ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ
17.11.2014 N 318

Про затвердження Порядку організації роботи, функцій
та завдань структурних підрозділів органів Державної
казначейської служби України з питань ведення
обліку та складання звітності

Відповідно до Бюджетного кодексу України, частини другої статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2013 року N 885, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2013 року за N 1915/24447, та з метою організації ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в органах Державної казначейської служби України наказую:

1. Затвердити Порядок організації роботи, функції та завдання структурних підрозділів органів Державної казначейської служби України з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (далі - Порядок), що додається.

2. Керівникам самостійних структурних підрозділів Державної казначейської служби України, начальникам головних управлінь Державної казначейської служби України забезпечити організацію роботи з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів відповідно до затвердженого Порядку.

3. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства, затверджене наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної казначейської служби України Грицун Т.Г. та начальників головних управлінь Державної казначейської служби України.

Голова Т.Я. Слюз

Затверджено
Наказ Державної
казначейської служби України
17.11.2014 N 318

Порядок
організації роботи, функції та завдання структурних підрозділів
органів Державної казначейської служби України з питань
ведення бухгалтерського обліку та складання звітності

Загальні положення

1) Цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини, функції та завдання структурних підрозділів Державної казначейської служби України (далі - Казначейство України) та його територіальних органів з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2013 року N 885, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2013 року за N 1915/24447, та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

2) У цьому Порядку застосовуються терміни, визначені Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в Україні.

3) В органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) ведуться бухгалтерський та управлінський обліки, які ґрунтуються на єдиній методологічній та інформаційній базі.

Бухгалтерський облік про виконання державного та місцевих бюджетів в органах Казначейства ведеться із застосуванням програмного забезпечення, за допомогою якого в автоматизованому режимі здійснюються накопичення, обробка, систематизація та передача інформації користувачам.

Облікова політика

4) Облікова політика органів Казначейства базується на основних принципах бухгалтерського обліку, визначених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, яких повинні дотримуватися органи Казначейства при веденні бухгалтерського обліку та складанні звітності.

5) На підставі принципу послідовності облікова політика передбачає постійне застосування обраної облікової політики. Облікова політика може змінюватися тільки, якщо зміна:

вимагається нормативно-правовими актами, що регулюють питання ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в Україні;

приводить до того, що звіти надають більш доступну та прозору інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на стан виконання бюджетів, результати виконання бюджетів або рух грошових потоків.

Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у звітності про виконання бюджетів.

Не вважається зміною в обліковій політиці:

нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;

нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.

Нова облікова політика застосовується до подій та операцій з часу їх виникнення.

Основні функції та повноваження структурних підрозділів
з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності

6) У Казначействі України та його територіальних органах для ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, а також інших операцій, які здійснюються через рахунки, відкриті в Казначействі України і органах Казначейства та не пов'язані з операціями про виконання бюджетів, створюються структурні підрозділи з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Керівник структурного підрозділу з питань ведення бухгалтерського обліку є головним бухгалтером.

Працівникам структурних підрозділів з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності надається право відповідальних виконавців, яким доручається особисто підписувати документи за визначеною групою операцій.

Бухгалтерські операції можуть виконувати працівники інших структурних підрозділів органу Казначейства, якщо це передбачено їх функціональними (посадовими) обов'язками.

Бухгалтерські операції оформлюються у вигляді бухгалтерських проведень. Одна бухгалтерська операція може бути відображена у бухгалтерському обліку однією або декількома бухгалтерськими проведеннями. Бухгалтерська операція має дату, назву та інші параметри.

7) Для обмеження ризиків при виконанні бухгалтерських операцій необхідно враховувати:

а) розподіл обов'язків та повноважень щодо здійснюваних операцій:

визначення переліку бухгалтерських та управлінських операцій;

список осіб, уповноважених на підписання документів;

делегування повноважень;

б) виконання операцій:

бухгалтерська обробка;

технічна обробка;

в) контроль операцій:

контроль повноважень;

контроль технічної та бухгалтерської обробки даних (до використання коду доступу до обробки даних та після виявлення помилки).

8) Головний бухгалтер у своїй роботі керується цим Порядком та нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетний процес, ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.

9) Головний бухгалтер здійснює організаційні заходи щодо впровадження та реалізації в структурних підрозділах органу Казначейства визначеної облікової політики.

10) Головний бухгалтер забезпечує:

дотримання єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

організацію контролю за відображенням у бухгалтерському обліку всіх операцій про виконання бюджетів та інших клієнтів, які здійснюються органом Казначейства;

складання і подання для консолідації у встановлені строки фінансової та бюджетної звітності про виконання бюджетів.

