ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про депозитарну систему України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, N 39, ст.517)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5431-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 43, ст.620
N 5518-VI від 06.12.2012, ВВР, 2014, N 8, ст.90
N 401-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.707
N 407-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.713
N 1621-VII від 31.07.2014, ВВР, 2014, N 39, ст.2006
N 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, N 2-3, ст.12
N 198-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, N 17, ст.118
N 580-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, N 40-41, ст.379
N 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, N 52, ст.482
N 1404-VIII від 02.06.2016 -
набирає чинності з 05.10.2016 р.)

Цей Закон визначає правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлює порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах;

2) глобальний сертифікат - документ, що містить інформацію про випуск цінних паперів, оформляється емітентом після завершення емісії цінних паперів, зберігається Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - Центральний депозитарій), а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, та є підставою для зберігання і обліку відповідних цінних паперів та обліку зобов’язань емітента за відповідним випуском цінних паперів;

3) грошові розрахунки - переказ коштів, що здійснюється в порядку, встановленому законом;

4) депозитарій-кореспондент - депозитарій іноземної держави або міжнародна депозитарно-клірингова установа, що є клієнтом Центрального депозитарію на підставі встановлених кореспондентських відносин щодо цінних паперів;

5) депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України;

6) депозитарна система України - сукупність учасників депозитарної системи та правовідносин між ними щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів;

7) депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом;

8) зарахування цінних паперів - збільшення кількості цінних паперів певного випуску на рахунку у цінних паперах власника такого рахунка, що супроводжується введенням визначеної кількості депозитарних активів за цим випуском у професійного учасника депозитарної системи або Національного банку України;

9) зобов’язання емітента за цінними паперами власного випуску - обов’язок емітента здійснити певні дії на користь особи, що має права на цінні папери такого випуску, зміст та обсяг яких визначені чинним законодавством та/або рішенням емітента, або утриматися від певних дій;

10) істотна участь у Центральному депозитарії - пряме та/або опосередковане володіння однією особою (крім держави та Національного банку України) самостійно чи разом з пов’язаними особами 1 і більше відсотками статутного капіталу Центрального депозитарію;

11) корпоративні операції емітента - операції емітента щодо емісії, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання, виплати доходу за цінними паперами, а також пов’язані з припиненням емітента, зміною розміру статутного капіталу емітента, а також інші операції за переліком, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія);

12) переказ цінних паперів (прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами) - рух певної кількості цінних паперів (прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами), що відображає у професійного учасника депозитарної системи або Національного банку України переведення цінних паперів (прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами) відповідного випуску з одного рахунка в цінних паперах на інший рахунок у цінних паперах, при якому обсяг депозитарного активу за цим випуском не змінюється, або проведення операцій, пов’язаних із встановленням та зняттям обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами;

13) права на цінні папери - речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права);

14) права за цінними паперами - права, що виникають із зобов’язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента);

15) професійні учасники депозитарної системи України - Центральний депозитарій, депозитарні установи;

16) реєстр власників іменних цінних паперів - перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної Комісією;

17) розрахунки за правочинами щодо цінних паперів - урегулювання взаємних зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів шляхом переказу коштів та/або переказу цінних паперів та/або переказ/списання/зарахування прав на цінні папери та прав за цінними паперами та/або припинення зобов’язань за результатами неттінгу;

18) розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" - механізм розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, під час якого переказ цінних паперів та/або переказ прав на цінні папери та прав за цінними паперами відбувається відразу після відповідного переказу коштів;

19) списання цінних паперів (прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами) - зменшення кількості цінних паперів (прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами) певного випуску на рахунку у цінних паперах власника такого рахунка, що супроводжується виведенням (вилученням) визначеної кількості депозитарних активів за цим випуском у професійного учасника депозитарної системи або Національного банку України;

20) розрахунки у цінних паперах - переказ цінних паперів та/або переказ/списання/зарахування прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що здійснюється в порядку, встановленому законом;

21) тимчасовий глобальний сертифікат - документ, що містить інформацію про випуск цінних паперів, що пропонується до розміщення, оформляється емітентом на період емісії цінних паперів, зберігається Центральним депозитарієм, а у випадках, встановлених законом, - Національним банком України, та є підставою для взяття на облік цінних паперів та обліку зобов’язань емітента за цінними паперами відповідного випуску;

22) учасники депозитарної системи України - Національний банк України, професійні учасники депозитарної системи України, депозитарії-кореспонденти, фондові біржі, клірингові установи, Розрахунковий центр, емітенти, торговці цінними паперами, компанії з управління активами, депоненти".

Терміни "контроль" та "пов’язані особи" вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Терміни "кліринг", "неттінг" та "центральний контрагент" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок".

Стаття 2. Законодавство про депозитарну систему України

1. Законодавство про депозитарну систему України складається з Цивільного кодексу України, цього Закону, Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", інших законів України та нормативно-правових актів Комісії та Національного банку України.

2. У разі якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 3. Види депозитарної діяльності та їх поєднання

1. В Україні можуть провадитися такі види депозитарної діяльності:

1) депозитарна діяльність Центрального депозитарію;

2) депозитарна діяльність Національного банку України;

3) депозитарна діяльність депозитарної установи;

4) діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування;

5) діяльність із зберігання активів пенсійних фондів.

2. Депозитарна діяльність депозитарної установи може поєднуватися з діяльністю із зберігання активів інститутів спільного інвестування та зберігання активів пенсійних фондів.

Діяльність, передбачена пунктами 3-5 частини першої цієї статті, не може провадитися Центральним депозитарієм.

Діяльність, передбачена пунктами 3-5 частини першої цієї статті, може провадитися Національним банком України у встановлених законодавством випадках.

Депозитарна діяльність депозитарної установи може поєднуватися з діяльністю з торгівлі цінними паперами та/або банківською діяльністю.

Депозитарна діяльністю Центрального депозитарію може поєднуватися з кліринговою діяльністю у випадках, встановлених Комісією.

Депозитарна діяльність Національного банку України може поєднуватися з кліринговою діяльністю.

Поєднання депозитарної діяльності (за винятком депозитарної діяльності Національного банку України) з іншими видами діяльності, крім встановлених цим Законом, забороняється.

Поєднання видів депозитарної діяльності можливе за умови їх провадження окремими структурними підрозділами депозитарної установи в порядку, встановленому Комісією.

Стаття 4. Система депозитарного обліку цінних паперів

1. Система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків, про емітентів, власників цінних паперів, що мають права за цінними паперами та права на цінні папери, обмежень прав на цінні папери, уповноважених ними осіб, управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів, яка містить дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), а також інша передбачена законодавством інформація (далі - система депозитарного обліку).

Вимоги до переліку документів, що подаються емітентом Центральному депозитарію, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національному банку України, а також порядок оформлення та ведення обліку глобальних сертифікатів, тимчасових глобальних сертифікатів та їх реквізити встановлюються Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України.

2. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Вимоги до інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку, встановлюються Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією.

Стаття 5. Рахунки у цінних паперах

1. Рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Депозитарна установа на власному рахунку у цінних паперах в установленому Комісією порядку (Національний банк України - у порядку, встановленому ним за погодженням з Комісією) веде облік цінних паперів, що належать їй на праві власності, а також облік прав на ці цінні папери та обмеження таких прав.

Депоненту, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, належать у сукупності всі права на цінні папери та права за цінними паперами, що обліковуються на рахунку у цінних паперах депонента.

Кількість прав на цінні папери та прав за цінними паперами на рахунку у цінних паперах депонента має бути цілим числом та не може бути від’ємним.

Власник цінних паперів, співвласники цінних паперів можуть передати власні повноваження щодо відкриття рахунка у цінних паперах іншій особі, уповноваженій діяти від його (їх) імені на підставі визначеного законодавством правочину.

Депозитарна установа в процесі відкриття рахунка в цінних паперах депонента присвоює власникові цінних паперів код власника цінного паперу в порядку, встановленому Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією.

2. Рахунок у цінних паперах депозитарної установи, на якому зберігаються та обліковуються цінні папери, відкривається депозитарній установі Центральним депозитарієм або у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на підставі депозитарного договору.

На рахунку в цінних паперах депозитарної установи на підставі депозитарного договору в порядку, встановленому Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, зберігаються та обліковуються цінні папери, права на які та права за якими належать депонентам такої депозитарної установи, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові.

Кількість цінних паперів на рахунку у цінних паперах депозитарної установи має бути цілим числом та не може бути від’ємним.

Депозитарний договір укладається між депозитарною установою і Центральним депозитарієм або між депозитарною установою і Національним банком України, відповідно до якого Центральний депозитарій та/або Національний банк України веде на рахунку у цінних паперах депозитарної установи зберігання та облік цінних паперів, відповідно до встановленої цим Законом компетенції, права на які та права за якими належать депонентам такої депозитарної установи, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, та самій депозитарній установі або Національному банку України за цінними паперами, що належать такій депозитарній установі.

3. Рахунок у цінних паперах емітента відкривається емітенту Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів.

На рахунку в цінних паперах емітента на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів у порядку, встановленому Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, зберігаються та обліковуються цінні папери власних випусків емітента та обмеження прав на цінні папери.

Кількість цінних паперів на рахунку у цінних паперах емітента має бути цілим числом та не може бути від’ємним.

Договір про обслуговування випусків цінних паперів укладається між емітентом і Центральним депозитарієм або між емітентом і Національним банком України, відповідно до якого Центральний депозитарій або Національний банк України здійснює обслуговування корпоративних операцій емітента відповідно до встановленої цим Законом компетенції.

4. Рахунок у цінних паперах депозитарію-кореспонденту відкривається Центральним депозитарієм або Національним банком України на підставі договору про кореспондентські відносини.

На рахунку в цінних паперах депозитарія-кореспондента на підставі договору про кореспондентські відносини в порядку, встановленому Комісією, обліковуються цінні папери, права за якими та права на які належать клієнтам (депонентам) депозитарія-кореспондента.

Кількість цінних паперів на рахунку у цінних паперах депозитарія-кореспондента має бути цілим числом та не може бути від’ємним.

Договір про кореспондентські відносини укладається між депозитарієм-кореспондентом і Центральним депозитарієм або Національним банком України, відповідно до якого Центральний депозитарій або Національний банк України веде в установленому Комісією порядку на рахунку в цінних паперах депозитарія-кореспондента облік цінних паперів, права на які та права за якими належать клієнтам (депонентам) депозитарія-кореспондента.

Договір про кореспондентські відносини може також передбачати порядок переказу коштів між Центральним депозитарієм або Національним банком України та депозитарієм-кореспондентом у разі проведення корпоративних операцій емітента та в інших випадках, передбачених законодавством.

5. Рахунок у цінних паперах Національному банку України відкривається Центральним депозитарієм на підставі депозитарного договору про відкриття рахунка.

Особливості обліку цінних паперів на рахунку Національного банку України в Центральному депозитарії встановлюються Комісією за погодженням з Національним банком України.

6. Рахунок у цінних паперах клірингової установи та Розрахункового центру відкривається такій особі Центральним депозитарієм та/або Національним банком України на підставі договору про обслуговування клірингової установи та Розрахункового центру.

Договір про обслуговування клірингової установи та договір про обслуговування Розрахункового центру укладаються між такими особами і Центральним депозитарієм, відповідно до якого Центральний депозитарій веде в установленому Комісією порядку на рахунках у цінних паперах клірингової установи та Розрахункового центру облік цінних паперів, які використовуються такою особою для створення системи управління ризиками та гарантій з виконання зобов’язань за договорами щодо цінних паперів відповідно до встановленої цим Законом компетенції.

Договір про обслуговування Розрахункового центру укладається між ним і Національним банком України, відповідно до якого Національний банк України веде у встановленому ним порядку за погодженням з Комісією на рахунку в цінних паперах Розрахункового центру облік цінних паперів, які використовуються такою особою для створення системи управління ризиками та гарантій з виконання зобов’язань за договорами щодо цінних паперів відповідно до встановленої цим Законом компетенції.

