НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ

НАКАЗ
31.12.2009 N 90

Про затвердження Примірного переліку питань щодо
здійснення моніторингу підприємств, установ,
організацій, де ускладнення соціально-трудових
відносин може призвести до виникнення колективних
трудових спорів (конфліктів)

Відповідно до положень статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", пункту 7 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із наступними змінами та доповненнями, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Примірний перелік питань щодо здійснення моніторингу підприємств, установ, організацій, де ускладнення соціально-трудових відносин може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) (додається).

2. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Національної служби посередництва і примирення від 19 липня 2002 року N 229.

3. Відділу аналітично-інформаційної роботи і прогнозування НСПП, сектору НСПП по роботі в місті Києві, відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях забезпечити здійснення постійного моніторингу підприємств, установ, організацій, де ускладнення соціально-трудових відносин може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

4. Цей наказ набирає чинності з 1 лютого 2010 року.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова О. Окіс

Додаток
до наказу Національної служби
посередництва і примирення
31.12.2009 N 90

Примірний перелік
питань щодо здійснення моніторингу підприємств, установ,
організацій, де ускладнення соціально-трудових відносин
може призвести до виникнення колективних трудових
спорів (конфліктів)

1. Назва підприємства, установи, організації (далі - підприємства), юридична адреса, вид економічної діяльності, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, джерело фінансування, напрямок основної діяльності.

2. Форма управління (відповідно до статуту або положення) - власник або уповноважений ним орган (представник).

3. Аналіз стану соціально-трудових відносин на підприємстві та чинників, що впливають на їх формування, а саме:

- розмір середньої заробітної плати, додержання розміру мінімальної заробітної плати;

- наявність на підприємстві колективного договору, аналіз виконання його положень;

- відповідність норм колективного договору нормам галузевої і Генеральної угод;

- наявність органу, який представляє інтереси найманих працівників відповідно до Статуту або іншого документа згідно з чинним законодавством;

- факти ухилення власника або уповноваженого ним органу від укладання, переукладання колективних договорів;

- наявність профспілки (профспілок), їх роль у захисті соціальних і економічних інтересів найманих працівників (чисельність членів профспілки);

- динаміка чисельності найманих працівників (кількість прийнятих та звільнених працівників, середньооблікова чисельність);

- практика застосування неповного робочого часу, відпусток без збереження заробітної плати;

- стан виплати поточної заробітної плати.

4. Зміна форми власності підприємства, її вплив на стан соціально-трудових відносин.

5. Наявність на підприємстві заборгованості із заробітної плати як основного чинника ускладнення соціально-трудових відносин (структура заборгованості, динаміка її погашення, заборгованість у розрахунку на одного працівника, аналіз причин її виникнення та наявність заходів щодо її ліквідації тощо).

6. Аналіз динаміки, структури дебіторської та кредиторської заборгованості (основні дебітори, основні кредитори).

7. Наявність бартерних операцій на підприємстві, їх частка в структурі розрахунків за вироблену продукцію (надані послуги).

8. Факти порушення законодавства про працю на підприємстві.

9. Практика застосування примирних процедур та інших заходів вирішення розбіжностей між найманими працівниками та власником або уповноваженим ним органом (представником).

10. Стан претензійно-позовної роботи на підприємстві.

11. Вплив органів місцевого самоврядування та відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади на стан соціально-трудових відносин на підприємстві.