Протокол
про Статут Європейського валютного інституту

7 лютого 1992 року

( консолідована версія станом на 1 січня 2005 року )

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ закласти Статут Європейського валютного інституту,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про заснування Європейської Спільноти належить додати такі положення:

Стаття 1
Утворення та назва

1.1. Європейський валютний інститут (ЄВІ) засновано згідно зі статтею 117 цього Договору; йому належить виконувати свої функції та провадити свою діяльність згідно з положеннями цього Договору та цього Статуту.

1.2. Членами ЄВІ належить бути центральним банкам держав-членів (далі "національні центральні банки"). На цілі цього Статуту Люксембурзький валютний інститут (1) належить вважати центральним банком Люксембургу.

_______________

(1) Institut monetaire luxembourgeois (прим. пер.)

1.3. На підставі статті 117 цього Договору належить розпустити Раду керівників та Європейський Фонд Валютної Співпраці (ЄФВС), а також Раду керівників. Усі активи та пасиви ЄФВС автоматично переходять до ЄВІ.

Стаття 2
Цілі

ЄВІ належить сприяти реалізації умов, потрібних для переходу до третього етапу економічного та валютного союзу, зокрема:

- зміцнювати координацію валютних політик, аби забезпечити цінову стабільність;

- здійснювати підготовчу роботу, потрібну, щоб заснувати Європейську систему центральних банків (ЄСЦБ), провадити спільну грошово-кредитну політику та на третьому етапі створити спільну валюту;

- наглядати за розвитком ЕКЮ.

Стаття 3
Загальні принципи

3.1. ЄВІ належить виконувати завдання та функції, що покладають на нього цей Договір та цей Статут, без порушення обов'язків компетентних органів провадити грошово-кредитну політику в межах відповідних держав-членів.

3.2. ЄВІ належить діяти згідно з цілями та принципами, викладеними у статті 2 Статуту ЄСЦБ.

Стаття 4
Головні завдання

4.1. Згідно з частиною другою статті 117, ЄВІ належить:

- зміцнювати співпрацю між національними центральними банками;

- зміцнювати координацію грошово-кредитних політик держав-членів, щоб забезпечити цінову стабільність;

- контролювати функціювання Європейської Валютної Системи (ЄВС);

- провадити консультації з питань, що належать до компетенції національних центральних банків і впливають на стабільність фінансових інституцій та ринків;

- перебрати завдання ЄФВС, зокрема виконувати функції, зазначені у пунктах 6.1, 6.2 та 6.3 статті 6;

- сприяти використанню ЕКЮ та наглядати за її розвитком, зокрема дбати про стабільне функціювання системи розрахунків у ЕКЮ.

ЄВІ належить також:

- провадити регулярні консультації щодо перебігу грошово-кредитних політик та застосування інструментів грошово-кредитної політики;

- консультувати національні органи грошово-кредитної політики перед тим, як вони приймають рішення про перебіг грошово-кредитної політики з огляду на спільні рамки попередньої координації.

4.2. Не пізніше, ніж 31 грудня 1996 року, ЄВІ належить визначити регуляторну, організаційну та логістичну структуру, якої потребуватиме ЄСЦБ, аби виконувати свої завдання на третьому етапі згідно з принципом економіки відкритого ринку з вільною конкуренцією. Цю структуру Раді ЄВІ належить передати до ЄЦБ в день його заснування, щоб останній прийняв рішення.

Згідно з частиною третьою статті 117 цього Договору, ЄВІ належить, зокрема:

- готувати інструменти та процедури, потрібні, щоб провадити єдину грошово-кредитну політику на третьому етапі;

- у разі потреби сприяти гармонізації правил та практик, що визначають збирання, впорядковування та поширювання статистичної інформації в галузях, що належать до сфери його компетенції;

- виробляти приписи щодо операцій, що їх належить здійснювати національним центральним банкам у структурі ЄСЦБ;

- сприяти ефективності транскордонних платежів;

- наглядати за технікою готування банкнот ЕКЮ.