7. Вимоги до договорів, зазначених у попередніх частинах цієї статті, в тому числі права та обов’язки сторін договору, встановлюються Комісією, крім випадків, якщо стороною договору є Національний банк України.

У разі якщо Національний банк України є стороною договорів, зазначених у попередніх частинах цієї статті, вимоги до таких договорів, у тому числі права та обов’язки сторін договору, встановлюються Національним банком України за погодженням з Комісією.

Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів та осіб, які провадять клірингову діяльність, і депонентів визначається Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України за погодженням з Комісією.

Стаття 6. Депозитарний облік цінних паперів

1. Депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік).

Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі.

При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами, Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Облік зобов’язань емітента за цінними паперами власних випусків емітента ведеться Центральним депозитарієм, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката.

2. Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку на підставі:

інформації, що подається Центральним депозитарієм, у разі вчинення правочину щодо цінних паперів на фондовій біржі щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Центральний депозитарій;

інформації, що подається Національним банком України, у разі вчинення правочину на фондовій біржі щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України;

розпорядження, що подається кожним депонентом, що є стороною правочину, - у разі вчинення депонентами однієї депозитарної установи правочину щодо цінних паперів поза фондовими біржами без додержання при розрахунках принципу "поставка цінних паперів проти оплати";

розпорядження, що подається депонентом та Центральним депозитарієм або Національним банком України у разі вчинення депонентами різних депозитарних установ правочину щодо цінних паперів поза фондовими біржами без додержання при розрахунках принципу "поставка цінних паперів проти оплати";

розпорядження та інших документів (у випадках, встановлених Комісією), що подаються депонентом, - у разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами відносно прав цього депонента;

документів, визначених Комісією, у разі спадкування, правонаступництва чи в інших установлених Комісією випадках;

рішення суду або уповноваженого законом державного органу або його посадової особи.

У порядку, строки та обсягах, що встановлені Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією, в Центральному депозитарії відображається інформація про всі операції на рахунках у цінних паперах депонентів кожної депозитарної установи.

3. Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчинених на фондових біржах або поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", здійснюється Центральним депозитарієм або Національним банком України (відповідно до компетенції, визначеної цим Законом) з наступним відображенням (у разі необхідності) таких змін на рахунках у цінних паперах депозитарними установами та/або депозитаріями-кореспондентами в установленому Комісією порядку, на підставі інформації, що подається Розрахунковим центром (інформації, що подається фондовою біржею, у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм).

Центральний депозитарій або Національний банк України зобов’язаний підтвердити отримання зазначеної інформації в порядку і строки, що визначені Комісією.

4. Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно всього випуску цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Центральний депозитарій, здійснюється виключно Центральним депозитарієм в установленому Комісією порядку на підставі:

інформації, що подається емітентом цінних паперів, у разі здійснення корпоративних операцій емітента, крім випадку вчинення правочинів щодо розміщення цінних паперів на фондовій біржі. У такому разі Центральний депозитарій зобов’язаний підтвердити отримання зазначеної інформації від фондової біржі в порядку і строки, що визначені Комісією;

рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи.

5. Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно всього випуску цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, здійснюється виключно Національним банком України у встановленому ним порядку за погодженням з Комісією на підставі:

інформації, що подається емітентом у разі здійснення корпоративних операцій емітента, крім випадку вчинення правочинів щодо розміщення цінних паперів на фондовій біржі;

рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи.

6. У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника власник таких цінних паперів зобов’язаний подати відповідну інформацію та документи, які її підтверджують, до депозитарної установи, в якій йому відкрито рахунок у цінних паперах.

У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов’язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок цього власника.

У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно всього випуску цінних паперів суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов’язані подати відповідне рішення Центральному депозитарію або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом.

7. Порядок подання розпорядження та інших документів, передбачених частинами другою та шостою цієї статті щодо цінних паперів, вимоги до їх змісту (крім вимог до рішення суду), а також порядок їх реєстрації в системі депозитарного обліку встановлюються Комісією, а щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, - встановлюються Національним банком України за погодженням з Комісією, щодо передбачених частиною третьою та четвертою - встановлюються Комісією, а щодо передбачених частиною п’ятою - встановлюються Національним банком України за погодженням з Комісією.

Зазначені документи, що є підставою для внесення змін до системи депозитарного обліку, підлягають зберіганню протягом п’яти років з дня їх отримання, але не менше ніж до кінця строку існування відповідного рахунка.

8. Депозитарна установа зобов’язана не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття від депонента розпорядження та інших документів, у випадках, установлених законодавством, повідомити про прийняття розпорядження до виконання або надати вмотивовану відповідь про відмову у прийнятті. У разі прийняття розпорядження до виконання депозитарна установа зобов’язана внести зміни до системи депозитарного обліку відповідно до вимог розпорядження.

У разі отримання депозитарною установою від Центрального депозитарію або Національного банку України інформації за результатами розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі та поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", депонентами такої депозитарної установи або в їх інтересах депозитарна установа зобов’язана внести зміни на відповідні рахунки в цінних паперах депонентів до завершення поточного операційного дня, протягом якого зазначена інформація була надіслана Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Стаття 7. Внесення змін до системи депозитарного обліку
щодо накладення арешту на цінні папери або іншого обмеження прав
на цінні папери конкретного власника, що накладається за
рішенням суду або уповноваженого державного органу

1. Арешт на цінні папери або інше обмеження прав на цінні папери конкретного власника (далі - обмеження стосовно конкретного власника) накладається (встановлюється) та скасовується (знімається) в порядку, встановленому цією статтею, на підставі рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадовою особою.

У разі встановлення або зняття обмеження стосовно конкретного власника суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов’язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах цьому власнику, та Центральному депозитарію або Національному банку України, які відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюють облік таких цінних паперів.

2. Депозитарна установа вносить зміни до системи депозитарного обліку щодо встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного власника до завершення робочого дня, коли отримано відповідне рішення, крім випадку, встановленого частиною третьою цієї статті.

3. У разі наявності обмеження прав на цінні папери, встановленого за розпорядженням власника таких цінних паперів для продажу зазначених цінних паперів на фондовій біржі, депозитарна установа відкладає внесення змін до системи депозитарного обліку щодо встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного власника до наступного робочого дня.

Депозитарна установа подає відповідно до Центрального депозитарію або до Національного банку України інформацію про отримання нею відповідного рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника протягом того самого робочого дня, коли отримано таке рішення.

4. Центральний депозитарій або Національний банк України відповідно до компетенції щодо здійснення обліку цінних паперів, визначеної цим Законом, на підставі отриманої від особи, що провадить клірингову діяльність, або від фондової біржі інформації про вчинені на ній правочини щодо цінних паперів (у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм або Національним банком України):

встановлює з наступного дня обмеження щодо цінних паперів, стосовно яких Центральний депозитарій або Національний банк України отримав від депозитарної установи інформацію про отримання нею відповідного рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника - у разі відсутності в отриманій інформації від особи, що провадить клірингову діяльність, або від фондової біржі відомостей про вчинені на ній правочини щодо цінних паперів (у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм або Національний банк України). При цьому Центральний депозитарій або Національний банк України інформує депозитарну установу про здійснення таких дій;

інформує протягом того самого робочого дня депозитарну установу про наявність в отриманій інформації від особи, що провадить клірингову діяльність, або від фондової біржі відомостей про вчинені на ній правочини щодо цінних паперів (у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм або Національним банком України), стосовно яких депозитарною установою отримано відповідне рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, у разі наявності такої інформації.

5. Депозитарна установа цього ж робочого дня після отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті:

встановлює обмеження стосовно конкретного власника на його рахунку у цінних паперах - у разі отримання інформації, передбаченої абзацом другим частини четвертої цієї статті;

на підставі інформації, передбаченої абзацом третім частини четвертої цієї статті, встановлює обмеження стосовно конкретного власника на залишок цінних паперів, права на які обліковуються на його рахунку в цінних паперах за наслідком вчинення правочину, або залишає без виконання відповідне рішення суду або уповноваженого законом державного органу влади чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, у разі якщо такий залишок дорівнює нулю.

6. Депозитарна установа повідомляє суд або уповноважений законом державний орган чи його посадову особу про дії, вчинені за результатами отримання відповідного рішення про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, протягом наступного робочого дня після отримання рішення.

Стаття 8. Підтвердження прав на цінні папери та прав за цінними паперами

1. Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

2. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

3. Вимоги до виписки з рахунка в цінних паперах встановлюються Комісією.

Розділ II
Учасники депозитарної системи України

Стаття 9. Центральний депозитарій

1. Центральний депозитарій забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів.

Центральний депозитарій веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде Національний банк України відповідно до компетенції, визначеної цим Законом.

В Україні може існувати лише один Центральний депозитарій.

Слова "Центральний депозитарій цінних паперів", "Центральний депозитарій" та похідні від них має право використовувати лише юридична особа, що набула статусу Центрального депозитарію в установленому цим Законом порядку.

2. Центральний депозитарій - юридична особа, що функціонує у формі публічного акціонерного товариства відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Акціонерне товариство набуває статусу Центрального депозитарію з дня реєстрації Комісією в установленому порядку Правил Центрального депозитарію.

3. Акціонерами Центрального депозитарію може бути держава, Національний банк України, учасники фондового ринку, центральні депозитарії інших країн, міжнародні депозитарно-клірингові установи, а також міжнародні фінансові організації, членами яких є Україна.

У разі якщо частка акціонера разом із пов’язаними особами у статутному капіталі Центрального депозитарію становить розмір, більший за встановлений частиною четвертою цієї статті, зазначена особа не має права прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу за акціями, кількість яких перевищує розмір, встановлений частиною четвертою цієї статті.

У разі виявлення Комісією такого факту Комісія у двотижневий строк з моменту його виявлення призначає довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні за акціями, кількість яких перевищує розмір, встановлений частиною четвертою цієї статті.

У порядку, встановленому Комісією, призначається довірена особа на період до приведення частки акціонера разом із пов’язаними особами у відповідність із частиною четвертою цієї статті.

Довірена особа зобов’язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління Центральним депозитарієм.

Рішення загальних зборів акціонерів Центрального депозитарію, прийняті з порушенням вимог, визначених цією частиною, не мають юридичної сили.

4. У статутному капіталі Центрального депозитарію частка:

одного акціонера разом з пов’язаними особами повинна становити не більш як 5 відсотків;

центрального депозитарію інших країн, міжнародної депозитарно-клірингової установи або міжнародної фінансової організації, членом якої є Україна, повинна становити не більш як 25 відсотків;

держави разом з Національним банком України повинна становити не менш як 25 відсотків плюс одна акція. Орган управління державною часткою в статутному капіталі Центрального депозитарію цінних паперів визначається Кабінетом Міністрів України.

5. Центральний депозитарій не відповідає за зобов’язаннями акціонерів та клієнтів. До Центрального депозитарію та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами або клієнтами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов’язаннями Центрального депозитарію. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій Центральним депозитарієм або іншими акціонерами.

6. Центральний депозитарій з метою забезпечення виконання покладених на нього функцій за погодженням з Комісією може виступати засновником та бути учасником (акціонером) юридичних осіб. Центральному депозитарію забороняється виступати засновником та бути учасником (акціонером) професійних учасників фондового ринку та юридичних осіб, організаційно-правова форма яких передбачає повну майнову відповідальність засновника (учасника).

Порядок обчислення нормативу адекватності капіталу Центрального депозитарію, мінімальний розмір регулятивного капіталу Центрального депозитарію, інші обмеження його діяльності визначаються Комісією.

7. Центральний депозитарій до початку провадження депозитарної діяльності повинен зареєструвати в Комісії Правила Центрального депозитарію, які визначають загальний порядок надання Центральним депозитарієм послуг, пов’язаних із провадженням депозитарної діяльності, проведення ним операцій у системі депозитарного обліку, здійснення Центральним депозитарієм контролю за депозитарними установами та містять інші відомості, визначені Комісією. Правила Центрального депозитарію повинні також містити порядок укладення депозитарного договору між депозитарієм та депозитарними установами.

