Санітарний автомобіль на ремонті: оплачуємо класність
водія та підвищення окладу за керування санавтомобілем

ЗАПИТАННЯ. Водію санітарного автомобіля місячну тарифну ставку підвищено на 20 % за керування санітарним транспортом та встановлено надбавку 25 % за класність (І клас). У колективному договорі зазначено, що надбавку нараховують за фактично відпрацьований час. Чи нараховують вказані виплати, якщо автомобіль перебував на ремонті та подорожні листи за цей період відсутні, але у табелі водію проставлені робочі дні?

ВІДПОВІДЬ. Підвищення посадових окладів за керування санітарним транспортом. Для працівників сфери охорони здоров'я, у тому числі водіїв, які працюють у цій сфері, при обчисленні заробітної плати застосовують Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. N 308/519 (далі - Умови).

Згідно із п.п. 2.4.4 Умов водіям санітарних автомобілів місячні тарифні ставки підвищуються на 20 %. Перелік автомобілів, віднесених до санітарних, затверджується МОЗ. На сьогодні вони названі у Переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів галузі охорони здоров'я України, що відносяться до складу (категорії) санітарних, затвердженому наказом МОЗ від 02.10.2000 р. N 232 (далі - Перелік N 232).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. У цій нормі для нарахування надбавки не зазначено, що її платять за умови керування санітарним автомобілем.

Тож ми можемо зробити висновок, що таке підвищення здійснюють у разі, якщо водія прийнято на посаду для керування автомобілем, який належить до санітарного транспорту згідно з Переліком N 232.

Інших обмежень, що впливають на таку виплату, Умовами не передбачено. До речі, розраховувати (оплачувати) зарплату працівнику, а саме водію, доведеться із врахуванням абзацу другого п. 1.4 Умов - за фактично відпрацьований час. Тобто за той час, коли він фактично працював, а не за час саме керування санітарним транспортом. Зазначимо, що фактично відпрацьований час фіксують у табелі обліку використання робочого часу.

Отже, незалежно від того, керував водій санітарним транспортом чи ні, оскільки такий транспорт перебував на ремонті, його заробіток слід нараховувати виходячи із збільшеної на 20 % місячної тарифної ставки.

Щомісячна надбавка за класність водіям автотранспорту

Згідно з п.п. 4.5.3 Умов водіям автотранспортних засобів установлюється щомісячна надбавка за класність до тарифної ставки, зокрема водіям І класу у розмірі 25 %. Надбавка нараховується за фактично відпрацьований водієм час.

Як і з 20 % надбавкою за керування санітарним автомобілем, буквально читаючи цей підпункт, ми не вбачаємо встановлення умови для нарахування такої надбавки залежно від безпосереднього керування автомобілем, бо ця надбавка нараховується за фактично відпрацьований водієм час. Головне те, що її нараховуємо працівнику, прийнятому на посаду водія, який має відповідний клас.

У свою чергу, робота водія полягає не лише в безпосередньому керуванні автотранспортом. Є й інші трудові обов'язки, які водій має виконувати у свій робочий час. Тому пошукаємо аргументи у нормативах, що впорядковують працю водія.

Визначення робочому часу та часу відпочинку водіїв автотранспортних засобів міститься у Положенні про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортнихзасобів, затвердженому наказом Мінтрансзв'язку від 07.06.2010 р. N 340 (далі -Положення N 340). Згідно з абзацом десятим п. 1.5 Положення N 340 робоче місце водія - це місце за кермом транспортного засобу або місце, де він здійснює виконання своїх обов'язків, визначених трудовим договором. Під робочим часом водія мають на увазі час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку (абзац одинадцятий п. 1.5 Положення N 340). Саме у цих документах і у колективному договорі можна закріпити правила оплати праці і обов'язків водія, у тому числі під час ремонту автомобіля, на якому він працює, звісно за умови, що установа не зможе забезпечити його іншим автомобілем для роботи.

До того ж п. 6.2 Положення N 340 встановлює, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. А до такого часу відносять, зокрема, і час простоїв не з вини водія (п. 2.1 Положення N 340).

Тож, як бачимо, автомобіль на ремонті не може стати перепоною для праці водія, яка, в свою чергу, фіксується у табелі обліку використання робочого часу і на підставі нього оплачується. Додатковим аргументом в такому разі буде абзац 2 п. 1.4 Умов, згідно з яким оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням підвищень, доплат та надбавок, передбачених чинним законодавством, який, у свою чергу, оплачується на підставі табеля обліку робочого часу. Тож з огляду на це, немає ніяких підстав відмовити водію І класу у виплаті щомісячної надбавки за класність у розмірі 25 % тарифної ставки, навіть якщо автомобіль перебував на ремонті і не виїжджав.

