МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ
18.03.2013 N 460/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 березня 2013 р. за N 445/22977

Про затвердження Правил
внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-виконавчої служби України

Відповідно до статті 7 Закону України "Про попереднє ув’язнення", частини третьої статті 18 Кримінально-виконавчого кодексу України та з метою удосконалення окремих норм, що регламентують порядок і умови тримання осіб, які тримаються під вартою, і засуджених у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, наказую:

1. Затвердити Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року N 192 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і поведінки осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2000 року за N 751/4972 (із змінами).

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної пенітенціарної служби України Сидоренка С.М.

Міністр О. Лавринович

Затверджено
Наказ Міністерства юстиції України
18.03.2013 N 460/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 березня 2013 р. за N 445/22977

Правила
внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-виконавчої служби України

І. Загальні положення

1. Правові підстави діяльності адміністрації слідчого ізолятора

1.1. Ці Правила відповідно до Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України, Закону України "Про попереднє ув’язнення" регулюють порядок і умови тримання у слідчих ізоляторах (далі - СІЗО) осіб, які тримаються під вартою, і окремих категорій засуджених до позбавлення волі.

1.2. Ці Правила обов’язкові для всіх СІЗО, установ виконання покарань, що виконують функції СІЗО, та дільниць СІЗО, створених на території установ виконання покарань.

1.3. Терміни, що застосовуються в цих Правилах, мають такі значення:

адміністрація СІЗО - начальник СІЗО, його заступники або особи, які виконують їх обов’язки;

засуджені - особи, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, які на підставі статті 89 Кримінально-виконавчого кодексу України залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особи, засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) підлягають відправленню до установ виконання покарань; особи, засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії; особи, засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили, які відповідно до статті 88 КВК переміщуються під вартою з однієї установи до іншої;

камера - обладнане відповідно до чинного законодавства житлове приміщення, призначене для тримання ув’язнених і засуджених у кількості двох і більше осіб;

карцер - приміщення, призначене для тримання ув’язнених і засуджених, які злісно порушують вимоги режиму і до яких застосоване стягнення на підставі статті 15 Закону України "Про попереднє ув’язнення";

неповнолітні особи - ув’язнені віком до 18 років, які тримаються в СІЗО на підставі ухвали слідчого судді (суду) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також вироку суду, який не набрав законної сили;

одиночна камера - приміщення, обладнане відповідно до законодавства, призначене для одиночного тримання ув’язнених і засуджених, у тому числі з метою забезпечення особистої безпеки, за медичними показаннями, попередження негативного впливу на інших ув’язнених і засуджених тощо;

персонал СІЗО - особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та працівники, які працюють у СІЗО за трудовими договорами;

службові особи СІЗО - особи рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі України;

черговий помічник - черговий помічник начальника СІЗО;

ув’язнені - особи, які тримаються під вартою на підставі ухвали слідчого судді (суду), і засуджені, вироки щодо яких не набрали законної сили.

1.4. Діяльність адміністрації СІЗО ґрунтується на суворому дотриманні законності та визначається відповідно до положення про СІЗО. Обов’язки адміністрації СІЗО визначено статтею 21 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

1.5. Тримання ув’язнених і засуджених відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

1.6. СІЗО утворює Голова Державної пенітенціарної служби України.

1.7. Забороняється розміщення на території СІЗО відділень будь-яких

філій, представництв або інших підрозділів юридичної особи або представників фізичної особи - підприємця тощо.

1.8. Наповнення СІЗО установлюється і змінюється ДПтС відповідно до норм житлової площі, встановлених статтею 11 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

2. Взаємовідносини персоналу СІЗО
з ув’язненими та засудженими

2.1. Персонал СІЗО звертається до ув’язнених на "ви" і називає їх "ув’язнений", "ув’язнена" та прізвище. До засуджених персонал СІЗО звертається на "ви" і називає їх "засуджений", "засуджена" та прізвище.

2.2. Працівникам СІЗО не дозволяється вступати в неслужбові стосунки з ув’язненими і засудженими, а також користуватися їх послугами.

3. Правовий статус ув’язнених та
засуджених, які тримаються у СІЗО

3.1. Ув’язнені і засуджені, які тримаються в СІЗО, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених ухвалою слідчого судді (суду) або вироком суду.

3.2. Не допускається надання будь-яких пільг чи переваг ув’язненим і засудженим, які тримаються у СІЗО, залежно від їх расової, національної приналежності, ставлення до релігії, майнового стану, політичних поглядів та минулих заслуг.

3.3. Ув’язнені тримаються у СІЗО в порядку, передбаченому цими Правилами та Законом України "Про попереднє ув’язнення".

3.4. Засуджені, які на підставі статті 89 КВК залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, тримаються відповідно до цих Правил, користуються правами та мають обов’язки, визначені КВК.

3.5. Засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 Кримінально-виконавчого кодексу України підлягають відправленню до установ виконання покарань, тримаються відповідно до вимог КВК, Закону України "Про попереднє ув’язнення" та цих Правил. Вони користуються правами та мають обов’язки, визначені КВК. До моменту відправлення таких засуджених до визначеного місця відбування покарання їм надається короткострокове побачення з близькими родичами.

3.6. Засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням або в разі прийняття рішення про тимчасову видачу іншій державі тримаються відповідно до Закону України "Про попереднє ув’язнення" та цих Правил. Одержання цими особами посилок і передач, а також купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюються в порядку, встановленому КВК для призначеного їм рівня безпеки виправної колонії.

3.7. Ув’язнені та засуджені до позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили, які відповідно до статті 88 КВК переміщуються під вартою з однієї установи виконання покарань (СІЗО) до іншої (далі - особи, які прямують транзитом), тримаються відповідно до вимог КВК, Закону України "Про попереднє ув’язнення" та цих Правил, користуються правами та мають обов’язки, визначені Законом України "Про попереднє ув’язнення" та КВК відповідно.

4. Правила поведінки в СІЗО
ув’язнених і засуджених

4.1. Ув’язнені і засуджені мають право:

на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або тримання під вартою, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів тримання під вартою, оскаржувати їх у суді, за особистою письмовою заявою отримати в друкованому вигляді роз’яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України та інших прав затриманих або осіб, які тримаються під вартою, встановлених законом, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (тримання під вартою) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

знайомитися з правилами внутрішнього розпорядку СІЗО;

на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки може бути збільшена до двох годин;

звертатися по психологічну допомогу;

одержувати передачі або посилки та грошові перекази і передачі;

за висновком лікаря отримувати від родичів (у фабричній, закритій, не пошкодженій упаковці) аналоги медичних препаратів, призначених для проходження курсу лікування;

купувати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети і книги через торговельну мережу на замовлення;

користуватись власним одягом і взуттям, мати при собі документи та записи, що стосуються кримінального провадження, а також бланки поштових відділень та квитанції на здані на зберігання речі;

користуватися телевізорами (не більше одного в камері), одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки СІЗО та придбаними через торговельну мережу;

відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, що виготовлені промисловим способом з некоштовних матеріалів, якщо при цьому не порушується встановлений у СІЗО порядок, а також не обмежуються права інших осіб;

на восьмигодинний сон у нічний час, під час якого не допускається залучення до участі у кримінальному провадженні та інших діях, за винятком невідкладних випадків;

звертатися із скаргами, заявами та листами до державних органів і посадових осіб у порядку, установленому статтею 13 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

Ув’язнені жінки мають право мати при собі своїх дітей віком до трьох років.

Ув’язнені молоді громадяни (віком від 14 до 35 років) мають право на отримування психолого-педагогічної допомоги від спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням або в разі прийняття рішення про тимчасову видачу іншій державі, тримають відповідно до цих Правил. Одержання цими особами посилок і передач, а також купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюються в порядку, встановленому Кримінально-виконавчим кодексом України для рівня безпеки виправної колонії, призначеного їм центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.

Ув’язнені і засуджені, які тримаються в СІЗО, повинні бути ввічливими з персоналом цих установ, а також особами, які їх відвідують, звертатися до них на "ви", називати їх на ім’я та по батькові або "громадянин", "громадянка" і далі за званням чи займаною посадою.

4.2. Ув’язнені і засуджені зобов’язані:

додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, і виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров’ю інших осіб, а також принижують їх гідність;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері. Після підйому заправляти свої ліжка за єдиним зразком, встановленим адміністрацією СЗО, і здійснювати вологе прибирання приміщення;

бути ввічливими між собою, а також з персоналом СІЗО, вставати з ліжок, шикуватися в шеренгу та вітатися при вході в камеру персоналу СІЗО;

не вступати в суперечки з персоналом СІЗО, не принижувати його гідність, не протидіяти виконанню ним своїх обов’язків. На вимогу персоналу СІЗО повідомляти своє прізвище, ім’я та по батькові, давати письмові пояснення;

дотримуватися тиші, встановлених правил поведінки і чистоти у дворах для прогулянок;

під час пересування за межами камери в приміщеннях і по території СІЗО тримати руки за спиною;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна СІЗО, дотримуватися правил пожежної безпеки;

за призначенням персоналу СІЗО чергувати в камері.

4.3. Ув’язненим і засудженим забороняється:

порушувати правила поведінки та правила тримання під вартою;

без дозволу персоналу СІЗО виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів;

порушувати лінію охорони та встановлені межі СІЗО;

чинити опір законним діям персоналу СІЗО, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов’язків, підбурювати до цього інших ув’язнених і засуджених;

вступати в суперечки та встановлювати неслужбові стосунки з персоналом СІЗО, а також особами, які їх відвідують;

здійснювати передачу будь-яких предметів, вести не визначене законодавством листування, а також перегукуватися і перестукуватися з особами, які перебувають в інших камерах, а під час прогулянки - з особами, які перебувають у сусідніх дворах;

викидати будь-які предмети з вікон, знаходитися на підвіконні, закривати наглядові вічка у дверях і стінах камер;

порушувати цілісність підлоги, стелі, стін, дверей, решіток, робити на них будь-які написи і помітки, псувати книги та інші предмети і речі, що видаються для користування у СІЗО, а також наклеювати, вивішувати будь-що на стіни, вікна і камерний інвентар;

завішувати і міняти без дозволу персоналу СІЗО спальні місця;

тримати та розводити тварин;

користуватися будь-якими саморобними електроприладами, без дозволу персоналу СІЗО проводити ремонт сантехніки та освітлення в камері;

виготовляти, зберігати і користуватися предметами й речами, забороненими для передачі ув’язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі;

виготовляти, зберігати, розповсюджувати та вживати алкогольні напої, а також наркотичні, психотропні й інші заборонені до вживання речовини;

грати в карти, а також інші азартні ігри з метою матеріальної вигоди, а також організовувати їх;

продавати, дарувати, обмінювати, віддавати речі та інші предмети, які є в особистому користуванні, а також відбирати речі та предмети в інших осіб;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, а також завдавати умисної шкоди своєму здоров’ю;

порушувати встановлений порядок проведення побачень, відправлення листів, скарг і заяв;

курити під час проходження коридорами та територією СІЗО;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

наносити собі або іншим особам, які перебувають у СІЗО, татуювання та заподіювати членоушкодження.

4.4. Черговий у камері зобов’язаний:

при вході в камеру персоналу СІЗО та інших посадових осіб доповідати про кількість осіб, які тримаються в камері, і називати своє прізвище;

стежити за збереженням камерного інвентарю, обладнання та іншого майна;

забезпечувати додержання чистоти в камері;

після приймання їжі збирати та здавати посуд, а також харчові відходи;

підмітати і мити підлогу в камері, прибирати санвузол і підтримувати чистоту у дворі для прогулянки.

Черговий по камері призначається на добу персоналом СІЗО під час кількісної перевірки ув’язнених та засуджених, про що ув’язнений ставить свій підпис у відповідному журналі.

Ув’язнені і засуджені можуть самостійно складати графік чергових по камері та вивішувати його на видному місці.

4.5. Перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув’язненим і засудженим, а також користуватися та зберігати при собі:

продукти харчування у скляній або металевій тарі, з простроченим терміном реалізації, консервовані продукти із м’яса, риби, овочів, фруктів, виготовлені в домашніх умовах, готові страви, продукти, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах, а також дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії (перелік продуктів харчування може бути обмежений за приписом санітарно-епідеміологічної служби);

предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу;

будь-яка зброя, набої, вибухові речовини, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони;

гроші, цінні речі та цінні папери;

оптичні прилади (крім окулярів);

будь-які вироби з дорогоцінних металів;

наручні та кишенькові годинники;

наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, предмети медичного призначення (шприци, голки, джгути тощо);

будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура, аудіо-, відеокасети, CD та DVD диски (за винятком телевізора - один на камеру);

радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв’язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них;

комп’ютерна техніка (за винятком комп’ютерної техніки, що встановлена у класах та використовується у навчальному процесі), ігрові консолі та приставки, портативні відеоігри, батарейки та зарядні пристрої до них;

подовжувачі, гірлянди, проводи, дроти, мотузки тощо;

будь-які меблі та предмети побуту, крім установлених у камері, а також різного роду статуетки, сувеніри, квіти, рослини, вази, вазони та горщики тощо;

будь-яка побутова, електрична та електромеханічна техніка (електричні плитки, кип’ятильники, пароварки тощо), крім електрочайника промислового виготовлення;

електричні спіралі, татуювальні пристрої тощо;

вироби та посуд з фарфору, скла, кераміки, металу та нержавіючої сталі, у тому числі каструлі, сковорідки, казанки, ложки, виделки, кружки, тарілки тощо;

література, яка містить інформацію порнографічного характеру;

бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною голівкою) та інші гострорізальні і колючі предмети;

будь-які колючо-ріжучі предмети, ножі, сокири, молотки, ножівкові полотна та будь-які інші будівельні інструменти та матеріали;

гральні карти заводського та кустарного виготовлення;

фотоапарати, фотоматеріали, хімікати;

лакофарбові речовини, розчинники тощо;

будь-які документи (крім документів та записів, що стосуються кримінального провадження, а також бланків поштових відділень та квитанцій на здані на зберігання речі);

топографічні карти, компаси;

формений одяг, обладнання до нього, а також поясні ремені, підтяжки та краватки;

кольорові ручки та олівці, фарби, копіювальний папір (за винятком простих олівців та ручок чорного, синього або фіолетового кольорів);

музичні інструменти;

будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами, а також які виготовлені власноруч (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари, гирі, гантелі, штанги тощо).

4.6. Кількість продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, яку ув’язнені і засуджені можуть зберігати при собі:

сухі кондитерські вироби, продукти швидкого приготування та чай - до 1 кг, тютюнові вироби - не більше 10 пачок цигарок або махорки, сірники - не більше 10 коробок або одна запальничка разового використання;

одяг за сезоном - не більше двох комплектів;

взуття за сезоном - не більше однієї пари;

труси, панчохи (шкарпетки), носові хустинки - не більше трьох пар;

діловий костюм, спортивний костюм - по одному комплекту;

спортивне взуття, кімнатні або спортивні тапочки - по 1 парі;

постільні речі, рушник - 1 комплект;

засоби особистої гігієни, інші предмети побуту - не більше одного комплекту кожного найменування;

лікарські засоби - лише за призначенням лікаря за необхідності цілодобового невідкладного прийому (не більше добової норми);

підручники й навчальне приладдя, література, газети, періодичні видання, у тому числі релігійного змісту, - до 10 примірників;

електрочайники - 1 на камеру або на 10 осіб;

побутові електровентилятори промислового виробництва - 1 на камеру (видаються у літній період);

телевізори - 1 на камеру (без можливості перегляду відео за допомогою переносних пристроїв збереження інформації, а також виходу в мережу Інтернет).

Предмети, речі та продукти харчування понад зазначену кількість здаються на склад і видаються у разі потреби. Загальна вага продуктів харчування, які належать ув’язненому чи засудженому, не повинна перевищувати 50 кг (з урахуванням тих, що містяться на складі).

Якщо предмети і речі, що зберігаються на складі, знадобляться ув’язненому чи засудженому і не будуть перевищувати встановленої цими Правилами кількості, вони на підставі заяви видаються власникам. Предмети і речі, що вийшли з ладу внаслідок користування ними, за письмовою заявою власника знищуються адміністрацією СІЗО або за заявою передаються його родичам. Про знищення посадовими особами СІЗО складається акт, з яким ув’язнений або засуджений ознайомлюється під підпис, та додається до його особової справи.

