КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 28 червня 1997 р. N 699
Київ

Про затвердження Положення про національну систему
сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання
населення у сейсмонебезпечних регіонах, Положення про
Міжвідомчу комісію із сейсмічного моніторингу та Програми
функціонування і розвитку національної системи сейсмічних
спостережень та підвищення безпеки проживання населення у
сейсмонебезпечних регіонах

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1763 від 24.09.99 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про національну систему сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, Положення про Міжвідомчу комісію із сейсмічного моніторингу та Програму функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах (додаються).

2. Міністерству економіки, Міністерству фінансів разом із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади під час формування проектів щорічних основних напрямів економічного і соціального розвитку України та державного бюджету, починаючи з 1998 року, враховувати в межах реальних можливостей бюджету окремо витрати на виконання цієї Програми.

Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України В. ДУРДИНЕЦЬ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 червня 1997 р. N 699

Положення
про національну систему сейсмічних спостережень
та підвищення безпеки проживання населення у
сейсмонебезпечних регіонах

1. Національна система сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах (далі - Система) утворена постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1995 року N 728 "Про створення національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах" з метою підвищення безпеки проживання населення та експлуатації виробничих фондів у сейсмонебезпечних регіонах країни, здійснення контролю за дотриманням вимог міжнародних договорів України про обмеження та заборону випробувань ядерної зброї, вивчення сейсмічного і геогідродеформаційного стану території України та суміжних держав, координації діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту населення, об'єктів і територій від впливу землетрусів.

2. Порядок, джерела та обсяги фінансування витрат, пов'язаних із забезпеченням функціонування і розвитку Системи, визначаються Програмою функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах (далі - Програма).

3. В основу функціонування Системи покладено діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та їх взаємодію на основі комплексного аналізу сейсмічних і геофізичних даних служб спостереження та охоронних мереж, що дасть змогу здійснювати оперативний контроль за сейсмічним станом та іншими геофізичними явищами і забезпечувати органи виконавчої влади та заінтересовані організації інформацією про можливі землетруси та інші аномальні геофізичні явища з оцінкою їх наслідків. Структуру Системи наведено у додатку N 1 до Положення.

4. Функціонування Системи спрямоване на вирішення таких завдань:

складання прогнозів землетрусів на основі проведення сейсмічних спостережень і аналізу їх результатів;

оперативне визначення місця, часу і параметрів землетрусів, інших геофізичних явищ та ядерних вибухів на іноземних випробувальних полігонах, що відбулися;

оперативне забезпечення центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, території яких розташовані у сейсмонебезпечних районах, інформацією про землетруси та можливі їх наслідки;

організацію центрального банку геофізичних даних Системи і забезпечення міжрегіонального та міжнародного обміну геофізичною інформацією;

інформаційне забезпечення робіт стосовно сейсмічного районування території України, оцінки потенційної сейсмічної небезпеки, сейсмостійкого будівництва, а також фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на вирішення проблем прогнозу землетрусів;

розробку карт сейсмічного районування території України, нормативних актів щодо захисту населення, об'єктів і територій України від впливу землетрусів, функціонування і розвитку Системи.

5. З метою виконання завдань, зазначених у пункті 4 цього Положення, структурні підрозділи Системи здійснюють такі функції:

а) Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

на основі інформації Національного центру даних Системи оперативно забезпечує Кабінет Міністрів України через Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій інформацією про місце і час землетрусів з інтенсивністю 3 і більше балів на території України та 6 і більше балів за кордоном;

координує роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків великих за масштабами аварій і катастроф техногенного характеру та інших надзвичайних ситуацій, вживає заходів до забезпечення готовності сил і штабів цивільної оборони до дій за призначенням;

бере участь у проведенні державної експертизи містобудівної документації та проектів будівництва техногенно небезпечних об'єктів у частині додержання вимог цивільної оборони і техногенної безпеки;

координує діяльність центральних органів виконавчої влади щодо проведення пошуку і рятування людей, аварійно-рятувальних робіт;

оповіщає населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, забезпечує належне функціонування територіальних і локальних систем оповіщення;

організовує в установленому порядку надання допомоги населенню України та інших держав, які потерпіли внаслідок надзвичайної ситуації;

визначає разом з центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями склад, місце розміщення та оснащення сил і засобів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

б) Комісія прогнозу землетрусів та оцінки сейсмічної небезпеки:

здійснює оперативну наукову оцінку достовірності прогнозу сильних землетрусів;

проводить оцінку надійності і точності методів прогнозування землетрусів;

надає відповідно до запитів Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій оцінку сейсмічної ситуації на території України;

надає висновки про ступінь небезпеки землетрусів, які прогнозуються;

створює і супроводжує прогнозні бази даних;

в) міжвідомча наукова рада "Геодинаміка і прогноз землетрусів":

координує наукові дослідження у галузі глибинної побудови сейсмоактивних регіонів, сейсмології, сейсмічного районування, прогнозу землетрусів, геодинаміки, варіацій геофізичних полів;

визначає основні напрями та завдання наукових досліджень у сейсмоактивних регіонах;

розробляє методологічні основи проведення наукових досліджень та рекомендації щодо використання результатів наукових розробок;

г) Національний центр даних Системи (об'єднаний центр інформаційно-обчислювального центру Інституту геофізики імені С.І. Субботіна Національної академії наук і обчислювального центру Головного центру спеціального контролю Національного космічного агентства) здійснює:

оперативне та методичне керівництво роботою сил і засобів спостереження та контролю Системи;