Правила Центрального депозитарію та зміни, що вносяться до Правил Центрального депозитарію, підлягають реєстрації у Комісії в установленому нею порядку.

Мінімальний розмір статутного капіталу Центрального депозитарію повинен бути в розмірі не менш як 100 мільйонів гривень.

Юридична особа для отримання статусу Центрального депозитарію повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку, приміщення, що відповідають вимогам, установленим Комісією.

Програмно-технічні засоби Центрального депозитарію повинні відповідати характеру і обсягу здійснюваних ним операцій, а також забезпечувати його безперебійну діяльність. Центральний депозитарій повинен мати основний і резервний комплекси програмно-технічних засобів. При цьому технічні засоби повинні належати Центральному депозитарію на праві власності.

8. До виключної компетенції Центрального депозитарію належать:

1) зарахування цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;

2) ведення обліку зобов’язань емітента за цінними паперами власних випусків (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката;

3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів (крім глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України);

4) здійснення нумерації (кодифікації) цінних паперів відповідно до міжнародних норм, ведення реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів);

5) складення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України);

6) зберігання інформації про осіб, визначених на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів;

7) отримання доходів та інших виплат за операціями емітентів (у тому числі тих, що розміщені та обертаються за межами України) на рахунок Центрального депозитарію, відкритий у Розрахунковому центрі, для їх подальшого переказу отримувачам;

8) відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, Національного банку України, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, клірингових установ та Розрахункового центру;

9) ведення рахунка в цінних паперах депозитарної установи, що припинила свою депозитарну діяльність або якій анульовано відповідну ліцензію за правопорушення на ринку цінних паперів чи в іншому визначеному Комісією випадку, а також відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних, архівів баз даних депозитарної установи, інформації про тих її депонентів, що в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та цінних паперів, які обліковувалися на їх рахунках, та подання інформації про стан таких рахунків згідно із законодавством;

10) встановлення єдиних уніфікованих правил (стандартів) відображення та передачі інформації щодо обліку та обігу цінних паперів, обслуговування корпоративних дій емітентів та іншої інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку;

11) впровадження міжнародних стандартів з питань провадження депозитарної діяльності;

12) здійснення контролю за клієнтами в частині провадження ними депозитарної діяльності в порядку та межах, установлених цим Законом.

9. Центральний депозитарій може надавати послуги емітенту з організації та проведення загальних зборів акціонерів.

Центральний депозитарій може здійснювати окремі банківські операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, отриманої у порядку, визначеному Національним банком України.

Центральний депозитарій може здійснювати іншу діяльність, не заборонену законом.

10. Максимальні та мінімальні розміри тарифів на оплату послуг Центрального депозитарію можуть встановлюватися Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією та Антимонопольним комітетом України.

11. Центральний депозитарій зобов’язаний у порядку та строки, що встановлені Комісією, оприлюднювати результати своєї діяльності та структуру власності. Центральний депозитарій звітує щороку про результати своєї діяльності на засіданні Комісії в установленому нею порядку, а також подає інформацію про укладені кореспондентські договори з депозитаріями-кореспондентами.

12. Центральний депозитарій зобов’язаний проводити щорічний аудит своєї діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту відповідно до вимог, встановлених Комісією.

13. Для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів, у тому числі за тими цінними паперами, які розміщені та обертаються за межами України, чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій Центральний депозитарій відкриває грошовий рахунок у Розрахунковому центрі. На такі кошти не може бути звернено стягнення за власними зобов’язаннями Центрального депозитарію як суб’єкта господарювання.

14. Для забезпечення розрахунків за цінними паперами, що обліковуються на рахунку Центрального депозитарію у міжнародних депозитарно-клірингових установах, або для забезпечення розрахунків за цінними паперами, що обліковуються на рахунках у цінних паперах іноземних депозитарно-клірингових установах в Центральному депозитарії, Центральний депозитарій може відкривати рахунки в іноземних фінансових установах на підставі генеральної валютної ліцензії. У таких випадках Центральний депозитарій виконує функції агента валютного контролю відповідно до законодавства України.

Стаття 10. Гарантії невтручання у діяльність
Центрального депозитарію

1. Втручання державних органів або їх посадових осіб у виконання функцій та здійснення повноважень Центральним депозитарієм забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із здійсненням Центральним депозитарієм депозитарного обліку цінних паперів та операцій з цінними паперами.

Стаття 11. Державна реєстрація статуту
(змін до статуту) Центрального депозитарію

1. Державна реєстрація статуту (змін до статуту) Центрального депозитарію здійснюється в установленому законом порядку після його погодження з Комісією.

2. Для погодження статуту (змін до статуту) Центральний депозитарій подає Комісії документи, перелік та зміст яких встановлюється Комісією.

3. Комісія в установленому нею порядку погоджує статут (зміни до статуту) або відмовляє в погодженні протягом місяця з дня надходження відповідних документів.

У разі подання документів не в повному обсязі або оформлених з порушенням установлених Комісією вимог вони повертаються у місячний строк без розгляду.

У разі якщо необхідно перевірити інформацію про іноземних фізичних або юридичних осіб, відомості щодо яких включені до структури власності Центрального депозитарію, строк розгляду документів може бути продовжено до двох місяців.

4. Комісія має право:

отримувати відповідно до законодавства від державних органів та інших осіб інформацію, необхідну для прийняття рішення про погодження статуту (змін до статуту) Центрального депозитарію;

вимагати протягом строку розгляду (без його продовження) від заявника виправлення недоліків у поданих документах.

5. Положення цієї статті застосовуються також для погодження статуту особи, яка має намір отримати статус Центрального депозитарію.

Стаття 12. Органи Центрального депозитарію

1. Органами Центрального депозитарію є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія.

З метою забезпечення врахування та захисту інтересів учасників депозитарної системи статутом Центрального депозитарію може бути передбачено створення консультативного органу - Ради учасників депозитарної системи.

Члени наглядової ради Центрального депозитарію обираються загальними зборами акціонерів шляхом кумулятивного голосування.

Ревізійна комісія Центрального депозитарію обирається загальними зборами з числа акціонерів або їх представників в установленому законом порядку.

Голова та члени правління Центрального депозитарію призначаються загальними зборами Центрального депозитарію.

Порядок створення та функціонування Ради учасників депозитарної системи Центрального депозитарію визначається положенням про Раду учасників депозитарної системи, що затверджується загальними зборами Центрального депозитарію.

2. Компетенція загальних зборів акціонерів, наглядової ради та правління Центрального депозитарію визначається цим Законом, Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом Центрального депозитарію.

Правила Центрального депозитарію, а також зміни до них затверджуються наглядовою радою Центрального депозитарію та повинні бути зареєстровані Комісією в установленому нею порядку.

Внутрішні документи, що стосуються взаємовідносин між Центральним депозитарієм та його клієнтами, подаються до Комісії на її вимогу. Комісія має право зобов’язати Центральний депозитарій внести зміни або скасувати такі внутрішні документи.

3. На засідання наглядової ради та загальних зборів Центрального депозитарію з правом дорадчого голосу можуть запрошуватися представники саморегулівних організацій професійних учасників фондового ринку, представники Розрахункового центру, клірингових установ та фондових бірж.

Стаття 13. Національний банк України
як учасник депозитарної системи України

1. До виключної компетенції Національного банку України належить здійснення депозитарного обліку державних цінних паперів та облігацій місцевих позик. Особливості провадження Національним банком України депозитарної та клірингової діяльності з державними цінними паперами та облігаціями місцевих позик встановлюються Комісією за погодженням з Національним банком України.

2. Для забезпечення депозитарного обліку облігацій внутрішніх державних позик України, цільових облігацій внутрішніх державних позик України, казначейських зобов’язань України та облігацій внутрішніх місцевих позик Національний банк України здійснює такі повноваження:

1) зарахування цінних паперів у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;

2) ведення обліку зобов’язань емітента за цінними паперами власних випусків стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката;

3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів;

4) складення реєстрів власників іменних цінних паперів;

5) зберігання інформації про осіб, визначених на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів;

6) отримання доходів та інших виплат за операціями емітентів (у тому числі тих, що розміщені та обертаються за межами України) на рахунок Національного банку України для їх подальшого переказу отримувачам;

7) відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, клірингових установ та Розрахункового центру.

3. Для забезпечення діяльності, передбаченої Законом України "Про Національний банк України", Центральний депозитарій відкриває Національному банку України рахунок у цінних паперах. Особливості функціонування цього рахунка та проведення операцій за ним встановлюються Комісією за погодженням з Національним банком України.

4. Національний банк України надає інформацію до Комісії у строки та у порядку, що узгоджені між Національним банком України та Комісією, щодо здійснення ним депозитарної діяльності.

Стаття 14. Депозитарні установи

1. Депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи.

Депозитарна діяльність депозитарної установи є виключним видом діяльності, крім її поєднання з іншими видами діяльності у випадку, передбаченому статтею 3 цього Закону.

Депозитарна установа на підставі договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів має право надавати послуги емітенту цінних паперів відповідно до цього Закону та Закону України "Про акціонерні товариства".

Депозитарна установа має право надавати емітенту додаткові послуги при проведенні загальних зборів (чергових або позачергових) акціонерного товариства, зокрема, виконувати функції реєстраційної комісії або лічильної комісії, здійснювати для емітента підготовку та надання йому довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують ринок цінних паперів, консультування з питань обліку та/або обігу цінних паперів, а також послуги щодо управління його рахунком у Центральному депозитарії чи інші послуги, не заборонені законодавством, щодо цінних паперів, випущених емітентом.

Депозитарна установа має право надавати депоненту додаткові послуги, зокрема з реалізації прав за цінними паперами.

2. Для отримання ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи юридична особа повинна мати сплачений коштами статутний капітал у мінімальному розмірі не менш як 7 мільйонів гривень.

У статутному капіталі депозитарної установи частка іншої депозитарної установи, торговця цінними паперами або інституційного інвестора повинна становити не більш як 5 відсотків.

Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу депозитарної установи, а також інші обмеження діяльності депозитарної установи визначаються Комісією, а для депозитарної установи, яка є банком, - Комісією за погодженням з Національним банком України.

3. Депозитарна установа для провадження депозитарної діяльності повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку, приміщення відповідно до встановлених Комісією вимог.

4. Депозитарна установа зобов’язана протягом місяця з дня отримання ліцензії на провадження депозитарної діяльності відкрити рахунок у цінних паперах у Центральному депозитарії. Невідкриття такого рахунка в цінних паперах є підставою для анулювання ліцензії.

5. Комісія може встановлювати додаткові вимоги до депозитарних установ, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.

6. Депозитарна діяльність провадиться депозитарною установою на підставі ліцензії, що видається Комісією в порядку, встановленому законодавством.

Саморегулівна організація, яка об’єднує депозитарні установи, має право одержувати звітність, складену такими депозитарними установами в порядку, встановленому Комісією, з метою її контролю, узагальнення, аналізу та передачі Комісії.

7. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із здійсненням депозитарними установами депозитарного обліку цінних паперів та операцій з цінними паперами.

Стаття 15. Розрахунковий центр з обслуговування
договорів на фінансових ринках

1. Розрахунковий центр забезпечує здійснення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондових біржах та поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати".

В Україні може існувати лише один Розрахунковий центр.

Слова "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" та похідні від них має право використовувати лише юридична особа, що набула відповідного статусу.

2. Розрахунковий центр - банк, що функціонує у формі публічного акціонерного товариства відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Банк набуває статусу Розрахункового центру з дня реєстрації Правил Розрахункового центру в Національному банку України в установленому порядку.

(Частина друга статті 15 в редакції Закону N 401-VII від 04.07.2013)

3. Акціонерами Розрахункового центру можуть бути Національний банк України, професійні учасники фондового ринку, а також міжнародні депозитарно-клірингові установи.