Стаття 5
Дорадчі функції

5.1. Згідно з частиною четвертою статті 117 цього Договору, Рада ЄВІ може формулювати висновки чи рекомендації щодо загальної орієнтації грошово-кредитної та обмінної політики та пов'язаних з цим заходів, запроваджених у кожній державі-членові. ЄВІ може передавати урядам та Раді висновки чи рекомендації щодо політик, які можуть вплинути на внутрішню чи зовнішню грошово-кредитну ситуацію у Спільноті, зокрема на функціювання ЄВС.

5.2. Рада ЄВІ може також виробляти рекомендації органам грошово-кредитної політики держав-членів стосовно провадження їхньої грошово-кредитної політики.

5.3. Згідно з частиною шостою статті 117 цього Договору, ЄВІ належить консультувати Раду стосовно будь-яких пропозицій щодо актів Спільноти у сфері його компетенції.

В межах та за умов, що їх формулює Рада, діючи кваліфікованою більшістю на пропозицію Комісії та після консультації з Європейським Парламентом та ЄВІ, ЄВІ належить консультувати органи влади держав-членів щодо будь-якого проекту правового положення у сфері його компетенції, зокрема з урахуванням пункту 4.2 статті 4.

5.4. Згідно з частиною п'ятою статті 117 цього Договору, ЄВІ може вирішити оприлюднити свої висновки та рекомендації.

Стаття 6
Операційні й технічні функції

6.1. ЄВІ належить:

- забезпечувати мультилатеризацію сальдо, що постає внаслідок інтервенцій національних центральних банків у валюті Спільноти, та мультилатеризацію розрахунків у межах Спільноти;

- керувати надкороткостроковим фінансовим механізмом, обумовленим в Угоді між центральними банками держав-членів Європейської економічної спільноти від 13 березня 1979 року, що закладає операційні процедури Європейської валютної системи (далі - Угода про ЄВС), і короткостроковим механізмом грошово-кредитної підтримки, обумовленим в Угоді між центральними банками держав-членів Європейської економічної спільноти від 9 лютого 1970 року, з урахуванням змін;

- виконувати функції, зазначені у статті 11 Регламенту Ради (ЄЕС (1) N 1969/88 від 24 червня 1988 року, що запроваджує єдиний механізм надавання середньострокової фінансової підтримки платіжних балансів держав-членів.

_______________

(1) ЄЕС - Європейська економічна спільнота.

6.2. ЄВІ може отримувати грошові резерви від національних центральних банків та емітувати ЕКЮ у залік таких активів, щоб виконати Угоду про ЄВС. Ці ЕКЮ ЄВІ та національні центральні банки можуть використовувати як засіб взаємного розрахунку та для трансакцій між останніми та ЄВІ. ЄВІ належить вжити потрібних адміністративних заходів на виконання цього пункту.

6.3. ЄВІ може надавати органам грошово-кредитної політики третіх країн та міжнародним грошово-кредитним інституціям статус "інших володільців" ЕКЮ та встановити умови, за яких інші володільці можуть набувати такі ЕКЮ, володіти та розпоряджатися ними.

6.4. ЄВІ має повноваження володіти та керувати валютними резервами як агент національних центральних банків на їхній запит. Прибутки та збитки, пов'язані з цими резервами, належить відносити на рахунок національного центрального банку, що депонував ці резерви. ЄВІ належить виконувати цю функцію на підставі двосторонніх договорів згідно з правилами, закладеними в рішенні ЄВІ. У цих правилах належить забезпечити, щоб трансакції з цими резервами не шкодили грошово-кредитній та обмінній політиці компетентних органів будь-якої держави-члена й були згідними з цілями ЄВІ та належним функціюванням обмінного механізму ЄВС.

Стаття 7
Інші завдання

7.1. Один раз на рік ЄВІ належить надсилати Раді доповідь про стан готування до третього етапу. Цим доповідям належить містити оцінку поступу на шляху до конвергенції всередині Спільноти та охоплювати, зокрема, адаптацію інструментів грошово-кредитної політики та готування процедур, потрібних, аби провадити єдину грошово-кредитну політику на третьому етапі, а також статутні вимоги, що їх належить виконати національним центральним банкам, щоб стати невідокремними частинами ЄСЦБ.

7.2. Згідно з рішеннями Ради, зазначеними у частині сьомій статті 117 цього Договору, ЄВІ може виконувати інші завдання, пов'язані з готуванням третього етапу.

