Протокол
про роль національних парламентів у
Європейському Союзі

2 жовтня 1997 року

( консолідована версія станом на 1 січня 2005 року )

ПРЕДСТАВНИКИ УРЯДІВ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ,

ПАМ'ЯТАЮЧИ, що контроль національних парламентів над своїми урядами стосовно діяльності Союзу є справою властивої конституційної організації та практики кожної держави-члена,

ПРАГНУЧИ, проте, заохотити дальше залучення національних парламентів до діяльності Європейського Союзу та посилити їх можливості висловлювати свої погляди з питань, що є предметом їхнього особливого інтересу,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про Європейський Союз та до договорів про заснування Європейських спільнот належить додати такі положення:

I. Інформування парламентів держав-членів

1. Всі консультаційні документи Комісії (зелені й білі книги та повідомлення) належить одразу надсилати парламентам держав-членів.

2. Пропозиції Комісії щодо законодавства, що їх визначає Рада згідно з частиною третьою статті 207 Договору про заснування Європейської Спільноти, належить вчасно оприлюднювати, аби уряд кожної держави-члена міг гарантувати, що його національний парламент отримає їх належним чином.

3. Від дати, коли Комісія надсилає усіма мовами Європейському Парламентові та Раді законодавчу пропозицію чи пропозицію щодо заходу, що його належить ухвалювати згідно з Розділом VI Договору про Європейський Союз, до дати їхнього внесення до порядку денного Ради з метою прийняти рішення про ухвалення акта чи спільної позиції згідно зі статтею 251 чи статтею 252 Договору про заснування Європейської Спільноти, має минути шість місяців, крім нагальних випадків, причини яких належить викласти у акті чи у спільній позиції.

II. Конференція комітетів з європейських справ

4. Конференція комітетів з європейських справ (далі - КоКЄС), що її створено 16 - 17 листопада 1989 року в Парижі, може робити будь-які звернення, до яких вважає за доцільне привернути увагу інституцій Європейського Союзу, зокрема на підставі проектів правових текстів, які представники держав-членів можуть за спільною згодою вирішити їм надіслати з огляду на характер їхнього предмету.

5. КоКЄС може перевіряти будь-які законодавчі пропозиції чи ініціативи, пов'язані з запровадженням простору свободи, безпеки й справедливості, що можуть прямо стосуватися прав та свобод окремих осіб. Європейський Парламент, Раду та Комісію належить інформувати про будь-яке звернення КоКЄС згідно з цим пунктом.

6. КоКЄС може спрямувати до Європейського Парламенту, Ради та Комісії будь-яке звернення, яке вважає за доцільне, стосовно законодавчої діяльності Союзу, особливо щодо застосування принципу субсидіарності, простору свободи, безпеки та справедливості, а також з питань, пов'язаних із засадничими правами.

7. Звернення КоКЄС жодним чином не зобов'язують національні парламенти і не визначають наперед їхні позиції.

Конституційні акти Європейського Союзу.
Частина I/ Упорядник Г.Друзенко,
за загальною редакцією Т.Качки.-К. :Видавництво
"Юстініан", 2005 р.-512с.