шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті відповідного повідомлення про завершення кризової ситуації.

3. Усі суб’єкти ринку природного газу зобов’язані сприяти суб’єктам владних повноважень, уповноваженим брати участь у подоланні кризової ситуації, зокрема шляхом надання їм інформації, необхідної для обрання тимчасових запобіжних заходів, які потрібно здійснити у випадку кризової ситуації.

Усі суб’єкти ринку природного газу, яких стосуються передбачені цим Планом заходи, зобов’язані виконувати відповідні вказівки та інструкції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а також враховувати у роботі рекомендації Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

4. Під час кризової ситуації будь-якого рівня оператори газотранспортних та газорозподільних систем зобов’язані вживати таких заходів:

1) здійснювати постійний моніторинг і аналіз причин, які призвели до кризової ситуації, і визначати заходи, необхідні для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації;

2) забезпечити регулярне інформування Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відповідно до цього Плану;

3) підготувати пропозиції щодо запобігання та усунення негативних наслідків кризової ситуації та направити їх до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

4) інформувати замовників послуг транспортування/розподілу природного газу, а також суб’єктів, приєднаних до їх систем, про рівень кризової ситуації та її можливі наслідки шляхом розміщення оперативної інформації на своєму офіційному веб-сайті та, у разі крайньої необхідності, шляхом повідомлення через засоби масової інформації;

5) здійснити заходи з припинення (обмеження) постачання природного газу у випадках, визначених договором, цим Планом та іншими нормативно-правовими актами, та контроль за відсутністю несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної/газорозподільної системи;

6) знімати показання вузлів обліку природного газу, розміщених на кордоні України з іншими державами та на газорозподільних станціях (не менше ніж двічі на день), та доводити їх до відома Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

5. Під час кризової ситуації будь-якого рівня оператори газосховищ зобов’язані щоденно надавати Міністерству енергетики та вугільної промисловості України та оператору газотранспортної системи інформацію про обсяг природного газу в газосховищах (в розрізі кожного газосховища).

6. Під час кризової ситуації будь-якого рівня суб’єкти ринку природного газу, які провадять діяльність з видобутку природного газу, повинні вживати заходів щодо недопущення зменшення видобутку природного газу, якщо це є технічно можливим.

7. Під час кризової ситуації будь-якого рівня постачальники природного газу повинні вживати таких заходів:

1) надавати інформацію, передбачену цим Планом, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України та операторам газотранспортних/газорозподільних систем;

2) повідомити споживачів, з якими укладено договори, про настання та завершення кризової ситуації;

3) підготувати протягом 5 календарних днів з дня оголошення про завершення кризової ситуації звіт про заходи, вжиті з метою подолання кризової ситуації, та їх результати, зокрема вказати причини, які призвели до кризової ситуації, пропозиції щодо запобігання настанню кризових ситуацій у подальшому, та подати його оператору газотранспортної системи.

8. Будь-які заходи, що вживаються для подолання кризової ситуації, повинні бути мінімально достатніми для досягнення їх цілі та не створювати необґрунтовані перешкоди для функціонування ринку природного газу.

ІV. Кризова ситуація рівня раннього попередження

1. Після прийняття рішення про настання кризової ситуації рівня раннього попередження Міністерство енергетики та вугільної промисловості України визначає перелік ринкових заходів, які підлягають виконанню відповідно до цього Плану.

2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України приймає рішення про вжиття одного або декількох із таких заходів для подолання кризової ситуації рівня раннього попередження:

1) подання рекомендацій про внесення змін до тривалості робочого часу;

2) надання пропозицій щодо зміни режимів роботи об’єктів газової інфраструктури (цілодобове надання інформації про стан надходження та використання природного газу тощо);

3) видання вказівок постачальникам природного газу про щоденне надання Міністерству енергетики та вугільної промисловості України прогнозних обсягів газовикористання їх споживачами.

V. Кризова ситуація рівня попередження

1. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України за допомогою засобів зв’язку доводить до відома голови Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства з питань безпеки постачання рішення про настання кризової ситуації рівня попередження.

2. Після прийняття рішення про настання кризової ситуації рівня попередження Міністерство енергетики та вугільної промисловості України визначає перелік ринкових заходів, які підлягають виконанню відповідно до цього Плану.

3. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України приймає рішення про вжиття одного або декількох із таких заходів для подолання кризової ситуації рівня попередження:

1) заходи, передбачені пунктом 2 розділу ІV цього Плану;

2) надання відповідно до законодавства пропозицій Кабінету Міністрів України про заходи з екстреної міжвідомчої взаємодії;

3) надання інструкцій щодо режиму роботи об’єктів тепло- та електрогенерації, що використовують природний газ як паливо;

4) надання інструкцій операторам газотранспортних та газорозподільних систем про підготовку переліку споживачів по категоріям та обсягам газовикористання з метою розробки оперативного плану припинення (обмеження) транспортування/розподілу природного газу у разі потреби та подання його Міністерству енергетики та вугільної промисловості України;

5) надання інструкції про максимальне використання потужності газотранспортної системи, потужності відбору газосховищ, а також максимальне збільшення обсягів внутрішнього видобутку;

6) використання ресурсів природного газу, придбаного за рахунок коштів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду;

7) оповіщення споживачів через засоби масової інформації про можливе припинення (обмеження) постачання природного газу;

8) визначення пунктів обігріву для населення;

9) звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до урядів інших країн, міжнародних фінансових інституцій, Європейського Союзу та США для отримання зовнішньої допомоги для подолання кризової ситуації.

4. Моніторинг кризової ситуації рівня попередження, отримання та аналіз всієї необхідної інформації, зокрема отриманої від суб’єктів ринку природного газу, здійснюються Кризовим комітетом.

VI. Кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації

1. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України негайно після прийняття рішення про настання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації доступними засобами зв’язку доводить цю інформацію до відома голови Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства з питань безпеки постачання, а також компетентних органів держав-членів ЄС, кордон з якими перетинають транскордонні газопроводи.

2. Після прийняття рішення про настання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації Міністерство енергетики та вугільної промисловості України визначає перелік ринкових та неринкових заходів, які підлягають виконанню відповідно до цього Плану.

Неринкові заходи застосовуються лише у випадку, коли застосування ринкових заходів не дозволяє забезпечити безпеку постачання природного газу, зокрема захищеним споживачам. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України визначає перелік неринкових заходів, зважаючи на очікувані результати застосування ринкових заходів під час кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації.

3. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України приймає рішення про вжиття одного або декількох з таких заходів для подолання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації:

1) заходи, передбачені пунктом 2 розділу IV та пунктом 3 розділу V цього Плану;

2) примусове використання електричної енергії, виробленої з інших енергоносіїв, крім природного газу;

3) примусове використання інших енергоносіїв, крім природного газу;

4) примусове застосування умов договорів, що дозволяють здійснити переривання (зупинення) фактичного постачання природного газу у деяких випадках;

5) зміни до графіків роботи державних, комунальних та приватних підприємств, установ та організацій;

6) встановлення максимально допустимої температури в житлових приміщеннях і громадських будівлях;

7) використання постачальниками природного газу із власного страхового запасу для потреб споживачів України;

8) використання природного газу у газотранспортних системах та газосховищах для потреб споживачів України;

9) припинення (обмеження) постачання природного газу деяким споживачам відповідно до графіка, розробленого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та повідомленого споживачам;

10) зупинення роботи шкіл, вищих навчальних заходів;

11) укрупнення соціальних об’єктів та закриття решти;

12) зупинення експорту природного газу з України;

13) відкриття укриттів, пунктів обігріву.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України приймає рішення про припинення (обмеження) постачання природного газу споживачам в межах графіка, розробленого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на підставі інформації операторів газотранспортних та газорозподільних систем, якщо обсяги страхового запасу постачальників природного газу є недостатніми для задоволення потреб споживачів України.

Припинення (обмеження) постачання природного газу здійснюється в такому порядку:

1) електростанції, які використовують природний газ як паливо;

2) великі промислові споживачі, які використовують природний газ як сировину для когенерації;

3) інші великі промислові споживачі;

4) середні промислові споживачі, які використовують природний газ як сировину для когенерації;

5) інші середні промислові споживачі;

6) захищені споживачі.

Припинення (обмеження) постачання природного газу допускається лише у випадку, коли оптові продавці та інші суб’єкти ринку природного газу, що здійснюють імпорт природного газу, вичерпали всі можливі засоби для задоволення попиту споживачів України.

4. У разі настання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації оператори газорозподільних систем, оператори газосховищ, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність з видобутку природного газу, та інші суб’єкти ринку природного газу зобов’язані виконувати розпорядження та вказівки оператора газотранспортної системи, що стосуються режиму функціонування газотранспортної системи.

5. Під час кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації суб’єкти ринку природного газу щоденно до 10:00 подають до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України таку інформацію:

1) оператори газотранспортних та газорозподільних систем, якими забезпечується надходження природного газу, зокрема від об’єктів, пов’язаних із видобутком природного газу:

обсяг та джерела надходження природного газу до їх систем протягом попередньої доби (зокрема, обсяг природного газу, що пройшов через всі точки входу та точки виходу до/з газотранспортної системи, які знаходяться на кордоні, а також через точки входу газотранспортної системи з об’єктами, пов’язаними з видобутком природного газу, газосховищами, установкою LNG протягом попередньої доби);

заходи, розроблені з метою усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації;

2) постачальники природного газу:

прогноз попиту на природний газ своїх споживачів на наступні три доби;

обсяг природного газу із власного страхового запасу, доступний для потреб своїх споживачів;

наявний обсяг природного газу, необхідний для забезпечення потреб захищених споживачів;

заходи, заплановані з метою усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації.

