МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
13.10.2014 N 1067

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 жовтня 2014 р. за N 1375/26152

Про затвердження Інструкції з організації фізичної
підготовки в Національній гвардії України

Відповідно до статей 10 та 15 Закону України "Про Національну гвардію України", статей 6 та 30 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", з метою вдосконалення системи організації фізичної підготовки і спортивно-масової роботи в Національній гвардії України та встановлення критеріїв професійної придатності військовослужбовців з фізичної підготовки наказую:

1. Затвердити Інструкцію з організації фізичної підготовки в Національній гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Міністр А.Б. Аваков

Затверджено
Наказ Міністерства внутрішніх
справ України
13.10.2014 N 1067

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 жовтня 2014 р. за N 1375/26152

Інструкція
з організації фізичної підготовки в Національній гвардії України

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає комплекс заходів щодо організації та проведення фізичної підготовки з військовослужбовцями Головного управління Національної гвардії України, оперативно-територіальних об’єднань, з’єднань, військових частин, підрозділів, вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ), навчальних військових частин (центрів), баз, установ та закладів Національної гвардії України (далі - військові частини).

2. Фізична підготовка є основним предметом бойової і спеціальної підготовки військовослужбовців в Національній гвардії України та має забезпечувати необхідний рівень їх фізичної готовності до виконання завдань за призначенням.

3. Фізична підготовка проводиться з урахуванням особливостей службово-бойової діяльності військових частин Національної гвардії України і має спеціальну спрямованість.

4. Основними завданнями фізичної підготовки військовослужбовців є:

1) підвищення всебічної фізичної підготовленості шляхом розвитку та вдосконалення фізичних якостей;

2) формування професійно-прикладних навичок з пересування по пересіченій місцевості, подолання перешкод, рукопашного бою, військово-прикладного плавання та метання гранат;

3) забезпечення високої професійної працездатності;

4) підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторів службово-бойової діяльності і навколишнього середовища;

5) виховання психологічної стійкості, упевненості у своїх силах, цілеспрямованості, сміливості і рішучості, ініціативи і винахідливості, витримки і самовладання;

6) формування готовності військовослужбовців до дій в екстремальних умовах;

7) удосконалення бойової злагодженості підрозділів;

8) зміцнення здоров’я, загартування, гармонійний фізичний і духовний розвиток та ведення здорового способу життя.

5. Зміст фізичної підготовки становлять фізичні вправи, спеціальні знання й організаторсько-методичні навички та вміння.

6. Фізичні вправи виконуються з урахуванням вікових особливостей, з обов’язковим дотриманням заходів безпеки, гігієнічних умов та активним використанням оздоровчих сил природи.

7. Спеціальними знаннями з фізичної підготовки військовослужбовці оволодівають на теоретичних, семінарських, показових та інструкторсько-методичних заняттях відповідно до навчальних планів (програм).

8. Організаторсько-методичними навичками та вміннями військовослужбовці оволодівають під час методичних і показових занять, що проводяться перед початком кожного періоду навчання або за рішенням командира (начальника).

9. Військовослужбовці займаються фізичною підготовкою в складі підрозділів (навчальних груп) або самостійно за рішенням відповідних командирів (начальників) за спеціально розробленими навчальними програмами, методичними рекомендаціями та посібниками. З військовослужбовцями, що займаються самостійно, начальник служби фізичної підготовки і спорту та начальник медичної служби проводять інструктажі щодо змісту і методики занять.

10. Кожен військовослужбовець відповідає за рівень своєї фізичної підготовленості, зобов’язаний систематично займатися фізичними вправами і бути постійно фізично готовим до виконання обов’язків військової служби.

11. Дані про рівень фізичної підготовленості військовослужбовців відображаються в службових характеристиках і атестаціях.

ІІ. Управління фізичною підготовкою

1. З метою організації та методичного керівництва фізичною підготовкою у військових частинах (ВНЗ) передбачені штатні посади начальника служби (начальника кафедри, старшого викладача, викладача) фізичної підготовки і спорту та інструктора з фізичної підготовки і спорту. Посади фахівців фізичної підготовки і спорту комплектуються військовослужбовцями, які мають спеціальну освіту у сфері фізичної культури та спорту, спортивну кваліфікацію, а в разі їх відсутності - з числа найбільш підготовлених військовослужбовців. Призначення на посади зазначених осіб та їх звільнення здійснюються за погодженням з начальником служби фізичної підготовки і спорту Головного управління Національної гвардії України.

2. Загальне керівництво фізичною підготовкою в Національній гвардії України покладається на заступника командувача Національної гвардії України.

3. Керівництво фізичною підготовкою здійснюється командирами (начальниками) всіх рівнів.

4. Кожен командир (начальник) забезпечує:

1) створення умов для організації навчально-тренувального процесу та можливість використання всіх форм і засобів фізичної підготовки;

2) організацію занять з фізичної підготовки, спрямованих на взаємозв’язок з вимогами службово-бойової діяльності військовослужбовців;

3) раціональний розподіл фізичного навантаження протягом дня і тижня;

4) високу теоретичну, методичну і практичну підготовленість військовослужбовців, що проводять заняття з фізичної підготовки;

5) готовність навчально-матеріальної бази для занять за всіма розділами фізичної підготовки;

6) дотримання норм і правил безпеки, попередження травматизму під час занять з фізичної підготовки та спортивних заходів;

7) виховання в особового складу високої мотивації до занять з фізичної підготовки і спорту.

5. З метою визначення завдань виконавцям і якісного підбиття підсумків з фізичної підготовки, спортивно-масової роботи та фізкультурно-оздоровчої діяльності у військовій частині (ВНЗ) і підрозділах проводяться службові наради з відповідними посадовими особами та збори спортивного активу і всього особового складу.

6. Організація фізичної підготовки включає планування, підготовку керівників, контроль і облік.

Питання фізичної підготовки і спортивно-масової роботи відображаються в планах бойової та спеціальної підготовки і виховної роботи військової частини (ВНЗ) на рік (навчальний період), у наказах з бойової та спеціальної підготовки, по стройовій частині, а також письмових розпорядженнях командира військової частини (начальника ВНЗ).

В обов’язковому порядку видаються накази про:

організацію фізичної підготовки і спортивно-масової роботи у військовій частині (ВНЗ) на рік;

організацію у військовій частині (ВНЗ) змагань, пов’язаних з використанням зброї, військової техніки або вибуттям особового складу з місць постійної дислокації;

організацію занять і змагань з плавання;

підсумки спортивних та військово-спортивних змагань;

підсумки проведення навчально-методичних зборів з фахівцями фізичної підготовки і спорту, спортивними організаторами підрозділів, тренерами і суддями з видів спорту;

підсумки фізичної підготовки і спортивно-масової роботи у військовій частині (ВНЗ) за навчальний рік (період навчання);

призначення спортивного комітету, суддів і тренерів з видів спорту у військовій частині (ВНЗ) на рік.

7. Планування фізичної підготовки здійснюють: у військовій частині - начальник штабу (за участю заступника командира військової частини та начальника служби фізичної підготовки і спорту); у батальйоні - начальник штабу батальйону (за участю заступника командира батальйону та інструктора з фізичної підготовки і спорту); у роті - командир роти.

8. Планування повинне забезпечувати виконання програм з фізичної підготовки з урахуванням вирішення навчальних і службово-бойових завдань та передбачати виділення встановленої кількості годин на заняття з фізичної підготовки.

9. Планування фізичної підготовки і спортивно-масової роботи здійснюється згідно з розрахунком:

для курсантів ВНЗ - 4 години на тиждень (у розкладі занять);

для слухачів ВНЗ - 4 навчальні години на тиждень (два двогодинні заняття: одне - аудиторне, інше - під час самостійної роботи);

для офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом, військовослужбовців строкової служби - 4 години (2 або 3 заняття), а для підрозділів забезпечення - 2 години (1 або 2 заняття) на тиждень у службовий час;

для військовослужбовців підрозділів спеціального призначення та розвідки - 6 годин на тиждень;

щодня, крім вихідних і святкових днів, з військовослужбовцями строкової служби проводиться ранкова фізична зарядка тривалістю 30-50 хвилин;

спортивно-масова робота у військовій частині проводиться 3 рази на тиждень; для військовослужбовців строкової служби та курсантів ВНЗ відповідно до розпорядку дня - 2 рази по 1 годині в робочі дні у вільний від занять час та 3 години - у вихідні та святкові дні; для військовослужбовців військової служби за контрактом - 2 рази по 1 годині в службовий час.

10. Начальник служби фізичної підготовки і спорту розробляє та подає на затвердження командирові військової частини:

1) розрахунок годин і перелік тем з фізичної підготовки для підрозділів військової частини на навчальний рік (період навчання) (додаток 1);

2) розклад навчальних занять з фізичної підготовки з військовослужбовцями управлінь військової частини та батальйонів на місяць;

3) план проведення ранкової фізичної зарядки на півріччя (квартал, місяць) (додаток 2);

4) план-календар основних спортивних заходів на навчальний рік (додаток 3);

5) Положення (регламент) про спортивні, військово-спортивні змагання та огляди на кращу організацію фізичної підготовки та спортивно-масової роботи;

6) графік розподілу навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту на півроку або рік;

7) інструкцію з організації фізичного тренування в процесі службово-бойової діяльності (варіанти і маршрути попутного фізичного тренування при пересуванні підрозділів, перелік варіантів виконання фізичних вправ в умовах чергувань).

11. У плані бойової і спеціальної підготовки батальйону вказуються:

кількість годин, що відводиться на фізичну підготовку для підрозділів за темами;

тематика та строки проведення інструкторсько-методичних і показових занять з керівниками.

12. У розкладі занять роти на тиждень зазначаються:

варіант і стислий зміст ранкової фізичної зарядки;

теми і зміст навчальних занять з фізичної підготовки;

зміст попутного фізичного тренування;

час і зміст спортивно-масової роботи;

час проведення, теми і зміст інструктажів з військовослужбовцями, які проводять заняття.

13. Підготовка керівників здійснюється з метою забезпечення підвищення організаторсько-методичної майстерності та проводиться на теоретичних, методичних заняттях, інструктажах і в процесі самостійної підготовки за тематикою, визначеною командувачем Національної гвардії України на навчальний рік (період навчання).

Тривалість теоретичного (навчально-методичного) і показового занять становить 1 годину, інструкторсько-методичного - 2 години.

14. Контроль за фізичною підготовкою здійснюється відповідними командирами (начальниками), начальником служби фізичної підготовки і спорту та іншими посадовими особами та спрямований на вивчення стану фізичної підготовки.

Під час контролю перевіряються, аналізуються та оцінюються:

1) якість управління фізичною підготовкою;

2) повнота та якість засвоєння військовослужбовцями програми з фізичної підготовки;

3) рівень фізичної підготовленості нового поповнення військової частини;

4) рівень фізичної підготовленості військовослужбовців;

5) рівень фізичної підготовки підрозділів.

15. Облік фізичної підготовки повинен відображати її стан і здійснюватися у:

військовій частині - начальником служби фізичної підготовки і спорту;

батальйоні - заступником командира батальйону;

роті - командиром роти;

взводі - командиром взводу.

16. У військовій частині (оперативно-територіальному об’єднанні, ВНЗ) підлягають обліку:

1) навчальні заняття з фізичної підготовки з військовослужбовцями в підрозділах;

2) довідка про рівень фізичної підготовки в оперативно-територіальному об’єднанні (військовій частині, ВНЗ) (додаток 4);

3) результати перевірок фізичної підготовки і оглядів спортивно-масової роботи;

4) інструкторсько-методичні та показові заняття, навчально-методичні збори (семінари) зі спортивними організаторами підрозділів, тренерами і суддями зі спорту;

5) результати змагань, що проводилися у військовій частині (оперативно-територіальному об’єднанні, ВНЗ), виступів команд і окремих спортсменів на змаганнях поза військовою частиною;

6) спортивні рекорди і досягнення військової частини (оперативно-територіального об’єднання, ВНЗ).

Форми обліку фізичної підготовки у військовій частині (оперативно-територіальному об’єднанні, ВНЗ) наведені в додатку 5 до цієї Інструкції.

17. У батальйоні, роті, взводі і прирівняних до них підрозділах підлягають обліку:

усі заходи щодо фізичної підготовки і спортивно-масової роботи, які передбачені документами планування бойової і спеціальної підготовки;

результати виконання особовим складом фізичних вправ.

18. За підсумками кожного періоду навчання начальник служби фізичної підготовки і спорту готує і подає до Головного управління Національної гвардії України довідку про рівень фізичної підготовки в оперативно-територіальному об’єднанні (військовій частині, ВНЗ).

19. Забезпечення фізичної підготовки - це діяльність органів військового управління і посадових осіб щодо створення і підтримання умов ефективного функціонування і розвитку системи фізичної підготовки, яка полягає в організації і здійсненні заходів, спрямованих на створення, удосконалення і експлуатацію навчально-матеріальної бази, своєчасне і якісне матеріально-технічне, фінансове, медичне, методичне та інформаційне забезпечення.

20. Матеріально-технічне забезпечення фізичної підготовки в Національній гвардії України включає:

1) забезпечення військових частин табельним спортивним інвентарем, майном, тренажерами, спеціальним обладнанням і апаратурою;

2) будівництво та обладнання спортивних споруд і місць для занять фізичною підготовкою і спортом відповідно до переліку (додаток 6);

3) утримання і ремонт спортивних споруд, місць для занять фізичною підготовкою, спортивного обладнання, інвентарю, майна, апаратури і тренажерів;

4) обладнання казарм, кімнат (місць) спортивними тренажерами та інвентарем для занять військовослужбовців (додаток 7);

5) виготовлення стенда "Спортивне життя підрозділу" (додаток 8);

6) створення переносної навчально-матеріальної бази підрозділу ротної ланки (додаток 9).

21. Медичне забезпечення фізичної підготовки і спортивно-масової роботи включає:

1) проведення медичних обстежень (оглядів) військовослужбовців з метою визначення рівня допустимих для них фізичних навантажень з урахуванням фізичного розвитку і функціонального стану організму;

2) розподіл військовослужбовців по групах фізичної підготовки з урахуванням віку і стану здоров’я;

3) планування і проведення заходів щодо поліпшення фізичного розвитку і зміцнення здоров’я особового складу;

4) формування у військовослужбовців навичок особистої та загальної гігієни, самоконтролю;

5) перевірку санітарно-гігієнічного стану спортивних споруд і місць для занять з фізичної підготовки і спорту, а також стану спортивного одягу та інвентарю;

6) контроль за дотриманням оптимального дозування фізичного навантаження і санітарно-гігієнічних вимог при проведенні занять з фізичної підготовки;

7) медичне забезпечення контрольних занять з фізичної підготовки, змагань з видів спорту та фізкультурно-оздоровчих заходів, навчально-тренувальних занять і збірних команд;

8) персональний облік військовослужбовців, тимчасово звільнених від занять та перевірок з фізичної підготовки або переведених до групи лікувальної фізичної культури, а також військовослужбовців, що мають надмірну або недостатню масу тіла;

9) організацію і проведення занять з військовослужбовцями, які включені до групи лікувальної фізичної культури, та переведення їх після одужання до основних вікових груп;

10) забезпечення спортсменів і збірних команд лікарськими засобами.

22. Методичне забезпечення фізичної підготовки включає:

1) підготовку керівників занять;

2) узагальнення і поширення передового досвіду організації і проведення всіх форм і розділів фізичної підготовки;

3) розроблення методичних посібників і рекомендацій щодо підвищення стану фізичної підготовки військовослужбовців та забезпечення ними керівників занять;

4) надання допомоги командирам підрозділів щодо проведення занять з фізичної підготовки і спортивних заходів;

5) методичне керівництво самостійним фізичним тренуванням військовослужбовців;

6) організацію роботи методичного класу (кабінету) з фізичної підготовки і спорту.

23. Інформаційне забезпечення фізичної підготовки і спорту здійснюється відповідно до компетенції підрозділами, органами Національної гвардії України.

ІІІ. Методи та форми фізичної підготовки

1. Навчання фізичним вправам і формування рухових навичок включає ознайомлення, розучування і тренування (удосконалення).

Ознайомлення сприяє створенню в тих, хто навчається, правильного рухового уявлення про розучувану вправу. Для ознайомлення необхідно назвати вправу, зразково її показати, пояснити техніку виконання вправи та її призначення.

Розучування спрямоване на формування в тих, хто навчається, нових рухових навичок. Залежно від підготовленості тих, хто займається, і складності фізичних вправ застосовуються такі способи розучування:

у цілому - якщо фізична вправа нескладна, доступна для тих, хто навчається, або її виконання за елементами (частинами) неможливе;

частинами - якщо фізична вправа складна і її можна розділити на окремі елементи;

за розділами - якщо фізична вправа складна і її можна виконати із зупинками;

за допомогою підготовчих фізичних вправ - якщо через труднощі виконати вправу в цілому або розділити її на частини неможливо.

Тренування (удосконалення) спрямоване на закріплення в тих, хто навчається, рухових навичок і вмінь шляхом їх багаторазового повторення в різних умовах, а також підтримку на необхідному рівні фізичних і спеціальних якостей.

Основними методами тренування є:

рівномірний - передбачає рівномірне розподілення навантаження впродовж усього часу виконання вправ;

повторний - передбачає виконання вправ у декілька підходів через інтервали відпочинку, тривалість яких визначається повним відновленням функцій (за частотою серцевих скорочень);

змінний - передбачає зміну навантаження впродовж часу виконання вправ;

інтервальний - передбачає виконання вправ у декілька підходів за суворо визначеною часом тривалістю відпочинку між підходами або виконання декількох підходів за визначений для кожного підходу (серії) час;

змагальний - передбачає виконання вправ в умовах змагального напруження;

контрольний - передбачає виконання вправ з великою інтенсивністю з метою перевірки необхідного рівня розвитку фізичних якостей (навичок або вмінь).

2. Усі заняття повинні проводитися з високою щільністю та фізичним навантаженням, що відповідає завданням і етапам навчання, рівню підготовленості і віку військовослужбовців.

Щільність занять характеризується співвідношенням часу, витраченого на виконання вправи, та всього часу занять і вимірюється у відсотках.

Під фізичним навантаженням розуміється ступінь впливу фізичних вправ на організм тих, хто навчається, який визначається частотою серцевих скорочень за одну хвилину. Використовується така градація:

3. Підвищення фізичного навантаження і щільності занять досягається:

скороченням часу на перешикування;

стислістю та чіткістю пояснень;

збільшенням кількості повторень, швидкості виконання, маси вантажів;

регулюванням тривалості відпочинку;

виконанням вправ усіма військовослужбовцями, що займаються одночасно або потоком;

застосуванням кругового тренування і змагального методу;

ефективним використанням тренажерів, а також іншого устаткування та інвентарю.

4. Помилки, що виникають у процесі навчання фізичним вправам, виправляються в такій послідовності:

при груповому навчанні: спочатку - загальні, потім - індивідуальні;

при індивідуальному навчанні: спочатку - значні, потім - другорядні.

5. Попередження помилок забезпечується:

чітким показом і поясненням техніки виконання фізичних вправ;

правильним первинним розучуванням фізичних вправ;

використанням підготовчих фізичних вправ і дій;

своєчасною та якісною допомогою і страховкою.

6. На заняттях використовується індивідуальний підхід до тих, хто займається, який визначається відмінностями рівня їх фізичної підготовленості та реалізується шляхом ретельного розподілу навантаження, підбору оптимальних за складністю рухових завдань і доцільних способів виконання фізичних вправ або навчальних завдань.

7. Командирами (начальниками) в процесі проведення всіх форм фізичної підготовки для попередження травматизму вживаються заходи щодо:

1) чіткої організації занять і дотримання методики їх проведення;

2) дотримання військовослужбовцями дисципліни, знання ними прийомів страховки і самостраховки, правил попередження травматизму;

3) своєчасної підготовки місць занять та інвентарю;

4) систематичного контролю за дотриманням установлених норм і правил безпеки з боку керівників занять.

8. Фізичну підготовку проводити за такими формами: навчальні заняття, ранкова фізична зарядка, спортивно-масова робота, фізичне тренування в умовах службово-бойової діяльності та індивідуальне фізичне тренування.

Навчальні заняття є основною формою фізичної підготовки та обов'язкові для всіх категорій і вікових груп військовослужбовців.

Тривалість навчальних занять становить:

у військових частинах - 1 або 2 навчальні години;

у ВНЗ - 2 навчальні години.

Заняття починаються не раніше ніж через 1,5 години після приймання їжі.

Навчальні заняття проводяться у вигляді теоретичних і практичних занять.

Теоретичні заняття спрямовані на оволодіння військовослужбовцями необхідними знаннями, передбаченими програмою навчання, і проводяться у формі лекцій і семінарів.

Практичні заняття є основною формою навчальних занять і розподіляються на навчально-тренувальні та методичні.

Навчально-тренувальні заняття проводяться за розділами фізичної підготовки (гімнастика, подолання перешкод, рукопашний бій, легка атлетика і прискорене пересування, лижна підготовка, військово-прикладне плавання, спортивні і рухливі ігри) або комплексно і повинні мати навчально-тренувальну, а у ВНЗ та навчальних військових частинах - і методичну спрямованість.

Навчально-тренувальні заняття, крім марш-кидків та пересувань на лижах, проводяться у складі взводу, групи, навчальної групи (не більше 15 осіб на одного керівника занять - для навчального закладу і 30 осіб - для військової частини).

При виконанні фізичних вправ використовуються такі способи організації військовослужбовців:

індивідуальний - передбачає проведення індивідуального навчання фізичним вправам;

груповий - передбачає виконання вправ у складі груп одночасно на декількох навчальних місцях з почерговою зміною місць;

фронтальний - одночасне виконання вправ усіма, хто навчається, на одному навчальному місці (на кожному з навчальних місць);

поточний - характеризується визначеним порядком виконання вказаних вправ тими, хто навчається, поточно;

круговий - виконання вправ почергово на кожному з декількох визначених навчальних місць (точок) з їх зміною за встановленою послідовністю;

змагально-круговий - передбачає тренування круговим методом за визначеними правилами змагань.

Навчально-тренувальні заняття складаються з трьох частин: підготовчої, основної і заключної.

Під час підготовчої частини заняття (7-10 хв. (10-15 хв. - під час 2-годинного заняття)) вирішуються завдання з організації тих, хто займається, здійснюється підготовка їх організму до фізичних навантажень.

Для військовослужбовців шостої, сьомої вікових груп (для жінок - п’ятої вікової групи) тривалість підготовчої частини заняття збільшується до 15 хв., заключної - 10 хв. У процесі занять обмежується застосування фізичних вправ, що вимагають великої фізичної сили і статичних навантажень, з різкими нахилами, а також таких, що спричиняють тривалу затримку дихання і напруженість. Підбір фізичних вправ здійснюється з урахуванням їх спрямованості на збільшення рухливості в суглобах, гнучкості і поліпшення постави.

