Угода
про субсидії і компенсаційні заходи
(укр/рос)

Члени цим домовляються про наступне:

Частина I: Загальні положення

Стаття 1
Визначення субсидії

1.1. Для цілей цієї Угоди вважається, що субсидією є:

(a)(1) фінансове сприяння, що надається на території Члена СОТ урядом або будь-яким державним органом (у цій угоді іменується як "уряд ), тобто коли:

(i) уряд практикує пряме переведення грошових коштів (наприклад дотацій, позик або вливань капіталу), потенційну пряму передачу грошових коштів або зобов'язань (наприклад гарантій за позиками);

(ii) уряд відмовляється від доходів, що йому належать, або не стягує їх (наприклад такі фіскальні стимулюючі заходи, як податкові кредити); (1)

_______________

(1) Відповідно до положень Статті XVI ГАТТ 1994 (примітка до Статті XVI) і положень Додатків I - III цієї Угоди звільнення експортованого товару від мит або податків, якими обкладається аналогічний товар, коли він призначений для внутрішнього споживання, або зменшення таких мит чи податків у обсягах, що не перевищують нарахованої суми, не вважаються субсидією.

(iii) уряд надає товари та послуги, крім загальної інфраструктури, або закуповує товари чи послуги;

(iv) уряд здійснює платежі до механізму фінансування, або доручає, або наказує приватній установі виконувати одну чи більше функцій, означених вище у параграфах (i) та (iii), які б за звичайних умов виконувалися урядом, причому практика їх застосування такою установою фактично не відрізняється від практики, яку здебільшого вів би уряд; або

(a)(2) підтримка доходів чи цін у будь-якій формі у розумінні Статті XVI ГАТТ 1994; а також

(b) вигода, що надається таким чином.

1.2. Субсидія відповідно до визначень параграфа 1 підпадає під положення Частини II або ж Частин III чи V тільки у тому разі, якщо така субсидія є адресною відповідно до положень Статті 2.

Стаття 2
Адресність

2.1. Для встановлення того, чи є субсидія, як її визначено у параграфі 1 Статті 1, адресною субсидією для підприємства, або галузі виробництва, або групи підприємств, або галузей (які у цій Угоді іменуються як "певні підприємства") в межах юрисдикції органу, що надає таку субсидію, застосовуються такі принципи:

(a) коли орган, що надає субсидію, або законодавство, відповідно до якого діє такий орган, прямо обмежує доступ до субсидії лише колом певних підприємств, така субсидія вважається адресною;

(b) коли орган, що надає субсидію, або законодавство, відповідно до якого діє такий орган, встановлює об'єктивні критерії або умови, (2) які визначають право на отримання і розмір субсидії, вважається, що субсидія не є адресною, за умови, що право на отримання є автоматичним і що таких критеріїв й умов суворо дотримуються. Критерії або умови повинні чітко визначатися у законі, нормативному акті або іншому офіційному документі з тим, щоб їх можна було перевірити.

_______________

(2) Об'єктивні критерії та умови у тому значенні, у якому цей термін використовується в цій Угоді, означають критерії та умови, які є нейтральними, не надають переваги одним підприємствам над іншими і є економічними за характером і горизонтальними за застосуванням, як, наприклад, кількість працівників або обсяг підприємства.

(c) якщо ж, не зважаючи на видимість відсутності адресності, що випливає з принципів, викладених у підпараграфах (a) і (b), все ж існують підстави вважати, що субсидія насправді може бути адресною, можуть розглядатися інші фактори. До таких факторів відносяться: використання програми надання субсидій обмеженим колом певних підприємств, переважне використання програми певними підприємствами, надання субсидій у непропорційно великих обсягах певним підприємствам, а також спосіб, у який було реалізовано упереджений підхід органу, що надає субсидію, при прийнятті рішення про її надання. (3) При застосуванні цього підпараграфа повинна звертатися увага на ступінь диверсифікації господарської діяльності в межах юрисдикції органу, що надає субсидію, а також тривалість часу, протягом якого діє програма надання субсидій.

_______________

(3) У цьому плані, зокрема, повинна братися до уваги інформація про частоту, з якою відмовляють у зверненнях за субсидією чи задовольняють такі звернення, а також причини прийняття таких рішень.

2.2. Субсидія, надання якої обмежено колом певних підприємств, які розташовано у певному географічному регіоні, що знаходиться в межах юрисдикції органу, що надає її, є адресною. Зрозуміло, що введення або зміна загально застосовуваних ставок податків урядовими органами будь-якого рівня, що мають на це право, для цілей цієї Угоди не вважатиметься адресною субсидією.

2.3. Будь-яка субсидія, що підпадає під дію положень Статті 3, вважається адресною.

2.4. Будь-який факт визначення адресності субсидії відповідно до положень цієї Статті повинен бути чітко обгрунтований на підставі позитивних доказів.

Частина II: Заборонені субсидії

Стаття 3
Заборона

3.1. Окрім випадків, передбачених Угодою про сільське господарство, забороняються такі субсидії у значенні Статті 1:

(a) субсидії, що де-юре чи де-факто, (4) в ролі єдиної умови або однієї з умов, обумовлені показниками експорту, включаючи приклади, наведені у Додатку I; (5)

_______________

(4) Ця норма виконується при наявності факту, що надання субсидії, хоч воно законодавчо і не обумовлено показниками експорту, насправді є прив'язаним до фактичного або очікуваного обсягу експорту або доходів від нього. Лише той факт, що субсидія надається підприємствам, що займаються експортом, не може бути підставою для того, щоб вважати її експортною субсидією у розумінні цього положення.

(5) Заходи, зазначені у Додатку I як такі, що не створюють експортних субсидій, не забороняються цим або будь-яким іншим положенням цієї Угоди.

(b) субсидії, що обумовлені, в ролі єдиної умови або однієї з умов, використанням вітчизняних товарів на перевагу від імпортованих.

3.2. Члени СОТ не можуть ані надавати, ані зберігати субсидій, зазначених у параграфі 1.

Стаття 4
Засоби правового захисту

4.1. Коли б у Члена СОТ не з'явилася підстава вважати, що інший Член надає або зберігає заборонену субсидію, перший може звернутися до такого іншого Члена СОТ з вимогою про проведення консультацій.

4.2. Вимога про проведення консультацій відповідно до параграфа 1 повинна включати викладення наявних доказів щодо існування і характеру такої субсидії.

4.3. Після отримання вимоги про проведення консультацій відповідно до параграфа 1 Член СОТ, про якого стверджується, що він надає або зберігає таку субсидію, повинен провести такі консультації якомога скоріше. Метою консультації є прояснення фактів та досягнення взаємоузгодженого рішення.

4.4. Якщо протягом 30 днів (6) після вимоги про проведення консультацій взаємоузгодженого рішення не досягнуто, будь-який з Членів, що бере участь у таких консультаціях, може передати справу до Органу врегулювання суперечок ("ДСБ") для створення спеціальної групи експертів, якщо ДСБ не вирішить шляхом консенсусу не створювати таку групу.

_______________

(6) Будь-який з періодів часу, зазначений у цій Статті, може бути продовжений за взаємною домовленістю.

4.5. Після створення така спеціальна група експертів може звернутися за допомогою до Постійної групи експертів (7) (яка у цій Угоді іменується як "ПГЕ") з питання визначення того, чи є захід, про який йдеться, забороненою субсидією. Після такого звернення ПГЕ повинна негайно переглянути докази щодо наявності і характеру такого заходу і надати можливість Членові СОТ, що застосовує або зберігає такий захід, довести, що такий захід не є забороненою субсидією. ПГЕ повинна звітувати про свої висновки спеціальній групі експертів протягом терміну, визначеного спеціальною групою. Висновки ПГЕ щодо того, чи є захід, про який йдеться, забороненою субсидією, затверджуються спеціальною групою без змін.

_______________

(7) Яка засновується у відповідності до Статті 24.

4.6. Спеціальна група експертів повинна надати свій остаточний звіт сторонам суперечки. Звіт розповсюджується серед усіх Членів протягом 90 днів після дня створення і визначення обсягу повноважень спеціальної групи експертів.

4.7. Якщо захід, про який йдеться, буде визнано забороненою субсидією, спеціальна група експертів повинна рекомендувати Членові СОТ, що надає субсидію, невідкладно відкликати субсидію. У цьому плані спеціальна група експертів повинна у своїй рекомендації зазначити термін, протягом якого така субсидія повинна бути відкликана.

4.8. Протягом 30 днів після видачі звіту спеціальної групи експертів всім Членам цей звіт повинен бути затверджений ДСБ, якщо тільки жодна із сторін суперечки офіційно не повідомить ДСБ про своє рішення подати апеляцію, або якщо ДСБ не вирішить шляхом консенсусу не затверджувати такий звіт.

4.9. У тому разі, якщо проти звіту спеціальної групи експертів подається апеляція, Апеляційний орган повинен винести рішення протягом 30 днів після офіційного повідомлення стороною суперечки про свій намір подати апеляцію. Якщо Апеляційний орган вважає, що не може надати звіт протягом 30 днів, він повинен у письмовій формі повідомити ДСБ про причини затримки, а також зазначити орієнтовний термін, протягом якого він надасть звіт. Така процедура у будь-якому разі не повинна перевищувати 60 днів. Звіт щодо апеляції затверджується ДСБ і безумовно приймається сторонами суперечки, якщо тільки ДСБ протягом 20 днів після видачі такого звіту Членам не вирішить шляхом консенсусу не затверджувати його. (8)

_______________

(8) Якщо протягом цього терміну засідання ДСБ не призначено, то таке засідання повинно бути проведено спеціально для цієї цілі.

4.10. У випадку, якщо рекомендація ДСБ не виконується протягом встановленого спеціальною групою експертів терміну, який починається з дня затвердження звіту спеціальної групи або звіту Апеляційного органу, ДСБ повинен надати дозвіл Члену, який звертається до нього зі скаргою, вжити відповідних (9) контрзаходів, якщо тільки ДСБ не вирішить шляхом консенсусу відмовити Членові у такому проханні.

_______________

(9) Вважається, що цей вираз не дозволяє ужиття непропорційних контрзаходів у контексті того, що субсидії, про які йдеться у цих положеннях, заборонено.

4.11. У випадку, коли сторона суперечки вимагає арбітражу відповідно до параграфа 6 Статті 22 Домовленості про врегулювання суперечок ("ДВС"), арбітр повинен визначити, чи є контрзаходи відповідними. (10)

_______________

(10) Вважається, що цей вираз не дозволяє ужиття непропорційних контрзаходів у контексті того, що субсидії, про які йдеться у цих положеннях, заборонено.

4.12. Для цілей суперечок, що ведуться відповідно до цієї Статті, за винятком термінів часу, окремо визначених у цій Статті, терміни часу, що застосовуються за ДВС при таких суперечках, становитимуть половину часу, який встановлюється для таких суперечок цією Статтею.

Частина III: Субсидії, що дають підставу
для вжиття заходів

Стаття 5
Несприятливі наслідки

Жоден з Членів СОТ не може шляхом використання будь-якої субсидії, зазначеної у параграфах 1 і 2 Статті 1, спричиняти несприятливі наслідки для інтересів іншого Члена, тобто:

(a) завдавати шкоди галузі вітчизняного виробництва іншого Члена СОТ; (11)

_______________

(11) Термін "завдання шкоди галузі вітчизняного виробництва" використовується тут у тому ж значенні, що й у Частині V.

(b) зводити нанівець або ушкоджувати переваги, що їх прямо чи непрямо здобувають Члени СОТ за ГАТТ 1994, зокрема переваг від поступок, встановлених у Статті II ГАТТ 1994; (12)

_______________

(12) Термін "зведення нанівець або ушкодження" використовується у цій Угоді у тому ж значенні, що й у відповідних положеннях ГАТТ 1994, а наявність такого зведення нанівець або ушкодження визначається відповідно до практики застосування цих положень.

(c) завдавати серйозної шкоди інтересам інших Членів СОТ. (13)

_______________

(13) Термін "завдання серйозної шкоди інтересам іншого Члена" використовується в цій Угоді у тому ж значенні, що й у параграфі 1 Статті XVI ГАТТ 1994, і включає загрозу завдання серйозної шкоди.

Ця Стаття не поширюється на субсидії, що зберігаються для сільськогосподарських товарів, як це передбачено у Статті 13 Угоди про сільське господарство.

Стаття 6
Серйозна шкода

6.1. Вважається, що серйозна шкода у розумінні параграфа (c) Статті 5 існує тоді, коли:

(a) загальний обсяг субсидування від вартості товару (14) перевищує 5 відсотків; (15)

_______________

(14) Загальний обсяг субсидування від вартості товару розраховується відповідно до положень Додатка IV.

(15) Оскільки очікується, що цивільна авіатехніка підлягатиме дії спеціальних багатосторонніх правил, максимальний поріг, зазначений у цьому підпараграфі, не поширюватиметься на цивільну авіатехніку.

(b) субсидії призначено для покриття виробничих збитків, понесених певною галуззю виробництва;

(c) субсидії призначено для покриття виробничих збитків, понесених підприємством, за винятком одноразових заходів, які не здійснюються регулярно і не можуть повторно здійснюватися для даного підприємства і які здійснюються лише для того, щоб надати час для розробки довгострокових рішень та уникнути загострення соціальних проблем;

(d) відбувається пряме списання заборгованості, тобто списання заборгованості державі, або надаються кошти для покриття заборгованості. (16)

_______________

(16) Члени СОТ визнають, що у тих випадках, коли фінансування програми цивільної авіатехніки, основане на платежах роялті, не окупається повністю через те, що обсяги реального продажу є нижчими за прогнозовані обсяги продажу, це само по собі не становить серйозної шкоди для цілей цього підпараграфа.

6.2. Незалежно від положень параграфа 1, вважається, що серйозної шкоди не було завдано, якщо Член СОТ, який надає субсидію, доведе, що така субсидія не призвела до виникнення будь-якого з наслідків, перелічених у параграфі 3.

6.3. Серйозна шкода у розумінні параграфа (c) Статті 5 може виникати у будь-якому з випадків, коли виникає один з таких наслідків або кілька з них:

(a) наслідком надання субсидії є витіснення або перешкодження імпорту аналогічних товарів іншого Члена на ринок Члена СОТ, який надає субсидію;

(b) наслідком надання субсидії є витіснення або перешкодження експорту аналогічних товарів іншого Члена з ринку третьої країни;

(c) наслідком надання субсидії є значне заниження ціни товару, на який надається субсидія, у порівнянні з ціною аналогічного товару іншого Члена на тому ж ринку, або ж стримання цін, падіння цін чи втрати обсягу продажу на тому ж ринку;

(d) наслідком надання субсидії є зростання на світовому ринку частки певного товару (17) Члена СОТ, який надає субсидію, у порівнянні з середньою часткою, яку він мав протягом попереднього трирічного періоду, і це зростання набуває стійкої тенденції протягом періоду надання субсидії.

_______________

(17) Якщо до торгівлі даними товарами не застосовуються інші спеціальні правила, узгоджені на багатосторонній основі.

6.4. Для цілей параграфа 3(b) витіснення або перешкодження експорту включає будь-який випадок, коли відповідно до положень параграфа 7 було доведено, що відбулася зміна у відносних частках на ринку не на користь аналогічного товару, що не субсидується (протягом відповідного репрезентативного періоду, якого досить для того, щоб показати явні тенденції у розвитку ринку даного товару, який, за звичайних умов, повинен становити принаймні один рік). "Зміна у відносних частках на ринку" включає будь-яку з таких ситуацій:

(a) відбулося збільшення частки ринку субсидованого товару;

(b) частка ринку субсидованого товару залишається незмінною за умов, за яких вона б, у разі відсутності субсидії, зменшилася;

(c) частка ринку субсидованого товару зменшується, але темпами меншими, ніж вона б зменшувалася у разі відсутності субсидії.

6.5. Для цілей параграфа 3(c), заниження ціни включає будь-який випадок, коли таке заниження ціни було доведено шляхом порівняння цін на субсидований товар з цінами на аналогічний несубсидований товар, що постачається на той же ринок. Порівняння проводиться на однакових рівнях торгівлі і у порівнюваний час. При цьому відповідна увага повинна звертатися на будь-який інший фактор, що впливає на порівнюваність цін. Проте, якщо таке пряме порівняння не є можливим, наявність заниження ціни може бути показано на основі вартості одиниці експорту.

6.6. Кожен Член СОТ, що бере участь на ринку, на якому, як стверджується, було завдано серйозної шкоди, відповідно до положень параграфа 3 Додатка V, повинен надати сторонам суперечки, що виникає відповідно до Статті 7, а також спеціальній групі експертів, створеній відповідно до параграфа 4 Статті 7, всю інформацію, яка є у наявності, щодо змін часток ринку сторін суперечки, а також стосовно цін на дані товари.

6.7. Вважається, що витіснення або перешкодження, яке веде до завдання серйозної шкоди, не відбувається відповідно до параграфа 3, якщо протягом відповідного періоду існує будь-яка з нижченаведених обставин: (18)

_______________

(18) Той факт, що у цьому параграфі зазначаються деякі обставини, сам по собі не надає їм будь-якого правового статусу ні в розумінні ГАТТ 1994, ні цієї Угоди. Ці обставини не повинні бути ізольованими, поодинокими або у будь-якому іншому відношенні незначними.

(a) заборона або обмеження експорту аналогічних товарів з боку Члена, що звертається зі скаргою, або імпорту аналогічних товарів з боку Члена, що звертається зі скаргою, на ринок певної третьої країни;

(b) рішення з боку уряду імпортуючої країни, що здійснює монополію на торгівлю або державну торгівлю даними товарами, перемістити, з некомерційних міркувань, імпорт з країни-Члена, що звертається зі скаргою, до іншої країни або країн;

(c) стихійні лиха, страйки, перебої в роботі транспорту або інші форс-мажорні обставини, що справляють суттєвий вплив на виробництво, якість, кількість або ціни товару, призначеного для експорту з країни Члена, що звертається зі скаргою;

(d) наявність угод, які обмежують експорт з країни-Члена, що звертається зі скаргою;

(e) добровільне зменшення обсягу даного товару, призначеного для експорту з країни-Члена, що звертається зі скаргою (у тому числі, inter alia, ситуація, коли фірми у країні-Члена, що звертається зі скаргою, автономно переміщують експорт цього товару на інші ринки);

(f) невідповідність стандартам та іншим нормативним вимогам країни-імпортера.

6.8. За відсутності обставин, зазначених у параграфі 7, наявність серйозної шкоди повинна визначатися на основі інформації, яку було представлено до спеціальної групи експертів або отримано групою, включаючи інформацію, представлену відповідно до положень Додатка V.

6.9. Ця Стаття не поширюється на субсидії, що зберігаються для сільськогосподарських товарів, як це передбачено у Статті 13 Угоди про сільське господарство.

Стаття 7
Засоби правового захисту

7.1. Окрім випадків, передбачених у Статті 13 Угоди про сільське господарство, коли б у Члена СОТ не з'явилася підстава вважати, що будь-яка субсидія, зазначена у Статті 1, яку надає або зберігає інший Член, спричиняє завдання шкоди галузі його вітчизняного виробництва, зведення нанівець або ушкодження переваг або ж серйозну шкоду, перший може звернутися до такого іншого Члена СОТ з вимогою про проведення консультацій.

7.2. Вимога про проведення консультацій відповідно до параграфа 1 повинна включати викладення наявних доказів щодо (a) існування і характеру такої субсидії, а також (b) шкоди, завданої галузі вітчизняного виробництва, зведення нанівець або ушкодження переваг чи ж серйозної шкоди, (19) завданої інтересам Члена, що вимагає консультації.

_______________

(19) У тому випадку, якщо вимога стосується субсидії, яка вважається як така, що спричинила серйозну шкоду у розумінні параграфа 1 Статті 6, наявні докази серйозної шкоди можуть обмежуватися наявними доказами щодо виконання умов параграфа 1 Статті 6.

7.3. Після отримання вимоги про проведення консультацій відповідно до параграфа 1 Член СОТ, про якого стверджується, що він надає або зберігає таку субсидію, повинен провести такі консультації якомога скоріше. Метою консультацій є прояснення фактів та досягнення взаємоузгодженого рішення.

7.4. Якщо протягом 60 днів (20) після вимоги про проведення консультацій взаємоузгодженого рішення не досягнуто, будь-який з Членів, що бере участь у таких консультаціях, може передати справу до ДСБ для створення спеціальної групи експертів, якщо ДСБ не вирішить шляхом консенсусу не створювати таку групу. Склад та обсяг повноважень такої групи повинні бути визначені протягом 15 днів з моменту її створення.

_______________

(20) Будь-який з періодів часу, зазначений у цій Статті, може бути продовжений за взаємною домовленістю.

7.5. Спеціальна група експертів повинна розглянути справу і надати свій остаточний звіт сторонам суперечки. Звіт розповсюджується серед усіх Членів протягом 120 днів після дня створення і визначення обсягу повноважень спеціальної групи експертів.

7.6. Протягом 30 днів після видачі звіту спеціальної групи експертів всім Членам цей звіт повинен бути затверджений ДСБ, (21) якщо тільки жодна зі сторін суперечки офіційно не повідомить ДСБ про своє рішення про подання апеляції або якщо ДСБ не вирішить шляхом консенсусу не затверджувати такий звіт.

_______________

(21) Якщо протягом цього терміну засідання ДСБ не призначено, то таке засідання повинно бути проведено спеціально з цією метою.

7.7. У тому разі, якщо проти звіту спеціальної групи експертів подається апеляція, Апеляційний орган повинен винести рішення протягом 60 днів після офіційного повідомлення стороною суперечки про свій намір про подання апеляції. Якщо Апеляційний орган вважає, що не може надати звіт протягом 60 днів, він повинен у письмовій формі повідомити ДСБ про причини затримки, а також зазначити орієнтовний термін, протягом якого він надасть звіт. Така процедура у будь-якому разі не повинна перевищувати 90 днів. Звіт щодо апеляції затверджується ДСБ і безумовно приймається сторонами суперечки, якщо тільки ДСБ протягом 20 днів після видачі такого звіту Членам не вирішить шляхом консенсусу не затверджувати його (22).

______________

(22) Якщо протягом цього терміну засідання ДСБ не призначено, то таке засідання повинно бути проведено спеціально з цією метою.

7.8. У випадку, коли затверджується звіт Апеляційного органу, у якому встановлено, що якась субсидія призвела до несприятливих наслідків для інтересів іншого Члена у розумінні Статті 5, Член СОТ, що надає або підтримує таку субсидію, повинен вжити відповідних заходів для усунення несприятливих наслідків або для відкликання субсидії.

7.9. У випадку, якщо такий Член СОТ не вжив відповідних заходів для усунення несприятливих наслідків або для відкликання субсидії протягом шести місяців з моменту затвердження ДСБ звіту спеціальної групи або звіту Апеляційного органу, а також за відсутності домовленості про компенсацію, ДСБ повинен надати дозвіл Членові, який звертається до нього зі скаргою, вжити відповідних контрзаходів, які є порівнюваними зі ступенем та характером визначених несприятливих наслідків, якщо тільки ДСБ не вирішить шляхом консенсусу відмовити Членові у такому проханні.

7.10. У випадку, коли сторона суперечки вимагає арбітражу відповідно до параграфа 6 Статті 22 ДВС, арбітр повинен визначити, чи є контрзаходи порівнюваними зі ступенем та характером визначених несприятливих наслідків.

Частина IV: Субсидії,
що не дають підстави для вжиття заходів

Стаття 8
Визначення субсидій,
що не дають підстави для ужиття заходів

8.1. Субсидіями, що не дають підстави для ужиття заходів, вважаються наступні: (23)

_______________

(23) Визнається, що Члени СОТ з різними цілями широко надають урядову допомогу, і що той лише факт, що така допомога може не підпадати під визначення субсидій, що не дають підстави для ужиття заходів відповідно до положень цієї Статті, сам по собі не обмежує можливість Членів надавати таку допомогу.

(a) субсидії, що не є адресними у розумінні Статті 2;

(b) субсидії, що є адресними у розумінні Статті 2, але які виконують всі умови, передбачені у параграфах 2(a), 2(b) або 2(c) нижче.

8.2. Незалежно від положень Частин III і V, наступні субсидії вважаються такими, що не дають підстави для ужиття заходів:

(a) допомога у науково-дослідній діяльності, яку ведуть фірми або вищі навчальні заклади чи науково-дослідні заклади на договірній основі з фірмами, якщо: (24), (25), (26) така допомога становить (27) не більше 75 відсотків від вартості промислових дослідів (28) або 50 відсотків від вартості розробок на доконкурентній стадії (29), (30) а також за умови, що така допомога обмежується винятково:

_______________

(24) Оскільки очікується, що цивільна авіатехніка підлягатиме дії спеціальних багатосторонніх правил, положення цього підпараграфа на неї не поширюються.

(25) Не пізніше ніж через 18 місяців після набрання чинності Угодою СОТ, Комітет з субсидій і компенсаційних заходів, передбачений у Статті 24 (який у цій Угоді іменується як "Комітет"), повинен розглянути дію положень підпараграфа 2(a) з метою внесення всіх необхідних змін для удосконалення дії цих положень. При розгляді можливого внесення змін Комітет повинен ретельно переглянути визначення понять, передбачених цим підпараграфом, з точки зору досвіду Членів щодо проведення дослідницьких програм і роботи у інших відповідних міжнародних організаціях.

(26) Положення цієї Угоди не поширюються на фундаментальну науково-дослідну діяльність, яку незалежно ведуть вищі навчальні заклади або науково-дослідні заклади. Термін "фундаментальна науково-дослідна діяльність" означає розширення загальнонаукових та технічних знань, які не прив'язані до промислових або комерційних цілей.

(27) Допустимі рівні допомоги у вигляді субсидій, що не дають підстави для ужиття заходів, передбаченої у цьому підпараграфі, встановлюються на основі загальних дозволених витрат, які здійснено протягом ведення окремого проекту.

(28) Термін "промислові досліди" означає сплановані пошукові або ризикові досліди, які орієнтовані на винайдення нових знань і ведуться з тією метою, щоб такі знання можна було використати у розробці нових товарів, виробничих процесів чи послуг або ж у значному удосконаленні існуючих товарів, виробничих процесів чи послуг.

(29) Термін "розробки на доконкурентній стадії" означає переведення результатів промислових дослідів у план, креслення або макет нових, модифікованих або удосконалених товарів, виробничих процесів чи послуг незалежно від того, призначені вони для продажу чи власного використання, включаючи створення першої експериментальної моделі, яка не є придатною для комерційного використання. Вони можуть також включати концептуальні формулювання та розробку альтернативних товарів, виробничих процесів чи послуг і початкових демонстраційних або експериментальних проектів за умови, що ці ж проекти не можуть бути пристосовані або використані для промислового або комерційного застосування. Вони не включають регулярні або періодичні зміни існуючих товарів, виробничих ліній, виробничих процесів, послуг та інші операції, здійснювані на постійній основі, навіть якщо такі зміни і можуть являти собою удосконалення.

(30) У випадку програм, що поєднують промислові досліди і розробки на доконкурентній стадії, допустимий рівень допомоги у вигляді субсидій, що не дають підстави для ужиття заходів, не повинен перевищувати середній арифметичний показник допустимих рівнів допомоги для цих двох категорій, який розраховується на основі всіх дозволених витрат, передбачених у пунктах (i)-(v) цього підпараграфа.

(i) витратами на персонал (дослідників, технічних спеціалістів та інший допоміжний персонал, який зайнятий винятково у веденні науково-дослідної діяльності);

(ii) витратами на інструменти, устаткування, землю та споруди, що використовуються винятково і постійно (окрім продажу на комерційній основі) для ведення науково-дослідної діяльності;

(iii) витратами на консультації та еквівалентні послуги, які використовуються винятково для ведення науково-дослідної діяльності, включаючи купівлю наукових дослідів, технічних знань, патентів тощо;

(iv) додатковими накладними витратами, які є безпосередньо результатом науково-дослідної діяльності;

(v) іншими поточними витратами (зокрема, на матеріали, поставки та інше), які є безпосередньо результатом науково-дослідної діяльності;

(b) допомога неблагополучним регіонам на території Члена СОТ, яка надається в рамках загального регіонального розвитку, (31) не є адресною (у розумінні Статті 2) і розподіляється між відповідними регіонами за умови, що:

_______________

(31) Термін "у рамках загального регіонального розвитку" означає, що регіональні програми надання субсидій є частиною узгодженої і загальнозастосовуваної політики регіонального розвитку, а також що субсидії на регіональний розвиток не надаються у ізольованих географічних точках, які не мають, або практично не мають, впливу на розвиток регіону.

(i) кожен неблагополучний регіон повинен являти собою район з чітко визначеними географічними межами і власним економічним та адміністративним устроєм;

(ii) регіон повинен розглядатися як неблагополучний на основі нейтральних і об'єктивних критеріїв, (32) які вказують на те, що труднощі у регіоні виникають не лише у результаті тимчасових обставин; такі критерії повинні чітко визначатися у законі, нормативному акті або іншому офіційному документі з тим, щоб їх можна було перевірити;

_______________

(32) Термін "нейтральні і об'єктивні критерії" означає критерії, які не надають переваги іншим регіонам більші, ніж це необхідно для усунення або зменшення нерівностей між регіонами в рамках політики регіонального розвитку. У цьому відношенні програми надання регіональних субсидій повинні, зокрема, передбачати максимальні розміри допомоги, яку може бути надано на кожний субсидований проект. Такі максимальні розміри повинні бути диференційовані залежно від ступеня розвитку регіонів, яким надається допомога, і повинні виражатися у термінах інвестиційних витрат або витрат на створення робочих місць. У межах цих максимальних розмірів допомога повинна розподілятися досить широко і рівномірно для того, щоб уникнути переважного використання субсидії певними підприємствами або надання їм субсидій у непропорційно великих обсягах, як це передбачено у Статті 2.

(iii) критерії повинні включати вимір економічного розвитку, який грунтується принаймні на одному з наступних факторів:

- дохід на душу населення, дохід домашніх господарств на душу населення або ВВП на душу населення, який не повинен перевищувати 85 відсотків від середнього показника для даної території;

- рівень безробіття, який повинен становити принаймні 110 відсотків від середнього показника по даній території; ці показники повинні розраховуватися за трирічний період; проте такі розрахунки можуть бути комплексними і включати інші фактори.