приймання, редагування і накопичення геофізичних даних, які надходять від спостережувальних та охоронних мереж;

обробку геофізичних даних і комплексний аналіз результатів обробки у реальному масштабі часу;

накопичення отриманих геофізичних даних і результатів обробки;

повторну комплексну обробку та інтерпретацію геофізичних даних і їх узагальнення;

розвиток технічного, математичного і методичного забезпечення Системи;

своєчасне надання МНС даних про аномальні геофізичні явища, які відбулися або прогнозуються;

інформаційно-технічну взаємодію з міжнародними центрами та банками геофізичних даних;

д) геофізична служба Національної академії наук:

організовує і здійснює безперервні регіональні та локальні сейсмічні спостереження на території України, супроводжує банк сейсмічних даних;

організовує і здійснює регулярні високоточні геодезичні і геофізичні спостереження у сейсмоактивних регіонах України для виявлення та аналізу аномальних деформацій земної кори, що передують землетрусам та супроводжують їх;

створює і супроводжує банк геофізичних даних Національного центру даних Системи, забезпечує прямий доступ до інформації про характер сейсмічної активності на території України і тенденції її розвитку;

оперативно забезпечує через Національний центр даних Системи МНС і його регіональні центри, міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади про місце і час землетрусів з інтенсивністю 3 і більше балів на території України та 6 і більше балів за кордоном;

оперативно забезпечує центральні та місцеві органи виконавчої влади інформацією про очікувані наслідки землетрусів, що відбулися, та можливі наслідки землетрусів, які прогнозуються;

організовує і здійснює експедиційні спостереження в районах сейсмічної небезпеки та епіцентральні вишукування в зонах землетрусів, що відбулися, складає прогноз розвитку сейсмічних процесів у цих зонах;

видає сейсмологічні бюлетені та каталоги землетрусів Системи;

розробляє карти сейсмічного районування території України;

здійснює науково-методичне забезпечення робіт щодо функціонування та розвитку Системи, в тому числі нормативними актами з питань сейсмічного районування та проведення інструментальних спостережень, оцінки сейсмічного ризику, ідентифікації провісників землетрусів та їх прогноз;

бере участь у модернізації технічного оснащення Системи, створенні регіональних сейсмологічних мереж, прогностичних полігонів для забезпечення робіт стосовно короткотермінових прогнозів землетрусів;

е) служба моніторингу геологічного середовища Держкомгеології:

забезпечує режимні спостереження за геофізичними полями і гідрогеологічними характеристиками у свердловинах гідрогеодеформаційної мережі;

визначає особливості глибинної побудови сейсмонебезпечних районів шляхом проведення комплексу геофізичних, геологічних, геохімічних та інших досліджень і бере участь в оцінці сейсмічної небезпеки;

створює і веде банки гідрогеодеформаційної та геофізичної інформації і забезпечує їх взаємодію із Національним центром даних Системи;

оперативно забезпечує геофізичну службу Національної академії наук інформацією щодо екзогеодинамічної складової геологічного середовища для оцінки ступеня сейсмічної небезпеки у регіонах, які підлягають спостереженням;

здійснює комплексне геологічне картування територій для детального сейсмічного районування;

здійснює районування територій України за ступенем геодинамічної активності для перспективного прогнозування господарського освоєння їх;

розробляє та впроваджує методи вивчення провісників землетрусів на основі моніторингу геологічного середовища;

є) Служба геодезичних спостережень Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України:

проводить геодезичні та гравіметричні спостереження на геодинамічних полігонах України;

бере участь спільно з Національною академією наук у вирішенні завдань прогнозування землетрусів;

разом з Національною академією наук створює глобальні та регіональні (включаючи техногенні) геодинамічні полігони;

забезпечує Національний центр даних Системи інформацією про геодезичний стан геодинамічних полігонів України;

ж) система гідрометеорологічних і геофізичних спостережень Гідрометкому:

здійснює приземні метеорологічні, актинометричні, аерологічні, гідрологічні (річкові, озерні, морські), метеорологічні авіаційні, агрометеорологічні, метеорологічні радіолокаційні, озонометричні та інші спостереження;

забезпечує Національний центр даних Системи гідрометеорологічною інформацією; ( Підпункт "ж" пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1763 від 24.09.99 )

з) Національне космічне агентство України:

періодично забезпечує за допомогою національних космічних засобів зйомки необхідної поверхні Землі, які можуть бути використані для ідентифікації тектонічних порушень та їх розвитку у часі, та передачу Національному центру даних Системи інформації про результати космічних спостережень;

створює і постійно удосконалює космічний комплекс для вивчення фундаментальних законів зв'язку процесів у літосфері, іоносфері та термосфері Землі для вирішення проблеми прогнозування землетрусів;

створює і забезпечує функціонування мережі передачі даних об'єктів космічної інфраструктури, надає необхідний ресурс мережі для обміну інформацією в рамках Системи та з міжнародними центрами геофізичних даних;

здійснює контроль національними технічними засобами за:

дотриманням вимог міжнародних договорів України про обмеження та заборону випробувань ядерної зброї;

випробуваннями ядерної зброї на іноземних випробувальних полігонах та проведенням ядерних вибухів в мирних цілях;

сейсмічною обстановкою та іншими геофізичними явищами на території України, а також на всій території Земної кулі;

радіаційною обстановкою в пунктах дислокації об'єктів спеціального контролю;

супроводжує банк даних геофізичних спостережень та забезпечує його взаємодію з Національним центром даних Системи;