Зміст підготовчої частини складають стройові прийоми, вправи на увагу, загальнорозвивальні і спеціальні вправи, які підбираються залежно від змісту основної частини заняття. Загальнорозвивальні вправи включають вправи на потягування, вправи для м'язів шиї, рук і плечового пояса, тулуба, ніг, усього тіла, вправи в парах, стрибки на місці і комплекси вільних вправ, а також раніше вивчені прийоми і дії.

Пересування і перешикування підрозділу з метою виконання загальнорозвивальних вправ проводиться відповідно до положень Стройового статуту Збройних Сил України.

Виконання фізичних вправ на місці і під час руху починається з початкового положення, яке приймається за командою "Вихідне положення - ПРИЙНЯТИ". Вправа виконується за командою "Вправу почи-НАЙ". Для закінчення виконання фізичної вправи на місці замість останнього рахунку подається команда "СТІЙ", під час руху замість останніх двох рахунків подається команда "Вправу - ЗАКІНЧИТИ". Показ загальнорозвивальних вправ, що виконуються на місці, проводиться керівником, який стоїть обличчям (дзеркально) або боком до тих, хто навчається, а тих, хто виконує вправу під час руху, - назустріч строю.

Складні вправи виконуються частинами, наприклад: "Нахилитися, руки назад, роби - РАЗ; стройова стійка, роби - ДВА; сісти, руки вперед, долонями вниз, роби - ТРИ; стройова стійка, роби - ЧОТИРИ". Після освоєння фізичної вправи за розділами подається команда на її виконання в цілому "Вправу - почи-НАЙ".

Для підвищення інтенсивності навантаження в підготовчій частині заняття раніше вивчені фізичні вправи виконуються одна за одною без пауз для відпочинку за командою "Потоком вправу - почи-НАЙ".

Основна частина заняття проводиться протягом 30-35 хв. (60-80 хв. - під час 2-годинного заняття). Під час заняття військовослужбовці оволодівають військово-прикладними руховими навичками, удосконалюють їх, розвивають фізичні і спеціальні якості, виховують моральні і психологічні якості, досягають бойової злагодженості військових підрозділів, формують уміння діяти в складних умовах.

Зміст основної частини заняття складають фізичні вправи, прийоми і дії, які передбачені програмою з фізичної підготовки.

Основна частина заняття проводиться на трьох і більше навчальних місцях з подальшою їх зміною. На заняттях з гімнастики основна частина заняття закінчується комплексним тренуванням протягом 4 хв. (7-17 хв. - під час 2-годинного заняття).

Виконання фізичних вправ на навчальних місцях організовується груповим або фронтальним способом.

При груповому способі підрозділ після закінчення підготовчої частини шикується в колону по три (чотири і більше) особи. Командир взводу, визначивши навчальні місця, подає команду: "До місць занять кроком (бігом) - РУШ". За цією командою відділення висуваються найкоротшим шляхом до місць занять, розташовуються так, щоб вказані місця знаходилися ліворуч від строю, і починають крок на місці. Потім за загальною командою зупиняються і повертаються вліво. Командир взводу подає команду: "До виконання вправ - ПРИСТУПИТИ". Командири відділень виходять на середину строю, повертаються обличчям до підрозділу, називають вправу, що виконують, і подають команду "ВІЛЬНО" (на заняттях з гімнастики: "Гімнастичну стійку - ПРИЙНЯТИ").

Для зміни місць занять керівник подає команду: "Взвод, вправу - ЗАКІНЧИТИ". За цією командою виконання вправ припиняється і всі шикуються в одну шеренгу. Зміна місць занять проводиться за командами: "ПРАВО-РУЧ", "Для зміни місць занять кроком (бігом) - РУШ". При першій зміні вказується порядок переходу.

При фронтальному способі командир взводу після закінчення підготовчої частини визначає перше навчальне місце і подає команду: "До місця заняття кроком (бігом) - РУШ". Взвод висувається найкоротшим шляхом до вказаного місця, за командами керівника зупиняється і повертається вліво. Після виконання вправ підрозділ переходить до другого місця заняття, потім - до третього й так далі.

Комплексне тренування проводиться з метою підвищення щільності заняття, удосконалення в тих, хто навчається, фізичних якостей і військово-прикладних рухових навичок. До його змісту включаються вивчені раніше програмні вправи, прийоми і дії, а також вправи на тренажерах та з вантажами, комплексні вправи, рухливі ігри та естафети.

Під час заключної частини заняття (2-4 хв. (3-7 хв. - під час 2-годинного заняття)) організм тих, хто займається, приводиться у відносно спокійний стан (ходьба і біг у повільному темпі, вправи в глибокому диханні і для розслаблення м’язів), підбиваються підсумки заняття та наводиться порядок на навчальних місцях. Навчально-тренувальні заняття проводяться за планом навчально-тренувального заняття (додаток 10).

Комплексні навчально-тренувальні заняття проводяться у кінці періодів навчання з метою підвищення загальної і спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців.

До змісту комплексних занять включаються фізичні вправи з двох і більше розділів фізичної підготовки в різних поєднаннях.

Спочатку відпрацьовуються вправи на розвиток швидкості, спритності, потім - прийоми і дії, пов'язані з рухливою координацією, вправи на силу і після цього - на витривалість. Конкретні варіанти поєднання в комплекси вправ визначаються керівниками занять відповідно до періодів і завдань навчання, рівня фізичної підготовленості військовослужбовців, матеріального забезпечення занять і погодних умов. Комплексне навчально-тренувальне заняття проводиться за планом комплексного заняття (додаток 11).

Методичні заняття розподіляються на навчально-методичні, інструкторсько-методичні і показові.

Навчально-методичні заняття направлені на формування у військовослужбовців навичок і вмінь, необхідних їм для якісної організації і проведення заходів щодо фізичної підготовки.

Під час підготовчої частини навчально-методичного заняття (3-7 хв.) визначаються завдання, оголошуються навчальні питання, перевіряється готовність військовослужбовців до заняття і проведення методичної практики, доводяться основні вимоги щодо виконання методичних завдань. З числа найбільш підготовлених військовослужбовців призначаються керівники занять.

Основна частина заняття триває 30-35 хв. (65-70 хв. - під час 2-годинного заняття). До її змісту включаються методичні завдання з організації і проведення фізичної підготовки, які розробляються відповідно до функціональних обов'язків командирів і начальників. Методична практика здійснюється під контролем керівника заняття. У ході практики застосовуються такі способи організації навчання, які дають змогу виконувати методичне завдання максимальною кількістю тих, хто навчається (у групах повинно бути не менше 4 осіб).

Під час завершальної частини заняття (3-7 хв.) підбиваються підсумки методичної практики, оцінюється рівень теоретичної і методичної підготовленості тих, хто навчається, визначається завдання для самостійної підготовки. Військовослужбовці здійснюють розбір якості виконання методичного завдання з подальшими висновками керівника заняття.

Інструкторсько-методичні заняття направлені на підвищення знань, удосконалення навичок і вмінь командирів підрозділів щодо організації і проведення занять з різних розділів фізичної підготовки і ранкової фізичної зарядки. Тривалість інструкторсько-методичних занять - 2 навчальні години.

Під час підготовчої частини інструкторсько-методичного заняття (5-10 хв.) визначаються завдання, оголошуються навчальні питання, перевіряється готовність командирів підрозділів до проведення інструкторсько-методичного заняття.

Під час основної частини заняття (70-80 хв.) вивчаються навчальні питання, пов'язані з організацією та методикою проведення окремих частин заняття або зарядки, методикою навчання вправам, прийомам і діям. Кожне навчальне питання опрацьовується в такій послідовності: перевірка теоретичних знань командирів підрозділів, демонстрація методики його проведення, удосконалення методичної практики тих, хто навчається, підбиття підсумків.

Під час завершальної частини заняття (5-10 хв.) визначається оцінка теоретичної, практичної та методичної підготовленості командирів підрозділів до проведення майбутніх навчальних занять або ранкової фізичної зарядки за планом інструкторсько-методичного заняття (додаток 12).

Показові заняття направлені на демонстрацію зразкової організації і методики проведення різних форм фізичної підготовки, формування у командирів єдиного підходу до застосування ефективних засобів і методів фізичної підготовки.

До проведення показових занять залучаються кращі методисти. Керівником показового заняття є: у військовій частині - начальник служби фізичної підготовки і спорту, у ВНЗ - начальник кафедри фізичної підготовки і спорту або його заступник. Показові заняття організовуються відповідно до розкладів навчальних занять і навчально-методичних зборів.

Структура і зміст показового заняття такі, як структура і зміст навчально-тренувального заняття.

Під час підготовчої частини заняття (3-7 хв.) оголошується тема, завдання, розкривається його зміст.

Під час основної частини заняття відпрацьовується розділ фізичної підготовки з коментарями керівника показового заняття щодо ефективності засобів і методів, які застосовуються.

Під час заключної частини заняття (3-7 хв.) керівник заняття відповідає на запитання командирів підрозділів і підбиває підсумки.

9. З метою підготовки військовослужбовців до дій у темний час доби тренування з виконання фізичних вправ необхідно проводити з поступовим ускладненням умов: спочатку - при слабкій видимості (у сутінках), потім - у темний час доби на відкритій слабо пересіченій місцевості, після цього - на місцевості зі складним рельєфом.

До змісту навчальних занять, що проводяться в темний час доби, включаються фізичні вправи, прийоми і дії, вивчені раніше на заняттях у звичайних умовах і необхідні для виконання завдань уночі: пересування на місцевості, подолання різноманітних перешкод польового і міського типу, перенесення вантажів, рукопашний бій, переправи вплав з використанням підручних засобів тощо.

10. В умовах високої температури в перші 1-1,5 місяця військової служби навчальні заняття плануються на ранкові години і проводяться (перші два тижні) з інтенсивністю за частотою серцевих скорочень 140-160 уд./хв. У наступні два тижні навчальні заняття проводяться при температурі повітря до +30 °С. Через кожні 5-7 хв. безперервного фізичного тренування з інтенсивністю за частотою серцевих скорочень 150-160 уд./хв. передбачаються перерви для відпочинку в тіні тривалістю 2-3 хв.

У подальшому навчальні заняття проводяться при вищій температурі повітря і з більшою інтенсивністю. При цьому тривалість безперервного фізичного тренування кожного тижня поступово підвищується і доводиться до 15-20 хв.

Проведення навчальних занять в умовах високих температур з особовим складом, що вперше потрапив у такі умови, повинно супроводжуватися медичним контролем.

В умовах низьких температур навчальні заняття на відкритому повітрі проводяться при температурі не нижче -20 °С. Якщо температура повітря нижче -20 °С, підготовча частина заняття проводиться на відкритому повітрі, основна і заключна - у приміщенні.

Час, що відводиться на підготовчу частину заняття, у перший місяць зимового періоду збільшується. На навчальних заняттях застосовуються фізичні вправи з усіх розділів. Пересування на лижах проводиться лише за сприятливих погодних умов. Інтенсивність фізичного навантаження - середня. Особлива увага приділяється формуванню рухових навичок при виконанні фізичних вправ в утепленому одязі. Основна спрямованість тренування - розвиток витривалості і швидкісно-силових якостей.

У подальшому (через один місяць) навчальні заняття проводяться комплексним методом, частіше вони організовуються поза приміщенням. Планується концентроване проходження програми з лижної підготовки. Вправи на гімнастичних снарядах і смузі перешкод виконуються груповим і поточним способами. У перервах між підходами до снарядів (подоланням перешкод) виконуються загальнорозвивальні вправи (нахили, присідання, повороти, біг на місці тощо). Підходи до снарядів робляться прискореним кроком або бігом.

При проведенні навчальних занять застосовуються профілактичні заходи щодо попередження обмороження: заняття проводяться в захищених від сильного вітру місцях, визначається відповідна форма одягу, установлюється спостереження військовослужбовців один за одним.

Фізична підготовка з особовим складом, що прибуває для короткочасного виконання професійних завдань у районах з низькими температурами, планується тільки в тих випадках, коли є тривалі перерви у виконанні цих завдань.

11. За 1-1,5 місяця до передислокації особового складу в гірську місцевість навчальні заняття спрямовуються на формування стійкості організму до кисневого голодування і навичок з подолання гірських перешкод, гірських річок, виховання психологічної стійкості при діях у небезпечних умовах. До змісту занять переважно включаються:

біг на короткі дистанції із затримкою дихання;

біг на середні і довгі дистанції із застосуванням протигаза;

марш-кидки;

виконання фізичних вправ на єдиній смузі перешкод;

спортивні і рухливі ігри за спрощеними правилами.

12. У перший тиждень перебування особового складу в умовах гірської місцевості фізичні вправи на витривалість застосовуються вкрай обмежено. У подальшому до змісту навчально-тренувальних занять включаються вправи з прискореного пересування, марш-кидки, подолання гірських перешкод, прийоми рукопашного бою, спортивні і рухливі ігри.

13. На навчальних заняттях з початку перебування в горах тривалість підготовчої частини збільшується до 15-20 хв., під час основної частини робляться 2-3 перерви по 2-3 хв. для відновлення дихання і контролю пульсу.

14. Подолання природних гірських перешкод, гірських річок поєднується з метанням гранат зверху вниз і знизу вверх на точність. На кожному навчальному занятті планується навчання страховці і самостраховці.

15. Фізична підготовка військовослужбовців у короткі терміни (15-20 днів) до дій в особливих умовах проводиться з урахуванням характеру і особливостей службово-бойової діяльності підрозділів.

До змісту навчальних занять з фізичної підготовки включаються фізичні вправи і дії, що сприяють розвитку спеціальної витривалості та формують навички, які необхідні для виконання бойових прийомів і дій.

Тренування організовуються в складі підрозділу і проводяться в умовах, наближених до бойових.

Фізичні вправи виконуються з поступовим ускладненням (у різний час доби, в умовах обмеженої видимості, уночі, в умовах замкнутого простору).

16. Ранкова фізична зарядка проводиться з метою систематичного фізичного тренування військовослужбовців. Вона сприяє швидкому приведенню організму після сну в бадьорий стан, є обов’язковим елементом розпорядку дня і проводиться через 10-15 хв. після підйому щодня, крім вихідних і святкових днів. Тривалість ранкової фізичної зарядки становить 30-50 хв.

Ранкова фізична зарядка проводиться в складі підрозділу старшиною або підготовленим заступником командира взводу (командиром відділення).

Форма одягу для проведення ранкової фізичної зарядки (фізичної підготовки) (додаток 13) установлюється залежно від температури повітря і сили вітру та оголошується черговим військової частини.

Ранкова фізична зарядка проводиться згідно з планом проведення ранкової фізичної зарядки на півріччя (квартал, місяць) (додаток 2), до неї включаються фізичні вправи, вивчені на практичних заняттях. Вони розробляються з урахуванням загальних завдань фізичної підготовки, матеріальної бази і особливостей службово-бойової діяльності особового складу.

Ранкова фізична зарядка проводиться у формі комплексного заняття, яке включає підготовчу, основну і заключну частини.

Ранкова фізична зарядка може періодично проводитися з музичним супроводом.

У зимових умовах ранкова фізична зарядка проводиться в швидкому темпі у вигляді чергування ходьби і бігу в поєднанні із загальнорозвивальними і спеціальними вправами. При низькій температурі повітря вона може проводитися в куртках або в приміщеннях. При проведенні ранкової фізичної зарядки в приміщенні виконуються загальнорозвивальні вправи (на тренажерах, з гантелями, еспандерами, гирями) і комплекси вільних вправ. Зарядка закінчується бігом і ходьбою на місці.

У теплу пору року за наявності умов під час ранкової фізичної зарядки можуть проводитися спортивні ігри за спрощеними правилами, плавання і купання.

Ранкова фізична зарядка з використанням плавання проводиться на водній станції (у басейні) під керівництвом командира підрозділу в такій послідовності: ходьба, біг, загальнорозвивальні і спеціальні вправи для вдосконалення техніки плавання (7-12 хв.); вправи з плавання (27-34 хв.); ходьба і біг (2-4 хв.).

Місця для проведення ранкової фізичної зарядки закріплюються за підрозділами. Вони повинні бути добре освітлені. Дистанції для ходьби і бігу розмічаються покажчиками.

Військовослужбовці, що мають перший розряд і вище, входять до складу збірних команд та з дозволу командира військової частини і начальника ВНЗ під час ранкової фізичної зарядки займаються за індивідуальним планом.

Зарядка з офіцерами та військовослужбовцями військової служби за контрактом у період навчальних і табірних зборів організовується і проводиться обов’язково в складі групи.

Контроль за проведенням ранкової фізичної зарядки здійснюється щодня черговим військової частини і періодично - командирами (начальниками), фахівцями фізичної підготовки і спорту та медичної служби.

17. Спортивно-масова робота в Національній гвардії України є одним із важливих засобів військового виховання та навчання. Вона спрямована на фізичне вдосконалення військовослужбовців, організацію і проведення фізкультурно-спортивних заходів, підвищення фізичної підготовленості військовослужбовців, організацію дозвілля та пропаганду здорового способу життя.

Основу спортивно-масової роботи у військових частинах (ВНЗ) і підрозділах становлять навчально-тренувальні заняття і змагання.

Основними формами спортивно-масової роботи є: навчально-тренувальні заняття зі спорту, спортивні та військово-спортивні змагання з олімпійських, неолімпійських видів спорту і фізичних вправ, передбачених програмою з фізичної підготовки, чемпіонати військової частини (ВНЗ), Національної гвардії України, МВС, Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України та змагання вищого рівня, масові спортивні заходи та огляди на кращу організацію фізичної підготовки і спортивно-масової роботи, спортивні свята, вечори та інші види рухової активності.

18. З метою організації та проведення спортивно-масової роботи з особовим складом у військових частинах (ВНЗ) створюються спортивні комітети.

Спортивний комітет складається із 7-11 осіб (голова комітету, секретар, заступник голови комітету, голова колегії суддів і члени комітету).

19. На спортивний комітет покладається:

розроблення проекту наказу щодо організації фізичної підготовки і спортивно-масової роботи, положень (регламентів) про спортивні, військово-спортивні змагання та огляд на кращу організацію фізичної підготовки та спортивно-масової роботи, складання плану роботи;

організація та проведення оглядів спортивно-масової роботи, спортивних свят, вечорів та інших заходів;

підготовка та проведення навчально-методичних зборів і семінарів з тренерами і суддями з видів спорту;

підбір та інструктаж суддівських бригад для проведення спортивних і військово-спортивних змагань у військовій частині та ВНЗ;

контроль за спортивно-масовою роботою в підрозділах, навчально-тренувальними заняттями в спортивних командах військової частини і ВНЗ та надання допомоги командирам підрозділів і тренерам з видів спорту;

узагальнення та поширення передового досвіду організації і проведення спортивно-масової роботи;

організація та проведення спортивних заходів з членами сімей військовослужбовців і працівників Національної гвардії України;

аналіз стану спортивно-масової роботи та її вдосконалення.

20. Спортивний комітет взаємодіє із закладами фізичної культури і спорту, свою роботу проводить за квартальним планом, затвердженим головою спортивного комітету. Найбільш важливі питання обговорюються на засіданнях, які проводяться не рідше одного разу на три місяці.

21. З метою організації та проведення навчально-тренувальної та виховної роботи в спортивних командах військової частини призначаються начальники (тренери) спортивних команд з видів спорту, список яких затверджується наказом відповідного командира (начальника), які зобов’язані:

організовувати навчально-тренувальну і виховну роботу в спортивній команді;

організовувати та проводити змагання з видів спорту;

при проведенні навчально-тренувальних занять та змагань дотримуватися заходів безпеки.

22. Навчально-тренувальні заняття в збірних командах військових частин проводяться 3-4 рази на тиждень по 2 години.

Офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом надається можливість вільно обирати заняття з того чи іншого виду спорту.

Участь військовослужбовців у спортивних заходах обов’язкова і не залежить від їх віку або займаної посади.

Спортивні і військово-спортивні змагання проводяться відповідно до правил змагань з виду спорту та положення (регламенту) про проведення змагань, у якому вказуються мета, завдання, програма та умови змагань з відповідного виду спорту, порядок визначення особистої і командної першості, нагородження переможців, джерела фінансування, норми забезпечення, порядок подання заявок на участь у змаганнях, а також інші питання, необхідні для організації та проведення змагань.

Результати змагань фіксуються в протоколах, які зберігаються протягом двох років.

Звітними документами про проведення змагань є: наказ (розпорядження) про організацію і проведення змагань, протокол мандатної комісії, заявки на участь у змаганнях, протоколи зважування, робочі протоколи (порядок змін та запливів), зведений протокол особистої і командної першості, звіт головного судді змагань, наказ щодо підбиття підсумків проведених змагань.

23. Фізичне тренування в умовах службово-бойової діяльності проводиться з метою підвищення боєздатності військовослужбовців.

Фізичне тренування організовується з урахуванням навчальних і службово-бойових завдань та включає: фізичні вправи в умовах чергування, фізичне тренування перед заступанням на службу, попутне фізичне тренування, фізичні вправи при пересуванні військ транспортними засобами.

Фізичні вправи в умовах бойових чергувань застосовуються з метою збереження фізичної працездатності, відновлення дефіциту рухливої активності та проводяться з урахуванням особливостей військової спеціальності.

При тривалих чергуваннях біля пультів управлінь, у машинах, на бойових постах, у спеціальних приміщеннях комплекс вправ виконується через кожні 2 години безпосередньо на робочому місці не менше 5-10 хв.

Виконання вправ не повинно перешкоджати в подальшому виконанню військовослужбовцем своїх службових обов’язків. Особлива увага при виконанні вправ приділяється динамічній роботі тих груп м’язів, які знаходилися до цього в статичній напрузі або піддавалися здавлюванню.

Фізичне тренування перед заступанням на службу організовується і проводиться під час проведення з військовослужбовцями інструктивних занять. До їх змісту включаються вправи, прийоми і дії рукопашного бою в поєднанні з елементами тактико-спеціальних дій (варіанти тренувань розробляються начальником служби фізичної підготовки і спорту разом з офіцерами штабу частини).

Перед заступанням на чергування після сну, а також після закінчення чергування, пов’язаного з обмеженою рухливістю, особовий склад підрозділу протягом 8-10 хв. виконує комплекс фізичних вправ.

До комплексу фізичних вправ включаються: вправи на потягування з прогинанням у поєднанні з глибоким диханням, біг на місці з поворотами, нахили, повороти головою і тулубом, присідання, підскоки на місці з різними рухами ніг і рук, наприкінці - біг і ходьба на місці.

Попутне фізичне тренування спрямоване на підвищення рівня фізичної підготовленості, удосконалення військово-прикладних і рухових навичок військовослужбовців.

Попутне фізичне тренування організовується і проводиться при пересуванні підрозділів до місць занять і при поверненні з них, а також під час практичних занять з бойової і спеціальної підготовки.

До організації попутного фізичного тренування входять: обрання маршруту, його підготовка, визначення часу проходження, методів тренування і навантаження, відображення в розкладі занять і в плані-конспекті стислого змісту тренування та інструктаж відповідних посадових осіб.