11) Головний бухгалтер підписує фінансову та бюджетну звітність про виконання бюджетів.

Консолідовану фінансову та бюджетну звітність підписують керівник (заступник керівника) органу Казначейства та керівник відповідного структурного підрозділу органу Казначейства.

12) Головний бухгалтер має право вимагати від структурних підрозділів органу Казначейства та підвідомчих органів забезпечення організації бухгалтерського обліку і контролю, дотримання встановленого порядку оформлення, подання до обліку первинних документів і здійснення операцій з коштами бюджетів та інших клієнтів, надання пояснень щодо операцій, які викликають сумнів, а також має право вживати заходів для виправлення помилок у разі виявлення порушень.

На головного бухгалтера не можуть покладатися обов'язки щодо безпосереднього виконання бухгалтерських операцій.

13) Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх операцій про виконання бюджетів та інших клієнтів органами Казначейства у первинних документах, синтетичному обліку, регістрах бухгалтерського обліку та збереження протягом установленого строку оброблених документів, регістрів бухгалтерського обліку та звітності несе керівник органу Казначейства відповідно до законодавства.

14) Керівники органів Казначейства створюють необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів та інших клієнтів, забезпечують неухильне виконання всіма структурними підрозділами вимог щодо дотримання порядку оформлення та обліку первинних документів.

Порядок формування та зберігання
первинних облікових документів,
регістрів бухгалтерського обліку і звітності

15) Підставою для відображення у бухгалтерському обліку бухгалтерських операцій в органах Казначейства є первинні облікові документи, які фіксують факти здійснення операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних облікових документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні облікові документи - це документи, створені в органах Казначейства у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують операції про виконання державного та місцевих бюджетів. До таких документів відносяться меморіальні ордери, платіжні доручення та інші (далі - первинні документи).

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

16) Первинні документи, складені як у паперовій, так і в електронній формі, для надання їм юридичної сили повинні мати такі обов'язкові реквізити, які перевіряє відповідальний виконавець до введення їх в систему:

назву документа (форми);

номер та дату складання документа;

назву установи (організації, підприємства), від імені якої складений документ;

зміст операції (підставу для її здійснення) та одиницю її виміру;

суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами, за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативними актами;

номери рахунків;

назву банку (отримувача та платника);

посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення з розшифровкою підписів (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, та інші.

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку.

17) Первинний документ підписується уповноваженими особами особисто, а підписи можуть бути скріплені печаткою. ЕЦП накладається відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис".

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

18) Операції органів Казначейства, які здійснюються без участі документів клієнтів, оформляються органом Казначейства згідно з вимогами цього Порядку та інших законодавчих та нормативно-правових актів.

19) Орган Казначейства приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, в межах операційного часу, визначеного органом Казначейства, з урахуванням регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України.

Кошти списуються з рахунку клієнта тільки на підставі першого примірника меморіального документа. При застосуванні електронного документообігу оригіналом меморіального документа є електронний документ, створений за допомогою засобів криптографічного захисту інформації (далі - КЗІ), з використанням ЕЦП.

20) Усі первинні документи за поточний день підлягають підрахунку з отриманням підсумків, які звіряються з даними щоденного оборотно-сальдового балансу.

21) Головний бухгалтер вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку.

22) Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також за неправильне відображення операцій в регістрах бухгалтерського обліку несуть особи, які склали і підписали ці документи (регістри).

Відповідальність за взяття до обліку первинних документів, які суперечать законодавству, несуть особи, які їх ініціювали та підписали.

23) Інформація, що міститься у прийнятих до обліку документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях та/або в електронній формі.

24) Ведення синтетичного обліку забезпечується за допомогою рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів (далі - План рахунків).

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп та рахунків IV порядку Плану рахунків і забезпечує отримання інформації про операції, які виконуються органом Казначейства і відображаються у звітності.

У синтетичному обліку всі операції відображаються в грошовій одиниці України.

25) Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку. У разі виявлення розбіжностей між даними аналітичного обліку та відповідними даними синтетичного обліку відповідальними працівниками структурних підрозділів з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності з'ясовуються їх причини та вживаються заходи щодо їх усунення.

26) В аналітичному обліку операції в іноземній валюті ведуться в подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому еквіваленті іноземної валюти, за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України до іноземних валют на дату операції.

27) Органи Казначейства ведуть такі обов'язкові регістри бухгалтерського обліку: щоденний оборотно-сальдовий баланс (додаток 1) та оборотно-сальдову відомість за аналітичними рахунками (додаток 2).

