МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
18.11.2013 N 1109

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
9 грудня 2013 р. за N 2086/24618

Про затвердження Інструкції про порядок проведення судових
експертиз та експертних досліджень паспортних документів
Головним експертно-криміналістичним центром
Державної прикордонної служби України

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу", пункту 17 частини першої статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", пунктів 9, 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 383, з метою приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до Кримінального процесуального кодексу України наказую:

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів Головним експертно-криміналістичним центром Державної прикордонної служби України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 7 серпня 2009 року N 594 "Про затвердження Інструкції про порядок призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень паспортних документів експертною службою Державної прикордонної служби України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 2 вересня 2009 року за N 824/16840.

3. Управлінню взаємодії з центральними органами виконавчої влади та органами військового управління МВС України (Черкасський Р.А.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр генерал внутрішньої служби України В.Ю. Захарченко

Затверджено
Наказ Міністерства внутрішніх
справ України
18.11.2013 N 1109

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
9 грудня 2013 р. за N 2086/24618

Інструкція
про порядок проведення судових експертиз та експертних
досліджень паспортних документів
Головним експертно-криміналістичним
центром Державної прикордонної служби України

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та "Про судову експертизу".

1.2. Судові експертизи та експертні дослідження (далі - експертизи та дослідження) паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України (далі - паспортні документи), проводяться судовими експертами (далі - експерт) Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України, які мають вищу освіту у відповідній галузі знань, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної експертної спеціальності й внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

1.3. Головним експертно-криміналістичним центром Державної прикордонної служби України (далі - Головний центр) проводиться технічна експертиза документів за такими напрямами: експертиза реквізитів документів та експертиза друкарських форм.

Згідно з чинним законодавством України можуть виконуватися первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або начальником Головного центру.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

1.4. Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.

Підставою для проведення експертного дослідження відповідно до чинного законодавства є письмова заява (лист) юридичної або фізичної особи з обов'язковим зазначенням її реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

1.5. Експертизи проводяться із застосуванням відповідних методів дослідження, методик проведення судових експертиз, внесених до Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 жовтня 2008 року N 1666/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2008 року за N 924/15615 (далі - Реєстр методик), нормативно-правових актів та нормативних документів (міжнародних, національних та галузевих стандартів, технічних умов, правил, норм, положень, інструкцій, рекомендацій, переліків, настановчих документів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики), чинних республіканських стандартів колишньої Української Радянської Соціалістичної Республіки та державних класифікаторів, галузевих стандартів та технічних умов колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, науково-технічної та довідкової літератури, програмних продуктів тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта.

1.6. При проведенні експертиз у Головному центрі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на начальника Головного центру.

1.7. Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців начальником Головного центру (його заступником чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і простих за характером досліджень;

30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень.

понад 60 календарних днів - щодо матеріалів з дуже великою кількістю об’єктів або особливо складних за характером досліджень, при цьому строк виконання не повинен перевищувати 90 календарних днів.

Якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше десяти питань або питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ятдесят об’єктів досліджень чи порівняльних матеріалів або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ, підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки, більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з особою (органом), яка (який) призначила(в) експертизу (залучила(в) експерта) (далі - уповноважена особа (орган), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Попереднє вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинно перевищувати відповідно п'яти та десяти робочих днів; при складних та особливо складних дослідженнях - відповідно п’ятнадцяти та двадцяти робочих днів.

У разі відмови уповноваженої особи (органу) у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу".

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів матеріали справи повертаються уповноваженій особі (органу) із зазначенням мотивованих причин неможливості проведення експертизи.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених уповноваженою особою (органом).

ІІ. Права, обов’язки та відповідальність експерта

2.1. Під час проведення судових експертиз експерт користується правами, визначеними Законом України "Про судову експертизу", іншими актами законодавства.

2.2. Під час проведення судових експертиз на експерта покладаються обов’язки, передбачені Законом України "Про судову експертизу", іншими актами законодавства.