Маршрути та порядок проведення попутного фізичного тренування, зміст і контрольні нормативи для кожного варіанта визначаються заступником командира військової частини та начальником служби фізичної підготовки і спорту.

До змісту попутного фізичного тренування включаються: марш-кидки і пересування на лижах з попутним подоланням штучних і природних перешкод, тренування на посадку і висадку з військово-транспортної техніки, відпрацювання нормативів із захисту від зброї масового ураження, біг у протигазі та інші прийоми і дії, що входять до предметів навчання з бойової та спеціальної підготовки.

24. Підвищення фізичного навантаження на заняттях з бойової та спеціальної підготовки досягається:

збільшенням кількості повторень спеціальних прийомів і дій;

збільшенням дистанції прискореного пересування;

підвищенням швидкості пересування і виконання інших дій;

збільшенням маси вантажу, що переноситься;

використанням засобів індивідуального захисту;

зменшенням часу відпочинку між вправами і діями.

25. Фізичні вправи при пересуванні підрозділів на транспортних засобах виконуються з метою збереження досягнутого раніше рівня фізичної тренованості і підтримки постійної готовності до дій з максимальним фізичним навантаженням.

При пересуванні військ на бойових і транспортних машинах фізичні вправи виконуються під час зупинки не виходячи з машин або після висадки з них.

Під час перебування у військово-транспортній техніці військовослужбовці виконують фізичні вправи на своїх місцях. Застосовуються нахили, повороти головою і тулубом, підняття рук, ніг, прогинання в грудній ділянці та інші фізичні вправи.

Після висадки з транспортних засобів фізичні вправи виконуються з дозволу старшого колони, який визначає порядок, час і місце заняття. Застосовуються пробіжки по місцевості з подоланням природних перешкод, загальнорозвивальні вправи або рухливі ігри.

У період тривалого пересування військ залізницями фізичні вправи виконуються під час тривалих зупинок у формі зарядки в порядку, установленому начальником військового ешелону. Під час беззупинного руху військового ешелону фізичні вправи виконуються у вагонах через кожні 3-4 години з дотриманням норм і правил безпеки.

26. Індивідуальним фізичним тренуванням військовослужбовці займаються самостійно, користуючись методичними рекомендаціями фахівця з фізичної підготовки і спорту.

Індивідуальні заняття фізичними вправами здійснюються на навчально-матеріальних базах військових частин (ВНЗ) або інших спортивних об’єктах, які відповідають установленим вимогам.

IV. Зміст фізичної підготовки

1. Основним засобом фізичної підготовки є фізичні вправи. Вони виконуються з урахуванням категорій та вікових особливостей військовослужбовців, рівня їх фізичної підготовленості, дотриманням вимог безпеки та правил гігієни.

Для ефективного вирішення завдань фізичної підготовки застосовуються фізичні вправи відповідно до їх спрямованості щодо розвитку і підтримання на необхідному рівні фізичних, спеціальних якостей та військово-прикладних навичок.

2. Фізичні якості - властивості організму, що забезпечують рухливу діяльність. До основних фізичних якостей військовослужбовців належать витривалість, сила, швидкість і спритність:

1) витривалість - здатність тривалий час виконувати роботу на високому рівні без зниження її ефективності, протистояти стомленню в процесі службово-бойової діяльності.

Витривалість може бути загальною і спеціальною. Вона зумовлюється фізіологічними можливостями організму. Засобами розвитку витривалості є прискорене пересування, пересування на лижах, подолання перешкод, плавання, спортивні і рухливі ігри;

2) сила - здатність долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок м'язових зусиль.

Розвиток сили припускає використання фізичних вправ, що сприяють збільшенню ступеня напруги м’язів за допомогою різних навантажень. З цією метою застосовуються фізичні вправи з підняття і перенесення вантажів, силові вправи на гімнастичних снарядах і тренажерах, вправи з власною вагою;

3) швидкість - здатність здійснювати рухливі дії за мінімальний час.

Основними засобами розвитку швидкості є біг на короткі дистанції з максимальною швидкістю, подолання смуги перешкод, стрибки, метання та вправи, які характеризуються динамічною і раптовою зміною ситуації;

4) спритність - здатність військовослужбовця виконувати рухи скоординовано і точно, а також своєчасно і раціонально справлятися з новими завданнями, що раптово виникають.

До основних засобів розвитку спритності належать стрибки через козла і коня, вправи на перекладині і брусах. Крім того, спритність розвивається на заняттях з рукопашного бою, подолання перешкод, прискореного пересування, пересування на лижах, а також під час спортивних ігор тощо.

3. Спеціальні якості - властивості організму, що забезпечують його стійкість до дії певних несприятливих чинників службово-бойової діяльності. До основних з них належать:

1) стійкість до закачування - здатність переносити дію механічних і статико-кінетичних подразників, що виникають внаслідок різноспрямованого переміщення в просторі літака (вертольота), бойових і транспортних машин. Така здатність розвивається фізичними вправами, які спричиняють кутові і прямолінійні прискорення, що впливають на вестибулярний аналізатор, зокрема вправами на спеціальних снарядах, акробатичними і гімнастичними вправами;

2) стійкість до гравітаційних перенавантажень - здатність організму протистояти інерційним силам прискорення, що виникають при різкій зміні швидкості і напрямку руху літака (вертольота).

Підвищення стійкості до гравітаційних перенавантажень здійснюється за допомогою вправ, пов'язаних зі зміною положення тіла в просторі (висіння вниз головою на перекладині, кільцях, брусах, стійка на плечах на брусах, руках, стрибки у воду, стрибки на батуті, обертання на лопінгу, біг на короткі і середні дистанції);

3) стійкість до кисневого голодування - здатність ефективно діяти в умовах нестачі кисню.

Стійкість до кисневого голодування розвивається фізичними вправами із значними навантаженнями на дихальну і серцево-судинну системи, а також фізичними вправами з тривалими затримками дихання (пірнання вздовж, стрибки у воду, біг на короткі і середні дистанції);

4) стійкість до вібрації - здатність переносити механічні коливання, що передаються через вібруючі опорні поверхні або предмети військової техніки (літаки, вертольоти, бронемашини).

Стійкість до вібрації розвивається фізичними вправами, що сприяють формуванню навичок з подолання скутості, довільного розслаблення м’язів і регулярного дихання;

5) стійкість до гіподинамії - здатність підтримувати працездатність в умовах зниженої рухової активності, коли навантаження на м'язи різко зменшується.

Стійкість до гіподинамії досягається фізичними вправами, що розвивають витривалість, і спеціальними вправами, що виконуються в різних умовах службово-бойової діяльності.

4. Військово-прикладні навички - доведені до автоматизму практичні дії, що виконуються відповідно до визначеного завдання.

До основних військово-прикладних навичок належать: навички з пересування на лижах, здійснення марш-кидків, подолання перешкод, військово-прикладного плавання, рукопашного бою. Навички формуються і вдосконалюються шляхом багаторазового повторення вправ.

5. Заняття з гімнастики спрямовані на розвинення спритності, сили і силової витривалості, гнучкості, стійкості до закачування і перенавантажень, орієнтування в просторі, прикладних рухових навичок, виховання сміливості і рішучості, удосконалення постави, стройової виправки і підтягнутості. На заняттях з гімнастики створюються умови для якісного формування в тих, хто навчається, методичних умінь і навичок.

Заняття проводяться на гімнастичних майданчиках і містечках, у спортивних залах або спеціально обладнаних приміщеннях, на тренажерних комплексах, а також на відповідній місцевості.

До підготовчої частини включаються стройові прийоми і вправи на увагу, вправи з ходьби і бігу, загальнорозвивальні вправи на місці, зокрема вправи для вдосконалення положення "наскок на снаряд" і "зіскок зі снаряду", комплекси вільних вправ, вправи удвох, спеціальні вправи, вправи зі стрибків, на гімнастичній стінці, на гімнастичній лавці та з палицею, м'ячем, гантелями.

До основної частини заняття включаються фізичні вправи на перекладині, брусах, опорні і безопорні стрибки через гімнастичного коня (козла) та перешкоди, акробатичні і комплексні вправи, вправи з вантажами, на тренажерах і багатопролітних снарядах, на рівновагу, лазіння по канату (жердині), рухливі ігри та естафети. Для військовослужбовців льотного складу та підрозділів спеціального призначення і розвідки включаються фізичні вправи на спеціальних снарядах: лопінгу, стаціонарному і рухомому гімнастичних колесах. Військовослужбовці-жінки в основній частині заняття виконують комплекси вільних вправ і ритмічної гімнастики в поєднанні з фізичними вправами на тренажерах.

Фізичні вправи на гімнастичних і спеціальних снарядах, акробатичні вправи, вправи з вантажами розучуються в цілому, частинами, за допомогою підготовчих вправ, а комплекси вільних вправ - за розподілом.

Тренування з виконання гімнастичних вправ полягає в їх багаторазовому повторенні. Складні фізичні вправи вдосконалюються спочатку частинами (декілька елементів із зіскоком), потім у цілому.

З метою підвищення інтенсивності і фізичного навантаження гімнастичні вправи можуть виконуватися одночасно всіма військовослужбовцями, по черзі, шеренгами, колонами, потоком по одному або по декілька осіб, у парах з допомогою, а також зі зміною навчальних місць по колу.

Вихід тих, хто займається, зі строю для виконання гімнастичних вправ проводиться за командою, наприклад: "Рядовий Петренко, на вихідне положення кроком (бігом) - РУШ". Військовослужбовець, почувши своє прізвище, приймає стройову стійку, відповідає: "Я", після закінчення виконавчої команди відповідає: "СЛУХАЮСЬ", стройовим кроком або бігом займає початкове положення праворуч від снаряда і приймає гімнастичну стійку (права нога відставляється на півкроку вбік, руки з'єднуються ззаду, вага тіла рівномірно розподіляється на обидві ноги).

За командою "До СНАРЯДА" (при виконанні стрибків і акробатичних вправ - "ВПЕРЕД") той, хто навчається, приймає стройову стійку, підходить до снаряда, виконує фізичну вправу, сходить з матів і повертається обличчям до керівника заняття. Починається і закінчується гімнастична вправа короткочасною фіксацією положень "наскок на снаряд" і "зіскок зі снаряду". За командою "До СНАРЯДА" ("ВПЕРЕД") наступний, хто навчається, займає початкове положення, а той, хто виконав вправи, стає до строю.

На перевірках після команди "До СНАРЯДА" ("ВПЕРЕД") військовослужбовець приймає стройову стійку і, повернувши голову в бік перевіряючого, доповідає військове звання і прізвище.

З метою одночасного виконання фізичних вправ військовослужбовці виходять зі строю за командою "Відділення (взвод), на початкові положення кроком (бігом) - РУШ". За командою "До СНАРЯДА" або "ВПЕРЕД" ті, хто навчається, виконують фізичну вправу, потім повертаються обличчям до керівника і за його командою повертаються до строю.

Для виконання фізичної вправи в парах військовослужбовці розраховуються на "перший" і "другий", потім подається команда: "Перші номери - на початкові положення, другі номери - для надання допомоги і страхування кроком - РУШ", за якою одні виходять на початкові положення, а інші займають місця ліворуч біля снарядів у положенні стройової стійки. За командою "До СНАРЯДА" перші номери виконують фізичні вправи, після їх завершення повертаються обличчям до керівника, другі, надавши допомогу, займають початкове положення.

Для виконання фізичних вправ потоком після доведення попередніх розпоряджень щодо порядку повернення до строю, кількості підходів і повторень подаються команди, наприклад: "Потоком - до СНАРЯДА" або "Потоком - ВПЕРЕД". За необхідності вказується дистанція між тими, хто навчається: "Відділення, дистанція п’ять кроків, потоком - ВПЕРЕД".

З метою організації комплексного тренування на тренажерах визначається декілька місць занять, на яких виконуються фізичні вправи для розвитку сили і силової витривалості. Після дозування фізичного навантаження за вагою вантажів, кількістю повторень, часом роботи і відпочинку військовослужбовці за командами керівника підходять до вказаних тренажерів, зупиняються і повертаються обличчям до них. Починається виконання вправ за командою "До СНАРЯДА", а закінчується за командою "Вправу - ЗАКІНЧИТИ". Потім ті, хто навчається, повертаються, відбувається зміна місць занять по колу.

При виконанні вправ, прийомів і дій керівник заняття обов’язково вказує назву вправи, прийому або дій, вихідне положення, спосіб виконання і кількість разів, на що звернути увагу, вихідне положення після виконання вправи і після цього подає команду для виконання.

До змісту занять включаються гімнастичні вправи, наведені в додатку 14 до цієї Інструкції.

Вправа 1. Комплекс вільних вправ NN 1 - 3.

Комплекс вільних вправ N 1 - виконується на 16 рахунків (мал. 1):

вихідне положення - стройова стійка;

1-2 - піднімаючись навшпиньки, повільно підняти руки вперед, потім - вгору; пальці стиснуті в кулак, долоні всередину, дивлячись угору, - потягнутися;

3 - опускаючись на обидві ступні, із силою зігнути руки, притиснувши їх до тіла, кулаки до плечей, дивитися прямо;

4 - розігнути руки вгору (долоні всередину, пальці зігнуті в кулак), прогнутися, дивитися вгору;

5 - з’єднуючи носки ніг, присісти повністю на всій ступні, долоні на стегнах, лікті розвести в сторони;

6 - випрямитися, піднімаючи руки вперед та відводячи їх у сторони і назад повністю (з ривком у кінці руху), пальці стиснуті в кулак;

7 - присісти повністю на всій ступні, долоні на стегнах, лікті розвести в сторони;

8 - стрибком встати, ноги нарізно на широкий крок, руки на поясі;

9 - розгинаючи ліву руку і відводячи її в сторону і повністю назад (пальці стиснуті в кулак), одночасно повернути тулуб вліво, ноги з місця не зрушувати, дивитися на кисть лівої руки;

10 - повернути тулуб прямо, руки на поясі;

11 - розгинаючи праву руку і відводячи її в сторону і назад повністю (пальці стиснуті в кулак), одночасно повернути тулуб вправо, ноги з місця не зрушувати, дивитися на кисть правої руки;

12 - повернути тулуб прямо, руки на поясі;

13 - різко нахилитися вперед до торкання землі руками, ноги прямі;

14 - випрямляючись, підняти руки вперед і, відводячи їх у сторони і назад, прогнутися;

15 - різко нахилитися вперед до торкання землі руками, ноги прямі;

16 - випрямляючись, стрибком з’єднати ноги і прийняти стройову стійку.

Комплекс вільних вправ N 2 - виконується на 16 рахунків (мал. 2):

вихідне положення - стройова стійка;

1-2 - із силою відвести плечі і руки повністю назад, повернути кисті, стиснуті в кулаки, долонями вперед і, піднімаючись на носки, рухом у сторони поволі підняти прямі руки вгору, кулаки розтиснути, долоні всередину, потягнутися;

3 - опускаючись на обидві ступні, із силою зігнути руки, притиснувши їх до тіла, кулаки до плечей, лопатки зближувати, дивитися прямо;

4 - зробити широкий випад вліво з різким розгинанням рук у сторони і поворотом голови вліво, пальці розтиснути, долоні донизу;

5 - поштовхом приставити ліву ногу до правої і з силою зігнути руки, притиснувши їх до тіла, кулаки до плечей, лопатки зближувати, дивитися прямо;

6 - зробити широкий випад управо з різким розгинанням рук у сторони і поворотом голови вправо, пальці розтиснути, долоні донизу;

7 - поштовхом приставити праву ногу до лівої і з силою зігнути руки, притиснувши їх до тіла, кулаки до плечей, лопатки зближувати, дивитися прямо;

8 - стрибком поставити ноги нарізно на широкий крок, руки вгору, долоні з хлопком з’єднати над головою, а тулуб відхилити назад;

9 - різко нахилитися вперед, руки між ніг, ноги не згинати;

10 - випрямитися, піднімаючи руки вперед на висоту плечей, повернути тулуб вліво і різким рухом розвести руки в сторони повністю, пальці стиснути в кулак, долоні вперед, ступні з місця не зрушувати;

11 - не зупиняючись, повернути тулуб вправо і повторити нахил вперед, руки між ногами;

12 - випрямитися, піднімаючи руки вперед на висоту плечей, повернути тулуб вправо і різким рухом розвести руки в сторони повністю, пальці стиснути в кулак, долоні вперед, ступні з місця не зрушувати;

13 - не зупиняючись, повернути тулуб вліво і повторити нахил вперед, руки між ногами;

14 - випрямляючись, стрибком звести ноги на ширину плечей (ступні поставити паралельно) і сісти повністю, руки вперед долонями донизу, пальці розтиснути;

15 - стрибком поставити ноги нарізно на широкий крок, руки вгору, у сторони, долоні всередину;

16 - стрибком з’єднати ноги, опустити руки і прийняти стройову стійку.

Комплекс вільних вправ N 3 - виконується на 16 рахунків (мал. 3):

вихідне положення - стройова стійка;

1-2 - піднімаючись навшпиньки, пальці розтиснути і повільно підняти руки вперед, потім вгору, у сторони, долоні всередину, подивитися вгору і потягнутися;

3 - опускаючи руки вперед, прийняти упор навприсядки, коліна і носки з’єднати, долоні паралельно;

4 - поштовхом, випрямляючи ноги назад, прийняти упор лежачи;

5 - зігнути руки, підняти ліву ногу до кінця, голову повернути вліво;

6 - розігнути руки, прийняти упор лежачи, голову повернути прямо;

7 - зігнути руки, підняти праву ногу до кінця, голову повернути вправо;

8 - розігнути руки, прийняти упор лежачи, голову повернути прямо;

9 - поштовхом ніг прийняти упор сидячи, коліна та носки з’єднати, долоні паралельно;

10 - стрибком уверх випрямитися, поставити ноги нарізно на широкий крок, зігнути руки за голову, долоні притиснути до потилиці (права зверху), лікті розвести в сторони і назад повністю, дивитися прямо;

11 - нахилити тулуб вліво (ноги не згинати);

12 - не зупиняючись, нахилити тулуб вправо (ноги не згинати);

13 - не зупиняючись, випрямитися і відхилити тулуб назад, руки розвести в сторони і назад повністю, долоні вперед (ноги не згинати);

14 - не зупиняючись, нахилити тулуб вперед до торкання землі пальцями рук, долоні назад (ноги не згинати);

15 - випрямляючись, підстрибнути вгору, прогнувшись, ноги разом, руки в боки, долоні до середини і виконати положення "зіскок зі снаряду" (положення напівпpисіду на обидві ступні, носки і коліна нарізно, руки вперед, вгору, у сторони, долоні всередину);

16 - підводячись, опустити руки, стати в стройове положення.

Вправа 2. Підтягування на перекладині (мал. 4).

Вис хватом зверху; згинаючи руки, підтягнутися (при підтягуванні підборіддя вище перекладини), розгинаючи руки, опуститися у вис (руки прямі). Положення вису фіксується на 1-2 секунди; виконання рухів махом і ривком не дозволяється.

Вправа 2а. Підтягування на перекладині зворотним хватом.

Вис хватом знизу; згинаючи руки, підтягнутися (при підтягуванні підборіддя вище перекладини), розгинаючи руки, опуститися у вис (руки прямі). Положення вису фіксується на 1-2 секунди; виконання рухів махом і ривком не дозволяється.

Вправа 3. Підняття ніг до перекладини (мал. 5).

Вис хватом зверху; підняти ноги до перекладини до торкання грифа і опустити їх униз, дозволяється незначне згинання ніг. Положення вису фіксується на 1-2 секунди. Махові рухи ногами назад не дозволяються.

Вправа 4. Підйом переворотом на перекладині (мал. 6).

Вис хватом зверху; підтягуючись, підняти ноги до перекладини і, перевертаючись навколо неї, вийти в упор на прямі руки (опускання у вис виконується довільним способом). Положення вису і упору фіксується на прямих руках 1-2 секунди.

Вправа 5. Підйом силою на перекладині (мал. 7).

Вис хватом зверху; підтягуючись, поставити в упор спочатку одну зігнуту руку, потім - іншу; продовжуючи рух, вийти в упор на прямі руки (опускання у вис виконується довільним способом; дозволяється підйом силою на обидві руки). Положення вису і упору фіксується на прямих руках 1-2 секунди.

Вправа 6. Комбінована силова вправа на перекладині.

Вис хватом зверху; виконати в такій послідовності: підтягування, підняття ніг, підйом переворотом і підйом силою. Положення вису і упору фіксується на прямих руках 1-2 секунди. Усі дії виконуються відповідно до вправ NN 2 - 5. Оцінка виставляється за кількістю циклів.

Вправа 7. Зіскок махом назад на перекладині (мал. 8).

Для курсантів І курсу ВНЗ: вис, підйом переворотом, мах дугою, зіскок махом назад.

Для курсантів ІІ курсу ВНЗ: вис, розкачування, підйом розгинанням, мах дугою, зіскок махом назад.

Для курсантів ІІІ і старших курсів ВНЗ: вис, розкачування, підйом розгинанням, перекид назад, мах дугою, зіскок махом назад.

Вправа 8. Згинання і розгинання рук в упорі на брусах (мал. 9).

В упорі на прямих руках, згинаючи руки, опуститися в упор на зігнутих руках; розгинаючи руки, вийти в упор на прямих руках. Положення упору фіксується; при опусканні руки згинаються повністю. Забороняються махові рухи ногами.

Вправа 8а. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи.

В упорі лежачи руки прямі на ширині плечей (на долонях або кулаках), згинаючи руки в ліктьових суглобах, опуститися вниз до торкання грудьми підлоги (тіло пряме) та випрямитися на прямі руки.

Вправа 9. Кут в упорі на брусах (мал. 10).

В упорі на прямих руках підняти прямі ноги і утримувати їх горизонтально над жердинами. Час виконання вправи визначається з моменту фіксації положення "кут" до моменту опускання п’ят ніг нижче жердини.

Вправа 10. Зіскок махом вперед на брусах (мал. 11).

Для курсантів І курсу ВНЗ: упор на руках, розмахування, підйом махом уперед, сісти на жердини ноги нарізно, перемах ніг усередину і мах назад, махом уперед зіскок вправо з поворотом вліво, тримаючись за жердину двома руками.

Для курсантів ІІ курсу ВНЗ: упор на руках, розмахування, підйом махом уперед, мах назад, махом уперед зіскок вправо з поворотом вліво, тримаючись за жердину.

Для курсантів ІІІ і старших курсів ВНЗ: упор на руках, розмахування, підйом махом уперед, мах назад, махом уперед сісти на жердини ноги нарізно, перехват рук вперед, силою стійка на плечах (тримати 3 секунди), перекид уперед і сісти на жердини ноги нарізно, перемах ніг усередину і мах назад, махом уперед зіскок вправо з поворотом вліво, тримаючись за жердину двома руками.

