ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ
21.02.2014 N 21

Про необхідність усунення Міністерством економічного розвитку і торгівлі,
Міністерством екології та природних ресурсів України та Міністерством доходів
і зборів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно
з вимогами Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади
державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

(Додатково див. Постанову
Окружного адміністративного суду міста Києва
N 826/4797/14 від 13.05.2014)

(Додатково див. Ухвалу
Окружного адміністративного суду міста Києва
N 826/4797/14 від 06.05.2014)

Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) та на підставі звернення суб'єктів господарювання, а також беручи до уваги рішення Держпідприємництва України від 30.10.2012 N 7, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва здійснила експертизу спільного наказу Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України від 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах" (далі - Порядок), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.07.2009 за N 717/16733, та встановила наступне.

З огляду на це до Держпідприємництва України продовжують надходити численні звернення суб'єктів господарювання, які працюють у сфері поводження з упаковкою та її відходами.

Держпідприємництво України повторно наголошує на неприпустимості запропонованого Порядком способу державного регулювання, мотивуючи це наступним.

Виходячи з положень Порядку, ввіз та митне оформлення імпортних товарів у тарі та пакувальних матеріалах дозволяється виключно за умови наявності договору з Державною компанією "Укрекокомресурси" щодо організації збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів.

Можливість укладати договори з іншими організаціями щодо збирання та утилізації тари і пакувальних матеріалів Порядком не передбачена.

Такі дискримінаційні дії з боку відповідних регуляторних органів не узгоджуються з вимогами діючого законодавства у зазначеній сфері.

Зокрема, стаття 17 Закону України "Про відходи" визначає за суб'єктами господарювання у сфері поводження з відходами обов'язок "забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію".

Тобто, суб'єкти господарювання мають право самостійно обирати контрагентів, які відповідно до викладених у Законі України "Про відходи" положень здійснюють збирання та утилізацію тари та матеріалів.

Водночас, відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вищезазначені положення Порядку носять антиконкурентний характер, оскільки органам влади забороняється пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів.

Разом з цим, даний Порядок суперечить державній політиці щодо здійснення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, відповідно до ст. 4 частини 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Крім того, виходячи з редакції зазначеного Порядку, підставою для митного оформлення імпортних товарів у тарі та пакувальних матеріалах є наявність особистої печатки "Ввіз дозволено" держекоінспектора у лівому нижньому кутку на зворотному боці аркуша з позначенням 1/6 єдиного адміністративного документа форми МД-2.

Враховуючи викладене, Порядком встановлено обмеження на ввезення товарів у тарі та упаковці.

Водночас відповідно до вимог статті 197 Митного кодексу України обмеження на переміщення через митний кордон України окремих товарів встановлюються законом. Митне оформлення таких товарів здійснюється органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України.

Однак, на сьогоднішній день, на рівні закону не передбачено обмежень на ввезення товарів у тарі та упаковці.

Також слід зазначити, що частиною шостою статті 257 Митного кодексу України повноваження з визначення порядку заповнення митних декларацій та інших документів, які застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, надано Міністерству фінансів України.

Згідно з частиною третьою Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті на виконання законів України з питань державної митної справи до набрання чинності цим Кодексом, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів з питань державної митної справи (у тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Так, відповідно до частини шостої статті 257 Митного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. N 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за N 1372/21684, затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.

Положеннями зазначеного Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа не передбачено можливості проставляння на аркушах митних декларацій відбитків печаток, штампів будь-яких інших органів, ніж митних.

Таким чином, положення Порядку суперечать нормам Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 30.05.2012 N 651, у зв'язку з чим не підлягають застосуванню відповідно до частини третьої Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України.

Ураховуючи викладене, задекларований Порядком механізм митного оформлення товарів суперечить вимогам митного законодавства України.

Крім того, Порядок суперечить ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 42 Конституції України, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України, а саме:

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом;

сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлені винятки з цього правила з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів;

суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству;

органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.

Отже, Порядок не відповідає вимогам статті 5 Закону, відповідно до якої однією із складових забезпечення здійснення державної регуляторної політики є недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти, а також основним принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, визначеним статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема щодо:

- доцільності - обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

- адекватності - відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

- збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Керуючись вимогами статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва ВИРІШЕНО:

запропонувати Міністерству екології та природних ресурсів України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України та Міністерству доходів і зборів України визнати таким, що втратив чинність, спільний наказ Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України від 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах".

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення передбачає підготовку проекту акта про визнання таким, що втратив чинність, спільного наказу Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України від 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах" та подання не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення до уповноваженого органу проекту регуляторного акта.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" строку дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення уповноваженого органу не зупиняє дії цього рішення.

Голова Державної служби України з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва М.Ю. Бродський