оперативно забезпечує через Національний центр даних Системи МНС та геофізичну службу Національної академії наук інформацією про місце і час землетрусів з інтенсивністю 3 і більше балів на території України та 6 і більше балів за кордоном;

бере участь спільно з Національною академією наук у вирішенні завдань прогнозування землетрусів, у розробці та впровадженні методичного забезпечення прогнозу землетрусів, функціонування і розвитку Системи, а також у створенні регіональних сейсмологічних мереж для забезпечення робіт стосовно короткотермінових прогнозів землетрусів;

організовує та здійснює обмін геофізичною інформацією з Міжнародним центром даних Міжнародної системи моніторингу;

и) служба сейсмічних і геодинамічних охоронних мереж спостереження Міненерго:

організовує і забезпечує безперервні режимні спостереження за геодинамічним та сейсмічним станом в районах розташування радіаційнонебезпечних об'єктів з метою оцінки реальної сейсмостійкості цих об'єктів та реакції їх на сейсмічні та інші геодинамічні впливи;

створює банк даних про сейсмічні та інші геодинамічні впливи на радіаційно небезпечні об'єкти та забезпечує його взаємодію з Національним центром даних Системи;

оперативно забезпечує через Національний центр даних Системи МНС та геофізичну службу Національної академії наук інформацією про катастрофічні зміни сейсмічного та геодинамічного стану в районах розташування радіаційно небезпечних об'єктів і наслідки впливу цих процесів на об'єкти;

розробляє рекомендації та пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування служби сейсмічних і геодинамічних охоронних мереж спостережень у складі Системи, недопущення та зменшення збитків від аварій, катастроф на енергетичних об'єктах, пов'язаних із землетрусами і катастрофічними геодинамічними явищами;

і) служба інженерно-сейсмометричних спостережень Держкоммістобудування:

забезпечує функціонування і розвиток системи інженерно-сейсмометричних спостережень та проводить модернізацію їх технічного оснащення, надання інформації про сейсмостійкість будинків та споруд;

створює і супроводжує банк даних інженерно-сейсмометричних спостережень та забезпечує його взаємодію з Національним центром даних Системи;

бере участь у розробці нормативних актів з питань сейсмічного районування, проведення інструментальних спостережень, оцінки сейсмічного ризику;

проводить комплексне геологічне картування для створення карт сейсмічного мікрорайонування;

забезпечує через Національний центр даних Системи МНС та геофізичну службу Національної академії наук прогностичною інформацією про ступінь руйнування будівельних конструкцій, розташованих на території України.

6. Організація робіт щодо оповіщення та захисту населення, попередження вторинних наслідків землетрусів здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади територій, розташованих у сейсмонебезпечних регіонах, відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

7. Залежно від стану Система функціонує в режимах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. N 250 для Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 червня 1997 р. N 699

Положення
про Міжвідомчу комісію із сейсмічного
моніторингу

1. Міжвідомча комісія із сейсмічного моніторингу (далі - Комісія) утворена з метою координації діяльності національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах (далі - Система).

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України ( 254к/96-вр ), законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

2. Основними завданнями Комісії є:

координація діяльності та безпосереднє керівництво Системою;

здійснення контролю щодо виконання Програми функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах (далі - Програма);

координація розроблення і реалізація концепції спільного функціонування сил та засобів спостереження і контролю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Національної академії наук, які входять до Системи, основ організаційного, інформаційного, методичного і програмного забезпечення вирішення завдань сейсмологічних спостережень та прогнозу землетрусів, а також у разі потреби додатків і змін до них;

участь у підготовці проектів міжнародних договорів України з питань сейсмологічних спостережень і прогнозу землетрусів, сейсмологічного забезпечення безпеки населення, об'єктів і територій та спрямованих на підвищення ефективності вирішення завдань, які покладені на Систему.

3. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

1)розробляє основні напрями розвитку Системи та пропозиції щодо пріоритетності науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, кооперації їх виконавців, а також заходів щодо стандартизації та уніфікації обладнання спостережувальних та охоронних мереж та їх метрологічного забезпечення з метою підвищення ефективності вирішення завдань, які покладені на Систему;

2) координує роботу щодо:

інформаційної взаємодії служб, які входять до Системи з метою вирішення завдань сейсмічного районування території України та оцінки потенційної сейсмічної небезпеки, сейсмологічного забезпечення сейсмостійкого будівництва, а також фундаментальних та прикладних досліджень, спрямованих на вирішення проблем геофізичних спостережень, прогнозу землетрусів та сейсмічного районування;

випуску оперативних та повних сейсмологічних бюлетенів і каталогів землетрусів, регулярного періодичного інформування органів виконавчої влади про сейсмічну обстановку та тенденції її розвитку на території України, взаємодії із засобами масової інформації;

реалізації проектів міжнародного співробітництва з питань сейсмологічних спостережень обміну геофізичними даними в інтересах завдань, які вирішуються Системою, сприяння службам, що входять до Системи, у здійсненні міжнародного співробітництва, організації та проведення конференцій, симпозіумів та семінарів;

3) розглядає та здійснює експертизу регіональних цільових програм розвитку сейсмічного моніторингу і прогнозу землетрусів;

4) розглядає пропозиції щодо перерозподілу фінансових ресурсів, виділених на реалізацію Програми та готує пропозиції Кабінету Міністрів України з цих питань.

4. Комісія має право:

одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;

направляти на експертизу в Комісію з прогнозу землетрусів та оцінки сейсмічної небезпеки прогнози, які надійшли до Комісії, та оцінювати її результати;

утворювати з метою виконання поставлених перед Комісією завдань робочі групи та залучати до них вчених та спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за згодою їх керівників);

заслуховувати на своїх засіданнях інформацію керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій з питань, що належать до її компетенції.

