Перший додатковий протокол
до Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу

(Перший додатковий протокол затверджено
Указом Президента
N 5/2013 від 09.01.2013)

Офіційний переклад

Повноважні представники Урядів країн - членів Всесвітнього поштового союзу, які зібралися на Конгрес у м. Женева, з урахуванням пункту 2 статті 22 Статуту, укладеного в м. Відень 10 липня 1964 року, за взаємною згодою та з урахуванням пункту 4 статті 25 Статуту, прийняли такі поправки до Загального регламенту.

Стаття I
(Стаття 101-bis)
Функції Конгресу

1. Конгрес відповідно до пропозицій країн-членів, Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації:

1.1) визначає загальну політику з виконання місії та мети Союзу, які оголошені в преамбулі та статті 1 Статуту;

1.2) у разі необхідності розглядає та затверджує пропозиції стосовно внесення поправок до Статуту, Загального регламенту, Конвенції та Угод, які подаються країнами-членами й Радами відповідно до статті 29 Статуту й статті 122 Загального регламенту;

1.3) установлює дату набрання чинності Актами;

1.4) затверджує свій регламент і поправки до нього;

1.5) розглядає повні звіти про роботу Адміністративної ради, Ради поштової експлуатації та Консультативного комітету за період після попереднього Конгресу, які подаються цими відповідними органами згідно зі статтями 103, 105 й 107 Загального регламенту;

1.6) затверджує стратегію Союзу;

1.7) визначає максимальну суму витрат Союзу згідно зі статтею 21 Статуту;

1.8) вибирає країни-члени, які ввійдуть до складу Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації;

1.9) вибирає Генерального директора та заступника Генерального директора Міжнародного бюро;

1.10) установлює резолюцією верхню межу витрат Союзу на виробництво документів німецькою, китайською, португальською та російською мовами.

2. Конгрес як вищий орган Союзу розглядає інші питання, які стосуються, зокрема, поштових послуг.

Стаття II
(Змінена стаття 102)
Склад, діяльність і засідання Адміністративної ради
(Статут, стаття 17)

1. Адміністративна рада складається із сорока одного члена, які виконують свої функції протягом періоду між двома послідовними Конгресами.

2. Головування покладається по праву на країну-члена, яка приймає Конгрес. Якщо ця країна-член відмовляється від цього права, вона стає членом де-юре й у зв'язку із цим географічна група, до якої вона належить, має одне додаткове місце, до якого не застосовуються обмеження, передбачені в пункті 3. У цьому разі Адміністративна рада обирає головою одного із членів, що належать до географічної групи, до якої належить країна-член, яка приймає Конгрес.

3. Сорок інших членів Адміністративної ради обираються Конгресом на основі справедливого географічного розподілу. Принаймні половина членів оновлюється на кожному Конгресі; жодна країна-член не може обиратися трьома послідовними Конгресами.

4. Кожний член Адміністративної ради призначає свого представника, який повинен бути компетентним у поштовій галузі.

5. Члени Адміністративної ради виконують свої функції безоплатно. Витрати з діяльності цієї Ради покриваються Союзом.

6. На Адміністративну раду покладаються такі функції:

6.1) контролювати діяльність Союзу в період між Конгресами, забезпечуючи відповідність рішенням Конгресу, вивчаючи питання, які стосуються урядової політики в поштовій галузі, та беручи до уваги події у сфері міжнародного регулювання, наприклад ті, які стосуються торгівлі послугами та конкуренції;

6.2) розглядати й затверджувати в рамках своєї компетенції будь-які заходи, необхідні для збереження й підвищення якості міжнародної поштової служби та її модернізації;

6.3) заохочувати, координувати й контролювати всі форми поштової технічної допомоги в рамках міжнародного технічного співробітництва;

6.4) розглядати й затверджувати Програму та бюджет на два роки, а також рахунки Союзу;

6.5) у разі необхідності дозволяти перевищення межі витрат відповідно до пунктів 3 - 5 статті 128;

6.6) установлювати Фінансовий регламент Союзу;

6.7) установлювати правила, які визначають Резервний фонд;

6.8) установлювати правила, які визначають Спеціальний фонд;

6.9) установлювати правила, які визначають Фонд спеціальних видів діяльності;

6.10) установлювати правила, які визначають Добровільний фонд;

6.11) забезпечувати контроль за діяльністю Міжнародного бюро;

6.12) дозволяти, якщо про це надійшло прохання, перехід до нижчого класу внесків відповідно до умов, викладених у пункті 6 статті 130;

6.13) дозволяти зміну географічної групи, якщо країна-член звертається з проханням про це, з урахуванням поглядів країн-членів, які є членами відповідних географічних груп;

6.14) установлювати Статут персоналу та умови праці службовців, які обираються;

6.15) створювати або скасовувати робочі місця Міжнародного бюро з урахуванням обмежень, пов'язаних з установленою межею витрат;

6.16) установлювати Регламент Соціального фонду;

6.17) затверджувати звіти, які складаються Міжнародним бюро, про діяльність Союзу й фінансову діяльність за період двох років і в разі необхідності давати свої коментарі із цього приводу;

6.18) вирішувати питання про контакти з країнами-членами для виконання своїх функцій;

6.19) приймати рішення після консультації з Радою поштової експлуатації стосовно встановлення контактів з організаціями, які не є спостерігачами де-юре, розглядати й затверджувати звіти Міжнародного бюро про відносини ВПС з іншими міжнародними органами, приймати рішення стосовно доцільності продовження таких відносин і їхнього розвитку; визначати своєчасно після консультації з Радою поштової експлуатації та Генеральним секретарем, яким міжнародним організаціям, асоціаціям, підприємствам і кваліфікованим особам повинно бути запропоновано направити представників на певні засідання Конгресу та його комітетів, якщо це відповідає інтересам Союзу або може бути корисним для роботи Конгресу, та доручати Генеральному директору Міжнародного бюро здійснювати необхідні запрошення;

6.20) установлювати в необхідних випадках принципи, які Рада поштової експлуатації повинна враховувати під час вивчення питань, які мають значні фінансові наслідки (тарифи, термінальні витрати, транзитні витрати, основний тариф за повітряне перевезення пошти й подання за кордоном письмової кореспонденції), уважно стежити за вивченням цих питань та розглядати й затверджувати пропозиції Ради поштової експлуатації, які стосуються цих питань, для забезпечення їхньої відповідності із зазначеними вище принципами;

6.21) вивчати на прохання Конгресу, Ради поштової експлуатації або країн-членів проблеми адміністративного, законодавчого й юридичного характеру, які стосуються Союзу або міжнародної поштової служби; Адміністративна рада вирішує в перерахованих вище галузях питання про те, чи доцільно проводити дослідження, які запитуються країнами-членами між Конгресами;

6.22) складати пропозиції, які подаються на затвердження або Конгресом, або країнами-членами відповідно до статті 125;

6.23) затверджувати в рамках своєї компетенції рекомендації Ради поштової експлуатації, які стосуються прийняття в разі необхідності правил або нової процедури доти, доки Конгрес не вирішить питання;

6.24) розглядати річний звіт, підготовлений Радою поштової експлуатації, та будь-які пропозиції, подані Радою;