(c) сприяння у прискореній адаптації наявних потужностей (33) до нових вимог щодо охорони довколишнього середовища, які вводяться відповідно до закону та/або нормативного акта і проявляються у більших обмеженнях і фінансових витратах фірм, за умови, що така допомога:

_______________

(33) Термін "наявні потужності" означає потужності, які на момент введення нових вимог щодо охорони довколишнього середовища перебувають в експлуатації принаймні два роки.

(i) являє собою одноразовий захід і не є повторюваною;

(ii) обмежена до 20 відсотків від витрат на адаптацію;

(iii) не покриває витрат на заміну й експлуатацію устаткування, на яке надається допомога, оскільки такі витрати повинні повністю нести фірми;

(iv) прямо прив'язана до планованого фірмою зменшення забруднення довкілля і є пропорційною йому, а також не покриває економії на виробничих витратах, якої може бути досягнуто таким чином;

(v) надається всім фірмам, які можуть пристосувати нове устаткування та/або виробничі процеси.

8.3. Про застосування програми надання субсидій, до якої застосовуються положення параграфа 2, Члени повинні завчасно повідомляти Комітет відповідно до положень Частини VII. Будь-яка така інформація повинна бути точною у міру, достатньою для того, щоб дозволити іншим Членам оцінити відповідність програми умовам і критеріям, передбаченим відповідними положеннями параграфа 2. Члени повинні також надавати Комітетові щорічно оновлювані дані щодо програм, про які вони повідомили, зокрема інформацію про загальні витрати на кожну програму та про будь-які зміни програми. Інші Члени мають право вимагати інформацію про окремі випадки надання субсидій по програмах, про які було повідомлено. (34)

_______________

(34) Визнається, що ніщо у цьому положенні про повідомлення не вимагає надання конфіденційної інформації, в тому числі конфіденційної ділової інформації.

8.4. За вимогою Члена Секретаріат повинен розглянути повідомлення, зроблене відповідно до параграфа 3 і, у разі необхідності, може вимагати додаткової інформації від Члена СОТ, що надає субсидії, стосовно програми, яка перебуває на розгляді. Секретаріат повідомляє про свої висновки Комітет. Комітет за вимогою повинен оперативно розглянути висновки Секретаріату (або якщо розгляд з боку Секретаріату не вимагався, - то саме повідомлення) з метою визначення того, чи дотримуються умови та критерії, визначені у параграфі 2. Процедура, передбачена у цьому параграфі, повинна бути завершена не пізніше, як на першому черговому засіданні Комітету, що проводиться після отримання повідомлення про програму надання субсидій, за умови, що між таким повідомленням та черговим засіданням Комітету пройшло принаймні два місяці. Процедура перегляду, описана у цьому параграфі, повинна також застосовуватися за вимогою у разі суттєвих змін програми, про які повідомляється у щорічно оновлюваних даних, зазначених у параграфі 3.

8.5. На вимогу Члена СОТ визначення Комітетом відповідності умов та критеріїв, зазначене у параграфі 4, або факт невизначення Комітетом відповідності умов та критеріїв, а також, у окремих випадках, порушення умов, передбачених у програмі, про яку було повідомлено, в обов'язковому порядку передається до арбітражу. Орган арбітражу повинен надати свої висновки Членам протягом 120 днів після того, як справу було передано до цього органу. Окрім випадків, передбачених у цьому параграфі, до процедур арбітражу, що ведуться відповідно до цього параграфа, застосовується ДВС.

Стаття 9
Консультації і дозволені засоби правового захисту

9.1. Якщо у ході виконання програми, зазначеної у параграфі 2 Статті 8, незалежно від того, що програма відповідає критеріям, викладеним у параграфі 2 Статті 8, Член СОТ матиме підстави вважати, що ця програма спричиняє серйозні несприятливі наслідки певній галузі вітчизняного виробництва цього Члена, зокрема завдає збитків, які було б важко відшкодувати, такий Член може звернутися з вимогою про консультації до Члена СОТ, який надає або зберігає субсидію.

9.2. Після отримання запиту про консультацію відповідно до параграфа 1 Член СОТ, який надає або зберігає таку субсидію, повинен провести такі консультації якомога скоріше. Метою консультації є прояснення фактів та досягнення взаємоприйнятного рішення.

9.3. Якщо протягом 60 днів після вимоги про проведення консультацій взаємоприйнятного рішення не досягнуто, Член СОТ, який звернувся з вимогою, може передати справу до Комітету.

9.4. У випадку, коли справа передається до Комітету, останній повинен негайно розглянути наявні факти та докази щодо наслідків, зазначених у параграфі 1. Якщо Комітет визначить, що такі наслідки присутні, він може рекомендувати Членові СОТ, що надає субсидію, змінити цю програму таким чином, щоб усунути ці ефекти. Комітет повинен надати свої висновки протягом 120 днів після того, як до нього було передано справу відповідно до параграфа 3. У випадку, якщо рекомендація не виконується протягом шести місяців, Комітет повинен надати дозвіл Членові СОТ, який звернувся з вимогою, вжити відповідних контрзаходів, порівнюваних із характером та ступенем визначених наслідків.

Частина V: Компенсаційні заходи

Стаття 10
Застосування Статті VI ГАТТ 1994 (35)

Члени СОТ повинні вживати всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб накладення компенсаційного мита (36) на будь-який товар з території будь-якого Члена, який імпортується на територію іншого Члена, відповідало Статті VI ГАТТ 1994 та умовам цієї Угоди. Компенсаційні мита можуть накладатися лише після розслідування, яке порушується (37) і ведеться відповідно до положень цієї Угоди та Угоди про сільське господарство.

_______________

(35) Положення Частин II і III можуть застосовуватися паралельно з положеннями Частини V; проте, відносно наслідків конкретної субсидії на вітчизняному ринку Члена СОТ, що імпортує, дозволяється лише одна форма компенсації (або компенсаційне мито, якщо дотримуються вимоги Частини V, або контрзахід відповідно до Статей 4 і 7). Положення Частин III і V не застосовуються відносно заходів, які відповідно до Частини IV вважаються такими, що не дають підстави для ужиття заходів. Проте заходи, зазначені у параграфі 1(a) Статті 8, можуть піддаватися розслідуванню з метою визначення того, чи є вони адресними у розумінні Статті 2. Крім того, у випадку надання субсидії, зазначеної у параграфі 2 Статті 8, яка надається за програмою, про яку не було повідомлено згідно з параграфом 3 Статті 8, положення Частин III і IV можуть застосовуватися, але субсидія вважатиметься як така, що не дає підстави для ужиття заходів, якщо буде встановлено, що вона відповідає нормам, викладеним у параграфі 2 Статті 8.

(36) Під терміном "компенсаційне мито" розуміється особливе мито, що стягується для нейтралізації субсидії, яка надається прямо чи непрямо після виготовлення, виробництва або експорту будь-якого товару, як це передбачено у параграфі 3 Статті VI ГАТТ 1994.

(37) Термін "яке порушується" при його використанні у цій Угоді означає процедурні дії, за допомогою яких Член СОТ офіційно починає розслідування відповідно до Статті 11.

Стаття 11
Порушення розслідування та подальше розслідування

11.1. Окрім випадків, передбачених у параграфі 6, розслідування щодо виявлення наявності, ступеня та наслідків будь-якої субсидії порушується після письмового звернення виробників галузі вітчизняного виробництва або від їхнього імені.

11.2. Звернення відповідно до параграфа 1 повинно включати достатні докази наявності (a) субсидії та, якщо це можливо, її обсягів; (b) шкоди у розумінні Статті VI ГАТТ 1994, як вона тлумачиться цієї Угодою, а також (c) причинно-наслідкового зв'язку між субсидуванням імпорту та шкодою, якої нібито було завдано. Просте ствердження, не підкріплене відповідними доказами, не може вважатися достатнім для виконання вимог цього параграфа. Звернення повинно містити таку інформацію, яка є в розумних межах доступною особі, що подає звернення:

(i) визначення особи, що подає звернення, та опис обсягів і вартості вітчизняного виробництва такою особою аналогічного товару. У випадку, коли письмове звернення подається від імені галузі вітчизняного виробництва, у зверненні повинні визначатися така галузь вітчизняного виробництва, від імені якої воно подається, шляхом переліку всіх відомих вітчизняних виробників аналогічного товару (або об'єднань вітчизняних виробників аналогічного товару), а також, у міру можливості, зазначення обсягів та вартості вітчизняного виробництва, яке припадає на цих виробників;

(ii) повний опис товару, який нібито субсидується, назви країни або країн походження такого експорту, визначення кожного відомого експортера або іноземного виробника, а також перелік відомих осіб, що імпортують такий товар;

(iii) докази щодо існування, обсягу та характеру субсидії, про яку йдеться;

(iv) докази щодо завдання шкоди галузі вітчизняного виробництва через наслідки субсидії в результаті субсидування імпорту; такі докази включають інформацію про зростання обсягів нібито субсидованого імпорту, вплив цього імпорту на ціни аналогічних товарів на вітчизняному ринку та подальший вплив імпорту на галузь вітчизняного виробництва, який показується на основі відповідних факторів та показників, що характеризують стан галузі вітчизняного виробництва, а саме таких, які перелічено у параграфах 2 і 4 Статті 15.

11.3. Органи влади повинні розглянути коректність та відповідність доказів, що надаються у зверненні, з тим, щоб визначити, чи є докази достатніми для того, аби обгрунтувати порушення розслідування.

11.4. Розслідування відповідно до параграфа 1 не буде порушено, якщо органи влади не визначать на підставі вивчення ступеня підтримки або незгоди щодо звернення, яку висловлять (38) вітчизняні виробники аналогічного товару, чи насправді звернення подається від імені галузі вітчизняного виробництва. (39) Вважається, що звернення зроблено "виробниками галузі вітчизняного виробництва або від їхнього імені", якщо його підтримано тими вітчизняними виробниками, сукупний обсяг виробництва яких становить більше, ніж 50 відсотків від загального обсягу виробництва аналогічного товару тією частиною галузі вітчизняного виробництва, яка повинна висловити свою підтримку або незгоду щодо звернення. Проте розслідування не порушуватиметься у випадку, коли на вітчизняних виробників, які прямо підтримують звернення, припадає менше 25 відсотків від загального обсягу виробництва аналогічного товару у всій галузі вітчизняного виробництва.

_______________

(38) У випадку комплексних галузей виробництва, які нараховують надзвичайно велику кількість виробників, органи влади можуть визначати підтримку або незгоду шляхом використання статистично коректних вибіркових методів.

(39) Членам СОТ відомо, що на території деяких Членів подавати або підтримувати звернення про розслідування згідно з параграфом 1 можуть працівники вітчизняних виробників аналогічного товару або представники цих працівників.

11.5. Якщо не прийнято рішення про порушення розслідування, органи влади повинні уникати будь-якого надання гласності зверненню про порушення розслідування.

11.6. Якщо за особливих обставин відповідні органи влади вирішать порушити розслідування, не отримавши письмового звернення про це від виробників галузі вітчизняного виробництва або від їхнього імені, вони повинні вдаватися до нього лише за умови, що мають достатні докази існування субсидії, шкоди та причинно-наслідкового зв'язку, зазначені у параграфі 2, для того, аби обгрунтувати порушення розслідування.

11.7. Докази як стосовно субсидії, так і шкоди розглядаються одночасно (a) при прийнятті рішення щодо порушення чи непорушення розслідування і (b) після прийняття такого рішення у ході розслідування, починаючи не пізніше, ніж у перший день, коли може бути застосовано тимчасові заходи відповідно до положень цієї Угоди.

11.8. У випадках, коли товари не імпортуються прямо з країни походження, а експортуються до країни імпортуючого Члена СОТ з третьої країни, положення цієї Угоди можуть застосовуватися у повному обсязі, а господарська операція (операції) для цілей цієї Угоди розглядатиметься як така, що відбулася між країною походження та імпортуючим Членом СОТ.

11.9. Звернення відповідно до параграфа 1 відхиляється, а розслідування оперативно припиняється відразу ж після того, як відповідні органи влади переконаються в тому, що доказів щодо надання субсидій або наявності шкоди, достатніх для ведення справи, немає. Розслідування негайно припиняється у випадках, коли обсяг субсидії є величиною de minimis або коли обсяг субсидованого імпорту, фактичний чи потенційний, чи шкоди, є незначним. Для цілей цього параграфа обсяг субсидії вважатиметься de minimis, якщо субсидія становить менше ніж 1 відсоток від вартості такого імпорту.

11.10. Розслідування не повинно перешкоджати процедурам митної очистки.

11.11. Окрім особливих випадків, розслідування повинні завершатися протягом одного року і у будь-якому разі не більше ніж через 18 місяців після їх порушення.

Стаття 12
Докази

12.1. Зацікавлені Члени СОТ та всі зацікавлені сторони у розслідуванні з компенсаційних мит повинні повідомлятися про інформацію, якої вимагають органи влади, а також отримувати повну можливість надавати у письмовій формі всі докази, які вони вважають за придатні для такого розслідування.

12.1.1. Експортери, закордонні виробники або зацікавлені Члени СОТ, що отримують анкети, які використовуються для розслідування з компенсаційних мит, повинні мати принаймні 30 днів для відповіді. (40) Належна увага повинна приділятися будь-якому проханню про продовження 30-денного терміну, і після пояснення причини таке продовження повинно надаватися всякий раз, коли воно є можливим.

_______________

(40) Як загальне правило, гранична дата для експортерів відраховується від дня отримання анкети, яка для цих цілей вважатиметься отриманою через тиждень після того, як її було відправлено респонденту або передано відповідному дипломатичному представнику експортуючого Члена СОТ або ж, у випадку окремої митної території, яка є Членом СОТ, - офіційному представнику експортуючої території.

12.1.2. При дотриманні вимог щодо захисту конфіденційної інформації докази, що надаються у письмовій формі одним зацікавленим Членом СОТ або зацікавленою стороною, повинні оперативно надаватися іншим зацікавленим Членам СОТ або зацікавленим сторонам, що беруть участь у розслідуванні.

12.1.3. Після порушення розслідування органи влади повинні надати повний текст письмового звернення, отриманого ними відповідно до параграфа 1 Статті 11, відомим експортерам (41) та органам влади експортуючого Члена СОТ, а також за вимогою надавати іншим зацікавленим сторонам. Належна увага повинна звертатися на захист конфіденційної інформації, як це передбачено у параграфі 4.

_______________

(41) Зрозуміло, що у випадках, коли кількість експортерів занадто велика, повний текст звернення повинен надаватися тільки органам влади експортуючого Члена СОТ або відповідному торговельному об'єднанню, які потім повинні передати копії зацікавленим експортерам.

12.2. Зацікавлені Члени СОТ і зацікавлені сторони також мають право надавати інформацію в усній формі після обгрунтування такої необхідності. У випадках, коли така інформація надається в усній формі, зацікавлені Члени СОТ і зацікавлені сторони згодом будуть повинні надати цю ж інформацію у письмовій формі. Будь-яке рішення органів розслідування може грунтуватися лише на такій інформації та аргументах, які знаходяться в архівах письмових документів таких органів і які за вимогою надавалися зацікавленим Членам СОТ і зацікавленим сторонам, що беруть участь у розслідуванні (при цьому відповідна увага приділялася необхідності захисту конфіденційної інформації).

12.3. Органи влади повинні, коли це можливо, своєчасно надавати можливість всім зацікавленим Членам СОТ і зацікавленим сторонам ознайомитися з інформацією, яка стосується їхніх випадків, яка не є конфіденційною, як це визначено у параграфі 4, і яка використовується органами влади для ведення розслідування з компенсаційних мит, а також підготувати доповіді на основі цієї інформації.

12.4. Будь-яка інформація, яка за своїм характером є конфіденційною (наприклад, тому, що її розкриття надало б суттєвої конкурентної переваги конкурентові, або тому, що її розкриття спричинило б значні несприятливі наслідки для особи, що її надає, або для особи, від якої особа, що надає інформацію, її сама отримала) або яка надається на конфіденційній основі сторонами розслідування, повинна у разі наведення поважної причини розглядатися органами влади як конфіденційна. Така інформація не розголошується без спеціального дозволу сторони, що її надає. (42)

_______________

(42) Членам СОТ відомо, що на території деяких Членів може вимагатися розкриття інформації у стислому вигляді в порядку, який передбачає її захист.

12.4.1. Органи влади повинні вимагати від зацікавлених Членів СОТ або зацікавлених сторін, що надають конфіденційну інформацію, подання неконфіденційного узагальнювального резюме такої інформації. Ці резюме повинні бути достатньо докладними для того, щоб дозволити зрозуміти сутність інформації, яка подається на конфіденційній основі. У виняткових випадках, такі Члени СОТ або сторони можуть зазначити, що така інформації не піддається узагальненню. У таких виняткових випадках повинно надаватися пояснення причин, з яких узагальнення інформації не є можливим.

12.4.2. Якщо органи влади виявлять, що прохання про конфіденційність не є виправданим і якщо особа, що надає інформацію, не бажає надати гласності цій інформації або дозволити її розголошення у формі узагальнювального резюме, ці органи можуть ігнорувати таку інформацію, якщо їм не буде надано підтвердження з відповідного джерела про те, що ця інформація є достовірною. (43)

_______________

(43) Члени СОТ згодні з тим, що прохання про конфіденційність не повинно відхилятися самовільно. Члени також згодні з тим, що орган розслідування може подати прохання про звільнення від статусу конфіденційної лише відносно інформації, що стосується розслідування.

12.5. За винятком обставин, передбачених у параграфі 7, органи влади в ході розслідування повинні переконатися щодо коректності інформації, яку надають зацікавлені Члени СОТ або зацікавлені сторони і на якій грунтуються висновки цих органів.

12.6. Органи розслідування можуть проводити розслідування на території інших Членів СОТ, і коли це є необхідним, за умови, що вони завчасно попередять такого Члена і що такий Член не заперечує проти розслідування. Крім того, органи розслідування можуть проводити розслідування у приміщеннях фірми і можуть вивчати документацію фірми, якщо (a) фірма на це згодна і (b) такого Члена СОТ попереджено і він не заперечує проти розслідування. До розслідувань у приміщеннях фірми застосовуються процедури, передбачені у Додатку VI. При дотриманні вимог щодо захисту конфіденційної інформації органи влади повинні оголосити результати будь-якого такого розслідування фірмам, яких вони стосуються (або забезпечити їх надання відповідно до параграфа 8) і можуть оголосити такі результати особам, що подавали звернення.

12.7. У випадках, коли будь-який зацікавлений Член СОТ або зацікавлена сторона відмовляє у доступі до необхідної інформації, чи іншим чином не надає її протягом розумного періоду часу, чи суттєво перешкоджає веденню розслідування, попередні і остаточні визначення, як стверджувального, так і заперечувального характеру, можуть робитися на підставі наявних фактів.

12.8. Перед тим, як робити остаточне визначення, органи влади повинні поінформувати всіх зацікавлених Членів СОТ та зацікавлені сторони про суттєві факти, які перебувають у розгляді і які являють собою основу для прийняття рішення щодо застосування остаточних заходів. При такому повідомленні сторонам надається достатньо часу для захисту їхніх інтересів.

12.9. Для цілей цієї Угоди, "зацікавлені сторони" включають:

(i) експортера, іноземного виробника або імпортера товару, щодо якого ведеться розслідування або ж торговельне чи виробниче об'єднання, більшістю членів якого є виробники, експортери чи імпортери такого товару;

(ii) виробника аналогічного товару у країні імпортуючого Члена СОТ або торговельне чи виробниче об'єднання, більшість членів якого виробляють такий аналогічний товар на території імпортуючого Члена СОТ.

Цей перелік не забороняє Членам СОТ включати до числа зацікавлених сторін вітчизняні або іноземні сторони, крім тих, що вже зазначені вище.

12.10. Органи влади повинні надати можливості промисловим користувачам товару, що перебуває під розслідуванням, і представницьким організаціям споживачів (у тих випадках, коли товар, як правило, продається у роздрібній торгівлі) надати інформацію, яка стосується розслідування, щодо існування субсидії, шкоди та причинно-наслідкового зв'язку.

12.11. Органи влади повинні приділяти належну увагу труднощам, що можуть виникнути у зацікавлених сторін, зокрема невеликих компаній, при поданні інформації на їхню вимогу і надавати їм будь-яку можливу підтримку.

12.12. Процедури, означені вище, не мають на меті завадити органам влади Члена СОТ оперативно діяти в плані порушення розслідування, досягнення попередніх або остаточних визначень, чи то стверджувального, чи заперечувального характеру, або ж застосування попередніх чи остаточних заходів відповідно до положень цієї Угоди.

Стаття 13
Консультації

13.1. Відразу ж після прийняття звернення відповідно до Статті 11 та у будь-якому разі до порушення розслідування Члени СОТ, товари яких можуть піддатися такому розслідуванню, повинні бути запрошені на консультації з метою прояснення ситуації з питань, зазначених у параграфі 2 Статті 11, та досягнення взаємоузгодженого рішення.

13.2. Крім того, протягом всього терміну розслідування Членам СОТ, товари яких є предметом такого розслідування, повинна надаватися розумна можливість продовжити консультації з метою прояснення фактичної ситуації та досягнення взаємоузгодженого рішення (44).

_______________

(44) Відповідно до положень цього параграфа зокрема важливо, щоб жодних визначень стверджувального характеру, ані попередніх, ані остаточних, не робилося без надання розумної можливості для проведення консультацій. Такі консультації можуть бути основою для процедурних дій відповідно до положень Частин II, III або X.

13.3. Без обмеження зобов'язань про надання розумної можливості для консультації ці положення стосовно консультацій не мають на меті завадити органам влади Члена СОТ оперативно діяти в плані порушення розслідування, досягнення попередніх або остаточних визначень, чи то стверджувального, чи заперечувального характеру, або ж застосування попередніх чи остаточних заходів відповідно до положень цієї Угоди.

13.4. Член СОТ, який має намір порушити розслідування або веде таке розслідування, повинен за вимогою Члена або Членів СОТ, товари яких піддаються такому розслідуванню, надати їм доступ до неконфіденційних доказів, включаючи неконфіденційне резюме конфіденційних даних, які використовуються для порушення або ведення розслідування.

Стаття 14
Розрахунок обсягу субсидії
як розміру вигоди для її отримувача

Для цілей Частини V будь-який метод, який використовується органом розслідування для розрахунку розміру вигоди, що надається отримувачу субсидії, згідно з параграфом 1 Статті 1, повинен визначатися внутрішнім законодавством або нормативними актами Члена СОТ, а його застосування у кожному випадку повинно бути транспарентним і адекватно пояснюватися. Крім того, будь-який з таких методів повинен відповідати таким принципам:

(a) придбання урядом акціонерного капіталу не вважатиметься наданням вигоди, якщо тільки інвестиційне рішення не може бути визнане як таке, що є несумісним зі звичайною інвестиційною практикою (включаючи придбання ризикового капіталу) приватних інвесторів на території цього Члена СОТ;

(b) позика, що надається урядом, не вважатиметься наданням вигоди, якщо тільки не має різниці між сумою, що виплачує фірма-отримувач позики за урядовою позикою, і сумою, яку б така фірма виплачувала за порівнюваною комерційною позикою, яку б ця фірма могла реально отримати на ринку. У цьому випадку вигодою вважається різниця між цими двома сумами;

(c) гарантія позики з боку уряду не вважатиметься наданням вигоди, якщо тільки не має різниці між сумою, що виплачує фірма-отримувач гарантії за гарантованою урядом позикою, і сумою, яку б така фірма виплачувала за порівнюваною комерційною позикою за умови відсутності урядової гарантії. У цьому випадку вигодою вважається різниця між цими двома сумами з поправкою на різницю у комісійних платежах;

(d) надання товарів чи послуг або придбання товарів чи послуг урядом не вважатиметься наданням вигоди, якщо тільки надання товарів чи послуг не здійснюється за винагороду меншу, ніж адекватна, або придбання не здійснюється за винагороду більшу, ніж адекватна. Адекватність винагороди визначається відносно домінуючої кон'юнктури ринку на такий товар чи послугу у країні надання або придбання (у тому числі ціни, якості, наявності, ліквідності, транспортування та інших умов продажу чи купівлі).

Стаття 15
Визначення шкоди (45)

15.1. Визначення шкоди в цілях Статті VI ГАТТ 1994 повинно грунтуватися на позитивних доказах і включати об'єктивне вивчення як (a) обсягу субсидованого імпорту та впливу субсидованого імпорту на ціни аналогічних товарів (46) на вітчизняному ринку, так і (b) подальший вплив цього імпорту на вітчизняних виробників таких товарів.

_______________

(45) Якщо не передбачено інше, за цією Угодою "шкода" означає завдання суттєвої шкоди галузі вітчизняного виробництва, загрозу завдання суттєвої шкоди галузі вітчизняного виробництва або суттєву затримку у становленні такої галузі і тлумачиться відповідно до положень цієї Статті.

(46) У цій Угоді термін "аналогічний товар" ("like product", "produit similaire", "подібний товар ") тлумачиться як товар, який є ідентичним, тобто подібним у всіх відношеннях до товару, що розглядається, або, за відсутності такого товару, інший товар, який хоч і не є подібним у всіх відношеннях, має характеристики, що дуже подібні до характеристик товару, який розглядається.

15.2. Щодо обсягу субсидованого імпорту органи розслідування повинні розглянути, чи відбулося значне зростання субсидованого імпорту, чи то в абсолютному, чи у відносному виразі до виробництва або споживанні у країні імпортуючого Члена СОТ. Щодо впливу субсидованого імпорту на ціни органи розслідування повинні розглянути, чи відбулося значне заниження ціни в результаті субсидування імпорту у порівнянні з ціною аналогічного товару імпортуючого Члена СОТ або чи є впливом такого імпорту значне стримання цін іншим чином чи значне запобігання зростанню цін, яке б виникло у протилежному випадку. Жоден з цих факторів окремо, ані кілька з них разом не обов'язково являють собою підставу для прийняття остаточного рішення.

15.3. У тому випадку, коли розслідуванню з компенсаційних мит одночасно піддається імпорт товару більше ніж з однієї країни, органи розслідування можуть у сукупності оцінювати вплив такого імпорту лише тоді, коли вони визначать, що (a) обсяги субсидій відносно імпорту з кожної країни перевищують величину de minimis, як це визначено у параграфі 9 Статті 11, і що імпорт з кожної з країн не є незначним, і (b) сукупна оцінка впливу імпорту є придатною в контексті умов конкуренції між імпортованими товарами, а також умов конкуренції між імпортованими товарами і аналогічними вітчизняними товарами.

15.4. Вивчення впливу субсидованого імпорту на відповідну галузь вітчизняного виробництва повинно включати оцінку всіх відповідних економічних факторів та показників, які характеризують стан галузі, в тому числі реального і потенційного зменшення обсягів виробництва, продажу, частки ринку, прибутків, продуктивності праці, доходів від інвестицій або використання основних фондів; факторів, що впливають на ціни на вітчизняному ринку; реального і потенційного впливу на рух грошових коштів, товарно-матеріальні запаси, зайнятість, заробітну платню, економічне зростання, можливості залучення капіталу або інвестицій, а також, у випадку сільського господарства, визначення того, чи відбулося збільшення витрат за програмами урядової підтримки. Цей перелік не є вичерпним, причому жоден з цих факторів окремо, ані декілька з них разом не обов'язково являють собою підставу для прийняття остаточного рішення.

15.5. Повинно бути доведено, що субсидування імпорту через наслідки (47) субсидій завдають шкоди у розумінні цієї Угоди. Доведення причинно-наслідкового зв'язку між субсидуванням імпорту та завданням шкоди галузі вітчизняного виробництва повинно грунтуватися на вивченні всіх відповідних доказів, які є у розпорядженні органів влади. Органи влади повинні також вивчити будь-які інші відомі їм фактори крім субсидування імпорту, які одночасно завдають шкоди цій галузі вітчизняного виробництва. Розмір шкоди, викликаної такими іншими факторами, не повинен приписуватися субсидуванню імпорту. Фактори, які можуть бути придатними у цьому плані, включають, inter alia, обсяги та ціни несубсидованого імпорту такого товару, зменшення попиту або зміни в структурі споживання, практику обмеження торгівлі іноземних та вітчизняних виробників і конкуренцію між ними, розвиток технології, показники експорту і продуктивність галузі вітчизняного виробництва.

_______________

(47) Як це передбачено у параграфах 2 і 4.

15.6. Вплив субсидованого імпорту повинен оцінюватися відносно вітчизняного виробництва аналогічного товару, якщо наявні дані дозволяють відокремити визначення такого виробництва на основі таких критеріїв, як виробничий процес, обсяг продажу та прибуток виробника. Якщо таке відокремлене визначення такого виробництва не є можливим, вплив субсидованого імпорту оцінюється на основі вивчення виробництва найвужчої групи або асортименту товарів, який включає аналогічний товар і по якому може бути надано необхідну інформацію.

15.7. Визначення загрози завдання суттєвої шкоди повинно грунтуватися на фактах, а не на голослівних ствердженнях, здогадках або маловірогідній можливості. Зміна обставин, яка б спричинила ситуацію, за якої б субсидія завдала шкоди, повинна бути чітко передбачувана і неминуча. При визначенні щодо наявності загрози завдання суттєвої шкоди органи розслідування повинні розглядати, inter alia, такі фактори, як:

(i) характер субсидії або субсидій, про які йдеться, та вплив на торгівлю, виникнення якого є вірогідним в результаті їх застосування;

(ii) значні темпи зростання імпорту субсидованих товарів на вітчизняний ринок, які вказують на вірогідність значного збільшення обсягів імпорту;

(iii) достатня кількість вільних основних фондів в експортера або неминуче суттєве зростання такої кількості, яке вказує на вірогідність значного збільшення імпорту субсидованих товарів на ринок імпортуючого Члена СОТ, з урахуванням наявності інших експортних ринків, які могли б поглинути додаткові обсяги експорту;

(iv) визначення, чи здійснюється імпорт за цінами, що матимуть значний вплив у плані зниження чи стримування вітчизняних цін і, вірогідно, збільшили б попит на подальший імпорт;

(v) матеріальні запаси товару, щодо якого порушено розслідування.

Жоден з цих факторів сам по собі не обов'язково являє собою підставу для прийняття остаточного рішення, але сукупність розглянутих факторів повинна приводити до висновку, що подальше зростання субсидованого імпорту є неминучим і що у разі незастосування захисних дій буде завдано суттєвої шкоди.

15.8. Щодо випадків, коли виникає загроза завдання шкоди з боку субсидованого імпорту, застосування компенсаційних заходів розглядатиметься і вживатиметься з особливою увагою.