Стаття 8
Незалежність

Членам Ради ЄВІ, що є представниками своїх інституцій, належить у своїй діяльності діяти згідно зі своїми обов'язками. Здійснюючи повноваження та виконуючи завдання за цим Договором та цим Статутом, Раді ЄВІ не належить звертатися по чи виконувати вказівки будь-яких інституцій чи органів Спільноти чи урядів держав-членів. Інституції та органи Спільноти, а також уряди держав-членів беруть зобов'язання шанувати цей принцип і не прагнути впливати на Раду ЄВІ підчас виконання його завдань.

Стаття 9
Керування

9.1. Згідно з частиною першою статті 117 цього Договору, очолювати та керувати ЄВІ належить Раді ЄВІ.

9.2. До складу Ради ЄВІ входять Голова та керівники національних центральних банків; одному з них належить бути заступником Голови. Якщо один з керівників національних центральних банків не має змоги взяти участь у засіданні, він може призначити іншого представника своєї інституції.

9.3. Голову належить призначати за спільною згодою урядів держав-членів на рівні голів держав чи урядів за рекомендацією, залежно від обставин, Комітету керівників чи Ради ЄВІ після консультацій з Європейським Парламентом та Радою. Голову належить добирати з осіб, що мають визнаний статус та досвід професійної діяльності в грошово-кредитній та банківській сферах. Головою ЄВІ може бути лише громадянин держави-члена. Раді ЄВІ належить призначити заступника Голови. Голову та заступника Голови належить призначати на строк три роки.

9.4. Голові належить виконувати свої обов'язки, працюючи на постійній основі. Йому не належить обіймати будь-яких інших посад, оплачуваних чи ні, хіба що Рада ЄВІ дозволить поодинокий виняток.

9.5. Голові належить:

- готувати засідання Ради ЄВІ та головувати на них;

- без порушення статті 22, здійснювати зовнішнє представництво позицій ЄВІ;

- відповідати за поточне керування ЄВІ.

Підчас відсутності Голови, його обов'язки належить виконувати заступникові Голови.

9.6. Умови працевлаштування Голови, зокрема його заробітна плата, пенсія та інші соціальні пільги, є предметом договору з ЄВІ; їх належить затвердити Раді ЄВІ на пропозицію комітету, до складу якого належить ввійти трьом членам, що їх призначає, залежно від обставин, Комітет керівників чи Рада ЄВІ, та трьом членам, що їх призначає Рада. Голова не має права голосу у справах, зазначених у цьому пункті.

9.7. Якщо Голова вже не задовольняє вимоги, потрібні, щоб виконувати свої обов'язки, чи якщо він вчинив серйозний переступ, його може звільнити Суд за поданням Ради ЄВІ.

9.8. Раді ЄВІ належить ухвалити Правила процедури ЄВІ.

Стаття 10
Засідання Ради ЄВІ та процедури голосування

10.1. Раді ЄВІ належить збиратися щонайменше десять разів на рік. Перебіг засідань Ради ЄВІ є конфіденційним. Рада ЄВІ, діючи одностайно, може вирішити оприлюднити результати свого обговорення.

10.2. Кожен член Ради ЄВІ чи його заступник має один голос.

10.3. Якщо у цьому Статуті не обумовлено інакше, Раді ЄВІ належить діяти простою більшістю її членів.

10.4. Рішення, що їх належить приймати з огляду на пункт 4.2 статті 4, пункт 5.4 статті 5, пункти 6.2 та 6.3 статті 6, потребують одностайності членів Ради ЄВІ.

Ухвалення висновків та рекомендацій на підставі пунктів 5.1 та 5.2 статті 5, ухвалення рішень на підставі пункту 6.4 статті 6, статті 16 та пункту 23.6 статті 23 та ухвалення настанов на підставі пункту 15.3 статті 15 потребують кваліфікованої більшості у дві третини членів Ради ЄВІ.

Стаття 11
Міжінституційна співпраця та вимоги щодо звітності

11.1. Голова Ради та член Комісії можуть брати участь у засіданнях Ради ЄВІ без права голосу.

11.2. Голову ЄВІ належить запрошувати до участі в засіданнях Ради, коли вона обговорює питання, пов'язані з цілями й завданнями ЄВІ.