Ув’язнені та засуджені мають право мати при собі в камері по одній сумці з особистими речами, які зберігаються під ліжками, для чого можуть обладнуватися спеціальні скрині. Інші речі здаються на зберігання на склад та видаються відповідно до чинного законодавства.

5. Контроль за діяльністю та перевірки СІЗО

5.1. Контроль за діяльністю та проведення перевірок СІЗО здійснюються Головою ДПтС, його заступниками, начальниками територіальних органів управління ДПтС та їх заступниками, а персоналом ДПтС та її територіальних органів управління - на підставі приписів або планів-завдань на відрядження, затверджених Головою ДПтС, начальниками територіальних органів управління ДПтС або їх заступниками.

5.2. Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю СІЗО відповідно до Порядку взаємодії Міністерства юстиції України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 червня 2011 року N 1495/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 червня 2011 року за N 682/19420.

5.3. Нагляд за додержанням законодавства в СІЗО здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Прокурор, який здійснює нагляд, має право відвідувати СІЗО у будь-який час.

5.4. Комплексна перевірка СІЗО проводиться один раз на п’ять років ДПтС і один раз на два роки її територіальним органом управління. Через 6 місяців після проведення комплексної перевірки проводиться контрольна перевірка стану усунення виявлених під час інспектування недоліків. Результати та матеріали перевірок, здійснених територіальними органами управління ДПтС, у встановленому порядку надсилаються для контролю до ДПтС.

5.5. У кожному СІЗО ведеться Книга зауважень та пропозицій (додаток 1), яка зберігається в черговій частині і до якої особи, які перевіряють СІЗО, записують свої зауваження та пропозиції.

ІІ. Підстави та порядок приймання
у СІЗО ув’язнених і засуджених

1. Підстави для приймання у СІЗО
ув’язнених і засуджених

1.1. Підставами для приймання та тримання у СІЗО ув’язнених і засуджених є:

ухвала слідчого судді (суду) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або про застосування тимчасового або екстрадиційного арешту та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом;

вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до покарання у виді позбавлення волі стосовно засудженого, який не перебував під вартою;

ухвала суду про тимчасове залишення засудженого у СІЗО або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до СІЗО у випадках, передбачених статтями 90 КВК та 537 КПК;

ухвала суду про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та направлення його для призначеного відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

З урахуванням особи суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

1.2. Особи, які прямують транзитом, приймаються в СІЗО і направляються до місця призначення на підставі довідок-витягів з особових справ і попутних списків у порядку, визначеному законодавством. При розбіжності даних на довідці-витязі з особової справи з опитуванням особи, яка прямує транзитом, черговий помічник розкриває особову справу, про що складається акт.

1.3. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, можуть бути прийняті в СІЗО з дітьми. Підставою для приймання жінки з дитиною є свідоцтво про народження дитини або інші документи, які підтверджують походження дитини від указаної особи чи право на опікунство, а за відсутності таких документів - письмове розпорядження слідчого судді (суду), який здійснює кримінальне провадження.

2. Контроль за строками тримання та
звільнення ув’язнених і засуджених

2.1. Контроль за строками тримання ув’язнених і засуджених здійснюється підрозділами контролю за виконанням судових рішень СІЗО відповідно до Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року N 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за N 957/21269.

2.2. Підстави та порядок звільнення ув’язнених з-під варти визначаються відповідно до статті 20 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

2.3. Начальник СІЗО у строк, що не перевищує семи діб до закінчення строку дії ухвали слідчого судді (суду) про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку, письмово повідомляє про це слідчого або суд, які здійснюють кримінальне провадження, а також відповідного прокурора. Копія такого повідомлення долучається до особової справи ув’язненого.

2.4. За п’ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник СІЗО надсилає прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення, копія якого долучається до особової справи ув’язненого або засудженого.

2.5. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник СІЗО надсилає прокурору Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення, копія якого долучається до особової справи ув’язненого або засудженого.

2.6. Звільнення із СІЗО ув’язнених і засуджених, оплата їхнього проїзду і забезпечення одягом здійснюються відповідно до законодавства.

2.7. Звільнення засуджених після відбуття строку покарання або достроково здійснюється відповідно до статей 153 та 154 КВК.

3. Порядок приймання осіб до СІЗО

3.1. Приймання від конвою ув’язнених і засуджених здійснюється черговим помічником або заступником чергового помічника.

3.2. Ув’язнені, щодо яких при прибутті до СІЗО з ізолятора тимчасового тримання Міністерства внутрішніх справ України строк тримання під вартою закінчився і відповідно до КПК не продовжений, у СІЗО не приймаються.

3.3. При цьому обов’язково перевіряється наявність документів, що є підставою для тримання в СІЗО ув’язнених і засуджених, визначених главою 1 цього розділу. Після цього вони опитуються, а відповіді на поставлені питання звіряються з даними, що зазначені в їх особових справах, та візуально порівнюються з документами (копіями), які посвідчують їх особу.

3.4. Протягом доби з дня прибуття до СІЗО ув’язнені підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню, а їх речі оглядаються. Засуджені підлягають обшуку, а їх речі оглядаються. Речі, вироби та речовини, зберігання яких заборонено, вилучаються відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про попереднє ув’язнення" та цих Правил.

3.5. На період оформлення облікових документів ув’язнені і засуджені розміщуються у приміщеннях збірного відділення на строк не більше двох годин з додержанням вимог ізоляції. Ці приміщення повинні бути обладнані місцями для сидіння, забезпечені достатнім освітленням, санвузлами, вентиляцією та умовами, що відповідають санітарно-гігієнічним правилам. Час поміщення осіб до приміщень збірного відділення і час їх переведення до камер фіксується в Книзі чергувань по корпусному відділенню.

3.6. Ув’язненим і засудженим залишаються предмети, речі і продукти харчування, які не забороняється їм передавати, користуватися ними та зберігати при собі. Речі, що залишаються ув’язненому або засудженому, записуються в камерну картку за формою згідно з додатком 2 до цих Правил.

3.7. Перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув’язненим і засудженим, а також користуватися ними та зберігати при собі, визначено підпунктом 4.6 пункту 4 глави 4 розділу І цих Правил.

3.8. Результати особистого обшуку ув’язнених і засуджених, які прибули до СІЗО, оформлюються протоколом особистого обшуку ув’язненого (засудженого) за формою згідно з додатком 3 до цих Правил, у якому зазначаються всі вилучені речі та який підписується посадовими особами СІЗО, які проводили обшук, і ув’язненим (засудженим), якого обшукували. Відмова ув’язненого чи засудженого підписати протокол та його претензії, заявлені під час обшуку, зазначаються в протоколі.

3.9. Ув’язнені і засуджені, які прибули до СІЗО (у тому числі ті, які прямують транзитом), проходять первинний медичний огляд лікарем або фельдшером у медичному кабінеті збірного відділення, гігієнічне миття та дезобробку особистого одягу з метою виявлення осіб, які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги відповідно до законодавства.

3.10. Ув’язнені і засуджені, які пройшли гігієнічне миття, одержують постільну білизну, а за необхідності - одяг і взуття встановленого законодавством зразка. В обов’язковому порядку переодягаються ув’язнені і засуджені, які надійшли у форменому одязі.

3.11. Приймання до СІЗО іноземців та осіб без громадянства здійснюється відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

3.12. З ув’язненими, які вперше прибули до СІЗО, адміністрація СІЗО протягом трьох діб з моменту їх прибуття організовує вивчення даних про їх особистість, проводить психологічну діагностику особистості, виявляє осіб, які схильні до нападу на персонал СІЗО, втечі, самогубства або членоушкодження, вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, інших протиправних дій.

У цей період адміністрація СІЗО зобов’язана:

повідомити ув’язненим про підстави та мотиви взяття під варту, роз’яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту;

ознайомити під підпис ув’язнених і засуджених з Правилами поведінки осіб, узятих під варту, та засуджених у слідчих ізоляторах (розписка долучається до особової справи). Текст Правил поведінки, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх камерах, виробничих майстернях та інших приміщеннях, де перебувають ув’язнені і засуджені.

Для організації роботи з ув’язненими, які вперше прибули до СІЗО, наказом начальника СІЗО створюється робоча група, до складу якої обов’язково входять психолог та медичний працівник.

3.13. Усі ув’язнені та засуджені, які прибули до СІЗО, підлягають обов’язковому тілесному огляду на наявність тілесних ушкоджень відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10 лютого 2012 року N 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за N 212/20525.

4. Переведення ув’язнених до інших СІЗО

4.1. Переведення ув’язнених до інших СІЗО, розташованих за межами області, здійснюється за письмовим розпорядженням осіб та органів, які здійснюють кримінальне провадження.

4.2. Переведення ув’язнених з одного СІЗО до іншого, що розташований у межах однієї області чи Автономної Республіки Крим, здійснюється за письмовим розпорядженням начальника територіального органу управління ДПтС України з обов’язковим письмовим повідомленням про це особи чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідного прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

ІІІ. Особливості розміщення в СІЗО
ув’язнених і засуджених

1. Особливості розміщення
ув’язнених і засуджених

1.1. Ув’язнені і засуджені розміщуються в камерах відповідно до вимог режиму та ізоляції, визначених статтями 7 і 8 Закону України "Про попереднє ув’язнення", відповідно до плану покамерного розміщення за формою згідно з додатком 4 до цих Правил.

1.2. Ув’язнені і засуджені тримаються у маломісних (від 2 до 6 осіб) або загальних (від 7 осіб і більше) камерах. Їх розміщення у камерах здійснюється черговим помічником за узгодженням з оперативним відділом СІЗО, неповнолітніх - з оперативним відділом і відділом соціально-психологічної роботи СІЗО.

1.3. Розміщення ув’язнених і засуджених, які потребують медичної допомоги, проводиться з урахуванням рекомендацій медичних працівників СІЗО. Ув’язнені і засуджені з ознаками інфекційних або паразитарних захворювань розміщуються в камерах, що виділяються під карантин. Строк карантину визначається медичними показаннями.

1.4. Неповнолітні розміщуються в окремих корпусах, секціях або поверхах, у маломісних камерах (по 4-6 осіб) з додержанням вимог ізоляції, викладених у пункті 1.1 цієї глави, з урахуванням їх віку, фізичного розвитку і соціальної занедбаності.

1.5. Ув’язнені і засуджені, підозрювані або обвинувачені в одному кримінальному провадженні за наявності письмового розпорядження слідчого або слідчого судді (суду), який здійснює кримінальне провадження, тримаються окремо.

Ізольовано від інших тримаються:

засуджені до довічного позбавлення волі;

засуджені, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування;

особи, які притягуються до кримінальної відповідальності або засуджені за особливо тяжкі злочини.

1.6. Засуджені, які тримаються в СІЗО у зв’язку з повідомленням про вчинення злочину за іншими кримінальними провадженнями, тримаються з дотриманням вимог ізоляції.

Засуджені, які прибули до СІЗО для участі як свідок або інший учасник кримінального провадження, тримаються разом з іншими засудженими відповідно до визначеного їм рівня безпеки установи виконання покарань.

1.7. У стаціонарах медичних частин СІЗО ув’язнені і засуджені, хворі на інфекційні та психічні захворювання, розміщуються окремо від інших осіб, які в них тримаються, з урахуванням виду захворювання.

1.8. При всіх переміщеннях ув’язнених і засуджених (пересування коридорами і територією СІЗО, при проведенні прогулянок, гігієнічного миття, прийому лікарем, соціально-виховної та психологічної роботи, на виробничих об'єктах тощо) необхідно дотримуватися вимог ізоляції.

1.9. У разі підтвердження інформації про реальну загрозу життю і здоров’ю ув’язненого чи засудженого, з метою збереження даних досудового розслідування, захисту від можливих посягань та запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності на те медичних підстав, за вмотивованою постановою про переведення ув’язненого (засудженого) в одиночну камеру (додаток 5), санкціонованою прокурором, він може триматися в одиночній камері.

Застосування цього заходу до неповнолітніх не допускається, а в разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери.

2. Особливості обладнання камер та інших приміщень СІЗО

2.1. Камери, карцери та інші приміщення СІЗО забезпечуються меблями, інвентарем і предметами господарського призначення відповідно до чинного законодавства. Обладнання у камерах і карцерах міцно монтується до стін та підлоги.

2.2. Кожна камера обладнується робочим (денним) та черговим (нічним) освітленням, а також штепсельними розетками для підключення електроприладів. Керування освітленням та розетками здійснюється вимикачами, що встановлюються з боку коридору біля вхідних дверей. Розетки вмикаються адміністрацією СІЗО у час, визначений розпорядком дня. У нічний час доби (з 22-ї години до 6-ї години) камери повинні освітлюватись за допомогою чергового (нічного) освітлення.

2.3. Розміщення у прогулянкових двориках спортивного інвентарю, окрім перекладин та брусся, забороняється. На дверях прогулянкових двориків обладнуються кватирки для зняття (надівання) наручників.

У середині кожного двору встановлюється лавка, яка надійно кріпиться до підлоги. Для дітей влаштовуються пісочниці та гойдалки.

Прогулянкові двори для хворих на інфекційні хвороби, у тому числі на туберкульоз, обладнуються окремо від інших дворів. На дверях цих дворів робиться напис: "Для хворих на інфекційні хвороби".

2.4. Одиночні камери забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими законодавством. Двері одиночних камер обладнуються механічними замками спеціального типу, а за потреби - також електромеханічними, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини СІЗО.

2.5. Для забезпечення належного нагляду та контролю за поведінкою ув’язнених і засуджених у коридорах, прогулянкових двориках, приміщеннях, камерах, карцерах та стаціонарах медичних частин СІЗО установлюються відеокамери, на вікнах камер встановлюються додаткові технічні засоби виявлення. Адміністрація зобов’язана письмово ознайомити ув’язнених і засуджених під їх особистий підпис про застосування технічних засобів нагляду і контролю.

ІV. Забезпечення режиму тримання у слідчих ізоляторах

1. Поняття режиму та розпорядку дня

1.1. Режим у СІЗО - це встановлені відповідно до законодавства порядок і умови тримання ув’язнених і засуджених.

1.2. У кожному СІЗО організовується розпорядок дня, який розробляється відповідно до типового розпорядку дня ув’язнених і засуджених, які тримаються у СІЗО, за формою згідно з додатком 6 до цих Правил, затверджується наказом начальника СІЗО, доводиться до відома ув’язнених і засуджених, а також персоналу СІЗО. Розпорядок дня, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх камерах, виробничих майстернях та інших приміщеннях, де перебувають ув’язнені і засуджені.

2. Органiзацiя розпорядку дня

2.1. Начальник СІЗО організовує роботу персоналу за змінним графіком таким чином, щоб перебування осіб рядового та начальницького складу забезпечувалося в СІЗО цілодобово.

2.2. У вихiднi і святкові дні, а також у разі ускладнення оперативної обстановки у СІЗО організовується цілодобове чергування адміністрації СІЗО.

3. Організація охорони та нагляду за
ув’язненими і засудженими у СІЗО

3.1. Організація охорони та нагляду за ув’язненими і засудженими у СІЗО здійснюється відповідно до чинного законодавства.

3.2. У випадках, визначених статтею 19 Закону України "Про попереднє ув’язнення", у СІЗО може бути запроваджено особливий режим строком до тридцяти днів.

У разі запровадження особливого режиму в СІЗО посилюються охорона, нагляд за ув’язненими і засудженими, припиняються всі заходи, що проводяться з ними, а також надання побачень та прийняття посилок і передач, здійснюються передбачені законодавством режимні заходи.

3.3. Для припинення групових протиправних дій ув’язнених і засуджених та ліквідації їх наслідків використовуються сили і засоби відповідно до законодавства.

4. Забезпечення участі ув’язнених і
засуджених у кримінальному провадженні

4.1. Адміністрація СІЗО створює необхідні умови для роботи слідчого, прокурора та слідчого судді (суду) у зв’язку зі здійсненням кримінального провадження та забезпечує доставку ув’язнених і засуджених за їх викликами у визначені приміщення в межах СІЗО.

4.2. Забороняється виведення ув’язнених і засуджених з камер на побачення, а також за викликами під час прийому-здачі чергування (не більше однієї години), прийому їжі (сніданок, обід, вечеря) згідно з розпорядком дня, а також у нічний час (з 22-ї години до 6-ї години).