Стаття 16
Визначення галузі вітчизняного виробництва

16.1. Для цілей цієї Угоди, термін "галузь вітчизняного виробництва" повинен, окрім випадків, передбачених у параграфі 2, тлумачитися як такий, що стосується сукупності вітчизняних виробників аналогічних товарів або тих із них, сукупний обсяг виробництва яких становить основну частину загального обсягу виробництва таких товарів, окрім випадків, коли виробники пов'язані (48) з експортерами або імпортерами, або ж самі є імпортерами нібито субсидованого товару чи аналогічного товару з інших країн - в таких випадках термін "галузь вітчизняного виробництва" може тлумачитися як такий, що стосується решти таких виробників.

_______________

(48) Для цілей цього параграфа виробники вважаються пов'язаними з експортерами або імпортерами тільки, якщо: (a) один з них прямо чи непрямо контролює іншого; (b) обидва з них прямо чи непрямо контролюються третьою особою; або (c) вони разом прямо чи непрямо контролюють третю особу за умови, коли є підстави вважати або підозрювати, що наслідки такого зв'язку є такими, що він примушує виробника поводитися інакше, аніж інші виробники, які не перебувають у такому зв'язку. Для цілей цього параграфа вважатиметься, що один суб'єкт контролює іншого тоді, коли перший може юридично або фактично обмежувати чи спрямовувати діяльність останнього.

16.2. За виняткових обставин територію Члена СОТ може бути відносно даного виробництва розділено на два або більше конкурентних ринків, а виробники на кожному з ринків можуть вважатися за окрему галузь виробництва, якщо (a) виробники на такому ринку продають весь або майже весь вироблений товар на цьому ринку і (b) попит на цьому ринку не задовольняється скільки-небудь значною мірою виробниками такого товару, які розташовані на іншій частині території Члена СОТ. За таких обставин може бути встановлено, що шкода існує навіть і тоді, коли основній частині загальної галузі вітчизняного виробництва не завдано шкоди, за умови, що субсидований імпорт сконцентровано на такому ізольованому ринку, а також що субсидований імпорт завдає шкоди виробникам, що виробляють весь або майже весь товар на цьому ринку.

16.3. Коли галузь вітчизняного виробництва тлумачиться як сукупність виробників у певному районі, тобто ринку, як це визначено у параграфі 2, компенсаційні мита повинні стягуватися лише з тих із цих товарів, які поставлено у цей район для кінцевого споживання. Коли законодавство імпортуючого Члена СОТ не дозволяє стягнення компенсаційних мит на такій основі, імпортуючий Член СОТ може стягувати компенсаційні мита без обмеження, якщо тільки (a) експортерам було надано можливість припинити експорт до такого району за зниженими в результаті надання субсидії цінами або надати інших гарантій відповідно до Статті 18, проте відповідні гарантії своєчасно ними надано не було і (b) такі мита не можуть стягуватися з товарів конкретних виробників, які здійснюють поставки до цього району.

16.4. У випадку, коли дві або більше країн досягли відповідно до положень параграфа 8(a) Статті XXIV ГАТТ 1994 такого рівня інтеграції, що мають характерні ознаки єдиного, об'єднаного ринку, галузь виробництва у всьому районі інтеграції вважатиметься за галузь вітчизняного виробництва, як її визначено у параграфах 1 і 2.

16.5. До цієї Статті застосовуються положення параграфа 6 Статті 15.

Стаття 17
Тимчасові заходи

17.1. Тимчасові заходи можуть вживатися тільки тоді, коли:

(a) відповідно до положень Статті 11 порушено розслідування, з цього приводу було зроблено повідомлення і зацікавленим Членам СОТ та зацікавленим сторонам було надано відповідну можливість надати інформацію і висловити свої міркування;

(b) зроблено попереднє визначення стверджувального характеру щодо того, що факт надання субсидії існує і що в результаті субсидування імпорту було завдано шкоди галузі вітчизняного виробництва;

(c) відповідні органи вважають такі заходи за необхідні з тим, аби запобігти завданню шкоди за час ведення розслідування.

17.2. Тимчасові заходи можуть набирати форми тимчасових компенсаційних мит, сплата яких гарантується грошовими депозитами або зобов'язаннями, сума яких дорівнює тимчасово розрахованій сумі субсидування.

17.3. Тимчасові заходи не повинні застосовуватися раніше ніж через 60 днів після дати порушення розслідування.

17.4. Застосування тимчасових заходів обмежується якомога меншим періодом, який не повинен перевищувати чотири місяці.

17.5. При застосуванні тимчасових заходів дотримуються відповідні положення Статті 19.

Стаття 18
Зобов'язання

18.1. Процедуру розслідування може (49) бути тимчасово чи остаточно припинено без застосування тимчасових заходів або накладення компенсаційних мит після отримання задовільних добровільних зобов'язань, відповідно до яких:

_______________

(49) Слово "може" не повинно тлумачитися як таке, що дозволяє одночасне продовження процедур і виконання зобов'язань, окрім випадків, передбачених у параграфі 4.

(a) уряд експортуючого Члена СОТ погодиться відмінити, або обмежити субсидію, або вжити інших заходів щодо її впливу; або

(b) експортер погодиться переглянути свої ціни таким чином, щоб органи розслідування визнали, що шкідливий вплив субсидії усунуто. Підвищення цін за такими зобов'язаннями не повинні бути вищими, ніж це необхідно для компенсації суми субсидії. Бажано, щоб підвищення цін були меншими за суму субсидії, якщо таке підвищення є достатнім для усунення шкоди, що завдається галузі вітчизняного виробництва.

18.2. Зобов'язання не вимагатимуться і не прийматимуться, якщо органи влади імпортуючого Члена СОТ не зроблять попереднього визначення стверджувального характеру щодо факту надання субсидій і завдання шкоди у результаті їх надання, а також, у випадку зобов'язань з боку експортерів, не отримають згоди від експортуючого Члена.

18.3. Запропоновані експортуючим Членом СОТ зобов'язання не обов'язково повинні прийматися імпортуючим, якщо органи влади останнього вважають, що їх прийняття є неможливим з практичної точки зору, наприклад, якщо кількість реальних або потенційних експортерів занадто велика, або з інших причин, включаючи загальнополітичні міркування. У разі виникнення такої ситуації, якщо це можливо, органи влади повинні навести експортерові причини, які привели їх до висновку, що прийняття зобов'язань не є можливим, а також у міру можливості надати експортерові можливість висловити свої зауваження з цього приводу.

18.4. Якщо зобов'язання приймається, розслідування факту наявності субсидій та завдання шкоди, однак, не завершуватиметься, якщо цього бажає експортуючий Член СОТ і так вирішує імпортуючий Член. У такому разі, якщо буде винесено визначення заперечувального характеру щодо факту наявності субсидій або завдання шкоди, зобов'язання автоматично втрачає силу, окрім випадків, коли таке визначення виноситься в основному завдяки наявності зобов'язання. У таких випадках відповідні органи влади можуть вимагати, щоб зобов'язання зберігалося протягом розумного терміну часу, який відповідає положенням цієї Угоди. У випадку, коли робиться визначення стверджувального характеру щодо факту наявності субсидій або завдання шкоди, зобов'язання продовжує залишатися в силі відповідно до його умов і положень цієї Угоди.

18.5. Органи влади імпортуючого Члена СОТ можуть запропонувати прийняття експортером цінових зобов'язань, але жоден експортер не примушується приймати такі зобов'язання. Той факт, що уряди чи експортери не пропонують взяти на себе такі зобов'язання або не погоджуються на пропозицію прийняти їх на себе, ні у якому разі не повинен впливати на розгляд справи. Проте органи влади можуть визначити, що загроза завдання шкоди є більш вірогідною, якщо продовжуватиметься субсидування імпорту.

18.6. Органи влади імпортуючого Члена СОТ можуть вимагати від будь-якого уряду або експортера, від яких було прийнято зобов'язання, періодичного надання інформації, що стосується виконання такого зобов'язання, а також надання дозволу на перевірку відповідних даних. У разі порушення зобов'язання органи влади імпортуючого Члена СОТ можуть, за цією Угодою та відповідно до її положень, вдатися до оперативних дій, які можуть включати негайне застосування тимчасових заходів на основі всієї наявної інформації. У таких випадках з товарів, які ввезено для споживання не більше ніж за 90 днів до застосування таких тимчасових заходів, можуть стягуватися остаточні мита відповідно до цієї Угоди, за винятком імпортних товарів, які було ввезено до порушення зобов'язання.

Стаття 19
Накладення і стягнення компенсаційних мит

19.1. Якщо після здійснення розумних зусиль щодо завершення консультацій Член СОТ робить остаточне визначення про наявність субсидії та її обсяг, а також про те, що внаслідок впливу субсидії імпорт завдає шкоди, він може накласти компенсаційне мито відповідно до положень цієї Статті, якщо тільки субсидію або субсидії не буде відкликано.

19.2. Рішення щодо накладення компенсаційного мита у випадках, коли виконуються усі вимоги до його накладення, а також рішення щодо того, чи повинен розмір такого компенсаційного мита дорівнювати всій сумі субсидії або бути менший за неї, повинні прийматися органами влади імпортуючого Члена. Бажано, щоб накладення мита мало рекомендаційний характер на території всіх Членів, щоб мито було меншим за загальну суму субсидії, якщо таке менше мито є достатнім для усунення шкоди, що завдається галузі вітчизняного виробництва, а також щоб встановлювалися процедури, які б дозволяли відповідним органам належним чином враховувати подання від вітчизняних зацікавлених сторін, (50) для інтересів яких могли виникнути несприятливі наслідки в результаті накладення компенсаційного мита.

_______________

(50) Для цілей цього параграфа термін "вітчизняні зацікавлені сторони" включає споживачів і промислових користувачів імпортованого товару, проти якого порушено розслідування.

19.3. Коли на певний товар накладається компенсаційне мито, воно повинно стягуватися, у відповідному розмірі у кожному випадку, на недискримінаційній основі з імпорту такого товару з усіх джерел, щодо яких визначено, що вони субсидуються і завдають шкоди, за винятком імпорту з тих джерел, які відмовилися від такого субсидування, або з джерел, від яких було прийнято зобов'язання відповідно до положень цієї Угоди. Будь-який експортер, товар якого піддається обкладенню остаточним компенсаційним митом, але стосовно якого не проводилося розслідування з причин інших, ніж відмова у співпраці, має право на негайний розгляд справи з тим, щоб органи розслідування оперативно встановили індивідуальне компенсаційне мито для цього експортера.

19.4 Компенсаційні мита не стягуються (51) з будь-яких імпортованих товарів у розмірі більшому за суму субсидії, наявність якої встановлено, розрахованому як обсяг субсидування на одиницю субсидованого й експортованого товару.

________________

(51) При використанні у цій Угоді термін "стягувати" означає остаточне законне накладення або отримання мита чи податку.

Стаття 20
Зворотна сила

20.1. Тимчасові заходи і компенсаційні мита застосовуються лише до товарів, які ввозяться для споживання після того, як було прийнято рішення відповідно до параграфа 1 Статті 17 і відповідно набрав чинності параграф 1 Статті 19, окрім випадків, передбачених у цій Статті.

20.2. У випадку, коли виноситься остаточне визначення шкоди (але не загрози завдання суттєвої шкоди галузі вітчизняного виробництва або суттєвої затримки у її становленні), або у випадку, коли виноситься остаточне визначення загрози завдання суттєвої шкоди тоді, коли б вплив субсидування імпорту за умови відсутності тимчасових заходів призвів би до визначення шкоди, стягнення компенсаційних мит може мати зворотну силу для періоду часу, протягом якого застосовувалися тимчасові заходи.

20.3. Якщо остаточне компенсаційне мито більше за суму, яку надано для гарантії у формі грошового депозиту або зобов'язання, різниця не стягується. Якщо остаточне компенсаційне мито менше за суму, яку надано для гарантії у формі грошового депозиту або зобов'язання, різниця відшкодовується або зобов'язання анулюється якомога швидше.

20.4. Окрім випадків, передбачених у параграфі 2, у випадках, коли виноситься визначення загрози завдання суттєвої шкоди або суттєвої затримки у становленні галузі (але шкоди ще не завдано), остаточне компенсаційне мито може бути накладено лише із дня визначення загрози завдання суттєвої шкоди або суттєвої затримки, а будь-який грошовий депозит, внесений протягом періоду застосування тимчасових заходів, повинен відшкодовуватися і зобов'язання анулюватися якомога швидше.

20.5. У випадках, коли остаточне визначення є заперечувальним, будь-який грошовий депозит, внесений протягом періоду застосування тимчасових заходів, повинен відшкодовуватися і зобов'язання анулюватися якомога швидше.

20.6. За критичних обставин, коли стосовно певного субсидованого товару органи влади визначать, що протягом відносно короткого періоду часу було завдано шкоди, яку важко відшкодувати, в результаті масового імпорту товару, на який субсидії виплачувалися або надавалися не відповідно до положень ГАТТ 1994 та цієї Угоди, і коли з метою перешкодити повторному виникненню такої шкоди вважається за необхідне застосувати до такого імпорту компенсаційні мита, що мають зворотну силу, остаточні компенсаційні мита можуть накладатися на імпортні товари, які було ввезено для споживання не більше ніж за 90 днів до застосування тимчасових заходів.

Стаття 21
Термін дії і перегляд компенсаційних мит
та зобов'язань

21.1. Компенсаційне мито залишатиметься чинним лише стільки, скільки цього необхідно для того, щоб протидіяти субсидуванню, яке завдає шкоди.

21.2. Органи влади повинні переглядати необхідність продовжувати накладення мита, коли це виправдано, за власною ініціативою або за умови, що з моменту накладення остаточного компенсаційного мита пройшов розумний період часу, на вимогу будь-якої зацікавленої сторони, яка надасть позитивну інформацію, що обгрунтовує необхідність перегляду. Зацікавлені сторони мають право вимагати від органів влади вивчення того, чи є продовження накладання мита необхідним для нейтралізації наслідків субсидування, чи було б виникнення або повторення шкоди вірогідним у разі відміни або зміни мита, або ж і того і іншого. Якщо в результаті проведення перегляду відповідно до цього параграфа органи влади визначать, що компенсаційне більше не є виправданим, його застосування повинно бути негайно припинено.

21.3. Незалежно від положень параграфів 1 і 2, будь-яке остаточне компенсаційне мито повинно відмінятися не пізніше ніж у день, що наступає через п'ять років після його накладення (або після його останнього перегляду відповідно до параграфа 2, якщо цей перегляд охоплював як факт субсидування, так і завдання шкоди, або відповідно до цього параграфа), якщо тільки органи влади не визначать у результаті перегляду, який відбудеться раніше такого дня з їх власної ініціативи, або перегляду на обгрунтовану вимогу, яку подано від виробників галузі вітчизняного виробництва чи від їхнього імені за розумний період часу до такого дня, що відміна мита призвела б до продовження або повторного виникнення субсидування або шкоди (52). Мито може залишатися чинним до отримання результатів такого перегляду.

_______________

(52) Якщо накладення компенсаційного мита має зворотну силу, той факт, що в ході останнього розслідування з цього приводу було визначено, що мито не повинно стягуватися, сам по собі не вимагатиме від органів влади припинити застосування остаточного мита.

21.4. Положення Статті 12 стосовно доказів та процедури розслідування повинні застосовуватися до будь-якого перегляду, що проводиться відповідно до цієї Статті. Будь-який такий перегляд повинен проводитися оперативно і за звичайних умов повинен завершуватися протягом 12 місяців з моменту порушення перегляду.

21.5. Положення цієї Статті застосовуються mutatis mutandis до зобов'язань, що приймаються за Статтею 18.

Стаття 22
Публічне повідомлення і пояснення винесених визначень

22.1. У випадку, коли органи влади мають достатні докази для обгрунтування порушення розслідування відповідно до Статті 11, Член або Члени СОТ, товари яких є об'єктом такого розслідування, та інші зацікавлені сторони, відомі органам розслідування, повинні бути поінформовані про це, для чого здійснюється публічне повідомлення.

22.2. Публічне повідомлення про порушення розслідування повинно містити або іншим чином надавати через окремий звіт (53) достатню інформацію про наступне:

_______________

(53) У тих випадках, коли органи влади надають інформацію та пояснення відповідно до положень цієї Статті у окремому звіті, вони повинні забезпечити доступність такого звіту для громадськості.

(i) назву країни-експортера або країн-експортерів та назву товару, стосовно якого порушено розслідування;

(ii) дату порушення розслідування;

(iii) опис практики надання субсидії або субсидій, що підлягають розслідуванню;

(iv) резюме факторів, на яких грунтується звинувачення у завданні шкоди;

(v) адресу, на яку повинні надсилатися подання зацікавлених Членів СОТ та зацікавлених сторін; а також

(vi) термін, який надається зацікавленим Членам СОТ та зацікавленим сторонам для доведення до відома органів розслідування їхніх міркувань.

22.3. Публічне повідомлення повинно надаватися щодо будь-якого попереднього чи остаточного визначення, чи то стверджувального, чи заперечувального характеру, будь-якого рішення про прийняття зобов'язання від експортера відповідно до Статті 18, про припинення такого зобов'язання, а також про припинення остаточного компенсаційного мита. Кожне таке повідомлення повинно містити або іншим чином надавати через окремий звіт досить докладне викладення виявлених фактів та висновків, яких дійшли органи розслідування з усіх фактичних та правових аспектів, які вони вважають суттєвими. Всі такі повідомлення та звіти повинні направлятися Членові або Членам СОТ, товари яких підпадають під таке визначення або зобов'язання, та іншим відомим зацікавленим сторонам.

22.4. Публічне повідомлення про накладення тимчасових заходів повинно містити, або іншим чином надавати через окремий звіт досить докладне пояснення причини попереднього визначення факту наявності субсидії і шкоди та повинно грунтуватися на фактичних і правових аспектах, які були основою для прийняття чи відхилення аргументів. Таке повідомлення або звіт, приділяючи належну увагу вимогам щодо захисту конфіденційної інформації, повинні, зокрема, містити:

(i) назви постачальників або, коли це не є можливим з практичної точки зору, країн - постачальників, що розглядаються у справі;

(ii) опис товару, який є достатнім для митних цілей;

(iii) визначену суму субсидії та підставу, на якій було визначено факт наявності субсидії;

(iv) міркування щодо визначення шкоди відповідно до Статті 15;

(v) основні причини, що викликали винесення визначення.

22.5. Публічне повідомлення про завершення або тимчасове припинення розслідування у випадку винесення визначення стверджувального характеру, яке передбачає накладання остаточного мита або прийняття зобов'язань від експортера повинно містити або іншим чином надавати через окремий звіт всю відповідну інформацію з фактичних та правових аспектів, а також причини, що викликали накладення остаточних заходів або прийняття зобов'язання від експортера. При цьому належна увага повинна приділятися вимогам щодо захисту конфіденційної інформації. Зокрема, таке повідомлення або звіт повинні містити інформацію, зазначену у параграфі 4, а також причини прийняття або відхилення аргументів чи претензій, викладених зацікавленими Членами СОТ та експортерами й імпортерами.

22.6. Публічне повідомлення про тимчасове або повне припинення розслідування, яке є наслідком прийняття зобов'язань від експортера відповідно до Статті 18, повинно містити або іншим чином надавати через окремий звіт неконфіденційну частину такого зобов'язання.

22.7. Положення цієї Статті застосовуються mutatis mutandis до порушення та припинення переглядів відповідно до Статті 21, а також до рішень про застосування мит, що мають зворотну силу, відповідно до Статті 20.

Стаття 23
Судовий перегляд

Кожен Член СОТ, внутрішнє законодавство якого містить положення щодо заходів із застосування компенсаційних мит, повинен передбачити судові, арбітражні або адміністративні органи або процедури для, inter alia, оперативного перегляду адміністративних дій, що стосуються остаточних визначень і переглядів визначень у розумінні Статті 21. Такі органи або процедури повинні бути незалежними від органів, відповідальних за винесення такого визначення або такий перегляд, і повинні надавати всім зацікавленим сторонам, що брали участь в адміністративних процедурах і прямо чи окремо підпадають під вплив адміністративних дій, можливість їх перегляду.

Частина VI: Установи

Стаття 24
Комітет із субсидій і компенсаційних заходів
та допоміжні органи

24.1. Цією Угодою засновується Комітет із субсидій і компенсаційних заходів, який складається з представників від кожного з Членів СОТ. Комітет обирає власного Голову і збирається на засідання не менше ніж двічі на рік, а також в інших випадках, передбачених відповідними положеннями цієї Угоди, на вимогу будь-якого Члена СОТ. Комітет виконує обов'язки, які доручаються йому за цією Угодою або Членами СОТ; він надає Членам можливість проводити консультації з будь-яких питань, що стосуються дії цієї Угоди або досягнення її цілей. Функції секретаріату Комітету виконує Секретаріат СОТ.

24.2. Комітет може засновувати будь-які допоміжні органи за необхідністю.

24.3. Комітет засновує Постійну групу експертів, яка складається з п'яти незалежних осіб, які є висококваліфікованими спеціалістами у галузі субсидій і торговельних відносин. Експерти обираються Комітетом, і щороку один з них замінюється. До ПГЕ із запитом про допомогу може звертатися спеціальна група експертів, як це передбачено у параграфі 5 Статті 4. Комітет також може звертатися до ПГЕ за консультаційними висновками щодо наявності та характеру будь-якої субсидії.

24.4. ПГЕ може отримувати консультації від будь-якого Члена СОТ і надавати консультаційних висновків щодо характеру будь-якої субсидії, яку пропонує ввести Член СОТ або яку він зберігає у даний час. Такі консультаційні висновки є конфіденційними і не можуть використовуватися у процедурах, зазначених у Статті 7.

24.5. При виконанні своїх функцій Комітет та будь-які його допоміжні органи можуть проводити консультації з будь-якими джерелами, які вважатимуть за необхідні, та запитувати інформацію з таких джерел. Проте перед тим, як Комітет або допоміжний орган запитують таку інформацію з джерела, яке знаходиться в межах юрисдикції Члена СОТ, він повинен поінформувати такого Члена.

Частина VII: Повідомлення і нагляд

Стаття 25
Повідомлення

25.1. Члени СОТ згодні з тим, що, без обмеження положень параграфа 1 Статті XVI ГАТТ 1994, їхні повідомлення про субсидії повинні надаватися не пізніше 30 червня кожного року і відповідати положенням параграфів 2-6.

25.2. Члени СОТ повинні повідомляти про будь-яку субсидію, як її визначено у параграфі 1 Статті 1, яка є адресною у розумінні Статті 2, що вони надають або зберігають на своїх територіях.

25.3. Зміст повідомлення повинен бути достатньо конкретним для того, щоб інші Члени СОТ мали змогу оцінити вплив на торгівлю програм надання субсидій, про які повідомляється, а також зрозуміти принципи їх функціонування. У цьому зв'язку, без обмеження змісту і форми анкети з субсидій, (54) Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні повідомлення містили таку інформацію:

_______________

(54) Комітет повинен заснувати Робочу групу для перегляду змісту і форми анкети, яку наведено у BISD 9S/193-194.

(i) форма субсидії (наприклад дотація, позика, податкова поступка тощо);

(ii) обсяг субсидії на одиницю товару або, у випадках, коли це неможливо, загальний обсяг або щорічний обсяг, виділений на таку субсидію (за можливістю, із зазначенням середнього показника обсягу субсидії на одиницю товару у минулому році);

(iii) стратегічні цілі та/або мету надання субсидії;

(iv) термін дії субсидії та/або будь-які інші терміни часу, пов'язані з цим;

(v) статистичні дані, що дозволяють оцінити вплив на торгівлю в результаті надання субсидій.

25.4. У випадках, коли у повідомленні не надається інформація за окремими пунктами параграфа 3, пояснення повинно надаватися у самому повідомленні.

25.5. Якщо субсидії надаються на конкретні товари або конкретним секторам господарства, повідомлення повинно бути упорядкованим за товарами або секторами.

25.6. Члени СОТ, які вважають, що на їхній території не має заходів, які вимагають повідомлення відповідно до параграфа 1 Статті XVI ГАТТ 1994 та цієї Угоди, повинні поінформувати про це Секретаріат у письмовій формі.

25.7. Члени СОТ визнають, що повідомлення про будь-який захід не визначає ані його правового статусу за ГАТТ 1994 і цією Угодою, ані впливу за цією Угодою, ані характеру самого заходу.

25.8. Будь-який Член СОТ може у будь-який момент надати письмовий запит про інформацію щодо характеру та обсягів будь-якої субсидії, яку надає чи зберігає інший Член СОТ (включаючи будь-яку субсидію, зазначену у Частині IV), або про пояснення причин, з яких певний захід розглядався як такий, що не підлягає вимогам про повідомлення.

25.9. Члени СОТ, що отримують запит, повинні надавати інформацію якомога швидше і у зрозумілій формі, а також повинні бути готові надати на вимогу додаткову інформацію Членові СОТ, що її вимагає.

Зокрема, вони повинні надати достатньо докладний опис заходів з тим, щоб інші Члени мали змогу оцінити їх відповідність до умов цієї Угоди. Будь-який Член СОТ, який вважає, що таку інформацію не було надано, може привернути до справи увагу Комітету.

25.10. Будь-який Член, який вважає, що про який-небудь захід іншого Члена, котрий має наслідки субсидії, не було повідомлено відповідно до положень параграфа 1 Статті XVI ГАТТ 1994 та цієї Статті, може привернути до справи увагу такого іншого Члена. Якщо про такий захід, що нібито є субсидією, не буде оперативно повідомлено після цього, такий Член може сам довести такий захід до відома Комітету.

25.11. Члени СОТ повинні невідкладно звітувати до Комітету про всі попередні або остаточні дії, які вони застосовують у зв'язку з компенсаційними митами. Такі звіти повинні бути наявними в Секретаріаті і надаватися для перевірки іншим Членам. Члени повинні також щопівроку подавати звіти про будь-які заходи щодо компенсаційних мит, які вони застосовували протягом попередніх шести місяців. Такі звіти подаються в узгодженій стандартній формі.

25.12. Кожен Член СОТ повинен повідомляти Комітет про (a) те, які з його органів влади є повноважними для порушення і проведення розслідувань, зазначених у Статті 11, і (b) свої внутрішні процедури, які регулюють порушення та проведення таких розслідувань.

Стаття 26
Нагляд

26.1. Комітет вивчає нові і повні повідомлення, що подаються відповідно до параграфа 1 Статті XVI ГАТТ 1994 і параграфа 1 Статті 25 цієї Угоди, на спеціальних засіданнях, які проводяться кожні три роки. Повідомлення, що подаються у проміжку між такими засіданнями (оновлювані дані), вивчаються на кожному черговому засіданні Комітету.

26.2. Комітет вивчає звіти, що подаються відповідно до параграфа 11 Статті 25, на кожному черговому засіданні Комітету.

Частина VIII: Країни-члени, що розвиваються

Стаття 27
Спеціальний і диференційний режим країн-Членів,
що розвиваються

27.1. Члени СОТ визнають, що субсидії можуть відігравати важливу роль у програмах економічного розвитку країн-Членів, що розвиваються.

27.2. Заборона параграфа 1(a) Статті 3 не поширюється на:

(a) країни-Члени, що розвиваються, зазначені у Додатку VII;

(b) інші країни-Члени, що розвиваються, протягом восьми років з моменту набрання чинності Угодою СОТ при виконанні умов параграфа 4.

27.3. Заборона параграфа 1(b) Статті 3 не поширюється на країни-Члени, що розвиваються, протягом п'яти років, а на найменш розвинені країни-Члени - протягом восьми років після набрання чинності Угодою СОТ.

27.4. Будь-яка країна-Член, що розвивається, зазначена у параграфі 2(b), повинна відмінити свої експортні субсидії протягом восьми років, бажано у поступовий спосіб. Проте країна-Член, що розвивається, не повинна збільшувати рівень експортних субсидій (55) і повинна відмінити їх протягом терміну, меншого за термін, передбачений цим параграфом, коли використання таких експортних субсидій не відповідає потребам її розвитку. Якщо країна-Член, що розвивається, вважає за необхідне застосовувати такі субсидії протягом терміну, більшого за вісім років, вона повинна не менше ніж за рік до закінчення такого терміну вступити у консультації з Комітетом, який визначить, чи є продовження цього терміну виправданим, вивчивши всі відповідні економічні, фінансові потреби та потреби у розвитку такої країни-Члена, що розвивається. Якщо Комітет визначить, що продовження терміну є виправданим, зацікавлена країна-Член, що розвивається, повинна проводити щорічні консультації з Комітетом з тим, щоб визначати необхідність у подальшому збереженні субсидій. Якщо такого визначення Комітетом зроблено не буде, країна-Член, що розвивається, повинна відмінити експортні субсидії, що залишилися, протягом двох років після закінчення останнього дозволеного періоду.

_______________

(55) Для тих країн-Членів, що розвиваються, які не надають експортних субсидій на момент набрання чинності Угодою СОТ, цей параграф застосовується на основі рівня субсидій, що надавалися у 1986 році.

27.5. Країна-Член, що розвивається, яка досягла експортної конкурентоспроможності для певного товару, повинна відмінити свої експортні субсидії на такий товар (товари) протягом терміну у два роки. Проте для країни-Члена, що розвивається, яку зазначено у Додатку VII і яка досягла експортної конкурентоспроможності для одного або більшої кількості товарів, експортні субсидії будуть відмінятися поступово протягом терміну у вісім років.

27.6. Експортна конкурентоспроможність для певного товару існує тоді, коли експорт цього товару з країни-Члена, що розвивається, досяг частки принаймні в 3,25 відсотка у світовій торгівлі цим товаром за два календарні роки поспіль.

Наявність експортної конкурентоспроможності встановлюється або (a) на підставі повідомлення країни-Члена, що розвивається, яка досягла експортної конкурентоспроможності, або (b) на підставі розрахунків, здійснених Секретаріатом на вимогу будь-якого Члена СОТ. Для цілей цього параграфа, товар визначається як назва розділу Номенклатури Гармонізованої системи. Комітет повинен переглянути дію цього положення через п'ять років після набрання чинності Угодою СОТ.

27.7. Положення Статті 4 не поширюється на країну-Член, що розвивається, у випадку експортних субсидій, що відповідають положенням параграфів 2-5. Положеннями, що застосовуються у такому випадку, повинні бути положення Статті 7.