Дозволяється виконувати зіскок махом уперед в інший бік.

Вправа 11. Стрибок ноги нарізно через козла в довжину (мал. 12).

Снаряд заввишки 125 см, місток заввишки 10-15 см установлюється на відстані 1 м від снаряда, стрибок виконується з розбігу.

Вправа 12. Стрибок ноги нарізно через коня в довжину (мал. 13).

Снаряд заввишки 120 см та місток заввишки 10-15 см установлюються довільно; стрибок виконується з розбігу, відштовхуванням руками від дальньої третьої частини коня.

Вправа 13. Комплексна акробатична вправа.

Виконується в будь-якому приміщенні або на рівному майданчику з трав'яним покриттям. За командою "РУШ" пробігти з високого старту 10 м, виконати два перекиди вперед, стрибком поворот кругом, два перекиди вперед, пробігти 10 м у зворотному напрямку. При виконанні перекидів у залі дозволяється використання гімнастичних матів.

Вправа 14. Комплексна силова вправа.

Виконується протягом 1 хв.: перші 30 секунд - максимальна кількість нахилів уперед до торкання ліктем колін з положення лежачи на спині, руки за головою в замку, ноги закріплені (допускається незначне згинання ніг, при поверненні в початкове положення обов’язкове торкання підлоги лопатками); наступні 30 секунд - максимальна кількість згинань і розгинань рук в упорі лежачи (виконується аналогічно вправі 8а).

Вправа 14а. Комплексна силова вправа (для жінок).

Виконується протягом 1 хв.: перші 30 секунд - максимальна кількість нахилів уперед до торкання ліктем колін з положення лежачи на спині, руки за головою в замку, ноги закріплені (допускається незначне згинання ніг, при поверненні в початкове положення обов’язкове торкання підлоги лопатками); наступні 30 секунд - максимальна кількість присідань у положенні руки за головою в замку.

Вправа 15. Піднімання гирі 24 кг (ривок) (мал. 14).

Стійка - ноги нарізно, хватом зверху однією рукою за дужку гирі послідовно піднімати гирю вгору і опускати вниз, не торкаючись підлоги, спочатку однією рукою, потім без відпочинку після зміни рук - іншою. Положення гирі вгорі фіксується на прямій руці, зміна рук здійснюється на замаху вперед. Забороняється відпочивати в положенні, коли гиря опущена вниз.

Установлені дві вагові категорії з мінімальними нормативами для кожної руки: до 70 кг - 8 разів; понад 70 кг - 12 разів.

Вправа 16. Поштовх двох гир 24 кг по довгому циклу (мал. 15).

Поштовх гир складається з двох прийомів: підйому на груди і поштовху від грудей.

Стійка - ноги нарізно, хватом зверху за дужки гир відірвати гирі від підлоги, підняти їх на груди, при цьому гирі лежать на передпліччях і плечах, руки притиснуті до тулуба; виштовхнути гирі вгору і зафіксувати на прямих руках. Для повторення циклу гирі опустити спочатку на груди, а потім - вниз, не торкаючись підлоги. Забороняється відпочивати, утримуючи гирі, опущені вниз, і в положенні "на груди". Установлені дві вагові категорії: до 70 кг, понад 70 кг.

Вправа 17. Лазіння по канату (жердині) (мал. 16).

Стоячи біля каната (жердини), узятись руками за нижню відмітку, розташовану на висоті 2 м від підлоги, без стрибка піднятися по канату (жердині) на висоту 6 м від підлоги, торкнутися верхньої відмітки однією рукою. Опускання вниз - довільним способом. Оцінка визначається за способом лазіння:

"відмінно" - лазіння без допомоги ніг, ноги - у положенні "кут";

"добре" - лазіння без допомоги ніг, ноги - довільно;

"задовільно" - лазіння за допомогою ніг.

Вправа 18. Вправа на стаціонарному гімнастичному колесі (мал. 17).

Виконується 10 обертів вліво і 10 обертів вправо. Починається і закінчується вправа в момент проходження вертикалі головою вгору. Оцінка здійснюється за загальним часом, витраченим на 20 обертів, без вимкнення секундоміра після виконання перших 10 обертів. Дозволяється починати вправу в будь-який бік.

Вправа 19. Вправа на стаціонарному гімнастичному колесі.

Виконується 10 обертів (спіралей) у будь-який бік. Оцінка визначається за складністю виконання вправи:

"відмінно" - вхід у спіраль, катання по спіралі і підняття колеса у вертикальне положення;

"добре" - вхід у спіраль, катання по спіралі;

"задовільно" - вхід у спіраль за допомогою партнера і катання по спіралі.

Вправа 20. Вправа на лопінгу N 1 (мал. 18).

Виконується 4 серії по 5 обертів зі зміною напрямку обертання після кожної серії. Починається і закінчується вправа в момент проходження рамою лопінга верхнього вертикального положення. Кількість розгойдувань під час виконання вправи і між серіями не обмежується. Вправа оцінюється за сумою часу, витраченого на виконання 4 серій.

Вправа 21. Вправа на лопінгу N 2 (мал. 18).

Виконується довільна кількість обертів з п’ятьма поворотами на 360° навколо вертикальної осі в один бік. Починається вправа в момент перебування рами лопінга у верхньому вертикальному положенні і закінчується після закінчення п'ятого повороту. Оцінка вправи визначається за загальним часом, витраченим на п’ять обертів.

Попередження травматизму забезпечується:

надійною допомогою і страховкою при виконанні стрибків і фізичних вправ на снарядах;

перевіркою технічного стану снарядів (розтяжок, карабінів, стопорних пристроїв);

перевіркою надійності кріплення рук і ніг при виконанні фізичних вправ на спеціальних снарядах.

6. Заняття з подолання перешкод спрямовані на формування і вдосконалення навичок з подолання штучних і природних перешкод, метання гранат та виконання спеціальних прийомів і дій, розвиток швидкості і швидкісно-силової витривалості, удосконалення навичок щодо колективних дій під час великих фізичних навантажень, виховання впевненості у своїх силах, сміливості і рішучості.

Заняття з подолання перешкод проводяться у військовій формі одягу на місцевості, обладнаній окремими природними (штучними) перешкодами, або на спеціально побудованій єдиній смузі перешкод (додаток 15).

До змісту занять включаються:

подолання горизонтальних і вертикальних перешкод індивідуально і в складі підрозділу (групи);

спеціальні прийоми і дії на спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем, індивідуально і в складі підрозділу (групи);

метання гранат на влучність з різних положень (згідно з умовами виконання контрольних вправ);

контрольні та спеціальні вправи на єдиній смузі перешкод.

Підготовча частина заняття проводиться зі зброєю і без зброї на доріжках або місцевості, прилеглій до смуги перешкод.

При проведенні підготовчої частини заняття зі зброєю включаються стройові прийоми, ходьба і біг різними способами, перебігання, переповзання, дії за сигналами і командами, що раптово подаються ("До БОЮ", "В УКРИТТЯ", "ПОВІТРЯ" тощо), біг на 150 - 200 м із попутним подоланням нескладних перешкод. До підготовчої частини заняття без зброї включаються: ходьба і біг різними способами, загальнорозвивальні і стрибково-бігові вправи, біг з попутним подоланням нескладних перешкод. Перед виконанням вправи (прийому, дії) віддається попереднє розпорядження, у якому зазначається початкове положення, зміст вправи, кінцеве положення, порядок виконання, а потім виконавча команда, наприклад: "Початкове положення - на виході з лабіринту; перелізти через огорожу силою і швидко повернутися до строю, виконати вправу 2 рази у швидкому темпі. Солдат Семеренко - ВПЕРЕД". Для виконання вправ потоком подається команда, наприклад: "Відділення, потоком, дистанція 10 кроків, виконати вправу 3 рази - ВПЕРЕД".

До основної частини заняття включаються вправи з подолання ділянок смуги перешкод або місцевості завдовжки 40-60 м з виконанням вивчених прийомів і дій у різному темпі, а також метання гранат на влучність. Вправи виконуються: потоком, змагальним, груповим, круговим способами. Метання гранат проводиться по черзі по горизонтальних, а потім - по вертикальних цілях. До кожного заняття включається комплексне тренування з виконання контрольної вправи або більшої її частини в поєднанні з бігом до 600 м та іншими комплексними вправами. Тренування організовується потоком, у парах, групах або в складі підрозділу.

На перших заняттях у процесі тренування вдосконалюються точність і швидкість виконання прийомів і дій з поступовим ускладненням умов виконання, яке досягається:

застосуванням різних початкових положень (лежачи, з коліна, за укриттям, у траншеї) перед розбігом для подолання перешкод або перед метанням гранат;

збільшенням дистанції до перешкод і цілей;

подоланням перешкод у поєднанні з раніше вивченими прийомами і діями;

зміною порядку подолання перешкод.

На подальших заняттях основна увага в процесі тренування приділяється розвитку загальної і швидкісної витривалості, яка досягається:

багаторазовим виконанням прийомів після дій, що дають значне фізичне навантаження;

виконанням прийомів у комплексі з іншими діями як на смугах перешкод, так і на різній за характером місцевості;

виконанням прийомів і вправ у засобах індивідуального захисту в умовах обмеженої видимості.

Виконання спеціальної контрольної вправи спочатку проводиться без зброї, бронежилета і визначення часу, у подальшому - відповідно до вимог її виконання.

Заняття з подолання перешкод періодично проводяться в повній екіпіровці із застосуванням імітаційних засобів і осередків вогню.

До змісту занять на смузі перешкод включаються вправи, зазначені нижче.

Вправа 22. Загальна контрольна вправа на єдиній смузі перешкод.

Виконується без зброї. Дистанція - 400 м. Початкове положення - стоячи в траншеї; метнути гранату масою 600 г з траншеї на 20 м по стінці (проломах) або по майданчику 1x2,6 м перед стінкою (зараховується пряме влучення); при невлученні в ціль першою гранатою продовжувати метання до ураження цілі, але не більше трьох гранат (за невлучення гранати до загального часу додається 5 секунд); вистрибнути з траншеї, пробігти 100 м по доріжці в напрямку до лінії початку смуги; оббігти прапорець, пробігти 20 м та перестрибнути рів завширшки 2,5 м; пробігти по проходах лабіринту; перелізти через паркан, залізти по вертикальній драбині на другий (зігнутий) відрізок зруйнованого мосту; пробігти по балках, перестрибнувши через розриви, і зіскочити на землю з кінця останнього відрізка балки; подолати три щаблі зруйнованої драбини з обов’язковим торканням двома ногами землі між щаблями, пробігти під четвертим щаблем; пролізти в пролом стінки; зіскочити в траншею, пройти по ходу сполучення; вискочити з колодязя; стрибком подолати стінку; вибігти по похилій драбині на четвертий щабель і збігти по щаблях зруйнованої драбини; вилізти по вертикальній драбині на балку зруйнованого мосту, пробігти по балках, перестрибуючи через розриви, і збігти по нахиленій дошці; перестрибнути рів завширшки 2 м; пробігти 20 м і, оббігши прапорець, пробігти у зворотному напрямку 100 м по доріжці до лінії фінішу.

Вправа 22а. Загальна контрольна вправа на єдиній смузі перешкод.

Виконується без зброї. Дистанція - 200 м. Початкове положення - лежачи перед лінією початку смуги перешкод; метнути одну гранату масою 600 г з положення лежачи на 20 м по рву (зараховується пряме влучення, за невлучення гранати до загального часу додається 5 секунд); схопитися на ноги, пробігти 20 м та перестрибнути рів завширшки 2,5 м; пробігти по проходах лабіринту; перелізти через паркан, залізти по вертикальній драбині на другий (зігнутий) відрізок зруйнованого мосту; пробігти по балках, перестрибнувши через розриви, і зіскочити на землю з кінця останнього відрізка балки; подолати три щаблі зруйнованої драбини з обов’язковим торканням двома ногами землі між щаблями, пробігти під четвертим щаблем; пролізти в пролом стінки; зіскочити в траншею, пройти по ходу сполучення до колодязя; узяти дві гранати масою 600 г і метнути їх одна за одною з колодязя по майданчику 2,6х3 м за стінкою або по одному з проломів стінки (за невлучення гранати до загального часу додається 5 секунд); вискочити з колодязя; стрибком подолати стінку; вибігти по похилій драбині на четвертий щабель і збігти по щаблях зруйнованої драбини; вилізти по вертикальній драбині на балку зруйнованого мосту, пробігти по балках, перестрибуючи через розриви, і збігти по нахиленій дошці; перестрибнути рів завширшки 2 м; пробігти 20 м і перетнути лінію фінішу.

Вправа 23. Спеціальна контрольна вправа на єдиній смузі перешкод.

Виконується зі зброєю (автоматом з приєднаним магазином), протигазом, у бронежилеті (модуль ВВ), без метання гранат. Дистанція - 600 м.

Вихідне положення - стоячи перед лінією початку смуги; пробігти по доріжці 100 м, оббігти прапорець і пробігти у зворотному напрямку 100 м до лінії початку смуги; оббігти прапорець; перестрибнути рів завширшки 2,5 м; пробігти по проходах лабіринту; перелізти через паркан, залізти по вертикальній драбині на другий (зігнутий) відрізок зруйнованого мосту; пробігти по балках, перестрибнувши через розриви, і зіскочити на землю з кінця останнього відрізка балки; подолати три щаблі зруйнованої драбини з обов’язковим торканням двома ногами землі між щаблями, пробігти під четвертим щаблем; стрибком подолати стінку; зіскочити в траншею; пройти по ходу сполучення; вискочити з колодязя; стрибком подолати стінку; вибігти по похилій драбині на четвертий щабель і збігти по зруйнованих щаблях; вилізти по вертикальній драбині на балку зруйнованого мосту, пробігти по балках, перестрибнувши через розриви, і збігти по нахиленій дошці; перестрибнути рів завширшки два метри, пробігти 20 м і, обігнувши прапорець, пробігти по доріжці 100 м, оббігти прапорець і у зворотному напрямку пробігти 100 м до фінішу.

Вправа 24. Біг з подоланням смуги перешкод у складі підрозділу.

Виконується в складі підрозділу (групи) з особистою зброєю і протигазом. При виконанні вправи відпрацьовується взаємодопомога без передачі зброї, протигаза та інших предметів екіпіровки. Час визначається по останньому військовослужбовцю. Дистанція - 1100 і 3100 м.

Пробігти 1 або 3 км. Подолати смугу перешкод: подолати рів; пробігти по проходах лабіринту; перелізти через паркан; подолати три щаблі зруйнованої драбини з обов’язковим торканням землі між щаблями, пробігти під четвертим щаблем; подолати стінку; перестрибнути через траншею.

Попередження травматизму забезпечується:

перекопуванням і засипанням тирсою (піском) місць приземлення при стрибках з високих перешкод;

збільшенням інтервалів і дистанцій при проведенні занять зі зброєю;

виконанням метання гранат убік від напрямку бігу;

очищенням від льоду і снігу перешкод, місць відштовхування і приземлення;

суворим дотриманням правил застосування імітаційних засобів.

7. Заняття з рукопашного бою спрямовані на формування навичок, необхідних для знешкодження, затримання або знищення супротивника, самозахисту від його нападу, а також на виховання сміливості, рішучості і впевненості у власних силах.

До змісту занять включаються прийоми і дії рукопашного бою, наведені в додатку 14 до цієї Інструкції.

Приготування до бою - це найбільш зручні положення військовослужбовців для нападу на супротивника або самозахисту. Вони можуть виконуватися без зброї і зі зброєю (автомат, ніж, піхотна лопатка, гумовий кийок), лівосторонніми, правосторонніми і фронтальними способами.

Для приготування до бою без зброї - виставити ліву ногу на крок вперед і злегка зігнути обидві ноги в колінах. Тулуб трохи нахилити вперед. Вагу тіла рівномірно розподілити на обидві ноги. Ліву руку зігнути в ліктьовому суглобі і вивести вперед кисть на висоту грудей, кисть правої руки - попереду і дещо вище пояса.

Для приготування до бою з автоматом - підкинути автомат багнетом (стволом) уперед і підхопити його лівою рукою за цівку і ствольну накладку збоку, а правою - за шийку приклада. Одночасно ліву ногу виставити на крок уперед і поставити її на всю ступню. Вагу тіла рівномірно розподілити на обидві злегка зігнуті ноги. Тулуб трохи нахилити вперед, вістря багнета тримати на висоті шиї навпроти лівого плеча, кисть правої руки - перед поясом.

Для приготування до бою з ножем - прийняти лівосторонню (правосторонню) стійку, ніж тримати в правій (лівій) зігнутій руці клинком угору або вниз. При положенні ножа в руці клинком уперед приймається лівостороння або правостороння стійка.

Для приготування до бою з гумовим кийком (піхотною лопаткою) - виставити праву ногу на крок уперед і поставити її на всю ступню. Одночасно вивести зігнуту праву руку з гумовим кийком (піхотною лопаткою) вперед, кисть правої руки - на рівні грудей. Лопатку тримати за кінець рукоятки лотком управо (вліво). Вагу тіла рівномірно розподілити на обидві злегка зігнуті ноги. Ліва рука зігнута, кисть - на висоті пояса.

Пересування включають: крок, крок зі зміною приготування до бою, стрибок, біг.

Навчальні заняття з рукопашного бою проводяться:

при навчанні прийомам бою зі зброєю - на спеціальному майданчику, обладнаному стаціонарними і переносними макетами, мішенями (плетінками), переносними перешкодами (стінками, огорожами, палісадниками, малопомітними перешкодами), траншеями, ходами сполучень, бліндажами, сходовими майданчиками, фасадами будинків з вікнами, тактичними полями, у вартових містечках і на смугах перешкод;

при навчанні прийомам бою без зброї - на рівному трав'янистому майданчику, у спеціально підготовленій ямі з піском і тирсою або спортивному залі (на килимі з матів).

Підготовча частина заняття проводиться зі зброєю і без неї. При проведенні підготовчої частини заняття зі зброєю в неї включаються: стройові прийоми, ходьба і біг у різному темпі, перебігання, переповзання, виконання прийомів приготування до бою, дії за раптовими сигналами і командами, дії рукопашного бою зі зброєю, комплекси прийомів рукопашного бою на 8 і більше рахунків.

До підготовчої частини заняття, що проводиться без зброї, включаються: ходьба і біг у різному темпі, спеціальні вправи з пересування, вправи удвох, удари рукою і ногою, прийоми самостраховки, просте єдиноборство, прийоми рукопашного бою без зброї, дії за раптовими сигналами і командами, комплекси прийомів рукопашного бою на 8 і більше рахунків.

Розучування приготування до бою, пересувань, прийомів самостраховки, ударів рукою і ногою, прийомів нападу зі зброєю, комплексів на 16 рахунків здійснюється на перших заняттях. Надалі вони включаються до змісту всіх подальших занять.

Основна частина заняття організовується на одному або декількох навчальних місцях.

При навчанні прийомам рукопашного бою подаються команди:

для приготування до бою - "До бою - ГОТУЙСЯ";

для нанесення уколу на місці - "КОЛИ";

для нанесення уколів під час руху - "Нанести уколи по опудалах (мішенях) - ВПЕРЕД";

для відбиття - "Праворуч (ліворуч, униз, направо) - ВІДБИЙ";

для нанесення ударів - "Багнетом (стволом, прикладом, магазином, лопаткою, гумовим кийком, ножем, рукою, ногою) - БИЙ";

для виконання прийому по розділах вказується початкове положення і порядок виконання, наприклад: при вивченні уколу багнетом з випадом: "З випадом однією ногою і відштовхуванням іншою ударним рухом рук уперед уразити багнетом ціль (мішень), роби - "РАЗ", висмикнути багнет, роби - "ДВА", приготуватися до бою, роби - "ТРИ";

для суцільного виконання больового прийому, обеззброєння, звільнення від захвату або кидка - "Загин руки за спину - почи-НАЙ", "Задню підніжку - почи-НАЙ", "Обеззброєння - почи-НАЙ", "Звільнення від захвату - почи-НАЙ";

для виконання комбінацій з прийомів і дій даються вказівки, а потім - команда "ВПЕРЕД", наприклад: "Проповзти 5 метрів, звалити супротивника кидком із захватом ніг ззаду і виконати задушливий захват - ВПЕРЕД".

Для вивчення простих прийомів і дій (уколи, удари, захист від ударів) планується в середньому 5-10 хв., а складніших (обеззброєння, кидки тощо) - 16-20 хв.

Виконання прийомів захисту обов'язково поєднується з відходом з лінії атаки (лінії вогню), нанесенням супротивнику ударів, уколів у найуразливіші місця і за необхідності доводиться до положення зв’язування (одягання наручників) лежачи або конвоювання. Больові прийоми, прийоми обеззброєння і кидки розучуються в обидві сторони.

У кінці основної частини заняття проводяться комплексні тренування або навчальні сутички.

До змісту комплексного тренування включаються: пересування, подолання перешкод у поєднанні з ураженням мішеней багнетом і виконанням інших прийомів рукопашного бою. На перших заняттях створюється нескладна обстановка, у подальшому кількість перешкод і дистанція збільшуються, розташування мішеней ускладнюється.

Комплексне тренування проводиться періодично із застосуванням імітаційних засобів.

Навчальні сутички є основною формою вдосконалення навичок і умінь з рукопашного бою у військовослужбовців. Вони організовуються на декількох навчальних точках і проводяться в парах або групах (один проти одного, один проти двох - трьох, двоє проти трьох тощо).

Сутички проводяться з макетами зброї або без них за умовами, установленими керівником заняття. За характером дій супротивників вони підрозділяються на обумовлені, напівобумовлені і необумовлені (вільні) сутички.

В обумовлених сутичках керівник заняття наперед визначає дії нападаючих і тих, хто обороняється (вид зброї або її відсутність, дистанцію, напрямки, вид і швидкість атакуючих дій, захисні дії).

У напівобумовлених сутичках ускладнюються умови їх проведення, наприклад, керівник заняття дозволяє нападаючому активно маневрувати, самостійно вибрати момент для атаки (а не виконувати її за командою), атакувати різними способами і з різних напрямків.

Вільні бої проводяться при досягненні тими, хто навчається, відповідного рівня підготовленості, але не раніше ніж через 1 рік навчання. Бої проводяться відповідно до правил змагань з рукопашного бою.

