КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
10.10.2013

Справа N 2-а-2607/11(2-а/761/300/2013)

Про визнання протиправним та скасування рішення

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої - судді Шелест С.Б., суддів - Пилипенко О.Є., Романчук О.М. (за участю секретаря судового засідання - Горячевої А.О.), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2013 р. у справі N 2-а-2607/11, N 2-а/761/300/2013 за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Інвестгруп", Київський завод по ремонту мотоциклів і мотоколясок "Укрголовавтотехобслуговування", Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів", Орган самоорганізації населення у м. Києві "Комітет мікрорайону "Русанівка", про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Києва звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. N 73/1907 "Про передачу ТОВ "Сіті-Інвестгруп" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з закладами культурно-розважального призначення та паркінгами загального користування на вул. Ентузіастів, 49 у Дніпровському районі м. Києва".

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2013 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Заступник прокурора подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при винесенні постанови не враховано, що оспорюване рішення про передачу земельної ділянки в оренду було прийнято: без погодження проекту відведення земельної ділянки та умов її вилучення із землекористувачем - Київським заводом по ремонту мотоциклів і мотоколясок "Укрголовавтотехобслуговування"; не враховано, що частина земельної ділянки (площею 0,04 га) знаходиться в межах смуги відведення Русанівського каналу, а частина земельної ділянки (площею 0,10 га) відноситься до рекреаційного призначення (належить до парку відпочинку на Русанівській набережній), що підтверджується висновком Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА) від 25.04.2007 р.; без погодження проекту землеустрою з відповідними органами; без відповідної обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, тощо.

У судовому засіданні представники апелянта та третьої особи - 4 підтримали доводи апеляційної скарги. Представники відповідача та третьої особи - 1 заперечили доводи апеляційної скарги.

Представники третіх осіб - 2, 3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Київською міською радою V сесії V скликання прийняте рішення від 26.07.2007 р. N 73/1907 "Про передачу ТОВ "Сіті-Інвестгруп" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центу з закладами культурно-розважального призначення та паркінгами загального користування на вул. Ентузіастів, 49 у Дніпровському районі м. Києва".

Вказаним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Сіті-Інвестгруп"; визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 15.02.71 N 215 "Про відвод та закріплення земельних ділянок за Київським заводом по ремонту мотоциклів і мотоколясок "Укрголовавтотехобслуговування" під будівництво платних стоянок для транспортних засобів, що знаходяться в особистому користуванні громадян" як таке, що було виконане повністю; передано ТОВ "Сіті-Інвестгруп" у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,28 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центу з закладами культурно-розважального призначення та паркінгами загального користування на вул. Ентузіастів, 49 у Дніпровському районі м. Києва, за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, за умови виконання пункту 6 цього ж рішення.

На підставі вказаного рішення між Київською міською радою та ТОВ "Сіті-Інвестгруп" укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів від 11.12.2007 року N 66-6-00438, терміном на 5 років. Як встановлено судом з пояснень представників ТОВ "Сіті-Інвестгруп" будівництво торговельно-офісного центу з закладами культурно-розважального призначення на орендованій земельній ділянці фактично не здійснювалось за час дії договору оренди, у зв'язку з виникненням спірних правовідносин щодо відведення спірної земельної ділянки.

Так, на рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. N 73/1907 заступником прокурора міста Києва внесено протест від 19.03.2009 р., який рішенням Київської міської ради від 08.10.2009 р. N 488/2557 відхилено (а.с. 125 - 126, том 1), у зв'язку з чим заступником прокурора міста Києва заявлено вимогу про скасування рішення відповідача у судовому порядку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Київська міська рада прийняла оспорюване рішення у межах повноважень на відповідно до чинного законодавства, за наслідками розгляду поданого проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ТОВ "Сіті-Інвестгруп", за наявності позитивних висновків відповідних органів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає наведені доводи апелянта обґрунтованими, достатніми для висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним оспорюваного рішення відповідача, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, спірна земельна ділянка розташована в межах земель, відведених раніше відповідно до рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 15.02.71 N 215 "Про відвод та закріплення земельних ділянок за Київським заводом по ремонту мотоциклів і мотоколясок "Укрголовавтотехобслуговування" під будівництво платних стоянок для транспортних засобів, що знаходяться в особистому користуванні громадян". Вказаним рішенням було відведено земельну ділянку площею близько 0,4 га під будівництво платних стоянок відкритого типу на Русанівській набережній з обох боків каналу у Дарницькому районі (на даний час Дніпровський район).

