Наказ: Про затвердження клiнiчних протоколiв санаторно-курортного лiкування в санаторно-курортних закладах (крiм туберкульозного профiлю) для дорослого населення

Подiлитися

2015-11-02

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ
06.02.2008 N 56

Про затвердження клінічних протоколів
санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних
закладах (крім туберкульозного профілю)
для дорослого населення

( Iз змiнами, внесеними згiдно з Наказами Мiнiстерства
охорони здоров'я
N 555 вiд 27.06.2013
N 868 вiд 08.10.2013
N 943 вiд 31.10.2013
N 455 вiд 02.07.2014
N 613 вiд 03.09.2014
N 638 вiд 10.09.2014
N 709 від 02.11.2015 )

На виконання Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" ( 2017-14 ), доручення Президента України від 06.03.2003 N 1-1/252, доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.2003 N 14494 щодо розроблення та запровадження державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я наказую:

1. Затвердити:

1.1. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах для дорослого населення (далі - Протоколи) захворювань органів травлення (додаються):

1.1.1. Протокол санаторно-курортного лікування функціональних езофагеальних розладів.

1.1.2. Протокол санаторно-курортного лікування ахалазії кардіальної частини шлунку.

1.1.3. Протокол санаторно-курортного лікування кили стравохідного отвору діафрагми.

( Підпункт 1.1.4 підпункту 1.1 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 943 від 31.10.2013 )

1.1.4. Протокол санаторно-курортного лікування функціональної диспепсії.

1.1.5. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного гастриту із нормальною та підвищеною секрецією.

( Підпункт 1.1.6 підпункту 1.1 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 613 від 03.09.2014 )

1.1.6. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного гастриту із секреторною недостатністю (гастрит типу A, атрофічний).

1.1.7. Протокол санаторно-курортного лікування синдромів оперованого шлунка.

1.1.8. Протокол санаторно-курортного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту.

1.1.9. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного некалькульозного холециститу.

1.1.10. Протокол санаторно-курортного лікування жовчнокам'яної хвороби.

1.1.11. Протокол санаторно-курортного лікування післяхолецистектомічного синдрому.

( Підпункт 1.1.12 підпункту 1.1 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 638 від 10.09.2014 )

1.1.12. Протокол санаторно-курортного лікування реконвалесцентів гострих вірусних гепатитів A та B при відсутності активності або з мінімальними ознаками запального процесу в печінці.

1.1.13. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного вірусного гепатиту B та хронічного вірусного гепатиту C при відсутності активності або з мінімальними ознаками запального процесу в печінці.

1.1.14. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного алкогольного гепатиту та токсичного ураження печінки (неактивна фаза або стадія мінімальної активності).

1.1.15. Протокол санаторно-курортного лікування синдрому подразненого кишечника.

1.1.16. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного коліту.

1.1.17. Протокол санаторно-курортного лікування дивертикулярної хвороби кишечника.

1.1.18. Протокол санаторно-курортного лікування катарального гінгівіту та гіпертрофічного гінгівіту.

1.1.19. Протокол санаторно-курортного лікування генералізованого пародонтиту.

1.1.20. Протокол санаторно-курортного лікування пародонтозу.

1.2. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань нервової системи (додаються):

1.2.1. Протокол санаторно-курортного лікування церебрального атеросклерозу.

1.2.2. Протокол санаторно-курортного лікування наслідків цереброваскулярних хвороб.

1.2.3. Протокол санаторно-курортного лікування мігрені.

1.2.4. Протокол санаторно-курортного лікування наслідків черепно-мозкової травми.

1.2.5. Протокол санаторно-курортного лікування наслідків запальних захворювань центральної нервової системи.

1.2.6. Протокол санаторно-курортного лікування травм спинного мозку.

1.2.7. Протокол санаторно-курортного лікування розсіяного множинного склерозу.

1.2.8. Протокол санаторно-курортного лікування неврастенії (гіпер-, гіпостенічної форм та подразнювальної слабкості).

1.2.9. Протокол санаторно-курортного лікування ураження лицевого нерва (VII черепного нерва).

1.2.10. Протокол санаторно-курортного лікування мононейропатій, тунельних синдромів.

1.2.11. Протокол санаторно-курортного лікування поліневропатій та інших уражень периферичної нервової системи.

1.3. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань вуха (додається):

1.3.1. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного середнього отиту.

1.4. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань органів дихання (додаються):

1.4.1. Протокол санаторно-курортного лікування бронхоектатичної хвороби.

( Підпункт 1.4.2 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 555 від 27.06.2013 )

1.4.3. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного бронхіту, трахеобронхіту.

1.4.4. Протокол санаторно-курортного лікування хвороб легенів, що спричинені зовнішніми агентами.

1.4.5. Протокол санаторно-курортного лікування станів після перенесеної пневмонії.

( Підпункт 1.4.6 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 868 від 08.10.2013 )

1.4.7. Протокол санаторно-курортного лікування вазомоторного риніту.

1.4.8. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного риніту, фарингіту, синуситу, хронічних хвороб ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів.

1.5. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань системи кровообігу (додаються):

1.5.1. Протокол санаторно-курортного лікування стенокардії із рідкими нападами, внаслідок значних та звичайних фізичних навантажень (I-II функціональні класи) без кардіосклерозу або в сполученні з ним із серцевою недостатністю не вищою від IIA стадії без порушень серцевого ритму і провідності при стабільному перебігу захворювання.

1.5.2. Протокол санаторно-курортного лікування стенокардії напруження внаслідок значно обмежених звичайних фізичних навантажень (III функціональний клас) без- або з кардіосклерозом, із серцевою недостатністю не вищою від I стадії без значних порушень серцевого ритму.

1.5.3. Протокол санаторно-курортного лікування стану після хірургічного лікування ІХС 2-3 місяці після операції (ендоваскулярні втручання на судинах серця, аортокоронарне шунтування тощо) при серцевій недостатності не вищій від I стадії без порушень серцевого ритму, у віддалені терміни після операції (1 рік і більше) при відсутності стенокардії внаслідок значних фізичних навантажень у стані компенсації або серцевої недостатності не вищій від 1 стадії без порушень серцевого ритму.

1.5.4. Протокол санаторно-курортного лікування стану після хірургічного лікування ІХС 2-3 місяці після операції (ендоваскулярні втручання на судинах серця, аортокоронарне шунтування тощо) при серцевій недостатності не вищій від I стадії без порушень серцевого ритму, у віддалені терміни після операції (1 рік і більше) при відсутності стенокардії внаслідок значних фізичних навантажень у стані компенсації або серцевої недостатності не вищій від 1 стадії без порушень серцевого ритму, в сполученні з гіпертонічною хворобою.

( Підпункт 1.5.5 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 455 від 02.07.2014 )

( Підпункт 1.5.6 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 455 від 02.07.2014 )

1.5.7. Протокол санаторно-курортного лікування стану після хірургічного лікування аневризми (резекція) 3-4 місяці і більше після операції при серцевій недостатності не вищій від I стадії і відсутності порушень серцевого ритму.

1.5.8. Протокол санаторно-курортного лікування атеросклеротичного кардіосклерозу без стенокардії або зі стенокардією I та II функціонального класу без тяжких порушень серцевого ритму і провідності з серцевою недостатністю не вищою від IIA стадії.

1.5.9. Протокол санаторно-курортного лікування атеросклеротичного кардіосклерозу без стенокардії або зі стенокардією I та II функціонального класу без тяжких порушень серцевого ритму і провідності при серцевій недостатності не вищій від IIA стадії з рідкими екстрасистолами або неважкими пароксизмальними порушеннями серцевого ритму.

1.5.10. Протокол санаторно-курортного лікування гіпертонічної хвороби I та II стадії доброякісного перебігу без частих гіпертонічних кризів, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, при серцевій недостатності не вищій від I стадії.

1.5.11. Протокол санаторно-курортного лікування реноваскулярної гіпертонії після реконструктивних операцій на ниркових артеріях і нирках, з нормалізацією або значним зниженням артеріального тиску після операції, без виражених явищ недостатності азотовидільної функції нирок, порушення мозкового та коронарного кровообігу при серцевій недостатності не вищій від I стадії і відсутності прогностично несприятливих порушень серцевого ритму.

1.5.12. Протокол санаторно-курортного лікування нейроциркуляторної дистонії.

1.5.13. Протокол санаторно-курортного лікування ревматичного ендоміокардиту при мінімальному ступені активності через 1-2 місяці після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний ендоміокардит затяжного або латентного перебігу з ураженням клапанного апарату або без нього, при недостатності кровообігу не вищій від I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму; через 6-8 місяців після затихання загострення при серцевій недостатності I-IIA стадій.

1.5.14. Протокол санаторно-курортного лікування недостатності мітрального клапана без ознак активності ревматичного процесу, при стані компенсації або серцевої недостатності не вищій від IIA стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та провідності, сполученої мітральної вади атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь стенозу, без ознак активності процесу при стані компенсації або серцевій недостатності не вище I стадії.

1.5.15. Протокол санаторно-курортного лікування сполученої мітральної вади серця з переважанням недостатності мітрального клапана без ознак активності процесу - при стані компенсації або серцевій недостатності не вище I стадії без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму.

1.5.16. Протокол санаторно-курортного лікування сполученої мітральної вади серця з переважанням стенозу лівого атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь стенозу без ознак активності процесу або з мінімальним ступенем активності при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від I стадії.

1.5.17. Протокол санаторно-курортного лікування сполученої мітральної вади серця з переважанням стенозу лівого атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь стенозу без ознак активності процесу або з мінімальним ступенем активності при при серцевій недостатності IIA стадії.

1.5.18. Протокол санаторно-курортного лікування вад аортального клапана без ознак активності ревматичного процесу або при наявності мінімального ступеня активності при серцевій недостатності не вищій I стадії, без нападів стенокардійного болю та високої артеріальної гіпертонії і прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності.

1.5.19. Протокол санаторно-курортного лікування комбінованої мітрально-аортальної вади без ознак активності ревматичного процесу при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від I-IIA стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності.

1.5.20. Протокол санаторно-курортного лікування стану після мітральної комісуротомії або інших реконструктивних операцій на клапанах серця 6-8 місяців після операції при відсутності активності ревматичного процесу, при компенсації або серцевій недостатності не вищій від IIA стадії без порушень серцевого ритму.

1.5.21. Протокол санаторно-курортного лікування вроджених вад серця без ознак ендоміокардіту при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від IIA стадії.

1.5.22. Протокол санаторно-курортного лікування стану після перенесеного інфекційно-алергічного міокардиту після закінчення гострих та підгострих явищ при серцевій недостатності не вищій від II-A стадії та при відсутності тяжких порушень серцевого ритму.

1.5.23. Протокол санаторно-курортного лікування гіпертрофічної кардіоміопатії без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, коронарного кровообігу, без серцевої недостатності чи при серцевій недостатності не вище I стадії.

1.6. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань крові та кровотворних органів (додаються):

( Підпункт 1.6.1 підпункту 1.6 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 709 від 02.11.2015 )

1.6.1. Протокол санаторно-курортного лiкування мегалобластної анемiї (пернiцiозної анемiї Аддiсона-Бiрмера) в стадiї клiнiко-гематологiчної ремiссiї при компенсацiї вiтамiну B₂ та iнших вiтамiн B₁₂ -дефiцитних анемiй.

1.6.2. Протокол санаторно-курортного лiкування фолiєво-дефiцитної анемiї у стадiї клiнiко-гематологiчної ремiсiї та компенсацiї фолiєвої кислоти.

1.6.3. Протокол санаторно-курортного лiкування анемiї гемолiтичної (у стадiї клiнiчної ремiсiї, мiжкризовий перiод, за компенсацiї гемолiза при задовiльному загальному станi).

1.6.4. Протокол санаторно-курортного лiкування анемiї гiпопластичної (при вiдсутностi прогресування у стадiї клiнiчної ремiсiї).

1.6.5. Протокол санаторно-курортного лiкування тромбоцитопенiї та iдiопатичної тромбоцитопенiчної пурпури (легкого та середнього ступеню, у стадiї стiйкої клiнiко-гематологiчної ремiсiї).

1.6.6. Протокол санаторно-курортного лiкування гемофiлiї (легкого та середнього ступеню важкостi, яка перебiгає без загострень, кровотеч, при залишкових явищах гемартрозiв та при загальному задовiльному станi (при обов'язковiй наявностi власного крiопреципiтата).

1.7. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань сечостатевої системи (додаються):

1.7.1. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного сальпінгіту і оофориту, хронічного метриту та ендометриту, хронічного параметриту, тазових спайок очеревини, тазових перітонеальних післяопераційних спайок, неправильних положень матки, жіночої безплідності трубного походження, жіночої безплідності маткового походження, внутрішньо маткових спайок.

1.7.2. Протокол санаторно-курортного лікування дисфункції яєчників, вторинної аменореї, вторинної олігоменореї, жіночої безплідності, пов'язаної з відсутністю овуляції.

1.7.3. Протокол санаторно-курортного лікування патологічного клімаксу.

1.7.4. Протокол санаторно-курортного лікування запальних хвороб передміхурової залози.

1.7.5. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного циститу.

1.7.6. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного пієлонефриту.

1.7.7. Протокол санаторно-курортного лікування сечокам'яної хвороби.

1.7.8. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного гломерулонефриту.

1.7.9. Протокол санаторно-курортного лікування чоловічого безпліддя.

1.8. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (додаються):

1.8.1. Протокол санаторно-курортного лікування гіпотиреозу

1.8.2. Протокол санаторно-курортного лікування цукрового діабету 2-го типу (від переважання резистентності до інсуліну з відносною інсуліновою недостатністю до переважання секреторного дефекту з резистентності до інсуліну або без неї).

1.8.3. Протокол санаторно-курортного лікування первинного аліментарно-конституціонального ожиріння.

1.8.4. Протокол санаторно-курортного лікування подагри.

1.9. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань шкіри (додаються):

1.9.1. Протокол санаторно-курортного лікування екземи.

1.9.2. Протокол санаторно-курортного лікування псоріазу

1.9.3. Протокол санаторно-курортного лікування парапсоріазу.

1.9.4. Протокол санаторно-курортного лікування червоного плескатого лишаю.

1.9.5. Протокол санаторно-курортного лікування акне (вугрів звичайних).

1.9.6. Протокол санаторно-курортного лікування обмеженої склеродермії.

1.9.7. Протокол санаторно-курортного лікування кропив'янки.

1.9.8. Протокол санаторно-курортного лікування гніздового облисіння (алопеції).

1.9.9. Протокол санаторно-курортного лікування іхтіозу.

1.10. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань ока та його придатків (додаються):

1.10.1. Протокол санаторно-курортного лікування вікової макулодистрофії, пігментної дегенерації сітківки.

1.10.2. Протокол санаторно-курортного лікування увеітів, хоріоретинітів.

1.10.3. Протокол санаторно-курортного лікування посттравматичного стану ока, в пізні строки після хірургічного лікування катаракти, глаукоми, патології рогівки, сітківки та ін.

1.10.4. Протокол санаторно-курортного лікування кератиту, кератопатії, рубців, помутніння рогівки.

1.10.5. Протокол санаторно-курортного лікування глаукоми та патології внутрішньоочного тиску.

1.10.6. Протокол санаторно-курортного лікування захворювань зорового нерву (без нейрохірургічної патології).

1.10.7. Протокол санаторно-курортного лікування діабетичної ретинопатії.

1.10.8. Протокол санаторно-курортного лікування міопії.

1.11. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань кістково-м'язової системи та сполучної тканини (додаються):

1.11.1. Протокол санаторно-курортного лікування реактивних артропатій (хвороби Рейтера, урогенних і постентероколітичних артропатій).

1.11.2. Протокол санаторно-курортного лікування сироваткопозитивного ревматоїдного артриту.

1.11.3. Протокол санаторно-курортного лікування поліартрозу, коксартрозу (артрозу тазостегнового суглобу, гонартрозу (артрозу колінного суглобу), артрозу першого зап'ястково-п'ясткового суглобу, інших артрозів.

1.11.4. Протокол санаторно-курортного лікування остеопорозу з патологічним переломом, остеопорозу без патологічного перелому.

1.11.5. Протокол санаторно-курортного лікування ювенільного артриту.

1.11.6. Протокол санаторно-курортного лікування анкілозивного спондилоартрита (хвороби Бехтерева).

1.11.7. Протокол санаторно-курортного лікування дорсопатій (остеохондроза хребта, спондильозу, дорсалгії).

1.12. Протокол санаторно-курортного лікування осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: осіб, що зазнали радіаційного впливу в діапазоні доз, що не викликають променеву хворобу, у яких відсутні захворювання основних органів та систем, але є місце високий ризик їхнього розвитку, толерантність до фізичного навантаження не менш 125 Ватт (додається).

1.13. Протокол санаторно-курортного лікування осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: осіб, що зазнали радіаційного впливу в діапазоні доз, що не викликають променеву хворобу, але мають соматичні захворювання в стадії компенсації (додається).

1.14. Протокол санаторно-курортного лікування осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: осіб, що зазнали радіаційного впливу в діапазоні доз, що не викликають променеву хворобу, але мають соматичні захворювання в стадії вираженого клінічного розвитку при стабільному перебігу в стадії компенсації або субкомпенсації, з не різко зниженою толерантністю до фізичного навантаження (додається).

1.15. Протокол санаторно-курортного лікування осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: осіб, що перенесли гостру променеву хворобу та ті що отримали дозу зовнішнього опромінення 1-3 Зв. (додається).

1.16. Протокол санаторно-курортного лікування новоутворень, злоякісних новоутворень, доброякісних новоутворень (додається).

2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.М.

Міністр В.М.Князевич

Клінічні протоколи
санаторно-курортного лікування
захворювань органів травлення

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
функціональних езофагеальних розладів

Шифр по МКХ-10: K22.0

Функціональні езофагеальні розлади:

A. Функціональні езофагеальні розлади (ФЕР).

A1. Функціональна печія.

A2. Функціональна торакалгія припустимо езофагеального ґенезу.

A3. Функціональна дисфагія.

A4. Глобус.

Діагностика на санаторному етапі*.

Діагностичні критерії** функціональної печії

(Римські критерії III, 2006 р.):

Діагностичні критерії** функціональної печії повинні включати всі з наступних:

1. Пекучий ретростернальний дискомфорт або біль.

2. Відсутність доказів за ГЕРХ як причин симптоматики.

3. Відсутність моторних розладів, що мають гістопатологічний ґенез.

__________

** Критерії повинні бути присутні протягом останніх 3 місяців та з'явитися щонайменше за 6 місяців до встановлення діагнозу.

Діагностичні критерії** функціональної торакалгії припустимо езофагеального ґенезу (Римські критерії III, 2006 р.):

Діагностичні критерії** функціональної торакалгії припустимо езофагеального ґенезу повинні включати всі з наступних:

1. Серединний біль або дискомфорт у грудній клітці, що не має пекучого характеру.

2. Відсутність доказів за ГЕРХ як причин симптоматики.

3. Відсутність моторних розладів, що мають гістопатологічний ґенез.

__________

Діагностичні критерії** функціональної дисфагії

(Римські критерії III, 2006 р.):

Діагностичні критерії** функціональної дисфагії повинні включати всі з наступних:

1. Відчуття застрягнення або аномального проходження через стравохід твердої або рідкої їжі.

2. Відсутність доказів за ГЕРХ як причин симптоматики.

3. Відсутність моторних розладів, що мають гістопатологічний ґенез.

__________

Діагностичні критерії** глобусу (Римські критерії III, 2006 р.):

Діагностичні критерії** глобусу повинні включати всі з наступних:

1. Персистуюче або інтермітуюче відчуття клубка або стороннього тіла у горлі.

2. Виникнення відчуття клубка між прийомами їжі.

3. Відсутність дисфагії або одинофагії.

4. Відсутність доказів за ГЕРХ як причин симптоматики.

5. Відсутність моторних розладів, що мають гістопатологічний ґенез.

__________

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Аналіз калу на приховану кров

- Копрограма

- Обов'язкові інструментальні дослідження

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденоскопія

- pH-метрія

- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

- Рентгенологічне дослідження стравоходу (при необхідності дворазово)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців: невропатолог, отоларинголог та інші за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Дієта: N 1, 5, харчування - дрібне.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації функціонального стану стравоходу.

Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка за 90-60-40 хвилин до їжі, у теплому вигляді по 150-200 мл, тричі на день. Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні (Квітка Полонини, Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська, Одеська N 1, Боржомі, Єсентуки N 4).

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосовують лікувальні грязі температурою 37-38 град.С або торф (38-40 град.С) на ділянку передньої черевної стінки або на ділянку нижньої третини грудини або на комірцеву ділянку продовж 15-20 хв.

Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (йодо-бромними, хвойними, лавандовими).

Апаратна фізіотерапія: Доброго ефекту надає застосування імпульсних струмів низької частоти за методикою електросну завдяки позитивному впливу на підкорково-стволові структури, гіпоталамус, ретикулярну формацію мозку. Процедури проводять від апарату "Электросон-3, -4Т". Розташування електродів за очно-завушною чи лобно-завушною методикою, частота імпульсу 3-5 Гц, сила струму 3-5 мА, експозицією 6-10, далі 20-40 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ-терапія). Процедури проводять від апарату "Ранет" чи "Волна-2". Подовжній випромінювач розташовують на ділянку епігастрію, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення чи значне зменшення ретростернального болю або дискомфорту, у тому числі пекучого характеру, відчуття застрягнення або аномального проходження через стравохід твердої або рідкої їжі, відчуття клубка або стороннього тіла у горлі.

Протипоказання: не існує.

__________

* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
ахалазії кардіальної частини шлунку

Шифр по МКХ-10: K22.0

Згідно Уніфікованої клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення (відомча інструкція, затверджена МОЗ України в 2004 р.) виділяють:

K22.0 Ахалазія кардіальної частини шлунка

Рентгенологічні прояви стадій захворювання: I1 - 1 (стадія нестабільного спазму); I2 - 2 (стадія нестабільного спазму та незначного розширення стравоходу); I3 - 3 (стадія рубцьового звуження та розширення стравоходу); I4 - 4 (кардіостеноз із S-подібною формою стравоходу та різким його розширенням).

Ускладнення: O1 - епіфренальний дивертикул; O2 - хронічний езофагіт.

Ступінь тяжкості езофагіту (за даними ендоскопії): T1 - 1 ст., T2 - 2 ст., T3 - З ст., T4 - 4 ст.

Діагностика на санаторному етапі*.

- Основні клінічні критерії: загрудинний біль, дисфагія, регургітація.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Копрограма

- Обов'язкові інструментальні дослідження

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденоскопія

- pH-метрія

- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

- Рентгенологічне дослідження стравоходу (при необхідності дворазово)

- даткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

- Консультації фахівців: за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення моторної функції стравоходу.

Дієта: N 1, дробне харчування.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації функціонального стану стравоходу, позитивно впливає на кислотоутворюючу та моторну функції шлунка, внаслідок чого спостерігається зникнення або значне зменшення загрудинного болю, дисфагії, регургітації.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою 37-38 град.С або торфу (38-40 град.С) на ділянку передньої черевної стінки або на ділянку нижньої третини груднини або на комірцеву ділянку продовж 15-20 хв надає спазмолітичної дії, сприяє зниженню кислотності шлункового соку, що поліпшує моторну функцію стравоходу та шлунку. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (йодо-бромними, хвойними, лавандовими, перлинними).

Апаратна фізіотерапія: Застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС) від апарату "Ампліпульс 4". Локалізація електродів - епігастральна ділянка та ділянка нижньогрудного відділу хребта, I та IV рід роботи по 3 хв кожний, частота модуляції 100 Гц, глибина модуляції 25-30%, через день, 8-10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення болю, порушень ковтання та інших диспепсичних явищ, болючості в епігастральній ділянці, збільшення маси тіла, зменшення розширення стравоходу, відновлення його моторики за даними контрастного рентгенологічного дослідження, поліпшення самопочуття.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування протипоказано хворим із кардіостенозом із S-подібною формою стравоходу та різким його розширенням, четвертим ступенем тяжкості езофагіту.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування кили
стравохідного отвору діафрагми

Шифр по МКХ-10: K44

K44 Діафрагмальна кила

Вид кили:

B1 Аксіальна: L1 - ковзна; L2 - фіксована; L3 - стравохідна; L4 - кардіальна; L5 - кардіофундальна; L6 - субтотальна; L7 - тотально-шлункова.

B2 Параезофагеальна шлункова: L1 - фундальна; L2 - антральна; L3 - субтотальна; L4 - тотальна.

B3 Параезофагеальна: L1 - кишкова; L2 - сальникова; L3 - змішана.

Клінічні прояви: Q1 - латентна; Q2 - диспептична; Q3 - больова; Q4 - псевдокоронарна; Q5 - геморагічно-анемічна.

Ускладнення: O1 - гостра кровотеча; O2 - рефлюкс езофагіт; O3 - защемлення шлунка; O4 - некроз шлунка; O5 - скорочення стравоходу.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: загрудинний біль, дисфагія, печія, відриг.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Копрограма

- Аналіз калу на приховану кров

- Обов'язкові інструментальні дослідження

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденоскопія

- pH-метрія

- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

- Рентгенологічне дослідження стравоходу (при необхідності дворазово)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання. Консультації фахівців: за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення моторної функції стравоходу

Дієта: N 1, 5 (раціон N 1), дрібне харчування.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Рекомендації по зміні стилю життя:

- спати з підведеним не менш ніж на 15 см головним кінцем ліжка;

- знизити масу тіла, якщо є ожиріння;

- не лежати після їжі протягом 1,5 год.;

- не приймати їжу перед сном;

- обмежити прийом жирів;

- припинити куріння;

- уникати тісного одягу, тугих поясів;

- не приймати лікарських засобів, що надають негативний ефект на моторику стравоходу і тонус нижнього стравохідного сфінктера (пролонговані нітрати, антагоністи кальцію, теофілін), ушкоджують слизисту оболонку стравоходу (аспірин і інші НПЗС) і ін.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою 37-38 град.С або торфу (38-40 град.С) на ділянку передньої черевної стінки або на ділянку нижньої третини грудини або на комірцеву ділянку впродовж 15-20 хв надає спазмолітичної дії, сприяє зниженню кислотності шлункового соку, що поліпшує моторну функцію стравоходу та шлунку.

Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (йодо-бромними, хвойними, лавандовими, перлинними).

Апаратна фізіотерапія: Позитивним ефектом щодо відновлення моторної функції стравоходу володіють синусоїдальні модульовані струми. Застосовують локалізацію електродів на епігастральну ділянку та на ділянку нижньогрудного відділу хребта, I та IV рід роботи по 3-5 хвилин кожний, частота модуляції 100-50 Гц, глибина модуляції 50-75%. Сила струму становить 5-12 мА. Процедури загальною тривалістю 6-10 хвилин проводять через день, 10-12 процедур на курс.

Знеболюючого та протизапального ефекту надають хвилі дециметрового діапазону (ДМХ). Процедури проводять від апарату "Ранет" чи "Волна-2". Подовжній випромінювач розташовують на ділянку епігастрію, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення болю, порушень ковтання та інших диспепсичних явищ, збільшення маси тіла, відновлення функціонального стану шлунку, поліпшення самопочуття.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим з субтотальною та тотально-шлунковою аксіальною килою, субтотальною та тотальною параезофагеальною шлунковою килою, при параезофагеальній килі, при наявності ускладнень, за виключенням рефлюкс-езофагіту.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 943 від 31.10.2013 )

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
функціональної диспепсії

Шифр по МКХ-10: K30

Класифікація диспепсії:

- виразкоподібна форма

- диспепсична форма

- змішана форма

Діагностика на санаторно-курортному етапі*:

Діагностичні критерії** для функціональної диспепсії (Римські критерії III, 2006 р.) повинні містити:

1. один або більше з наведених нижче критеріїв:

- неприємне постпрандіальне переповнення;

- швидке перенасичення;

- епігастральний біль;

- епігастральне печіння.

2. брак даних щодо органічної патології (в тому числі результатів верхньої ендоскопії), які б могли пояснити ґенез скарг.

__________

** Критерії відповідають вимогам, якщо скарги "активні" протягом останніх 3 місяців з початком захворювання щонайменше 6 місяців.

- Основні клінічні критерії: загальні неврологічні прояви - безсоння, мігрені, роздратованість, поганий настрій та спеціальні (гастритичні), що залежить від варіанту диспепсії.

Виразкоподібний варіант характеризується періодичними болями в епігастральній ділянці помірної інтенсивності, як правило без ірадиації; біль виникає натще (голодні болі) або вночі (нічні болі), купується після прийому їжі та/чи антацидів.

Дисмоторний варіант супроводжується відчуттям раннього насичення, важкості, переповнення, здуття в епігастрії; відчуттям дискомфорту після їжі, нудотою, іноді блювотою.

При неспецифічному варіанті можуть бути наявні різні ознаки, які важко віднести до того чи іншого варіанту. Можливо сполучення різних варіантів в одного хворого.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Глюкоза крові та сечі

- Печінковий комплекс (загальний білірубін крові та його фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП)

- Копрограма

- Аналіз калу на дисбактеріоз

- Аналіз калу на приховану кров

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- УЗД органів черевної порожнини і малого тазу

- Інтрагастральна pH-метрія

- Езофагогастродуоденоскопія (при необхідності - з біопсією з подальшим морфологічним дослідженням біоптатів) або рентгеноскопія шлунку

- Індикація H. pylori.

Обов'язкова консультація: гастроентеролога.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Дієта: N 2, N 5 (раціон N 1).

Мінеральні води: при диспепсії з проявами секреторної недостатності шлунка призначається внутрішній прийом мінеральних вод малої та середньої мінералізації, переважно хлоридних, хлоридно-сульфатних, сульфатно-хлоридних (Аква, Богоявленська, Броварська, Броничанка, Великобагачанська, Верховинська, Демідивська, Діана, Еола, Жемчужина, Изумрудная, Криворізька-1, Кришталева, Куяльник, Миколаївська, Миргородська, Сріблясті водоспади, Станіславська, Чорноморська та інші), кімнатної температури - 18-20 град.С, газована, по 200-250 мл на прийом, тричі в день за 20-30 хвилин до їжі, швидко, невеликими ковтками. В стадії нестійкої ремісії (субкомпенсації), при наявності проносів спочатку застосовується тепла, дегазована вода двічі на день, виключаючи ранковий прийом, по 100-150 мл через 40-60 хвилин після їжі, після нормалізації стільця та зникнення явищ загострення рекомендується звичайна схема використання мінеральних вод.

За умов диспепсії з проявами ацидізму застосовуються гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, гідрокарбонатно-хлоридні мінеральні води малої або середньої мінералізації (Буковинська, Валякузьминська, Поляна Світла, Сині Потоки, Зелечанка, Поляна Квасова, Поляна Купель, Свалява, Лужанська, Плосковська, Прозориста та ін.), теплі, дегазовані, по 200 мл тричі на день, за 1,5-1 години до прийому їжі.

Бальнеотерапія: лікувальні душі (циркулярний, Шарко) - 10-15 процедур на курс, через день; природні та штучні ванни - соляні, прісні або шавлієві, експозиція 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; віхрові ванни, тривалість 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; перлисті ванни, тиск повітря від компресора від 0,5 до 1,5 атмосфер, експозиція 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; вібраційні ванни (частота механічних коливань від 10 до 200 Гц, температура 34-37 град.С, тривалість 8-15 хвилин); вуглекислі ванни, концентрація 0,8-1,0 г/л, експозиція 10-15 хвилин, температура, 35-33 град.С, 8-10 на курс.

Грязе- та теплолікування: грязьові аплікації на ділянку передньої черевної стінки і попереку (грязьовий пояс) або комірцеву ділянку, температура грязі 40-42 град.С, експозиція 20 хвилин, через день, 9-10 процедур на курс; аплікації озокериту або парафіну на ділянку передньої черевної стінки і попереку (грязьовий пояс), температура 45-50 град.С, експозиція 30-40 хвилин, через день, 9-10 процедур на курс.

Апаратна фізіотерапія: - СМС-терапія на ділянку проекції шлунка, режим змінний, III-IV роди роботи, глибина модуляцій від 25% до 100%, частота 100-70 Гц, 12-15 процедур на курс, щоденно 10-12 процедур на курс. Така процедура призначається при гіпохлоргидрії.

Інші параметри процедури призначають при дискінетичному, рефлюксоподібному та виразкоподібному варіантах: процедури проводять в імпульсному режимі при поперечному розташуванні електродів на ділянку шлунка та ділянку нижньогрудинного відділу хребта, модуляція від 25 до 50%, частота 100 Гц, I та IV рід роботи, по 3 хв кожний, 8-10 процедур на курс лікування.

- також за умов гіпохлоргидрії з метою стимуляції кислотоутворюючої та секреторної функції шлунку використовується катодна гальванізація ділянку шлунку - сила струму 15-17 мА; тривалість 15-20 хв, 10 процедур на курс лікування, через день.

- індуктотермія за допомогою індуктор-диску на епігастрільну ділянку та ділянку спини (сегменти D₆ -D₉ ), експозиція 15-20 хвилин, 12-15 процедур на курс, через день; дана процедура може бути використана при виразкоподібному варіанті диспепсії.

- лікувальний електрофорез за Вермелем або Щербаком (1-2% розчин сірчанокислої магнезії, кальцію хлориду, новокаїну), 10-12 процедур на курс, через день;

- ДМХ-терапія на ділянку проекції шлунка, потужність 25 Вт, експозиція 10-15 хвилин, 10-15 процедур на курс, щоденно; дана процедура може бути використана при виразкоподібному варіанті диспепсії.

- УЗ послідовно на епігастральну ділянку та ділянку проекції наднирників - по 5 хвилин, потужність 0,2-0,4 Вт/кв.см, режим імпульсний 10 мС, 10 процедур на курс, через день;

- магнітотерапія на надчеревну ділянку, синусоїдальне поле, режим безперервний, індукція 10 мТл, експозиція 20 хвилин, 10-12 процедур, через день;

- солюкс (інфрачервоне випромінювання) на ділянку шлунка, слабкотеплова доза, експозиція 20-30 хвилин. На курс лікування 10 процедур; щоденно або через день.

- електросон, 3-5 Гц, експозиція 30-40 хвилин, через день, 15-20 хвилин, через день, на курс 10 процедур;

- КВЧ-терапія на надчеревну ділянку або тім'яно-потилично ділянку, або на біологічно-активні точки, нетеплове дозування, 10-15 мВт/кв.см, 10-12 процедур на курс, щоденно або через день;

- лазеротерапія на ділянку проекції шлунка, 12-палої кишки та сегментарно паравертебрально на D₆ -D₁₀ (до 5 хвилин на зону, щільність потоку 20-25 мВт/кв.см ) або біологічно активні точки (1-2 хвилини на точку, 8-10 точок за процедуру, щільність потоку 2 мВт/кв.см), 8-10 процедур на курс, щоденно або через день.

Додатково: рефлексотерапія, імерсійні ванни N 10.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення диспепсичних явищ, болю, порушень апетиту, пальпаторної болісності в епігастральній області; відновлення функціонального стану гастродуоденальной системи, добре самопочуття.

Протипоказання: не існує.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування хронічного гастриту
із нормальною та підвищеною секрецією

Шифр по МКХ - 10: K29

K29.3 Хронічний неатрофічний гастрит

Наявність інвазії H. pylori: K1 - асоційований з H. pylori; K2 - не асоційований з H. pylori.

Фаза процесу: F1 - загострення; F2 - ремісія.

Локалізація процесу: L1 - антральний відділ; L2 - фундальний відділ; L3 - всього; L4 - культя.

Кислотоутворююча функція шлунка: S1 - знижена; S2 - збережена; S3 - підвищена.

K29.4 Хронічний атрофічний гастрит

Вид: B1 - аутоімунний; B2 - мультифокальний.

Наявність інвазії H. pylori: K1 - асоційований з H. pylori; K2 - неасоційований з H. pylori.

Фаза процесу: F1 - загострення; F2 - ремісія.

Локалізація процесу: L1 - антральний відділ; L2 - фундальний відділ; L3 - всього; L4 - культя.

Кислотоутворююча функція шлунка: S1 - знижена; S2 - збережена; S3 - підвищена.

Ускладнення: O1 - перніціозна анемія.

Морфологічні прояви: M1 - кишечна метаплазія; M2 - дисплазія епітелію.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: тяжкість і дискомфорт у епігастральній ділянці після їжі, відрижки, зригування, нудота, неприємний присмак у роті з ранку, іноді печія, біль в епігастральній ділянці після їжі (особливо після прийому гострої, грубої, смаженої, копченої їжі), закрепи або проноси, метеоризм, бурчання і переливання в животі, астено-невротичні розлади.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові,

- глюкоза крові та сечі,

- аналіз калу на приховану кров,

- загальний аналіз сечі,

- копрограма,

- печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АлАТ, АсАТ, ЩФ).

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- УЗД органів черевної порожнини і малого тазу

- Інтрагастральна pH-метрія

- Езофагогастродуоденоскопія (при необхідності - з біопсією з подальшим морфологічним дослідженням біоптатів до та після лікування) або рентгеноскопія шлунку

- Індикація H. pylori.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення диспептичних явищ, поліпшення моторики шлунка, зменшення агресивності шлункового соку, зникнення астено-невротичного синдрому.

Дієта: 1, 1б або 5 (раціон N 1).

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура.

Рекомендації щодо зміну стилю життя:

- встановити режим харчування,

- не вживати гостру, грубу, та жирну їжу,

- не їсти на ніч,

- уникати великих прийомів їжі,

- відмова від паління,

- боротьба з ожирінням,

- уникати прийому лікарських засобів, що ушкоджують слизову шлунка (НПЗЗ, кортикостероїди, дігоксин, теофілін, резерпін, препарати заліза, калію).

Мінеральні води: при хронічних гастритах з підвищеною секреторною функцією питні мінеральні води є провідним лікувальним чинником у курортній терапії. Вони поліпшують або нормалізують секреторну, моторну та евакуаторну функції шлунка і біліарної системи, стимулюють вихід панкреатичного соку, чинять протизапальну та імунокорегуючу дію на організм. Рекомендуються води середньої мінералізації з переваженням гідрокарбонатного, сульфатного та кальцієвого іонів, які призначають у теплому вигляді (38 град.С) за 1-1,5 години перед уживанням їжі тричі на день. При виразному рівні кислотоутворювання у шлунку мінеральну воду призначають додатково через 40-60 хв після вживання їжі (на висоті травлення) у кількості 100 мл на прийом.

Хворим з нормальною секреторною функцією шлунка мінеральну воду призначають за 40 хв перед уживанням їжі, температурою 30-38 град.С.

Пелеїдо- та бальнеотерапія: грязьові аплікації, гальваногрязь та різні види електрофорезу препаратів грязі сприяють зникненню больового синдрому, диспептичних явищ, а також поліпшують функцію біліарної та гастродуоденальної систем, чинять імунокорегуючу дію.

Аплікації лікувальної грязі завтовшки 3-4 см накладають на підложкову та пілородуоденальну ділянку і сегментарно ззаду, при супровідній патології печінки і жовчного міхура - на ділянку правого підребер'я, температура грязі 38-40 град.С, 8-10 процедур, через день.

При гальваногрязелікуванні грязьові коржики завтовшки 3 см розташовують на ділянці епігастрію і сегментарно ззаду на ділянці спини. Поверх коржика накладають електроди (позитивний електрод - на ділянку епігастрію). Температура грязі 38 град.С, щільність струму 0,03 мА/кв.см, тривалість впливу 20 хв, через день, на курс 12-15 процедур.

Електрофорез пелоїдину чи пелоїдодистилята на епігастральну ділянку проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 20 хв, з обох полюсів, 15-20 процедур на курс лікування.

Апаратна фізіотерапія: у фазі затухаючого загострення захворювання з усіх преформованих фізичних чинників віддається перевага електросну. Процедури проводять за допомогою апарата "Електросон-3". Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів 3-5 Гц, тривалість процедури 6-10 хв, на далі від 20 до 40 хв, двічі-тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

Застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують апарат "Ампліпульс-4", змінний режим роботи, при цьому один електрод площиною 10 х 30 кв.см розташовують в епігастральній ділянці, інший - 20 х 10 кв.см - на ділянці спини на рівні D₇ -D₈, глибина модуляцій 25-100%, частота модуляцій 100 Гц, I і IV рід роботи по 3 хв кожен, тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-12 процедур.

Індуктотермія володіє анальгезуючею, трофічною, протизапальною, антиспастичною дією. Застосовують апарат "ІКВ-4" з індуктором - кабелем в один віток, розташування - епігастральна ділянка, сила струму 140-160 мА, експозиція 6-10 хв 2-3 рази на тиждень, на курс 8-10 процедур.

Магнітотерапія надає трофічної та протизапальної дії, поліпшує кровообіг. Циліндричні індуктори встановлюють контактно, поперек, один попереду на епігастральну ділянку, другий - позаду в межах сегментів D₇ -D₁₁, величина магнітної індукції 27 мТл, 10-15 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

Застосовують хвилі дециметрового діапазону (ДМХ), які надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан шлунка. Процедури проводять від апарату "Ранет". Опромінював розташовують на ділянку проекції шлунка при зазорі 3-4 см, дозування впливу 25 або 40 Вт, тривалість впливу 6-12 хв, на курс 10-12 процедур, через день.

Застосовують лазерну терапію через низькоенергетичний гелій - чи арсенид-неоновий лазер на паравертебральні зони сегментів D₄ -D₉ ліворуч та праворуч і на шкіру черевної стінки над проекцією шлунка, тривалість 15-20 хв, процедури проводять щоденно чи через день, на курс 10-12 процедур.

З методів лікарняного електрофорезу застосовують 2-5% розчин новокаїну, 0,1% розчин атропіну, 0,2% розчин платифіліну гідротартрату тощо, за поперечною методикою, щільність струму 0,05-0,08 мА/кв.см, тривалість впливу до 20 хв, через день на курс 8-12 процедур.

Показники якості лікування: зникнення клінічних ознак захворювання, а саме тяжкості і дискомфорту у епігастральній ділянці, відрижки, зригування, нудоти, неприємного присмаку у роті, болю в епігастральній ділянці після їжі, явищ кишкової диспепсії, астено-невротичного синдрому; зникнення лабораторних та інструментальних ознак захворювання (ознак запалення оболонки стравоходу та шлунка).

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення хронічного гастриту.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії ремісії та нестійкої ремісії виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 613 від 03.09.2014 )

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування хронічного гастриту
із секреторною недостатністю (гастрит типу A,
атрофічний)

Шифр по МКХ-10: K29

K29.3 Хронічний неатрофічний гастрит

Наявність інвазії H. pylori: K1 - асоційований з H. pylori; K2 - не асоційований з H. pylori.

Фаза процесу: F1 - загострення; F2 - ремісія.

Локалізація процесу: L1 - антральний відділ; L2 - фундальний відділ; L3 - всього; L4 - культя.

Кислотоутворююча функція шлунка: S1 - знижена; S2 - збережена; S3 - підвищена.

K29.4 Хронічний атрофічний гастрит

Вид: B1 - аутоімуний; B2 - мультифокальний.

Наявність інвазії H. pylori: K1 - асоційований з H. pylori; K2 - неасоційований з H. pylori.

Фаза процесу: F1 - загострення; F2 - ремісія.

Локалізація процесу: L1 - антральний відділ; L2 - фундальний відділ; L3 - всього; L4 - культя.

Кислотоутворююча функція шлунка: S1 - знижена; S2 - збережена; S3 - підвищена.

Ускладнення: O1 - перніціозна анемія.

Морфологічні прояви: M1 - кишечна метаплазія; M2 - дисплазія епітелію.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: нудота, відчуття важкості та переповнення у надчеревній ділянці, нестійкий стілець, його послаблення, здуття живота.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Цукор крові та сечі

- Загальний аналіз сечі

- Печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції)

- Амілаза крові

- Копрограма

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗД органів черевної порожнини,

- езофагогастродуоденоскопія (при необхідності з біопсією та подальшим морфологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки до та після лікування),

- Індикація H. pylori (при необхідності до та після лікування),

- pH-метрія (при необхідності дворазово).

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення функціонального стану гастродуоденальної системи, стимуляція кислотоутворюючої та секреторної функції шлунку.

Дієта: 2, 15

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Мінеральні води: Показані мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натрієві, сульфатно-хлоридні мінеральні води малої та середньої мінералізації, за умов доброї переносності показані води високої мінералізації (Друскининкай, Єсентуки, Карачі, Великі, Куяльник, Миргород, Моршин, Феодосія, Юрмала).

Воду слід пити повільно, невеликими ковтками, починаючи з 50-100 мл 1-2 рази на день, збільшуючи за умов доброї переносності до 150-200 мл 3 рази на день за 20-30 хв до їжі.

При загостренні (стадія декомпенсації чи субкомпенсації) з вираженим больовим синдромом, діареєю вода призначається у теплому виді, 2 рази на день, виключаючи ранковий прийом води. Після зникнення болю, нормалізації стільця воду призначають 3 рази на день кімнатної температури.

У період компенсації воду п'ють прохолодну (18-20 град.С), газовану, бистрими ковтками. Курс лікування 21-24 дні.

Бальнеотерапія: перлинні, хвойні, кисневі ванни, циркулярний душ, душ Шарко

Апаратна фізіотерапія: Застосовують гальванізацію епігастральної ділянки за поперечною методикою: попереду, на ділянку епігастрія розташовують негативний електрод, анод розташовують на спині на ділянці нижньогрудинного відділу хребта. Сила струму 10-15 мА, щільність струму 0,06 мА/кв.см, експозиція 10-15 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

Добре себе зарекомендувало застосування діадинамічних струмів, які сприяють посиленню діяльності секреторного апарату шлунка. Пластинчаті електроди накладають на ділянку проекції шлунка. Активний електрод з'єднують з негативним полюсом. Призначають позмінно двофазний фіксований струм продовж 30 сек., а потім струм, модульований довгими періодами, продовж 6 хв. Сила струму від 3 до 6 мА. Тривалість процедури 6 хв на курс 10-15 процедур.

Кислотостимулюючим, секретостимулюючим та трофічним ефектами володіють синусоїдальні модульовані струми (СМС). Застосовують апарат "Ампліпульс 4". Локалізація електродів - епігастральна ділянка та ділянка нижньогрудиного відділу хребта, III та II роди робіт по 3 хв кожний, частоту модуляції 100 Гц, глибину модуляції 25-100%. Тривалість імпульсу 5 сек. Через день, 10-12 процедур на курс лікування.

Доброго ефекту щодо стимуляції кислотоутворення надають хвилі дециметрового діапазону (ДМХ). Процедури проводять від апарату "Волна-2". Подовжній опромінювач розташовують на ділянку епігастрія, зазор 3-5 см, потужність 35 Вт, експозиція 8-15 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Одним з ефективних преформованих фізичних чинників є індуктотермія. Індуктор-диск розташовують навколо тулуба на рівні епігастрія, 2-3 ступеня потужності, тривалість процедури 8-10 хв, на курс 10-12 процедур через день.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення диспепсичних явищ, болісності у епігастральній ділянці, поліпшення самопочуття, ознак запалення слизової оболонки шлунку та ДПК при ендоскопічному дослідженні, часткова чи повна нормалізація кислотоутворюючої та секреторної функції шлунка.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим із загостренням патологічного процесу. При наявності поліпоза шлунка застосування пелоїдо- те фізіотерапії не показано.

__________

* ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
синдромів оперованого шлунка

Шифр по МКХ-10: K91.1

До найбільш поширених синдромів оперованого шлунка відносяться наступні:

1. Післягастрорезекційні синдроми.

I. Функціональні післягастрорезекційні синдроми:

- демпінг-синдром,

- гіпоглікемічний синдром,

- синдром привідної петлі функціональний,

- синдром післяопераційної астенії,

- дискінезія жовчних шляхів,

- порушення функції кишечнику,

- порушення функціональної діяльності підшлункової залози,

- рефлюкс-езофагіт.

II. Органічні післягастрорезекційні синдроми:

- синдром привідної петлі,

- рецидивна виразка культі шлунка,

- хронічний гастрит культі шлунка,

- хронічний анастомозіт,

- пептична виразка анастомозу,

- хронічний ентерит,

- хронічний коліт,

- хронічний післягастрорезекційний панкреатит,

- післягастрорезекційна анемія.

III. Змішані післягастрорезекційні синдроми (поєднання двох або декількох синдромів).

2. Післяваготомічні синдроми.

I. Функціональні порушення:

- астенічний післяваготомічний синдром,

- демпінг-синдром,

- гіпоглікемічний синдром,

- гіпотонія шлунка,

- діарея

- порушення затульної функції кардії.

II. Органічні ураження:

- рецидив виразки шлунка,

- рецидив виразки дванадцятипалої кишки,

- рефлюкс-езофагіт,

- хронічний безкам'яний холецистит,

- жовчнокам'яна хвороба,

- хронічний панкреатит.

III. Змішані ураження.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: диспепсичні явища, порушення апетиту, розлад стільця, больові відчуття та пальпаторна болісність у підложечній ділянці; загальна слабкість та зменшення маси тіла.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Глюкоза крові та сечі

- Печінковий комплекс (загальний білірубін крові та його фракції, тимолова проба, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, гамаглютамілтранспептідаза, залізо сироватки крові, загальний білок та білкові фракції, тимолова проба)

- Амілаза крові

- Копрограма та дослідження калу на скриту кров

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- УЗД органів черевної порожнини

- Езофагогастродуоденофіброскопія (при необхідності з біопсією та подальшим морфологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки до та після лікування)

- рентгеноскопія шлунка

- pH-метрія

- індикація H. pylori (при необхідності до та після лікування)

- електрокардіографія

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання

Обов'язкова консультація: гастроентеролога

Санаторно-курортне лікування*

Програма комплексного лікування визначається типом післягастрорезекційного або післяваготомічного синдрому, втім демпінг-синдром легкої та середньої ступені важкості, гіпоглікемічний синдром легкої та середньої ступені важкості, а також післяопераційний астенічний синдроми потребують однакового підходу в лікуванні, як у хворих, що перенесли резекцію шлунка, так і ваготомію.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Дієти N 1, N 5 (раціон N 1), дрібне харчування

Мінеральні води: застосуються гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, гідрокарбонатно-хлоридні мінеральні води малої або середньої мінералізації (Буковинська, Валякузьминська, Поляна Світла, Сині Потоки, Зелечанка, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Лужанська, Плосковська, Прозориста та ін.), теплі, дегазовані, по 50-100 мл 3-5 разів на день, за 90-40 хвилин до прийому їжі, при наявності печії додатково 100 мл через 40-60 хвилин після їжі.

У випадках підтвердженої ахлоргідрії методом внутрішньошлункової pH-метрії, показано застосування хлоридних мінеральних вод (типу Миргородська, Куяльник). Води приймають за 30-40 мін до їжі з тим, щоб рефлекторно стимулювати виділення соку підшлункової залози і жовчі до моменту прийому їжі. Одноразовий об'єм від 50 до 150 мл 3-5 разів на день.

Бальнеотерапія: Ванни - мінеральні, йодо-бромні, хвойні, розмаринові, перлинні, валеріанові, шавлієві та інші (за показаннями), експозиція 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; ванни чергують з грязе- та озокеритолікуванням

Загальний обсяг лікувальних заходів хворих з післягастрорезекційними синдромами:

Грязетеплолікування застосовують при демпінг-синдромі та гіпоглікемічному синдромі легкої та середньої ступені важкості, а також при синдромі привідної петлі з гіпертонічною дискінезією:

- грязьові аплікації на проекцію культі шлунку або комірцеву ділянку, температура грязі 38 град.С, експозиція 15-20 хвилин, через день, 8-10 процедур на курс;

- при відсутності аплікаційного грязелікування застосують його мітигіровані варіанти, наприклад, гальваногрязелікування на ділянку проекції шлунка, з анода, температурою 38-41-42 град.С, сила струму 20-30 мА, щільність струму 0,03 мА/кв.см, тривалість 20 хв, на курс лікування 10-12 процедур, через день.

- аплікації озокериту на проекцію культі шлунка, температура 45-50 град.С, експозиція 30-40 хв, щоденно або через день, 8-10 процедур на курс.

Апаратна фізіотерапія:

при демпінг-синдромі та гіпоглікемічному синдромі легкої та середньої ступені важкості:

- електросон, 5-20 Гц, експозиція 30-60 хвилин, щоденно, тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 15-20 процедур;

- лікувальний електрофорез за Вермелем або Щербаком, 10-12 процедур на курс, через день;

- центральна аналгезія, 800-1000 Гц, експозиція 20-40 хвилин, щоденно, 15-20 хвилин, на курс 10-15 процедур.

- електрофорез новокаїну (+), гексонія (+) на ділянку епігастрія, сила струму 10-15 мА, експозиція 15-20 хв, на курс лікування 8-10 процедур, щоденно або через день.

При післягастрорезекційній астенії застосовується електрофорез брому (-) на комірцеву зону, сила струму 6-16 мА, тривалість 6-16 хв (через одну процедуру додається по 2 мА, по 2 хв), на курс лікування 8-10 процедур, щоденно або через день

- електросон, 5-20 Гц, експозиція 30-60 хвилин, щоденно, тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 15-20 процедур;

При синдромі привідної петлі з гіпертонічною дискінезією використуються методики грязелікування, теплолікування, а також методики, що сприяють ендогенному теплоутворенню:

- грязьові аплікації на проекцію культі шлунка або комірцеву ділянку, температура грязі 38 град.С, експозиція 15-20 хвилин, через день, 8-10 процедур на курс;

- при відсутності аплікаційного грязелікування застосовують його мітигіровані варіанти - гальваногрязь з анода на ділянку епігастрія температурою 38-41-42 град.С, сила струму 20-30 мА, щільність струму 0,03 мА/кв.см, тривалість 20 хв, на курс лікування 10-12 процедур, через день.

- аплікації озокериту на проекцію культі шлунка, температура 45-50 град.С, експозиція 30-40, щоденно або через день, 8-10 процедур на курс.

- магнітотерапія на надчеревну ділянку, синусоїдальне поле, режим безперервний, індукція 10 мТл, експозиція 20 хвилин, 15-20 процедур, через день;

- індуктотермія з використанням індуктор-диску на надчеревну ділянку, експозиція 15-20 хвилин, 12-15 процедур на курс, через день;

- ДМХ-терапія (дециметрові хвилі) на ділянку проекції культі шлунка, від апарату "Волна-2" чи "Ранет", на епігастрій, потужність 25 Вт, експозиція 10-15 хвилин, 10-15 процедур на курс, щоденно;

- лікувальний електрофорез даларгіну на надчеревну ділянку, щільність току 0,03-0,05 мА/кв.см, 12-15 процедур на курс, через день.

При післягастрорезекційному синдромі привідної петлі з гіпотонічною дискінезією або післяваготомічній гіпотонії шлунка або гастродуоденостазі використовуються:

- СМС-терапія на ділянку проекції шлунка, режим змінний, III-IV рід роботи по 5 секунд, глибина модуляції від 75% до 100%, частота модуляції 30-40 Гц, 8-10 процедур на курс, щоденно або через день;

- ДДС-терапія на ділянку проекції шлунка, поперечна методика, синусоїдальна форма струму, катод над областю культі шлунка, анод ззаду в межах сегментів D₆ -D₉, вибирають наступні форми струмів - двотактний безперервний, довгий період, двотактний хвильовий, по 3 хвилини, сила струму - до відчуття чіткої вібрації.

Лікування післяваготомічної діареї потребує поєднання теплогрязелікування та лікувального електрофорезу бензогексонія, або його електрофорезу та ДМВ-терапії.

- при відсутності аплікаційного грязелікування застосують його мітигіровані варіанти - гальваногрязь на ділянку проекції шлунка, з анода, температурою 38-41-42 град.С, сила струму 20-30 мА, щільність струму 0,03 мА/кв.см, тривалість 20 хв, на курс лікування 10-12 процедур, через день.

- аплікації озокериту на проекцію культі шлунка, температура 45-50 град.С, експозиція 30-40 хвилин, щоденно або через день, 8-10 процедур на курс.

- лікувальний електрофорез 2,5% розчину бензогексонію за поперечною методикою, анод розміщується над біля пупковою зоною, катод - ззаду в ділянці сегментів D₆ -D₉, щільність току 0,04-0,05 мА/кв.см, експозиція 20 хвилин, 10 процедур на курс, щоденно або через день.

- ДМХ-терапія на ділянку проекції шлунка, потужність 25 Вт, експозиція 10-15 хвилин, 10-12 процедур на курс, щоденно.

При хронічному гастриті культі шлунка:

- електрофорез грязі з аноду на ділянку епігастрія, температура 40-42 град.С, сила струму 20-25 мА, експозиція 20 хв, на курс лікування 10 процедур, через день;

- магнітотерапія, ПМП на ділянку епігастрія: по 15-20 хв, 10 процедур на курс лікування, щоденно.

При хронічному анастомозиті:

- індуктотермія малим диском на ділянку епігастрія в середньотепловій дозі; тривалість 15-20 хв, 10 процедур на курс лікування, через день;

- електрофорез кальцію (+) на ділянку епігастрія, сила струму 15-17 мА, тривалість 20 хв, 10 процедур на курс лікування щоденно або через день.

Загальний обсяг лікувальних заходів хворих з постваготомічними синдромами:

При гастродуоденостазі (тяжкість в епігастрії, блювота після їжі) самостійне значення має застосування електростимуляції за допомогою СМС-терапії на ділянка шлунку, I та IV рід роботи, частота модуляції 50 Гц, глибина модуляції 75%, через день або щоденно, 10-12 процедур на курс.

Також при дискінезії шлунка та гастродуоденостазі використовують ампліпульсфорез прозерину 0,1% 1 мл на процедуру (+) на ділянку епігастрія, P I, PP II, 10-15 хв, або інша схема - PP III, II, V по 3-5 хв, 4 с, частота модуляцій 70-50-30 Гц, глибина модуляцій 75-100 < 100%, сила струму 15-20 мА, 10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

Або ендотон-терапія на ділянку епігастрія, БС, БР, 50-25-12,5 Гц, експозиція 10-15 хв, 10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

При демпінг-синдромі (легка і середня форма) призначається електрофорез новокаїну (+), гексонія (+) на ділянку епігастрія, сила струму 10-15 мА, експозиція 15-20 хв, на курс лікування 8-10 процедур, щоденно або через день.

Також можна застосовувати лазеротерапію на ділянку епігастрія пучком 15 см, 5 хв, на курс лікування 10 процедур, щоденно або через день.

При синдромі післяопераційної астенії - електрофорез брому (-) на комірцеву зону, сила струму 10 мА, експозиція 10 хв, на курс лікування 10 процедур, щоденно або через день.

- електросон, 5-20 Гц, експозиція 30-60 хвилин, щоденно, тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 15-20 процедур;

Постваготомічна діарея пов'язана з відносним підвищенням тонусу симпатичної нервової системи і надмірним розвитком умовно патогенної мікрофлори. В зв'язку з цим терапія проводиться на тлі корекції травлення та дієтичного режиму. При цьому можна призначати електрофорез хлориду кальцію (+) на навколопупкову ділянку, сила струму 15-17 мА, експозиція 20 хв, на курс лікування 10 процедур, щоденно або через день.

При недостатності кардії використовують:

- СМС-терапія на нижню тератину стравоходу і верхню частину епігастрію, III та IV рід роботи, по 3-5 хвилин, частота 50-30 Гц, 75-100%. Сила струму - виражена, не болюча вібрація під електродами. На курс лікування 7-10 процедур, щоденно або через день.

- ДДС-терапія на нижню третину стравоходу і верхню частину епігастрія. Струми: ОР, РС, ОХ - одного із них, експозиція 10-15 хв. Інша схема: ДХ, ОХ і ДП по 3-5 хв. Сила струму виражена, не болюча вібрація під електродами. На курс лікування 5-7-10 процедур щоденно.

- ендотон-терапія на нижню третину стравоходу і верхню частину епігастрія, БС, БР, частота 50-25-12,5 Гц, тривалість 10-15 хв, сила струму 10-15 мА, 5-7-10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення слабкості, диспепсичних явищ, болю, порушень апетиту, розладу стільця, пальпаторної болісності у підложечній ділянці; збільшення маси тіла, тенденція до нормалізації функції шлунка, добре самопочуття.

Протипоказання:

I. Постгастрорезекційні синдроми:

- демпінг-синдром (тяжка форма)

- гіпоглікемічний синдром (тяжка форма)

- синдром привідної петлі (тяжка форма)

- пептична виразка в стадії загострення, зі схильністю до кровотеч, пенетруюча, при хворобі Золінгера-Елісона

- хронічний гепатит в активній фазі

- хронічний панкреатит в стадії загострення

- рак культі шлунка.

II. Постваготомічні синдроми:

- пептична виразка в стадії загострення, зі схильністю до кровотечі, пенетруюча, при хворобі Золінгера-Елісона

- демпінг-синдром (тяжка форма)

- шлунковий та дуоденальний стаз (тяжка форма)

- хронічний панкреатит в стадії загострення

- постваготомічна діарея (тяжка форма).

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
дисфункціональних розладів біліарного тракту

Шифр по МКХ-10: K82.8, K83.4

Класифікація дисфункціональних розладів біліарного тракту (Римські критерії III, 2006 р.):

1. Дисфункція жовчного міхура

2. Дисфункція сфінктера Одді:

- дисфункція сфінктера Одді біліарного типу

- дисфункція сфінктера Одді панкреатичного типу

Діагностика на санаторному етапі*

Діагностичні критерії дисфункцій жовчного міхура (ЖМ) та сфінктера Одді (СО):

Повинні включати епізоди болю в надчеревній ділянці й/або правому верхньому квадранті живота й відповідати такому:

1. Епізоди тривають 30 хвилин і більш;

2. Поточні ознаки, що спостерігаються в різних інтервалах не щодня);

3. Біль зростає до постійного рівня;

4. Біль помірний, але достатній, аби вплинути на діяльність пацієнта чи спричинити звернення до закладів "Швидкої медичної допомоги";

5. Біль, що не зменшується після дефекації;

6. Біль, що не зменшується в разі змін положення тіла;

7. Біль, що не зменшується після приймання протисекреторних засобів;

8. Заперечення іншої причини, котра б пояснювала симптоми.

Додаткові критерії

Біль може супроводжуватись 1 або кількома ознаками. А саме:

1. Біль, пов'язаний з нудотою і блюванням.

2. Біль ірадирує в спину й/або праву підлопаткову ділянку

3. Біль будить серед сну, вночі.

Діагностичні критерії дисфункції ЖМ

1. Критерії дисфункцій ЖМ та СО;

2. Наявність ЖМ;

3. Нормальні показники ферментів печінки, кон'югованого білірубіну і амілази/ліпази.

Діагностичні критерії біліарного типу дисфункцій СО:

Повинні містити обидва з нижченаведених:

1. Критерії дисфункцій ЖМ та СО;

2. Нормальні рівні амілази/ліпази.

Додаткові критерії: підвищення рівня трансаміназ сироватки крові, основної фосфатази або кон'югованого білірубіну, тимчасово пов'язане принаймні з двома епізодами болю.

Діагностичні критерії панкреатичного типу дисфункцій СО:

Повинні включати обидва з нижченаведених:

1. Ознаки дисфункцій ЖМ та СО;

2. Підвищення рівнів амілази/ліпази.

- Основні клінічні критерії: при гіперкінетичних розладах: короткочасні, гострі болі у правому підребер'ї нападоподібного характеру без ірадиації або з іррадіацією під лопатку, у ділянку серця, іноді в ліву половину живота (при залученні протокової системи підшлункової залози); при гіпокінетичних розладах: болі тупого, ниючого характеру, відчуття тиску, розпирання; загальними для різних форм дисфункцій є поганий апетит, відриг, нудота, здуття живота, гіркота у роті, нестійкі випорожнення.

- Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції, холестерин крові)

Амілаза крові

Цукор крові

Бактеріологічне, цитологічне та біохімічне дослідження дуоденального вмісту

Копрограма

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗД органів черевної порожнини (при необхідності динамічна сонографія з використанням навантаження),

- Дуоденальне зондування

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження Проводяться залежно від діагнозу, що припускається.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - нормалізація функціонального стану жовчного міхура та сфінктерного апарату біліарної системи, поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі. Зважаючи на це, дієта хворих на дискінезію жовчного міхура та жовчовивідних шляхів повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта N 5п).

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі. Поряд з цим відбувається нормалізація функціонального стану жовчного міхура та сфінктерів біліарного тракту. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, підшлункової залози, кишковика, сприяють поліпшенню місцевого та загального імунітету. Мінеральні води призначаються з врахуванням типу дискінетичних порушень. Так, за умов гіперкінетичних розладів рекомендовані води малої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, хлору, натрію, магнію, містяться органічні речовини (Боржомі, Єсентуки N 4, 20, Свалявська, Миргородська, Нафтуся, Березовські мінеральні води). При цьому для посилення антиспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим у гарячому виді температури 40-45 град.С. Час прийому води - за 30-90 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка, 3 рази на день, по 200 мл.

При гіпокінетичних розладах більш показані води середньої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, магнію, натрію (Єсентуки N 17, Славяновська, Смірновська, Феодосійська, джерело N 1 та 6 курорту Моршин). За умов вираженої гіпотонії мінеральні води можна призначати у холодному виді.

Для посилення жовчовиділення 1-2 рази на тиждень рекомендовано внутрішній дренаж без зонду (беззондові тюбажі).

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії, загасаючого загострення, що засновано на їх протизапальному, антиспастичному, трофічному ефектах. Грязьові аплікації застосовують на ділянку правого підребер'я та сегментарно позаду продовж 15-20 хв при температурі грязі 40-42-44 град.С, через день. На курс 10-12 процедур. При супутніх захворюваннях гастродуоденальної системи (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба) грязьові аплікації можна накладати із захватом епігастральної ділянки.

Значно легше переносяться методи мітігованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязь застосовують температурою 38 град.С на ділянку правого підребер'я продовж 15-20 хвилин, через день (на курс 8-10 процедур).

Електрофорез пелоїдину чи пелоїдодистиляту на ділянку правого підребер'я проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 20 хв, з обох полюсів, 15-20 процедур на курс лікування.

Процедури грязелікування чергують з ваннами (радоновими, хвойними, вуглекислими, вуглекисло-сірководневими, хлоридно-натрієвими, через день, на курс 10-12 ванн). Також можна застосовувати души (дощовий, віяловий, циркулярний - по 3-5 хвилин, на курс 10-15 процедур).

Апаратна фізіотерапія: Із методів фізіотерапії застосовують ультразвук. За умов гіпертонічних розладів використовують ультразвук високої інтенсивності на ділянку жовчного міхура 0,8-1 Вт/кв.см. При наявності гіпокінетичних розладів показана дія ультразвуком низької інтенсивності - 0,2 Вт/кв.см.

Синусоїдальні модульовані струми (СМС) володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. За умов гіпокінетичних розладів застосовують апарати серії "Ампліпульс", змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер'я, II та III роди робіт, по 3 хв кожний, глибина модуляції от 25 до 100%, частотою 100-50 Гц, 8-10 процедур на курс лікування.

Добре зарекомендували себе хвилі дециметрового діапазону (ДМХ), які зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки та можуть бути використані при наявності гіперкінетичних розладів. Процедури проводять від апарату "Ранет" чи "Волна". Подовжній опромінювач розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Для досягнення протизапального, антиспастичного та аналгезуючого ефектів застосовують електричне поле УВЧ на ділянку правого підребер'я. УВЧ-терапію проводять за поперечною методикою. Положення хворого - сидячи. На апараті "УВЧ-30", "УВЧ-66" вибирають конденсаторні диски N 3, які встановлюють попереду на ділянку правого підребер'я та позаду в межах сегментів D₆ -D₁₂, зазор по 2 см, інтенсивність впливу - з почуттям легкого тепла, потужність - 15-20 Вт, експозиція 10 хв, 8-10 процедур на курс.

Індуктотермія застосовується у випадках гіперкінетичних розладів, так як вона володіє анальгезуючею, трофічною, антиспастичною дією. Застосовують апарат "ИКВ-4" з індуктором-диском, розташування - ділянка правого підребер'я, сила струму 140-180 мА до почуття слабкого тепла, потужність індукції на рівні I положення перемикача дози, експозиція 10-15 хв, щоденно або через день, на курс 8-10 процедур. При гіпотонічних розладах застосування індуктотермії не доцільно.

Магнітотерапія. Положення хворого - сидячи. Циліндричні індуктори встановлюють контактно, поперек, один попереду на ділянку печінки, другий - позаду в межах сегментів D₇ -D₁₁, величина магнітної індукції 27 мТл, 10-15 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

З методів лікарняного електрофорезу застосовують електрофорез магнію (10% розчин сіркокислої магнезії), 2% розчин папаверину гідрохлориду за поперечною методикою, щільність струму 0,05-0,08 мА/кв.см, тривалість впливу до 20 хв, через день, на курс 8-12 процедур, які надають жовчогінної та спазмолітичної дії.

Задля відновлення регулюючого впливу ЦНС та вегетативної нервової системи при дисфункціональних розладах біліарного тракту можна застосовувати гальванічний комір на коміркову зону (через день, на курс 10-12 процедур). Також позитивного ефекту надає лікарняний електрофорез хлористого кальцію, розчину брому на коміркову зону, на курс 7-10 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення клінічних, лабораторних та інструментальних ознак захворювання (повна ремісія) - болю, нудоти, відриту, гіркоти у роті, болючості у ділянці печінки та жовчного міхура, поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі.

Протипоказання: не існує.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
хронічного некалькульозного холециститу

Шифр по МКХ-10: K81

Хронічний холецистит - K81.1

Інші форми холециститу - K81.8

Холецистит неуточнений - K81.9

Згідно Уніфікованої клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення (відомча інструкція, затверджена МОЗ України в 2004 р.) пропонується наступна класифікація:

K81.1 Хронічний холецистит

Фаза процесу: F1 - загострення; F2 - ремісія.