27.8. У розумінні параграфа 1 Статті 6 не вважатиметься, що субсидія, яку надає країна-Член, що розвивається, завдає серйозної шкоди, як її визначено у цій Угоді. Така серйозна шкода, де це можливо згідно з умовами параграфа 9, повинна бути доведена позитивними доказами відповідно до положень параграфів 3-8 Статті 6.

27.9. Щодо субсидій, які дають підставу для ужиття заходів і котрі надаються або зберігаються країною-Членом, що розвивається, за винятком тих, які зазначені у параграфі 1 Статті 6, заходи не може бути дозволено або вжито відповідно до Статті 7, якщо тільки не буде виявлено факту зведення нанівець або ушкодження тарифних поступок чи інших зобов'язань за ГАТТ 1994, який є результатом такої субсидії і має наслідком витіснення або перешкодження імпорту аналогічних товарів іншого Члена СОТ на ринок субсидуючої країни-Члена, що розвивається, або якщо не завдається шкоди галузі вітчизняного виробництва на ринку імпортуючого Члена СОТ.

27.10. Будь-яке розслідування з компенсаційних мит щодо товару, який походить з країни-Члена, що розвивається, повинно бути припинено відразу ж після того, як відповідні органи визначать, що:

(a) загальний рівень субсидій, які надаються для такого товару, не перевищує 2 відсотків від його вартості у розрахунку на одиницю товару;

(b) обсяг субсидованого імпорту становить менше 4 відсотків від загального обсягу імпорту аналогічного товару до країни імпортуючого Члена СОТ, якщо тільки сукупний імпорт з країн-Членів, що розвиваються, частка кожного з яких у загальному імпорті становить менше 4 відсотків, разом не перевищує 9 відсотків від загального імпорту аналогічного товару до країни імпортуючого Члена СОТ.

27.11. Для тих країн-Членів, що розвиваються, зазначених у параграфі 2(b), які відмінили експортні субсидії до закінчення терміну у вісім років з моменту набрання чинності Угодою СОТ, а також для країн-Членів, що розвиваються, які зазначено у Додатку VII, обсяг субсидій, зазначений у параграфі 10(a) становить 3 відсотки, а не 2. Це положення застосовується, починаючи з дня повідомлення Комітету про скасування експортних субсидій, і діє стільки, скільки та країна-Член, що розвивається, яка надсилає повідомлення, не надає експортних субсидій. Це положення втрачає чинність через вісім років після набрання чинності Угодою СОТ.

27.12. При будь-якому визначенні de minimis згідно з параграфом 3 Статті 15 застосовуються положення параграфів 10 і 11 цієї Статті.

27.13. Положення Частини III не застосовуються до прямого списання боргів, субсидій на покриття соціальних витрат, у якій би формі вони не здійснювалися, включаючи відмову уряду від доходів та інший переказ зобов'язань, коли такі субсидії надаються в рамках програми приватизації в країні-Члені, що розвивається, і прямо прив'язані до неї за умови, що і сама програма, і відповідні субсидії здійснюються протягом обмеженого періоду часу, про них повідомлено Комітет і що результатом програми є приватизація відповідного підприємства.

27.14. На вимогу зацікавленого Члена СОТ Комітет здійснює перегляд конкретної практики надання експортних субсидій країнами-Членами, що розвиваються, з метою виявлення того, чи відповідає така практика потребам розвитку такої країни.

27.15. На вимогу зацікавленої країни-Члена, що розвивається, Комітет здійснює перегляд конкретного компенсаційного заходу з метою виявлення того, чи відповідає він положенням параграфів 10 і 11 у тому вигляді, у якому вони застосовуються до такої країни-Члена, що розвивається.

Частина IX: Перехідні домовленості

Стаття 28
Існуючі програми

28.1. Програми надання субсидій, які було започатковано на території будь-якого Члена до того, як ним було підписано Угоду СОТ , і які не відповідають положенням цієї Угоди, повинні бути:

(a) доведені до відома Комітету не пізніше ніж через 90 днів після набрання чинності Угодою СОТ для такого Члена;

(b) приведені у відповідність із положеннями цієї Угоди протягом трьох років після набрання чинності Угодою СОТ для такого Члена, а до цього вони не підпадають під дію Частини II;

28.2. Жоден з Членів не має права продовжувати термін дії будь-якої такої програми, і жодну з таких програм не може бути поновлено після її закінчення.

Стаття 29
Перехід до ринкової економіки

29.1. Члени, що знаходяться у процесі переходу від планової централізованої економіки до ринкової економіки вільного підприємництва, можуть застосовувати програми і заходи, які є необхідними для такого переходу.

29.2. Програми надання субсидій такими Членами, які підпадають під дію Статті 3 і про які повідомляється відповідно до параграфа 3, повинні бути відмінені або приведені у відповідність зі Статтею 3 протягом періоду семи років після набрання чинності Угодою СОТ. У такому випадку Стаття 4 не застосовується. Крім того, протягом того ж періоду:

(a) програми надання субсидій, що підпадають під дію параграфа 1(d) Статті 6, не вважатимуться за такі, що дають підстави для вжиття заходів за Статтею 7;

(b) щодо інших субсидій, які дають підстави для вжиття заходів, застосовуються положення параграфа 9 Статті 27.

29.3. Про програми надання субсидій, що підпадають під дію Статті 3, Комітету повинно надаватися повідомлення у найближчий час після набрання чинності Угодою СОТ. Подальші повідомлення про такі субсидії можуть робитися через термін до двох років після набрання чинності Угодою СОТ.

29.4. За виняткових обставин, Комітет може дозволити Членам СОТ, зазначеним у параграфі 1, відступати від програм та заходів, про які вони повідомили, а також від часових рамок за умови, що це вважається за необхідне для процесу переходу до ринкової економіки.

Частина X: Врегулювання суперечок

Стаття 30

До консультацій і врегулювання суперечок, що виникають в рамках дії цієї Угоди, застосовуються положення Статей XXII і XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені й застосовуються за Домовленістю про врегулювання суперечок, окрім випадків, коли цією Угодою передбачено інше.

Частина XI: Заключні положення

Стаття 31
Тимчасове застосування

Положення параграфа 1 Статті 6 та положення Статей 8 і 9 застосовуються протягом п'яти років, починаючи з дня набрання чинності Угодою СОТ. Не пізніше 180 днів до закінчення цього періоду Комітет повинен переглянути дію зазначених положень з метою визначення необхідності подальшого їх застосування у теперішній або зміненій формі.

Стаття 32
Інші заключні положення

32.1. Проти субсидії іншого Члена СОТ не може бути застосовано жодних конкретних дій, крім тих, що відповідають положенням ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони тлумачаться цією Угодою (56).

_______________

(56) Цей параграф не має на меті виключення дій за іншими відповідними положеннями ГАТТ 1994, коли вони є необхідними.

32.2. Щодо будь-яких положень цієї Угоди не може бути зроблено застережень без згоди інших Членів СОТ.

32.3. При дотриманні умов параграфа 4, положення цієї Угоди застосовуються до розслідувань і переглядів існуючих заходів, що порушуються відповідно до звернень, які зроблено на день набрання чинності Угодою СОТ або після цього для Члена СОТ.

32.4. Для цілей параграфа 3 Статті 21 існуючі компенсаційні заходи вважаються накладеними у день, що наступає не пізніше дня набрання чинності для Члена СОТ Угодою СОТ, окрім випадків, коли чинне внутрішнє законодавство Члена на цей день вже включало застереження такого роду, як передбачено у параграфі 3 Статті 21.

32.5. Кожен Член СОТ повинен ужити всіх необхідних заходів загального або окремого характеру з тим, щоб забезпечити не пізніше дня набрання для нього чинності Угодою СОТ відповідність своїх законів, нормативних актів та адміністративних процедур положенням цієї Угоди, як вони можуть застосовуватися до такого Члена.

32.6. Кожен Член повинен інформувати Комітет про будь-які зміни у своїх законах та нормативних актах, які стосуються цієї Угоди, а також про зміни у застосуванні таких законів і нормативних актів.

32.7. Комітет щорічно переглядає виконання і дію цієї Угоди, зважаючи на її цілі. Комітет щорічно інформує Раду з торгівлі товарами про події, що відбулися протягом періоду, який охоплюється такими переглядами.

32.8. Додатки до цієї Угоди становлять її невід'ємну частину.

Додаток I

Наочний перелік
експортних субсидій

(a) Надання урядами прямих субсидій фірмам або галузі вітчизняного виробництва залежно від показників експорту.

(b) Програми утримання валюти або будь-яка інша практика, яка включає виплату премій за експорт.

(c) Внутрішні розцінки на транспортування і фрахт при експортних відвантаженнях, що надаються або встановлюються на умовах, більш вигідних, ніж при відвантаженнях всередині країни.

(d) Надання урядами або їхніми органами, прямо чи непрямо, через затверджені урядом програми імпортованих або вітчизняних товарів чи послуг для використання у виробництві експортних товарів на умовах, більш вигідних, ніж при наданні аналогічних або безпосередньо конкурентних товарів чи послуг для виробництва товарів для внутрішнього споживання, якщо (у випадку товарів) такі умови є більш вигідними, ніж комерційні умови, доступні (57) їхнім експортерам на світовому ринку.

_______________

(57) Термін "доступні комерційні умови" означає, що вибір між вітчизняними та імпортованими товарами не обмежено і залежить лише від комерційних міркувань.

(e) Повне або часткове звільнення або відстрочка сплати прямих податків (58) або соціальних виплат, якщо це безпосередньо стосується експорту і які сплачуються чи повинні сплачуватися промисловим або комерційним підприємством (59).

_______________

(58) Для цілей цієї Угоди: термін "прямі податки" означає податки на заробітну платню, прибуток, процентні виплати, ренту, роялті та всі інші форми доходу, а також податки на нерухоме майно; термін "імпортні збори" означає тарифи, мита, а також інші фіскальні збори, які більше ніде не перелічено у цій примітці, що стягуються з імпорту; термін "непрямі податки" означає податки з продажу, акцизи, податки на оборот, додану вартість, франчайзинг, гербові збори, податки на переказ коштів, на товарно-матеріальні запаси і устаткування, прикордонні збори, а також всі інші податки, які не включено до прямих податків та імпортних зборів; податки "попередньої стадії" - це податки, що стягуються з товарів та послуг, які прямо чи непрямо використовуються у виробництві даного товару; "кумулятивні" непрямі податки - це багатостадійні податки, які стягуються тоді, коли немає механізму подальшого кредитування податку, якщо товари або послуги, що підлягають оподаткуванню на одній стадії виробництва, використовуються на наступній стадії виробництва; "зменшення податків включає повне або часткове відшкодування податків; "зменшення або повернення" включає повне або часткове звільнення або відстрочку від імпортних зборів.

(59) Члени визнають, що відстрочка не обов'язково повинна прирівнюватися до експортної субсидії, наприклад, у тих випадках, коли стягуються відповідні процентні виплати. Члени підтверджують той принцип, що для податкових цілей у ролі цін на товари у господарських операціях між експортуючими підприємствами та іноземними покупцями, що знаходяться під контролем таких Членів або під таким же контролем, повинні використовуватися ціни, які б призначалися між незалежними одне від одного підприємствами. Будь-який Член СОТ може привернути увагу іншого Члена до адміністративної та іншої практики, яка може протирічити цьому принципу і яка призводить до значної економії на прямих податках при експортних операціях. За таких обставин Члени повинні, як правило, намагатися розв'язати ці протиріччя, використовуючи механізм існуючих двосторонніх угод або інші спеціальні міжнародні механізми без обмеження прав і обов'язків Членів за ГАТТ 1994, у тому числі право на консультацію, яке передбачено у попередньому реченні. Параграф (e) не має на меті обмеження можливості Членів застосовувати заходи щодо уникнення подвійного оподаткування доходів з іноземних джерел, які отримують його підприємства або підприємства іншого Члена.

(f) Спеціальні відрахування, прямо пов'язані з експортом або його показниками, які перевищують відрахування, що надаються відносно виробництва для внутрішнього споживання і які застосовуються при розрахунку бази для нарахування прямих податків.

(g) Звільнення від сплати або зменшення непрямих податків (58) відносно виробництва та розподілу експортних товарів, якщо воно перевищує таке звільнення або зменшення відносно виробництва та розподілу аналогічних товарів, що продаються для внутрішнього споживання.

(h) Звільнення від сплати, зменшення або відстрочка кумулятивних непрямих податків попередньої стадії (58) на товари або послуги, що використовуються у виробництві експортних товарів, якщо воно перевищує таке звільнення, зменшення або відстрочку аналогічних кумулятивних непрямих податків попередньої стадії на товари або послуги, що використовуються у виробництві аналогічних товарів, які продаються для внутрішнього споживання; однак за умови, що звільнення, зменшення або відстрочка кумулятивних непрямих податків попередньої стадії для експортних товарів може застосовуватися навіть тоді, коли воно не застосовується для аналогічних товарів, які продаються для внутрішнього споживання, якщо кумулятивні непрямі податки попередньої стадії стягуються з матеріалів, які споживаються у виробництві експортного товару (з нормальною поправкою на відходи) (60). Цей параграф повинен тлумачитися відповідно до інструкцій зі споживання матеріалів у виробничому процесі, що містяться у Додатку II.

_______________

(60) Параграф (h) не застосовується до систем податку на додану вартість і прикордонних податкових зборів; питання надмірного зменшення податку на додану вартість регулюються винятково параграфом (g).

(i) Зменшення або повернення імпортних зборів, (58) що перевищує таке зменшення або повернення імпортних зборів, які стягуються з імпортованих матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару (з нормальною поправкою на відходи); однак за умови, що в окремих випадках фірма може використати певну кількість вітчизняних матеріалів, які є рівноцінними імпортованим (або мають таку ж якість і характеристики) у ролі їх замінювача з тим, щоб скористатися цим положенням, якщо імпортні і відповідні експортні операції здійснюються протягом розумного періоду часу, який не перевищує два роки. Цей параграф тлумачиться відповідно до інструкцій зі споживання матеріалів у виробничому процесі, що містяться у Додатку II та інструкцій щодо визначення систем повернення імпортних зборів як експортних субсидій, що містяться у Додатку III.

(j) Надання урядами (або спеціальними установами, що контролюються урядами) програм гарантування або страхування експортних кредитів, програм страхування чи гарантування від збільшення витрат на експортовані товари або програм страхування від ризику зміни валютного курсу за привілейованими ставками, які недостатні для того, щоб покрити довгострокові операційні видатки та збитки за цими програмами.

(k) Надання урядами (або спеціальними установами, що контролюються урядами і підпорядковуються їм ) експортних кредитів за ставками, нижчими, ніж ставки, за якими їм фактично доводиться платити за використання таких коштів (або довелося б платити, якби вони позичали такі кошти на міжнародних ринках капіталу на такий же термін і на таких же інших умовах кредитування, а також якби ці кошти було деноміновано у тій же валюті, що й експортні кредити), або повна чи часткова виплата ними витрат, які несуть експортери або фінансові установи при отриманні кредитів, якщо це використовується для забезпечення суттєвої переваги в плані умов надання експортних кредитів.

Проте за умови, що Член СОТ є стороною міжнародного зобов'язання щодо офіційних експортних кредитів, у якому сторонами є принаймні дванадцять Членів-засновників цієї Угоди станом на 1 січня 1979 року (або зобов'язання його наступника, яке затверджено цими Членами-засновниками), або якщо на практиці Член застосовує положення про процентні ставки з відповідного зобов'язання, практика надання експортних кредитів, що відповідає цим положенням, не вважається експортною субсидією, забороненою цією Угодою.

(l) Будь-які інші витрати за рахунок держави, які являють собою експортну субсидію у розумінні Статті XVI ГАТТ 1994.

Додаток II

Інструкції зі споживання матеріалів
у виробничому процесі (61)

I

1. Програми часткової компенсації непрямих податків можуть дозволяти звільнення від сплати, зменшення або відстрочку кумулятивних непрямих податків попередньої стадії, які стягуються з матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару (з нормальною поправкою на відходи). Аналогічним чином програми повернення можуть дозволяти зменшення або повернення імпортних зборів, які стягуються з матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару (з нормальною поправкою на відходи).

_______________

(61) Матеріалами, що споживаються у виробничому процесі, є матеріали, які фізично входять до товару, що виробляється, енергія, паливо та нафта, що використовуються у виробничому процесі, а також каталізатори, які споживаються у ході їхнього використання для отримання експортного товару.

2. У параграфах (h) та (i) Наочного переліку експортних субсидій у Додатку I до цієї Угоди є посилання на термін "матеріали, що споживаються у виробництві експортного товару". Відповідно до параграфа (h) програми часткової компенсації непрямих податків можуть являти собою експортну субсидію тою мірою, якою вони призводять до звільнення від сплати, зменшення або відстрочки кумулятивних непрямих податків попередньої стадії понад суму таких податків, які реально стягуються з матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару. Відповідно до параграфа (i) програми повернення імпортних зборів можуть являти собою експортну субсидію тою мірою, якою вони призводять до зменшення або повернення імпортних зборів понад суму таких зборів, які реально стягуються з матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару. Обидва параграфи передбачають, що у висновках щодо споживання матеріалів у виробництві експортного товару повинна робитися нормальна поправка на відходи. Параграф (i) також передбачає заміщення імпортних матеріалів, де це необхідно.

II

При вивченні питання споживання матеріалів у виробництві експортного товару як частини розслідування з компенсаційних мит відповідно до цієї Угоди, органи розслідування повинні виходи з таких принципів:

1. Коли стверджується, що нібито шляхом програми часткової компенсації непрямих податків або програми повернення імпортних зборів надається експортна субсидія завдяки перевищенню обсягів компенсації непрямих податків або обсягів повернення зборів, що їх стягнено з матеріалів, які споживаються у виробництві експортного товару, органи розслідування повинні спершу визначити, чи має і чи застосовує уряд експортуючого Члена систему або процедуру для підтвердження того, які матеріали споживаються у виробництві експортного товару і у якій кількості. Якщо буде визначено, що така система або процедура застосовується, то органи розслідування повинні вивчити цю систему або процедуру з тим, щоб виявити, чи вона є обгрунтованою, ефективною для досягнення даної мети і заснованою на загальновизнаній комерційній практиці у країні експорту. Органи розслідування можуть визначити за необхідне провести відповідно до параграфа 6 Статті 12 певні практичні перевірки з метою підтвердження коректності інформації і підтвердження того, що така система або процедура застосовується ефективно.

2. У разі, коли така процедура відсутня, є необгрунтованою або встановлена і вважається обгрунтованою, але не застосовується або застосовується неефективно, експортуючий Член СОТ повинен провести подальше вивчення фактичних витрат на матеріали для визначення того, чи мало місце перевищення виплат. Якщо органи розслідування вважатимуть це за необхідне, подальше вивчення проводитиметься відповідно до параграфа 1.

3. Органи розслідування повинні розглядати матеріали як такі, що фізично входять до товару, який виробляється, якщо такі товари використовуються у виробничому процесі і є фізично присутніми у експортованому товарі. Члени відзначають, що матеріал не обов'язково повинен бути присутнім у кінцевому товарі у тій формі, у якій він поступає до виробничого процесу.

4. При визначенні кількості окремого матеріалу, що використовується у виробництві експортного товару, повинна братися до уваги "нормальна поправка на відходи", а такі відходи повинні розглядатися як спожиті у виробництві експортного товару. Термін "відходи" відноситься до тієї частки певного матеріалу, яка не виконує самостійної функції у виробничому процесі, не споживається у виробництві експортного товару (зокрема, з причин неефективності такого використання), а також не відновлюється, не використовується і не продається тим же виробником.

5. При визначенні органами розслідування того, чи є заявлена поправка на відходи "нормальною", вони повинні зважати на виробничий процес, середній досвід галузі в країні експорту, а також інші технічні показники, які є необхідними. Орган розслідування повинен мати на увазі, що важливим є визначення того, чи органи влади експортуючого Члена СОТ коректно розрахували обсяг відходів, коли такий обсяг підлягає включенню до часткової компенсації чи зменшення податків або мит.

Додаток III

Інструкції щодо визначення систем повернення
імпортних зборів як експортних субсидій

I

Системи повернення імпортних зборів можуть дозволяти відшкодування або повернення імпортних зборів з матеріалів, які споживаються у виробничому процесі іншого товару, і у випадках, коли експорт цього останнього товару містить вітчизняні матеріали, які мають такі ж якість і характеристики, що й імпортні матеріали, що вони їх заміщують. Відповідно до параграфа (i) Наочного переліку експортних субсидій (Додаток I) системи повернення імпортних зборів при заміщенні імпортних матеріалів вітчизняними можуть являти собою експортну субсидію тою мірою, якою вони призводять до надмірного повернення імпортних зборів, котрі було початково стягнуто з матеріалів, для яких вимагається повернення імпортних зборів.

II

При вивченні будь-якої системи повернення імпортних зборів при заміщенні імпортних матеріалів як частини розслідування з компенсаційних мит відповідно до цієї Угоди, органи розслідування повинні виходи з таких принципів:

1. У параграфі (i) Наочного переліку зазначено, що матеріали з вітчизняного ринку можуть заміщувати імпортні матеріали при виробництві товару на експорт за умови, що такі матеріали дорівнюють у кількості заміщуваним імпортним матеріалам і мають такі ж якість і характеристики. Важливою є наявність системи або процедури перевірки, оскільки вона дозволяє урядові експортуючого Члена СОТ підтвердити і довести, що кількість матеріалів, для яких вимагається повернення імпортних зборів, не перевищує кількість подібних товарів, що експортуються, у якій би то не було формі, і що надмірного повернення імпортних зборів, які було початково стягнуто з матеріалів, для яких вимагається їх повернення, немає.

2. У випадку, коли стверджується, що в результаті дії системи повернення імпортних зборів надається субсидія, органи розслідування повинні спершу визначити, чи має і чи застосовує уряд експортуючого Члена систему або процедуру перевірки. Якщо буде визначено, що така система або процедура застосовується, то органи розслідування повинні вивчити ці процедури перевірки, щоб виявити, чи вони є обгрунтованими, ефективними для досягнення даної мети і заснованими на загальновизнаній комерційній практиці у країні експорту. У тому разі, якщо буде виявлено, що такі процедури відповідають цим вимогам і застосовуються ефективно, вважатиметься, що субсидії не надаються. Органи розслідування можуть визначити за необхідне провести відповідно до параграфа 6 Статті 12 певні практичні перевірки з метою підтвердження коректності інформації і підтвердження того, що процедури перевірки застосовуються ефективно.

3. У разі, коли такі процедури перевірки відсутні, є необгрунтованими або встановлені і вважаються обгрунтованими, але не застосовуються або застосовуються неефективно, можливою є наявність субсидії. У таких випадках експортуючий Член СОТ повинен провести подальше вивчення, яке базується на реальних господарських операціях, для визначення того, чи було перевищення виплат. Якщо органи розслідування вважатимуть це за необхідне, подальше вивчення проводитиметься відповідно до параграфа 2.

4. Наявність положення про повернення імпортних зборів при заміщенні імпортних матеріалів, відповідно до якого експортерам дозволяється обирати конкретні імпортні поставки, щодо яких вони вимагають повернення імпортних зборів, саме по собі не повинно вважатися як надання субсидії.

5. Вважатиметься, що повернення імпортних зборів перевищено у розумінні параграфа (i), якщо уряди виплачують відсотки на будь-які грошові кошти, які відшкодовуються ними за їхніми програмами повернення імпортних зборів, при цьому перевищенням вважається сума відсотків, яку фактично виплачено або яка підлягає виплаті.

Додаток IV

Розрахунок
загального обсягу субсидування від вартості товару
(параграф 1(a) Статті 6) (62)

1. Будь-який розрахунок суми субсидії для цілей параграфа 1(a) Статті 6 повинен бути виражений у видатках уряду, що надає субсидію.

_______________

(62) У міру необхідності Члени СОТ повинні досягти домовленості щодо справ, які не передбачено у цьому Додатку або які потребують подальшого вияснення для цілей параграфа 1(a) Статті 6.

2. Окрім випадків, передбачених параграфами 3-5, при визначенні того, чи загальний рівень субсидування перевищує 5 відсотків вартості товару, вартість товару розраховується як загальна вартість продажу, здійсненого фірмою-отримувачем (63) за останній період 12 місяців, за який наявні дані про продаж і який передує періоду надання субсидії (64).

_______________

(63) Фірмою-отримувачем є фірма, що знаходиться на території Члена СОТ, який надає субсидію.

(64) У випадку субсидій, пов'язаних із податками, вартість товару розраховується як загальна вартість продажу, здійсненого фірмою-отримувачем за фінансовий рік, у якому було надано таку субсидію.

3. У випадках, коли субсидію пов'язано з виробництвом або продажем певного товару, вартість товару розраховується як загальна вартість продажу цього товару, здійсненого фірмою-отримувачем за останній період 12 місяців, за який наявні дані про продаж і який передує періоду надання субсидії.

4. У будь-якому випадку, коли фірма-отримувач знаходиться на початковому етапі становлення, вважатиметься, що серйозна шкода присутня тоді, коли загальний рівень субсидування перевищує 15 відсотків від загальної суми інвестованих коштів. Для цілей цього параграфа, початковий етап становлення не повинен виходити за рамки першого року виробництва (65).

_______________

(65) Початковий етап становлення включає випадки, коли вже взято фінансові зобов'язання на розробку товарів або спорудження потужностей для виробництва товарів, на які надається субсидія, але виробництво ще не почалося.

5. У випадку, якщо фірма-отримувач розташована у країні з інфляційною економікою, вартість товару розраховується як загальна вартість продажу (або вартість продажу відповідного товару, якщо субсидію прив'язано до його продажу), здійсненого фірмою-отримувачем за попередній календарний рік, індексованого на рівень інфляції за 12 місяців, що передують місяцю, у який було надано субсидію.

6. При визначенні загального рівня субсидування за певний рік субсидії, що надавалися за різними програмами і різними органами на території Члена СОТ, повинні сумуватися.

7. Субсидії, що надавалися до набрання чинності Угодою СОТ, вигоди від яких відносяться до майбутнього виробництва, повинні включатися до загального рівня субсидіювання.

8. Субсидії, що не дають підстави для вжиття заходів, відповідно до положень цієї Угоди, при розрахунку обсягу субсидії для цілей параграфа 1(a) Статті 6 не включаються.

Додаток V

Процедури
щодо отримання інформації стосовно серйозної шкоди

1. Кожен Член СОТ повинен співпрацювати у наданні доказів, які розглядаються спеціальною групою експертів у ході процедур згідно з параграфами 4 і 6 Статті 7. Сторони суперечки та будь-яка третя зацікавлена країна-Член СОТ відразу ж після звернення до положень параграфа 4 Статті 7 повинні повідомити ДСБ про організацію, відповідальну за застосування цього положення на їхній території, а також про процедури, які використовуватимуться для виконання запитів на інформацію.

2. У випадках, коли справи передаються до ДСБ відповідно до параграфа 4 Статті 7, ДСБ повинен за вимогою порушити процедуру з отримання такої інформації від уряду Члена СОТ, що надає субсидію, яка є необхідною для встановлення факту субсидіювання та його обсягу, загальної вартості продажу, здійсненого субсидійованими фірмами, а також інформації, необхідної для того, щоб проаналізувати несприятливі наслідки, які викликано імпортом субсидійованого товару (66). Цей процес може включати у міру необхідності надання запитів урядові Члена СОТ, що надає субсидію, і урядові Члена СОТ, що звертається зі скаргою, з метою збору інформації, а також прояснення і уточнення інформації, яку мають сторони суперечки завдяки процедурам повідомлення, передбаченим у Частині VII (67).

_______________

(66) У тих випадках, коли необхідно довести наявність серйозної шкоди.

(67) У процесі збору інформації, здійснюваному ДСБ, повинна враховуватися необхідність захисту інформації, яка за своїм характером є конфіденційною або яка надається на конфіденційній основі будь-яким Членом СОТ, що бере участь у такому процесі.

3. У випадку виникнення наслідків для ринків третьої країни сторона суперечки може зібрати інформацію, в тому числі шляхом надання запитів урядові третьої країни-Члена СОТ, яка є необхідною для аналізу несприятливих наслідків і яку іншим розумним чином неможливо отримати від Члена СОТ, що звертається зі скаргою, або Члена СОТ, що надає субсидію. Цю вимогу необхідно застосовувати таким чином, щоб надто не обтяжувати третю країну-Члена. Зокрема, така країна-Член не зобов'язана робити аналіз ринку або цін спеціально для цих цілей. Інформація, яку необхідно надавати, - це інформація, яка вже є в наявності або може бути швидко отримана цим Членом (наприклад, останні статистичні дані, які вже було зібрано відповідними статистичними службами, але ще не було опубліковано, митні дані стосовно імпорту та задекларованих вартостей відповідних товарів тощо). Проте, якщо сторона суперечки вдається до аналізу ринку за свій власний кошт, органи влади третьої країни-Члена повинні сприяти у виконанні цього завдання особі або фірмі, що здійснює такий аналіз, і такій фірмі повинен надаватися доступ до всієї інформації, яка, як правило, не зберігається урядом у конфіденційності.

4. ДСБ призначає представника, що виконує функцію сприяння у процесі збору інформації. Єдиною метою діяльності представника є забезпечення вчасного отримання інформації, яка є необхідною для сприяння в оперативності подальшого багатостороннього розгляду суперечки. Зокрема, представник може пропонувати шляхи найбільш ефективного подання запитів на необхідну інформацію, а також сприяти співпраці сторін.

5. Процес збору інформації, описаний у параграфах 2-4, повинен бути завершений протягом 60 днів з того дня, коли справу було передано до ДСБ відповідно до параграфа 4 Статті 7. Інформація, отримана у цьому процесі, повинна подаватися до спеціальної групи експертів, заснованої ДСБ відповідно до положень Частини X. Ця інформація повинна включати, inter alia, дані стосовно суми субсидії, про яку йдеться (і за можливістю вартість загального продажу, здійсненого субсидійованими фірмами), ціни на субсидійований товар, ціни на несубсидійований товар, ціни інших постачальників на ринку, зміни у пропозиції субсидійованого товару на даному ринку, а також зміну часток ринку. Вона також повинна включати спростовуючі докази, а також таку додаткову інформацію, яку спеціальна група експертів вважатиме за необхідну у ході винесення своїх висновків.

