ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
10.06.2014 N 25-14/677

Щодо списання бюджетними установами комп'ютерної техніки

На виконання доручення Міністра фінансів України <...> до доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України <...> Державна фінансова інспекція України розглянула звернення <...> щодо списання бюджетними установами комп'ютерної техніки та висловлює свою позицію з порушених питань.

1. Питання списання бюджетними установами зношеної техніки регулюється, серед іншого, такими нормативно-правовими актами: Закони України "Про управління об'єктами державної власності", "Про відходи", "Про металобрухт", Порядок списання об'єктів державної власності, затверджений постановою Уряду від 08.11.2007 N 1314 (далі - Порядок N 1314), наказ Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.1997 N 125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання" <...>; щодо відходів, що містять дорогоцінні метали, - також постанова Уряду від 15.03.1999 N 383 "Питання переробки брухту та відходів, що містять дорогоцінні метали", Інструкція про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджена наказом Мінфіну від 06.04.1998 N 84 (у редакції наказу Мінфіну від 28.11.2012 N 1230) <...> (далі - інструкція N 1230).

Відповідно до абз. 1 п. 4 Порядку N 1314 списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача. Згідно з абз. 3 п. 4 Порядку N 314 морально застаріла комп'ютерна техніка, придатна для подальшого використання, може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим її закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями.

Пунктом 9 Порядку N 1314 визначено, що для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна, до компетенції якої згідно з п. 13 Порядку N 1314 віднесено у тому числі установлення конкретних причин списання майна, можливостей використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об'єкта, що підлягає списанню; здійснення контролю за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначення їх кількості, ваги та здійснення контролю за здачею на склад і оприбуткуванням на відповідних балансових рахунках. При цьому відповідно до абз. 2 п. 7.10 інструкції N 1230 вміст дорогоцінних металів у брухті та відходах може визначатись за паспортами, формулярами, етикетками або іншими документами.

Згідно з п. 14 Порядку N 1314 за результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються: акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, акти технічного стану майна, що пропонується до списання, акти на списання майна, інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності)). Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником суб'єкта господарювання.

2. Щодо можливості ліквідувати комп'ютери власними силами. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про відходи" відходи є об'єктом права власності. Пунктами "д" та "є" ст. 17 Закону України "Про відходи" встановлено обов'язок забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки, здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів.

Відповідно до п. 7.5 Інструкції N 1230 забороняється знищувати, викидати, здавати до брухту кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали, без попереднього вилучення з них електрорадіоелементів, деталей, вузлів, блоків тощо із вмістом дорогоцінних металів з одночасним їх оприбуткуванням відповідно до законодавства України. Згідно з п. 7.7 Інструкції N 1230 підприємствам, установам та організаціям, що утримуються за рахунок державного бюджету, забороняються безоплатне передавання техніки, апаратури, приладів та інших виробів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння і підлягають списанню, а також реалізація їх за цінами нижче вартості дорогоцінних металів (з врахуванням вартості переробки), що містяться в них. Відповідно до п. 7.9 Інструкції N 1230 за наявності централізованих пунктів збирання і демонтажу техніки, апаратури, приладів й інших виробів вони передаються до цих пунктів без демонтажу цілим комплектом.

3. Щодо підприємств, які займаються утилізацією комп'ютерної техніки. Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про металобрухт" металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів. Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону операції з металобрухтом (заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів) здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" збирання, облік і здавання відходів та брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які утворюються в процесі виробництва, провадиться суб'єктами господарювання незалежно від форм власності у порядку, визначеному законодавством України. Збирання і первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння провадяться суб'єктами господарювання на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, власник металобрухту самостійно обирає суб'єкта господарювання для передачі йому на утилізацію списаної комп'ютерної техніки з числа тих, що мають відповідні ліцензії на провадження таких видів діяльності.

Водночас інформуємо, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про відходи", абз. 2 п. 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 N 452/2011, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері поводження з відходами є Мінприроди.

4. Щодо документів, які підтверджують факт утилізації. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України право-чини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно до п. 7.12 Інструкції N 1230 брухт та відходи із вмістом дорогоцінних металів передаються до переробних підприємств на підставі договорів купівлі-продажу (реалізації) або на умовах давальницької сировини для виконання послуги переробки, укладених у письмовій формі.

Отже, передача комп'ютерної техніки на утилізацію підтверджується договором, укладеним із суб'єктом господарської діяльності, який має відповідну ліцензію, та документами, що свідчать про виконання договору.

Голова М. ГОРДІЄНКО