Тип дискінезії: Q1 - гіпотонічна; Q2 - гіпертонічна.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: болі у правому підребер'ї, під лопаткою, у ділянці серця, нудота, відриг, гіркота у роті

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Печінковий комплекс (білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції, холестерин крові)

- Амілаза крові

- Цукор крові

- С-реактивний білок

- Копрограма (при необхідності дворазово)

- Бактеріологічне, цитологічне та біохімічне дослідження дуоденального вмісту (при необхідності дворазово)

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗД органів черевної порожнини

- Дуоденальне зондування (при необхідності до і після лікування)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від діагнозу, що припускається (рентгенологічне дослідження грудної клітки, езофагогастродуоденоскопія).

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - нормалізація функціонального стану сфінктерного апарату біліарної системи, печінки, підшлункової залози, кишечника (запобігання проникненню інфекції з кишечника у жовчний міхур), зменшення запального процесу у жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах, поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі.

Зважаючи на це, дієта хворих на хронічний безкам'яний холецистит повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта N 5п).

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі, а поряд з цим відбувається усунення продуктів запалення - лейкоцитів, слизу, зменшується вміст продуктів перекисного окислення ліпідів у жовчі та дуоденальному вмісті. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, підшлункової залози, кишечника, сприяють поліпшенню місцевого та загального імунітету. Мінеральні води діють завдяки сукупності притаманних фізичних, хімічних та термічних властивостей. При хронічному безкам'яному холециститі показані води малої та середньої мінералізації, що містять вуглекислоту, аніони гідрокарбонату, сульфату, катіони магнію, натрію, калію, кальцію, а також води з мінералізацією до 2 г/л, що містять органічні речовини.

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпертонічно-гіперкінетичним типом рекомендовані води малої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, хлору, натрію, магнію, містяться органічні речовини (Боржомі, Єсентуки N 4, 20, Свалявська, Моршинська N 1, 6, Нафтуся, Березовські мінеральні води).

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпотонічно-гіпокінетичним типом більш показані води середньої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, магнію, натрію (Єсентуки N 17, Славяновська, Смірновська, Феодосійська, джерело N 1 та 6 курорту Моршин).

Для посилення антиспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим у гарячому виді температури 40-45 град.С. Час прийому води - за 30-90 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка, 3 рази на день, по 200 мл. Для посилення жовчовиділення 1-2 рази на тиждень рекомендовано внутрішній дренаж без зонду (беззондові тюбажі).

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії, загасаючого загострення. Грязьові аплікації застосовують на ділянку правого підребер'я та сегментарно позаду впродовж 15-20 хв при температурі грязі 40-42-44 град.С, через день, чергуючи його з ваннами (радоновими, хвойними, вуглекислими, морськими, мінеральними). На курс 10-12 процедур. При супутніх захворюваннях гастродуоденальної системи (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба) грязьові аплікації можна накладати із захватом епігастральної ділянки.

У фазі ремісії захворювання застосовують аплікації озокериту на праве підребер'я (t = 50-52 град.С).

Значно легше переносяться методи мітигованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязь застосовують температурою 38 град.С на ділянку правого підребер'я впродовж 15-20 хвилин, через день (на курс 8-10 процедур).

Електрофорез пелоїдину чи пелоїдодистилята на ділянку правого підребер'я проводять за поперечною методикою при пильності струму 0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 20 хв, з обох полюсів, 15-20 процедур на курс лікування.

Апаратна фізіотерапія: Із методів фізіотерапії застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують апарат "Ампліпульс 4", змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер'я, II та III роди робіт, по 3 хв кожний, глибина модуляції от 25 до 100%, частотою 100-50 Гц, 8-10 процедур на курс лікування.

Добре зарекомендували себе хвилі дециметрового діапазону (ДМХ), які зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки. Процедури проводять від апарату "Ранет". Подовжній випромінювач розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Для досягнення протизапального та аналгезуючого ефектів застосовують електричне поле УВЧ на ділянку правого підребер'я. УВЧ-терапію проводять за поперечною методикою. Положення хворого - сидячи. На апараті "УВЧ-30", "УВЧ-66" вибирають конденсаторні диски N 3, які встановлюють попереду на ділянку правого підребер'я та позаду в межах сегментів T₆ -T₁₂, зазор по 2 см. Потужність - 15-20 Вт. Експозиція 10 хв, 8-10 процедур на курс.

Індуктотермія володіє анальгезуючею, трофічною, протизапальною, антиспастичною дією. Застосовують апарат "ИКВ-4" з індуктором-диском, розташування - ділянка правого підребер'я, сила струму 140-180 мА до почуття слабкого тепла, потужність індукції на рівні I положення перемикача дози, експозиція 15 хв, щоденно або через день, на курс 8-10 процедур. За відсутністю індуктора-кабеля застосовують індуктор-диск із зазором 1 см, інші параметри фізіотерапії такі ж.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення клінічних, лабораторних та інструментальних ознак захворювання (повна ремісія) - болю, нудоти, відригу, гіркоти у роті, болючості у ділянці печінки та жовчного міхура, запального процесу у жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах, поліпшення функціонального стану печінки та фізико-хімічних властивостей жовчі.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим при частих загостренні патологічного процесу, підвищенні температури тіла, ШОЕ, з явищами жовтяниці.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
жовчнокам'яної хвороби

Шифр по МКХ-10: K80

K80 Жовчнокам'яна хвороба

K80.0 Камені жовчного міхура з гострим холециститом.

Морфологічна форма: M1 - катаральна; M2 - флегмонозна; M3 - гангренозна; M4 - гангренозно-перфоративна.

Ускладнення: O1 - емпієма жовчного міхура; O2 - водянка жовчного міхура; O3 - біляміхуровий абсцес; O4 - холангіт; O5 - перитоніт; O6 - біліарно-кишкова нориця; O7 - механічна жовтяниця; O8 - гепатит.

K80.1 Камінь жовчного міхура з іншим холециститом

Фаза процесу: F1 - загострення; F2 - ремісія.

Клінічні прояви: Q1 - гіпотонічна; Q2 - гіпертонічна.

Ускладнення: O1 - відключений жовчний міхур; O2 - хронічна емпієма жовчного міхура; O3 - водянка жовчного міхура; O4 - пролежень жовчного міхура; O5 - передміхуровий абсцес.

K80.3 Камінь жовчної протоки з холангітом

Ускладнення: O1 - механічна жовтяниця; O2 - переміжна жовтяниця; O3 - холангіт; O4 - абсцес печінки.

K80.4 Холедохокалькульоз з холециститом

Вид: B1 - калькульозний; B2 - безкам'яний.

Ускладнення: O1 - механічна жовтяниця; O2 - переміжна жовтяниця; O3 - холангіт; O4 - абсцес печінки; O5 - холецисто-холедохеальна фістула.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: важкість або біль у правому та лівому підребер'ї, епігастрії, нудота, відриг, гіркота у роті

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Цукор крові

- С-реактивний білок

- Печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, холестерин, загальний білок та білкові фракції, тимолова проба; при необхідності дворазово)

- Амілаза крові

- Копрограмма

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗД органів черевної порожнини

- Езофагогастродуоденоскопія

- pH-метрія (при необхідності).

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - нормалізація функціонального стану сфінктерного апарату біліарної системи, печінки, підшлункової залози, гастродуоденальної системи, кишечнику, зменшення запального процесу у жовчовивідних шляхах, зменшення літогенних властивостей жовчі, поліпшення відтоку жовчі.

Зважаючи на це, дієта хворих на жовчнокам'яну хворобу повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта N 5, раціон N 1), виключенням продуктів, що сприяють активному жовчовиділенню.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі, а поряд з цим відбувається усунення продуктів запалення - лейкоцитів, слизу, зменшується вміст продуктів перекисного окислення ліпідів у жовчі та дуоденальному вмісті. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, усувають явища дискінезії сфінктерного апарату. Поряд з тим поліпшується зовнішньо- та внутрішньосекреторна функція підшлункової залози, відновлюється стан гастродуоденальної системи, кишечнику.

Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації (Боржомі, Поляна Квасова, Поляна Купель, Лужанська), з переважним гідрокарбонатним аніонним складом. За умов відсутності запального процесу в гастродуоденальній системі, нормальному або зниженому кислотоутворенні можна застосовувати мінеральні води малої мінералізації хлоридно-натрійового складу (Куяльник, Світанкова роса, Золоте джерело)

Воду слід пити у теплому виді, температурою 42-44 град.С, починаючи з 50 мл 3 рази на день, при добрій переносності - збільшуючи до 150-200 мл. Мінеральну воду слід приймати за 30-40-60 хвилин до їжі, залежно від рівня кислотоутворення. За умов активного запального процесу у гастродуоденальній системі, виразковій хворобі, явищах ацидизму доцільно призначати додатковий прийом мінеральної води (50-100 мл) через 30-40 хвилин після їжі. При наявності послаблення стільця перші 2-3 дні лікування призначення МВ не рекомендується. При відновленні стільця прийом води починають з 50 мл 2 рази на день, при добрій переносності поступово збільшують дозу до 150-200 мл 3 рази на день. Курс лікування 21-24 дні.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: На сьогодні вважається за доцільне призначення мітигованих методів грязелікування, при неускладненому перебігу жовчнокам'яної хвороби, помірних проявах диспепсичного та больового синдромів, без порушення функціонального стану печінки (тільки помірна мезенхімально-запальна реакція), пригнічення клітинної та гуморальної ланок імунітету, зниження неспецифічної реактивності, наявності помірно активного гастродуоденіту, який супроводжується гастроезофагеальним рефлюксом із супутнім езофагітом.

За умов наявності диспепсичного синдрому збільшення розмірів печінки та порушення її функціонального стану, декомпенсованого стану імунної та стрес-лімітуючої систем показано призначення внутрішньотканинного електрофорезу гумінату (гумату натрію) - через 2 години після сніданку хворий приймає усередину 5 мл 1% розчину гуміната, запиваючи 100 мл теплої мінеральної води. Через 30 хвилин після прийому гуміната проводять поперечну гальванізацію ділянки печінки силою струму 0,05 мА/кв.см, експозиція - 10-20 хвилин. Далі хворий приймає усередину 5 мл гуміната за 30 хвилин до обіду і ввечері. Процедури проводять через день, на курс 10-12 процедур, курс лікування - 24 дня.

Процедури пелоїдотерапії чергують з ваннами (радоновими, хвойними, вуглекислими, морськими, мінеральними).

Апаратна фізіотерапія: Добрий ефект надають хвилі дециметрового діапазону (ДМХ), які володіють знеболюючою дією, зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки. Процедури проводять від апарату "Ранет" чи "Волна-2". Подовжній випромінювач розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 25 чи 40 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Синусоїдальні модульовані струми застосовують за умов запального процесу у гастродуоденальній ділянці, наявності дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксів, а також при супутньому хронічному панкреатиті. Методика реалізується від апаратів серії "Ампліпульс", локалізація електродів на епігастральну ділянку та на ділянку нижньогрудинного відділу хребта, I та IV рід роботи по 3-5 хвилин кожний, частота модуляції 100-50 Гц, глибина модуляції 50-75%, сила струму 5-12 мА. Процедури загальною тривалістю 6-10 хвилин проводять через день, 10-12 процедур на курс.

Змінне магнітне поле володіє протизапальною та трофічною дією. Індуктор розташовують контактно на ділянку печінки, величина магнітної індукції - 27 мТл, 10-15 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

Не втратили свого значення методи лікарняного електрофорезу - застосовують електрофорез 2% розчину папаверину гідрохлориду за поперечною методикою, щільність струму 0,05-0,08 мА/кв.см, тривалість впливу до 20 хв, через день, на курс 8-12 процедур, які надають спазмолітичної дії.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: поліпшення самопочуття, зникнення больових відчуттів, диспепсичних явищ, болючості у ділянці печінки та жовчного міхура, епігастральній ділянці, нормалізація розмірів печінки, відновлення її функціонального стану, відновлення функціонального стану підшлункової залози, езофагогастродуоденальної системи.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим при частих загостреннях калькульозного холециститу, наявності ускладнень, підвищенні температури тіла, ШОЕ, з явищами жовтяниці, з наявністю каменів у жовчних протоках, явищах холангіту.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
післяхолецистектомічного синдрому

Шифр по МКХ-10: K91.5

Класифікація післяхолецистектомічного синдрому (ПХЕС) (А.А. Шалімов, 1988).

I. ПХЕС, обумовлений станами, що не усунені операцією:

- холедохолітіаз

- стенозуючий папіліт

- стеноз загальної жовчної протоки

- пухирі жовчних проток

- механічні порушення прохідності дванадцятипалої кишки

II. ПХЕС, викликаний змінами, що виникли внаслідок хірургічного втручання:

- ураження жовчних шляхів

- структури та деформації жовчних шляхів

- синдром кукси міхурового протоку

- рефлюкс-холангіт після сфінктеропластики та холедоходуоденостомії

III. Ураження органів гепатопанкреатодуоденальної зони, що обумовлені тривалим перебігом жовчнокам'яної хвороби та холециститом і не усунуті операцією:

- хронічний гепатит та холангіт

- хронічний панкреатит

- хронічний гастрит та гастродуоденіт

IV. Органічні захворювання інших органів та систем, не пов'язані з захворюванням жовчного міхура (виразкова хвороба, грижа стравохідного отвору діафрагми, ішемічний коліт, нефроптоз та інш.)

V. Функціональні порушення жовчних шляхів а дванадцятипалої кишки, що виникли внаслідок відсутності жовчного міхура як органа:

- дискінезія жовчних шляхів з гіпертонією великого дуоденального сосочка.

- дискінезія жовчних шляхів з гіпотонією великого дуоденального сосочка.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: болі у правому та лівому підребер'ї, епігастрії, нудота, відриг, гіркота у роті.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Цукор крові

- Загальний аналіз сечі

- Печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, холестерин, загальний білок та білкові фракції)

- Амілаза крові

- Бактеріологічне, цитологічне та біохімічне дослідження дуоденального вмісту

- Копрограма

- Аналіз калу на дисбактеріоз та гельмінти

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗД органів черевної порожнини

- Дуоденальне зондування

- Езофагогастродуоденоскопія

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Зважаючи на це, дієта хворих на ПХЕС повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта N 5, раціон N 1), виключенням продуктів, що сприяють активному жовчовиділенню.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі, а поряд з цим, відбувається усунення продуктів запалення - лейкоцитів, слизу, зменшується вміст продуктів перекисного окислення ліпідів у жовчі та дуоденальному вмісті. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, усувають явища дискінезії сфінктерного апарату. Поряд з тим поліпшується зовнішньо- та внутрішньосекреторна функція підшлункової залози, відновлюється стан гастродуоденальної системи, кишечнику.

Показані мінеральні води малої (Березовська, Гута, Новозбручанська, Одеська N 1, Рай-Оленівська, Слав'яновська, Шкло, Моршинська N 1 та 6 у розведенні 3,5 г/л) та середньої мінералізації (Боржомі, Єсентуки N 4, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Лужанська, Моршинська N 1 та 6 у розведенні 5-7 г/л), з переважним сульфатно-гідрокарбонатним аніонним складом.

Воду слід пити у теплому виді, температурою 42-44 град.С, починаючи з 50 мл 3 рази на день, при добрій переносності - збільшуючи до 150-200 мл. Мінеральну воду слід приймати за 40-45 хвилин до їжі, враховуючи її жовчогінну дію. За умов активного запального процесу в гастродуоденальній системі, виразковій хворобі, явищах ацидизму доцільно призначати додатковий прийом мінеральної води (50-100 мл) через 30-40 хвилин після їжі. При наявності послаблення стільця в перші 2-3 дні лікування призначення МВ не рекомендується. При відновлення стільця прийом води починають з 50 мл 2 рази на день, виключаючи ранковий прийом води, при добрій переносності поступово збільшують дозу до 150-200 мл 3 рази на день. Курс лікування 21-24 дні.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Пелоїдотерапія сприятливо впливає на клінічний перебіг ПХЕС. На сьогодні вважається за доцільне призначення мітигованих методів грязелікування, які призначаються не раніше ніж через 2-3 тижні після операції, при лапароскопічній холецистектомії, за умов загоєного післяопераційного рубця, при неускладненому перебігу до- та післяопераційного періоду, помірних проявах астенічного, диспепсичного та больового синдромів, незначного порушення функціонального стану печінки (помірна мезенхімально-запальна реакція), пригнічення клітинної та гуморальної ланок імунітету, зниження неспецифічної реактивності, наявності помірно активного гастродуоденіту, який супроводжується гастроезофагеальним рефлюксом із супутнім езофагітом.

За умов наявності астенічного та диспепсичного синдромів, больового синдрому, обумовленого патологічним процесом у гепатобіліарній системі, збільшення розмірів печінки та порушення її функціонального стану, декомпенсованого стану імунної та стрес-лімітуючої систем показано призначення внутрішньотканинного електрофорезу гумінату (гумату натрію) - через 2 години після сніданку хворий приймає внутрішньо 5 мл 1% розчину гумінату, запиваючи 100 мл теплої мінеральної води. Через 30 хвилин після прийому гуміната проводять поперечну гальванізацію ділянки печінки силою струму 0,05 мА/кв.см, експозиція - 10-20 хвилин. Далі хворий приймає внутрішньо 5 мл гуміната за 30 хвилин до обіду та ввечері. Процедури проводять через день, на курс 10-12 процедур, курс лікування - 24 дні.

Процедури пелоїдотерапії чергують з ваннами (радоновими, хвойними, вуглекислими, морськими, мінеральними).

Апаратна фізіотерапія: Із методів фізіотерапії застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Дію СМС створюють від апаратів серії "Ампліпульс" у змінному режимі.

Для досягнення знеболюючого ефекту, нормалізації функціонального стану печінки, відновлення печінкової гемодинаміки та фізико-хімічних властивостей жовчі електроди розташовують на ділянку правого підребер'я та симетрично позаду, II рід роботи, глибина модуляції 50%, сила струму 8-20 мА, частота модуляції 50 Гц, тривалість 10 хв, на курс 8-10 процедур.

У випадках ознак ураження гастродуоденальної системи (активний гастродуоденіт, дуоденогастральний та гастроезофагеальний рефлюкси із супутнім езофагітом) та підшлункової залози застосовують локалізацію електродів на епігастральну ділянку та на ділянку нижньогрудиного відділу хребта, I та IV роди робіт по 3-5 хвилин кожний, частоту модуляції 100-50 Гц, глибину модуляції 50-75%. Сила струму становить 5-12 мА. Процедури загальною тривалістю 6-10 хвилин проводять через день, 10-12 процедур на курс.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) володіють знеболюючою дією, зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки. Процедури проводять від апарату "Ранет" чи "Волна-2". Подовжній опромінювач розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

За умов виразково-ерозивного процесу у гастродуоденальній системі, гіперацидних станах можна застосовувати локалізацію ДМХ на ділянку щитоподібної залози. Цей метод надає значного репаративного та кислотознижуючего ефектів. Подовжній опромінювач апарату "Ранет" розташовують на ділянку щитоподібної залози, зазор 3-4 см, потужність 5 Вт, 6 хвилин (на кожну долю залози), через день, на курс 10-12 процедур.

Змінне магнітне поле володіє протизапальним, трофічним ефектами, поліпшує фізико-хімічні властивості жовчі. Індуктор розташовують контактно на ділянку печінки, величина магнітної індукції - 27 мТс, 10-15 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

Не втратили свого значення методи лікарняного електрофорезу - застосовують електрофорез магнію (10% розчин сірчанокислої магнезії), 2% розчин папаверину гідрохлориду за поперечною методикою, щільність струму 0,05-0,08 мА/кв.см, тривалість впливу до 20 хв, через день, на курс 8-12 процедур, які надають жовчогінної та спазмолітичної дії.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення больових нападів, диспепсичних явищ, болісності у ділянці печінки та колишнього жовчного міхура, болючості в епігастральній ділянці, поліпшення самопочуття, нормалізація розмірів печінки, відновлення її функціонального стану, зникнення ознак запалення та дефектів слизової оболонки стравоходу, шлунку та ДПК, відновлення моторно-евакуаторної функції гастродуоденальної системи при ендоскопічному дослідженні, відновлення функціонального стану підшлункової залози.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим при частих загостреннях, підвищенні температури тіла, підвищенні ШОЕ, з явищами жовтяниці, з наявністю каменів у жовчних протоках, явищах холангіту.

___________

Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування хронічного панкреатиту виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 638 від 10.09.2014 )

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування реконвалесцентів
гострих вірусних гепатитів A та B при відсутності
активності або з мінімальними ознаками
запального процесу в печінці

Шифр по МКХ-10: B15, B16.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: астеновегетативні розлади, біль у ділянці печінки, диспепсичні явища, підвищена кровоточивість, шкірна сверблячка, збільшення печінки, підвищення температури тіла, схуднення, артралгії, міалгії

Обов'язкові лабораторні дослідження

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, загальний білок та білкові фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, (бета)-ліпопротеїди, холестерин крові)

- амілаза крові;

- копрограма;

- аналіз калу на приховану кров;

- вірусні маркери, визначення активності реплікації (при необхідності)

- імуноглобуліни крові (при необхідності).

Обов'язкові інструментальні дослідження.

- Електрокардіографія;

- УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові дослідження проводяться за показаннями залежно від особливостей перебігу захворювання і тяжкості супутніх захворювань.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III

Дієта: 5 (раціон N 2), дрібне харчування.

Кліматотерапія: загальна.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура.

Мінеральні води: призначають питні мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, гідрокарбонатно-хлоридні, сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієво-магнієві води (Березовські мінеральні води, Лужанська, Куяльник, Миргородська, Моршинська ропа розведення 9,5 г/л, Одеська N 1 та ін.). Воду слід пити у теплому вигляді температурою 40-45 град.С у кількості від 100 до 250 мл на прийом, тричі на добу, перед вживанням їжі. При підвищеному кислотоутворенні мінеральна вода призначається за 90-60 хв перед вживанням їжі, іноді й за 40 хв після вживання їжі на висоті травлення. При зниженій кислотоутворювальній функції шлунка воду призначають за 30 хв перед вживанням їжі.

При залученні до патологічного процесу кишечнику показані мікроклізми з мінеральною водою, відвару трав, жирові мікроклізми.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: лікувальна грязь вважається одним з дійових чинників при хронічних захворюваннях печінки за рахунок протизапальної дії грязі, поліпшення кровообігу в органі, підвищення обмінних та енергетичних процесів у гепатоцитах, нормалізації холерезу та холекінезу, імунного статусу.

Грязьові коржики застосовують на ділянку правого підребер'я (площа коржика 200 кв.см, товщина шару 3 см, температура 36 град.С, експозиція 15 хв, через день, 8-10 процедур на курс лікування).

Гальваногрязь застосовують температурою 38 град.С на ділянку правого підребер'я впродовж 15-20 хв, через день (на курс 8-10 процедур). Застосування гальваногрязі сприяє ліквідації або зменшенню виразності синдромів холестазу, цитолізу і мезенхімального запалення, нормалізації функціонального стану сфінктерного апарату біліарної системи та жовчного міхура.

Електрофорез пелоїдину чи пелоїдодистиляту на ділянку правого підребер'я проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,03 мА/кв.см, тривалість 20 хв, препарат вводять з обох полюсів, на курс 12-15 процедур, щодня. Призначається хворим за наявності астено-вегетативного, больового та диспептичного синдромів, гіпербілірубінемії, дисбалансу загального імунітету та зниження неспецифічної резистентності організму.

У комплексі відновлювального лікування обов'язково використовуються ванни різного хімічного складу.

Мінеральні, кисневі, хвойні та йодо-бромні ванни зменшують прояви астенічного синдрому, поліпшують обмінні процеси та кровообіг у печінці. Значне поліпшення печінкової гемодинаміки спостерігається під впливом радонових ванн.

Апаратна фізіотерапія: Із методів фізіотерапії застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують апарат "Ампліпульс-4", змінний режим роботи, електроди прикладаються до ділянки печінки, II та III рід роботи, по 3 хв кожний, глибина модуляцій від 25 до 100%, 8-10 процедур на курс лікування.

Застосовують магнітотерапію. Положення пацієнта - сидячи, циліндричні індуктори встановлюють контактно, поперечно, один - спереду над проекцією печінки з центру по сосковій лінії, а інший - ззаду в ділянці сегментів D₇ -D₁₁. Сила магнітної індукції на рівні I положення перемикача, форма магнітного поля синусоїдальна, режим безперервний. Тривалість процедури 20 хв, щодня або через день, на курс лікування 10 процедур.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) надають трофічного ефекту, поліпшують кровопостачання, відновлюють функціональний стан печінки. ДМХ-терапію здійснюють так. Прямокутний опромінювач апарату "Ромашка" розміром 5 х 30 кв.см розташовують контактно над проекцією печінки вздовж правого краю. Положення пацієнта - лежачи на спині. Потужність впливу 5 Вт. У разі використання стаціонарного апарату "Волна-2" довгастий опромінювач розміром 16 х 35 кв.см встановлюють над тією ж ділянкою, але з зазором 3-5 см. Потужність на рівні I положення перемикача дозування (10 Вт). Експозиція 15 хв, на курс 8-10 процедур.

Застосовують електросон. Струми низької частоти сприяють поліпшенню перебігу захворювання, позитивним зрушенням при низці обмінних порушень нейрогуморальної регуляції за рахунок впливу на підкорково-стовбурову ділянку мозку, гіпоталамус, ретикулярну формацію стовбура мозку. Процедури проводять за допомогою апарату "Електросон-3". Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів 3-5 Гц, тривалість процедури 6-10 хв, надалі - від 15 до 30 хв, двічі-тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

З методів лікарського електрофорезу використовують електрофорез магнію (10% розчин сірчанокислої магнезії), 2% розчин папаверину гідрохлориду за поперечною методикою, щільність струму 0,05-0,08 мА/кв.см, тривалість впливу до 20 хв, через день, на курс 8-12 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення больових нападів, відчуття важкості в правому підребер'ї, диспепсичних явищ, пальпаторної болючості в ділянці печінки та жовчного міхура, нормалізація розмірів печінки, нормалізація показників інструментальних та лабораторних досліджень, поліпшення самопочуття.

Протипоказання:

- гострий гепатит A;

- гострий гепатит B.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування хронічного
вірусного гепатиту B та хронічного вірусного
гепатиту C при відсутності активності
або з мінімальними ознаками запального
процесу в печінці

Шифр по МКХ-10:

Хронічний вірусний гепатит C B18.2

Хронічний вірусний гепатит B з дельта-агентом (вірусом) B18.0

Хронічний вірусний гепатит B без дельта-агента (вірусом) B18.1.

Класифікація вірусного гепатиту C та B за клінічно-біохімічними ознаками:

I. Ступінь активності процесу (визначається важкістю, вираженістю та глибиною запального процесу у печінці):

а) мінімальний;

б) помірний;

в) виразний.

II. Стадія хронічного гепатиту (залежно від ступеня фіброзу)

0 - фіброз відсутній,

1 - мінімальний періпортальний фіброз,

2 - помірний фіброз з портопортальними септами,

3 - виражений фіброз з портоцентральними септами,

4 - цироз печінки.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: астеновегетативні розлади, біль у ділянці печінки, артралгії, міалгії, збільшення печінки, диспепсичні явища, шкірна сверблячка, підвищена кровоточивість, підвищення температури тіла, схуднення.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- амілаза крові;

- копрограма;

- аналіз калу на приховану кров;

- вірусні маркери, визначення активності реплікації (при необхідності)

- імуноглобуліни крові (при необхідності).

Обов'язкові інструментальні дослідження.

- Електрокардіографія;

- УЗД органів черевної порожнини.

Консультації фахівців поводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III

Дієта: 5 (раціон N 2), дрібне харчування.

Кліматотерапія: загальна.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура.

Мінеральні води: призначають питні мінеральні води малої та середньої мінералізації із вмістом гідрокарбонатів, сульфатів, хлору, магнію.

Гідрокарбонатні води поліпшують вуглеводний та білковий обмін, чинять протизапальну дію. Враховуючи, що гідрокарбонати знижують рівень кислотоутворення у шлунку, вони показані при сполученій патології печінки та гастродуоденальної системи.

Сульфатні води, крім виразного посилення холерезу та холекінетичного ефекту, сприяють поліпшенню фізико-хімічних властивостей жовчі. Сірчанокислі солі магнію та натрію справляють сприятливий вплив на функціональний стан печінки, передусім за рахунок відновлення функції гепатоцитів, підвищують окисно-відновні процеси, посилюють обмін речовин.

Мінеральну воду слід пити у теплому вигляді температурою 40-45 град.С у кількості від 100 до 250 мл на прийом, тричі на добу, перед вживанням їжі. При підвищеному кислоутворенні мінеральна вода призначається за 90-60 хв перед вживанням їжі, іноді й за 40 хв після вживання їжі на висоті травлення. При зниженій кислотоутворювальній функції шлунку воду призначають за 30 хв перед вживанням їжі.

Слід зауважити, що у хворих, які тривалий час приймають інтерферонотерапію, внутрішній прийом мінеральних вод сприяє значно кращій переносності (альфа)-інтерферону, зменшує вираженість побічних реакцій цього препарату.

Бальнеотерапія: у комплексі відновлювального лікування обов'язково використовуються ванни різного хімічного складу. Кисневі, хвойні, морські, йодобромні, мінеральні ванни чинять сприятливу дію на вищі регуляторні механізми, які зумовлюють нормалізацію функціонального стану органів травлення. Значне поліпшення печінкової гемодинаміки спостерігається під впливом радонових ванн.

Апаратна фізіотерапія: застосовують електросон. Струми низької частоти сприяють поліпшенню перебігу захворювання, позитивним зрушенням при низці обмінних порушень нейрогуморальної регуляції за рахунок впливу на підкорково-стовбурову ділянку мозку, гіпоталамус, ретикулярну формацію стовбура мозку.

Процедури проводять за допомогою апарату "Електросон-3". Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів 3-5 Гц, тривалість процедури 6-10 хв, надалі - від 15 до 30 хв, двічі - тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення чи зникнення больових нападів, відчуття важкості в правому підребер'ї, диспепсичних явищ, пальпаторної болючості в ділянці печінки та жовчного міхура, нормалізація розмірів печінки, нормалізація показників інструментальних та лабораторних досліджень, поліпшення самопочуття.

Протипоказання:

- хронічний гепатит C у стадії вираженої активності.

- хронічний гепатит B у стадії вираженої активності.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
хронічного алкогольного гепатиту та токсичного
ураження печінки (неактивна фаза або стадія
мінімальної активності)

Шифр по МКХ-10:

Алкогольна жирова дистрофія печінки (K70.0)

Хронічний алкогольний гепатит (K70.1)

Алкогольний фіброз печінки (K70.2)

Токсичне ураження печінки (K71)

K70 Алкогольна хвороба печінки

Фаза процесу: F1 - стеатоз; F2 - гострий гепатит; F3 - хронічний гепатит; F4 - цироз.

Ускладнення цирозу печінки: O1 - гостра кровотеча; L1 - із вен стравоходу; L2 - із гемороїдальний вен; O2 - крововтрата.

В залежності від клінічної форми, перебігу, активності процесу виділяють:

- Алкогольна жирова дистрофія печінки

- Алкогольний стеатогепатит

- Гострий алкогольний гепатит, фульмінантна форма

- Гострий алкогольний гепатит, жовтянична форма

- Гострий алкогольний гепатит, латентна форма

Класифікація токсичного ураження печінки:

I. Гостре токсичне ураження печінки

II. Хронічне токсичне ураження печінки

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: диспепсичні явища, астеновегетативні розлади, важкість або біль у ділянці печінки, збільшення печінки, схуднення, телеангіектазії.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- амілаза крові;

- копрограма;

- аналіз калу на приховану кров;

- вірусні маркери, визначення активності реплікації (при необхідності);

- імуноглобуліни крові (при необхідності).

Обов'язкові інструментальні дослідження.

- Електрокардіографія;

- УЗД органів черевної порожнини.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III

Дієта: 5 (раціон N 2), дрібне харчування.

Кліматотерапія: загальна.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура.

Мінеральні води: призначають питні мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, гідрокарбонатно-хлоридні, сульфатно-гідрокарбонатні, натрієво-кальцієво-магнієві води (Березовські мінеральні води, Лужанська, Куяльник, Миргородська, Моршинська ропа розведення 9,5 г/л, Одеська N 1 та ін.). Воду слід пити у теплому вигляді, час прийому води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунка, по 200-250 мл на прийом, тричі на день. Пляшковані води попередньо дегазують.

Бальнеотерапія: використовують ванни різного хімічного складу. Мінеральні, кисневі, хвойні та йодо-бромні ванни чинять сприятливу дію на вищі регуляторні механізми, які зумовлюють нормалізацію функціонального стану органів травлення.

Апаратна фізіотерапія: Застосовують електросон. Процедури проводять за допомогою апарата "Електросон-3". Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів 3-5 Гц, тривалість процедури 6-10 хв, надалі - від 15 до 30 хв, двічі - тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) поліпшують функціональний стан печінки. Процедури проводять від апарату "Ранет". Подовжній опромінювач розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 днів.

Показники якості лікування: зникнення диспепсичних явищ, болю та відчуття важкості в правому підребер'ї, пальпаторної болісності в ділянці печінки та жовчного міхура, нормалізація розмірів печінки, показників інструментальних та лабораторних досліджень, поліпшення самопочуття.

Протипоказання: гострий алкогольний гепатит, гостре токсичне ураження печінки.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
синдрому подразненого кишечника

Шифр по МКХ-10: K58.0, K58.9, K59.0

K58 Синдром подразненого кишечника

Клінічні прояви: Q1 - діарея; Q2 - закреп; Q3 - больовий синдром.

Діагностика на санаторному етапі*

Діагностичні критерії** СПК (Римські критерії III, 2006 р.)

Рецидивуючий абдомінальний біль або дискомфорт*** протягом щонайменше 3 днів на місяць за останні 3 місяці, що супроводжується 2 або більше з нижче вказаних ознак:

1. Покращення після дефекації

2. Початок захворювання супроводжувався зміною частоти випорожнень

3. Початок захворювання супроводжувався зміною консистенції випорожнень.

___________

** Критерії повинні бути присутні протягом останніх трьох місяців та з'явиться щонайменше за 6 місяців до встановлення діагнозу.

*** Дискомфорт означає неприємне відчуття, що не можна описати як біль.

Додаткові діагностичні критерії** СПК (Римські критерії III, 2006 р.)

- порушення частоти випорожнень (<= 3 випорожнень на тиждень або > 3 випорожнень на день)

- неправильна форма випорожнень (грудкуваті/тверді випорожнення або рідкі водянисті випорожнення)

- натужування при дефекації

- імперативні позиви, а також відчуття неповного випорожнення, виділення слизу з фекаліями та здуття живота.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Загальний аналіз сечі

- Печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, лужан фосфатаза, ГГТП)

- Копрограма

- Аналіз калу на дисбактеріоз

- Аналіз калу на приховану кров

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- Ректороманоскопія

- УЗД органів черевної порожнини і малого тазу

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденоскопія

Обов'язкова консультація: колопроктолога.

Консультація фахівців за призначенням: гінеколога, уролога, невропатолога.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення функції товстої кишки на тлі вилучення психічного й нервового перенапруження, що вимагає нормалізації режиму праці та відпочинку, створення умов, сприятливих для нервової системи, регулярні заняття гігієнічною гімнастикою з включенням фізичних вправ, які сприяють розвитку м'язів черевини.

Зважаючи на це, дієта хворих на СПК повинна бути диференційована залежно від характеру моторних порушень товстої кишки. Тому при СПК з переважанням проносів рекомендується дієта 4 (згодом 4б та 4в), які забезпечують максимальне обмеження механічних та хімічних подразників, а також містять продукти, що гальмують перистальтику кишечнику (харчування дрібне 5-6 разів на добу). При СПК з переважанням закрепів застосовується дієта 3, яка передбачає необхідну кількість харчових волокон та послаблюючих речовин, що забезпечують достатній обсяг стільця для його просування.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори товстої кишки, сприяє відновленню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, відновлює рефлекторні зв'язки поміж різними органами системи травлення, спричинює відновлення місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

Хворим на СПК із діареєю маломінералізовані води різного хімічного складу гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні) призначаються у періоди затухаючого загострення та ремісії (Березовська, Гута, Келечинська, Лужанська N 1, Миргородська, Нафтуся, Одеська N 1, Поляна Закарпатська, Рай-Оленівська, Шаян). Мінеральна вода призначається двічі на добу, окрім ранкового прийому, теплої або гарячої температури (45-55 град.C), 100 мл на прийом. При гарній переносності доза мінеральної води збільшується до 200 мл, а число прийомів - до трьох разів на добу. Час приймання мінеральної води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунку. Зокрема, за необхідності пригнічення підвищеної кислотоутворюючої й секреторної функцій шлунку при гіперхлоргідрії мінеральна вода призначається за 1-1,5 год. перед їжею, а за необхідності стимулювання пониженої кислотоутворюючої й секреторної функції шлунку при гіпохлоргідрії - за 30 хв перед їжею. Внаслідок такого застосування внутрішнє приймання гарячої МВ води сприятиме усуненню спазмів кишечнику й зменшенню його підвищеної перистальтики.

В лікуванні хворих на СПК із закрепами застосовують мало-, середньо- й високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні і хлоридні іони, а також води з вмістом натрію та магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухливої функції кишечнику (Єсентуки N 17, Одеська N 2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слов'янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінеральних вод визначається залежно від вихідного рівня кислотоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, 200 мл на один прийом тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою 38-40 град.С на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек впродовж 15-20 хв поліпшує моторну функцію кишечника, підвищує активність кишкових ферментів, імунологічну реактивність організму, нормалізує вітаміноутворення і біоценоз, впливає на біохімічні процеси, чинить протизапальну дію. Рефлекторно, через ЦНС, вегетативну нервову систему, гормональні та нейрогуморальні фактори грязелікування впливає на процеси всмоктування у тонкому кишечнику. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (радоновими, хвойними, морськими, мінеральними), на курс лікування 10-12 сеансів.

Апаратна фізіотерапія: Застосування постійного електричного струму у вигляді процедур гальванізації сприяє відновленню моторики товстої кишки за рахунок знеболюючого та антиспастичного ефектів гальванічного струму, що відбувається при поперечному розташуванні електродів на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек, щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см, експозиції 15-20 хвилин, щоденно або через день чергуючи з пелоїдотерапією, 10 процедур на курс лікування.

Задля відновлення рефлекторного зв'язку між різними відділами травної системи, з одного боку, та центральної нервової - з іншого, показане застосування електросну. Використання струмів низької частоти сприяє поліпшенню клінічного перебігу захворювання за рахунок впливу на підкорково-стовбурову ділянку мозку, гіпоталамус, ретикулярну формацію стовбуру мозку. Розташування електродів очно-завушне. Частота імпульсів 3-5 Гц, тривалість процедури 20-40 хв, через день, 10 процедур на курс лікування. Ефективність лікування хворих на СПК може бути підвищена, якщо сполучати застосування пелоїдотерапії та електросну.

Додатково: задля досягнення антиспастичного та знеболюючого ефектів застосовують високочастотне змінне магнітне поле (індуктотермію) на ділянку проекції товстої кишки та симетрично позаду на поперек у безперервному слабкотепловому режимі впливу, тривалість процедури 15-20 хв, через день, 8-10 процедур на курс лікування.

Застосування синусоїдальних модульованих струмів (СМС-терапія або ампліпульс-терапія) обумовлює позитивну динаміку в лікуванні спастичних закрепів, що зумовлено поліпшенням кровообігу внаслідок безпосереднього збудження численних нервів й рецепторів, нормалізації трофіки та купірування больового синдрому. Методика при атонічних запорах: один - роздвоєний - електрод розмірами 50 х 10 мм кожен розташовується на черевині на рівні пупа праворуч й ліворуч, а другий - розмірами 20 х 10 мм - під грудьми. Впливають струмом частотою 100 Гц, імпульс по 5 сек. Глибина модуляцій 100%, режим змінний. Експозиція 10-15 хв, 10 процедур на курс лікування, щодня або через день.

Задля стимуляції репаративної регенерації СО товстої кишки використовують ЕМП дециметрового діапазону - мікрохвильову терапію (ДМХ) на ділянку проекції товстої кишки за контактною методикою, потужністю 25-40 Вт, експозиція 15-30 хв, кожен день або через день, на курс лікування 8-10 процедур. За наявності СПК з переважанням болю та метеоризму - при вираженому больовому синдромі рекомендується нешкодуючий руховий режим, дієта N 4б, в з вилученням продуктів, що викликають бродильні й гнилісні процеси у кишечнику, зігріваючий компрес на живіт, електросон, індуктотермія, ДМХ-терапія. При послабленні больового синдрому пацієнту призначається тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна й лікувальна гімнастика, прогулянки, залежно від характеру стільця дієта N 3 або N 4. При значному ослабленні больового синдрому призначається внутрішнє приймання теплих слабомінералізованих мінеральних вод по 1/2 або 3/4 стакану тричі на добу, час приймання води визначається станом кислотоутворюючої й секреторної функцій шлунку. Внутрішнє приймання мінеральних вод доповнюється зовнішнім, для чого застосовуються теплі (t = 37-38 град.C) мінеральні ванни різного складу, краще - кисневі, шавлеві або йодно-бромні. До того ж, при ослабленні больового синдрому у пацієнтів процедури електросну починають сполучати з методиками мітигованого грязелікування (грязьові аплікації, гальваногрязь), чергуючи їхні процедури через день.

Лікування хворих на СПК з переважанням закрепів - хворим на СПК з переважанням закрепів показано призначення тонізуючого рухового режиму, ранкової гігієнічної та лікувальної гімнастики, дієти N 3. Рекомендується також застосування питного лікування мало-, середньо- й високомінералізованими мінеральними водами, особливо із вмістом сульфатних та хлоридних іонів, катіонів натрію й магнію. Вода призначається кімнатної температури, 200 мл на одне приймання тричі на добу, час приймання визначається залежно від початкового рівня кислотоутворюючої функції шлунку. З методів апаратної фізіотерапії - особливо показаними є СМС-терапія, інтерференц-терапія, поперечна гальванізація, електросон у сполученні з мітигованими видами пелоїдотерапії. Ці методи фізіотерапевтичного лікування чергуються через день з мінеральними і газовими ваннами різного складу температурою 35-36 град.C. Показано сифонні та субаквальні промивання кишечнику мінеральною водою.

Для хворих на СПК з переважанням проносів на початку курсу лікування призначається шкодуючий руховий режим і дієта N 4б, в. Питне лікування мінеральними водами не рекомендується у періоді загострення, а також за наявності виражених проносів. Маломінералізовані води призначаються в періоди затухаючого загострення і ремісії двічі на добу, за винятком ранкового прийому, теплі або гарячі, температурою 45-55 град.C, по 100 мл на прийом. При гарній переносності доза мінеральної води збільшується до 200 мл, а число приймань - до 3 разів на добу. Час приймання мінеральної води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунку. З методів апаратної фізіотерапії особливо показаними є індуктотермія, ДМХ-терапія, поперечна гальванізація, електросон. Методи фізіотерапевтичного лікування чергуються через день з мінеральними йодно-бромними і кисневими ваннами температурою 36-37 град.C.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: ліквідація больового і диспепсичного синдромів, нормалізація самопочуття та позитивна динаміка об'єктивних даних (нормалізація стільця).

Протипоказання: СПК у стадії загострення за умов вираженого больового синдрому на тлі констипації.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
хронічного коліту

Шифр по МКХ-10: K52

K52 Хронічний коліт

Етіологія: E1 - аліментарний, E2 - післяінфекційний, E3 - паразитарний, E4 - алергічний, E5 - токсичний, E6 - променевий, E7 - механічний, E8 - псевдомембранозний.

Функціональний стан кишки: Q1 - Гіпермоторна дискінезія, Q2 - Гіпомоторна дискінезія.

Фаза процесу: F1 - загострення, F2 - ремісія.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: диспепсичний (метеоризм, відриг, нудота, порушення апетиту, закрепи або проноси), больовий абдомінальний (переважно відчуття болю у різних відділах товстої кишки) і астеновегетативний (загальна слабкість, підвищена стомлюваність) синдроми

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Загальний аналіз сечі

- Печінковий комплекс (загальний білірубін крові та його фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП)

Копрограма

- Аналіз калу на дисбактеріоз

- Аналіз калу на приховану кров

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- Ректороманоскопія

- УЗД органів черевної порожнини і малого тазу

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденофіброскопія

Обов'язкова консультація: колопроктолога.

Консультація фахівців за призначенням: гінеколога, уролога, невропатолога.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - це відновлення функції товстої кишки на тлі зникнення запального процесу в ній, корекція порушень мікрофлори товстої кишки та імунологічної реактивності організму хворих.

Зважаючи на це, дієта хворих на ХК повинна бути диференційована залежно від характеру дискінезії товстої кишки, переважання бродильних або гнилісних процесів у кишечнику. Тому при ХК з переважанням проносів рекомендується дієта N 4 (згодом 4б та 4в), які забезпечують максимальне обмеження механічних та хімічних подразників, а також містить продукти, що гальмують перистальтику кишечнику (харчування дрібне 5-6 разів на добу). При ХК з переважанням закрепів застосовується дієта N 3, яка передбачає необхідну кількість харчових волокон та послаблюючих речовин, що забезпечують достатній обсяг стільця для його просування.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори товстої кишки, стимулює репаративні процеси у її слизовій оболонці, сприяє відновленню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, відновлює рефлекторні зв'язки поміж різними органами системи травлення, спричинює відновлення місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

Хворим на ХК із діареєю маломінералізовані води різного хімічного складу (гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні) призначаються у періоди затухаючого загострення й ремісії (Березовська, Гута, Келечинська, Лужанська N 1, Миргородська, Нафтуся, Одеська N 1, Поляна Закарпатська, Рай-Оленівська, Шаян). Мінеральна вода призначається двічі на добу, окрім ранкового прийому, теплої або гарячої температури (45-55 град.C), 100 мл на прийом. При гарній переносності доза мінеральної води збільшується до 200 мл, а число прийомів - до трьох разів на добу. Час приймання мінеральної води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунку. Зокрема, за необхідності пригнічення підвищеної кислотоутворюючої й секреторної функцій шлунку при гіперхлоргідрії мінеральна вода призначається за 1-1,5 год. перед їжею, а за необхідності стимулювання зниженої кислотоутворюючої й секреторної функції шлунку при гіпохлоргідрії - за 30 хв перед їжею. Внаслідок такого застосування внутрішнє приймання гарячої МВ води сприятиме усуненню спазмів кишечнику й зменшенню його підвищеної перистальтики.

В лікуванні хворих на ХК із закрепами застосовують мало-, середньо- й високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні і хлоридні іони, а також води з вмістом натрію й магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухової функції кишечнику (Єсентуки N 17, Одеська N 2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слов'янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінеральних вод визначається залежно від вихідного рівня кислотоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, 200 мл на один прийом тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою 38-40 град.С на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек впродовж 15-20 хв поліпшує біохімічні процеси, підвищує активність кишкових ферментів, імунологічну реактивність організму, нормалізує вітаміноутворення і біоценоз, впливає на моторну функцію кишечнику, чинить протизапальну дію. Рефлекторно, через ЦНС, вегетативну нервову систему, гормональні та нейрогуморальні фактори грязелікування впливає на процеси всмоктування у тонкому кишечнику. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (радоновими, хвойними, морськими, мінеральними), на курс лікування 10-12 сеансів.

Апаратна фізіотерапія: Із методів фізіотерапії застосовують внутрішньоорганний електрофорез пробіотиків, що сприяє зменшенню запальних змін СО товстої кишки на тлі нормалізації її функціонального стану, відновлення еубіозу та активації імунологічної реактивності організму. При цьому хворому вводять внутрішньо за 30-40 хвилин до їжі колібактерин сухий (чи біфідобактерин, чи лактобактерин - залежно від характеру дисбактеріозу кишечнику) один раз на день на порожній шлунок у кількості 5 доз, а через 2-2,5 години додатково проводять гальванізацію при поперечному розташуванні електродів на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек, щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см, експозиції 15-20 хвилин, щоденно або через день 10 процедур на курс лікування. Ефективність лікування хворих на ХК може бути підвищена, якщо сполучати застосування внутрішньоорганного електрофорезу пробіотиків та пелоїдотерапію.

Додатково: задля досягнення протизапального, антиспастичного та знеболюючего ефектів застосовують високочастотне змінне магнітне поле (індуктотермію) на ділянку проекції товстої кишки та симетрично позаду на поперек у безперервному слабкотепловому режимі впливу, тривалість процедури 15-20 хв, через день, 8-10 процедур на курс лікування. Задля стимуляції репаративної регенерації СО товстої кишки використовують ЕМП дециметрового діапазону - мікрохвильову терапію (ДМХ) на ділянку проекції товстої кишки за контактною методикою, потужності 25-40 Вт, експозиції 15-30 хв, кожен день або через день, на курс лікування 8-10 процедур.

За наявності ХК з переважаючим ураженням дистальних відділів товстої кишки без порушень моторики - призначається терапія, спрямована на усунення больових відчуттів та запальних змін слизової оболонки сигмовидної і прямої кишки. Руховий режим - ощадливий або тонізуючий, показаними є ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта N 3. Рекомендується питне лікування мало-, середньо- й високомінералізованими мінеральними водами з урахуванням кислотоутворюючої функції шлунку. За наявності у хворих геморою, тріщин заднього проходу, проктиту, проктосигмоідиту, сфінктериту у стадії ремісії можуть призначатися ректальні грязьові тампони й лікарняні мікроклізми різного складу, включаючи й мінеральну воду. Для лікування хворих на означену патологію показаними є внутрішньоорганний електрофорез пробіотиків, пелоїдотерапія, індуктотермія, ДМХ-терапія. Лікування ХК з порушенням моторики за гіпомоторним типом - призначається шкодуючий або тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта N 3 або N 4в. Мінеральні води малої та середньої мінералізації кімнатної температури, по 200 мл на одне споживання тричі на добу, час приймання визначається залежно від початкового рівня кислотоутворюючої функції шлунку. З методів апаратної фізіотерапії особливо показаними є внутрішньоорганний електрофорез пробіотиків, ДМХ-терапія, ампліпульс-терапія. Ці методи фізіотерапевтичного лікування чергуються через день з мінеральними ваннами різного складу температурою 35-36 град.C та пелоїдотерапією. Хворим означеної групи показаними є сифонні і субаквальні промивання кишечнику мінеральною водою.

Лікування ХК з порушенням моторики за гіпермоторним типом - призначається шкодуючий або тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта N 3 або N 4в. Маломінералізовані води призначаються в періоди затухаючого загострення та ремісії тричі на добу, теплі 100-200 мл на прийом. З методів апаратної фізіотерапії особливо показаними є внутрішньоорганний електрофорез пробіотиків, індуктотермія, ДМХ-терапія, лазеротерапія. Методи фізіотерапевтичного лікування чергуються через день з мінеральними ваннами різного складу температурою 37-38 град.C та пелоїдотерапією.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення чи значне зменшення клінічних та ендоскопічних проявів хвороби - болю, диспепсичних явищ, поліпшення самопочуття, ознак запалення слизової оболонки товстої кишки при ендоскопічному дослідженні, відновлення мікрофлори кишечнику.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим на хронічний коліт у фазі вираженого загострення процесу.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
дивертикулярної хвороби кишечника

Шифр по МКХ-10: K57

K57 Дивертикулярна хвороба кишечника

Поширеність процесу: R1 - поодинокий дивертикул, R2 - численні дивертикули.

Локалізація: L1 - дванадцятипала кишка, L2 - тонка кишки, L3 - товста кишка, L4 - тонка і товста кишка.

Клінічні прояви: Q1 - безсимптомна форма, Q2 - з больовим синдромом.

Ускладнення: O1 - дивертикуліт, O2 - кровотеча, O3 - перфорація, O4 - абсцес, O5 - перитоніт.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: диспепсичний (закрепи та/або проноси), больовий абдомінальний (переважно відчуття болю у різних відділах товстої кишки) і астеновегетативний (загальна слабкість, підвищена стомлюваність) синдроми

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Загальний аналіз сечі

- С-реактивний білок

- Фібриноген

- Загальний білок та його фракції

- Копрограмма

- Бактеріологічне дослідження калу

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- Ректороманоскопія

- УЗД органів черевної порожнини і малого тазу

- Електрокардіографія

Консультації фахівців обов'язкові: колопроктолога, гінеколога, уролога.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - це відновлення функції товстої кишки на тлі зникнення запального процесу в неї, корекція порушень мікрофлори товстої кишки та імунологічної реактивності організму хворих.

Зважаючи на це, при дивертикульозі товстої кишки з наявністю закрепів застосовується дієта, яка передбачає необхідну кількість харчових волокон та послаблюючих речовин, що забезпечують достатній обсяг стільця для його просування. При наявності проносів рекомендуються дієти (4б та 4в), які забезпечують максимальне обмеження механічних та хімічних подразників, а також містять продукти, що гальмують перистальтику кишечнику (харчування дрібне 5-6 разів на добу).

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Хворим на дивертикульоз товстої кишки із діареєю маломінералізовані води різного хімічного складу (гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні) призначаються у періоди затухаючого загострення та ремісії (Березовська, Гута, Келечинська, Лужанська N 1, Миргородська, Нафтуся, Одеська N 1, Поляна Закарпатська, Рай-Оленівська, Шаян). Мінеральна вода призначається двічі на добу, окрім ранкового прийому, теплої або гарячої температури (45-55 град.C), 100 мл на прийом. При гарній переносності доза мінеральної води збільшується до 200 мл, а число прийомів - до трьох разів на добу. Час приймання мінеральної води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунку. Зокрема, за необхідності пригнічення підвищеної кислотоутворюючої й секреторної функцій шлунку при гіперхлоргідрії мінеральна вода призначається за 1-1,5 год. перед їжею, а за необхідності стимулювання пониженої кислотоутворюючої й секреторної функції шлунку при гіпохлоргідрії - за 30 хв перед їжею. Внаслідок такого застосування внутрішнє приймання гарячої МВ води сприятиме усуненню спазмів кишечнику й зменшенню його підвищеної перистальтики.

В лікуванні хворих на дивертикульоз товстої кишки із закрепами застосовують мало-, середньо- й високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні і хлоридні іони, а також води з вмістом натрію й магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухової функції кишечнику (Єсентуки N 17, Одеська N 2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слов'янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінеральних вод визначається залежно від вихідного рівня кислотоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, 200 мл на один прийом тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування мітигованої пелоїдотерапії у вигляді гальваногрязі температурою 36-38 град.С на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек при щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см, впродовж 15-20 хв чинить протизапальну дію, поліпшує біохімічні процеси, підвищує активність кишкових ферментів, імунологічну реактивність організму, нормалізує вітаміноутворення і біоценоз, впливає на моторну функцію та процеси всмоктування у тонкому кишечнику. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (хвойними, морськими, мінеральними), на курс лікування 8-10 сеансів.

Апаратна фізіотерапія: Із методів фізіотерапії застосовують внутрішньоорганний електрофорез пробіотиків, що сприяє зменшенню запальних змін СО товстої кишки на тлі нормалізації її функціонального стану, відновлення еубіозу та активації імунологічної реактивності організму. При цьому хворому вводять внутрішньо за 30-40 хвилин до їжі колібактерин сухий (чи біфідобактерин, чи лактобактерин - залежно від характеру дисбактеріозу кишечнику) один раз на день на порожній шлунок у кількості 5 доз, а через 2-2,5 години додатково проводять гальванізацію при поперечному розташуванні електродів на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек, щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см, експозиції 15-20 хвилин, щоденно або через день, 10 процедур на курс лікування. Ефективність лікування хворих на дивертикульоз товстої кишки може бути підвищена, якщо сполучати застосування внутрішньоорганного електрофорезу пробіотиків та пелоїдотерапію.

Додатково: задля стимуляції репаративної регенерації СО товстої кишки використовують ЕМП дециметрового діапазону - мікрохвильову терапію (ДМХ) на дільницю проекції товстої кишки за контактною методикою, потужність 25-40 Вт, експозиція 15-30 хв, кожен день або через день, на курс лікування 8-10 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення чи зникнення клінічних ознак захворювання, відновлення функції товстої кишки з нормалізацією стільця на тлі зникнення запального процесу в ній, відновлення мікрофлори товстої кишки.

Протипоказання: ускладнена дивертикулярна хвороба.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
катарального гінгівіту та гіпертрофічного
гінгівіту

Шифр по МКХ - K05.0.

K05.1

Катаральний гінгівіт (КГ) та гіпертрофічний гінгівіт (ГГ) - комплекс запальних явищ м'яких тканин пародонту, який починається на міжзубних сосочках та розповсюджується на всі ясна, що супроводжується кровотечею з ясен, їх гіперемією, набряклістю та призводить до порушення функції жування, та з часом до більш тяжкої форми пародонтиту. Гіпертрофічний гінгівіт, в залежності від ступеню важкості призводить до розростання м'яких тканин до 1/2 коронок зубів, що супроводжується травматичною оклюзією і кровотечею під час жування.

Класифікація:

Ступінь важкості: легкий, середній, важкий.

Перебіг: гострий, хроничний, загострений, ремісія.

Основні діагностичні та клінічні критерії:

1) КГ найчастіше розвивається у хворих будь-якого віку та має рецидивуючий та прогресуючий перебіг, який часто призводить до генералізованого хронічного пародонтиту.

2) КГ проявляється зазвичай сполученою патологією з іншими захворюваннями ШКТ (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, коліти та інші).

3) ГГ з'являється у хворих молодого віку, у зв'язку з гормональними змінами (пубертатний період, вагітність) з ендокринологічними захворюваннями, та як ускладнення катарального гінгівіту, що супроводжується травмуючими факторами (хронічна травма нависаючої пломби, некоректної ортопедичної конструкції тощо).

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: кровотеча з ясен при подразненні їжею, зубною щіткою та ін. або самочинно; гіперемія або цианотичність, набряклість ясен.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Діагностичні заходи

- Огляд порожнини рота, визначення пародонтологічного статусу;

- Визначення гігієнічного індексу Фьодорова-Володкіної;

- Проба Шилєра-Писарєва;

- Визначення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА);

- Визначення індексу гінгівіту Сілнес-Лоу;

Функціональні методи діагностики

- Реопародонтографія;

- Вакуумна проба за Кулаженком;

- Полярографічне визначення рівня pO₂ і pCO₂ в капілярній крові ясен.

Лабораторні методи діагностики

- Реакція міграції лейкоцитів за Ясиновським;

- Загальний аналіз крові та сечі;

- Імунологічне дослідження крові (імунограма);

- Визначення глюкози в сироватці крові;

- Визначення білірубіну та його фракцій в сироватці крові;

- Мазок зі слизової оболонки порожнини рота;

- Бак. посів зі слизової оболонки порожнини рота;

- Цитологічні дослідження.

Спеціальні методи діагностики

Внутрішньоротова контактна рентгенографія

- Панорамна рентгенографія щелеп

- Ортопантомографія

Обов'язкова консультація: стоматолог (терапевт, ортопед, хірург).

Фахівці за призначенням: гастроентеролог, терапевт, ендокринолог, гінеколог, імунолог.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - досягнення стійкої ремісії, вилучення психічного й нервового перенапруження, що вимагає режиму праці та відпочинку, створення умов, сприятливих для нервової системи.

Лікувальні процедури

1. видалення зубних відкладень;

2. санація порожнини рота;

3. усунення нависаючих пломб;

4. усунення травматичної оклюзії;

5. вибіркова пришліфовка бугрів зубів;

6. шинування тимчасове та постійне.

Хірургічні методи лікування:

- Діатермокоагуляція;

Кріохірургія.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори ШКТ, сприяє відновленню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, відновлює рефлекторні зв'язки між різними органами і системи травлення, що сприяє оновленню місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

Курс гідромасажу мінеральною водою сприяє підтримці рівня гігієни, за рахунок більш повного очищення зубів і слизової оболонки від відмерлого епітелію, пригнічення патогенної мікрофлори, збільшення кількості функціонуючих капілярів, а також мінеральний склад солей позитивно діє на слизову оболонку порожнини рота.

В лікуванні хворих застосовують мало-, середньо- й високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні і хлоридні іони, а також води з вмістом натрію й магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухливої функції кишечнику (Єсентуки N 17, Одеська N 2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слов'янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінеральних вод визначається залежно від вихідного рівня кислоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, 200 мл на один прийом тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: В основному застосовують внутрішньоротовий метод накладання грязі, яку заздалегідь загортають в марлеву серветку. Найбільш ефективним вважається накладання грязі безпосередньо на поверхню уражених тканин. Тому останніми роками ми стали застосовувати грязь методом нанесення її безпосередньо на слизисту оболонку ясен. Для цієї мети сконструювали шприц з металевим кожухом-затвором (заявка N 2179928/13), який дозволяє легко і точно вимірювати температуру і дозу грязі.

Число процедур, їх тривалість, температура грязі встановлювали залежно від стадії патологічного процесу в пародонті.

Таким чином, безпосереднє накладання лікувальних грязей на слизову оболонку ясен підвищує їх терапевтичну ефективність за рахунок максимального використання багатьох фізичних і хімічних чинників. Внутрішньоротове введення грязі хворі переносять добре, воно не викликає блювотного рефлексу і може проводитися в будь-якому стоматологічному кабінеті терапевтичного профілю.

Протипоказанням до проведення подібного лікування є відкриті рани або садно на слизовій оболонці порожнини рота, новоутворення і відсутність носового дихання.

Сполучена дія лікувальних грязей та фізіопроцедур:

- Електрогрязелікування - на шкіру накладають грязьові коржі, зверху електроди прикривають плівкою та фіксують мішечками з піском. Сила току 0,5-0,6 мА 20-30 хвилин.

- Пелоїдофонотерапія - корж товщиною 1-3 см, огорнутий марлею, на поверхню розміщують УЗІ випромінювач, встановлюють інтенсивність 0,2-1,6 Вт/см, в безперервному або імпульсному режимі, температура 39-44 град.С, протягом 6-15 хвилин у кількості 14-20 процедур на курс. Чинить знеболюючу, протизапальну, розсмоктуючу, стимулюючу, трофічну дію, стимулює епіталізацію та регенерацію.

- Гальваногрязелікування - лікувальною гряззю наповнюють марлеві мішечки (товщиною 4-5), площиною 150-200 см, нагрівають до 38-42 град.С та накладають на ділянки тіла. Зверху електроди укріплюють мішечками з піском. Щільність струму 0,04-0,06 мА/см, протягом 20-30 хвилин, 14-18 процедур на курс лікування.

Через те що невідомо, який саме з хімічних елементів грязі вводиться шляхом електрофорезу, тому першу половину процедури відпускають з анода (вводять катіони K, Mg), другу з катода (аніони Cl, SO), або через день (1 - катод, 2 - анод). В Одеському НДІ курортології було розроблено методики діадинамогрязелікування, діадинамогрязефореза та електрогрязелікування за допомогою синусоїдально-модульованих струмів (Л.С. Дроздовський, 1976 р.).

- Електрогрязелікування за допомогою синусоїдально-модульованих струмів (СМС) - струм з частотою 5000 Гц, модульований низькими частотами від 10 до 150 Гц, проникає в тканини не подразнюючи шкіряні рецептори. Чинить виражений анальгезуючий ефект, антиспастичну судинорозширюючу дію. СМС генерується апаратами "Ампліпульс-3т", "Ампліпульс-4". Грязь в коржах (мішечках) розміщується на необхідну ділянку тіла.

Фізіотерапевтичні методи: За допомогою фізичних методів усувається кровоточивість:

1) електрофорез препаратами кальцію (1-2% хлориду або глюконату, 5% аскорбінової кислоти, 1% розчин вітамінів P, E, A, K;

2) дарсонвалізація;

3) ультрафонофорез вітамінів на ділянку ясен.

При відчуттях свербіння і незручності в яснах проводять:

1) електрофорез таніну, цинку (1% хлорид цинку), міді (з 3% водного розчину), поперечна методика;

2) дарсонвалізація.

Для стимуляції імунних процесів застосовують УФО опромінювання загальне і місцеве на ясна.

Для стимуляції обміну речовин в тканинах, поліпшення кровообігу після періоду затихання гострих явищ захворювання застосовують:

1) ультразвук в імпульсному режимі малої інтенсивності;

2) всі види масажу: аутомасаж (з мінеральною водою, трав'яними розчинами ромашки, звіробою, деревію, шавлії, кропиви, 1% ромазулана, 2% цитраля) вібраційний, вакуумний. Вакуум-терапія (за Кулаженком). Руйнування частини патологічно змінених капілярів при утворенні гематом, сприяють утворенню нових (без явищ склерозу) капілярів, що істотно зменшує місцевий кровообіг. Крім того, розсмоктування гематом сприяє підвищенню активності обмінних процесів в яснах, що також благотворно позначається на трофіці пародонта.

Для підвищення неспецифічної резистентності тканин:

1) вакуумна терапія;

2) вакуумний електрофорез.

При гіперестезії пришийкової ділянки твердих тканин зубів:

1) електрофорез вiтамiну B₁ + 1% тримекаїн, 2,5% глiцерофосфат кальцiю (сегментарна методика), 1% фторид натрiю.

При гіпертрофічному гінгівіті:

1) електрофорез лідази;

2) дарсонвалізація;

3) електрофорез гепарину (сегментарна методика);

4) електрофорез вітамінів E, A, D, трагинола (імпульсний струм);

5) діатермокоагуляція ясенних сосочків.

При розпушуванні, пастозності ясен:

1) електрофорез міді, цинку, таніну, екстрактів пелоїдів (поперечна методика);

2) дарсонвалізація;

3) УФО-опромінювання.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: досягнення стійкої ремісії, максимального клінічного ефекту, стихання запальних явищ, покращення стану, покращення місцевого імунітету, стабілізація оздоровлення білязубних тканин.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
генералізованого пародонтиту

Шифр по МКХ: K05.31

Генералізований пародонтит (ГП) - комплекс запально-дистрофічних уражень м'яких тканин пародонта, основними клінічними симптомами якого є відчуття дискомфорту та свербіж у яснах, кровотеча та гноєтеча зубо-ясенних кишень, неприємний запах, а також порушення функції жування (горизонтальна та вертикальна резорбція кісток верхньої та нижньої щелеп, що призводить до розхитування зубів та виникнення травматичної оклюзії).

Класифікація пародонтиту:

Ступінь важкості: легкий, середній, тяжкий.

Перебіг: гострий, хронічний, загострений, ремісія.

Поширення: локалізоване, генералізоване.

Основні діагностичні клінічні критерії:

1. ГП розвивається у хворих будь-якого віку та має рецидивуючий, прогресуючий перебіг протягом багатьох років, при цьому клінічна симптоматика поступово зростає в бік більш тяжкого захворювання.

2. Симптоми ГП з'являються, як правило, із зниженням імунитету при будь-яких захворюваннях та у весняно-осінній період.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії:

1. Свербіж, дискомфорт, почервоніння ясен.

2. Кровотеча, гноєтеча.

3. Травматична оклюзія.

4. Втрата зубів в наслідок їх розхитування.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

Діагностичні заходи

- Огляд порожнини рота, визначення пародонтологічного статусу;

- Визначення гігієнічного індексу Фьодорова-Володкіної;

- Проба Шиллєра-Писарєва;

- Визначення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА);

- Визначення індексу гінгівіту Сілнес-Лоу;

Функціональні методи діагностики

- Реопародонтографія;

- Вакуумна проба за Кулаженком;

- Ультразвукова ехостеометрія.

Лабораторні методи діагностики

- Реакція міграції лейкоцитів за Ясиновським;

- Загальний аналіз крові та сечі;

- Визначення pH ротової рідини;

- Імунологічне дослідження крові (імунограма);

- Визначення глюкози в сироватці крові;

- Визначення білірубіну і його фракцій в сироватці крові;

- Мікробіологічне дослідження клітинних елементів ексудату пародонтальних кишень;

- Морфологічне (патогістологічне) дослідження біоптатів ясен.

Спеціальні методи діагностики

- Внутрішньоротова контактна рентгенографія;

- Панорамна рентгенографія щелеп;

- Ортопантомографія;

- Електроодонтодіагностика.

Обов'язкова консультація: пародонтолога.

Консультації фахівців за призначенням: терапевт-стоматолог, ортопед-стоматолог, терапевт, гастроентеролог, ендокринолог, імунолог.

Санаторно-курортне лікування*

Лікувальні процедури

1. видалення зубних відкладень;

2. санація порожнини рота;

3. усунення нависаючих пломб;

4. усунення травматичної оклюзії;

5. виборча пришліфовка бугрів зубів;

6. шинування тимчасове та постійне.

Хірургічні методи лікування

- Кюретаж пародонтальних кишень;

- Гінгівотомія;

- Гінгівектомія;

- Діатермокоагуляція;

- Кріохірургія.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна.

Руховий режим: ранкова гімнастика.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори ШКТ, сприяє відновленню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, відновлює рефлекторні зв'язки поміж різними органами та системами травлення, що сприяє оновлення місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

Хворим на ГП призначаються мінеральні води також у вигляді ротових ванночок, ополіскувань, гідромасажу. Курс гідромасажу мінеральною водою сприяє підтримці рівня гігієни, за рахунок більш повного очищення зубів і слизистої оболонки від відмерлого епітелію, пригнічення патогенної мікрофлори, збільшення кількості функціонуючих капілярів, а також мінеральний склад солей позитивно діє на слизову оболонку порожнини рота.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: В основному застосовують внутрішньоротовий метод накладання грязі, яку заздалегідь загортають в марлеву серветку. Найбільш ефективним вважається накладання грязі безпосередньо на поверхню уражених тканин. Тому останніми роками ми стали застосовувати грязь методом нанесення її безпосередньо на слизову оболонку ясен. Для цієї мети сконструювали шприц з металевим кожухом-затвором (заявка N 2179928/13), який дозволяє легко і точно вимірювати температуру і дозу грязі.