6. Якщо Член СОТ, що надає субсидію, та/або третя країна-Член СОТ не беруть участі у співпраці зі збору інформації, Член СОТ, що звертається зі скаргою, подає свою справу про завдання серйозної шкоди, що грунтується на доказах, йому доступних, разом з фактами і обставинами відмови у співпраці з боку Члена СОТ, що надає субсидію та/або третьої країни-Члена СОТ. Якщо інформацію не було отримано через відмову у співпраці з боку Члена СОТ, що надає субсидію, та/або третьої країни-Члена СОТ, спеціальна група може винести висновки, грунтуючись в силу необхідності на всій іншій доступній інформації.

7. При винесенні визначення спеціальна група експертів повинна робити несприятливі висновки з фактів відмови у співпраці з боку будь-якої сторони, що причетна до процесу збору інформації.

8. При винесенні визначення щодо використання наявної інформації або винесенні несприятливих висновків спеціальна група експертів повинна брати до уваги поради представника ДСБ, якого призначено відповідно до параграфа 4, щодо доцільності будь-яких запитів про інформацію та зусиль, які здійснили сторони для того, щоб задовольнити ці запити у дусі співробітництва і оперативним чином.

9. Ніщо у процесі збору інформації не обмежує можливості спеціальної групи експертів вимагати такої додаткової інформації, яку вона вважає важливою для належного врегулювання суперечки і яка не вимагалася або не надавалася належним чином у процесі збору інформації. Проте за звичайних обставин спеціальна група експертів не повинна вимагати додаткової інформації для винесення висновків тоді, коли така інформація підтримувала б позицію однієї зі сторін, а відсутність такої інформації є результатом необгрунтованої відмови у співпраці у процесі збору інформації з боку цієї сторони.

Додаток VI

Процедури розслідування
на місці відповідно до параграфа 6 Статті 12

1. Після порушення розслідування органи влади експортуючого Члена СОТ та фірми, про яких відомо, що вони причетні до цієї справи, повинні інформуватися про намір провести розслідування на місці.

2. Якщо за виняткових обставин є намір включити неурядових експертів до групи розслідування, такі фірми і органи влади експортуючого Члена СОТ також повинні бути поінформовані. Такі неурядові експерти повинні підлягати санкціям за порушення вимог щодо конфіденційності.

3. Нормальною практикою повинно бути отримання прямої згоди відповідних фірм у країні експортуючого Члена СОТ перед остаточним призначенням їх відвідання.

4. Як тільки отримано згоду відповідних фірм, органи розслідування повинні повідомити органам влади експортуючого Члена СОТ назви та адреси фірм, які буде відвідано, та узгоджені дати відвідання.

5. Таким фірмам перед відвіданням повинно надаватися завчасне повідомлення.

6. Відвідання з метою пояснення анкет повинні здійснюватися лише на вимогу фірми-експортера. У випадку отримання такої вимоги органи розслідування можуть надати себе у розпорядження фірми; таке відвідання може бути здійснено лише, якщо (a) органи влади імпортуючого Члена СОТ повідомлять представників уряду такого Члена СОТ і (b) останній не заперечуватиме проти відвідання.

7. Оскільки основною метою розслідування на місці є перевірка наданої інформації та отримання додаткових відомостей, воно повинно проводитися після отримання відповідей, якщо тільки фірма не погодиться на протилежне, а уряд експортуючого Члена СОТ буде поінформований органами розслідування про заплановане відвідання і не заперечуватиме проти нього; крім того, нормальною практикою повинно бути повідомлення відповідних фірм перед відвіданням про загальний характер інформації, що підлягає перевірці, та про додаткову інформацію, яку необхідно надати; проте це не виключає запитів на місці про надання додаткових відомостей у світлі отриманої інформації.

8. Відповіді на запити чи запитання від органів влади або фірм експортуючого Члена СОТ, які є суттєвими для успішного проведення розслідування на місці, повинні за можливістю надаватися до того, як відбудеться відвідання.

Додаток VII

Країни-Члени, що розвиваються,
які зазначено у параграфі 2(a) Статті 27

Країнами-Членами, що розвиваються, які не підпадають під дію положень параграфа 1(a) Статті 3 відповідно до умов параграфа 2(a) Статті 27, є:

(a) найменш розвинені країни, визначені як такі Організацією Об'єднаних Націй, які є Членами СОТ;

(b) кожна з нижченаведених країн, що розвиваються, які є Членами СОТ, підпадатиме під дію положень, які застосовуються до інших країн-Членів СОТ, що розвиваються, відповідно до параграфа 2(b) Статті 27, коли показник ВНП на душу населення досягатиме 1000 доларів США на рік (68): Болівія, Камерун, Конго, Кот-д'Івуар, Домініканська Республіка, Єгипет, Гана, Гватемала, Гайана, Індія, Індонезія, Кенія, Марокко, Нікарагуа, Нігерія, Пакистан, Філіппіни, Сенегал, Шрі-Ланка та Зімбабве.

_______________

(68) Включення країн-Членів СОТ, що розвиваються, до списку у параграфі (b) базується на останніх даних Світового банку про показник ВНП на душу населення.

Соглашение
по субсидиям и компенсационным мерам

Члены настоящим договариваются о следующем:

Часть I: Общие положения

Статья 1
Определение субсидии

1.1. Для целей настоящего Соглашения субсидией считается:

(a)(1) финансовое содействие, оказываемое правительством или любым государственным органом (далее в настоящем Соглашении - "правительство") в пределах территории страны-члена, т.е. когда:

(i) правительство практикует прямой перевод денежных средств (например, в виде дотаций, займов или покупки акций) или принимает на себя обязательства по переводу таких средств (например, гарантии по займам);

(ii) правительство отказывается от взимания или не взимает причитающиеся ему доходы (например, налоговые льготы, такие, как налоговые кредиты)1;

_______________

1 В соответствии с положениями статьи XVI ГАТТ 1994 г. (примечание к статье XVI) и положениями Приложений I-III настоящего Соглашения, освобождение экспортируемого товара от пошлин и налогов, взимаемых с аналогичного товара, предназначенного для внутреннего потребления, или уменьшение таких пошлин и налогов в размере, не превышающем фактически начисленной суммы, не рассматривается как субсидия.

(iii) правительство предоставляет товары или услуги помимо общей инфраструктуры, или закупает товары;

(iv) правительство осуществляет платежи в механизм фондов или поручает, либо предписывает частной организации выполнять одну или несколько функций из числа указанных в подпунктах (i)-(iii), которые обычно возлагаются на правительство, причем на условиях, которые фактически не отличаются от обычной практики правительств; или

(a)(2) любая форма поддержки доходов и цен в смысле статьи XVI ГАТТ 1994 г.; и

(b) предоставляемая таким образом льгота.

1.2. Субсидия, в соответствии с определением, содержащимся в пункте 1, подпадает под положения части II или положения частей III или V только в том случае, если такая субсидия является специфической в соответствии с положениями статьи 2.

Статья 2
Специфичность

2.1. Для того, чтобы определить, является ли субсидия, как она определена в пункте 1 статьи 1, специфической для предприятия или отрасли промышленности либо группы предприятий или отраслей (далее в настоящем Соглашении - "определенные предприятия") в пределах юрисдикции субсидирующего органа, применяются следующие принципы:

(a) если субсидирующий орган или законодательство, на основе которого действует субсидирующий орган, четко ограничивает доступ к субсидии только определенных предприятий, такая субсидия рассматривается как специфическая;

(b) если субсидирующий орган или законодательство, на основе которого действует субсидирующий орган, устанавливает объективные критерии или условия2, определяющие право на получение и размер субсидий, специфичность не существует, при условии, что право на получение является автоматическим, и что такие критерии и условия строго выполняются. Критерии и условия должны быть четко оговорены в законе, инструкции, акте или других официальных документах с тем, чтобы их можно было проверить;

___________________

2 В данном контексте объективные критерии и условия означают критерии, которые являются нейтральными, не создают преимуществ для некоторых предприятий по сравнению с другими, являются экономическими по характеру и горизонтальными по способу применения, как, например, число занятых или размер предприятий.

(c) если, несмотря на видимость неспецифичности, вытекающей из применения принципов, изложенных в пунктах (a) и (b), имеются основания полагать, что данная субсидия в действительности может быть специфической, то могут быть приняты во внимание другие факторы. К таким факторам относятся: использование программы субсидирования ограниченным числом определенных предприятий, преимущественное использование определенными предприятиями, предоставление непропорционально больших сумм субсидий некоторым предприятиям, а также способ использования3. Применяя этот подпункт, следует учитывать степень диверсификации экономической деятельности в пределах юрисдикции субсидирующего органа, а также продолжительность времени, в течение которого действует данная программа субсидирования.

__________________

3 В этом отношении должна, в частности, приниматься во внимание информация о частоте отказов или одобрений заявок на субсидирование и мотивы соответствующих решений.

2.2. Субсидия, использование которой ограничено определенными предприятиями, расположенными в обозначенном географическом регионе, находящемся под юрисдикцией субсидирующего органа, является специфической. Подразумевается, что введение или изменение компетентными правительственными органами на всех уровнях универсально применяемых ставок налогов для целей настоящего Соглашения не рассматривается как специфическая субсидия.

2.3. Любая субсидия, подпадающая под положения статьи 3, рассматривается как специфическая.

2.4. Любое определение специфического характера субсидии в соответствии с положениями настоящей статьи должно основываться на позитивных доказательствах.

Часть II: Запрещенные субсидии

Статья 3
Запрет

3.1. С учетом исключений, предусмотренных Соглашением по сельскому хозяйству, предоставление следующих субсидий в значении статьи 1, запрещается:

(a) субсидии, увязанные по закону или фактически4 в качестве единственного или одного из нескольких условий с результатами экспорта, включая перечисленные в Приложении I5;

___________________

4 Эта норма выполняется при наличии фактов, свидетельствующих о том, что предоставление субсидии, не будучи легально обусловлено результатами экспорта, в действительности связано с фактическим или ожидаемым экспортом или экспортной выручкой. Сам по себе факт, что субсидия предоставляется предприятию, занимающемуся экспортом, не может служить основанием для того, чтобы считать ее экспортной субсидией в значении настоящего положения.

5 Меры, указанные в Приложении I как не являющиеся экспортными субсидиями, не запрещаются этим и другими положениями настоящего Соглашения.

(b) субсидии, увязанные по закону или фактически в качестве единственного или одного из нескольких условий с использованием отечественных товаров вместо импортных.

3.2. Член не предоставляет и не сохраняет субсидии, упомянутые в пункте 1.

Статья 4
Средства возмещения ущерба

4.1. Во всех случаях, когда какой-либо член имеет основание считать, что запрещенная субсидия предоставляется или сохраняется другой страной-членом, такой член может обратиться к такой другой стране-члену с просьбой о проведении консультаций.

4.2. Просьба о консультациях, предусмотренных в пункте 1, включает изложение имеющихся доказательств наличия и характера субсидии, о которой идет речь.

4.3. По получении просьбы о консультациях, предусмотренных в пункте 1, член, который предположительно предоставляет или сохраняет указанную субсидию, как можно скорее приступает к ведению таких консультаций. Цель консультаций состоит в уточнении обстоятельств данной ситуации и достижении совместно согласованного решения.

4.4. Если в течение 30 дней6 с момента получения просьбы о консультациях никакого совместного согласованного решения не достигнуто, любой член, являющийся стороной таких консультаций, может передать дело в Орган разрешения споров (ОРС) для немедленного создания третейской группы, если только путем консенсуса ОРС не решит не создавать такую группу.

___________________

6 Любой срок, указанный в настоящей статье, может быть продлен по взаимному согласию.

4.5. После создания третейская группа может попросить содействия Постоянной группы экспертов7 (далее в Соглашении - "ПГЭ") в определении того, является ли данная мера запрещенной субсидией. По получении просьбы ПГЭ немедленно рассматривает доказательства наличия и характера данной меры и предоставляет возможность стране-члену, применяющей или сохраняющей данную меру, представить доказательства того, что данная мера не является запрещенной субсидией. ПГЭ представляет свое заключение третейской группе в течение срока, определенного этой группой. Заключения ПГЭ по вопросу о том, является ли данная мера запрещенной субсидией или нет, принимаются третейской группой без изменения.

___________________

7 Как установлено в статье 24.

4.6. Третейская группа представляет окончательный доклад сторонам спора. Доклад направляется всем странам-членам в течение 90 дней с даты образования и определения полномочий такой группы.

4.7. Если будет установлено, что рассматриваемая мера является запрещенной субсидией, третейская группа рекомендует субсидирующей стране-члену незамедлительно отозвать субсидию. Третейская группа определяет в своей рекомендации предельный срок, в течение которого данная мера должна быть отменена.

4.8. В течение 30 дней после направления доклада третейской группы всем странам-членам, ОРС одобряет доклад, если только какая-либо из сторон спора официально не уведомит ОРС о своем решении обратиться с апелляцией или ОРС примет решение консенсусом не утверждать доклад.

4.9. В случае обжалования доклада третейской группы Апелляционный орган принимает решение в течение 30 дней с даты, когда данная сторона спора официально заявила о намерении подать апелляцию. Если Апелляционный орган считает, что он не может представить доклад в течение 30 дней, он уведомляет ОРС в письменном виде о причинах задержки, а также о примерном сроке, в течение которого доклад будет представлен. Ни в каком случае разбирательство не должно продолжаться более 60 дней. Доклад Апелляционного органа одобряет ОРС и безусловно принимается всеми сторонами спора, если только ОРС путем консенсуса решит не принимать доклад Апелляционного органа в течение 20 дней с даты его направления странам-членам8.

__________________

8 Если заседание ОРС не планируется в течение этого срока, то оно должно быть созвано для этой цели.

4.10. В случае, если рекомендация ОРС не выполняется в срок, установленный третейской группой, который начинается с даты принятия доклада этой группы или доклада Апелляционного органа, ОРС дает разрешение стране-члену, подавшей жалобу, принять соответствующие9 ответные меры, если только ОРС путем консенсуса не примет решение отклонить просьбу.

__________________

9 Это выражение не означает разрешения принимать несоразмерные ответные меры в свете того факта, что субсидии, рассматриваемые в этих положениях, являются запрещенными.

4.11. В случае, если сторона спора потребует арбитража в соответствии с пунктом 6 статьи 22 Договоренности о разрешении споров ("ДРС"), арбитр должен решить, являются ли ответные меры надлежащими10.

__________________

10 Это выражение не означает разрешения принимать несоразмерные ответные меры в свете того факта, что субсидии, рассматриваемые в этих положениях, являются запрещенными.

4.12. В целях разрешения споров на основе процедуры, установленной настоящей статьей, все сроки, за исключением специально предписанных в настоящей статье, будут составлять половину сроков, предписанных Договоренностью о разрешении споров.

Часть III: Субсидии, дающие основание для принятия мер

Статья 5
Неблагоприятные последствия

Никакой член не должен путем использования любой субсидии, упомянутой в пунктах 1 и 2 статьи 1, оказывать неблагоприятное воздействие на интересы другой страны-члена, а именно:

(a) наносить ущерб отечественной промышленности другой страны-члена11;

___________________

11 Выражение "ущерб для отечественной промышленности" применяется здесь в том же смысле, в каком оно используется в части V.

(b) аннулировать или сокращать выгоды, прямо или косвенно извлекаемые другими странами-членами по ГАТТ 1994 г., в частности выгоды от уступок, закрепленных согласно статье II ГАТТ 1994 г.12;

___________________

12 Выражение "аннулировать или сокращать" используется в настоящем Соглашении в том же смысле, что и в соответствующих положениях ГАТТ 1994 г., а сам факт "аннулирования или сокращения" устанавливается в соответствии с практикой применения этих положений.

(c) серьезно ущемлять интересы другой страны-члена13.

___________________

13 Выражение "серьезно ущемлять интересы другой страны-члена" используется в настоящем Соглашении в том же смысле, что и в пункте 1 статьи XVI ГАТТ 1994 г., и включает угрозу серьезного ущемления интересов.

Настоящая статья не применяется к субсидиям в отношении сельскохозяйственных товаров, как это предусмотрено статьей 13 Соглашения по сельскому хозяйству.

Статья 6
Серьезное ущемление интересов

6.1. Серьезное ущемление интересов в смысле пункта (c) статьи 5 будет считаться существующим в случае:

(a) если общая величина субсидирования14 в стоимости товара превышает 5%15;

___________________

14 Общая стоимость субсидирования должна рассчитываться в соответствии с положениями Приложения IV.

15 Поскольку предполагается принятие специальных многосторонних правил в отношении гражданской авиатехники, порог субсидирования, указанный в настоящем подпункте, к гражданской авиатехнике не применяется.

(b) субсидий на покрытие эксплуатационных убытков отрасли промышленности;

(c) субсидий на покрытие эксплуатационных убытков предприятия, исключая единовременные меры, которые не являются повторяемыми и не могут повторяться для данного предприятия, и которые предоставляются только для того, чтобы дать время для реализации долгосрочных решений и избежать острых социальных проблем;

(d) прямого списания задолженности, например, списания задолженности государству, и субсидий на погашение долга16.

___________________

16 Члены признают, что в тех случаях, когда основанное на роялти финансирование программ гражданской авиатехники не возмещается полностью из-за снижения продаж ниже прогнозируемого уровня, то это само по себе не означает серьезного ущерба в целях настоящего подпункта.

6.2. Несмотря на положения пункта 1, серьезное ущемление интересов не должно устанавливаться, если субсидирующий член докажет, что данная субсидия не имела последствий, перечисленных в пункте 3.

6.3. Серьезное ущемление интересов в смысле пункта (c) статьи 5 может возникнуть в любом случае, когда применение субсидии влечет за собой одно или несколько из следующих последствий:

(a) результатом субсидии является вытеснение или затруднение импорта аналогичного товара другой страны-члена на рынок субсидирующей страны-члена;

(b) результатом субсидии является вытеснение или затруднение экспорта аналогичного товара другой страны-члена на рынок какой-либо третьей страны;

(c) результатом субсидии являются: значительное занижение цены субсидированного товара по сравнению с ценой аналогичного товара другой страны-члена на одном и том же рынке, либо значительное сдерживание роста цен, падение цен или упущенные продажи на одном и том же рынке;

(d) результатом субсидии является увеличение доли субсидирующей страны-члена на мировом рынке того или иного сырьевого товара17 по сравнению со средней долей, которую он имел за предшествующий трехлетний период, и это увеличение является устойчивой тенденцией на протяжении периода, когда осуществлялось субсидирование.

___________________

17 Если к торговле данными сырьевыми товарами не применяются другие, специфические правила, согласованные на многосторонней основе.

6.4. В целях пункта 3(b), вытеснение или затруднение вывоза должны включать любой случай, когда при условии соблюдения положений пункта 7 будет доказано, что имело место неблагоприятное изменение соответствующих долей рынка для несубсидированного аналогичного товара (за достаточно характерный период, достаточный для доказательства четких тенденций в развитии рынка данного товара, который в обычных условиях должен составлять не менее года). "Изменение в соответствующих долях рынка" включает любую из следующих ситуаций: (a) увеличение рыночной доли субсидированного товара; (b) рыночная доля субсидированного товара остается неизменной в обстоятельствах, при которых в отсутствие субсидии она должна была бы снизиться; (c) рыночная доля субсидированного товара падает, но более медленными темпами, чем это имело бы место при отсутствии субсидирования.

6.5. Для целей пункта 3(c) занижение цен должно включать все случаи, в которых такое занижение может быть доказано путем сравнения цен субсидированного товара с ценами аналогичного несубсидированного товара на одном и том же рынке. Сравнение должно проводиться на одном и том же уровне торговой операции и за сравнимые периоды времени, при этом во внимание должны приниматься любые другие факторы, влияющие на сопоставимость цен. Однако, если такое прямое сопоставление невозможно, то наличие занижения цен может быть установлено на основе средних экспортных цен.

6.6. Каждый член, в отношении которого выдвигается утверждение о серьезном ущемлении интересов на его рынке, при условии соблюдения положений пункта 3 Приложения V, должен предоставить сторонам спора, возникающего в рамках статьи 7, и третейской группе, создаваемой в соответствии с пунктом 4 статьи 7, всю информацию, которая может быть получена в отношении изменений рыночных долей сторон спора, а также цен соответствующих товаров.

6.7. Вытеснение или затруднение, приводящие к серьезному ущемлению интересов, не возникают, согласно пункту 3, при наличии18 в течение соответствующего периода времени одного из следующих обстоятельств:

___________________

18 Тот факт, что некоторые обстоятельства, упомянутые в настоящем пункте, сами по себе не предоставляют правового основания ни по ГАТТ 1994 г., ни по настоящему Соглашению. Подобные обстоятельства не должны быть единичными, случайными или в каком-то ином отношении незначительными.

(a) запрещение или ограничение экспорта аналогичного товара из страны-члена, подавшей жалобу, либо запрещение или ограничение экспорта из страны-члена, подавшей жалобу, на рынок заинтересованной третьей страны;

(b) решение импортирующего правительства, практикующего монополию торговли или государственную торговлю данным товаром, по некоммерческим причинам переориентировать импорт из страны-члена, подавшей жалобу, на другую страну или страны;

(c) стихийные бедствия, забастовки, перебои на транспорте или другие форс-мажорные обстоятельства, оказывающие серьезное негативное воздействие на производство, качество, количество или цены товара, имеющегося в наличии для экспорта из страны-члена, подавшей жалобу;

(d) наличие договоренностей, ограничивающих экспорт из страны-члена, подавшей жалобу;

(e) добровольное сокращение экспортируемого количества данного товара из страны-члена, подавшей жалобу (включая, в частности, ситуацию, когда предприятия страны-члена, подавшей жалобу, автономно переориентировали экспорт данного товара на новые рынки);

(f) несоответствие стандартам и другим административным требованиям в импортирующей стране.

6.8. В отсутствие обстоятельств, перечисленных в пункте 7, наличие серьезного ущемления интересов должно быть определено на основе информации, предоставленной третейской группе или самостоятельно полученной этой группой, включая информацию, предоставленную в соответствии с положениями Приложения V.

6.9. Данная статья не применяется к субсидиям, сохраняемым в отношении сельскохозяйственных товаров, как это предусмотрено статьей 13 Соглашения по сельскому хозяйству.

Статья 7
Средства возмещения ущерба

7.1. За исключением ситуаций, предусмотренных статьей 13 Соглашения по сельскому хозяйству, во всех случаях, когда член имеет основания полагать, что какая-либо субсидия, упомянутая в статье 1, предоставленная или сохраняемая другой страной-членом, влечет за собой ущерб для отечественной промышленности, аннулирование или сокращение выгод, либо серьезное ущемление его интересов, то такой член может обратиться к соответствующей другой стране-члену с просьбой о проведении консультаций.

7.2. Просьба о консультациях, предусмотренных в пункте 1, включает изложение имеющихся доказательств в отношении: (a) существования и характера данной субсидии и (b) ущерба для отечественной промышленности, аннулирования или сокращения выгод, либо серьезного ущемления интересов19 страны-члена, обратившейся с просьбой о консультациях.

___________________

19 В случае, если просьба относится к субсидии, которая предположительно ведет к серьезному ущемлению интересов в смысле положений пункта 1 статьи 6, имеющиеся доказательства серьезного ущемления интересов могут ограничиваться лишь имеющимся доказательством соответствия или несоответствия условиям пункта 1 статьи 6.

7.3. По получении просьбы о консультациях в соответствии с пунктом 1, член, который предположительно предоставляет или сохраняет практику субсидирования данного товара, должен как можно быстрее приступить к проведению подобных консультаций. Цель консультаций - уточнение фактической стороны ситуации и достижение взаимно согласованного решения.

7.4. Если консультации не приводят к достижению взаимно согласованного решения в течение 60 дней20, любая страна-член, участвующая в таких консультациях, может передать дело в Орган разрешения споров (ОРС) для создания третейской группы, если только ОРС путем консенсуса решит не создавать такую группу. Состав и компетенция подобной группы определяются в течение 15 дней с даты ее создания.

___________________

20 Любые периоды времени, упомянутые в настоящей статье, могут быть продлены по взаимному согласию сторон.

7.5. Третейская группа рассматривает дело и представляет свой доклад сторонам спора. Доклад направляется всем странам-членам в течение 120 дней с даты определения состава и круга ведения группы.

7.6. В течение 30 дней после направления доклада третейской группы всем странам-членам, его одобряет ОРС21, если только одна из сторон спора официально не уведомит ОРС о своем решении апеллировать, или ОРС путем консенсуса решит не одобрять доклад.

___________________

21 Если заседание ОРС не запланировано в этот период, то такое заседание созывается для этой цели.

7.7. В случае обжалования доклада третейской группы, Апелляционный орган принимает решение в течение 60 дней с даты, когда сторона спора официально известила о намерении апеллировать. Если Апелляционный орган считает, что он не сможет представить доклад в течение 60 дней, он информирует ОРС в письменном виде о причинах задержки и ориентировочном сроке представления доклада. Ни при каких обстоятельствах разбирательство не должно длиться более 90 дней. Доклад Апелляционного органа одобряет ОРС и безусловно принимается сторонами спора, если только ОРС путем консенсуса решит не одобрять доклад Апелляционного органа в течение 20 дней после его направления странам-членам22.

___________________

22 Если заседание ОРС не запланировано в этот период, то такое заседание созывается для этой цели.

7.8. В случае одобрения доклада третейской группы или доклада Апелляционного органа, в котором установлено, что субсидия имеет негативные последствия для интересов другой страны-члена в значении статьи 5, страна-член, предоставляющая или сохраняющая подобную субсидию, должна предпринять соответствующие меры для устранения этих неблагоприятных последствий, либо отменить субсидию.

7.9. Если страна-член не предпринимает соответствующие меры для устранения неблагоприятных последствий субсидии, либо отмены субсидии в течение шести месяцев с даты, когда ОРС одобрил доклад третейской группы или доклад Апелляционного органа, и в отсутствие договоренности о компенсации, ОРС разрешает стране-члену, подавшей жалобу, принять ответные меры, сопоставимые со степенью и характером установленных неблагоприятных последствий, если только ОРС путем консенсуса не решит отклонить данную просьбу.

7.10. В случае, если одна из сторон спора требует арбитража согласно пункту 6 статьи 22 Договоренности о разрешении споров, арбитр определяет, являются ли ответные меры сопоставимыми со степенью и характером установленных неблагоприятных последствий.

Часть IV: Субсидии, не дающие основания для принятия мер

Статья 8
Определение субсидий, не дающих основания для принятия мер

8.1. Следующие субсидии рассматриваются как не дающие основания для принятия мер23:

___________________

23 Признается, что государственная помощь в различных целях широко предоставляется странами-членами, и что тот факт, что подобная помощь может не подпадать под определение субсидий, не дающих основания для принятия мер согласно положениям настоящей статьи, сам по себе не ограничивает возможность стран-членов предоставлять такую помощь.

(a) субсидии, которые не являются специфическими в смысле статьи 2;

(b) субсидии, являющиеся специфическими в смысле Статьи 2, но которые соответствуют условиям, предусмотренным нижеследующими пунктами 2(a), 2(b) или 2(c).

8.2. Несмотря на положения частей III и V, следующие субсидии считаются субсидиями, не дающими оснований для принятия мер:

(a) помощь на исследовательские работы, осуществляемые фирмами, а также высшими учебными заведениями и научными организациями на контрактной основе с фирмами, при условии, что помощь24,1,2 покрывает3 не более 75% стоимости промышленных исследований4 или 50% стоимости разработок на доконкурентной стадии5,6; и при условии, что она предоставляется исключительно на покрытие:

___________________

24 Поскольку предполагается, что гражданская авиатехника будет предметом специальных многосторонних правил, положения этого подпункта не применяются к этому товару.

1 Не позднее, чем через 18 месяцев после даты вступления в силу Соглашения по ВТО, Комитет по субсидиям и компенсационным мерам, предусмотренный статьей 24 (далее в настоящем Соглашении - "Комитет"), рассматривает действие положений подпункта 2(a) с целью внесения всех необходимых изменений, улучшающих их действие. При рассмотрении возможных изменений Комитет должен внимательно рассмотреть определения категорий, перечисленных в настоящем подпункте с учетом опыта стран-членов в реализации исследовательских программ, а также работы, проводимой в этой области другими международными учреждениями.

2 Положения настоящего Соглашения не применяются к фундаментальным научным исследованиям, независимо проводимым высшими учебными или научными учреждениями. Выражение "фундаментальные исследования" означает расширение общих научных и технических знаний, не связанных с промышленными или коммерческими целями.

3 Допускаемый уровень помощи, не дающий основания для принятия мер, о котором говорится в данном подпункте, должен устанавливаться по отношению к общей сумме соответствующих расходов за период осуществления конкретного проекта.

4 Выражение "промышленные исследования" означает планируемые поисковые и важнейшие исследования, направленные на открытие новых знаний в расчете на то, что такие знания могут оказаться полезными в разработке новых товаров, способов или услуг, а также для существенного улучшения существующих товаров, способов или услуг.

5 Выражение "разработки на доконкурентной стадии" означает перевод результатов промышленных исследований в план, чертеж, макет новых, модифицированных или улучшенных товаров, технологических процессов или услуг, предназначенных для продажи или использования, включая создание первого прототипа, непригодного для коммерческого использования. Оно может также включать формулировку концепции и замысел альтернативных товаров, способов или услуг, а также первоначальные демонстрационные либо пилотные проекты, при условии, что они не могут быть приспособлены или использованы для промышленного применения или коммерческой эксплуатации. Оно не распространяется на текущие и периодические изменения в существующих товарах, производственных линиях, процессах обработки, услугах и других обычных операциях, даже если такие изменения приводят к улучшению.

6 В случае программ, объединяющих промышленные исследования и доконкурентные разработки, допустимый уровень помощи не должен быть выше среднего допустимого уровня для этих двух категорий, рассчитанного по отношению ко всем расходам, указанным в (i)-(v) настоящего подпункта.

(i) расходов на персонал (исследователи, техники и другой вспомогательный персонал, занятый исключительно исследовательской деятельностью);

(ii) расходов на инструменты, оборудование, землю и сооружения, используемые исключительно и постоянно (за исключением продажи на коммерческой основе) для целей исследовательской деятельности;

(iii) расходов на консультационные и эквивалентные услуги, используемые исключительно для научной деятельности, включая покупку научных, технических знаний, патентов и пр.;

(iv) дополнительных накладных расходов, понесенных непосредственно в результате исследовательской деятельности;

(v) других текущих расходов (на материалы, техническое обеспечение и т.п.), понесенных непосредственно в результате исследовательской деятельности;

(b) помощи неблагополучным регионам на территории страны-члена, которая предоставляется в рамках общего регионального развития7, является неспецифической (в смысле статьи 2) и распределяется между соответствующими регионами при условии, что:

___________________

7 "Рамки общего регионального развития" означают, что региональные программы субсидирования являются частью последовательной и глобально применяемой региональной политики, и что субсидии на региональное развитие не предоставляются отдельным географическим пунктам, не оказывающим или практически не оказывающим влияния на развитие региона.