2.3. Експерту забороняється:

проводити будь-які дослідження без письмового доручення начальника Головного центру, за винятком експертиз, призначених експерту безпосередньо стороною обвинувачення, слідчим суддею, судом;

передоручати проведення експертизи іншій особі;

самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;

вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з’ясування питань права;

вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано заінтересовані в її результатах;

зберігати матеріали справ (провадження) та об'єкти експертизи поза службовим приміщенням.

2.4. За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт відповідає згідно з чинним законодавством.

За злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування або суду експерт несе адміністративну відповідальність згідно з чинним законодавством.

III. Організація проведення експертиз (досліджень)
та оформлення їх результатів

3.1. Начальник Головного центру розглядає отримані матеріали і організовує проведення експертизи.

При цьому він може безпосередньо призначити експерта та встановити строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції або передати вирішення цих питань керівнику експертного підрозділу Головного центру. Якщо в Головному центрі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, начальник Головного центру повідомляє про це уповноважену особу (орган) та повертає матеріали справи без виконання.

3.2. У випадку, коли призначена первинна (додаткова, повторна, комплексна) експертиза за процесом дослідження чи наданими об’єктами не є такою по суті, начальник Головного центру організовує проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку зазначаються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства.

3.3. У разі залучення експерта стороною обвинувачення або за дорученням слідчого судді чи суду відповідно до статті 242 Кримінального процесуального кодексу України, експерт доповідає про це в установленому порядку та проводить експертизу у відповідному порядку та строки, передбачені цією Інструкцією. Якщо експертом не проводяться певні види експертиз, він не пізніше наступного робочого дня повертає матеріали без виконання.

3.4. У разі не отримання Головним центром (експертом - у випадку залучення до проведення експертизи безпосередньо експерта) усіх матеріалів, що унеможливлює організацію проведення експертизи (не надійшов документ про призначення експертизи (залучення експерта), не надійшли об’єкти досліджень тощо), начальник Головного центру (експерт - у випадку залучення до проведення експертизи безпосередньо експерта) невідкладно письмово повідомляє про це уповноважену особу (орган).

Якщо уповноважена особа (орган) не вживає належних заходів для усунення цих перешкод, матеріали повертаються начальником Головного центру (експертом - у випадку залучення до проведення експертизи безпосередньо експерта) уповноваженій особі (органу) після закінчення тридцяти календарних днів з дня направлення їй (йому) повідомлення.

3.5. Комплексні експертизи проводяться із залученням експерта іншої державної спеціалізованої експертної установи. Про необхідність проведення комплексної експертизи начальник Головного центру повідомляє уповноважену особу (орган) та просить залучити до її проведення експерта відповідної спеціалізації. Організація проведення комплексних експертиз проводиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.

3.6. Під час організації виконання комплексної експертизи начальник Головного центру доручає її проведення комісії експертів та призначає голову комісії.

3.7. Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями під час вирішення поставлених питань. Як голова комісії він виконує лише організаційні функції, а саме:

скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з документом про призначення експертизи (залучення експерта) та матеріалами, які надійшли на дослідження;

організовує розробку спільної програми досліджень, у тому числі з визначенням послідовності та строків виконання окремих досліджень; у разі неузгодження дій комісії при виконанні досліджень чи порушення їх послідовності повідомляє про це начальника Головного центру;

організовує попереднє вивчення досліджуваних об'єктів членами комісії;

контролює строки проведення окремих досліджень і координує виконання всієї програми досліджень;

керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;

складає проект висновку (повідомлення про неможливість надання висновку) або доручає одному з членів комісії.

3.8. Якщо експерт іншої державної спеціалізованої експертної установи не приступив до проведення комплексної експертизи протягом тридцяти календарних днів, а без результатів його досліджень подальше проведення експертизи іншими членами комісії неможливе, то начальник Головного центру повідомляє про це уповноважену особу (орган). Після цього, якщо протягом тридцяти календарних днів заходи з організації роботи комісії не вживаються, матеріали повертаються начальником Головного центру (експертом - у випадку залучення до проведення експертизи безпосередньо експерта) уповноваженій особі (органу) без виконання.