(Абзац другий частини третьої статті 15 виключено на підставі Закону N 401-VII від 04.07.2013)

У статутному капіталі Розрахункового центру частка Національного банку України повинна становити не менш як 25 відсотків плюс одна акція.

(Частину четверту статті 15 виключено на підставі Закону N 401-VII від 04.07.2013)

5. Виключною компетенцією Розрахункового центру є проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, вчинених на фондовій біржі та поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати".

Розрахунковий центр відкриває та веде грошові рахунки учасників фондового ринку.

Розрахунковий центр забезпечує виплату доходу за цінними паперами, номінальної вартості при погашенні цінних паперів та при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, у тому числі за тими цінними паперами, що розміщені та обертаються за межами України.

6. Розрахунковий центр може провадити професійну діяльність на фондовому ринку - клірингову діяльність у порядку, встановленому законодавством.

7. Національний банк України може підтримати ліквідність Розрахункового центру у порядку, визначеному Національним банком України.

(Частину восьму статті 15 виключено на підставі Закону N 401-VII від 04.07.2013)

(Частину дев'яту статті 15 виключено на підставі Закону N 401-VII від 04.07.2013)

10. Для здійснення розрахункових операцій Розрахунковий центр відкриває рахунок у Національному банку України, а також відкриває та веде рахунки клієнтів для здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів.

11. Клієнтами Розрахункового центру можуть бути резиденти України (юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, фізичні особи) та нерезиденти України (юридичні особи, представництва юридичних осіб в Україні та фізичні особи).

12. Режим функціонування рахунків клієнтів Розрахункового центру визначається самим Розрахунковим центром за погодженням з Національним банком України. Умови відкриття рахунків та особливості їх функціонування передбачаються в договорі, що укладається між Розрахунковим центром і клієнтом - власником рахунка.

Розділ III
Діяльність у депозитарній системі України

Стаття 16. Депозитарна діяльність Центрального депозитарію

1. Центральний депозитарій у порядку, встановленому Комісією, відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів, розміщених в Україні та за її межами, та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом.

Клієнтами Центрального депозитарію є емітенти, Національний банк України, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти, клірингові установи та Розрахунковий центр.

Депозитарними активами для Центрального депозитарію є глобальні сертифікати цінних паперів і тимчасові глобальні сертифікати цінних паперів, сертифікати знерухомлених цінних паперів на пред’явника, а також записи на рахунках у цінних паперах Центрального депозитарію у депозитаріях інших країн та у міжнародних депозитарно-клірингових установах.

На депозитарні активи Центрального депозитарію не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями Центрального депозитарію як суб’єкта господарювання.

Центральний депозитарій може проводити розрахунки за правочинами щодо цінних паперів у порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.

2. Центральному депозитарію заборонено розпоряджатися цінними паперами, які він обліковує, або вчиняти будь-які інші дії з такими цінними паперами, крім дій, що вчиняються згідно з договорами, укладеними ним відповідно до статті 5 цього Закону.

Укладення договорів, передбачених статтею 5 цього Закону, не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до Центрального депозитарію.

3. Центральний депозитарій забезпечує постійне резервне копіювання та зберігання системи депозитарного обліку в порядку та строки, що встановлені Комісією.

Стаття 17. Депозитарна діяльність Національного банку України

1. Національний банк України відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик України, цільових облігацій внутрішніх державних позик України, казначейських зобов’язань України, та облігацій місцевих позик, а також боргових цінних паперів, що посвідчують відносини позики органів місцевого самоврядування, які були розміщені за межами України, та обслуговування корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів у порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Комісією.

Клієнтами Національного банку України є емітент, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти, клірингові установи та Розрахунковий центр.

Депозитарними активами для Національного банку України є глобальні та тимчасові сертифікати цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, а також записи на рахунках у цінних паперах Національного банку України у депозитаріях інших країн, у міжнародних депозитарно-клірингових установах та Центральному депозитарії.

На депозитарні активи Національного банку України не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями Національного банку України.

Національний банк України може проводити розрахунки за правочинами щодо цінних паперів у порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.

2. Національному банку України заборонено розпоряджатися цінними паперами, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, або вчиняти будь-які інші дії з такими цінними паперами, крім дій, що вчиняються згідно з договорами, укладеними ним відповідно до статті 5 цього Закону.

Укладення договорів, передбачених статтею 5 цього Закону, не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарію державних цінних паперів Національного банку України.

3. Національний банк України забезпечує постійне резервне копіювання та зберігання системи депозитарного обліку в порядку та строки, що встановлені Національним банком України за погодженням з Комісією.

Стаття 18. Депозитарна діяльність депозитарної установи

1. Депозитарна установа в установленому Комісією порядку відповідно до отриманих від Центрального депозитарію та/або Національного банку України депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, а також на власному рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні папери та обмеження прав на цінні папери, що належать такій депозитарній установі.

2. Депозитарними активами для депозитарної установи є цінні папери, зараховані Центральним депозитарієм та/або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої депозитарної установи.

На депозитарні активи депозитарної установи не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями депозитарної установи як суб’єкта господарювання.

Депозитарна установа зобов’язана забезпечувати дотримання депозитарного балансу.

3. Депозитарній установі заборонено розпоряджатися цінними паперами депонента або вчиняти будь-які інші дії з цінними паперами, крім дій, що вчиняються за дорученням депонента у випадках, передбачених договором про відкриття рахунка в цінних паперах.

Укладення договору про обслуговування рахунка в цінних паперах депонента не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарної установи.

Стаття 19. Діяльність із зберігання активів інститутів спільного
інвестування та діяльність із зберігання активів пенсійних фондів

1. Діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування та діяльність із зберігання активів пенсійних фондів провадиться депозитарною установою у порядку та випадках, що визначені законодавством.

2. Порядок та особливості контролю депозитарною установою за відповідністю операцій з активами інституту спільного інвестування регламенту, проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування, статуту корпоративного інвестиційного фонду та законодавству, а також за дотриманням вимог законодавства, регламенту інституту спільного інвестування та статуту корпоративного інвестиційного фонду компанією з управління активами при розрахунку вартості чистих активів інституту спільного інвестування, розміщенні та викупі цінних паперів інституту спільного інвестування, використанні прибутків, отриманих на активи інституту спільного інвестування встановлюються Комісією.

3. Діяльність із зберігання активів пенсійних фондів створеного Національним банком України корпоративного недержавного пенсійного фонду провадиться Національним банком України в установленому законодавством порядку.

Стаття 20. Проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів

1. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Центральним депозитарієм або Національним банком України, укладеними на фондових біржах та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", здійснюються шляхом:

переказу коштів Розрахунковим центром у порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Комісією;

переказу цінних паперів Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунки клієнтів у порядку, встановленому Комісією;

переказу/списання/зарахування прав на цінні папери депозитарними установами на рахунки депонентів у порядку, встановленому Комісією;

переказу/списання/зарахування прав на цінні папери депозитаріями-кореспондентами на рахунки їх клієнтів (депонентів) відповідно до законодавства іншої країни.

Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні переказу цінних паперів та/або прав на цінні папери визначається Комісією. Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні переказу коштів визначається Національним банком України за погодженням з Комісією.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, укладеними на фондовій біржі та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", вважаються завершеними виключно після отримання Центральним депозитарієм інформації від депозитарних установ про здійснення ними переказу прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депонентів, здійснених на підставі отриманої від Центрального депозитарію інформації за результатами розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

Центральний депозитарій повідомляє Розрахунковому центру та/або кліринговій установі про факт завершення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій у порядку та строки, що встановлені Комісією.

Особливості розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Національним банком України, укладеними на фондових біржах та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", встановлюються Національним банком України за погодженням з Комісією.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондових біржах, проводяться за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" не пізніше третього робочого дня з дня вчинення відповідного правочину, крім випадків, встановлених Комісією.

2. Для забезпечення виконання правочинів щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, вчинених на фондовій біржі, Центральний депозитарій зобов’язаний протягом трьох місяців з дня отримання відповідної оферти укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з кліринговими установами та/або Розрахунковим центром.

Вимоги до зазначеного договору встановлюються Комісією.

3. Для забезпечення виконання правочинів щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Національний банк України, укладеними на фондовій біржі та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", Національний банк України зобов’язаний протягом трьох місяців з дня отримання відповідної оферти укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з Розрахунковим центром.

4. Розрахунковий центр та Центральний депозитарій або Національний банк України за договорами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", забезпечують дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" та гарантування проведення розрахунків.

5. Центральний депозитарій на підставі укладеного з емітентом договору може забезпечувати здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, а також виплати доходів за цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, шляхом зарахування коштів, переказаних емітентом на грошовий рахунок, відкритий Центральним депозитарієм у Розрахунковому центрі, для подальшого переказу коштів з цього рахунка на рахунки отримувачів. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію, Розрахункового центру та депозитаріїв-кореспондентів.

Центральний депозитарій забезпечує здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, що обертаються за межами України, а також виплати доходів за цими цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, шляхом зарахування коштів, переказаних з рахунків Центрального депозитарію, відкритих в іноземних фінансових установах, на грошовий рахунок, відкритий Центральним депозитарієм у Розрахунковому центрі, для подальшого переказу коштів з цього рахунка на рахунки отримувачів. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію, Розрахункового центру та депозитаріїв-кореспондентів.

Зарахування отриманих від емітентів коштів за цінними паперами відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється в порядку та строки, встановлені Комісією.

6. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза фондовими біржами, можуть проводитися як з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", так і без дотримання зазначеного принципу.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза фондовими біржами, без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" проводяться в порядку, передбаченому відповідним договором, згідно із законодавством.

Конкретний порядок та умови проведення розрахунків за правочином щодо цінних паперів, вчиненим поза фондовою біржею визначаються умовами такого правочину.

7. Порядок переказу цінних паперів під час проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів установлюється Комісією, а переказу коштів - Національним банком України за погодженням з Комісією.

8. Забороняється накладати арешт на рахунки Розрахункового центру, клірингових установ та рахунки, відкриті Розрахунковим центром або кліринговими установами для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

Стаття 21. Взаємодія учасників депозитарної
системи України щодо емісії цінних паперів

1. Емітент цінних паперів у порядку та строки, що встановлені Комісією, зобов’язаний подати до Центрального депозитарію або до Національного банку України відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, тимчасовий глобальний сертифікат, проспект емісії цінних паперів та інформацію про особу, визначену на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів (далі - визначена особа), що обрана відповідно до статті 22 цього Закону.

У разі додаткової емісії акцій інформація про визначену особу, зазначена в частині першій цієї статті, не подається.

2. У разі емісії цінних паперів Центральний депозитарій або Національний банк України протягом одного робочого дня з дати депонування тимчасового глобального сертифіката, а також інформації, зазначеної в частині першій цієї статті, зараховує всі цінні папери цієї емісії на рахунок емітента у цінних паперах.

3. У разі надходження від емітента цінних паперів або андеррайтера розпорядження про переказ розміщених цінних паперів з рахунка емітента на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника, а також від такої депозитарної установи розпорядження про переказ на її рахунок відповідної кількості цінних паперів Центральний депозитарій або Національний банк України здійснює протягом одного робочого дня такий переказ.

При цьому депозитарна установа, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника, дає таке розпорядження Центральному депозитарію або Національний банк України протягом одного робочого дня виключно за умови надходження від депонента - першого власника розпорядження про зарахування на його рахунок відповідної кількості прав на цінні папери, а також документів, що підтверджують придбання першим власником відповідної кількості цінних паперів у емітента.

4. Депозитарна установа зараховує на рахунок у цінних паперах депонента - першого власника права на відповідну кількість цінних паперів протягом одного робочого дня з дати переказу Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої установи відповідної кількості цінних паперів з подальшим обмеженням обігу зазначених цінних паперів на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів.

Депозитарна установа після отримання від Центрального депозитарію або від Національного банку України інформації про зняття обмежень щодо обігу цінних паперів відповідного випуску здійснює зняття обмежень щодо обігу цінних паперів, права на які обліковуються на рахунках депонентів - перших власників.