6.25) подавати теми вивчень на розгляд Ради поштової експлуатації відповідно до пункту 9.16 статті 104;

6.26) визначати країну-члена, яка прийматиме наступний Конгрес у випадку, передбаченому в пункті 4 статті 101;

6.27) своєчасно й після консультації з Радою поштової експлуатації визначати кількість комітетів, необхідних для проведення роботи Конгресу, та визначати їхні функції;

6.28) після консультації з Радою поштової експлуатації, а також за умови схвалення Конгресом призначати країни-члени, які готові:

- виконувати функції заступників Голови Конгресу, а також Голів і заступників Голів комітетів з урахуванням настільки, наскільки це можливо, справедливого географічного розподілу країн-членів, а також

- брати участь у комітетах Конгресу з обмеженим складом;

6.29) розглядати й затверджувати після консультації з Радою поштової експлуатації проект стратегії, наданий Конгресу;

6.30) затверджувати звіт за чотирирічний період, складений Міжнародним бюро після консультації з Радою поштової експлуатації, стосовно реалізації країнами-членами стратегії Союзу, яка схвалена попереднім Конгресом, для надання наступному Конгресу;

6.31) визначати межі організації Консультативного комітету й сприяти організації його роботи відповідно до положень статті 106;

6.32) визначати критерії членства в Консультативному комітеті й схвалювати чи відхиляти заявки на членство згідно із цими критеріями, забезпечуючи розгляд заявок відповідно до прискореної процедури між засіданнями Адміністративної ради;

6.33) призначати тих зі своїх членів, які слугуватимуть як члени Консультативного комітету;

6.34) отримувати звіти й рекомендації Консультативного комітету й обговорювати їх, а також розглядати рекомендації Консультативного комітету для подання Конгресу.

7. На своєму першому засіданні, яке скликається Головою Конгресу, Адміністративна рада обирає зі своїх членів чотирьох заступників Голови й установлює свій регламент.

8. За скликанням свого Голови Адміністративна рада збирається, головним чином, один раз на рік у штаб-квартирі Союзу.

9. Голова, заступники Голови й Голови комітетів Адміністративної ради утворюють Керуючий комітет. Цей Комітет готує й керує роботою кожної сесії Адміністративної ради. Він схвалює від імені Адміністративної ради річний звіт, який складається Міжнародним бюро, про діяльність Союзу, а також виконує будь-яке інше завдання, яке Адміністративна рада вирішує йому доручити або необхідність виконання якого виникає в процесі стратегічного планування.

10. Транспортні витрати представника кожного члена Адміністративної ради, який бере участь у роботі сесій цього органу, несе його країна-член. Проте представник кожної країни-члена, яка належить до. країн, що розвиваються, чи до найменш розвинених країн відповідно до списків, складених Організацією Об'єднаних Націй, за винятком засідань, які відбуваються під час Конгресу, має право або на відшкодування вартості авіаквитка в обидва кінці економічного класу чи залізничного квитка в першому класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця вартість не перевищує вартості авіаквитка в обидва кінці економічного класу. Таке саме право надається представнику кожного члена його комітетів, робочих груп або інших органів, якщо вони проводять засідання поза Конгресом чи сесіями Ради.

11. Голова Ради поштової експлуатації представляє цей орган на засіданнях Адміністративної ради, на порядку денному яких стоять питання, які становлять інтерес для органу, яким він керує.

12. Голова Консультативного комітету представляє його на засіданнях Адміністративної ради, на порядку денному яких стоять питання, які становлять інтерес для Консультативного комітету.

13. Для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Рада поштової експлуатації може призначати представників для участі на засіданнях Адміністративної ради як спостерігачі.

14. Країні-члену, у якій проходять засідання Адміністративної ради, пропонується взяти участь у цих засіданнях як спостерігач, якщо ця країна не є членом Адміністративної ради.

15. Адміністративна рада може запропонувати взяти участь у своїх засіданнях без права голосу будь-якій міжнародній організації, будь-якому представнику асоціації або підприємства чи будь-якій кваліфікованій особі, яку вона бажає залучити до роботи. Вона може також запропонувати за тих самих умов одній чи більше країнам-членам, заінтересованим у питаннях, передбачених на порядку денному.

16. Наведені нижче спостерігачі на їхнє прохання можуть брати участь у пленарних засіданнях та зборах комітету Адміністративної ради без права голосу:

16.1) члени Ради поштової експлуатації;

16.2) члени Консультативного комітету;

16.3) міжурядові організації, які заінтересовані в роботі Адміністративної ради;

16.4) інші країни - члени Союзу.

17. З матеріально-технічних міркувань Адміністративна рада може обмежувати присутність спостерігачів однією особою. Вона також може обмежувати їхнє право виступати під час обговорень.

18. Члени Адміністративної ради беруть активну участь у її діяльності. Спостерігачам на їхнє прохання може бути дозволено брати участь у дослідженнях, які проводяться, відповідно до умов, які Рада може встановити для забезпечення результату й ефективності своєї роботи. Їм може також пропонуватися головування в робочих та проектних групах, коли їхні знання чи досвід це виправдовують. Участь спостерігачів не повинна спричинювати додаткових витрат для Союзу.

19. За виключних обставин спостерігачі можуть бути не допущені на засідання або на частину засідань чи може бути обмежено їхнє право отримувати документи, якщо цього вимагає конфіденційність теми засідання або документа. Рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким відповідним органом або його головою. Кожний окремий випадок повинен бути доведений до відома Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації, якщо розглядаються питання, які становлять інтерес для Ради поштової експлуатації. Якщо Адміністративна рада вважає за необхідне, вона може згодом переглянути обмеження спільно з Радою поштової експлуатації, якщо це є доцільним.

Стаття III
(Змінена стаття 103)
Інформація про діяльність Адміністративної ради

1. Після кожної сесії Адміністративна рада інформує країни-члени, їхніх призначених операторів, регіональні союзи та членів Консультативного комітету про свою діяльність шляхом надіслання їм, inter alia, короткого звіту, а також своїх резолюцій та рішень.

2. Адміністративна рада подає Конгресові звіт про свою діяльність і надсилає його країнам-членам, їхнім призначеним операторам та членам Консультативного комітету не менше, ніж за два місяці до початку Конгресу.

Стаття IV
(Змінена стаття 104)
Склад, діяльність і засідання Ради поштової експлуатації
(Статут, стаття 18)

1. Рада поштової експлуатації складається із сорока членів, які виконують свої функції протягом періоду між послідовними Конгресами.

2. Члени Ради поштової експлуатації обираються Конгресом на основі особливого географічного розподілу. Двадцять чотири місця надаються країнам-членам, що розвиваються, і шістнадцять місць - розвинутим країнам-членам. Принаймні третина членів оновлюється на кожному Конгресі.

3. Кожний член Ради поштової експлуатації призначає свого представника, який несе відповідальність за надання послуг, зазначених в Актах Союзу.

4. Витрати, пов'язані з діяльністю Ради поштової експлуатації, покриваються Союзом. Його члени не одержують жодних платежів. Витрати, пов'язані з поїздками й перебуванням представників країн-членів, які беруть участь у роботі Ради поштової експлуатації, покриваються цими країнами-членами. Проте представник кожної з країн-членів, яка відповідно до списків Організації Об'єднаних Націй розглядається як така, що перебуває в несприятливих умовах, має право, за винятком засідань, які відбуваються під час Конгресу, на відшкодування вартості авіаквитка в обидва кінці економічного класу чи залізничного квитка в першому класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця вартість не перевищує вартості авіаквитка в обидва кінці економічного класу.