Число процедур, їх тривалість, температуру грязі встановлювали залежно від стадії патологічного процесу в пародонті.

Сполучена дія лікувальних грязей та фізіопроцедур:

- Електрогрязелікування - на шкіру накладають грязьові коржі, зверху електроди прикривають плівкою та фіксують мішечками з піском. Сила току 0,5-0,6 мА, протягом 20-30 хвилин.

- Пелоїдофонотерапія - корж товщиною 1-3 см, огорнутий марлею, на поверхню розміщують УЗІ випромінювач, встановлюють інтенсивність 0,2-1,6 Вт/см, в безперервному або імпульсивному режимі, температура 39-44 град.С, протягом 6-15 хвилин у кількості 14-20 процедур на курс. Чинить знеболюючу, протизапальну, розсмоктуючу, стимулюючу, трофічну дію, стимулює епіталізацію та регенерацію.

- Гальваногрязелікування - лікувальною гряззю наповнюють марлеві мішечки (товщиною 4-5) S - 150-200 см, нагрівають до 38-42 град.С та накладають на ділянки тіла. Зверху - електроди, укріплюють мішечками з піском. Щільність струму 0,04-0,06 мА/см, протягом 20-30 хвилин, на курс 14-18 процедур.

Через те що невідомо, який саме з хімічних елементів грязі вводиться шляхом електрофореза, тому першу половину процедури відпускають з анода (вводять катіони K, Mg), другу з катода (аніони Cl, SO), або через день (1 - катод, 2 - анод). В одеському НДІ курортології були розроблені методики діадинамогрязелікування, діадинамогрязефореза та електрогрязелікування за допомогою синусоїдально-модульованих струмів (Л.С. Дроздовський, 1976 р.).

- Електрогрязелікування за допомогою синусоїдально-модульованих струмів (СМС) - струм с частотою 5000 Гц, модульований низькими частотами від 10 до 150 Гц, проникає в тканини не подразнюючи шкіряні рецептори. Чинить виражений анальгезуючий ефект, антиспастичну судинорозширюючу дію. СМС генерується апаратами "Ампліпульс-3т", "Ампліпульс-4". Грязь в коржах (мішечках) розміщується на необхідну ділянку тіла.

Фізіотерапевтичні методи:

1) масаж комірної зони, аероіонотерапія;

2) для профілактики функціональних порушень судинної системи: гальванізація, електрофорез дімедролу, вітаміну B, кальцію, новокаїну, гомеопатичних препаратів;

3) при гіперестезії:

- електрофорез вiтамiну B₁, 1% тримекаїну, 2,5% глiцерофосфату кальцiю натрiю фториду;

- обробка шийок зубів десенситайзерами.

4) оголення шийок зубiв - дiадинамо або СМТ-форез вiтамiну B₁, 1% тримекаїну, 2,5% глiцерофосфату кальцiю;

5) з метою стимуляції імунних процесів:

- місцеве і загальне УФО-опромінення;

6) стимуляція обміну речовин і місцевого кровообігу:

- ультразвук в імпульсному режимі малої інтенсивності;

- дарсонваль;

- гелій-неоновий лазер;

- магнітотерапія;

- всі види масажу (пальцевий аутомасаж, вібромасаж, вакуум-масаж), гідромасаж (мінеральна вода, ропа, відвари трав);

- вакуумний електрофорез.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: досягнення стійкої ремісії, максимального клінічного ефекту, стихання запальних явищ, покращення стану, зменшення деструктивних процесів, покращення місцевого імунітету, стабілізація оздоровлення білязубних тканин.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування пародонтозу

Шифр по МКХ: K05.4

Пародонтоз - дистрофічне захворювання тканин пародонту з рівномірною атрофією кістки щелепи і м'яких тканин. Запальних явищ немає, чи при наявності зубного каменю - запалення тільки ясеневого краю (гінгівіт), яке не розповсюджується.

Класифікація пародонтозу:

Процес: атрофічно-дистрофічний.

Форма: легка, середня, тяжка.

Перебіг: хронічний, ремісія.

Основні діагностичні клінічні критерії

Пародонтоз характеризується рівномірним розрідженням альвеолярної кістки, зміною пародонту та ясен, оголених шийок, інколи відкладенням зубного каменя. Процес продовжується тривалий час і тільки у більш тяжкій стадії призводить до розхитування зубів.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії:

- оголення шийок зубів з їх гіперестезією;

- блідість ясенного краю, його низьке прикріплення.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Діагностичні заходи

- Огляд порожнини рота, визначення пародонтологічного статусу;

- Визначення гігієнічного індексу Фьодорова-Володкіної;

- Проба Шиллєра-Писарєва;

- Визначення патологічної рухомості зубів;

- Ступінь ураження біфуркацій коренів зубів (вертикальна резорбція кісткової тканини);

- Визначення травматичної оклюзії.

Функціональні методи діагностики

- Реопародонтографія;

- Вакуумна проба за Кулаженком.

Лабораторні методи діагностики

- Загальний аналіз крові та сечі;

- Імунологічне дослідження крові (імунограма);

- Визначення глюкози у сироватці крові;

- Визначення кальцію та інших мікроелементів у крові.

Спеціальні методи діагностики

- Внутрішньоротова контактна рентгенографія;

- Панорамна рентгенографія щелеп;

- Ортопантомографія;

- Електроодонтодіагностика.

Обов'язкова консультація: пародонтолога, стоматологів.

Консультації фахівців за призначенням: терапевт, гастроентеролог, ендокринолог, імунолог.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - досягнення стійкої ремісії процесу, припинення вертикальної резорбції альвеолярних відростків, усунення гіперестезії оголених шийок зубів.

Лікувальні процедури

1. видалення зубних відкладень;

2. санація порожнини рота;

3. усунення нависаючих пломб;

4. усунення травматичної оклюзії;

5. виборча пришліфовка пагорбів зубів;

6. шинування тимчасове та постійне.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори ШКТ, сприяє відновлюванню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, відновлює рефлекторні зв'язки між різними органами та системами травлення, що сприяє оновленню місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

В лікуванні хворих застосовують мало-, середньо- й високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні і хлоридні іони, а також води із вмістом натрію й магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухливої функції кишечнику (Єсентуки N 17, Одеська N 2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слов'янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінеральних вод визначається залежно від вихідного рівня кислоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, 200 мл на один прийом тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: в основному застосовують внутрішньоротовий метод накладання грязі, яку заздалегідь загортають у марлеву серветку. Найбільш ефективним вважається накладання грязі безпосередньо на поверхню уражених тканин. Тому останніми роками ми стали застосовувати грязь методом нанесення її безпосередньо на слизову оболонку ясен. Для цієї мети сконструювали шприц з металевим кожухом-затвором (заявка N 2179928/13), який дозволяє легко і точно вимірювати температуру і дозу грязі.

Сполучена дія лікувальних грязей та фізіопроцедур:

Електрогрязелікування - на шкіру накладають грязьові коржі, зверху електроди прикривають плівкою та фіксують мішечками з піском. Сила струму 0,5-0,6 мА, тривалість процедури - 20-30 хвилин.

Пелоїдофонотерапія - корж товщиною 1-3 см, огорнута марлею, на поверхню розміщують УЗІ випромінювач, встановлюють інтенсивність 0,2-1,6 Вт/см, в безперервному або імпульсивному режимі t 39-44 град.С, протягом 6-15 хвилин у кількості 14-20 процедур на курс. Чинить знеболюючу, протизапальну, разсмоктуючу, стимулюючу, трофічну дію, стимулює епіталізацію та регенерацію.

Гальваногрязелікування - лікувальною гряззю наповнюють марлеві мішечки (товщиною 4-5) S - 150-200 см, нагрівають до 38-42 град.С та накладають на ділянки тіла. Зверху - електроди, укріплюють мішечками з піском. Щільність струму 0,04-0,06 м А/см, протягом 20-30 хвилин, N 14-18.

Через те що невідомо, який саме з хімічних елементів грязі вводиться шляхом електрофореза, тому першу половину процедури відпускають з анода (вводять катіони K, Mg), другу з катода (аніони Cl, SO), або через день (1 - катод, 2 - анод). В одеському НДІ курортології були розроблені методики діадинамогрязелікування, діадинамогрязефореза та електрогрязелікування за допомогою синусоїдально-модульованих токів (Л.С. Дроздовський, 1976 р.).

Електрогрязелікування за допомогою синусоїдально-модульованих струмів (СМС) - струм с частотою 5000 Гц, модульований низькими частотами від 10 до 150 Гц, проникає в тканини не подразнюючи шкіряні рецептори. Чинить виражений анальгезуючий ефект, антиспастичну судинорозшируючу дію. СМС генерується апаратами "Ампліпульс-3т", "Ампліпульс-4". Грязь в коржах (мішечках) розміщується на необхідну ділянку тіла.

Фізіотерапевтичні методи:

1) масаж комірної зони, аероіонотерапія;

3) при гіперестезії:

- електрофорез вітаміну B₁, 1% тримекаїну, 2,5% гліцерофосфату кальцію натрію фториду;

- обробка шийок зубів десенситайзерами.

4) оголення шийок зубiв - дiадинамо або СМС-форез вiтамiну B₁, 1% тримекаїну, 2,5% глiцерофосфату кальцiю;

5) з метою стимуляції імунних процесів:

- місцеве і загальне УФО-опромінення;

6) з метою стимуляції обміну речовин і місцевого кровообігу:

- ультразвук в імпульсному режимі малої інтенсивності;

- дарсонваль;

- гелій-неоновий лазер;

- магнітотерапія;

- усі види масажу (пальцевий аутомасаж, вібромасаж, вакуум-масаж), гідромасаж (мінеральна вода, ропа, відвари трав);

- вакуумний електрофорез.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: досягнення стійкої ремісії, максимального клінічного ефекту, покращення стану, зменшення деструктивних процесів, покращення місцевого імунітету, стабілізація оздоровлення білязубних тканин.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клінічні протоколи
санаторно-курортного лікування
захворювань нервової системи

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
церебрального атеросклерозу

Шифр по МКХ-10: I67.2

Хронічні (повільно прогресуючі) порушення мозкового кровообігу (Шмідт Е.В., 1985):

А. Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу

1. Стадія судинного характеру змін без клініко-неврологічного еквіваленту (1-а стадія)

2. Стадія судинного характеру змін з клініко-неврологічною маніфестацією (2-а стадія)

Б. Судинна дисциркуляторна енцефалопатія

1. Етіологічні варіанти

а) атеросклеротична

б) гіпертонічна

в) венозна

г) змішана

2. Стадії

а) помірно виражена (I)

б) виражена (II)

в) різко виражена (III)

Церебральний атеросклероз (хронічні порушення мозкового кровообігу) - початкові прояви недостатності мозкового кровообігу та дисциркуляторна енцефалопатія 1-и 2 стадії).

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: анамнез захворювання, вегето-судинні й когнітивні порушення, розлади в емоційно-вольовій сфері.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі, цукор крові.

Додаткові: аналіз крові на (бета)-ліпопротеїди, холестерин, коагулограма.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електрокардіографія.

Додаткові: реоенцефалографія.

Консультації: невропатолога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: покращення церебрального кровообігу та нормалізація артеріального тиску, покращення когнітивних функцій, зменшення метаболічних та гіперкоагуляційних зсувів, антиоксидантний ефект.

Санаторний режим: II

Дієта N 15;

Кліматотерапія: I режим, аеротерапія, повітряні ванни, сонячні ванни тільки в зоні розсіяної радіації;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова, малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: йодо-бромні, кисневі, вуглекислі, солоно-хвойні, радонові, сірководневі ванни. Лікувальні душі низького тиску.

Апаратна фізіотерапія. Преформовані фізичні фактори використовують диференційовано з урахуванням провідних клінічних проявів:

При астено-невротичних порушеннях:

- електросон або електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана або 90-120 Гц. Тривалість впливу - 30-60 хв. Курс лікування - 15-20 процедур щодня або через день;

- трансорбітальний або ендоназальний електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду. Сила струму - 0,5-2 мА. Тривалість впливу - 15-25 хв Курс лікування - 15-25 процедур, щодня;

- анодна гальванізація комірної зони (комір по Щербаку). Сила струму - 6-16 мА. Тривалість впливу - 6-16 хв. Курс лікування - 10-15 процедур, щодня;

- ІНФІТА-терапія за седативною схемою.

- аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-12 хв, курс лікування 15-20 процедур, щодня.

При депресивному синдромі:

- неселективна хромотерапія. 5000 лк, 30 хв, курс лікування 15 процедур, щодня;

- електрофорез 2% кофеїну, 5% літію ендоназально за схемою;

- аерофітотерапія тонізуючими препаратами (ефірними маслами гвоздики, жасмину, ірису, лаванди, лавру, розмарину, полину, горобини, смородини, шавлії та ін.) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01. Тривалість процедури 8-12 хв, курс лікування 15-20 процедур, щодня.

При головному болі, ангіоспастичних реакціях:

- транскраніальна електроаналгезія низькочастотна (100 імп с^-1 ) або високочастотна (1000 імп с^-1 ). Сила струму - до відчуття поколювання та безболісної вібрації під електродами, 20-40 хв, курс лікування 10 процедур, через день;

- гальванізація шийних симпатичних вузлів, електрофорез речовин місцевоанестезуючої, спазмолітичної дії (новокаїн, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфілін, нікотинова кислота та ін.) на ці ж зони. Сила струму - до 3-5 мА. Тривалість впливу - 10-15 хв, курс лікування - 10-15 процедур, щодня;

- ультратонотерапія комірної зони. Грибоподібний електрод, доза мала або середня (4-6 риси шкали), 5-10 хв, курс лікування 10-15 процедур, щодня.

При артеріальній гіпертензії:

- дециметрові хвилі паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта або на ділянку проекції нирок контактно чи з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 10-15 хв, 10 процедур на курс лікування, щодня або через день;

- електрофорез речовин гангліоблокуючої або спазмолітичної дії (ганглерон, бензогексоній, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфилін та ін.) за очно-потиличною або лобово-потиличною методиками;

- масаж комірної зони 10-15 хв, курс 10-15 процедур;

- нормобарична гіпоксична терапія з вдиханням кисневої суміші з концентрацією кисню з 12,5 до 10%, 3 цикли по 5 хв з 5 хвилинними інтервалами між ними, 10 процедур на курс лікування.

При лікворно-гіпертензійному синдромі:

- ЗмМП на ділянку синокаротидних зон або паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта. Індуктори прямокутні, магнітна індукція 25 мТл, експозиція 15-20 хв, на курс 10-15 процедур;

- дарсонвалізація волосистої частини голови та шийно-комірної зони. Контактно, методом масажу, 10 хв, курс лікування 10-12 процедур;

- електрофорез 2% еуфіліну за комірною методикою.

При паркінсоничному синдромі:

- дециметрові хвилі на шийно-комірну зону або потиличну ділянку. Контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 7-10 хв, 10-12 процедур на курс лікування, щодня або через день;

- ЗмМП паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта. Індуктори прямокутні, магнітна індукція 25 мТл, експозиція 15-20 хв, курс лікування 10-15 процедур, щодня;

- ЕП УВЧ (27,12 МГц) бітемпорально або за лобово-потиличною методикою. Конденсаторні пластини діаметром 10 см із зазором 2-3 см, слабкотеплова доза, 7-12 хв, курс лікування 10-12 процедур, щоденно;

- СМТ паравертебрально у ділянці C_III -T_I та T_IX -L_I, III-IV роди роботи по 5 хв, частота модуляції 80-30 Гц, глибина 50-100%, курс лікування 15-20 процедур, щоденно;

- електрофорез йоду за очно-потиличною або комірною методиками, курс лікування 12-15 процедур, щодня;

- масаж комірної зони, курс лікування 12-15 процедур, щодня.

Для зменшення метаболічних та гіперкоагуляційних зсувів, надання антиоксидантного ефекту:

- електрофорез йоду з 5% розчину йодиду калію, 10% ацетилсаліцилової кислоти у водному розчині 25-50% диметилсульфоксиду за методиками загальної дії;

- озонотерапія: внутрішньовенне крапельне введення 400 мл озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 800-1200 мкг/л, N 8-10 через день;

- надвенне освічування інфрачервоним лазерним випромінюванням. Вихідна потужність 20 мВт, частота імпульсів 10 Гц, тривалість опромінювання 20 хв, курс лікування 10 процедур, щодня;

- лазерний душ. t 36-37 град.С, тривалість 10 хв, курс лікування 10-12 процедур, щодня.

Термін санаторно - курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення вегетативних, емоційних та когнітивних порушень, нормалізація АТ.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
наслідків цереброваскулярних хвороб

Шифр по МКХ-10: I69

Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу (Шмідт Е.В.,1985):

А. Минущі порушення мозкового кровообігу

1. Транзиторні ішемічні атаки

2. Гіпертензивні кризи

Б. Геморагічний інсульт (нетравматичний крововилив)

1. Паренхіматозний крововилив

2. Внутрішньошлунковочковий крововилив

3. Субарахноїдальний крововилив

4. Субдуральний крововилив

5. Екстрадуральний крововилив

6. Змішані форми крововиливів

В. Ішемічний інсульт

1. Емболічний

2. Тромботичний

3. Гемодинамічний

4. Мікроциркуляторний - лакунарний

5. Неуточнений

Г. Характеристика клінічних синдромів та ступінь вираженості

1. Суб'єктивна симптоматика (без загальномозкових неврологічних симптомів).

2. Органічна мікросимптоматика без симптомів випадіння функцій

3. Рухові порушення

4. Розлади чутливості

5. Порушення функції органів почуттів

6. Вогнищеві порушення вищих кіркових функцій

7. Епілептичні приступи (генералізовані, вогнищеві)

8. Зміни інтелекту, пам'яті, емоційно-вольової сфери

9. Психопатологічні симптоми

10. Інші

Показання для санаторно-курортного лікування (Г.М. Пономаренко, 1999):

1. Транзиторна ішемія ("малий інсульт" без повторних кризів і гіпертонічної хвороби II-III стадії через 3-4 місяці після нападу).

2. Минущі порушення мозкового кровообігу, ангіодистонічні церебральні кризи, які протікають з вогнищевою органічною симптоматикою, яка регресувала на протязі однієї доби, не раніше 2 тижнів від розвитку захворювання.

3. Наслідки субарахноїдального, субарахноїдально-паренхіматозного крововиливу не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії.

4. Наслідки внутрішньомозкового крововиливу (геморагічного інсульту) не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії і потреби оперативного втручання.

5. Наслідки закупорки або стенозу церебральних магістральних артерій, мозкових артерій (інфаркту мозку) у відновлювальному періоді не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії.

6. Форми ішемічних інсультів з помірно й не різко вираженою вогнищевою органічною неврологічною симптоматикою, яка регресувала повністю або частково на протязі 1-2 тижнів.

7. Стан після операцій на магістральних артеріях шиї й голови або екстра/інтракраніальних анастомозів без залишкових післяопераційних ускладнень або з вогнищевою органічною неврологічною симптоматикою, яка регресувала повністю або частково на протязі 2 тижнів, не раніше 6 тижнів після операції.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: анамнез захворювання, вегето-судинні й когнітивні порушення, порушення у емоційно-вольовій сфері, дизартричні і рухові розлади.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі, цукор крові.

Додаткові: аналіз крові на (бета)-ліпопротеїди, холестерин, коагулограма.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електрокардіографія, електроміографія при рухових порушеннях (парези).

Додаткові: реоенцефалографія, електроенцефалографія

Консультації: невропатолога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: покращення церебрального кровообігу, нормалізація артеріального тиску, покращення когнітивних процесів, зменшення метаболічних та гіперкоагуляційних зсувів, покращення або відновлення рухових функцій.

Санаторний режим: II;

Дієта: N 15;

Кліматотерапія: I режим, сонячні ванни тільки у зоні розсіяної радіації;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: йодо-бромні, кисневі, вуглекислі, солоно-хвойні, радонові ванни. Лікувальні душі низького тиску.

- при рухових порушеннях у постінсультних хворих не раніше 6 міс від розвитку захворювання на спастичні м'язи можливе застосування грязьових аплікацій за мітігірованими методиками (t 40-42 град.С, 20-30 хв, через день, 8-12 процедур на курс);

Апаратна фізіотерапія. Преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на патологічне вогнище з метою покращення кровопостачання мозку й надання нейропротекторного впливу, на рефлекторно-сегментарні ділянки та зони загальної дії, а також безпосередньо на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій.

Для дії на патологічне вогнище з метою покращення кровопостачання мозку й надання нейропротекторного впливу застосовують:

- змінне магнітне поле на ділянку голови (зона кровопостачання середньої мозкової або хребцевої артерії), циліндричні або прямокутні індуктори, струм синусоїдальної форми, безперервний режим, інтенсивність 25-35 мТл, 15 хв, щодня, 12 процедур на курс лікування;

- дециметрові хвилі на ділянку ураженого судинного басейну голови контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 10-15 хв, щодня або через день, 10 процедур на курс;

- магніто-лазерно-ультразвукова терапія за методиками багаторівневої дії від апаратів серії "МИТ". Диференційовано з урахуванням провідних клінічних проявів.

При астено-невротичних порушеннях:

- електросон або електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана або 5-20 Гц. Тривалість впливу - 30-40 хв Курс лікування - 12-15 процедур щодня або через день;

- трансорбітальний або ендоназальний електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду. Сила струму - 0,5-2 мА. Тривалість впливу - 15-25 хв. Курс лікування - 15-25 процедур, щодня;

- ІНФІТА-терапія за седативною схемою.

При головному болі, ангіоспастичних реакціях:

При артеріальній гіпертензії:

- масаж комірної зони 10-15 хв, щодня, 15 процедур на курс лікування.

При порушеннях мовних функцій (дизартрії):

СМТ на під'язичні м'язи - III-IV РР, частота модуляцій 50-100 Гц, глибина 25-75%, 5-10 хв, N 10 на курс лікування.

Для покращення або відновлення рухових функцій:

- для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

найбільш ефективною є електростимуляція м'язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 15 процедур на курс лікування;

електрофорез дибазолу з 0,5% розчину за поздовжньою методикою на паретичні кінцівки, 20 хв, щоденно, на курс - 10-15 процедур;

кріодія на спастичні м'язи. На спастичні м'язи накладають поліетиленові пакети з льодом, експозиція 5-10 хв, щодня, на курс 15-20 процедур або локальна гіпотермія м'язів проводиться за допомогою ультратермостата, вода з температурою 0 -+ 2 град.С циркулює по спеціальних манжетах, закріплених на м'язах, експозиція 15-20 хв;

парафінові або озокеритові аплікації на спастичні м'язи або у вигляді "рукавичок", "шкарпеток", температура 48-50 град.С, 20-30 хв, через день, 10-15 процедур на курс лікування;

місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок температурою 37-38 град.С, 20 хв, через день;

диференційований масаж паретичних кінцівок, 10-15 хв.

При постінсультних артропатіях:

- дарсонвіалізація або ультратонотерапія ураженого суглоба. Експозиція 10-15 хв на поле, на курс 10-15 процедур; щодня або через день;

- ультразвук або ультрафонофорез анальгіну (5-10% мазь), гідрокортизону (5-10% мазь), трилону Б (5% мазь). Методика лабільна, безперервний режим, потужність 0,2-0,4 Вт/кв.см, від 3-6 до 6-10 хв, на курс 10-15 процедур;

- дециметрохвильова терапія на ділянку ураженого суглобу. Дистанційна або контактна методика, слабкотеплова потужність, 10-12 хв, щоденно або через день, 10-12 процедур на курс лікування.

Для зменшення метаболічних та гіперкоагуляційних зсувів, надання антиоксидантного ефекту:

- лазерний душ t 36-37 град.С, тривалість 10 хв, курс лікування 10-12 процедур, щодня.

Термін санаторно-курортного лікування 18-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення вегетативних, емоційних та когнітивних порушень, нормалізація АТ, поліпшення рухових функцій.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування мігрені

Шифр по МКХ-10: G43

G43.0 Мігрень без аури (звичайна мігрень)

G43.1 Мігрень з аурою (класична мігрень)

G43.2 Мігренозний стан

G43.3 Мігрень з ускладненнями

G43.8 Інша мігрень

G43.9 Мігрень, не уточнена

Міжнародна класифікація мігрені (1988):

1. Без аури

2. З аурою

2.1. З типовою аурою ("класична", офтальмічна мігрень)

2.2. Із тривалою аурою (тривалість одного або більше симптомів аури від 60 хв до 7 сек.)

2.3. Сімейна геміплегічна

2.4. Базилярна (мігрень основної артерії)

2.5. Мігренозна аура без головного болю

2.6. З аурою, що почалася гостро

3. Офтальмоплегічна

4. Ретинальна

5. Періодичні синдроми дитячого віку, які можуть бути попередниками мігрені або сполучуватись із нею.

6. Ускладнення мігрені:

6.1. Мігренозний статус

6.2. Мігренозний інсульт

7. Мігренозні розлади, які не підпадають під вище перераховані критерії

Показання для санаторно-курортного лікування: Різні форми мігрені без частих нападів.

Діагностика на санаторному етапі*

Для діагностики мігрені без аури Європейським товариством з вивчення головного болю запропоновані наступні критерії: 1) як мінімум 5 приступів головного болю по типу мігрені; 2) тривалість приступів від 4 до 72 годин; 3) головний біль має по меншій мірі 2 з наступних ознак: однобічна локалізація головного болю; пульсуючий характер; середня або значна інтенсивність головного болю, яка знижує під час приступу активність хворого; посилення головного болю під час монотонної праці або при ходінні; 4) наявність по меншій мірі однієї з наступних супутніх ознак: нудота, блювота, світло- та звукобоязливість.

Критеріями діагнозу мігрені з аурою є: 1) як мінімум 2 характерних нападу; 2) мігренозні напади мають наступні характеристики: а) повна зворотність симптомів аури, які свідчать про фокальну церебральну кіркову та/або стовбурову дисфункцію; б) жоден з симптомів аури на триває більш ніж 60 хвилин; в) тривалість "світлого" проміжку між аурою та початком головного болю - менше ніж 60 хвилин.

Крім того, при діагностиці мігрені припускається наявність хоча б однієї з наступних обставин: 1) історія хвороби та дані об'єктивного огляду дозволяють виключити іншу форму головного болю; 2) історія хвороби та дані об'єктивного огляду дозволяють припустити наявність іншої форми головного болю, але вона виключена після детального обстеження; 3) у пацієнта, окрім нападів мігрені, є інший вид головного болю, але приступи мігрені є самостійними і не пов'язані з ним за часом виникнення.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі, цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: реоенцефалографія, електроенцефалографія

Консультації: невропатолога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: нормалізація тонусу симпатичної нервової системи, у першу чергу її надсегментарних відділів, покращення церебрального кровообігу та нормалізація артеріального тиску, антиоксидантний ефект, седативний вплив. Фізичні фактори використовуються переважно у позанападовому періоді мігрені.

Санаторний режим: II

Дієта: N 15

Кліматотерапія: I режим, аеротерапія, повітряні ванни, сонячні ванни тільки в зоні розсіяної радіації;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова, малогрупова або індивідуальна);

Психотерапія;

Бальнеотерапія: йодо-бромні, кисневі, вуглекислі, солоно-хвойні, радонові ванни, лікувальні душі низького та середнього тиску;

Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні фактори використовують для надання седативного впливу й нормалізації функціонального стану центральних відділів вегетативної нервової системи:

- транскраніальна електроаналгезія низькочастотна (100 імп с^-1) або високочастотна (1000 імп с^-1). Сила струму - до відчуття поколювання та безболісної вібрації під електродами, 20-40 хв, курс лікування 10 процедур, через день;

- діадинамічні струми на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів. Електроди діаметром 3 см, ДН, 3-5 хв, сила струму - до відчуття помірної вібрації (5-8 мА), зліва й справа. Потім малими локальними електродами діють на ділянку скроневих артерій - КП, 3-5 хв, сила струму - до відчуття помірної вібрації (3-5 мА). Курс лікування 8-10 процедур;

- СМТ на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів або паравертебрально на ділянку проекції шийних-верхньогрудних сегментів хребта (С₄ -Д₂). Режим перемінний, рід роботи I, частота 150 Гц, глибина модуляції - 75%; рід роботи III, частота - 70 Гц, глибина модуляції - 75%, тривалість посилань 2-3 с, сила струму - до відчуття помірної вібрації (8-12 мА) по 3-5 хв кожним родом роботи. Дію проводять почергово зліва й справа;

- дарсонвалізацію волосистої частини голови й комірної зони. Тривалість дії - 5-8 хв. Курс лікування - 10-15 процедур, щоденно або через день;

- ультратонотерапію шийно-комірної зони. Положення перемикача - 6-8. Курс лікування - 10-15 процедур щоденно або через день;

- електричне поле УВЧ на комірну зону. Конденсаторні пластини розташовують тангенціально у ділянці нижньошийних-верхньогрудних сегментів (С₄ -Д₂). Доза слабкотеплова (похідна потужність - 40 Вт). Тривалість дії - 10 хв. Курс лікування - 8-10 процедур, щодня;

- дециметровохвильова або сантиметрохвильова терапія на комірну зону. Контактно або з повітряним зазором, потужність слабкотеплова, тривалість дії - 7-10 хв, курс лікування - 8-10 процедур, щоденно;

- лазерне випромінювання на точки акупунктури. Інтенсивність (ЩПМ) - 1-2 мВт/кв.см, експозиція - 1-2 хв на точку. Курс лікування - 10-15 процедур, щоденно;

- УФО комірної зони в еритемних дозах, починаючи з 2-3 біодоз і збільшуючи інтенсивність на 1 біодозу при наступних опромінюваннях. Курс лікування - 4-5 опромінювань через день або 2 дня на третій;

- грязьові аплікації на комірну зону. Температура грязі - 38-40 град.С. Тривалість дії - 20 хв, курс лікування - 10-15 процедур щоденно або через день;

- електрофорез 10% ацетилсаліцилової кислоти у водному розчині 25-50% диметилсульфоксиду за методиками загальної дії;

- озонотерапія. Внутрішньовенне крапельне введення 400 мл озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 800-1200 мкг/л, N 8-10 через день;

- аерофітотерапія ефірними маслами ромашки, меліси за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-12 хв, курс лікування 15-20 процедур, щодня.

- голкорефлексотерапія;

- масаж коміркової зони 10 хв, 10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення частоти мігренозних нападів й їхньої інтенсивності, нормалізація церебрального кровообігу та АТ, зменшення вегетативних та емоційних порушень.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
наслідків черепно-мозкової травми

Шифр по МКХ-10: S06, T90

Систематизована класифікація черепно-мозкової травми (ЧМТ)

(Л.Б. Лихтерман, 1999)

I. Біомеханіка:

1. Ударно-протиударна

2. Прискорення-уповільнення

3. Сполучення

II. Вид ушкодження:

1. Осередкове

2. Дифузійне

3. Сполучене

III. Патогенез:

1. Первинна поразка

2. Вторинна поразка

3. Отримана вперше

4. Повторна

IV. Тип ЧМТ:

1. Ізольована

2. Сполучена

3. Комбінована

V. Характер ЧМТ:

1. Закрита

2. Відкрита непроникаюча

3. Відкрита проникаюча

VI. Важкість ЧМТ:

1. Легка

2. Середньої важкості

3. Важка

VII. Клінічна форма:

1. Струс

2. Вогнищеве забиття мозку:

2.1. легкого ступеня

2.2. середнього ступеня

2.3. важкого ступеня

3. Дифузне аксональне ушкодження мозку

4. Стискання мозку

4.1. внутрішньочерепна гематома

4.2. втиснений перелом

4.3. інші причини

5. Стискання голови

VIII. Клінічна фаза:

1. Компенсації

2. Субкомпенсації

3. Помірної декомпенсації

4. Грубої декомпенсації

5. Термінальна

IX. Період ЧМТ:

1. Гострий (2-10 тижнів залежно від клінічної форми ЧМТ)

2. Проміжний (відбудовний) (до 2-х місяців - при легкої, до 4-х - при середньоважкій, до 6 місяців - при важкій)

3. Віддалений (до 2-х років - при клінічному видужанні, при прогредієнтному плині тривалість необмежена)

X. Наслідки ЧМТ:

1. Рубцево-атрофічне

2. Ліквородинамічне

3. Гемодинамічне

4. Нейродинамічне

5. Інші

Показання для санаторно-курортного лікування (Г.М. Пономаренко, 1999):

1. Наслідки закритих (через 2 місяці) та відкритих (через 5 місяців) травм головного мозку при наявності астенічного, вегето-судинного, гіпоталамічного синдромів без різко вираженої гіпертензії, які не супроводжуються різкими порушеннями в руховій сфері, перешкоджаючими самообслуговуванню та самостійному пересуванню, без епілептичних приступів та психічних порушень.

2. Хворі з наслідками тяжких травм (після контузії, відкритих чи закритих черепно-мозкових травм, хірургічного видалення внутрішньочерепної гематоми) при наявності рухових розладів, але з можливістю самостійного пересування та самообслуговування, через 2 місяці можливо направляти в місцевий санаторій (при відсутності епілептичних та епілептиформних нападів)

3. Хворі після струсу головного мозку через 1 місяць після травми.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: анамнез захворювання, вегето-судинні порушення, порушення у емоційно-вольовій сфері.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електрокардіографія, ехоенцефалографія, електроенцефалографія.

Додаткові: реоенцефалографія, дослідження очного дна.

Консультації: невропатолога, офтальмолога, за показаннями - терапевта.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: розсмоктуюча дія в зоні локалізації травматичного вогнища, зникнення оболонкових симптомів, покращення церебрального кровообігу, нормалізація артеріального тиску, зменшення вегетативних проявів, зменшення рухових порушень.

Санаторний режим: II

Дієта: N 15

Кліматотерапія: I-II режим

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: йодо-бромні, кисневі, перлинні, солоно-хвойні, сірководневі, радонові ванни, лікувальні душі низького та середнього тиску.

Апаратна фізіотерапія: Преформовані фізичні фактори використовують з метою покращення кровопостачання мозку, протизапальної та розсмоктуючої дії, купірування стресової реакції, надання седативної дії, відновлення функціональних і нейродинамічних відношень та порушених функцій диференційовано з урахуванням провідних клінічних проявів:

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

- ІНФІТА-терапія за седативною схемою.

При головному болі, ангіоспастичних реакціях:

- транскраніальна електроаналгезія низькочастотна (100 імп с^-1) або високочастотна (1000 імп с^-1). Сила струму - до відчуття поколювання та безболісної вібрації під електродами, 20-40 хв, курс лікування 10 процедур, через день;

При синдромі вегетативної дистонії з артеріальною гіпертензією:

- масаж комірної зони;

- магнітофорез брому з 10% розчину броміду натрію в ділянку комірної зони, синусоїдальне магнітне поле, безперервний режим, інтенсивність 35 мТл, експозиція 20 хв, на курс 10-12 процедур, щодня або через день;

- нормобарична гіпоксична терапія з вдиханням кисневої суміші з концентрацією кисню з 12,5 до 10%, 3 цикли по 10 хв з 5-хвилинними інтервалами між ними, 10 процедур на курс лікування.

При синдромі вегетативної дистонії з артеріальною гипотензією:

- електрофорез кофеїну з 2% розчину, лiтiю з 5% розчину, кальцiю з 3-5% розчину, вiтамiну B₁ ендоназально за схемою. Сила струму - 0,5-2 мА, тривалiсть дiї - 15-25 хв, курс лiкування - 10-15 процедур, щодня;

- аерофітотерапія тонізуючими препаратами (ефірними маслами гвоздики, жасмину, ірису, лаванди, лавра благородного, розмарину, полину, горобини, смородини, шавлії та ін.) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-12 хв, щоденно, курс лікування 15-20 процедур.

При синдромі вегетативної дистонії з кардиалгією:

- дарсонвалізація або ультратонотерапія ділянки відносної серцевої тупості та зон Захар'їна-Геда грибоподібним електродом - тривалість дії - 5-10 хв, потужність впливу слабка або середня, методика лабільна, на курс лікування - 8-10 процедур, щоденно;

- ЗмМП на ділянку сегментів С_IV -Д_IV паравертебрально, прямокутні індуктори, магнітна індукція - 25 мТл, тривалість дії - 10-15 хв, курс лікування 10-14 процедур, щоденно;

- дециметрохвильова терапія на ділянку відносної серцевої тупості або паравертебрально на ділянку сегментів С_IV -Д_IV, слабкотеплова потужність, тривалість процедури 10-15 хв, 10-15 процедур на курс лікування, щоденно;

- масаж сегментарних зон хребта, точковий масаж - курс лікування - 10-15 процедур, щоденно;

При лікворно-гіпертензійному синдромі:

- дарсонвалізація волосистої частини голови та шийно-комірної зони. Контактно, методом масажу, 10 хв. Курс лікування 10-12 процедур;

- електрофорез 2% еуфіліну за комірною методикою.

При паркінсоничному синдромі:

- дециметрові хвилі на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта або на ділянку проекції нирок. Контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 7-10 хв, 10-12 процедур на курс лікування, щодня або через день;

- ЕП УВЧ (27,12 МГц) бітемпорально або за лобово-потиличною методикою. Конденсаторні пластини діаметром 10 см із зазором 2-3 см, слабкотепловая доза, 7-12 хв. Курс лікування 10-12 процедур, щоденно;

- електрофорез йоду за очно-потиличною або комірною методиками, курс лікування 12-15 процедур, щодня;

- масаж комірної зони, курс лікування 12-15 процедур, щодня.

При гіпоталамічному синдромі:

- ЕП УВЧ (27,12 МГц) бітемпорально або за лобово-потиличною методикою. Конденсаторні пластини діаметром 10 см із зазором 2-3 см, слабкотепловая доза, 7-12 хв, курс лікування 10-12 процедур, щоденно;

- ендоназальний електрофорез новокаїну, вітамину B₁, кальцію.

Сила струму - 0,5-2 мА. Тривалість дії - 15-25 хв. Курс лікування - 10-15 процедур, щодня;

- лазерний душ. t 36-37 град.С, тривалість 10 хв, курс лікування 10-12 процедур, щодня;

- голкорефлексотерапія;

- грязьовий "комір" t 38-42 град.C, тривалість 20 хв, курс лікування 10-12 процедур, щодня;

- масаж комірної зони, тривалість 10-15 хв, курс лікування 10-12 процедур, щодня;

- підводний душ-масаж на комірну зону, вздовж хребта та на кінцівки. Температура 35-37 град.С, тиск 2-3 атм, 20 хв, через день, на курс лікування 12 процедур.

При порушенні функцій руху:

- для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок температурою 37-38 град.С, 20 хв, через день;

диференційований масаж паретичних кінцівок, 10-15 хв, 10-15 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування 18-24 дні.

Показники якості лікування: Зменшення головного болю, вегетативних розладів, поліпшення загального самопочуття, психоемоційної сфери, нормалізація АТ, поліпшення показників ехоенцефалографії і реоенцефалографії.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
наслідків запальних захворювань
центральної нервової системи

Шифр по МКХ-10: G00, G09

Клінічна класифікація інфекційних захворювань нервової системи (Л.О. Бадалян, 1975)

I. Ураження речовини мозку:

Енцефаліт:

1.1. Поліоенцефаліт

1.2. Лейкоенцефаліт

1.3. Паненцефаліт

Мієліт:

2.1. Поліомієліт

2.2. Лейкомієліт

2.3. Поперечний

2.4. Диссемінований

Енцефаломієліт

II. Ураження мозкових оболонок:

Пахіменінгіт:

1.1. Церебральний

1.2. Спінальний

1.3. Цереброспінальний

Лептоменінгіт

2.1. Тотальний

2.1.1. гнійний

2.1.2. серозний

2.2. Арахноїдит

2.2.1. церебральний

2.2.2. спінальний

2.2.3. цереброспінальний

III. Ураження судин мозку (васкуліти):

1. Артеріїт

2. Флебіт

3. Синусит

IV. Ураження периферичної нервової системи:

1. Радикуліт

2. Гангліоніт

3. Фуникуліт

Плексит

Неврит

Поліневрит

V. Ураження вегетативної нервової системи:

1. Гангліонит

2. Трунцит

3. Плексит

4. Неврит

Показання для санаторно-курортного лікування (Г.М. Пономаренко, 1999):

1. Церебральний арахноїдит (конвекситальна й задньочерепна форми) в стадії ремісії через 3-6 місяців після початку захворювання.

2. Залишкові явища після перенесеного кліщового, постгрипозного, вакцинального, ревматичного та інших форм енцефаліту, включаючи гіпоталамічний, вегето-судинний синдроми з рідкими пароксизмами при умові самообслуговування й самостійного пересування.

3. Енцефаліт та мієліт після закінчення гострого періоду не раніше ніж чим через 4 місяці після захворювання при можливості самостійного пересування та самообслуговування, ознаках триваючого відновлення й відсутності розладів функції тазових органів.

Діагностика на санаторному етапі*

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі.

Додаткові: імунний статус, аналіз крові на цукор.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електрокардіографія, ехоенцефалографія.

Додаткові: реоенцефалографія, електроенцефалографія, дослідження очного дна, електроміографія.

Консультації: невропатолога, офтальмолога, за показаннями - терапевта та отоларинголога.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: протизапальна дія, розсмоктуюча дія, покращення церебрального кровообігу, зменшення вегетативних проявів, зникнення оболонкових симптомів, нормалізація артеріального тиску.

Санаторний режим: II;

Дієта: N 15;

Кліматотерапія: I-II режим;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: йодобромні, кисневі, перлинні, солоно-хвойні, сірководневі, радонові ванни. Лікувальні душі низького та середнього тиску.

Апаратна фізіотерапія:

Преформовані фізичні фактори використовують з урахуванням особливостей клінічних проявів:

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

- ІНФІТА-терапія за седативною схемою.

При головному болі, ангіоспастичних реакціях:

- транскраніальна електроаналгезія низькочастотна (100 імп с^-1) або високочастотна (1000 імп с^-1). Сила струму - до відчуття поколювання та безболісної вібрації під електродами, 20-40 хв, курс лікування 10 процедур, через день;

При синдромі вегетативної дистонії з артеріальною гіпертензією:

- дециметрові хвилі паравертебрально на нижньошийні - верхньогрудні сегменти хребта або на ділянку проекції нирок контактно чи з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 10-15 хв, 10 процедур на курс лікування, щодня або через день;

- масаж комірної зони;

При синдромі вегетативної дистонії з артеріальною гипотензією:

- електрофорез кофеїну з 2% розчину, літію з 5% розчину, кальцію з 3-5% розчину, вітаміну B₁ ендоназально за схемою. Сила струму - 0,5-2 мА, тривалість дії - 15-25 хв, курс лікування - 10-15 процедур, щодня;

При синдромі вегетативної дистонії з кардиалгією:

- масаж сегментарних зон хребта, точковий масаж - курс лікування - 10-15 процедур, щоденно;

При лікворно-гіпертензійному синдромі:

- електрофорез 2% еуфіліну за комірною методикою.

При паркінсоничному синдромі:

- електрофорез йоду за очно-потиличною або комірною методиками, курс лікування 12-15 процедур, щодня;

- масаж комірної зони, курс лікування 12-15 процедур, щодня;

При гіпоталамічному синдромі:

- ендоназальний електрофорез новокаїну, вітаміну B₁, кальцію. Сила струму - 0,5-2 мА. Тривалість дії - 15-25 хв. Курс лікування - 10-15 процедур, щодня;

- озонотерапія. Внутрішньовенне крапельне введення 400 мл озонованого фізіологічного розчину с концентрацією озону 800-1200 мкг/л, N 8-10 через день;

- лазерний душ. t 36-37 град.С, тривалість 10 хв, курс лікування 10-12 процедур, щодня;

- голкорефлексотерапія;

- грязьовий "комір" t 38-42 град.C, тривалість 20 хв, курс лікування 10-12 процедур, щодня;

- масаж комірної зони, тривалість 10-15 хв, курс лікування 10-12 процедур, щодня;

При порушенні функцій руху:

- для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок температурою 37-38 град.С, 20 хв, через день;

диференційований масаж паретичних кінцівок, 10-15 хв

- при в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

найбільш ефективною є електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 15 процедур на курс лікування.

електрофорез прозерину з 0,1% розчину, галантаміну з 0,1% розчину на паретичні кінцівки, сила струму 10-15 мА, тривалість процедури 10-20 хв, 10-12 процедур на курс лікування, щоденно або через день;

2-4-камерні гідрогальванічні ванни, сила струму до 10-15 мА, тривалість дії 15-20 хв, 10-15 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: Зменшення головного болю, поліпшення координації рухів, вегетативної та емоційної сфери, зменшення застою на очному дні, нормалізація АТ, поліпшення показників ехоенцефалографії й реоенцефалографії.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
травм спинного мозку

Шифр по МКХ-10:

Травми спинного мозку (шийний відділ - S14, грудний відділ - S24, рівень живота, нижньої частини спини і тазу - S34)

Класифікація хребтово-спинномозкової травми

(А.Ю. Макаров, О.А. Амеліна, 1992):

I. Гострий (тривалістю від декількох днів до 3-4 місяців) період:

1. Відкрита:

1.1. проникаюча

1.2. непроникаюча

2. Закрита:

2.1. з ушкодженням хребта

2.1.1. стабільні переломи

2.1.2. нестабільні переломи

2.2. без ушкодження хребта:

А. За клінічною формою:

1. Струс спинного мозку

2. Забій спинного мозку:

2.1. легкого ступеня

2.2. середнього ступеня

2.3. важкого ступеня

3. Стискання спинного мозку

Б. За локалізацією поразок:

1. Спинного мозку:

1.1. шийного відділу

1.2. грудного відділу

1.3. шийно-грудного відділу

1.4. попереково-крижового відділу

2. Корінців кінського хвоста:

2.1. Із прогресуючими морфологічними змінами:

2.1.1. прогресуюча посттравматична мієлопатія:

2.1.1.1.сирингомієлічний синдром

2.1.1.2. синдром бічного аміотрофічного склерозу

2.1.1.3. синдром спастичної нижньої параплегії

2.1.1.4. синдром дисциркуляторної мієлопатії

2.1.1.5. гостре порушення спинномозкового кровообігу в нижньому артеріальному басейні (рідко)

2.1.2. спінальний арахноїдит

2.1.3. дегенеративно-дистрофічний процес

2.1.3.1. деформація тіл хребців

2.1.3.2. остеохондроз у ділянці уражених сегментів зі стійким корінцевим болючим синдромом

2.1.3.3. деформуючий спондильоз

II. Проміжний (відновний) (тривалість до 1-2 років)

III. Пізній (може тривати необмежено довго):

1. Без компресії спинного мозку:

1.1. із зворотними морфологічними й функціональними зрушеннями

1.2. з необоротними спінальними й корінцевими морфологічними змінами

2. З компресією спинного мозку:

2.1. з необоротними спінальними й корінцевими морфологічними змінами

Показання для санаторно-курортного лікування:

Наслідки травм спинного мозку, кінського хвоста з легкими тетра- або парапарезами, без обмеження самообслуговування й самостійного пересування й грубих порушень функції тазових органів, через 4 місяці після травми або ортопедичної нейрохірургічної операції.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: анамнез захворювання, основні клінічні прояви залежать від рівня ураження спинного мозку (шийний, грудний, поперековий) і полягають у розвитку спастичних або в'ялопаралітичних парезів верхніх або нижніх кінцівок, у порушенні діяльності внутрішніх органів, трофічних порушеннях у суглобах і шкірі, а також у помірних порушеннях функцій тазових органів.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор, імунний статус.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електроміографія, реовазографія верхніх або нижніх кінцівок.

Консультації: невропатолога, лікаря ЛФК, психотерапевта та фізіотерапевта за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: стимуляція механізмів саногенезу захворювання й поліпшення клінічної симптоматики (рухових і сенсомоторних порушень), покращення емоційного стану, імуномодулюючий й антиоксидантний ефект.

Санаторний режим: I-II;

Дієта: N 15;

Кліматотерапія: I режим з обмеженням сонячних ванн;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: загальні сульфідні, радонові, рапні ванни, душі низького й середнього тиску, гідрокінезітерапія в басейні.

Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на уражені відділи хребта та кінцівки, краще у вигляді "трусів" або "штанів"; гальваногрязь; озокеритові або парафінові аплікації.

Масаж: є біологічним чинником стимулювання відновних процесів і має велике значення в даної категорії хворих. Показаний загальний і сегментарний масаж з диференційованим впливом на спастичні й в'ялопаралітичні м'язи.

Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку ураження спинного мозку, а також безпосередньо на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. При порушеннях функцій тазових органів - місцеві впливи на їх проекцію.

Для дії на ділянку проекції ураження спинного мозку застосовують:

- індуктотермію в слабкотепловій дозі (IV-VI щабель), 10-15 хв, щодня або через день на курс 8-10 процедур;

- дециметрові хвилі на зону проекції вогнища поразки спинного мозку контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 10-15 хв, щодня або через день, 10 процедур на курс;

- змінне магнітне поле синусоїдальної форми, безпосередньо на зону проекції спинного мозку, циліндричні або прямокутні індуктори, безперервний режим, інтенсивність 25-35 мТл, 15 хв, щодня, 12 процедур на курс лікування;

- лазеротерапія скануючим лазером на ділянку ураження (площа 350 кв.см), інфрачервоним променем (100 мВт), 12 хв, через день, 15 процедур на курс лікування.

Для дії на уражені кінцівки:

При в'ялих паралічах або парезах кінцівок найбільш ефективною є електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами, режим I, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість п-п 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 15 процедур на курс лікування.

Окрім того, може бути застосований електрофорез 0,1% прозерину, або 4-2-камерні гідрогальванічні ванни.

Окрім того, може бути застосований електрофорез дибазолу або прозерину вздовж хребта й кінцівок, а також диференційований масаж кінцівок, або кріодія на спастичні м'язи.

При порушенні функції тазових органів провідникового типу (гіпертонічні стани) - електрофорез атропіну, електростимуляція, голкорефлексотерапія, магнітотерапія.

При порушеннях функції тазових органів за сегментарним типом (гіпотонічні стани) - електростимуляція (краще трансректально), електрофорез прозерину, голкорефлексотерапія, лазеротерапія.

При нетриманні сечі (гіпотонія сфінктера або детрузора) - електростимуляція, катодна гальванізація, дарсонвалізація методом іскрового розряду.

При астено-невротичних порушеннях:

- анодна гальванізація комірної зони (комір по Щербаку) - Сила струму - 6-16 мА. Тривалість впливу - 6-16 хв. Курс лікування - 10-15 процедур, щодня;

- ІНФІТА-терапія за седативною схемою;

- аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-12 хв, щоденно, курс лікування 15-20 процедур.

При депресивних станах:

- неселективна хромотерапія, 5000 лк, 30 хв, N 15, щоденно;

- електрофорез 2% кофеїну, 5% літію ендоназально за схемою;

Термін санаторно-курортного лікування 24-48 дні.

Показники якості лікування: поліпшення загального стану та рухових функцій.

Протипоказання: різко виражені форми зі значними порушеннями рухових та тазових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
розсіяного множинного склерозу

Шифр по МКХ-10: G35

Класифікація розсіяного множинного склерозу (О.А. Хондкаріан, І.А. Завалішин, 1987):

I. Клінічні форми:

1. Церебральна:

1.1. гіперкінетичний варіант

1.2. очний варіант

2. Спінальна

3. Цереброспінальна

II. Характер перебігу (Американська академія неврології, 2001):

1. Рецидивуючий, затухаючий

2. Первинно прогресуючий

3. Вторинно прогресуючий

4. Прогресивно-рецидивуючий

III. Стадія

1. загострення

2. ремісія:

2.1. коротка

2.1.1. повна

2.1.2. часткова

2.2. тривала

2.2.1. повна

2.2.2. часткова

IV. Ступінь важкості:

1. I

2. II

3. III

4. IV

5. V

V. Варіанти розвитку:

1. Дитячий розсіяний склероз

2. Розсіяний склероз із пізнім дебютом

Класичними клінічними критеріями діагностики розсіяного склерозу є наступні (Shumacher G. et al., 1965):

1) наявність об'єктивних даних про вогнищеве ураження нервової системи;

2) ознаки якнайменше двох окремо розташованих патологічних вогнищ, виявлені на підставі даних неврологічного огляду або анамнезу;

3) неврологічні симптоми, які свідчать про переважне ураження білої речовини головного та (або) спинного мозку, тобто нервових волокон;

4) відповідність клінічних симптомів одній з наступних вимог: а) два епізоди погіршення або більше, розділені періодом не менше 2 міс та тривалістю не менше 24 годин; б) повільне поступове прогресування процесу на протязі якнайменш 6 міс.

5) початок захворювання у віці від 10 до 50 років включно;

6) відсутність інших причин, котрими можна пояснити неврологічні порушення.

МРТ дослідження головного та спинного мозку дозволяє виявити вогнища ураження у 90% випадків розсіяного склерозу. Проте виявлення на МРТ багатовогнищевого ураження білої речовини головного мозку само по собі не є достатньою підставою для діагностики розсіяного склерозу і лише може підтвердити діагноз розсіяного склерозу, який припускається на підставі даних анамнезу та клінічної картини.

Показання для санаторно-курортного лікування: не різко виражені форми без значних порушень рухових, тазових та когнітивних функцій при можливості самообслуговування.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: основні клінічні критерії залежать від форми захворювання - церебральної, спінальної або цереброспінальної і включають помірну органічну симптоматику з руховими порушеннями (спастичні парези, головним чином, нижніх кінцівок), атаксію, інтенційний тремор, ністагм, скандовану мову, підвищення сухожильних рефлексів, зниження або відсутність черевних, наявність патологічних пірамідних знаків., розлади чутливості у кінцівках (оніміння, парестезії), вегетативно-судинну дистонію та емоційно-вольові порушення.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор, імунний статус.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: обстеження очного дна, поля зору на колір, віброчутливість.

Консультації: невропатолога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: стимуляція механізмів саногенезу захворювання й поліпшення клінічної симптоматики - відновлення рухових і сенсомоторних порушень, поліпшення координації рухів, покращення емоційного стану й когнітивних процесів, імуномодулюючий й антиоксидантний ефекти.

Санаторний режим: I-II;

Дієта: N 15;

Кліматотерапія: I режим з обмеженням сонячних ванн;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: загальні ванни, радонові, сірководневі, кисневі, перлинні, хлориднонатрієві, рапні, хвойні, прісні, душі низького й середнього тиску, гідрокінезотерапія.

Пелоїдотерапія:

- при рухових порушеннях (не різко виражений спастичний парез) на спастичні м'язи можливе застосування грязьових аплікацій за мітигірованими методиками (t 40-42 град.С, 20-30 хв, через день, 8-12 процедур на курс) або озокеритових, або парафінових аплікацій;

Апаратна фізіотерапія. Преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку головного або спинного мозку у залежності від клінічної форми захворювання, а також на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. Симптоматична терапія з урахуванням клінічних проявів.

Для дії на область проекції головного й спинного мозку застосовують:

- індуктотермію індуктором - кабелем у вигляді поздовжньої петлі вздовж хребта, або індуктором-диском на комірну зону або на попереково-крижову ділянку D₁₀ -L₃ (зону проекції наднирників). Доза слабкотеплова (IV-VI ступінь), 15-20 хв, щодня або через день, на курс 8-10 процедур;

- дециметрові хвилі на зону проекції головного або спинного мозку контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 10-15 хв, щодня або через день, 10-12 процедур на курс;

- змінне магнітне поле безпосередньо на зону проекції головного або спинного мозку, циліндричні або прямокутні індуктори, синусоїдальної форми, безперервний режим, інтенсивність 25-35 мТл, 15 хв, щодня, 12-15 процедур на курс лікування;

- ультрафонофорез гідрокортизону з 10% гідрокортизонової мазі паравертебрально у ділянці D₁₀ -L₃ . Інтенсивність 0,2-0,4 Вт/кв.см, режим безперервний, 8-10 хв, 10-15 процедур щоденно або через день;

- УФО (ДУФ) хребта по полям: шийний, грудний та попереково-крижовий відділи послідовно, починаючи з 2 біодоз та збільшуючи на 1 біодозу при кожному наступному опромінюванні. Кожне поле опромінюють 4-5 раз, всього 12-15 процедур;

- парафінові (50-55 град.С), озокеритові (48-52 град.С), грязьові (40-42 град.С) аплікації на шийно-комірну зону або ділянку хребта, 20-30 хв, 10-15 процедур щоденно або через день.

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

- електросон або електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана або 5-20 Гц. Тривалість впливу - 30-60 хв Курс лікування - 15-20 процедур щодня або через день;

- ІНФІТА-терапія за седативною схемою.

При порушенні функцій руху:

- для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м'язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 15 процедур на курс лікування;

кріодія на спастичні м'язи. На спастичні м'язи накладають поліетиленові пакети з льодом, експозиція 5-10 хв, щодня, на курс 15-20 процедур або локальна гіпотермія м'язів проводиться за допомогою ультратермостата, вода з температурою 0 -+2 град.С циркулює по спеціальних манжетах, закріплених на м'язах, експозиція 15-20 хв;

грязьові (40-42 град.С), парафінові або озокеритові (48-50 град.С) аплікації на спастичні м'язи або у вигляді "рукавичок", "шкарпеток", 20-30 хв, через день, 10-15 процедур на курс лікування;

місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок температурою 37-38 град.С, 20 хв, через день;

диференційований масаж паретичних кінцівок, 10-15 хв

- при в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 15 процедур на курс лікування;

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: поліпшення загального стану та рухових функцій.

Протипоказання: Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування неврастенії
(гіпер-, гіпостенічної форм
та подразнювальної слабкості)

Шифр по МКХ-10: F48.0

Класифікація (А.М. Свядощ, 1982):

Форми:

1. Гіперстенічна

2. Перехідна (подразнювальної слабкості)

3. Гіпостенічна

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: наявність слабкості, підвищеної втомлюваності, зниженої толерантності до фізичного або розумового навантаження, порушень сну, розладів у емоційно-вольовій сфері, вегетативних розладів.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі.

Додаткові: цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електрокардіографія.

Додаткові: ультразвукове дослідження щитоподібної залози.

Консультації: невропатолога, психотерапевта, голкорефлексотерапевта, фізіотерапевта.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: зменшення або зникнення розладів сну, вегетативних порушень, підвищення витривалості до фізичного й розумового навантаження, нормалізація психоемоційного стану або зменшення розладів у емоційно-вольовій сфері.

Санаторний режим: I-III.

Дієта: N 15.

Кліматотерапія: I-II режим.

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова), ранкова гігієнічна гімнастика, прогулянки.

Фізіолікування: природні й преформовані фізичні фактори використовують диференційовано з метою нормалізації співвідношення збудливо-гальмівних процесів у ЦНС, покращення центральної регуляції вегетативних функцій, надання загальнозміцнюючої дії на організм, зменшення виразності основної клінічної симптоматики: вегетативних розладів, порушень сну.

Бальнеотерапія:

- При гіпостенічній формі неврастенії:

- ванни:

кисневі: концентрація кисню 30-40 мг.л^-1, t 35-36 град.С, тривалість 10-15 хвилин, процедури проводять з перервою на 3-й день, курс 10-20 ванн;

контрастні: почергове занурення хворого у ванни з теплою або гарячою водою t 38-42 град.С на 2-3 хв і у басейн з холодною або прохолодною водою t 10-24 град.С на 1 хв, кількість переходів - 3-6 разів, для отримання тонізуючого ефекту процедуру завершують у басейні з холодною водою з наступним розтиранням тіла, через день, курс 10 процедур;

перлинні: концентрація повітря 50 мг.л, t води 35-36 град.С, тривалість 10-15 хвилин, з переривом на 3-й день, курс 10-20 ванн;

- душі:

струменевий (Шарко): відстань від душової кафедри 3-4 м, t води 34-36 град.С при перших процедурах із поступовим зниженням до 30-28 град.С наприкінці курсу лікування, підвищенням тиску води з 150 до 200 кПа наприкінці курсу, 3-5 хв, щоденно, курс 10 процедур;

- шотландський: почергова дія гарячою (t 38-42 град.С) водою на протязі 30-40 с, а потім холодною (t 20-15 град.С) на протязі 15-20 с з наступним збільшенням різниці температур, тиск 150-200 кПа, 5 хв, курс 10-20 процедур, щоденно;

- циркулярний: з поступовим зниженням t води з t 36-34 град.С при перших процедурах до 25 град.С наприкінці курсу лікування, підвищенням тиску від 100 до 150 кПа, курс 15-20 процедур, щоденно;

- таласотерапія за режимом слабкого холодового навантаження (I), середнього холодового навантаження (II) - при гарній переносності процедури, сильного холодового навантаження (III) - при задовільному стані у другу половину строку лікування.

- При гіперстенічній формі неврастенії та формі подразнювальної слабкості:

- ванни:

хвойні: 50-70 г хвойного екстракту на 200 л прісної води, t води 35-37 град.С, тривалість процедури 12-15 хв, через день або з перервою на 3-й день, курс лікування 15-20 ванн;

йодобромні ванни: мінеральна вода t 35-37 град.С з вмістом іонів йоду не менш ніж 10 мг.л^-1, іонів брому - 25 мг.л^-1, тривалість процедури 10-15 хв, через день, курс лікування 10-15 ванн;

азотні ванни: концентрація азоту 20-23 мг.л^-1 t води 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хв, з перервою на третій день, курс лікування 10-20 ванн.

Апаратна фізіотерапія:

- При гіпостенічній формі неврастенії:

- електрофорез 5% розчину літію йодиду, хлориду, саліцілату, ацетату, сульфату; або 5 мг кавінтону, розчиненого у 1 мл 50% розчину димексиду (з аноду); або 1-2% розчину кофеїну (з катоду), або 2-5% розчину теофілліну на підлуженій (pH 8,5-8,7) воді (з катоду) або 2-5% розчину еуфіліну (з будь-якого полюсу) ендоназально або трансорбітально за Бургіньйоном;

- неселективна хромотерапія з використанням джерел видимого випромінювання SAD, освітленість поверхні обличчя 5000-10000 лк з відстані 50-70 см або лампи АСГТ-01 Штучне Сонце або сенсорних кімнат з джерелами білого та червоного кольорів або іншими сполученнями;

- лікувальний масаж: тривалість масажу однієї зони не більше 10-20 хв, загального - не більше 60 хв, щоденно або через день, курс лікування - 10-15 процедур;

- аерофітотерапія тонізуючими препаратами (ефірними маслами гвоздики, жасмину, ірису, лаванди, полини, розмарину, смородини, чорного перцю, шавлії) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-12 хв, щоденно, курс лікування 15-30 процедур.

При гіперстенічній формі неврастенії та формі подразнювальної слабкості:

- електросонтерапія: частота імпульсів 5-20 Гц, тривалість процедури 20-40 хв, щоденно або через день, курс лікування 15-20 процедур;

- франклінізація 20 кВ, 10-15 хв, курс лікування 10-12 процедур;

- гальванізація головного мозку та сегментарних зон:

загальна гальванізація за допомогою чотирьохкамерних гальванічних ванн: сила струму до 30 мА, тривалість 20-30 хв;

гальванізація коміркової ділянки (гальванічний комір за Щербаком): сила струму 6 мА, тривалість процедури 6 хв, через 1 процедуру силу струму збільшують на 2 мА, тривалість дії на 2 хв, доводячи відповідно до 16 мА та 16 хв;

трансорбітальна гальванізація за Бургіньйоном: сила струму 4-5 мА, тривалість процедури 10-20 хв, через день, курс лікування 10-15 процедур;

ендоназальна гальванізація: сила струму до 2 мА, тривалість процедури 10-20 хв, через день, курс лікування 10-15 процедур;

- електрофорез седативних препаратів: 2-5% розчину натрію (калію) броміду (з катоду) або 2-5% розчину кальцію сульфату або магнію сульфату (з аноду);

- аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-12 хв, щоденно, курс лікування 15-20 процедур.

З метою зменшення виразності вегетативних розладів доцільним є використання методів рефлекторно-сегментарної дії:

при головному болі:

- електрофорез речовин місцевоанестезуючої, спазмолітичної дії: новокаїну або нікотинової кислоти або аскорбінової кислоти за очнопотиличною методикою - сила струму до 3-4 мА, тривалість дії 20-30 хв, або на коміркову зону - сила струму до 10-15 мА, тривалість дії 15-20 хв, курс лікування 15-20 процедур, щоденно або через день;

- дарсонвалізація волосистої частини голови та коміркової зони - тривалість дії 5-8 хв, курс лікування 8-10 процедур, щоденно або через день;

- ультратонотерапія коміркової зони - тривалість дії 5-8 хв, курс лікування 8-10 процедур, щоденно або через день;

- аероіонізація (франклінізація) голови або обличчя - напруга 25-35 кВ, тривалість дії 5-15 хв, курс лікування 10-15 процедур, щоденно;

- масаж голови та коміркової зони, точковий масаж;

- ІНФІТА-терапія за схемою:

------------------------------------------------------------------
|     N процедури     |    Частота (Гц)     |Експозицiя на кожнiй|
|                     |                     |    частотi (хв)    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          1          |     30, 40, 52      |      1, 1, 1       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          2          |     40, 52, 57      |      1, 1, 1       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          3          |     52, 57, 60      |      2, 2, 2       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          4          |     57, 60, 64      |      2, 2, 2       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          5          |     60, 64, 70      |      3, 3, 3       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          6          |     60, 64, 70      |      3, 3, 3       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          7          |     57, 60, 64      |      2, 2, 2       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          8          |     52, 57, 60      |      2, 2, 2       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          9          |     40, 52, 57      |      1, 1, 1       |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|          10         |     30, 40, 52      |      1, 1, 1       |
------------------------------------------------------------------

при болю у ділянці серця:

- дарсонвалізація ділянки відносної серцевої тупості та зон Захар'їна-Геда грибоподібним електродом - тривалість дії 3-5 хв, курс лікування - 8-10 процедур, щоденно;

- ПеМП на ділянку сегментів С₄ -Д₄ паравертебрально, прямокутні індуктори, магнітна індукція - 25 мТл, тривалість дії - 10-15 хв, курс лікування 10-14 процедур, щоденно;

- дарсонвалізація вздовж хребта - тривалість дії - 10 хв, курс лікування - 10-15 процедур, щоденно або через день;

- ультратонотерапія вздовж хребта - тривалість дії - 10 хв, курс лікування - 10-15 процедур, щоденно або через день;

- масаж сегментарних зон хребта, точковий масаж - курс лікування - 10-15 процедур, щоденно;

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення або зникнення розладів сну, вегетативних порушень, підвищення витривалості до фізичного й розумового навантаження, нормалізація психоемоційного стану або зменшення розладів у емоційно-вольовій сфері.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
ураження лицевого нерва (VII черепного нерва)

Шифр по МКХ-10: G51

Класифікація:

G51.0 - параліч Белла

G51.1 - запалення ганглія колінця

G51.2 - синдром Мелькерсона-Розенталя

G51.8 - інші ураження лицевого нерва

За ступенем ураження (з урахуванням виразності клінічних симптомів та даних електрозбудливості):

1) легкий;

2) середньої тяжкості;

3) тяжкий.

По періоду захворювання:

1) гострий період (до 14 днів);

2) підгострий період (до 1 місяця);

3) відновний період (до 3 місяців)

3) хронічна форма захворювання (остаточні явища парезу м'язів, контрактури та патологічні сінкінезії).

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: порушення симетрії обличчя, перекіс обличчя у здоровий бік, симптом Бела, прозопарез.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Реакція Васермана (RW)

- Цукор крові

- Загальний аналіз сечі

- Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, ліпідограма, коагулограма)

Обов'язкові інструментальні дослідження

- реоенцефалограма (РЕГ) або транскраніальна доплерографія головного мозку (ТКДГ)

- електронейроміографія (ЕНМГ)

- КГ, МРТ, ЕхоЕг (за показаннями)

Консультації фахівців: консультація офтальмолога (очне дно), отоларинголога.

Санаторно-курортне лікування *

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення функції нерва та симетрії обличчя.

Дієта: вільна.

Санаторний режим: IV

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика мімічних м'язів активно-пасивна, активна перед дзеркалом, артикуляційна гімнастика (з урахуванням тяжкості процесу, ступеню втрати функції уражених м'язів, наявності ускладнень).

Пелоїдотерапія: Грязьові аплікації на комірцеву зону та уражену половину обличчя в слаботепловій дозі: температура грязі 38-40 град.С, тривалість сеансу 20 хвилин. На курс лікування 10-12-15 процедур, які проводяться через добу або 5 днів в тиждень.

При наявності контрактур грязь накладають на комірцеву зону та здорову половину обличчя в слаботепловій дозі, тривалість процедури 20-30 хвилин, курс лікування 10-12 процедур щоденно або через добу. Можливе використання озокеритових або парафінових аплікацій при температурі 45-50 град. за тією ж методикою.

Бальнеотерапія:

- При наявності під час електродіагностики кількісних змін зі зниженням електрозбудливості або часткової реакції переродження типу А або Б використовують сірководневі мінеральні води. Призначують загальні мінеральні ванни та зрошення обличчя та шиї (при одночасному призначенні зрошення проводиться перед загальною ванною за 40-60 хвилин). Лікувальний вплив проводиться з урахуванням віку хворого, тривалості захворювання та здійснюється у трьох режимах.

1) Режим слабкої дії - концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 0,5-1 атм, температура води 38-39 град.С, тривалість процедури 8-10 хвилин, курс лікування 12-14 процедур.

2) Режим помірної дії - концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 1-1,5 атм, температура води 38-39 град.С, тривалість процедури 12-15 хвилин, курс лікування 12-15 процедур.

3) Режим інтенсивної дії - концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 1,5-2 атм, температура води 39-40 град.С, тривалість процедури 12-15 хвилин, курс лікування 15-20 процедур.