11.3. До дати, що її буде визначено у Правилах процедури, ЄВІ належить готувати річну доповідь про свою діяльність, а також про грошово-кредитне та фінансове становище у Спільноті. Річну доповідь, разом з річним балансом ЄВІ, належить надсилати Європейському Парламентові, Раді та Комісії, а також Європейській Раді.

Голову ЄВІ, на запит Європейського Парламенту чи з його ініціативи, можуть заслухати компетентні комітети Європейського Парламенту.

11.4. Доповіді, що їх оприлюднює ЄВІ, належить безплатно надавати зацікавленим сторонам.

Стаття 12
Номінація валюти

Операції ЄВІ належить виражати в ЕКЮ.

Стаття 13
Місце розташування

До кінця 1992 року урядам держав-членів належить за спільною згодою на рівні голів держав чи урядів ухвалити рішення про місце розташування ЄВІ.

Стаття 14
Право- та дієздатність

ЄВІ, що згідно з частиною першою статті 117 цього Договору володіє правосуб'єктністю, у кожній державі-членові користується найширшою право- та дієздатністю, що надає законодавство цієї держави юридичним особам; він може, зокрема, набувати рухоме чи нерухоме майно та розпоряджатися ним, а також бути стороною в судовому процесі.

Стаття 15
Правові акти

15.1. Виконуючи свої завдання і за умов, закладених у цьому Статуті, ЄВІ належить:

- видавати висновки;

- виробляти рекомендації;

- ухвалювати настанови та приймати рішення, які належить адресувати національним центральним банкам.

15.2. Рекомендації та висновки ЄВІ не є обов'язковими.

15.3. Рада ЄВІ може ухвалювати настанови, що закладають методи впроваджування умов, що їх потребує ЄСЦБ, аби виконувати свої функції на третьому етапі. Настанови ЄВІ не є обов'язковими; їх належить подавати ЄЦБ, щоб останній приймав рішення.

15.4. Без порушення статті 3.1, всі положення кожного рішення ЄВІ є обов'язковими для тих, кому його адресовано. Статті 253 та 254 цього Договору належить застосовувати до цих рішень.

Стаття 16
Фінансові ресурси

16.1. ЄВІ належить надати його власні ресурси. Обсяг ресурсів ЄВІ належить визначити Раді ЄВІ з метою забезпечити прибуток, що його вважають потрібним, щоб покривати адміністративні видатки, що постають внаслідок виконання завдань та функцій ЄВІ.

16.2. Ресурси ЄВІ, визначені згідно з пунктом 16.1 статті 16, належить надати із внесків національних центральних банків за ключем, зазначеним у пункті 29.1 статті 29 Статуту ЄСЦБ, і оплатити під час створення ЄВІ. З цією метою статистичні дані, що їх належить використовувати, аби визначити ключа, має надати Комісія згідно з правилами, що їх належить ухвалити Раді, діючи кваліфікованою більшістю на пропозицію Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, Комітетом керівників та комітетом, зазначеним у статті 114 цього Договору.

16.3. Раді ЄВІ належить визначити форму сплати внесків.

Стаття 17
Річна звітність та аудит

17.1. Фінансовий рік ЄВІ належить починати від першого дня січня та закінчувати в останній день грудня.

17.2. Раді ЄВІ належить ухвалювати річний бюджет на початку кожного фінансового року.

17.3. Річний фінансовий звіт належить складати згідно з принципами, що їх встановлює Рада ЄВІ. Річний фінансовий звіт належить схвалити Раді ЄВІ; після цього його належить оприлюднити.

17.4. Річний фінансовий звіт підлягає аудитові незалежних зовнішніх аудиторів, що їхні кандидатури належить схвалити Раді ЄВІ. Аудитори мають усі повноваження перевіряти всі книги та рахунки ЄВІ та отримувати повну інформацію про його трансакції.

Положення статті 248 цього Договору належить застосовувати лише до перевірки операційної ефективності керування ЄВІ.

17.5. Будь-який надлишок коштів ЄВІ належить передавати у такому порядку:

(a) суму, що її має визначити Рада ЄВІ, належить передати до загального резервного фонду ЄВІ;

(b) будь-який надлишок, який залишився, належить розподілити між національними центральними банками згідно з ключем, зазначеним у пункті 16.2 статті 16.