5. На своєму першому засіданні, яка скликається й відкривається Головою Конгресу, Рада поштової експлуатації обирає із числа своїх членів Голову, заступника Голови та Голів комітетів.

6. Рада поштової експлуатації встановлює свій регламент.

7. Рада поштової експлуатації, головним чином, збирається щороку в штаб-квартирі Союзу. Дата й місце засідання встановлюються її Головою за погодженням з Головою Адміністративної ради й Генеральним директором Міжнародного бюро.

8. Голова, заступник Голови та Голови комітетів Ради поштової експлуатації утворюють Керуючий комітет. Цей Комітет готує й керує роботою кожної сесії Ради поштової експлуатації, а також виконує всі завдання, які вона вирішує йому доручити або необхідність виконання яких виникає в процесі стратегічного планування.

9. На Раду поштової експлуатації покладаються такі функції:

9.1) досліджувати найважливіші питання експлуатаційного, комерційного, технічного, економічного напряму й технічного співробітництва, які становлять інтерес для всіх країн-членів або їхніх призначених операторів, зокрема питань, які мають значні фінансові наслідки (тарифи, термінальні витрати, транзитні витрати, основні тарифи за повітряне перевезення пошти, розцінки поштово-посилкової служби й подання за кордоном письмової кореспонденції), готувати інформацію, висновки та рекомендації, які стосуються заходів, які повинні бути вжиті стосовно них;

9.2) здійснювати перегляд Регламентів Союзу протягом шести місяців після закриття Конгресу, якщо тільки цей Конгрес не прийме іншого рішення; у разі термінової необхідності Рада поштової експлуатації може також змінювати зазначені Регламенти на інших сесіях; в обох випадках Рада поштової експлуатації підпорядковується директивам Адміністративної ради в тому, що стосується політики та основних принципів;

9.3) координувати практичні заходи для розвитку й поліпшення міжнародних поштових служб;

9.4) уживати за умови схвалення Адміністративною радою в рамках компетенції останньої будь-яких заходів, які вважатиметься необхідними для збереження й підвищення якості міжнародної поштової служби та її модернізації;

9.5) складати пропозиції, які подаються на затвердження або Конгресом, або країнами-членами відповідно до статті 125; затвердження Адміністративною радою є необхідним, коли ці пропозиції стосуються питань, які належать до компетенції останньої;

9.6) розглядати на прохання країни-члена будь-яку пропозицію, яку ця країна-член надсилає до Міжнародного бюро на підставі статті 124, готувати по ній зауваження та доручати Бюро додавати їх до зазначеної пропозиції перед поданням на затвердження країнам-членам;

9.7) рекомендувати в разі необхідності й, якщо це є доцільно, після затвердження Адміністративною радою та консультацій з усіма країнами-членами прийняття правил або нової процедури доти, доки Конгрес не вирішить питання;

9.8) готувати й видавати у формі рекомендацій країнам-членам та їхнім призначеним операторам стандарти в технічній, експлуатаційній та інших галузях, у яких практика вимагає стандартизації; у разі необхідності вона вносить поправки до вже прийнятих нею стандартів;

9.9) сприяти Адміністративній раді в розробці проекту стратегії для надання Конгресові;

9.10) затверджувати звіт, який складається Міжнародним бюро, про діяльність Союзу стосовно відповідальності й функцій Ради поштової експлуатації;

9.11) вирішувати питання про контакти, які необхідно встановити з країнами-членами та їхніми призначеними операторами, для виконання своїх функцій;

9.12) вивчати питання з навчання й фахової підготовки, які становлять інтерес для країн-членів та їхніх призначених операторів, а також нових країн і країн, що розвиваються;

9.13) уживати необхідних заходів для вивчення й поширення досвіду й досягнень деяких країн-членів та їхніх призначених операторів у галузі техніки, експлуатації, економіки й фаховій підготовці, які становлять інтерес для поштових служб;

9.14) вивчати існуюче положення й потреб поштових служб у нових країнах і країнах, що розвиваються, а також розробляти належні рекомендації про шляхи й засоби поліпшення поштових служб у цих країнах;

9.15) приймати за погодженням з Адміністративною радою відповідні заходи в галузі технічного співробітництва з усіма країнами - членами Союзу та їхніми призначеними операторами, особливо з новими країнами й країнами, що розвиваються, та їхніми призначеними операторами;

9.16) розглядати всі інші питання, подані їй будь-яким членом Ради поштової експлуатації, Адміністративною радою чи будь-якою іншою країною-членом або призначеним оператором;

9.17) отримувати й обговорювати звіти й рекомендації Консультативного комітету з питань, які становлять інтерес для Ради поштової експлуатації, розглядати й уносити зауваження за рекомендаціями Консультативного комітету для надання Конгресові;

9.18) призначати тих зі своїх членів, які слугуватимуть як члени Консультативного комітету.

10. На основі стратегії Союзу, затвердженої Конгресом, і, зокрема, частини, яка стосується стратегії постійних органів Союзу, Рада поштової експлуатації складає на своїй першій сесії після Конгресу проект основної робочої програми, яка включає низку тактик, спрямованих на реалізацію стратегій. Ця основна програма, яка включає обмежену кількість видів роботи з актуальних тем і тем, які становлять спільний інтерес, переглядається щорічно з урахуванням нових реалій і пріоритетів.

11. Для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Адміністративна рада може призначати представників для участі на засіданнях Ради поштової експлуатації як спостерігачі.

12. Наведені нижче спостерігачі за їхнім проханням можуть брати участь у пленарних засіданнях та зборах комітету Ради поштової експлуатації без права голосу:

12.1) члени Адміністративної ради;

12.2) члени Консультативного комітету;

12.3) міжурядові організації, які заінтересовані в роботі Ради поштової експлуатації;

12.4) інші країни - члени Союзу.

13. З матеріально-технічних міркувань Рада поштової експлуатації може обмежувати присутність спостерігачів однією особою. Вона також може обмежувати їхнє право виступати під час обговорень.

14. Члени Ради поштової експлуатації беруть активну участь у її діяльності. Спостерігачам на їхнє прохання може бути дозволено брати участь у дослідженнях, які проводяться відповідно до умов, які Рада може встановити для забезпечення результату й ефективності своєї роботи. Їм також може пропонуватися головування в робочих та проектних групах, якщо їхні знання чи досвід це виправдовують. Участь спостерігачів не повинна спричинювати додаткових витрат для Союзу.

15. За виключних обставин спостерігачі можуть бути не допущені на засідання або на частину засідань чи може бути обмежено їхнє право отримувати документи, якщо цього вимагає конфіденційність теми засідання або документа. Рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким відповідним органом або його головою. Кожний окремий випадок повинен бути доведений до відома Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації. Якщо Адміністративна рада вважає за необхідне, вона може згодом переглянути обмеження спільно з Радою поштової експлуатації, якщо це є доцільним.