При призначенні тільки зрошень вони проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й. Після процедури зрошення проводяться укутування ураженої половини обличчя пов'язкою з махрового рушника.

- Загальні мінеральні ванни хлоридно-натрієві слабкої концентрації 20-30 г/л, температурою 35-36 град.С, тривалість 12-15 хвилин. Курс лікування - 10-12 ванн через добу або 2 дні підряд з перервою на 3 добу.

- Загальні мінеральні ванни йодобромні концентрацією 50 мг/л натрію йодиду, 125 мг/л калію броміду, температурою 35-37 град.С, тривалість 8-15 хвилин. Курс лікування - 10-12 ванн через добу або 2 дні підряд з перервою на 3 добу.

Апаратна фізіотерапія:

- При наявності контрактур м'язів обличчя або схильності до них на проекційну зону спазмованих м'язів як хворої сторони, так і здорової (де також може бути спазмованість м'язів) назначають ультрафонофорез 5% мазі трилону Б. Методика контактно-лабільна. Режим імпульсний. Інтенсивність звукового потоку 0,2-0,4 Вт/кв.см. Тривалість процедури - 10 хвилин. Курс лікування 10-15 процедур щоденно.

- Електрофорез лідази та нікотинової кислоти полумаскою Бергоньє: лідазу, розведену у буферному розчині, вводять з аноду, який розташовують на ураженій половині обличчя; 1% розчин нікотинової кислоти - з катоду, який розташовують на потилиці. Щільність струму - 0,01 мА/кв.см, тривалість сеансу - 15-20 хвилин. На курс лікування 10 процедур щоденно або через добу.

- Електростимуляція ствола та гілок нерва з використанням СМТ. Перед проведенням електростимуляції необхідно провести електродіагностику (у випадках виявлення кількісних змін зі зростанням електрозбудливості електростимуляцію проводити не слід). Використовуються II (ПП) і III (ПН) роди роботи. Методика однополюсна. Вплив проводиться на мімічні м'язи ураженої половини обличчя. Тривалість процедури залежить від кількості стимулюючих точок і може коливатися від 5 до 30 хв. При легкій ступені ураження тривалість процедури є більшою, при тяжкій - значно коротше. Стимуляція м'яза проводиться 1-2 хвилини з відпочинком 2-3 хвилини. За одну процедуру проводиться 2-3 послідовних зміни. Курс лікування - 15-20 процедур щоденно з попереднім (за 30 хвилин) введенням стимуляторів медіаторного ряду.

Лікування постневритичних контрактур мімічних м'язів:

- Ампліпульстерапія та ультразвукова терапія через добу.

При ампліпульстерапії електроди розміром 2,5 на 2,5 см розміщують: перший на 2 см позаду від кута нижньої щелепи, другий - на 2 см вище першого. Режим перемінний. Рід роботи I (ПМ), частота 150 Гц, глибина модуляцій 50%, 3-5 хвилин, потім IV (ПЧ), частота 70 Гц, глибина модуляцій 75%, 3-5 хвилин. Сила струму - до появи відчуття помірної вібрації (10-12 мА). Вплив по черзі зліва та справа. Курс лікування 8-10 процедур, через добу.

Ультразвукова терапія проводиться випромінювачем площиною 4 кв.см на 2 см позаду від кута нижньої щелепи, по черзі справа та зліва. Інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, режим постійний, тривалість на поле по 5 хвилин. Курс лікування 8-10 процедур, через добу.

Спочатку на область проекції верхніх шийних симпатичних вузлів здійснюється ампліпульстерапія, на слідуючу добу на ці зони діють ультразвуком. Курс лікування 16-20 процедур.

- ДМХ: випромінювач діаметром 10 см фіксують без зазору на шкірі ураженої половини обличчя. У доклінічному періоді контрактури використовують щадну методику впливу: потужність 6-8 Вт, тривалість 7-10 хвилин. У ранньому та пізньому клінічному періоді контрактури - потужність 10-15 Вт, тривалість 10-15 хвилин. Під час процедури у зоні впливу пацієнт відчуває помірне тепло. Курс лікування 10-20 процедур, щоденно.

Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.

Показники якості лікування: поліпшення порушених функцій нерву (зменшення парезу, згладжування асиметрії обличчя), покращення електропроводності нерву.

Протипоказання: гострий період захворювання, наявність контрактур та синкінезій є протипоказом до електротерапії.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
мононейропатій, тунельних синдромів

Шифр по МКХ-10: G54-G59

Класифікація:

G54.0 - Ураження плечового сплетіння (інфраторакальний синдром)

G54.1 - Ураження попереково-крижового сплетіння

G54.2 - Ураження шийних корінців, не класифіковані в інших рубриках

G54.3 - Ураження грудних корінців, не класифіковані в інших рубриках

G54.4 - Ураження попереково-крижових корінців, не класифіковані в інших рубриках

G54.5 - Невралгічна аміотрофія

G54.8 - Інші ураження нервових корінців та сплетінь

G55 - Стискання нервових корінців та сплетінь при хворобах, класифікованих в інших рубриках (при новоутвореннях, ураженнях міжхребцевих дисків, при спонддильозі, дорсопатіях та інших хворобах, класифікованих в інших рубриках)

G56 Мононевропатії верхньої кінцівки:

G56.0 Синдром каналу зап'ястка

G56.1 Інші ураження серединного нерва

G56.2 Ураження ліктьового нерва

G56.3 Ураження променевого нерва

G57 Мононевропатії нижньої кінцівки:

G57.0 Ураження сідничного нерва

G57.1 Парестетична мералгія (синдром бічного шкірного нерва стегна)

G57.2 Ураження стегнового нерва

G57.3 Ураження бічного підколінного нерва (параліч малогомілкового нерва)

G57.4 Ураження серединного підколінного нерва

G57.5 Синдром заплеснового каналу

G57.6 Ураження підошовного нерва (метатарзалгія Мортона)

G57.8 Інші мононевропатії нижньої кінцівки (міжпальцьова неврома нижньої кінцівки)

G57.9 Мононевропатія нижньої кінцівки, неуточнена

G58 Інші мононевропатії:

G58.0 Міжреберна невропатія

G58.7 Множинний мононеврит

G58.8 Інші уточнені невропатії

G58.9 Мононевропатія, неуточнена

G59 - Мононевропатії при хворобах, класифікованих в інших рубриках (діабетична мононевропатія, травматичні та інші)

Мононейропатії мають спільний патогенетично обгрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені захворювання об'єднані у єдиний протокол.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: порушення чи випадіння функції нерву (нижче рівня ураження) - сенсорні та моторні дефекти: в'ялий парез чи параліч м'язів, які інервуються ураженим нервом, гіпорефлексія, вегетативно-трофічні порушення та порушення чутливості у зонах інервації; при тунельних невропатіях - локальна болючість, яка відповідає місцю компресії нервового стовбура, чуттєві та вегетативні порушення у зоні інервації.

Розрізняють такі ступені ураження нерву за Н. Seddon, 1943 (з урахуванням динамічного клінічного спостереження): нейрапраксія - переважне ураження мієлінової оболонки, яке не призводить до загибелі аксону. Найчастіше має місце при компресії нерва чи при травмі легкого ступеню.

Прояви: зниження вібраційної, пропріоцептивної, іноді - тактильної чутливості (больова чутливість страждає значно рідше), а також рухові порушення та парестезії.

Симптоми поступово регресують по мірі відновлення мієліну (може продовжуватися до 6 місяців);

1) аксонотмезіс - переважне ураження чи загибель аксону при збереженні епіневрія, периневрія, ендоневрія та швановських клітин. Виникає при травмі, компресії, розтягуванні нерву.

Прояви: більш виразні рухові порушення, а також порушення чуттєвої та вегетативної функцій нерву.

Відновлення функцій не завжди повне, може продовжуватися на протязі багатьох місяців, іноді рік та більше.

2) нейротмезіс - розрив нерву з перетином аксону та оболонок.

Прояви: повна утрата перелічених функцій нерву. Через 2-3 тижні після розриву нервового стовбура на центральному кінці утворюється травматична неврома.

Прогноз відновлення функцій несприятливий.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові (1 раз у 10 днів)

- Реакція Васермана (RW),

- Цукор крові

- Загальний аналіз сечі

- Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, сечовина, ферменти крові)

Обов'язкові інструментальні дослідження

- рентгенологічне дослідження хребта та кінцівок - за показаннями

- електронейроміографія (ЕНМГ) - за показаннями

- КТ хребта та спинного мозку (за показаннями)

Додаткові інструментальні та лабораторні дослідження, консультації спеціалістів проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців: лікаря-ортопеда (за показаннями)

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення або покращення функції нерва.

Дієта: вільна (при діабетичній невропатії - N 9).

Санаторний режим: II-IV

Кліматотерапія: загальна (аеротерапія, геліотерапія, таласотерапія).

Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально - в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого:

- вправи з посилкою вольових імпульсів до уражених м'язів, які поєднуються з активними рухами у симетричних здорових м'язах з чиненням до них опіру;

- пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності рухів в уражених м'язах;

- активна лікувальна гімнастика з облегшенням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м'язів, дихальними вправами;

- активна лікувальна гімнастика з обтяженням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м'язів, дихальними вправами;

- активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;

- розвиток практичних навичок;

- прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою.

За показаннями - лікування положенням за допомогою підтримуючих пов'язок, шин, лонгет (з метою створення середньофізиологічного положення кінцівок). Вони знімаються для проведення ЛФК та масажу.

Протипоказані як сильне перерозтяження паретичних чи паралізованих м'язів, так і повне розслаблення, укорочення, які призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких контрактур.

Масаж: класичний по загальноприйнятій методиці (назначається при відсутності больового синдрому та набряків ураженої кінцівки); при невральному міодистрофічному синдромі класичний масаж доповнюється рефлекторно-точковим масажем, який включає основні класичні прийоми: погладжування, розтирання, розминання та вібрацію. Тривалість масажу у ділянці локальної болючості підбирається індивідуально: у середньому від 20 секунд до 2-3 хвилин у кожній точці. Сила впливу та тривалість процедури поступово збільшуються від процедури до процедури (в середньому тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В залежності від переносністі кожної процедури, стану хворого крапковий масаж проводять щоденно або через 1-2 дні. На курс лікування призначається від 10 до 15-20 процедур.

Бальнеотерапія: включається у курс лікування у період регресу симптомів у подострій стадії процесу та стадії неповної ремісії захворювання у хворих з рефлекторно-нейром'язовими проявами остеохондрозу хребта і травматично-компресіонними нейропатіями. Вибір бальнеопроцедур різного фізико-хімічного складу повинен базуватися на використанні його основного ефекту. У зв'язку з цим необхідно враховувати стадію патологічного процесу та виразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттєві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання.

- Радонові ванни: надають найбільш виразний болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний кровообіг, стан нервово-м'язового апарату. Застосовують природні та приготовані радонові води з концентрацією радону у ванні 1,5-3 кБк/л; t води 36-37 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; через день; на курс лікування 10-15 процедур.

- Скипидарні ванни: надають гарний болезаспокійливий дефект, релаксуючий, покращують периферійну гемодинаміку. Використовується біла скипидарна емульсія у кількості 30 мл на 200 мл води, t води 37-38 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, які проводяться через день або 2 дні підряд з перервою на 3-й день.

- Сірководневі ванни: надають рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури. Концентрація сірководню - 50-100-150 мг/л; t води 35-37 град.С; тривалість процедури від 8 до 12 хвилин; на курс лікування 12-14 процедур, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день.

Пелоїдотерапія - включається у курс лікування у період регресу симптомів у подострій стадії процесу та стадії неповної ремісії захворювання у хворих з рефлекторно-нейром'язовими проявами остеохондрозу хребта і травматично-компресіонними нейропатіями, при відсутності набряку тканин. Лікувальна грязь накладається на уражені ділянки, або на уражені кінцівки та відповідний сегмент спинного мозку; t грязі 38-40 град.С; тривалість процедури від 15 до 30 хвилин, на курс 10-15 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- СМС (при відсутності М-відгуку при проведенні електродіагностики): роздвоєний електрод площиною по 100 кв.см фіксують паравертебрально на шийно-грудному відділі хребта при ураженні верхніх кінцівок та плечового поясу та на нижньогрудному - поперековому відділі хребта при ураженні нижніх кінцівок. Електрод площиною 150-200 кв.см - розташовують на передній чи задній поверхні передплечій чи гомілок, в залежності від ураження згинальної чи розгинальної групи м'язів. Режим змінний, III ((ПН) та IV (ПЧ) рід роботи, частота модуляцій 30-100 Гц в залежності від ступеню ураження нервово-м'язового апарату, глибина модуляцій 75-100%, сила струму 8-20 мА, тривалість процедури по 5-7 хвилин кожним родом робіт. Курс лікування - 12-15 процедур, щоденно.

- Ультрафонофорез лідази або гідрокортизону: використовуються портативні ультразвукові апарати; один чи два флакони лідази по 64 ОД розчиняють у 1-2 мл 1% розчину новокаїну; суміш за допомогою шприца наносять краплями на зону проекції компресії нервового ствола і розтирають по шкірі, потім наносять невеликий шар вазелінової олії або 1% гідрокортизонова мазь наноситься тонким шаром на шкіру у ділянці впливу та після процедури залишається на шкірі; ультразвуковий випромінювач площиною 4 кв.см, методика контактно-лабільна; режим імпульсний, з тривалістю імпульсів 4-10 мс; інтенсивність 0,1-0,8 Вт/кв.см в залежності від зони дії та стадії захворювання; тривалість дії на поле 5 хвилин; загальна тривалість процедури - до 15 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, щоденно.

- Індуктотермія: при використанні апарату ІКВ-4 індуктор-диск встановлюють на область С_V -D_II при ураженні нервів верхніх кінцівок або D_X -L_II при ураженні нервів нижніх кінцівок, при використанні індуктору-кабелю його навивають на кінцівку у 2-2,5 витка; вихідна міцність (апарату індуктотермії ІКВ-4) - 2-4 ступінь; тривалість процедури - 15-20 хвилин; курс лікування 10-15 процедур, через день.

- Високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (ВІМТ) (апарати АМИТ-01, АВИМП): магнітна індукція 150 мТл на зони ураження (дистальні відділи верхніх та нижніх кінцівок) контактно, лабільна або стабільно; тривалість процедури 5-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10-12 процедур.

- Лазеротерапія: використовують лазерне опромінювання червоного 0,63 мкм та інфрачервоного 0,78 мкм діапазону, доза на проекцію ураженої ділянки 1-3 Дж на кв.см, щоденно, на курс 14-15 процедур.

- Електростимуляція паретичних м'язів: проводиться після електродіагностики (при значному больовому синдромі назначається по мірі його зникнення): малий електрод розташовують на руховій точці ураженого нерва або м'яза, інший електрод площиною 200 кв.см розташовують паравертебрально в зоні відповідних сигментів спинного мозку; при двополюсній методиці 2 електрода площиною 4 кв.см розташовують та фіксують перший - на електроруховій ділянці нерва, а другий - у місці переходу м'яза у сухожилля. Частота впливу варіює від 10 до 0,5 Гц, тривалість імпульсів - від 1000 до 10 мс, перерва між імпульсами у 2-6 разів більш тривала, ніж самий імпульс (чим важче ураження нерву, тим меншими повинні бути частота подразнення та тривалість імпульсу, і тим довшими інтервали між імпульсами); найчастіше застосовують експоненціальну форму імпульсів; електростимуляція кожного м'яза проводиться впродовж 2-8 хвилин, при стомленні м'язу надається відпочинок впродовж 2-3 хвилин; курс лікування до 20-25 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.

Показники якості лікування: зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень) при виконанні спеціальних тестів на провокування цих симптомів - при тунельних синдромах; покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; повне відновлення соціально-побутової активності.

Протипоказання: загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м'язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
поліневропатій та інших уражень
периферичної нервової системи

Шифр по МКХ-10: G61-G64.

Класифікація: G61 - Запальна поліневропатія:

G61.0 - Синдром Гійєна-Барре - гострий (після-) інфекційний поліневрит

G61.1 - Сироваткова невропатія

G61.8 - Інші запальні поліневропатії

G62 - Інші поліневропатії:

G62.0 - Медикаментозна поліневропатія

G62.1 - Алкогольна поліневропатія

G62.2 - Поліневропатія, спричинена іншими токсичними речовинами

G62.8 - Променева поліневропатія

G63 - Поліневропатія при хворобах, класифікованих в інших рубриках:

G63.0 - Поліневропатія при інфекційних та паразитарних хворобах, класифікованих в інших рубриках

G63.1 - Поліневропатія при новоутвореннях

G63.2 - Діабетична поліневропатія

G63.3 - Поліневропатія при інших ендокринних хворобах та порушеннях обміну речовин

G63.4 - Поліневропатія при недостатності харчування

G63.5 - Поліневропатія при системних ураженнях сполучної тканини

G63.6 - Поліневропатія при інших кістково-м'язових ураженнях

G64 - Інші розлади периферичної нервової системи

Полінейропатії мають спільний патогенетично обґрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені захворювання об'єднані у єдиний протокол.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: порушення чутливості за полінейритичним типом (симетричні множинні дистальні) та рухові порушення (парези за периферійним типом у дистальних відділах кінцівок)

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- реакція Васермана (RW)

- Цукор крові (повторюють у динаміці за показаннями)

- загальний аналіз сечі

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання:

- Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, сечовина, гострофазові показники, печінкові проби, коагулограма, ліпідограма) - за показаннями, з урахуванням етіології захворювання

- Електроміографія (ЕМГ) - за показаннями

Консультації фахівців на предмет визначення спеціальних методик обстеження та лікування (ортопед, лікар ЛФК та інші) проводяться за показаннями на початку лікування, з урахуванням етіології захворювання

Санаторно-курортне лікування *

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення чутливості за полінейритичним типом, покращення загального стану, поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладів, соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Дієта: вільна (при діабетичній поліневропатії - обмеження цукру).

Санаторний режим: II-IV

Кліматотерапія: загальна (аеротерапія, геліотерапія, талассотерапія), в залежності від загального стану хворого.

- пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності рухів в уражених м'язах;

- активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;

- розвиток практичних навичок;

- прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою

Протипоказані, як сильне перерозтяження паретичних чи паралізованих м'язів, так і повне розслаблення, укорочення, які призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких контрактур.

Масаж: класичний стимулюючий по загальноприйнятій методиці (назначається при відсутності больового синдрому та набряків уражених кінцівок, коли на перший план виступають симптоми нервово-м'язового та вегетативного випадіння); доповнюється рефлекторно-точковим масажем, який включає основні класичні прийоми: погладжування, розтирання, розминання та вібрацію, а також лінійним масажем кінцівок в центрострімкому напрямі з використанням тонізуючих прийомів. Сила впливу та тривалість процедури поступово збільшуються від процедури до процедури (в середньому тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В залежності від переносності кожної процедури, стану хворого масаж проводять щоденно або через 1-2 дні. На курс лікування призначається від 10 до 15-20 процедур.

Бальнеотерапія: Вибір бальнеопроцедур різного фізико-хімічного складу повинен базуватися на використанні його основного ефекту. У зв'язку з цим необхідно враховувати стадію патологічного процесу та виразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттєві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання.

- Скипидарні ванни: надають гарний болезаспокійливий ефект, релаксуючий, розсмоктувальну дію, покращують периферійну гемодинаміку. Використовується біла або жовта скипидарна емульсія. Склад білої скипидарної емульсії: 500 мл дистилірованої води, мила дитячого 30 г, саліцилової кислоти 1 г, спирту камфорного 30 мл, скипидару живичного 500 мл. Склад жовтої емульсії: води дистилірованої 200 мл, олії касторової 300 г, гідрату окису калію чи натрію 40 г, кислоти олеїнової 225 мл, скипидару живичного 750 мл. Кількість емульсії на одну ванну (200 л) - 20-60 мл. На першу ванну витрачається 20 мл, на кожну наступну - на 5-10 мл більше. t ванни 36-39 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, які проводяться через добу.

Сульфідні ванни: надають рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури. Досягається седативний ефект, стимулюється виведення з організму продуктів розпаду, зниження рівня цукру в крові, активація обмінних процесів. Концентрація сірководню - 50-100-150 мг/л (1,5; 3; 4,5 ммоль/л); t води 34-38 град.С; тривалість процедури від 5 до 15 хвилин; на курс лікування 10-12 ванн, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день, або через добу. Сульфідні ванни застосовуються у вигляді полу- та загальних ванн.

Пелоїдотерапія - включається у курс лікування у стадії неповної ремісії захворювання, при відсутності набряку тканин. Лікувальна грязь накладається на відповідні сегментарні зони та на кінцівки, або тільки на кінцівки у вигляді високих рукавичок, брюк, шкарпеток; t грязі 40-44 град.С; тривалість перших процедур 10-15 хвилин, при гарній переносності їх збільшують до 20-30 хвилин, на курс 10-15 процедур, через добу.

Апаратна фізіотерапія:

- СМС на дистальні відділи кінцівок та відповідний сегмент хребта: роздвоєний електрод площиною по 100 кв.см фіксують паравертебрально на шийно-грудному відділі хребта або на нижньогрудному - поперековому відділі хребта. Другий електрод площиною 150-200 кв.см - розташовують на дистальних відділах кінцівок. Режим змінний, III (ПН) та IV (ПЧ) рід роботи, частота модуляцій 30-100 Гц в залежності від ступеню ураження нервовом'язового апарату, глибина модуляцій 75-100%, сила струму 8-20 мА, тривалість процедури по 5-7 хвилин кожним родом робіт. Курс лікування - 12-15 процедур, щоденно.

- Електрофорез новокаїну по методиці Вермеля: електрод площиною 300 кв.см розташовують в міжлопатковій зоні та з'єднують з катодом; другий роздвоєний електрод площиною по 150 кв.см розташовують на ікроножних м'язах та з'єднюють з анодом; прокладку під анодом змочують 1-5% розчином новокаїну; щільність струму 0,1 мА/кв.см. Тривалість процедури 15-30 хвилин. Курс лікування - 10-15 процедур, щоденно.

- Ультрафонофорез лідази або гідрокортизону: використовуються портативні ультразвукові апарати, з озвучуванням спочатку паравертебральної зони проекції шийних та поперекових симпатичних вузлів, в подальшому - дистальних відділів кінцівок; один чи два флакони лідази по 64 ОД розчиняють у 1-2 мл 1% розчину новокаїну; суміш за допомогою шприца наносять краплями на зону проекції ураження і розтирають по шкірі, потім наносять невеликий шар вазелінової олії або 1% гідрокортизонова мазь наноситься тонким шаром на шкіру у ділянці впливу та після процедури залишається на шкірі; ультразвуковий випромінювач площиною 4 кв.см, методика контактно-лабільна; режим імпульсний, з тривалістю імпульсів 4-10 мс; інтенсивність 0,2 Вт/кв.см; тривалість дії на поле 3-5 хвилин; потім на дистальні відділи кінцівок у безперервному режимі, інтенсивність 0,4-0,6 Вт/кв.см з тривалістю дії на поле 5 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, щоденно.

- Індуктотермія: при використанні апарату ІКВ-4 індуктор-диск встановлюють на область С_V -D_II при ураженні нервів верхніх кінцівок або D_X -L_II при ураженні нервів нижніх кінцівок, при використанні індуктору-кабелю його навивають на кінцівку у 2-2,5 витка; сила анодного струму 4-6 ступінь (апарат ІКВ-4); тривалість процедури - 10-15 хвилин; курс лікування 10-15 процедур, щоденно або через добу.

- Високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (ВІМТ) (апарати АМИТ-01, АВИМП): магнітна індукція 150 мТл на зони ураження (дистальні відділи верхніх та нижніх кінцівок) контактно, лабільно або стабільно; тривалість процедури 5-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10-12 процедур.

- Електростимуляція паретичних м'язів: проводиться після електродіагностики (при значному больовому синдромі назначається по мірі його зникнення): малий електрод розташовують на руховій точці ураженого нерва або м'яза, інший електрод площиною 200 кв.см розташовують паравертебрально в зоні відповідних сигментів спинного мозку; при двополюсній методиці 2 електрода площиною 4 кв.см розташовують та фіксують перший - на руховій точці нерва, а другий - у місці переходу м'яза у сухожилля. Перше поле: локтьовий розгинач пальців - загальний розгинач пальців. Друге поле: малогомілковий нерв - передній великогомілковий м'яз. Третє поле: малогомілковий нерв - довгий малогомілковий м'яз. Четверте поле: передній великогомілковий м'яз - короткий розгинач пальців. В залежності від ураження певних груп м'язів проводиться їх електростимуляція. Частота впливу варіює від 10 до 0,5 Гц, тривалість імпульсів - від 1000 до 10 мс, перерва між імпульсами у 2-6 разів більш тривала, ніж самий імпульс (чим важче ураження нерву, тим меншими повинні бути частота подразнення та тривалість імпульсу, і тим довшими інтервали між імпульсами); найчастіше застосовують експоненціальну форму імпульсів; електростимуляція кожного м'яза проводисться впродовж 2-8 хвилин, при стомленні м'язу надається відпочинок впродовж 2-3 хвилин; курс лікування до 20-25 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.

Показники якості лікування: зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень); покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Протипоказання: загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання та 3-4 місяця після нього, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м'язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клінічні протоколи
санаторно-курортного лікування
захворювань вуха

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
хронічного середнього отиту (ХГСО)

Шифр за МКХ-10: H66.0 (H66.1; H66.2)

Класифікація хронічного середнього отиту (І.І. Потапова, 1961)

I. Мезотімпаніт - H66.1 (тубарний тимпаніт - ушкодження слизової оболонки барабанної перетинки. Локалізація - передній, задній, субтотальний.)

II. Епітімпаніт H66.2 (епітімпанальний, холестеатомний та каріозно-грануляційний процес).

III. Мезоепітімпаніт - (тотальний тимпаніт, ушкодження слизової оболонки барабанної порожнини з холестеатомним і каріозно-грануляційним процесом).

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: зниження слуху, перфорація барабанної перетинки, в анамнезі гнойотеча з вуха, оперативне лікування.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторюються один раз в 10 днів).

Обов'язкові інструментальні дослідження

- електрокардіографія

- рентгенографія скроневої кістки, за наявності супутніх захворювань - рентгенографія додаткових порожнин носа

- аудіометрія.

- оторінофарінгоскопія.

Додаткові інструментальні та лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за свідченнями.

Санаторно-курортне лікування*

При хронічному мезотімпаниті лікування спрямоване на:

1) Санацію джерел інфекції носоглотки.

2) Відновлення дренажно-вентиляційної здатності слухової труби.

3) Стимуляцію репаративних процесів, підвищення захисних сил організму.

При хронічному епітимпаніті, епімезотимпаніті провідним методом лікування є хірургічний.

Санаторно-курортне лікування при епітимпаніті може бути застосоване для санації осередків інфекції, в післяопераційному періоді для стимуляції репаративних процесів, санації післяопераційної порожнини із застосуванням оптичних засобів.

Дієта хворих на ХГСО - повинна бути збагачена вітаміном D, містити велику кількість кальцію, фосфору.

Санаторний режим II-III ст.

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Рекомендації по зміні стилю життя: показано перебування в умовах УФ радіації.

Пелоїдо і бальнеотерапія:

- Сульфідні ванни - концентрації 100 мг/л, температури 35-36 град.С, по 10 хв, на курс 10-12 ванн на курс;

- Йодобромні, хвойні, перлинні, кисневі ванни температури 36-37 град.С, по 10-12 хв, вуглекислі ванни - концентрації 1,2-1,4 г/л, температури 36-37 град.С, по 10-12 хв, 10-12 ванн на курс, оксигенація.

- Аерація барабанної порожнини киснем по 10 хв, на курс 10-12 процедур.

Апаратна фізіотерапія - показані методи загальної рефлекторної фізіотерапії:

- Регуляція вегетативних функцій нервової системи (УФ-опромінення шийних симпатичних вузлів 2-3 біодози)

- Електрофорез за внутрішньовушною і комірною методиками з розчином кальцію хлориду, нікотинової кислоти, магнію сульфату, ефедрину, пахікарпіну, антипірину (залежно від стану тонусу судин).

- Озонові ванни по 10 хв, на курс 10-12 ванн.

Санація носа, носоглотки, навколоносових пазух, відновлення функції слухової труби:

- УЗ дія області глоткового отвору слухової труби - здійснюється від УЗ-апарата з частотою УЗ-коливань 2640 кГц за допомогою спеціального випромінювача, виконаного у формі вушного катетера. Випромінювач вводять по нижньому носовому ходу і встановлюють у області глоткового отвору слухової труби. Режим дії безперервний, інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, по 5 хв, на курс 10-12 процедур.

- УЗ-аерозолі ендоназально - протеолітичні ферменти - лідаза, ронідаза, кололітін та ін. розчиняють в 5 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або буферного розчину (pH - 5,2) на процедуру, тривалість 10 хв, на курс 15-20 процедур.

- УФ-опромінення слизової порожнини носа і носоглотки (j-S) біодози.

- Опромінення УФ-лазером ендоназально, на курс 7-10 процедур.

- Гальвано - грязь на область навколоносових пазух, привушну область.

- Електростимуляція м'язового апарату слухової труби - фарадизація слухової труби - після попереднього змазування слизової оболонки порожнини носа 2% розчином лідокаїну, електрод у вигляді катетера по нижньому носовому ходу вводять в глотковий отвір слухової труби. Другий електрод поміщають між кутом нижньої щелепи і сосцевидним відростком. Сила струму до відчуття вібрації у вусі, тривалість процедури 3-5 мін, через день, на курс 7-10 процедур.

- Діадинамічні струми, модульовані довгими періодами. Лікування проводять за ендоназально-ендоауральною методикою. Турунди, змочені теплою водою або лікарською речовиною (діадинамофорез), вводять в слуховий прохід і відповідну хворому вуху сторону порожнини носа. Сила струму до відчуття вібрації у вусі, тривалість процедури 5-10 хв, на курс 10-12 процедур).

Дія на привушну область:

- Дарсонвалізація тканин, що оточують вушну раковину (циліндровий електрод, по 6-8 хв, 10-12 процедур).

- УВЧ-індуктотермія на завушну область (зазор 1 см, сила струму з відчуттям слабкого тепла, по 10 хв, 6-8 процедур на курс).

- СМХ-терапія (потужність дії 5-6 Вт, по 10 хв, 5-6 процедур на курс).

- Парафінолікування лікування на привушну область - салфетно-аплікаційний метод: парафін температури 50 град.С, бруд 40-42 град.С, озокерит 40-45 град.С, тривалість процедури 20 хв, на курс 12-15 процедур.)

- Грязелікування. Лікувальна грязь температури 38-40 град.С застосовується у вигляді аплікацій завтовшки 2-3 см, які накладають навколо вушної раковини на 15-20 хв, на курс 12-15 процедур. Грязелікування за "комірною" методикою - грязь накладають на вушну раковину до скуластої кістки, сосцевидного відростка, по бічній поверхні шиї і через плечовий пояс доходить спереду до рівня соска, а позаду до верхнього краю лопатки. Температура грязі та тривалість аплікації підвищується з кожною процедурою (від 38 до 40 град.С і з 10 до 20 хв), після чого залишаються постійними до закінчення курсу лікування (20 процедур).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: поліпшення самопочуття хворого.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клінічні протоколи
санаторно-курортного лікування
захворювань органів дихання

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
бронхоектатичної хвороби

Шифр по МКХ-10: J47

Класифікація бронхоектатичної хвороби: (В.С. Путов, В.Л. Толузаков, Ю.Н. Левашов, 1984; Н.А. Кокосов, 1999

Форма розширення бронхів (бронхоектази):

1. Циліндричні

2. Мішечкові

3. Веретеноподібні

4. Змішані

Клінічний перебіг (форма захворювання):

1. Легка форма;

2. Форма середньої тяжкості;

3. Тяжка форма;

4. Ускладнена

Фаза захворювання:

1. Загострення;

2. Ремісія

Розповсюдженість процесу:

1. Однобічні бронхоектази;

2. Двобічні бронхоектази з визначенням локалізації по сегментах.

Діагностика на санаторно-курортному етапі*

Основні клінічні критерії:

- локалізація ателектазів з бронхоектазами (частіше ліворуч, нижньодольова), зміщення серця в бік пошкодження, притуплення легеневого звуку, різнокаліберні хрипи; без ателектазів часто зустрічаються як ліворуч, так і праворуч.

- рентгенографія: базально розташована тінь трикутникової форми, чітка, навкісна спадаюча тінь, яка зливається з куполом діафрагми, з різким зміщенням органів середостіння, вище затемнення вікарна емфізема.

Критерії переходу до санаторно-курортного етапу реабілітації хворих з бронхоектитичною хворобою:

- зникнення клінічних критеріїв загострення захворювання, у період ремісії - зберігання симптомів ендобронхіту, але менш виражені, зникнення дихальної та серцево-судинної недостатності, або не вище 1 ступеня

- нормалізація гемограми,

- зникнення кровохаркання та виділення гнійної, смердючої мокроти,

- при бронхографії - відсутність загоєння бронхоектазів.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Біохімія крові (СРБ, фібриноген, креатинін, сіалові кислоти, серомукоїд, гаптоглобін, (альфа)-2 та (гама)-глобулін)

- Загальний аналіз сечі

- Загальний аналіз мокротиння

- Бактеріологічне дослідження мокротиння та на БК

Додаткові лабораторні дослідження:

- Чутливість до антибіотиків

- Імунограма

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- Електрокардіографія

- Дослідження функції зовнішнього дихання

- Рентгенологічне дослідження легень

Додаткові інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу: 1) при необхідності продовжувати протизапальну та розсисаючу терапію, 2) нормалізація функціональної активності дихальної системи, 3) корекція змін, що виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіозу), 4) підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого, 6) корекція супутньої патології.

Дієта має бути легко засвоюватись, добре кулінарне оброблена, вітамінізована, яка включає тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: I-III.

Кліматотерапія: клімат морських берегів, лісів.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, теренкур.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж), застосування дихального тренажеру, масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний).

Аеротерапія при t не нижче 10 град.С. Сонячні ванни за слабким режимом.

Морські ванни при t води 20-22 град.С за помірним режимом, теренкур протяжністю 1500 м з кутом підіймання 5-10 град., при відсутності задишки підвищують до 3000 м, кут підіймання 6-12 град.

Аерозольна терапія: з використанням бронхолітичних, антигістамінних, при необхідності муколітичних препаратів (частіше неферментні муколітики - мукосольвин та бікарбонат натрію).

Апаратна фізіотерапія: для оптимізації періоду акліматизації у хворих на ХНЗЛ зі схильністю до вегетативно-судинних порушень, порушеннями у психоемоційній сфері, при схильності до бронхоспазму на санаторно-курортному етапі використовують магнітопунктуру. Для цього на шкіряної поверхні спини, на рівні D_1-2 на відстані 1,5 см від остистих відростків хребта, на якої проектуються точки акупунктури, сегментарно-інерваційно пов'язані з легкими та симпатичною нервовою системою. На ці зони з обох сторін накладають магнітний індуктор, максимальна магнітна індукція - 8,2 мТл, експозиція: по 3 години, щоденно впродовж 10-12 діб;

- загальне УФО;

- при загостренні ЕП УВЧ низької інтенсивності 20-40 Вт на грудну клітину, курсом 8-12 сеансів, тривалістю 10-12 хв;

- на стадії регенерації електрофорез 5% хлориду кальцію.

Термін санаторно-курортного лікування 24 дні.

Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії, запального процесу, зменшення виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.

Протипоказання: бронхоектатична хвороба у стані загострення, з тяжкими та ускладненими формами, амілоїдоз.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 555 від 27.06.2013 )

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
хронічного бронхіту, трахеобронхіту

Шифр по МКХ-10: J41, 42

Класифікація хронічного бронхіту (Н.Р. Палєєва, В.О. Ільченко, Л.М. Царькова 1990, 1991)

1. Характер запального процесу у бронхах.

1.1. Простий (катаральний) бронхіт.

1.2. Гнійний бронхіт з виділенням гнійного мокротиння.

1.3. Слизово-гнійний бронхіт з виділенням слизово-гнійного мокротиння.

1.4. Особливі форми:

1.4.1. Геморагічний бронхіт з виділенням мокротиння з домішками крові.

1.4.2. Фібринозний бронхіт - з виділенням дуже в'язкого мокротиння, збагаченого фібрином, у вигляді слепків дрібних бронхів.

2. Належність та відсутність синдрому бронхіальної обструкції.

2.1. Необструктивний бронхіт.

2.2. Обструктивний бронхіт.

3. Рівень ураження бронхіального дерева.

3.1. З переважним пошкодженням крупних бронхів (проксимальний).

3.2. З переважним пошкодженням дрібних бронхів та бронхіол (дистальний).

4. Перебіг.

4.1. Латентний.

4.2. З рідкими загостреннями.

4.3. З частими загостреннями.

4.4. Безперервно рецидивуючий.

5. Фаза.

5.1. Загострення.

5.2. Ремісія

6. Ускладнення.

6.1. Емфізема легень.

6.2. Кровохаркання.

6.3. Дихальна недостатність.

6.3.1. Гостра.

6.3.2. Хронічна.

6.3.3. Гостра на фоні хронічної.

Ступені тяжкості хронічної дихальної недостатності. I ст. - обструктивні порушення вентиляції при відсутності артеріальної гіпоксемії. II ст. помірна артеріальна гіпоксемія (PaO₂ від 79 до 55 мм рт.ст.). III ст. - виражена артеріальна гіпоксемія (PaO₂нижче 55 мм рт.ст.) або гіперкапнія (PaCO₂ вище 45 мм рт.ст.).

6.4. Вторинна легенева гіпертензія:

6.4.1. Транзиторна стадія.

6.4.2. Стабільна стадія без недостатності кровообігу.

6.4.3. Стабільна стадія з недостатністю кровообігу.

Діагностика на санаторно-курортному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові та сечі

- Загальний аналіз мокротиння

- Бактеріологічне дослідження мокротиння

Обов'язкові інструментальні та функціональні дослідження:

- Електрокардіографія

- Спірографія

- Рентгенологічне дослідження легень

- Проба з фізичним навантаженням

Додаткові лабораторні дослідження:

- бiохiмiчний аналiз кровi: (протеїнограма, альбумiн-глобулiновий коефiцiєнт альбумiн альфа₁ + альфа₂ глобулiни, гаптоглобiн, сiаловi кислоти, сiркомукоїд - дiагностичнi показники), сечовина, креатинiн, бiлiрубiн, аминотрансферази, глюкоза

- Імунограма

Додаткові інструментальні дослідження

- бронхофіброендоскопічне дослідження

- УЗД серця

Інші інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу: 1) запобігання подальшого погіршення бронхолегеневої функції; 2) зниження темпів прогресування дифузного порушення бронхів; 3) корекція дихальної недостатності; 4) підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) зниження частоти загострень захворювання та подовження ремісії; 6) лікування наявних ускладнень; 7) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.

Дієта повинна бути збалансованою, достатньо вітамінізована. Доцільне включення сирих овочів та фруктів, соків. При хронічному бронхіті з підвищеним виділенням мокроти показана збагачена білком дієта, 30-40% жиру рослинного походження.

Санаторний режим: I-III.

Кліматотерапія: клімат морських берегів, лісів, гір.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, теренкур.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису (мати-та-мачухи, багульнику, липи, подорожнику) та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж), масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний). Постуральний масаж протипоказано при виникненні задишки або бронхоспазму. Всі види масажу доцільно проводити після аерозольної терапії.

Аеротерапія при t не нижче 10 град.С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при t води 20-22 град.С за помірним режимом. Теренкур протяжністю 1500 м з кутом підіймання 5-10 град., при відсутності задишки- збільшення протяжності до 3000 м, кут підіймання 6-12 град.

Аерозольна терапія: ультразвукові інгаляції з використанням бронхолітичних, антигістамінних, муколітичних препаратів (мукосальвон, амброксол тощо).

Переважно антисептичний збір лікарських рослин, що стимулює відхаркування: листя подорожника, корінь солодки, листя шавлії, квіти бузина, бруньки сосни.

Переважно бронходилятуючий збір лікарських рослин: листя мати-та-мачухи, трава душиці, корінь солодки, трава багульника.

При наявності бронхоспастичного синдрому необхідно використовувати бронходилятатори, які призначаються із врахуванням добових ритмів бронхіальної прохідності: стимулятори (бета)-адренорецепторів, метилксантини, холінолітики.

Апаратна фізіотерапія: для оптимізації періоду акліматизації у хворих на ХНЗЛ зі схильністю до вегетативно-судинних порушень, порушеннями у психоемоційній сфері, при схильності до бронхоспазму на санаторно-курортному етапі використовують магнітопунктуру. Для цього на шкіряної поверхні спини, на рівні D_1-2 на відстані 1,5 см від остистих відростків хребта вибирають зону сегментарно-інерваційно пов'язану з легенями та симпатичною нервовою системою. На ці зони з обох сторін накладають іплікатори листові магнітофорні (АЛМ-1 ), максимальна магнітна індукція - 8,2 мТл, експозиція: по 3 години, щоденно впродовж 10-12 діб.

Індуктотермія грудинної ділянки, слабкотеплова доза, по 10 хвилин, на курс 10 процедур.

Електрофорез лікарських речовин (хлористий кальцій, йодид калію, цинк, аскорбінової кислити тощо) на область грудної клітки, сила струму 0,08-0,1 мА/кв.см, тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 10-12 процедур.

Спелеотерапія, штучний "соляний клімат", концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/кв.м, тривалість процедури 30 хвилин, на курс 15-20 процедур.

Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90% азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23 град.С, об'ємна швидкість подачі 0,72 куб.м x час^-1 .

Додаткові:

Ультразвукова терапія, лазеротерапія, рефлексотерапія, ароматерапія тощо.

Пелоїдотерапія. Аплікації пелоїду при t 40-38 град.С, на задньобокову поверхню грудної клітки, тривалістю 15-20 хвилин, на курс 12-18 процедур, через день, або з перервою на 3 день.

Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки ззаду, t - 45-50 град.С, тривалість 30 хвилин, на курс 12-15 процедур, з перервою на третій день.

Бальнеотерапія. Хлориднонатрієві ванни, з концентрацією (10-40 г x л^-1), при t 36-38 град.С, тривалість процедури в залежності від концентрації 10 хвилин, на курс 12-15 ванн через день.

Азотні або кисневі ванни, t 35-36 град.С, концентрація азоту 20-23 мг x л^-1, кисню 30-40 мг x л^-1. Тривалість 10-15 хвилин. Процедури проводять з перервою на третій день. На курс 10-20 ванн.

Йодобромні ванни, з вмістом іонів йоду не менше 10 мг x л^-1, а іонів брому 25 мг x л^-1 t 37-38 град.С тривалістю 10-12 хвилин, на курс 8-12 процедур.

Сірководневі ванни здійснюють протизапальну дію. Використовують сірководневу мінеральну воду, яка містить більш ніж 10 мг x л^-1 загального сірководню, тривалість процедури 10-12 хвилин, проводяться через день або два. На курс 12-14 ванн.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення (або зникнення) кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.

Протипоказання: хронічний обструктивний бронхіт у стані загострення, при наявності легенево-серцевої недостатності нижче II стадії.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування хвороб легенів,
що спричинені зовнішніми агентами

Шифр по МКХ-10: J60-J63

Класифікація інтерстиціальних захворювань легень (Reynolds, 1998)

1. Звісної етіології:

Альвеолі, запалення інтерстиція та фіброз

- асбестоз

Альвеоліт, запалення інтерстиція, фіброз + гранулеми

- екзогенний алергічний альвеолі (обумовлено контактом з органічним пилом)

- пневмоконіози (силікоз)

- Берліоз

2. Безвісної етіології

Критерії переходу до санаторно-курортного етапу реабілітації хворих з пневмоконіозами:

- зникнення клінічних симптомів захворювання;

- зникнення дихальної недостатності, або не вище 1 ступеня;

- нормалізація гемограм;

Діагностика на санаторно- курортному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Біохімічне дослідження крові (сіркомукоїд, гаптоглобін, (альфа)₂ і (гама)глобулін, ЛДГ, глікопротеїновий сурфактант A та D, трансамінази, білірубін, критерії які мають діагностичне значення)

- Імунологічне дослідження крові

Додаткові лабораторні дослідження:

- Біохімічний склад конденсату вологи видихуваного повітря (гістамін, серотонін, адреналін, норадреналін, білок, молекули середньої маси, молочна кислота, дієнові кон'югати, АОЗ, показник виділення вологи.

- При бериліозі (шкіряна проба Куртіса, реакція РПГА антитіл до металу)

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- Електрокардіографія;

- Функція зовнішнього дихання;

- При необхідності одноразово проводиться рентгенологічне дослідження легень;

- Вивчення професійного маршруту

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу:

- Підвищення загальної реактивності організму;

- Поліпшення функціонального стану бронхолегеневої системи;

- Поліпшення стану серцево-судинної системи;

- Запобігання прогресування захворювання;

- Корекція супутньої патології.

Дієта має бути легкою до засвоювання, вітамінізована, яка включає тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: I-III

Кліматотерапія: клімат морських берегів, гір, лісів.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК (дихальна гімнастика, звукова гімнастика, заняття у басейні для плавання, дозована ходьба, теренкур, дозована ходьба на лижах, тренування на велоергометрі, пішохідні прогулянки)

Масаж: постуральний дренаж, масаж класичний, сегментарний, самомасаж, на крапки акупунктури.

Апаратна фізіотерапія: УФО 2 рази на рік по 20 сеансів;

Теплі вологі інгаляції сольових (Na гідрокарбонату - 2 г, Na хлориду - 1 г, води дистильованої - 100 г), соляно-лугових розчинів, мінеральної лікувальної або столово-лікувальної води; ці речовини можна комбінувати з розчином фітонцидів, які готують перед застосуванням шляхом розведення в ізотонічному розчині, у співвідношенні 1 : 3, 1-2 рази на добу, впродовж 10-15 діб, 2 курси на рік; інгаляції муколітиків (мукосольвін).

Електрофорез 0,25-5% розчину новокаїну, 2-5% розчину CaCl₂ на грудну клітину, на курс 10 процедур;

При бронхоспастичному синдромі застосовують ультразвук на грудну клітину. Лікування проводять за наступною схемою на 3 зони: перша зона - на паравертебральні ділянки шкіряної поверхні спини, на рівні D_1-12, інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, режим імпульсний, по 2 хв; друга зона - ділянка шостого-сьомого міжребер'я, розпочинаючи від паравертебральної лінії до середньої пахвової лінії, інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, по 2 хв праворуч та ліворуч; третя зона - підключична ділянка від грудино-ключичного зчленовування до плечового суглобу, інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, методика лабільна, спосіб контактний, праворуч та ліворуч, по 1 хв, на курс 10-12 процедур.

Лазеропунктура на БАТ гелій-неоновим лазером АПЛ-1 в поєднанні з ентеросорбцією та еубіотиками. Довжина хвилі 0,632 нм, щільність потоку потужності 5-7 мВт/кв.см, вплив на 8-10 корпоральних та 3-4 аурікулярних точки, тривалість впливу на корпоральну точку 30 сек., на аурікулярну 5 сек., на курс 10-12 сеансів. Основні точки, які використовують: P 1, 5, 6, 7, 11; GI 4, 10, 11, 20; T 14, 20, 19; V 11, 12, 13, 43, 15; R 2, 3; E 13, 15, 36; RP 6; I 22, 21, 17; TR 5; VB 12, 20, 21; аурікулярні точки - 13, 60, 15, 51,82, 101, 102, 55, 31, 29, 34, 71, 78 (в залежності від переважаючих симптомів з чергуванням рецептури).

Для поліпшення оксигенації крові проводять гіпербаричну оксігенацію. Показаннями для гіпербаричної оксігенації: задишка при фізичному навантаженні та у спокої, зниженні швидкісних характеристик дихання більше, ніж на 40%, а також при зниженні PvO не більше ніж 35 мм рт.ст. ( проводять у спеціалізованих 2 санаторіях легеневого профілю).

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення або зникнення кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.

Протипоказання: хворі на пневмоконіози у фазі загострення захворювання, або які супроводжуються легенево-серцевою недостатністю вище 2 ступеня, хронічна рецидивуюча форма тромбоемболії легеневої артерії, бронхоектази, хронічні абсцеси легень при різкому виснаженні хворих, які супроводжуються виділенням гнійного мокротиння та кровохарканням.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
станів після перенесеної пневмонії

Шифр по МКХ-10: J12-J18.

Класифікація пневмоній ("Інструкція про не госпітальну пневмонію у дорослих" відповідно до наказу МОЗ України N 499 від 28.10.2003)

Форма: вогнищева (вогнищева-зливна); сегментарна (полісегментарна); часткова (крупозна); інтерстиціальна.

Локалізація: сторона пошкодження, доля, сегменти.

Перебіг: легкі, середньо тяжкі, тяжкі

Види: позалікарняні; лікарняні; аспераційні; на тлі ІДС.

За ускладненням: пневмонії ускладнені та неускладнені.

Діагностика на санаторно-курортному етапі*

Критерії переходу до другого етапу реабілітації хворих на пневмонію: зникнення клінічних симптомів захворювання; зникнення дихальної недостатності, або не вище 1 ступеня; нормалізація гемограм; рентгенологічна відсутність інфільтративних змін у легенях.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові;

- Загальний аналіз сечі

Додатково: імунологічні та біохімічні дослідження крові (функціональні тести печінки, нирок, глікемія та інші не надають якої-небудь специфічної інформації, однак за наявності відхилень від нормальних значень свідчать про ураження ряду органів/систем, що має певне клінічне і прогностичне значення.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- ЕКГ

- Спірографія

- Рентгенологічне дослідження легень

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу: при необхідності продовження протизапальної та розкисаючої терапії, відновлення дренажної функції бронхолегеневої системи; корекція змін, які виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіоз, зниження функціональної активності органів травлення), очищення організму; підвищення загальної та місцевої реактивності організму; нормалізація фізичного та емоційного потенціалу хворого; корекція супутньої патології.

Дієта: має бути легкою до засвоювання, з доброю кулінарною обробкою, вітамінізована, яка містить тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: клімат морських берегів, гір, лісів.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, дихальна гімнастика, звукова гімнастика, заняття в басейні для плавання, дозована ходьба та біг, тренування на велоергометрі, прогулянки пішки, теренкур, дозована ходьба на лижах, тренування по колу, поступальний дренаж та дренажна гімнастика, масаж класичний та сегментарний, самомасаж, масаж точковий.

Апаратна фізіотерапія. Позиційна аерозольтерапія (репаративна):

а) екстрактів лікувальних пелоїдів (пелоїдин, гумізоль, сік алое або сік каланхое 1,0 мл + 3,0 мл розчину соди; сік подорожника 1 мл + 3 мл 0,5% розчину соди; лізоцим 100 мл у 20 мл фізіологічного розчину, 5% розчин аскорбінової кислоти, вітамінні суміші.

б) бронхолітична: магнію сульфат (1 мл 25% розчину + 3,0 мл води), можливі інгаляції 0,5-1% розчину еуфіліну частіше у вигляді йодованої мікстури, холінолітиків (атровент) 2-4 мл на інгаляцію;

в) мембранстабілізуюча: 0,1% розчин ліпіну, по 5 мл на 1 процедуру, 1 в день.

При затяжному перебігу пневмонії, у випадках збереження хрипів, кашлю: фонофорез гідрокортизону на грудну клітину над проекцією вогнища (1 ампулу розчиняють у 0,2% розчині натрію гідпркарбонату), 8-10 процедур на курс.

- Електрофорез: трипсину, хімотрипсину, мукосольвіну, йоду, міді, кальцію, алое.

- СМВ-терапія, від апарату "СМВ 150-1", "Луч-11", "Луч-3", "Radarmed".

- Індуктотермія

- ДМВ-терапія: від апарату "Ромашка", "Ранет", "Терма", 9-12 Вт, 10 хв, N 10

- КВЧ-терапія апаратом Явь1 - 5,6, Явь1 - 7,1, щільність струму до 10 мВт/кв.см, тривалість сеансу 5-20 хв, N 10-15 на курс, щоденно або через день.

- НВЛОК потім ЛО + ентеросорбенти, ЛО на ділянку 2 межребер'я парастернально, паравертебрально Th_II -Th_IV, надключичні та надниркові ділянки, потужність струму 2-4 Вт, лазер інфрачервоний (0,89-0,85 нм), імпульсного типу "Узор", "Мустанг", "Мілта", "АЛТ-05".

Пелоїдо- та бальнеотерапія, озокеритотерапія.

Радонові купелі: t 36-37 град.С (100 мл концентрованого розчину радону у 200 л прісної води купелі, тривалість процедури 12-15 хвилин, курс лікування 10 купелей)

Пелоїдотерапія аплікаційна: t 38-40 град. (торф'яної), 38-40 град.С (мулистої), тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 10 процедур, які проводяться через день.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу у легенях, значне зменшення або відсутність виділення мокротиння та порушень вентиляції у легенях, зникнення рентгенологічних ознак запалення у легенях.

Протипоказання: пневмонія у стадії загострення, пневмосклероз та пневмоконіози, які супроводжуються легенево - серцевою недостатністю вище II ступеню; хронічна рецидивуюча форма тромбоемболі легеневої артерії; бронхоектази, хронічні абсцеси легень при різкому виснаженні хворих, які супроводжуються виділенням гнійного мокротиння та кровохарканням.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування бронхіальної астми виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 868 від 08.10.2013 )

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
вазомоторного риніту

Шифр по МКХ-10: J30

J30 - Вазомоторний та алергічний риніт

J30.1 - алергічний риніт, спричинений пилком рослин, поліноз

J30.2 - сезонний алергічний риніт

J30.3 - цілорічний хронічний риніт

J30.4 - алергічний риніт не уточнений.

Класифікація

- за формами: нейровегетативна форма, алергічна форма;

- за перебігом: гострий епізодичний, сезонний, персистуючий алергічний риніт

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові дослідження:

- загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

Додатково:

- біохімія крові,

- імунограма,

- бактеріологічний висів із носоглотки,

- КІГ,

- ЕЕГ,

- рентгенограма грудної клітки та придаткових пазух носа.

- алерготестування, визначення титрів антитіл до алергенів.

Консультація фахівців: алерголога, рефлексотерапевта, оториноларинголога, фізіотерапевта.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-III.

Дієта: стіл N 15 або 5.

Руховий режим: ЛФК, дихальна гімнастика, дозована ходьба, теренкур.

Кліматотерапія по I-II режимах.

Аероіонотерапія, аерофітотерапія.

Спелеотерапія, галотерапія по 30-60 хвилин, на курс 15-25 сеансів.

Інгаляції мінеральної води лужної, йодобромної, димедролу на курс до 15 сеансів.

Загальноукріплюючий масаж.

Бальнеотерапія

- Хлоридні натрієві, вуглекислі, сухі вуглекислі, азотні, штучні кисневі ванни. Тривалість 10 хвилин, на курс до 12-15 процедур.

Гідротерапія (дощовий та циркулярний душі) по 3-5 хвилин, на курс до 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія. Електрофорез лікарських речовин (кальцію, йодиду калію, цинку, магнію сульфату, інталу) ендоназально, сила струму від 0,3 до 2,0 мА, тривалість 15-20 хвилин, кожен день, на курс 10-12 сеансів.

Гальванічний комірець кожен день або через день чергують з впливом на шийні симпатичні вузли, тривалістю процедури до 15 хвилин. На курс 8-10 сеансів, або використовують кальцій-електрофорез на вказані області.

Загальний електрофорез (за Вермелем), на курс 10-12 процедур через день.

Електросон-терапія за очно-потиличною методикою, частота 10-40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії - 30-40 Гц; при симпатикотонії - 5-10 Гц), тривалість 20-40 хвилин. На курс 10-12 процедур.

Магнітотерапія. ПеМП-процедури на крила носа, тривалістю 15 хвилин, на курс 15-20 процедур.

Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), індуктотермія.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні

Показники якості лікування: відсутність або значне зменшення виділень з носа, вільне носове дихання.

Протипоказання: гостра стадія процесу

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
хронічного риніту, фарингіту, синуситу,
хронічних хвороб ротоглоточних та носоглоточних
мигдаликів

Шифр по МКХ-10: J31, J32, J35.

J31.0 - хронічний риніт (катаральний, хронічний субатрофічний, атрофічний, гіперпластичний)

J31.2 - хронічний фарингіт (гіпертрофічний дифузний, гіпертрофічний локалізований, гранулезний боковий гіпертрофічний)

J32 - хронічний синусит (ексудативна та гіперпластична форма)

J35 - хронічні хвороби ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів (хронічний тонзиліт компенсований та некомпенсований; аденоїди, вегетації аденоїдні)

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі.

Додаткові дослідження:

- рентгенограма придаткових пазух

- біохімія крові

- імунограма

- бактеріальний висів із носоглотки та види чутливості до антибіотиків

- ЕКГ

При синуситах - задня риноскопія.

Консультація спеціалістів: оториноларинголога.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-III.

Дієта: загальний стіл за Певзнером, при необхідності - дієта.

Руховий режим: ЛФК, дихальна гімнастика, теренкур.

Кліматотерапія по I-II режимах.

Аероіонотерапія, аерофітотерапія.

Інгаляції мінеральної води лужної, йодобромної, протизапальних фітозборів, 2% гідрокарбонат натрію, 3% хлорид натрію. Тривалість процедури 7-10 хвилин, на курс до 15 сеансів.

Загальний масаж. На курс 10 сеансів.

Бальнеотерапія.

Хлориднонатрієві, вуглекислі, сухі вуглекислі, азотні, штучні кисневі ванни. На курс до 12 процедур.

Гідротерапія (дощовий та циркулярний душі) по 3-5 хвилин, на курс до 10 процедур.

Спелеотерапія, галотерапія по 30-60 хвилин, на курс 15-25 сеансів.

Пелоїдотерапія та теплолікування: Грязьові аплікації на область проекції патологічного вогнища. Температура грязі 39-40 град.С, тривалість процедури поступово збільшують від 10-12 хвилин до 15 хвилин. На курс 10-12 процедур. Можливе чергування з аплікаціями на комірцеві зону.

Гальваногрязьолікування на область проекції патологічного процесу, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, по 10-12 хвилин, через день, всього 10 процедур.

Теплолікування (озокерит, парафін) на область проекції патологічного процесу, на курс 12 процедур, через день.

Апаратна фізіотерапія.

Електрофорез лікарських речовин (кальцію, цинку, йоду) ендоназально, щільність струму від 0,3 до 1,0 мА, тривалість 5-12 хвилин, кожен день, на курс 10-12 сеансів.

Загальне УФО до 10-15 процедур, через день.

Кальцій-електрофорез (за Вермелем), на курс 10-12 процедур через день.

Діадинамотерапія на область патологічного вогнища, по 8-10 хвилин, кожен день, на курс до 6-12 процедур.

Ультразвукова терапія на область патологічного вогнища по 5-6 хвилин, через день 10 процедур.

Нормобарична гіпокситерапія, на курс 15 сеансів.

Електросон-терапія по очно-потиличній методиці, при частоті від 10 до 40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії - 30-40 Гц; при симпатикотонії - 10-20 Гц, тривалістю 20-40 хвилин). На курс 10-12 процедур.

Магнітотерапія. ПеМП-процедури на проекцію патологічного вогнища тривалістю 15 хвилин, на курс 15-20 процедур.

Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), промивання носа методом переміщення.

При наявності ознак загострення запального процесу: (електричне поле УВЧ, КУФ-опромінення слизової оболонки носоглотки, мікрохвильова ультразвукова терапія).

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: покращення самопочуття, відсутність скарг; відсутність або значне зменшення виділень з носа; вільне носове дихання; нормалізація лабораторних показників.

Протипоказання: гостра стадія процесу.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клінічні протоколи
санаторно-курортного лікування
захворювання системи кровообігу

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування стенокардії
із рідкими нападами, внаслідок значних та звичайних
фізичних навантажень (I-II функціональні класи)
без кардіосклерозу або в сполученні з ним із серцевою
недостатністю не вищою від IIA стадії
без порушень серцевого ритму і провідності
при стабільному перебігу захворювання

Шифр по МКХ-10: I20.9

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- КФК в динаміці 3 рази, бажано МВ-КФК чи тропонін Т або I при необхідності в динаміці 2 рази (при затяжних нападах);

- АЛТ, АСТ (у діагностично сумнівних випадках), калій, натрій, білірубін, креатинін;

- ліпідограма (холестерин загальний, (бета)-ліпопротеїди, тригліцериди);

- індекс атерогенності;

- глюкоза крові;

- загальний аналіз крові та сечі;

Додаткові: коагулограма;

Обов'язкові інструментальні дослідження

- вимірювання АТ

- ЕКГ у 12 відведеннях в динаміці

Додаткові:

- ехокардіографія (добовий моніторинг ЕКГ);

- навантажувальний тест (ВЕМ або тредміл) при стабілізації стану та відсутності протипоказань;

- електрокардіографія з лікарськими (фармакологічними) пробами (з нітрогліцерином або з обзиданом);

- ступінчаста велоергометрія;

- тетраполярна реографія;

- холтерівське добове моніторування.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Завдання санаторного впливу: нормалізувати функціональний стан нервової системи, покращити процеси трофіки міокарда за рахунок адекватного фізичного тренування пацієнтів.

Фармакологічна терапія (за умови необхідності або, як сустентаційна (підтримуюча) терапія):

- Аспірин.

- (бета)-адреноблокатори без внутрішньої симпатоміметичної активності.

- нітрати при нападах стенокардії та/або ознаках ішемії міокарда. Як альтернативу можна використовувати сідноніміни. Блокатори кальцієвих каналів. Ділтіазем і верапаміл доцільно застосовувати для лікування хворих, які мають проти покази до (бета)-адреноблокаторів і у хворих з варіантною стенокардією при відсутності систолічної СН. Тієнопіридинові похідні. Дігідропірідіни ретардної дії можна використовувати з метою антигіпертензивного та додаткового антиангінального ефектів тільки разом з (бета)-блокаторами

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта збагачена (омега)-3 поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). Харчові продукти збагачені вітамінами A, E. При відносно зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

Кліматотерапія:

- дозовані пішохідні маршрути (теренкури із обов'язковим розрахунком загального навантаження) по території санаторію;

- повітряні ванни (адаптивно-тренуючий режим);

- сонячні ванни (чітко дозовані залежно від стану адаптивності пацієнта та інтенсивності сонячної прямої/розсіяної радіації);

- купання (при температурі води не нижчій від 20 град.С тривалість визначається індивідуально, залежно від клінічних проявів захворювання).

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика; лікувальна дозована ходьба, використання теренкурних маршрутів; лікувальна фізкультура; лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Бальнеотерапія:

- питна бальнеотерапія із використанням гідрокарбонатних та/або кременистих мінеральних вод з метою забезпечення оптимального холеретичного та холекінетичного ефекту для нормалізації рівня холестерину та нормалізації ліпідного обміну, а також для збільшення діурезу;

- загальні прісні 35-36 град.С, тривалість 10-15 хвилин, вуглекислі 30-33 градусі за Цельсієм, тривалість 8-12 хвилин;

- щадні гідропатичні процедури: дощовий душ 28-30 град.С, або циркулярний 32-33 град.С, 1-2 хвилини, щоденно;

- 4-камерні гальванічні ванни 35-37 град.С, 15-20 хвилин, щоденно загальні або напівванни (можна призначати: вуглекислі, скипидарні, радонові, скипидарно-радонові, кисневі, йодобромні, сірководневі, скипидарно-радонові з білою емульсією) добір тривалості здійснюють індивідуально залежно від наявного асортименту, та індивідуальної переносності процедури; через день, або щоденно.

Апаратна фізіотерапія:

- загальна гальванізація за методикою Вермеля та електрофорез лікарських препаратів: електрод з прокладкою 15 x 20 см в міжлопаточній області (анод), два інших з прокладками 10 x 15 см (катод) - на задній поверхні гомілок (на литкові м'язи) для введення двох різних (різної полярності) лікарських речовин; сила струму до 20 мА, тривалість процедури 15-20 хвилин; на курс лікування 12-15 процедур (1% розчин аспірину або інше по показанням, виходячи із клінічного перебігу захворювання);

- електрофорез фармакологічних лікарських засобів: за транскардіальною методикою: електроди з прокладками 10 x 15 см накладають на область серця та ліву лопатку; сила струму до 10 мА, тривалість 15-20 хв; щоденно або через день. За рефлекторно-сегментарною методикою електроди з прокладками 10 x 15 см накладають повздовж зовнішньої поверхні лівого плеча та в області лівої лопатки. Сила струму до 10 мА, тривалість 10-20 хвилин (в якості речовин для електрофорезу призначають: 1-2% розчин нітрогліцерину; 5-10% розчин новокаїну; 2-5% розчин броміду натрію; 2% розчин седуксену; 2% розчин токоферолу ацетату в суміші з 50% розчином димексиду; 1% розчин нікотинової кислоти), або гепарин, тканинні препарати, пелоїдодистилят, або інше; електрофорез панангіну, анаприліну;

- електроанальгезія або електросон (при незначному ослабленні процесів гальмування електросон 30-20 Гц, тривалість процедури до 1 години; при значному ослабленні процесів гальмування (при безсонні) індивідуальній добі частоти, тривалість процедури від 20 до 40 хвилин; очні електроди можна змочувати розчином броміду натрію (для посилення седативного ефекту). До 15 процедур на курс лікування;

- ДМХ-терапія на зони сегментарної іннервації серця, або на передсерцеву (прекардіальну) зону, або на литкові м'язи (можливе певне індивідуальне варіювання параметрами):

- ДМХ-терапія на передсерцеву зону, випромінювач розташовують на відстані 6-8 см від поверхні тіла, доза дотеплова або слабкотеплова, потужність 20 Вт (при задовільній переносності може бути збільшена, але не має перевищувати 40 Вт), тривалість процедури до 10 хвилин; щоденно або через день.

- ДМХ-терапiя дiлянки верхньогрудного вiддiлу хребта на рiвнi Th₁ -Th₅ (рефлексогеннi зона серця) доза до теплова або слабкотеплова, 20-40 Вт, тривалiсть процедури до 10 хв щоденно (або через день), до 12 на курс;

- ДМХ-терапія (рефлекторна) на литкові м'язи доза дотеплова або слабкотеплова, 20-40 Вт, тривалість процедури до 10 хв щоденно або через день, 15 процедур на курс лікування;

- короткохвильова терапія;

- ультрависокочастотна хвильова терапія;

- магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця.

- ультрафонофорез (з нітратами або інше) на ділянку проекції серця;

- мікрокліматотерапія (штучна спелеотерапія);

- лазеротерапія;

Додатково:

- психотерапія (релаксуюча індивідуальна або групова);

- гідрокінезотерапія (комплекс тренуючих фізичних вправ в умовах мілких басейнів із можливістю постійного розширення динамічної активності та обсягу навантаження пацієнта);

- масаж (загальний або сегментарний);

- рефлексотерапія (вплив на біологічно активні точки за спеціальними методиками рецептами, залежно від виявленої активності акупунктурних меридіанів);

- фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології);

По показанням: медикаментозна терапія: (бета)-блокатори, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, дезагреганти, діуретики, нітрати, метаболічна терапія (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: відсутність клінічних і ЕКГ ознак ішемії міокарду. Відсутність ознак високого ризику за даними навантажувальних тестів (ішемічна депресія сегмента ST >= 2 мм, толерантність до фізичного навантаження менше 5 МЕТ чи 75 Вт, зниження систолічного АТ під час навантаження); зникнення або зменшення частоти та інтенсивності нападів стенокардії; підвищення толерантності до фізичних навантажень; перехід на другий руховий санаторний режим; поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень; зменшення частоти і дози прийому антиангінальних препаратів; зменшення метеопатичних реакцій; поліпшення загального самопочуття.

Протипоказання: індивідуальна непереносності будь-якого виду впливу; наявність недостатності кровообігу вище IIA, що викликана суміжною або супутньою патологією.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування стенокардії
напруження внаслідок значно обмежених звичайних
фізичних навантажень (III функціональний клас)
без- або з кардіосклерозом, із серцевою недостатністю
не вищою від I стадії без значних порушень
серцевого ритму

Шифр по МКХ-10: I20.9

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- АЛТ, АСТ, калій, натрій, білірубін, креатинін;

- ліпідограма (холестерин загальний, (бета)-ліпопротеїди, тригліцериди);

- індекс атерогенності;

- глюкоза крові;

- загальний аналіз крові та сечі;

Додаткові:

- коагулограма;

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія;

- ехокардіографія;

- тетраполярна реографія;

- холтерівське добове моніторування.

Додаткові:

- навантажувальний тест (ВЕМ або тредміл) при стабілізації стану та відсутності протипоказань;

- ступінчаста велоергометрія;

- електрокардіографія з лікарськими пробами (з нітрогліцерином або з обзиданом);

- ступінчаста велоергометрія;

- ехокардіографія;

- тетраполярна реографія;

- холтерівське добове моніторування.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта збагачена (омега)-3 поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

Кліматотерапія:

- дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію;

- повітряні ванни;

- сонячні ванни (дозовані залежно від інтенсивності сонячної прямої/розсіяної радіації);

- купання (при температурі води не нижчій від 20 град.C тривалість визначається індивідуально, залежно від клінічних проявів захворювання).

Руховий режим:

- лікувальна фізкультура;

- ранкова гігієнічна гімнастика;

- лікувальна дозована ходьба;

- лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Бальнеотерапія:

- 4-камерні (вуглекислі, скипидарні, радонові, скипидарно-радонові, кисневі, йодобромні, сірководневі, скипидарно-радонові з білою емульсією) ванни (індивідуальний вибір залежно від наявного асортименту та індивідуальної переносності процедури);

- загальні або сидячі ванни;

- щадні гідропатичні процедури.