28) Щоденний оборотно-сальдовий баланс формується та роздруковується на паперових носіях щоденно, перевіряється відповідальним виконавцем і підписується керівником (заступником керівника) і головним бухгалтером (заступником головного бухгалтера) органу Казначейства.

У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні та вхідні залишки за дебетом та кредитом за кожним рахунком з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Правильність складання щоденного оборотно-сальдового балансу та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за дебетом та кредитом. Наявність такої рівності є обов'язковою умовою початку нового операційного дня в органі Казначейства.

В оборотно-сальдовій відомості відображаються обороти за дебетом і кредитом та вихідний залишок за звітний період за кожним аналітичним рахунком.

29) Звірка відповідності даних аналітичного обліку із даними синтетичного обліку проводиться відповідальними виконавцями шляхом перевірки даних рахунків оборотно-сальдової відомості даним відповідних рахунків щоденного оборотно-сальдового балансу. Звірка здійснюється не рідше одного разу на місяць.

При відсутності розбіжностей між даними оборотно-сальдової відомості та даними щоденного оборотно-сальдового балансу оборотно-сальдова відомість підписується відповідальним виконавцем та головним бухгалтером (заступником головного бухгалтера).

30) Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси, підлягають обов'язковій передачі до архіву.

Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, до передачі їх до архіву повинні зберігатися в самостійному структурному підрозділі з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.

Строк зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності в архіві органу Казначейства визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Правила надання виписок з рахунків клієнтів

31) Виписки з рахунків клієнтів, які обслуговуються в органі Казначейства, є підтвердженням виконаних за день операцій. Порядок надання клієнтам виписок із їх рахунків обумовлюється в договорах на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

При застосуванні електронного документообігу виписки з рахунків клієнтів надаються відповідальним виконавцем органу Казначейства клієнтам в електронному вигляді, шляхом направлення засобами телекомунікаційного зв'язку із застосуванням засобів КЗІ та ЕЦП.

32) Інформація за рахунком (рахунками) клієнта (щодо операцій, стану рахунка, дати відкриття/закриття, його реквізитів тощо) надається тільки власникам, уповноваженим особам. Без згоди клієнта довідки третім особам з питань інформації за рахунком (рахунками) можуть бути надані лише у випадках, передбачених законодавством.

Станом на 1 січня органи Казначейства надають клієнтам виписки за всіма рахунками, в тому числі за рахунками, на яких залишки відсутні.

33) Дублікат виписки із рахунку видається клієнту тільки з письмового дозволу керівника органу Казначейства чи його заступника у порядку, визначеному законодавством. Дублікат виписки складається порядком дублювання (зняттям копії виписки із рахунку відповідного клієнта в електронній мережі), який засвідчується відповідальним виконавцем та головним бухгалтером (його заступником) і печаткою органу Казначейства, з відміткою зверху (Дублікат виписки за "___" ____________ 20__ р.). При видачі дубліката виписки на документі, поданому клієнтом, здійснюється надпис про його видачу, який скріпляється підписом головного бухгалтера (його заступника). Документи на видачу дублікатів виписок підшиваються і зберігаються окремо.

Порядок виправлення помилкових записів
у бухгалтерському обліку

34) Порядок виправлення помилкових записів у бухгалтерському обліку залежить від часу виявлення їх у регістрах бухгалтерського обліку.

Помилкові записи, виявлені після відображення операцій в щоденному оборотно-сальдовому балансі, виправляються зворотними записами за рахунками, за якими зроблені неправильні записи (методом зворотного сторно) та проведенням за відповідними рахунками правильних записів.

Для здійснення виправних проведень оформляється бухгалтерська довідка, в якій зазначається: характер допущеної помилки (операція, яка повинна бути виправлена); кореспонденція рахунків, за якими здійснено помилкові записи; сума, на яку зроблено помилкові записи; кореспонденція рахунків, за якими необхідно здійснити правильні записи; сума, на яку необхідно здійснити правильні записи, та, у разі необхідності, інша додаткова інформація.

Бухгалтерська довідка підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером (заступником головного бухгалтера).

35) Помилкові записи за внутрішньоказначейськими операціями виправляються шляхом формування меморіальних ордерів, які друкуються у двох примірниках. Один примірник меморіального ордера підшивається в папку документів операційного дня, другий примірник використовується для внутрішнього контролю та підшивається в папку виправних меморіальних ордерів.

У полі "Призначення платежу" виправного меморіального ордера вказуються реквізити документа (дата та номер документа), за яким зроблений невірний запис, та зазначається інформація щодо виправного проведення. Виправний меморіальний ордер підписується відповідальним виконавцем, який його сформував, та керівником (заступником керівника) структурного підрозділу, якому відповідальний виконавець підпорядковується.