4.3. На виконання постанови, письмового розпорядження чи доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) для здійснення кримінального провадження, медичних експертиз на території СІЗО адміністрація зобов’язана:

надати приміщення;

доставити у зазначене приміщення ув’язненого або засудженого та забезпечити його охорону;

забезпечити допуск у СІЗО осіб, які залучаються для участі в слідчих діях;

вручити або ознайомити з необхідними документами ув’язненого або засудженого;

забезпечити присутність персоналу СІЗО при проведенні обшуку, виїмки, при накладенні арешту на майно ув’язненого або засудженого, що зберігається на складі СІЗО або знаходиться в його особистому користуванні.

4.4. З повідомленням про направлення кримінального провадження з одного органу в інший, відповідями на звернення, скаргами, клопотаннями тощо ув’язнені і засуджені ознайомлюються під розписку за формою згідно з додатком 7 до цих Правил, яка долучається до їхніх особових справ.

4.5. Для відправки ув’язнених і засуджених для участі у слідчих діях або судових засіданнях за межами СІЗО ув’язнені і засуджені виводяться з камер та на період оформлення відповідних документів розміщуються у приміщеннях збірного відділення строком не більше двох годин з додержанням вимог ізоляції.

4.6. Ув’язнені і засуджені перед відправкою для участі в кримінальному провадженні за межами СІЗО повинні отримати гаряче харчування або набір сухих продуктів відповідно до норм, встановлених чинним законодавством. Вони повинні бути одягнені за сезоном, мати охайний зовнішній вигляд.

4.7. У разі надходження до СІЗО постанови, письмового розпорядження чи доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) про здійснення кримінального провадження за участю ув’язненого або засудженого у режимі відеоконференції адміністрація СІЗО зобов’язана доставити цих осіб у спеціально обладнане приміщення СІЗО.

5. Проведення особистого обшуку та
огляду речей ув’язнених і засуджених

5.1. Огляди й обшуки приміщень та території СІЗО, а також особистий обшук ув’язнених і засуджених та огляд їх особистих речей проводяться в порядку, установленому законодавством. Не допускається пошкодження інвентарю, інженерно-технічних засобів охорони та іншої власності СІЗО, а також речей та предметів ув’язнених і засуджених.

5.2. Особистий обшук може бути повним і неповним. Повному обшуку підлягають ув’язнені і засуджені під час прийому до СІЗО, перед відправкою за його межі, при поміщенні до карцеру, а також при надходженні інформації про те, що ці особи мають предмети або речовини, заборонені до зберігання і використання. В останньому випадку обшук проводиться за розпорядженням начальника СІЗО або його заступника, за їх відсутності - чергового помічника.

Повний обшук супроводжується ретельним оглядом тіла ув’язненого або засудженого, його одягу, взуття (у разі наявності - протезів). При цьому йому пропонується добровільно здати заборонені предмети та/або речовини і повністю роздягтися. Наклейки пластирів, гіпсові та інші пов’язки перевіряються під контролем медичного працівника.

Під час обшуків персонал СІЗО повинен дбайливо поводитися з речами і предметами, що знаходяться в особистому користуванні ув’язнених і засуджених, не допускати їх необґрунтованого пошкодження.

При виявленні заборонених предметів, зашитих в одязі, тканина акуратно розпорюється по швах, із взуття виймаються супінатори та знімаються металеві набійки. Ремонт одягу та взуття здійснюється за заявою ув’язненого чи засудженого у відповідних майстернях СІЗО.

5.3. Неповний обшук проводиться у разі виведення ув’язнених і засуджених з камер та поміщення до них. Під час неповного обшуку оглядаються одяг і взуття ув’язненого чи засудженого без його роздягання.

5.4. Особистий обшук ув’язнених і засуджених проводиться представником адміністрації СІЗО однієї з ними статі в окремому ізольованому приміщенні. Під час повного обшуку не повинні бути присутніми особи протилежної статі та допускається присутність медичних працівників.

5.5. Огляд речей ув’язнених і засуджених проводиться в їх присутності під час прийому до СІЗО, перед відправкою за його межі, при переведенні в іншу камеру, стаціонар медичної частини або поміщенні в карцер. У всіх інших випадках огляд речей ув’язнених і засуджених проводиться в присутності ув’язненого або засудженого, який чергує по камері.

5.6. Під час проведення особистого обшуку або огляду речей ув’язнених і засуджених можуть застосовуватися технічні засоби виявлення заборонених предметів, речовин і продуктів харчування. Рентгенівську апаратуру дозволяється застосовувати тільки для обшуку одягу або огляду речей ув’язнених і засуджених. З дозволу начальника СІЗО та за рекомендацією медичного працівника проводиться рентгеноскопія тіла ув’язненого чи засудженого.

6. Порядок вилучення в ув’язнених і
засуджених грошей, цінних речей та предметів

6.1. Гроші, вилучені в ув’язнених або засуджених під час приймання до СІЗО, зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на склад для зберігання.

6.2. Вилучені або прийняті на зберігання від ув’язнених чи засуджених гроші, цінності, особисті речі і предмети за їх письмовою згодою (заявою) можуть бути передані (переказані) родичам або іншим особам.

6.3. Предмети і речі, які не заборонені для передачі ув’язненим і засудженим, а також для користування та зберігання у СІЗО, але перебувають в ув’язнених чи засуджених понад визначену пунктом 4.6 розділу І цих Правил кількість продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, яку ув’язнені і засуджені можуть зберігати при собі, вилучаються та здаються на склад для зберігання, про що посадовими особами СІЗО складається акт, який підписується ув’язненим або засудженим, у якого були вилучені речі понад установлену кількість, та посадовою особою СІЗО, яка прийняла ці речі на склад для зберігання.

6.4. Вилучені в ув’язнених або засуджених гроші та цінні речі і предмети, отримані шляхом обману під час тримання у СІЗО або власник яких не встановлений, передаються в дохід держави згідно з постановою начальника СІЗО про передачу заборонених для зберігання речей та предметів у дохід держави за формою згідно з додатком 8 до цих Правил, санкціонованою прокурором.

6.5. За фактом вилучення в ув’язнених заборонених речей та предметів за рішенням адміністрації СІЗО у десятиденний строк проводиться службове розслідування.

6.6. Вилучення грошей, цінних речей та предметів у засуджених, стосовно яких вироки набрали законної сили, проводиться відповідно до статей 59 та 102 КВК.

6.7. Облік особистих грошей, цінностей та речей ув’язнених і засуджених, виданого їм речового майна здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

7. Особливості відвідування СІЗО

7.1. Пропускний режим установлюється адміністрацією СІЗО і здійснюється відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством.

7.2. Особи, які відвідують СІЗО, пропускаються в СІЗО і випускаються з нього за перепусткою відповідного зразка з одночасним пред’явленням паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

7.3. Особливості відвідування СІЗО представниками засобів масової інформації, громадських та релігійних організацій, а також іншими особами визначаються відповідно до вимог чинного законодавства.

7.4. Відповідно до статті 7 Закону України "Про попереднє ув’язнення" особи, які заходять на територію СІЗО або виходять з неї, та їхні речі підлягають огляду. При проведенні оглядів можуть використовуватися технічні засоби виявлення.

Особам, які відмовилися від проведення огляду, прохід до СІЗО забороняється.

7.5. Особам, які заходять на територію СІЗО, забороняється проносити із собою предмети, заборонені для зберігання та використання ув’язненими та засудженими. Пакети, сумки, речі та предмети вони здають на зберігання в спеціально обладнані приміщення.

При надходженні інформації про те, що особа всупереч встановленому порядку намагається пронести предмети, заборонені для зберігання та користування ув’язненими та засудженими, начальник СІЗО або його заступник, а в разі їх вiдсутностi - черговий помічник приймає рішення про проведення особистого огляду такої особи.

7.6. Посадові особи, які проводять особистий огляд, зобов’язані бути ввічливими і не допускати дій, що порушують права людини та принижують її гідність. Оглядові повинна передувати пропозиція пред’явити заборонені речі, предмети і речовини.

Огляд проводиться в окремому приміщенні і тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає огляду. Забороняється проводити в одному приміщенні огляд декількох осіб одночасно.

7.7. Працівникам правоохоронних органів та захисникам дозволяється проносити матеріали та документи, що стосуються провадження за кримінальними справами, з обов’язковим їх оглядом на контрольно-пропускному пункті СІЗО на наявність заборонених предметів.

7.8. Особи, які мають право проводити богослужіння та відправляти релігійні обряди, можуть проносити із собою на територію СІЗО речі та предмети, які використовуються під час їх проведення, а також релігійну літературу. Зазначені речі і предмети підлягають візуальному огляду.

7.9. Педагогічним працівникам дозволяється проносити із собою підручники, навчальні посібники, необхідні для проведення занять.

8. Особистий прийом ув’язнених і
засуджених та інших осіб адміністрацією СІЗО

8.1. Особистий прийом ув’язнених і засуджених здійснюється начальником СІЗО, його заступниками і начальниками відділів та служб за графіком, затвердженим начальником СІЗО, з таким розрахунком, щоб він проводився щодня протягом робочого часу, крім вихідних і святкових днів. Психолог здійснює прийом ув’язнених і засуджених щодня, крім вихідних і святкових днів. Графік доводиться до відома ув’язнених і засуджених, які тримаються у СІЗО.

8.2. Запис на особистий прийом здійснюється посадовими особами СІЗО щодня під час кількісної перевірки ув’язнених і засуджених. Заяви про прийом подаються письмово на ім’я начальника СІЗО і реєструються в порядку черговості їх подання у журналі прийому ув’язнених і засуджених з особистих питань (додаток 9) (далі - журнал прийому) із зазначенням посадової особи, до якої ув’язнений чи засуджений бажає потрапити на прийом.

8.3. Прийом ведеться в порядку черговості подання заяв та їх порядкового номера в журналі прийому. Після закінчення прийому в журналі прийому фіксуються його результати, а на заяві про особистий прийом робиться відмітка. Заява підшивається в особову справу ув’язненого чи засудженого.

8.4. Особистий прийом ув’язнених і засуджених проводиться адміністрацією СІЗО у службових приміщеннях у межах корпусних відділень.

8.5. Особистий прийом родичів ув’язнених і засуджених або інших осіб проводиться за графіком, затвердженим начальником СІЗО, який вивішується в приміщенні для відвідувачів. У цьому самому приміщенні проводиться запис громадян на особистий прийом.

9. Надання прогулянки ув’язненим і засудженим

9.1. Ув’язнені і засуджені, у тому числі поміщені до карцеру, мають право на щоденну прогулянку тривалістю не менше однієї години. Неповнолітнім, вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей у віці до трьох років, хворим з дозволу лікаря та за їх згодою прогулянка може бути збільшена до двох годин. Тривалість прогулянки може зменшуватися за бажанням ув’язнених і засуджених у разі несприятливих погодних умов, а також адміністрацією СІЗО у разі виникнення надзвичайних обставин.

9.2. Прогулянка проводиться згідно з графіком, затвердженим начальником СІЗО, на території відповідно обладнаних дворів.

9.3. Ув’язнені і засуджені виводяться на прогулянку покамерно - одночасно всі з однієї камери. Ув’язнені і засуджені, які виводяться на прогулянку, повинні бути одягнені за сезоном. У випадку порушення режиму ув’язненими чи засудженими під час перебування в прогулянкових дворах за рішенням начальника СІЗО, його заступника, а в разі їх відсутності - чергового помічника прогулянка припиняється для проведення службової перевірки.

У разі відмови ув’язненого чи засудженого від прогулянки він на цей час виводиться до окремого вільного камерного приміщення, де перебуває під постійним наглядом з боку посадових осіб СІЗО. Забороняється залишати наодинці ув’язнених і засуджених, схильних до самогубства або членоушкодження. Звільнення від прогулянки також може надаватися за рекомендацією медичного працівника СІЗО.

9.4. Для дострокового припинення прогулянки ув’язнені і засуджені можуть звернутися з проханням до чергового помічника, який доповідає про це адміністрації СІЗО для прийняття рішення по суті прохання.

V. Заходи безпеки

1. Забезпечення права ув’язнених
і засуджених на особисту безпеку

1.1. У разі наявності підстав, передбачених статтею 20 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", адміністрація СІЗО, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці ув’язненого або засудженого, перевіряє цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно приймає рішення про застосування або про відмову від застосування заходів безпеки.

Порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, визначається чинним законодавством.

1.2. Ув’язнені або засуджені, стосовно яких застосовані заходи безпеки, розміщуються в СІЗО з дотриманням вимог ізоляції та користуються всіма правами, передбаченими законодавством.

2. Підстави та порядок застосування заходів
фізичного впливу і спеціальних засобів

2.1. Порядок та підстави для застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів до ув’язнених та засуджених здійснюються відповідно до статті 18 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

2.2. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів повинно передувати попередження про такий намір. Без попередження заходи фізичного впливу і спеціальні засоби можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю персоналу СІЗО або інших осіб.

2.3. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на персонал СІЗО обов’язків, i мають зводитися до завдання якнайменшої шкоди здоров’ю ув’язнених та засуджених.

2.4. Рішення про застосування сльозогінних речовин, гумових палиць та заходів фізичного впливу посадові та службові особи СІЗО приймають самостійно.

2.5. Про застосування сльозогінних речовин, гумових палиць та фізичної сили посадова особа складає рапорт, який розглядається начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов’язки, реєструється у спеціальному журналі та долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого. Одночасно медичним працівником СІЗО здійснюється огляд цієї особи, результати якого заносяться в її медичну картку.

За фактом застосування фізичної сили та спеціальних засобів начальником СІЗО організовується перевірка на предмет обґрунтованості та правомірності застосування цих заходів, після чого матеріали подаються на розгляд прокурору.

2.6. Забороняється нанесення ударів гумовою палицею по голові, шиї, ключичній ділянці, животу та статевих органах, а кийком типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному сплетінні, ключичній ділянці, низу живота, статевих органах, нирках, куприку.

2.7. Наручники застосовуються за розпорядженням начальника СІЗО, його заступників, чергового помічника i його заступника, старшого по корпусному відділенню i начальника варти з переміщення ув’язнених і засуджених у випадках:

вчинення фізичного опору персоналу СІЗО, проявів буйства (до заспокоєння) або за наявності інформації, що ув’язнені або засуджені можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим;

відмови від переміщення, слідування до карцеру;

виведення з камер та переміщення засуджених до довічного позбавлення волі, ув’язнених і засуджених, які схильні до втечі, нападу на адміністрацію та захоплення заручників з урахуванням фізичних вад ув’язнених і засуджених, а також стану їх здоров’я;

переміщення після затримання ув’язненого або засудженого, який вчинив втечу;

спроби самогубства, членоушкодження, нападу на ув’язнених і засуджених або інших осіб.

Посадові особи СІЗО застосовують наручники, доки в цьому є нагальна потреба, з урахуванням випадків, зазначених у цьому пункті.

При застосуванні наручників руки ув’язненого чи засудженого тримаються за спиною, через кожні дві години посадовими особами СІЗО здійснюється перевірка стану фіксації замків (у разі необхідності здійснюється послаблення фіксації), а медичним працівником - стану його здоров’я. При цьому у разі доцільності подальшого їх застосування посадовою особою СІЗО складається обґрунтований рапорт на ім’я посадових осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Наручники знімаються при відправленні індивідуальних потреб, за вказівкою лікаря та посадових осіб, які дали розпорядження на їх застосування, або за наказом начальника, вищого за посадою. Про застосування наручників складається рапорт.

2.8. Гамівна сорочка застосовується лише за розпорядженням начальника СІЗО або особи, яка виконує його обов’язки, у присутності чергового помічника і обов’язково під наглядом медичного працівника цієї установи та лише у випадках прояву ув’язненим чи засудженим буйства або безчинства. Висновок медичного працівника про неможливість застосування гамівної сорочки до ув’язненого чи засудженого підлягає виконанню.

У разі відсутності начальника СІЗО або особи, яка виконує його обов’язки, розпорядження про застосування гамівної сорочки може бути надано черговим помічником, про що складається рапорт.

До неповнолітніх, жінок, осіб похилого віку та інвалідів гамівна сорочка не застосовується.

Гамівна сорочка одягається трьома молодшими інспекторами в порожній камері або іншому ізольованому приміщенні. Правопорушник у гамівній сорочці поміщується на матрац обличчям угору i тримається в ній до заспокоєння, але не більше двох годин.