8. Прийоми самостраховки оберігають від ударів об землю при єдиноборстві із супротивником та включають групування, перекиди, падіння і проводяться таким чином:

1) групування - сісти на землю і обхватити обома руками гомілки ніг, коліна трохи розвести, п’яти разом, тулуб зігнути, округливши спину, голову нахилити, притиснувши підборіддя до грудей. Підтягуючи руками гомілки, наблизити тулуб до стегон;

2) перекид уперед - з фронтальної стійки сісти, згрупуватися, коліна трохи розвести в сторони, упертися долонями об землю. Відштовхнувшись ногами і спираючись на долоні, перекотитися через спину вперед, швидко встати і приготуватися до бою;

3) перекид назад - з фронтальної стійки сісти, притиснути підборіддя до грудей і, падаючи назад, згрупуватися. У момент торкання землі плечима обпертися об неї руками біля голови, перекотитися назад через голову, швидко встати і приготуватися до бою;

4) падіння вперед - з фронтальної стійки впасти вперед на трохи зігнуті і розведені в ліктях руки і згинанням у ліктях пом'якшити удар або підстрибнути і впасти вперед на трохи зігнуті і розведені в ліктях руки; згинаючи руки, опуститися на груди (голова повернута вправо або вліво); перекотитися з грудей на живіт, прогинаючись у попереку. Закінчивши падіння, встати і приготуватися до бою;

5) падіння назад - з вихідного положення сісти ближче до п'ят, згрупуватися (руки вперед долонями вниз); перекочуючись на спині назад, зробити попереджувальний удар прямими, трохи розведеними руками об землю; при нападі супротивника нанести удар ногами йому назустріч, піднятися і приготуватися до бою;

6) падіння на бік - з початкового положення сісти, згрупуватися (руки вперед долонями вниз); перекочуючись назад і розвертаючись у бік падіння, зробити попереджувальний удар випрямленою рукою об землю і лягти на бік так, щоб одна зігнута в коліні нога знаходилася на землі, а стопа іншої (нога коліном угору) - біля гомілки, підхопитися, приготуватися до бою;

7) падіння через плече - з фронтальної стійки нахилитися вперед і пропустити ліву (праву) руку між ніг долонею вниз, підборіддя притиснути до грудей; відштовхнувшись ногами, зробити перекочування через спину в напрямку лівої (правої) ноги (сідниці) і зайняти положення лежачи на лівому (правому) боці, підхопитися, приготуватися до бою.

9. Прийоми нападу та бою з автоматом і малою лопаткою (гумовим кийком):

1) укол багнетом (тичок стволом) без випаду (мал. 19) - швидко випрямивши руки, направити автомат (карабін) багнетом (стволом) у ціль, вразивши супротивника, висмикнути багнет і приготуватися до бою на місці або продовжувати рух;

2) укол багнетом (тичок стволом) з випадом (мал. 20) - спрямувати автомат (карабін) багнетом (стволом) у ціль з одночасним поштовхом правої ноги і випадом лівої, уразивши супротивника, висмикнути багнет і поштовхом лівої ноги прийняти положення до бою на місці або продовжувати рух;

3) удари багнетом і стволом автомата (карабіна) виконуються після короткого замаху і зближення із супротивником, вони наносяться зверху вниз або зліва направо (справа наліво) вниз;

4) удар прикладом збоку знизу (мал. 21) - рухом зброї правою рукою вліво, а лівою - на себе з одночасним поворотом тулуба вліво нанести удар ребром приклада. Удар може завдаватися з місця або з коротким кроком;

5) удар магазином (мал. 22) - нанести швидким рухом рук (автоматом уперед) від себе з одночасною подачею тулуба вперед і випрямлянням ззаду опорної ноги або коротким кроком;

6) удар затилком приклада (мал. 23) - виконується із замахом стволом назад за ліве плече, магазином уліво й угору, потім з випадом правою (лівою) ногою уразити ціль затилком приклада.

Для ударів малою лопаткою (гумовим кийком) приймається бойова стійка, удари наносяться з правого і лівого боків, згори по голові і шиї, по тулубу і руках (мал. 24).

10. Удари ножем (мал. 25) завдаються з коротким замахом згори, збоку, навідліг, знизу в шию, у верхню частину тулуба, у живіт, в ділянку попереку.

Удари рукою (мал. 26) завдаються:

кулаком - прямо, збоку або знизу, у нижню щелепу, у живіт;

м’язовою частиною кулака - згори в ніс і по ключиці;

внутрішньою частиною долоні - у нижню щелепу і ніс;

ребром долоні (з лівого і правого боку) - у шию;

ліктем - по обличчю супротивника;

передпліччям прямої руки - у живіт, пах, по ліктьовому суглобу прямої руки супротивника.

Збільшення сили ударів досягається енергійним рухом ніг і корпуса тіла.

Удари ногою (мал. 27) завдаються: носком, стопою, каблуком - у гомілку, коліно, пах, живіт; коліном - у промежину, живіт та обличчя (якщо супротивник нахилився). Супротивнику, який лежить, завдаються удари носком або каблуком у живіт, поперек, обличчя.

11. Больові прийоми в стійці і задушливі захвати здійснюються таким чином:

1) загин руки за спину (мал. 28) - захватити рукою кисть руки супротивника, іншою рукою - зверху одяг біля ліктя і нанести удар ногою, вивести супротивника з рівноваги ривком на себе, зігнути його руку в ліктьовому суглобі, а потім загнути за спину; нанести удар ребром долоні по шиї, захватити рукою за комір (біля плеча), волосся або каску і, утримуючи больовим впливом, конвоювати супротивника; а для зв’язування - звалити супротивника на землю, сісти на нього, нанести удар по голові, щільно притиснути захвачену руку і провести загин іншої руки;

2) важіль руки назовні (мал. 29) - захватити кисть супротивника двома руками знизу, піднімаючи захвачену руку вгору, зігнути кисть до передпліччя, нанести удар ногою і, викручуючи руку назовні, звалити супротивника на землю, нанести удар ногою, загнути руки за спину, зв’язати;

3) важіль руки всередину (мал. 30) - захватити передпліччя руки супротивника двома руками зверху зовні та нанести удар ногою в гомілку або пах; ривком, викручуючи руку всередину, вивести супротивника з рівноваги, підвести його плече під своє плече і, натискаючи ним, звалити супротивника; натискаючи рукою на ліктьовий суглоб, загнути руку за спину і сісти зверху на супротивника, провести загин іншої руки, зв’язати;

4) задушення (мал. 31) - якщо супротивник знаходиться в положенні стоячи, то, підкравшись до нього ззаду, нанести удар стопою в підколінний суглоб і, швидко відхиливши його голову однією рукою назад, накласти іншу руку передпліччям на горло; з’єднавши руки, натиснути передпліччям на горло, повернутися до супротивника боком, відірвати його від землі і продовжувати удушення.

Якщо супротивник знаходиться в положенні лежачи, то, підкравшись до нього, кинутися на нього і сісти зверху на поперек, поставивши ліву ногу на коліно, а праву - ступнею на землю поперед себе, нанести удар рукою. Одразу за цим відхилити правою рукою голову супротивника назад і накласти передпліччя лівої руки на горло. З’єднати руки і, впираючись правою ногою в землю, виконувати задушення супротивника, відхиляючи його голову і корпус назад.

При опорі супротивника перекотитися разом з ним на спину і, охопивши його ногами на рівні пояса, з’єднати ноги разом і, випрямляючись, продовжувати задушення супротивника руками і ногами.

12. Кидки і больові прийоми в положенні лежачи здійснюються таким чином:

1) задня підніжка - з початкового положення (бойова стійка або взаємний захват) захватити супротивника за одяг біля ліктя і за плече з боку його ноги, що стоїть попереду, з кроком уперед і вбік рухом рук і тулуба вниз осадити супротивника на цю ногу, вивести з рівноваги; поставити ногу за опорну ногу супротивника, підбиваючи її, і ривком рук кинути супротивника через ногу на землю, нанести удар ногою, зв'язати;

2) кидок через спину (мал. 32) - з кроком уперед захватити супротивника за руку, з ривком на себе обернутися до нього спиною на зігнутих ногах і підвести своє плече під руку супротивника, захватити її іншою рукою; випрямляючи ноги і нахиляючись уперед, підбити супротивника тазом, ривком рук униз кинути на землю, ударити ногою, зв’язати;

3) кидок через стегно (мал. 33) - захватити лівою рукою праву руку супротивника біля ліктя, а правою рукою - за пояс зі сторони спини або за голову. Швидко повернутися вліво кругом на носку правої ноги таким чином, щоб стати спиною до супротивника, та приставити ліву ногу до правої. Перенести вагу тіла на ліву ногу; підбиваючи внутрішньою частиною правої гомілки ноги супротивника зовні, потягнути його руками вліво вниз і кинути на землю;

4) кидок із захватом ніг ззаду і задушення (мал. 34) - підскочити до супротивника ззаду і захватити руками його ноги нижче колін; штовхнувши його плечем під сідниці, ривком потягнути ноги на себе вгору та кинути супротивника на землю і, не випускаючи ніг, ударити носком у пах або живіт. Стрибком сісти на поперек супротивника, поставивши ліву ногу на коліно, а праву - ступнею на землю поперед себе (під плече супротивника), ударити по голові, відхилити голову назад однією рукою і накласти на горло передпліччя іншої руки; з’єднавши руки, провести задушення. При вчиненні опору супротивником перекотитися на спину, обхопити його тулуб ногами на рівні пояса, з’єднати їх і, випрямляючи ноги, продовжувати задушення руками і ногами.

13. Прийоми самозахисту здійснюються таким чином:

1) захист від ударів рукою (мал. 35) - відбити руку вбік підставлянням під удар долоні, одного або двох передпліч чи плеча, нирком під удар, ухилянням або відходом назад. Після захисту негайно нанести супротивнику у відповідь удар рукою або ногою у вразливе місце;

2) захист від удару ногою (мал. 36) - виконати підставляння стопи (каблука, стегна) під удар, після чого завдати зустрічний удар рукою в голову або тулуб супротивника;

3) захист від удару коліном знизу (мал. 37) - прикрити пах стегном, піднявши зігнуту в коліні ногу вгору до опорної ноги, після чого нанести зустрічний удар рукою в голову або тулуб супротивника;

4) захист від удару ногою підставлянням рук - зустріти ногу супротивника передпліччями прямих схрещених рук (при ударі правою ногою права рука знаходиться зверху), захопити її правою рукою за п’яту, завести стопу в ліктьовий згин лівої руки, ривком вгору на себе кинути супротивника на землю, ударити ногою, наступити на іншу ногу і викрутити захвачену ногу;

5) захист від удару ногою відхиленням убік (вліво, вправо) - при ударі супротивника правою ногою повернутися вправо з кроком лівою ногою вліво вперед, підхопити лівою рукою ногу супротивника знизу. Піднімаючи ногу вгору та штовхнувши правою рукою, кинути супротивника на землю і нанести удар ногою;

6) відбиття стволом автомата (карабіна) - ударити кінцем ствола або багнетом по зброї супротивника (справа, зліва або вниз вправо чи вліво); одразу після відбиття провести атаку у відповідь;

7) відбиття малою лопаткою (гумовим кийком) (мал. 38) виконується вправо, вліво та вниз вправо ребром лопатки (кийком); одразу за відбиттям супротивнику завдається удар лопаткою (гумовим кийком).

14. Визволення від захватів рук здійснюється таким чином:

1) від захвату однієї руки вхопитися вільною рукою за кулак захваченої руки і з силою смикнути в бік великих пальців рук супротивника. Для визволення від захвату рукавів обвести свої руки навколо рук супротивника, закручуючи одяг навколо пальців, і силою смикнути в сторони;

2) визволення від захвату горла спереду (мал. 39) або одягу на грудях - з’єднати разом стиснуті кулаки обох рук і, розвівши лікті в сторони, завдати різкий удар між рук супротивника знизу вгору. Відірвавши руки супротивника від шиї, ударити в обличчя;

3) визволення від захвату горла ззаду (мал. 40) - захватити лівою рукою кисть, а правою рукою ліктьовий суглоб правої руки супротивника; швидко присісти і, повертаючись вліво вниз, визволитися від задушливого захвату. Одночасно з цим виконати кидок через спину або загнути руки супротивника за спину;

4) визволення від захвату корпуса (мал. 41) - спереду вдарити коліном у пах або носком у гомілку. Одночасно натиснути долонями на підборіддя супротивника або великими пальцями на очі або виконати кидок через стегно;

5) визволення від захвату корпуса спереду разом з руками (мал. 42) - одразу за ударом у пах або в гомілку різко присісти, розвести руки в сторони і виконати кидок із захватом ніг спереду;

стрибком ухилитися вліво від уколу, відбиттям захопити зброю обома руками, ударити в пах, вирвати зброю;

6) визволення від захвату корпуса ззаду (мал. 43) - натиснути кулаком на зовнішню частину зап’ястя однієї із рук супротивника, нанести удар каблуком по гомілці (стопі) або потилицею в обличчя. Як тільки супротивник розіжме пальці, захватити його кисть обома руками і, повертаючи її всередину, загнути руку за спину;

з відходом вправо: кроком або стрибком ухилитися від уколу вправо, розвернувши тулуб вліво, відбити ствол зброї супротивника лівою рукою і захопити його, одночасно вдарити навідліг по обличчю (горлу) правою рукою, а правою ногою - під стопу лівої ноги супротивника, з ударом ногою вирвати зброю і вдарити супротивника прикладом, одночасно захопити зброю правою рукою, нанести удар ногою в стегно, ривком обеззброїти (мал. 48, 49);

7) визволення від захвату корпуса ззаду разом з руками (мал. 44) - завдати удар каблуком по гомілці (стопі) або потилицею в обличчя. Різко присідаючи, захопити руку супротивника, перевести її на плече та кинути супротивника через спину;

2) обеззброєння при ударі ножем:

8) визволення від захвату ніг спереду (мал. 45) - застосовується захват руками за шию і задушення супротивника, а також удар ногою в обличчя з одночасним поворотом назад і падінням на зігнуті руки;

знизу (мал. 50) - з кроком уперед зустріти озброєну руку супротивника підставлянням передпліччя вниз, захопивши іншою рукою зверху одяг біля ліктя, ударити ногою в пах або коліно; загнути руку за спину і обеззброїти супротивника;

9) визволення від захвату ніг ззаду (мал. 46) - падаючи вперед на руки, звільнитися від захвату і нанести противнику удар ногою.

прямо (мал. 51) - відбити передпліччям усередину озброєну руку супротивника і захватити його двома руками за кисть, ударити ногою, виконати важіль руки назовні, обеззброїти;

15. Обеззброєння супротивника здійснюється таким чином:

згори (мал. 52) - захиститися підставлянням передпліччя руки вгору під озброєну руку супротивника на замаху, захватити іншою рукою зап’ястя супротивника, зверху вдарити ногою, виконати важіль руки всередину, обеззброїти, загнути руку за спину;

1) обеззброєння при уколі багнетом:

з розмаху (навідліг) (мал. 53) - з кроком уперед убік і поворотом до супротивника захиститися підставлянням передпліччя обох рук під озброєну руку, захватити обома руками передпліччя зверху і вдарити ногою; скручуючи руку супротивника вперед вгору, виконати важіль руки всередину, обеззброїти;

з відходом вліво: з кроком лівою ногою вліво (уперед вліво) і розворотом тулуба вправо відбити правою рукою і захопити зброю супротивника, зробити крок правою ногою до лівої ноги супротивника і захопити зброю лівою рукою, ударити ногою в пах, провести задню підніжку і обеззброїти супротивника ударом ноги по руці, що тримає зброю (мал. 47);

3) обеззброєння при погрозі пістолетом:

при спробі дістати пістолет з кобури (кишені, з-за пояса) (мал. 54) - з кроком (випадом) уперед просунути кисть між передпліччям і тулубом супротивника, іншою рукою захватити її ззовні (з’єднати руки в замок), ударити коліном, загнути руку за спину, обеззброїти;

упритул спереду (мал. 55) - з кроком уперед убік відбити і поворотом тулуба ухилитися від лінії вогню, захватити озброєну руку супротивника, ударити ногою, виконати важіль руки назовні, обеззброїти больовим прийомом на кисть, затиснувши руку між колін;

упритул ззаду (мал. 56) - з поворотом кругом відбити передпліччям озброєну руку супротивника, захватити її двома руками зверху, ударити ногою, виконати важіль руки всередину, обеззброїти;

4) обеззброєння при ударі гумовим кийком (піхотною лопаткою) зверху (мал. 57):

з кроком лівої ноги вперед вліво з одночасним поворотом тулуба вправо на носку правої ноги піти з лінії атаки, зовнішньою частиною передпліччя правої руки зустріти і супроводжувати удар супротивника по ходу його руху, захватити руку в зап’ястковому суглобі (можна нанести удар ногою). Вивести супротивника з рівноваги вперед, виконати важіль руки всередину і обеззброїти.

16. Спеціальні прийоми і дії:

1) зв’язування:

мотузкою (мал. 58) - звалити супротивника на землю і загнути руки за спину; мотузку надіти петлею на зап'ястя його лівої руки, перекинути петлею через шию (або праве плече, під груди, пропустивши в ліктьовий згин лівої руки) і зв’язати зап’ястя обох рук;

поясним ременем (мал. 59) - звалити супротивника на землю і загнути руки за спину; поясним ременем зв’язати кисті, пропустити його під шию і прив'язати до ременя штанів супротивника;

ременем або мотузкою (мал. 60) - звалити супротивника на землю обличчям униз, ноги підігнути і схрестити, руки закласти за спину і зв'язати праву руку з лівою ногою, ліву руку з правою ногою;

за допомогою палиці (мал. 61) - звалити супротивника на землю, просунути палицю в рукави куртки за спиною і прив'язати до неї зап'ястя рук або зв’язати спереду руки і ноги супротивника і просунути палицю в ліктьові і підколінні згини зв'язаних рук і ніг;

2) обшук:

в упорі біля стіни (мал. 62) - примусити супротивника широко розвести ноги, нахилитися вперед і обпертися об стінку або землю прямими руками і, погрожуючи зброєю, провести обшук;

у положенні зігнувшись в упорі (мал. 63) - примусити супротивника прийняти положення "упор зігнувшись": ноги нарізно, руки розвести в сторони (разом) і, погрожуючи зброєю, провести обшук;

у положенні лежачи на землі обличчям униз (мал. 64) - примусити супротивника лягти на землю обличчям униз, руки в сторони, ноги разом і, погрожуючи зброєю, провести обшук;

3) конвоювання:

із застосуванням больового прийому (мал. 65) - загнути руку за спину, захопити за каску, волосся (ніздрі, глазниці), одяг на протилежному плечі супротивника, потягнути його на себе і, утримуючи, примусити рухатися в потрібному напрямку;

під погрозою зброї (мал. 66) - погрожуючи зброєю і знаходячись на відстані 3-5 кроків, позбавляючи цим супротивника можливості застосувати прийом обеззброєння, супроводжувати його в потрібному напрямку;

4) метання ножа і піхотної лопатки:

метання ножа хватом за клинок (мал. 67), за рукоятку (мал. 68) - з бойової стійки, тримаючи клинок ножа лезом назовні від долоні, а рукояткою вперед, виконати замах озброєною рукою вгору назад над плечем, не згинаючи зап'ястя, метнути ніж у ціль;

метання піхотної лопатки (мал. 69) - з бойової стійки, утримуючи лопатку за дальню третину рукоятки лезом уперед угору, держак уздовж осі передпліччя, після замаху, випускаючи рукоятку з долоні, метнути лопатку в ціль.

17. Комплекси рукопашного бою на 16 рахунків (варіанти):

1) перший комплекс прийомів рукопашного бою на 16 рахунків (без зброї):

вихідне положення - стройова стійка;

1 - прийняти готовність до бою та з кроком правої ноги назад виконати зовнішній блок лівою рукою;

2 - з кроком правої ноги вперед нанести прямий удар правою рукою;

3 - нанести боковий удар лівою ногою, прийняти фронтальну стійку;

4 - повертаючись вправо, з кроком лівої ноги здійснити відбиття підставлянням лівої руки;

5 - з кроком правої ноги вперед нанести рубаючий удар правою долонею по шиї;

6 - з різким нахилом уперед нанести удар лівою ступнею назад по нападаючому противнику;

7 - з випадом правої ноги вбік нанести удар ребром правої руки навідліг;

8 - з поворотом вліво здійснити захист лівою рукою від удару ногою знизу, нанести удар правою ногою в пах та прийняти готовність до бою;

9 - з поворотом вправо та кроком лівої ноги вперед здійснити захист відбиттям лівою рукою всередину;

10 - з кроком правої ноги вперед нанести удар ліктем правої руки збоку в голову;

11 - з різким поворотом вліво нанести удар тильною стороною кулака в сонячне сплетіння противникові;

12 - продовжуючи поворот вліво, нанести удар коліном в обличчя противника і з поворотом вліво прийняти фронтальну стійку;

13 - з кроком лівої ноги вперед нанести удар лівою рукою по тулубу;

14 - з кроком правої ноги вперед нанести удар мускульною частиною кулака правої руки по голові зверху;

15 - з поворотом на правій нозі вліво нанести боковий удар лівою ногою, прийняти фронтальну стійку;

16 - стройова стійка;

2) другий комплекс прийомів рукопашного бою на 16 рахунків (зі зброєю):

вихідне положення - стройова стійка;

1 - прийняти готовність до бою;

2 - укол багнетом з випадом на ліву ногу;

3 - з кроком правої ноги вперед нанести удар прикладом збоку;

4 - з поворотом направо кругом нанести удар затилком приклада назад з випадом на праву ногу;

5 - з поворотом наліво кругом завдати укол багнетом без випаду;

6 - з поворотом направо кругом виконати захист підставлянням автомата без удару зверху;

7 - з кроком лівої ноги вперед нанести удар магазином в обличчя;

8 - з відставлянням лівої ноги назад та з поворотом наліво кругом прийняти готовність до бою;

9 - з кроком правої ноги вперед вибити зброю вліво, нанести укол багнетом з випадом на ліву ногу;

10 - з поворотом направо здійснити захист підставлянням автомата під удар зверху та нанести удари ногою в пах і стволом автомата зверху;

11 - з випадом правої ноги вбік нанести удар затилком приклада вправо;

12 - з поворотом наліво прийняти готовність до бою;

13 - здійснити відбиття униз вправо, укол багнетом з випадом на ліву ногу;

14 - з поворотом направо здійснити відбиття вправо, укол багнетом з випадом на ліву ногу;

15 - з кроком правої ноги вбік нанести удар прикладом збоку і прийняти фронтальну стійку;

16 - стрибком прийняти стройову стійку.

18. Комплекси рукопашного бою.

Вправа 25 (початковий комплекс РБ-1).

Комплекс прийомів РБ-1 (початковий) - для військовослужбовців усіх категорій та курсантів ВНЗ - включає прийоми самостраховки, прийоми бою з автоматом чи карабіном (укол багнетом без випаду та з випадом); удари багнетом, магазином, прикладом автомата збоку, захист підставлянням автомата; звільнення від захвату супротивником; удари рукою і ногою та захист від ударів, загин руки за спину та виконання першого комплексу на 16 рахунків.

Вправа 26 (загальний комплекс РБ-2).

