Документ втратив чиннiсть!

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ
17.01.2015 N 13

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державної фіскальної служби України
N 354 від 22.04.2016)

Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань
з податку на прибуток підприємств та
податку на додану вартість у разі
застосування податкового компромісу

Відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з метою забезпечення належної організації роботи підрозділів Державної фіскальної служби України щодо застосування податкового компромісу наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу (далі - Методичні рекомендації) (додаються).

2. Керівникам структурних підрозділів ДФС України, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників забезпечити:

2.1. однаковий підхід, зазначений у Методичних рекомендаціях, при здійсненні заходів адміністрування під час застосування податкового компромісу;

2.2. проведення роботи із платниками податків щодо дотримання вимог Податкового кодексу України під час застосування податкового компромісу.

3. Департаментам оподаткування юридичних осіб (Лапшин Ю.В.) спільно з Департаментами доходів і зборів з фізичних осіб (Ревчук О.Р.), податкового та митного аудиту (Рубан Н.І.), правової роботи (Міняйло С.О.) та Координаційно-моніторинговому департаменту (Мокляк М.В.) у десятиденний термін надати до Департаменту розвитку IT заявку на внесення змін до АІС "Податковий блок" з метою забезпечення реалізації цих Методичних рекомендацій.

4. Департаменту розвитку IT (Дзюбатий А.Б.) внести зміни до ІС "Податковий блок" підсистеми у терміни, визначені в узгодженій заявці.

5. Координаційно-моніторинговому департаменту (Мокляк М.В.) забезпечити внесення наказу до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України, відповідно до наказу ДФС України від 07.10.2014 N 168.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова І.О. Білоус

Затверджено
Наказ ДФС України
17.01.2015 N 13

Методичні рекомендації
щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань
з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість
у разі застосування податкового компромісу

1. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу (далі - Методичні рекомендації) визначають порядок дій контролюючих органів при виконанні положень підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

1.2. Терміни у цих Методичних рекомендаціях вживаються у значенні, визначеному Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

1.3. Методичні рекомендації не встановлюють нових норм права, а носять виключно рекомендаційний та роз'яснювальний характер щодо єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу.

2. Розуміння окремих положень

2.1. Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування).

Під заниженням податкових зобов'язань для цілей застосування Методичних рекомендацій слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов'язань.

Під строками давності згідно із статтею 102 Кодексу розуміється визначення грошових зобов'язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Під юридичною відповідальністю розуміється фінансова, кримінальна та адміністративна відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, передбаченому Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, якщо такі податкові зобов'язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

2.2. Процедура податкового компромісу поширюється на:

1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (пункт 1 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

4) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

5) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

2.3. Податкові зобов'язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов'язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

2.4. Під досягненням компромісу розуміється сплата платником податків до бюджету сум податкових зобов'язань з ПДВ та/або податку на прибуток.

Досягнення компромісу виключає необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо він не був складений, а також дає підстави суду для звільнення від адміністративної відповідальності.

2.5. Після досягнення податкового компромісу податкові зобов'язання, щодо яких проводилась вказана процедура, не підлягають оскарженню платником податків та їх розмір не може бути ним змінений в інших податкових періодах.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або ПДВ у розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

2.6. У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах за вказаними податками контролюючими органами не проводяться (пункт 9 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

3. Процедура досягнення податкового компромісу

3.1. Для початку застосування процедури застосування податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом N 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку:

у випадках, визначених у абзацах 1 та 2 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій, - уточнюючі розрахунки з ПДВ та/або податку на прибуток підприємств за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та заяву, в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (далі - Заява про компроміс);

у випадках, визначених у абзацах 3, 4 та 5 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій, - заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов'язань неузгоджені відповідно до норм Кодексу (далі - Заява про компроміс по ППР).

