Документ втратив чиннiсть!

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Генеральний департамент грошово-кредитної політики

ЛИСТ
17.04.2014 N 29-213/17460

Територіальним управлінням,
Департаменту аудиту,
Операційному управлінню
Національного банку України,
банкам України та їх філіям,
Асоціації українських банків,
Асоціації "Незалежна асоціація банків України",
Асоціації "Український
кредитно-банківський союз",
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

(Лист втратив актуальність на підставі Листа
Національного банку України
N 40-0006/16290 від 22.03.2018)

Роз'яснення щодо порядку купівлі іноземної валюти за операціями
міжнародних фінансових організацій та їх контрагентів

Національний банк України з метою практичного застосування окремих вимог постанови Правління Національного банку України від 28.03.2014 N 172 "Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій" (далі - Постанова N 172) надає роз'яснення в частині порядку купівлі іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України за операціями міжнародних фінансових організацій (далі - МФО) та їх контрагентів.

Підпунктом 3 пункту 1 Постанови N 172 встановлена вимога щодо попереднього обліку банком протягом визначеного строку на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку 2900 коштів у гривнях, призначених для купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв).

Міжнародними договорами України визначаються імунітети та привілеї для окремих МФО.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. При цьому, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Чинні міжнародні договори України, які визнаються частиною національного законодавства, закріплюють для окремих МФО:

право МФО та її контрагентів (в частині зобов'язань перед такою МФО) на звільнення від будь-яких обмежень, встановлених фінансовим контролем, правилами чи мораторіями будь-якого виду, стосовно одержання, володіння, використання або переказу МФО валют;

або право на застосування до МФО правового режиму, не менш сприятливого, ніж надається іншим МФО.

З урахуванням цього, на операції з купівлі іноземної валюти вищезгаданою категорією МФО, що користуються відповідними імунітетами та привілеями на підставі міжнародних договорів України, та їх контрагентів (в частині зобов'язань перед такими МФО) вимоги підпункту 3 пункту 1 Постанови N 172 не поширюються.

Зокрема, зазначене стосується Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, Північного інвестиційного банку, Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО), Чорноморського банку торгівлі та розвитку.

Заступник Голови Національного банку України Б. В. Приходько