Увесь час перебування у гамівній сорочці правопорушник повинен бути під наглядом молодшого інспектора та медичного працівника. Зняття гамівної сорочки проводиться трьома молодшими інспекторами.

Посадові особи СІЗО, які застосовували гамівну сорочку, доповідають про це начальнику СІЗО рапортом та складають акт, де зазначаються причини, обставини, місце її застосування, час перебування в ній буйної особи. У разі необхідності можуть зазначатися інші відомості, пов’язані із застосуванням гамівної сорочки.

Акт підписується присутніми черговим помічником, медичним працівником СІЗО та молодшими інспекторами, які брали участь у застосуванні гамівної сорочки. Акт затверджується начальником СІЗО, копія якого долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого.

2.9. Службові собаки застосовуються:

для охорони території та приміщень СІЗО;

під час виведення ув’язнених чи засуджених з камер та їх супроводу на прогулянку, санітарну обробку, господарські роботи, а також переміщення на пункти обміну та у зворотному напрямку;

під час огляду транспортних засобів i вантажів;

для виявлення наркотичних засобів;

для розшуку, затримання та супроводу ув’язнених або засуджених, які вчинили втечу.

2.10. Порядок застосування вогнепальної зброї визначається чинним законодавством.

2.11. У разі вчинення ув’язненими чи засудженими нападу чи іншої умисної дії, що безпосередньо загрожує життю або здоров’ю персоналу СІЗО та ociб, які перебувають на території СІЗО, а також втечі з-під варти як винятковий захід допускається застосування вогнепальної зброї, якщо іншими заходами припинити такі дії неможливо.

2.12. Зброя застосовується без попередження:

при збройному нападі на персонал СІЗО та ociб, які перебувають на території СІЗО;

при іншому явному нападі на осіб, перерахованих в абзаці другому цього пункту, коли їх життю загрожує безпосередня небезпека;

щодо ув’язненого або засудженого, який тікає зі зброєю або на транспортному засобі під час його руху;

при втечі вночі, в умовах недостатньої видимості, а також у лісистій місцевості;

при затриманні ув’язненого або засудженого, який чинить збройну протидію.

2.13. Зброя застосовується після попереджувального вигуку: "Стій, стрілятиму" i пострілу вгору:

на огороджених об’єктах при спробі ув’язненого або засудженого подолати лінію охорони, а у всіx інших випадках після подолання лінії охорони (крім випадків застосування зброї без попередження, зазначених у пункті 2.12 цієї глави);

при переслідуванні ув’язненого або засудженого;

при нападі на осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2.12 цієї глави, коли відсутня безпосередня загроза їх життю.

2.14. Після поранення або смерті в результаті застосування зброї забезпечується охорона місця події до прибуття прокурора, дізнавача або слідчого. У випадках смерті або поранення ув’язненого або засудженого за межами СІЗО, коли немає можливості забезпечити охорону місця події силами варти, посадова особа СІЗО повідомляє про те, що сталося, начальника СІЗО або начальника територіального органу внутрішніх справ, для надання допомоги варті в забезпеченні охорони місця події. Особам, які поранені в результаті застосування зброї, надається медична допомога.

2.15. У кожному випадку поранення або смерті, заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування вогнепальної зброї начальник СІЗО негайно письмово повідомляє прокурора, безпосереднього начальника i проводить службове розслідування.

2.16. При пострілах, які не потягли за собою смерті, поранення та інших тяжких наслідків, начальник СІЗО організовує проведення службового розслідування.

VІ. Придбання продуктів харчування,
предметів першочергової потреби, отримання
передач, посилок, бандеролей та
грошових переказів і передач

1. Порядок придбання ув’язненими і засудженими
продуктів харчування та предметів
першочергової потреби

1.1. Для придбання ув’язненими і засудженими продуктів харчування і предметів першочергової потреби в СІЗО відкриваються та функціонують крамниці і столи замовлень, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства.

1.2. Відповідно до статті 9 Закону України "Про попереднє ув’язнення" ув’язнені мають право купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першочергової потреби на суму до одного мінімального розміру заробітної плати.

Засуджені можуть придбавати продукти харчування та предмети першочергової потреби у порядку, встановленому КВК для призначеного їм рівня безпеки виправної колонії.

1.3. Адміністрація СІЗО створює умови, щоб кожний ув’язнений чи засуджений мав змогу придбавати товари в крамниці цієї установи не менше двох разів на тиждень.

1.4. Виводити ув’язнених і засуджених із камер до крамниці та столу замовлень не дозволяється, товари для них купуються персоналом СІЗО. Графік роботи крамниці СІЗО, асортимент та ціни на товари видаються у кожну камеру для ознайомлення з ними ув’язнених і засуджених.

1.5. Бажаючим придбати продукти харчування і предмети першочергової потреби видається бланк заяви (додаток 10), який після заповнення здається персоналу СІЗО. Бухгалтер СІЗО перевіряє наявність коштів на особових рахунках (картках) ув’язнених і засуджених та списує з особових рахунків (карток) гроші на суму придбаних товарів. Придбаний товар розноситься по камерах та видається ув’язненим і засудженим під особистий підпис у розписці (додаток 10).

2. Порядок одержання ув’язненими і
засудженими передач, посилок і бандеролей

2.1. Відповідно до статті 9 Закону України "Про попереднє ув’язнення" ув’язнені мають право одержувати передачі або посилки та грошові перекази і передачі.

Передачі приймаються для ув’язнених загальною вагою не більше 50 кг на місяць. Не допускається обмеження ваги передач, прийнятих для хворих, що страждають захворюваннями, підтвердженими медичним висновком лікаря СІЗО, вагітних жінок і жінок, що мають при собі дітей, а також неповнолітніх.

Засуджені одержують посилки (передачі) і бандеролі відповідно до статті 112 КВК.

2.2. Передачі приймаються в порядку черговості відвідувачів. Для приймання передач обладнується окрема кімната, яка розташована суміжно з приміщенням для відвідувачів. Кімната для приймання передач обладнується спеціальним вікном для спілкування молодшого інспектора з відвідувачами. Зазначене вікно виконується з міцними дверцятами та ґратами, що зсередини зачиняються на замок.

У приміщенні для відвідувачів установлюються столи з письмовим приладдям, меблями, скринька для скарг та заяв. На видному місці вивішуються оголошення із зазначенням часу і порядку приймання передач, а також часу і порядку надання побачень, Перелік продуктів харчування, предметів першочергової потреби, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув’язненим, та інша необхідна інформація.

2.3. Особа, яка принесла передачу, заповнює і підписує заяву у двох примірниках за формою, визначеною додатком 11 до цих Правил. Обидва примірники заяви і передача здаються молодшому інспектору, який перевіряє її вміст за найменуваннями, кількістю предметів, продуктів харчування та їх вагою, а також оглядає передачу відповідно до встановленого цими Правилами порядку огляду передач та посилок (додаток 12).

2.4. Звірка ваги та вмісту передач здійснюється у присутності осіб, що доставили їх. Паспорт або документ, що посвідчує особу, повертається після проведення звірки або огляду вмісту передачі.

У разі природного псування вмісту передачі складається акт та на підставі висновку медичного працівника зіпсовані продукти харчування знищуються в присутності адресата.

Предмети, вироби і речі, що не дозволені для користування ув’язненим і засудженим, а також продукти харчування, які швидко псуються, повертаються особі, яка принесла передачу, із зазначенням причини повернення. Виявлені в передачі алкогольні напої, лікарські та інші засоби, що викликають одурманювання, інші заборонені для передачі предмети передаються до оперативного відділу для проведення перевірки і вжиття заходів, визначених законодавством.

2.5. Після прийняття передачі посадова особа СІЗО повертає перший примірник заяви особі, яка її принесла, з розпискою в прийманні, а другий примірник заяви після підпису ув’язненого чи засудженого в одержанні передачі долучає до особової справи такої особи. При відмові ув’язненого чи засудженого розписатися на заяві на ній робиться відповідна відмітка та складається комісійний акт про вручення передачі. У довідковій картці на ув’язненого чи засудженого робиться відмітка про одержання передачі та її вагу, після чого передача видається зазначеним особам.

У випадках відмови ув’язненого чи засудженого з будь-яких причин прийняти передачу, природного псування її вмісту, а також у разі неможливості повернути її відправнику адміністрація СІЗО робить про це відмітку в заяві особи, яка її принесла, складається відповідний акт, який підписується посадовими особами СІЗО, ув’язненим або засудженим.

Вміст передачі передається близьким родичам ув’язненого чи засудженого або знищується за згодою ув’язненого чи засудженого. Продукти харчування можуть бути за їх згодою передані до харчоблоку СІЗО.

2.6. Передача не приймається і повертається особі, яка її принесла, з роз’ясненням причин повернення у випадках:

звільнення ув’язненого чи засудженого з-під варти або вибуття його із СІЗО;

смерті ув’язненого чи засудженого;

відсутності в ув’язненого чи засудженого можливості особисто прийняти адресовану йому передачу (перебування за межами СІЗО у зв’язку з проведенням слідчих дій чи участю в судових засіданнях, при вибутті більш ніж на добу; перебування в медичній частині у несвідомому стані, перебування в закладі охорони здоров’я);

перевищення встановленої загальної ваги передачі. У такому випадку на розсуд особи, яка принесла передачу, частина передачі, що спричиняє перевищення ваги, повертається;

відсутності в особи, яка принесла передачу, паспорта або документа, що посвідчує особу;

наявності письмової відмови ув’язненого чи засудженого в прийомі передачі на свою адресу.

2.7. Приймання передач, адресованих хворим, які перебувають у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

2.8. У камерах СІЗО встановлюються телевізори невеликих габаритів (діагональ до 80 см) з розрахунку - один на камеру, одержані від родичів ув’язнених (засуджених) або інших осіб. Для отримання телевізора ув’язнений чи засуджений подає начальнику СІЗО письмову заяву.

Передача телевізорів від родичів або інших осіб оформлюється актом, де зазначаються: модель телевізора, назва заводу-виробника, рік випуску, характерні ознаки та за наявності технічний паспорт. Акт складається у трьох примірниках, перший видається особі (власнику), яка передала телевізор, другий долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого, третій зберігається у відділі соціально-виховної та психологічної роботи СІЗО. У кількість та вагу передач телевізори не враховуються.

Ув’язненим чи засудженим, які одержали телевізори, забороняється передавати їх в особисте користування іншим особам. У разі виходу з ладу телевізора його ремонт здійснюється в майстерні СІЗО або за його межами за рахунок коштів ув’язнених чи засуджених, їх родичів або інших осіб. Після здійснення ремонту за відповідною заявою телевізори видаються в камери.

У разі вибуття ув’язнених та засуджених в інші установи або до місця відбування покарання телевізори за їх письмовою заявою повертаються особам, які їх передавали, або родичам ув’язненого чи засудженого, а при тимчасовому вибутті для проведення слідчих дій чи участі в судових засіданнях зберігаються на складі СІЗО. Видавати у користування телевізори ув’язнених або засуджених, які вибули до інших установ, у камери або для передачі в інші установи виконання покарань забороняється. Про повернення телевізорів адміністрація СІЗО завчасно повідомляє власників, а їх видача здійснюється під розписку у другому примірнику акта. Зазначені акти здаються в архів для зберігання.

До повернення телевізорів особам, які їх передавали, або родичам ув’язненого чи засудженого вони вилучаються персоналом СІЗО з камер та здаються на склад СІЗО для зберігання. Облік телевізорів на складі здійснюється у спеціальних журналах, до кожного з них додається ярлик із зазначенням прізвища, ініціалів власника та реєстраційного номера згідно з журналом.

2.9. Посилки та бандеролі приймаються від поштових відділень посадовими особами СІЗО.

2.10. Розкриття та огляд вмісту посилки і бандеролі здійснюються комісією в кількості не менше трьох посадових осіб СІЗО, яка призначається начальником СІЗО, у присутності адресата, відповідно до порядку огляду передач та посилок (бандеролей), визначеного додатком 12 до цих Правил.

За результатами розкриття та огляду посилок і бандеролей складається акт, у якому зазначаються: найменування, вага та кількість продуктів і речей, їх зовнішні ознаки та ступінь зносу, а також перелік продуктів або речей, вилучених і зданих на зберігання. Акт підписується членами комісії, оголошується під розписку адресату, після чого підшивається в номенклатурну справу.

Зіпсовані продукти харчування, що надійшли в посилці, на підставі висновку медичного працівника знищуються в присутності адресата, про що складається акт, який підписується посадовими особами СІЗО та ув’язненим або засудженим.

2.11. За результатами виявлення в посилках і бандеролях заборонених для зберігання і використання ув’язненими та засудженими речей і предметів проводиться перевірка та вживаються заходи відповідно до чинного законодавства.

2.12. Посилки та бандеролі повертаються відправникам у випадках:

звільнення або вибуття адресата із СІЗО;

смерті ув’язненого чи засудженого;

наявності письмової відмови ув’язненого чи засудженого.

Посилки повертаються поштовим відправленням з позначкою "підлягає поверненню".

Уміст посилок та бандеролей реєструється в Книзі обліку посилок та бандеролей, що надійшли на адресу ув’язнених (засуджених), та їх вмісту за формою, визначеною додатком 13 до цих Правил.

2.13. Посилки та бандеролі повинні бути вручені ув’язненим і засудженим не пізніше доби з дня їх отримання, а у випадку тимчасового вибуття цих осіб - з дня їх повернення до СІЗО. Посилки та бандеролі, що надійшли на поштову адресу осіб, поміщених у карцер, здаються на склад для зберігання та вручаються ув’язненим і засудженим після закінчення строку їх перебування у карцері. Адміністрація СІЗО не несе відповідальності у разі природного псування вмісту посилки.

2.14. На посадових осіб СІЗО, які здійснюють прийом (видачу) та огляд передач (посилок) і бандеролей, в обов’язковому порядку заводиться форма первинного обліку N 1-ОМК "Особова медична книжка", затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 березня 1998 року N 66, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 березня 1998 року за N 210/2650, яка зберігається на їх робочому місці.

3. Порядок одержання та відправлення
грошових переказів та передач

3.1. Ув’язненим та засудженим дозволяється одержувати грошові перекази (у національній валюті) через поштові відділення, банки або касу СІЗО, які відповідно до чинного законодавства зараховуються на особові рахунки.

3.2. Для здійснення грошової передачі ув’язненому чи засудженому родич або інша особа подає заяву у двох примірниках, де зазначається сума коштів, яка підлягає зарахуванню на особовий рахунок ув’язненого або засудженого, та після її розгляду начальником СІЗО вносить до каси СІЗО необхідну суму. Особі, яка внесла кошти, видається квитанція прибуткового касового ордера, копія якого долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого.

3.3. Для переказу через поштові відділення, банки або касу особистих коштів ув’язненим чи засудженим подається особиста письмова заява начальнику СІЗО.

3.4. Облік грошових переказів та передач здійснюється бухгалтерією СІЗО.

VІІ. Порядок надання побачень з родичами,
іншими особами та захисником, листування

1. Порядок надання і проведення побачень ув’язненим
та засудженим з родичами та іншими особами

1.1. Відповідно до статті 12 Закону України "Про попереднє ув’язнення" ув’язненим надаються короткострокові побачення з родичами або іншими особами адміністрацією СІЗО лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин з урахуванням побажання ув’язненого, його поведінки та пропускної спроможності приміщень для надання побачень. Дозвіл слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, завірений гербовою печаткою, дійсний тільки на одне побачення.

Іноземцям, які тримаються під вартою, побачення з представниками посольств і консульств відповідних держав надається за погодженням з Міністерством закордонних справ України і з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження.

1.2. На підставі письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, а також письмової заяви особи, яка прибула на побачення, начальник СІЗО або його заступник надає письмовий дозвіл і розпорядження черговому помічнику на його проведення.

Побачення ув’язненим та засудженим дозволяється одночасно не більш як з трьома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні особи.

1.3. Громадянам, які прибули на побачення без документів, що посвідчують їх особу, з ознаками чи у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також особам, не зазначеним у дозволі, та тим, які відмовилися від проведення огляду речей або особистого догляду, побачення не надається. Про причини відмови в наданні побачення письмово оголошується особі, яка прибула на побачення.