3.2. Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

3.3. При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з ПДВ та/або витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відображених в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:

поданий у порядку, встановленому статтею 50 Кодексу, після 1 квітня 2014 року;

уточнює показники податкових декларацій за звітні періоди, що передували 1 квітня 2014 року;

за результатами подання таких розрахунків зміна обсягу розрахунків з бюджетом за звітні періоди не відповідає сумам завищених витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або завищеного податкового кредиту з ПДВ (зокрема, але не виключно, сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, у яких проведено заміну суб'єкта господарювання, стосовно якого є відомості (податкова інформація), що він не виконує (не може виконати) свій податковий обов'язок щодо сплати податків і зборів, передбачених Кодексом, та/або має ознаки фіктивності тощо).

Уточнення платником податків податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом не впливає на розмір податкових зобов'язань його контрагентів.

Крім того, за результатами застосування податкового компромісу у платника податків не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання.

3.4. Форма уточнюючих розрахунків, зазначених у пунктах 3.1, 3.3, затверджується Міністерством фінансів України. При цьому в обов'язковому порядку до уточнюючого розрахунку подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників за деклараціями.

Загальні правила, встановлені статтею 50 Кодексу, не застосовуються, оскільки податковий компроміс у цьому випадку має свої особливості.

До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс.

Заява про компроміс подається платником податків у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (у тому числі проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток до бюджету. Зокрема, по кожній господарській операції, щодо якої здійснюється уточнення, необхідно вказати:

назву (П. І. Б.), код ЄДРПОУ суб'єкта господарювання (реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)), по операціях (взаємовідносинах) з яким було віднесено суми до складу податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

дату, номер, вид, термін дії договору, на виконання якого здійснювались господарські операції, предмет договору, обсяг здійснених господарських операцій за договором, зміни до договору, що стосуються вказаних операцій (за наявності);

податковий (звітний) період, у якому було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що стало наслідком заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету, та податковий (звітний) період, у якому було допущено заниження податкових зобов'язань;

зміст господарської операції (номенклатура постачання, обсяг, вид, інформація щодо проведених розрахунків);

суму завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та суму заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету;

дату, номер податкової накладної, на підставі якої було віднесено відповідні суми до податкового кредиту, відомості та/або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг та їх отримання.

3.5. Контролюючий орган протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс, приймає рішення про необхідність або відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.

Рішення приймається керівником контролюючого органу на підставі колегіального розгляду структурними підрозділами (оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, податкового та митного аудиту, правової роботи, погашення заборгованостей, координаційно-моніторингові, власної безпеки, слідчими підрозділами фінансових розслідувань, оперативними підрозділами) уточнюючого розрахунку, Заяви про компроміс та рекомендацій для прийняття рішення про доцільність проведення документальної позапланової перевірки, що оформлюється відповідним протоколом.

Перед засіданням комісії (колегіальним розглядом) вказані підрозділи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від платника податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс формують щодо нього всю наявну інформацію, яка необхідна для прийняття рішення, зокрема:

- про повноту відображення господарських операцій, за якими подані уточнюючі розрахунки, порівняно з наявними даними інформаційних систем контролюючого органу;

- про можливі порушення вимог податкового законодавства, що підтверджено відповідною належною та допустимою доказовою базою, у податковому (звітному) періоді, за який подано уточнюючий розрахунок та Заяву про компроміс;

- щодо проведення та результатів перевірок платника податків з податку на прибуток та ПДВ за період (періоди), щодо яких платником податків подано уточнюючий розрахунок та Заяву про компроміс;

- наявність кримінальних проваджень та судових справ тощо.

При цьому слід врахувати, що подання платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу (п. 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

3.6. За результатами колегіального розгляду протокол з висновками щодо необхідності або відсутності необхідності проведення документальної позапланової перевірки підрозділ оподаткування юридичних осіб або підрозділ доходів і зборів з фізичних осіб, у разі подання уточнюючого розрахунку приватним підприємцем (самозайнятою особою), надає на підпис керівнику проект відповідного рішення та, у разі його підписання, направляє чи вручає один його примірник платнику податків (його представнику).