5. У процесі своєї діяльності Комісія взаємодіє з МНС, іншими центральними органами виконавчої влади та Національною академією наук, сили та засоби спостереження і контролю яких входять до Системи, Міжвідомчою комісією із сейсмостійкого будівництва, Комісією прогнозу землетрусів та оцінки сейсмічної небезпеки, Міжвідомчою науковою радою "Геодинаміка і прогноз землетрусів", Національним центром даних Системи, науково-дослідними установами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, регіональними центрами у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації стихійних лих, Постійною урядовою комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, міжнародними організаціями, центрами та банками геофізичних даних.

6. Рішення Комісії з питань, що належать до її компетенції, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності.

7. Комісію очолює голова, який призначається із керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Членами Комісії є керівники служб (підрозділів) сил та засобів сейсмічних і сейсмопрогностичних спостережень, які входять до Системи, представники заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, провідні вчені та спеціалісти.

Право вносити зміни та доповнення до складу Комісії надається голові Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал.

Рішення Комісії оформляються у вигляді протоколів і рекомендацій, які підписуються головою Комісії. Рішення на засіданні Комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на ньому членів.

8. Організаційно-технічне забезпечення роботи Міжвідомчої комісії із сейсмічного моніторингу покладається на МНС.

9. Для оперативної організації та координації робіт щодо функціонування та розвитку Системи у сейсмоактивних регіонах України у складі Комісії формуються дві секції - Карпатська і Кримська.

Завдання, функції та регламент діяльності зазначених секцій визначаються відповідними Положеннями, які затверджуються головою Комісії.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 червня 1997 р. N 699

Програма
функціонування і розвитку національної системи сейсмічних
спостережень та підвищення безпеки проживання населення
у сейсмонебезпечних регіонах

1. Загальні положення

Програму функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах (далі - Програма) розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1995 року N 728. Національна система сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах (далі - Система) є складовою частиною Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та Ситуаційного центру при Президентові України.

Сейсмічну обстановку в Україні можна охарактеризувати таким чином:

широка 6-7 бальна з локальними 8-9 бальними ділянками зона, яка пов'язана з осередком Вранча і охоплює всю південно-західну частину України;

сейсмоактивна 7-8 бальна з локальними 9 бальними проявами зона Криму;

сейсмоактивна 6-7 бальна зона Закарпаття;

сейсмоактивна зона краю Східноєвропейської платформи і Донбасу;

сейсмоактивна зона окраїни Скіфської плити;

техногенна сейсмічність у зв'язку з інтенсивною розробкою корисних копалин.

Сильні землетруси в Карпатській зоні Вранча виникають досить часто (1940, 1977, 1986, 1990 роках) і викликають катастрофічні наслідки. Велика глибина осередку призводить до того, що коливання від цих землетрусів охоплюють практично всю територію України. У 1986 році сила поштовхів у містах Одесі, Рені, Болграді, Ізмаїлі досягала 6-7 балів, Києві - 4-5 балів.

У Криму у 1927 році двічі протягом трьох місяців виникали поштовхи силою 8 балів, які зруйнували місто Ялту та викликали масові зсувні явища в усій полосі південного берега.

Згідно з палеосейсмічними та історичними даними землетруси силою 9 балів виникали також у районі міста Севастополь і на Керченському півострові.

У вищезазначених місцях, як і в інших сейсмоактивних регіонах України, функціонують і будуються великі промислові об'єкти, у тому числі атомні електростанції, гідротехнічні споруди, об'єкти хімічної промисловості, пошкодження яких може призвести до великих людських жертв, матеріальних збитків та негативних наслідків для довкілля.

Постійну і всезростаючу безпеку являють собою землетруси, викликані техногенними впливами на земну поверхню (інтенсивне добування корисних копалин, створення великих водосховищ та інші впливи).

Україна ратифікувала міжнародні договори щодо обмеження та заборони випробувань ядерної зброї. З 1995 року вона бере участь у Міжнародній системі моніторингу Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, що дає змогу нашій державі брати безпосередню участь у контролі за дотриманням всіма країнами зобов'язань у сфері ядерного роззброєння.

Основною метою Програми є досягнення якісно нового рівня безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, зменшення людських жертв, матеріальних збитків та негативних наслідків для довкілля у разі природних та техногенних землетрусів.

2. Основні напрями Програми

Для досягнення основної мети Програми необхідно реалізувати ряд заходів, спрямованих на:

забезпечення функціонування мереж сейсмічних, гідрометеорологічних, геодинамічних та геофізичних спостережень;

переоснащення спостережувальних мереж сучасними уніфікованими автоматизованими цифровими засобами;

створення мережі інформаційно-обчислювальних центрів і системи телекомунікацій;

вивчення глибинної будови сейсмонебезпечних регіонів та геотектонічне картування території України;

оцінку ступеня сейсмічної небезпеки на основі сейсмічного районування і розвитку методик загального, детального та сейсмічного мікрорайонування;

розроблення методик прогнозу сильних землетрусів на основі комплексного аналізу провісників у геофізичних і геодезичних полях;

розроблення методів прогнозу техногенної сейсмічності з урахуванням технології експлуатації родовищ корисних копалин, режимів заповнення водосховищ, що виключають можливість провокування сильних землетрусів;

проведення епіцентральних сейсмічних спостережень у осередкових зонах сильних землетрусів з метою прогнозування можливих руйнівних поштовхів;

забезпечення сейсмостійкого будівництва інженерно-сейсмометричною інформацією для удосконалення нормативної будівельної документації;

організацію і проведення комплексу профілактичних заходів у регіонах очікуваних сильних землетрусів для оцінки реальної сейсмостійкості будівель, оцінки сейсмічного ризику та наслідків руйнівних землетрусів.

