Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 17 червня 2015 р. N 402
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 896 від 31 жовтня 2018 р.)

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється
ступінь ризику від провадження господарської діяльності,
яка підлягає державному ветеринарно-санітарному
контролю та нагляду, і визначається періодичність
проведення планових заходів державного нагляду (контролю)
Державною ветеринарною та фітосанітарною службою

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, згідно з додатком.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 848 "Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 73, ст. 2453).

Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2015 р. N 402

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності, яка підлягає державному
ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, і
визначається періодичність проведення планових
заходів державного нагляду (контролю) Державною
ветеринарною та фітосанітарною службою

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, є:

можливість виникнення біологічних, хімічних, фізичних ризиків, пов’язаних з вирощуванням (виробництвом) продукції, а також розведенням, утриманням, обігом, торгівлею, зберіганням, утилізацією об’єктів санітарних заходів;

наявність фактів порушення суб’єктами господарювання законодавства, якщо це створює загрозу поширення інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень тварин.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:

1) провадять діяльність з:

розведення, вирощування, утримання та/або обігу сільськогосподарських та диких тварин, птиці, риби та інших гідробіонтів (на територіях, де запроваджено карантинні обмеження або карантин у місцях виникнення і розповсюдження заразних хвороб тварин);

забою тварин, виробництва та/або обігу об’єктів санітарних заходів, загальний обсяг виробництва та обігу яких за календарний рік, що передує плановому, становить 1000 кілограмів та більше;

2) є операторами агропродовольчих ринків;

3) протягом двох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення вимог законодавства та не виконали припис органу державного нагляду (контролю), рішення суду щодо усунення порушень законодавства;

4) використовують сировину тваринного походження, яка походить з територій та господарств, де запроваджено карантинні обмеження або карантин тварин.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:

1) провадять діяльність з:

розведення, вирощування, утримання та/або обігу сільськогосподарських тварин, птиці, риби та інших гідробіонтів, загальний обсяг введення в обіг яких за календарний рік, що передує плановому, становить більше двох оформлених партій;

виробництва, зберігання кормів, кормових добавок, преміксів, загальний обсяг виробництва (використання та/або зберігання) яких за календарний рік, що передує плановому, становить більше трьох оформлених партій;

переробки продуктів бджільництва, продуктів тваринного походження для промислового використання;

виробництва та/або обігу кормів тваринного походження, відходів тваринного походження;

вирощування, утримання та/або обігу домашніх, диких, екзотичних, зоопаркових, циркових тварин, хутрових звірів;

2) протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення вимог законодавства та строків виконання приписів органу державного нагляду (контролю), рішення судів щодо усунення порушень законодавства;

3) використовують відходи тваринного походження.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що провадять господарську діяльність з розведення, вирощування, утримання непродуктивних тварин, оптової, роздрібної торгівлі харчовими продуктами, інші суб’єкти господарювання, які не відносяться до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенями ризику.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

7. У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх трьох років, не виявлено фактів порушення вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів, наступна планова перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через установлений для відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.

8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.