5. Особливості обліку цінних паперів у процесі їх емісії до реєстрації Комісією звіту про результати розміщення таких цінних паперів, у тому числі в разі їх розміщення на фондовій біржі, встановлюються Комісією.

6. У разі розміщення цінних паперів на фондовій біржі інформація про депонентів - перших власників подається Центральному депозитарію або Національному банку України фондовою біржею в порядку, встановленому Комісією.

У разі наявності в інформації, що подається фондовою біржею до Центрального депозитарію або до Національного банку України, відомостей, які свідчать про вчинення на фондовій біржі правочинів щодо відчуження першими власниками цінних паперів, які обмежені в обігу на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів, Центральний депозитарій або Національний банк України не вносить зміни до системи депозитарного обліку на підставі такої інформації та повертає фондовій біржі отриману інформацію для усунення порушень, про що Центральний депозитарій або Національний банк України повідомляє Комісію.

Фондова біржа несе в установленому законом порядку відповідальність за повноту і достовірність поданої Центральному депозитарію або Національному банку України інформації.

7. Особливості порядку оформлення та депонування глобального сертифіката та тимчасового глобального сертифіката випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також обліку таких цінних паперів встановлюються Комісією.

8. Порядок взаємодії учасників депозитарної системи щодо емісії цінних паперів, депозитарний облік яких відповідно до цього Закону веде Національний банк України, встановлюється Національним банком України відповідно до законодавства.

Стаття 22. Складення реєстру власників іменних цінних паперів

1. В установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.

2. Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.

3. Порядок складення реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядок взаємодії депозитарних установ з Центральним депозитарієм або Національним банком України щодо складення реєстру, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії та Національним банком України.

4. Емітент іменних цінних паперів зобов’язаний укласти з визначеною ним особою договір про надання реєстру власників іменних цінних паперів (далі - договір про надання реєстру). Визначеною особою може бути депозитарна установа, Центральний депозитарій або Національний банк України.

Емітент може не укладати договір про надання реєстру з Центральним депозитарієм або з Національним банком України, якщо визначеною особою обрано Центральний депозитарій або Національний банк України і умови та порядок надання реєстру передбачені у договорі про обслуговування випусків цінних паперів.

Вимоги до договору про надання реєстру затверджуються Комісією.

5. Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента, а також в інших установлених Комісією випадках.

Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку).

Для проведення загальних зборів акціонерного товариства реєстр власників іменних цінних паперів, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому Комісією.

6. У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента.

Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, та подає його депозитарній установі, з якою емітентом укладено договір про надання реєстру. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору надає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів в установленому таким договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

У разі подання реєстру власників іменних цінних паперів у формі паперового документа він засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи депозитарної установи.

Депозитарна установа не має права вносити зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, складених Центральним депозитарієм.

7. У разі якщо Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, він складає такий реєстр та подає його емітенту в установленому договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

У разі подання реєстру власників іменних цінних паперів у формі паперового документа він засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи Центрального депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України.

8. У разі надання Центральним депозитарієм, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України емітенту реєстру власників іменних цінних паперів у формі електронного документа паперова форма цього реєстру засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи емітента.

9. Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України складає реєстр власників іменних цінних паперів на підставі інформації, отриманої від депозитарних установ, Національного банку України та депозитаріїв- кореспондентів, яка формується ними відповідно до записів на рахунках у цінних паперах їх депонентів (клієнтів) станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією, та записів на рахунках у цінних паперах емітента, клірингової установи та Розрахункового центру станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією.

10. Порядок заміни визначеної особи встановлюється Правилами Центрального депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України.

Повноваження вважаються переданими від однієї визначеної особи іншій з дати подання такої інформації Центральному депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національному банку України.

Центральний депозитарій подає на письмову вимогу Комісії узагальнену інформацію про визначених осіб.

11. Національний банк України може встановлювати окремий порядок складання та передачі реєстру власників іменних цінних паперів, депозитарний облік яких відповідно до цього Закону веде Національний банк України.

12. Центральний депозитарій та Національний банк України забезпечує вжиття заходів до нерозголошення інформації, що міститься у реєстрах власників іменних цінних паперів. Особи, винні у розголошенні зазначеної інформації, несуть відповідальність відповідно до закону.

Стаття 23. Внесення цінних паперів на депозит нотаріуса

1. Боржник з метою виконання зобов’язань перед кредитором може внести цінні папери на депозит нотаріуса у передбачених законодавством випадках.

У разі внесення цінних паперів на депозит нотаріуса права на цінні папери та права за цінними паперами виникають у кредитора за зобов’язанням. Нотаріус повинен в установленому законом порядку повідомити кредитора про внесення цінних паперів на депозит нотаріуса.

Цінні папери, внесені на депозит нотаріуса, можуть бути обтяжені у передбачених законом випадках.

2. Цінні папери, що існують в електронній формі, вносяться на депозит нотаріуса шляхом зарахування цінних паперів кредитора на відкритий нотаріусом у депозитарній установі окремий рахунок з позначкою "депозит нотаріуса".

3. Цінні папери, внесені на депозит нотаріуса, не враховуються під час голосування та визначення кворуму загальних зборів акціонерів (учасників) емітента таких цінних паперів. Дивіденди та інші доходи за цінними паперами, внесеними на депозит нотаріуса, перераховуються нотаріусу та є власністю кредитора.

Розділ IV
Розкриття та захист інформації, що міститься
у системі депозитарного обліку

Стаття 24. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, є інформацією з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених статтею 25 цього Закону.

2. Власником інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, є:

депонент депозитарної установи - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарною установою;

емітент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку в цінних паперах, відкритому Центральним депозитарієм або Національним банком України, а також стосовно інформації з реєстру власників іменних цінних паперів такого емітента;

депозитарна установа - стосовно інформації, що міститься на її рахунку, відкритому Центральним депозитарієм та/або Національним банком України;

депозитарій-кореспондент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому Центральним депозитарієм;

Центральний депозитарій - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарієм іншої країни або міжнародною депозитарно-кліринговою установою, яка є нерезидентом України;

Національний банк України - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому Центральним депозитарієм, та рахунку, відкритому депозитарієм іншої країни або міжнародною депозитарно-кліринговою установою, яка є нерезидентом України;

клірингові установи та Розрахунковий центр - стосовно інформації, що міститься на їх рахунках, відкритих в Центральному депозитарії та/або в Національному банку України.

3. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається власнику інформації або його представникові відповідно до умов договору, або іншим особам у передбачених законом випадках.

Стаття 25. Доступ до інформації,
що міститься у системі депозитарного обліку

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається депозитарними установами на письмову вимогу:

1) суду;

2) органів прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, органів і підрозділів Національної поліції, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України - стосовно проведення операцій на рахунках конкретної юридичної або фізичної особи за визначений період виключно в межах кримінальної або оперативно-розшукової справи;

(Пункт 2 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 198-VIII від 12.02.2015, N 766-VIII від 10.11.2015)

3) органів Антимонопольного комітету України - стосовно відомостей про власників цінних паперів, операцій на рахунках власників цінних паперів, а також про операції на рахунках емітентів цінних паперів під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та в інших випадках, передбачених законодавством;

4) органів Державної податкової служби України - стосовно оподаткування операцій, проведених на рахунках конкретної юридичної або фізичної особи за визначений період;

5) спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу - стосовно додаткових відомостей про фінансову операцію, що стала об’єктом фінансового моніторингу;

6) органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень, рішень інших органів - в ході здійснення ними виконавчого провадження щодо стану рахунка в цінних паперах конкретної юридичної або фізичної особи та про операції за її рахунком у цінних паперах за конкретний проміжок часу;

(Пункт 6 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1404-VIII від 02.06.2016)

7) Комісії - стосовно відомостей про власників цінних паперів, їх рахунки, а також про відповідні операції з цінними паперами цих власників;

8) Національного банку України - стосовно відомостей про власників цінних паперів, емітованих банками, а також відповідно до Закону України "Про Національний банк України" - стосовно інформації про державні цінні папери;

9) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах її повноважень відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" - стосовно відомостей про власників цінних паперів, емітованих відповідними фінансовими установами;

10) нотаріальних контор (нотаріусів) або дипломатичних представництв та консульських установ України в іноземних державах - стосовно відомостей щодо рахунків у цінних паперах померлих власників.

2. Письмова вимога суб’єктів, зазначених у пунктах 2-10 частини першої цієї статті, щодо подання інформації про юридичних та фізичних осіб:

1) оформляється на бланку цього суб’єкта встановленої форми;

2) подається за підписом керівника (заступника керівника) цього суб’єкта або його територіального органу, що скріплений гербовою печаткою;

3) містить передбачені цим Законом підстави для отримання інформації та посилання на норми закону, відповідно до яких суб’єкт або його територіальний орган має право на її отримання.

3. Депозитарній установі забороняється подавати будь-яку інформацію про депонентів іншої депозитарної установи, крім подання реєстру власників іменних цінних паперів до статті 22 цього Закону та в інших випадках, передбачених законодавством.

4. Порядок та строк подання депозитарними установами інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюються Комісією з урахуванням вимог закону.

5. Центральним депозитарієм та Національним банком України розкривається інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, стосовно кількості цінних паперів певного випуску конкретного емітента на рахунку конкретного клієнта Центрального депозитарію або Національного банку України станом на визначену дату, стосовно операцій з цінними паперами певного випуску конкретного емітента на рахунках клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України за визначений період та стосовно переліку клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України, на рахунках яких містилися цінні папери певного випуску конкретного емітента станом на визначену дату, в таких випадках:

1) за рішенням суду;

2) на письмову вимогу державного органу, одержану з урахуванням вимог частини другої цієї статті, в межах його повноважень та на підставі закону.

6. Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

7. Центральний депозитарій у встановленому наглядовою радою Центрального депозитарію порядку забезпечує розкриття інформації з реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів) на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Розкриттю підлягає інформація про:

1) призначені коди цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів);

2) коди ЄДРПОУ емітентів цінних паперів;

3) назви емітентів цінних паперів;

4) права за цінними паперами, визначені емітентом при депонуванні глобального (тимчасового глобального) сертифіката;

5) інша інформація, визначена Комісією.

Стаття 26. Нерозголошення інформації,
що міститься у системі депозитарного обліку,
професійними учасниками депозитарної системи України

1. Професійні учасники депозитарної системи України забезпечують нерозголошення інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, шляхом:

1) обмеження кола осіб, які мають доступ до зазначеної інформації;

2) організації спеціального діловодства у системі депозитарного обліку;

3) застосування технічних та програмних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до носіїв такої інформації.

2. Працівники професійного учасника депозитарної системи України під час призначення на посаду дають письмове зобов’язання про нерозголошення інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.

Стаття 27. Електронний документообіг та зберігання
електронних документів у депозитарній системі України

1. У депозитарній системі України між учасниками депозитарної системи України у випадках, встановлених Комісією, використовуються електронний документообіг та електронний цифровий підпис відповідно до законодавства.

2. Використання електронного документообігу повинне забезпечувати захист інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, з метою запобігання вчиненню протиправних дій з такою інформацією.

3. Порядок обігу, зберігання та знищення електронних документів, що використовуються професійними учасниками депозитарної системи України, встановлюється Комісією.

Розділ V
Державне регулювання, нагляд та контроль
у депозитарній системі України

Стаття 28. Державне регулювання у депозитарній системі України

1. Державне регулювання у депозитарній системі України здійснює Комісія, а також Національний банк України та інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

2. Комісія здійснює державне регулювання у системі депозитарного обліку відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", цього Закону та інших актів законодавства.