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 151 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

В силу п. 7 Прикінцевих положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Тобто, станом на момент прийняття відповідачем спірного рішення за Київським заводом по ремонту мотоциклів і мотоколясок "Укрголовавтотехобслуговування" збереглося право на частину земельної ділянки переданої к користування ТОВ "Сіті-Інвестгруп".

Вичерпний перелік підстав припинення права на землю наведений у статті 140 Земельного кодексу України, серед якого відсутня підстава припинення права на земельну ділянку як то прийняття радою рішення про втрату чинності рішення про передачу такої земельної ділянки на користь юридичної особи, а відтак покликання відповідача на відсутність зобов'язання щодо погодження проекту землеустрою з Київським заводом по ремонту мотоциклів і мотоколясок "Укрголовавтотехобслуговування" з підстав втрати чинності рішення від 15.02.71 р. N 215 - є необґрунтованими.

В силу ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом, однак матеріали справи не містять доказів вилучення земельної ділянки у її попереднього землекористувача.

Доводи відповідача про те, що Київським заводом по ремонту мотоциклів і мотоколясок "Укрголовавтотехобслуговування" не сплачувався земельний податок не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи самі по собі не спростовують права землекористування Заводу.

Отже, в порушення наведених правових норм, проект відведення не погоджено із фактичним землекористувачем, що дає підстави для висновку про протиправність оспорюваного рішення.

Окрім того, при прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховано, що частина переданої земельної ділянки (площею 0,04 га) знаходиться в межах смуги відведення Русанівського каналу, що підтверджується висновком Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА) від 25.04.2007 р. N 071/04-4-22/1823, а відтак потребує погодження з Державним комунальним підприємством "Плессо" до статутних завдань якого входить охорона, утримання та експлуатація внутрішніх водойм та земель водного фонду у м. Києві.

Як свідчать обставини справи та зібрані у ній матеріали, частина переданої земельної ділянки (площею 0,10 га) відповідно до програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 р. N 806/3381, належить до зеленої зони і визначена як парк відпочинку "На Русанівській набережній", що також підтверджується висновком Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА) від 25.04.2007 р. N 071/04-4-22/1823.

Так, відповідно до ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать, зокрема, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

Статтею 52 Земельного кодексу України та ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.92 р. N 44, передбачено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Разом з тим, оспорюваним рішенням було передано вказану земельну ділянку ТОВ "Сіті-Інвестгруп" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями та паркінгом, що суперечить земельному законодавству.

Окрім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не було погоджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується, зокрема, з природоохоронними органами.

В силу ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. N 1524 "Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України", наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 р. N 434 "Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок" (у редакціях, чинних на момент прийняття оспорюваного рішення) у 2007 році Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві належало до сфери управління центрального органу виконавчої влади (Мінприроди) та було природоохоронним органом, а відтак проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки потребував погодження з вказаним органом.

Про необхідність погодження проекту з вказаним Управлінням зазначалось у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 20.04.2007 N 19-3814.

Слушними також є доводи апелянта про те, що висновок державної експертизи землевпорядної документації від 10.07.2007 р. N 367/04-27 Київського міського управління земельних ресурсів було скасовано наказом Головного управління Держкомзему у м. Києві від 30.09.2010 року N 83, яке є правонаступником Київського міського управління земельних ресурсів за результатами розгляду протесту Заступника прокурора м. Києва від 13.09.2010 року з підстав невідповідності вимогам земельного законодавства, що також вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2013 р. у даній справі та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2013 р. у справі N 2-а-2607/11, N 2-а/761/300/2013 - задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2013 р. у справі N 2-а-2607/11, N 2-а/761/300/2013 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Інвестгруп", Київський завод по ремонту мотоциклів і мотоколясок "Укрголовавтотехобслуговування", Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів", Орган самоорганізації населення у м. Києві "Комітет мікрорайону "Русанівка" про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. N 73/1907 "Про передачу ТОВ "Сіті-Інвестгруп" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з закладами культурно-розважального призначення та паркінгами загального користування на вул. Ентузіастів, 49 у Дніпровському районі м. Києва".

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складений та підписаний: 14.10.2013 р.

Головуюча, суддя С.Б. Шелест

Судді:
О.Є. Пилипенко
О.М. Романчук