1.4. У разі тимчасової заборони побачень (карантинні заходи, ускладнення оперативної обстановки, введення особливого режиму) начальник СІЗО повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законодавства в місцях попереднього ув'язнення, органи досудового розслідування та судові органи, а в приймальні для відвідувачів вивішується відповідне оголошення.

1.5. Побачення надаються в порядку загальної черги. Перед початком побачення особи попереджаються про те, що під час побачення забороняється:

передавати ув’язненим та засудженим будь-які документи, предмети й речі, продукти харчування, голосно розмовляти, кричати і, за винятком глухонімих, перемовлятися жестами або умовними знаками;

користуватися технічними засобами зв’язку, комп’ютерами, кіно-, фото-, аудіо-, відео- і розмножувальною апаратурою.

Побачення родичів та інших осіб з ув’язненими і засудженими здійснюється у присутності посадових осіб СІЗО.

Якщо на побаченні допускаються зазначені порушення встановленого порядку їх проведення, а також зухвала поведінка та прояви хуліганства, посадова особа СІЗО, яка проводить побачення, попереджає про це, а при допущенні нового порушення припиняє побачення та доповідає рапортом начальнику СІЗО із зазначенням причин припинення побачення.

1.6. У кімнаті, де розташовані кабіни для проведення побачень, одночасно можуть знаходитися декілька ув’язнених чи засуджених з додержанням вимог ізоляції.

Побачення для ув’язнених, які обвинувачуються у вчиненні особливо небезпечних злочинів або засуджених за ці злочини, а також засуджених до довічного позбавлення волі, у тому числі вироки щодо яких не набрали законної сили, проводяться в індивідуальному порядку окремо від інших ув’язнених і засуджених.

1.7. Короткострокові побачення надаються адміністрацією СІЗО у спеціально обладнаній кімнаті для проведення короткострокових побачень (додаток 14).

Побачення неповнолітнім особам та засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, надаються в окремих кімнатах (без телефонних кабін, перегородок).

1.8. Побачення близьким родичам з ув’язненим, який перебуває в закладах охорони здоров’я, надаються з дозволу начальника СІЗО або його заступника за наявності письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження.

Начальник варти з охорони ув’язненого у закладі охорони здоров’я на підставі письмового дозволу начальника СІЗО або його заступника та письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, допускає близького родича на побачення з ув’язненим з урахуванням розпорядку дня закладу охорони здоров’я та висновку лікаря цього закладу на письмовій заяві близького родича.

1.9. Ув’язненим або засудженим, які перебувають у карцері, побачення з родичами або іншими особами не надаються.

1.10. Тривалі побачення у СІЗО надаються лише засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, відповідно до порядку, визначеного КВК.

1.11. Особи, які виводяться на побачення, повинні мати охайний зовнішній вигляд.

2. Особливості проведення побачень із захисником

2.1. Відповідно до частини третьої статті 42 КПК ув’язнений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.

Такі побачення відбуваються під візуальним контролем посадових осіб СІЗО, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.

2.2. Для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. За бажанням засудженого або адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, побачення можуть надаватися наодинці. Побачення надається адміністрацією СІЗО при пред'явленні адвокатом ордера або договору про надання правової допомоги, а іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, іншого відповідного документа, а також документів, що посвідчують їх особу.

2.3. Побачення, передбачені пунктами 2.1 та 2.2 цієї глави, надаються без обмеження їх кількості та тривалості у вільний від виконання слідчих дій чи участі в судових засіданнях час, у години, визначені розпорядком дня СІЗО.

2.4. Адміністрація СІЗО повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі такі, які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення. При цьому побачення проводяться в умовах, що дозволяють адміністрації СІЗО бачити ув’язненого або засудженого і захисника, але не чути.

2.5. У разі допущення захисником порушень, зазначених у пункті 1.5 глави 1 цього розділу, начальник СІЗО призначає перевірку, результати якої подаються особі або органу, у провадженні яких перебуває справа. У випадку допущення зазначених порушень адвокатом висновок з копіями матеріалів перевірки подається до колегії адвокатів, членом якої він є, для вирішення питання про його відповідальність з подальшим інформуванням адміністрації СІЗО.

2.6. Побачення захиснику з ув’язненим або засудженим, який перебуває в закладі охорони здоров’я, надаються з письмового дозволу начальника СІЗО або його заступника.

Начальник варти з охорони ув’язненого у закладі охорони здоров’я на підставі письмового дозволу начальника СІЗО або його заступника допускає захисника на побачення з ув’язненим або засудженим з урахуванням розпорядку дня закладу охорони здоров’я та висновку лікаря цього закладу на письмовій заяві захисника.

3. Листування ув’язнених і засуджених

3.1. Відповідно до статті 13 Закону України "Про попереднє ув’язнення" ув’язнені можуть листуватися з родичами та іншими громадянами, а також з підприємствами, установами, організаціями з письмового дозволу особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження. Відправлення листів здійснюється через адміністрацію СІЗО за рахунок особистих коштів ув’язнених і засуджених.

Оплата витрат за пересилку кореспонденції (за винятком апеляційних та касаційних скарг) здійснюється за рахунок відправника. У разі відсутності в ув’язненого чи засудженого коштів на придбання марки і конверта вони видаються йому за рахунок СІЗО.

3.2. Порядок приймання скарг, заяв, клопотань та листів ув’язнених, реєстрації і направлення їх адресатам, а також оголошення авторам про результати їх розгляду здійснюються відповідно до статті 13 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

3.3. Заяви ув’язнених з питань оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, а також оскарження ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або продовження строків тримання під вартою, або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту надсилаються адміністрацією СІЗО до визначеного законом суду протягом доби з часу їх подання.

3.4. Скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з провадженням у справі, не пізніше трьох діб з часу їх подачі надсилаються адміністрацією СІЗО особі або органу, в провадженні яких знаходиться справа. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщаються ув’язнений та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

3.5. Кореспонденція, яку ув’язнені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за місцезнаходженням протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку ув’язнені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

3.6. Кореспонденція, яку ув’язнені адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до положень КПК, перегляду не підлягає і надсилається за місцезнаходженням протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку ув’язнені одержують від такого захисника, перегляду не підлягає.

3.7. Зазначена кореспонденція вручається ув’язненим у запечатаному вигляді (конверті). Перед її відправкою ув’язнені особисто запечатують у конверти зазначену кореспонденцію та передають її відповідальній посадовій особі СІЗО для відправки.

3.8. Листування засуджених здійснюється у порядку, визначеному статтею 113 КВК. Засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості.

3.9. На території відділення, де розміщуються засуджені, які залишені в СІЗО для роботи з господарського обслуговування, вивішуються поштові скриньки, кореспонденція з яких щодня виймається персоналом СІЗО.

3.10. Листи і телеграми, адресовані співучасникам на волі, потерпілим, свідкам злочину, що містять будь-які відомості, які стосуються кримінального провадження, образи, погрози, заклики до розправи, вчинення кримінального або іншого правопорушення, інформацію про охорону СІЗО, його персонал, способи передачі заборонених предметів й інші відомості, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні або сприяти вчиненню кримінального правопорушення, виконані тайнописом, шифром, містять державну або іншу таємницю, що охороняється законом, адресату не відправляються, ув’язненим і засудженим не вручаються і передаються особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження.

Про зазначене сповіщаються ув’язнений чи засуджений та прокурор.

3.11. Листи, що надійшли на ім’я ув’язнених і засуджених, які вибули із СІЗО, не пізніше триденного строку пересилаються за місцем їх вибуття.

3.12. Реєстрація кореспонденції ув’язнених і засуджених визначається чинним законодавством.

3.13. Адміністрація СІЗО забезпечує виконання вимог Закону України "Про звернення громадян".

3.14. Скарги, заяви і клопотання, викладені письмово, адресовані адміністрації СІЗО, реєструються в журналі прийому ув’язнених і засуджених з особистих питань і доповідаються начальнику СІЗО, який вживає заходів щодо їх розгляду та перевірки або надання роз’яснень по суті. Відповідь на письмову скаргу ув’язненого чи засудженого надається у письмовому вигляді у десятиденний строк та оголошується цим особам під розписку, яка долучається до їх особових справ.

3.15. Якщо у зверненнях з питань, не пов’язаних з кримінальним провадженням, містяться вимоги або пропозиції, які можуть бути вирішені адміністрацією СІЗО на місці, вони розглядаються і вирішуються у встановленому чинним законодавством порядку. Такі звернення надсилаються адресату, а до звернень адміністрація СІЗО долучає довідку про вжиті заходи. Результати розгляду звернень і вжитих заходів оголошуються ув’язненому (засудженому) під розписку, яка долучається до його особової справи.

3.16. Якщо порушені у зверненні питання виходять за межі повноважень адресата, але ув’язнений (засуджений) наполягає на його відправці, таке звернення надсилається у порядку, встановленому статтею 13 Закону України "Про попереднє ув’язнення". До таких звернень адміністрація СІЗО долучає лист (довідку), у якому дає пояснення по суті порушених питань і вжитих заходів для їх вирішення.

3.17. Адміністрація СІЗО за заявою ув’язненого чи засудженого сприяє йому в отриманні від інших державних органів та установ копій та витягів з документів, що стосуються кримінального провадження, зокрема судових та інших рішень. З цією метою адміністрація СІЗО надсилає запит. У разі надходження до СІЗО цих документів адміністрація надає їх ув’язненому чи засудженому для зберігання.

Для підтримання листування з Європейським судом з прав людини та своєчасної відправки необхідних матеріалів у визначені судом строки ув’язнені чи засуджені зберігають кореспонденцію при собі.

3.18. Усі відповіді на заяви, скарги, клопотання та листи ув’язнених і засуджених реєструються, оголошуються під розписку та долучаються до їх особових справ. У разі відмови ув’язненого чи засудженого надати розписку в отриманні кореспонденції адміністрацією СІЗО складається акт про відмову отримати (надати розписку про отримання) кореспонденцію за формою згідно з додатком 15 до цих Правил, який долучається до особової справи.

За заявою ув’язненого чи засудженого, їх родичів або захисника адміністрацією СІЗО можуть надаватися копії відповідей на звернення за рахунок заявників.

При надходженні до ув’язненого чи засудженого листа з Європейського суду з прав людини про необхідність надання копій документів, що містяться в особовій справі ув’язненого чи засудженого, та у разі відсутності коштів на їх особовому рахунку виготовлення копій таких документів здійснюється за рахунок СІЗО. У такому випадку копії необхідних документів надаються адміністрацією СІЗО ув’язненому або засудженому у п’ятиденний строк після подачі ним письмової заяви начальнику СІЗО.

3.19. Звернення ув’язнених і засуджених адміністрація СІЗО супроводжує листами.

VІІІ. Надання соціально-психологічної
та педагогічної допомоги

1. Порядок надання соціально-психологічної та
педагогічної допомоги ув’язненим і засудженим

1.1. Соціально-психологічна та педагогічна допомога ув’язненим і засудженим спрямована на надання їм послуг правового та культурно-освітнього рівня, дотримання ними законів, виконання вимог режиму тримання та правил поведінки, а також на психологічну підтримку. Надання соціально-психологічної та педагогічної допомоги покладається на персонал соціально-психологічної служби.

1.2. Соціально-психологічна та педагогічна допомога ув’язненим і засудженим здійснюється у формі групових та індивідуальних бесід, просвітницької роботи на основі психолого-педагогічних принципів та методів.

1.3. Програми такої допомоги ув’язненим і засудженим повинні враховувати встановлений законодавством режим тримання у СІЗО, можливості навчання, психологічної допомоги, застосування заходів заохочення і стягнення, а також у встановленому законодавством порядку залучення громадських, благодійних та релігійних організацій.

1.4. Ув’язненим і засудженим, які бажають підвищувати свій загальноосвітній рівень, незалежно від віку створюється можливість для навчання та самоосвіти. Для цього у СІЗО обладнуються навчальні класи (кімнати для виховної роботи) та забезпечується робота загальноосвітніх навчальних закладів.

1.5. Крім основних виховних заходів, у СІЗО проводиться цілеспрямована індивідуально-профілактична робота з виявлення осіб, які належать до груп ризику (схильні до суїциду, втечі, створення конфліктних ситуацій, зі слабкими розумовими здібностями), з попередження конфліктних ситуацій тощо.

1.6. Із засудженими, залишеними в СІЗО для роботи з господарського обслуговування, соціально-виховна робота здійснюється у порядку, встановленому главою 19 Кримінально-виконавчого кодексу України.

1.7. Психологічна допомога ув’язненим і засудженим надається психологами СІЗО. З цією метою у СІЗО створюються та обладнуються відповідно до чинного законодавства робочі кабінети психологів та кімнати психоемоційного розвантаження. Робота психологів СІЗО організовується відповідно до законодавства.

2. Особливості проведення соціально-виховної,
психологічної і педагогічної роботи з
неповнолітніми особами

2.1. Адміністрація СІЗО користується даними щодо чисельного, соціально-демографічного, кримінально-правового та персонального складу неповнолітніх осіб, проводить ознайомчі бесіди з новоприбулими та відображає дані первинного вивчення в інформаційній картці про неповнолітню особу, яка тримається у СІЗО (додаток 16).

2.2. Персоналом соціально-психологічної служби СІЗО надаються роз’яснення прав та обов’язків неповнолітніх осіб під їх особистий підпис, які долучаються до особових справ. Протягом усього періоду тримання під вартою неповнолітніх у СІЗО вивчається їх особистість, відстежується поведінка та проводяться профілактичні бесіди персоналом СІЗО, про що не менше одного разу на місяць робляться записи в картці спостереження (додаток 17).

2.3. Адміністрація СІЗО створює належні умови неповнолітнім особам для занять фізичною культурою і спортом шляхом проведення ранкової фізичної зарядки у камерах та занять за окремим планом у спортивній кімнаті.

2.4. З неповнолітніми особами організовуються навчальні заняття, які проводяться у класах з додержанням встановлених статтею 8 Закону України "Про попереднє ув’язнення" вимог ізоляції.

Неповнолітнім особам, які підвищують свій освітній рівень за програмою загальноосвітнього навчального закладу самостійно, надається можливість користуватися підручниками з бібліотеки, без обмежень за свої кошти купувати або отримувати у посилках (передачах) письмове приладдя і користуватися ним. Проводиться їх інформування на правову та санітарно-гігієнічну тематику. Результати проведених заходів відображаються в журналі обліку заходів, проведених з неповнолітніми (додаток 18).

2.5. Неповнолітнім особам дозволяється не менше одного разу на тиждень демонструвати відеофільми, які мають виховне значення, а також проводити перегляд телевізійних передач. Для цих цілей у камерах, де тримаються неповнолітні, обладнується кабельне телебачення, функціонування якого контролюється адміністрацією СІЗО.

2.6. Для забезпечення контролю за дотриманням неповнолітніми особами правил гігієни та санітарії відповідальними посадовими особами СІЗО спільно з медичним працівником щодня здійснюються обходи камер СІЗО з одночасним проведенням огляду неповнолітніх осіб на предмет виявлення тілесних ушкоджень та татуювань. Результати таких обходів та оглядів доповідаються рапортом заступнику начальника СІЗО з соціально-виховної та психологічної роботи та фіксуються у журналі проведення обходів камер СІЗО та огляду неповнолітніх осіб, які в них тримаються (додаток 19).

Результати оглядів новоприбулих неповнолітніх осіб на предмет виявлення у них тілесних ушкоджень і татуювань фіксуються в їхніх медичних картах та журналі реєстрації новоприбулих неповнолітніх (додаток 20).

2.7. Персоналом соціально-психологічної служби СІЗО здійснюється прийом неповнолітніх осіб з особистих питань, ведеться книга обліку заохочень і стягнень, накладених на ув’язнених і засуджених (додаток 21), а також систематично проводиться оформлення та оновлення наочної інформації у режимних корпусах (у відділеннях, на постах), у тому числі де тримаються неповнолітні.

2.8. На неповнолітніх осіб, які направляються для відбування покарання до виховних колоній, заповнюються інформаційні картки на неповнолітню особу, яка тримається у СІЗО, які разом з картками спостереження долучаються до їхніх особових справ.

3. Перегляд телепередач та користування настільними
іграми ув’язненими та засудженими у вільний час

3.1. Адміністрація СІЗО відповідно до розпорядку дня забезпечує ув’язненим і засудженим трансляцію радіопередач та перегляд телепередач. Камери СІЗО радіофікуються. Мережі радіотрансляції для ув’язнених і засуджених здійснюються від єдиного радіотрансляційного радіовузла.