Апаратна фізіотерапія:

- загальна гальванізація за Вермелем або електрофорез лікарських засобів (1% розчин аспірину або інше зумовлене патогенезом або клінічним перебігом);

- магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця.

Додатково:

- лазеротерапія на рефлексогенні зони, або лазеротерапія на біологічно активні точки, або внутрішнє лазерне опромінення крові;

- ультрафонофорез на ділянку проекції серця (з нітратами або інше);

- електроаналгезія або електросон;

- масаж комірцевої зони або перикардіальної ділянки;

- психотерапія;

- медикаментозна терапія: нітрати, (бета)-блокатори, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, дезагреганти, діуретики, метаболічна терапія (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення кількості й інтенсивності нападів стенокардії, підвищення толерантності до фізичних навантажень; перехід на другий руховий режим, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому антиангінальних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття. Відсутність клінічних і ЕКГ ознак ішемії міокарду. Відсутність ознак високого ризику за даними навантажувальних тестів (ішемічна депресія сегмента ST >= 2 мм, толерантність до фізичного навантаження менше 5 МЕТ чи 75 Вт, зниження систолічного АТ під час навантаження).

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування стану
після хірургічного лікування ІХС 2-3 місяці
після операції (ендоваскулярні втручання на судинах
серця, аортокоронарне шунтування тощо) при серцевій
недостатності не вищій від I стадії без порушень
серцевого ритму. У віддалені терміни після операції
(1 рік і більше) при відсутності стенокардії
внаслідок значних фізичних навантажень у стані
компенсації або серцевої недостатності не вищій
від 1 стадії без порушень серцевого ритму

Шифр по МКХ-10: I20.9

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- ліпідограма (холестерин, (бета)-ліпопротеїди, тригліцериди).

- індекс атерогенності;

- глюкоза крові;

- загальний аналіз крові;

Додаткові:

- загальний аналіз сечі,

- печінкові проби.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- електрокардіографія з фізичним навантаженням,

- ехокардіографія,

- велоергометрія,

- холтерівське добове моніторування.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта збагачена (омега)-3 поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні (зона розсіяної радіації) ванни, інше.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (індивідуальна), підйом по східцях (104 сходинки), велотренування (після даних велоергометрії).

Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні "сухі" вуглекислі, або вуглекислі, або радонові, або кисневі, або йодобромні, або інші ванни.

Апаратна фізіотерапія: гальванічний комір за Щербаком у модифікації Ліхтермана, або транскардіальний електрофорез за Келлером 5% розчину хлориду калію, або загальний електрофорез за Вермелем 1% розчину аспірину, або електрофорез лікарських засобів; синусоїдальна модульована терапія або електросон.

Додатково:

- лазеротерапія;

- рефлексотерапія;

- магнітотерапія;

- лікувальний масаж спини або грудної клітки (крім ділянки післяопераційного рубця);

- психотерапія;

- медикаментозна терапія: нітрати, антагоністи кальцію, дезагреганти, (бета)-блокатори, метаболічна терапія, інше (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення стенокардії, зменшення ангінозного болю, зникнення задишки при фізичних навантаженнях, зникнення болю за ходом післяопераційного рубця, підвищення толерантності до фізичних навантажень, перехід на другий руховий режим, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому антиангінальних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття. Відсутність клінічних та ЕКГ ознак ішемії міокарду. Підвищення толерантності до фізичного навантаження більше 25 Вт та тривалістю педалювання більш 3 хв Відсутність прогресування стенокардії та розвитку гострих коронарних синдромів. Зменшення частоти госпіталізації.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Шифр по МКХ-10: I20-I25, I10-I15

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- ліпідограма (холестерин, (бета)-ліпопротеїди, тригліцериди);

- індекс атерогенності;

- глюкоза крові;

- загальний аналіз крові та сечі;

- протромбіновий індекс;

Додаткові:

- аналіз сечі за Зимницьким,

- коагулограма,

- креатинін крові.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- електрокардіографія з фізичним навантаженням;

- ехокардіографія;

- велоергометрія;

- холтерівське добове моніторування електрокардіографії і артеріального тиску.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта збагачена (омега)-3 поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), підйом по східцях (104 сходинки), велотренування.

Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні "сухі" вуглекислі, або вуглекислі, або скипидарні з білою емульсією, або радонові, або кисневі, або йодобромні, або сульфідні, або інші ванни.

Апаратна фізіотерапія: гальванічний комір за Щербаком, або електрофорез комірцевої зони (2% розчин папаверину гідрохлориду, або 5% розчин новокаїну, або 3% розчин броміду натрію, або інше);

- загальний електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, 1% розчин нікотинової кислоти, або інше);

- транскардіальний електрофорез (5% розчин новокаїну, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше);

- синусоїдальна модульована терапія;

- магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця;

- електросон.

Додатково:

- лазеротерапія на рефлексогенні зони, на біологічно активні точки, внутрішнє лазерне опромінення крові;

- д'арсонвалізація волосистої частини голови або комірцевої зони;

- мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мг/куб.м повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- масаж комірцевої зони, або перикардіальної ділянки;

- психотерапія;

- медикаментозна терапія: нітрати, (альфа)- та (бета)-блокатори, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), дезагреганти, діуретики, інше.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: зменшення частоти й інтенсивності нападів стенокардії, підвищення толерантності до фізичних навантажень, перехід на другий руховий санаторний режим, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти і дози прийому антиангінальних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування постінфарктного кардіосклерозу із стенокардією або без стенокардії I-III функціонального класу без тяжких порушень ритму серця виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 455 від 02.07.2014 )

( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування кардіосклерозу після перенесеного інфаркту міокарда з хронічною аневризмою серця, з рідкими нетяжкими нападами стенокардії (I-II функціональні класи) без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і атріовентрикулярної блокади вищої від I ступеня із серцевою недостатністю не вище I стадії виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 455 від 02.07.2014 )

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування стану
після хірургічного лікування аневризми (резекція)
3-4 місяці і більше після операції при серцевій
недостатності не вищій від I стадії і відсутності
порушень серцевого ритму

Шифр по МКХ-10: I25.3

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- глюкоза крові,

- протромбіновий індекс,

- фібріноген.

Додаткові:

- імунограма,

- толерантність плазми до гепарину,

- фібрінолітична активність,

- коагулограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- електрокардіографія з фізичним навантаженням,

- ехокардіографія, електрокардіографія за Небом, Слопаком, Гуревичем,

- холтерівське добове моніторування,

- велоергометрія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин, рекомендуються продукти що містять підвищену кількість (омега)-3 поліненасичені жирні кислоти (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика (індивідуальна), лікувальна дозована ходьба, прогулянки, лікувальна гімнастика (індивідуальна).

Бальнеотерапія: "сухі" вуглекислі або 4-камерні; вуглекислі ванни.

Апаратна фізіотерапія: гальванізація комірцевої зони за Щербаком, або електрофорез 5% розчину обзидану, або загальний електрофорез-гальванізація за Вермелем (1% розчину аспірину), або транскардіальний електрофорез (5% розчину хлориду калію за Келлером); терапія синусоїдальними модульованими струмами.

Додатково:

- лазеротерапія;

- мікрокліматотерапія (галотерапія): хлориду натрію або із перевагою наявності у аерозолі іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мг на куб.м повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- електросон;

- масаж комірцевої зони або литкових м'язів;

- психотерапія;

- медикаментозна терапія: (бета)-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, дезагреганти, нітрати, гіполіпідемічні препарати, антиоксиданти, метаболічна терапія, інше (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: відсутність нападів стенокардії зменшення ангінозного болю, електрокардіографічно підтверджене поліпшення коронарного кровообігу, зникнення або зменшення скарг хворого, зникнення болю за ходом післяопераційного рубця, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування атеросклеротичного
кардіосклерозу без стенокардії або зі стенокардією
I та II функціонального класу без тяжких порушень
серцевого ритму і провідності з серцевою недостатністю
не вищою від IIA стадії

Шифр по МКХ-10: I25.1

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- протромбіновий індекс,

- ліпідограма (холестерин, (бета)-ліпопротеїди, тригліцериди).

Додаткові:

- глюкоза крові,

- коагулограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія,

- ступінчаста велоергометрія,

- холтерівське добове моніторування.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни (зона розсіяної радіації), купання при температурі води не нижчій від 20 град.С, тривалість від 2 до 7 хв.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Бальнеотерапія: ванни загальні або 4-х камерні вуглекислі "сухі", або вуглекислі, або кисневі, або хвойні, або радонові, або йодобромні, або скипидарні з білою емульсією, або інші ванни, або лікувальні душі.

Апаратна фізіотерапія: - загальний електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину або інше), або електрофорез лікарських засобів (5% розчин новокаїну) при гіпералгезії серця і хребта;

- транскардіальний електрофорез (5% розчин новокаїну або 1% розчин нікотинової кислоти); дециметровохвильова терапія на зони сегментарної іннервації серця;

- дециметровохвильова терапія або короткохвильової частоти терапія на передсерцеву зону або на литкові м'язи.

Додатково:

- гідрокінезитерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

- магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця;

- електросон;

- лазеротерапія;

- фонофорез на ділянку проекції серця (нітратів або ізокету);

- масаж комірцевої зони або перикардіальної ділянки;

- психотерапія;

- сустентаційна медикаментозна терапія: (бета)-блокатори, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, дезагреганти, діуретики, антиаритмічні препарати та інше (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: підвищення толерантності до фізичних навантажень, перехід на другий руховий санаторний режим, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому антиангінальних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування атеросклеротичного
кардіосклерозу без стенокардії або зі стенокардією
I та II функціонального класу без тяжких порушень
серцевого ритму і провідності при серцевій
недостатності не вищій від IIA стадії з рідкими
екстрасистолами або неважкими пароксизмальними
порушеннями серцевого ритму

Шифр по МКХ-10: I25.3

Діагностика на санаторному етапі *

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- протромбіновий індекс,

- ліпідограма (холестерин, (бета)-ліпопротеїди, тригліцериди).

Додаткові:

- глюкоза крові,

- коагулограма,

- печінкові проби.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія,

- холтерівське добове моніторування.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I. Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин, рекомендуються продукти що містять підвищену кількість (омега)-3 поліненасичені жирні кислоти (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні (зона розсіяної радіації) ванни, купання при температурі води не нижчій від 20 град.С тривалість від 2 до 7 хв, інше.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика (індивідуальна), лікувальна гімнастика (індивідуальна), лікувальна дозована ходьба, прогулянки.

Бальнеотерапія: загальні ванни: вуглекислі, або радонові, або кисневі, або йодобромні, або сірководневі; 4-камерні; "сухі" вуглекислі або інші ванни.

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез інтраназальний за Гращенковим-Касілем (3% розчин броміду натрію або 1% розчин димедролу)

- гальванічний комір за Щербаком, або електрофорез комірцевої зони (2% розчин папаверину гідрохлориду, або 5% розчин новокаїну, або 3% розчин броміду натрію, або інше),

- загальний електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше);

- терапія синусоїдально модульованими струмами;

- дециметровохвильова,

- короткохвильова терапія,

- магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця (або проекції серця) у сполученні з інфрачервоним опроміненням (на біологічно активні точки).

Додатково:

- електросон;

- психотерапія;

- сустентаційна медикаментозна терапія: (бета)-адреноблокатори, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, дезагреганти, діуретики, антиаритмічні препарати, нітрати, гіполіпідемічні препарати, інше (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: підвищення толерантності до фізичних навантажень, перехід на другий руховий санаторний режим, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому антиангінальних препаратів, збільшення дистанції прогулянкової ходьби, поліпшення загального самопочуття.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
гіпертонічної хвороби I та II стадії доброякісного
перебігу без частих гіпертонічних кризів,
без прогностично несприятливих порушень
серцевого ритму і провідності, при серцевій
недостатності не вищій від I стадії

Шифри по МКХ-10: I10

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз кров та сечі;

- дослідження сечі за Зимницьким або за Нечипоренком;

- глюкоза крові;

- протромбіновий індекс;

- креатинін у сироватці крові;

- ліпідограма (холестерин, (бета)-ліпопротеїди, тригліцериди);

- коагулограма.

Додаткові:

- печінкові проби.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія у 12 стандартних відведеннях;

- велоергометрія;

- холтерівське добове моніторування артеріального тиску;

- ультразвукове дослідження нирок;

- дослідження очного дна;

- консультації спеціалістів: окуліста (дослідження очного дна), за показаннями.

- вимірювання АТ на обох руках та вимірювання АТ на нижніх кінцівках (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб молодших за 40 років)

- вимірювання маси тіла та окружності талії

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни, інше.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика (індивідуальна), лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), велотренування, дозована ходьба.

Бальнеотерапія: 4-камерні; "сухі" вуглекислі; загальні вуглекислі, або радонові, або йодобромні, або кисневі, або скипидарні з білою емульсією, або радоново-скипидарні, або сірководневі, або хлоридно-натрієві, або хвойні, або інші ванни; лікувальні душі: циркулярний або підводний душ-масаж.

Апаратна фізіотерапія:

- загальний електрофорез-гальванізація за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти), або транскардіальний електрофорез (5% розчин новокаїну або 1% розчин нікотинової кислоти),

- електрофорез брому, або аміназину, або платифіліну, або магнію, або еуфіліну, або но-шпи, або папаверину, або обзидану, або тканинних препаратів, або гангліоблокаторів;

- електротерапія синусоїдально модульованими струмами, або дециметровохвильова, або короткохвильової частоти терапія на зону сегментарної іннервації серця, або на передсерцеву зону, або на литкові м'язи (см методики при інфаркті міокарду);

- магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця (см методики при інфаркті міокарду).

Додатково:

- електросон (при незначному ослабленні процесів гальмування частота імпульсів добирається індивідуально, тривалість процедури до 1 години; при значному ослабленні процесів гальмування (при безсонні) тривалість процедури від 20 до 40 хвилин); очні електроди (катод) можна змочувати розчином броміду натрію. До 15 процедур;

- лазеротерапія на рефлексогенні зони, або на біологічно активні точки, або внутрішнє лазерне опромінення крові;

- д'арсонвалізація волосистої частини голови або комірцевої зони;

- електричне поле ультрависокої частоти;

- мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 куб.мгм повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- масаж комірцевої зони або прекардіальної ділянки;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія:

Застосування антигiпертензивних препаратiв I ряду (бета)-адреноблокатори, тiазиднi або тiазидоподiбнi дiуретики, iнгiбiтори АПФ, антагонiсти кальцiю⁽¹⁾, антагонiсти рецепторiв до ангiотензину II).

Низькодозова комбінована терапія, як альтернатива монотерапії.

При недостатньому ефекті проводять комбіновану терапію 2-3 препаратами I ряду.

При недостатній ефективності, або неможливості застосування препаратів I ряду в складі комбінованої терапії використовують антигіпертензивні препарати II ряду (альфа) -адреноблокатори,

поперед усе при супутній аденомі передміхурової залози, моксонидін, (альфа)₁-метілдопа, резерпін). При гіпер- і дісліпідемії - терапія статинами.

Аспірин (профілактично та при схильності до підвищеного зсіданя крові).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: стабілізація рівня артеріального тиску та/або стійка тенденція до його зниження, підвищення толерантності до фізичних та нервових навантажень, перехід на більш високий руховий режим, поліпшення діагностичних показників інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому гіпотензивних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття. Стійке зниження АТ до цільового - < 140/90, а для хворих цукровим діабетом - до 130/80 мм рт.ст. Зменшення вираженості скарг хворого з боку серцево-судинної системи. Корекція факторів серцево-судинного ризику.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування реноваскулярної
гіпертонії після реконструктивних операцій
на ниркових артеріях і нирках, з нормалізацією
або значним зниженням артеріального тиску після
операції, без виражених явищ недостатності
азотовидільної функції нирок, порушення мозкового
та коронарного кровообігу при серцевій недостатності
не вищій від I стадії і відсутності прогностично
несприятливих порушень серцевого ритму

Шифр по МКХ-10: I15

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- дослідження сечі за Зимницьким або Нечипоренком,

- глюкоза крові,

- креатинін у сироватці крові,

- коагулограма.

Додаткові:

- ліпідограма,

- печінкові та ниркові проби,

- дослідження рівня катехоламінів сечі,

- дослідження рівня калію сироватки крові.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія,

- реоенцефалографія.

Додаткові інструментальні дослідження:

- ехокардіографія,

- електрокардіографія з лікарськими пробами,

- тетраполярна реовазографія,

- холтерівське добове моніторування артеріального тиску.

Консультації спеціалістів: окуліста, інші - за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта збагачена (омега)-3 поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика (індивідуальна) лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), лікувальна дозована ходьба, прогулянки.

Бальнеотерапія: загальні напівванни, 4-камерні, вуглекислі, або "сухі" вуглекислі, йодобромні, шавлієві, радонові, кисневі або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний або обливання.

Апаратна фізіотерапія: гальванічний комір за Щербаком або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (2% розчин папаверину гідрохлориду, або 3% розчин новокаїну, або 3% розчин броміду натрію, або 5% розчин сульфату магнію, або 1% розчин еуфіліну, або інше),

- загальний електрофорез-гальзанізація за Вермелем (1% розчин аспірину, або 3% розчин броміду натрію, або 1% розчин нікотинової кислоти), або електрофорез брому, або аміназину, або платифіліну, або магнію, або еуфіліну, або но-шпи, або папаверину, або обзидану, або тканинних препаратів або інше;

- синусоїдальна модульована терапія,

- дециметрова хвильова терапія,

- короткохвильова терапія,

- магнітотерапія.

Додатково:

- електросон;

- лазеротерапія на біологічно активні точки або внутрішнє лазерне опромінення крові;

- масаж комірцевої зони;

- психотерапія;

- сустентаційна медикаментозна терапія: селективні (бета)-адреноблокатори, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретики, дезагреганти, інше (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: стабілізація рівня артеріального тиску та/або стійка тенденція до його зниження, підвищення толерантності до фізичних та нервових навантажень, перехід на більш високий руховий режим, поліпшення діагностичних показників інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому гіпотензивних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, зменшення несприятливих реакцій на впливи факторів ризику, стабілізація та/або зменшення метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття.

_________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
нейроциркуляторної дистонії

Шифр за МКХ-10: C90, F45.3

Нейроциркуляторна дистонія (НЦД) - поліетіологічне захворювання, основними ознаками якого є нестійкість пульсу, АТ, кардіалгія, дихальний дискомфорт, вегетативні та психоемоційні порушення, порушення судинного тонусу, низька толерантність до фізичного навантаження і стресових станів при доброякісному перебігу та доброму прогнозі життя.

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: глюкоза у крові, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, холестерин

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія (у 12 стандартних відведеннях),

- реоенцефалографія,

- велоергометрія (дозоване фізичне навантаження),

- холтерівське добове моніторування артеріального тиску.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 15 (раціон N 5) та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, сон на повітрі, повітряні, сонячні ванни, таласотерапія, інше.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика (індивідуальна), лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), лікувальна дозована ходьба, прогулянки.

Бальнеотерапія:

- загальні вуглекислі, або йодобромні, або морські, або перлинні, або хвойні, або радонові, або азотні ванни,

- підводний душ-масаж,

- лікувальні душі: дощовий, циркулярний, обливання.

Апаратна фізіотерапія:

- гальванічний комір за Щербаком,

- електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин кофеїну, або 3-5% розчин хлориду кальцію, або 1% розчин мезатону, або інше);

- електрофорез ділянки шийних симпатичних вузлів (3% розчин хлориду кальцію або 1% розчин кофеїну);

- ендоназальний електрофорез за Грищенковим-Касілем 1% розчину вітаміну B₁, (при гіпертензивному синдромі електрофорез брому, або магнію сульфату, або еуфіліну, або анаприліну, або гідрохлориду папаверину; при гіпотензивному синдромі електрофорез кофеїну; при кардіальному синдромі електрофорез новокаїну);

- дециметровохвильова терапія

- д'арсонвалізація волосистої частини голови.

Додатково:

- гідрокінезотерапія;

- електросон;

- ультрафіолетове опромінення;

- рефлексотерапія;

- масаж голови, або нижніх кінцівок, або ділянки серця;

- психотерапія;

- медикаментозна терапія: настою аралії, женьшеню, лимоннику китайського та інше;

- (бета)-адреноблокатори (рекомендуються хворим з симпатоадреналовими кризами та тахікардією);

- антиаритмічні препарати при симптомних аритміях;

При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі. При наявності шкідливих звичок - відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: клінічна ремісія, підвищення толерантності до фізичних навантажень, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття. Нормалізація АТ і ЧСС. Підвищення толерантності до фізичного навантаження.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
ревматичного ендоміокардиту при мінімальному
ступені активності через 1-2 місяці після закінчення
гострих явищ у хворих на первинний або зворотний
ендоміокардит затяжного або латентного перебігу
з ураженням клапанного апарату або без нього,
при недостатності кровообігу не вищій від I стадії,
без прогностично несприятливих порушень серцевого
ритму; через 6-8 місяців після затихання загострення
при серцевій недостатності I-IIA стадій

Шифр по МКХ-10: I09.0-I09.1

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- глюкоза крові,

- калій, натрій,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- антистрептолізін-O,

- печінкові проби (АЛТ, АСТ, білірубін,),

- холестерин,

- креатинін,

- СРП;

- титри АСЛО, АГ, РФ;

Додаткові: імунограма, фібриноген, коагулограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

- вимірювання АТ;

- електрокардіографія (12 стандартних відведеннях);

- ехокардіографія.

Додаткові інструментальні дослідження:

- при необхідності добовий моніторинг ЕКГ

- фонокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі. Відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю. При наявності СН - обмеження добового споживання хлориду натрію: менш 3 г на добу при доклінічної та помірної ХСН (не вживати солоні продукти, не підсолювати їжу під час споживання, менш 1,5 г на добу при значний ХСН (III-IV ФК). Рекомендується дієта збагачена (омега)-3 поліненасиченими жирними кислотами

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, сонячні ванни (щадний режим дозування навантаження) та інше.

Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні вуглекислі, або кисневі, або радонові, або морські, або сірководневі, або йодобромні, або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

Апаратна фізіотерапія: електрофорез лікарських засобів за Вермелем (аспірину 1% розчин, або кислоти нікотинової 1% розчин, або інше) або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (аспірину 1% розчин, або натрію броміду 5% розчин, або кальцію хлориду 5% розчин, або інше); індуктотермія або дециметровохвильова терапія.

Додатково:

- ультрафіолетове опромінення мигдаликів, або лазерне опромінення мигдаликів;

- пелоїдо- або теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів;

- гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

- масаж комірцевої зони, або сегментарний, або суглобів;

- електросон;

- психотерапія індивідуальна або групова;

- сустентаційна медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (продовження курсу розпочатого за місцем проживання), нестероїдні протизапальні препарати, діуретики, серцеві глікозиди, (бета)-адреноблокатори (за показаннями).

- пеніцилінопрофілактика впродовж року.

- лікування СН в залежності від типу (систолічна або діастолічна).

- антикоагулянти (у пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, з мітральним стенозом та протезованими клапанами серця. Обов'язковий контроль міжнародного нормалізованого співвідношення (МНО). При неможливості визначення МНО - визначення протромбінового індексу.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття. Відсутності прогресуванні СН, підвищення толерантності до фізичного навантаження, зниження частоти госпіталізацій.

_________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
недостатності мітрального клапана без ознак
активності ревматичного процесу, при стані компенсації
або серцевої недостатності не вищій від IIA стадії,
без прогностично несприятливих порушень серцевого
ритму та провідності. Сполучена мітральна вада
атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь
стенозу, без ознак активності процесу при стані
компенсації або серцевій недостатності
не вище I стадії

Шифр по МКХ-10: I05.1

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- загальний білок та білкові фракції,

- загальний аналіз крові та сечі,

- фібриноген,

- антистреплолізін-O

Додаткові:

- печінкові проби,

- імунограма.

- глюкоза крові.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія,

- фонокардіографія,

- рентгенографія органів грудної клітини.

Консультації фахівців: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія:

- дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію,

- повітряні ванни (при температурі не нижче 20 град.С починаючи з 5 хвилин та подовжуючи тривалість до однієї години, проводять в дні вільні від пелоїдо (тепло) терапії, через 7 днів можливий перехід до скомбінованих процедур із сонячними ваннами).

Руховий режим:

- лікувальна фізкультура,

- ранкова гігієнічна гімнастика,

- лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Бальнеотерапія:

загальні або 4-камерні вуглекислі, або кисневі, або радонові, або сульфідні, або йодобромні, або морські, або хлоридно-натрієві, або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше),

- електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або вітамін В₁₂),

- ультрафонофорез.

Додатково:

- пелоїдо- (температура 40-42 град.С на область суглобів, 15-20 хв через день, при наявності протипоказать пелоїд-електрофорез) та теплотерапія: грязьові, або парафінові (температура 48-50 град.С на область суглобів, 20-30 хв через день, при наявності протипоказать пелоїд-електрофорез);

- мікрокліматотерапія (галотерапія): комбінована або з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 куб.мгм повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- масаж комірцевої зони, або сегментарний, або суглобів;

- гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

- електросон (індивідуальне дозування);

- психотерапія;

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (продовження розпочатої амбулаторно по місцю проживання), аскорбінова кислота, нестероїдні протизапальні препарати, серцеві глікозиди, діуретики, (бета)-блокатори (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці та суглобах; підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування сполученої
мітральної вади серця з переважанням недостатності
мітрального клапана без ознак активності процесу -
при стані компенсації або серцевій недостатності
не вище I стадії без прогностично несприятливих
порушень серцевого ритму

Шифр по МКХ-10: I05.2

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- С-реактивний білок,

- фібриноген.

Додаткові:

- печінкові проби,

- глюкоза крові,

- імунограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження :

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Бальнеотерапія:

- загальні або 4-камерні вуглекислі,

- ванни морські, або кисневі, або радонові, або йодобромні, або сульфідні, або хлоридно-натрієві;

- лікувальні душі (дощовий, циркулярний).

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше);

- електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин натрію броміду, або 5% розчин хлориду кальцію, або вітамін В₁₂).

Додатково:

- електросон (вибір параметрів та дозування індивідуальне, залежно від клінічних особливостей перебігу патології);

- гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

- пелоїдо- та теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів;

- масаж комірцевої зони, або сегментарний, або суглобів;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (продовження розпочатої по місцю проживання), аскорбінова кислота, нестероїдні протизапальні препарати, серцеві глікозиди, діуретики (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

_________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування сполученої
мітральної вади серця з переважанням стенозу лівого
атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь
стенозу без ознак активності процесу або з мінімальним
ступенем активності при стані компенсації або серцевій
недостатності не вищій від I стадії

Шифр по МКХ-10: I05.8

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- С-реактивний білок,

- фібриноген.

Додаткові:

- печінкові проби,

- глюкоза крові,

- коагулограма,

- імунограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові інструментальні дослідження:

- ехокардіографія.

Консультації фахівців: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10 або 15 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні вуглекислі, або радонові, або "сухі" вуглекислі, або йодобромні, або інші ванни.

Апаратна фізіотерапія: гальвано-електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше), або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або інше).

Додатково:

- пелоїдо- та теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів;

- електросон;

- ультрафіолетове опромінення слизової оболонки (лімфоїдного апарату) носа і зіва;

- гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

- масаж комірцевої зони або суглобів;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретики, серцеві глікозиди, (бета)-адреноблокатори, протизапальні препарати (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування сполученої
мітральної вади серця з переважанням стенозу лівого
атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь
стенозу без ознак активності процесу або з мінімальним
ступенем активності при при серцевій
недостатності IIA стадії

Шифр по МКХ-10: I05.8

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- С-реактивний білок,

- фібриноген.

Додаткові:

- печінкові проби,

- глюкоза крові,

- коагулограма,

- імунограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія.

Консультації фахівців: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Апаратна фізіотерапія: електрофорез-гальванізація за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або інше); дециметровохвильова терапія.

Додатково:

- електросон;

- ультрафіолетове опромінення слизової оболонки носа і зіва;

- галотерапія: застосування негативних аероіонів хлориду калію;

- пелоїдо- та теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів;

- масаж комірцевої зони або суглобів;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретики, серцеві глікозиди, (бета)-адреноблокатори та протизапальні препарати (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
вад аортального клапана без ознак активності
ревматичного процесу або при наявності мінімального
ступеня активності при серцевій недостатності не вищій
I стадії, без нападів стенокардійного болю та високої
артеріальної гіпертонії і прогностично несприятливих
порушень серцевого ритму і провідності

Шифр по МКХ-10: I06

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- фібриноген.

Додаткові:

- печінкові проби,

- глюкоза крові,

- коагулограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія.

Консультації фахівців: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни.

Апаратна фізіотерапія: електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або інше); дециметровохвильова терапія.

Додатково:

- гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

- електросон;

- ультрафіолетове опромінення слизової оболонки носа і зіва;

- пелоїдо- та теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів;

- масаж комірцевої зони або суглобів;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (розпочинається по місцю проживання), інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретики, серцеві глікозиди, (бета)-адреноблокатори та протизапальні препарати (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування комбінованої
мітрально-аортальної вади без ознак активності
ревматичного процесу при стані компенсації
або серцевій недостатності не вищій від I-IIA стадії,
без прогностично несприятливих порушень
серцевого ритму і провідності

Шифр по МКХ-10: I08

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- глюкоза крові

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- фібриноген,

- протромбіновий індекс,

- холестерин

- тригліцериди.

Додаткові:

- печінкові проби,

- імунограма

- коагулограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія,

- тетраполярна реовазографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна),

Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні вуглекислі, або "сухі" вуглекислі, або йодобромні, або радонові, або інші ванни.

Апаратна фізіотерапія: електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або інше); індуктотермія або дециметровохвильова терапія.

Додатково:

- гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

- електросон;

- ультрафіолетове опромінення слизової оболонки носа і зіва;

- пелоїдо- та теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів; лікувальний масаж комірцевої зони або суглобів;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (продовження розпочатої по місцю проживання), аскорбінова кислота, протизапальні препарати, (бета)-блокатори (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування стану
після мітральної комісуротомії або інших
реконструктивних операцій на клапанах серця
6-8 місяців після операції при відсутності активності
ревматичного процесу, при компенсації або серцевій
недостатності не вищій від IIA стадії
без порушень серцевого ритму

Шифр за МКХ-10: I05.8

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- фібриноген.

Додаткові:

- печінкові проби,

- імунограма,

- глюкоза крові,

- коагулограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія,

- ехокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Бальнеотерапія: загальні вуглекислі або радонові, або кисневі, або йодобромні, 4-камерні, або "сухі" вуглекислі, або інші ванни.

Апаратна фізіотерапія: загальний електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину або інше), або гальванізація комірцевої зони за Щербаком у модифікаціях Ліхтермана, або транскардіальний електрофорез 5% розчину хлористого калію; синусоїдальна модульована або дециметровохвильова терапія.

Додатково:

- електросон;

- ультрафіолетове опромінення слизової оболонки носа і зіва;

- мікрокліматотерапія (галотерапія): натрієво-хлоридна або з перевагою наявності у аерозолі іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 куб.мгм повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- пелоїдо- та теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів;

- масаж гомілок (щадний);

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика, аскорбінова кислота, протизапальні препарати, (бета)-адреноблокатори, діуретики (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
вроджених вад серця без ознак ендоміокардіту
при стані компенсації або серцевій недостатності
не вищій від IIA стадії

Шифр по МКХ-10: I34.8

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові,

- загальний аналіз сечі,

- глюкоза крові.

Додаткові:

- печінкові проби,

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- коагулограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

- ехокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Бальнеотерапія: загальні вуглекислі, або морські, або кисневі, або радонові, або йодобромні, або "сухі" вуглекислі, або інші ванни, або 4-камерні вуглекислі ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

Апаратна фізіотерапія: загальний електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (5% розчин броміду натрію або інше).

Додатково:

- гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

- електросон;

- мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мг на куб.м повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- масаж комірцевої зони;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: серцеві глікозиди (у разі ознак субкомпенсації), діуретики, (бета)-адреноблокатори (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування стану
після перенесеного інфекційно-алергічного міокардиту
після закінчення гострих та підгострих явищ
при серцевій недостатності не вищій від II-A стадії
та при відсутності тяжких порушень серцевого ритму

Шифр за МКХ-10: I51.4

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові,

- загальний аналіз сечі,

- глюкоза крові.

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалова кислота,

- C-реактивний білок,

- фібриноген.

Додаткові:

- печінкові проби,

- коагулограма,

- імунограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- електрокардіографія з лікарськими пробами (з обзиданом або хлористим калієм).

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Апаратна фізіотерапія:

- загальний електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину або інше)

- електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду калію).

Додатково:

- електросон 5-20 Гц, 20-40 хв щоденно або через день;

- мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мг/куб.м повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- лікувальний масаж комірцевої зони;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: серцеві глікозиди, діуретики (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування гіпертрофічної
кардіоміопатії без прогностично несприятливих порушень
серцевого ритму і провідності, коронарного кровообігу,
без серцевої недостатності чи при серцевій
недостатності не вище I стадії

Шифр за МКХ-10: I42

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові,

- загальний аналіз сечі,

- глюкоза крові.

Додаткові:

- печінкові проби,

- коагулограма,

- імунограма,

- загальний білок та білкові фракції,

- креатинін у сироватці крові,

- ліпідограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія

Консультації спеціалістів: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (індивідуальна).

Бальнеотерапія: 4-камерні; "сухі" вуглекислі; загальні йодобромні, або кисневі, або радонові, або азотні, або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

Апаратна фізіотерапія: ендоназальний електрофорез 3% розчину літію; електросон (за індивідуальним добором параметрів); електрофорез комірцевої зони за Щербаком 3% розчину броміду натрію; дециметровохвильова терапія на литкові м'язи; або ультрависокої частоти хвильова терапія на передсерцеву зону, або лазеротерапія на біологічно активні точки, або внутрішньосудинне лазерне опромінення крові; або магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця або на комірцеву зону, або біжуче імпульсне магнітне поле.

Додатково:

- лікувальний масаж комірцевої зони або литкових м'язів;

- психотерапія (індивідуальна або групова);

- медикаментозна терапія: селективні (бета)-адреноблокатори, антагоністи кальцію, антиоксиданти, дезагреганти (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якості лікування: відсутість або зменшення скарг хворого, підвищення толерантності до фізичних навантажень, нормалізація показників інструментальних та функціональних досліджень, клінічна можливість переведення на більш активний руховий санаторний режим, збільшення дистанції та темпу виконання вправ з дозованою ходьбою, зменшення сприйнятливості/чутливості до факторів ризику та стійкість щодо метеофакторів зі зменшенням метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клінічні протоколи
санаторно-курортного лікування
захворювань крові та кровотворних органів

( Клінічний протокол санаторно-курортного
лікування залізодефіцитної анемії виключено на підставі
Наказу Міністерства охорони здоров'я
N 709 від 02.11.2015 )

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування мегалобластної
анемiї (пернiцiозної анемiї Аддiсона-Бiрмера)
в стадiї клiнiко-гематологiчної ремiсiї
при компенсацiї вiтамiна В₂ та iнших
вiтамiн В₁₂ -дефiцитних анемiй

Шифр по МКХ-10: D51

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові (розгорнутий із підрахунком кількості тромбоцитів та ретикулоцитів, дослідження морфології та параметрів еритроцитів),

- загальний аналiз сечi,

- бiохiмiчний аналiз кровi на печiнковий та нирковий комплекси (iз обов'язковими дослiдженнями вмiсту вiтамiну В₁₂).

Додаткові:

- дослiдження функцiонального стану органiв травлення (iз обов'язковими дослiдженням: кислотоутворюючої, евакуаторної функцiї шлунку, стану компенсованостi кислотоутворення, рентгенологiчним та ендоскопiчним дослiдженням шлунково-кишкового тракту з метою виключення новоутворень), функцiї печiнки.

- ферментовидільна функція підшлункової залози,

- аналiз калу на яйця глистiв.

Iнструментальнi дослiдження

Додатковi

- ультразвукове дослiдження органiв травлення,

- електрокардiографiя,

- визначення функцiї нирок.

Консультацiї фахiвцiв: за показаннями

Санаторно-курортне лiкування*

Санаторний режим: загальний

Дiєта: 15 (рацiон N 5) або залежно вiд супровiдної патологiї.

Клiматотерапiя: I-III режим; сонячнi (зона розсiяної радiацiї) iнсоляцiї, купання при температурi води не нижчiй нiж 20 град.С тривалiстю вiд 2 до 7 хв iншi варiанти легкої седативної дiї iз стабiлiзацiєю функцiї вегетативних вiддiлiв нервової системи та елементами незначного тренування.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна дозована ходьба, лiкувальна гiмнастика (групова, iндивiдуальна).

Бальнеотерапiя:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод: (за вiдповiдними методиками залежно вiд ознак недостатностi системи травлення) гiдрокарбонатнi мiнеральнi води (пiдвищена кислотнiсть), хлориднi мiнеральнi води (знижена кислотнiсть), сульфатнi мiнеральнi води (прояви дискiнезiй жовчного мiхура та схильнiсть до порушень функцiї печiнки), кременистi та маломiнералiзованi органiкувмiстнi мiнеральнi води (стимуляцiя сечовидiлення), кальцiєвi мiнеральнi води (при схильностi до алергiчних реакцiй).

Пелоїдо- або теплотерапiя:

- грязьовi, або парафiновi, або озокеритовi аплiкацiї.

Апаратна фiзiотерапiя: за показаннями

- загальний електрофорез за Вермелем (3% розчин бромiду натрiю, або 1% розчин нiкотинової кислоти), або електрофорез брому або iнше для нормалiзацiї вегетативного балансу;

- гальванiчний комiр за Щербаком, або електрофорез комiрцевої зони (5% розчин новокаїну, або 3% розчин бромiду натрiю, або iнше),

- електросон (при незначному ослабленнi процесiв гальмування електросон 30-20 Гц, тривалiсть процедури до 1 години; при значному ослабленнi процесiв гальмування (при безсоннi) електросон 30-20 Гц, тривалiсть процедури вiд 20 до 40 хвилин; очнi електроди можна змочувати розчином бромiду натрiю. До 15 процедур на курс лiкування;

- йод-електрофорез (бромистий, новокаїновий - при неврастенiчних проявах; кальцiєвий - при ознаках алергiчних реакцiй), комiрцевої зони (електрод вiдповiдної форми, площею вiд 600 до 1000 кв.см позитивний; другий електрод 500 кв.см (20 x 25 см) в попереко-крижовiй дiлянцi - негативний електрод) сила струму 10-15 мА, тривалiсть 10-15 хвилин, через день, 10-12 процедур на курс.

- лазеротерапiя на рефлексогеннi зони, або на бiологiчно активнi точки, або внутрiшнє лазерне опромiнення кровi;

- мiкроклiматотерапiя (галотерапiя): з перевагою наявностi у аерозолi позитивних iонiв натрiю (величина аерозольних часток до 5 мк, щiльнiсть аерозолю до 5 мг/куб.м повiтря, тривалiсть перебування в умовах аерозолю не бiльше 30 хвилин, через день або щоденно);

Додатково: рефлексотерапiя, масаж або пiдводний душ-масаж, фiтотерапiя, психотерапiя, сустентацiйна медикаментозна терапiя: комбiнованi препарати залiза з вiтамiнами групи B, C.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: пiдвищення рiвня гемоглобiну, зникнення або зменшення скарг на задишку, бiль, пiдвищення толерантностi до фiзичних навантажень, полiпшення даних iнструментальних та функцiональних дослiджень, показникiв гемоглобiну кровi, полiпшення загального самопочуття.

___________

* - ступiнь доказовостi A за Ю.Л. Шевченком, I.Н. Денисовим, В.I. Кулаковим, Р.М. Хаiтовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування фолiєво-дефiцитної
анемiї у стадiї клiнiко-гематологiчної ремiсiї
та компенсацiї фолiєвої кислоти

Шифр по МКХ-10: D52

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi (розгорнутий iз пiдрахунком кiлькостi тромбоцитiв та ретикулоцитiв, дослiдження морфологiї та параметрiв еритроцитiв),

- загальний аналiз сечi

- бiохiмiчний аналiз кровi на печiнковий та нирковий комплекси (iз обов'язковими дослiдженнями вмiсту фолiєвої кислоти)

- бiохiмiчний гомеостаз (бiлковi фракцiї, трансферин, феритин)

Додатковi:

- беззондове дослiдження функцiонального стану органiв травлення (iз обов'язковими дослiдженням: кислотоутворюючої, евакуаторної функцiї шлунку, стану компенсованостi кислотоутворення)

- ферментовидiльна функцiя пiдшлункової залози

- аналіз калу на яйця глистів

Інструментальні дослідження:

Додатковi

- ультразвукове дослiдження органiв травлення,

- Електрокардіографія

Консультацiї фахiвцiв: за показаннями

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: загальний.

Дієта: 15 (раціон N 5) або залежно від супровідної патології.

Клiматотерапiя: I-III режим; сонячнi (зона розсiяної радiацiї) ванни, купання при температурi води не нижчiй нiж 20 град.С, тривалiстю вiд 2 до 7 хв iншi варiанти легкої седативної дiї iз стабiлiзацiєю функцiї вегетативних вiддiлiв нервової системи та елементами незначного тренування.

Бальнеотерапія:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод (по вiдповiдним методикам залежно вiд ознак недостатностi системи травлення): гiдрокарбонатнi мiнеральнi води (пiдвищена кислотнiсть), хлориднi мiнеральнi води (знижена кислотнiсть), сульфатнi мiнеральнi води (прояви дискiнезiй жовчного мiхура та схильнiсть до порушень функцiї печiнки), кременистi та маломiнералiзованi органiкувмiстнi мiнеральнi води (стимуляцiя сечовидiлення), кальцiєвi мiнеральнi води (при схильностi до алергiчних реакцiй).

- штучнi перлиннi (або, при наявностi ресурсу - природнi) вуглекислi мiнеральнi ванни температурою 35 град.С, тривалiстю 10-12 хвилин, через день; (можна у поєднаннi iз циркулярним душем 35 град.С, тривалiстю 3-4 хвилини через день, на курс 10-12 процедур.

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, або парафiновi, або озокеритовi аплiкацiї.

Апаратна фізіотерапія: за показаннями

- загальний електрофорез за Вермелем (3% розчин броміду натрію, або 1% розчин нікотинової кислоти), або електрофорез брому або інше для нормалізації вегетативного балансу;

- гальванічний комір за Щербаком, або електрофорез комірцевої зони (5% розчин новокаїну, або 3% розчин броміду натрію, або інше);

- йод-електрофорез (бромистий, новокаїновий - при неврастенiчних проявах; кальцiєвий - при ознаках алергiчних реакцiй); комiрцевої зони (електрод вiдповiдної форми, площею вiд 600 до 1000 кв.см позитивний; другий електрод 500 кв.см (20 x 25 см) в попереко-крижовiй дiлянцi - негативний електрод), сила струму 10-15 мА, тривалiсть 10-15 хвилин, через день, 10-12 процедур на курс.

- мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів натрію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мг/куб.м повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

Додатково: Рефлексотерапія, масаж або підводний душ-масаж, фітотерапія, психотерапія, сустентаційна медикаментозна терапія: комбіновані препарати заліза з вітамінами групи B, C.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

_____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування анемiї
гемолiтичної (у стадiї клiнiчної ремiсiї,
мiжкризовий перiод, за компенсацiї гемолiза
при задовiльному загальному станi)

Шифр по МКХ-10: D55-D59

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз сечi,

- бiохiмiчний аналiз кровi на печiнковий та нирковий комплекси,

- бiохiмiчний гомеостаз (бiлковi фракцiї, трансферин, феритин)

Додатковi:

- ферментовидiльна функцiя пiдшлункової залози, аналiз калу на яйця глистiв.

Iнструментальнi дослiдження:

Додатковi

- ультразвукове дослiдження органiв травлення,

- електрокардiографiя.

Консультацiї фахiвцiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лiкування*

Санаторний режим: загальний

Дiєта: 15 (рацiон N 5) або залежно вiд супровiдної патологiї.

Клiматотерапiя: I-III режим; сонячнi (зона розсiяної радiацiї) ванни, купання при температурi води не нижчiй нiж 20 град.С тривалiстю вiд 2 до 7 хв iншi варiанти легкої седативної дiї iз стабiлiзацiєю функцiї вегетативних вiддiлiв нервової системи та елементами незначного тренування.

Бальнеотерапiя: внутрiшнiй прийом мiнеральних вод (за вiдповiдними методиками залежно вiд ознак недостатностi системи травлення): гiдрокарбонатнi мiнеральнi води (пiдвищена кислотнiсть), хлориднi мiнеральнi води (знижена кислотнiсть), сульфатнi мiнеральнi води (прояви дискiнезiй жовчного мiхура та схильнiсть до порушень функцiї печiнки), кременистi та маломiнералiзованi органiкувмiстнi мiнеральнi води (стимуляцiя сечовидiлення), кальцiєвi мiнеральнi води (при схильностi до алергiчних реакцiй).

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, або парафiновi, або озокеритовi аплiкацiї.

Апаратна фiзiотерапiя: за показаннями

- гальванiчний комiр за Щербаком, або електрофорез комiрцевої зони (5% розчин новокаїну, або 3% розчин бромiду натрiю, або iнше);

- йод-електрофорез (бромистий, новокаїновий - при неврастеничних проявах; кальцiєвий - ознаках алергiчних реакцiй) комiрцевої зони (електрод вiдповiдної форми, площею вiд 600 до 1000 кв.см позитивний; другий електрод 500 кв.см (20 x 25 см) в попереко-крижовiй дiлянцi - негативний електрод) сила струму 10-15 мА, тривалiсть 10-15 хвилин, через день, 10-12 процедур на курс.

- лазеротерапiя на рефлексогеннi зони, або на бiологiчно активнi точки, або внутрiшнє лазерне опромiнення кровi;

- мiкроклiматотерапiя (галотерапiя): з перевагою наявностi у аерозолi позитивних iонiв натрiю (величина аерозольних часток до 5 мк, щiльнiсть аерозолю до 5 куб.мгм повiтря, тривалiсть перебування в умовах аерозолю не бiльше 30 хвилин, через день або щоденно).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якості лікування: підвищення рівня гемоглобіну, зникнення або зменшення скарг на задишку, біль, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, показників гемоглобіну крові, поліпшення загального самопочуття.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування анемiї
гiпопластичної (при вiдсутностi прогресування
у стадiї клiнiчної ремiсiї)

Шифр по МКХ-10: D57

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз сечі,

- бiохiмiчний аналiз кровi на печiнковий та нирковий комплекси,

- бiохiмiчний гомеостаз (бiлковi фракцiї, трансферин, феритин).

Додаткові:

- беззондове та/чи зондове дослiдження функцiонального стану органiв травлення (iз обов'язковими дослiдженням: кислотоутворюючої, евакуаторної функцiї шлунку, стану компенсованостi кислотоутворення),

- ферментовидільна функція підшлункової залози,

- аналіз калу на яйця глистів.

Iнструментальнi дослiдження:

Додаткові

- ультразвукове дослідження органів травлення,

- електрокардiографiя

Консультацiї фахiвцiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: загальний

Дієта: 15 (раціон N 5) або залежно від супровідної патології.

Клiматотерапiя: I-III режим; сонячнi (зона розсiяної радiацiї) ванни, купання при температурi води не нижчiй нiж 20 град.С тривалiстю вiд 2 до 7 хв iншi варiанти легкої седативної дiї iз стабiлiзацiєю функцiї вегетативних з вiддiлiв нервової системи та елементами незначного тренування.

Бальнеотерапiя: внутрiшнiй прийом мiнеральних вод (по вiдповiдним методикам залежно вiд ознак недостатностi системи травлення): гiдрокарбонатнi мiнеральнi води (пiдвищена кислотнiсть), хлориднi мiнеральнi води (понижена кислотнiсть), сульфатнi мiнеральнi води (прояви дискiнезiй жовчного мiхура та схильнiсть до порушень функцiї печiнки), кременистi та маломiнералiзованi органiковмiстнi мiнеральнi води (стимуляцiя сечовидiлення), кальцiєвi мiнеральнi води (при схильностi до алергiчних реакцiй).

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, або парафiновi, або озокеритовi аплiкацiї.

Апаратна фізіотерапія: за показаннями

- лазеротерапiя на рефлексогеннi зони, або на бiологiчно активнi точки, або внутрiшнє лазерне опромiнення кровi;

- гальванічний комір за Щербаком, або електрофорез комірцевої зони (5% розчин новокаїну, або 3% розчин броміду натрію, або інше),

- йод-електрофорез (бромистий, новокаїновий - при неврастенiчних проявах; кальцiєвий - ознаках алергiчних реакцiй) комiрцевої зони (електрод вiдповiдної форми, площею вiд 600 до 1000 кв.см позитивний; другий електрод 500 кв.см (20 x 25 см) в попереко-крижовiй дiлянцi - негативний електрод) сила струму 10-15 мА, тривалiсть 10-15 хвилин, через день, 10-12 процедур на курс.

- електросон (при незначному ослабленні процесів гальмування електросон 30-20 Гц, тривалість процедури до 1 години; при значному ослабленні процесів гальмування (при безсонні) електросон 30-20 Гц, тривалість процедури від 20 до 40 хвилин; очні електроди можна змочувати розчином броміду натрію. До 15 процедур на курс лікування;

Додатково: рефлексотерапія, масаж або підводний душ-масаж, фітотерапія, психотерапія, сустентаційна медикаментозна терапія: комбіновані препарати заліза з вітамінами групи B, C.

Термiн санаторно-курортного лiкуваннях: 18-21-24 днi.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування тромбоцитопенiї
та iдiопатичної тромбоцитопенiчної пурпури
(легкого та середнього ступеню, у стадiї
стiйкої клiнiко-гематологiчної ремiсiї)

Шифр по МКХ-10: D59

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз сечi,

- бiохiмiчний аналiз кровi на печiнковий та нирковий комплекси,

- бiохiмiчний гомеостаз (бiлковi фракцiї, трансферин, феритин).

Додаткові:

- ферментовидiльна функцiя пiдшлункової залози,

- аналiз калу на яйця глистiв.

Інструментальні дослідження:

Додаткові

- ультразвукове дослідження органів травлення,

- електрокардіографія

Консультацiї фахiвцiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: загальний

Дієта: 15 (раціон N 5) або залежно від супровідної патології.

Бальнеотерапія:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод (по вiдповiдним методикам залежно вiд ознак недостатностi системи травлення): гiдрокарбонатнi мiнеральнi води (пiдвищена кислотнiсть), хлориднi мiнеральнi води (понижена кислотнiсть), сульфатнi мiнеральнi води (прояви дискiнезiй жовчного мiхура та схильнiсть до порушень функцiї печiнки), кременистi та маломiнералiзованi органiковмiстнi мiнеральнi води (стимуляцiя сечовидiлення), кальцiєвi мiнеральнi води (при схильностi до алергiчних реакцiй).

Пелоїдо- або теплотерапія: грязьові, або парафінові, або озокеритові аплікації.

Апаратна фізіотерапія: за показаннями

- лазеротерапiя на рефлексогеннi зони, або на бiологiчно активнi точки, або внутрiшнє лазерне опромiнення кровi;

- мiкроклiматотерапiя (галотерапiя): з перевагою наявностi у аерозолi позитивних iонiв натрiю (величина аерозольних часток до 5 мк, щiльнiсть аерозолю до 5 куб.мгм повiтря, тривалiсть перебування в умовах аерозолю не бiльше ЗО хвилин, через день або щоденно);

Термiн санаторно-курортного лiкуваннях: 18-21-24 днi.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування гемофiлiї
(легкого та середнього ступеню важкостi, яка перебiгає
без загострень, кровотеч, при залишкових явищах
гемартрозiв та при загальному задовiльному станi
(при обов'язковiй наявностi власного крiопреципiтата)

Шифр по МКХ-10: D65-D69

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- визначення показникiв гемостазу (показникiв зсiдання, АКТВ, МО, тромбiновий час),

- загальний аналiз сечi,

- бiохiмiчний аналiз кровi на печiнковий та нирковий комплекси,

- бiохiмiчний гомеостаз (бiлковi фракцiї, трансферин, феритин).

Додатковi:

- ферментовидiльна функцiя пiдшлункової залози,

- аналiз калу на яйця глистiв.

Iнструментальнi дослiдження:

Додатковi

- ультразвукове дослiдження органiв травлення,

- електрокардiографiя

Консультацiї фахiвцiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лiкування*

Мета: Знеболюючi впливи, дегiдратуючий, протизапальний, заспокiйливi впливи, зниження активностi фiбрiнолiзу, профiлактика спайкових процесiв i мiсцях крововиливiв, сприяння вiдновленню функцiї суглобiв при наслiдках гемартрозу.

Санаторний режим: загальний

Дiєта: 15 (рацiон N 5) або залежно вiд супровiдної патологiї.

Бальнеотерапiя:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод (по вiдповiдним методикам залежно вiд ознак недостатностi системи травлення): гiдрокарбонатнi мiнеральнi води (пiдвищена кислотнiсть), хлориднi мiнеральнi води (понижена кислотнiсть), сульфатнi мiнеральнi води (прояви дискiнезiй жовчного мiхура та схильнiсть до порушень функцiї печiнки), кременистi та маломiнералiзованi органiковмiстнi мiнеральнi води (стимуляцiя сечовидiлення), кальцiєвi мiнеральнi води (при схильностi до алергiчних реакцiй).

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, або парафiновi, або озокеритовi аплiкацiї.

Апаратна фiзiотерапiя: за показаннями

- лазеротерапiя на рефлексогеннi зони, або на бiологiчно активнi точки, або внутрiшнє лазерне опромiнення кровi;

- УВЧ на дiлянку суглобiв, зазори 2 см, спереду i позаду суглоба, доза слабкотеплова, тривалiсть 10-15 хвилин, щоденно.

- фонофорез гiдрокортизона,

- масаж кiнцiвок щадний (поглажування).

Термiн санаторно-курортного лiкуваннях: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: пiдвищення рiвня гемоглобiну, зникнення або зменшення скарг на задишку, бiль у суглобах, пiдвищення толерантностi до фiзичних навантажень, полiпшення даних iнструментальних та функцiональних дослiджень, показникiв гемоглобiну кровi, полiпшення загального самопочуття.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клiнiчнi протоколи
санаторно-курортного лiкування
захворювань сечостатевої системи

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
хронiчного сальпiнгiту i оофориту, хронiчного метриту
та ендометриту, хронiчного параметриту, тазових спайок
очеревини, тазових перiтонеальних пiсляоперацiйних
спайок, неправильних положень матки, жiночої
безплiдностi трубного походження, жiночої
безплiдностi маткового походження,
внутрiшньо маткових спайок

Шифр за МКХ-10:

Хронiчний сальпiнгiт i оофорит. Шифр N 70.1

Хронiчний метрит та ендометрит. Шифр N 71.1

Хронiчний параметрит. Шифр N 73.1

Тазовi спайки очеревини. Шифр N 73.6

Тазовi перiтонеальнi спайки пiсляоперацiйнi. Шифр N 99.4

Неправильнi положення матки. Шифр N 85.4

Жiноча безплiднiсть трубного походження. Шифр N 97.1

Жiноча безплiднiсть маткового походження. Шифр N 97.2

Внутрiшньоматковi спайки. Шифр N 85.6

Діагностика на санаторному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- аналiз видiлень з пiхви на ступiнь чистоти, флору;

- соскоб з цервикального каналу на внутрiшньоклiтиннi iнфекцiї;

- тести функцiональної дiагностики.

Додатковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi i сечi,

- аналiз кровi на цукор,

- ревмопроби,

- дослiдження кровi (реакцiя Васермана),

- дослiдження рiвня статевих гормонiв в кровi (естроген, прогестерон).

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- огляд шийки в дзеркалах,

- бiмануальний огляд,

- огляд молочних залоз.

Додатковi iнструментальнi дослiдження:

- УЗД органiв малого тазу,

- кольпоскопiя,

- ЕКГ.

Консультацiї фахiвцiв: психотерапевт.

Санаторно-курортне лiкування*

Обсяг лiкувальних заходiв

Лiкування фiзичними методами переслiдує поетапне здiйснення наступних задач:

1) досягнення в патологiчному вогнищi знеболюючого, протизапального i розсмоктуючого ефектiв;

2) профiлактику прогресування запального процесу i його загострення;

3) вiдновлення порушених функцiй статевої системи;

4) лiквiдацiю повторно виникаючих змiн дiяльностi нервової, ендокринної, серцево-судинної i iнших систем;

5) пiдвищення активностi компенсаторно-захисних механiзмiв органiзму.

Санаторний режим: II-III.

Дiєта: N 7 або N 15.

Клiматотерапiя: аеротерапiя, повiтрянi i сонячнi ванни.

Руховий режим: УГГ, лiкувальна гiмнастика групова.

Пелоїдотерапiя: грязьовi аплiкацiї на область: "боягузи", "брюки", "комiрна зона" 38-40 град.С, 20 хвилин, через день; грязьовi вагiнальнi або/i ректальнi тампони 40-42 град.С 20 хвилин, щодня або через день; озокеритотерапiя.

Апаратна фiзiотерапiя:

- ультразвукова терапiя i ультрафонофорез, проводять в iмпульсному режимi лабiльно над лонним зчленовуванням i паховою областю з 0,6 Вт/кв.см до 1,0 Вт/кв.см, з 6 хв до 10 хв, щодня, на курс 15 процедур;

- лiкарняний електрофорез синусоїдальним модульованим струмом (СМС) - вищi лонного зчленовування i попереково-крижова область, сила струму - до появи пiд електродами вираженої вiбрацiї, щодня, на курс 12-15 процедур або дiадинамiчними струмами (ДДС) над лонним зчленовуванням i попереково-крижовою областю, сила струму - до вiдчуття пiд електродами вираженої, але не болiсної вiбрацiї, 20 хв, щодня, на курс лiкування 12-15 процедур. Для лiкарського електрофорезу застосовують мiдь, йод, цинк, магнiй, кислотний залишок салiцилової кислоти;

- мiкрохвилi сантиметрового (СМХ) i дециметрового (ДМХ) дiапазонiв, у формi зовнiшнiх дiй з переходом на внутрiшньовагiнальнi або ректальнi дiї, iнтенсивнiсть впливу до вiдчуття слабкого тепла, потужнiсть 40 Вт, 20 хв, щодня, на курс лiкування 15-20 процедур;

- магнiтнi поля - у виглядi магнiтного поля змiнної (ЗмМП) низької частоти, починають iз зовнiшнiх процедур, потiм застосовують порожниннi, тривалiсть 20 хв, щодня, на курс лiкування 15 процедур;

- електростимуляцiя маткових труб, з розмiщенням електродiв в задньому зведеннi пiхви, в безперервному режимi, прямокутними монополярними iмпульсами частотою 12,5 Гц, з вiдчуттям легкого колення, щодня, 5-10 хв, 6-12 процедур.

- при поєднаннi хронiчного сальпiнгоофорита з мiомою матки, що не вимагає оперативного лiкування, призначають лiкарський електрофорез йоду, йоду i цинку, йоду та амiдопiрину.

Нижче, у виглядi таблицi запропонований диференцiйований пiдхiд до лiкування хронiчних запальних захворювань придаткiв матки в перiод ремiсiї, при спайкових змiнах в малому тазу, включаючи облiтерацiю маткових труб iз застосуванням фiзiотерапевтичних чинникiв.

------------------------------------------------------------------
|Особливостi клiнiчної ситуацiї |       Методи фiзiотерапiї      |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Частi загострення запального   |ДМХ i СМХ - терапiя (переважно) |
|процесу з ексудацiєю           |або магнiтне поле високої       |
|в патологiчному осередку       |частоти (область наднирникiв)   |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Стiйкий больовий синдром       |Дiадинамiчнi струми (переважно) |
|                               |або поєднаний лiкарняний        |
|                               |електрофорез (антипiрин +       |
|                               |кислотний залишок салiцилової   |
|                               |кислоти) синусоїдально          |
|                               |модельорваними струмами.        |
|                               |                                |
|Фiксована (субфiксована)       |Електрофорез йоду.              |
|ретродевiацiя матки:           |                                |
|а) функцiя яєчникiв не змiнена |Електрофорез ронiдази та iнших  |
|або є вiдносна гiперестрогенiя;|ферментiв у поєднаннi           |
|б) гiпофункцiя яєчникiв        |з гiнекологiчним масажем.       |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Генiальний     |Вiк            |Струм надтональною частоти,     |
|iнфантилiзм    |---------------|особливо в поєднаннi            |
|               |До 35 рокiв    |з електрофорезом мiдi           |
|               |               |(переважно), або поєднання      |
|               |               |електрофорезу мiдi              |
|               |               |з iндуктотермiєю, або одна      |
|               |               |iндуктотермiя.                  |
|               |---------------+--------------------------------|
|               |Старше 35 рокiв|Електрофорез мiдi.              |
------------------------------------------------------------------

Примiтка. Досвiд лiкування на грязьових курортах свiдчить про те, що терапевтичний ефект пiсля курсу пелоїдотерапiї iнодi наступає не вiдразу, а через 1-1,5 мiс. пiсля повернення хворого з курорту (фаза пiслядiї), що тривалiсть позитивного ефекту пiсля одноразового курсу лiкування рiдко триває бiльше 6-8 мiс., що для закрiплення його результатiв доцiльно направляти хворих на грязелiкування 3 роки пiдряд з iнтервалом в 8-12 мiс.

Додатково:

- рефлексотерапiя, лазеротерапiя;

- гiдрокiнезотерапiя, гiдромасаж, пiдводний душ-масаж, висхiдний душ;

- психотерапiя, аутогенне тренування;

- гiнекологiчний масаж, вiбромасаж, загальний масаж.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 21-24 днi.

Показники якостi лiкування: полiпшення загального стану, зменшення або зникнення больового синдрому, зменшення або зникнення анатомiчних змiн в придатках матки, вiдновлення нормального положення i рухливостi внутрiшнiх статевих органiв, вiдновлення менструальної функцiї, вiдновлення тестiв функцiональної дiагностики, показникiв клiнiчних дослiджень.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
дисфункцiї яєчникiв, вторинної аменореї,
вторинної олiгоменореї, жiночої безплiдностi,
пов'язаної з вiдсутнiстю овуляцiї

Шифр за МКХ-10:

Дисфункцiя яєчникiв. Шифр N 92

Вторинна аменорея. Шифр N 91.1

Вторинна олiгоменорея. Шифр N 91.4

Безплiднiсть жiноча, пов'язана

з вiдсутнiстю овуляцiї. Шифр N 97.0

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- аналiз видiлень з пiхви на ступiнь чистоти, флору;

- соскоб з цервикального каналу на внутрiшньоклiтиннi iнфекцiї;

- тести функцiональної дiагностики.

Додатковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi i сечi,

- аналiз кровi на цукор,

- ревмопроби,

- дослiдження кровi (реакцiя Вассермана),

- дослiдження рiвня статевих гормонiв в кровi (ФСГ, ЛГ, пролактин, эстрогени, прогестерон, тестостерон, 17-КС сечi).

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- огляд шийки в дзеркалах,

- бiмануальний огляд,

- огляд молочних залоз.

Додатковi iнструментальнi дослiдження:

- УЗД органiв малого тазу,

- кольпоскопiя,

- ЕКГ, РЕГ.

Консультацiї фахiвцiв: психотерапевт, ендокринолог, невропатолог.

Санаторно-курортне лiкування*

Обсяг лiкувальних заходiв

Санаторний режим: II-III.

Дiєта: N 7 або N 15.

Клiматотерапiя: аеротерапiя, повiтрянi i сонячнi ванни.

Руховий режим: УГГ, лiкувальна гiмнастика групова.

Бальнеотерапiя: ванни - рапнi або морськi, вуглекислi, сiрководневi, йодобромнi, шавлiєвi - 36 град.С, 10 хвилин щодня або через день; вагiнальнi зрошування ропою або мiнеральною водою 38 град.С, 5-10 хвилин, щодня або через день.

Пелоїдотерапiя: грязьовi аплiкацiї на область: "боягузи", "брюки", "комiрна зона" 38-40 град.С, 20 хвилин, через день; грязьовi вагiнальнi або/та ректальнi тампони 40-42 град.С 20 хвилин, щодня або через день; озокеритотерапiя.

Апаратна фiзiотерапiя:

- ендоназальний електрофорi вiтамiну B₁ з 0,5 до 2 мА, з 10 до 30 хв, щодня або через день, на курс лiкування 15 процедур;

- гальванiчний комiр (за А.Е. Щербаком) з 6 мА до 16 мА, з 6 хв до 16 хв, щодня, на курс лiкування 15-20 процедур, гальванiзацiя шийно-лицьової зони за Келлатом, з 2 мА до 7 мА, з 8 хв до 15 хв, на курс лiкування 10-12 процедур; лiкарський електрофорез синусоїдальним модульованим струмом (СМС) - вище лонного зчленовування i попереково-крижова область, сила струму - до появи пiд електродами вираженої вiбрацiї, щодня, на курс 12-15 процедур;

- вiбрацiйний масаж - паравертебральний злiва i справа в нижньогрудному, поперековому, крижовому вiддiлах хребта, iнтенсивнiсть вiбрацiї максимальна, з 6 до 10 хв на кожну сторону, щодня, на курс 12-15 процедур;

- струми надтональной частоти (СНЧ) - через заднє зведення або ректально, iнтенсивнiсть до вiдчуття тепла, щодня, на курс лiкування 20 процедур;

- електростимуляцiя шийки матки - несиметричними бiполярними прямокутними iмпульсами, по 10 хв, щодня, на курс 5-10 днiв.

Додатково:

- рефлексотерапiя, лазеротерапiя;

- гiдрокiнезотерапiя, гiдромасаж в басейнi, пiдводний душ-масаж, висхiдний душ;

- психотерапiя, аутогенне тренування;

- гiнекологiчний масаж, вiбромасаж, загальний масаж;

- медикаментозне лiкування при необхiдностi.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 21-24 днi.

Показники якостi лiкування: полiпшення загального стану, зменшення чи зникнення больового синдрому, зменшення чи зникнення анатомiчних змiн в придатках матки, вiдновлення чи повна нормалiзацiя менструальної функцiї, менструальної крововтрати, тестiв функцiональної дiагностики, доведення до норми показникiв клiнiчних дослiджень.

___________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
патологiчного клiмаксу

Шифр за МКХ-10: N95.1

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

аналiз видiлень з пiхви на ступiнь чистоти, флору;

мазок на наявнiсть атипових клiтин.

Додатковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi i сечi,

- аналiз кровi на цукор,

- бiохiмiчне дослiдження кровi.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- огляд шийки в дзеркалах,

- бiмануальний огляд,

- огляд молочних залоз.

Додатковi iнструментальнi дослiдження:

- УЗД органiв малого тазу,

- кольпоскопiя,

- ЕКГ, РЕГ,

- денсиметрiя вогнищ остеопорозу,

- ФСГ та естрогени в кровi.

Консультацiї фахiвцiв: психотерапевт, терапевт, невропатолог, ендокринолог.

Санаторно-курортне лiкування*

Мiсце проведення: мiсцевi фiзiо- i бальнеолiкарнi, санаторiї i профiлакторiї звичної клiматичної зони або направлення на Пiвденний берег Криму.

Обсяг лiкувальних заходiв

Санаторний режим: II-III. Дiєта N 7 або N 15.

Клiматотерапiя: аеротерапiя, повiтрянi i сонячнi ванни.

Руховий режим: УГГ, теренкур.

Бальнеотерапiя: ванни - морськi, вуглекислi, йодобромнi, хвойнi, шавлiєвi, валерiановi, радоновi, кисневi, перловi - 36 град.С, 8-10 хвилин через день; вагiнальнi зрошування мiнеральною водою 38 град.С, 5 хвилин, через день. Душi - дощовий, вiяловий, циркулярний, струєвий, шотландський.

Апаратна фiзiотерапiя:

- електрофорез еуфiлiну на комiрцевi дiлянку з 6 мА до 16 мА, з 6 хв до 16 хв, щодня, на курс 15-20 процедур;

- гальванiзацiя шийно-лицьової зони за Келлатом, з 2 мА до 7 мА, з 8 хв до 15 хв, на курс лiкування 10-12 процедур;

- електросон - до вiдчуття легкої вiбрацiї, 2-8 мА, тривалiсть вiд 10-15 до 20-25 хв, щодня або через день, на курс 8-20 процедур.

Додатково:

- рефлексотерапiя, лазеротерапiя;

- гiдрокинезотерапiя, гiдромасаж в басейнi;

- психотерапiя, аутогенне тренування;

- загальний масаж, масаж комiркової зони.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 21-24 днi.

Показники якостi лiкування: полiпшення загального стану, зменшення чи зникнення вегето-судинних проявiв клiмактеричного синдрому, нормалiзацiя сну та настрою; нормалiзацiя кольору слизової оболонки вульви та пiхви.

___________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
запальних хвороб передмiхурової залози
(ЗХПЗ)

Шифр за МКХ-10: N41.1

Етiопатогенетична класифiкацiя простатитiв

(В.А. Молчанов та I.I. Iльїн, 1998)

Простатити: неiнфекцiйнi, iнфекцiйнi, постiнфекцiйнi.

Неiнфекцiйнi простатити: алергiчнi, конгестивнi, травматичнi.

Iнфекцiйнi простатити: каналiкулярнi, лiмфогенi, гематогенi.

Постiнфекцiйнi простатити.

Етапи ультразвукового дослiдження

Сонографiчне дослiдження та санаторно-курортне лiкування запальних захворювань передмiхурвої залози лiкувальними грязями/методичнi рекомендацiї. - Укр. НДI медичної реабiлiтацiї та курортологiї МОЗ України. - Уклад.: Бородулiн С.Д., Костєв Ф.I., Нiкiпелова О.М. та iн. - Київ, 2004. - 17 с.