(i) каждый неблагополучный регион должен представлять собой четко обозначенную компактную административную и экономическую зону;

(ii) такой регион рассматривается как неблагополучный на основе нейтральных и объективных критериев8, показывающих, что трудности региона определяются не только временными обстоятельствами; такие критерии должны быть четко обозначены в законах, правилах или других официальных документах с тем, чтобы их можно было проверить;

___________________

8 "Нейтральные и объективные критерии" означают критерии, которые не предоставляют определенным регионам льготы сверх того, что необходимо для устранения или сокращения различий между регионами в рамках региональной политики. В этом отношении региональные программы субсидирования должны включать максимальные суммы помощи, которые могут быть предоставлены по каждому субсидируемому проекту. Такие максимальные суммы должны быть дифференцированы в зависимости от уровня развития регионов, которым оказывается помощь, и выражены в виде расходов на инвестиции и создание рабочих мест. В пределах этих сумм помощь должна распределяться достаточно широко с тем, чтобы избежать преимущественного использования субсидий или предоставления непропорционально больших сумм определенным предприятиям, как это предусмотрено в статье 2.

(iii) критерии должны включать измерение экономического развития, которое должно основываться на одном из следующих показателей:

- доход на душу населения или доход на члена семьи, либо ВВП на душу населения, который не должен превышать 85% среднего показателя для данной территории;

- уровень безработицы, который должен составлять по крайней мере 110% от среднего показателя для данной территории; рассчитанных за трехлетний период; такой показатель, однако, может быть комплексным и учитывать другие факторы;

(c) содействие в адаптации существующей инфраструктуры9 к новым требованиям в отношении охраны окружающей среды, налагаемым законодательством и/или административными инструкциями, которые влекут за собой дополнительные ограничения и усиление финансового бремени для предприятий, при условии, что такое содействие:

___________________

9 Выражение "существующая инфраструктура" означает инфраструктуру, находящуюся в эксплуатации, по крайней мере, два года до введения новых требований по охране окружающей среды.

(i) является единовременной, неповторяющейся мерой; и

(ii) составляет не более 20% расходов по адаптации; и

(iii) не покрывает расходов на замену и эксплуатацию субсидируемого оборудования, которые должны полностью ложиться на предприятия; и

(iv) непосредственно связано и пропорционально планируемому предприятием сокращению загрязнения и не покрывает экономии на производственных расходах, которая может быть достигнута; и

(v) доступно для всех предприятий, которые могут перейти на новое оборудование и/или производственные процессы.

8.3. О программе субсидирования, к которой относятся положения пункта 2, Комитет уведомляется до ее реализации в соответствии с положениями части VII. Такое уведомление должно быть достаточно точным для того, чтобы другие страны-члены могли оценить соответствие программы условиям и критериям, предусмотренным соответствующими положениями пункта 2. Страны-члены также ежегодно обновляют данные, содержащиеся в таком уведомлении, предоставляя, в частности, информацию об общей сумме расходов по каждой программе и об изменениях в ней. Другие страны-члены имеют право запрашивать информацию об отдельных субсидиях, входящих в программу, о которой направлялось уведомление10.

___________________

10 Признается, что ничто в этом положении об уведомлении не требует предоставления конфиденциальной информации, включая конфиденциальную деловую информацию.

8.4. По получении запроса от страны-члена, Секретариат рассматривает уведомление, сделанное в соответствии с пунктом 3, и, в случае необходимости, запрашивает дополнительную информацию от субсидирующей страны-члена о рассматриваемой программе, о которой направлялось уведомление. Секретариат представляет Комитету доклад о своих выводах. По получении просьбы, Комитет незамедлительно рассматривает выводы Секретариата (или, если рассмотрение Секретариатом не запрашивалось, то само уведомление) с целью определения, действительно ли не были соблюдены условия и критерии, изложенные ниже, в пункте 2. Процедура, предусмотренная настоящим пунктом, должна быть завершена самое позднее на первом очередном заседании Комитета, которое проводится после уведомления о программе субсидирования, при условии, что между таким уведомлением и очередным заседанием Комитета пройдет не менее двух месяцев. По получении запроса изложенная в настоящем пункте процедура также применяется при рассмотрении существенных изменений программы в ходе ежегодного обновления сведений, указанных в пункте 3.

8.5. По просьбе страны-члена решение, вынесенное Комитетом в соответствии с пунктом 4, или неспособность Комитета вынести такое решение, а также нарушение в отдельных случаях условий, предусмотренных программой, о которой направлялось уведомление, передаются в арбитраж, решения которого являются обязательными. Арбитражный орган представляет свои заключения странам-членам в течение 120 дней с даты передачи дела данному арбитражному органу. За исключением иных случаев, предусмотренных в настоящем пункте, к арбитражу, проводимому в соответствии с настоящим пунктом, применяются положения Договоренности о разрешении споров.

Статья 9
Консультации и разрешенные средства защиты

9.1. Если в процессе реализации программы, указанной в пункте 2 статьи 8, несмотря на соответствие программы критериям, изложенным в указанном пункте, какая-либо страна-член имеет основания полагать, что программа влечет за собой серьезные неблагоприятные последствия для ее отечественной промышленности, как, например, трудно устранимый ущерб, то такая страна-член может обратиться к стране-члену, которая предоставляет или сохраняет данную субсидию, с просьбой о проведении консультаций.

9.2. Получив просьбу о консультациях в соответствии с пунктом 1, страна-член, предоставляющая или сохраняющая данную программу субсидирования, должна в кратчайший срок начать такие консультации. Целью консультаций является внесение ясности в ситуацию и достижение взаимоприемлемых решений.

9.3. Если взаимоприемлемое решение, предусмотренное в пункте 2, не достигнуто в течение 60 дней с момента получения просьбы о консультациях, страна-член, обратившаяся с такой просьбой, может передать дело на рассмотрение Комитета.

9.4. В случае, если дело передается в Комитет, последний незамедлительно рассматривает относящиеся к делу факты и доказательства наличия последствий, указанных в пункте 1. Если Комитет установит наличие таких последствий, он может рекомендовать субсидирующей стране-члену изменить данную программу таким образом, чтобы устранить указанные последствия. Комитет представляет свои заключения в течение 120 дней с даты направления дела на его рассмотрение в соответствии с пунктом 3. Если рекомендации не выполняются в течение 6 месяцев, то Комитет разрешает стране-члену, обратившейся с просьбой о консультациях, принять ответные меры, соразмерные с характером и масштабами установленных последствий.

Часть V: Компенсационные меры

Статья 10
Применение статьи VI ГАТТ 1994 года11

Страны-члены предпринимают все необходимые меры с целью обеспечения того, чтобы обложение компенсационной пошлиной12 любого товара какой-либо страны-члена, ввезенного на территорию другой страны-члена, осуществлялось в соответствии с положениями статьи VI ГАТТ 1994 г. и условиями настоящего Соглашения. Компенсационные пошлины могут быть введены только после расследования, инициированного13 и проведенного в соответствии с положениями настоящего Соглашения и Соглашения по сельскому хозяйству.

___________________

11 Положения частей II и III могут применяться параллельно с положениями части V; однако в отношении последствий какой-либо конкретной субсидии на внутреннем рынке импортирующей страны возможна только одна форма защиты (либо компенсационная пошлина, если соблюдаются требования части V, либо ответная мера в по статьям 4 или 7). Положения частей III и V не применяются в отношении мер, которые рассматриваются как не дающие основания для принятия мер в соответствии с положениями части IV. Однако меры, указанные в пункте 1(a) статьи 8, могут стать объектом расследования с целью определения, являются ли они специфическими в смысле статьи 2. Кроме того, в случае субсидии, указанной в пункте 2 статьи 8, предоставляемой в рамках программы, которая не была заявлена в соответствии с пунктом 3 статьи 8, могут быть использованы положения частей III или V; однако подобная субсидия не должна рассматриваться как дающая основания для принятия мер при условии, что она соответствует стандартам, перечисленным в пункте 2 статьи 8.

12 Выражение "компенсационная пошлина" следует понимать как означающее специальную пошлину, взимаемую в целях нейтрализации субсидии, предоставленной прямо или косвенно на производство, обработку или экспорт любого товара, как это предусмотрено в пункте 3 статьи VI ГАТТ 1994 г..

13 Термин "инициирование" или "возбуждение" здесь и далее означает процедурные действия, которыми страна-член официально открывает расследование, предусмотренное статьей 11.

Статья 11
Начало процедуры и последующее расследование

11.1. За исключением ситуации, предусмотренной в пункте 6, расследование с целью определения существования, уровня и последствий любой предполагаемой субсидии инициируется по письменному заявлению отечественной промышленности, либо от ее имени.

11.2. Заявление, упомянутое в пункте 1, должно включать достаточные доказательства существования (a) субсидии и, если возможно, ее размера, (b) ущерба в смысле статьи VI ГАТТ 1994 г., как она толкуется в настоящем Соглашении, и (c) причинно-следственной связи между субсидированным импортом и предполагаемым ущербом. Простое утверждение, не подкрепленное соответствующими доказательствами, не может рассматриваться как достаточное в свете требований настоящего пункта. Заявление должно также содержать следующую достаточно доступную для заявителя информацию:

(i) личность заявителя, данные заявителя об объеме и стоимости отечественного производства аналогичного товара. Если письменное заявление сделано от имени отечественной промышленности, оно должно конкретизировать отрасль, от имени которой подана жалоба, предоставляя список всех известных национальных производителей аналогичного товара и, по возможности, данные об объеме и стоимости аналогичной продукции, производимой отечественными производителями;

(ii) полное описание предположительно субсидированного товара, название страны или стран происхождения или экспорта, личность каждого известного экспортера или иностранного производителя и список известных импортеров;

(iii) доказательства существования, величину и характер субсидии;

(iv) доказательства того, что предполагаемый ущерб для отечественной промышленности связан с субсидированным импортом и является результатом субсидии; эти доказательства включают информацию об изменении объема предположительно субсидированного импорта, влиянии этого импорта на цены аналогичного товара на внутреннем рынке и последующем влиянии импорта на отечественную промышленность, основанную на показателях и индексах, характеризующих состояние отечественной промышленности, таких как перечисленные в пунктах 2 и 4 статьи 15.

11.3. Органы расследования проверяют точность и соответствие доказательств, приведенных в заявлении, с целью определения их достаточности для начала расследования.

11.4. Расследование в соответствии с пунктом 1 не должно возбуждаться, пока органы расследования не убедятся на основе выяснения степени поддержки или несогласия с заявлением о расследовании, выраженной14 отечественными производителями аналогичного товара, что подобное заявление было подано отечественной промышленностью или от ее имени15. Заявление считается поданным "отечественной промышленностью или от ее имени", если его поддерживают отечественные производители, на долю которых приходится более 50% всей аналогичной продукции, произведенной той частью отечественной промышленности, которая высказалась в поддержку или против заявления. Однако расследование не должно начинаться, если на долю отечественных производителей, высказавшихся в поддержку заявления, приходится менее 25% всей аналогичной продукции, произведенной отечественной промышленностью.

___________________

14 В случае отраслей, насчитывающих исключительно большое число производителей, органы расследования могут определять поддержку и несогласие, используя статистически обоснованные выборочные методы.

15 Странам-членам известно, что на территории некоторых членов лица, занятые на предприятиях отечественных производителей аналогичного продукта, или их представители могут подавать или поддерживать заявление о расследовании, указанное в пункте 1.

11.5. До принятия решения о возбуждении расследования, органы расследования должны избегать разглашения заявления с просьбой об инициировании подобного расследования.

11.6. Если, при особых обстоятельствах, соответствующие органы расследования принимают решение о возбуждении расследования без получения письменного заявления от отечественной промышленности или от ее лица с просьбой о начале подобного расследования, они приступают к нему только при наличии достаточных доказательств существования субсидии, ущерба, а также причинно-следственной связи между ними, как это указано в пункте 2, для оправдания инициирования расследования.

11.7. Доказательства субсидии и ущерба должны рассматриваться одновременно (a) при принятии решения о том, возбуждать или не возбуждать расследование и (b) в дальнейшем в ходе расследования, начинающегося с даты не позже самой ранней даты, когда в соответствии с положениями настоящего Соглашения могут быть введены временные меры.

11.8. В случаях, когда товары не вывозятся непосредственно из страны происхождения, а ввозятся в импортирующую страну из промежуточной страны, положения настоящего Соглашения применяются полностью, и для целей настоящего Соглашения сделка или сделки рассматриваются как заключенные между страной происхождения и импортирующей страной-членом.

11.9. Заявление с просьбой о расследовании согласно пункту 1 отклоняется, и расследование немедленно прекращается, как только соответствующие органы расследования удостоверятся в отсутствии достаточных доказательств субсидирования или ущерба для оправдания разбирательства. Расследование немедленно прекращается в случаях, когда величина субсидии является минимальной (de minimis), или когда объем субсидированного импорта, действительного или потенциального, либо ущерб является незначительными. Для целей настоящего пункта величина субсидии должна рассматриваться как минимальная, если субсидия составляет менее 1% стоимости товара.

11.10. Расследование не должно препятствовать процедуре таможенной очистки.

11.11. За исключением особых обстоятельств расследования завершаются в течение одного года и ни в каком случае не превышают срока в 18 месяцев с момента их начала.

Статья 12
Доказательства

12.1. Заинтересованным странам-членам и всем сторонам, заинтересованным в расследовании, направляются уведомления об информации, которая требуется органам расследования, и предоставляется возможность направлять в письменном виде все доказательства, которые, по их мнению, имеют отношение к указанному расследованию.

12.1.1. Экспортерам, иностранным производителям или заинтересованным странам-членам, получающим вопросники, используемые в расследовании, предоставляется, по крайней мере, 30 дней для ответа16. Необходимо уделять должное внимание любой просьбе о продлении указанного 30-дневного срока, и при наличии основания такое продление должно предоставляться, когда это практически возможно.

____________________

16 Как правило, установленные для экспортеров сроки отсчитываются с даты получения вопросника, который в этих целях считается полученным в течение недели с даты его направления респонденту или соответствующим дипломатическим представителям экспортирующей страны-члена, либо, в случае отдельной таможенной территории-члена ВТО, официальному представителю экспортирующей территории.

12.1.2. С учетом ограничения, налагаемого требованием о неразглашении конфиденциальной информации, доказательства, представленные в письменном виде страной-членом или заинтересованной стороной, немедленно предоставляются другим заинтересованным странам-членам или заинтересованным сторонам, участвующим в расследовании.

12.1.3. Сразу же после начала расследования органы расследования предоставляют полный текст письменного заявления, полученного в соответствии с пунктом 1 статьи 11, известным экспортерам17 и властям экспортирующей страны-члена, а также, по их просьбе, другим вовлеченным заинтересованным сторонам. Должное внимание должно уделяться защите конфиденциальной информации, как это предусмотрено в пункте 4.

___________________

17 При этом понимается, что если число вовлеченных экспортеров особенно велико, полный текст заявления с просьбой о расследовании предоставляется только властям экспортирующей страны-члена или соответствующим торговым ассоциациям, которые затем направляют копии заинтересованным экспортерам.

12.2. Заинтересованные страны-члены и заинтересованные стороны также имеют право при наличии оправдывающих обстоятельств представить информацию в устном виде. В случаях, когда такая информация предоставляется устно, заинтересованные страны-члены и заинтересованные стороны должны затем кратко изложить свои аргументы в письменном виде. Любое решение органов расследования может основываться только на такой информации и аргументах, которые в письменном виде находятся в распоряжении органов расследования, и которые были доступны заинтересованным странам-членам и заинтересованным сторонам, принимающим участие в расследовании. При этом должное внимание должно уделяться защите конфиденциальной информации.

12.3. Органы расследования, когда это практически возможно, своевременно предоставляют всем заинтересованным странам-членам и заинтересованным сторонам возможность ознакомиться со всей информацией, которая относится к их случаям и не является конфиденциальной, как это определено в пункте 4, и которая используется органами расследования в ходе расследования с целью введения компенсационной пошлины, а также готовят свои собственные аргументы на основе этой информации.

12.4. Любая информация, которая по своему характеру является конфиденциальной (например, потому, что ее раскрытие означало бы существенные конкурентные преимущества для конкурента, или потому, что ее раскрытие имело бы существенные неблагоприятные последствия для лица, предоставляющего информацию, или лица, от которого данный экспортер получил эту информацию), или которая предоставляется на конфиденциальной основе сторонами расследования, при наличии весомых оснований рассматривается органами расследования как таковая. Такая информация не подлежит раскрытию без специального разрешения представившей ее стороны18.

___________________

18 Странам-членам известно, что на территории некоторых стран-членов раскрытие может быть затребовано только на основе специально сформулированного распоряжения.

12.4.1. Органы расследования требуют от заинтересованных стран-членов или заинтересованных сторон, предоставляющих конфиденциальную информацию, предоставления ее неконфиденциального резюме. Это резюме должно быть достаточно подробным, чтобы обеспечить понимание существа информации, представленной конфиденциально. В исключительных обстоятельствах подобные страны-члены или стороны могут указать, что такая информация не допускает краткого изложения. В таких исключительных обстоятельствах должны быть изложены причины, по которым резюме не представляется возможным.

12.4.2. Если органы расследования сочтут, что просьба о конфиденциальности не оправдана, и если источник информации не хочет делать эту информацию гласной или разрешить ее раскрытие в обобщенной или суммированной форме, органы расследования могут не принимать во внимание подобную информацию, если только им не будет убедительно доказано из соответствующих источников, что информация является точной19.

___________________

19 Страны-члены согласны с тем, что просьбы о конфиденциальности не должны произвольно отклоняться. Страны-члены также согласны в том, что органы расследования могут обратиться с просьбой об исключении из режима конфиденциальности только в отношении информации, относящейся к процедуре расследования.

12.5. За исключением обстоятельств, предусмотренных в пункте 7, органы расследования должны в ходе расследования убедиться в точности информации, представленной заинтересованными странами-членами или заинтересованными сторонами, на которой основываются их выводы.

12.6. Органы расследования могут вести расследование на территории других стран-членов при условии, что они своевременно уведомили данную страну-члена, и если данная страна-член не возражает против расследования. Кроме того, они могут вести расследование в помещениях предприятия и могут изучать документы предприятия, если: (a) предприятие согласно на это, и (b) данная страна-член уведомлена и не возражает против этого. Процедуры, предусмотренные в Приложении VI, применяются к расследованиям в помещении предприятия. С учетом ограничений, налагаемых требованием о неразглашении конфиденциальной информации, органы расследования предоставляют результаты подобных расследований предприятиям, которых это касается, или обеспечивают их раскрытие для таких предприятий в соответствии с пунктом 8, а также могут предоставлять такие результаты в распоряжение заявителей.

12.7. В случаях, когда любая заинтересованная страна-член или заинтересованная сторона отказывают в доступе или не предоставляют необходимую информацию в течение разумного периода времени или существенно затрудняют расследование, предварительные и окончательные определения, утвердительные или отрицательные, могут быть вынесены на основе имеющихся фактов.

12.8. До вынесения окончательного определения органы расследования информируют все заинтересованные страны-члены и заинтересованные стороны о наиболее важных рассматриваемых фактах, которые являются основой для решения вопроса о введении окончательных мер. Такое сообщение информации должно происходить заблаговременно, для того, чтобы стороны могли защитить свои интересы.

12.9. Для целей настоящего Соглашения "заинтересованные стороны" включают:

(i) экспортера или иностранного производителя, или импортера товара, в отношении которого ведется расследование, или торговую или деловую ассоциацию, большинство членов которой являются производителями, экспортерами или импортерами данного товара; и

(ii) производителя аналогичного товара в импортирующей стране-члене или торговую или деловую ассоциацию, большинство членов которой производят аналогичный товар на территории импортирующей страны-члена.

(iii) Этот перечень не препятствует странам-членам разрешать включение в число "заинтересованных сторон" отечественные или иностранные стороны, помимо упомянутых выше.

12.10. Органы расследования обеспечивают промышленным потребителям товара, в отношении которого проводится расследование, и представительным организациям потребителей в случаях, когда данный товар широко представлен в розничной торговле, возможность предоставлять информацию, относящуюся к расследованию и касающуюся субсидирования, ущерба и причинно-следственной связи между ними.

12.11. Органы расследования учитывают трудности, испытываемые заинтересованными сторонами, особенно малыми предприятиями, в предоставлении требуемой информации и оказывают им посильную помощь.

12.12. Вышеизложенные процедуры не ставят целью препятствовать властям какой-либо страны-члена действовать незамедлительно в том, что касается открытия расследования, вынесения предварительных или окончательных определений утвердительного или отрицательного характера, или применения временных или окончательных мер, согласно соответствующим положениям настоящего Соглашения.

Статья 13
Консультации

13.1. В максимально короткие сроки после принятия заявления с просьбой о расследовании, предусмотренного статьей 11, но в любом случае до начала расследования, странам-членам, товары которых могут быть предметом таких расследований, направляется предложение провести консультации с целью уточнения ситуации по вопросам, указанным в пункте 2 статьи 11, и достижения согласованного решения.

13.2. Кроме того, на протяжении всего периода расследования, странам-членам, товары которых являются предметом расследования, предоставляется возможность продолжать консультации с целью уточнения фактических обстоятельств и достижения согласованного решения20.

___________________

20 В соответствии с положениями настоящего пункта особенно важно, чтобы никакое утвердительное определение, предварительное или окончательное, не делалось без предоставления достаточных возможностей для консультаций. Такие консультации могут стать основой для процедур в соответствии с положениями частей II, III или X.

13.3. Без ущерба для обязательства предоставлять достаточные возможности для консультации, положения, касающиеся консультаций, не ставят целью препятствовать органам расследования какой-либо страны-члена действовать незамедлительно в отношении начала расследования, принятия предварительных или окончательных определений утвердительного или отрицательного характера, или применения временных или окончательных мер в соответствии с положениями настоящего Соглашения.

13.4. Страна-член, которая намеревается возбудить расследование или ведет такое расследование, по просьбе страны-члена или стран-членов, товары которых являются предметом подобного расследования, разрешает доступ к неконфиденциальной информации, включая неконфиденциальное резюме конфиденциальных данных, используемых для начала или проведения расследования.

Статья 14
Расчет суммы субсидии как льготы,
предоставленной ее получателю

Для целей части V любой метод, используемый органом, ведущим расследование, для расчета льготы, предоставленной получателю субсидии в соответствии с пунктом 1 статьи 1, регулируется национальным законодательством или нормативными актами данной страны-члена, а их применение в каждом конкретном случае должно быть открытым и достаточно объяснимым. Кроме того, любой такой метод должен соответствовать следующим принципам:

(a) участие правительства в капитале компании не рассматривается как предоставление льготы, если решение об инвестициях не может быть расценено как не отвечающее обычной инвестиционной практике (включая предоставление рискового капитала) частных инвесторов на территории данной страны-члена;

(b) государственный заем не рассматривается как предоставление льготы, если отсутствует разница между суммой, которую предприятие-получатель кредита уплачивает по государственному кредиту, и суммой, которую оно уплатило бы за сопоставимый коммерческий кредит, полученный на рынке. В подобном случае льготой считается разница между этими двумя суммами;

(c) государственное гарантирование кредита не рассматривается как предоставление льготы, если отсутствует разница между суммой, которую предприятие-получатель кредита уплачивает за кредит, гарантированный правительством, и суммой, которую оно уплатило бы за сопоставимый коммерческий кредит без государственной гарантии. В подобном случае льготой считается разница между этими двумя суммами, с поправкой на разницу в комиссионных;

(d) поставки правительством товаров или услуг, либо правительственные закупки товаров не рассматриваются как льгота, если только товары или услуги не поставляются правительством за менее, чем соразмерную плату, либо закупки не осуществляются за более, чем соразмерную плату. Соразмерность оплаты определяется существующими рыночными условиями для данных товаров и услуг в случае поставки или закупки (включая цену, качество, доступность, возможность быстрой продажи, транспортировку и прочие условия покупки или продажи).

Статья 15
Определение ущерба 21

15.1. Определение ущерба в целях Статьи VI ГАТТ 1994 г. должно основываться на позитивных доказательствах и одновременно включать объективное изучение (a) объема субсидированного импорта и влияния субсидированного импорта на цены внутреннего рынка на аналогичные товары22 и (b) последующего воздействия этого импорта на отечественных производителей таких товаров.

___________________

21 В настоящем Соглашении термин "ущерб" означает, если не определено иное, существенный ущерб, наносимый отечественной промышленности, угрозу существенного ущерба для отечественной промышленности или существенную задержку в создании такой промышленности и должен толковаться в соответствии с положениями настоящей статьи.

22 В настоящем Соглашении выражение "аналогичный товар" ("подобный товар") должно толковаться как означающее товар, который является идентичным, т.е. подобным во всех отношениях рассматриваемому товару, или, в отсутствие такого товара, другому товару, который хотя и не является сходным во всех отношениях, имеет характеристики, близкие к тем, которыми обладает рассматриваемый товар.

15.2. В отношении объема субсидированного импорта органы расследования устанавливают, имело ли место значительное увеличение субсидированного импорта либо в абсолютном выражении, либо по отношению к производству или потреблению в импортирующей стране-члене. В отношении влияния субсидированного импорта на цены органы расследования рассматривают, имело ли место значительное занижение цен субсидированного импорта по сравнению с ценой аналогичного товара импортирующей страны-члена, вызвал ли такой импорт значительное снижение цен, либо воспрепятствовал ли он существенно повышению цен, которое произошло бы в его отсутствие. Ни один из этих факторов в отдельности, ни их комбинация не могут служить безусловной основой для принятия решения.

15.3. Если расследование с целью введения компенсационной пошлины проводится в отношении импорта из нескольких стран одновременно, органы расследования могут кумулятивно оценивать влияние такого импорта только в том случае, если они установят, что (a) объем субсидирования, выявленный в отношении импорта из каждой страны, превышает минимальный размер, определенный в пункте 9 статьи 11, а объем импорта из каждой страны не является незначительным, и (b) кумулятивная оценка влияния импорта является уместной в свете условий конкуренции между импортными товарами и условий конкуренции между импортными и аналогичными отечественными товарами.

15.4. Изучение влияния субсидированного импорта на отечественную промышленность включает оценку всех относящихся к делу экономических факторов и числовых показателей, имеющих отношение к состоянию отрасли, включая реальное и потенциальное снижение производства, продаж, рыночной доли, прибыли, производительности, доходов по инвестициям, а также снижение использования мощностей; факторов, оказывающих воздействие на внутренние цены; реального и потенциального негативного влияния на движение наличности, товарных запасов, занятости, заработной платы, экономического роста, возможности мобилизации капитала или инвестиций и, в случае сельского хозяйства, изучение вопроса о том имело ли место увеличение расходов по правительственным программам субсидирования. Данный перечень не является исчерпывающим. Ни один из этих факторов в отдельности, ни их комбинация не могут служить безусловной основой для принятия решения.

15.5. Должно быть доказано, что вследствие воздействия субсидий23 субсидированный импорт причиняет ущерб в смысле настоящего Соглашения. Доказательство причинно-следственной связи между субсидированным импортом и ущербом для отечественной промышленности основывается на изучении всех относящихся к делу фактов, которые имеются у органов расследования. Органы расследования также рассматривают любые известные факторы, помимо субсидированного импорта, которые одновременно наносят ущерб отечественной промышленности, и ущерб, причиняемый другими факторами, не должен приписываться субсидированному импорту. Факторы, которые могут учитываться в подобных случаях, включают, среди прочего, объем и цены несубсидированного импорта данного товара, сокращение спроса или изменения в структуре потребления, ограничительную торговую практику и конкуренцию между иностранными и отечественными производителями, технический прогресс, показатели экспорта и производительность отечественной промышленности.

___________________

23 Как это изложено в пунктах 2 и 4.

15.6. Влияние субсидированного импорта оценивается по отношению к отечественному производству аналогичного товара, если имеющиеся данные позволяют выделить данное производство на основе таких критериев, как производственный процесс, отгрузки продукции производителями и прибыль. Если подобное выделение данного производства невозможно, то влияние субсидированного импорта оценивается на основе изучения производства возможно более узкой группы или номенклатуры товаров, включающей аналогичный товар, по которой необходимая информация может быть получена.

15.7. Установление наличия угрозы материального ущерба основывается на фактах, а не только на предположениях, конъюнктуре или отдаленной возможности. Изменение обстоятельств, которое могло бы создать ситуацию, в которой субсидия причинила бы ущерб, должно быть явно ожидаемым и неизбежным. Устанавливая наличие угрозы материального ущерба, органы расследования должны учитывать, в числе прочих, такие факторы, как:

(i) характер данной субсидии или субсидий и их вероятное воздействие на торговлю;

(ii) значительный темп роста субсидированного импорта на внутреннем рынке, указывающий на вероятность значительного увеличения импорта;

(iii) наличие свободных или неизбежное значительное увеличение мощностей у экспортера, указывающие на вероятность значительного увеличения субсидированного экспорта на рынок импортирующей страны-члена с учетом возможности других экспортных рынков поглотить дополнительный экспорт;

(iv) поступает ли импорт по ценам, которые будут оказывать значительное понижающее или сдерживающее влияние на внутренние цены и вероятность дальнейшего увеличения спроса на импорт; и

(v) запасы товара, по которому ведется расследование.

Ни один из этих факторов в отдельности не может иметь безусловно решающего значения, но совокупность рассматриваемых факторов должна привести к выводу, что продолжение субсидируемого экспорта является неизбежным, и что, если только не будут приняты защитные меры, это причинит материальный ущерб.

15.8. В отношении случаев, когда существует угроза ущерба от субсидированного импорта, вопрос о применении компенсационных мер рассматривается и решается с особым вниманием.

Статья 16
Определение отечественной промышленности

16.1. Для целей настоящего Соглашения термин "отечественная промышленность", за исключением, предусмотренным в пункте 2 должен, толковаться как относящийся ко всем отечественным производителям аналогичных товаров или тем из них, чье совокупное производство данных товаров составляет основную часть общего отечественного производства этих товаров, исключая случаи, когда производители связаны24 с экспортерами или импортерами или сами являются импортерами из других стран предположительно субсидированного товара или аналогичного товара. В подобных случаях термин "отечественная промышленность" может толковаться как относящийся к остальной части производителей.