Про виправлення помилкових записів у регістрах бухгалтерського обліку самостійний структурний підрозділ органу Казначейства, яким проведено виправлення, повідомляє службовою запискою головного бухгалтера (заступника головного бухгалтера).

Порядок відображення у бухгалтерському обліку
операцій після дати звітності (балансу)

36) Органи Казначейства мають право відображати у бухгалтерському обліку операції після дати звітності (балансу), що належать до звітного періоду, але з певних причин не були відображені в бухгалтерському обліку на дату звітності (балансу).

37) Відображення у бухгалтерському обліку операцій після дати звітності (балансу) здійснюється шляхом проведення зворотних записів (методом зворотного сторно) та/або шляхом проведення додаткових записів за відповідними рахунками бухгалтерського обліку,

Зазначені проведення здійснюються після закінчення звітного періоду між датою звітності (балансу) та датою її затвердження (підписання) з метою складання достовірної звітності про виконання бюджетів.

У бухгалтерському обліку операції після дати звітності (балансу) відображаються датою проведення, а у звітності про виконання бюджетів відображаються в попередньому звітному періоді.

Операції після дати звітності (балансу), які здійснюються протягом бюджетного періоду за звітний місяць (квартал), в бухгалтерському обліку відображаються органом Казначейства поточною датою (датою фактичного здійснення проведення, тобто поточним операційним днем) та включаються у звітність про виконання бюджетів - за звітний період (місяць, квартал).

Операції після дати звітності (балансу), які здійснюються за звітний рік, в бухгалтерському обліку відображаються органом Казначейства останнім операційним днем звітного року, визначеним Регламентом роботи органів Казначейства по завершенню бюджетного періоду та початку нового бюджетного періоду, і включаються у звітність про виконання бюджетів за звітний рік.

38) Органи Казначейства відображають у бухгалтерському обліку операції після дати звітності (балансу) за звітний місяць (квартал) не пізніше дати подання органом Казначейства місячної (квартальної) звітності, якщо інше не передбачено законодавством.

Операції після дати звітності (балансу) за звітний рік після завершення бюджетного періоду органи Казначейства відображають у бухгалтерському обліку після завершення бюджетного періоду у термін, визначений Міністерством фінансів України, з таким розрахунком, щоб забезпечити їх включення у звітність про виконання бюджетів за відповідний звітний період.

39) Операції після дати звітності (балансу) здійснюються органами Казначейства за окремими рахунками Плану рахунків з метою відображення:

змін, внесених до планових показників (на підставі довідок про внесення змін до розпису (помісячного розпису), кошторису, плану асигнувань та плану використання бюджетних коштів, отриманих від Міністерства фінансів України, фінансових органів, розпорядників та одержувачів коштів бюджетів);

змін до бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів по завершенню звітного періоду;

операцій за борговими зобов'язаннями держави в іноземній та національній валютах (на підставі документів Міністерства фінансів України та Національного банку України);

операцій про виконання бюджетів, проведених в іноземній валюті через рахунки Казначейства України та органів Казначейства, відкриті в установах банків (на підставі виписки банку);

операцій, проведених розпорядниками бюджетних коштів в іноземній валюті (на підставі Довідки про операції в іноземній валюті);

операцій із визначення результату виконання державного бюджету;

відображення інших операцій про виконання бюджетів.

40) Для відображення у бухгалтерському обліку операцій після дати звітності (балансу) відповідальний виконавець структурного підрозділу органу Казначейства на підставі відповідних документів (розпоряджень, довідок, реєстрів тощо), формує меморіальний ордер.

Підписується меморіальний ордер відповідальним виконавцем, який його сформував, та керівником (заступником керівника) структурного підрозділу Казначейства України (органу Казначейства), якому відповідальний виконавець підпорядковується. При формуванні меморіальних ордерів за операціями після дати звітності (балансу), в полі "Призначення платежу" меморіального ордера обов'язково зазначається зміст операції, причина проведення та період, за який здійснюється зазначена операція.

41) Структурні підрозділи органів Казначейства України, які проводили операції після дати звітності (балансу), щоденно роздруковують реєстр меморіальних ордерів за попередній операційний день. Реєстр меморіальних ордерів передається структурному підрозділу з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності для перевірки правильності та повноти відображення проведених операцій з даними регістрів бухгалтерського обліку.

42) У виписках з рахунків, за якими здійснювались операції після дати звітності (балансу), окремою групою (відокремлено) після проведень поточного операційного дня наводяться дані про операції після дати звітності (балансу) із зазначенням ознаки, яка дає змогу ідентифікувати зазначену операцію за відповідний звітний період.