Комісія з метою державного регулювання депозитарної системи України:

встановлює вимоги до діяльності учасників депозитарної системи України та взаємовідносин між ними;

визначає принципи побудови системи депозитарного обліку;

встановлює вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, а також порядку проведення операцій та їх видів, що здійснюються Центральним депозитарієм, Національним банком України та депозитарними установами на рахунках у цінних паперах;

встановлює порядок, строки та форми звітування професійними учасниками депозитарної системи України про свою діяльність перед Комісією;

встановлює вимоги до форми, змісту та порядку розкриття професійними учасниками депозитарної системи України інформації про свою діяльність;

встановлює вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України;

встановлює вимоги до порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;

приймає інші нормативно-правові акти у межах своїх повноважень.

Стаття 29. Ліцензування професійних учасників
депозитарної системи України

1. На провадження кожного виду депозитарної діяльності Комісією видається в установленому порядку окрема ліцензія, крім депозитарної діяльності Центрального депозитарію та депозитарної діяльності Національного банку України.

2. У разі провадження Національним банком України депозитарної діяльності депозитарної установи така діяльність провадиться Національним банком України без отримання відповідної ліцензії у порядку, встановленому Комісією за погодженням з Національним банком України.

У разі провадження Розрахунковим центром та кліринговими установами депозитарної діяльності депозитарної установи така діяльність провадиться Розрахунковим центром та кліринговими установами без отримання відповідної ліцензії у порядку, встановленому Комісією.

Стаття 30. Здійснення контролю Центральним депозитарієм

1. Центральний депозитарій з метою забезпечення формування та функціонування системи депозитарного обліку здійснює такі повноваження контролю:

1) встановлює форму, зміст, строки та порядок надання депозитарними установами та іншими клієнтами інформації про свою діяльність Центральному депозитарію;

2) щодо дотримання депозитарними установами співвідношення між їх депозитарними активами та правами на цінні папери, зарахованими на рахунки у цінних паперах депонентів (депозитарного балансу);

3) зупиняє проведення операцій депозитарною установою певного випуску цінних паперів, щодо якого виявлено порушення депозитарною установою депозитарного балансу;

4) дає депозитарній установі розпорядження про усунення порушення депозитарного балансу.

Стаття 31. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Розділ VI
Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через дванадцять місяців з дня його опублікування, крім розділу II цього Закону, абзаців другого - дев’ятого підпункту 9, абзаців сорок шостого - сто тринадцятого підпункту 16 пункту 4 в частині утворення Центрального депозитарію, Розрахункового центру та депозитарних установ та пунктів 5-10 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону, а також крім абзаців дев’ятого - дев’ятнадцятого підпункту 2, абзаців п’ятого та шостого підпункту 10 та підпункту 13 пункту 4 цього розділу, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5518-VI від 06.12.2012)

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 15, ст. 67; 2003 р., N 36, ст. 277; 2004 р., N 2, ст. 6, N 38, ст. 474, ст. 475; 2005 р., N 42, ст. 465, N 48, ст. 481; 2006 р., N 22, ст. 199; 2007 р., N 33, ст. 440; 2008 р., N 50-51, ст. 384; 2010 р., N 38, ст. 505; 2012 р., N 7, ст. 53) втрачає чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) перше речення частини першої статті 66 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року після слів "Законом України "Про банки і банківську діяльність" доповнити словами "вимагати від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України";

2) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

статті 163-6 і 163-10 викласти в такій редакції:

"Стаття 163-6. Неподання документів, подання яких
передбачено законодавством про депозитарну систему України

Ненадання посадовою особою депозитарної установи депоненту виписки з рахунка в цінних паперах або інших документів, надання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

"Стаття 163-10. Порушення порядку внесення змін
до системи депозитарного обліку цінних паперів

Порушення посадовою особою Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України або депозитарної установи порядку провадження депозитарної діяльності, яке призвело до втрати інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи депозитарного обліку -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

доповнити статтею 166-20 такого змісту:

"Стаття 166-20. Порушення законів України та
нормативно-правових актів Національного банку України
щодо здійснення відстеження платіжних систем
та систем розрахунків (далі - платіжні системи)

Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації з питань діяльності платіжних систем Національному банку України, якщо подання такої інформації передбачено законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами відстеження, штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення осіб, які є об’єктами відстеження, від перевірки, невиконання вимог Національного банку України щодо усунення порушень законів України та нормативно-правових актів Національного банку України -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами відстеження, штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання послуг платіжної системи в Україні без реєстрації платіжної системи в порядку, установленому законами та нормативно-правовими актами Національного банку України, -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які надають послуги платіжної системи, штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін "відстеження" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні";

частину першу статті 234-3 доповнити словами "порушенням законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення відстеження платіжних систем (стаття 166-20)";

3) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18-22, ст. 144):

у статті 163:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам";

частину третю виключити;

частину дев’яту статті 164 виключити;

частину третю статті 360 виключити;

4) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356):

у статті 194:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам";

частину другу виключити;

частину третю статті 195 виключити;

статтю 197 викласти в такій редакції:

"Стаття 197. Права на цінний папір та права за цінним папером

1. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

2. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред’явника, іменні або ордерні.

Права на цінний папір та права за цінним папером, що існують у документарній формі, належать:

1) пред’явникові цінного папера (цінний папір на пред’явника);

2) особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

3) особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір)";

статтю 389 після слів "на пред’явника" доповнити словами "що існують у документарній формі";

доповнити статтю 537 новою частиною такого змісту:

"3. Порядок внесення цінних паперів, що існують у бездокументарній формі, в депозит нотаріуса (нотаріальної контори) встановлюється законодавством про депозитарну систему України.

Внесення на депозит нотаріуса цінних паперів, що існують в документарній формі, здійснюється шляхом вручення нотаріусу сертифіката таких цінних паперів";

статтю 598 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Особливості припинення зобов’язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством";

(Підпункт 5 пункту 4 розділу VI втратив чинність на підставі Закону N 580-VIII від 02.07.2015)

(Підпункт 6 пункту 4 розділу VI втратив чинність на підставі Закону N 1697-VII від 14.10.2014)

7) пункт 3 частини першої статті 25 Закону України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 27, ст. 382; 2002 р., N 17, ст. 117) доповнити реченням такого змісту: "Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України";

8) пункт "б" частини другої статті 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 358; 2002 р., N 17, ст. 117; 2003 р., N 27, ст. 209; 2011 р., N 23, ст. 160) після другого речення доповнити реченням такого змісту: "Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України";

9) у Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 51, ст. 292 із наступними змінами):

у статті 4:

пункти 7-9 та 11 частини першої викласти в такій редакції:

"7) депозитарна діяльність депозитарної установи - діяльність з депозитарного обліку та обслуговування розміщення, обігу цінних паперів та операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів на рахунках у цінних паперах її депонентів;

8) діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування - діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування (документів, що підтверджують право власності на активи інститутів спільного інвестування), обслуговування операцій інститутів спільного інвестування та здійснення контролю за їх діяльністю у випадках та порядку, що визначені законом;

9) діяльність із зберігання активів пенсійних фондів - діяльність з обслуговування пенсійного фонду відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення";

"11) клірингова діяльність - діяльність з визначення зобов’язань, що підлягають виконанню за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, підготовка документів (інформації) для проведення розрахунків, а також створення системи гарантій з виконання зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів";

пункти 9 і 11 частини другої статті 7 викласти в такій редакції:

"9) встановлює порядок та видає ліцензії на провадження діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює зазначені ліцензії в разі порушення вимог законодавства про цінні папери";

"11) встановлює за погодженням з Національним банком України особливості видачі банкам ліцензій на провадження діяльності на ринку цінних паперів, а також особливості діяльності Національного банку України на ринку цінних паперів";

у частині першій статті 11:

пункт 9 викласти в такій редакції:

"9) порушення Центральним депозитарієм цінних паперів або депозитарною установою порядку провадження депозитарної діяльності, що призвело до втрати інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи депозитарного обліку -

у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, -

у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

пункт 10 виключити;

після абзацу п’ятдесят п’ятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"17) неподання депозитарною установою депоненту виписки з рахунка в цінних паперах або інших документів, подання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України, -

у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, -

у розмірі від тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

У зв’язку з цим абзаци п’ятдесят шостий - п’ятдесят восьмий вважати відповідно абзацами шістдесятим - шістдесят другим;

доповнити статтями 11-1 та 11-2 такого змісту:

"Стаття 11-1. Призначення тимчасового адміністратора
професійного учасника депозитарної системи України

1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення про призначення тимчасового адміністратора професійного учасника депозитарної системи України у разі:

1) двох або більше порушень професійним учасником депозитарної системи України законних вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

2) зменшення розміру власного капіталу професійного учасника депозитарної системи України на 30 відсотків протягом останніх шести місяців;

3) якщо професійний учасник депозитарної системи України протягом п’яти робочих днів не виконує 10 і більше відсотків зобов’язань, строк виконання яких настав;

4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо посадових осіб професійного учасника депозитарної системи України;

5) вчинення професійним учасником депозитарної системи України дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів та інших документів;

6) необґрунтованої відмови професійного учасника депозитарної системи України у наданні документів чи інформації, передбачених законом, уповноваженим особам Комісії;

7) наявності публічного конфлікту серед посадових осіб професійного учасника депозитарної системи України;

8) подання наглядовою радою або правлінням професійного учасника депозитарної системи України клопотання про призначення тимчасової адміністрації;

9) наявності ознак фінансової нестабільності відповідно до критеріїв, визначених Комісією;

10) порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів;

11) невиконання вимог закону щодо розкриття відомостей про власників істотної участі у професійному учаснику депозитарної системи України в обсязі, визначеному Комісією.

Зазначене рішення може бути прийняте Комісією також в інших випадках, передбачених законом або нормативно-правовими актами Комісії.

2. Інформація про призначення тимчасового адміністратора розміщується у день його призначення на офіційному веб-сайті Комісії та публікується протягом трьох днів у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України".

3. Рішення про призначення тимчасового адміністратора професійного учасника депозитарної системи України - банку приймається Національним банком України за поданням Комісії.

Стаття 11-2. Тимчасовий адміністратор професійного
учасника депозитарної системи України

1. Тимчасовим адміністратором професійного учасника депозитарної системи України може бути:

незалежний експерт (за договором);

працівник Комісії.

Тимчасовим адміністратором може бути лише особа, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу економічну чи юридичну освіту, сертифікат на право провадження професійної діяльності з цінними паперами в Україні та досвід роботи, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора, відповідно до вимог, установлених Комісією.

Комісія має право у будь-який момент усунути тимчасового адміністратора від виконання обов’язків у разі невідповідності його діяльності встановленим вимогам.

У разі призначення тимчасовим адміністратором незалежного експерта між ним та Комісією укладається договір, типова форма якого затверджується Комісією.

Оплата праці тимчасового адміністратора - незалежного експерта, а також спеціалістів, залучених тимчасовим адміністратором для забезпечення здійснення своїх повноважень, проводиться згідно з укладеними з ними договорами за рахунок коштів професійного учасника фондового ринку.

2. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:

1) є кредитором, пов’язаною особою або акціонером (учасником) професійного учасника депозитарної системи України. Вимоги цього пункту в частині пов’язаної особи акціонера (учасника) професійного учасника депозитарної системи України не поширюються на працівника Комісії;

2) має судимість, не погашену і не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою по кримінальній справі.

3. Тимчасовий адміністратор не має права:

1) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у вчиненні будь-яких дій, пов’язаних з призначенням тимчасового адміністратора;

2) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

3) розголошувати інформацію про професійну діяльність професійного учасника депозитарної системи України, якщо це не пов’язано з виконанням повноважень тимчасового адміністратора.

4. Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором своїх повноважень, що завдало збитків професійному учаснику депозитарної системи України або іншим учасникам ринку цінних паперів, є підставою для припинення виконання ним обов’язків та відшкодування за його рахунок у повному обсязі завданих збитків.

5. З дати прийняття Комісією рішення про призначення тимчасового адміністратора повноваження органів професійного учасника депозитарної системи України переходять тимчасовому адміністратору.

З дати прийняття Комісією рішення про припинення повноважень тимчасового адміністратора професійного учасника депозитарної системи України поновлюються повноваження органів професійного учасника депозитарної системи України.