17.6. У разі, якщо ЄВІ зазнає втрат, дефіцит належить скомпенсувати із загального резервного фонду ЄВІ. Будь-який залишок дефіциту належить покрити національним центральним банкам згідно з ключем, зазначеним у пункті 16.2 статті 16.

Стаття 18
Персонал

18.1. Раді ЄВІ належить закласти умови працевлаштування персоналу ЄВІ.

18.2. Суд має юрисдикцію щодо будь-яких спорів між ЄВІ та його службовцями в межах і за умов, закладених в умовах працевлаштування.

Стаття 19
Судовий контроль та споріднені питання

19.1. Дії чи недіяльність ЄВІ підлягають переглядові чи тлумаченню Суду у випадках і за умов, закладених у цьому Договорі. ЄВІ має право порушувати провадження у випадках і за умов, закладених у цьому Договорі.

19.2. Спори між ЄЦБ з одного боку та його кредиторами, дебіторами чи будь-якою іншою особою - з іншого боку, належить розв'язувати компетентним національним судам, крім випадків, коли юрисдикцію надано Судові.

19.3. ЄВІ підлягає режимові відповідальності, обумовленому в статті 288 цього Договору.

19.4. Суд має юрисдикцію виносити рішення стосовно будь-якого арбітражного застереження, що міститься в договорі, що його уклав ЄВІ чи укладено від імені ЄВІ незалежно від того, публічне чи приватне право регулює цей контракт.

19.5. Рішення ЄВІ подати позов до Суду належить приймати Раді ЄВІ.

Стаття 20
Професійна таємниця

20.1. Від членів Ради ЄВІ та персоналу ЄВІ належить вимагати навіть по завершенні виконання посадових обов'язків не розголошувати інформацію, що підпадає під зобов'язання зберігати професійну таємницю.

20.2. До осіб, які мають доступ до даних, що підпадають під законодавство Спільноти про збереження таємниці, належить застосовувати законодавство Спільноти.

Стаття 21 (*)
Привілеї та імунітети

_______________

(*) Статтю змінено Амстердамським договором.

ЄВІ має на території держав-членів привілеї та імунітети, потрібні, щоб виконувати свої завдання за умов, закладених у Протоколі про імунітети та привілеї Європейських спільнот.

Стаття 22
Підписанти

ЄВІ належить приймати юридичні зобов'язання перед третіми сторонами через Голову чи двох членів Правління, а також через підписи двох службовців ЄВІ, що їх Голова належним чином уповноважив ставити підписи від імені ЄВІ.

Стаття 23
Ліквідація ЄВІ

23.1. Згідно зі статтею 123 цього Договору, ЄВІ належить ліквідувати після створення ЄЦБ. Всі активи та пасиви ЄВІ автоматично переходять до ЄЦБ. Останньому належить ліквідувати ЄВІ згідно з положеннями цієї статті. Ліквідацію належить завершити до початку третього етапу.

23.2. Механізм створення ЕКЮ на підставі золота та доларів США, обумовлений у статті 17 Угоди про ЄВС, належить зупинити в перший день третього етапу згідно зі статтею 20 згаданої Угоди.

23.3. Усі вимоги та зобов'язання, що постають із надкороткострокових фінансових механізмів та короткострокових механізмів грошово-кредитної підтримки згідно з угодами, зазначеними у пункті 6.1 статті 6, належить врегулювати до першого дня третього етапу.

23.4. Решту активів ЄВІ належить відчужити, а всі зобов'язання ЄВІ, що залишаться, належить залагодити.

23.5. Прибуток від ліквідації, отриманий згідно з пунктом 23.4 статті 23, належить розподілити між національними центральними банками за ключем, зазначеним у пункті 16.2 статті 16.

23.6. Рада ЄВІ може вжити заходів, потрібних, щоб застосовувати пункти 23.4 та 23.5 статті 23.

23.7. Після створення ЄЦБ, Голові ЄВІ належить скласти повноваження.

Конституційні акти Європейського Союзу.
Частина I/ Упорядник Г.Друзенко,
за загальною редакцією Т.Качки.-К.:Видавництво
"Юстініан", 2005 р.-512с.