Комплекс прийомів РБ-2 (загальний) - для військовослужбовців І, ІІ та ІV категорій (крім військовослужбовців строкової служби та військовослужбовців військової служби за контрактом 1-го року служби ІІ і ІV категорій) - включає прийоми і дії, передбачені комплексом РБ-1, та додаткові прийоми нападу зі зброєю: удар прикладом знизу і затилком, колючі, ріжучі удари ножем зверху, знизу, збоку, прямо і навідліг; прийоми захисту зі зброєю (відбиття автоматом); прийоми обеззброювання: при уколі багнетом з відходом вліво і вправо, при ударі ножем зверху і знизу, збоку прямо і навідліг; обеззброювання при погрозі пістолетом спереду (ззаду), при спробі дістати пістолет з кобури (кишені) або ременя штанів; звільнення від захватів шиї; зв’язування супротивника, обшук та конвоювання; виконання комплексів рукопашного бою на 16 рахунків.

Вправа 27 (спеціальний комплекс РБ-3).

Комплекс прийомів РБ-3 (спеціальний) - для військовослужбовців І категорії та курсантів ІІІ - V курсів ВНЗ - включає всі прийоми та дії розділу "Рукопашний бій".

Особовий склад підрозділів разом із загальним змістом рукопашного бою додатково вивчає прийоми рукопашного бою за спеціальними програмами і методичними рекомендаціями.

Попередження травматизму на заняттях з рукопашного бою забезпечується:

дотриманням установленої послідовності виконання прийомів, дій і вправ, оптимальних інтервалів і дистанцій між тими, хто навчається, при виконанні прийомів бою зі зброєю;

правильним застосуванням прийомів страховки і самостраховки;

застосуванням ножів (багнетів) з надітими на них піхвами або макетів ножів, піхотних лопаток, автоматів (карабінів);

здійсненням прийомів і кидків з підтримкою партнера за руку і виконанням їх від середини килима (ями з піском) до краю;

плавним проведенням больових прийомів, задушення і обеззброєння без застосування великої сили (за сигналом партнера голосом "Є" негайно припиняти виконання прийому);

використанням захисних засобів, а за їх відсутності - позначенням (імітуванням) ударів при виконанні прийомів з партнером;

суворим дотриманням правил застосування імітаційних засобів.

19. Заняття з легкої атлетики та прискореного пересування спрямовані на розвиток витривалості і швидкості, швидкісно-силових якостей, удосконалення навичок під час ходьби, бігу по рівній і пересіченій місцевості, навичок з метання гранат на дальність і влучність, розвиток злагодженості дій у складі підрозділів, виховання вольових якостей.

Заняття проводяться на стадіоні або рівному майданчику (у спортивному залі), а також на пересіченій місцевості, по дорозі або поза межами доріг у складі підрозділів фронтальним або потоковим способом.

Підготовча частина заняття включає: ходьбу і біг; вправи на місці для вдосконалення гнучкості, підготовки м'язів і зв’язок; спеціальні стрибково-бігові вправи для підготовки опорно-рухового апарату до навантажень в основній частині занять; прискорення.

До основної частини занять включаються: біг на короткі дистанції (від 30 до 400 м, човниковий біг, естафети); біг на середні і довгі дистанції (від 1 до 10 км і більше); марш-кидки до 10 км; спеціальні стрибково-бігові вправи та вправи з метання гранат на дальність і влучність.

Вправи з бігу, стрибків і метання розучуються в цілому, частинами, за допомогою підготовчих та імітаційних вправ, а також за розділами.

Тренування з бігу на короткі дистанції (а також розучування нових вправ) проводиться на початку заняття; на середні і довгі дистанції - у кінці. На початковому етапі тренувань з бігу на довгі дистанції, марш-кидків слабо підготовлені військовослужбовці утворюють окрему групу.

При навчанні бігу на короткі дистанції при виконанні спеціальних стрибково-бігових вправ ті, хто навчається, шикуються в колону по одному на бігових доріжках (напрямках) з інтервалом у 2-3 кроки. Керівник, знаходячись спереду збоку на відстані 15-20 кроків, подає попереднє розпорядження і виконавчу команду. У попередньому розпорядженні вказується, яку вправу необхідно виконати, на яку відстань, де, яким способом і куди пересуватися після виконання вправи, а також кількість повторень.

Виконавча команда для потокового виконання вправи подається: "Потоком, дистанція вісім кроків, до прапорця, солдат Петренко - ВПЕРЕД". Для виконання вправи по шеренгах: "Перша шеренга - ВПЕРЕД".

З метою вивчення техніки старту для бігу на короткі дистанції, а також під час тренування і виконання контрольних нормативів подаються команди: "НА СТАРТ", "УВАГА", "РУШ". Словесні команди "НА СТАРТ" і "УВАГА" можна замінити звуковим сигналом, свистком, що подається. За командою "НА СТАРТ" військовослужбовець з початкового положення (3-5 кроків від лінії старту) підходить до лінії старту. Сильніша нога - на лінії старту, інша - на 1 - 1,5 ступні позаду. Стопи ніг паралельні, тулуб прямо, руки опущені. За командою "УВАГА" нахилитися вперед, центр тяжіння перенести на ногу, яка стоїть попереду. Руку, протилежну нозі, що стоїть попереду, трохи подати вперед. Інша рука, зігнута в лікті, відводиться назад (кисть - збоку тулуба). За командою "РУШ" енергійно почати біг з поступовим випрямлянням тулуба.

Під час бігу на середні і довгі дистанції команди "НА СТАРТ" і "УВАГА" замінюються однією командою "НА СТАРТ".

До змісту занять включаються вправи, зазначені нижче.

Вправа 28. Біг на 100 м.

Вправа виконується з високого старту по біговій доріжці стадіону або на рівному майданчику з будь-яким покриттям.

Вправа 29. Човниковий біг 10x10 м.

Вправа виконується на рівному майданчику з розміченими лініями старту і повороту. Ширина лінії старту і повороту входить у відрізок 10 м. За командою "РУШ" пробігти 10 м, торкнутися землі за лінією повороту стопою ноги, обернутися кругом, пробігти таким чином ще дев’ять відрізків по 10 м. Забороняється використовувати як опору при повороті будь-які природні або штучні предмети, нерівності, що виступають над поверхнею доріжки.

Вправа 30. Біг на 400 м.

Вправа виконується на біговій доріжці стадіону з високого старту групами по 6 - 8 осіб.

Вправа 30а. Човниковий біг 4х100 м.

Човниковий біг виконується на прямих доріжках стадіону (100 м) або на іншому рівному майданчику з розміченими доріжками (завширшки - 1,25 м), лінією старту і лінією повороту. Для кожного, хто стартує, посередині доріжки на відстані 2,5 м від лінії старту і повороту встановлюються два прапорці яскравого кольору заввишки 0,5 - 0,75 м. Кожен учасник стартує праворуч від свого прапорця. Оббігання прапорців відбувається проти годинникової стрілки. Усього долаються 4 відрізки.

Вправа 31. Біг на 1 км (у забігу 15-20 осіб).

Вправа 32. Біг на 3 км (у забігу 20-25 осіб).

Вправа 32а. Біг на 5 км (у забігу до 50 осіб).

Вправи 31, 32, 32а виконуються на будь-якій місцевості із загального або роздільного старту. Старт і фініш обладнуються в одному місці.

Вправа 33. Метання гранати Ф-1 (600 г) на дальність.

Вправа виконується у військовій формі зі зброєю в руці будь-яким способом з розбігу або з місця. Дальність кидка заміряється від лінії метання завдовжки 4 м і завширшки 7 см. Граната повинна впасти в коридор завширшки 10 м, розмічений паралельними білими лініями. Напрямок коридору з протилежних сторін розмічається яскравими прапорцями. Виконуються три спроби підряд, залік - за кращою спробою.

Вправа 34. Марш-кидок на 5 км.

Вправа 35. Марш-кидок на 10 км.

Вправи виконуються на будь-якій місцевості із загального (роздільного) старту в складі підрозділу (індивідуально). Старт і фініш обладнуються на одному місці.

Кожен військовослужбовець повинен мати автомат (карабін) з пристебнутим магазином, сумку для магазинів з двома вкладеними в неї магазинами, протигаз (бронежилет - для військовослужбовців І категорії). Забороняється будь-яке додаткове кріплення зброї і спорядження, що перешкоджає їх негайному використанню за призначенням (зокрема додаткові ремені, інші пристосування, які не передбачені відповідною формою одягу). Час визначається за останнім учасником забігу (підрозділ повинен прибути на фініш у повному складі з розтягненням не більше 50 м і без втрати предметів озброєння і спорядження), а для визначення індивідуальної оцінки - за часом подолання дистанції.

Попередження травматизму на заняттях забезпечується:

ретельною розминкою, особливо в холодну погоду;

доступністю вправ і відповідним їх дозуванням з урахуванням рівня підготовленості військовослужбовців на всіх етапах навчання;

точним виконанням вимог керівника занять;

ретельною підгонкою взуття, обмундирування, спорядження і зброї, у спекотну і морозну погоду - безперервним контролем за станом тих, хто займається.

20. Заняття з лижної підготовки спрямовані на формування і вдосконалення навичок з пересування на лижах, розвиток витривалості, виховання вольових якостей, гартування організму.

Заняття проводяться з підрозділом у районах з достатньою кількістю снігу фронтальним або потоковим способом, тривалість заняття становить дві навчальні години.

Підготовча частина заняття включає: перевірку стану лижного інвентарю і форми одягу, виконання стройових прийомів з лижами і на лижах, пересування до місця проведення основної частини заняття. Перед початком руху керівник заняття призначає та інструктує двох - трьох замикаючих (один з яких - з числа добре підготовлених військовослужбовців).

До основної частини заняття включаються: вивчення способів пересування на лижах; тренування з розвитку загальної і спеціальної витривалості; вивчення і вдосконалення бойових прийомів з лижами і на лижах; формування методичних умінь і навичок.

Навчання з техніки пересування на лижах проводиться без зброї і спорядження.

З метою руху лижнею при розучуванні лижних ходів подається команда: "Звичайним ходом, по колу, дистанція 5 кроків, кроком - РУШ".

Для розучування підйомів підрозділ шикується біля підніжжя схилу. Після демонстрування і пояснення подається команда: "Підйом "ялиночкою", справа в колону по одному, дистанція 5 кроків - УПЕРЕД".

Розучування спусків, гальмувань і поворотів проводиться спочатку на місці, а потім при спуску зі схилу за командою: "Спуск у середній стійці, справа поодинці, дистанція 10 кроків (або довжина схилу) - УПЕРЕД".

Тренування з пересування на лижах включається в кожне заняття і проводиться протягом 30-50 хв., спочатку - без зброї і спорядження на слабо пересіченій місцевості, далі - зі зброєю і спорядженням на місцевості зі складнішим рельєфом.

Заключна частина заняття включає: підбиття підсумків, визначення завдань для самостійної роботи і пересування до місця розташування.

До змісту занять з лижної підготовки включаються вправи, зазначені нижче.

Вправа 36. Марш на лижах у складі підрозділу на 5 км.

Вправа 37. Марш на лижах у складі підрозділу на 10 км.

Вправи проводяться у складі взводу, роти і рівних їм підрозділів на пересіченій місцевості поза межами доріг із загального старту; старт і фініш обладнуються в одному місці, дистанція розмічається і на ній виставляється зворотний знак. Марш може проводитися заздалегідь підготовленою лижнею. Кожен військовослужбовець повинен мати автомат (карабін) з приєднаним магазином, сумку для магазинів з двома магазинами і протигаз, лижі, палиці і кріплення будь-якого зразка. Час визначається за останнім військовослужбовцем (підрозділ повинен прибути на фініш у повному складі з розтягненням не більше 100 м і без втрати предметів озброєння і спорядження). Взаємодопомога дозволяється без передачі зброї, протигаза та інших предметів екіпіровки військовослужбовців.

За відсутності достатньої кількості снігу час, відведений на заняття з лижної підготовки, за рішенням командира (начальника) використовується для вивчення інших розділів з фізичної підготовки.

Попередження травматизму на заняттях з лижної підготовки забезпечується:

перевіркою підгонки кріплень до взуття, обмундирування, спорядження і зброї;

урахуванням обсягу фізичного навантаження на заняттях і своєчасним його зниженням;

розучуванням прийомів гірськолижної техніки на схилах, вільних від дерев, кущів, пеньків, каменів, ям, канав та інших перешкод;

точною вказівкою напрямку руху і дистанції між військовослужбовцями на підйомах, спусках, гальмуваннях і поворотах, а також місцях шикування після виконання вправи;

спостереженням за тими, хто навчається, і взаємоспостереженням;

наданням негайної допомоги при появі ознак обмороження.

21. Заняття з військово-прикладного плавання спрямовані на формування навичок з військово-прикладного плавання, виховання витримки і самовладання при знаходженні у воді, розвиток загальної витривалості.

Заняття проводяться тільки під керівництвом командира підрозділу, якому виділяються помічники з числа тих, хто добре володіє технікою плавання і методикою навчання.

До змісту занять з військово-прикладного плавання включаються плавання вільним стилем, брасом, плавання в обмундируванні зі зброєю, пірнання в довжину, стрибки у воду, надання допомоги потопаючому, переправи вплав у складі підрозділу через водні перешкоди.

Заняття з військово-прикладного плавання проводяться на спеціально обладнаних водоймищах і водних станціях при температурі води не нижче +17 °С, а також у закритих і відкритих басейнах з підігрівом води.

У місцях табірного розташування кожна військова частина (ВНЗ), як правило, обладнує водну станцію з вежею для стрибків у воду. Місце для водної станції обирається начальником служби фізичної підготовки і спорту військової частини (начальником кафедри фізичної підготовки ВНЗ) разом з лікарем і затверджується командиром військової частини (начальником ВНЗ).

Для проведення занять зі стрибків у воду з 3-5-метрової вежі необхідна глибина води 3,5-4 м. Глибина повинна зберігатися під 3 і 5-метровими вежами впродовж 6 і 9 м від краю вежі вперед і на 2,5 м у сторони. Дно під вежею повинно бути очищено від корчів і каміння.

Для тих, хто вміє плавати, обладнується ділянка водоймища або басейн розміром 10x25 або 20x25 м та завглибшки в місцях старту не менше 1,5 м.

Для тих, хто не вміє плавати, обладнується ділянка біля берега або басейн розміром 10x25 м та завглибшки до 1,2 м з чистим дном.

У польових умовах заняття з військово-прикладного плавання проводяться в природних водоймищах, на прибережних ділянках річки, озера, ставка або моря.

Вибране на розсуд командира частини (підрозділу) місце для занять обмежується віхами або поплавцями.

Межа ділянки для плавання не повинна бути далі 50 м від берега.

Для занять з військово-прикладного плавання в гірських районах вода з річки відводиться в котловани, а на мілких річках влаштовуються прості споруди.

Місце для занять з військово-прикладного плавання забезпечується навчальними дошками, підручними засобами для навчання переправам і стрільбі з води, мотузками завдовжки 3,5 м з поплавцями на кінці для страхування при пірнанні вздовж, рятувальними засобами.

Заняття проводиться відповідно до організації занять з військово-прикладного плавання та купання на водній станції (додаток 16).

Безпосереднє проведення занять у військовій частині покладається на командирів підрозділів, а у ВНЗ - на викладачів кафедри фізичної підготовки і спорту та командирів підрозділів. Заняття з військовослужбовцями військової служби за контрактом проводить призначений керівник відповідно до вікових груп під загальним керівництвом начальника служби фізичної підготовки і спорту.

На першому занятті з військово-прикладного плавання командири підрозділів перевіряють у військовослужбовців уміння плавати і ділять особовий склад на дві групи:

перша - військовослужбовці, що не вміють плавати або погано плавають;

друга - плавці, що впевнено володіють одним із способів плавання та пропливають не менше 200 м.

На кожну групу командир призначає керівника з числа найбільш підготовлених плавців. Перша група (військовослужбовці, що не вміють плавати) займається під керівництвом командира.

Навчання з військово-прикладного плавання проводиться спочатку на суші, а потім - у воді. Для входу у воду зі стартових тумбочок подаються команди: "Учасникам зайняти місця", "На старт", "РУШ".

Вхід у воду тих, хто не вміє плавати, проводиться по сходах (трапу, з борту басейну) за командою: "Відділення, по трапу у воду кроком - РУШ" або з поздовжнього борту басейну (водної станції) вниз ногами за командою: "Відділення, у воду стрибком униз ногами - РУШ".

Для виконання фізичних вправ у воді спочатку називається спосіб плавання, а потім визначається дистанція і темп, після чого подається виконавча частина команди, наприклад: "Плавання за допомогою тільки ніг способом "брас" на грудях з навчальною дошкою в руках, дистанція - 200 м, темп середній, група потоком, дистанція 5 м - РУШ". Для припинення виконання вправи подається команда "Вправу - ЗАКІНЧИТИ".

Навчання способу плавання проводиться в такому порядку: ознайомлення зі способами плавання в цілому і з їх основними елементами; розучування за елементами і в цілому на суші; розучування у воді рухів ніг, рук, дихання та узгодження рухів ніг, рук з диханням. Під час демонстрації керівник заняття пояснює техніку плавання: положення тіла, рухи ніг і рук, дихання та узгодження рухів ніг, рук з диханням.

У міру оволодіння технікою плавання поступово збільшується відстань і швидкість плавання.

На перших заняттях головна увага приділяється відпрацюванню рухів ногами і правильного дихання.

Вивчення старту проводиться за допомогою таких вправ: стартові стрибки з борту басейну (водної станції) без махів руками, стрибки зі стартової тумбочки з махами руками, стартові стрибки за командою керівника.

Повороти при плаванні вивчаються спочатку на місці, а потім з підпливанням до стінки басейну (водної станції). Удосконалення старту і поворотів проводиться під час плавання на відпрацювання техніки, витривалості і швидкості.

Навчання пірнанню вздовж проводиться тільки зі страхувальною мотузкою. Не допускається пірнання в місцях з недослідженим дном або поблизу понтонів, плотів, барж та інших предметів, що являють небезпеку при пірнанні.

Розучування стрибків у воду починається з борту басейну (водної станції) при глибині не менше 1,5 м, з 3-метрової вежі - при глибині не менше 3,5 м, з 5-метрової вежі - не менше 4 м. Після освоєння стрибків у воду з борту басейну необхідно здійснювати їх удосконалення: відпрацьовувати стрибки з вежі (униз ногами, униз головою). Стрибки у воду в обмундируванні зі зброєю виконуються тільки вниз ногами.

Плавання в обмундируванні зі зброєю проводиться як в індивідуальних рятувальних засобах (рятувальні жилети, нагрудники, пояси), так і з поплавками з предметів обмундирування, спорядження, підручного матеріалу і без підтримувальних засобів.

До змісту занять з плавання включаються вправи, зазначені нижче.

Вправа 38. Плавання на 100 м вільним стилем.

Вправа 39. Плавання на 100 м брасом.

При плаванні брасом і вільним стилем старт виконується зі стартової тумбочки. За командою "ЗАЙНЯТИ МІСЦЯ" військовослужбовці стають на задній край стартової тумби. За командою "НА СТАРТ" ступні ніг поставити на ширину 15-20 см та захопити пальцями передній край тумби, ноги зігнути в колінах, тулуб нахилити вперед, руки відвести назад. За командою "РУШ" зробити мах руками і відштовхнутися ногами від тумби вперед угору, у польоті випрямити тіло, руки витягнути вперед.

Після старту і повороту при плаванні брасом дозволяється виконати під водою по одному плавальному руху ногами і руками.

При плаванні вільним стилем застосовується будь-який спосіб. Поворот виконується з обов’язковим торканням стінки будь-якою частиною тіла.

Вправа 40. Плавання в обмундируванні зі зброєю.

З початкового положення на стартовій тумбочці або з води від стінки басейну (чоботи, черевики зняті і заправлені за поясний ремінь спереду або ззаду підметками назовні, халяви зігнуті на рівні щиколотки, автомат або макет автомата - за спиною) за командою керівника стрибнути у воду і проплисти дистанцію будь-яким способом. Вправа вважається невиконаною при втраті зброї або предметів обмундирування.

Вправа 41. Пірнання вздовж.

З початкового положення на стартовій тумбочці стрибнути у воду і пливти під водою будь-яким способом, орієнтуючись по лінії на дні басейну або натягнутому шнуру на глибині 1-1,5 м. Старт приймається індивідуально за готовності військовослужбовця до виконання вправи. Дозволяється стартувати відштовхуванням від стінки басейну. Під час пірнання військовослужбовець повинен знаходитися під водою. У разі появи на поверхні води будь-якої частини тіла виконання вправи припиняється. Забороняється при виконанні вправи пересуватися вперед, чіпляючись за дороговказний шнур або дно.

Попередження травматизму на заняттях з військово-прикладного плавання забезпечується:

наявністю і готовністю рятувальних засобів і аптечки;

ретельною перевіркою справності поворотних щитів, розмежувальних доріжок та іншого обладнання;

очищенням до початку занять на водній станції дна від корчів та інших предметів;

перевіркою кількості військовослужбовців до входу у воду, у воді і після виходу з води;

призначенням для спостереження за військовослужбовцями, які перебувають у воді, двох - трьох плавців;

забороною військовослужбовцям входити у воду і виходити з води без команди;

навчанням стартовому стрибку при глибині не менше 1,5 м, а при стрибках у воду з 3-метрової вишки - не менше 3 м;

забороною пірнання та стрибків у воду військовослужбовцям, які перенесли захворювання середнього і внутрішнього вуха, як виняток - допускати їх до занять тільки в тому разі, якщо слуховий прохід закладено ватою та густо змащено вазеліном;

забороною плавання біля вишки під час стрибків у воду;

дозволом стрибати наступному військовослужбовцю не раніше ніж попередній відпливе від місця входу у воду на відстань не менше 5 м;

навчанням пірнанню тільки зі страхувальною мотузкою довжиною 5-6 м з поплавком на одному кінці;

ознайомленням перед пірнанням зі способом вирівнювання тиску на барабанні перетинки;

перевіркою правильності підгонки обмундирування, спорядження і зброї, кріплення підтримувальних предметів, проведенням занять з плавання в обмундируванні зі зброєю спочатку на глибині 1-1,5 м, а при переході на глибоке місце - уздовж натягнутої мотузки з поплавками;

припиненням занять у воді, якщо у військовослужбовців з’явилися ознаки сильного охолодження ("гусяча шкіра", посиніння губ).

Керівник заняття та його помічник забов’язані знати заходи безпеки та вміти надати першу допомогу потопаючому.

22. Заняття з рухливих ігор та ігрових видів спорту спрямовані на розвиток швидкості, спритності, загальної і швидкісної витривалості, просторового орієнтування, на формування навичок у колективних діях, виховання наполегливості, рішучості, ініціативи та винахідливості, підтримку розумової і фізичної працездатності, зняття емоційної напруги службово-бойової діяльності.

До змісту занять з рухливих ігор та ігрових видів спорту включаються загальнорозвивальні і спеціальні вправи без м'яча та з м'ячем, вправи з техніки і тактики гри, двосторонні навчально-тренувальні ігри.

До підготовчої частини заняття включаються: ходьба, біг різними способами, вправи з пересування гравця, загальнорозвивальні вправи, прості вправи з техніки гри.