Етiопатогенетична класифiкацiя простатиту i сонографiчна верифiкацiя.

I. Iнфекцiйний простатит.

1. Неспецифiчний (грампозитивна i грамнегативна флора, L-форми бактерiй, мiкоплазми, вiруси).

2. Специфiчний (мiкобактерiї туберкульозу, трихомонади, хламiдiї, гриби, гонококи, трепонема блiда).

II. Неiнфекцiйний простатит - простатоз.

-------------------------------- ---------------------------------
|          ЕТIОЛОГIЯ           | |              УЗI              |
|                              | |    другий етап - ПАТОГЕНЕЗ    |
|------------------------------|)|-------------------------------|
|1. Гормонально-дистрофiчний.  | |   гiпертрофiя  |  гiпотрофiя  |
|2. Алергiчний (аутоiмунний)   | |   I, II i III  |  I, II i III |
|3. Вегето-судинний (застiйний)| |      стадiї    |     стадiї   |
-------------------------------- ---------------------------------

III. Простатит змiшаної етiологiї.

-------------------------------- ---------------------------------
|1. Простатоз iнфекцiя -       | |атонiя i склероз               |
|простатит.                    | |                  ) I, II i III|
|2. Iнфекцiя простатит -       | |паренхiми, капсули     стадiї  |
|простатоз.                    | |                               |
-------------------------------- ---------------------------------

IV. Рiдкiснi (що не класифiкуються) форми простатиту:

-------------------------------- ---------------------------------
|синдром Рейтера,              | |склероз паренхiми              |
|гранулематозний               | |                  ) I, II i III|
|i калькульозний простатит,    | |або склероз            стадiї  |
|актiномiкоз та iн.            | |капсули                        |
-------------------------------- ---------------------------------

Класифiкацiя простатиту i синдрому хронiчного тазового болю NIDDK/NIH (Європейська Асоцiацiя Урологiв, 2006)

------------------------------------------------------------------
| Тип |Назва, опис                                               |
|-----+----------------------------------------------------------|
|  I  |Гострий бактерiальний простатит                           |
|-----+----------------------------------------------------------|
| II  |Хронiчний бактерiальний простатит                         |
|-----+----------------------------------------------------------|
| III |Хронiчний абактерiальний простатит. Синдром хронiчного    |
|     |тазового болю:                                            |
|     |А. Запальний СХТБ (лейкоцити в еакулятi/секретi простати).|
|     |Б. Незапальний СХТБ (вiдсутнiсть лейкоцитiв               |
|     |в еакулята/секретi простати).                             |
|-----+----------------------------------------------------------|
| IV  |Асимптоматичний запальний простатит (гiстологiчно         |
|     |визначений простатит).                                    |
------------------------------------------------------------------

Дiагностика на санаторному етапi*

Для бiльш ефективної оцiнки симптомiв, а також динамiки в процесi лiкування доцiльно використання опитувальникiв (наприклад, Prostatitis Symptom Index (CPSI), разроблений International Prostatitis Collaborative Network), та iнших, якi дозволяють якiсно оцiнювати статус пацiєнта та симптоми простатиту.

Обов'язковi лабораторнi та iнструментальнi дослiдження:

Одноразово:

- загальний аналiз кровi та сечi,

- спермограма.

Дворазово:

- аналiз секрета простати,

- бiохiмiчнi: виявлення секрету, передмiхурової залози, кислої фосфатази i лимонної кислоти, тест на кристалiзацiю секрету передмiхурової залози,

- УЗД - у 2 етапу.

Додатковi iнструментальнi i лаботаторнi дослiждення: рентгенологiчнi дослiдження: оглядова урографiя, цистографiя, урофлоуметрiя; бактерiальний аналiз сечi, секрета передмiхурової залози.

Консультацiї фахiвцiв проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зменшення клiнiчних симптомiв захворювання: болю в крижах, пахвинних складках, в яєчках та промежинi, вiдчуття пекучостi в дiлянцi промежини та уретри; зменшення розмiру простати, полiпшення сечовидiлення, наявнiсть поодиноких лейкоцитiв у сечi та секретi простати, нормальнi розмiри залози, рiвномiрно еластична її консистенцiя, наявнiсть нормальної кiлькостi лецитинових зерен у секретi простати, нормалiзацiя кристалiзацiї секрету, зникнення або зменьшення частих позивiв до сечовипускання, нормалiзацiя.

Санаторний режим: I-II дiєта: вiдповiдно до pH сечi.

Дiєта: 6 або 14, рацiон (N 4), або дiєта 15 (рацiон N 5) з обмеженням гострих страв та спецiй.

Клiматотерапiя: I-II режими.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, теренкур, ближнiй туризм, екскурсiї, спортивнi ігри.

Пелоїдобальнеотерапiя:

- Грязьовi аплiкацiї (40-42 град.С) на трусикову зону, 15-20 хв, через тиждень, чергуючи з ректальними тампонами (38-40 град.С), тривалiсть сеансу 30-40 хвилин. Курс 12-15 процедур.

- Для ректального електрофорезу з грязьовим розчином використовують прокладку спецiального ректального електрода, змочену розчином, з'єднують електрод з анодом та вводять на глибину 6 см анального каналу, електрод сполучений з катодом змочений (грязьовим розчином), розмiщують на попереково-крижову область. Сила струму 0,05-0,07 мА/кв.см. Тривалiсть сеансу 10 хв, через день, курс 10-15 процедур.

Електрофорез грязьового розчину - використовують апарат для гальванiзацiї "Поток-1". Для цього гiдрофiльнi прокладки обох електродiв змочуються грязьовим розчином та укладають на низ живота i промежину (низ живота i крижову область). Вводять грязьовий розчин з обох полюсiв. Сила струму 0,05-0,1 мА/кв.см. Тривалiсть процедури 15-10 хв, щодня або через день, на курс 14-15 процедур.

Електрофорез грязьового розчину проводять через динамiчнi струми (використовують апарат СНИМ-1, ТОНУС-2) синусоїдальнi модульованi струми (СМС) на виправленому режимi (АМПЛИПУЛЬС-3Т). Для цього гiдрофiльнi прокладки обох електродiв змочуються 1-2% грязьовим вiджиманням i укладають на низ живота i промежину або низ живота i крижову область. Безпосередньо режим проведення дiадинамоелетрофореза i амплiпульселектрофореза грязьового розчину визначається характером захворювання i його клiнiчними виявами. На курс 8-12 процедур щодня або через день.

- Парафiно-озокеритовi аплiкацiї (42-44 град.С) на трусикову зону, експозицiя 30 хв, через тиждень курс 8-12 процедур.

- Використовують сухi вуглекислi ванни, якi призначають щодня або через день, експозицiя 20-30 хв, курс 10-12 процедур; можна поєднувати з парафiновими аплiкацiями.

- При больовому синдромi призначають сухi вуглекисло-радоновi ванни експозицiя 20-30 хв, курс 10-12 процедур.

Апаратна фiзiотерапiя.

- Ультразвукова терапiя на область промежини: положення хворого на боку, ультразвук - iнтенсивнiсть 0,4-0,6 Вт/кв.см, частота 880 кГц, безперервний режим, методика жвава, тривалiсть 5-7 хв через день або щодня, на курс 7-10 процедур.

- УВЧ-терапiя областi промежини: електроди N 2 розташовують над промежиною (зазор 2 см) i над лобком (зазор 3 см). Доза слабко теплова, тривалiсть процедури 10-12 хв, щодня, а пiсля 5 процедур - через тиждень. Курс лiкування 8-12 процедур.

- Дiадiнамотерапiя (або СМС-терапiя) областi промежини (з метою знеболення). Електроди 6 х 8 см розташовують над лобком (анод) та пiд мошонкою. Струм - двотактний хвильовий з довгими перiодами по 4-6 хв або синусоїдально-модульованi струми (ПН i ПЧ, частота 100 Гц., глибина модуляцiї 100%), по 4-6 хв, щодня.

- Лазеротерапiя ректальна передмiхурової залози: густина потоку потужностi 3 мВт/кв.см, тривалiсть процедури 5-8 хв, щодня. Курс - 10 процедур.

- Магнiтотерапiя: ПМП (постiйне магнiтне поле) 100-300 ерстед. на область малого тазу, тривалiсть процедури 10 хв щодня. Курс 10-12 процедур.

- Додатково: рефлексотерапiя. У лiкуваннi даного захворювання рекомендовано використовувати наступнi точки: J22, J4, J3, J1, T4, T14, T20, T1, Rp6, Rp9, Rp10, Gi4, V25, F2, F3, F8.

Масаж передмiхурової залози

Перед призначенням лiкувального масажу хворому рекомендується пройти ультразвукове дослiдження передмiхурової залози в двох проекцiях i в два етапи (дивись схему N 1), при яких визначаються розмiри простати, ступiнь еластичностi i пластичностi її паренхими i капсули, а також наявнiсть в нiй чужорiдних тiл (амiлоїди, каменi), кiст, доброякiснi i злоякiсних новоутворень. Сукупнiсть отриманих результатiв дає можливiсть правильно оцiнити ступiнь захворювання, призначити вiдповiдне комплексне лiкування i рекомендувати лiкувальний масаж.

Масаж передмiхурової залози буває дiагностичний i лiкувальний.

Дiагностичний масаж передмiхурової залози є лiкувально-дiагностичною процедурою, що дозволяє виявити наявнiсть патологiчних вогнищ (трiщин, полiпiв, доброякiсних утворень) нижнього вiддiлу прямої кишки, а також обстежити простату, насiннi пухирцi, область насiнного горбика i залози Купера. Тиск на залозу при цьому складає 2-3 кг на 1 кв.см. Тривалiсть дiагностичного масажу 1,5-3 хв.

Лiкувальний масаж дещо вiдрiзняється вiд дiагностичного масажу i, залежно вiд iнтенсивностi i технiки виконання, дiлиться на звичайний, шовковий i щадить.

Тиск на тканину залози при цьому повинен бути стабiльним в межах 1,0-2,0 кг на 1 кв.см. Тривалiсть масажу - 1,5-2 хвилини. Цей масаж особливо показаний при склерозi простати.

Щадний масаж виконуються iз зусиллям вказiвного пальця на залозу менше 0,5 до 1,0 кг на 1 кв.см. Технiчнi прийоми i тривалiсть масажу такi ж, як i у лiкувального масажу. Шовковий масаж рекомендується проводити при калькульозних простатитах, початкових стадiях аденоми простати, атонiї i гiпотрофiї простати 2-3 стадiї. При iнфекцiйних i iнших запальних процесах в залозi масаж повинен проводиться лiкарем з великою обережнiстю.

Масаж передмiхурової залози потрiбно призначати тiльки в комплексному лiкуваннi хронiчного простатиту, поєднуючи його з лiкарськими препаратами, санаторно-курортним лiкуванням, фiзiотерапевтичними процедурами.

Технiка масажу простати повинна вiдповiдати формi i ступеню захворювання передмiхурової залози, а також особливостям її анатомiчної будови.

Технiка i кiлькiсть масажу
при захворюваннях передмiхурової залози

----------------------------------------------------------------------------
|  Форми захворювання  |Стадiї|Кiлькiсть процедур |    Технiка масажу      |
|передмiхурової залози |  NN  |-------------------+------------------------|
|                      |      |За шiсть |За перiод|Дiагно-| Лiку- |Шовковий|
|                      |      |  днiв   |   24-   |стичний|вальний|        |
|                      |      |лiкування| денного |       |       |        |
|                      |      |         |  курсу  |       |       |        |
|                      |      |         |лiкування|       |       |        |
|----------------------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|      катаральний     |  1   |   0-1   |   0-3   |  1-2  |  0-1  |        |
|----------------------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|  склероз  |паренхими |  1   |   1-3   |  3-10   |  1-2  |  2-8  |        |
|           |          |  2   |   3-6   |  10-20  |  2-3  |  8-17 |        |
|           |          |  3   |   4-6   |  15-20  |  3-4  | 12-16 |        |
|           |----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|           |  капсули |  1   |   1-3   |  3-10   |  1-2  |  2-8  |        |
|           |          |  2   |   4-6   |  12-20  |  3-4  |  9-16 |        |
|           |          |  3   |   5-6   |  15-20  |  3-4  | 12-16 |        |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|  атонiя   |паренхими |  1   |   2-3   |  6-10   |  2-3  |  4-7  |        |
|           |          |  2   |   1-2   |   3-8   |  1-2  |       |  2-4   |
|           |          |  3   |   0-1   |   0-4   |  0-1  |       |  0-3   |
|           |----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|           |  капсули |  1   |   3-4   |  10-15  |  2-3  |  7-12 |        |
|           |          |  2   |   2-3   |  7-14   |  2-3  |       |  5-11  |
|           |          |  3   |   0-1   |   0-4   |  0-1  |       |  0-3   |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|гiпертрофiя|збiльшена |  1   |   2-6   |  7-20   |  2-3  |  5-17 |        |
|           |  залоза  |  2   |   2-4   |  7-14   |  2-3  |  5-11 |        |
|           |          |  3   |   2-5   |  7-17   |  2-3  |  5-14 |        |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|гiпотрофiя | зменшена |  1   |   2-6   |  10-20  |  2-3  |  8-17 |        |
|           |  залоза  |  2   |   2-3   |  7-10   |  1-2  |       |  6-8   |
|           |          |  3   |   1-2   |   4-7   |  1-2  |       |  3-5   |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|  аденома  |  аденома |  1   |   1-2   |   4-8   |  1-2  |       |  3-6   |
|           |простатати|  2   |   1-2   |   3-6   |  1-2  |       |  2-4   |
|           |          |  3   |   0-1   |   0-3   |   1   |       |  0-2   |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|  М До б   |  каменi  |  "А" |   2-4   |  10-15  |  2-3  |       |  8-12  |
|  залози   | простати |  "В" |   2-4   |  10-15  |  2-3  |       |  8-12  |
|           |   типу   |      |         |         |       |       |        |
----------------------------------------------------------------------------

- Iнстиляцiї сечового мiхура розчинами коларголу, або протарголу, або борної кислоти, або фурацилiну, або синтомiцинової емульсiї, або галаскорбiну, або танiну, або олiї облiпихи, або шипшини.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 тижнi.

Показники якостi лiкування: зменшення клiнiчних симптомiв захворювання: болю в крижах, пахвинних складках, в яєчках та промежинi, вiдчуття пекучостi в дiлянцi промежини та уретри; зменшення розмiру простати, полiпшення сечовидiлення, наявнiсть поодиноких лейкоцитiв у сечi та секретi простати, нормальнi розмiри залози, рiвномiрно еластична її консистенцiя, наявнiсть нормальної кiлькостi лецитинових зерен у секретi простати, нормалiзацiя кристалiзацiї секрету, зникнення або зменшення частих позивiв до сечовипускання, нормалiзацiя.

Протипоказання: гострi i пiдгострi захворювання передмiхурової залози, а також передлежачих органiв (гострий i пiдгострий цистит, проктит i iн.), специфiчний iнфекцiйний простатит в гострiй i пiдгострiй стадiях (туберкульоз, сифiлiс, гонорея та iн.), полiпозний, язва, геморагiчний проктит, трiщини заднього проходу, геморой, що кровоточить, доброякiсна гiперплазiя передмiхурової залози 2-3 стадiї з виразними порушенням сечовипускання, злоякiснi пухлини.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
хронiчного циститу

Шифр по МКХ-10: N30

Класифiкацiя:

Цистити роздiляють за патогенетичним принципом на первинний i вторинний.

За етiологiєю розрiзняють: iнфекцiйний (неспецифiчний i специфiчний), хiмiчний, термiчний, токсичний, лiкарський, алiментарний, неврогенний, радiацiйний, iнволюцiйний, пiсляоперацiйний i паразитарний цистити.

Залежно вiд перебiгу розрiзняють гострий i хронiчний (латентний i рецидивний), дифузний (тотальний) i осередковий. Видiляють шиєчний цистит i тригонiт.

Хронiчний цистит буває катаральний, виразковий, полiпозний, кiстозний, емфiзематозний, еозинофiльний, iнкрустуючий i некротичний.

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: бiль в областi сечового мiхура, уретри, вiдчуття пекучостi в уретрi, порушення сечовидiлення.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi та сечi,

- аналiз сечi (проба 3-х склянок та за Нечипоренко, Амбюрже - багаторазово)

- бактерiологiчнi: посiв сечi на визначення мiкрофлори та її чутливостi до антибiотикiв.

Додатковi лабораторнi дослiдження: мазок з уретри на трихомонади, хламiдiї, уреаплазми, мiкоплазми та iн.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- уретероскопiя,

- цистоскопiя,

- ультразвукове дослiдження сечового мiхура.

Додатковi iнструментальнi дослiдження:

- оглядова урографiя,

- цистографiя.

Консультацiї фахiвцiв - проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зменшення клiнiчних симптомiв захворювання: болю в областi мочевого мiхура, в уретрi, вiдчуття пекучостi в уретрi, порушення сечовидiлення.

Санаторний режим: I-III

Дiєта (вiдповiдно до pH сечi): 6 або 14 (рацiон N 4), або дiєта N 15 (рацiон N 5) з обмеженням гострих страв та спецiй.

Клiматотерапiя: I-II режими.

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура, теренкур.

Пелоїдобальнеотерапiя:

- Сухi вуглекислi ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур;

- Парафiновi аплiкацiї на область сечового мiхура, температура 42 град.С, 25-30 хв, щодня або через день, курс 12 процедур;

- Парафiно-озокеритовi аплiкацiї на надлобкову область (45-50 град.С), 20-25 хв, щодня або через день;

- Грязьовi аплiкацiї (42-44 град.С ) на область сечового мiхура або по типу боягузiв, 15 хв, через день. Курс 8-10 процедур.

Апаратна фiзiотерапiя:

- УВЧ-терапiя областi сечового мiхура. Положення хворого - сидячи. Електроди N 2 розташовують в областi лобка (зазор 1 см) i крижi (зазор 3 см). Доза слабко теплова, 10 хв, щодня;

- Мiкрохвильова терапiя (ДМХ-терапiя). Випромiнювач апарату розташовують в областi проекцiї сечового мiхура. Доза слабкотеплова (6-8 Вт), тривалiсть 10-12 хв щодня. Курс 4-6 процедури;

- Iндуктотермiя областi сечового мiхура малим iндуктором - диском. Сила анодного струму 150-180 мА., тривалiсть 20 хв, щодня; всього 6-8 процедур;

- Дiадинамотерапiя (або СМС-терапiя) областi сечового мiхура i крижi. Електроди 6 х 12 см розташовують в областi сечового мiхура i крижi. Струм - двотактний хвильовий з довгими перiодами по 4-6 хв;

- Ультразвукова терапiя областi проекцiї шийки i анатомiчного трикутника сечового мiхура. Режим iмпульсний (10 мс), iнтенсивнiсть 0,4 Вт/кв.см, тривалiсть 5 хв, щодня. Курс лiкування 8-10 процедур.

Додатково: Iнстиляцiї уретри та сечового мiхура розчинами Бета-1, коларголу, або протарголу, або борної кислоти, або фурацилiну

Електорофорез антибiотикiв в сполученнi з сульфанiламiдами або препаратами нiтрофуранового ряду.

Рефлексотерапия: E36, GI4, GI11, J22, J4, J3, T1, T3, T14, T20.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: зменшення болю в уретрi, та сечовому мiхурi, зменшення вiдчуття пекучостi в уретрi, зникнення або зменшення частих позивiв до сечовипускання.

Протипоказання: специфiчний iнфекцiйний цистит в гострiй i пiдгострiй стадiях (туберкульоз, сифiлiс, гонорея i iн.), полiпозний, виразка, геморагiчний проктит, виразнi порушення сечовипускання, злоякiснi пухлини.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
хронiчного пiєлонефриту

Шифр по МКХ-10: N11.

Класифiкацiя пiєлонефриту

- За перебiгом хвороби: гострий (серозний або гнiйний); хронiчний; рецидивуючий.

- За шляхами проникнення iнфекцiї: гематогенний (низхiдний); уриногенний (висхiдний).

- Особливостi перебiгу (вiк хворого, фiзiологiчне стан, наявнiсть патологiчного процесу) при пiєлонефритi новонароджених i дитячого вiку; хворих немолодого вiку; вагiтних; хворих цукровим дiабетом; хворих з ураженням спинного мозку.

- Урiногенний пiєлонефрит: при сечокам'янiй хворобi; у хворих туберкульозом нирок; при порушеннi прохiдностi сечових шляхiв.

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: може протiкати без виразних симптомiв. Турбують тупi болi у попереку, швидка стомлюванiсть, головнi болi, зрiдка дизурiя.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi,

- бiохiмiчний аналiз кровi (нирковий комплекс),

- загальний аналiз сечi, проба 3-х склянок,

- аналiз сечi за Нечипоренком - у динамiцi,

- бактерiологiчнi: посiв сечi на визначення мiкрофлори та її чутливостi до антибiотикiв.

Додатковi лабораторнi дослiдження: проба з преднiзолоном або пiрогеналом для виявлення латентного пiєлонефриту. Додаткове iнструментальне дослiдження - мiкцiонна цистографiя. Мазок з уретри на трихомонади, хламiдiї, уреоплазми, мiкоплазми та iн.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- ультразвукове дослiдження сечового мiхура, нирок.

Додатковi iнструментальнi дослiдження:

- оглядова й екскреторна урографiя.

Консультацiї фахiвцiв - проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зменшення клiнiчних симптомiв захворювання: бiль в крижi, порушення сечовидiлення.

Санаторний режим: I-III

Дiєта: вiдповiдно до pH сечi дiєта 6 або 14 (рацiон N 4), або дiєта N 15 (рацiон N 5) з обмеженням гострих страв та спецiй.

Клiматотерапiя: I-II режими.

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура, теренкур, ближнiй туризм, екскурсiї, спортивнi ігри.

Мiнеральнi води: Внутрiшнiй прийом мiнеральної води типу "Нафтуся" по 150-200 мл 3-4 рази на день за 30 хв до їжi, курс 24 днi. Можуть бути застосованi для внутрiшнього прийому мiнеральнi води "Лужанськая", "Поляна Купiль", "Дана" в тому ж режимi дозування. Пелоїдо-бальнеотерапiя:

- Грязьовi аплiкацiї (40-42 град.С) на поперекову зону, 15-20 хв, через день. Курс 12-15 процедур.

- Сухi вуглекислi ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур; парафiновi аплiкацiї на поперекову область, парафiн - температура 42-46 град.С, 25-30 хв, щодня або через тиждень, курс 12 процедур;

Апаратна фiзiотерапiя:

- Мiкрохвильова терапiя - цилiндричний випромiнювач в областi проекцiї нирки (при двостороннiй поразцi нирок застосовують прямокутний подовжнiй випромiнювач), зазор 5-6 см, доза слабкотеплова до 40 Вт, 8-12 хв щодня або через день курс 8-12 процедур.

- Амплiпульстерапiя (СМС - терапiя) областi нирок. Розташування електродiв як при гальванiзацiї, струм - 3-4 рiд, частота 80 Гц, глибина модуляцiї 50%, сила струму 15-20 мА, тривалiсть процедури 7-8 хв кожного струму, щодня. Всього 5-6 процедур.

- Ультразвукова терапiя областi проекцiї нирок, режим iмпульсний - 4 мс контакт прямий, методика жвава, iнтенсивнiсть 0,2-0,4-0,4 Вт/кв.см, по 5-6 хв на кожне поле (при єдинiй нирцi - доза 0,2 Вт/кв.см, щодня або через тиждень. Курс 10-15 процедур.

- Рефлексотерапiя: E36, GI4, GI11, J4, J3, T14, T20, Rp10, V25.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 21-24 тижнi.

Показники якостi лiкування: зменшення болю в поперековiй областi, покращення загального стану за основними клiнiчними, iнструментальними та лабораторними показниками.

Протипоказання: хронiчний пiєлонефрит у фазi активного запалення, наявнiсть ознак декомпенсацiї нирок (олiгурiя, пiдвищений залишковий азот); полiкiстоз нирок, декомпенсований гiдронефроз.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
сечокам'яної хвороби

Шифр по МКХ-10: N20-23

Класифiкацiя сечокам'яної хвороби за Лопаткиним Н.А. (РАМН, Москва)

Етiологiя i патогенез: Екзогеннi (зовнiшнi причини) i ендогеннi (внутрiшнi).

Екзогеннi причини: особливостi мiнерального складу ґрунту i води, продукти харчування.

Ендогеннi причини: порушення водно-сольового обмiну в органiзмi (пiдвищення функцiї паращитовидних залоз, авiтамiнозу, переломи кiсток, сечокислий дiатез, ожирiння, дiабет i iн.).

1. Ензiмопатiї - поразки проксимального i дистального канальцiв.

2. Вади анатомiчного розвитку сечових шляхiв.

3. Спадковi нефрозо- i нефрiтоподобнi синдроми.

4. Первинний i вторинний гiперпаратiреодiзм.

5. Запальнi процеси в нирках (пiєлонефрит).

Хiмiчний склад камiння: оксалати, урати, фосфати, карбонати, цистиновi, ксантиновi, бiлковi, холестериновi камiння.

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: може протiкати без виразних симптомiв. Турбують тупi болi у попереку, швидка втомлюванiсть, головний бiль, зрiдка дизурiя.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- аналiз кровi на сечову кислоту,

- загальний аналiз кровi та сечi,

- аналiз сечi (проба за Нечипоренком, Амбюрже).

Додатковi лабораторнi дослiдження: бактерiологiчнi: посiв сечi на визначення мiкрофлори та її чутливостi до антибiотикiв.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- ультразвукове дослiдження сечового мiхура, нирок.

Додатковi iнструментальнi дослiдження: оглядова та екскреторна урографiя.

Консультацiї фахiвцiв - проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зменшення клiнiчних симптомiв захворювання: бiль в суглобах, попереку.

Санаторний режим: I-III

Дiєта: вiдповiдно до pH сечi дiєта: 6 або 14 (рацiон N 4), або дiєта N 15 (рацiон N 5) з обмеженням гострих страв та спецiй.

Клiматотерапiя: I-II режими.

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура.

Мiнеральнi води: "Нафтуся", "Лужанська", "Свалява", "Поляна Купель", "Поляна Квасова", "Товтри", "Дана", по 150-200 мл 3-4 рази на день за 40 хв до їжi, курс 24 днi.

Бальнеотерапiя:

- Сухi вуглекислi ванни щоденно або через день 30 хв, курс 12 процедур;

- Парафiновi аплiкацiї на поперекову область, парафiн - температура 42-46 град.С, 25-30 хв, щоденно або через день, курс 12 процедур;

- Грязьовi аплiкацiї на поперекову зону, температурний режим (40-42 град.С), експозицiя 15-20 хв, через день, курс 12-14 процедур.

Апаратна фiзiотерапiя:

- Мiкрохвильова терапiя. Випромiнювач N 1 або N 2 встановлюють в областi проекцiї нирки на вiдстанi 5-7 дб. Доза слабкотеплова (30-40 Вт). тривалiсть процедури 12-20 хв, щодня або через день курс 6-8 процедур.

- Магнiтотерапiя. Цилiндровий iндуктор дiаметром 11 см, розташовують на спинi в областi проекцiї нирки, другої - прямокутний 16 х 5 см - на переднiй черевнiй стiнцi в областi проекцiї каменя в сечоводi. Iндуктори встановлюють без зазору. Режим - переривистий, струм пульсуючий, однополуперiодний (35 Мтл) тривалiсть процедури 20 хв, щодня. Курс - 15-20 процедур.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 21-24 тижня.

Протипоказання: хронiчний пiєлонефрит у фазi активного запалення, наявнiсть ознак декомпенсацiї нирок (олiгурiя, пiдвищений залишковий азот); полiкистоз нирок, декомпенсований гiдронефроз; каралоподiбнi рецидивуючi каменi нирок.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
хронiчного гломерулонефриту

Шифр по МКХ-10: N03

Класифiкацiя:

1. Розрiзняють форми: гостра, пiдгостра - злоякiсна, швидкопрогресуюча, хронiчна. Варiанти гострої i хронiчної форм - сечовий синдром, нефротоксичний синдром.

2. Типи хронiчного гломерулонефриту: первинно - хронiчний, вторинно - хронiчний. Стадiї: ангiпертензивна, гiпертензивна, ниркова недостатнiсть. Фази: загострення, ремiсiя.

3. Додаткова характеристика: для гострої форми - гiпертензiя, затяжна i рецидивуюча течiя, гематуричний компонент. Для хронiчної форми - гематуричний компонент, фази ремiсiї i загострення.

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: може бути перебiг без виразних симптомiв. Турбують тупi болi у попереку, швидка втомлюванiсть, головнi болi, зрiдка дизурiя.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi та сечi,

- аналiз сечi (проба 3-х склянок та за Нечипоренком, Амбюрже - багаторазово у динамiцi),

- бактерiологiчнi: посiв сечi на визначення мiкрофлори та її чутливостi до антибiотикiв.

Додатковi лабораторнi дослiдження: рiвень протеїнурiї.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- ультразвукове дослiдження сечового мiхура, нирок.

Додатковi iнструментальнi дослiдження: оглядова та екскреторна урографiя.

Консультацiї фахiвцiв - проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зменшення клiнiчних симптомiв захворювання: бiль в попереку, головний бiль, порушення сечовидiлення.

Санаторний режим: I-III

Дiєта (вiдповiдно до pH сечi): 6 або 14 (рацiон N 4), або дiєта N 15 (рацiон N 5) з обмеженням гострих страв та спецiй.

Клiматотерапiя: I-II режими.

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова), теренкур.

Пелоїдобальнеотерапiя:

- Сухi вуглекислi ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур; ванни загальнi 37-38 град.С, 10-20 хв, через день; всього 10-15 ванн; сидячi ванни 37-38 град.С, - 15-20 хв, через день; всього 10-15 ванн.

- Свiтлотеплова ванна для тулуба, 20-30 хв 1-2 рази на день, щодня, курс до 15 процедур.

- Парафiно-озокеритовi аплiкацiї на область попереку, 46-50 град.С, 20-30 хв щодня або через день. Курс 12-15 процедур.

Апаратна фiзiотерапiя:

- Ультразвукова терапiя на область попереку паравертебрально. Режим iмпульсний, iнтенсивнiсть 0,2-0,6 Вт/кв.см, 3-4 хв на кожну сторону щодня або через день, на курс 8-10 процедур. Призначають для полiпшення клубочкової фiльтрацiї.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 21-24 днi.

Показники якостi лiкування: зменшення болю в попереку, нормалiзацiя сечовидiлення.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
чоловiчого безплiддя

Шифр по МКХ-10: N46

Класифiкацiя чоловiчого безплiддя:

1. Секреторна безплiднiсть

- Первинна недостатнiсть яєчок (ураження яєчок природженого або придбаного ґенеза)

- Вторинна недостатнiсть яєчок.

- Центрального походження (поразка гiпоталамо-гiпофiзарної системи i iнших вiддiлiв ЦНС).

- Дискореляцiйна недостатнiсть яєчок (порушення функцiї ендокринних залоз i iнших внутрiшнiх органiв).

2. Екскреторна безплiднiсть

- Захворювання i вади розвитку уретри i додаткових статевих залоз.

- Екскреторно-обтурацiйна безплiднiсть (природженi та придбанi обструкцiї сiм'явиносних шляхiв).

3. Iмунна безплiднiсть

4. Поєднана безплiднiсть (секреторна недостатнiсть статевих залоз у поєднаннi iз запальними обструктивними i iмунними процесами).

5. Вiдносна безплiднiсть

За вiдсутностi, не дивлячись на ретельне обстеження, причин, що викликали безплiднiсть.

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: бiль в крижi, пахвинних складках, в яєчках та промежинi, можливе зниження лiбiдо, еректильна дисфункцiя.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- Аналiз еакуляту (спермограма).

- Загальний аналiз кровi та сечi.

- Аналiз сечi (проба 3-х склянок).

- Аналiз сечi зразу пiсля масажу простати.

- Аналiз секрету простати i вмiсту сiм'яних пухiрцiв.

- Бiохiмiчнi: виявлення в секретi передмiхурової залози кислої фосфатази i лимонної кислоти, тест на кристалiзацiю в секретi передмiхурової залози;

- Бактерiологiчнi: бактерiальний посiв сечi й секрету простати на визначення мiкрофлори та її чутливостi до антибiотикiв.

- Iмунограма.

- Гормональний статус.

Додатковi лабораторнi дослiдження: мазок з уретри на трихомонади, хламiдiї, уреаплазми, мiкоплазми та iн.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- ультразвукове дослiдження передмiхурової залози, органiв калитки

Додатковi iнструментальнi дослiдження:

- цистоскопiя, уретеоскопiя (за призначенням).

Консультацiї фахiвцiв - андролога, ендокринолога проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зменшення клiнiчних симптомiв захворювання: болю в крижах пахвинних складках, яєчках та промежинi.

Санаторний режим: II-III

Дiєта: 15 (рацiон N 5)

Клiматотерапiя: загальнi клiматопроцедури.

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура.

Мiнеральнi води: Внутрiшнiй прийом мiнеральної води "Поляна Квасова", "Лужанськая", "Дана" (за призначенням) - по 100-200 мл три рази на тиждень за 30-60 хв до їжi, курс 24 днi.

Пелоїдобальнеотерпiя:

Парафiно-озокеритовi аплiкацiї (52-55 град.С) на трусикову зону, 30 хвилин через день.

Тепловi процедури поєднуються з масажем простати.

Сухi вуглекислi ванни призначають щодня або через тиждень, експозицiя 20-30 хв, курс 10-12 процедур.

Апаратна фiзiотерапiя:

- УВЧ-терапiя областi промежини: електроди N 2 розташовують над промежиною (зазор 2 см) i над лобком (зазор 3 см). Доза слабкотеплова, тривалiсть процедури 10-12 хв, щодня, а пiсля 5 процедур - через день. Курс лiкування 8-12 процедур.

- Дiадинамотерапiя (або СМС-терапiя) областi промежини (з метою знеболення). Електроди 6 х 8 см розташовують понад лобком (анод) i пiд калиткою. Струм - двотактний хвильовий з довгими перiодами по 4-6 хв або синусоїдально-модульованi струми (ПН i ПЧ, частота 100 Гц, глибина модуляцiї 100%), по 4-6 хв, щодня.

- Лазеротерапiя ректальна передмiхурової залози: густина потоку потужностi 3 мВт/кв.см., тривалiсть процедури 5-8 хв, щодня. Курс - 10 процедур.

- При репродуктивнiй i еректильнiй дисфункцiї пропонується дiя на наступнi корпоральнi акупунктурнi точки: E36, GI4, GI11, Rp6, J22, J4, J3, J1, T1, T3, T14, T20, RP9, RP10, V25, F2, F3.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 тижнi.

Показники якостi лiкування: нормалiзацiя або пiдвищення кiлькостi сперматозоїдiв в еякулятi, полiпшення їх активностi, зменшення кiлькостi патологiчних форм, нормалiзацiя активнорухомих сперматозоїдiв.

Протипоказання: гострi та пiдгострi запальнi захворювання передмiхурової залози, а також передлежачих органiв (гострий i пiдгострий цистит, проктит та iн.), специфiчний iнфекцiйний простатит в гострiй та пiдгострiй стадiях (туберкульоз, сифiлiс, гонорея та iн.), полiпозний, виразка, геморагiчний проктит, трiщини заднього проходу, геморой, що кровоточить, доброякiсна гiперплазiя передмiхурової залози 2-3 стадiї iз значним порушенням сечовипускання, злоякiснi пухлини.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клiнiчнi протоколи
санаторно-курортного лiкування
захворювань ендокринної системи, розладу
харчування та порушення обмiну речовин

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування гiпотиреозу

Санаторно-курортному лiкуванню пiдлягають хворi на субклiнiчний гiпотиреоз, гiпотиреоз легкої форми, гiпотиреоз середнього ступеня тяжкостi у станi медикаментозної компенсацiї.

Шифр МКХ-10: E02-E3.9, E89.0

Класифiкацiя гiпотиреозу (етiологiчна):

I. Первинний (зниження продукцiї тиреоїдних гормонiв пов'язано з патологiчним процесом в самiй залозi):

1. Природжений

2. Набутий

II. Вторинний (обумовлений патологiчним процесом в гiпофiзi)

III. Третинний (обумовлений патологiчним процесом в гiпоталамусi)

IV. Периферичний (iнактивацiя тиреоїдних гормонiв в процесi циркуляцiї або при нечутливостi до них периферичних тканин).

Класифiкацiя ступенiв тяжкостi гiпотиреозу:

- легка форма

- середнього ступеня тяжкостi

- важка форма.

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi симптоми гiпотиреозу: млявiсть, слабкiсть, небажання рухатися, погiршення пам'ятi та уваги, сонливiсть вдень, мерзлякуватiсть, гiпотермiя, одутлисть обличчя, надбавка ваги на тлi зниженого апетиту, сухiсть шкiри, дифузне випадання волосся, брадикардiя, розлади менструального циклу, парестезiї, закрепи.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- Загальний аналiз кровi

- Загальний аналiз сечi

- Тиреотропiн (ТТГ), Т4 загальний, Т4 вiльний, Т3 загальний, Т3 вiльний, антитiла до ТПО кровi

- Бiохiмiчне дослiдження кровi: загальнi лiпiди, триглiцериди, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, холестерин та його фракцiї.

Додатковi лабораторнi дослiдження:

- Креатинфосфокiназа, лактатдегiдрогеназа кровi

- Iонiзований та загальний кальцiй кровi

- Пролактин, ЛГ, ФСГ, статевi гормони кровi

- Визначення добової йодурiї

- Копрограма.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- УЗД щитоподiбної залози

- Електрокардiографiя.

Додатковi iнструментальнi дослiдження:

- сканування щитовидної залози

- УЗД серця, органiв черевної порожнини

- реєстрацiя часу ахiллового рефлексу.

Консультацiї спецiалiстiв: ендокринолог.

Санаторно-курортне лiкування*

Санаторний режим: I-III

Клiматотерапiя: повiтрянi ванни, сонячнi ванни тiльки у зонах розсiяної радiацiї.

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура

Дiєта забезпечує добову потрiбнiсть у йодi (150-200 мкг), збагачена вiтамiнами (ретинол, аскорбiнова кислота, тiамiн), мiкроелементiв (цинк, кобальт, мiдь, молiбден), з пiдвищеним вмiстом бiлкiв (не менш за 120-140 г), з обмеженням вуглеводiв та жирiв, при пiдвищенiй масi тiла енергетична цiннiсть дiєти повинна бути знижена. Необхiдно обмеження у рацiонi струмогенних речовин (фтор, марганець, хром), що вмiщуються у квасолi, сої, кольоровiй капустi, рiпi, брюквi, морквi, редисцi, арахiсi.

Мiнеральнi води: маломiнералiзована для пиття; йодована мiнеральна вода (у випадках вiдсутностi у хворого хронiчного автоiмунного тиреоїдиту).

Бальнеотерапiя: кисневi ванни; ванни з використанням концентрату, що вмiщує неорганiчнi сполуки йоду (у випадках вiдсутностi у хворого хронiчного автоiмунного тиреоїдиту); мiнеральнi ванни; мiнеральнi ванни з морською сiллю; вихрьовi ванни.

Апаратна фiзiотерапiя: електрофорез розчинiв фармакологiчних речовин, ропи; СМТ на комiрцеву дiлянку; КВЧ-терапiя на рефлексогеннi дiлянки; електроакупунктура; вакуумний масаж тулуба; iнгаляцiйна терапiя; аромотерапiя; фiтотерапiя.

Голкорефлексотерапiя.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: полiпшення загального стану, пiдвищення якостi життя, досягнення чи пiдтримання медикаментозного еутиреозу; нормалiзацiя концентрацiй ТТГ, тиреоїдних гормонiв кровi, бiохiмiчних показникiв лiпiдного обмiну; наявнiсть рекомендацiй ендокринолога; працездатнiсть збережена.

Протипоказання: хворi на середню форму у станi декомпенсацiї та тяжку форму гiпотиреозу потребують лiкування пiд наглядом ендокринолога у медичних закладах 2-го та 3-го рiвнiв акредитацiї.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування цукрового дiабету
2-го типу (вiд переважання резистентностi до iнсулiну
з вiдносною iнсулiновою недостатнiстю до переважання
секреторного дефекту з резистентностi
до iнсулiну або без неї)

Санаторно-курортному лiкуванню пiдлягають хворi на цукровий дiабет 2-го типу з легкими та середнiми формами цукрового дiабету у станi компенсацiї, особи з порушеною толерантнiстю до глюкози, а хворi iз тяжкою формою цукрового дiабету - тiльки за умови стiйкої компенсацiї захворювання й стабiльному характерi його перебiгу за наявностi супутнiх захворювань периферiйної нервової системи, судинних ускладнень без органiчних розладiв, артропатiй.

Шифр МКХ-10: E11

Класифiкацiя ступенiв тяжкостi цукрового дiабету 2-го типу:

- легка форма (I ступiнь)

- середнього ступеня тяжкостi (II ступiнь)

- важка форма (III ступiнь)

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi симптоми: виникає у осiб старшого та старечого вiку (вiд 40 рокiв) з надмiрною масою тiла (в основному) i характеризується пiдвищеною стомлюванiстю, слабкiстю, спрагою, вiдчуттям сухостi в ротi, пiдвищеним споживанням рiдини, полiурiєю, свербежем шкiри.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- Загальний аналiз кровi

- Глiкемiя натщесерце та через 2 години пiсля їжi

- Бiохiмiчний аналiз кровi: холестерин загальний та його фракцiї, триглiцериди.

- Загальний аналiз сечi

- Аналiз сечi на ацетон

- Аналiз добової сечi на цукор.

Додатково:

- Глiкемiчний профiль

- Глiкозильований гемоглобiн

- Фруктозамiн кровi

- Iнсулiн, С-пептид

- Креатинiн, сечовина кровi

- Добова протеїнурiя, мiкроальбумiнурiя.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- Реовазографiя

- Капiляроскопiя

- УЗД органiв черевної порожнини

- ЕКГ

Додатково:

- УЗДГ магiстральних судин

- Добове монiторування артерiального тиску та глiкемiї

- Дослiдження очного дна, вiбрацiйної, тактильної, температурної та больової чутливостi.

Консультацiї спецiалiстiв: ендокринолог, окулiст, невропатолог, стоматолог.

Санаторно-курортне лiкування*

Санаторний режим: II-III.

Клiматотерапiя: гелiотерапiя (режим N 1-N 2), аеротерапiя (в тому числi аерофiтотерапiя), талассотерапiя.

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, дозована лiкувальна фiзкультура (гiмнастика, ходьба у рiзному темпi, теренкур, бiг та рухливi ігри) щоденно.

Дiєта: N 9-А, 9-Б.

Енергетична цiннiсть дiєти N 9 повинна бути адекватною до енергетичних витрат та розраховується на т.з. "iдеальну" масу тiла iз урахуванням статi, вiку, професiї i є в межах 1700-3200 ккал. Потреба в бiлках складає до 70-100 г на добу (не менше як 50% тваринного походження), в жирах - 60-90 г на добу (25-30 г рослинного походження), кiлькiсть вуглеводiв - до 350 г на добу, NaCl до 12 г, вiльна рiдина в об'ємi до 1,5 л. Кулiнарна обробка звичайна, при виготовленнi солодких блюд використовуються замiнники цукру. Режим харчування дрiбний, прийом їжi 5-6 разiв на добу, з адекватним розподiлом вуглеводiв.

Стiл N 9-1 призначають хворим на цукровий дiабет з ожирiнням (1200-2000 ккал на добу iз низьким вмiстом вуглеводiв).

Стiл N 9-2 призначають хворим на цукровий дiабет з нормальною масою тiла (2200-2500 ккал на добу).

Стiл N 9-3 призначають хворим з дефiцитом маси тiла чи при розширеному режимi рухової активностi (3000-3200 ккал на добу iз пiдвищеним вмiстом бiлкiв).

Бальнеотерапiя:

Мiнеральнi води: внутрiшнiй прийом вуглекислих, хлоридних, сульфiдних, змiшаного складу чи з пiдвищеним вмiстом органiчних речовин малої та середньої мiнералiзацiї теплих негазованих мiнеральних вод; води призначаються диференцiйовано по 150-200 мл тричi на день у першi днi, потiм по 200 мл тричi на день за 30-60-90 хвилин до прийому їжi в залежностi вiд кислотоутворюючої та секреторної функцiї шлунку, наявностi супутньої патологiї печiнки, жовчного мiхура, кишечника.

Хлоридно-натрiєвi ванни, 8-12 на курс, 4 ванни на тиждень; ванни мiнерально-газовi (вуглекислi, кисневi), радоново-вуглекислi, сiрко-водневi, з морською сiллю, розмариновi, перлиннi, шавлiєвi; лiкувальнi душi, пiдводнi масажi.

Пелоїдо-, озокерито-, парафiнотерапiя: аплiкацiя на окремi дiлянки за методикою, що щадить.

Голкорефлексотерапiя.

Апаратна фiзiотерапiя:

- iнгаляцiї, аероiонотерапiя, синглетно-киснева терапiя, фiтотерапiя

- мiкрохвильова резонансна терапiя

- електроакупунктура, електростимуляцiя

- лазеро-, магнiтотерапiя

- СМТ

- КВЧ-терапiя

- свiтлотерапiя

- ультразвукова терапiя

- зональна абдомiнальна декомпресiя

- рефлексотерапiя, масаж

- вiбрацiйнi ванни для нiг, барокамера, пневмопресинг

- д'арсонвалiзацiя

- електрофорез розчинiв фармакологiчних речовин.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: пiдтримання компенсацiї дiабету: полiпшення загального стану, вiдсутнiсть спраги, полiурiї, зменшення чи вiдсутнiсть болiв в нижнiх кiнцiвках та полiпшення чутливостi в них, нормалiзацiя показникiв кровi та сечi на глюкозу та бiохiмiчних показникiв кровi; зменшення добової дози цукрознижуючих препаратiв чи iнсулiну; наявнiсть рекомендацiй ендокринолога.

Протипоказання: виражена декомпенсацiя дiабету з кетоацидозом, лабiльний перебiг, вираженi стадiї макро- та мiкроангiопатiй, нейропатiї, недостатнiсть периферiйного, церебрального чи коронарного кровообiгу.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
первинного алiментарно-конституцiонального
ожирiння

Санаторно-курортному лiкуванню пiдлягають хворi на алiментарно-конституцiональне ожирiння I-II ступеня, хворi на ожирiння III ступеня з помiрно вираженими ускладненнями та супутнiми захворюваннями на тлi ефективного консервативного лiкування.

Шифр МКХ-10: E66.0

Класифiкацiя ожирiння (iз урахуванням iндексу маси тiла - IМТ):

Надлишкова маса > 25 та < 29 кг/кв.м

Ожирiння I класу > 30 та < 35 кг/кв.м

II класу > 35 та < 40 кг/кв.м

III класу > 40 кг/кв.м

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi симптоми: надлишкова вага, серцебиття, бiль у дiлянцi серця, задишка, пiдвищення апетиту, спрага (за наявностi цукрового дiабету), гiподинамiя та небажання рухатися, набряки нiг, млявiсть, роздратованiсть, запаморочення, iнодi депресiя.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- Загальний аналiз кровi

- Глiкемiя натщесерце та через 2 години пiсля їжi

- Лiпiдограма

- Загальний аналiз сечi.

Додатково:

- Глюкозотолерантний тест

- Iнсулiн, С-пептид

- Коагулограма

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- УЗД органiв черевної порожнини

- ЕКГ.

Додатково:

- Добове монiторування артерiального тиску, кардiоритму.

Консультацiї спецiалiстiв: ендокринолог, кардiолог, ЛОР-лiкар (у випадку нiчного апное), дiєтолог.

Санаторно-курортне лiкування*

Санаторний режим: II-III.

Дiєта: N 8, рацiональне харчування, розвантажувальнi днi 2 рази на тиждень.

Рекомендується дiєта зi зниженою енергетичною цiннiстю 1600-1850 ккал на добу (до 1100-1270 ккал при дiєтi 8а та до 630-840 ккал при дiєтi 8б), переважно за рахунок жирiв (у рацiонi бiлки складають 15-20%, жири до 30%, вуглеводи 50-55%). Обмежується кiлькiсть прянощiв, екстрактивних речовин, копченини, додається харчова клiтковина. Кулiнарна обробка та вибiр продуктiв визначається наявнiстю цукрового дiабету.

Клiматотерапiя: за I-III режимом, аеротерапiя, талассотерапiя, гелiотерапiя (зона розсiяної радiацiї).

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура, теренкур, дозована ходьба, бiг та рухливi ігри, механотерапiя.

Бальнеотерапiя:

Мiнеральнi води малої мiнералiзацiї для пиття.

Ванни загальнi, мiнеральнi, морськi, iмерсiйнi, кисневi, перлиннi, купання в водоймах, гiдрокiнезитерапiя.

Душ циркулярний, висхiдний, душ Шарко, пiдводний душ-масаж.

Апаратна фiзiотерапiя:

- iнгаляцiї, аероiонотерапiя, синглетно-киснева терапiя, фiтотерапiя, аромотерапiя

- електростимуляцiя дiлянок живота, стегон

- електроакупунктура

- електросон

- гальваногрязелiкування

- гiдроколонотерапiя.

Рефлексотерапiя (масаж загальний та локальний, голкорефлексотерапiя).

Пелоїдотерапiя, теплотерапiя (локальнi аплiкацiї).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 24 днi.

Показники якостi лiкування: полiпшення загального самопочуття, збiльшення рухової активностi, зменшення маси тiла, позитивна динамiка бiохiмiчних показникiв кровi; наявнiсть консультацiй ендокринолога.

Протипоказання: хворi на ожирiння III ступеня з тяжкими ускладненнями та супутнiми захворюваннями та у випадках неефективностi консервативного лiкування.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування подагри

Шифр МКХ-10: M10

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

- Загальний аналiз кровi (при вiдхиленнi вiд норми дослiдження повторювати 1 раз у 10 днiв)

- Загальний аналiз сечi

- аналiз кровi на сечову кислоту до та пiсля лiкування

- Бiохiмiчне дослiдження кровi (СРБ, бiлковi фракцiї)

- Проба Зимницького (за показаннями)

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- Рентгенографiя уражених суглобiв

- УЗД сечостатевої системи

- Електрокардiографiя

- Денситометрiя

Дворазово

- Гонiометрiя

Санаторно-курортне лiкування*

За вiдсутностi ознак активностi процесу або за наявностi незначної активностi (I ступеня):

Лiкувальна гiмнастика: активна.

Масаж м'язiв, регiнарних до ураженого суглоба, на курс 10 процедур, щоденно.

Клiматолiкування:

- аеротерапiя - ЕЕТ 16-22 град.С

- гелiотерапiя - РЕЕТ 19-21 град.С (з 1/4 бiодози)

- таласотерапiя - при температурах бiльших 19 град.С

Мiнеральнi води. Показано пиття маломiнералiзованих лужних гiдрокарбонатно-натрiєвих вод (Боржомi, Єсентуки N 17, N 4, Трускавецька, Миргородська, Лужанська, Поляна).

Бальнеотерапiя (самостiйно або у комплексi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю):

- сульфiднi ванни (за вiдсутностi ураження нирок) з поступовим збiльшенням концентрацiї сiрководню 50-100-150 мг/л, температурою 36 град.С, тривалiстю 8-15 хв, через день, на курс лiкування 10-12 процедур;

- радоновi ванни з концентрацiєю радону 1,5-3,0 кБк/л, температури 36 град.С, тривалiстю 10 хв, два днi поспiль, на третiй день перерва, на курс лiкування 12-14 процедур.

- йодобромнi ванни з поступовим збiльшенням концентрацiї 50-100 мл/200 л води, температурою 36 град.С, тривалiстю 10 хв, через день, на курс лiкування 10-12 процедур;

- шавлiєвi ванни температури 36 град.С, тривалiстю 10 хв, через день, на курс 10 процедур;

- хлориднi натрiйовi ванни з поступовим збiльшенням концентрацiї 20-30 г/л, температурою 36 град.С, тривалiстю 8-15 хв, через день, на курс лiкування 14-16 процедур.

Грязелiкування та теплолiкування (iзольовано або у сполученнi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю):

- грязьовi аплiкацiї на дiлянку уражених суглобiв у виглядi "шкарпеток", "рукавичок", "панчох", "брюк" i т.п. температури 40-42 град.С, тривалiстю 20 хв, через день, на курс 10-12 процедур;

- парафiнолiкування: кюветно-аплiкацiйним методом на дiлянку уражених суглобiв, температурою 50-55 град.С, тривалiстю 20-30 хвилин, на курс 12-20 процедур, через день або щоденно;

- озокеритолiкування: кюветно-аплiкацiйним методом на дiлянку уражених суглобiв, температурою 50-55 град.С, тривалiстю впливу 20-30 хвилин, через день або щоденно, на курс 10-15 процедур.

Апаратна фiзiотерапiя (моно- або бiфакторна):

- електрофорез з розмiщенням аноду у мiжлопатковiй дiлянцi, а катоду на гомiлках: лiтiя карбоната 1-5% (+) (за методикою Вермеля). Щiльнiсть струму 0,05-0,1 мА/кв.см, тривалiсть процедури 20-30 хвилин, щоденно або через день, на курс 15 процедур.

- дiадинамотерапiя (ДДТ); на уражений суглоб впливають у режимi ДВ 3 хв, потiм у режимi КП - 4-6 хвилин без змiни полярностi струму до появи вiбрацiї, щоденно, на курс 15-20 процедур.

- електросон; з частотою вiд 5 до 20 i 40 Гц, тривалiстю 15-30 хвилин, два днi поспiль, на третiй день - перерва, на курс 12-20 процедур.

- ультразвук. Ультразвуковий вплив на дiлянку суглоба проводять при частотi випромiнювання 880 кГц у безперервному режимi за лабiльною методиками, при ЩПП 0,2-0,4-0,6 Вт/кв.см, тривалiстю сеансу 5 хвилин щоденно або через день, на курс 12-14 процедур. Фонофорез (методика УЗ-впливу наведена вище) 2,5% мазi гiдрокортизону.

- УФ-опромiнення (при загостреннi). Вплив на дiлянку ураженого суглоба проводять iнтегральним спектром, довгими та короткими променями, починаючи з 5 до 6 i 8 бiодоз, всього на курс 4-6 процедур, через день.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: зменшення або зникнення проявiв основних клiнiчних симптомiв та лабораторних показникiв запального процесу, полiпшення функцiї суглобiв, покращення якостi життя.

Протипоказання: перiоди посилення активностi запального процесу.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клiнiчнi протоколи
санаторно-курортного захворювань шкiри

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування екземи

Шифр по МКХ-10: L30

Класифiкацiя екземи:

I. За етiопатогенетичним чинником:

1. Iстинна

2. Мiкробна:

- екзема наружного слухового проходу

- нумулярна (монетовидна)

- паратравматична

- мiкотична

3. Професiйна (контактна)

4. Себорейна

II. За клiнiчним перебiгом:

1. гостра

2. хронiчна

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: iстинна (iдiопатична) форма супроводжується гострозапальною набряклою еритемою з висипанням групи найдрiбнiших серопапул або пухирцiв, мокнуттям i утворенням кiрок; захворювання проявляє еволюцiйний полiморфiзм.

Мiкробна екзема розвивається на мiсцi хронiчних осередкiв iнфекцiї, утворюючи гострозапалльнi, рiзко вiдмежованi крупнофестончатi вогнища.

Себорейна екзема розвивається у хворих на себорею на дiлянках шкiри (так званi себорейнi дiлянки), багатих сальними залозами (волосиста частина голови, вушнi раковини i т.i.) у виглядi еритематозних плям, що лущаться, iз зливними папулами жовтувато-бурого кольору.

Професiйна екзема виникає переважно на вiдкритих частинах шкiри в результатi дiї професiйних шкiдникiв.

Екзема у дiтей вiдрiзняється вираженiстю ексудативного компоненту, великою кiлькiстю висипань, схильнiстю до ускладнення вторинною iнфекцiєю.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

Додаткові:

- iмунологiчнi та алергологiчнi дослiдження кровi

- мiкологiчнi дослiдження шкiри

- аналiз калу на глистовi iнвазiї

- показанi поглибленi клiнiко-лабораторнi дослiдження, спрямованi на виявлення патологiї внутрiшнiх органiв, кровотворної, ендокринної, серцево-судинної системи.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- дермографiзм

- перевiрка iзоморфної реакцiї подразнення

Додатковi:

- електрокардiографiя

- дуоденальне зондування

Консультацiї фахiвцiв: за призначенням

Санаторно-курортне лікування*

Завдання етапу: надати гiпосенсибiлiзуючої, протизапальної дiї, що зменшує мокнуття та заспокоює свербiж дiю, нормалiзувати порушену функцiю гiпофiзарно-наднирковозалозної системи, понизити збудливiсть кори великого мозку, сприяти вiдновленню трофiчної функцiї шкiри.

Санаторний режим: загальний

Дiєта: 6, або 7, або 15 (рацiон N 4, або N 5), або за показаннями.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика.

Клiматотерапiя: I-III режимах (iндивiдуально).

Бальнеотерапiя (тренувальний або тренувально-щадний режим): сiрководневi загальнi, або 4-камернi, або хвойнi ванни.

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, або озокеритовi, або парафiновi аплiкацiї (50-55 град.С, 20-30 хв, щоденно, 12-16 процедур на курс лiкування).

Апаратна фiзiотерапiя: електрофорез за Вермелем, або iнтраназальний електрофорез (димедролу, або хлориду кальцiю, або iнше), або фонофорез мазi з сiркою, або дьогтем, або нафталаном, ультрафiолетове опромiнення або дiадинамiчнi струми на дiлянку спинномозкових ганглiїв.

Санаторно-курортному лiкуванню пiдлягають хворi хронiчною стадiєю екземи.

1) УФО загальне по основнiй схемi, через день (при екземi, обумовленiй загальними захворюваннями - анемiєю, скрофулодермою, а також при поширенiй себорейной екземi);

2) ванни сульфiднi (температура 35-37 град.С), тривалiсть процедури 8-12 хв, 2 днi пiдряд з перервою на 3-й день (концентрацiю поступово пiдвищують вiд 0,1 до 0,4 г/л, застосовують при екземi, яка не ускладнена пiодермiєю) або йодобромнi (температура 34-37 град.С), тривалiсть процедури 6-12 мiн, шавлiєвi (температура 35-36 град.С), тривалiсть процедури 8-15 хв. Через день;

3) ванни загальнi крохмальнi, висiвковi, марганцевi або з настоєм квiток ромашки (температура 36-37 град.С), тривалiсть процедури 10-15 хв через день (пiсля загального УФО);

4) пiдводно-кишковi (субаквальнi) промивання, тривалiсть процедури 30-40 хв, 2 рази на тиждень (при порушеннi обмiну речовин i функцiї травної системи);

5) ультразвукова терапiя осередкiв ураження. Режим безперервний, доза 0,4-0,6 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 5-8 хв Щодня або через день (контактне середовище - рафiнована соняшникова олiя);

6) електричне поле УВЧ на область ураження, поперечно або тангенцiально, доза слабкотеплова, тривалiсть процедури 10-12 хв, щодня або через день.

7) магнiтотерапiя на дiлянку ураження. Зазор 1-2 см, режим безперервний, струм синусоїдальний, iндукцiя 20-25 мТл, тривалiсть процедури 10-20-10 хв щодня. На курс лiкування вiд 10 до 20 процедур;

8) мiкрохвильова терапiя дiлянки ураження, доза слабкотеплова, тривалiсть процедури 15 хв щодня або через день;

9) висхiдний душ сульфiдною або прiсною водою (температура 38-40 град.С, 98-146 кПа), тривалiсть процедури 5 хв, щодня або через день (при хронiчнiй iнфiльтративнiй екземi у дiлянцi промежини i сильному свербiннi);

10) сульфiдна шапочка (методика така ж, як при випаданнi волосся, застосовують при себорейной екземi волосистої частини голови);

11) електрофорез сульфiдної води концентрацiї до 0,4 г/л на дiлянку ураження, тривалiсть процедури 20 хв щодня або через день;

12) УФО мiсцеве (2-3 бiодози, через день; при обмежених поразках) або лазеротерапiя (доза 1,5-3 мВт/кв.см), тривалiсть процедури вiд 2 до 8 хв щодня. На курс лiкування 15-20 процедур;

13) дарсонвалiзацiя або ультратонтерапiя мiсцева, тривалiсть процедури 8-12 хв щодня (при сильному свербiннi). На курс лiкування 10-20 процедур;

15) сонячнi ванни, повiтря лiпленi у поєднаннi з морськими купаннями (особливо ефективнi при себорейной i мiкробнiй екземi).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Показники якостi лiкування: зникнення, або зменшення висипань та свербiння.

Протипоказання: гостра стадiя екземи, мiкробна екзема.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування псорiазу

Шифр по МКХ-10: L40

Класифiкацiя псорiазу (Беляєв Г.М., Рижно А.Л., 2005 р.):

- псорiаз нiгтiв;

- псорiаз обмежений;

- псорiаз поширений;

- псорiатична артропатiя;

- пустульозний псорiаз;

- псорiатична еритродермiя;

- долонньо-пiдошовний псорiаз.

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: мономорфнi висипання плоских вузликових елементiв рожево-червоного кольору покритi срiблястими дрiбними лусками. При пошкрiблюваннi визначаються характернi феномени: "стеаринова пляма", термiнальна плiвка, точкова кровотеча. Псорiатичнi папули поступово збiльшуються в розмiрах i зливаються, утворюючи бляшки i вогнища рiзної величини i форми. У зв'язку з цим розрiзняють псорiаз точковий, краплевидний, монетовидний, кiльцеподiбний, географiчний, генералiзований, унiверсальний (псорiатична еритродермiя). У розвитку псорiатичного висипу слiд видiляти три стадiї: стадiю, що прогресує, стадiю стабiлiзацiї i що регресує. Ураження шкiри завжди симетрично. Переважна локалiзацiя розгинальнi поверхнi кiнцiвок, волосиста частина голови, проте висип може бути на будь-якiй дiлянцi шкiрного покриву.

Перебiг захворювання хронiчний рецидивуючий. Загострення спостерiгаються в рiзну пору року, тому видiляють лiтнiй, зимовий i позасезонний псорiаз.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

Додаткові:

- ревмопроби

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- дермографiзм

- перевiрка iзоморфної реакцiї подразнення

- дiаскопiя i вiтропресiя

- метод пошкрiбування

Додатковi:

за призначеннями електрокардiографiя, дуоденальне зондування, рентгенографiя уражених суглобiв.

Консультацiї фахiвцiв: за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Санаторний режим: загальний.

Дiєта: 6, або 7, або 15 (рацiон N 4 або N 5), або за показаннями.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика.

Клiматотерапiя: I-III режим (iндивiдуально). Основними методами курортотерапiї в комплексному лiкуваннi є гелео, аеро-, таласотерапiя. Гелiотерапiя призначається хворим зимовим типом псорiазу у стадiї стабiлiзацiї i регресу. При проведеннi гелiотерапiї по основнiй або прискоренiй схемi додатково пiсля 3-5 загальних сонячних ванн опромiнюють ураженi дiлянки шкiри еритемними дозами (3-5 бiодоз).

Бальнеотерапiя (тренувальний або тренувально-щадний режим): сiрководневi загальнi або 4-камернi, або хлоридно-натрiєвi або хвойнi ванни. Загальнi сульфiднi ванни (концентрацiя сiрководня вiд 100 до 250-400 мг/л) показанi при всiх формам псорiазу у стадiї стабiлiзацiї i регресу. Для розсмоктування iнфiльтратiв i вогнищ гiперкератозу використовують висококонцентрованi ванни. Рекомендуються також вуглекисло-сiрчановодневi, радоновi (1,5-3,0 кБк/л), йодобромистi i лужнi ванни. Доцiльне призначення комбiнованих сiрчановодневих-радонових ванн. Загальнi ванни поєднуються з додатковими процедурами (зрошування, ураженої шкiри i камернi ванни).

Крохмальнi, содовi, хвойнi, шавлiєвi, скипидарнi та iншi ванни призначаються щодня або через день (температура 36-38 град.С).

Пелоїдо- або теплотерапiя: аплiкацiї лiкувальними грязями (40-42 град.С, 20-30 хв; при гiперкератичних бляшках - температура грязi 44-46 град.С), нафталаном, озокеритом (45-50 град.С, 20-30 хв, на курс 10-16 процедур), парафiном, сприяючi розсмоктуванню iнфiльтратiв.

Апаратна фiзiотерапiя: загальне ультрафiолетове опромiнення, мiсцеве комбiноване ульрафiолетове та iнфрачервоне опромiнення, фонофорез сiрчаної або гiдрокортизонової мазi, або (з обережнiстю!) дiадинамiчнi струми, або змiнне магнiтне поле низької частоти.

З додаткових фiзiотерапевтичних методiв рекомендується ультразвукова терапiя на область осередкiв ураження.

При псорiатичному артритi поза загостренням ультразвук призначається на область уражених суглобiв i на паравертебральную область сегментарної зони (режим безперервний або iмпульсний, методика рухома, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть 5-8 хв, через день, на курс 10-12 дiй).

Використовуються iншi фiзiотерапевтичнi методи, що надають протизапальну, знеболюючу i розсмоктуючу дiю:

- дiадинамотерапия (струм ДВ, сила струму - до вiдчуття вiбрацiї, тривалiсть 8-10 хв, на курс 6-10 дiй);

- магнiтотерапiя (змiнне магнiтне поле) - форма струму - синусоїдальний, режим роботи безперервний, час дiї 10 хв, на курс 10-12 процедур, щодня або через день;

- МВ-терапiя областi суглобiв (апарат "Промiнь-58", випромiнювач вiдповiдних розмiрiв розмiщують над вогнищем поразки iз зазором 5-7 см, потужнiсть 20-30 Вт, тривалiсть 10 хв, на курс 8-10 процедур); ДМВ-терапiя (апарат "Хвиля-2", випромiнювач встановлюється над ураженим суглобом iз зазором 3-5 см, потужнiсть 20-30 Вт, експозицiя 10 мiн щоденнi або через день, на курс 8-10 процедур);

- PUVA-терапiя. Довгохвильове ультрафiолетове опромiнювання осередкiв ураження призначають, пiсля аплiкацiй 0,1% маззю пувалена.

- свiтлотеплова ванна.

- парафiно-озокеритовi аплiкацiї на область ураженого суглоба (50-52 град.С) або грязьовi аплiкацiї (40-42 град.С).

Фiзiотерапевтичнi методи поєднуються з лiкувальною фiзкультурою.

Додатково:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод;

- електросон;

- рефлексотерапiя;

- фiтотерапiя (жовчогiнний чай);

- психотерапiя за показаннями;

Лiкування в умовах курорту проводиться лише в перiод стабiлiзацiї i регресу псорiатичних осередкiв ураження.

Курортне лiкування на бальнеологiчних/клiматичних i грязьових курортах показано в усi перiоди року, проте хворi iз зимовим типом псорiазу пiдлягають лiкуванню в лiтнiй час. Рекомендується напрям на курортне лiкування до Криму, бальнеологiчнi курорти з сульфiдними, радоновими, йодобромистими водами, лiкувальними грязями, нафталанською нафтою.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: зникнення, або зменшення, або вiдсутнiсть нових висипань та свербiння, при псорiатичному артритi - зникнення або зменшення болю, вiдновлення руху в суглобах.

Протипоказання: прогресуюча стадiя псорiазу.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування парапсорiазу

Шифр по МКХ-10: L41

Класифiкацiя парапсореазу:

1. Лiхеноїдний парапсорiаз

2. Капльовиднiй парапсорiаз

3. Бляшечний парапсорiаз

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

Додатковi:

- ревмопроби

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

- дермографiзм

- дiаскопiя i вiтропресiя

- метод пошкрiбування

Додатковi: за призначенням

- електрокардіографія

- дуоденальне зондування

Консультацiї спецiалiстiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: загальний.

Дiєта: 6, або 7, або 15 (рацiон N 4 або N 5), або за показаннями.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика.

Клiматотерапiя: I-III режим (iндивiдуально).

Бальнеотерапiя (тренувальний або тренувально-щадний режим): сiрководневi загальнi або 4-камернi, або хвойнi ванни.

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, або озокеритовi, або парафiновi аплiкацiї.

Апаратна фiзiотерапiя: PUVA-терапiя або ультрафiолетове опромiнення, мiсцеве комбiноване ульрафiолетове та iнфрачервоне опромiнення, фонофорез сiрчаної, аналгiнової або гiдрокортизонової мазi, або (з обережнiстю!) дiадинамiчнi струми, або змiнне магнiтне поле низької частоти.

Додатково:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод;

- електросон;

- рефлексотерапiя;

- фiтотерапiя (жовчогiнний чай);

- психотерапiя за показаннями;

- медикаментозне лiкування: вiтамiни, заспокiйливi лiкарськi засоби, антигiстамiннi та десенсибiлiзуючi препарати.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Протипоказання: гостра стадiя парапсорiазу.

____________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
червоного плескатого лишаю

Шифр по МКХ-10: L43.0

Класифiкацiя червоного плескатого лишаю (в залежностi вiд локалiзацiї висипних елементiв):

I. Типовi форми:

1. кiльцевидний

2. лiнiйний

3. серпигенозний

4. зостериформний

II. Атиповi форми:

1. атрофiчний (або вторинно склерозуючий)

2. бородавчатий (або гiпертрофiчний)

3. коралоподiбний

4. пiгментний

5. плоский волосяний

6. приплюснутий (або усiчений)

7. пузирчатий та пузирний

8. роговий

9. ерiтематозний

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

Додаткові:

- ревмопроби

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

- дермографiзм

- перевiрка iзоморфної реакцiї подразнення

- дiаскопiя i вiтропресiя

- метод пошкрiбування

Додатковi: за призначенням

- електрокардіографія

- дуоденальне зондування

Консультацiї спецiалiстiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Завдання: заспокоїти свербiж i надати протизапальну дiя, нормалiзувати функцiю центральної нервової системи, понизити її збудливiсть, добитися розсмоктування висипань.