16. Голова Консультативного комітету представляє цю організацію на засіданнях Ради поштової експлуатації, на порядку денному яких стоять питання, які становлять інтерес для Консультативного комітету.

17. Рада поштової експлуатації може пропонувати брати участь на своїх засіданнях без права голосу:

17.1) будь-якому міжнародному органові чи будь-якій кваліфікованій особі, яку вона бажає залучити до своєї роботи;

17.2) будь-якій країні-члену, яка не входять до складу Ради поштової експлуатації;

17.3 будь-якій асоціації чи підприємству, з якими вона бажає проконсультуватися з питань, які стосуються її діяльності.

Стаття V
(Змінена стаття 105)
Інформація про діяльність Ради поштової експлуатації

1. Після кожної сесії Рада поштової експлуатації інформує країни-члени, їхніх призначених операторів, регіональні союзи та членів Консультативного комітету про свою діяльність шляхом надіслання їм, inter alia, короткого звіту, а також своїх резолюцій та рішень.

2. Рада поштової експлуатації готує для Адміністративної ради щорічний звіт про свою діяльність.

3. Рада поштової експлуатації складає для Конгресу звіт про свою діяльність і надсилає його країнам-членам, їхнім призначеним операторам та членам Консультативного комітету не менше, ніж за два місяці до початку Конгресу.

Стаття VI
(Змінена стаття 106)
Склад, діяльність і засідання Консультативного комітету

1. Мета Консультативного комітету полягає в тому, щоб представляти інтереси ширшого міжнародного поштового сектора й забезпечити основу для ефективного діалогу між заінтересованими сторонами. До нього входять неурядові організації, які представляють споживачів, провайдерів послуг з доставки пошти, організації працівників, постачальників товарів і послуг для поштового сектора, а також організації, які об'єднують приватних осіб та компанії, які мають інтерес у виконанні завдань і цілей Союзу. У випадках, коли такі організації зареєстровані, вони також повинні бути зареєстровані в країні - члені Союзу. Адміністративна рада й Рада поштової експлуатації призначають своїх відповідних членів до складу Консультативного комітету. Крім членів, призначених Адміністративною радою та Радою поштової експлуатації, членство в Консультативному комітеті визначається в результаті процесу подання заявки та її затвердження, що визначається Адміністративною радою й здійснюється згідно з пунктом 6.32 статті 102.

2. Кожний член Консультативного комітету призначає свого представника.

3. Витрати, пов'язані з діяльністю Консультативного комітету, розподіляються між Союзом та членами Комітету, як це встановлено Адміністративною радою.

4. Члени Консультативного комітету не отримують винагороди чи будь-якої іншої компенсації.

5. Консультативний комітет реорганізовується після кожного Конгресу відповідно до умов, визначених Адміністративною радою. Голова Адміністративної ради головує на організаційному засіданні Консультативного комітету, який на цьому засіданні обирає свого голову.

6. Консультативний комітет визначає свою внутрішню організацію й розробляє свій регламент з урахуванням загальних принципів Союзу й за умови схвалення Адміністративною радою після консультації з Радою поштової експлуатації.

7. Консультативний комітет проводить засідання двічі на рік. У принципі засідання проходитимуться в штаб-квартирі Союзу в період проведення засідань Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації. Дата й місце кожного засідання встановлюються Головою Консультативного комітету за згодою Голів Адміністративної ради, Ради поштової експлуатації та Генерального директора Міжнародного бюро.

8. Консультативний комітет розробляє свою програму в рамках таких функцій:

8.1) розглядати документи й звіти Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації. За виключних обставин право отримувати певні тексти й документи може бути обмежено, якщо цього вимагає конфіденційність теми засідання або документа. Рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку відповідним органом або його головою. Кожний окремий випадок повинен бути доведений до відома Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації, якщо розглядаються питання, які становлять інтерес для Ради поштової експлуатації. Якщо Адміністративна рада вважає за необхідне, вона може згодом переглянути обмеження спільно з Радою поштової експлуатації, якщо це є доцільним.

8.2) проводити дослідження й обговорювати важливі для членів Консультативного комітету питання;

8.3) вивчати питання, які стосуються сектора поштових служб, і представляти звіти із цих питань;

8.4) сприяти роботі Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації, зокрема шляхом подання звітів і рекомендацій та повідомлення думок на прохання двох Рад;

8.5) представляти рекомендації Конгресові за умови схвалення Адміністративною радою, а з питань, які становлять інтерес для Ради поштової експлуатації, - після розгляду й коментарів Ради поштової експлуатації.

9. Голова Адміністративної ради та Голова Ради поштової експлуатації представляють ці органи на засіданнях Консультативного комітету, на порядку денному яких стоять питання, які становлять інтерес для цих органів.

10. Для забезпечення ефективного зв'язку з органами Союзу Консультативний комітет може призначити представників для участі на засіданнях Конгресу, Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації, а також їхніх відповідних комітетів як спостерігачі без права голосу.

11. На їхнє прохання члени Консультативного комітету можуть брати участь у пленарних засіданнях та зборах комітету Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації відповідно до пункту 16 статті 102 й пункту 12 статті 104. Вони можуть також брати участь у роботі проектних і робочих груп відповідно до умов, визначених у пункті 18 статті 102 й пункту 14 статті 104. Члени Консультативного комітету можуть бути присутніми на Конгресі як спостерігачі без права голосу.

12. Наведені нижче спостерігачі на їхнє прохання можуть брати участь у засіданнях Консультативного комітету без права голосу:

12.1) члени Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації;

12.2) міжурядові організації, заінтересовані в роботі Консультативного комітету;

12.3) регіональні союзи;

12.4) інші країни - члени Союзу.

13. З матеріально-технічних міркувань Консультативний комітет може обмежувати присутність спостерігачів однією особою. Він також може обмежувати їхнє право виступати під час обговорень.

14. За виключних обставин спостерігачі можуть бути не допущені на засідання або на частину засідань чи може бути обмежено їхнє право отримувати документи, якщо цього вимагає конфіденційність теми засідання або документа. Рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким відповідним органом або його головою. Кожний окремий випадок повинен бути доведений до відома Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації, якщо розглядаються питання, які становлять інтерес для Ради поштової експлуатації. Якщо Адміністративна рада вважає за необхідне, вона може згодом переглянути обмеження спільно з Радою поштової експлуатації, якщо це є доцільним.

15. Міжнародне бюро під керівництвом Генерального директора виконує функції секретаріату Консультативного комітету.

Стаття VII
(Змінена стаття 107)
Інформація про діяльність Консультативного комітету

1. Після кожної сесії Консультативний комітет інформує про свою діяльність Адміністративну раду та Раду поштової експлуатації, шляхом надіслання Головам цих органів, inter alia, короткого звіту своїх засідань, а також своїх резолюцій та поглядів.

2. Консультативний комітет подає Адміністративній раді щорічний звіт про свою діяльність, надсилаючи один примірник Раді поштової експлуатації. Цей звіт включається до документації Адміністративної ради, яка надається країнам - членам Союзу, їхнім призначеним операторам та Регіональним союзам відповідно до статті 103.

3. Консультативний комітет подає Конгресові звіт про свою діяльність і надсилає його країнам-членам та їхнім призначеним операторам не менше, ніж за два місяці до початку Конгресу.