Основними напрямами Програми є:

режимні спостереження;

сейсмічне районування території України;

технічне переоснащення спостережувальної мережі;

створення мережі інформаційно-обчислювальних центрів;

вивчення глибинної будови сейсмонебезпечних регіонів та геотектонічне картування території України;

удосконалення науково-методичних основ функціонування Системи;

нормативне забезпечення виконання завдань Системи;

міжнародне співробітництво з питань сейсмічних спостережень і прогнозу землетрусів.

Виконання Програми передбачається здійснити силами науково-дослідних установ, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які входять до складу Системи, із залученням науково-дослідних і проектних організацій, які спеціалізуються на обробці інформації та телекомунікаційних систем.

3. Техніко-економічне
обгрунтування

Землетруси є одним із самих небезпечних природних явищ, які становлять загрозу безпеці населення України і можуть призвести до великих негативних соціальних наслідків та значних економічних збитків.

Згідно з даними ООН у разі катастрофічних землетрусів економічні збитки, пов'язані з прямими витратами, руйнуванням інфраструктури, виробничих та інших зв'язків, становлять від 0,5 до 40 відсотків національного доходу країни.

Великих збитків під час землетрусів завдається внаслідок заниження сейсмічної небезпеки, а також від незнання населенням правил поводження до, під час та після землетрусу.

Найнебезпечніші наслідки заниження сейсмічної небезпеки можуть мати місце під час розробки техніко-економічних обгрунтувань, вибору майданів під будівництво АЕС та інших великих енергетичних об'єктів.

З іншого боку, великі витрати на сейсмостійке будівництво і укріплення споруд, розташованих у сейсмоактивних регіонах. Підвищення бальності території на одиницю призводить до зростання витрат на будівництво приблизно на 10 відсотків. Тому виключно важливе економічне значення мають роботи щодо загального, детального сейсмічного районування та мікрорайонування регіонів інтенсивної промислової і цивільної забудови.

Висока концентрація населення і об'єктів у великих містах України, включаючи Київ, робить їх уразливими під час впливу сильних землетрусів осередку Вранча та інших глибокофокусних осередків, епіцентри яких розташовані на відстані у сотні кілометрів.

На сьогодні сейсмічні, геодинамічні та геофізичні спостереження, які є основою вирішення завдань сейсмічної безпеки, розрізнені за міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, їх результати відірвані один від одного і спільно не аналізуються. Адміністративне управління здійсненням спостережень у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади практично відсутнє, взаємний обмін інформацією на постійній основі не здійснюється.

Взаємодія служб сейсмічних спостережень у складі Системи ускладнена у зв'язку з використанням застарілої технічної бази спостережень та реєстрації геофізичних явищ, яка не дає змоги використовувати сучасні телекомунікаційні мережі та комп'ютерні технології.

Застаріла технічна база робить неможливою повну інтеграцію Системи у світову систему сейсмічного моніторингу і, як наслідок, неможливим доступ до даних, які реєструються іншими країнами.

Серйозною загрозою нормального функціонування спостережувальної мережі є постійне зниження реальних обсягів фінансування, що призводить до погіршення технічного стану пунктів спостереження і втрати кваліфікованих фахівців.

Реалізація Програми забезпечить нормальне функціонування у 1998 - 2005 роках служб, які входять до Системи, а також здійснення комплексу заходів щодо переходу цих служб на якісно новий технічний та методичний рівні.

Програмою передбачається здійснення комплексу заходів щодо створення і розвитку спеціальної системи сейсмічних спостережень та прогнозу землетрусів, переоснащення спостережувальних і охоронних мереж служб, які входять до Системи, уніфікованим автоматизованим цифровим обладнанням, створення інформаційно-обчислювальних центрів Системи з банками геофізичних даних, взаємним обміном інформацією і прямим доступом до баз геофізичних даних, організації обміну геофізичними даними з державами і міжнародними організаціями та участі у міжнародних угодах, проектах і технічних експериментах з питань обміну інформацією, нормативного забезпечення сейсмічної безпеки.

Переоснащення спостережувальних мереж служб, які входять до Системи, спрямоване на впровадження уніфікованого цифрового обладнання, що забезпечить підвищення технічного рівня сейсмологічних досліджень і якість карт сейсмічного районування.

Застосування цифрової реєстрації і створення мережі інформаційно-обчислювальних центрів, оснащених сучасними телекомунікаційними та програмно-технологічними засобами ведення баз геофізичних даних і обробки інформації, забезпечать можливість розроблення методів прогнозування землетрусів на основі комплексного використання більш точної та оперативної інформації. Своєчасне прогнозування має найважливіше значення для здійснення превентивних заходів до зменшення можливих людських втрат і матеріальних збитків.

Удосконалення науково-методичних основ функціонування служб, які входять до Системи, та Системи в цілому, а також методології оцінки сейсмічної небезпеки і прогнозування землетрусів призведе до значного підвищення достовірності прогнозування землетрусів.

Інтеграція Системи у світову мережу забезпечить можливість обміну геофізичними даними з окремими країнами і міжнародними організаціями та рівноправну участь України у міжнародних проектах і технічних експериментах щодо вивчення природних і штучних геодинамічних явищ у глобальному масштабі.