___________________

24 Для целей настоящего пункта производители рассматриваются как связанные с экспортерами или импортерами только в том случае, если (a) один из них прямо или косвенно контролирует другого; либо (b) оба они прямо или косвенно контролируются третьим лицом; либо (c) вместе они прямо или косвенно контролируют третье лицо, при условии, что имеются основания полагать или подозревать, что влияние подобной связи таково, что она может заставить соответствующего производителя действовать отлично от несвязанных производителей. Для целей настоящего пункта считается, что одно предприятие контролирует другое, если первое, по праву или фактически, может влиять на второе, ограничивая или направляя его деятельность.

16.2. В исключительных обстоятельствах территория какой-либо страны-члена может быть в отношении данного производства разделена на два и более конкурирующих рынка, и производители внутри каждого рынка могут рассматриваться как отдельная промышленность, если (a) производители внутри такого рынка продают весь или практически весь произведенный данный товар на этом рынке, и (b) спрос на этом рынке не удовлетворяется в сколько-нибудь значительной степени производителями данного товара, находящимися в других местах территории. В подобных обстоятельствах наличие ущерба может быть констатировано даже при отсутствии ущерба для основной части отечественной промышленности при условии, что субсидированный импорт концентрируется на подобном изолированном рынке и, кроме того, наносит ущерб производителям всей или практически всей аналогичной продукции на таком рынке.

16.3. Если под отечественной промышленностью понимаются производители, находящиеся в определенной зоне, т.е. в пределах рынка, как он определен в пункте 2, компенсационные пошлины взимаются только с товаров, предназначенных для конечного потребления в данной зоне. Если конституционный закон импортирующей страны-члена не разрешает взимание компенсационных пошлин на такой основе, импортирующая страна-член может взимать компенсационные пошлины без ограничения только в том случае, если (a) экспортерам предоставляется возможность прекратить экспорт в соответствующую зону по субсидируемым ценам или дать другие гарантии в соответствии со статьей 18, соответствующие гарантии с их стороны не даются незамедлительно, и (b) такие пошлины не могут взиматься только с товаров конкретных производителей, осуществляющих поставки в данную зону.

16.4. Если две или более страны в соответствии с пунктом 8(a) статьи XXIV ГАТТ 1994 г. достигли такого уровня интеграции, когда они имеют характерные черты единого объединенного рынка, данная промышленность во всей интеграционной зоне рассматривается как отечественная промышленность, упомянутая в пунктах 1 и 2.

16.5. Положения пункта 6 статьи 15 применяются к настоящей статье.

Статья 17
Временные меры

17.1. Временные меры могут применяться только в том случае, если:

(a) расследование возбуждено в соответствии с положениями статьи 11, уведомление об этом было опубликовано, и заинтересованным странам-членам и заинтересованным сторонам были обеспечены достаточные возможности, чтобы предоставить информацию и высказать свои соображения;

(b) в соответствии с предварительным определением утвердительного характера субсидия существует, и что субсидированный импорт наносит ущерб отечественной промышленности; и

(c) соответствующие органы власти считают, что такие меры необходимы для предотвращения ущерба в период расследования.

17.2. Временные меры могут принимать форму временных компенсационных пошлин, гарантированных денежными депозитами или долговыми обязательствами на сумму, равную предварительно рассчитанной величине субсидирования.

17.3. Временные меры не вводятся ранее, чем через 60 дней с даты начала расследования.

17.4. Применение временных мер ограничено возможно более коротким периодом, не превышающим четырех месяцев.

17.5. При применении временных мер соблюдаются соответствующие положения статьи 19.

Статья 18
Обязательства

18.1. Процедура может25 быть приостановлена или завершена без введения временных мер или компенсационных пошлин после получения удовлетворительного добровольного обязательства, в соответствии с которым:

___________________

25 Слово "может" не должно толковаться как допускающее одновременное продолжение процедуры и выполнение обязательства, за исключением случаев, предусмотренных в пункте 4.

(a) правительство экспортирующей страны-члена соглашается отменить или ограничить субсидию, либо принять другие меры в отношении последствий субсидирования; или

(b) экспортер соглашается пересмотреть свои цены таким образом, что органы расследования убеждаются в устранении неблагоприятных последствий субсидирования. Повышение цен по таким обязательствам не должно превышать необходимого для компенсации суммы субсидии. Желательно, чтобы повышение цен было меньше суммы субсидии, если такое повышение достаточно для устранения ущерба, причиняемого отечественной промышленности.

18.2. Обязательства не налагаются или не принимаются, если только органы расследования импортирующей страны-члена не вынесут предварительного утвердительного определения в отношении существования субсидии и ущерба, причиняемого такой субсидией, и, в случае обязательств со стороны экспортеров, не получат согласия экспортирующей страны-члена.

18.3. Предложенные обязательства не должны приниматься, если органы власти импортирующей страны-члена считают их принятие непрактичным, например, если число действительных или потенциальных экспортеров слишком велико, либо по другим причинам, включая общеполитические соображения. В случае необходимости и там, где это практически осуществимо, органы власти сообщают экспортеру причины, по которым принятие обязательства было сочтено неприемлемым, и по мере возможности предоставляют экспортеру возможность высказать свои соображения.

18.4. Если обязательство принимается, расследование по вопросам субсидирования и ущерба тем не менее доводится до конца, если этого желает экспортирующая страна-член, или если такое решение принимается импортирующей страной-членом. В случае вынесения отрицательного определения в отношении наличия субсидирования или ущерба, обязательство автоматически теряет силу, за исключением случаев, когда такое определение в значительной степени является результатом наличия обязательства. В подобных случаях заинтересованные органы власти могут потребовать, чтобы обязательство продолжало действовать в течение разумного периода времени, согласующегося с положениями настоящего Соглашения. В случае подтверждения наличия субсидирования и ущерба обязательство продолжает действовать в соответствии с его условиями и положениями настоящего Соглашения.

18.5. Обязательства по ценам могут быть предложены органами власти импортирующей страны-члена, но принятие таких обязательств не должно навязываться никакому экспортеру. Тот факт, что правительства или экспортеры не предлагают взять на себя подобные обязательства или не соглашаются на предложение сделать это, никаким образом не влияет на рассмотрение дела. Однако органы власти вправе прийти к выводу, что угроза ущерба более вероятна в случае продолжения субсидированного импорта.

18.6. Органы власти импортирующей страны-члена могут потребовать от любого правительства или экспортера, от которых было принято обязательство, периодически предоставлять информацию, касающуюся выполнения подобного обязательства, и разрешать проверку соответствующих данных. В случае нарушения обязательства органы власти импортирующей страны-члена в соответствии с положениями настоящего Соглашения могут предпринимать экстренные меры, которые могут состоять в незамедлительном применении временных мер на основе наилучшей имеющейся информации. В подобных случаях окончательные пошлины могут взиматься в соответствии с настоящим Соглашением с товаров, выпущенных в обращение не более чем за 90 дней до введения таких временных мер, за исключением того, что такие пошлины, имеющие обратную силу, не должны взиматься с импортных товаров, ввезенных до нарушения обязательства.

Статья 19
Введение и взимание компенсационных пошлин

19.1. Если после разумных усилий, предпринятых с целью завершения консультаций, какая-либо страна-член выносит окончательное определение о наличии и величине субсидии и о том, что благодаря действию субсидии субсидированный импорт причиняет ущерб, она может ввести компенсационную пошлину в соответствии с положениями настоящей статьи, если данная субсидия или субсидии не будут отозваны.

19.2. Решение о том, вводить или не вводить компенсационную пошлину в случаях, когда все требования для введения выполнены, а также решение о том, должна ли величина вводимой компенсационной пошлины равняться полной величине субсидии или быть меньше ее, должны приниматься органами власти импортирующей страны-члена. Желательно, чтобы введение имело умеренный характер на территории всех стран-членов, чтобы пошлина была меньше величины субсидии, если такая меньшая пошлина достаточна для устранения ущерба для отечественной промышленности, а также чтобы были установлены процедуры, которые позволили бы соответствующим органам власти должным образом учитывать мнение местных заинтересованных сторон26, чьи интересы могли бы быть неблагоприятно затронуты введением компенсационной пошлины.

___________________

26 Для целей настоящего пункта выражение "местные заинтересованные стороны" включает потребителей и промышленников, использующих импортные товары, в отношении которых ведется расследование.

19.3. Когда компенсационная пошлина вводится в отношении какого-либо товара, то такая компенсационная пошлина взимается в каждом случае в соответствующих суммах на недискриминационной основе с импорта подобного товара из всех источников, в отношении которых было установлено наличие субсидий и причинение ущерба, за исключением импорта из таких источников, которые отказались от использования подобных субсидий, или из источников, чьи обязательства были приняты в соответствии с условиями настоящего Соглашения. Любой экспортер, поставки которого подверглись обложению окончательной компенсационной пошлиной, но в отношении которого расследование не проводилось по иным причинам, чем отказ от сотрудничества, вправе требовать ускоренного рассмотрения с тем, чтобы органы расследования незамедлительно установили величину индивидуальной компенсационной пошлины для данного экспортера.

19.4. Никакая компенсационная пошлина не взимается27 с импортного товара в размере, превышающем установленную величину субсидии, исчисленную в величине субсидирования на единицу субсидированного и экспортированного товара.

___________________

27 В настоящем Соглашении термин "взимание" означает окончательное юридическое введение или взыскание пошлины или налога.

Статья 20
Обратная сила

20.1. Временные меры и компенсационные пошлины применяются только к товарам, которые поступают во внутреннее обращение после вступления в силу решения, принятого соответственно на основе пункта 1 статьи 17 и пункта 1 статьи 19, с учетом исключений, предусмотренных в настоящей статье.

20.2. В случае вынесения окончательного определения о наличии ущерба (но не угрозы ущерба или существенной задержки в создании промышленности) или в случае вынесения окончательного определения о наличии угрозы ущерба, в случаях, когда воздействие субсидированного импорта в отсутствие временных мер привело бы к вынесению определения о наличии ущерба, компенсационные пошлины могут быть введены ретроспективно с даты введения временных мер, если таковые были приняты.

20.3. Если величина окончательной компенсационной пошлины больше суммы, гарантированной денежным депозитом или долговым обязательством, разница между ними не взыскивается. Если величина окончательной пошлины меньше суммы, гарантированной денежным депозитом или долговым обязательством, излишняя сумма возвращается, или долговое обязательство аннулируется в кратчайший срок.

20.4. За исключением предусмотренного в пункте 2, в случае вынесения определения о наличии угрозы ущерба или существенной задержки в создании промышленности (но когда ущерб еще не причинен), окончательная компенсационная пошлина может быть введена только с даты вынесения определения о наличии угрозы ущерба или существенной задержки, и любой денежный депозит, внесенный в период применения временных мер, возвращается, а любое долговое обязательство аннулируется в кратчайший срок.

20.5. Если вынесенное окончательное определение является отрицательным, то любой денежный депозит, внесенный в период применения временных мер, должен быть возвращен, а любое долговое обязательство аннулировано в кратчайший срок.

20.6. В критических обстоятельствах, когда в отношении данного субсидированного товара органы расследования устанавливают, что ущерб, который трудно устраним, вызван массированным импортом в течение относительно короткого периода времени данного товара, для которого субсидии выплачиваются или предоставляются в нарушение положений ГАТТ 1994 г. и настоящего Соглашения, и если для предотвращения повторения подобного ущерба будет сочтено необходимым обложить такой импорт компенсационными пошлинами, имеющими обратную силу, то окончательные компенсационные пошлины могут взиматься с импорта, поступившего в обращение не более, чем за 90 дней до даты введения временных мер.

Статья 21
Сроки действия и пересмотр
компенсационных пошлин и обязательств

21.1. Компенсационная пошлина действует только в течение такого периода времени и в таком размере, которые необходимы для нейтрализации субсидирования, причиняющего ущерб.

21.2. Органы расследования пересматривают необходимость продолжения взимания пошлины, там где это оправдано, по их собственный инициативе, либо, по истечении разумного периода времени с даты введения окончательной компенсационной пошлины, по просьбе любой заинтересованной стороны, которая предоставит убедительные свидетельства, подтверждающие необходимость пересмотра. Заинтересованные стороны имеют право запрашивать у органов расследования рассмотрение того, действительно ли продолжение взимания пошлины необходимо для нейтрализации субсидирования, а также вероятно ли продолжение или возобновление причинения ущерба в случае, если пошлина будет отменена или изменена, или и того, и другого вместе. Если в результате пересмотра на основе настоящего пункта органы расследования определят, что применение компенсационной пошлины больше не является оправданным, оно должно быть немедленно прекращено.

21.3. Независимо от положений пунктов 1 и 2, действие любой окончательной компенсационной пошлины должно быть прекращено не позднее чем через 5 лет с даты введения (или с даты последнего пересмотра на основе пункта 2, если такой пересмотр касается одновременно субсидирования и причинения ущерба, или на основе этого пункта), если в ходе пересмотра, начатого ранее по их собственной инициативе или на основе должным образом обоснованного запроса, сделанного отечественной промышленностью или от ее имени в течение разумного периода времени до этой даты, органы расследования не определят, что прекращение действия пошлины скорее всего привело бы к продолжению или возобновлению субсидирования и причинения ущерба28. До получения результатов подобного пересмотра взимание пошлины может оставаться в силе.

___________________

28 Когда сумма компенсационной пошлины взимается на ретроспективной основе, тот факт, что в результате последнего расследования было решено не взимать пошлину, сам по себе не означает требования от органов расследования прекратить взимание окончательной пошлины.

21.4. Положения статьи 12, касающиеся доказательств и процедуры применяются к любому пересмотру, проводимому на основании настоящей статьи. Подобный пересмотр проводится быстро и обычно завершается в течение 12 месяцев с даты начала пересмотра.

21.5. Положения настоящей статьи применяются mutatis mutandis к обязательствам, принятым по статье 18.

Статья 22
Публичное уведомление и объяснение
вынесенных определений

22.1. Когда органы расследования убеждаются, что имеются достаточные доказательства, оправдывающие возбуждение расследования в соответствии со статьей 11, страна-член или страны-члены, товары которых являются объектами подобных расследований, и другие известные органам расследования заинтересованные стороны уведомляются об этом, а соответствующее уведомление публикуется.

22.2. Публичное уведомление о начале расследования содержит или делает доступной в виде отдельного доклада29, достаточную информацию о следующем:

___________________

29 Если органы расследования представляют информацию и объяснения в соответствии с положениями настоящей статьи в отдельном докладе, то они обеспечивают доступность такого доклада для публики.

(i) название экспортирующей страны или стран и соответствующего товара;

(ii) дата начала расследования;

(iii) описание практики субсидирования или практики, которая должна быть расследована;

(iv) краткое изложение факторов, на которых базируется обвинение в причинении ущерба;

(v) адрес, по которому следует направлять комментарии заинтересованных стран-членов и заинтересованных сторон; и

(vi) сроки, в которые заинтересованные страны-члены и заинтересованные стороны могут изложить их точку зрения.

22.3. Публичные уведомления делаются о вынесении любого предварительного или окончательного определения, как утвердительного, так и отрицательного, о любом решении, касающемся принятия обязательства по статье 18, о прекращении действия такого обязательства, о прекращении действия окончательной компенсационной пошлины. Каждое подобное уведомление должно в достаточно подробной форме содержать или делать доступными в виде отдельного доклада выводы и заключения, сделанные на основе фактов и правовых норм, которые рассматриваются органами расследования как существенные. Все подобные уведомления и доклады направляются стране-члену или странам-членам, товары которых являются предметами вынесения таких определений и принятия обязательств, а также другим заинтересованным сторонам, о которых известно, что они имеют интерес в данном деле.

22.4. Публичное уведомление о введении временных мер содержит или представляет в виде отдельного доклада достаточно подробное объяснение предварительных заключений относительно существования субсидии и причинения ущерба, а также ссылки на факты и правовые нормы, на основе которых аргументы были приняты или отклонены. Подобное уведомление или доклад, соответствующим образом учитывая требования о неразглашении конфиденциальной информации, в частности содержит:

(i) названия поставщиков или, когда это практически нецелесообразно, соответствующих стран-поставщиков;

(ii) описание товара, достаточное для таможенных целей;

(iii) установленную величину субсидии и основания, которые привели к вынесению определения о существовании субсидии;

(iv) соображения, относящиеся к определению наличия ущерба, как это предусмотрено статьей 15;

(v) основные доводы, которые привели к вынесению данного определения.

22.5. Публичное уведомление о закрытии или прекращении расследования в случае вынесения утвердительного определения, предусматривающего введение окончательной пошлины или принятие обязательства, содержит или представляет в виде отдельного доклада всю относящуюся к делу информацию о фактах и правовых нормах и основаниях для введения окончательных мер или принятия обязательств, должным образом учитывая требование о неразглашении конфиденциальной информации. В частности, уведомление или доклад содержат информацию, описанную в пункте 4, а также основания для принятия или отклонения соответствующих аргументов или утверждений, представленных заинтересованными странами-членами или экспортерами и импортерами.

22.6. Публичное уведомление о завершении или прекращении расследования в связи с принятием обязательства по статье 18 включает или представляет в виде отдельного доклада неконфиденциальную часть обязательства.

22.7. Положения настоящей статьи применяются mutatis mutandis к открытию и завершению пересмотров, осуществляемых в соответствии со статьей 21, и решениям по статье 20 о ретроспективном введении пошлин.

Статья 23
Судебный пересмотр

Каждая страна-член, чье национальное законодательство содержит положения о компенсационных мерах, предусматривает наличие судебных, арбитражных или административных органов или процедур, предназначенных, в частности, для быстрого рассмотрения административных действий, касающихся вынесения окончательных определений и пересмотра определений в смысле статьи 21. Такие органы или являются независимыми от органов расследования, ответственных за данное определение или пересмотр, и обеспечивают всем заинтересованным сторонам, которые участвовали в административном разбирательстве и прямо и индивидуально затронуты данными административными действиями, возможность их пересмотра.

Часть VI: Органы

Статья 24
Комитет по субсидиям и компенсационным мерам
и вспомогательные органы

24.1. Настоящим учреждается Комитет по субсидиям и компенсационным мерам в составе представителей от каждой страны-члена. Комитет избирает своего председателя и проводит заседания не реже двух раз в год, либо, как это предусмотрено соответствующими положениями настоящего Соглашения, по просьбе любой страны-члена. Комитет выполняет обязанности, возложенные на него настоящим Соглашением или странами-членами, и предоставляет странам-членам возможность консультироваться по любым вопросам, касающимся функционирования Соглашения или содействия осуществлению его целей. Секретариат ВТО осуществляет функции секретариата Комитета.

24.2. Комитет может создавать соответствующие вспомогательные органы.

24.3. Комитет учреждает Постоянную группу экспертов (ПГЭ) в составе пяти независимых высококвалифицированных специалистов в области субсидий и торговых отношений. Экспертов избирает Комитет, при этом один из них ежегодно заменяется. По запросу ПГЭ может оказывать содействие третейской группе, предусмотренной в пункте 5 статьи 4. Комитет может также запрашивать консультативное заключение относительно существования и характера любой субсидии.

24.4. ПГЭ может давать консультации любой стране-члену и давать консультативные заключения о характере любой субсидии, намечаемой к введению или уже применяемой данной страной-членом. Подобные консультативные заключения будут конфиденциальными и не могут использоваться в процедурах на основании статьи 7.

24.5. Выполняя свои функции, Комитет и любой из вспомогательных органов могут консультироваться и запрашивать информацию у любого источника, который они считают уместным. Однако, прежде чем Комитет или вспомогательный орган запросят информацию у источника, находящегося в юрисдикции какой-либо страны-члена, они поставят об этом в известность соответствующую страну-члена.

Часть VII: Уведомление и наблюдение

Статья 25
Уведомления

25.1. Страны-члены согласны в том, что без ущерба для положений пункта 1 статьи XVI ГАТТ 1994 г. их уведомления о субсидиях предоставляются не позднее 30 июня каждого года и соответствуют положениям пунктов 2-6.

25.2. Страны-члены уведомляют о любой субсидии, как она определена в пункте 1 статьи 1, которая является специфической в понимании статьи 2 и предоставлена или действует на их территории.

25.3. Содержание уведомлений должно быть достаточно конкретным, чтобы другие страны-члены могли оценить торговые последствия и понять функционирование сообщенных программ субсидирования. В связи с этим и без ущерба для содержания и формы вопросника по субсидиям1, страны-члены обеспечивают содержание в уведомлениях следующей информации:

___________________

1 Комитет учреждает рабочую группу для пересмотра содержания и формы вопросника, который приведен в BISD 9S/193-194.

(i) форма субсидии (т.е. дотация, кредит, налоговые льготы и т.д.);

(ii) субсидия в расчете на единицу продукции или, в случаях, когда это невозможно, общая сумма или годовая сумма бюджетных ассигнований на такую субсидию (с указанием, по возможности, средней величины субсидии на единицу продукции в предшествующем году);

(iii) цели политики и/или цели субсидии;

(iv) срок действия субсидии и/или других связанных с ней сроков;

(v) статистические данные, позволяющие оценить воздействие субсидии на торговлю.

25.4. Если информация по определенным подпунктам пункта 3 не содержится в уведомлении, то объяснение этого предоставляется в самом уведомлении.

25.5. Если субсидии предоставляются по определенным товарам или секторам, то уведомления должны представлять информацию с разбивкой по товарам и секторам.

25.6. Страны-члены, которые считают, что на их территории отсутствуют меры, требующие предоставления уведомления в соответствии с пунктом 1 статьи XVI ГАТТ 1994 г. и настоящим Соглашением, информируют об этом Секретариат в письменном виде.

25.7. Страны-члены признают, что уведомление о какой-либо мере не предрешает ни ее правового статуса по ГАТТ 1994 г. и настоящему Соглашению, ни последствий по настоящему Соглашению, ни характера самой меры.

25.8. Любая страна-член в любое время может запросить в письменном виде информацию о характере и величине любой субсидии, предоставленной или сохраняемой другой страной-членом (включая любую субсидию, упомянутую в части IV), или объяснение причин, по которым определенная мера рассматривалась как не требующая уведомления.

25.9. Получившие такой запрос страны-члены предоставляют подобную информацию как можно быстрее и в исчерпывающем виде и по запросу должны быть готовы предоставить запрашивающей стране-члену дополнительную информацию. В частности, они предоставляют достаточно подробные сведения, позволяющие другой стране-члену оценить их соответствие условиям настоящего Соглашения. Любая страна-член, которая считает, что такая информация не была предоставлена, может обратить на это внимание Комитета.

25.10. Любая страна-член, которая считает, что о какой-либо мере другой страны-члена, оказывающей такое же воздействие как субсидия, не было сообщено в соответствии с положениями пункта 1 статьи XVI ГАТТ 1994 г. и настоящего Соглашения, может обратить на это внимание такой страны-члена ВТО. Если после этого о предполагаемой субсидии не будет незамедлительно сообщено, то такая страна-член может сама уведомить Комитет о предполагаемой субсидии.

25.11. Страны-члены незамедлительно представляют Комитету доклады о всех предварительных или окончательных действиях в связи с компенсационными пошлинами. Подобные доклады находятся в распоряжении Секретариата для проверки другими странами-членами. Страны-члены также раз в полгода представляют доклады о любых действиях в связи с компенсационными пошлинами за предшествующие шесть месяцев. Полугодовые доклады представляются в согласованной стандартной форме.

25.12. Каждая страна-член уведомляет Комитет о том, (a) какие органы власти обладают компетенцией открывать и проводить расследования по статье 11, и (b) о национальных процедурах открытия и проведения подобных расследований.

Статья 26
Наблюдение

26.1. Комитет рассматривает новые и полные уведомления, представляемые на основании пункта 1 статьи XVI ГАТТ 1994 г. и пункта 1 статьи 25 настоящего Соглашения, на специальных заседаниях, которые проводятся один раз в три года. Уведомления с текущей информацией, представляемые в промежуточные годы (уточняющие уведомления), рассматриваются на очередных заседаниях Комитета.

26.2. Комитет рассматривает доклады, представляемые согласно пункту 11 статьи 25, на каждом очередном заседании Комитета.

Часть VIII: Развивающиеся страны-члены

Статья 27
Специальный и дифференцированный режим
для развивающихся стран-членов

27.1. Страны-члены признают, что субсидии могут играть важную роль в программах экономического развития развивающихся стран-членов.

27.2. Запрет, содержащийся в пункте 1(a) статьи 3, не применяется в отношении:

(a) развивающихся стран-членов, указанных в Приложении VII;

(b) других развивающихся стран-членов в течение восьми лет с даты вступления в силу Соглашения по ВТО при условии выполнения положений пункта 4.

27.3. Запрет, содержащийся в пункте 1(b) статьи 3, не применяется к развивающимся странам-членам в течение 5 лет и не применяется в отношении наименее развитых стран-членов в течение восьми лет с даты вступления в силу Соглашения по ВТО.

27.4. Любая развивающаяся страна-член, упомянутая в пункте 2(b), отменяет свои экспортные субсидии в течение восьмилетнего периода, желательно прогрессирующим образом. Однако развивающаяся страна-член не увеличивает уровень своих экспортных субсидий2 и устраняет их в течение более короткого периода времени, чем это предусмотрено в настоящем пункте, когда использование подобных экспортных субсидий не соответствует потребностям ее развития. Если развивающаяся страна-член считает необходимым применять такие субсидии по истечении 8-летнего периода, не позднее, чем за год до истечения этого периода, она начнет консультации с Комитетом, который после изучения потребностей данной развивающейся страны-члена в области экономики, финансов и развития должен принять решение относительно того, оправдано ли продление этого периода. Если Комитет решит, что продление оправдано, то заинтересованная развивающаяся страна-член ежегодно консультируется с Комитетом с целью выяснения необходимости сохранения субсидий. Если такое решение не будет принято Комитетом, то развивающаяся страна-член отменяет остающиеся экспортные субсидии в течение двух лет с момента окончания последнего предоставленного ей периода.

___________________

2 Для развивающейся страны-члена, не предоставляющей экспортные субсидии на дату вступления в силу Соглашения по ВТО, настоящий пункт применяется исходя из уровня экспортных субсидий, предоставленных в 1986 г.

27.5. Развивающаяся страна-член, достигшая конкурентоспособности по экспорту какого-либо товара, отменяет экспортные субсидии по такому товару/товарам в течение двух лет. Однако развивающаяся страна-член, указанная в Приложении VII, которая достигла конкурентоспособности по экспорту одного или более товаров, отменяет экспортные субсидии на такие товары постепенно в течение восьми лет.

27.6. Экспорт какого-либо товара является конкурентоспособным, если доля экспорта данного товара из развивающейся страны-члена достигла по меньшей мере 3,25% мировой торговли данным товаром за два следующих один за другим календарных года.

Конкурентоспособность экспорта определяется либо: (a) на основе уведомления развивающейся страны-члена, достигшей экспортной конкурентоспособности, либо (b) на основе расчета, сделанного Секретариатом по просьбе любой страны-члена. Для целей настоящего пункта товар определяется по заголовкам разделов номенклатуры Гармонизированной системы описания и кодирования товаров. Комитет рассматривает действие данного положения через пять лет после вступления в силу Соглашения по ВТО.

27.7. Положения статьи 4 не применяются к развивающейся стране-члену в случае, когда экспортные субсидии соответствуют положениям пунктов 2-5. В таком случае применяются положения статьи 7.

27.8. Субсидия, предоставляемая развивающейся страной-членом, заранее не рассматривается в духе пункта 1 статьи 6 как причиняющая серьезное ущемление интересов, как он определен в настоящем Соглашении. Наличие подобного серьезного ущемления интересов в обстоятельствах, определенных в пункте 9, должно быть подтверждено убедительными доказательствами в соответствии с положениями пунктов 3-8 статьи 6.

27.9. В отношении субсидий, дающих основание для введения мер, которые предоставлены или сохранены развивающейся страной-членом, кроме упомянутых в пункте 1 статьи 6, такие меры не могут быть разрешены или приняты по статье 7, если только не будет установлено, что такая субсидия аннулирует или сокращает тарифные уступки или другие обязательства по ГАТТ 1994 г. и таким образом вытесняет или затрудняет импорт аналогичного товара из другой страны-члена на рынок субсидирующей развивающейся страны-члена, или если только не будет причинен ущерб отечественной промышленности импортирующей страны-члена.

27.10. Любое расследование на предмет введения компенсационной пошлины на товар, происходящий из развивающейся страны-члена, завершается, как только соответствующие органы власти установят, что:

(a) общий уровень субсидий, предоставленных по данному товару, не превышает 2% стоимости в расчете на единицу продукции;

(b) объем субсидированного импорта составляет менее 4% общей стоимости импорта аналогичного товара в импортирующую страну-члена при условии, что импорт из развивающихся стран-членов, чьи индивидуальные доли в общем объеме импорта составляют менее 4%, в совокупности не превышает 9% общего объема импорта аналогичного товара в импортирующую страну-члена.

27.11. Для развивающихся стран-членов, в рамках значения пункта 2(b), которые отменят экспортные субсидии до истечения восьмилетнего периода с даты вступления в силу Соглашения по ВТО, и для развивающихся стран-членов, упомянутых в Приложении VII, цифра, указанная в пункте 10(a), будет 3%, а не 2%. Это положение применяется с даты уведомления Комитета об отмене экспортных субсидий и до тех пор, пока экспортные субсидии не будут предоставляться развивающейся страной-членом ВТО, сделавшей такое уведомление. Срок действия настоящего положения истекает через восемь лет после даты вступления в силу Соглашения по ВТО.

27.12. При определении минимальной величины в соответствии с пунктом 3 статьи 15 используются положения пунктов 10 и 11.

27.13. Положения части III не применяются к прямому списанию долгов, субсидиям на покрытие расходов на социальные нужды в какой бы то ни было форме, включая отказ от правительственных доходов, а также другой перевод пассивов, когда подобные субсидии предоставляются в рамках и прямо связаны с программой приватизации развивающейся страны-члена, при условии, что и такая программа, и предусмотренные ею субсидии применяются в течение ограниченного периода времени, что Комитет уведомлен об их применении, и что конечным результатом программы является приватизация соответствующего предприятия.

27.14. По просьбе заинтересованной страны-члена, Комитет предпринимает рассмотрение конкретной практики экспортных субсидий развивающейся страны-члена с целью изучения соответствия этой практики потребностям развития.