Однак Мінсоцполітики дотримується іншої думки, яку висловило у своєму листі від 19.09.2013 р. N 805/13/155-13 щодо оплати праці водіїв, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів прокуратури, судів та інших органів, відповідно до наказу Мінпраці від 02.10.1996 р. N 77. Фахівці Мінсоцполітики стверджують, що виплата водіям автотранспортних засобів надбавки за класність провадиться за час, відпрацьований в якості водія. Далі розшифровують, що під терміном "час, відпрацьований в якості водія" мається на увазі час, протягом якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом. І насамкінець роблять такий висновок: якщо водій у робочий час перебував на роботі, але не виїжджав, тобто не керував автотранспортним засобом, надбавка за класність за ці години не виплачується, оскільки при виконанні інших видів робіт кваліфікація II чи І класу водія не вимагається. Ми не поділяли думку Мінсоцполітики, про що писали у коментарі "Оплата праці водіїв: беремо до уваги думку Мінсоцполітики" ("Бухгалтерія: бюджет", N 3/2013, с 9*). Фахівці Мінсоцполітики стверджують, що виплата водіям автотранспортних засобів надбавки за класність провадиться за час, відпрацьований в якості водія. Далі розшифровують, що під терміном «час, відпрацьований в якості водія» мається на увазі час, протягом якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом. І насамкінець роблять такий висновок: якщо водій у робочий час перебував на роботі, але не виїжджав, тобто не керував автотранспортним засобом, надбавка за класність за ці години не виплачується, оскільки при виконанні інших видів робіт кваліфікація II чи І класу водія не вимагається. Ми не поділяли думку Мінсоцполітики, про що писали у коментарі "Оплата праці водіїв: беремо до уваги думку Мінсоцполітики" ("Бухгалтерія: бюджет", N 3/2013, с 9*).

Отже, попри розбіжність думок, ми переконані - щомісячній надбавці за класність водію під час ремонту автомобіля бути. А щоб оминути гострий кут, звернемося до трудового законодавства. Тобто на час простою автомобіля водія за згодою можна перевести на іншу роботу з урахуванням його спеціальності та кваліфікації у тій же установі. Зазначимо, що таке переведення можливо здійснити лише на вакантну посаду і на строк до одного місяця з оплатою праці за виконану роботу не нижчою за середній заробіток за попередньою роботою (ст. 33 та 34 Кодексу законів про працю України). У такому разі будуть і вівці цілі і вовки ситі, адже водій не втратить у зарплаті, а керівник установи уникне зайвих пояснень фінансовим інспекторам. У разі відмови водія на переведення на іншу роботу під час ремонту автомобіля також цілком законним буде оплатити йому простій із розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого окладу (частина перша ст. 113 Кодексу законів про працю України).

Крім того, нагадаємо, що Держстат наказом від 19.03.2013 р. N 95 скасував типову форму N 3 "Подорожній лист службового легкового автомобіля" та Інструкцію про порядок її застосування. І у своїх роз'ясненнях наголосив, що установи, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи. А за необхідності можуть самостійно приймати рішення стосовно використання подорожніх листів у своїй госпдіяльності (лист Держстату від 23.07.2013 р.N 05.2-8/107). До того ж нещодавно спільним наказом Мінінфраструктури та Мінекономрозвитку від 10.12.2013 р. N 1005/1454 скасовано ще й подорожні листи вантажного автомобіля.

З огляду на це, відсутність подорожнього листа як під час ремонту, так і під час експлуатації автомобіля, ніяким чином не потрібно пов'язувати з оплатою праці водія, втому числі з виплатою надбавки за класність, та підвищенням посадового окладу за керування санітарним транспортом. Головними для оплати праці, у тому числі для нарахування надбавок, є дані табеля обліку використання робочого часу. Але для списання пального, як не крути, без документа під назвою "подорожній лист" (навіть у зміненій для зручності установи формі), на жаль, не обійтися. Це передбачено п.11 розділу V Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затвердженого наказом МФУ від 14.11.2013 р. N 947, хоча Мінфін при розробці цього документа міг би і врахувати останні віяння в цій сфері. Детальніше про це читайте у коментарі "Облікзапасів: у новий рік з новим Положенням" // "Бухгалтерія: бюджет", N 1/2014, с. 4.

___________

* із матеріалами номера ви можете ознайомитися на нашому сайті (http://www.buhbudget.coм.ua).

Оксана Мовчанюк,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"