До основної частини заняття включаються вправи з техніки і тактики гри в баскетбол, волейбол, гандбол, футбол (міні-футбол, футзал).

Баскетбол. Гра в баскетбол проводиться на майданчику розміром 14х26 м та включає вправи з техніки і тактики: стійки, пересування, зупинки, способи передачі, лову і ведення м’яча, кидки в корзину, заслони, обманні прийоми і дії, двосторонні ігри.

Волейбол. Гра у волейбол проводиться на майданчику розміром 9х18 м (висота верхнього краю сітки від поверхні майданчика - 2 м 43 см) і включає вправи з техніки і тактики: прийоми, способи передачі м’яча, подачі м’яча, нападаючий удар, блокування, двосторонні ігри.

Гандбол. Гра в гандбол 7:7 проводиться на майданчиках розміром 20х40 та 15х25 м зі встановленими воротами розміром 2х3 м та включає вправи з техніки і тактики: стійки, способи лову і ведення м’яча, кидки м’яча по воротах, одно- та двокрокові відволікальні дії, техніку гри воротаря, техніку двосторонньої гри.

Гра в гандбол (регбі) 11:11 проводиться на майданчиках розміром 90х110 та 60х90 м. Технічні і тактичні прийоми гри такі, як і в гандболі 7:7 (регбі - згідно з правилами гри). Гра проводиться за спрощеними правилами.

Футбол (міні-футбол, футзал). Гра у футбол проводиться на майданчиках розміром 90х110 та 60х90 м; у міні-футбол (футзал) - на відкритих та закритих майданчиках розміром 20х40 та 15х21 м зі встановленими воротами розміром 2х3 м та включає вправи з техніки і тактики: удари по м’ячу, способи передачі, зупинки, ведення та обведення, кидання м’яча, відбирання м’яча, техніку гри воротаря, техніку двосторонньої гри.

Заняття з рухливих ігор та ігрових видів спорту організовуються та проводяться як у спортивному залі, так і на відкритому майданчику. Підготовча і заключна частини заняття проводяться в складі взводу, основна - у складі взводу або по відділеннях (по командах).

Навчання техніці гри в ігрові види спорту починається з розучування стійок та способів пересування по майданчику. Потім вивчаються способи тримання і ведення м'яча, способи передачі, подачі, лову м'яча, кидків м'яча в корзину або у ворота, нападаючі удари, блокування, заслони.

Технічні прийоми розучуються в цілому, по розділах (частинах) і за допомогою підготовчих вправ, як правило, у двошеренговому строю обличчям один до одного зі встановленими інтервалами та дистанцією між тими, хто займається, а також при розташуванні тих, хто займається, у колонах, у півколі (колі).

З метою вдосконалення виконання основних прийомів техніки гри використовуються потоковий, сполучений та круговий методи тренування.

Навчання тактичним діям здійснюється одночасно з удосконаленням технічних прийомів під час навчальних двосторонніх ігор, які спочатку проводяться за спрощеними правилами (збільшення або зменшення гравців у командах, зміна розмірів майданчика, застосування в деяких випадках нестандартного устаткування, інвентарю, пред'явлення занижених вимог щодо дотримання правил гри), а в міру оволодіння технічними прийомами і тактичними діями - за офіційними правилами змагань.

Навчальні двосторонні ігри за спрощеними правилами застосовуються для підвищення щільності заняття і фізичного навантаження, залучення до гри всіх, хто займається, а також з метою поступового освоєння тими, хто навчається, офіційних правил змагань.

Ознайомлення з основними правилами спортивної гри починається на перших заняттях. Спочатку до відома тих, хто займається, доводиться інформація про розміри майданчика, його розмітку, обладнання та інвентар, правила виконання техніки гри, що вивчаються на цьому занятті. На подальших заняттях ознайомлення з правилами здійснюється в поєднанні з прийомами техніки і тактики спортивної гри.

Рухливі ігри на заняттях проводяться в підготовчій і основній частинах. До підготовчої частини включаються ігри, направлені на підготовку організму до майбутнього навантаження. Тривалість таких ігор не повинна бути великою. До основної частини заняття включаються ігри без м’яча і з м’ячем, направлені на вдосконалення різних якостей військовослужбовців, а також оволодіння навичками рухливих ігор.

Організація тих, хто займається, включає їх розташування, призначення ведучих, капітанів і помічників, розподіл тих, хто грає, по командах.

До функцій керівництва грою входять: спостереження за діями окремих учасників, групи учасників, виправлення помилок; визначення правильного способу індивідуальних і колективних дій; припинення прояву індивідуалізму, грубощів та зверхнього ставлення до товаришів; регулювання навантаження; підтримання змагального духу впродовж усієї гри.

Попередження травматизму на заняттях з рухливих ігор та ігрових видів спорту забезпечується перевіркою технічного стану обладнання, інвентарю та дотриманням правил гри.

V. Особливості фізичної підготовки різних категорій військовослужбовців

1. Фізична підготовка офіцерів і військовослужбовців військової служби за контрактом спрямована на підтримку їх фізичної готовності до службово-бойової діяльності, зміцнення здоров’я, загартування, удосконалення методичних умінь і навичок з керівництва фізичною підготовкою, її організації та проведення.

Фізична підготовка визначається специфікою службово-бойової діяльності особового складу і має особливості, які відображаються в спеціальних завданнях, переліку фізичних вправ, організації і методиці проведення.

Для проведення занять та практичної перевірки фізичної підготовленості військовослужбовці Національної гвардії України залежно від особливостей службово-бойової діяльності та впливу рівня фізичної підготовленості на ефективність їх бойової підготовки розподіляються на категорії:

І категорія - військовослужбовці підрозділів (загонів) спеціального призначення та розвідки;

II категорія - військовослужбовці військових частин і підрозділів з охорони громадського порядку, оперативного призначення, з охорони важливих державних об’єктів, спеціальних вантажів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, кінологічних підрозділів, командири курсантських підрозділів ВНЗ, навчальних частин, військових частин та підрозділів з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних;

III категорія - генерали, офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом Головного управління Національної гвардії України, управлінь оперативно-територіальних об’єднань, управлінь військових частин та постійний склад ВНЗ (крім командирів курсантських підрозділів);

IV категорія - військовослужбовці військових частин, які не відносяться до І-ІІІ категорій, військовослужбовці військових частин та підрозділів забезпечення, військовослужбовці-жінки.

Для військовослужбовців І і ІІ категорій спеціальними завданнями з фізичної підготовки є: розвиток загальної і швидкісної витривалості, спритності, здатності до здійснення довготривалих маршів, марш-кидків по пересіченій місцевості; удосконалення навичок з подолання перешкод і метання гранат, формування готовності до рукопашного бою з чисельно переважаючим супротивником; виховання згуртованості та вдосконалення навичок з колективних дій на фоні великих фізичних і психологічних навантажень.

До змісту навчальних програм (занять) включаються вправи:

для військовослужбовців І категорії:

строкової служби - NN 1, 2, 2а, 3 - 6, 8, 8а, 9, 11 - 17, 22, 24 - 26, 28 - 36, 38, 39;

1-4 вікових груп - NN 1 - 6, 8, 8а, 9, 11 - 24, 26 - 30, 30а, 31 - 41 (окремі вправи виконуються з елементами психологічної підготовки). Крім визначених програмою вправ, до змісту занять включаються спортивні і рухливі ігри (регбі, міні-футбол);

5 і 6 вікових груп - NN 1, 2, 2а, 3, 8, 8а, 9, 13, 14, 25, 28 - 32, 38, 39;

7 вікової групи - NN 1, 2, 2а, 8, 8а, 9, 14, 31, 32, 38, 39;

для військовослужбовців ІІ категорії:

строкової служби - NN 1, 2, 2а, 3 - 5, 8, 8а, 9, 11 - 15, 17, 22, 22а, 24, 25, 28 - 30, 30а, 31 - 34, 36, 38, 39;

1-3 вікових груп - NN 1, 2, 2а, 3 - 6, 8, 8а, 9, 11 - 17, 22, 24 - 30, 30а, 31, 32, 32а, 33 - 41. Крім визначених програмою вправ, до змісту занять включаються спортивні і рухливі ігри (ручний м’яч, міні-футбол);

4 вікової групи - NN 1, 2, 2а, 3 - 5, 8, 8а, 9, 11 - 17, 25, 26, 28 - 30, 30а, 31, 32, 32а, 33, 36 - 41. Крім визначених програмою вправ, до змісту занять включаються спортивні і рухливі ігри (ручний м’яч, міні-футбол);

5 і 6 вікових груп - NN 1, 2, 2а, 3, 8, 8а, 9, 13, 14, 25, 28, 29, 31, 32, 36, 38, 39;

7 вікової групи - NN 1, 2, 2а, 8, 8а, 9, 14, 31, 32, 38, 39.

Для військовослужбовців ІІІ категорії основними завданнями фізичної підготовки є: удосконалення і підтримання фізичних якостей (витривалості, сили, швидкості, спритності) та формування здорового способу життя.

До змісту навчальних програм (занять) включаються вправи:

для військовослужбовців:

1-3 вікових груп - NN 1, 2, 2а, 3 - 5, 8, 8а, 9, 13 - 15, 22, 22а, 25, 26, 28, 29, 31, 32, 32а, 33, 36, 38 - 41;

4-6 вікових груп - NN 1, 2, 2а, 3 - 5, 8, 8а, 9, 13, 14, 25, 28, 29, 31, 32, 36, 38, 39;

7 вікової групи - NN 1, 2, 2а, 8, 8а, 9, 14, 31, 32, 38, 39.

Для військовослужбовців ІV категорії основними завданнями фізичної підготовки є: розвиток і підтримання фізичних якостей (витривалості, сили і швидкості); формування навичок з подолання перешкод та виконання прийомів і дій загального комплексу рукопашного бою, метання гранат та гармонійного фізичного і духовного розвитку.

До змісту навчальних програм (занять) включаються вправи:

для військовослужбовців:

строкової служби - NN 1, 2, 2а, 3 - 5, 8, 8а, 9, 13 - 15, 17, 22а, 25, 28 - 30, 30а, 31 - 34, 36, 38, 39;

1-3 вікових груп - NN 1, 2, 2а, 3 - 5, 8, 8а, 9, 13 - 15, 18*, 19*, 20*, 21*, 22, 22а, 25, 26, 28, 29, 31, 32, 32а, 33, 36, 38, 39, 41;

__________

* Для льотного складу.

4-6 вікових груп - NN 1, 2, 2а, 3, 4, 8, 8а, 9, 13, 14, 25, 28, 29, 31, 32, 36, 38, 39;

7 вікової групи - NN 1, 2, 2а, 8, 8а, 9, 14, 31, 32, 38, 39.

Для військовослужбовців строкової служби та 5-7 вікових груп усіх категорій, крім зазначених вправ, до змісту занять включаються спортивні і рухливі ігри (волейбол, баскетбол, міні-футбол).

Для особового складу штабів і структурних підрозділів Національної гвардії України передбачаються фізкультурні паузи тривалістю 5-10 хв., що проводяться через кожні 2 години роботи в спеціально обладнаних спортивними снарядами приміщеннях або на робочому місці.

Крім навчальних занять з фізичної підготовки, офіцери і військовослужбовці військової служби за контрактом зобов’язані брати участь у спортивно-масовій роботі та займатися самостійною фізичною підготовкою.

Індивідуальним фізичним тренуванням військовослужбовці займаються в позаслужбовий час за рекомендаціями начальника служби фізичної підготовки і спорту, спеціалістів військово-медичної служби.

Зміст тренувань становлять вправи на гімнастичних снарядах і силових тренажерах, з гантелями та іншою вагою, тривалий біг і ходьба, плавання, пересування на лижах, спортивні і рухливі ігри тощо.

При організації спортивно-масової роботи планується проведення змагань для військовослужбовців різних категорій та вікових груп. Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом обов’язково залучаються до виконання вправ військово-спортивного комплексу, беруть участь у відвідуванні навчально-тренувальних занять (секцій з видів спорту).

2. Фізична підготовка у ВНЗ та навчальних частинах спрямована на вдосконалення рухових здібностей, практичне освоєння вправ, прийомів і дій навчальної програми, оволодіння слухачами і курсантами теоретичними знаннями, формування в них методичних умінь і навичок з організації і керівництва процесом фізичної підготовки військовослужбовців військових частин і підрозділів.

Фізична підготовка у ВНЗ, навчальній частині повинна сприяти пропаганді здорового способу життя, вихованню у слухачів і курсантів духовності та моральності, морально-вольових і психологічних якостей, звички до систематичних самостійних занять фізичними вправами.

Керівництво фізичною підготовкою у ВНЗ (на факультетах, курсах) і в навчальних частинах (підрозділах) здійснюють їх командири (начальники).

Організацію фізичної підготовки у ВНЗ (навчальних частинах) здійснює навчальний відділ та кафедра фізичної підготовки і спорту (начальник служби фізичної підготовки і спорту) відповідно до керівних документів та методичних рекомендацій.

На кафедру фізичної підготовки і спорту (начальника служби фізичної підготовки і спорту) покладаються:

організація зі слухачами і курсантами теоретичних (лекції, семінари), практичних (навчально-тренувальні і навчально-методичні) занять і консультацій, забезпечення самостійної підготовки, проведення заліків та іспитів;

організація інструкторсько-методичних і показових занять з фізичної підготовки і спорту з командирами навчальних підрозділів, інструкторами з фізичної підготовки і спорту, спортивними організаторами;

організація практичних занять з фізичної підготовки з військовослужбовцями постійного складу;

розроблення завдань з фізичної підготовки для слухачів і курсантів на період військового стажування;

організація науково-дослідницької роботи і заходів щодо підвищення наукової і методичної кваліфікації викладачів фізичної підготовки і спорту;

організація військово-наукової роботи зі слухачами і курсантами з питань фізичної підготовки;

розроблення методичних посібників та рекомендацій з організації та проведення всіх форм та розділів фізичної підготовки;

організація навчально-тренувальних занять у спортивних командах, секціях та зі збірними командами;

удосконалення навчальної матеріально-технічної бази для занять фізичною підготовкою і спортом, контроль за веденням обліку і наданням звітів за результатами фізичної підготовки і спортивно-масової роботи;

організація проведення спортивних змагань та спортивних свят;

участь у змаганнях поза межами ВНЗ, навчальної частини (чемпіонати МВС, Національної гвардії України, міст та областей);

контроль за проведенням ранкової фізичної зарядки.

Навчальні групи курсантів і слухачів на заняттях з фізичної підготовки (крім теоретичних) поділяються на підгрупи по 12-15 осіб.

До змісту навчальних програм (занять) включаються вправи:

для курсантів І курсу та навчальних частин - NN 1, 2, 2а, 3 - 5, 7, 8, 8а, 9 - 11, 13 - 15, 17, 22а, 24, 25, 28 - 30, 30а, 31 - 34, 36, 38, 39;

для курсантів ІІ курсу - NN 1, 2, 2а, 3 - 8, 8а, 9 - 17, 22, 24 - 26, 28 - 30, 30а, 31, 32, 32а, 33, 35 - 41;

для курсантів ІІІ - V курсів - NN 1, 2, 2а, 3 - 8, 8а, 9 - 17, 18*, 19*, 20*, 21*, 22 - 30, 30а, 31, 32, 32а, 33 - 41.

__________

* Для навчальних підрозділів, які готують командирів.

Крім зазначених вправ, до змісту занять для курсантів усіх курсів включаються спортивні і рухливі ігри.

Курсанти ВНЗ опановують:

на І курсі - комплекс фізичних вправ, теоретичні і методичні знання та вміння в обсязі обов’язків командира відділення;

на ІІ курсі - установлений програмою обсяг фізичних вправ, теоретичні знання та організаційно-методичні навички щодо проведення фізичної підготовки і спортивно-масової роботи в обсязі обов’язків командира відділення та взводу;

на ІІІ і старших курсах - весь обсяг фізичних вправ, теоретичні знання і методичні навички з організації фізичної підготовки і спортивно-масової роботи згідно з вимогами для командира роти.

Слухачі-офіцери військово-навчальних закладів на кожному курсі навчання вдосконалюють техніку виконання розучених раніше фізичних вправ відповідно до тематичних планів і програм, а також теоретичні знання і організаційно-методичні вміння щодо керівництва фізичною підготовкою та її організації.

З метою вдосконалення командних та методичних навичок і умінь слухачі й курсанти старших курсів залучаються як помічники керівників навчальних занять до організації і проведення інших форм фізичної підготовки.

Слухачі і курсанти, що не оволоділи передбаченими програмою фізичними вправами на планових заняттях, допускаються до іспитів і заліків після освоєння цих фізичних вправ на додаткових заняттях у години самостійної підготовки.

У період військового стажування слухачі і курсанти виконують завдання з організації і проведення різних форм фізичної підготовки з особовим складом.

У період написання дипломних робіт (проектів) навчальні заняття з фізичної підготовки зі слухачами і курсантами плануються навчальним відділом у визначений начальником ВНЗ час.

Слухачі і курсанти, що знаходяться на амбулаторному лікуванні чи спостереженні та потребують звільнення від фізичних навантажень, на навчальних заняттях опановують теоретичні знання і методичну практику щодо проведення різних форм і розділів фізичної підготовки.

Членам збірних команд Національної гвардії України - курсантам ІІ і старших курсів можуть установлюватися індивідуальні плани навчання та може бути надано право дострокового складання заліків та іспитів. Вільний час використовується для додаткових навчально-тренувальних занять і навчально-методичних зборів.

Організація навчально-тренувальних занять у спортивних командах (секціях), спортивних і військово-спортивних змагань покладається на спортивний комітет ВНЗ (факультетів).

3. Фізична підготовка військовослужбовців-жінок.

Фізична підготовка військовослужбовців-жінок спрямована на підвищення загальної фізичної підготовленості, зміцнення здоров'я і проводиться з урахуванням характеру службової діяльності та особливостей жіночого організму.

Навчальні заняття з фізичної підготовки з військовослужбовцями-жінками проводяться за спеціальними програмами і мають переважно комплексний характер.

До змісту занять включаються вправи:

для 1, 2 вікових груп - NN 1, 13, 14, 14а, 25, 28, 29, 31, 38, 39, спортивні і рухливі ігри, елементи аеробіки;

для 3, 4 вікових груп - NN 1, 13, 14а, 31, 38, 39, спортивні і рухливі ігри, елементи аеробіки.

Заняття проводяться в спортивному одязі.

Курсанти і слухачі ВНЗ з числа військовослужбовців-жінок оволодівають на кожному курсі навчання обсягом фізичних вправ відповідно до навчальної програми, а також удосконалюють теоретичні знання і методичні навички.

У процесі занять слід дотримуватися раціонального чергування роботи і відпочинку, приділяти увагу вправам на гнучкість і розслаблення зі спортивної, художньої та естетичної гімнастики.

Фізичне навантаження на заняттях з військовослужбовцями-жінками повинно відповідати переважно аеробному режиму роботи, який підвищується від одного заняття до іншого за рахунок обсягу фізичних вправ, які виконуються. Навантаження регулюється за частотою серцевих скорочень і визначається з урахуванням віку і рівня фізичної підготовленості.

У процесі бойового чергування і при виконанні малорухливої роботи протягом службового дня через кожні 2 години виконуються комплекси фізичних вправ тривалістю 5-10 хв. Час, місце, періодичність і порядок їх виконання встановлюються відповідними командирами (начальниками).

Ранковою фізичною зарядкою військовослужбовці-жінки займаються самостійно, а при спільному розквартируванні - у складі групи.

Тижневий руховий режим військовослужбовців-жінок планується з урахуванням фізичних навантажень бойової діяльності і віку.

Військовослужбовці-жінки в період вагітності та в інші дні за висновком медичних працівників до перевірки фізичної підготовленості не залучаються (не враховуються у списочному складі), що не впливає на загальну оцінку підрозділу.

Військовослужбовці-жінки віком понад 40 років займаються за спеціально розробленими програмами і перевіряються лише щодо виконання комплексів вільних вправ на 16 рахунків.

VІ. Перевірка та оцінка стану фізичної підготовки

1. Кожен командир (начальник) зобов'язаний знати, систематично перевіряти, аналізувати і оцінювати фізичну підготовленість підлеглих військовослужбовців, стан фізичної підготовки в підрозділах і військовій частині (ВНЗ).

2. Перевірка фізичної підготовки проводиться з метою визначення рівня фізичної підготовленості військовослужбовців, стану фізичної підготовки у військових частинах (ВНЗ), якості управління фізичною підготовкою.

3. З метою організації і проведення занять, перевірки виконання нормативів з фізичної підготовки військовослужбовці, які не мають відхилень у стані здоров'я, розподіляються на вікові групи:

1 група - чоловіки та жінки до 25 років;

2 група - чоловіки та жінки до 30 років;

3 група - чоловіки та жінки до 35 років;

4 група - чоловіки та жінки до 40 років;

5 група - чоловіки до 45 років та жінки понад 40 років;

6 група - чоловіки до 50 років;

7 група - чоловіки понад 50 років.

4. Військовослужбовці, які мають відхилення в стані здоров’я, перенесли гострі захворювання і травми, отримали поранення під час виконання службово-бойових завдань, через які не можуть виконувати вправи, за висновком лікаря наказом командира (начальника) включаються до групи лікувальної фізичної культури та до перевірки не залучаються.

5. Зарахування військовослужбовців до групи лікувальної фізичної культури або їх переведення з групи визначають лікарі-фахівці військової комісії медичних закладів за висновками щорічного медичного обстеження або (в окремих випадках) після перенесеного захворювання, отримання травми чи поранення - на підставі довідки, виданої профілактичним відділенням медичного закладу.

Заняття з цією категорією військовослужбовців проводять фахівці медичної служби за програмою, розробленою за участю начальника служби фізичної підготовки і спорту.

6. Перевірки здійснюються:

протягом перших двох тижнів служби військовослужбовців, які прибули до військової частини для її поповнення;

у період складання вступних іспитів (перевірки) кандидатами на вступ до ВНЗ (навчальної частини);

у процесі навчання - щомісяця за вправами згідно з програмою навчання;

перед підписанням громадянами контракту про проходження військової служби і при його продовженні;

щокварталу після закінчення періоду навчання і навчального року;

наприкінці навчання у ВНЗ (навчальних частинах) - під час іспитів, заліків та поточного контролю;

під час контрольних та підсумкових перевірок, інспектувань та комплексної перевірки (атестації) військової частини.

Перевірка стану фізичної підготовки військової частини і вище проводиться виключно фахівцями з фізичної підготовки і спорту, а у разі їх відсутності - посадовими особами, які відповідають за цей напрямок роботи.

7. Рівень фізичної підготовки командирів (начальників) військових частин (ВНЗ) та підрозділів, їх заступників, а також офіцерів управління військової частини (ВНЗ) перевіряється та оцінюється в обов’язковому порядку.

8. У кінці періоду навчання і під час проведення підсумкових, інспекторських та комплексних перевірок фізична підготовка перевіряється до початку перевірки (контрольних занять) за окремим планом у період, необхідний для залучення 100 % військовослужбовців.