Реалізація Програми дозволить здійснювати оперативне інформування всіх органів виконавчої влади і населення про сейсмічну і геодинамічну обстановку у сейсмонебезпечних регіонах, сприятиме підвищенню ефективності управління на всіх рівнях в умовах сейсмічної небезпеки і землетрусів.

У цілому реалізація Програми забезпечить зменшення кількості жертв серед населення внаслідок землетрусів за рахунок оперативності отримання інформації про можливі землетруси та їх наслідки і розроблення оптимальних сценаріїв реагування на наслідки землетрусів.

Економічна доцільність прийняття та реалізації Програми пояснюється порівнянням збитків від сильних землетрусів, які можуть становити від 0,5 до 40 відсотків національного доходу, та витрат на функціонування і розвиток Системи, які становлять незрівнянно малу частку національного доходу.

4. Механізм реалізації та кінцеві
результати Програми

Загальне керівництво та контроль за реалізацією Програми покладаються на НКАУ, а забезпечення функціонування служб, залучених до Системи, на відповідні міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та Національну академію наук.

Координація робіт з виконання Програми покладається на Міжвідомчу комісію із сейсмічного моніторингу, утворену постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1995 року N 728.

Міжвідомча комісія із сейсмічного моніторингу визначає необхідні витрати на виконання конкретних завдань Програми, організовує конкурсний відбір виконавців завдань, забезпечує контроль за їх виконанням, організовує експертизу та здійснює прийом завершених робіт, розробляє пропозиції щодо користування завдань.

Кошти на проведення цих робіт виділяються за поданням Міжвідомчої комісії із сейсмічного моніторингу, яка формує пакет завдань і здійснює конкурсний відбір виконавців.

У ході реалізації Програми передбачається поетапне вирішення широкого кола як взаємопов'язаних, так і самостійних завдань, пріоритетність яких робить необхідним одночасне виконання наведених вище завдань Програми.

Завдання, виконання яких необхідне для розвитку Системи, будуть конкретизовані у "Системному проекті Системи", який планується розробити в 1998 році.

"Системний проект Системи" визначить:

структуру Системи і комплекс організаційних, методичних, інформаційних та технічних принципів функціонального об'єднання служб у систему;

принципи функціонування Системи в Урядовій інформаційно-аналітичній системі з питань надзвичайних ситуацій, системі інформаційно-аналітичного забезпечення Президента, а також організаційні та інформаційні зв'язки з Ситуаційним центром при Президентові України;

технічні завдання на науково-дослідні, дослідно-конструкторські та інші роботи, які забезпечать розвиток Системи;

часовий графік розвитку Системи, який буде враховувати взаємозв'язок і взаємозалежність робіт.

У 1998 - 2005 роках в результаті виконання заходів, передбачених Програмою, забезпечується:

функціонування інформаційно-комунікаційної мережі Системи, яка включає Національний центр даних Системи, інформаційно-обчислювальні центри служб, які входять до складу Системи, регіональні центри, систему зв'язку і передачі даних та станції сейсмічних спостережень;

переоснащення служб, які входять до складу Системи, сучасним уніфікованим цифровим обладнанням для сейсмічних спостережень і програмно-технічними засобами збору, обробки та передачі цифрової геофізичної інформації і створення розгалуженої мережі станцій, полігонів та пунктів сейсмічних спостережень;

створення інформаційної бази геофізичних даних для вирішення завдань оцінки сейсмічної небезпеки і прогнозування руйнівних землетрусів;

розвиток науково-методичних основ прогнозування землетрусів і результатів їх впливу на населення та об'єкти народного господарства;

організація і проведення робіт щодо інтеграції Системи у світову систему сейсмічного моніторингу;

розроблення нормативних актів, що регламентують функціонування Системи і залучених до неї служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Національної академії наук;

видання карт сейсмічного районування України, сейсмологічних бюлетенів і каталогів землетрусів.

Реалізація Програми дасть змогу значно підвищити рівень безпеки населення, яке проживає у сейсмонебезпечних регіонах України, а також захисту виробничих та інших об'єктів від впливу природних і техногенних землетрусів.

Додаток N 1
до Програми

                                ЗАХОДИ
     на виконання Програми функціонування і розвитку національної
         системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки
           проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах

                       1. Режимні спостереження
——————————————————————————————————————————————————————————————————
        |  Планується до витрат (млн. гривень)         |
Наймену-|——————————————————————————————————————————————|Виконавець
вання   |Всього|  у |  у |  у |  у |  у |  у | у  | у  |
заходів |      |1998|1999|2000|2001|2002|2003|2004|2005|
        |      |році|році|році|році|році|році|році|році|
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Сейсміч-  10,4  1,3  1,3  1,3  1,3  1,3  1,3  1,3  1,3  Національ-
ні, гео-                                                на акаде-
динаміч-                                                мія наук
ні    та
похило-
спосте-
реження

Комп-    фінансові витрати передбачаються у кошторисі   Служба
лексні                     НКАУ                         спеціаль-
геофі-                                                  ного конт-
зичні                                                   ролю НКАУ
спосте-
реження

Геофі-     8    1    1    1    1    1    1    1    1    Держкомге-
зичні                                                   ології
спосте-
реження

Інженер-   4    0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  Держком-
сейс-                                                   містобу-
момет-                                                  дування
ричні
спосте-
реження

Геоде-    5,6   0,7  0,7  0,7  0,7  0,7  0,7  0,7  0,7  Укргеодез-
зичні                                                   картогра-
спосте-                                                 фія
реження
на  гео-
динаміч-
них   та
техно-
генних
поліго-
нах

Геофі-
зичні та   4    0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  Гідрометком
гідроме-
теороло-
гічні
спосте-
реження

Геофі-     4    0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  0,5  Міненерго
зичні
спосте-
реження

———————
Всього    36    4,5  4,5  4,5  4,5  4,5  4,5  4,5  4,5

———————
Примітка. Виділення  коштів на режимні спостереження предбачається
у кошторисах міністерств,  інших  центральних  органів  виконавчої
влади та Національної академії наук.

