Оцінка розміру збитків від нестач та лишків

Якщо виявлена нестача у результаті інвентаризації, то постає питання про оцінку та відшкодування винною особою збитків. Розмір збитків від нестач, знищення (псування ) визначають відповідно до законодавства. Сьогодні такими документами є Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР і Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116 (далі - Порядок № 116).

Як проводять оцінку збитків від нестач

Згідно з п. 2 Порядку № 116 розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей визначають двома способами:

- проводять незалежну оцінки відповідно до національних стандартів оцінки;

- оцінюють їх за Методикою оцінки майна, затвердженою постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891 (далі - Методика № 1891), якщо визначається розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді.

Розмір збитків за Методикою № 1891 визначають таким чином:

- проводять незалежну оцінку з дотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III (далі - Закон № 2658), на що вказують п.п. 104 і 106 Методики № 1891. Незалежну оцінку проводять на основі укладеного договору між суб'єктом оціночної діяльності і установою-замовником, а результатом проведення оцінки є звіт оцінки збитків;

- застосовують стандартизовану оцінку, яку відповідно до п. 110 Методики № 1891 здійснюють самостійно держоргани приватизації (органи, уповноважені управляти держмайном), установи (за дорученням суб'єкта управління) з використанням стандартної методології, у результаті якої отримують акт оцінки збитків.

Коли проводять стандартизовану оцінку

Стандартизовану оцінку проводять за наявності таких умов:

- відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухобліку;

- неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);

- завдання майнової шкоди внаслідок неправомірності дій з грошовими коштами.

Спеціалісти Фонду держмайна вважають: якщо не виконується тільки одна з двох перших умов, то бажано проводити незалежну оцінку збитків від нестачі майна. Але установа самостійно вирішує, яку саме оцінку збитків проводити: незалежну чи стандартизовану.

Зверніть увагу! Оцінку має бути проведено на дату добровільного відшкодування винною особою суми збитків чи на дату звернення з позовом до суду (п. 105 Методики № 1891, ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України).

Передача повноважень зі стандартизованої оцінки

Слід зазначити, що повноваження з проведення стандартизованої оцінки можуть бути передані від суб'єктів управління майном (державного органу чи органу місцевого самоврядування) бюджетній установі.

Якщо такі повноваження передані бюджетній установі, то діють так:

Крок 1. Комісія з оцінки, створена в установі, складає акт оцінки збитків за формою, наведеною у додатку 20 до Методики № 1891. Оцінку розміру збитків від нестачі знаходять як добуток балансової залишкової вартості майна на останню звітну дату балансу та коефіцієнту. Зазначений коефіцієнт обчислюють, перемноживши індекси цін виробників промислової продукції за галузями промисловості (визначені Держстатом: http://www.ukrstat.gov.ua/) за період з дати останнього балансу до дати оцінки збитків.

Якщо ж залишкова вартість об'єкта нульова, то коефіцієнт застосовують до 50% первісної вартості такого майна;

Крок 2. Рецензент (оцінювач, який має не менше двох років досвід діяльності з оцінки майна) рецензує акт оцінки майна й надає висновок.

Крок 3. Акт оцінки збитків (за наявності позитивного висновку рецензента) затверджує орган, уповноважений управляти майном (орган державної влади, орган місцевого самоврядування) або за його дорученням керівник установи чи уповноважена ним особа (останній абзац п. 110 Методики № 1891).

Щодо оцінки комунального майна, то органи місцевого самоврядування можуть передати такі повноваження держорганам приватизації або оцінку й рецензування може проводити оцінювач, який працює в органі місцевого самоврядування й має не менш двох років досвіду практичної діяльності з оцінки майна.

Хто може бути рецензентом звіту (акту) оцінки збитків

Рецензування акта оцінки збитків є обов'язковим - якщо така оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Якщо рецензування акта оцінки майна проводить оцінювач, який працює в органі держвлади й це входить до його посадових обов'язків, то воно безоплатне, а у всіх інших випадках - платне (ст. 13 Закону № 2658).

Фонд держмайна рекомендував привести посадові інструкції працівників регіональних відділень та представництв Фонду, до функціональних обов'язків яких входять питання рецензування та стандартизована оцінка, у відповідність з вимогами ст. 13 Закону № 2658 (лист від 12.04.2011 р. № 10-36-5098). Порядок рецензування звітів про оцінку майна визначає Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затверджене наказом ФМДУ від 31.10.2011 р. № 1585/1.

Саме затверджений звіт (акт) оцінки збитків і є первинним документом, який визначає розмір збитків від нестачі, що підлягає відшкодуванню винною особою. А ось ревізори Держфінінспекції не мають права в актах ревізії' самостійно визначати розмір збитків від виявлених нестач, оскільки в них немає повноважень з оцінки майна (див. лист Держфінінспекції від 11.01.2012 р. № 02-18/39).

Отже, процедура оцінки збитків від нестач не така вже й проста.

Оцінка виявлених лишків

У цьому випадку виникає питання: хто і як має оцінювати матеріальні цінності, виявлені в надлишку під час інвентаризації. Тут все залежатиме від виду матцінностей, які підлягають оцінці.

Основні засоби. Для цілей бухгалтерського обліку проводиться незалежна оцінка основних засобів, виявлених у надлишку, відповідно до вимог Закону № 2658. На обов'язковість проведення незалежної оцінки об'єктів основних засобів вказує абзац сьомий ст. 7 Закону № 2658. Разом з тим п. 1.5 р. III Положення № 879 говорить про те, що оцінка лишків основних засобів здійснюється за залишковою вартістю.

Інші необоротні матеріальні активи - їх оцінку з метою оприбуткування, як правило, проводить комісія бюджетної установи з оцінки майна, а акт оцінки затверджує керівник установи.

Запаси, виявлені у надлишку, під час інвентаризації оприбутковують за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого використання, якщо їх установа планує використовувати (абз. 5 п. 24 розд. II Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб'єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11).