Стаття VIII
(Змінена стаття 110)
Мови, які використовуються для документації,
обговорень та офіційного листування

1. Документація Союзу складається французькою, англійською, арабською та іспанською мовами. Використовуються також китайська, німецька, португальська та російська мови за умови, що тільки найважливіші основні документи створюються цими мовами. Можуть також використовуватися й інші мови, але за умови, що країни-члени, які зробили запит, несуть усі відповідні витрати.

2. Країна-член або країни-члени, які зробили запит стосовно мови, іншої, ніж офіційна мова, складають лінгвістичну групу.

3. Документація публікується Міжнародним бюро офіційною мовою та мовами заснованих лінгвістичних груп чи безпосередньо, чи за посередництвом регіональних бюро цих груп відповідно до процедур, погоджених з Міжнародним бюро. Опублікування іншими мовами здійснюється відповідно до єдиного стандарту.

4. Документація, яка публікується безпосередньо Міжнародним бюро, настільки, наскільки це є можливим, поширюється одночасно різними запитуваними мовами.

5. Листування між країнами-членами та їхніми призначеними операторами й Міжнародним бюро, а також між останнім і третіми суб'єктами може вестися будь-якою мовою, яка використовується службами перекладу Міжнародного бюро.

6. Витрати на переклад будь-якою мовою, у тому числі ті витрати, які пов'язані із застосуванням пункту 5, несе та лінгвістична група, яка запитала ту мову. Країни-члени, які використовують офіційну мову, уносять паушальний внесок за переклад неофіційних документів, сума якого за одиницю внеску дорівнює сумі, яку виплачують країни-члени, які використовують іншу робочу мову Міжнародного бюро. Усі інші витрати, які стосуються забезпечення документами, несе Союз. Межа витрат, які несе Союз за створення документів китайською, німецькою, португальською та російською мовами, установлюється в резолюції Конгресу.

7. Витрати, які несе лінгвістична група, розподіляються між членами цієї групи пропорційно їхнім внескам у витрати Союзу. Ці витрати можуть бути розподілені між членами лінгвістичної групи відповідно до іншої системи, але за умови, що відповідні країни-члени погоджуються із цим та повідомляють про своє рішення Міжнародному бюро через представника групи.

8. Міжнародне бюро в межах строку, який не перевищує двох років, виконує прохання про будь-яку зміну у виборі мови країни-члена.

9. Під час обговорень на засіданнях органів Союзу за допомогою системи перекладу з використанням електронного обладнання чи без нього допускається використання французької, англійської, іспанської та російської мов, вибір якої надається на розсуд організаторів засідання після консультації з Генеральним директором Міжнародного бюро й відповідними країнами-членами.

10. Використання інших мов також дозволяється під час проведення обговорень і засідань, зазначених у пункті 9.

11. Делегації, які використовують інші мови, забезпечують синхронний переклад на одну з мов, зазначених у пункті 9, або шляхом застосування системи, зазначеної в тому самому пункті, коли можуть бути зроблені необхідні технічні зміни, або шляхом використання послуг окремих перекладачів.

12. Витрати, пов'язані з перекладом, розподіляються між країнами-членами, які застосовують одну й ту саму мову, пропорційно внескам у витрати Союзу. Проте витрати з установлення й утримання технічного обладнання несе Союз.

13. Країни-члени та (або) їхні призначені оператори можуть домовлятися стосовно мови, яку вони використовуватимуть в офіційному листуванні між собою. За відсутності такої домовленості застосовується французька мова.

Стаття IX
(Змінена стаття 112)
Функції Генерального директора

1. Генеральний директор організовує, управляє та керує Міжнародним бюро, законним представником якого він є. Він може також розподіляти посади по рангах G 1 - D 2 і призначати й просувати по службі службовців, які мають ранги. Під час призначення на посади P 1 - D 2 він повинен враховувати професійну кваліфікацію кандидатів, поданих країнами-членами, до яких вони належать чи в яких вони здійснюють свою фахову діяльність, беручи до уваги справедливий географічний розподіл стосовно континентів і мов. На посади D 2 настільки, наскільки це є можливим, повинні призначатися кандидати з різних регіонів та регіонів, інших, ніж ті, від яких представлені Генеральний директор і заступник Генерального директора, з огляду на домінуюче міркування, що стосується ефективності Міжнародного бюро. У випадку, коли посади вимагають особливої кваліфікації, Генеральний директор може звертатися до зовнішніх фахівців. Під час призначення нового фахівця він ураховує також те, що особи, які мають ранги D 2, D 1 та P 5, повинні бути громадянами різних країн - членів Союзу. Під час присвоєння службовцю Міжнародного бюро рангів D 2, D 1 та P 5 він не зобов'язаний застосовувати того самого принципу. Крім того, під час прийому вимоги стосовно справедливого географічного та мовного розподілу враховуються після заслуг. Один раз на рік Генеральний директор повідомляє Адміністративній раді про всі призначення й просування по службі від P 4 до D 2.

2. Обов'язки Генерального директора полягають у такому:

2.1) діяти як депозитарій Актів Союзу й посередник під час прийняття та приєднання до Союзу, а також виходу з нього;

2.2) повідомляти про прийняті Конгресом рішення всім Урядам країн-членів;

2.3) повідомляти всім країнам-членам та їхнім призначеним операторам про затвердження або перегляд Регламентів Радою поштової експлуатації;

2.4) готувати на можливо мінімальному рівні, сумісному з вимогами Союзу, проект річного бюджету Союзу й своєчасно подавати його на розгляд Адміністративної ради; повідомляти про бюджет країнам - членам Союзу після його затвердження Адміністративною радою та виконувати його;

2.5) виконувати особливу діяльність, яка вимагається органами Союзу, і діяльність, яка вимагається Актами;

2.6) уживати заходів для досягнення цілей, визначених органами Союзу, у рамках установленої політики та наявних фондів;

2.7) подавати побажання та пропозиції Адміністративній раді або Раді поштової експлуатації;

2.8) після закриття Конгресу подавати Раді поштової експлуатації пропозиції, які стосуються змін до Регламентів, що випливають з рішень Конгресу, відповідно до Внутрішнього регламенту Ради поштової експлуатації;

2.9) готувати для Адміністративної ради та на підставі директив, виданих Радами, проект стратегії для подання Конгресу;

2.10) готувати для затвердження Адміністративною радою звіт про реалізацію країнами-членами стратегії Союзу за чотири роки, яка ухвалена попереднім Конгресом, для надання наступному Конгресові;

2.11) забезпечувати представництво Союзу;

2.12) діяти як посередник у відносинах між:

- ВПС та Регіональними союзами;

- ВПС та Організацією Об'єднаних Націй;

- ВПС та міжнародними організаціями, діяльність яких становить інтерес для Союзу;

- ВПС та міжнародними організаціями чи асоціаціями або підприємствами, з якими органи Союзу хочуть проконсультуватись або приєднатися до їхньої роботи;

2.13) приймати обов'язки Генерального секретаря органів Союзу та як такий стежити, з огляду на спеціальні положення цього Регламенту, зокрема, за:

- підготовкою та організацією роботи органів Союзу;

- розробкою, виданням і розсиланням документів, звітів і протоколів;

- діяльністю секретаріату під час засідань органів Союзу;

2.14) бути присутнім на засіданнях органів Союзу й брати участь в обговореннях без права голосу, маючи можливість бути представленим іншою особою.