                                           Продовження додатка N 1

            2. Сейсмічне районування території України
—————————————————————————————————————————————————————————————————
             | Планується до витрат (млн. гривень)
Найменування |———————————————————————————————————————————————————
заходів      |Всього | у   |  у | у  | у   | у   | у  | у  |у
             |       |1998 |1999|2000|2001 |2002 |2003|2004|2005
             |       |році |році|році|році |році |році|році|році
—————————————————————————————————————————————————————————————————
Удосконалення  1,6    0,2   0,2  0,2   0,2   0,2  0,2  0,2   0,2
методики
оцінки  сейс-
мічної небез-
пеки для  ці-
лей загально-
го детального
сейсмічного
районування
та сейсмічно-
го мікрорайо-
нування

Загальне       1,6    0,2   0,2  0,2   0,2   0,2  0,2  0,2   0,2
сейсмічне ра-
йонування те-
риторії Укра-
їни у масшта-
бі 1:2500000,
1:1000000

Детальне       1,6    0,2   0,2  0,2   0,2   0,2  0,2  0,2   0,2
сейсмічне ра-
йонування   у
масштабі
1:500000

Сейсмічне      1,6    0,2   0,2  0,2   0,2   0,2  0,2  0,2   0,2
мікрорайону-
вання  небез-
печних    зон
України     у
масштабі
1:10000

Складання       4     0,5   0,5  0,5   0,5   0,5  0,5  0,5   0,5
карт сейсміч-
ного мікрора-
йонування   у
масштабі
1:10000  міст
Керч, Гурзуф,
Феодосія, Ре-
ні, Мукачево,
Чернівці тощо

—————————————
    Всього     10,4   1,3   1,3  1,З   1,3   1,3  1,3  1,3   1,3

—————————————
Примітка. Виділення  коштів  на  сейсмічне  районування  території
України передбачається  у  кошторисах  Національної академії наук,
Держкоммістобудування, Держкомгеології.

                                           Продовження додатка N 1

           3. Технічне переоснащення спостережної мережі

—————————————————————————————————————————————————————————————————
             |        Планується до витрат (млн. гривень)
Найменування |———————————————————————————————————————————————————
заходів      |Всього | у   |  у | у  | у   | у   | у  | у  |у
             |       |1998 |1999|2000|2001 |2002 |2003|2004|2005
             |       |році |році|році|році |році |році|році|році
—————————————————————————————————————————————————————————————————
Розроблення    0,5    0,4   0,1
проекту наці-
ональної сис-
теми сейсміч-
них спостере-
жень

Науково-дос-    4     0,5   0,5  0,5   0,5   0,5  0,5  0,5   0,5
лідні і  дос-
лідно-конс-
трукторські
роботи     та
супроводження
виробництва
цифрового об-
ладнання
спостережної
мережі

Технічне  пе-  3,2    0,4   0,4  0,4   0,4   0,4  0,4  0,4   0,4
реоснащення і
розвиток
спостережної
мережі Націо-
нальної  ака-
демії наук

Технічне  пе-  9,6    1,2   1,2  1,2   1,2   1,2  1,2  1,2   1,2
реоснащення і
розвиток
спостережної
мережі Служби
спеціального
контролю НКАУ

Технічне  пе-  1,6    0,2   0,2  0,2   0,2   0,2  0,2  0,2   0,2
реоснащення і
розвиток
спостережної
мережі  Держ-
комгеології

Технічне  пе-  12,8   1,6   1,6  1,6   1,6   1,6  1,6  1,6   1,6
реоснащення і
розвиток
спостережної
мережі  Гід-
рометкому

Створення ме-  2,4    0,6   0,6  0,6   0,6
режі супутни-
кових  радіо-
навігаційних
спостережень

Створення ме-  4,8    0,6   0,6  0,6   0,6   0,6  0,6  0,6   0,6
режі  зв'язку
супутникових
сейсмічних
спостережень
Міненерго

Створення   і  1,1    0,26  0,12 0,12  0,12  0,12 0,12 0,12  0,12
розвиток  ме-
режі інженер-
но-сейсмомет-
ричних  спос-
тережень
Держкоммісто-
будування


—————————————
Всього         40     5,76  5,32 5,22  5,22  4,62 4,62 4,62  4,62

                                           Продовження додатка N 1

     4. Створення мережі інформаційно-обчислювальних центрів
—————————————————————————————————————————————————————————————————
             |        Планується до витрат (млн. гривень)
Найменування |———————————————————————————————————————————————————
заходів      |Всього | у   |  у | у  | у   | у   | у  | у  |у
             |       |1998 |1999|2000|2001 |2002 |2003|2004|2005
             |       |році |році|році|році |році |році|році|році
—————————————————————————————————————————————————————————————————
Національний
центр даних
Закупівля об-  0,5    0,1   0,1  0,1   0,1   0,1
ладнання
Розроблення    1,5          0,3  0,3   0,3   0,3  0,3
програмного
забезпечення
Функціонуван-  0,7          0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
ня