3.7. Відповідно до пункту 5 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу день отримання платником податків рішення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки є днем узгодження податкового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

У разі якщо керівником контролюючого органу прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки платника податків - юридичної особи, у той же день копія такого рішення разом з копіями матеріалів, на підставі яких воно прийняте, передається підрозділом оподаткування юридичних осіб до підрозділу податкового аудиту.

3.8. Документальна позапланова перевірка проводиться відповідно до норм пункту 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Нормами вказаного підрозділу не обмежено право контролюючого органу щодо порядку проведення документальних перевірок у цьому випадку. Документальна перевірка залежно від обставин може бути виїзна або невиїзна та проводиться за процедурою, встановленою Кодексом.

Разом з тим, при визначенні термінів проведення перевірки слід врахувати передбачену пунктом 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу загальну тривалість процедури досягнення податкового компромісу (не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку).

При цьому керівнику контролюючого органу необхідно забезпечити дотримання вимог Кодексу щодо особливостей організації, умов допуску та порядку проведення такої перевірки.

Зазначена документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суми завищення податкового кредиту з ПДВ, в межах податкових (звітних) періодів та суб'єктів господарювання, по господарських операціях (взаємовідносинах) з якими платником податків подано уточнюючі розрахунки (пункт 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Якщо за наслідками документальної позапланової перевірки не встановлено порушень, складається довідка. Направлення/вручення довідки платнику податків здійснюється у порядку, встановленому статтями 42 та 58 Кодексу.

У разі якщо за наслідками перевірки встановлено порушення, складається акт перевірки та у терміни, визначені п. 86.8 ст. 86 Кодексу, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (за наявності), приймається податкове повідомлення-рішення на всю суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій). При цьому до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" забезпечується внесення відповідної інформації щодо проведення перевірки в межах процедури досягнення податкового компромісу.

3.9. Платник податків сплачує суму податкового зобов'язання, визначеного у порядку, передбаченому пунктом 3.8 цих Методичних рекомендацій, у податковому повідомленні-рішенні у розмірі 5 відсотків від суми податку. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною, у тому числі штраф та пеня.

Якщо платник податків розпочав процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта документальної позапланової перевірки, складеного відповідно до пункту 3 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, то податковий компроміс не застосовується. У такому разі сплаті у встановлений Кодексом строк підлягає вся сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні. У разі наявності правових підстав складається протокол про адміністративне правопорушення та може розглядатись питання передачі відповідних матеріалів до слідчих підрозділів фінансових розслідувань для прийняття рішення згідно з вимогами КПК України.

3.10. При поданні платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс після завершення документальної перевірки, яка не пов'язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, та складення акта за результатами такої перевірки (або під час складання акта) до прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючий орган у порядку, передбаченому пунктом 3.5 цих Методичних рекомендацій, приймає рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому у разі досягнення податкового компромісу (сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань у порядку, визначеному підрозділом 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу) до настання встановленого ст. 86 Кодексу терміну прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, не пов'язаної із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, податкові повідомлення-рішення за такою перевіркою приймаються тільки щодо грошових зобов'язань, які не пов'язані з донарахуванням податку на прибуток та ПДВ за уточненими платником податків у межах досягнутого податкового компромісу господарськими операціями.

У разі якщо до настання встановленого ст. 86 Кодексу терміну прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, не пов'язаної із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, податковий компроміс не досягнуто (відсутня сплата платником податків узгоджених податкових зобов'язань у порядку, визначеному підрозділом 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу) податкові повідомлення-рішення за такою перевіркою приймаються на всю суму грошових зобов'язань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

3.11. При поданні платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс під час проведення документальної перевірки, яка не пов'язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, контролюючий орган у порядку, передбаченому пунктом 3.5 цих Методичних рекомендацій, приймає рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки.