Стаття X
(Змінена стаття 114)
Секретаріат органів Союзу (Статут, статті 14, 15, 17, 18)

Секретаріат органів Союзу забезпечується Міжнародним бюро під відповідальність Генерального директора. Він розсилає всі документи, які стосуються кожної сесії, країнам - членам органу та їхнім призначеним операторам, країнам-членам та їхнім призначеним операторам, які, не будучи членами органу, співробітничають у здійснюваних дослідженнях, Регіональним союзам, а також іншим країнам-членам та їхнім призначеним операторам, які цього просять.

Стаття XI
(Змінена стаття 116)
Інформація. Висновки. Запити про тлумачення та зміну Актів.
Опитування. Роль в оплаті рахунків (Статут, стаття 20, Загальний
регламент, статті 124, 125, 126)

1. Міжнародне бюро завжди знаходиться в розпорядженні Адміністративної ради, Ради поштової експлуатації, країн-членів та їхніх призначених операторів для забезпечення їх будь-якою необхідною інформацією зі службових питань.

2. Воно, зокрема, збирає, погоджує, опубліковує та розсилає різного роду інформацію, яка становлять інтерес для міжнародної поштової служби, повідомляє на прохання залучених сторін, думку зі спірних питань, давати хід запитам стосовно тлумачення та змін Актів Союзу й узагалі здійснювати вивчення та виконувати роботу зі складання чи збирання документації, що покладено на нього зазначеними вище Актами чи що може бути доручено йому в інтересах Союзу.

3. Воно здійснює також опитування на прохання країн-членів та їхніх призначених операторів для з'ясування поглядів інших країн-членів та їхніх призначених операторів з якого-небудь визначеного питання. Результат опитування не носять характеру голосування й не є офіційно обов'язковим.

4. Воно може діяти як кліринговий центр під час оплати будь-яких рахунків, які стосуються поштової служби.

Стаття XII
(Змінена стаття 118)
Бланки, які надаються Міжнародним бюро
(Статут, стаття 20)

Міжнародне бюро є відповідальним за виготовлення міжнародних купонів для відповіді та постачання їх за собівартістю країн-членам та їхнім призначеним операторам на їхню вимогу.

Стаття XIII
(Змінена стаття 119)
Акти Регіональних союзів та спеціальні угоди
(Статут, стаття 8)

1. Два примірники Актів Регіональних союзів та спеціальних угод, які укладаються відповідно до статті 8 Статуту, надсилаються до Міжнародного бюро установами таких Союзів або, у разі відсутності таких, однією з договірних сторін.

2. На Міжнародне бюро покладається спостереження за тим, щоб Акти Регіональних союзів та спеціальні угоди не містили положень, менш сприятливих для громадськості, ніж ті, які передбачені в Актах союзу, та інформування країн-членів та їхніх призначених операторів про наявність таких Союзів та угод. Міжнародне бюро повідомляє Адміністративній раді про будь-яке порушення, установлене згідно із цим положенням.

Стаття XIV
(Змінена стаття 121)
Звіт про діяльність Союзу за дворічний період
(Статут, стаття 20, Загальний регламент,
пункт 6.17 статті 102)

Міжнародне бюро складає звіт про діяльність Союзу за дворічний період, який після затвердження Адміністративною радою надсилається країнам-членам та їхнім призначеним операторам, Регіональним союзам та Організації Об'єднаних Націй.

Стаття XV
(Змінена стаття 122)
Процедура подання пропозицій Конгресу
(Статут, стаття 29)

1. З урахуванням винятків, передбачених у пунктах 2 та 5, подання країнами-членами будь-яких пропозицій Конгресові регулюється такою процедурою:

a) приймаються пропозиції, які надходять до Міжнародного бюро щонайменше за шість місяців до дати, установленої для Конгресу;

b) жодна пропозиція редакційного характеру не приймається протягом шестимісячного періоду, що передує даті, установленій для Конгресу;

c) пропозиції по суті, які надходять до Міжнародного бюро в проміжку між шістьма та чотирма місяцями до дати, установленої для Конгресу, не приймаються, якщо вони не підтримуються щонайменше двома країнами-членами;

d) пропозиції по суті, які надходять до Міжнародного бюро в інтервалі від чотирьох до двох місяців, що передує даті, установленій для Конгресу, не приймаються, якщо вони не підтримуються щонайменше вісьма країнами-членами; пропозиції, які надходять пізніше, більше не приймаються;

e) заяви про підтримку повинні надходити до Міжнародного бюро в межах того самого строку, що й пропозиції, яких вони стосуються.

2. Пропозиції стосовно Статуту й Загального регламенту повинні надходити до Міжнародного бюро не пізніше, ніж за шість місяців до відкриття Конгресу; пропозиції, отримані після цієї дати, але до відкриття Конгресу, не розглядаються, якщо Конгрес не прийме рішення із цього питання більшістю у дві третини країн, представлених на Конгресі, та якщо не дотримуються умови, передбачені в пункті 1.

3. Кожна пропозиція, як правило, має тільки одну мету й містить лише зміни, підтверджені цією метою. Також кожна пропозиція, яка може призвести до істотних витрат для Союзу, повинна супроводжуватися викладом фінансових наслідків, підготовленим країною-членом, яка подає пропозицію після консультації з Міжнародним бюро, щоб визначити фінансові ресурси, необхідні для їхньої реалізації.

4. На пропозиціях редакційного порядку країни-члени, що їх подають, роблять у заголовку відмітку "Drafting proposal", а Міжнародне бюро опубліковує їх під номером, за яким слідує літера "R". Пропозиції, які не мають цієї відмітки, але, на думку Міжнародного бюро, носять тільки редакційний характер, публікуються з відповідною приміткою; Міжнародне бюро складає для Конгресу список цих пропозицій.

5. Процедура, визначена в пунктах 1 та 4, не застосовується ні до пропозицій стосовно Внутрішнього регламенту Конгресів, ні до поправок до раніше внесених пропозицій.

Стаття XVI
(Змінена стаття 123)
Процедура для подання Раді поштової експлуатації пропозицій
стосовно підготовки нових Регламентів з урахуванням рішень,
прийнятих Конгресом

1. Регламенти Всесвітньої поштової конвенції та Угоди про поштові платіжні послуги повинні складатися Радою поштової експлуатації з урахуванням рішень, прийнятих Конгресом.

2. Пропозиції, які є результатом запропонованих поправок до Конвенції або Угоди про поштові платіжні послуги, подаються до Міжнародного бюро одночасно з пропозиціями для Конгресу, яких вони стосуються. Вони можуть бути представлені однією країною-членом без підтримки інших країн-членів. Такі пропозиції надсилаються всім країнам-членам не пізніше, ніж за один місяць до Конгресу.

3. Інші пропозиції, які стосуються Регламентів, для розгляду Радою поштової експлуатації під час підготовки нею нових Регламентів у межах шести місяців після Конгресу, подаються до Міжнародного бюро щонайменше за два місяці до Конгресу.