Мережа інфор-
маційно-об-
числювальних
центрів
Служби спеці-
ального конт-
ролю НКАУ
Закупівля об-  1,0    0,2   0,2  0,2   0,2   0,2
ладнання
Розроблення    1,5          0,3  0,3   0,3   0,3  0,3
програмного
забезпечення
Функціонуван-  0,7          0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
ня

Мережа інфор-
маційно-об-
числювальних
центрів Держ-
комгеології
Закупівля об-  0,5    0,1   0,1  0,1   0,1   0,1
ладнання
Розроблення    1,5          0,3  0,3   0,3   0,3  0,3
програмного
забезпечення
Функціонуван-  0,7          0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
ня

Інформацій-
но-обчислю-
вальний центр
Укргеодезкар-
тографії
Закупівля об-  0,1    0,1
ладнання
Розроблення    0,8          0,2  0,2   0,2   0,2
програмного
забезпечення
Функціонуван-  0,35         0,05 0,05  0,05  0,05 0,05 0,05  0,05
ня

Інформацій-
но-обчислю-
вальний центр
Гідрометкому

Закупівля об-  0,15   0,05  0,05 0,05  0,05
ладнання
Розроблення    0,6    0,2   0,2  0,2
програмного
забезпечення
Функціонуван-  0,8    0,1   0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
ня

Мережа інфор-
маційно-об-
числювальних
центрів Держ-
коматому
Закупівля об-  0,9    0,2   0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
ладнання
Розроблення    0,8    0,1   0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
програмного
забезпечення
Функціонуван-  0,7          0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
ня

—————————————
Всього         13,8   1,15  2,5  2,5   2,25  2,25 1,65 0,75  0,75

                                           Продовження додатка N 1

    5. Вивчення глибинної структури сейсмонебезпечних регіонів
        та геотектонічне картографування території України
—————————————————————————————————————————————————————————————————
             |        Планується до витрат (млн. гривень)
Найменування |———————————————————————————————————————————————————
заходів      |Всього | у   |  у | у  | у   | у   | у  | у  |у
             |       |1998 |1999|2000|2001 |2002 |2003|2004|2005
             |       |році |році|році|році |році |році|році|році
—————————————————————————————————————————————————————————————————
Вивчення тек-  4,6    0,6   0,6  0,6   0,6   0,6  0,6  0,5   0,5
тоносфери Ук-
раїни

Вивчення гли-  6,4    0,8   0,8  0,8   0,8   0,8  0,8  0,8   0,8
бинної струк-
тури  Кримсь-
ко-Причорно-
морського   і
Карпатського
сейсмонебез-
печних регіо-
нів

Комплексні     0,8    0,1   0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
геолого-гео-
фізичні сейс-
могідрогео-
логічні, гео-
хімічні    та
геодинамічні
дослідження

—————————————
Всього         11,8   1,5   1,5  1,5   1,5   1,5  1,5  1,4   1,4

( Додаток N 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1763 від 24.09.99 )

Додаток N 2
до Програми

                    Обсяг фінансування заходів
   на виконання Програми функціонування і розвитку національної
      системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки
        проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах

—————————————————————————————————————————————————————————————————
             |        Планується до витрат (млн. гривень)
Найменування |———————————————————————————————————————————————————
заходів      |Всього | у   |  у | у  | у   | у   | у  | у  |у
             |       |1998 |1999|2000|2001 |2002 |2003|2004|2005
             |       |році |році|році|році |році |році|році|році
—————————————————————————————————————————————————————————————————
Режимні спос-  36     4,5   4,5  4,5   4,5   4,5  4,5  4,5   4,5
тереження

Сейсмічне ра-  10,4   1,3   1,3  1,3   1,3   1,3  1,3  1,3   1,3
йонування те-
риторії Укра-
їни

Технічне  пе-  40     5,76  5,32 5,22  5,22  4,62 4,62 4,62  4,62
реоснащення
спостережної
мережі

Створення ме-  13,8   1,15  2,5  2,5   2,25  2,25 1,65 0,75  0,75
режі інформа-
ційно-обчис-
лювальних
центрів

Вивчення гли-  11,8   1,5   1,5  1,5   1,5   1,5  1,5  1,4   1,4
бинної струк-
тури  сейсмо-
небезпечних
регіонів   та
геотектонічне
картографу-
вання терито-
рії України

Удосконалення  5,36   0,67  0,67 0,67  0,67  0,67 0,67 0,67  0,67
науково-мето-
дичних  основ
функціонуван-
ня національ-
но    системи
сейсмічних
спостережень

Нормативне     0,8    0,1   0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
забезпечення
виконання зав-
дань   націо-
нальної  сис-
теми сейсміч-
них спостере-
жень

Міжнародне     0,8   0,1    0,1  0,1   0,1   0,1  0,1  0,1   0,1
співробіт-
ництво  з пи-
тань сейсміч-
них спостере-
жень і  прог-
нозування
землетрусів

—————————————
Всього      118,96 15,08 15,99 15,89 15,64 15,04 14,44 13,44 13,44

Примітки: 1. Витрати у цінах станом на січень 1997 року.
          2. Виділення коштів на режимні спостереження
             передбачається у кошторисах міністерств, інших
             центральних органів виконавчої влади та Національної
             академії наук.
          3. Виділення коштів на сейсмічне районування території
             України передбачається у кошторисах Національної
             академії наук, Держкоммістобудування,
             Держкомгеології.