Вчинені посадовою особою професійного учасника депозитарної системи України після призначення тимчасового адміністратора правочини від імені або в інтересах цього професійного учасника депозитарної системи України є нікчемними.

6. Тимчасовий адміністратор припиняє свою діяльність з дня прийняття Комісією рішення про його усунення від виконання обов’язків";

10) у Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238 із наступними змінами):

статтю 7 доповнити пунктами 22-1, 22-2, 25 і 26 такого змісту:

"22-1) здійснює відповідно до компетенції повноваження у сфері депозитарного обліку;

22-2) забезпечує облік і зберігання переданих йому цінних паперів та інших коштовностей, що конфісковані (заарештовані) на користь держави та/або таких, які визнані безхазяйними, для чого може відкривати рахунки в цінних паперах у депозитарних установах";

"25) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;

26) здійснює відстеження платіжних систем та систем розрахунків";

пункт 3 статті 15 доповнити словами "визначає перелік функцій щодо управління діяльністю власного корпоративного недержавного пенсійного фонду, а також порядок здійснення таких функцій";

статтю 40 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Національний банк України визначає порядок обміну інформаційними повідомленнями та клірингу за операціями, здійсненими в межах України";

у частині першій статті 42:

пункт 9 виключити;

доповнити пунктами 17-20 такого змісту:

"17) безпосередньо взаємодіє з Центральним депозитарієм цінних паперів для забезпечення своїх операцій з цінними паперами;

18) встановлює прямі кореспондентські відносини з міжнародними депозитаріями з метою здійснення функцій грошово-кредитної політики та управління державним боргом з метою депонування облігацій зовнішньої державної позики в іноземних депозитаріях;

19) забезпечує здійснення клірингу та розрахунків за правочинами на фінансових ринках шляхом участі у створенні та регулюванні діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, у тому числі через можливість підтримання його ліквідності у порядку, визначеному Національним банком України;

20) веде інформаційну базу стосовно договорів, що укладаються на фінансовому ринку, у порядку, визначеному Національним банком України";

пункт 1 частини першої статті 71 доповнити словами "крім передбачених законом випадків";

11) частину четверту статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30; 2011 р., N 36, ст. 362) викласти в такій редакції:

"Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. Центральний депозитарій цінних паперів та Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках мають право провадити окремі банківські операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, що видається у встановленому Національним банком України порядку";

12) у Законі України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 21, ст. 103; 2009 р., N 16, ст. 218):

частину шосту статті 11 після слова "зберігачем" доповнити словами "про зберігання активів корпоративного інвестиційного фонду";

у частині сьомій статті 25 слова "веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів" виключити;

в абзаці третьому частини п’ятої статті 27 слова "депозитарної діяльності" замінити словами "діяльності із зберігання активів інститутів спільного інвестування";

у частині третій статті 44 слова "його реєстрації у реєстрі власників іменних цінних паперів ІСІ чи зарахування іменних цінних паперів ІСІ на рахунок власника у зберігача" замінити словами "зарахування на рахунок у цінних паперах власника прав на відповідну кількість цінних паперів ІСІ";

назву розділу VIII викласти в такій редакції:

"Розділ VIII
Зберігання активів ІСІ. Облік власників цінних паперів ІСІ";

у статті 50:

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

"Права на активи ІСІ, в тому числі венчурних, у формі емісійних цінних паперів мають обліковуватися на рахунку у цінних паперах у депозитарній установі, яка здійснює зберігання активів такого ІСІ";

частину другу викласти в такій редакції:

"Зберігачем активів ІСІ може бути депозитарна установа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності із зберігання активів інститутів спільного інвестування. Для отримання ліцензії на провадження діяльності із зберігання активів інститутів спільного інвестування депозитарна установа повинна мати сплачений коштами статутний капітал у розмірі не менш як 25 мільйонів гривень";

статтю 54 викласти в такій редакції:

"Стаття 54. Облік власників цінних паперів ІСІ

Облік власників цінних паперів ІСІ ведеться відповідно до законодавства про депозитарну систему України";

у частинах другій і п’ятій статті 55 слова "законодавство про Національну депозитарну систему України" в усіх відмінках замінити словами "законодавство про депозитарну систему України" у відповідному відмінку;

у статті 57 слова "зберігачами та реєстраторами власників іменних цінних паперів ІСІ" замінити словами "та зберігачами";

у тексті Закону слово "реєстратор" в усіх відмінках і числах виключити;

13) у Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 29, ст. 137; 2005 р., N 1, ст. 23):

статтю 1 доповнити пунктами 1.45 та 1.46 такого змісту:

"1.45) міжнародні стандарти відстеження платіжних систем - документи, прийняті Комітетом з платіжних і розрахункових систем Банку міжнародних розрахунків та Технічним комітетом Міжнародної організації комісій з цінних паперів, що визначають стандарти відстеження платіжних систем та систем розрахунків;

1.46) відстеження платіжних систем - діяльність Національного банку України з метою забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжних систем, яка включає:

моніторинг платіжних систем;

оцінювання їх на відповідність вимогам законодавства України та міжнародним стандартам відстеження платіжних систем;

у разі необхідності надання вказівок та рекомендацій щодо удосконалення діяльності відповідних систем та застосування заходів впливу";

статтю 11 викласти в такій редакції:

"Стаття 11. Системи електронних платежів Національного банку України

11.1. Національний банк України має право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем. Національний банк України забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування і розвиток створених ним платіжних систем.

11.2. Створені Національним банком України платіжні системи є державними платіжними системами.

11.3. Національний банк України є платіжною організацією та розрахунковим банком для створених ним платіжних систем.

Відносини між платіжною організацією та учасниками створених Національним банком України платіжних систем регулюються договорами.

11.4. Для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України, Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках відкривають рахунки в Національному банку України.

11.5. Порядок функціонування створених Національним банком України платіжних систем, прийняття і виключення з них учасників, проведення переказу за їх допомогою та інші питання, пов’язані з їх діяльністю, визначаються Національним банком України";

назву розділу IX та статтю 41 викласти в такій редакції:

"Розділ IX
Відстеження платіжних систем та систем розрахунків
і контроль за проведенням переказу

Стаття 41. Здійснення відстеження
платіжних систем та систем розрахунків

41.1. Національний банк України здійснює відстеження платіжних систем та систем розрахунків (далі - відстеження платіжних систем) у частині їх діяльності в Україні відповідно до цього Закону, Закону України "Про Національний банк України" та нормативно-правових актів Національного банку України.

41.2. Об’єктами відстеження платіжних систем є платіжні організації платіжних систем, клірингові та процесингові установи, учасники платіжних систем, інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг або здійснювати операційні та інші технологічні функції в платіжних системах.

41.3. Національний банк України має право встановлювати такі категорії важливості платіжних систем: системно важливі, важливі та соціально важливі платіжні системи, а також вимоги до таких систем. Критеріями визначення важливості платіжних систем є обсяги операцій і види послуг, які надаються платіжними системами.

Національний банк України здійснює оцінювання системно важливих платіжних систем, важливих платіжних систем та соціально важливих платіжних систем на відповідність вимогам законодавства України та міжнародним стандартам відстеження платіжних систем для мінімізації ризиків, які властиві платіжним системам.

41.4. Порядок здійснення відстеження платіжних систем визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

41.5. Національний банк України має право безоплатно отримувати інформацію з питань діяльності платіжних систем від об’єктів відстеження та проводити їх перевірки в порядку та у строки, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України.

41.6. Національний банк України має право вимагати від об’єктів відстеження усунення порушень законодавства України з питань діяльності платіжних систем, а також застосовувати до них такі заходи впливу:

проведення переговорів з особами, які є об’єктами відстеження, стосовно необхідності приведення їх діяльності у відповідність із встановленими вимогами;

письмове застереження щодо усунення порушень;

обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні;

накладання штрафів на посадових осіб юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, які є об’єктами відстеження, у порядку, встановленому законодавством України;

виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;

заборона здійснення діяльності в Україні.

41.7. Посадові особи юридичних осіб або фізичні особи - підприємці, які є об’єктами відстеження, за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем несуть адміністративну відповідальність згідно із законодавством України.

41.8. Національний банк України для здійснення відстеження платіжних систем співпрацює з органами державної влади України, центральними банками інших держав та міжнародними організаціями";

14) у Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 47-48, ст. 372; 2012 р., N 12-13, ст. 82):

у частині першій статті 1 поняття "зберігач пенсійного фонду" викласти в такій редакції:

"зберігач пенсійного фонду (далі - зберігач) - Національний банк України або банк, який на підставі відповідної ліцензії провадить діяльність із зберігання активів пенсійних фондів";

абзац другий частини першої статті 44 викласти в такій редакції:

"має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів";

пункт 1 частини третьої статті 45 викласти в такій редакції:

"1) анулювання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів";

15) у частині другій статті 99 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376; 2012 р., N 12-13, ст. 82; із змінами, внесеними Законом України від 24 травня 2012 року N 4841-VI):

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) мати ліцензію, видану Національним банком України, та ліцензію, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на провадження діяльності із зберігання активів пенсійного фонду";

у пункті 3 слова "депозитарної діяльності зберігача цінних паперів" замінити словами "діяльності із зберігання активів пенсійного фонду";

16) у Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 31, ст. 268 із наступними змінами):

статтю 1 доповнити абзацами такого змісту:

"кліринг - визначення взаємних зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, у тому числі шляхом неттінгу;

неттінг - повне або часткове припинення зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів шляхом заліку зобов’язань або іншим способом. На момент здійснення неттінгу строк виконання зобов’язань, за якими здійснюється неттінг, вважається таким, що настав;

система управління ризиками та гарантій особи, яка провадить клірингову діяльність, - комплекс заходів, спрямованих на зниження ризиків невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань, що виникають за правочинами з фінансовими інструментами";

у статті 2:

в абзаці четвертому частини другої слова "реєстраторів та зберігачів" замінити словами "депозитарних установ";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Якщо інше не встановлено законом або одна із сторін договору не вимагає іншого, правочини щодо цінних паперів, які вчиняються поза фондовою біржею, не потребують нотаріального посвідчення";

частини першу - четверту статті 3 викласти в такій редакції:

"1. Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

2. Неемісійні цінні папери можуть існувати виключно в документарній формі і за формою випуску можуть бути лише ордерними або на пред’явника. Неемісійні цінні папери можуть видаватися та існувати виключно в документарній формі як паперові або як електронні документи. Перелік цінних паперів, що можуть видаватися як електронні документи, визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

(Абзац дванадцятий підпункту 16 пункту 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом N 407-VII від 04.07.2013)

3. Цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери.

Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Документарним цінним папером є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

(Абзац п'ятнадцятий підпункту 16 пункту 4 розділу VI в редакції Закону N 407-VII від 04.07.2013)

4. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред’явника, іменні або ордерні.

Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать:

пред’явникові цінного папера (цінний папір на пред’явника);

особі, зазначеній в цінному папері (іменний цінний папір);

особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Ордерні цінні папери можуть існувати виключно в документарній формі.

Права на цінний папір та права за цінним папером, що існують в бездокументарній формі, належать власникові рахунка в цінних паперах, відкритого в депозитарній установі, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові.

Емітент цінних паперів на пред’явника не має права на отримання із системи депозитарного обліку цінних паперів інформації про власників таких цінних паперів у будь-якій формі, крім випадків, передбачених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Емітент іменних цінних паперів має право на отримання із системи депозитарного обліку цінних паперів інформації про власників таких цінних паперів у формі реєстру власників іменних цінних паперів.

Іменні емісійні цінні папери існують виключно в бездокументарній формі.

Емісійні цінні папери на пред’явника можуть бути переведені в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої Законом України "Про депозитарну систему України" (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму";

статтю 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Перехід прав на цінні папери та прав за цінними паперами

1. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином.

Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, що передбачені законом.