9. Після закінчення періоду навчання і навчального року визначаються:

якість управління фізичною підготовкою;

якість засвоєння військовослужбовцями програми з фізичної підготовки;

ефективність процесу фізичного вдосконалення військовослужбовців і оцінка стану фізичної підготовленості військовослужбовців та фізичної готовності підрозділів і військових частин.

10. У ВНЗ після закінчення кожного непарного семестру навчання проводяться заліки (з оцінкою), парного семестру - іспити, після закінчення навчання - державний іспит. На іспитах і заліках, починаючи з другого семестру навчання, перевіряється рівень фізичної, теоретичної та методичної підготовленості слухачів і курсантів.

11. При перевірці ВНЗ визначаються:

якість управління фізичною підготовкою;

рівень фізичної підготовленості військовослужбовців (змінного та постійного складу);

якість засвоєння курсантами програми з фізичної підготовки;

рівень теоретичної та методичної підготовленості командирів навчальних підрозділів, курсантів та слухачів;

стан фізичної підготовки та спортивно-масової роботи.

12. У навчальній військовій частині проводиться випускний іспит, під час якого перевіряється рівень фізичної підготовленості військовослужбовців (змінного та постійного складу), а для командирів навчальних підрозділів (командир взводу, роти) та курсантів, які навчаються за програмою командирів відділень, додатково перевіряється рівень теоретичної та методичної підготовки.

13. За результатами перевірки навчальної військової частини визначаються:

якість управління фізичною підготовкою;

рівень фізичної підготовленості військовослужбовців, що підлягають перевірці;

якість засвоєння програми з фізичної підготовки;

рівень теоретичної і методичної підготовленості військовослужбовців, які проводять заняття з фізичної підготовки;

оцінка стану фізичної підготовки в підрозділах і військовій частині, що перевіряються;

позитивний досвід в управлінні процесом фізичної підготовки, недоліки і їх причини;

необхідні заходи щодо покращення стану фізичної підготовки.

14. На підставі аналізу результатів перевірки фізичної підготовки визначаються:

рівень фізичної підготовленості військовослужбовців і підрозділів до виконання покладених завдань;

рівень розвинення у військовослужбовців різних фізичних якостей, ступінь оволодіння військово-прикладними навичками, знаннями і методичними вміннями;

динаміка зміни показників фізичної підготовленості військовослужбовців за певний період часу;

оцінки окремих категорій військовослужбовців;

позитивний досвід в управлінні фізичною підготовкою, недоліки та їх причини;

практичні заходи щодо вдосконалення фізичної підготовки і спортивно-масової роботи у військовій частині й підрозділах.

15. Дані про результати перевірки рівня фізичної підготовленості військовослужбовців, які прибули до військових частин на їх поповнення (навчання), кандидатів для вступу до ВНЗ та на військову службу за контрактом направляються в установленому порядку (у п’ятиденний термін після її завершення) до служби фізичної підготовки і спорту Головного управління Національної гвардії України для обліку та аналізу.

16. Перевірка й оцінка фізичної, теоретичної та методичної підготовленості військовослужбовців.

Кожен військовослужбовець протягом періоду навчання (навчального року) повинен бути перевірений та оцінений за всіма фізичними вправами згідно з програмами навчання.

Фізична підготовка громадян, які вступають на військову службу за контрактом, оцінюється за результатами та умовами виконання всіх фізичних вправ відповідно до вимог Єдиного тесту фізичної придатності для громадян, які вступають на військову службу за контрактом (додаток 17).

Після трьох місяців служби військовослужбовці військової служби за контрактом повинні виконувати вправи з фізичної підготовки не нижче "задовільно".

Кандидати для вступу до ВНЗ Національної гвардії України з числа цивільної молоді складають іспит з фізичної підготовленості за трьома вправами (підтягування на перекладині, біг на 100 м, біг на 3 або 1 км); з числа офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом складають іспити відповідно до своєї вікової групи за трьома вправами (підтягування на перекладині, біг на 100 м, біг на 1 км (для 5 і старших вікових груп), біг на 3 км (для 1-4 вікових груп)).

Нове поповнення протягом двох тижнів після прибуття до військової частини перевіряється за трьома вправами: біг на 100 м, підтягування на перекладині, біг на 1 або 3 км.

Результати перевірки враховуються під час організації і проведення фізичної підготовки.

Кожен військовослужбовець за період навчання в обов’язковому порядку перевіряється за рівнем фізичної підготовленості.

Військовослужбовцям, які не виконали встановлених вимог за рівнем фізичної підготовленості (контрольні нормативи з фізичної підготовки) під час контрольної перевірки, надається 3-місячний термін для підготовки та повторного складання нормативів.

У разі повторного невиконання встановлених вимог військовослужбовцем його кандидатура подається до розгляду на засіданні атестаційної комісії військової частини щодо доцільності подальшого проходження служби на займаній посаді.

Військовослужбовці, які знаходяться під диспансерно-медичним наглядом, перевіряються з фізичної підготовки після його закінчення, а за відсутності позитивних результатів лікування протягом року - направляються на військово-лікарську комісію для медичного висновку стосовно придатності до проходження військової служби.

Після закінчення періоду навчання, навчального року під час іспитів і заліків фізична підготовленість військовослужбовців перевіряється за 3-5 вправами, які характеризують різні фізичні якості.

Перевірка рівня фізичної підготовленості військовослужбовців здійснюється за вправами програми перевірки, які надсилаються не пізніше ніж за два тижні до початку перевірки.

Військовослужбовці військових частин (підрозділів) І категорії (крім підрозділів забезпечення) віком до 40 років перевіряються і оцінюються за єдиними нормативами.

За рішенням перевіряючого перевірка фізичної підготовленості військовослужбовців управлінської ланки та військовослужбовців-жінок може проводитися у спортивній формі одягу, а військовослужбовців військових частин і підрозділів - у польовій (спеціальній).

Військовослужбовцям, які мають власну вагу понад 100 кг, надається можливість замінювати одну вправу іншою відповідної фізичної якості.

Для виконання фізичних вправ надається одна спроба. При падінні зі снаряда за рішенням особи, яка перевіряє, надається можливість ще однієї спроби.

Повторне виконання фізичних вправ з метою покращення отриманої оцінки не дозволяється.

Під час перевірки фізичні вправи виконуються в такій послідовності: вправи на спритність та швидкість, силові вправи, прийоми рукопашного бою, подолання перешкод, вправи на витривалість, плавання. В окремих випадках (за наявності об’єктивних причин) порядок виконання фізичних вправ може бути змінено за рішенням особи, яка перевіряє.

Усі фізичні вправи, призначені для перевірки, виконуються, як правило, упродовж одного дня. На перевірку підрозділу чисельністю до 50 осіб відводиться не менше двох годин, понад 50 осіб - не менше трьох годин. З метою оцінки стану загальної витривалості і військово-прикладних навичок вправи можуть виконуватися в різні дні.

Військовослужбовець, який не виконав призначену фізичну вправу, оцінюється "незадовільно". За неможливості військовослужбовцем виконати фізичну вправу через хворобу або травму особа, яка перевіряє, визначає на заміну вправу тієї самої фізичної якості (крім вправ на витривалість). У виняткових випадках дозволяється оцінити рівень фізичної підготовки за результатами попередньої перевірки.

При звільненні військовослужбовця від виконання будь-якої вправи, призначеної для перевірки, його фізична підготовленість оцінюється не вище "задовільно" за наявності позитивних оцінок за інші фізичні вправи, принаймні одна з яких має бути не нижче "добре" (крім військовослужбовців І категорії).

Військовослужбовець, який не прибув або відмовився проходити перевірку з фізичної підготовки без поважної причини, оцінюється "незадовільно".

Перевірка військовослужбовців з плавання проводиться при температурі повітря не нижче +18 °С, з маршів на лижах - не нижче -20 °С, з інших фізичних вправ - не нижче -15 °С та не вище +35 °С.

Військовослужбовці оцінюються за нормативами з фізичної підготовки (додаток 18), крім того, можуть оцінюватися відповідно до таблиці нарахування балів за виконання вправ з фізичної підготовки (додаток 19).

Бальна система оцінювання, що використовується для визначення кваліфікаційного рівня фізичної підготовленості військовослужбовців, має стимулювальний характер та сприяє підвищенню їх фізичної підготовленості (додаток 20).

При визначенні оцінки за виконання кожної вправи враховуються поправки до нормативів з фізичної підготовки (додаток 21).

За відсутності нормативів, що мають числове вираження, виконання вправ оцінюється:

"відмінно" - якщо вправа виконана згідно з описом, без помилок, легко і впевнено, допущені незначні помилки при приземленні - 31-35 балів;

"добре" - якщо вправа виконана згідно з описом, упевнено, проте були допущені незначні помилки: недостатня амплітуда, невелике згинання і розведення ніг, невелике згинання рук при підйомах, виконання силового елемента з незначним махом або махового елемента з незначним дожимом, доторкання до снаряда без втрати темпу - 26-30 балів;

"задовільно" - якщо вправа виконана згідно з описом, але невпевнено, були допущені значні помилки: недостатня амплітуда, значне згинання і розведення ніг, виконання силового елемента зі значним махом та дожимом, доторкання до снаряда без втрати темпу, зупинка або зайві махи, падіння або опора руками на землю після приземлення - до 25 балів;

"незадовільно" - якщо вправа не виконана або перекручена (пропуск елемента, падіння зі снаряда).

Виконання прийомів і дій рукопашного бою та комплексів на 16 рахунків зі зброєю і без зброї оцінюється:

"відмінно" - якщо прийом, дія або комплекс виконані згідно з описом, швидко (в бойовому темпі) і впевнено;

"добре" - якщо прийом, дія або комплекс виконані згідно з описом, але недостатньо швидко і впевнено;

"задовільно" - якщо прийом, дія або комплекс виконані згідно з описом, але повільно і з порушенням суцільності руху або допущена втрата рівноваги, проте кінцева мета досягнута;

"незадовільно" - якщо прийом, дія або комплекс не виконані чи виконані не відповідно до опису.

Оцінка виконання п’яти прийомів і дій рукопашного бою визначається:

"відмінно" - якщо виконано п’ять прийомів - 31-35 балів;

"добре" - якщо виконано чотири прийоми - 26-30 балів;

"задовільно" - якщо виконано три прийоми - до 25 балів.

При перевірці особового складу з фізичних вправ, які виконуються в складі підрозділу, індивідуальна оцінка практичної підготовленості військовослужбовця визначається такою, як і оцінка, отримана підрозділом.

Оцінка фізичної підготовленості військовослужбовця складається з оцінок, отриманих ним за виконання всіх призначених для перевірки фізичних вправ, і визначається:

"відмінно" - якщо половина і більше оцінок "відмінно", решта - "добре" або отримано відповідну кількість балів;

"добре" - якщо половина і більше оцінок не нижче "добре", решта - "задовільно" або отримано відповідну кількість балів;

"задовільно" - якщо більше половини оцінок "задовільно" за відсутності незадовільних оцінок, або отримано відповідну кількість балів (для військовослужбовців І категорії), або якщо одна оцінка "незадовільно" за наявності не менше однієї оцінки "добре".

Теоретична підготовленість військовослужбовців, які проводять заняття з фізичної підготовки, слухачів та курсантів ВНЗ, курсантів навчальних військових частин, що готують командирів відділень, перевіряється методом усного або письмового опитування. При перевірці кожен військовослужбовець відповідає на одне запитання.

Рівень теоретичних знань оцінюється:

"відміно" - якщо відповідь правильна і повна;

"добре" - якщо відповідь правильна, але недостатньо повна або викладена з незначними помилками;

"задовільно" - якщо відповідь в основному правильна, але викладена неповно або з окремими незначними помилками;

"незадовільно" - якщо відповідь не розкриває суті питання.

Методична підготовленість військовослужбовців, які проводять заняття з фізичної підготовки, слухачів та курсантів ВНЗ, курсантів навчальних військових частин, що готують командирів відділень, перевіряється і оцінюється за якістю виконання методичних завдань, які включають дії з організації і проведення фізичної підготовки. Конкретний зміст завдань для перевірки методичної підготовленості військовослужбовців визначається відповідно до програми навчання. За рішенням особи, яка перевіряє, завдання виконуються повністю або частково.

Якість виконання методичного завдання оцінюється:

"відміно" - якщо завдання виконано правильно і впевнено;

"добре" - якщо завдання виконано правильно, але недостатньо впевнено;

"задовільно" - якщо завдання виконано в основному правильно, але невпевнено і з незначними помилками;

"незадовільно" - якщо завдання не виконано або виконано невпевнено і з грубими помилками.

При оцінці виконання методичного завдання враховуються:

зовнішній вигляд;

стройова виправка;

уміння назвати, чітко показати і пояснити вправу, вибрати раціональну методику навчання та управляти військовослужбовцями, попереджувати і виправляти помилки, здійснювати страховку і надавати допомогу військовослужбовцям, з’ясовувати їх стан і правильно розподіляти фізичне навантаження.

У процесі та в кінці періоду навчання (навчального року) перевірка теоретичної і методичної підготовленості військовослужбовців проводиться без екзаменаційних білетів. При інспектуванні (комплексній перевірці), проведенні іспитів (заліків) у ВНЗ і навчальних військових частинах складаються екзаменаційні білети.

Перевірка теоретичної і методичної підготовленості військовослужбовців проводиться протягом одного дня та, як правило, до виконання військовослужбовцями нормативів з фізичної підготовки.

Загальна оцінка з методичної підготовленості військовослужбовців складається з оцінок за теоретичні знання та виконання методичного завдання і визначається:

"відмінно" - якщо оцінка з методичного завдання "відмінно", а теоретичного знання - не нижче "добре";

"добре" - якщо оцінка з методичного завдання та теоретичного знання не нижче "добре";

"задовільно" - якщо обидві оцінки "задовільно" або якщо теоретичні знання оцінені "незадовільно", а методичне завдання - не нижче "добре".

Загальна оцінка з фізичної підготовленості командирів підрозділів, слухачів і курсантів ВНЗ та курсантів навчальних частин, що готують командирів відділень, складається з оцінок їх фізичної та методичної підготовки і визначається:

"відмінно" - якщо оцінка з фізичної підготовки "відмінно", а з методичної - не нижче "добре";

"добре" - якщо оцінка з фізичної підготовки не нижче "добре", а з методичної - не нижче "задовільно";

"задовільно" - якщо обидві оцінки "задовільно".

17. Перевірка і оцінка стану фізичної підготовки категорії військовослужбовців, підрозділу, військової частини, оперативно-територіального об’єднання та ВНЗ.

Оцінка стану фізичної підготовки категорії військовослужбовців, підрозділів, військової частини, постійного складу ВНЗ (факультетів, кафедр і служб) складається із загальних оцінок фізичної підготовленості перевірених військовослужбовців і визначається:

"відмінно" - якщо отримано 90 % позитивних оцінок, при цьому більше половини перевірених отримали оцінку "відмінно", а залучалося до перевірки не менше 90 % списочного складу підрозділу (категорії військовослужбовців);

"добре" - якщо отримано 80 % позитивних оцінок, при цьому більше половини перевірених отримали оцінку не нижче "добре" і залучалося до перевірки не менше 80 % списочного складу підрозділу (категорії військовослужбовців);

"задовільно" - якщо отримано 70 % позитивних оцінок і залучалося до перевірки не менше 70 % списочного складу підрозділу (категорії військовослужбовців).

Для перевірки та оцінки стану фізичної підготовки у ВНЗ залучається його постійний і змінний склад (у складі факультетів, кафедр, служб і навчальних підрозділів). При визначенні загальної оцінки ВНЗ оцінка з фізичної підготовки особового складу підрозділів і військових частин забезпечення навчального процесу не враховується.

Оцінка стану фізичної підготовки навчальних підрозділів ВНЗ, навчальних військових частин складається із загальних оцінок з фізичної підготовленості перевірених військовослужбовців і визначається:

"відмінно" - якщо отримано 95 % позитивних оцінок, при цьому більше половини перевірених отримали оцінку "відмінно" і залучалося до перевірки не менше 90 % списочного складу підрозділу;

"добре" - якщо отримано 90 % позитивних оцінок, при цьому більше половини перевірених отримали оцінку не нижче "добре" і залучалося до перевірки не менше 85 % списочного складу підрозділу;

"задовільно" - якщо отримано 85 % позитивних оцінок і залучалося до перевірки не менше 75 % списочного складу підрозділу.

Оцінка стану фізичної підготовки військових частин складається з оцінок, отриманих усіма військовослужбовцями, і визначається:

"відмінно" - якщо отримано 90 % позитивних оцінок, при цьому більше половини перевірених отримали оцінку "відмінно" і залучалося до перевірки не менше 90 % списочного складу перевірених підрозділів;

"добре" - якщо отримано 80 % позитивних оцінок, при цьому більше половини перевірених отримали оцінку не нижче "добре" і залучалося до перевірки не менше 80 % списочного складу перевірених підрозділів;

"задовільно" - якщо отримано 70 % позитивних оцінок і залучалося до перевірки не менше 70 % списочного складу перевірених підрозділів.

Оцінка стану фізичної підготовки військової частини не може бути вище оцінки, отриманої управлінням військової частини.

Оцінка стану фізичної підготовки оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України складається з оцінок, отриманих управлінням і перевіреними військовими частинами, і визначається:

"відмінно" - якщо половина і більше перевірених військових частин, включаючи управління, отримали оцінку "відмінно", решта - "добре";

"добре" - якщо половина і більше перевірених військових частин, включаючи управління, отримали оцінки не нижче "добре", решта - "задовільно";

"задовільно" - якщо всі перевірені військові частини, включаючи управління, отримали позитивні оцінки, при цьому більше половини з них - "задовільно", або якщо не більше однієї військової частини оцінено "незадовільно", при цьому не менше однієї військової частини оцінено "добре".

Оцінка стану фізичної підготовки Головного управління Національної гвардії України визначається так само, як і підрозділу військової частини.

18. Перевірка та оцінка якості управління фізичною підготовкою.

Якість управління фізичною підготовкою оцінюється:

"відповідає встановленим вимогам":

вчасно і якісно розробляються необхідні накази, аналізується стан фізичної підготовки та регулярно підбиваються підсумки;

планування фізичної підготовки забезпечує вирішення загальних і спеціальних завдань з удосконалення фізичної підготовленості особового складу;

обсяг часу, що виділяється на фізичну підготовку і спортивно-масову роботу, відповідає вимогам керівних документів;

систематично проводяться теоретичні, інструкторсько-методичні і показові заняття з посадовими особами, навчально-методичні збори і семінари зі спортивними організаторами і тренерами;

щодня здійснюється контроль за ходом фізичної підготовки в підрозділах;

дані обліку відповідають реальному стану фізичної підготовки і спортивно-масової роботи;

своєчасно та за встановленими формами подаються звітні дані;

забезпечення фізичної підготовки і спортивно-масової роботи здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та інших керівних документів;

заплановані заходи щодо фізичної підготовки і спортивно-масової роботи проводяться на високому організаційно-методичному рівні;

"не відповідає встановленим вимогам":

не виконано два і більше із зазначених вище елементів з організації, забезпечення і проведення фізичної підготовки або дані обліку не відповідають реальному стану фізичної підготовки і спортивно-масової роботи, не організовані заняття в групах лікувальної фізичної культури.

У процесі навчання може перевірятися й оцінюватися якість організації, забезпечення і проведення окремих форм фізичної підготовки.

Результати перевірки якості управління фізичною підготовкою доповідаються вищим командирам (начальникам) та відображаються в актах перевірок.

19. Загальна оцінка з фізичної підготовки підрозділу, військової частини, ВНЗ знижується на один бал, якщо:

понад 20 % військовослужбовців списочного складу входять до групи лікувальної фізичної культури або звільнені за станом здоров’я;

дві категорії військовослужбовців у військовій частині або одна категорія військовослужбовців у ВНЗ (навчальній частині) оцінені "незадовільно";

якість управління фізичною підготовкою не відповідає встановленим вимогам.

Командувач Національної гвардії України генерал-полковник
С.Т. Полторак

Додаток 1
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 10 розділу ІІ)

Розрахунок
годин і перелік тем з фізичної підготовки для підрозділів військової
частини ________ на _____ навчальний рік (період навчання)

Додаток 2
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 10 розділу ІІ, пункт 16 розділу III)

План
проведення ранкової фізичної зарядки
на ____ півріччя (квартал, місяць)

Додаток 3
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 10 розділу ІІ)

План-календар
основних спортивних заходів
на __________ навчальний рік

З Додатком 3 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 4
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 16 розділу ІІ)

Довідка
про рівень фізичної підготовки в _________ оперативно-територіальному
об’єднанні (військовій частині, ВНЗ) за ___ півріччя 20__ р.

Додаток 5
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 16 розділу ІІ)

Форми обліку
фізичної підготовки у військовій частині
(оперативно-територіальному об’єднанні, ВНЗ)

З Додатком 5 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 6
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 20 розділу ІІ)

Перелік
спортивних споруд і місць для занять фізичною
підготовкою та спортом

Додаток 7
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 20 розділу ІІ)

Перелік
спортивного інвентарю для обладнання казарм, кімнат
(місць) для занять з фізичної підготовки в роті

Додаток 8
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 20 розділу ІІ)

Спортивне життя підрозділу

З Додатком 8 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 9
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 20 розділу ІІ)

Перелік
переносної навчально-матеріальної бази
підрозділу ротної ланки

Додаток 10
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 8 розділу ІIІ)

План
навчально-тренувального заняття

Додаток 11
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 8 розділу ІIІ)

План
комплексного заняття

Додаток 12
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 8 розділу ІIІ)

План
інструкторсько-методичного заняття

Додаток 13
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 16 розділу ІIІ)

Форма одягу
для проведення ранкової фізичної зарядки
(фізичної підготовки)

Додаток 14
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункти 5, 7 розділу ІV)

Гімнастичні вправи

З Додатком 14 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 15
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 6 розділу ІV)

Опис
єдиної смуги перешкод

З Додатком 15 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 16
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 21 розділу ІV)

Вказівки
з організації занять з військово-прикладного
плавання та купання на водній станції

Додаток 17
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 16 розділу VI)

Єдиний тест
фізичної придатності для громадян, які вступають
на військову службу за контрактом

Додаток 18
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 16 розділу VI)

Нормативи
з фізичної підготовки

З Додатком 18 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 19
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 16 розділу VI)

Таблиця
нарахування балів за виконання вправ з фізичної підготовки

З Додатком 19 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 20
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 16 розділу VI)

Таблиця
кваліфікаційного рівня фізичної підготовленості військовослужбовців

Додаток 21
до Інструкції з організації фізичної підготовки
в Національній гвардії України
(пункт 16 розділу VI)

Поправки
до нормативів з фізичної підготовки

З Додатками 1, 2, 4, 6, 7, 9-13, 16, 17, 20, 21 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".