3.9. Організація проведення комісійної експертизи здійснюється за правилами, викладеними в пункті 3.6-3.7 цього розділу.

3.10. Спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

Якщо згоди між ними не було досягнуто, складаються декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна - окремими з відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями.

3.11. Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом тридцяти календарних днів не отримав відповіді, він письмово повідомляє уповноважену особу (орган) про неможливість надання висновку.

Якщо уповноважена особа (орган) звернулася(вся) про продовження строків подання додаткових матеріалів, проведення досліджень може бути призупинено на строк до 30 календарних днів.

3.12. При проведенні дослідження експерт повинен уживати заходів щодо збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження.

Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, а в запиті уповноваженої особи (органу) відсутній дозвіл на пошкодження (знищення) цього об'єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода уповноваженої особи (органу).

У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис. Пошкоджені під час дослідження об'єкти або їх залишки повертаються уповноваженій особі (органу).

3.13. Висновок експерта (повідомлення про неможливість надання висновку) розглядається начальником Головного центру (або його заступником) та/або начальником структурного підрозділу Головного центру і направляється уповноваженій особі (органу).

Якщо при ознайомленні з висновком експерта буде встановлено, що дослідження проведено з недотриманням чи відхиленням від методики дослідження, начальник Головного центру може передоручити проведення судової експертизи комісії експертів, до якої включається також експерт, який проводив попереднє дослідження.

3.14. Висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької та заключної.

У вступній частині висновку експерта зазначаються:

реєстраційний номер висновку експерта, дата складання висновку, категорія експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), вид експертизи за галуззю знань, справа, за якою вона призначена (кримінальне провадження, справа про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо, номер справи (провадження);

місце і час проведення експертизи;

найменування й дата складання документа про призначення експертизи (залучення експерта), дата його надходження;

посада, прізвище, ініціали уповноваженої особи (найменування органу);

найменування об’єктів, що підлягають дослідженню, спосіб їх доставки, вид упакування (відомості про можливий вплив на збереженість наданих об'єктів способу їх доставки та виду упакування) та, у разі наявності, пошкодження і забруднення;

дослівно у формулюванні уповноваженої особи (органу) питання, що підлягають вирішенню; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року за N 705/3145 (зі змінами) (далі - рекомендації), але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції запиту уповноваженої особи (органу) він має право дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у запиті уповноваженої особи (органу), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - зазначаються відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у запиті уповноваженої особи (органу), - зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці запитання;

питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи;

дані про експерта (експертів): прізвище, ім’я та по батькові, посада, військове звання, освіта, науковий ступінь і вчене звання, експертна спеціальність, номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта та стаж експертної роботи (при проведенні комісійних і комплексних експертиз зазначається голова комісії);

відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);

запис про відповідність матеріалів та об’єктів, що надійшли до Головного центру (експерта), матеріалам, зазначеним у запиті уповноваженої особи (органу);

попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку - за статтею 385 Кримінального кодексу України;

дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата їх надходження або відомості про результати розгляду клопотання;

обставини, які мають значення для надання висновку (експертна ініціатива), з обов’язковим зазначенням джерела їх отримання;

при проведенні повторних (додаткових) експертиз зазначаються відомості про первинну (попередні) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, найменування експертної установи чи місце роботи експерта, номер і дата складання висновку, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи (експертиз);

зміст питань, які були поставлені перед експертом на повторне (додаткове) вирішення, а також мотиви призначення повторної (додаткової) експертизи, які зазначені у документі про призначення експертизи (залучення експерта). За відсутності таких мотивів робиться відповідний запис;

нормативні акти, реєстраційний номер методики, література та інші джерела інформації, які використовувались експертом (експертами) при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик.