43) По закінченню терміну відображення операцій після дати звітності (балансу) органом Казначейства України формується сальдовий баланс рахунків з урахуванням всіх проведених операцій, які відносяться до даного звітного періоду.

44) Звітність про виконання державного та місцевих бюджетів за звітний період формується з урахуванням операцій, здійснених після дати звітності (балансу).

45) Органи Казначейства забезпечують організацію контролю за правильністю відображення у бухгалтерському обліку операцій після дати звітності (балансу).

Надання права підпису

46) Право підпису меморіальних документів за операціями про виконання бюджетів та інших клієнтів, які формуються структурними підрозділами органів Казначейства, надається працівникам згідно з розпорядчим документом керівника органу Казначейства. Право підпису (без обмеження сумою операції) на меморіальних документах, які підлягають додатковому контролю, мають керівник, головний бухгалтер та їх заступники або уповноважені ними посадові особи.

Посадові особи органу Казначейства, які без відповідних повноважень підписали меморіальний документ, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Надання прав контрольного підпису посадовій особі не виключає можливості виконання нею (крім головного бухгалтера) функцій відповідального виконавця по визначеному колу операцій. У такому випадку ним контролюються документи за операціями, які виконуються іншими працівниками. На одну посадову особу органу Казначейства не може бути покладено виконання функції щодо проведення операції, починаючи з її ініціювання до відображення в бухгалтерському обліку.

47) Для перевірки достовірності підписів посадових осіб органу Казначейства на меморіальних документах, що приймаються до виконання, відповідальні працівники повинні мати зразки їх підписів.

48) При надходженні до структурного підрозділу з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності первинних документів на здійснення операцій про виконання бюджетів зазначені документи перевіряються відповідальним працівником на правильність їх оформлення та наявність усіх обов'язкових реквізитів, необхідних для здійснення операції.

Після перевірки первинний документ надається відповідному працівнику для проведення операції.

Інвентаризація активів та зобов'язань бюджетів

49) Складанню річного звіту про виконання бюджетів має передувати обов'язкова інвентаризація рахунків, відкритих в Казначействі України та його територіальних органах, активів, зобов'язань та результатів виконання бюджетів, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка.

Відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника органу Казначейства. Об'єкти і строки проведення інвентаризації визначаються керівником органу Казначейства, крім тих випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, а також не раніше 1 листопада звітного року перед складанням річної звітності.

50) Для проведення інвентаризаційної роботи згідно з розпорядчим документом керівника органу Казначейства створюються інвентаризаційні комісії.

51) За результатами інвентаризації органи Казначейства вживають заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей.

52) У бухгалтерському обліку відображення інвентаризаційних різниць здійснюється після затвердження керівником Казначейства України пропозицій інвентаризаційної комісії в тому місяці, в якому вона була закінчена, але не пізніше звіту за грудень.

Звітність

53) Зведення, складання та подання звітності про виконання бюджетів здійснюється Казначейством України та його територіальними органами.

Зведені звіти складаються шляхом послідовного об'єднання відповідних показників звітів.

У процесі консолідації звітності інформація про внутрішні розрахунки між органами Казначейства, що міститься на балансових рахунках, виключається. Суми міжбюджетних трансфертів, які передаються з державного бюджету місцевим бюджетам або між місцевими бюджетами, відображаються у звітності відповідного бюджету, але не підлягають консолідації при складанні звіту про виконання Зведеного бюджету України.

Контроль за достовірністю звітності має поєднувати в собі логічний та арифметичний контролі, а також звірку з іншими формами звітності.

54) Оперативна звітність - це звітність про виконання бюджетів, яка може бути сформована, у разі потреби, до термінів подання звітності про виконання бюджетів, визначених Бюджетним кодексом України.

Оперативна звітність не може використовуватися для визначення результатів виконання бюджетів.

Заступник начальника Управління методології з обслуговування
бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності Л.І. Литвиненко

Додаток 1
до Порядку організації роботи, функцій та завдань
структурних підрозділів органів Державної
казначейської служби України з питань
ведення бухгалтерського обліку
та складання звітності

Щоденний оборотно-сальдовий баланс

за _____________ 20__ р.
____________________________________________
(назва органу Державної казначейської служби України)

Одиниця виміру: грн. коп. та сота частка од. валют

__________

Примітка:

заповнюється згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку про виконання державного та місцевих бюджетів

Додаток 2
до Порядку організації роботи, функцій та завдань
структурних підрозділів органів Державної
казначейської служби України з питань
ведення бухгалтерського обліку
та складання звітності

Оборотно-сальдова відомість
за аналітичними рахунками

за ____________ 20__ року