4. Пропозиції, які стосуються змін до Регламентів у результаті рішень Конгресу, що представляються на розгляд країнами-членами, повинні надійти до Міжнародного бюро не пізніше, ніж за два місяці до відкриття Ради поштової експлуатації. Такі пропозиції надсилаються всім країнам-членам та їхнім призначеним оператором не пізніше, ніж за один місяць до відкриття Ради поштової експлуатації.

Стаття XVII
(Змінена стаття 124)
Процедура подання пропозицій між Конгресами
(Статут, стаття 29, Загальний регламент, стаття 116)

1. Для того, щоб бути прийнятою до уваги, кожна пропозиція стосовно Конвенції або Угод, яка пропонується країною-членом між Конгресами, повинна бути підтримана щонайменше двома іншими країнами-членами. Такі пропозиції не розглядаються, якщо одночасно Міжнародне бюро не одержить необхідної кількості заяв про підтримку.

2. Ці пропозиції надсилаються іншим країнам-членам за посередництвом Міжнародного бюро.

3. Пропозиції стосовно Регламентів не потребують підтримки, але не беруться до уваги Радою поштової експлуатації, якщо остання не погодиться стосовно їхньої термінової необхідності.

Стаття XVIII
(Змінена стаття 125)
Розгляд пропозицій між Конгресами
(Статут, стаття 29, Загальний регламент, статті 116, 124)

1. До будь-якої пропозиції, яка стосується Конвенції, Угод та їхніх Заключних протоколів, застосовується така процедура: якщо країна-член надіслала пропозицію до Міжнародного бюро, останнє надсилає його для вивчення всім країнам-членам. На вивчення пропозиції та надіслання будь-яких зауважень до Міжнародного бюро їм надається два місяці. Поправки не допускаються. Після закінчення цих двох місяців Міжнародне бюро надсилає країнам-членам усі зауваження, отримані ним, та пропонує кожній країні-члену проголосувати за пропозицію або проти неї. Країни-члени, які не надіслали відповіді під час свого голосування в межах періоду у два місяці, уважаються такими, що утрималися. Відлік зазначених вище періодів починається з дати виходу циркулярів Міжнародного бюро.

2. Пропозиції стосовно внесення поправок до Регламентів розглядаються Радою поштової експлуатації.

3. Якщо пропозиція стосується Угоди або її Заключного протоколу, то брати участь у процедурі, описаній у пункті 1, можуть лише країни-члени, які є сторонами тієї Угоді.

Стаття XIX
(Змінена стаття 126)
Повідомлення рішень, прийнятих між Конгресами
(Статут, стаття 29, Загальний регламент, стаття 124, 125)

1. Унесення поправок до Конвенції, Угоди та Заключних протоколів цих Актів здійснюється шляхом повідомлення про це Генеральним директором Міжнародного бюро Урядам країн-членів.

2. Поправки, які вносяться Радою поштової експлуатації до Регламентів та їхніх Заключних протоколів, повідомляються країнам-членам та їхнім призначеним операторам Міжнародним бюро. Те саме стосується тлумачень, зазначених у пункті 3.2 статті 35 Конвенції, і відповідних положень Угод.

Стаття XX
(Змінена стаття 128)
Установлення та регулювання витрат Союзу
(Статут, стаття 21)

1. З урахуванням положень пунктів 2 - 6 річні витрати, пов'язані з діяльністю органів Союзу, не можуть перевищувати таких сум на 2009 рік і наступні роки: 37 000 000 швейцарських франків на 2009 та 2010 роки, 37 235 000 швейцарських франків на 2011 та 2012 роки. Основний ліміт на 2012 рік поширюється також на наступні роки в разі переносу Конгресу, передбаченого на 2012 рік.

2. Витрати, пов'язані з проведенням наступного Конгресу (переїзд секретаріату, транспортні витрати, витрати на встановлення технічного обладнання для синхронного перекладу та витрати з видання документів під час роботи Конгресу тощо), не повинні перевищувати ліміту в розмірі 2 900 000 швейцарських франків.

3. Адміністративній раді дозволяється перевищувати ліміти, установлені в пунктах 1 та 2, для врахування підвищення шкал зарплати, пенсійних внесків та допомоги, прийнятих Організацією Об'єднаних Націй для своїх службовців, які працюють у Женеві.

4. На основі швейцарського показника споживчих цін Адміністративна рада має також право вирівнювати щороку суму витрат, інших, ніж ті, які стосуються персоналу.

5. Незважаючи на пункт 1, Адміністративна рада чи, у разі крайньої необхідності, Генеральний директор можуть дозволити перевищення встановлених лімітів для виконання значних і непередбачених робіт з ремонту будівлі Міжнародного бюро, але за умови, що сума не перевищує 125 000 швейцарських франків на рік.

6. Якщо кредити, передбачені в пунктах 1 та 2, виявляться недостатніми для забезпечення нормальної діяльності Союзу, ці ліміти можуть бути підвищені тільки за схвалення більшості країн - членів Союзу. Будь-яка консультація повинна містити повний перелік фактів, які виправдовують таке прохання.

7. Країни, які приєдналися до Союзу або які прийняті до Союзу як члени Союзу, а також країни, які виходять із Союзу, повинні сплатити свої членські внески за весь рік, протягом якого їхнє прийняття або вихід набирає чинності.

8. Країни-члени на основі бюджету, установленого Адміністративною радою, виплачують заздалегідь свою частину річних внесків Союзу. Ці внески повинні бути виплачені не пізніше першого дня фінансового року, якого стосується бюджет. Після цієї дати на належні до сплати суми нараховуються відсотки на користь Союзу з розрахунку 6% річних починаючи із четвертого місяця.

9. У випадку, коли заборгованість країни-члена з обов'язкових внесків Союзу без відсотків дорівнює сумі внесків цієї країни-члена за попередні два фінансові роки або перевищує таку суму, то ця країна-член може переуступити Союзу безповоротно всі кредити, які винні їй інші країни-члени, або частину таких кредитів відповідно до порядку, установленому Адміністративною радою. Умови переуступки кредиту повинні бути визначені угодою, укладеною між країною-членом, її дебіторами (кредиторами) та Союзом.

10. Країна-член, яка з юридичних чи будь-яких інших причин не може здійснити такої переуступки, зобов'язується укласти план погашення своєї заборговані за рахунками.

11. За винятком особливих обставин, погашення заборгованості з обов'язкових внесків Союзу не може здійснюватися протягом періоду, який перевищує 10 років.

12. За виключних обставин Адміністративна рада може звільнити країну-члена цілком або частково від належних відсотків, якщо така країна цілком оплатила свою заборгованість.

13. У рамках плану погашення заборгованості країни-члена, затвердженого Адміністративною радою, країна-член може бути також звільнена цілком або частково від накопичених відсотків або відсотків, які повинні бути накопичені; таке звільнення, однак, можливе в разі повного й точного дотримання плану погашення протягом періоду, установленого максимально на десять років.

14. Для покриття дефіциту у фінансуванні Союзу засновується Резервний фонд, сума якого встановлюється Адміністративною радою. До цього фонду, у першу чергу, входять надлишки бюджету. Він може також використовуватися для балансу бюджету або для зменшення суми внесків країн-членів.