При прийнятті рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту 3 підрозділу 9-2 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу у такому випадку враховуються (за можливості) попередні висновки документальної перевірки, яка триває та не пов'язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки в межах досягнення процедури досягнення податкового компромісу сума податкових зобов'язань за результатами перевірки, яка триває, визначається у такому випадку без урахування сум податкових зобов'язань, щодо яких було досягнуто податковий компроміс за поданими уточнюючими розрахунками.

3.12. Заява про компроміс по ППР для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов'язань (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу) у випадках, визначених у абзацах 3, 4 та 5 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій, подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі.

У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

У такому випадку днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.

При отриманні контролюючим органом за основним місцем податкового обліку платника податків Заяви про компроміс по ППР такий орган розглядає таку заяву, а також необхідні матеріали на предмет їх відповідності умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом.

Зокрема, доцільно перевірити:

дотримання платником податку, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, передбаченого пунктом 12 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу терміну для подання Заяви про компроміс по ППР контролюючому органу;

відсутність станом на дату подання Заяви про компроміс по ППР факту узгодження сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, щодо яких подано заяву про намір досягнення податкового компромісу, у встановленому Кодексом порядку;

наявність факту визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), щодо яких платником податків подано Заяву про компроміс по ППР, у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або завищенням податкового кредиту з ПДВ.

Досягнення податкового компромісу здійснюється за Заявою про компроміс по ППР лише у разі відповідності заяви та податкового зобов'язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, та сплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, у встановлені Кодексом терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.

Рішення щодо погодження/непогодження застосування податкового компромісу приймається керівником контролюючого органу на підставі колегіального розгляду структурними підрозділами (податкового та митного аудиту (або іншого структурного підрозділу, який надіслав (вручив) податкове повідомлення-рішення платнику податків), оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, правової роботи, погашення заборгованостей, координаційно-моніторингового, власної безпеки, слідчими підрозділами фінансових розслідувань, оперативними підрозділами), що оформлюється відповідним протоколом.

Перед засіданням комісії (колегіальним розглядом) вказані вище підрозділи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від платника податків Заяви про компроміс по ППР формують наявну щодо нього інформацію, яка використовується при прийнятті зазначеного вище рішення.

Проект протоколу за результатами колегіального розгляду та проект рішення готується структурним підрозділом, який надіслав (вручив) податкове повідомлення-рішення платнику податків.

До проекту рішення додається розрахунок сум податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких може бути застосований податковий компроміс з розбивкою по податкових повідомленнях-рішеннях, податках (з окремим визначенням сум податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій), періодах, а також з виділенням сум, що підлягають сплаті для досягнення податкового компромісу (5 відсотків) та погашенню.

Рішення щодо погодження/непогодження застосування процедури податкового компромісу приймається у довільній формі. При цьому в обов'язковому порядку в ньому зазначається:

дата прийняття рішення;

дата, номер Заяви про компроміс по ППР;

дата, номер податкового повідомлення-рішення, загальна сума грошових зобов'язань по повідомленню-рішенню;

відомості щодо оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному/судовому порядку;

наявність кримінального провадження;

норми законодавства, що є підставою для прийняття цього рішення;

загальна сума податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, щодо яких може бути застосований податковий компроміс (відповідно до розрахунку);

загальна сума податкових зобов'язань, що підлягає сплаті платником податків для досягнення податкового компромісу (5 відсотків).

У разі встановлення фактів щодо невідповідності Заяви про компроміс по ППР та податкового зобов'язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, приймається рішення довільної форми щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу.

Таке рішення підписується керівником контролюючого органу та надсилається платнику податків у порядку, визначеному п. 3.5 цих Методичних рекомендацій.

У разі прийняття контролюючим органом рішення щодо погодження застосування податкового компромісу та сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов'язання інша частина 95 відсотків, а також штрафи та пеня вважаються погашеними.