У вихідні та святкові дні з дозволу керівництва СІЗО з виховною метою час перегляду телепередач може бути збільшений на одну годину.

3.2. Щотижня адміністрація СІЗО здійснює радіотрансляцію Правил поведінки ув’язнених і засуджених у СІЗО.

3.3. Для організації дозвілля ув’язненим і засудженим видаються в камери настільні ігри (шахи, шашки, доміно, нарди та інші логічні ігри) з розрахунку один комплект на 4 особи.

3.4. Час, вільний від проведення слідчих дій, участі в судових засіданнях i виконання заходів, передбачених розпорядком дня СІЗО, є вільним часом, який триває не менш як дві години на добу.

4. Бібліотечна робота в СІЗО та передплата
періодичних видань ув’язненими і засудженими

4.1. Ув’язнені і засуджені користуються художньою, науково-технічною і довідковою літературою, газетами та журналами, які є в бібліотеці СІЗО. Книжки з бібліотеки видаються в камери і замінюються відповідальною посадовою особою не менше одного разу на 10 днів, а газети і журнали - у міру їх надходження. Повернені книги, журнали і газети перевіряються працівниками бібліотеки.

Для осіб, хворих на туберкульоз, при інфекційному ізоляторі створюється окрема бібліотека. Книги з цієї бібліотеки у випадках псування списуються і спалюються.

4.2. Книжковий фонд бібліотеки обліковується в інвентарних книгах і за дорученням начальника СІЗО повинен систематично перевірятися комісією на предмет обліку та порядку зберігання літератури, а також постійно оновлюватися.

4.3. Книжковий фонд бібліотеки забезпечується у достатній кількості текстами Конституції України, Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, Законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", інших нормативно-правових актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки осіб, що тримаються під вартою, порядок тримання під вартою, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув’язнення.

4.4. Індивідуальна передплата ув’язненими і засудженими періодичних видань (у тому числі газети Державної кримінально-виконавчої служби України) здійснюється добровільно.

Передплата періодичних видань може бути здійснена за рахунок родичів ув’язненого чи засудженого за їх письмовою заявою.

4.5. Для оформлення передплати ув’язнений чи засуджений звертається із заявою до начальника СІЗО. Бланки абонемента і картки доставки видаються за рахунок передплатника. Оформлення передплати у відділенні зв’язку проводить посадова особа СІЗО за рахунок коштів, що знаходяться на особовому рахунку передплатника.

4.6. Кількість видань, на які може бути оформлена передплата, не обмежується. Ув’язнені та засуджені можуть зберігати при собі одночасно не більше 10 примірників книжок, брошур, газет і журналів, а особи, які навчаються, - навчальні підручники. Зберігання книжок, брошур, газет і журналів, що пропагують насилля, міжрасову та релігійну нетерпимість, міжнаціональну ворожнечу, або порнографічного змісту заборонено.

Решту літератури ув’язнені та засуджені здають для зберігання на склад або за особистим бажанням передають до бібліотеки СІЗО чи віддають з дозволу адміністрації родичам.

5. Богослужіння та релігійні обряди в СІЗО

5.1. Адміністрація СІЗО сприяє реалізації релігійних потреб ув’язнених і засуджених у порядку, визначеному Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України "Про попереднє ув’язнення", з урахуванням положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

5.2. Релігійні обряди проводяться на прохання ув’язнених і засуджених або за ініціативою релігійних організацій з обмеженнями, передбаченими Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України "Про попереднє ув’язнення" та цими Правилами.

5.3. Ув’язнені і засуджені відправляють релігійні обряди індивідуально в камерах або в обладнаних для цих цілей приміщеннях СІЗО з дотриманням вимог роздільного тримання. Адміністрація СІЗО сприяє запрошенню осіб, які мають право проводити богослужіння та відправляти релігійні обряди, визначає місце, час та умови їх проведення.

5.4. Ув’язнені та засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов’язків, а також порушувати режим.

5.5. Ув’язненим і засудженим дозволяється мати при собі і користуватися релігійною літературою, предметами релігійного культу індивідуального користування для натільного або кишенькового носіння, крім саморобних та колючо-ріжучих предметів.

6. Порядок застосування заходів заохочення і
стягнення до ув’язнених і засуджених

6.1. Порядок заходів заохочень і стягнень, що застосовуються до ув’язнених, визначено статтями 14 та 15 Закону України "Про попереднє ув’язнення".

6.2. Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу як на ув’язнених, до яких ці заходи застосовуються на основі об’єктивної оцінки поведінки, так і на інших ув’язнених.

6.3. Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення до ув’язнених користується начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов’язки.

Заходи заохочення і стягнення у СІЗО можуть також застосовувати перший заступник начальника СІЗО та заступник начальника із соціально-виховної та психологічної роботи, за винятком поміщення ув’язнених до карцеру.

6.4. Про заохочення і стягнення начальником СІЗО виносяться постанова про заохочення (додаток 22) і постанова про накладення дисциплінарного стягнення (додаток 23).

Про виявлене порушення вимог режиму посадовою особою СІЗО складається вмотивований рапорт, який подається на розгляд адміністрації СІЗО. Облік таких рапортів здійснюється у журналі обліку рапортів про порушення ув’язненими і засудженими встановленого режиму тримання (додаток 24), що зберігається у черговій частині СІЗО.

6.5. При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка ув’язненого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення щодо суті проступку. Заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування стягнень, що навмисно завдають особам, яких тримають під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її завершення, але не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення проступку. Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення.

6.6. Стягнення у вигляді попередження, догани, позачергового залучення до прибирання приміщення накладається за постановою про накладення дисциплінарного стягнення.

6.7. Стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора засуджені відбувають у карцері на підставі вмотивованої постанови про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор (додаток 25). На них поширюються умови тримання засуджених у дисциплінарному ізоляторі виправних і виховних колоній, установлені КВК та чинним законодавством.

6.8. Стягнення у вигляді поміщення до карцеру накладається за вмотивованою постановою про поміщення ув’язненого у карцер, винесеною начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов’язки (додаток 26). Постанови про накладення дисциплінарного стягнення оголошуються ув’язненим (засудженим) під підпис та разом з матеріалами перевірки долучаються до їх особових справ.

6.9. Усі заохочення і стягнення заносяться працівником соціально-психологічної служби СІЗО у камерні картки і враховуються у книзі обліку стягнень і заохочень, накладених на ув’язнених і засуджених, яка ведеться цією службою. Крім цього, облік осіб, які відбувають стягнення у вигляді поміщення у карцер чи дисциплінарний ізолятор, ведеться черговим помічником у журналі обліку ув’язнених і засуджених, поміщених до карцеру, дисциплінарного ізолятора (додаток 27).

6.10. Заходи заохочення і стягнення до засуджених застосовуються у порядку, визначеному статтями 130 - 135 КВК та відповідно до пунктів 6.2 - 6.7 цієї глави.

7. Особливості застосування і відбування
стягнення у вигляді поміщення до карцеру

7.1. Ув’язнені та засуджені, які злісно порушують вимоги режиму, за вмотивованою постановою начальника СІЗО можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні особи - на строк до п'яти діб.

7.2. Злісним порушником режиму тримання є ув’язнений або засуджений, який не виконує законних вимог персоналу СІЗО, вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманливі засоби, виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети, бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди, вчинив дрібне хуліганство, систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох порушень режиму тримання, на які за постановою начальника СІЗО чи особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені відповідно до чинного законодавства.

7.3. Постанова про поміщення ув’язненого або засудженого в карцер оголошується йому начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов’язки, під особистий підпис. У разі відмови ув’язненого чи засудженого ставити особистий підпис на постанові робиться відповідна відмітка.

Поміщення (звільнення) до карцеру (з карцеру) неповнолітніх здійснюється в присутності працівника соціально-психологічної служби СІЗО.

7.4. За відсутності начальника СІЗО, коли іншими заходами попередити порушення режиму неможливо, ув’язнені чи засуджені переводяться в окрему камеру відповідно до постанови про тимчасову ізоляцію до 24 годин ув’язненого (засудженого) (додаток 28) до прибуття начальника СІЗО. Така ізоляція не є дисциплінарним стягненням, але якщо начальник СІЗО приймає рішення про поміщення особи, яка вчинила порушення, у карцер, час попереднього перебування в ізоляції зараховується до загального строку тримання в карцері.

7.5. Поміщення до карцеру здійснюється після огляду ув’язненого або засудженого медичним працівником, який дає письмовий висновок щодо можливості тримання особи в карцері за станом здоров’я. Висновок медичного працівника щодо неможливості тримання в карцері ув’язненого або засудженого, який захворів, підлягає негайному виконанню персоналом СІЗО.

7.6. Виклик для проведення слідчих дій, до суду або тимчасового вибуття із СІЗО ув’язненого чи засудженого, який тримається в карцері, не звільняє від виконання стосовно нього цього стягнення. Час відсутності такої особи в СІЗО тривалістю більше однієї доби в строк відбування покарання в карцері не зараховується.

7.7. Ув’язнені та засуджені, які поміщуються до карцеру, обшукуються і переодягаються в спеціальний одяг, закріплений за карцером. Їм не дозволяється брати з собою наявні в них продукти харчування та особисті речі, крім рушника, мила, зубної пасти та зубної щітки, інших засобів особистої гігієни, а також за бажанням - літературу релігійного характеру. Адміністрація СІЗО забезпечує зберігання особистих речей і продуктів харчування особи, яка поміщена до карцеру.

Ув’язненим та засудженим, поміщеним до карцеру, у випадку призначення судом дати судового розгляду за їх заявою видаються наявні у них матеріали для підготовки до судового засідання.

7.8. Тримання у карцері - одиночне. За рішенням начальника СІЗО ув’язнені та засуджені можуть триматися у карцері по двоє. Тримання неповнолітніх у карцері наодинці допускається за рішенням начальника СІЗО. Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, поміщенню до карцеру не підлягають.

Ув’язнені та засуджені, які поміщені до карцеру, забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами, що видаються тільки на час сну. Удень відкидні ліжка (крім приміщень, де тримаються неповнолітні та жінки) закриваються на замок.

Ув’язненим та засудженим, які перебувають у карцері, надається щоденна прогулянка тривалістю одна година, а неповнолітнім - до двох годин. У разі потреби на час виходу з приміщення видається верхній одяг. Гігієнічне миття осіб, які тримаються в карцері, здійснюється один раз на сім днів.

7.9. На час тримання у карцері ув’язнені чи засуджені (крім неповнолітніх) позбавляються права на побачення з родичами та іншими особами, отримання посилок, передач і бандеролей, придбання продуктів харчування і предметів першочергової потреби, їм не дозволяється користуватися настільними іграми та курити. Посилки, передачі та бандеролі вручаються після закінчення строку перебування в карцері.

У разі поміщення ув’язненого чи засудженого до карцеру йому надаються побачення з адвокатом чи захисником.

7.10. Ув’язненим і засудженим, які перебувають у карцері, щодня видається їжа згідно з нормами харчування для осіб, які тримаються в СІЗО, відповідно до чинного законодавства.

7.11. Звільнення ув’язнених та засуджених з карцеру здійснюється черговим помічником або його заступником. Перед звільненням з карцеру ув’язнені та засуджені оглядаються медичним працівником, про що складається довідка про стан здоров’я засудженого або ув’язненого в довільній формі. Вони перевдягаються у власний одяг.

7.12. Адміністрація СІЗО щодня відвідує карцери, перевіряє умови тримання в них ув’язнених та засуджених і вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків, про що робить відмітки у книзі обліку відвідувань карцерів адміністрацією СІЗО (додаток 29).

7.13. Карцер обладнується відповідно до опису (додаток 30).

ІХ. Праця та матеріально-побутове
забезпечення ув’язнених і засуджених

1. Праця ув’язнених

1.1. Відповідно до статті 16 Закону України "Про попереднє ув’язнення" ув’язнені за їх згодою та з дозволу особи або органу, у провадженні яких перебуває справа, можуть залучатися до праці в межах території СІЗО у майстернях та камерах. При цьому забезпечуються вимоги ізоляції та роздільного тримання ув’язнених, правила техніки безпеки при виконанні робіт, норми санітарії та гігієни. З цією метою у майстернях вивішуються протипожежні правила, правила техніки безпеки та витяги з Закону України "Про охорону праці", а до робіт допускаються лише особи, які пройшли медичне обстеження.

1.2. Ув’язнені, які виявили бажання працювати, подають заяву начальнику СІЗО, який зобов’язаний у триденний строк розглянути її та прийняти відповідне рішення.

1.3. Порядок залучення ув’язнених до праці та організація виробничої діяльності майстерні здійснюються відповідно до Положення про майстерню установи виконання покарань, слідчого ізолятора, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 березня 2012 року N 442/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2012 року за N 437/20750.

1.4. Ув’язнені не допускаються до роботи у відділах по контролю за виконанням судових рішень, фотолабораторіях, радіотрансляційних вузлах, у кімнатах із розмножувальною та іншою апаратурою, до управління транспортними засобами, до ремонту й експлуатації технічних засобів охорони та зв’язку, а також до догляду за службовими собаками.

1.5. Прибутки, одержані внаслідок використання праці ув'язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місць попереднього ув'язнення та поліпшення умов тримання під вартою. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами) відповідно до законодавства. Із заробітку ув'язнених за виконавчими документами проводяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України.

Нарахована заробітна плата ув’язненим після проведення утримань і відрахувань, передбачених законодавством, зараховується на їхні особові рахунки.

1.6. Ув’язнені можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов’язаних зі створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місць попереднього ув`язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій чи участі в судових засіданнях час і не більш як на дві години протягом дня.

2. Особливості розміщення та залучення до
праці засуджених, залишених у СІЗО для
роботи з господарського обслуговування

2.1. Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про попереднє ув’язнення" та статті 89 КВК засуджені до позбавлення волі можуть бути залишені за їх письмовою згодою у СІЗО для роботи з господарського обслуговування.

2.2. Залишення засудженого для роботи з господарського обслуговування оформляється наказом начальника СІЗО не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Копія наказу і заява засудженого долучаються до його особової справи.

2.3. Не залишаються для роботи з господарського обслуговування СІЗО іноземці та особи без громадянства, колишні військовослужбовці, засуджені за самовільне залишення частини та дезертирство, колишні працівники правоохоронних органів, що засуджені за тяжкі злочини, особи, засуджені за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, розкраданням зброї та боєприпасів.

2.4. Загальна чисельність засуджених, які можуть залишатися для роботи з господарського обслуговування СІЗО, не може перевищувати 5 відсотків від наповнення СІЗО.

2.5. Для проведення капітальних ремонтів камер з числа засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, можуть створюватися ремонтно-будівельні бригади. Така праця оплачується за рахунок коштів, виділених на проведення ремонтних робіт.

2.6. Засуджені, залишені для роботи з господарського обслуговування СІЗО, працюють під постійним наглядом і охороною.

2.7. Засуджені, які залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, розміщуються у відділенні в окремих приміщеннях на території режимної зони або в камерах ізольованих секцій режимних корпусів.

2.8. Приміщення (камери) відділення забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, визначеними чинним законодавством. Територія дільниці ізолюється та облаштовується відповідними інженерно-технічними засобами охорони, що унеможливлюють доступ на дільницю сторонніх осіб.

2.9. У відділенні для тримання засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування, обладнується кабінет начальника відділення, кімната для культурно-масової роботи, кімната для занять спортом, гардероб, сушильні для одягу і взуття, приміщення для зберігання продуктів харчування та вживання їжі, обладнані холодильниками та засобами для підігріву їжі, інші необхідні побутові приміщення.

2.10. Засуджені, які залишені в СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року N 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок".

3. Матеріально-побутові умови
тримання ув’язнених і засуджених

3.1. Відповідно до вимог статті 115 КВК та статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення" ув’язненим і засудженим забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Ув’язненим надаються безплатно за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України, харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. Їм видається одяг і взуття встановленого зразка.

3.2. За заявою ув’язненого чи засудженого та у разі відсутності коштів на його особовому рахунку адміністрацією СІЗО видаються індивідуальні засоби гігієни: мило, зубна щітка, зубна паста, одноразова бритва, засоби особистої гігієни (для жінок).