VII. Умови діяльності Кризового комітету

1. Кризовий комітет є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, відповідальним за управління кризовою ситуацією будь-якого рівня.

Кризовий комітет надає допомогу Міністерству енергетики та вугільної промисловості України у підготовці та виконанні заходів для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації, зокрема аналізує інформацію, отриману самостійно або від суб’єктів ринку природного газу відповідно до цього Плану, надає рекомендації щодо прийняття рішення про настання/завершення кризової ситуації, а також визначення її рівня тощо.

2. Кризовий комітет очолює його голова, яким за посадою є заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України, до повноважень якого належить вирішення питань у сфері нафтогазового комплексу.

Склад Кризового комітету визначається його головою і затверджується розпорядчим документом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

До складу Кризового комітету входять представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (за згодою), Державної служби України з надзвичайних ситуацій України (за згодою), а також представники суб’єктів ринку природного газу, зокрема оператор газотранспортної системи, суб’єкти ринку природного газу, на яких покладені спеціальні обов’язки, постачальника "останньої надії" тощо.

3. У разі необхідності Кризовий комітет проводить засідання щоденно.

VIII. Механізми міжнародної співпраці

1. При настанні кризової ситуації незалежно від її рівня Міністерство енергетики та вугільної промисловості України щоденно інформує Секретаріат Енергетичного Співтовариства та голову Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства з питань безпеки постачання про ситуацію і заходи, застосовані для її подолання відповідно до цього Плану. Обмін інформацією здійснюється доступними засобами зв’язку.

2. Протягом 5 календарних днів з дня отримання інформації про настання кризової ситуації Секретаріат Енергетичного Співтовариства має переконатися у доцільності прийняття рішення про настання кризової ситуації та правильності визначення її рівня. Секретаріат Енергетичного Співтовариства також перевіряє, чи застосовані заходи відповідають вимогам цього Плану і чи вони не накладають надмірного тягаря на суб’єктів ринку природного газу.

3. Секретаріат Енергетичного Співтовариства може на вимогу суб’єктів ринку природного газу, Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, або за власною ініціативою звернутися до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України із запитом про скасування рішення про настання кризової ситуації або щодо зміни переліку заходів, що застосовуються для її подолання, якщо Секретаріат Енергетичного Співтовариства прийде до висновку, що таке рішення або перелік не є або перестало (перестав) бути обґрунтованим.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України зобов’язане врахувати позицію Секретаріату Енергетичного Співтовариства або надати обґрунтовану відмову у її врахуванні.

Протягом 3 календарних днів з дня отримання запиту від Секретаріату Енергетичного Співтовариства Міністерство енергетики та вугільної промисловості України задовольняє його або інформує Секретаріат Енергетичного Співтовариства про причини відмови у його задоволенні.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України може скликати нараду з представниками Секретаріату Енергетичного Співтовариства, коли існує необхідність у поясненні причин відмови у задоволенні запиту Секретаріату Енергетичного Співтовариства, якщо обставини кризової ситуації це дозволяють.

4. Якщо вжиття ринкових та неринкових заходів на національному рівні не забезпечить врегулювання кризової ситуації, оператор газотранспортної системи зобов’язаний негайно повідомити про це Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Таке повідомлення повинно містити:

1) опис обставин та їхній вплив на енергетичну безпеку України в сфері безпеки постачання природного газу;

2) заходи, вжиті для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації;

3) пропозиції щодо заходів, які можуть бути вжиті на рівні Енергетичного Співтовариства для подолання кризової ситуації.

У такому випадку Міністерство енергетики та вугільної промисловості України зобов’язане повідомити голову Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства з питань безпеки постачання та Секретаріат Енергетичного Співтовариства щодо необхідності вжиття необхідних заходів на міжнародному рівні.

5. Протягом двох місяців після завершення кризової ситуації за поданням Кризового комітету Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затверджує звіт, у якому міститься опис кризової ситуації та її наслідків (зокрема фінансових), аналіз ефективності заходів, що були застосовані для її подолання, та направляє його Секретаріату Енергетичного Співтовариства та голові Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства з питань безпеки постачання.

Інформація, наведена у звіті, використовується під час щорічного оновлення цього Плану.

Директор Департаменту нафтогазового комплексу
Міністерства енергетики та вугільної
промисловості України В. Куйда