3.15. У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та отримані результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати:

відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування;

посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них (у разі їх додавання);

опис процесу застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів, які можуть обмежуватися викладенням кінцевих результатів;

експертну оцінку результатів дослідження;

узагальнення результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання заключних висновків;

у разі проведення повторної експертизи - причини розбіжностей з висновками первинної (попередньої) експертизи, якщо такі розбіжності мали місце.

За наявності в запиті уповноваженої особи (органу) питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, зазначаються причини, з яких ці питання не можуть бути вирішені.

3.16. У заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дана відповідь по суті або зазначено, з яких причин неможливо його вирішити.

Якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, які викладені у дослідницькій частині.

3.17. Висновок експерта (експертів) оформляється на бланку Головного центру. Кожна сторінка висновку та додатків до нього підписується експертом (експертами). Підписи засвідчуються печаткою експерта Головного центру "Для довідок та експертиз N …" (далі - печатка експерта).

3.18. Висновок експертів при проведенні комісійної або комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 3.14-3.17 цього розділу, з урахуванням таких особливостей:

у вступній частині додатково зазначаються дані про голову комісії експертів та відомості про експертизи, результати яких задані уповноваженою особою (органом) як вихідні дані;

дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини, що підписуються цими експертами із зазначенням їх прізвищ;

узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.

3.19. Висновок експерта та додатки до нього складаються у двох примірниках, один з яких надсилається уповноваженій особі (органу), а другий оформляється як наглядове провадження і підшивається до справи Головного центру зі строком зберігання протягом 5 років.

3.20. Висновок експерта при проведенні експертизи під час судового розгляду складається за правилами, визначеними цим розділом, з урахуванням такого винятку:

якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду, експертом проводилась експертиза на попередніх стадіях процесу, він має право послатись на її результати.

Другий примірник висновку експерта при проведенні експертизи під час судового розгляду і копія запиту уповноваженої особи (органу) подаються експертом до Головного центру.

3.21. Експерт складає вмотивоване повідомлення про неможливість надання висновку, якщо:

поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань;

за його клопотанням уповноваженою особою (органом) не надано необхідних матеріалів або отриманих матеріалів недостатньо для надання висновку.

3.22. Повідомлення про неможливість надання висновку складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної.

У вступній частині викладаються відомості, наведені в пункті 3.14 цього розділу. У повідомленні про неможливість надання висновку експерт зазначає, що він попереджений про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

У мотивувальній частині викладаються причини, які зумовили неможливість надання висновку.

У заключній частині зазначається про неможливість надання висновку.

Повідомлення про неможливість надання висновку оформляється на бланку Головного центру, підписується експертом; підпис у заключній частині засвідчується відбитком печатки експерта.

Повідомлення про неможливість надання висновку складається у двох примірниках. Один примірник надсилається уповноваженій особі (органу), а другий оформляється як наглядове провадження і залишається у справі Головного центру.

Якщо таке повідомлення надається під час судового розгляду, воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких подається до суду, а інший - начальнику Головного центру.

Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є підстави для повідомлення про неможливість надання висновку, складається один документ - висновок судового експерта. У цьому випадку експерт попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

3.23. Об’єкти дослідження, порівняльні матеріали (у разі надання), матеріали справи (у разі надання) підлягають поверненню уповноваженій особі (органу) разом з висновком експерта або повідомленням про неможливість надання висновку.

Висновок експерта або повідомлення про неможливість надання висновку та паспортні документи, що були об'єктами дослідження, є самостійними документами і надсилаються як додатки уповноваженій особі (органу) разом із супровідним листом.

3.24. Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження.

Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта, за такими винятками:

у вступній частині висновку зазначається хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження;

не зазначається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку та відмову від надання висновку.

Начальник управління взаємодії з центральними органами
виконавчої влади та органами військового
управління МВС України Р.А. Черкасський