27.15. По просьбе заинтересованной развивающейся страны-члена, Комитет предпринимает рассмотрение конкретной компенсационной меры с целью изучения ее соответствия положениям пунктов 10 и 11 в той степени, в которой они применяются к данной развивающейся стране-члену.

Часть IX: Переходные договоренности

Статья 28
Существующие программы

28.1. Программы субсидирования, которые были начаты на территории любой страны-члена до даты подписания такой страной-членом Соглашения по ВТО и которые не соответствуют положениям настоящего Соглашения:

(a) доводятся до сведения Комитета не позднее, чем 90 дней с даты вступления в силу Соглашения по ВТО в отношении такой страны-члена; и

(b) приводятся в соответствие с положениями настоящего Соглашения в течение трех лет с даты вступления в силу Соглашения по ВТО в отношении такой страны-члена, и до этого времени они не подпадают под действие положений части II.

28.2. Никакая страна-член не расширяет сферу действия подобной программы, и ни одна подобная программа не возобновляется после истечения срока ее действия.

Статья 29
Переход к рыночной экономике

29.1. Страны-члены, находящиеся в процессе перехода от планово-централизованной к рыночной экономике свободного предпринимательства могут применять программы и меры, необходимые для такого перехода.

29.2. Программы субсидирования таких стран-членов, подпадающие под действие статьи 3 и сообщенные в соответствии с пунктом 3, прекращаются или приводятся в соответствие со статьей 3 в течение периода в семь лет с даты вступления в силу Соглашения по ВТО. В таком случае, статья 4 не применяется. Кроме того, в течение того же периода:

(a) программы субсидирования, подпадающие под действие пункта 1(d) статьи 6, не рассматриваются как дающие основания для принятия мер в соответствии со статьей 7;

(b) в отношении других субсидий, дающих основания для принятия мер, применяются положения пункта 9 статьи 27.

29.3. О программах субсидирования, подпадающих под действие статьи 3, сообщается Комитету в возможно короткий срок после даты вступления в силу Соглашения по ВТО. Дальнейшие уведомления о подобных субсидиях могут быть сделаны в течение двух лет с даты вступления в силу Соглашения по ВТО.

29.4. В исключительных обстоятельствах Комитет может разрешить странам-членам, упомянутым в пункте 1, отступать от объявленных ими программ и мер, а также их сроков, если такие отступления считаются необходимыми для целей процесса перехода к рыночной экономике.

Часть X: Разрешение споров

Статья 30

Положения статьей XXII и XXIII ГАТТ 1994 г., как они разработаны и применяются в рамках Договоренности о разрешении споров, применяются к консультациям и разрешению споров в рамках настоящего Соглашения, за исключением специально оговоренных случаев.

Часть XI: Заключительные положения

Статья 31
Временное применение

Положения пункта 1 статьи 6 и положения статей 8 и 9 применяются в течение 5-летнего периода, начиная с даты вступления в силу Соглашения по ВТО. Не позднее, чем за 180 дней до завершения этого периода, Комитет рассматривает действие данных положений с целью определения, следует ли продлить их применение на дальнейший период, либо в существующем, либо в измененном виде.

Статья 32
Другие заключительные положения

32.1. Не могут быть предприняты никакие конкретные действия против субсидии другой страны-члена, кроме тех действий, которые соответствуют положениям ГАТТ 1994 г., как они толкуются настоящим Соглашением3.

___________________

3 Настоящий пункт не имеет целью препятствовать мерам, принимаемым там, где это уместно, на основе других соответствующих положений ГАТТ 1994 г.

32.2. Оговорки не могут быть сделаны в отношении любого из положений настоящего Соглашения без согласия других стран-членов.

32.3. При условии соблюдения пункта 4, положения настоящего Соглашения применяются к расследованиям и пересмотрам существующих мер, начатых по заявлениям, которые были поданы на дату или после даты вступления в силу Соглашения по ВТО в отношении данной страны-члена.

32.4. Для целей пункта 3 статьи 21, существующие компенсационные меры считаются введенными на дату не позднее даты вступления в силу для данной страны-члена Соглашения по ВТО, за исключением случаев, когда национальное законодательство какой-либо страны-члена, действующее на эту дату, уже включает оговорку подобного рода, предусматриваемую указанным пунктом.

32.5. Каждая страна-член принимает все необходимые меры общего или частного характера для обеспечения не позднее даты вступления в силу для нее Соглашения по ВТО соответствия ее законов, нормативных актов и административных процедур положениям настоящего Соглашения в той мере, как они могут применяться к данной стране-члену.

32.6. Каждая страна-член информирует Комитет о всех изменениях в ее законах и нормативных актах, касающихся настоящего Соглашения, а также об изменениях в их применении.

32.7. Комитет ежегодно рассматривает выполнение и действие настоящего Соглашения, принимая во внимание его цели. Комитет ежегодно информирует Совет по торговле товарами об изменениях в течение отчетного периода.

32.8. Приложения к настоящему Соглашению составляют его неотъемлемую часть.

Приложение I

Примерный перечень экспортных субсидий

(a) Предоставление правительствами прямых субсидий предприятию или промышленности, обусловленное результатами экспорта.

(b) Программы, допускающие удержание валюты, либо любая подобная практика, которая влечет за собой выплату премии при экспорте.

(c) Внутренние транспортные и фрахтовые тарифы для экспортных отгрузок, устанавливаемые или взимаемые правительствами на более льготных условиях по сравнению с перевозками на внутреннем рынке.

(d) Предоставление правительствами или их организациями прямо или косвенно через правительственные программы импортных или отечественных товаров или услуг для использования в производстве экспортных товаров на условиях более благоприятных, чем условия предоставления аналогичных или непосредственно конкурирующих товаров или услуг для производства товаров для внутреннего потребления, если (применительно к товарам) такие условия являются более благоприятными, чем коммерческие условия, доступные4 для их экспортеров на мировом рынке.

___________________

4 Выражение "доступные коммерческие условия" означает, что выбор между отечественными и импортными товарами не ограничивается и определяется только коммерческими соображениями.

(e) Полное или частичное освобождение, уменьшение или отсрочка прямых налогов5 или отчислений на социальное страхование, уплачиваемых или подлежащих уплате промышленными или торговыми предприятиями6, которые связаны с экспортом.

___________________

5 Для целей настоящего Соглашения термин "прямые налоги" означает налоги на заработную плату, прибыли, проценты, рентные поступления, роялти и другие формы дохода, а также налоги на недвижимость. Термин "импортные сборы" означает таможенные пошлины, прочие сборы и налоги, не перечисленные в данной сноске, которые взимаются с импорта. Термин "косвенные налоги" означает налог на продажи, акцизы, налоги с оборота и на добавленную стоимость, франшизы, почтовый сбор, налог на передачу в собственность, на товарные запасы и оборудование, пограничные сборы и все прочие налоги, кроме прямых налогов и импортных сборов. Под налогами "предварительной стадии" понимаются те косвенные налоги, которые взимаются с товаров и услуг, прямо или косвенно используемых в процессе изготовления товара. Под "кумулятивными" косвенными налогами понимаются многоступенчатые налоги, взимаемые там, где нет механизма последующего кредитования налога, если товары и услуги, облагаемые налогом на одной стадии производства, используются на последующих стадиях производства. "Уменьшение" налогов включает возврат или скидку с налогов. "Уменьшение или возврат" включает полное или частичное освобождение или отсрочку уплаты импортных сборов.

6 Страны-члены признают, что отсрочка не обязательно приравнивается к экспортной субсидии там, где, например, взимаются подлежащие уплате проценты. Страны-члены подтверждают принцип, согласно которому в качестве цен товаров по сделкам между предприятиями-экспортерами и иностранными покупателями, находящимся под их или под одним и тем же контролем, следует в налоговых целях использовать цены, назначаемые между (расположенными рядом) независимыми предприятиями. Любая страна-член может обратить внимание другой страны-члена на административную и другую практику, которая может противоречить этому принципу и которая ведет к значительной экономии на прямых налогах в экспортных сделках. В таких обстоятельствах страны-члены обычно стремятся разрешать разногласия, используя возможности существующих соглашений о двойном налогообложении или других специфических международных механизмов, без ущерба для прав и обязательств стран-членов по ГАТТ 1994 г., включая право на консультации, вытекающие из предыдущего предложения. Пункт (e) не предназначен для ограничения введения страной-членом мер с целью избежания двойного налогообложения внешнего источника дохода, полученного его предприятиями или предприятиями другой страны-члена.

(f) Специальные вычеты, прямо связанные с экспортом или с результатами экспорта, превышающие вычеты, предоставленные в отношении производства для внутреннего потребления, которые применяются при расчете базы прямого налогообложения.

(g) Освобождение от уплаты или уменьшение косвенных налогов в отношении производства и распределения экспортных товаров в большей мере по сравнению с налогами, которые взимаются с производства и распределения аналогичных товаров при продаже для внутреннего потребления.

(h) Освобождение от уплаты, уменьшение или отсрочка кумулятивных косвенных налогов предварительной стадии на товары и услуги, использованные в производстве экспортных товаров, в большей мере, чем освобождение, уменьшение и отсрочка аналогичных кумулятивных косвенных налогов предварительной стадии на товары или услуги, использованные в производстве аналогичных товаров, продаваемых для внутреннего потребления; при условии, однако, что освобождение, уменьшение или отсрочка кумулятивных косвенных налогов предварительной стадии в отношении экспортных товаров может применяться даже, если такое освобождение, уменьшение или отсрочка не применяются к аналогичным товарам, продаваемым для внутреннего потребления, если кумулятивные косвенные налоги предварительной стадии взимаются с материалов, использованных в производстве экспортных товаров (с нормальными скидками на отходы)7. Толкование настоящей статьи осуществляется в соответствии с руководством по порядку потребления материалов в производственном процессе в Приложении II.

___________________

7 Пункт (h) не применяется к системам налога на добавленную стоимость и пограничным налоговым сборам; проблема чрезмерного уменьшения налогов на добавленную стоимость регулируется исключительно пунктом (g).

(i) Уменьшение или возврат импортных сборов сверх тех, которые взимаются с импортного сырья и материалов, потребленных при производстве экспортной продукции (с нормальными скидками на отходы); при условии, однако, что в конкретных случаях предприятие может использовать отечественные сырье и материалы в том же количестве и обладающие таким же качеством и характеристиками, как импортные сырье и материалы, в качестве их заменителя с целью воспользоваться этим положением, если импорт и соответствующие экспортные операции осуществляются в течение разумного периода времени, не превышающего два года. Толкование настоящей статьи осуществляется в соответствии с Руководством по порядку потребления материалов в производственном процессе (Приложение II) и Руководством по порядку вынесения определения в отношении системы возврата импортных сборов при замещении, как экспортных субсидий (Приложение III).

(j) Предоставление правительствами (или специальными институтами, контролируемыми правительствами) программ гарантирования или страхования экспортных кредитов, программ страхования или гарантирования от увеличения стоимости экспортных товаров или программ валютных рисков с использованием ставок премий, недостаточных для покрытия долгосрочных операционных расходов и убытков по этим программам.

(k) Предоставление правительствами (или специальными институтами, контролируемыми и/или действующими под руководством правительств) экспортных кредитов по ставкам ниже тех, которые они фактически должны уплачивать за использованные средства (или должны были бы уплатить при обращении к международному рынку капиталов для получения кредитов с тем же сроком погашения и другими кредитными условиями и выраженных в той же валюте, что и экспортный кредит), или уплата ими всех или части расходов, понесенных экспортерами или финансовыми учреждениями в связи с получением кредита в той мере, в какой они используются для обеспечения существенных преимуществ в области условий, на которых предоставляются экспортные кредиты.

Условленно, однако, что если страна-член является стороной международной договоренности по официальным экспортным кредитам, сторонами которой с 1 января 1979 г. являются по крайней мере двенадцать членов-учредителей настоящего Соглашения (или последующей договоренности, одобренной указанными странами-членами), либо, если страна-член применяет на практике положения о процентных ставках соответствующей договоренности, практика экспортных кредитов, отвечающая этим положениям, не будет рассматриваться как экспортная субсидия, запрещенная настоящим Соглашением.

(l) Любые другие расходы за государственный счет, представляющие собой экспортную субсидию в смысле статьи XVI ГАТТ 1994 г..

Приложение II

Руководство по порядку потребления материалов
в производственном процессе8

I

1. Системы скидок с косвенных налогов могут разрешать освобождение, снижение или отсрочку кумулятивных косвенных налогов предварительной стадии, взимаемых с материалов, потребленных в процессе производства экспортного товара (с нормальными скидками на отходы). Аналогичным образом системы возврата могут разрешать снижение или возврат импортных сборов, взимаемых с материалов, которые потребляются в процессе производства экспортного товара (с нормальными скидками на отходы).

___________________

8 Материалами, потребляемыми в производственном процессе, являются материалы, физически входящие в конечную продукцию, энергия, топливо и нефть, используемые в производственном процессе, а также катализаторы, которые потребляются в процессе их использования с целью создания экспортного товара.

2. Примерный перечень экспортных субсидий в Приложении I к настоящему Соглашению в пунктах (h) и (i) делает ссылки на выражение "материалы, которые потребляются в производстве экспортного товара". В соответствии с пунктом (h), системы скидок с косвенных налогов могут представлять собой экспортную субсидию в той мере, в какой они ведут к освобождению, снижению или отсрочке платежа кумулятивных косвенных налогов предварительной стадии сверх суммы таких налогов, фактически взимаемых с "материалов, которые были потреблены в производстве экспортного товара". В соответствии с пунктом (i), системы возврата могут представлять собой экспортную субсидию в той мере, в какой они ведут к снижению или возврату импортных сборов сверх тех, которые взимаются с материалов, потребленных в производстве экспортного товара. Оба пункта предусматривают, что нормальные скидки на отходы должны учитываться в выводах расследования, касающихся потребления материалов в производстве экспортного товара. Пункт (i) предусматривает также замещение там, где это уместно.

II

При рассмотрении вопроса о потреблении материалов в производстве экспортного товара, как части компенсационного расследования, органы расследования должны исходить из следующего:

1. Если предполагается, что система скидок с косвенных налогов или система возврата становится субсидией в силу чрезмерных скидок или чрезмерного возврата косвенных налогов или импортных сборов на материалы, потребленные в производстве экспортного товара, органы расследования сначала должны установить, действительно ли правительство экспортирующей страны-члена имеет и применяет систему или процедуру, позволяющую проверить, какие материалы потребляются в производстве экспортного товара и в каком объеме. Если установлено, что такая система или процедура применяется, то органы расследования изучают такую систему или процедуру для того, чтобы определить, является ли она обоснованной, эффективной для данной цели и основанной на общепризнанной коммерческой практике в стране экспорта. Органы расследования могут счесть необходимым в соответствии с пунктом 6 статьи 12 провести определенный практический контроль с целью проверки информации и подтверждения того, что данная система или процедура действительно применяются.

2. Если такая система или процедура отсутствует, если она не обоснована, либо если введена и считается обоснованной, но установлено, что она не применяется или применяется неэффективно, экспортирующая страна-член должна продолжить изучение на основе фактических затрат на материалы с целью определить, были ли осуществлены чрезмерные выплаты. Если органы расследования считают это необходимым, дальнейшее изучение должно проводиться в соответствии с пунктом 1.

3. Органы расследования должны рассматривать материалы как физически включенные, если такие материалы используются в производственном процессе и физически присутствуют в экспортном товаре. Страны-члены отмечают, что материалы необязательно должны присутствовать в конечном товаре в том же виде, в каком они поступили в производственный процесс.

4. При определении суммы конкретных затрат на материалы, потребленные в производстве экспортного товара, следует принимать во внимание "нормальные скидки на отходы" и рассматривать подобные отходы как потребленные в процессе производства экспортного товара. Термин "отходы" касается той части данных материалов, которые не выполняют самостоятельной функции в производстве экспортного товара, не потребляются в процессе производства экспортного товара (в том числе по причине его неэффективности) и не восстанавливаются, не утилизируются или не продаются тем же самым производителем.

5. При определении, является ли скидка на "отходы" нормальной, органы расследования должны учитывать производственный процесс, средний опыт промышленности в стране экспорта и другие соответствующие технические факторы. Органам расследования следует иметь в виду, что важным вопросом является вопрос о правильности расчета органами власти экспортирующей страны-члена стоимости отходов в тех случаях, когда эта сумма включается в скидки или возврат налогов или пошлин.

Приложение III

Руководство для классификации систем возврата импортных
сборов в качестве экспортных субсидий

I

Система возврата импортных сборов может допускать возмещение или возврат импортных сборов на материалы, потребленные в процессе производства другого товара, и когда экспорт данного товара содержит отечественные материалы, обладающие тем же качеством и теми же характеристиками, как и замещаемые ими импортные материалы. В соответствии с пунктом (i) Примерного перечня экспортных субсидий в Приложении I, системы возврата импортных сборов при замещении могут представлять собой экспортную субсидию в той мере, в какой они ведут к чрезмерному возврату импортных сборов, взысканных первоначально с импортированных материалов, по которым запрашивается возврат.

II

При рассмотрении в соответствии с настоящим Соглашением системы возврата импортных сборов в ходе расследования по вопросам компенсационных пошлин, органы расследования должны основываться на следующем:

1. Пункт (i) Примерного перечня обусловливает, что отечественные материалы могут заменять импортные материалы в производстве товара для экспорта при условии, что такие материалы равны по количеству, а также имеют те же качества и характеристики, что и замещаемые импортные материалы. Наличие системы или процедуры контроля является важным фактором, поскольку это позволяет правительству экспортирующей страны-члена гарантировать и доказывать, что количество материалов, по которому запрашивается возврат импортных сборов, не превышает количества подобных экспортированных товаров в какой бы то ни было форме, и что возврат импортных сборов не превышает суммы сборов, первоначально взысканных с данных импортных материалов.

2. Если возникает подозрение, что система возврата импортных сборов при замещении представляет собой субсидию, органам расследования следует вначале установить, имеет и применяет ли экспортирующая страна-член систему или процедуру контроля. Если установлено, что такая система или процедура применяются, органы расследования должны изучить данные процедуры контроля с тем, чтобы убедиться, что они являются обоснованными, эффективными с точки зрения поставленной цели и основываются на общепринятой торговой практике в стране экспорта. В той степени, в которой установлено, что процедуры отвечают подобным критериям и эффективно применяются, это должно означать, что никакой субсидии не существует. Органы расследования могут счесть необходимым провести в соответствии с пунктом 6 статьи 12 практические проверки с целью проверить информацию или убедиться в том, что процедуры контроля действительно применяются.

3. В том случае, если процедуры контроля отсутствуют, если они необоснованны, либо если подобные процедуры существуют и считаются обоснованными, но было обнаружено, что они в действительности не применяются или применяются неэффективно, то может иметь место субсидия. В подобных случаях необходимо, чтобы экспортирующая страна-член продолжила изучение, основанное на соответствующих текущих сделках, с целью выявления наличия чрезмерных платежей. В случае, если бы органы расследования сочли это необходимым, дальнейшее рассмотрение должно было бы проводиться в соответствии с пунктом 2.

4. Наличие положений о возврате импортных сборов при замещении, согласно которым экспортерам разрешается выбирать конкретные импортные поставки, по которым запрашивается возврат сборов, само по себе не следует рассматривать как подтверждение существования субсидии.

5. Возврат импортных сборов считался бы чрезмерным в смысле пункта (i) в тех случаях, когда правительства выплачивали проценты на денежные средства, возмещаемые в соответствии с их системами возврата импортных сборов; при этом чрезмерной считалась бы сумма фактически уплаченных или подлежащих уплате процентов.

Приложение IV

Расчет общей стоимости субсидирования
(пункт 1(a) статьи 6)9

1. Любой расчет суммы субсидии для целей пункта 1(a) статьи 6 производится на основе расходов правительства, осуществляющего субсидирование.

___________________

9 По мере необходимости странам-членам следует выработать договоренность по вопросам, которые не обозначены в настоящем Приложении или требуют уточнения для целей пункта 1(a) статьи 6.

2. За исключением предусмотренного в пунктах 3-5, при определении того, превышает ли общий уровень субсидирования 5% стоимости товара, стоимость соответствующего товара рассчитывается как общая стоимость продаж предприятия-получателя субсидии10 за последние 12 месяцев, по которым имеются данные о продажах, предшествующие периоду, когда предоставлялось субсидирование11.

___________________

10 Предприятие-получатель - это предприятие, находящееся на территории субсидирующей страны-члена.

11 В случае субсидий налогового характера, стоимость товара рассчитывается как общая стоимость продаж предприятия-получателя в финансовом году, в котором подобная налоговая субсидия была предоставлена.

3. Если субсидия связана с производством или продажей данного товара, стоимость товара рассчитывается как общая стоимость продаж этого товара предприятием-получателем за последние 12 месяцев, по которым имеются данные о продажах, предшествующие периоду, когда предоставлялось субсидирование.

4. Если предприятие-получатель находится в начальном периоде становления, то серьезный ущерб должен считаться существующим, если общий уровень субсидирования превышает 15% общей суммы капиталовложений. Для целей настоящего пункта начальный период становления не должен выходить за пределы первого года производства12.

___________________

12 Начальный период становления включает случаи, когда финансовые обязательства по разработке данного товара или созданию мощностей для производства товаров, пользующихся субсидией, уже приняты, хотя производство еще не началось.

5. Если предприятие-получатель расположено в стране с инфляционной экономикой, стоимость товара рассчитывается как общая сумма продаж предприятия-получателя (или продаж соответствующего товара, если субсидия является связанной) в предшествующий календарный год, скорректированная с учетом темпов инфляции за 12 месяцев, предшествующих месяцу, в котором должна быть предоставлена субсидия.

6. При определении общего уровня субсидирования в данном году субсидии, предоставленные по различным программам и различными органами власти на территории страны-члена, суммируются.

7. Субсидии, предоставленные до даты вступления в силу Соглашения по ВТО, выгоды от которых относятся к будущему производству, включаются в общий уровень субсидирования.

8. Субсидии, не дающие основания для принятия мер согласно соответствующим положениям настоящего Соглашения, не включаются в расчет суммы субсидии для целей пункта 1(a) статьи 6.

Приложение V

Процедуры получения информации,
касающейся серьезного ущемления интересов

1. Каждая страна-член сотрудничает в сборе доказательств, которые изучается третейской группой на основе процедуры, предусмотренной в пунктах 4-6 статьи 7. Сразу после обращения к положениям пункта 4 статьи 7, стороны спора и любая третья заинтересованная страна-член уведомляют ОРС об организации, ответственной за выполнение данного положения на их территории, а также о процедурах, предусматриваемых для исполнения запросов на предоставление информации.

2. В случаях, когда споры передаются в ОРС согласно пункту 4 статьи 7, ОРС по получении запроса начинает процедуру с целью получения от правительства субсидирующей страны-члена информации, необходимой для установления существования и суммы субсидирования, общей стоимости продаж предприятий, пользующихся субсидиями, а также информации, необходимой для анализа неблагоприятных последствий, вызванных субсидированным товаром13. Эта процедура при необходимости может включать направление вопросов правительству субсидирующей страны-члена и страны-члена, подавшей жалобу, с целью получения информации, а также для уточнения и детализации информации, которой стороны спора располагают благодаря процедурам уведомления, предусмотренным частью VII14.

___________________

13 В случаях, когда должно быть доказано наличие серьезного ущемления интересов.

14 Процесс сбора информации ОРС осуществляется с учетом необходимости неразглашения информации, которая по своему характеру является конфиденциальной или предоставлена на конфиденциальной основе любой страной-членом, вовлеченной в этот процесс.

3. В случаях воздействия на рынки третьих стран, сторона спора имеет право собирать информацию, в том числе направляя правительству третьей страны-члена вопросы, необходимые для анализа неблагоприятных последствий, которая иначе не может быть получена от страны-члена, подавшей жалобу, или от субсидирующей страны-члена. Это требование следует выполнять таким образом, чтобы излишне не обременять третью страну-член. В частности, от такой страны-члена не требуется специально для этой цели проводить анализ рынка или цен. Должна предоставляться информация, которая уже имеется в распоряжении или может быть легко получена этой страной-членом (например, самая последняя статистика, которая уже подготовлена статистическими службами, но еще не опубликована; данные таможни о стоимости импорта и объявленной стоимости данных товаров и т.д.). Однако, если одна из сторон спора предпринимает подробное изучение рынка за свой счет, задача лица или предприятия, осуществляющего такое изучение, должна облегчаться властями третьей страны-члена, и такому лицу или предприятию открывается доступ ко всей информации, которая обычно не рассматривается правительством как конфиденциальная.

4. ОРС назначает представителя, уполномоченного облегчать процесс сбора информации. Единственная цель этого представителя состоит в том, чтобы обеспечивать постоянное обновление информации, необходимой для облегчения последующего быстрого рассмотрения предмета спора на многостороннем уровне. В частности, представитель имеет право предложить наиболее эффективные способы запроса необходимой информации, а также содействовать сотрудничеству сторон.

5. Процесс сбора информации, охарактеризованный в пунктах 2-4, завершается в течение 60 дней с даты передачи спора в ОРС согласно пункту 4 статьи 7. Информация, полученная в ходе этого процесса, предоставляется третейской группе, создаваемой ОРС в соответствии с положениями части X. В эту информацию следует включать, среди прочего, данные, касающиеся величины данной субсидии (и там, где это целесообразно, общую стоимость продаж предприятий, получающих субсидии), цены субсидированного товара, цены несубсидированного товара, цены других поставщиков на данный рынок, изменения в поставках субсидированного товара на данный рынок и изменения в рыночных долях. Кроме того, следует включать в нее опровергающие доказательства, а также такую дополнительную информацию, которую третейская группа сочтет уместной в процессе подготовки заключения.

6. Если субсидирующая страна-член и/или третья страна-член не сотрудничают в процессе сбора информации, то страна-член, подавшая жалобу, представляет свои обоснования наличия серьезного ущемления интересов, основанные на имеющихся в ее распоряжении доказательствах, а также факты и обстоятельства, относящиеся к отказу сотрудничать со стороны субсидирующей страны-члена и/или третьей страны-члена. Если информация не может быть получена из-за отказа сотрудничать со стороны субсидирующей страны-члена и/или третьей страны-члена, то третейская группа имеет право завершить составление документа, полагаясь в силу необходимости на имеющуюся информацию.

7. При вынесении определения третейской группе следует делать неблагоприятные выводы из фактов отказа в сотрудничестве любой стороны, вовлеченной в процесс сбора информации.

8. Принимая решение об использовании имеющейся информации или неблагоприятных выводов, третейская группа учитывает мнение представителя ОРС, назначенного согласно пункту 4, в отношении обоснованности любого запроса об информации, а также усилия сторон удовлетворить эти запросы в духе сотрудничества и своевременно.

9. Ничто в процессе сбора информации не ограничивает возможности третейской группы запрашивать такую дополнительную информацию, которую она считает необходимой для должного разрешения спора, и которая недостаточно запрашивалась и использовалась в течение процесса. Однако в обычном случае третейской группе не следует запрашивать дополнительную информацию для завершения дела, если такая информация поддержала бы позицию конкретной стороны, и отсутствие подобной информации в деле является результатом необоснованного отказа этой стороны в сотрудничестве в процессе сбора информации.

Приложение VI

Процедуры расследования на месте
в соответствии с пунктом 6 статьи 12

1. С возбуждением расследования компетентные органы экспортирующей страны-члена и известные заинтересованные предприятия должны быть проинформированы о намерении провести расследование на месте.

2. Если в исключительных обстоятельствах в группу, ведущую расследование, намечается включение неправительственных экспертов, то об этом следует уведомить предприятия и компетентные органы экспортирующей страны-члена. Таких неправительственных экспертов следует подвергать санкциям в случае нарушения требования о соблюдении конфиденциальности.

3. Нормальной практикой должно стать получение ясно выраженного согласия соответствующих предприятий в экспортирующей стране до окончательного согласования срока посещения.

4. Сразу же по получении согласия соответствующих предприятий органы расследования должны сообщить органам власти экспортирующей страны-члена названия и адреса предприятий, которые они намереваются посетить, а также согласованные даты.

5. Данные предприятия должны быть достаточно заблаговременно уведомлены о посещении.

6. Посещения с целью пояснения вопросников должны предприниматься только по просьбе предприятий-экспортеров. В случае такой просьбы органы расследования имеют право предоставить себя в распоряжение предприятия. Подобное посещение может состояться только в том случае, если (a) органы власти импортирующей страны уведомят представителей правительства данной страны-члена, и (b) последние не будут возражать против посещения.

7. Поскольку главная цель проведения расследования на месте состоит в проверке предоставленной информации или получении более подробных сведений, его следует проводить после того, как будут получены ответы на вопросник, если только заинтересованное предприятие не соглашается с обратным порядком, а правительство экспортирующей страны-члена уведомляется органами расследования об ожидаемом посещении и не возражает против этого; более того, должно стать нормальной практикой до посещения извещать данное предприятие об общем характере информации, подлежащей проверке, а также любой другой информации, которую потребуется предоставить, хотя это не исключает запроса на местах о предоставлении дальнейших подробностей в свете полученной информации.

8. Ответы на запросы или на вопросы, поставленные органами власти или предприятиями экспортирующих стран-членов, имеющие важное значение для успешного проведения расследования на месте, следует по возможности давать до начала посещения.

Приложение VII

Развивающиеся страны-члены,
указанные в пункте 2(a) статьи 27

Развивающиеся страны-члены, не подпадающие под действия положений пункта 1(a) статьи 3, в соответствии с условиями пункта 2(a) статьи 27, включают:

(a) наименее развитые страны, которые в качестве таковых определены ООН и являются членами ВТО;

(b) каждую из следующих развивающихся стран, являющихся странами-членами ВТО, на которые должно быть распространено действие положений, применяемых к другим развивающимся странам-членам в соответствии с пунктом 2(b) статьи 27, когда их ВНП на душу населения достигнет 1000 долл. в год15: Боливия, Камерун, Конго, Кот-д'Ивуар, Доминиканская Республика, Египет, Гана, Гватемала, Гайана, Индия, Индонезия, Кения, Марокко, Никарагуа, Нигерия, Пакистан, Филиппины, Сенегал, Шри-Ланка и Зимбабве.

___________________

15 Включение развивающихся стран-членов в перечень, содержащийся в пункте (b), основывается на последних данных Всемирного банка о размерах ВНП на душу населения.