Лiкування. Рекомендуються курси прийому вiтамiну A, E i B₁₂, риб'ячого жиру.

Разом з призначенням гiпосенсибiлiзуючих, загальнозмiцнюючих i заспокiйливих засобiв, вiтамiно- i рентгентерапiї в хронiчнiй стадiї хвороби застосовують фiзичнi методи:

1) електросон (частота 5-15 Гц), тривалiсть процедури 30-40 хв. Щоденно або через день;

2) електрофорез нiкотинової кислоти на область слизової оболонки порожнини рота (при локалiзацiї на слизистiй оболонцi). Активний електрод фiксують рукою в областi поразки, iншою розташовують в областi плеча, тривалiсть процедури 20 хв щоденно або через день;

3) УФО загальне по сповiльненiй схемi. Через день (у поєднаннi з прийомом всередину пувалена);

4) ванни сульфiднi (концентрацiя 0,15-0,2 г/л, температура 36-37 град.С), тривалiсть процедури 10-15 мiн, 3 днi пiдряд, на 4-ий - вiдпочинок. На курс лiкування не бiльше 12-15 ванн; прiснi (температура 36-37 град.С, тривалiсть процедури 10-15 мiн, з подальшим обливанням уздовж хребта водою температури 32-34 град.С, через день) або радоновi (концентрацiя 1,5-4 кБк/л. температура 35-36 град.С), тривалiсть процедури 10-15 хв. Через день;

5) душ дощовий або голчатий (температура 36-35 град.С), циркулярний (температура 35-34 град.С) або струмiневий (температура 33-28 град.С), тривалiсть процедури 3-5 хв. Щоденно або через день;

6) грязьовi аплiкацiї на область застарiлих варикозних бляшок (температура 40-42 град.С), тривалiсть процедури 15-20 хв через день;

7) масаж областi поразки, тривалiсть процедури 8-10 мiн. Щодня;

8) УФО мiсцеве, 2-3 бiодози, через 1-2 днi зростаючими дозами. При рiзко вираженому iнфiльтратi - лазеротерапiя (2,5-4 мВт/кв.см), вiд 2 до 8 хв щодня. На курс лiкування 15 процедур;

9) дарсонвалiзацiю мiсцеву, тривалiсть процедури 15 хв щоденно або через день;

10) ультразвукову терапiю областi хребта паравертебральний. При варикознiй формi захворювання поєднують через день з осередковими дiями;

11) мiкрохвильову терапiю областi надниркових, тривалiсть процедури 10 хв через день. На курс лiкування вiд 10 до 20 процедур. Призначають для стимуляцiї функцiї симпатико-адреналової системи в поєднаннi з допегетом. За допомогою апарату "Промiнь-3" впливають на кожну сторону, тривалiсть процедури 6-8 хв щодня. На курс лiкування 7-15 процедур;

12) магнiтотерапiю областi поразок. Iндукцiя 15-40 мТл, тривалiсть процедури 10-15 хв через день. На курс лiкування 15 процедур;

13) дiадинамотерапiю областi шийних симпатичних вузлiв, щоденно або через день. Або:

14) електричне поле УВЧ на область шийних симпатичних вузлiв (доза нетеплова). Щоденно або через день;

15) кромолин-натрiй-електрофорез ендоназально по 2-iй схемi, тривалiсть процедури 10 хв. Щоденно або через день.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: зникнення, або зменшення, або вiдсутнiсть нових висипань та свербiжу.

Протипоказання: гостра стадiя захворювання.

___________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування акне
(вугрiв звичайних)

Шифр по МКХ-10: L70

Класифiкацiя акне:

1. камедони

2. папульознi

3. пустульознi

4. iндуративнi

5. флегмонознi

6. абсцедуючi

7. конглобатнi

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Вiзуальнi методи обстеження:

- огляд хворого

- оцiнка психологiчного статусу

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз кровi та сечi

- бактерiологiчний посiв на флору i чутливiсть до антибiотикiв

- гормональнi i бiохiмiчнi дослiдження

Додатковi: дослiдження функцiї щитоподiбної залози, наднирникiв.

Iнструментальнi дослiдження

Додатковi: електрокардiографiя.

Консультацiї спецiалiстiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лiкування*

Санаторний режим: загальний.

Дiєта: 15 (рацiон N 5) або за показаннями. З рацiону виключаються твариннi жири, шоколад, какао, спиртнi напої.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика.

Клiматотерапiя: I-III режимах (iндивiдуально). Ефективна гелiо-, аеро-, таласотерапiя.

Бальнеотерапiя: сiрководневi загальнi ванни, зрошення обличчя сiрководневою водою, для видалення комедонiв показанi паровi ванни (15-20 мiн, один раз в тиждень) з подальшим видаленням сальних пробок.

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi або озокеритовi аплiкацiї.

Апаратна фiзiотерапiя: ультрафiолетове опромiнення (ультрафiолетовi опромiнювання проводяться по основнiй або прискоренiй схемi), призначається електрофорез лiкарських речовин - iхтiолу, сiрчанокислого цинку, стафiлококового антифагiна, синусоїдальнi модульованi струми на дiлянку верхнiх симпатичних вузлiв або комiрцеву зону або паравертебральна iндуктотерапiя, проводитися пластичний або вiбрацiйний масаж, крiомасаж з рiдким азотом. Дарсонвалiзацию ураженої шкiри поєднують з електричним полем УВЧ. При iндуративних вугрях - дiатермокоагуляцiя.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: зникнення, або зменшення, або вiдсутнiсть нових висипань та свербiння.

Протипоказання: не має.

____________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
обмеженої склеродермiї

Шифр по МКХ-10: L94.0

Класифiкацiя обмеженої склеродермiї:

I. Форми обмеженої склеродермiї

1. бляшкова

2. лiнiйна (пiгментна)

3. хвороба бiлих плям

II. Стадiї розвитку:

1. набряку

2. склерозу

3. атрофiї

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

- ревмопроби

- печiнковий комплекс.

Додатковi: алергологiчнi дослiдження.

Інструментальні дослідження:

Додатковi: електрокардiографiя.

Консультацiї спецiалiстiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Завдання: надати загальнозмiцнюючу дiю, зменшити iнфiльтрацiю, затримати процес ущiльнення, полiпшити кровопостачання в тканинах, нормалiзувати i активiзувати процеси вiдновлення, пiдвищити проникнiсть клiтинних елементiв, полiпшити адаптацiйно-трофiчну функцiю сполучної тканини.

Санаторний режим: загальний.

Дiєта: 15 (рацiон N 5) або за показаннями.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура (iндивiдуальна), механотерапiя.

Клiматотерапiя: I-III режим.

Бальнеотерапiя (тренувальний або тренувально-щадний режим): сiрководневi (загальнi або 4-камернi), хвойнi, сульфiднi (концентрацiя 0,1-0,15 г/л температура 36-38 град.С), радоновi (концентрацiя 1,5-4 кБк/л) або азотнi ванни (температура 35-36 град.С), тривалiсть процедури 10-15 хв, 3 днi пiдряд, на 4-й - вiдпочинок. Свiтлотепловi та морськi теплi ванни.

Масаж м'яких тканин областi вогнищ ураження (у початковiй стадiї захворювання).

Пелоїдо-, теплотерапiя: грязьовi, нафталановi, парафiновi, озокеритовi аплiкацiї на область вогнищ ураження (температура 45-50 град.С), тривалiсть процедури 20-40 хв, через день. У 3-iй стадiї тепловi процедури протипоказанi.

Апаратна фiзiотерапiя:

- мiкрохвильову терапiю (або електричне поле УВЧ) дiлянки ураження, доза слабкотеплова, тривалiсть процедури 15 хв, щоденно з подальшим електрофорезом; мiкрохвильову терапiю областi надниркiв, тривалiсть процедури 10-15 хв, через день;

- електрофорез лiкарських засобiв (лiдази iхтiолу, йодиду калiю або салiцилової кислоти) на область ураження, тривалiсть процедури 20 хв, щоденно в поєднаннi з ультратонтерапiєю;

- ультразвук або фонофорез пелоїдина з флуцинаром, лiдази або 1% гiдрокортизону з 3% пенiциламiном на осередок ураження i паравертебральний. Через день або щоденно. На курс лiкування 12-15 процедур, проводять 2-3 курси. Поєднують з йодобромними ваннами, через день;

- дiадинамотерапiя областi ураження. Струм модульований довгими перiодами, тривалiсть процедури 8-10 хв, щодня.

- магнiтотерапiю областi ураження. На вiдстанi 5-10 см iндукцiя 20 мТл, тривалiсть процедури 10-20 хв, щодня. На курс лiкування 15 процедур. Повторний курс через 1-2 мiс;

- крiомасаж рiдким азотом або снiгом вугiльної кислоти проводять при обмеженiй склеродермiї (по 1-2 хв на вогнище, 2-3 рази на тиждень, на курс в середньому 12-15 процедур, 2-3 курси з мiсячною перервою).

- вакуумну терапiю областi осередкiв ураження, тривалiсть процедури 3-5 хв, через 4-5 днiв;

- УФО мiсцеве, 3-5 бiодоз. Через 1-2 днi.

Додатково:

- фiтотерапiя (жовчогiнний чай);

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: розм'якшення вогнищ ураження.

Протипоказання: пiгментна склеродермiя, всi форми в активнiй стадiї.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування кропив'янки

Шифр по МКХ-10: L50

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi.

Додатковi: iмунологiчнi та алергологiчнi дослiдження.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- дермографiзм.

Додатковi: електрокардiографiя, дуоденальне зондування.

Консультацiї спецiалiстiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: загальний.

Дiєта: 6, 7, 15 (рацiон N 4 або N 5), або за показаннями.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика.

Клiматотерапiя: I-III режим (iндивiдуально).

Бальнеотерапiя (тренувальний або тренувально-щадний режим):

- сiрководневi (загальнi або 4-камернi);

- хвойнi ванни;

- сульфiднi ванни (концентрацiя 0,1 г/л) iнодi з настоєм волоського горiха (температура 35-36 град.С, тривалiсть процедури 8-12 хв);

- йодобромнi (температура 35-37 град.С), тривалiсть процедури 10-15 хв через день; З бальнеологiчних курортiв показанi курорти, що мiстять сульфiднi води, а також з радоновими водами.

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, озокеритовi аплiкацiї.

Апаратна фізіотерапія:

- iнтраназальний електрофорез (вiтамiну B₁, димедролу, хлориду кальцiю), дiадинамiчнi струми.

- димедрол- або новокаїн-електрофорез на область ураження поперечно або подовжньо, тривалiсть процедури 10-15 хв через день;

- кальцiй-електрофорез загальний по Вермелю. Активний електрод розташовують мiж лопатками, тривалiсть процедури 20-30 хв. Щоденно або через день чергують з ендоназальным димедрол-електрофорезом;

- iндуктотермiя областi проекцiї надниркових залоз, сила струму 150-200 мА, тривалiсть процедури 10-20 хв через день. На курс лiкування 10 процедур (для нормалiзацiї порушеної функцiї гiпоталамо-надниркової системи);

- цинк-iонна рефлексотерапiя, тривалiсть процедури 15-20 хв щоденно або через день. Поєднують з магнiтотерапiєю областi ураження, тривалiсть процедури 15-20 хв, щодня.

- ультразвукову терапiю областi хребта паравертебрального. Режим iмпульсний, методика рухома, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 5-8 хв з кожної сторони; щоденно або через день - до настання ремiсiї (застосовують при частих рецидивах);

- УФО загальне за основною схемою, через день;

Додатково:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод залежно вiд функцiонального стану органiв травлення;

- електросон (частота 5-15 Гц), тривалiсть процедури 30-40 хв, щодня;

- рефлексотерапiя;

- пiдводно-кишковi (субаквальнi) промивання, тривалiсть процедури 30-40 хв, 2 рази на тиждень (при кишковiй iнтоксикацiї);

- фiтотерапiя (жовчогiнний або заспокiйливий чай);

- психотерапiя;

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: зникнення або зменшення висипань та свербiння.

Протипоказання: не iснує.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
гнiздового облисiння (алопецiї)

Шифр по МКХ-10: L63.

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi.

Додатковi: дослiдження функцiї щитоподiбної залози, алергологiчнi дослiдження.

Iнструментальнi дослiдження:

Додатковi: електрокардiографiя.

Консультацiї спецiалiстiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лiкування*

Санаторний режим: загальний.

Дiєта: 1, або 15, або за показаннями (рацiон N 4 або N 5).

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика.

Клiматотерапiя: I-III режим.

Бальнеотерапiя (тренувальний та тренувально-щадний режим): сiрководневi ванни загальнi або 4-камернi, або хвойнi, або зрошення сiрководневою водою волосистої частини голови.

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, або озокеритовi, або iншi аплiкацiї.

Апаратна фiзiотерапiя: дарсонвалiзацiя або дециметровохвильова терапiя;

- Ультрафiолетовi опромiнювання вогнищ поразки проводять пiсля попереднього змащування вогнищ фотосенсибiлiзуючими засобами (розчинами псоралену, бероксана, маззю з пуваленом (2-5 бiодоз, через 2-3 днi, на курс 6-8 процедур). З успiхом застосовується PUVA-терапiя. Довгохвильове ультрафiолетове опромiнювання осередкiв ураження призначають, пiсля аплiкацiй 0,1% маззю пувалена.

- Зрошування ураженої шкiри сульфiдною водою (концентрацiя сiрководня 150-250 мг/л).

- Показанi дарсонвалiзацiя, електрофорез нiкотинової кислоти на дiлянки облисiння i мiсцевi парафiно-озокеритовi аплiкацiї (температура 42-46 град.С, тривалiсть 15-20 хв);

- Доцiльне призначення дiатермiї або iндуктотермiї з використанням резонансних iндукторiв на область шийних симпатичних вузлiв, масаж комiрної зони i волосистої частини голови. Вакуум-масаж дiлянки поразки рекомендується поєднувати з подальшим грязелiкуванням. Показана СМС-терапiя на комiрну зону (режим змiнний, III i IV рiд роботи, глибина модуляцiй 50-100% тривалiсть 10-15 хв, на курс 15 процедур);

- Дiадинамiчними струми по наступнiй методицi: впливають двонапiвперiодним хвильовим (ДВ) струмом на область верхнiх шийних симпатичних вузлiв по 3 хв справа i злiва, сила струму до вiдчуття виразної, але безболiсної вiбрацiї. Щодня, 10 процедур на курс лiкування. Через 1-2 мiсяцi курс лiкування повторюють.

- фонофорез прогестерону на область пiдборiддя (2,5% масляний розчин). Режим iмпульсний, доза 0,4 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 10 хв на курс 7-12 процедур, з послiдуючим нанесенням прогестеронової мазi;

- дiатермокоагуляцiя волос. Методика така ж, як i при електролiзi. Голку вводять у волосяний мiшечок на 1,5-2 мм при силi струму 40-50 мА. Оскiльки регенерацiя волосся наступає в середньому через 21 день, повторний цикл лiкування починають через 3 тижнi пiсля першого сеансу.

Додатково:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод залежно вiд функцiонального стану органiв травлення;

- масаж комiрцевої зони;

- рефлексотерапiя;

- фiтотерапiя (жовчогiнний чай);

- психотерапiя;

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: поява пушкового волосся (при його вiдсутностi), поодиноких довгих волосин.

Протипоказання: не має.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування iхтiозу

Шифр по МКХ-10: L85.0

Дiагностика на санаторно-курортному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi.

Додатковi: iмунологiчнi та алергологiчнi дослiдження.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- дермографiзм,

- дiаскопiя,

- метод пошкрiбування.

Додатковi: за показаннями електрокардiографiя, дуоденальне зондування.

Консультацiї спецiалiстiв: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Показанням для санаторно-курортного лiкування являються обмеженi та розповсюдженi форми iхтiозу у хронiчнiй стадiї захворювання, без схильностi до екзематизацiї.

Санаторний режим: загальний.

Дiєта: 6, або 7, або 15 (рацiон N 4 або N 5), або за показаннями.

Руховий режим: лiкувальна фiзкультура, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика.

Клiматотерапiя: I-III режим (iндивiдуально). Вельми ефективне лiкування в лiтнiй перiод (гелiо-, аеро-, таласотерапiя).

Бальнеотерапiя (тренувальний або тренувально-щадний режим): сiрководневi загальнi або 4-камернi, або хвойнi ванни. З гiдропроцедур також показанi загальнi ванни з крохмалем, хлоридом або гiдрокарбонатом натрiю (температура води 37-38 град.С, тривалiсть 15-20 хв) з подальшим змащуванням шкiри кератолiтичними мазями або жирними кремами.

Санаторно-курортне лiкування хворих на iхтiоз проводитися на приморських i бальнеологiчних курортах з сульфiдними водами.

Пелоїдо- або теплотерапiя: грязьовi, або озокеритовi, або iншi аплiкацiї.

Апаратна фiзiотерапiя: Загальнi ультрафiолетовi опромiнювання проводяться по основнiй або прискоренiй схемi.

Додатково:

- внутрiшнiй прийом мiнеральних вод залежно вiд функцiонального стану органiв травлення;

- електросон;

- рефлексотерапiя;

- психотерапiя за показаннями;

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: зникнення, або зменшення, або вiдсутнiсть нових висипань та свербiння.

Протипоказання: не iснує.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клiнiчнi протоколи
санаторно-курортного лiкування
захворювань ока та його придаткiв

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
вiкової макулодистрофiї,
пiгментної дегенерацiї сiткiвки

Шифр по МКХ-10:

Дегенерацiя макули та заднього полюсу H35.3

Периферична дегенерацiя сiткiвки H35.4

Класифiкацiя вiкової макулодистрофiї

1. вiкова макулопатiя,

2. вiкової макулодистрофiя

а) атрофiчна (географiчна) форма,

б) ексудативна форма.

Діагностика на санаторному етапі*

Основнi клiнiчнi критерiї: зниження гостроти зору, показникiв фотострестесту, порушення поля зору, змiни офтальмоскопiчної картини

а) при вiковiй маулопатiї - наявнiсть "м'яких" поодиноких ти "зливних" друз в макулярнiй областi сiткiвки з перерозподiлом пiгменту у центральнiй зонi,

б) при атрофiчнiй формi вiкової макулодистрофiї - наявнiсть на фонi друз атрофiчної дiлянки пiгментного епiтелiю сiткiвки, в якiй виявляються, офтальмоскопуються судини хорiоiдеї,

в) при ексудативнiй формi вiкової макулодистрофiї - наявнiсть вiдшарування нейроепiтелiю, пiгментного епiтелiю сiткiвки, нерiвномiрне потовщення сiткiвки, наявнiсть субранитальних неоваскулярних мембран,

г) при пiгментний дегенерацiї сiткiвки - на тлi характерних порушень зорових функцiй деколорацiя диску зорового нерву, звуження судин сiткiвки, наявнiсть в типових випадках характерних локусiв вiдкладення пiгменту ("косних тiлець").

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

Одноразово

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

- цукор кровi

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження Одноразово

- визначення рефракцiї.

- тонометрiя.

- бiомiкроскопiя.

Дворазово

- офтальмоскопiя,

- вiзометрiя,

- перiметрiя,

- аутокампiметрiя (за допомогою сiтки Амслера).

Додатковi iнструментальнi i лабораторнi дослiдження проводяться залежно вiд перебiгу основного захворювання та супутнiх захворювань.

При необхiдностi проводиться кампiметрiя, фотострестест, оптична когерентна томографiя, флуоресцентна ангiографiя, ультразвукове дослiдження ока, бiохiмiчнi дослiдження.

Консультацiї фахiвцiв - за призначенням (в першу чергу терапевт).

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй, показникiв фотострестесту, зменшення офтальмоскопiчних змiн сiткiвки.

Дiєта: N 15, з пiдвищеним змiстом вiтамiнiв, обмеженням солi, вуглеводiв.

Санаторний режим: II-III

Клiматотерапiя: загальна, аеротерапiя, повiтрянi ванни, сонячнi ванни. купання, плавання

Руховий режим: дозована ходьба, теренкур, ранкова гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова та iндивiдуалiзована), масаж комiрцевої зони, самомасаж рефлекторних зон голови (в тому числi на обличчi, вухах), спецiальнi вправи з лiкувальної фiзкультури.

Мiнеральнi води: Внутрiшне вживання маломiнералiзованих мiнеральних вод завдяки їх позитивного впливу на загальний обмiн речовин, функцiональний стан ШКТ та гепатобiлiарної системи сприяє покращенню перебiгу захворювання сiткiвки, зменшенню проявiв ускладнень, полiпшенню загального стану органiзму.

Бальнеотерапiя: йодобромнi, радоновi ванни з температурою 35-36 град.С тривалiстю 10-15 хв через день, на курс N 8 (за показаннями).

Пелоїдотерапiя:

Грязевi аплiкацiї (38-40 град.С) на комiрцеву зону. Процедури тривалiстю 10-15 хв. Проводять через день N 8-10.

Апаратна фiзiотерапiя:

При пiгментнiй дегенерацiї сiткiвки, вiкової макулопатiї, атрофiчнiй формi вiкової макулодистрофiї для судинопоширюючого, стимулюючого ефекту використовують електрофорез зi сумiшшю 0,5% розчину нiкотинової кислоти (1,0), 0,5% аскорбiнової кислоти (1,0), екстракту алое (з аноду). Електрофорез проводять за ванночковою методикою. Сила струму 0,3-1,0 мА, тривалiсть щоденних процедур 3-15 хв. Курс лiкування в середньому 10-15 процедур.

Можна використовувати ендоназальний електрофорез з нiкотиновою кислотою, но-шпою, 2% розчином натрiю хлориду та 5-6% розчином вiтамiну B (2,0).

Ультразвук, який допомагає вивести зi стану парабiозу нервовi елементи сiткiвки за рахунок стимулюючої дiї на кровообiг, iнтенсивнiсть обмiнних процесiв, проникненiсть гематоофтальмiчного бар'єру, сорбцiйнi властивостi тканин ока проводять в iмпульсному режимi генерацiї. Ультразвукова терапiя за ванночковою методикою, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть 5 хв на кожне око, на курс 12-15 процедур щоденно або через день.

Для покращення кровообiгу, проникливостi гемато-офтальмiчного бар'єру стимулюючої дiї нервовi клiтини, що знаходяться у станi парабiозу, ефективно використовують ультразвукову терапiю, фонофорез (з гепарином, ЕНКАД, нiкотиновою кислотою) - iмпульсний режим генерацiї, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 5 хв на кожне око, щоденно або через день.

Виражений терапевтичний ефект дає використання в один день фонофорезу нiкотинової кислоти та дiодинамотерапiї дiльницi шийних симпатичних вузлiв. Курс лiкування - по 12-15 днiв.

Рекомендується фосфен-електростимуляцiя - сила струму порогова, збiльшена у 2-3 рази, частота пачок iмпульсiв 5 Гц на першiй процедурi, яку поступово збiльшують пiд час курсу лiкування на 5 Гц через кожнi 2 днi до 25-30 Гц. На курс 10-15 процедур щоденно.

Гелiй-неонова лазерстимуляцiя (щiльнiсть мiцностi випромiнювання 0,16 мВт в iмпульсному режимi N 10-15, тривалiсть до 10-12 хв).

Позитивний результат лiкування дає iмпульсне електромагнiтне поле: iндукцiя 8,5 мТл, 7-10 хв, щоденно, курс лiкування - до 10 процедур.

При ексудативнiй формi макулодистрофiї фiзiотерапiю слiд призначати з обережнiстю. Можна рекомендувати магнiтотерапiю, магнiтофорез з ЕНКАД, 4% тауфоном. Для низькочастотної магнiтотерапiї iндуктор встановлюють контактно на дiльницю ока, форма струму синусоїдальна, режим безперервний, напруженiсть магнiтного поля 12,5 мТл, тривалiсть 10 хв, на курс 10-15 процедур щоденно.

Електросон - доцiльно призначати при всiх вищезгаданих патологiчних станах сiткiвки - як для пiгментної, так i для вiкової макулодистрофiї з метою полiпшення вегето-судинних реакцiй, посилення процесiв гальмування у корi головного мозку, особливо при порушеннях сну. Частота iмпульсiв 5-10 Гц, сила струму 0,2-0,6 мА, тривалiсть процедури до 30 хв

Медикаментозне лiкування: вiтамiни (A, E, C, B₁, B₂), метаболiти, антиоксиданти, ангiопротектори, препарати з судинопоширюючою, протисклеротичною дiєю, для полiпшення мiкроциркуляцiї, зменшення транссудацiї, з розсмоктуючою дiєю. При ексудативних формах макулодистрофiї застосовують нестероїднi протизапальнi препарати, обережно кортикостероїди, дегiдратацiю, препарати що укрiплюють судинну стiнку (дiцiнон, тiотрiазолiн, 4% розчин тауфону, тощо). Пiсля проведення додаткових дослiджень та консультацiї спецiалiстiв визначається тактика щодо застосування лазерних методiв лiкування.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: пiдвищення гостроти зору, покращення показникiв фотострестесту, розширення меж поля зору, зменшення дефектiв у полi зору, полiпшення офтальмоскопiчної картини.

Протипоказання: Санаторно-курортне лiкування не показано хворим з низькими зоровими функцiями, що потребують стороннього догляду, стимулююча терапiя не показана пацiєнтам, в котрих дiагностовано ексудативна вiкова макулодистрифiя, субретинальна неоваскулярна мембрана.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
увеїтiв, хорiоретинiтiв

Шифр по МКХ-10:

Iридоциклiт H.20, H.22

увеїти, хорiоретинiти H.30-H32

Класифiкацiя увеїтiв:

за походженням - екзогеннi та ендогеннi;

за локалiзацiєю - переднi (iрiт та iридоциклiт), заднi (хорiоїдит) та тотальнi (панувеїт);

за клiнiчним перебiгом - гострi, хронiчнi або хронiчнi рецидивуючi;

за клiнiчними проявами - дифузнi, та вогнищевi;

за характером ексудацiї - серознi, фiбрiнозно-пластичнi, гнiйнi, геморагiчнi.

по етiопатогенезу:

- iнфекцiйнi та iнфекцiйно-алергiчнi,

- алергiчнi неiнфекцiйнi,

- при системних та синдромних захворюваннях,

- при патологiчних станах органiзму та порушеннях обмiну речовин,

- посттравматичнi

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: наявнiсть ознак змiшаної iн'єкцiї ока, преципiтацiя, ексудацiя (у переднiй камерi, у склистому тiлi), мiоз, сiнехiї, зниження гостроти зору), при заднiх увеїтах - зниження гостроти зору, змiни поля зору, наявнiсть скотом, фотопсiй, метаморфопсiй, а також змутнень у склистому тiлi, наявнiсть на очному днi поодиноких чи дисемiнованих змiн (iнфiльтратiв чи їх наслiдкiв з геморагiчними чи пiгментними компонентами).

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

Одноразово

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

- цукор кровi

- ревмопроби

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- визначення рефракцiї.

Дворазово

- вiзометрiя,

- перiметрiя,

- дослiдження в свiтлi, що проходить,

- тонометрiя.

Багаторазово

- бiомiкроскопiя,

- офтальмоскопiя.

Додатковi iнструментальнi i лабораторнi дослiдження проводяться залежно вiд супутнiх захворювань i перебiгу основного захворювання. При необхiдностi одноразово проводиться ультразвукове дослiдження ока, гонiоскопiя, iмунограма, рентгенограма придаткових пазух носа, грудної клiтини, дослiдження на токсоплазмоз, туберкульоз, цитомегаловiрус, вiрус простого герпеса, РВ, ТОРЧ-, ВIЛ-iнфекцiї, ПЛР та IФА, iмунограма та бiохiмiчнi дослiдження.

Консультацiї фахiвцiв: терапевт, стоматолог, отоларинголог, уролог, гiнеколог та iншi за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зменшення чи зникнення залишкових проявiв запального процесу в судиннiй оболонцi ока, стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй.

Дiєта: N 15, а також залежно вiд супровiдної патологiї.

Санаторний режим: II-III

Клiматотерапiя: загальна, аеротерапiя, повiтрянi ванни, сонячнi ванни (обережно при туберкульозних та туберкульозно-алергiчних увеїтах - лiкуються у спецiалiзованих вiддiленнях).

Руховий режим: дозована ходьба, теренкур, ранкова гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова та iндивiдуалiзована), масаж, спецiальнi вправи з лiкувальної фiзкультури.

Мiнеральнi води: Внутрiшнє вживання мiнеральних вод завдяки їх позитивного впливу на загальний обмiн речовин i покращенню функцiонального стану ШКТ та гепатобiлiарної системи сприяє нормалiзацiї обмiну речовин i в увеальному трактi та покращенню iмунобiологiчних резервiв увеальної оболонки. Вживання маломiнералiзованих мiнеральних вод, завдяки їх сечогiннiй дiї, сприяє нормалiзацiї внутрiшньоочного тиску коли вiн пiдвищений при увеїтах та увеопатiях.

Пелоїдо- та бальнеотерапiя: йодобромнi ванни з температурою 35-36 град.С, тривалiстю 10-15 хв через день, на курс N 8 (за показаннями).

Грязевi аплiкацiї на комiрцеву зону.

Апаратна фiзiотерапiя:

При наявностi запального процесу високу ефективнiсть має електрофорез з 2% хлористого кальцiю, який має протизапальну та протиалергiчну дiю, 0,5% розчин дiмедролу. Силу струму збiльшують з 0,3 до 1,5 мА, тривалiсть щоденних процедур вiд 3 до 12-15 хв Курс лiкування в середньому 10-15 процедур.

Для розсмоктування ексудатiв у переднiй камерi, склистому тiлi - електрофорез з екстрактом алое, фiбрiнолiзiну, лiдази через ванночку (16-32 од. з дистильованою водою у ванночку N 15-20) або ендоназально (8-10 процедур тривалiстю 3-12 хв, силу струму збiльшують з 0,5 мА до 1,0 мА).

Для зменшення процесу рубцювання пiсля зникнення явищ запалення використовують ультразвук крiзь ванночку - iмпульсний режим, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 5 хв, курс лiкування 10-15 процедур.

Добрий протизапальний та размоктувальний ефект дає дiадинамотерапiя. Здвоєнi електроди ставлять на шкiру в областi надбрiвної дуги. Струм, модельований короткими перiодами, 5-6 хв. Щоденно, N 6-8. Можна призначати дiадинамотерапiю в один день з електрофорезом.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: зменшення чи зникнення прециттацiї та ciнехiй, поновлення реакцiй зiниць, зникнення болючостi цилiарного тiла, зменшення чи розсмоктування вогнищ, шавок, помутнiнь та геморагiй, стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй (гостроти зору, поля зору).

Протипоказання: Санаторно-курортне лiкування протипоказано хворим з гострою стадiєю захворювання.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
посттравматичного стану ока, в пiзнi строки
пiсля хiрургiчного лiкування катаракти,
глаукоми, патологiї рогiвки, сiткiвки та iн.

Шифр по МКХ-10:

- глаукома H40,

- катаракта H25,

- кератити H16,

- рубцi, помутнiння рогiвки H17,

- кератоконус H18.6,

- iншi деформацiї рогiвки H18.7,

- вiдшарування та розриви сiткiвки H33,

- крововилив в склисте тiло H43.1, H45.

Посттравматичний стан ока, в пiзнi строки пiсля хiрургiчного лiкування катаракти, глаукоми, патологiї рогiвки, сiткiвки та iн.:

А. Операцiї при глаукомi

1. зовнiшнє дренування передньої камери - синусотрабекулоектомiя (СТЕ), базальний клапанний iрiденклейзiс, зовнiшня требекулотомiя, глибока непроникаюча склеректомiя та iн.

2. внутрiшнє дренування передньої камери - лазернi iрiдектомiя, гонiопунктура, трабекулопластика, гонiопластика,

3. операцiї на цилiарному тiлi - крiопексiя, фотокоагуляцiя, часткова деструкцiя, часткова анемiзацiя цилиарного тiла, крiопексiя, дiатермокоагуляцiя заднiх довгих цiлiарних артерiй.

Б. Операцiї на кришталику

1. факоемульсифiкацiя з iмлантацiєю iнтраокулярної лiнзи (IОЛ),

2. екстракапсулярна екстракцiя катаракти (ЕЕК) з iмлантацiєю IОЛ,

3. iнтракапсулярна екстракцiя катаракти (при змiщеннi кришталику) з iмлантацiєю IОЛ.

В. Операцiї на рогiвцi

1. Пошарова кератопластка (оптична, лiкувальна, тектонiчна),

2. Наскрiзна кератопластка (оптична, лiкувальна),

3. Iнтраламелярна кератопластка

4. Бiологiчне покриття (за Н.А. Пучковською)

5. Рефракцiйна кератопластика (кератотомiя, фоторефракцiйна кератопластика, епiкератофакiя, LASIK. LASEK).

6. Кератопротезування.

Г. Операцiї при патологiї сiткiвки, склистого тiла (ДРП, мак. розрив, субмакулярний крововилив, гемофтальм, вiдшарування сiткiвки)

1. екстрасклеральне пломбування (локальне, циркляж, комбiноване),

2. вiтректомiя з ендолазеркоагуляцiєю (без тампонади, з газовою тампонадою, з силiконовою тампонадою),

3. пневматична ретинопексiя,

4. заступна газова тампонада,

5. транскон'юнтивальна крiоретинопесiя.

Д. Iншi, в тому числi комбiнованi операцiї (iрiдопластика, реконструктивнi операцiї, вiтректомiя з ленсектомiєю, ЕЕК з СТЕ та iн.)

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: зниження зорових функцiй, симптоми пiсляоперацiйних та посттравматичних змiн ока - пiсляоперацiйних та посттравматичних рубцiв рогiвки, лiмбу, сiнехiї, часткового гемофтальму, змiни внутрiшньоочного тиску.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

Одноразово

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

- цукор кровi

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- рефрактометрiя.

- тонометрiя.

Дворазово

- бiомiкроскопiя,

- дослiдження в свiтлi, що проходить,

- офтальмоскопiя,

- вiзометрiя,

- перiметрiя

Додатковi iнструментальнi i лабораторнi дослiдження проводяться залежно вiд перебiгу загальних захворювань.

При необхiдностi одноразово проводиться кампiметрiя, оптична когерентна томографiя, флуоресцентна ангiографiя, пoрiг електричної чутливостi зорового нерва по фосфену (ПЕЧФ), критична частота злиття миготiнь (КЧЗМ), тонографiя, бiохiмiчнi дослiдження.

Консультацiї фахiвцiв - за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зникнення запального процесу в оперованому оцi, стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй, нормалiзацiя внутрiшньоочного тиску, офтальмоскопiчних змiн на очному днi.

Дiєта: N 15 з обмеженням солi.

Санаторний режим: II-III

Клiматотерапiя: загальна, аеротерапiя, повiтрянi ванни.

Руховий режим: дозована ходьба, теренкур, ранкова гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова та iндивiдуалiзована), масаж комiрцевої зони, самомасаж очного яблука (при показаннях), спецiальнi вправи з лiкувальної фiзкультури.

Мiнеральнi води: Внутрiшнє вживання маломiнералiзованих мiнеральних вод завдяки їх позитивного впливу на загальний обмiн речовин органiзму, зменшенню проявiв ускладнень.

Показаний прийом кисневих, молочних, трав'яних коктейлiв (залежно вiд загальних захворювань), аромотерапiя.

Бальнеотерапiя кисневi, вуглекислi ванни з температурою 35-36 град.С тривалiстю 10-15 хв через день, на курс N 8 (за показаннями).

Пелоїдотерапiя: грязевi аплiкацiї на комiрцеву зону

Апаратна фiзiотерапiя:

Для розсмоктування фiбрiну у переднiй камерi, гемофтальму, - ванночковий електрофорез з екстрактом алое, фiбрiнолiзiном, лiдазою (32 од. у ванночку N 15-20). Можна застосовувати ендоназальну методику (8-10 процедур тривалiстю 3-12 хв, силу струму збiльшують з 0,5 мА до 1,0 мА).

Високу ефективнiсть для розсмоктування гемофтальму має фонофорез з папаїном, коллалiзiном. Iмпульсний режим генерацiї, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 5 хв щоденно або через день. З протизапальною метою проводять фонофорез гiдрокортiзона (обережно, пiд контролем внутрiшньоочного тиску) за тiєю ж методикою.

Ультразвук скрiзь закритi повiки (на 2-3-тижнi пiсля операцiї) - iмпульсний режим, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 5 хв, курс лiкування 10-15 процедур.

Електросон - доцiльно призначати при всiх вищезгаданих пiсляоперацiйних станах для полiпшення вегето-судинних реакцiй. Частота iмпульсiв 5-10 Гц, сила струму 0,2-0,6 мА, тривалiсть процедури до 30 хв.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: зникнення явищ пiсляоперацiйного запалення, поновлення реакцiй зiниць, зникнення чутливостi цилiарного тiла при пальпацiї, зменшення чи розсмоктування помутнiнь та геморагiй, нормалiзацiя внутрiшньоочного тиску, стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй (гостроти зору, поля зору).

Протипоказання: санаторно-курортне лiкування протипоказано хворим з ознаками гострих запальних процесiв, в раннi строки (4-6 мiсяцiв) пiсля травми або оперативних втручань, хворим, що потребують стороннього догляду.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
кератиту, кератопатiї, рубцiв, помутнiння рогiвки

Шифр по МКХ-10:

Кератит H16.1-16.3, 16.8, 16.9,

Кератопатiя H18.1,

Неоваскуляризацiя рогiвки H16.4,

Рубцевi помутнiння рогiвки - H17-H19,

Рецидивуюча ерозiя рогiвки H18.8,

Кератит H19.0-H19.2

Кератити - це полiетиологiчна група захворювань, яка характеризується рогiвковим синдромом (блефароспазм, сльозотеча та свiтлобоязнь), почервонiнням ока та iнфiльтративним ураженням рогiвки. Може ускладнюватись виразкою, увеїтом, здебiльше закiнчується рубцьовим помутнiнням рогiвки, що супроводжується порушенням гостроти зору.

Класифiкацiя кератитiв:

А. Екзогеннi кератити:

- ерозiя рогiвки.

- травматичнi кератити, зумовленi механiчною, фiзичною або хiмiчною травмою.

- iнфекцiйнi кератити бактерiального походження.

- кератити, викликанi захворюваннями повiк, кон'юнктиви.

- грибковi кератити (кератомiкози).

- виразка рогiвки.

Б. Ендогеннi:

- iнфекцiйнi кератити: туберкульознi (гематогеннi та алергiчнi), сифiлiтичнi, вiруснi герпетичнi.

- Нейропаралiтичнi кератити.

- A-вiтамiнознi кератити.

B. Кератити нез'ясованої етiологiї.

Дистрофiї рогiвки - це кератопатiї, що внаслiдок порушення трофiки супроводжуються її дегенеративним переродженням.

Класифiкацiя дистрофiй:

- первиннi дистрофiї - уродженi та спадковi, спричиненi порушенням бiлкового метаболiзму, двостороннi, прогресуючi, (частiше без рогiвкового синдрому)

- вториннi дистрофiї - прогресуючi та рецидивуючi, спричиняються набутими патологiчними процесами в оцi чи системними запально-дегенеративними ураженнями (часто супроводжуються помутнiнням рогiвки та рогiвковим синдромом.)

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: зниження гостроти зору, зниження товщини та прозоростi, дзеркальностi, сферичностi, чутливостi, васкулярiзацiя рогiвки.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

Одноразово

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

- цукор кровi

- мазок з кон'юнктиви

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- проба з флюоресцеiном.

- визначення чутливостi рогiвки.

- визначення рефракцiї.

Дворазово вiзометрiя, перiметрiя, дослiдження в свiтлi, що проходить.

Багаторазово

- бiомiкроскопiя.

При необхiдностi одноразово проводиться цитологiчний зiскоб з кон'юнктиви ока, мазок з кон'юнктиви, кератометрiя, ПЛР та IФА, iмунограма та ревмопроби, бiохiмiчнi дослiдження.

Консультацiї фахiвцiв проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - зменшення чи зникнення площi та iнтенсивностi замутнiнь рогiвки, її васкуляризацiї, стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй.

Дiєта: N 15. При загостреннi процесу - безалергiйна з пiдвищеним вмiстом вiтамiнiв, обмеженням солi, спецiй, вуглеводiв.

Санаторний режим: II-III

Клiматотерапiя: загальна, аеротерапiя, повiтрянi ванни.

Руховий режим: дозована ходьба, теренкур, ранкова гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова та iндивiдуалiзована), масаж рефлекторних зон голови, комiрцевої зони, спецiальнi вправи з лiкувальної фiзкультури.

Мiнеральнi води: Внутрiшне вживання маломiнералiзованих мiнеральних вод завдяки їх позитивного впливу на загальний обмiн речовин, функцiональний стан ШКТ та гепатобiлiарної системи сприяє покращенню перебiгу захворювання роговiй оболонки, зменшенню проявiв ускладнень.

Пелоїдо- та бальнеотерапiя: йодобромнi ванни з температурою 35-36 град.С тривалiстю 10-15 хв через день, на курс N 8 (за показаннями).

Очнi ванночки з 40% або 20% розчином глюкози.

Апаратна фiзiотерапiя:

Для полiпшення трофiки електрофорез (за ванночковою або ендоназальною методикою) проводять з новокаїном, вiтамiном В1, димедролом, гепарином.

З метою розсмоктування використовують електрофорез (за ванночковою методикою) з екстрактом алое, 3% калiю йодиду.

Для десенсибiлiзуючої дiї проводять електрофорез з хлоридом кальцiю та 0,5-1,0% димедролом. Силу - струму збiльшують з 0,3 до 1,5 мА, тривалiсть щоденних процедур вiд 3 до 12-15 хв. Курс лiкування в середньому 10-15 процедур.

У перiод розсмоктування та рубцювання - фонофорез з лiдазою N 10-15. Доза 0,2-0,4 Вт/кв.см тривалiсть 5-7 хв, щоденно або через добу, на курс лiкування 10-15 процедур.

При наявностi васкуляризацiї або вогнищ дегенерацiї у дiльницi рубця рогiвки використовують фонофорез гiдрокортизону за ванночковою методикою за тiєю ж методикою. Доза 0,2-0,4 Вт/кв.см тривалiсть 5 хв, щоденно або через добу, на курс лiкування 8-15 процедур.

Додатково можна використовувати дiадинамотерапiю. Малi локальнi електроди ставлять на повiки та в дiльницi надбрiвної дуги хворого ока. Струм модельований короткими та довгими перiодами по 3 хв. Щоденно або через день N 3-4.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: зникнення чи зменшення помутнiння, вiдновлення дзеркальностi, прозоростi рогiвки, стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй (гостроти зору).

Протипоказання: Санаторно-курортне лiкування протипоказано хворим з гострою стадiєю кератитiв, наявнiстю рогiвкового синдрому, а також при низьких зорових функцiй, що потребують стороннього догляду.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
глаукоми та патологiї внутрiшньоочного тиску

Шифр по МКХ-10: Н40

Класифiкацiя глаукоми:

1. природжена

a. проста (гiдрофтальм);

b. гiдрофтальм з iншими аномалiями ока;

c. гiдрофтальм при синдромних змiнах iнших органiв та систем;

2. набута

a. первинна, вторинна,

b. оперована, не оперована,

c. проста, ускладнена.

Первинна глаукома (А.П. Нестеров, А.Я. Бунш, 1975):

Форма: закритокутова (ЗКГ), вiдкритокутова (ВКГ) та змiшана (ЗМКГ);

Стадiя:: початкова (1), розвинена (II), глибока (III); термiнальна (IV)

Рiвень внутрiшньоочного тиску: нормальний (A) до 27 мм рт.ст., помiрно пiдвищений (B) - 27-32 мм рт.ст., високий (C) - вище 32 мм рт.ст.;

Динамiка зорових функцiй: стабiлiзована, не стабiлiзована;

Окремо видiляють: гострий напад закритокутової глаукоми, пiдозра на глаукому

Вторинна глаукома:,

Увеальна - запальна або постзапальна

Факогенна - факотопiчна, факоморфiчна та факолiтична

Судинна - неоваскулярна, посттромботична та флебогiпертензiйна;

Дегенеративна - при ретiнопатiях, увеопатiях, дистрофiях

Неопластична - при пухлинах судинної та сiтчастої оболонки,

Токсична-при тривалому прийомi стероїдiв, та iнших чинникiв,

Травматична - коктузiйна, опiкова, ранова, пiсляоперацiйна

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: пiдвищення внутрiшньоочного тиску (ВОТ), прогресуюче погiршення зорових функцiй (перш за все поля зору), розвиток атрофiї зорового нерва (з поступовим збiльшенням глаукоматозної екскавацiї диска зорового нерва).

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

Одноразово

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

- цукор кровi

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- визначення рефракцiї

- гонiоскопiя

- тонографiя

- погодинна тонометрiя

Дворазово

- вiзометрiя,

- перiметрiя,

- добова тонометрiя (на протязi декiлька днiв),

- бiомiкроскопiя,

- офтальмоскопiя,

- пoрiг електричної чутливостi зорового нерва по фосфену (ПЕЧФ).

При необхiдностi одноразово проводиться кампiметрiя, ультразвукове дослiдження ока, оптична когерентна томографiя, транскранiальна доплерографiя

Консультацiї фахiвцiв проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - нормалiзацiя ВОТ, нормалiзацiя чи полiпшення тонограми, стабiлiзацiя чи розширення поля зору та пiдвищення гостроти зору, нормалiзацiя ПЕЧФ.

Дiєта: N 15 - з обмеженням солi.

Санаторний режим: II-III

Клiматотерапiя: загальна, аеротерапiя, повiтрянi ванни.

Руховий режим: дозована ходьба, теренкур, ранкова гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова та iндивiдуалiзована), масаж комiрцевої зони, масаж очного яблука (при показаннях), спецiальнi (очнi) вправи з лiкувальної фiзкультури.

Мiнеральнi води: Внутрiшнє вживання маломiнералiзованих мiнеральних вод, сприяє нормалiзацiї як загального артерiального, так i внутрiшньоочного тиску, завдяки їх сечогiннiй дiї, позитивному впливу на ланки гемодинамiки, загальний обмiн речовин i покращенню функцiонального стану ШКТ та гепатобiлiарної системи.

Пелоiдотерапiя: грязевi аплiкацiї (температура 40-42 град.С. тривалiсть 10 хв через день, на курс 10 процедур), на комiрцеву зону, у виглядi "довгих сапог", "сапог з трусами".

Бальнеотерапiя: У хворих з початковою та розвиненою стадiєю первинної глаукоми призначають йодобромнi ванни (температура 35-36 град.С. тривалiсть 10-15 хв через день, на курс N 8), вуглекислi (температура 34-35 град.С, тривалiсть 8-12 хв через день, на курс N 10-12),

Апаратна фiзiотерапiя:

Електрофорез з екстрактом алое за ванночковою методикою (з аноду). Сила струму 0,3-0,5-0,8-1,0-1,2-1,5 мА, тривалiсть процедури 3-5-8-10-12-15 хв. Курс лiкування 10-15 процедур.

Фосфен-електростимуляцiя - сила струму порогова, збiльшена у 2-3 рази, частота пачок iмпульсiв 5 Гц на першiй процедурi, яку поступово збiльшують пiд час курсу лiкування на 5 Гц через кожнi 2 днi до 25-30 Гц. На курс 10-15 процедур щоденно.

Електросон - для полiпшення вегето-судинних реакцiй, посилення процесiв гальмування у корi головного мозку, особливо при порушеннях сну. Частота iмпульсiв 5-10 Гц, сила струму 0,2-0,6 мА, тривалiсть процедури до 30 хв.

Для покращення трофiчних процесiв можна використовувати дарсонвалiзацiю орбiтальної дiльницi. Щоденно або через день протягом 3 хв, можна чередувати з електрофорезом.

Магнiтнiтотерапiя. Низькочастотна магнiтотерапiя (iндуктор встановлюють контатно на дiльницю ока, форма струму синусоїдальна, режим безперервний, напруженiсть магнiтного поля 12,5 мТл, тривалiсть 10 хв, на курс 10-15 процедур щоденно), або iмпульсне магнiтне поле (iндукцiя 2,5-5 мТл, тривалiсть 10-15 хв, на курс 10 процедур щоденно).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-21-24 днi.

Показники якостi лiкування: компенсацiя внутрiшньоочного тиску, розширення поля зору, пiдвищення гостроти зору, покращення показникiв ПЕЧФ, КЧЗМ.

Протипоказання: глаукома (первинна або вторинна) з високим внутрiшньоочним тиском на зрячому оцi, гострий напад глаукоми, раннiй пiсляоперацiйний перiод (до 4-6 мiсяцiв пiсля операцiйних втручань), належнiсть пiсляоперацiйних ускладнень, що потребують стацiонарного лiкування, низькi зоровi функцiї у хворого, що потребують стороннього догляду за ним.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
захворювань зорового нерву
(без нейрохiрургiчної патологiї)

Шифр по МКХ-10:

Неврит зорового нерву H46,

Iшемiчна невропатiя зорового нерва H47.0,

Ретробульбарний неврит H48.0,

Атрофiя зорового нерву 47.2.

Класифiкацiя

- запальнi захворювання (неврити),

- судиннi порушення (передня iшемiчна нейропатiя, задня iшемiчна нейропатiя)

- травми,

- атрофiя зорового нерва (повна або часткова)

- новоутворення (санаторно-курортне лiкування протипоказане)

- природженi аномалiї розвитку (санаторно-курортне лiкування не показане)

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: зниження гостроти зору, порушення поля зору, змiни офтальмоскопiчної картини, змiни електричної чутливостi за фосфеном (КЧЗМ, ПЕЧФ).

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

Одноразово

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

- цукор кровi

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- визначення рефракцiї.

- тонометрiя.

- бiомiкроскопiя

Дворазово

- Офтальмоскопiя

Багаторазово

- вiзометрiя,

- перiметрiя,

- перiметрiя на кольори,

- пoрiг електричної чутливостi зорового нерва по фосфену (ПЕЧФ),

- критична частота злиття миготiнь (КЧЗМ).

При необхiдностi одноразово проводиться кампiметрiя, ультразвукове дослiдження ока, оптична когерентна томографiя, транскранiальна доплерографiя, рентгенографiя черепа, дослiдження на токсоплазмоз, цитомегаловiрус, вiрус простого герпеса, РВ, ТОРЧ, ВIЛ-iнфекцiї, iмунограма та ревмопроби, бiохiмiчнi дослiдження.

Консультацiї фахiвцiв - за призначенням (в першу чергу невропатолог, нейрохiрург), терапевт, отоларинголог, стоматолог, гiнеколог, уролог та iн.

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй, показникiв фосфен-дiагностики, зменшення офтальмоскопiчних змiн зорового нерва.

Дiєта: N 15 з пiдвищеним змiстом вiтамiнiв

Санаторний режим: II-III

Клiматотерапiя: загальна, аеротерапiя, повiтрянi ванни, сонячнi ванни

Руховий режим: дозована ходьба, теренкур, ранкова гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова та iндивiдуалiзована), масаж комiрцевої зони, рефлексогенних зон на обличчi, вухах, спецiальнi вправи з лiкувальної фiзкультури.

Мiнеральнi води: внутрiшнє вживання маломiнералiзованих мiнеральних вод завдяки їх позитивного впливу на загальний обмiн речовин, функцiональний стан ШКТ та гепатобiлiарної системи сприяє покращенню перебiгу захворювання зорового нерва, зменшенню проявiв ускладнень.

Пелоїдо- та бальнеотерапiя: йодобромнi, радоновi ванни з температурою 35-36 град.С тривалiстю 10-15 хв через день, на курс N 8 (за показаннями), грязьовi аплiкацiї на комiрцеву зону при атрофiях зорового нерва.

Апаратна фiзiотерапiя:

Найбiльш ефективним методом лiкування атрофiї та хронiчної судинної оптичної нейропатiї зорового нерву є ультразвук, який надає стимулюючу дiю на кровообiг, знижену iнтенсивнiсть обмiнних процесiв та порушену трофiку, впливає на проникненiсть гематоофтальмiчного бар'єру, сорбцiйнi властивостi тканин ока. Ультразвук допомагає вивести зi стану парабiозу компоненти зорового аналiзатору, активiзувати глiальнi елементи. Ультразвукову терапiю проводять за допомогою ванночки - повiкорозширювача. Режим генерацiї iмпульсний, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть 5 хв на кожне око, на курс 15 процедур щоденно або через день.

Для судинопоширюючого, стимулюючого ефекту використовують електрофорез з 0,1-0,5% розчином нiкотинової кислоти, 0,5% аскорбiнової кислоти, вiтамiну В₁, екстрактом алое (з анода), 2% магнiєм сульфатом (з катоду). Електрофорез проводять через ванночку. Силу струму збiльшують з 0,3 до 1,5 мА, тривалiсть щоденних процедур 10-15 хв. Курс лiкування в середньому 10-15 процедур. Можна використовувати ендоназальний електрофорез з нiкотиновою кислотою.

Добрий ефект дає електрофорез лiдази, гiдрокортизону, йоду, який проводиться пiсля ультразвука. Можна використовувати ендоназальний електрофорез з нiкотиновою кислотою, но-шпою та 5-6% розчином вiтамiну В₁.

Для покращення кровообiгу, проникливостi гемато-офтальмiчного бар'єру стимулюючої дiї нервовi клiтини, що знаходяться у станi парабiозу, ефективно використовують ультразвукову терапiю, фонофорез (з гепарином, ЕНКАД, нiкотиновою кислотою, дiбазолом, лiдазою) - iмпульсний режим генерацiї, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 5 хв на кожне око, щоденно або через день.

Добрий стимулюючий ефект дає фосфен-електростимуляцiя - сила струму порогова, збiльшена у 2-3 рази, частота пачок iмпульсiв 5 Гц на першiй процедурi, яку поступово збiльшують пiд час курсу лiкування на 5 Гц через кожнi 2 днi до 25-30 Гц. На курс 10-15 процедур щоденно.

Рекомендується проведення гелiй-неонова лазерстимуляцiя (щiльнiсть мiцностi випромiнювання 0,16 мВт в iмпульсному режимi N 10-15, тривалiсть до 10-12 хв).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: розширення поля зору, пiдвищення гостроти зору, покращення показникiв ПЕЧФ, КЧЗМ, полiпшення офтальмоскопiчної картини.

Протипоказання: Санаторно-курортне лiкування протипоказано хворим з гострим запаленням зорового нерву, хворим з низькими зоровими функцiями, що потребують стороннього догляду хворого.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
дiабетичної ретинопатiї (ДРП)

Шифр по МКХ-10: H36.0

Класифiкацiя дiабетичної ретинопатiї

------------------------------------------------------------------
|       Стадiя        |        Форма        |  Ступiнь важкостi  |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|непролiферативна     |- iшемiчна           |- легка             |
|                     |- ексудативна        |- середня           |
|                     |- геморагiчна        |- важка             |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|препролiферативна    |- ексудативна        |                    |
|                     |- геморагiчна        |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|пролiферативна       |- неоваскулярна      |                    |
|                     |- глiальна           |                    |
|----------------------------------------------------------------|
|Клiнично значущий макулярний набряк                             |
------------------------------------------------------------------

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: зниження гостроти зору, порушення поля зору, змiни офтальмоскопiчної картини поява мiкроаневризм, крововиливiв ексудатiв в сiткiвцi, змiни венозних судин.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

Одноразово

- загальний аналiз кровi,

- загальний аналiз сечi,

- цукор кровi,

- цукор сечi.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- визначення рефракцiї,

- тонометрiя,

- бiомiкроскопiя.

Дворазово

- офтальмоскопiя,

- вiзометрiя, фотострестест,

- перiметрiя,

- кампiметрiя,

- аутокампiметрiя (за допомогою сiтки Амслера).

Додатковi iнструментальнi i лабораторнi дослiдження проводяться залежно вiд перебiгу дiабетичної ретинопатiї - оптична когерентна томографiя, флуоресцентна ангiографiя, ультразвукове дослiдження ока, бiохiмiчнi дослiдження.

Консультацiї фахiвцiв - ендокринолога, невропатолога, а також окулiста-фахiвця з лазерних методiв лiкування для встановлення доцiльностi та термiну лазерноголiкування (лазеркоагуляцiї, транспупiлярної термотерапiї та iн.)

Санаторно-курортне лiкування*

Дiєта: N 9

Санаторний режим: II-III

Клiматотерапiя: загальна, аеротерапiя, повiтрянi ванни, сонячнi ванни. купання, плавання.

Руховий режим: дозована ходьба, теренкур, ранкова гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова та iндивiдуалiзована), масаж комiрцевої зони, самомасаж рефлекторних зон голови, спецiальнi вправи з лiкувальної фiзкультури.

Мiнеральнi води: внутрiшнє вживання маломiнералiзованих мiнеральних вод завдяки їх позитивного впливу на загальний обмiн речовин, функцiональний стан ШКТ та гепатобiлiарної системи сприяє покращенню перебiгу ДРП, зменшенню проявiв ускладнень, полiпшенню загального стану органiзму.

Бальнеотерапiя: кисневi, йодобромнi, хвойнi, лавандовi ванни з температурою 35-36 град.С, тривалiстю 10-15 хв через день, на курс N 8.

Пелоiдотерапiя:

Грязевi аплiкацiї (38-40 град.С) на комiрцеву зону. Процедури тривалiстю 10-15 хв Проводять через день N 8-10 при непролiферативнiй формi ДРП легкому та середньому ступеню важкостi.

Апаратна фiзiотерапiя при непролiферативнiй формi ДРП легкому та середньому ступеню важкостi:

Електрофорез з 2% розчином кальцiю хлориду та екстрактом алое (чередують) використовують за ванночковою методикою при крововиливах в сiткiвку. Для розсмоктувальної дiї використовують також електрофорез з коллалiзiном. Для судинопоширюючого, стимулюючого ефекту використовують електрофорез з сумiшшю 0,5% розчину нiкотинової кислоти (1,0), 0,5% аскорбiнової кислоти (1,0), екстракту алое (з аноду). Електрофорез проводять за ванночковою методикою. Сила струму 0,3-1,0 мА, тривалiсть щоденних процедур 3-15 хв. Курс лiкування в середньому 10-15 процедур.

Для зменшення набряку, збiльшення калiбру судин сiткiвки, прискорення обмiну речовин та регенерацiї тканин ока використовується магнiтотерапiя. Низькочастотна магнiтотерапiя - iндуктор встановлюють контактно на дiльницю ока, форма струму синусоїдальна, режим безперервний, напруженiсть магнiтного поля 12,5 мТл, тривалiсть 10 хв, на курс 10-15 процедур щоденно. Iмпульсне магнiтне поле (iндукцiя 2,5-5 мТл, тривалiсть 10-15 хв, на курс 10 процедур щоденно. Високу ефективнiсть має магнiтофорез з лiкарськими препаратами, наприклад з реополiглюкiном.

Для рефлекторної дiї на мозковий та ретинальний кровообiг застосовують УФ-опромiнювання комiрцевої зони за Щербаком: 2-3 бiодози через 2-3 днi, всього N 3-4.

Для полiпшення мозкового кроообiгу та судинопоширюючої дiї використовують дiадинамотерапiю на дiльницi верхнiх шийних симпатичних вузлiв. Малi локальнi електроди ставлять на мiсце проекцiї шийних вузлiв. Струм двотактний - 3 хв. З кожної сторони, щоденно або через день, модельований короткими перiодами, 5-6 хв. Щоденно, N 6-8. Можна призначати дiадинамотерапiю в один день з електрофорезом.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Протипоказання: санаторно-курортне лiкування не показано хворим з низькими зоровими функцiями, що потребують стороннього догляду, пацiєнтам з високим некомпенсованим рiвнем цукру кровi, стимулююча терапiя не показана пацiєнтам, в котрих дiагностовано субретинальна неоваскулярна мембрана.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування мiопiї

Шифр по МКХ-10: H44

Класифiкацiя мiопiї

А. 1. Слабкого ступеню (до 3 Д),

2. Середнього ступеню (3-6 Д),

3. Високого ступеню (бiльше 6 Д)

Б. 1. Прогресуюча

2. Непрогресуюча.

В. 1. Неускладнена,

2. Ускладнена

Дiагностика на санаторному етапi*

Основнi клiнiчнi критерiї: зниження гостроти зору, порушення поля зору, змiни офтальмоскопiчної картини (дистрофiчнi змiни у центральному вiддiлi очного дна, перiпапiлярно, або на периферiї).

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

Одноразово

- загальний аналiз кровi

- загальний аналiз сечi

- цукор кровi

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- рефрактометрiя.

- тонометрiя.

- бiомiкроскопiя,

- перiметрiя,

- аутоампiметрiя

Дворазово

- вiзометрiя,

- офтальмоскопiя.

Додатковi iнструментальнi i лабораторнi дослiдження проводяться залежно вiд перебiгу мiопiї та супутнiх захворювань.

При необхiдностi одноразово проводиться ультразвукове дослiдження ока, оптична когерентна томографiя, флуоресцентна ангiографiя, кампiметрiя, бiохiмiчнi дослiдження.

Консультацiї фахiвцiв - за призначенням (в першу чергу терапевт).

Санаторно-курортне лiкування*

Основнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються - стабiлiзацiя чи покращення зорових функцiй, стабiлiзацiя чи зменшення офтальмоскопiчних змiн сiткiвки та судинної оболонки.

Дiєта: N 15 або залежно вiд супровiдної патологiї.

Санаторний режим: II-III

Клiматотерапiя: загальна, аеротерапiя, повiтрянi ванни, сонячнi ванни, купання, плавання

Руховий режим: дозована ходьба, теренкур, ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура (групова та iндивiдуалiзованi), масаж комiрцевої зони, самомасаж рефлекторних зон на обличчi, вухах, спецiальнi вправи з лiкувальної фiзкультури, вправи для акомодацiйного апарату (в молодому вiцi).

Мiнеральнi води: прийом мiнеральних вод, коктейлiв (кисневих, молочних, трав'яних - залежно вiд супровiдного захворювання). Внутрiшнє вживання маломiнералiзованих мiнеральних вод завдяки їх позитивного впливу на загальний обмiн речовин, функцiональний стан ШКТ та гепатобiлiарної системи сприяє покращенню загального стану органiзму, перебiгу мiопiї перебiгу.

Бальнеотерапiя: кисневi, або йодобромнi, або вуглекислi, або хвойнi, або iншi ванни (через день N 8-10), вологi обтирання, ванночки для нiг (38-39 град.С, щоденно або через день, тривалiсть процедури 15-20 хв)

Пелоiдотерапiя:

Грязьовi аплiкацiї (38-40 град.С) на комiрцеву зону. Процедури тривалiстю 10-15 хв проводять через день N 8-10.

Апаратна фiзiотерапiя:

При мiопiї слабкого та середнього ступеню:

Електрофорез з розчином хлористого кальцiю за ванночковою методикою або крiзь закритi повiки щоденно або через день. Електрофорез з розчином аскорбiнової кислоти. Цi двi процедури можна проводити в один день з iнтервалом 2-3 години.

Для стимуляцiї зорових функцiй - електрофорез з екстрактом алое (за ванночковою або ендоназальною методикою), нiкотинової кислоти, но-шпи.

Для розсмоктування крововиливiв - електрофорез з розчином йодиду калiю.

При прогресуючiй мiопiї - електрофорез сумiшi 0,5% розчину димедролу, 2% розчину кальцiй хлориду та 2% розчину новокаїну.

Для полiпшення мозкового кроообiгу та судинопоширюючої дiї використовують дiадинамотерапiю на дiльницi верхнiх шийних симпатичних вузлiв. Малi локальнi електроди ставлять на мiсце проекцiї шийних вузлiв. Струм двотактний - 3 хв З кожної сторони, щоденно або через день, модельований короткими перiодами, 5-6 хв щоденно, N 6-8. Можна призначати дiадинамотерапiю в один день з електрофорезом.

Фонофорез (з тауфоном, гепарином, ЕНКАД, нiкотиновою кислотою, дiбазолом) - iмпульсний режим генерацiї, доза 0,2-0,4 Вт/кв.см, тривалiсть процедури 5-10 хв на кожне око, щоденно або через день.

Магнiтофорез (4% тауфона, екстракт алое, солкосерил, ЕНКАД) на дiлянку ока. Для низькочастотної магнiтотерапiї iндуктор встановлюють контактно на дiльницю ока, форма струму синусоїдальна, режим безперервний, напруженiсть магнiтного поля 12,5 мТл, тривалiсть 10 хв, на курс 10-15 процедур щоденно.

Рефлексотерапiя по бiологiчно активним крапкам в дiльницi вуха, сосцевидного вiдростка, за су-джок методикою.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: пiдвищення гостроти зору, зменшення дефектiв у полi зору, змiна офтальмоскопiчної картини: змiна калiбру, ста ну стiнок i ходу судин у бiк нормалiзацiї, розсмоктування крововиливiв.

Протипоказання: Санаторно-курортне лiкування не показано хворим з низькими зоровими функцiями, що потребують стороннього догляду, стимулююча терапiя не показана пацiєнтам, в котрих дiагностовано субретинальна неоваскулярна мембрана.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клiнiчнi протоколи
санаторно-курортного лiкування
захворювань кiстково-м'язової системи
та сполучної частини

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
реактивних артропатiй (хвороби Рейтера,
урогенних i постентероколiтичних артропатiй)

Шифр по МКХ-10: M02

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

- Загальний аналiз кровi (при вiдхиленнi вiд норми дослiдження повторювати 1 раз у 10 днiв)

- Загальний аналiз сечi

- Бiохiмiчне дослiдження кровi (СРБ, бiлковi фракцiї)

- Бактерiологiчнi дослiдження

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- УЗД сечостатевої системи

- Електрокардiографiя

Дворазово

- Гонiометрiя

Консультацiї фахiвцiв: гiнеколога, уролога, офтальмолога.

Санаторно-курортне лiкування*

За вiдсутностi ознак активностi процесу або за наявностi незначної активностi (I ступеня):

Лiкувальна фiзкультура: у станi розвантаження; у водi (гiдрокiнезотерапiя) у басейнi з прiсною, морською або лиманною водою, з температурою 32-34 град.С, тривалiстю вiд 15-20 хвилин на початку з наступним збiльшенням тривалостi до 45-60 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Масаж: ручний та пiдводний, вакуумний, вiбро- та баромасаж; всього на курс 10-12 процедур, щоденно або через день.

Бальнеотерапiя: (самостiйно або у комплексi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю):

- шавлiєвi ванни температурою 36 град.С, тривалiстю 10-12 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

- сульфiднi ванни з поступовим збiльшенням концентрацiї сiрководню 50-100-150 мг/л, температурою 36 град.С, тривалiстю 10-12 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

- радоновi ванни з концентрацiєю радону 0,75-1,5 кБк/л, температурою 36 град.С, тривалiстю 10-12 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

Грязелiкування та теплолiкування: (iзольовано або у сполученнi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю).

- грязьовi аплiкацiї на дiлянку уражених суглобiв у виглядi "шкарпеток", "рукавичок", "панчох", "брюк" тощо та рефлексогеннi зони (шийно-комiрцева i поперекова дiлянки), температурою 38-40-42 град.С, тривалiстю 10-12 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

- гальваногрязь з накладанням на дiлянку ураження грязьових коржикiв температури 38-40 град.С, поверх яких розташовуються електроди, з щiльнiстю струму 0,05-0,1 мА/кв.см, тривалiстю 10-12 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

- парафiнолiкування: кюветно-аплiкацiйним методом або методом нашаровування на дiлянку уражених суглобiв, температурою 55-60 град.С i шаром парафiну 1-2 см, тривалiстю 30-60 хвилин, на курс 12-20 процедур, через день або щоденно.

- озокеритолiкування: кюветно-аплiкацiйним методом або методом нашаровування на дiлянку уражених суглобiв, температурою 48-50 град.С, тривалiстю впливу зi збiльшенням вiд 15 до 30 i до 60 хвилин, на курс 10-15 процедур, через день або щоденно.

Апаратна фiзiотерапiя (моно- або бiфакторна):

- лазерне опромiнення уражених суглобiв червоного (632,8 нм) та iнфрачервоного (890 нм) дiапазону, УФО-опромiнення. Лазерний вплив червоним свiтлом (довжина хвилi 632,8 нм) проводять при вихiднiй потужностi випромiнювання 20-40 мВт i щiльностi потоку потужностi (ЩПП) 2-3 мВт/кв.см (0,5-1,0-1,5 Дж/кв.см) тривалiстю 20 с - 3 хв на одне поле (або 2 хв на точку акупунктури), iз загальною тривалiстю сеансу до 20 хв, щоденно або через день, на курс 10 процедур. Лазерний вплив iнфрачервоним свiтлом (довжина хвилi 890 нм) проводять при вихiднiй потужностi випромiнювання 20-40-60 мВт i ЩПП 5 мВт/кв.см, частотою до 150 Гц, у безперервному або iмпульсному режимi, тривалiстю 20 хвилин, щоденно або через день, на курс 10 процедур.

- ультразвук середньочастотний (880 кГц) та низькочастотний (22 кГц та 44 кГц). Ультразвуковий вплив на дiлянку суглоба проводять при частотi випромiнення 880 кГц у безперервному або iмпульсному режимi за стабiльною або лабiльною методикою, при ЩПП 0,05-0,8 Вт/кв.см, тривалiстю сеансу 15 хвилин щоденно або через день, на курс 6-12 процедур.

Низькочастотним ультразвуком (22 кГц та 44 кГц) на дiлянку суглоба впливають в iмпульсному режимi, при амплiтудi 2-5 мкм, (експозицiя 2 с, пауза 5 с), тривалiстю 10-15 хв, всього на курс 8-10 процедур щоденно або через день.