У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2.3 Методичних рекомендацій, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

3.13. У разі подання Заяви про компроміс по ППР під час процедури адміністративного оскарження платник податків одночасно з поданням такої Заяви до органу за основним місцем обліку повідомляє про таку заяву і контролюючий орган, до якого він подав скаргу у порядку, визначеному статтею 56 Кодексу.

Досягнення податкового компромісу на стадії адміністративного оскарження є підставою для залишення скарги без розгляду (в цілому чи в частині) на підставі пункту 56.11 статті 56 Кодексу.

3.14. У разі подання Заяви про компроміс по ППР під час процедури судового оскарження до моменту набрання законної сили рішенням суду (винесення рішення судом апеляційної інстанції незалежно від факту оскарження до Вищого адміністративного суду України) після досягнення податкового компромісу відповідний орган ДФС подає до суду першої або апеляційної інстанції, який розглядає справу, вмотивоване письмове клопотання із дотриманням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв’язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

Відповідно до пункту 11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

3.15. Рішення щодо погодження застосування процедури податкового компромісу за Заявою про компроміс по ППР не пізніше наступного робочого дня передається структурним підрозділом, що його готував, до координаційно-моніторингового підрозділу для забезпечення контролю за повнотою і своєчасністю сплати сум податкових зобов'язань за результатами процедури податкового компромісу та надання інформації щодо сплачених (несплачених у встановлений термін) до бюджету сум податків заінтересованим підрозділам для вжиття дій, передбачених законодавством, внесення відповідної інформації до баз даних контролюючих органів, вирішення питання щодо кримінальної та адміністративної відповідальності тощо.

3.16. Державні податкові інспекції за кожним фактом звернення платника податків (відповідний уточнюючий розрахунок та Заява про компроміс, Заява про компроміс по ППР; клопотання про примирення сторін на умовах податкового компромісу тощо) у день такого звернення про намір застосування податкового компромісу повідомляють координаційно-моніторинговий підрозділ та підрозділ правової роботи Головних управлінь Державної фіскальної служби України.

Головні управління Державної фіскальної служби України, у свою чергу, невідкладно (не пізніше наступного дня за днем звернення платника податків про намір застосування податкового компромісу до контролюючого органу) повідомляють Координаційно-моніторинговий департамент та Департаменти правової роботи ДФС України.

Рішення, передбачені цими Методичними рекомендаціями, за якими досягається податковий компроміс, приймаються керівником контролюючого органу не раніше ніж через 3 робочих дні після надіслання повідомлення відповідно до пункту 3.16 цих Методичних рекомендацій.

3.17. Головні управління Державної фіскальної служби України щомісяця до 30 числа надають до Координаційно-моніторингового департаменту Державної фіскальної служби України звіти про реалізацію положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ у разі застосування податкового компромісу" у порядку, встановленому цим підрозділом.

4. Порядок заповнення уточнюючих розрахунків

4.1. До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, та Заявою про компроміс (відповідно пункту 3.4 цих Методичних рекомендацій) тощо.

4.2. Щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку з податку на прибуток підприємств.

До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам податку на прибуток, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, у заголовній частині форм уточнюючих податкових декларацій (розрахунків, звітів) з цього податку слід під словом "Уточнююча" ("Уточнюючий") доповнити словами "Податковий компроміс" та зліва від них проставити відмітку, наприклад, "X". Така відмітка означатиме, що уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подана з метою застосування податкового компромісу.

Для звітності, що подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, місце для такої відмітки буде передбачено форматами електронних документів звітності, що розробляються відповідно до формату (стандарту) електронного документа звітності суб'єктів господарювання, затвердженого наказом Міндоходів від 29.11.2013 р. N 729, зареєстрованим у Мін'юсті 06.02.2014 р. за N 243/25020.

Уточнення податкового зобов'язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу необхідно здійснювати виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту), а не у складі звітної (звітної нової) декларації.

При цьому у разі, якщо заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток пов'язане із зміною показників витрат, які відображаються у додатках до декларацій (розрахунків, звіту), окрема уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подається платниками податку разом з такими додатками.