3.3. Для загального користування в камери відповідно до встановлених норм і з розрахунку на кількість осіб, які в них тримаються, видаються:

видання періодичного друку з бібліотеки СІЗО;

настільні ігри: шашки, шахи, доміно, нарди, інші логічні ігри;

інвентар для прибирання камери;

швейні голки, манікюрні ножиці (можуть бути видані в короткочасне користування під контролем адміністрації та під особистий підпис у відповідному журналі довільної форми).

3.4. Забезпечення милом та мийними засобами ув’язнених та засуджених здійснюється відповідно до Норм витрат мила на туалетні, санітарно-гігієнічні потреби і миття в лазні для осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року N 233/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за N 204/20517, та Норм витрат мийних засобів на прання речового майна та постільних речей для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, та курсантів і слухачів навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року N 233/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за N 206/20519.

3.5. Вагітні жінки і жінки з дітьми розміщуються в камерах, які обладнуються одноярусними ліжками. Для дітей установлюються дитячі ліжка, а жінки отримують предмети догляду за ними.

3.6. Лазне-пральне обслуговування ув’язнених і засуджених здійснюється відповідно до Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року N 849/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2012 року за N 947/21259.

4. Приймання їжі ув’язненими і засудженими

4.1. Ув’язнені і засуджені щодня забезпечуються триразовим гарячим харчуванням за нормами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року N 336 "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ".

4.2. Приймання їжі ув’язненими і засудженими проводиться в камерах у години, установлені розпорядком дня. Для своєчасної доставки їжі з їдальні СІЗО до камер залучаються засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування.

4.3. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, приймають їжу в приміщенні для вживання їжі або в їдальні. Ув’язнені, які працюють у майстернях, приймають їжу за місцем роботи у спеціально відведених місцях з дотриманням вимог санітарії та гігієни або в камерах.

4.4. З метою підтримання належного порядку видача їжі в камери та її приймання в їдальні обов’язково здійснюються під контролем посадових осіб СІЗО.

5. Особливості забезпечення
ув’язнених і засуджених одягом

5.1. Ув’язнені тримаються у власному одязі та взутті (без металевих супінаторів).

5.2. З часу надходження до СІЗО вироку суду першої інстанції щодо засудження особи до довічного позбавлення волі ця особа забезпечується одягом встановленого зразка та переводиться до сектору максимального рівня безпеки СІЗО. Переміщення такої особи по території СІЗО та за її межами (крім участі у судовому засіданні) в іншому одязі заборонено.

5.3. Засуджені, залишені для роботи з господарського обслуговування СІЗО, забезпечуються адміністрацією СІЗО одягом відповідно до Порядку забезпечення речовим майном засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2012 року N 280/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2012 року за N 261/20574.

6. Особливості умов та порядку тримання
у СІЗО осіб, які прямують транзитом

6.1. Особи, які прямують транзитом, тримаються у СІЗО у строк, що визначений між черговими етапами до місця призначення. У разі відсутності планового конвою, його затримки та інших об’єктивних причин перебування таких осіб у СІЗО не повинно перевищувати встановлені КПК строки тримання під вартою.

Особи, які прямують транзитом, забезпечуються установою виконання покарань або СІЗО одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням відповідно до законодавства.

6.2. Прийняті до СІЗО особи, які прямують транзитом, розміщуються у камерах на окремому посту з урахуванням вимог роздільного тримання, передбачених статтею 8 Закону України "Про попереднє ув’язнення". На дверях камер робляться надписи: "ТРАНЗИТ".

При цьому особам, які прямують транзитом, адміністрацією СІЗО надається індивідуальне спальне місце і постільні речі: матрац, подушка, ковдра та постільна білизна. Вони забезпечуються триразовим гарячим харчуванням.

6.3. Особи, які прямують транзитом, проходять медичний огляд, гігієнічне миття та за потреби дезобробку особистого одягу, про що зазначається на відкритій довідці в особовій справі. До робіт з благоустрою СІЗО такі особи не залучаються.

Х. Медичне обслуговування ув’язнених і засуджених в СІЗО

1. Організація роботи медичної частини СІЗО

1.1. Відповідно до статті 11 Закону України "Про попереднє ув’язнення" медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров’я. Для цього в СІЗО створюється медична частина, яка є її структурним підрозділом.

1.2. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув’язненим і засудженим. Вона включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув’язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

1.3. Основними завданнями медичної частини є:

надання невідкладної медичної допомоги;

надання амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги;

організація і проведення медичних оглядів, диспансеризації;

проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;

гігієнічне навчання і пропаганда здорового способу життя.

1.4. Медична частина має у своєму складі амбулаторію, стаціонар, інфекційний ізолятор, окрему палату-ізолятор для тримання осіб з психічними розладами, аптеку і стерилізаційну (автоклавну). Усі приміщення медичної частини обладнуються інженерно-технічними засобами охорони і нагляду.

1.5. Амбулаторія медичної частини СІЗО призначена для надання амбулаторної медичної допомоги ув’язненим і засудженим.

До складу амбулаторії входять кабінети: начальника медичної частини; лікарського прийому (терапевта, фтизіатра, психіатра, нарколога, стоматолога тощо); долікарського прийому (фельдшери, медсестри); фізіотерапевтичний; процедурний; допоміжні діагностичні, у тому числі функціональної діагностики, рентгенологічний, флюорографічний.

В амбулаторії обладнуються приміщення для: клініко-діагностичної лабораторії; перев’язувального кабінету; зберігання ліків; очікування прийому.

1.6. Стаціонар медичної частини призначений для:

стаціонарного обстеження і лікування хворих з передбачуваною тривалістю їх перебування до 30 діб;

тимчасової ізоляції інфекційних хворих, а також хворих із захворюваннями з підозрою на інфекційні, до їх направлення до спеціалізованих лікувальних закладів;

лікування хворих після виписки їх із закладів охорони здоров’я відповідно до висновків фахівців органів охорони здоров’я;

тримання хворих, які підлягають звільненню через хворобу, за неможливості перебування їх у камерах.

1.7. У корпусах СІЗО обладнуються кімнати для проведення амбулаторного прийому ув’язнених і засуджених (медичні кабінети).

2. Організація лікувально-профілактичної допомоги у СІЗО

2.1. У СІЗО здійснюються: медичний контроль за станом здоров’я ув’язнених і засуджених шляхом проведення оглядів та обстежень; виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров’я і працездатності; амбулаторне і стаціонарне лікування методами і засобами відповідно до чинного законодавства.

2.2. У СІЗО ув’язнені і засуджені звертаються по медичну допомогу до медичного працівника під час щоденного обходу ним камер, а в разі гострого захворювання - до посадових осіб СІЗО.

Посадова особа СІЗО, до якої звернувся хворий, зобов’язана вжити заходів до організації надання йому медичної допомоги. Виведення на амбулаторне лікування організовується так, щоб шлях ув’язнених і засуджених із камер до амбулаторії та у зворотному напрямку був найкоротшим і унеможливлював порушення вимог ізоляції. Пересування хворих на інфекційні захворювання здійснюється окремо від усіх інших осіб.

Амбулаторний прийом проводиться медичними працівниками у медичних кабінетах режимних корпусів за попереднім записом, що здійснюється фельдшером. Медичному персоналу не дозволяється заходити в камери і залишатися там без супроводу посадових осіб СІЗО.

До медичного кабінету ув’язнені і засуджені виводяться індивідуально або групами по 3-5 осіб. У медичному кабінеті під час прийому обов’язково має бути присутньою посадова особа СІЗО.

2.3. Розміщення хворих ув’язнених і засуджених у стаціонарі медичної частини проводиться за рекомендацією медичного працівника СІЗО з дотриманням вимог ізоляції.

Особи, щодо яких є підозра на наявність у них інфекційних або паразитарних захворювань, розміщуються в камерах медичної частини, що виділяються під карантин, строк якого визначається медичними показаннями. Первинна санітарна обробка таких осіб здійснюється в останню чергу з обов’язковою дезінфекцією одягу й особистих речей.

2.4. Лікарські засоби ув’язненими і засудженими приймаються відповідно до встановлених лікарем призначень під контролем медичного працівника.

У разі необхідності цілодобового невідкладного прийому лікарських засобів вони видаються на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікаря.

2.5. У випадках, коли ув’язнений або засуджений бажає використовувати аналоги медичних препаратів, призначених для проходження курсу лікування, вони можуть бути отримані від родичів (у фабричній закритій, не пошкодженій упаковці) за висновком лікаря в порядку, визначеному чинним законодавством. Такі ліки підлягають обліку в медичній частині.

2.6. Ув’язнені і засуджені, які вибувають із СІЗО, підлягають медичному огляду. До перевезення не допускаються хворі в гострій стадії захворювання, хворі на інфекційні та венеричні захворювання, уражені педикульозом, коростою, які не пройшли встановленого курсу лікування.

Виняток становлять хворі на активну форму туберкульозу та венеричні захворювання, вироки щодо яких набрали законної сили. Таких хворих направляють на лікування до спеціалізованих лікарень ДПтС в умовах ізоляції. Перевезення осіб, хворих на туберкульоз, до лікувальних закладів, судів, для проведення слідчих дій здійснюється спеціалізованим транспортом з додержанням санітарно-гігієнічних норм.

2.7. Ув’язнені і засуджені підлягають обов’язковому тілесному огляду під час гігієнічного миття, а неповнолітні особи - щодня.

2.8. Надання ув’язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10 лютого 2012 року N 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за N 212/20525.

3. Особливості проведення лікувально-профілактичних
заходів у випадку психічних розладів в
ув’язнених і засуджених

3.1. Надання психіатричної допомоги ув’язненим і засудженим, які страждають на психічні розлади і тримаються в СІЗО, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про психіатричну допомогу".

3.2. При психічних розладах, у тому числі інтоксикаційних та алкогольних психозах, агресивній поведінці з проявами буйства, намаганні в збудженому стані вчинити членоушкодження до ув’язненого або засудженого застосовується захід ізоляції у вигляді поміщення до окремої палати-ізолятора медичної частини СІЗО.

3.3. Палата-ізолятор обладнується відповідно до вимог та особливостей обладнання окремої палати-ізолятора медичної частини СІЗО, визначених додатком 31 до цих Правил. Поміщення ув’язненого або засудженого до цієї палати здійснюється за розпорядженням начальника СІЗО на підставі висновку лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів).

3.4. Про поміщення ув’язненого або засудженого до окремої палати- ізолятора посадовою особою СІЗО складається акт, у якому зазначаються: підстави щодо застосування ізоляції, лікар (комісія лікарів), який зробив висновок, інші особливості застосування цього заходу. Акт підписується присутніми черговим помічником, медичним працівником СІЗО та молодшими інспекторами, які брали участь у поміщенні хворого до палати-ізолятора, затверджується начальником СІЗО та долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого, а також робиться запис у його медичній карті.

3.5. Перед поміщенням до окремої палати-ізолятора ув’язненого чи засудженого ретельно оглядають посадові особи та медичні працівники СІЗО, вилучають у нього всі небезпечні предмети та роз’яснюють про необхідність його перебування в палаті, дотримання режиму та тимчасовість заходу. Відповідно до психічного стану хворого його супровід здійснюють два молодших інспектори та лікар.

3.6. Контроль за станом здоров’я хворого при проведенні ізоляції здійснюють медичні працівники СІЗО. При цьому ізоляція переривається кожні 2 години на 20 хвилин для годування хворого, проведення лікувальних процедур, відправлення фізіологічних потреб тощо.

Ув’язнений або засуджений, який перебуває в ізоляції, має оглядатися лікарем не менше одного разу на 3-4 години. Тривалість разового призначення ізоляції встановлюється до 8 годин, для продовження її строку необхідне нове призначення. При продовженні строку ізоляції більше ніж на 48 годин хворого перед кожним новим призначенням має оглядати комісія лікарів-психіатрів.

ХІ. Участь ув’язнених і засуджених у
цивільно-правових відносинах

1. Участь ув’язнених і засуджених у
цивільно-правових відносинах

1.1. Відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про нотаріат" начальники СІЗО мають право посвідчувати заповіти та довіреності ув’язнених і засуджених, які тримаються в цих установах. Зазначені акти прирівнюються до нотаріально посвідчених, державне мито при цьому не справляється.

1.2. При посвідченні начальником СІЗО заповіту один посвідчений примірник видається заповідачу, другий негайно передається до державного нотаріального архіву чи до державної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача. Довідка про здійснення зазначеної дії долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого.

Посвідчена довіреність вручається особі, яка його видала, або на її прохання і за її рахунок надсилається за вказаною поштовою адресою особі, на ім’я якої видане це доручення.

1.3. Розгляд питань, пов’язаних із громадянством України, здійснюється адміністрацією СІЗО відповідно до Закону України "Про громадянство України", а ув’язнених або засуджених іноземців та осіб без громадянства - відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" з урахуванням обмежень, які встановлені Законом України "Про попереднє ув’язнення".

2. Участь ув’язнених і засуджених у
сімейно-правових відносинах

2.1. Державна реєстрація укладення шлюбу ув’язнених і засуджених у СІЗО проводиться відповідно до чинного законодавства органом реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) за місцем розташування СІЗО.

2.2. Особа, яка виявила бажання одружитися з ув’язненим чи засудженим, звертається до органу РАЦС для отримання бланка спільної заяви про укладення шлюбу та надає його адміністрації СІЗО. У разі взаємної добровільної згоди на укладення шлюбу та відсутності обставин, що цьому перешкоджають, ув’язнений або засуджений заповнює свою частину бланка заяви.

Достовірність підпису на заяві ув’язненого або засудженого засвідчується начальником СІЗО. Посвідчена заява передається іншій стороні для подальшого оформлення в органі РАЦС.

2.3. Державна реєстрація укладання шлюбу проводиться тільки за наявності документів, що посвідчують осіб, у їх присутності у спеціально виділеному приміщенні СІЗО. Загальна кількість запрошених з боку вказаних осіб, крім представника РАЦС, не може бути більше двох осіб, яким при державній реєстрації укладення шлюбу необхідно мати виданий слідчим або судом, які здійснюють кримінальне провадження, письмовий дозвіл на побачення.

Оплата державного мита за державну реєстрацію укладення шлюбу та інші необхідні витрати проводиться за рахунок осіб, які укладають шлюб.

2.4. Після державної реєстрації укладення шлюбу адміністрація СІЗО надає ув’язненому або засудженому побачення з чоловіком (дружиною) відповідно до законодавства.

На прохання осіб, які укладають шлюб, адміністрацією СІЗО надається можливість проведення обряду вінчання.

2.5. Державна реєстрація розірвання шлюбу (розлучення) ув’язнених і засуджених здійснюється відповідно до законодавства.

3. Поховання ув’язнених і
засуджених, які померли у СІЗО

Порядок поховання ув’язнених та засуджених, які померли у СІЗО, оформлення документів щодо видачі їх тіл визначаються відповідно до чинного законодавства.

Директор Департаменту взаємодії з органами влади О.В. Зеркаль

Додаток 1
до Правил внутрішнього розпорядку
слідчих ізоляторів Державної кримінально-
виконавчої служби України

Книга
зауважень та пропозицій
_____________________________________
_____________________________________
(найменування СІЗО)

__________

Примітки:

1. Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, завірена підписом і скріплена печаткою. Зберігається книга у черговій частині СІЗО.

2. Книга надається для перевірки та здійснення в ній записів особам, які мають право перевіряти СІЗО.

3. Посадова або службова особа, яка здійснює перевірку, уносить до книги основні зауваження і пропозиції з питань діяльності СІЗО. При цьому встановлюються строки усунення виявлених недоліків.

4. У встановлені строки начальник СІЗО зобов’язаний усунути виявлені недоліки.

5. Книга ведеться від початку до закінчення, починати нову книгу з початку календарного року забороняється.

Додаток 2
до Правил внутрішнього розпорядку
слідчих ізоляторів Державної кримінально-
виконавчої служби України

Камерна картка

З Додатком 2 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 3
до Правил внутрішнього розпорядку
слідчих ізоляторів Державної кримінально-
виконавчої служби України

Протокол
особистого обшуку ув’язненого

З Додатком 3 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 4
до Правил внутрішнього розпорядку
слідчих ізоляторів Державної кримінально-
виконавчої служби України

План
покамерного розміщення

__________

Примітки:

1. Ув’язнені, які підозрюються й обвинувачуються вперше в злочинах, що не є тяжкими, можуть триматися разом незалежно від статті Кримінального кодексу України, за якою вони притягуються до відповідальності. Ці особи можуть розміщуватися в камерах за складом (характером) злочину.