- ультрафонофорез (методика УЗ-впливу наведена вище) 2,5% мазi гiдрокортизону; "кортану" (сумiш 0,5-1% мазi гiдрокортизону i анальгiну 10%), "пелану" (сумiш анальгiну 10 г, грязьового розчину 40 мл, безводного ланолiну 40 г, вазелiну 10 г); 30% мазi iхтiолу, хондроксиду; долобене гель, долгит крем, гель дип-релiф, фастум гель, фiнал-гель тощо.

- електрофорез при щiльностi струму 0,05-0,1 мА/кв.см: сумiшi 10% розчину анальгiну з 50% розчином дiмексиду; сумiшi 10% розчину анальгiну з 25% розчином дiмексиду; розчину лiдази 64 ОД; 1-2% розчину тiофосфамiду; Проводять на дiлянку ураженого суглоба, тривалiсть процедури 15-20 хвилин, щоденно або через день, на курс 10 процедур.

- магнiтотерапiя з розташуванням магнiтних iндукторiв на дiлянку уражених суглобiв. Постiйним магнiтним полем - напруженiстю 40-60 мТл, тривалiсть процедури 15-30 хвилин, щоденно або через день, на курс 15-20 процедур. Змiнним магнiтним полем - напруженiстю 25-35 мТл, у безперервному або переривчастому режимi (частота 50 Гц), тривалiстю сеансу 15-20 хвилин, щоденно або через день, на курс 15-20 процедур.

- СМВ-терапiя з розташуванням випромiнювачiв на дiлянку уражених суглобiв, за контактною методикою iз зазором 5-7 см при дистанцiйнiй методицi, потужнiсть впливу 30 Вт, тривалiстю сеансу 4-10 хвилин, щоденно або через день, на курс 5-12 процедур.

- ДМХ-терапiя з розташуванням випромiнювачiв на дiлянку уражених суглобiв, iз зазором 3-4 см, потужнiсть впливу 30 Вт, за контактною методикою 5-8-15 Вт, тривалiстю сеансу 8-10 хвилин, на курс 8-12 процедур.

- iндуктотермiя - з розташуванням iндукторiв на кiнцiвки з ураженим суглобом, iз зазором 1-1,5 см, тривалiсть процедури 15-20 хвилин, всього на курс 6-10 процедур.

- дiадинамотерапiя (ДДТ) при поперечному розташуваннi електродiв; на уражений суглоб впливають в режимi ДН 2 хв, потiм у режимi КП - 3 хв у прямiй та КП- 3 хв у зворотнiй полярностi, щоденно або через день на курс 15-20 процедур.

- амплiпульстерапiя (СМС) - при поперечному розташуваннi електродiв; на уражений суглоб впливають в режимi ПН, потiм ЦПЧ по 3-5 хвилин, частота модуляцiї 60-100 Гц, глибина - 50-100%, щоденно або через день на курс 10 процедур.

- КВЧ-терапiя: на дiлянку уражених суглобiв впливають з ЩПП 1-12 мВт/кв.см, тривалiсть 10-20 хв, щоденно або через день на курс 6-15 процедур.

Рефлексотерапiя (голковколювання, електропунктура, лазеропунктура, черезшкiрна електронейростимуляцiя (ЧЕНС). На курс 10-20 процедур, щоденно або через день.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Протипоказання: перiоди посилення активностi запального процесу.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
сироваткопозитивного ревматоїдного артриту

Шифр МКХ-10: M05

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

- Загальний аналiз кровi (при вiдхиленнi вiд норми дослiдження повторювати 1 раз у 10 днiв)

- Загальний аналiз сечi

- Бiохiмiчне дослiдження кровi (С-реактивний бiлок, бiлковi фракцiї)

- Iмунологiчнi дослiдження (ревматоїдний фактор)

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- Рентгенографiя

- Електрокардiографiя

- Денситометрiя

Дворазово

- Дослiдження функцiї суглобiв та їхнього стану щодо загальних стандартiв

За призначенням

- Вивчення функцiї нирок та печiнки

Консультацiї фахiвцiв: артролога (або ортопеда-травматолога та за показаннями).

Санаторно-курортне лiкування*

Реабiлiтацiйнi заходи

За вiдсутностi ознак активностi процесу або за наявностi незначної активностi (I ступеня):

Режим лiкування: шкодуючо-тренуючий;

- комплексне застосування бальнео-, грязелiкування (грязьовi аплiкацiї, сульфiднi, радоновi, шавлевi, ропнi ванни загальної концентрацiї солей до 50 г/л) за методиками наведеними у "Протокол дiагностики та лiкування реактивних артропатiй", у чергуваннi через день, та фiзiотерапiї (СМС, ДДТ, ультразвукова терапiя, магнiтотерапiя, ДМХ, НВЧ, КВЧ) за методиками наведеним у "Протокол дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

- додатково до грязелiкування через день, у чергуваннi з ваннами проводять рефлексотерапiю (ЧЕНС) за 3-4 години перед процедурою.

Лiкувальнi заходи:

За вiдсутностi ознак активностi процесу або за наявностi незначної активностi (I ступеня):

Лiкувальна фiзкультура (ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна гiмнастика, дозована хода), гiдрокiнезотерапiя. ЛФК повинна виконуватися впродовж дня багаторазово.

Кiнезотерапiю (у тому числi ЛФК) проводять iндивiдуально (або невеликими групами) у повiльному до помiрного темпi тривалiстю 20-25 хв, причому комплекс спецiальних вправ повторюють по 5-6 разiв на день. Для профiлактики i розроблення контрактур використовуються багатофункцiональнi тренажерi рiзних виробникiв (Biodex Medical Systems, США; DST, США та iн.)

Масаж: ручний та пiдводний, вакуумний, вiбро- та баромасаж.

Рефлексотерапiя (голковколювання, електропунктура, лазеропунктура, ЧЕНС).

Бальнеотерапiя (самостiйно або у комплексi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю): радоновi, шавлевi, сульфiднi, газогрязьовi, грязьорозчиннi ванни.

Грязелiкування та теплолiкування (iзольовано або у сполученнi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю): грязьовi аплiкацiї, гальваногрязь, грязьовi коржики, парафiно- та озокеритолiкування; за методиками "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

Апаратна фiзiотерапiя (моно- або бiфакторна):

- лазерне опромiнення червоного (632,8 нм) та iнфрачервоного (890 нм) дiапазону, УФО-опромiнення; за методиками Протоколу N 1;

- ультразвук (880 Гц) та низькочастотний (22 кГц та 44 кГц) ультразвук; за наявностi виражених контрактур найбiльш доцiльним є використання низькочастотного (22 кГц i 44 кГц) ультразвуку; за методиками "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

- електрофорез: 1-2%-го розчину новокаїну; 1%-го розчину лейкерану (5 мг); 5%-го розчину епсiлон-амiнокапронової кислоти; 10%-го розчину анальгiну на 25%-му розчинi дiметiлсульфоксиду; 10%-го водного розчину прополiсу; пеловiту; сила струму, накладання електродiв - за методиками "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

- СМС-терапiя, ДДС-терапiя; iндуктотермiя; магнiотерапiя (ПМП та ЗМП); за методиками "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

- СМС-форез сумiшi 1%-ого розчину мiдi та 20%-го розчину дiмексиду та пеловiту (пелодексу);

- ультрафонофорез: анальгiну, гiдрокортизону, кортану, пелану, 16-25%-ої мазi лiтонiту;

- НВЧ-терапiя, КВЧ, УВЧ-терапiя; за методиками "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

За наявностi помiрної активностi (II ступеня):

- те ж саме (за винятком процедур високої температури (понад 38 град.С) та фiзiотерапiя за ощадливими методиками) з бiльш широким застосуванням рефлексогенних зон впливу;

Додатково: крiотерапiя (у виглядi крижаних аплiкацiй, крiогелю, крiопакетiв, СО2 -аерозолiв), як самостiйно, так i у сполученнi з МП (крiо-магнiтотерапiя), ЧЕНС (крiо-ЧЕНС-терапiя), СМС (крiо-СМС), низькотемпературна пелоїдотерапiя (26-28 град.С).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: Зменшення або зникнення проявiв основних клiнiчних симптомiв та лабораторних показникiв запального процесу, полiпшення функцiї суглобiв, покращення якостi життя.

Протипоказання: Активнiсть процесу III стадiї.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування полiартрозу,
коксартрозу (артрозу тазостегнового суглобу,
гонартрозу (артрозу колiнного суглобу),
артрозу першого зап'ястково-п'ясткового суглобу,
iнших артрозiв

Шифр МКХ-10: M15; M16; M17; M18; M19

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

- Загальний аналiз кровi (при вiдхиленнi вiд норми дослiдження повторювати 1 раз у 10 днiв)

- Загальний аналiз сечi

- Бiохiмiчне дослiдження кровi (СРБ, бiлковi фракцiї, рiвень сечової кислоти)

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

- Одноразово

- Рентгенографiя

- УЗД сечостатевої системи

- Електрокардiографiя

- Денситометрiя

Дворазово

- Гонiометрiя

Консультацiї фахiвцiв: артролога (або ортопеда-травматолога)

Санаторно-курортне лiкування*

За вiдсутностi ознак синовiту:

Лiкувальна фiзкультура: у положеннi розвантаження, у водi (гiдрокiнезотерапiя).

Масаж: ручний та пiдводний, вакуумний, вiбро- та баромасаж.

Витяжiння нижнiх кiнцiвок у водi: з пiдвiшуванням вантажiв на кiнцiвки або ручним (активним чи пасивним) самовитяжiнням.

Бальнеотерапiя: радоновi, шавлiєвi, сульфiднi, газогрязьовi, грязьорозчиннi, скипидарнi (бiлий або жовтий скипидар), бiшофiтовi, ропнi ванни (самостiйно або у комплексi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю); за методикою "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

Грязелiкування та теплолiкування (iзольовано або у сполученнi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю): грязьовi аплiкацiї, гальваногрязь, грязьовi коржики, парафiно-, озокерито-, глинолiкування, псаммотерапiя; за методикою "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

Апаратна фiзiотерапiя (моно- або бiфакторна):

- лазерне опромiнення уражених суглобiв червоного (632,8 нм) та iнфрачервоного (890 нм) дiапазону, УФО-опромiнення. Лазерний вплив червоним свiтлом (довжина хвилi 632,8 нм) проводять при вихiднiй потужностi випромiнювання 20-40 мВт i щiльностi потоку потужностi (ЩПП) 2-3 мВт/кв.см (0,5-1,0-1,5 Дж/кв.см) тривалiстю 20 с - 3 хв на одне поле (або 2 хв на точку акупунктури), з загальною тривалiстю сеансу до 20 хв, щоденно або через день, на курс 10 процедур. Лазерний вплив iнфрачервоним свiтлом (довжина хвилi 890 нм) проводять при вихiднiй потужностi 20-40-60 мВт i ЩПП 5 мВт/кв.см, частотою до 150 Гц, у безперервному або iмпульсному режимi, тривалiстю 20 хвилин щоденно або через день, на курс 10 процедур.

- ультразвук середньочастотний (880 кГц) та низькочастотний (22 кГц та 44 кГц). Ультразвуковий вплив на дiлянку суглоба проводять при частотi випромiнювання 880 кГц у безперервному або iмпульсному режимi за стабiльною або лабiльною методиками, при ЩПП 0,05-0,8 Вт/кв.см, тривалiстю сеансу 15 хвилин щоденно або через день, на курс 6-12 процедур. Низькочастотним ультразвуком (22 кГц i 44 кГц) на дiлянку суглоба впливають в iмпульсному режимi, при амплiтудi 2-5 мкм, (експозицiя 2 с, пауза 5 с), тривалiстю 10-15 хв, всього на курс 8-10 процедур щоденно або через день.

- ультрафонофорез (методика УЗ-впливу наведена вище) 10% розчину токоферола, апiзартрону, трилону Б, 2,5% мазi гiдрокортизону; "кортану" (сумiш 0,5-1% мазi гiдрокортизону i анальгiну 10%); "пелану" (сумiш анальгiну 10 г, грязьового розчину 40 мл, безводного ланолiну 40 г, вазелiну 10 г); 30% мазi iхтiолу, хондроксиду; долобене гель; долгит крем, гель дип-релiф, фастум-гель, фiнал-гель тощо;

- електрофорез при щiльностi струму 0,05-0,1 мА/кв.см: 5% розчину новокаїну; 2% розчину йоду; 5% розчину анальгiну; 0,5-1% розчину ацетилсалiцилової кислоти; сумiшi 10%-го розчину анальгiну з 50% розчином дiмексиду; сумiшi 10%-го розчину анальгiну з 25%-вим розчином дiмексиду, 5% розчину гiпосульфiту натрiю; розчину гiалуронiдази; 0,5-1% розчину трiмекаїну; 2,5% розчину лiдокаїну; грязьового екстракту (як самостiйно, так i у сумiшi з нiкотиновою кислотою, кавiнтоном; 1-2% розчину террiлiтiну; 1% розчину соматотропiну; 1% розчину хонсурiду. Проводять на дiлянку ураженого суглоба, тривалiсть процедури 15-20 хвилин, щоденного або через день, на курс 10 процедур.

- магнiтотерапiя з розташуванням магнiтних iндукторiв на дiлянку уражених суглобiв. Постiйним магнiтним полем - напруженiстю 40-60 мТл, тривалiсть процедури 15-30 хв, на курс 15-20 процедур, щоденного або через день. Змiнним магнiтним полем - напруженiстю 25-35 мТл, у безперервному або переривчастому режимi (частота 50 Гц), тривалiстю сеансу 15-20 хвилин, щоденного або через день, на курс 15-20 процедур; за методикою "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

- СМВ-терапiя з розташуванням випромiнювачiв над дiлянкою ураженого суглоба, за контактною методикою i з зазором 5-7 см при дистанцiйнiй методицi, потужнiстю впливу 30 Вт, тривалiстю процедури 4-10 хвилин, на курс 5-12 сеансiв, щоденно або через день; за методикою "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

- ДМХ-терапiя з розташуванням випромiнювачiв над дiлянкою суглобiв iз зазором 3-4 см i потужнiстю впливу 30 Вт; при контактнiй методицi - 5-8-15 Вт, тривалiстю процедури 8-10 хв, на курс 8-12 сеансiв; за методикою "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

- iндуктотермiя з розташуванням iндукторiв на кiнцiвцi з ураженим суглобом, iз зазором 1-1,5 см, тривалiсть процедури 15-20 хвилин, всього на курс 6-10 процедур.

- дiадинамотерапiя (ДДТ) при поперечному розташуваннi електродiв; на уражений суглоб впливають у режимi ДН 2 хв, потiм у режимi КП - 3 хвилини у прямiй i КП - 3 хвилини у зворотнiй полярностi, щоденно або через день, на курс 15-20 процедур.

- амплiпульстерапiя (СМТ) - при поперечному розташуваннi електродiв; на уражений суглоб впливають у режимi ПН, потiм - ПЧ по 3-5 хвилин, частота модуляцiй - 60-100 Гц, глибина - 50-100% щоденно або через день, на курс 10 процедур.

- КВЧ-терапiя: на дiлянку уражених суглобiв впливають з ЩПП 1-12 мВт/кв.см, тривалiстю 10-20 хв, щоденно або через день, на курс 6-15 процедур.

Рефлексотерапiя (голковколювання, електропунктура, лазеропунктура, фонопунктура, ЧЕНС, мiкрофiзiотерапiя).

За наявностi ознак синовiту (незначних чи помiрно виражених):

- те ж саме (за винятком процедур високої температури (понад 38 град.С) та фiзiотерапiя за ощадними методиками) з бiльш широким застосуванням рефлексогенних зон впливу;

- електрофорез: розчину iндометацину, дiклофенаку натрiю; апiфору, апiзартрону;

- фонофорез: 1%-ого розчину гiдрокортизонової мазi, iнших офiцiальних кортикостероїдних мазей ("Сiналар", "Флуцiнар" тощо); апiзартрону, долгит крем, гель дип-релiф, фастум-гель, фiнал-гель та iн.

Додатково: крiотерапiя (у виглядi крижаних аплiкацiй, крiогелю, крiопакетiв, СО₂-аерозолiв), як самостiйно, так i у сполученнi з МП (крiо-магнiтотерапiя), ЧЕНС (крiо-ЧЕНС-терапiя), синусоїдальними струмами (крiо-СМС), низькотемпературна пелоїдотерапiя.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Протипоказання: виражений синовiт.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
остеопорозу з патологiчним переломом,
остеопорозу без патологiчного перелому

Шифр МКХ-10: M80; M81

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

- Загальний аналiз кровi (при вiдхиленнi вiд норми дослiдження повторювати 1 раз у 10 днiв)

- Визначення iонiзованого та загального кальцiю, фосфору; лужної фосфатази (кiсткового iзоферменту) у кровi

- Визначення у сечi добової екскрецiї кальцiю

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- Рентгенографiя хребта

- УЗД щитовидної залози, передмiхурової залози, яєчникiв

Дворазово

- Кiсткова денситометрiя до та пiсля лiкування

- Гонiометрiя хребта та суглобiв до та пiсля лiкування

Консультацiї фахiвцiв: артролога (або ортопеда-травматолога)

Санаторно-курортне лiкування*

За вiдсутностi ознак синовiту:

Апаратна фiзiотерапiя (моно- або бiфакторна):

- лазерне опромiнення червоного (632,8 нм) та iнфрачервоного (890 нм) дiапазону; за методикою "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

- УФО-опромiнення;

- ультразвук низькочастотний (22 кГц та 44 кГц); з впливом на точки акупунктури, на дiлянку ураження, на лiмфатичнi вузли, регiонарнi до мiсця ураження, тривалiсть сеансу не бiльше 20 хв при щiльностi ультразвуку 0,2-0,4 Вт/кв.см, 10-12 процедур на курс, щоденно або через день. Фонофорез фторида натрiю - при цьому використовують ультразвук частотою 850-885 кГц з 5% маззю фторида натрiю на зони остеопорозу, тривалiсть процедури до 12-16 хв, щоденно, всього 10-15 процедур.

- електрофорез: 1-2%-го розчину новокаїну; електрофорез 1% розчину мiдi сульфата за Вермелем; 5-10%-го розчину анальгiну; Ca-P-електрофорез; 4%-го розчину мумiйо; грязьового екстракту; розчину соматотропiну; електрофорез 50% розчину бiшофита призначають на дiлянку ураженних суглобiв за поперечною методикою з щiльнiстю струму 0,05-0,1 мА/кв.см, тривалiсть процедури 20-25 хв, щоденно, 10-12 процедур на курс.

- магнiотерапiя - вплив низькочастотного магнiтного поля напруженiстю 1,5 мТл з розташуванням соленоїдiв на ураженi суглоби, на курс 19-20 процедур щоденно;

- КВЧ-терапiя. З довжиною хвилi 7,1 мм над дiлянкою щитоподiбної залози у жiнок з постменопаузальним остеопорозом з наявнiстю i без переломiв у анамнезi, при тривалостi сеансу 15 хв, на курс 12-15 процедур через день.

- Крiотерапiя. Найбiльш ефективна контрастна крiотерапия - з перепадом температур 20-45 град.С в короткому часовому iнтервалi (вiдношення холоду до тепла 1:3 або 1:1). Швидка змiна температур (вiд -20 град.С до 28-30 град.С) легко переноситься хворими похилого вiку i не навантажна для серця (на вiдмiну вiд постiйної крiотерапiї), курсом лiкування 10-15 процедур щоденно.

Внутрiшнiй прийом мiнеральної води з пiдвищеним вмiстом кальцiю (не менш 200 мг/л): прийом мiнеральної води вiдбувається за 40 хвилин до прийому їжi при нормальнiй кислотоутворюючiй функцiї шлунка, за 30 хвилин до прийому їжi у хворих зi зниженою кислотоутворюючою i секреторною функцiєю шлунка, за 60 хвилин до прийому їжi при пiдвищенiй кислотоутворюючiй функцiї шлунка.

Бальнеотерапiя: ропнi, газогрязьовi, грязьорозчиннi, бiшофiтовi, сульфiднi ванни (самостiйно або у комплексi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю). Методика гiдролазерного душа: вiд установки гелiй-неонового лазера с довжиною хвилi 632,8 нм вихiдною потужнiстю 25-30 мВт, температуру душа пiдвищують вiд 34-35 град.С до 38-39 град.С, при цьому розподiл часу впливу на зони печiнки, нирок, уражених суглобiв i/або вiддiлiв хребта виконують у спiввiдношеннi 1:1:2 при остеопенiї, 2:2:1 при остеопорозi, 1:1:1 при остеопорозi, що ускладнений переломом. Всього на курс 10-11 процедур лазерного впливу щоденно або через день.

Грязелiкування (грязьовi аплiкацiї, гальваногрязь, грязьовi коржики). Грязь може застосовуватися в виглядi грязьових аплiкацiй температури 40-42 град.С на дiлянку уражених суглобiв, хребта, кiсток, рефлексогенi зони тривалiстю 15-20 хв, через день, всього 10-12 процедур (до 15). Грязь може застосовуватися в виглядi грязьових коржiв температури 40-42 град.С: тривалiсть 15-20 хв, через день або два днi поспiль з перервою в один день, всього на курс 10-12-15 процедур. Можуть використовуватися препарати грязi - грязьовий вiджим, грязьовий екстракт у виглядi компресiв тривалiстю вiд 2 до 6 годин температури 40-42 град.С щоденно, всього 10-15 на курс.

Рефлексотерапiя (голковколювання, електропунктура, лазеропунктура, фонопунктура).

Рухова активнiсть (хода не менш як 2 години на добу).

Лiкувальна фiзкультура (у станi розвантаження), у водi (гiдрокiнезотерапiя).

Масаж ощадний, без елементiв мануальної терапiї (ручний та пiдводний, вакуумний, вiбро- та баромасаж).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: Зменшення або зникнення проявiв основних клiнiчних симптомiв, полiпшення або нормалiзацiя показникiв кiсткової денситометрiї, лабораторних показникiв стану кiсткового ремоделювання, покращення якостi життя.

Протипоказання: перелом.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
ювенiльного артриту

Шифр МКХ-10: M08

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

- Загальний аналiз кровi (при вiдхиленнi вiд норми дослiдження повторювати 1 раз у 10 днiв)

- Загальний аналiз сечi

- Бiохiмiчне дослiдження кровi (C-реактивний бiлок, бiлковi фракцiї)

- Iмунологiчнi дослiдження (ревматоїдний фактора, iмуноглобулiни)

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- Рентгенографiя (за її вiдсутностi)

- Електрокардiографiя

- Денситометрiя

Дворазово

- Дослiдження функцiї суглобiв та їхнього стану щодо загальних стандартiв

За призначенням

- Вивчення функцiї нирок та печiнки (УЗД, печiнковi проби, трансамiнази кровi, аналiз сечi за Нечипоренко, за Земницьким)

Консультацiї фахiвцiв: артролога (або ортопеда-травматолога та за показаннями), кардiоревматолога.

Санаторно-курортне лiкування*

Слiд пiдкреслити, що лiкування проводиться у дiтей та пiдлiткiв (захворювання вiдзначається у вiцi до 16 рокiв), тому фiзiотерапiя виконується у ощадливому режимi добору доз за вiдсутностi больових вiдчуттiв.

Реабiлiтацiйнi заходи

За вiдсутностi ознак активностi процесу або за наявностi незначної активностi (I ступеня):

Режим лiкування: ощадно-тренуючий;

- комплексне застосування бальнео-, грязелiкування (грязьовi аплiкацiї, сульфiднi, радоновi, шавлевiї, ропнi ванни загальної концентрацiї солей до 50 г/л) за методиками наведеними у "Протоколi дiагностики та лiкування реактивних арторопатiй", у чергуваннi через день, та фiзiотерапiї (СМС, ДДТ, ультразвукова терапiя, магнiтотерапiя, ДМХ, НВЧ, КВЧ) за методиками наведеним у "Протоколi дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

Лiкувальнi заходи:

За вiдсутностi ознак активностi процесу або за наявностi незначної активностi (I ступеня):

Апаратна фiзiотерапiя (моно- або бiфакторна):

- лазерне опромiнення червоного (632,8 нм) та iнфрачервоного (890 нм) дiапазону, УФО-опромiнення; за методиками наведеними у "Протокол дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

- ультразвук (880 Гц) та низькочастотний (22 кГц та 44 кГц) ультразвук; за наявностi виражених контрактур найбiльш доцiльним є використання низькочастотного (22 кГц i 44 кГц) ультразвуку; за методиками наведеними у "Протоколi дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

- електрофорез: 1-2%-го розчину новокаїну; 5%-го розчину епсiлон-амiнокапронової кислоти; 10%-го розчину анальгiну на 25%-му розчинi дiметiлсульфоксиду; 10%-го водного розчину прополiсу; пеловiту;

- СМС-терапiя, ДДС-терапiя; iндуктотермiя; магнiотерапiя (ПМП та ЗМП); за методиками наведеними у "Протоколi дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

- СМС-форез сумiшi 1%-го розчину мiдi та 20%-го розчину дiмексиду та пеловiту (пелодексу);

- ультрафонофорез: анальгiну, гiдрокортизону, кортану, пелану, 16-25%-ої мазi лiтонiту;

- НВЧ-терапiя, КВЧ, УВЧ-терапiя; за методиками наведеними у "Протоколi дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

Рефлексотерапiя (голковколювання, електропунктура, лазеропунктура, КШЕНС).

Масаж: ручний та пiдводний, вакуумний, вiбро- та баромасаж.

За наявностi помiрної активностi (II ступеня):

Можливе призначення процедур пiд "прикриттям" медикаментозної терапiї (НПВПС)

Додатково: крiотерапiя (у виглядi крижаних аплiкацiй, крiогелю, крiопакетiв, СО2-аерозолiв), як самостiйно, так i у сполученнi з МП (крiо-магнiтотерапiя), КШЕНС (крiо-КШЕНС-терапiя), СМС (крiо-СМС), низькотемпературна пелоїдотерапiя (26-28 град.С).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: Зменшення або зникнення проявiв основних клiнiчних симптомiв та лабораторних показникiв запального процесу, полiпшення функцiї суглобiв.

Протипоказання: Активнiсть процесу III ст.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
анкiлозивного спондилоартрита
(хвороби Бехтерева)

Шифр МКХ-10: M45

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

- Загальний аналiз кровi (при вiдхиленнi вiд норми дослiдження повторювати 1 раз у 10 днiв)

- Загальний аналiз сечi

- Бiохiмiчне дослiдження кровi (СРБ, бiлковi фракцiї)

- Iмунологiчнi дослiдження (ревматоїдний фактор)

За призначенням

- вивчення функцiї нирок та печiнки

- обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- Електрокардiографiя

- Рентгенографiя

Дворазово

- Дослiдження функцiї суглобiв та їхнього стану щодо загальних стандартiв до та пiсля лiкування

- Денситометрiя до та пiсля лiкування

Консультацiї фахiвцiв: артролога (або ортопеда)

Санаторно-курортне лiкування*

Реабiлiтацiйнi заходи

За вiдсутностi ознак активностi процесу або за наявностi незначної активностi (I ступеня):

Режим лiкування: ощадливо-тренуючий;

- комплексне застосування бальнео-, грязелiкування (грязьовi аплiкацiї, сульфiднi, радоновi ванни) за методиками наведеними у "Протоколi дiагностики та лiкування реактивних артропатiй", у чергуваннi через день, та фiзiотерапiї (СМС, ДДТ, ультразвукова терапiя, магнiтотерапiя, ДМХ, НВЧ, КВЧ) за методиками наведеним у "Протоколi дiагностики та лiкування реактивних артропатiй";

- додатково до грязелiкування через день, у чергуваннi з шавлевими ваннами проводять рефлексотерапiю (ЧЕНС) за 3-4 години перед процедурою;

- комплексне застосування грязьових аплiкацiй (грязьових коржикiв) та ропних ванн загальної концентрацiї солей до 50 г/л, вiдпускаються температурою 37-38 град.С, тривалiстю 10-12 хвилин, на курс 10-12 процедур.

Лiкувальнi заходи:

За вiдсутностi ознак активностi процесу або за наявностi незначної активностi (I ступеня):

Апаратна фiзiотерапiя (моно- або бiфакторна):

- електрофорез на дiлянку хребта поздовжньо та на ураженi кiнцiвки: 1-2%-го розчину новокаїну; 5%-го розчину епсiлон-амiнокапронової кислоти; 10%-го розчину анальгiну на 25%-му розчинi дiметiлсульфоксиду; 10%-го водного розчину прополiсу; пеловiту;

- ультразвук (880 Гц) та низькочастотний (22 кГц та 44 кГц) ультразвук паравертебрально; за методиками Протоколу N 1; за наявностi виражених контрактур найбiльш доцiльним є використання низькочастотного (22 кГц i 44 кГц) ультразвуку.

- СМС-терапiя, ДДС-терапiя на паравертебральнi точки; iндуктотермiя; магнiтотерапiя (ПМП та ЗМП); за методиками "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

- СМС-форез сумiшi 1%-ого розчину мiдi та 20%-го розчину дiмексиду та пеловiту (пелодексу);

- ультрафонофорез: анальгiну, гiдрокортизону, кортану, пелану, 16-25%-ої мазi лiтонiту;

- НВЧ-терапiя, КВЧ, УВЧ-терапiя, за методиками "Протоколу дiагностики та лiкування реактивних артропатiй".

Рефлексотерапiя (голковколювання, електропунктура, лазеропунктура, ЧЕНС).

Широко застосовуються спецiальнi дихальнi вправи для збiльшення рухливостi грудної клiтки i покращення функцiї зовнiшнього дихання.

Дуже корисна кiнезотерапiя у теплiй водi в басейнi (краще з морською або лиманною водою). Кiнезотерапiю (у тому числi ЛФК) проводять iндивiдуально (або невеликими групами) у повiльному до помiрного темпi тривалiстю 20-25 хв, причому комплекс спецiальних вправ повторюють по 5-6 разiв на день. Для профiлактики i розроблення контрактур використовуються багатофункцiональнi тренажерi рiзних виробникiв (Biodex Medical systems, США; DST, США та iн.)

Масаж: ручний та пiдводний, вакуумний, вiбро- та баромасаж.

За наявностi помiрної активностi (II ступеня):

Додатково: крiотерапiя (у виглядi крижаних аплiкацiй, крiогелю, крiопакетiв, СО2 -аерозолiв), як самостiйно, так i у сполученнi з МП (крiо-магнiтотерапiя), КШЕНС (крiо-КШЕНС-терапiя), СМС (крiо-СМС), низькотемпературна пелоїдотерапiя (26-28 град.С).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: зменшення або зникнення проявiв основних клiнiчних симптомiв та лабораторних показникiв запального процесу, полiпшення функцiї хребта та суглобiв, збiльшення екскурсiї грудної клiтки, нормалiзацiя постави та ходи, покращення якостi життя.

Протипоказання: активнiсть процесу III ст.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
дорсопатiй (остеохондроза хребта,
спондильозу, дорсалгiї)

Шифр МКХ-10: M42, M47, M54

Дiагностика на санаторному етапi*

Обов'язковi лабораторнi дослiдження

- Загальний аналiз кровi

- Загальний аналiз сечi

- Бiохiмiчне дослiдження кровi (СРБ, бiлковi фракцiї)

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження

Одноразово

- Рентгенографiя

- Електрокардiографiя

Дворазово

- Реоенцефалографiя до та пiсля лiкування

- Реовазографiя до та пiсля лiкування

- Гонiометрiя до та пiсля лiкування

За показаннями

- комп'ютерна томографiя

Консультацiї фахiвцiв: артролога (або ортопеда-травматолога), невропатолога, гiнеколога, уролога

Санаторно-курортне лiкування*

За вiдсутностi ознак загострення:

Апаратна фiзiотерапiя (моно- або бiфакторна):

- електрофорез при щiльностi струму 0,05-0,1 мА/кв.см: кальцiю, новокаїну; 10%-го розчину анальгiну, гiстамiна 0,002%; розчину лiдази 64 ОД. Проводять на дiлянку ураження при рефлекторних, корiнцево-судинних синдромах, тривалiсть процедури 15-20 хвилин, щоденного або через день, на курс 10 процедур.

- дарсонвалiзацiя дiлянки ураженого вiддiлу хребта при корiнцево-судинному синдромi; методика лабiльна, слабо-iскрова, iнтенсивнiсть впливу середня, тривалiсть процедури 5-20 хв. Курс лiкування 10-15 процедур щоденно.

- iндуктотермiя - методика дискова на вiддiли хребта або кабельна, доза слабкотепловi, тривалiсть процедури 10-20 хв, на курс 10-12 процедур щоденно.

- УВЧ-терапiя електричним полем (безперервним або iмпульсним, електроди розташованi паравертебрально, з повiтряним зазором 1-2 см, потужнiсть 6-8 Вт, тривалiсть iмпульсу - 2 мкс, тривалiсть процедури 6-10 хвилин, всього на курс 8-12 процедур щоденно або через день) при рефлекторному, корiнцево-судинному синдромах.

- ультразвук середньочастотний (880 кГц) та низькочастотний (22 кГц та 44 кГц) при рефлекторному, корiнцевому, корiнцево-судинному синдромах. Ультразвуковий вплив на дiлянку ураження проводять паравертебрально при частотi випромiнювання 880 кГц у безперервному або iмпульсному режимi при ЩПП 0,4-0,6 Вт/кв.см, тривалiстю сеансу 5-10 хвилин щоденно, на курс 10-12 процедур. Низькочастотним ультразвуком (22 кГц i 44 кГц) паравертебрально впливають в iмпульсному режимi, при амплiтудi 2-5 мкм, (експозицiя 2 с, пауза 5 с), тривалiстю 10-15 хв, всього на курс 8-10 процедур щоденно.

- дiадинамотерапiя (ДДТ): при больових синдромах - двофазний фiксований струм з частотою 100 Гц i модульований ДП, при нейродистрофiчних проявах - модульований КП, щоденно або через день, на курс 15-20 процедур.

- магнiтотерапiя з розташуванням магнiтних iндукторiв на дiлянку ураження. Змiнним магнiтним полем - напруженiстю до 30 мТл, тривалiстю сеансу 15-20 хвилин, щоденно, на курс 15-20 процедур при рефлекторному, корiнцево-судинному синдромах.

- СМХ-терапiя на дiлянку ураження, потужнiстю впливу 30-50 Вт, тривалiстю процедури 15-20 хвилин, на курс 5-12 сеансiв, щоденно, при корiнцево-судинному синдромi.

- ДМХ-терапiя на дiлянку ураження з потужнiстю впливу 40-50 Вт; при контактнiй тривалiстю процедури 10 хв, на курс 10-12 сеансiв, щоденно, при корiнцево-судинному синдромi.

- СМС-терапiя на дiлянку ураження у змiнному режимi, глибиною модуляцiї 50%, частотою 80 Гц, III-IV рiд роботи або глибиною модуляцiї 75%, частотою 50 Гц, IV рiд роботи при рефлекторному i корiнцевому синдромах.

- лазерне опромiнення уражених дiлянок червоного (632,8 нм) та iнфрачервоного (890 нм) дiапазону, УФО-опромiнення. Лазерний вплив червоним свiтлом (довжина хвилi 632,8 нм) проводять при вихiднiй потужностi випромiнювання 20-40 мВт i щiльностi потоку потужностi (ЩПП) 2-3 мВт/кв.см (0,5-1,0-1,5 Дж/кв.см) тривалiстю 20 с - 3 хв на одне поле (або 2 хв на точку акупунктури), з загальною тривалiстю сеансу до 20 хв, щоденно або через день, на курс 10 процедур. Лазерний вплив iнфрачервоним свiтлом (довжина хвилi 890 нм) проводять при вихiднiй потужностi 20-40-60 мВт i ЩПП 5 мВт/кв.см, частотою до 150 Гц, у безперервному або iмпульсному режимi, тривалiстю 20 хвилин щоденно або через день, на курс 10 процедур.

Бальнеотерапiя (самостiйно або у комплексi з фiзiотерапiєю):

- шавлiєвi ванни температури 36 град.С, тривалiстю 10 хв, через день, на курс лiкування 10 процедур;

- сульфiднi ванни з поступовим збiльшенням концентрацiї сiрководню 50-100-150 мг/л, температурою 36 град.С, тривалiстю 8-15 хв, через день, на курс лiкування 10-12 процедур;

- радоновi ванни з концентрацiєю радону 1,5-3,0 кБк/л, температури 36 град.С, тривалiстю 10 хв, два днi поспiль, 3-й день перерва, на курс лiкування 12-14 процедур.

Грязелiкування та теплолiкування (iзольовано або у сполученнi з фiзiотерапiєю, рефлексотерапiєю):

- грязьовi аплiкацiї на дiлянку ураження температури 40-42 град.С, тривалiстю 20 хв, через день, на курс 10-12 процедур;

- гальваногрязь - з накладанням на дiлянку ураження грязьових коржикiв температури 38-40 град.С, поверх яких розташовуються електроди, з щiльнiстю струму 0,05 мА/кв.см, тривалiстю процедур 20 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур;

- парафiнолiкування кюветно-аплiкацiйним методом або методом нашаровування на дiлянку ураження, температурою 50-55 град.С, тривалiстю 20-30-60 хв, на курс 10-15 процедур, через день або щоденно;

- озокеритолiкування кюветно-аплiкацiйним методом або методом нашаровування на дiлянку ураження, температурою до 50 град.С, тривалiстю впливу зi збiльшенням вiд 15 до 30 i до 60 хв, через день, на курс 10-15 процедур.

Лiкувальна фiзкультура: традицiйне лiкування (сухе витяжiння на нахиленiй площинi) або у басейнi (з використанням надувних кругiв при пiдтримцi хворого у вертикальному положеннi. Для тракцiї хребта застосовується профiлактор Євмiнова, столи для витяжiння (фiрма Stormott, США; Бека Хоспiтек, Iзраїль; Biodex, СШа та iн.).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: зменшення або зникнення проявiв основних клiнiчних симптомiв та лабораторних показникiв запального процесу, полiпшення функцiї хребта, покращення якостi життя.

Протипоказання: перiоди загострення хвороби.

__________

Начальник Управлiння материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Клiнiчнi протоколи
санаторно-курортного лiкування осiб,
що постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування осiб,
що постаждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи:
осiб, що зазнали радiацiйного впливу в дiапазонi доз,
що не викликають променеву хворобу, у яких вiдсутнi
захворювання основних органiв та систем, але є мiсце
високий ризик їхнього розвитку, толерантнiсть
до фiзичного навантаження не менш 125 Ватт

Дiагностика на санаторному етапi*

- Основнi клiнiчнi критерiї: емоцiйна лабiльнiсть, зниження працездатностi, порушення сну, iнодi депресiя, зниження якостi життя.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз кровi та глюкоза кровi;

- вивчення стану адаптацiї за методикою Гаркавi;

- загальний аналiз сечi;

- iмунограмма;

- Печiнковий комплекс (загальний бiлiрубiн та його фракцiї, АЛТ, АСТ, холестерин, (бета)-лiпопротеiди)

- тiреоiдний статус: Т3, Т4, АтТГ;

- вивчення якостi життя

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- ультразвукове дослiдження щитовидної залози;

- електрокардiографiя (ЕКГ);

- монiторування частоти серцевих скорочень щоденно: вранцi, ввечерi.

Додатково: сканування щитовидної залози; пункцiйна бiопсiя залози (за необхiднiстю)

Консультацiї спецiалiстiв: психотерапевта та психолога, ендокринолога, невропатолога.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III;

психотерапiя, психологiчна корекцiя;

музико- та фонотерапiя, аромотерапiя

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура, ЛФК;

- клiматотерапiя, повiтрянi ванни, прогулянки по територiї, таласотерапiя;

- масаж хребта, комiрцевої зони через день, 8-10 процедур на курс;

Дiєта, що забезпечує добову потрiбнiсть у йодi (200-220 мкг - продукти моря), збагачена антиоксидантами, вiтамiнами (ретинол, аскорбiнова кислота, тiамiн), мiкроелементiв (бром, цинк, кобальт, мiдь, молiбден), з пiдвищеним вмiстом речовин, яким притаманна ентеросорбуюча дiя (яблука, банани, сливи, екстралакт, фiбролакт).

Мiнеральнi води малої та середньої мiнералiзацiї - гiдрокарбонатнi, хлориднi, сульфатнi, слабко мiнералiзованi води з пiдвищеним вмiстом органiчних речовин (АкваВита+, Збручанська, Мелiтопольська Елiтна, Миргородська, Нафтуся, Новозбручанська, Планета, Поляна Купель, Поляна Квасова, Бронiчанка, Фон-Графська, та iншi) - за 40-45 хв до їжi, по 150-200 мл 2 рази на день; йодована мiнеральна вода (Йодiс, Українська Йодована, Йодованка) по 50 мл 1 раз на день, 24 днi.

Фiтотерапiя:

- детоксiфiт 70 мл 1 раз на день, 24 дня;

- рослиннi адаптогени (жень-шень, родиола рожева, елеутерокок, левзея, заманиха, ехiнацея);

- синглетно-киснева терапiя (коктейлi або iнгаляцiї) - N 10-20, щоденно;

Бальнеотерапiя: природнi та штучнi ванни - мiнеральнi, солянi, хвойнi, йодобромнi ванни (20 мг/л), експозицiя 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; кисневi ванни з концентрацiєю кисню 30-40 мг/л (1-1,2 ммоль/л), 34-37 град.С, 10-15 хвилин, 10 процедур на курс;

Пелоiдотерапiя: на паравертебральну або комiрцеву дiлянки, температура грязi 38-40 град.С, 20 хв, N 8-10 процедур на курс;

Масаж комiрцевої зони, хребта та нижнiх кiнцiвок через день, 8-10 на курс.

Апаратна фізіотерапія:

- ЕМХ мм-дiапазону на потиличну зону, частота випромiнювання 59-63 Гц, вихiдна потужнiсть 2-7 мВт/кв.см, режим генерацiї є безперервний, тривалiсть процедури - 15 хв;

- лазеротерапiї на рефлексогеннi i вазоактивнi зони (точки хребтових артерiй, точки потиличних нервiв, проекцiї шийних симпатичних ланцюжкiв та паравертебральнi точки шийних хребцiв (гелiй-неоновий лазер, довжиною хвилi 0,632 мкм), через день не бiльше вiд 10 рефлексогенних зон, 10 процедур на курс;

- електросон, 5-20 Гц, експозицiя 30-60 хвилин, щоденно, 15-20 хвилин, на курс 15-20 процедур;

- iнфiтатерапiя з частотою електромагнiтних хвиль вiд 30 до 70 Гц, щоденно або через день, 10 процедур;

- лiкувальний бром-електрофорез за Вермелем або Щербаком, 10-12 процедур на курс, через день;

- лiкувальний електрофорез 1-2% розчину мумiйо, 50% розчину бiшофиту на комiрцевi дiлянку, 10-12 процедур, через день;

- центральна аналгезiя, 800-1000 Гц, експозицiя 20-40 хвилин, щоденно, 15-20 хвилин, на курс 10-15 процедур.

Додатково:

- жовчогiнний чай - 1/3 стакана 1 раз в день до їди за 30-40 хв, 24 днi;

- ультрафiолетове опромiнення (УФО) - ерiтемна доза, через день - N 5-7;

- iмерсiйнi ванни 30-90 хвилин, кожний день або через день, N 8-10;

- душ "Дощик", циркулярний, висхiдний - N 10-12, щоденно; або пiдводний душ-масаж - N 5-7, через день;

- загальний масаж - N 8-10, через день, або щоденно;

- релакс або свiнг-терапiя N 10 кожний день або через день 15 хвилин на процедуру;

- галотерапiя - N 7-10, через день.

Термiн санаторно-курортного лiкування - 24 днi.

Показники якостi лiкування: полiпшення загального стану психiчної та фiзiологiчної адаптацiї, вiдновлення працездатностi.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Діагностика на санаторному етапі*

- Основнi клiнiчнi критерiї: в першу чергу залежать вiд наявної соматичної патологiї та проявiв радiофобiїї, порушення психологичної та фiзiологiчної адаптацiї. Окрiм того у хворих є емоцiйна лабiльнiсть, зниження працездатностi, слабкiсть, дратливiсть, порушення сну, iнодi депресiя, зниження якостi життя, що трактують як прояви синдрому хронiчної втоми.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

- загальний аналiз кровi,

- глюкоза кровi;

- загальний аналiз сечi;

- iмунограмма;

- Печiнковий комплекс (загальний бiлiрубiн та його фракцiї, АЛТ, АСТ, холестерин, (бета)-лiпопротеiди, тимолова проба);

- ревмопроби,

- показники ПОЛ та АОС;

- тiреоiдний статус: Т3, Т4, АтТГ;

- ЕКГ, КIГ або САКР;

- вивчення якостi життя

Додатково: аналiз калу на яйця глистiв; сканування щитовидної залози;

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

- УЗД щитовидної залози;

- Електрокардiографiя;

- монiторування PS щоденно: вранцi, ввечерi;

Консультацiї спецiалiстiв: психотерапевта та психолога, ендокринолога, невропатолога, кардiолога, уролога та iнших необхiдних фахiвцiв.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим II-III;

психотерапiя, психологiчна корекцiя, музико-, фонотерапiя;

клiматотерапiя, повiтрянi ванни, прогулянки по територiї, таласотерапiя.

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура;

масаж хребта, комiрцевої зони через день, 8-10 процедур на курс;

Дiєта (1, 4, 5, 8, 9, 10) в залежностi вiд наявної патологiї, збагачена антиоксидантами, вiтамiнами (ретинол, аскорбiнова кислота, тiамiн), мiкроелементiв (бром, цинк, кобальт, мiдь, молiбден), з пiдвищеним вмiстом речовин, яким притаманна ентеросорбуюча дiя (яблука, банани, сливи, екстралакт, фiбролакт);

Мiнеральнi води малої та середньої мiнералiзацiї - гiдрокарбонатнi, хлориднi, сульфатнi, слабко мiнералiзованi води з пiдвищеним вмiстом органiчних речовин (АкваВита плюс, Збручанська, Мелiтопольська Елiтна, Миргородська, Нафтуся, Новозбручанська, Планета, Поляна Купель, Поляна Квасова, Бронiчанка, Фон-Графська, та iншi) - за 40-45 хв до їжi, по 150-200 мл 2 рази на день; йодована мiнеральна вода (Йодiс, Українська Йодована, Йодованка) по 50 мл 1 раз на день, 24 днi.

Фiтотерапiя

- детоксiфiт 70 мл 1 раз на день, 24 днi;

- рослиннi адаптогени (жень-шень, родиола рожева - золотий корiнь, елеутерокок, левзея - маралячий корiнь, заманиха - ехинопакс);

- синглетно-киснева терапiя (коктейлi або iнгаляцiї) - N 10-20, щоденно;

Озокеритотерапiя або пелоїдотерапiя на уражену дiлянку через день, 10-12 на курс; пелоiдотерапiя на паравертебральну або комiрцеву дiлянки, температура грязi 38-40 град.С, 20 хв, N 8-10 процедур на курс;

Апаратна фiзiотерапiя на дiлянку уражених органiв згiдно традицiйних стандартiв лiкування, а також:

- фонофорез лiкарської сумiшi (10,0-15,0 мас% пелоiдину, 10,0-15,0 мас% - 45% дiметилсулфаксиду, 10,0-15,0 мас% тимогену на вазилiно-линолiновiй пiдставi до 100,0 мл) на дiлянку проекцiї селезiнки, щiльнiсть струму 0,05 Вт /кв.см (першi 2 процедури), послiдовнi процедури - 0,2 Вт/кв.см, режим безперервний, через день, по 10-12 кв., тривалiсть iмпульсу 10 мс.

- ЕМХ мм-дiапазону на проекцiю серця, потиличну зону, дiлянку печiнки або гастродуоденальну зону, частота випромiнювання 59-63 Гц, вихiдна потужнiсть 2-7 мВт/кв.см, режим генерацiї є безперервний, тривалiсть процедури - 15 хв;

- лазеротерапiї на рефлексогеннi i вазоактивнi зони (точки хребтових артерiй, точки потиличних нервiв, проекцiї шийних симпатичних ланцюжкiв та паравертебральнi точки шийних хребцiв, а також на дiлянку серця, (гелiй-неоновий лазер) з довжиною хвилi 0,632 мкм), через день не бiльше вiд 10 рефлексогенних зон.

- лазеротерапiя на дiлянку печiнки (iнфрачервоного дiапазону - 0,89 мкм), дiлянку печiнки опромiнюють з 3-х полiв: по правiй серединно-ключичнiй лiнiї у 6 мiжребер'ї, по правiй пахвиннiй лiнiї - у 6-му мiжребер'ї по правiй пахвиннiй лiнiї - у 8 мiжребер'ї, частота 300 Гц, експозицiя 256 с на кожне з полiв, не бiльше вiд 10 рефлексогенних зон, через день, 10-12 процедур на курс;

- електросон, 5-20 Гц, експозицiя 30-60 хвилин, щоденно, 15-20 хвилин, на курс 15-20 процедур;

- iнфiтатерапiя з частотою електромагнiтних хвиль вiд 30 до 70 Гц, щоденно або через день, 10 процедур;

- лiкувальний електрофорез за Вермелем або Щербаком, 10-12 процедур на курс, через день;

- центральна аналгезiя, 800-1000 Гц, експозицiя 20-40 хвилин, щоденно, 15-20 хвилин, на курс 10-15 процедур;

- лiкувальний електрофорез розчинiв грязi, 1% розчину пелоїдину або пелорапу на ураженi дiлянки, через день, 8-10 процедур на курс.

Додатково:

- нирковий, жовчогiнний, гiпотензивний або седативний чаї - 1/3 стакана 1 раз в день до їди за 30-40 хв, 24 днi;

- ультрафiолетове опромiнення (УФО) - ерiтемна доза, через день - N 5-7;

- iмерсiйнi ванни 30-90 хвилин кожний день або через день, N 8-10 на курс;

- душ "Дощик", циркулярний, висхiдний - N 10-12, щоденно; або пiдводний душ-масаж - N 5-7, через день;

- загальний масаж - N 8-10, через день, або щоденно;

- релакс або свiнг-терапiя N 10 кожний день або через день 15 хвилин на процедуру;

- галотерапiя - N 7-10, через день.

Термiн санаторно-курортного лiкування - 24 днi.

Показники якостi лiкування: полiпшення загального стану психiчної та фiзiологiчної адаптацiї, зменшення клiнiчних та клiнiко-функцiональних проявiв захворювання вiдновлення працездатностi, полiпшення якостi життя.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування осiб,
що постаждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи:
осiб, що зазнали радiацiйного впливу в дiапазонi доз,
що не викликають променеву хворобу, але мають
соматичнi захворювання в стадiї вираженого
клiнiчного розвитку при стабiльному перебiгу
в стадiї компенсацiї або субкомпенсацiї,
з нерiзко зниженою толерантнiстю
до фiзичного навантаження

Діагностика на санаторному етапі*

Основнi клiнiчнi критерiї: в першу чергу залежать вiд наявної соматичної патологiї, а також порушення психологiчної та фiзiологiчної адаптацiї. Частiш за все у хворих є емоцiйна лабiльнiсть, зниження працездатностi, слабкiсть, дратливiсть, порушення сну, iнодi депресiя, зниження якостi життя.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз кровi,

- глюкоза кровi;

- вивчення стану адаптацiї за методикою Гаркавi;

- загальний аналiз сечi;

- iмунограмма;

- печiнковий комплекс (загальний бiлiрубiн та його фракцiї, АЛТ, АСТ, холестерин, (бета)-лiпопротеiди, тимолова проба);

- ревмопроби;

- показники ПОЛ та АОС;

- тiреоiдний статус: Т3, Т4, АтТГ;

- вивчення якостi життя

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- УЗД щитовидної залози, органiв брюшної порожнини;

- монiторування частоти серцевих скорочень щоденно: вранцi, ввечерi;

- ЕКГ, КIГ або САКР;

- при необхiдностi - ЕГДС, pH-метрiя, ректороманоскопiя.

Додатково: загальний аналiз калу, дослiдження скритої кровi; сканування щитовидноi залози, iнших органiв.

Консультацiї спецiалiстiв: психотерапевта та психолога, ендокринолога, невропатолога, кардiолога, уролога, ортопеда-травматолога в залежностi вiд наявної патологiї.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим I-II;

Психотерапiя, психологiчна корекцiя, музико-, фонотерапiя;

Масаж хребта, комiрцевої зони через день, 8-10 процедур на курс.

Мiнеральнi води малої та середньої мiнералiзацiї - гiдрокарбонатнi, хлориднi, сульфатнi, слабко мiнералiзованi води з пiдвищеним вмiстом органiчних речовин (Анна, АкваВита+, Бронiчанка, Збручанська, Дiана, Мелiтопольська Елiтна, Луганська, Миргородська, Нафтуся, Новозбручанська, Планета, Поляна Купель, Поляна Квасова, Свалява Фон-Графська та iншi) - за 40-45 хв до їжi, по 150-200 мл 2 рази на день;

Фiтотерапiя: детоксiфiт, гастрофiт, нефрофiт або iншi 70 мл 1 раз на день, 24 дня;

Синглетно-киснева терапiя (коктейлi або iнгаляцiї) - N 10-20, щоденно;

- лiкувальнi iнгаляцiї в залежностi вiд стану органiв дихання;

Бальнеотерапiя: природнi та штучнi ванни - мiнеральнi, хвойнi, шавлевi або лавандовi, експозицiя 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; кисневi ванни з концентрацiєю кисню 30-40 мг/л (1-1,2 ммоль/л), 34-37 град.С, 10-15 хвилин, 10 процедур на курс;

Апаратна фізіотерапія:

- електросон, 5-20 Гц, експозицiя 30-60 хвилин, щоденно, 15-20 хвилин, на курс 15-20 процедур;

- центральна аналгезiя, 800-1000 Гц, експозицiя 20-40 хвилин, щоденно, 15-20 хвилин, на курс 10-15 процедур;

- iнфiтатерапiя з частотою електромагнiтних хвиль вiд 30 до 70 Гц, щоденно або через день, 10 процедур;

- ЕМВ мм-дiапазону на потилично-тiм'яну дiлянку, 10-12 процедур, 30 хв, щоденно.

Додатково:

- нирковий, жовчогiнний, гiпотензивний або седативний чаї - 1/3 стакана 1 раз в день до їди за 30-40 хв, 24 днi;

- релакс або свiнг-терапiя N 10 кожний день або через день 15 хвилин на процедуру.

Термiн санаторно-курортного лiкування - 24 днi.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування осiб,
що постаждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи:
осiб, що перенесли гостру променеву хворобу та тi,
що отримали дозу зовнiшнього опромiнення 1-3 Зв

Діагностика на санаторному етапі*

Основнi клiнiчнi критерiї: слабкiсть, зниження працездатностi, емоцiйна лабiльнiсть, порушення сну, депресiя, зниження якостi життя, прояви захворювань серцево-судинної, нервової, iмунної, ендокринної систем, травного тракту, нирок, статево-рухового апарату, шкiряних покровiв.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналiз кровi

- глюкоза кровi;

- вивчення стану адаптацiї за методикою Гаркавi;

- загальний аналiз сечi;

- iмунограмма;

- печiнковий комплекс (загальний бiлiрубiн та його фракцiї, АЛТ, АСТ, холестерин, (бета)-лiпопротеiди);

- сечовина, креатинин, сечова кислота;

- тiреоiдний статус: Т3, Т4, АтТГ;

- вивчення якостi життя

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- УЗД щитовидної залози;

- електрокардiографiя (ЕКГ);

- монiторування АД, частоти серцевих скорочень щоденно: вранцi, ввечерi;

- ЕКГ, КIГ або САКР;

- при необхiдностi - ЕГДС, pH-метрiя, УЗД органiв черевної порожнини, ректороманоскопiя;

Додатково: сканування щитовидної залози; пункцiйна бiопсiя залози (за необхiднiстю), РЕГ, ЕЕГ, УЗД мозку.

Консультацiї спецiалiстiв: психотерапевта та психолога, кардiолога, ортопеда-травматолога, гастроентеролога, ендокринолога, невропатолога, дерматолога.

Обсяг лiкувальних заходiв: лiкування в умовах мiсцевих санаторiїв*

Санаторний режим I-II;

Психотерапiя, психологiчна корекцiя;

музико- та фонотерапiя, аромотерапiя

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура,

- клiматотерапiя, повiтрянi ванни, прогулянки по територiї;

- масаж хребта, комiрцевої зони через день, 8-10 процедур на курс;

Фiтотерапiя:

- детоксiфiт, гепатофiт, гастрофiт по 70 мл 1 раз на день, 24 днi;

- синглетно-киснева терапiя (коктейлi або iнгаляцiї) - N 10-20, щоденно;

Термiн санаторно-курортного лiкування - 24 днi.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

Затверджено
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56

Клiнiчний протокол
санаторно-курортного лiкування
новоутворень, злоякiсних новоутворень,
доброякiсних новоутворень

Шифр по МКХ-10: KII

Новоутворення (С00-Д48)

Злоякiснi новоутворення (С00-Д09)

Доброякiснi новоутворення (Д10-Д36)

Клiнiчна класифiкацiя злоякiсних новоутворень

Група Iа - хворi з захворюваннями, якi мають загрозу на злоякiсне новоутворення. Вони пiдлягають поглибленому дослiдженню та при постановцi дiагнозу - зняттю з облiку чи переводу в iншу групу.

Група Iб - хворi на передраковi захворювання.

Група II - хворi на злоякiсне новоутворення, якi мають в результатi застосування сучасних методiв лiкування реальнi перспективи повного вилiкування чи довготривалої ремiсiї.

- Група IIа - хворi, якi пiдлягають радикальному, тобто направленому на повне вилiкування вiд пухлини, лiкуванню.

Група III - практично здоровi в результатi радикального лiкування (хiрургiчного, променевого, комбiнованого, комплексного) злоякiсного новоутворення особи при вiдсутностi рецидивiв та метастазiв.

Група IV - хворi з розповсюдженими формами злоякiсного новоутворення, котрим неможливо провести радикальне лiкування, але разом з цим показано чи планується хiрургiчне комбiноване, комплексне, хiмiогормональне чи iнше фармакологiчне палiативне чи симптоматичне лiкування.

Дiагностика на санаторному етапi*:

- на санаторному етапi не проводиться первинна дiагностика онкологiчних захворювань. При реабiлiтацiї онкологiчного хворого необхiдно контролювати загальний клiнiчний стан хворого та стан системи, яка уражена (локалiзацiя пухлини), стан серцево-судинної системи, лiмфатичної його еквiваленти. системи та гемостазу, iмунної системи.

- клiнiчнi критерiї загального стану хворого: втрата ваги, довготривалий субфiбрилiтет, збiльшення периферичних лiмфатичних вузлiв, симптоми кровотечi, наявнiсть чи почуття наявностi об'ємного новоутворення, бiль та його еквiваленти.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний клiнiчний аналiз кровi (при вiдхиленнi вiд норми повторювати 1 раз у 10 днiв)

- коагулограма (при вiдхиленнi вiд норми повторювати 1 раз у 10 днiв)

- бiохiмiчне дослiдження кровi (при вiдхиленнi вiд норми повторювати 1 раз у 10 днiв)

- загальний аналiз сечi (при вiдхиленнi вiд норми повторювати 1 раз у 10 днiв, аналiз по Земницькому)

- аналiз калу на приховану кров (при вiдхиленнi вiд норми повторювати 1 раз у 10 днiв).

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардiографiя;

- реоенцефалографiя, периферична реовазографiя (з метою визначення можливостi та доцiльностi призначення методiв курортного лiкування);

- УЗД ураженого органу та органiв "мiшеней" на вiдсутнiсть прогресування онкологiчного процесу чи метастазування.

- При необхiдностi проводять рентгенологiчне та ендоскопiчне дослiдження органу, визначення функцiонального стану серцево-судинної, бронхо-легеневої, гастродуоденоентерологiчної, нефроурологiчної систем.

Додатковi лабораторнi та iнструментальнi дослiдження:

проводять залежно вiд стану основного захворювання, виду проведеного радикального лiкування та наявностi його ускладнень, характеру супутнiх захворювань.

Консультацiї фахiвцiв:

направлення онкологiчного хворого до санаторiю повинно здiйснюватися онкологом та курортологом - фiзiотерапевтом вищої квалiфiкацiї, має бути документально оформлено.

В санаторiї онкологiчного хворого повинен обов'язково консультувати лiкар-психотерапевт, якiй володiє питанням проведення психотерапiї саме онкологiчних хворих.

Консультацiї iнших фахiвцiв проводяться за необхiднiстю.

Санаторно-курортне лікування*

Головнi терапевтичнi ефекти, якi очiкуються: покращення загального та психологiчного стану хворого, зменшення ускладнень проведеної попередньої радикальної протипухлинної терапiї, якостi життя онкологiчного хворого та лiкування поєднаної патологiї внутрiшнiх органiв.

Можливостi курортного лiкування та фiзiотерапiї у онкологiї обумовлено кiлькома вiдомими механiзмами лiкувальної дiї фiзичних чинникiв. До них, у першу чергу, вiдноситься унiверсальна дiя фiзичних факторiв на стан кровообiгу та мiкроциркуляцiю, що являє собою одну з неспецифiчних проявiв дiї будь-якого джерела фiзичної енергiї. Доведена позитивна дiя факторiв на серцево-судинну та бронхолегеневу системи хворих, можливiсть стимуляцiї функцiонального стану ендокринних залоз та нормалiзацiї стану центральної, вегетативної та периферiйної нервової системи, iмунорегулюючої дiї, дiї на стан кровотворної системи; протизапальної, репаративної, знеболюючої та седативної дiї, психотерапевтичного впливу нових та оригiнальних фiзiотерапевтичних методик.

Бажано санаторно-курортне лiкування в зимово-веснянi та осiннi пори року.

Онкологiчним хворим, якi направленi на санаторно-курортне лiкування одразу пiсля проведеного радикального протипухлинного лiкування, рекомендований наступний перелiк лiкувальних фiзичних чинникiв та об'єм санаторно-курортного лiкування:

Дiєта повинна бути iндивiдуально призначена в залежностi вiд стану хворого;

Санаторний режим: I-II;

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика;

Клiматотерапiя: аеротерапiя;

Психотерапiя: iндивiдуальна.

Комплексна санаторно-курортна реабiлiтацiя повинна призначатися на 3 день перебування у санаторно-курортному закладi, використовувати не бiльш 3-х методiв загальної фiзiобальнеотерапiї, не бiльше 2-х методiв в один день з урахуванням призначень медикаментозної терапiї на госпiтальному чи амбулаторному етапах.

Мiнеральнi води. Даної категорiї хворим призначають в разi вiдсутностi пухлин шлунково-кишкового тракту. Вибiр мiнеральної води та її методика залежать вiд морфо-функцiонального стану шлунково-кишкового тракту. Загальний добовий та курсовий об'єм води повинен бути на половину зменшений в порiвняннi з нормами для неонкологiчних хворих.

Бальнеотерапiя. Застосовують iндиферентну температуру води, мiнiмальну тривалiсть процедур та їх комбiнацiй. Показанi методи водолiкування у виглядi рiзних душiв за винятком душа Шарко та пiдводного душа-масажу, загальнi та напiвперлиннi ванни без застосування будь-яких апаратних чи iнших механiчних коливань води.

Доцiльно призначення методiв бальнеолiкування у виглядi напiвванн (для нiг чи ручних) рiзного хiмiчного складу низьких концентрацiй в залежностi вiд стану хворого, в першу чергу - стану судинної та серцево-судинної системи, а саме: природнi морськi та мiнеральнi, сiрководневi, вуглекислi та азотнi, штучнi хлоридно-натрiєвi, хвойнi, кисневi, йодобромнi та трав'янi.

Апаратна фiзiотерапiя. Можливе застосування постiйного струму, iмпульсних струмiв низької частоти, методiв електростимуляцiї, змiнного магнiтного поля низької частоти, ультразвуку на зони, безпосередньо чи рефлекторно-сегментарно не зв'язанi з розташуванням пухлини.

Доцiльне призначення iнгаляцiй рiзних фармакологiчних препаратiв в залежностi вiд потреб хворого: масляних чи трав'яних - пiсля проведених операцiй з застосуванням iнтубацiйного наркозу, пухлин голови та шиї; бронхолiтичних, муколiтичних, ферментних та спазмолiтичних препаратiв - в разi наявностi пухлин бронхо-легеневої системи; iнгаляцiй вазоактивних препаратiв: (бета)-блокаторiв (обзидан) чи антагонiстiв кальцiю (iзоптин) - в разi лiкування пiсляоперацiйного гiпотиреозу у хворих з пухлинами щитоподiбної залози.

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: вiдсутнiсть показникiв психологiчної та соматичної декомпенсацiї, прогресування головного та супутнiх захворювань; полiпшення загального клiнiчного стану та функцiонального стану органiв i систем.

Протипоказання: не направляють на реабiлiтацiю онкологiчних хворих з наявнiстю морфо-функцiональної декомпенсацiї будь-якої системи II-III ступеню. З ЛФЧ протипоказанi: гелiотерапiя та загальнi ультрафiолетовi опромiнення, пелоїдотерапiя, контрастнi, високоiнтенсивнi високочастотнi та ультрависокочастотнi електромагнiтнi коливання.

Онкологiчним хворим, якi радикально вилiкуванi пiсля перенесеного онкологiчного захворювання, рекомендований наступний перелiк лiкувальних фiзичних чинникiв та об'єм санаторно-курортного лiкування:

Дiєта повинна бути iндивiдуально призначена в залежностi вiд стану хворого;

Санаторний режим: II-III;

Руховий режим: ранкова гiгiєнiчна гiмнастика, дозована ходьба, iндивiдуальнi методи лiкувальної фiзкультури.

Клiматотерапiя: аеротерапiя, таласотерапiя.

Психотерапiя - iндивiдуальна.

Мiнеральнi води призначають категорiї хворим з метою покращення стану шлунково-кишкового тракту, нирок, профiлактики порушень ендокринної та iмунної систем, мiнерального обмiну, стану серцево-судинної системи та гемостазу.

Вибiр мiнеральної води та її методика залежать вiд морфо-функцiонального стану шлунково-кишкового тракту.

Бальнеотерапiя. Застосовують iндиферентнi температури води, мiнiмальну тривалiсть процедур та їх комбiнацiй, мiнiмальний тиск течiї води в разi проведення пiдводного душу-масажу. Показаний весь перелiк методiв водолiкування за винятком контрастних методик.

Доцiльно призначення методiв бальнеолiкування рiзного хiмiчного складу води низьких концентрацiй в виглядi загальних чи напiвванн в залежностi вiд стану хворого, в першу чергу - стану судинної та серцево-судинної системи, будь-якого хiмiчного складу, за винятком радонових процедур.

Апаратна фiзiотерапiя. Можливе застосування загального об'єму факторiв. Доцiльно призначення ЛФЧ в малих дозах та на iндиферентнi перенесеної локалiзацiї онкопроцесу зони.

Переважно рекомендовано застосування постiйного струму, електрофорезу, iмпульсних струмiв низької частоти, методiв електростимуляцiї, змiнного магнiтного поля низької частоти, ультразвуку.

Можливе призначення ЛВНI, видимого свiтла, короткохвильового УФО, мiсцевих методiв високочастотної та ультрависокочастотної фiзикотерапiї.

Доцiльне призначення iнгаляцiй рiзних фармакологiчних препаратiв в залежностi вiд потреб хворого: масляних чи трав'яних - пiсля проведених операцiй з застосуванням iнкубацiйного наркозу, пухлин голови та шиї; бронхолiтичних, муколiтичних, ферментних та спазмолiтичних препаратiв - в разi наявностi пухлин бронхо-легеневої системи; iнгаляцiй вазоактивних препаратiв: (бета)-блокаторiв (обзiдан) чи антагонiстiв кальцiю (iзоптин) - в разi лiкування пiсляоперацiйного гiпотиреозу у хворих з пухлинами щитоподiбної залози.

Поряд з цим, рекомендовано застосування iнгаляцiй iзоптину у хворих пiсля променевого лiкування для лiкування та попередження проявiв променевого пульмонiту (Роздильская О.Н., Роздильский С.И., Климчук О.В., 1997 ).

Доцiльно лiкування променевих ушкоджень: шкiри за допомогою методiв електрофорезу дiмексиду, протеолiтичних ферментiв, тренталу (В.С. Улащик, 2004), ультрафонофорезу, магнiтофорезу та аеройонофорезу, серцево-судинної системи - за допомогою постiйного струму, iмпульсних струмiв низької частоти та ультразвуку. Рекомендовано зниження побiчної дiї L-тироксину при лiкуваннi раку щитоподiбної залози за допомогою також iнгаляцiй iзоптину.

Рекомендовано мiсцеве застосування ЛВНI в терапiї ускладнень хiрургiчного втручання (В.С. Улащик, 2004).

Можливе застосування ЕМК КВЧ слабкої iнтенсивностi (10-15 мВт/кв.см) у якостi гемопротекторної та iмуномодулюочої дiї, пiдвищення ефективностi фармакотерапiї (В.С.Улащик, 2004).

Термiн санаторно-курортного лiкування: 18-24 днi.

Показники якостi лiкування: покращення клiнiчного та психологiчного стану, вiдсутнiсть прогресування основного та супутнiх захворювань; нормалiзацiя стану гемостазу, ендокринної та iмунної систем.

Протипоказання: не направляють на реабiлiтацiю онкологiчних хворих з наявнiстю морфо-функцiональної декомпенсацiї будь-якої системи II-III ступеню. З ЛФЧ протипоказанi: гелiотерапiя та ультрафiолетовi опромiнення, пелоїдотерапiя, контрастнi, високоiнтенсивнi високочастотнi та ультрависокочастотнi електромагнiтнi коливання.

__________

Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко

^ Наверх

Дата	2008-02-06
Тип документу	Наказ Протокол
Редакцiя	2015-11-02
Назва	Про затвердження клiнiчних протоколiв санаторно-курортного лiкування в санаторно-курортних закладах (крiм туберкульозного профiлю) для дорослого населення
Номер	56
Введенно в дiю	2015-11-02
Автори	Міністерство охорони здоров'я (МОЗ)

	документiв в базi
	550558

Про документ