Крім того, надавати у складі уточнюючої податкової декларації (розрахунку, звіту) в електронній формі перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, необхідно, використовуючи рядки електронної форми для зазначення доповнень до Податкової декларації, заповнення та подання яких передбачено пунктом 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу.

При застосуванні податкового компромісу п'ять відсотків від суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток має відображатися платниками податку в уточнюючій податковій декларації (розрахунку, звіті) у таких рядках таблиці "Самостійне виправлення помилок":

24 - податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. N 872, зареєстрованим у Мін'юсті 20.01.2014 р. за N 103/24880;

19 - податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженої наказом Міндоходів від 16.12.2013 р. N 810, зареєстрованим у Мін'юсті 04.02.2014 р. за N 212/24989;

25 - податкової декларації з податку на прибуток банку, затвердженої наказом Міндоходів від 06.02.2014 р. N 121, зареєстрованим у Мін'юсті 14.02.2014 р. за N 296/25073;

24 - податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. N 84, зареєстрованим у Мін'юсті 12.02.2014 р. за N 284/25061;

19 - податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. N 85, зареєстрованим у Мін'юсті 11.02.2014 р. за N 276/25053;

13 - розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2013 р. N 39, зареєстрованим у Мін'юсті 05.02.2013 р. за N 215/22747;

16 - розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 р. N 610, зареєстрованим у Мін'юсті 18.07.2013 р. за N 1205/23737;

17 - розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 р. N 610, зареєстрованим у Мін'юсті 18.07.2013 р. за N 1205/23737.

4.3. Щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку з ПДВ.

До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за N 1267/26044 (далі - уточнюючий розрахунок з ПДВ).

При цьому з метою віднесення уточнюючого розрахунку з ПДВ до такого, що поданий для застосування податкового компромісу, у його заголовній частині у графі 2, призначеній для відмітки про подання уточнюючого розрахунку як окремого документа, проставляється помітка "ПК". Аналогічна помітка проставляється і в крайній правій графі рядка 0110 "Загальна".

З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.

Оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу (пункт 1 підрозділу 9-2 розділу XX Кодексу), подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.

При складанні уточнюючого розрахунку з ПДВ з метою застосування податкового компромісу слід враховувати, що пунктом 1 підрозділу 9-2 розділу XX Кодексу встановлено, що платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, в яких визначає суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

Оскільки причиною завищення податкового кредиту могло бути як неповне декларування податкових зобов'язань з ПДВ, так і надмірне декларування податкового кредиту, в уточнюючих розрахунках з ПДВ з метою застосування податкового компромісу платник податку повинен правильно та об'єктивно відобразити всі операції відповідно до первинних документів та податкових накладних, які були здійснені, але не були задекларовані, або були задекларовані без наявності відповідних підтверджуючих документів. У результаті проведеного уточнення має бути збільшення податкових зобов'язань з ПДВ (позитивне значення графи 6 рядка 9 розділу I уточнюючого розрахунку з ПДВ) та/або зменшення податкового кредиту з ПДВ (від'ємне значення графи 6 рядка 17 розділу II уточнюючого розрахунку з ПДВ) та збільшення сум податку до сплати в бюджет (рядки 18 та 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ) порівняно з попередньо поданою податковою звітністю за відповідні періоди.

При цьому в графі 6 рядка 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ зазначається не вся сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ, а лише 5 відсотків такої суми ((графа 4 уточнюючого розрахунку з ПДВ - графа 5 уточнюючого розрахунку з ПДВ) x 5 відсотків).

У разі уточнення показників декларації, які потребують подання окремих додатків до декларації, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається платниками податку разом з такими додатками.

Показники уточнюючих розрахунків з ПДВ з метою застосування податкового компромісу не переносяться до податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому такі розрахунки подані, а відображаються в особових рахунках платника податків.

Директор Департаменту правової роботи С. О. Міняйло