2. Обвинувачені у тяжких злочинах, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі, і обвинувачені у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також особливо тяжких злочинів розміщуються, як правило, ізольовано один від одного та інших категорій ув’язнених і засуджених. Ув’язнених, у справах яких судами може бути винесено вирок про засудження до довічного позбавлення волі, доцільно тримати в маломісних окремих камерах ізольовано від інших ув’язнених.

3. Неповнолітніх, які раніше відбували покарання у виховних колоніях, тримають окремо від усіх інших неповнолітніх.

4. По одному примірнику плану покамерного розміщення зберігається у чергового помічника, в оперативному відділі, у відділі режиму і охорони, відділі (відділенні) по контролю за виконанням судових рішень та у начальника СІЗО.

Додаток 5
до Правил внутрішнього розпорядку
слідчих ізоляторів Державної кримінально-
виконавчої служби України

Постанова
про переведення ув’язненого
(засудженого) в одиночну камеру

Ув’язнений (засуджений)________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

_____________________________________________________________________________________________________________________

(викладаються обставини, які дають підстави для

_____________________________________________________________________________________________________________________

тримання в одиночній камері)

_____________________________________________________________________________________________________________________

Керуючись ___________________________________________________________________________________________________________,

(підстави для переведення)

_____________________________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

перевести для подальшого тримання в одиночну камеру.

Додаток 6
до Правил внутрішнього розпорядку
слідчих ізоляторів Державної кримінально-
виконавчої служби України

Типовий розпорядок
дня ув’язнених і засуджених,
які тримаються в СІЗО

__________

Примітки:

1. Розпорядок дня складається у кожному СІЗО з урахуванням тривалості робочого дня та затверджується його начальником.

2. Для ув’язнених і засуджених, які працюють у виробничих майстернях, розпорядок дня складається окремо, у ньому передбачаються час для праці та додаткові години відпочинку. Якщо виробнича майстерня працює в декілька змін, то розпорядок дня складається для кожної зміни.

3. Розпорядок дня ув’язнених і засуджених, які тримаються в медичній частині, установлюється окремо.

4. Для засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, розпорядок дня визначається згідно з Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

5. У вихідні та святкові дні підйом здійснюється на годину пізніше.

6. Лазне-пральне обслуговування ув’язнених і засуджених, а також прогулянка здійснюються за окремими графіками.

7. Окремо може передбачатися час відключення електричних розеток у камерах та перегляду телепередач.

Додаток 7
до Правил внутрішнього розпорядку
слідчих ізоляторів Державної кримінально-
виконавчої служби України

Розписка

Мною, _______________________________________________________________________________________________________________,

(прізвище, ім’я, по батькові ув’язненого (засудженого))

отримано кореспонденцію (копію відповіді)________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________

(зазначається адресат та номер реєстрації)

Додаток 8
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Постанова
про передачу заборонених для зберігання
речей та предметів у дохід держави

З Додатком 8 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 9
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Журнал
прийому ув’язнених і засуджених з особистих питань
____________________________________
(посада, звання, П.І.Б. посадової особи,
____________________________________
яка здійснює прийом)

__________

Примітки:

1. Журнал повинен знаходитися у кожному корпусному відділенні, запис на прийом здійснюється старшим по корпусному відділенню відповідно до поданих ув’язненими і засудженими письмових заяв.

2. Особистий прийом ув’язнених і засуджених проводиться в установлений розпорядком дня час згідно з графіком.

3. Журнал обліку прийому родичів ув’язнених і засуджених та інших осіб ведеться за аналогічною формою та зберігається в канцелярії СІЗО.

Додаток 10
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Заява

З Додатком 10 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 11
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Заява

Від гр. _______________________________________________________________________________________________________________,

(прізвище, ім’я, по батькові)

який(а) проживає _____________________________________________________________________________________________________.

(адреса місця проживання)

Прошу прийняти передачу для ув’язненого (засудженого)

_____________________________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, рік народження)

Про адміністративну відповідальність за приховану передачу для ув’язнених і засуджених заборонених предметів, речей та речовин попереджений(а).

Передачу прийняв: _____________________________________________________________________________________________________

(звання, прізвище, підпис працівника, який прийняв передачу)

Розписка

Передачу одержав:_____________________________________________________________________________________________________

(підпис та прізвище ув’язненого (засудженого), який одержав передачу)

"____" ___________ ___ р.

Додаток 12
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Порядок
огляду передач та посилок

1. Хлібні вироби (булки, батони, хлібини тощо) розрізуються на декілька частин.

2. Продукти в рідкому стані переливаються в інший посуд або посуд СІЗО.

3. Запечатані упаковки при необхідності розкриваються.

4. Риба розрізується на декілька частин.

5. Ковбасні вироби розрізуються на декілька частин.

6. Сипучі продукти пересипаються.

7. Цукерки приймаються без обгорток.

8. Усі інші продукти, які можуть бути використані для приховування в них листування і заборонених предметів, перевіряються у такому самому порядку. Це робиться таким чином, щоб продукти не втрачали своєї якості.

9. Речі і предмети також ретельно перевіряються. За потреби використовуються технічні засоби виявлення.

10. Консерви у скляних та металевих банках у камери не видаються. Перед видачею в камеру вони відкриваються, а їх вміст перекладається у посуд одноразового використання. Інші консерви здаються на склад для зберігання.

Додаток 13
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Книга
обліку посилок та бандеролей, що надійшли на
адресу ув’язнених (засуджених), та їх вмісту

Додаток 14
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Обладнання кімнат
для проведення побачень

1. Кімнати для проведення побачень з ув’язненими і засудженими

У кімнаті передбачаються кабіни завширшки 80 см і завдовжки 100 см з металевого каркасу, розділені між собою від підлоги до стелі скляними перегородками. Перегородки на висоту 80 см виконані з дерева та оббиті пластиком, вище - засклені подвійним склом завтовшки 6 мм кожне або органічним склом. У перегородках між відвідувачами та ув’язненими і засудженими можуть встановлювати декоративні металеві ґрати.

З одного боку в кабінах установлюються стільці для відвідувачів, з протилежного боку в кабінах для ув’язнених і засуджених - табурети, прикріплені наглухо до підлоги. На випадок прибуття на побачення двох-трьох родичів з дітьми повинно бути дві-три кабіни завширшки 140 см.

З торцевого боку кабіна відгороджується та обладнується пристроєм для контролю за проведенням побачень та місце для молодшого інспектора. При кількості кабін більше 10 місце для молодшого інспектора обладнується всередині блоку кабін за міцною металевою ґратчастою перегородкою, площа якого повинна бути не менше 4 м².

Кімната побачень забезпечується фіранками за кількістю вікон, графином з водою і склянками (для відвідувачів), настінним годинником, а також обладнується пристроєм оповіщення охоронно-тривожної сигналізації біля стола молодшого інспектора.

Для надання короткострокових побачень засудженим до довічного позбавлення волі, а також особам, які притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, кабіни додатково обладнуються металевими ґратами, дверима з механічним замком та кватиркою для зняття (надівання) наручників.

2. Кімнати для проведення побачень з неповнолітніми та короткострокових побачень із засудженими, залишеними для роботи з господарського обслуговування

Вздовж кімнати столи завширшки 50 см розділені бар’єрами заввишки 20 см. Знизу до підлоги столи відгороджені суцільною перегородкою.

Зодного боку столів - стільці для відвідувачів, з протилежного боку - табуретки, прикріплені наглухо до підлоги, для ув’язнених і засуджених. Стіл молодшого інспектора - з торцевого боку столів.

Для неповнолітніх кімнати короткострокових побачень можуть обладнуватися окремими столами та стільцями.

3. Кімнати для проведення тривалих побачень із засудженими, залишеними для роботи з господарського обслуговування

До складу приміщень належать: житлові кімнати, кухня, умивальник, туалет, душова, приміщення для зберігання постільних речей та посуду, дитяча ігрова кімната, хол (кімната) для відпочинку, які повинні відповідати будівельним нормам та правилам. У разі можливості обладнується прогулянковий майданчик на свіжому повітрі.

Кімнати тривалих побачень облаштовуються та укомплектовуються згідно з нормами, встановленими законодавством.

Усе інвентарне майно, що перебуває в користуванні, повинно мати тавро з назвою установи та датою початку експлуатації. Прання та зберігання постільної білизни здійснюються окремо.

Планування, оздоблення та декоративне оформлення приміщень тривалих побачень повинні відповідати естетичним вимогам.

Додаток 15
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Акт
про відмову отримувати (надавати
розписку про отримання) кореспонденцію(ї)

Ми, що нижче підписалися: _____________________________________________________________________________________________

(посади, звання, прізвища)

_____________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________,

склали цей акт про те, що _______________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові ув’язненого (засудженого))

відмовився отримувати (надавати розписку про отримання) кореспонденцію(ї)

____________________________________________________________________________________________________________________,

(зазначається адресат та номер реєстрації)

яка надійшла на його ім’я "____" _______ 20____ року.

__________

Примітки:

1. Акт про відмову ув’язненим чи засудженим отримувати кореспонденцію або надавати розписку про її отримання складається у двох примірниках та підписується особою, яка здійснює перегляд кореспонденції, черговим помічником (його заступником) та завідувачем канцелярії установи. Перший примірник акта долучається до особової справи ув’язненого чи засудженого, другий - до номенклатурної справи особи, яка здійснює перегляд кореспонденції.

2. У випадку, коли особа взагалі відмовляється отримувати кореспонденцію, запечатаний конверт разом з першим примірником акта долучаються до особової справи ув’язненого чи засудженого.

Додаток 16
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Інформаційна карта
на неповнолітню особу,
яка тримається у СІЗО

З Додатком 16 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 17
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Картка спостереження

за поведінкою неповнолітнього ___________________________

                                                              (прізвище, ім’я, по батькові) 

під час перебування в ____________________ СІЗО

                                                          (найменування установи) 

Додаток 18
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Журнал
обліку виховних заходів, проведених з неповнолітніми
___________________________________
(найменування СІЗО)

__________

Примітка.

Журнал зберігається та заповнюється заступником начальника СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи.

Додаток 19
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Журнал
проведення обходів камер СІЗО та огляду
неповнолітніх, які в них тримаються

__________

Примітка.

Графи 8, 9 журналу заповнюються керівництвом СІЗО (начальником та/або його заступниками) відповідно до компетенції та функціональних обов’язків.

Додаток 20
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Журнал
реєстрації новоприбулих неповнолітніх

__________

Примітка.

Журнал заповнюється інспектором по роботі з неповнолітніми в день прибуття неповнолітнього до СІЗО.

Додаток 21
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Книга
обліку заохочень і стягнень,
накладених на ув’язнених і засуджених

Розділ І. Заохочення

Розділ ІІ. Стягнення

__________

Примітка.

Стосовно неповнолітніх осіб книга обліку заохочень та стягнень ведеться окремо за встановленим у цьому додатку зразком.

Додаток 22
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Постанова
про заохочення

Ув’язнений (засуджений) ______________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові та рік народження)

___________________________________________________________________________________________________________________

(зазначаються конкретні підстави для заохочення)

___________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________

Заохочення ініціював ________________________________________________________________________________________________

(посада, підпис, прізвище, ініціали)

Керуючись_________________________________________________________________________________________________________,

(підстава для заохочення)

___________________________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові ув’язненого (засудженого))

заохотити __________________________________________________________________________________________________________

(зазначається захід заохочення)

Постанова мені оголошена ________________________________________

                             (підпис ув’язненого (засудженого)) 

Додаток 23
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Постанова
про накладення дисциплінарного стягнення

Ув’язнений (засуджений) ____________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові та рік народження)

допустив порушення встановленого порядку тримання, яке полягає в тому, що ______________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________

(викладається суть порушення)

_________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________

Розглянувши матеріали перевірки за фактом порушення та письмове пояснення ув’язненого (засудженого), керуючись

__________________________________________________________________________________________________________________,

(підстава для накладення дисциплінарного стягнення)

_________________________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові ув’язненого (засудженого))

притягти до дисциплінарної відповідальності __________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________

(указується захід стягнення)

Постанова мені оголошена "___" ___________ 20__ р.____________________________

                                            (підпис ув’язненого (засудженого)) 

Постанову оголосив ________________________________________________________

                                 (посада, підпис, прізвище) 

Додаток 24
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Журнал
обліку рапортів про порушення ув’язненими і
засудженими встановленого режиму тримання

__________

Примітки:

1. Журнал зберігається у черговій частині СІЗО і заповнюється черговим помічником або його заступником.

2. Графи 7 і 8 журналу заповнюються посадовою особою соціально-психологічної служби, що підтверджується її особистим підписом.

3. Журнал має бути пронумерований, прошнурований і скріплений печаткою.

Додаток 25
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Постанова
про поміщення засудженого в
дисциплінарний ізолятор

З Додатком 25 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 26
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Постанова
про поміщення ув’язненого у карцер

З Додатком 26 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 27
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Журнал
обліку ув’язнених і засуджених, поміщених
до карцеру, дисциплінарного ізолятора

__________

Примітки:

1. Журнал зберігається у черговій частині СІЗО та заповнюється черговим помічником начальника установи або його заступником.

2. Журнал має бути пронумерований, прошнурований і скріплений печаткою.

Додаток 28
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Постанова
про тимчасову ізоляцію до 24 годин
ув’язненого (засудженого) в окрему камеру

Ув’язнений (засуджений) ______________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, рік народження)

"___" ___________ 20__ року допустив ___________________________________________________________________________________

(характер правопорушення,

_____________________________________________________________________________________________________________________

причина та умови, у зв’язку з якими необхідна ізоляція)

Керуючись ___________________________________________________________________________________________________________,

(підстава для поміщення)

_____________________________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові ув’язненого (засудженого))

тимчасово помістити в карцер до прибуття начальника установи.

Відмітка про виконання

Ув’язнений (засуджений) ___________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

прийнятий в карцер о ____ год. ____ хв. "___" __________ 20__р.

Додаток 29
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Книга
обліку відвідувань карцерів адміністрацією СІЗО

__________

Примітки:

1. Книга зберігається у молодшого інспектора, який несе службу біля карцерів.

2. Облік відвідувань ведеться щодня у книзі, розділеній на дві частини. У першій частині роблять записи адміністрація СІЗО та начальники частин і служб, у другій - чергові помічники, персонал соціально-психологічної служби, інші посадові особи.

Додаток 30
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Опис карцеру

В карцері підлога заасфальтована, забетонована або дерев`яна, достатньої міцності. Двері камерного типу зі спеціальним замком обладнуються оглядовим вічком, кватиркою для подачі їжі, із зовнішнього боку якої встановлюється накладний або навісний замок.

Карцер повинен мати вікно розміром 0,5 х 0,5 м, заґратоване металевими звареними ґратами, що унеможливлюють доступ до скла, та заблоковане охоронно-тривожною сигналізацією. З внутрішнього боку вікно обладнується сіткою. Електрична лампочка встановлюється над дверима в ніші або на стелі і обладнується металевою сіткою. У такій самій ніші встановлюється радіодинамік.

У карцері встановлюються:

1. Металеве ліжко з дерев`яним лежаком, яке прикріплюється до стіни і в разі потреби може підніматися і замикатися.

2. Прикріплені до підлоги або стіни стіл і табуретка.

3. Санвузол.

4. Ніша або полиця для зберігання предметів туалету.

Додаток 31
до Правил внутрішнього
розпорядку слідчих ізоляторів
Державної кримінально-
виконавчої служби України

Вимоги
та особливості обладнання окремої
палати-ізолятора медичної частини

Приміщення окремої палати-ізолятора повинно повністю відповідати нормам санітарного законодавства і забезпечувати режим тримання хворого відповідно до визначених законодавством вимог ізоляції та безпеки хворого.

Особливості обладнання окремої палати-ізолятора:

його конструктивні елементи мають бути міцними і витримувати агресивні дії хворих;

у конструкції ізолятора використовуються спеціальні синтетичні покриття для стін та підлоги;

стаціонарне обладнання не повинно мати гострих кутів, скляних деталей, відкритої електропроводки;

двері камерного типу мають відчинятися назовні, мати безпечне оглядове вічко.

У палатах не використовують рушників, простирадл тощо.

Ізолятор міститься поряд із постом чергового медичного працівника та обладнується системою радіо- та/або відеомоніторингу.