15. Що стосується тимчасового дефіциту у фінансуванні, Уряд Швейцарської Конфедерації авансує на короткий строк необхідні суми відповідно до умов, які повинні визначатися за взаємною угодою. Цей Уряд стежить також без несення витрат за веденням фінансових рахунків, а також за звітністю Міжнародного бюро в межах кредитів, установлених Конгресом.

16. Положення, зазначені в пунктах 9, 10, 11, 12 й 13, за аналогією застосовуються до витрат на переклад, рахунки на оплату яких виставляються Міжнародним бюро країнам-членам, які належать до лінгвістичних груп.

Стаття XXI
(Змінена стаття 130)
Класи внесків,
(Статут, стаття 21, Загальний регламент, статті 115, 128)

1. Країни-члени беруть участь у покритті витрат Союзу відповідно до того класу внесків, до якого вони належать. Ці класи такі:

клас у 50 одиниць;

клас у 45 одиниць;

клас у 40 одиниць;

клас у 35 одиниць;

клас у 30 одиниць;

клас у 25 одиниць;

клас у 20 одиниць;

клас у 15 одиниць;

клас у 10 одиниць;

клас у 5 одиниць;

клас у 3 одиниці;

клас в 1 одиницю;

клас у 0,5 одиниці призначений для найменш розвинутих країн, перелічених Організацією Об'єднаних Націй, і для інших країн, зазначених Адміністративною радою.

2. Незважаючи на класи внесків, перераховані в пункті 1, будь-яка країна-член може вибрати для оплати число одиниць внесків, що перевищує клас внеску, до якого вона належить, протягом мінімального строку, який дорівнює періоду між Конгресами. Про цю зміну повідомляється не пізніше, ніж на Конгресі. Після закінчення періоду між Конгресами країна-член автоматично повертається до початкової кількості одиниць внеску, якщо тільки вона не вирішить продовжувати виплачувати більшу кількість одиниць. Оплата додаткових внесків збільшує відповідно витрати.

3. Країни-члени включаються до одного із зазначених вище класів внесків у момент їхнього прийняття чи приєднання до Союзу відповідно до процедури, передбаченої в пункті 4 статті 21 Статуту.

4. Країни-члени можуть згодом бути розміщені в нижчому класі внесків за умови, що повідомлення про зміну класу буде надіслано до Міжнародного бюро принаймні за два місяці до відкриття Конгресу. Конгрес дає рекомендацію, яка не має обов'язкового характеру, на запит про зміну класу внеску. Країна-член є вільна в плані виконання рекомендації Конгресу. Остаточне рішення країни-члена повинно бути надіслано до секретаріату Міжнародного бюро до закінчення Конгресу. Цей запит про зміну набирає чинності з дати набрання фінансовими положеннями, прийнятими на Конгресі. Країни-члени, які не повідомили в запропонований строк про бажання змінити клас внесків, залишаються в класі, до якого вони належали раніше.

5. Країни-члени не можуть вимагати одночасно переведення їх до нижчого розряду більше, ніж на один клас.

6. Проте за виняткових обставин, наприклад у разі стихійних лих, коли необхідна міжнародна допомога, Адміністративна рада може дозволити тимчасове пониження класу внеску один раз між двома Конгресами, коли цього вимагає країна-член, якщо зазначений член доводить, що він не може більше зберігати свого внеску відповідно до початково обраного класу. За тих самих обставин Адміністративна рада може також дозволити країнам-членам, які не належать до категорії найменш розвинутих країн та які вже знаходяться в класі в 1 одиницю, перейти до класу в 0,5 одиниці.

7. Тимчасове пониження класу згідно з пунктом 6 може бути дозволене Адміністративною радою на максимальний період у два роки або до наступного Конгресу, залежно від того, що відбудеться раніше. Після закінчення зазначеного періоду відповідна країна автоматично переводиться у свій початковий клас.

8. Незалежно від положень пунктів 4 та 5, жодних обмежень стосовно переведення до вищого класу не існує.

Стаття XXII
(Змінена стаття 131)
Оплата матеріалів, які постачає Міжнародне бюро
(Загальний регламент, стаття 118)

Матеріали, які надаються Міжнародним бюро країнам-членам та їхнім призначеним операторам за плату, повинні оплачуватися в можливо короткий строк, але не пізніше шести місяців від першого дня місяця, наступного за місяцем надіслання рахунка Бюро. Після цього строку на суму, яка належить до сплати, нараховуються починаючи від дати закінчення цього строку 5% річних на користь Союзу.

Стаття XXIII
(Змінена стаття 132)
Процедура арбітражу
(Статут, стаття 32)

1. Якщо спір повинно бути вирішено за допомогою арбітражу, кожна з країн-членів, яка є стороною спору, вибирає країну-члена, не залучену безпосередньо в спорі. У випадку, коли декілька країн-членів виступають спільно, вони вважаються для цілей цього положення як одна країна.

2. Якщо одна з країн-членів, яка є стороною спору, не дає відповіді на пропозицію про призначення арбітражу протягом шести місяців з дати її надіслання, Міжнародне бюро в разі звернення до нього пропонує, у свою чергу, країні-члену, яка ухиляється, призначити арбітраж або саме призначає його ex officio.

3. Сторони спору можуть домовитися між собою про призначення тільки одного арбітра, яким може бути Міжнародне бюро.

4. Рішення арбітрів приймається більшістю голосів.

5. У разі поділу голосів арбітри вибирають для вирішення питання іншу країну-члена, не залучену в спорі. За відсутності згоди з питання про вибір арбітра така країна-член призначається Міжнародним бюро із числа країн-членів, які не пропонувались арбітрами.

6. Якщо спір стосується однієї з Угод, арбітри можуть бути призначені тільки із числа країн-членів, які є сторонами цієї Угоди.

7. Якщо спір повинно бути вирішено за допомогою арбітражу між призначеними операторами, відповідні оператори звертаються до своїх країн-членів з проханням діяти відповідно до процедури, передбаченої в пунктах 1 - 6.

Стаття XXIV
(Змінена стаття 135)
Поправки, набрання чинності й строк дії
Загального регламенту

1. Поправки, прийняті Конгресом, є предметом додаткового протоколу та, якщо Конгрес не прийме іншого рішення, набирають чинності тоді, коли й Акти, змінені на цьому самому Конгресі.

Цей Загальний регламент набирає чинності 1 січня 2006 року й діє протягом невизначеного строку.

Стаття XXV
Приєднання до Додаткового протоколу

Країни-члени, які не підписали цього Протоколу, можуть будь-коли приєднатися до нього. Відповідні документи про приєднання повинні надсилатися Генеральному директору Міжнародного бюро. Генеральний директор повідомляє про них Урядам країн-членів.

Стаття XXVI
Набрання чинності й строк дії Додаткового протоколу
до Загального регламенту

Цей Додатковий протокол набирає чинності 1 січня 2010 року й діє протягом невизначеного строку.

На посвідчення чого повноважні представники Урядів країн-членів склали цей Додатковий протокол, який має таку саму чинність і такий самий термін дії, які він мав би, якби його положення було внесено до самого тексту Загального регламенту, і підписали його в одному примірнику, який передається на зберігання Генеральному директору Міжнародного бюро. Копія цього примірника передається кожній стороні Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу.

Учинено в м. Женева 12 серпня 2008 року.