2. Права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в документарній формі у паперовому вигляді, переходять шляхом вручення такого цінного папера іншій особі, а порядок переходу права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в документарній формі як електронний документ, визначається Національним банком України - для фінансових банківських векселів та Кабінетом Міністрів України - для фінансових казначейських векселів.

(Абзац тридцять перший підпункту 16 пункту 4 розділу VI в редакції Закону N 407-VII від 04.07.2013)

Права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в бездокументарній формі, переходять у порядку, визначеному для переходу прав на іменні цінні папери.

Перехід прав на знерухомлені цінні папери на пред’явника і реалізація прав за ними потребує обов’язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника.

Реєстр власників цінних паперів на пред’явника не складається.

3. Права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов’язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника.

4. Право власності на ордерний цінний папір переходить іншій особі шляхом вчинення на ордерному цінному папері передавального запису (індосаменту). Індосамент може бути бланковим - без зазначення особи, стосовно якої повинні бути виконані зобов’язання, або ордерним - із зазначенням такої особи.

5. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та правочином";

статтю 5 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Доходи за емісійними цінними паперами сплачуються у порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України";

у статті 16:

абзац перший частини першої після слова "обліку" доповнити словами "прав на цінні папери та";

частину другу доповнити абзацом такого змісту:

"клірингова діяльність";

у частині третій:

перше речення доповнити словами "(крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України)";

доповнити двома абзацами такого змісту:

"Професійна діяльність Центрального депозитарію цінних паперів провадиться на підставі правил Центрального депозитарію цінних паперів, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому законодавством порядку.

Депозитарна діяльність Національного банку України провадиться з урахуванням особливостей депозитарної та клірингової діяльності з цінними паперами відповідно до компетенції, встановленої Законом України "Про депозитарну систему України";

доповнити статтями 19-1-19-7 такого змісту:

"Стаття 19-1. Клірингова діяльність

1. Клірингова діяльність - діяльність з визначення зобов’язань, що підлягають виконанню за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, підготовка документів (інформації) для проведення розрахунків, а також створення системи гарантій з виконання зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів.

2. Особами, які провадять клірингову діяльність, є клірингові установи та Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках. Центральний депозитарій цінних паперів та Національний банк України можуть провадити клірингову діяльність з урахуванням вимог, встановлених законодавством.

3. Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу особи, яка провадить клірингову діяльність, а також інші обмеження її діяльності визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

Стаття 19-2. Утворення клірингової установи

1. Клірингова установа утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства. Особа набуває статусу клірингової установи з дня отримання ліцензії на провадження клірингової діяльності та ліцензії Національного банку України на здійснення окремих банківських операцій у порядку, встановленому Національним банком України.

2. Статутний капітал клірингової установи повинен бути сплачений коштами.

3. Клірингова установа для провадження клірингової діяльності повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку і приміщення, що відповідають вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним банком України.

4. Клірингова установа зобов’язана протягом трьох місяців з дня отримання ліцензії на провадження клірингової діяльності укласти:

1) договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з Центральним депозитарієм цінних паперів або Національним банком України відповідно до компетенції, визначеної законом;

2) договір про проведення грошових розрахунків за результатами клірингу з Розрахунковим центром з обслуговування договорів на фінансових ринках;

3) договір про надання клірингових послуг із щонайменше однією фондовою біржею.

Вимоги до зазначених у цій частині договорів установлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

До моменту укладення зазначених договорів клірингова установа не має права провадити клірингову діяльність щодо цінних паперів.

5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановлювати додаткові вимоги до клірингових установ, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.

6. Слова "клірингова установа" та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які утворені та функціонують відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 19-3. Провадження клірингової діяльності

1. Центральний депозитарій цінних паперів, клірингова установа або Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках провадять клірингову діяльність на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, в установленому нею порядку та можуть здійснювати окремі види банківських послуг на підставі ліцензії Національного банку України.

Центральний депозитарій цінних паперів, клірингова установа або Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках до початку провадження клірингової діяльності повинні в установленому порядку зареєструвати в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку Правила провадження клірингової діяльності, які визначають загальний порядок здійснення клірингової діяльності.

Клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, укладеними на певній фондовій біржі, може провадити лише одна особа, яка має ліцензію на провадження клірингової діяльності.

2. Клірингова діяльність є виключним видом професійної діяльності на ринку цінних паперів, крім її поєднання у встановленому законом випадку за умови провадження таких видів діяльності окремими структурними підрозділами.

3. Для провадження клірингової діяльності клірингова установа, Центральний депозитарій цінних паперів або Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках зобов’язані зареєструвати в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку в порядку та строки, встановлені нею, такі внутрішні документи:

1) правила клірингу, погоджені Національним банком України;

2) документ, що визначає порядок організації та здійснення внутрішнього аудиту (контролю);

3) документ, що визначає систему управління ризиками та гарантій із зазначенням видів ризиків, методики їх розрахунку, заходи зниження ризиків, порядок та умови їх застосування.

4. Підставами для відмови в реєстрації внутрішніх документів особи, яка провадить клірингову діяльність, і змін до них є:

1) невідповідність документів, поданих на реєстрацію, вимогам законодавства, у тому числі нормативно-правовим актам Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

2) подання документів не в повному обсязі, наявність у них неповної або недостовірної інформації;

3) невідповідність розміру статутного капіталу вимогам закону.

Стаття 19-4. Правила клірингу

1. Правила клірингу повинні містити:

1) вимоги до учасників клірингу;

2) порядок здійснення клірингу за участю та/або без участі центрального контрагента;

3) порядок, умови допуску зобов’язань до клірингу та вимоги до таких зобов’язань;

4) права і обов’язки особи, яка провадить клірингову діяльність, та учасників клірингу;

5) порядок обліку прав та зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів та їх припинення;

6) порядок подання особою, яка провадить клірингову діяльність, учасникам клірингу звітів за результатами клірингу та за результатами розрахунків;

7) порядок подання особою, яка провадить клірингову діяльність, Центральному депозитарію цінних паперів та Національному банку України відповідно до встановленої Законом України "Про депозитарну систему України" компетенції інформації у розрізі клієнтів Центрального депозитарію цінних паперів та/або Національного банку України та їх депонентів щодо здійснення переказу цінних паперів за результатами клірингу зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на фондовій біржі за результатами кожної торговельної сесії біржі та поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" (крім випадку провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів або Національним банком України);

8) порядок подання особою, яка провадить клірингову діяльність Розрахунковому центру з обслуговування договорів на фінансових ринках інформації у розрізі клієнтів щодо здійснення переказу коштів за результатами клірингу зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на фондовій біржі за результатами кожної торговельної сесії біржі та поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати";

9) опис заходів, що спрямовані на зниження ризиків невиконання або неналежного виконання зобов’язань, що виникають за договорами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, на основі одного з механізмів зниження ризиків, визначених частиною другою цієї статті;

10) опис про систему захисту інформації;

11) інші положення відповідно до цього Закону та інших законів.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку можуть встановлюватися додаткові вимоги до правил клірингу.

2. Механізмами зниження ризиків невиконання або неналежного виконання зобов’язань, що передбачені договорами, укладеними на фондовій біржі, є:

обов’язкове стовідсоткове попереднє депонування та резервування коштів і цінних паперів або інших фінансових інструментів у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України;

часткове (або таке, що відсутнє) попереднє депонування та резервування коштів і цінних паперів або інших фінансових інструментів з обов’язковим створенням системи управління ризиками та гарантій, якою може бути передбачено створення гарантійного фонду за рахунок внесків учасників клірингу та інших учасників депозитарної системи, в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

Порядок створення та використання гарантійного фонду у вигляді цінних паперів та інших фінансових інструментів встановлюється Комісією, а у вигляді коштів - Національним банком України.

3. Додаткові вимоги до правил клірингу встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

Стаття 19-5. Організація клірингу

1. Особа, яка провадить клірингову діяльність, здійснює кліринг тільки тих зобов’язань, які допущені для здійснення клірингу в порядку і на умовах, установлених правилами клірингу.

2. Порядок здійснення клірингу за договорами щодо цінних паперів, а також порядок контролю за провадженням клірингової діяльності встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

3. Недійсність правочину, зобов’язання за яким припинено за результатами клірингу, не тягне за собою недійсність правочинів, виконаних у процесі клірингу, та результатів клірингу.

Стаття 19-6. Центральний контрагент

1. Центральний контрагент - юридична особа, яка провадить клірингову діяльність, набуває взаємні права та обов’язки сторін правочинів щодо цінних паперів, зобов’язання за якими допущені до клірингу, та стає покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця.

Особами, які виконують функції центрального контрагента, є клірингові установи та Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках.

Для забезпечення виконання зобов’язань, допущених до клірингу, центральний контрагент має право виступати учасником біржових торгів без ліцензії на провадження діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами.

2. Вимоги до достатності власних коштів особи, яка провадить клірингову діяльність та здійснює функції центрального контрагента, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Слова "центральний контрагент" та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які утворені та функціонують відповідно до вимог цього Закону.

3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановлювати додаткові вимоги до особи, яка провадить клірингову діяльність та здійснює функції центрального контрагента.

Стаття 19-7. Гарантії невтручання у діяльність особи,
яка провадить клірингову діяльність

1. Втручання державних органів або їх посадових осіб у виконання функцій та здійснення повноважень клірингових установ та Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках забороняється, крім визначених законом випадках";

у частині першій статті 20 слова "у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними" виключити;

статтю 24 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Фондова біржа зобов’язана до подання правил фондової біржі на реєстрацію в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку укласти договір про кліринг та розрахунки за правочинами щодо цінних паперів з особою, яка провадить клірингову діяльність.

Вимоги до зазначеного договору встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

До моменту укладення зазначеного договору фондова біржа не має права провадити діяльність з організації торгівлі цінними паперами на фондовому ринку";

частину першу статті 25 доповнити абзацами такого змісту:

"взаємодії з особою, яка провадить клірингову діяльність, стосовно здійснення клірингу за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів;

взаємодії з Центральним депозитарієм цінних паперів стосовно обміну інформацією про вчинені на фондовій біржі правочини щодо цінних паперів у визначених законом повноважень за результатами кожної торговельної сесії біржі;

взаємодії з Національним банком України стосовно обміну інформацією про вчинені на фондовій біржі правочини щодо цінних паперів у визначених законом повноважень за результатами кожної торговельної сесії біржі";

у статті 26:

частини третю і четверту виключити;

у частині п’ятій слова "крім діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів інститутів спільного інвестування у випадках, передбачених законом" виключити;

у пункті 7 частини першої та у пункті 6 частини другої статті 28 слова "або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред’явника" виключити;

статтю 42 викласти в такій редакції:

"Стаття 42. Розкриття інформації, що міститься
у системі депозитарного обліку цінних паперів

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, розкривається у випадках та порядку, визначених Законом України "Про депозитарну систему України";

17) у Законі України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 50-51, ст. 384; 2011 р., N 22, ст. 151, N 29, ст. 272, N 35, ст. 344):

частину п’яту статті 30 викласти в такій редакції:

"5. Для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни";

частину другу статті 35 виключити;

(Підпункт 18 пункту 4 розділу VI втратив чинність на підставі Закону N 1404-VIII від 02.06.2016)

5. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку розробити та затвердити протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:

1) порядок передачі цінних паперів на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію цінних паперів;

2) порядок та умови видачі ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарною установою, переоформлення ліцензії, видачі її дубліката та копії;

3) порядок та умови видачі ліцензії на провадження клірингової діяльності, переоформлення ліцензії, видачі її дубліката та копії;

4) порядок передачі інформації, що міститься у системі реєстру власників іменних цінних паперів, до системи депозитарного обліку;

5) порядок реєстрації випусків цінних паперів, реєстрація яких не була здійснена до набрання чинності цим Законом, а також порядок переведення таких випусків цінних паперів у систему депозитарного обліку;

6) порядок провадження депозитарної діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами;

7) порядок провадження клірингової діяльності;

8) ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарними установами та клірингової діяльності.

Національному банку України разом з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку розробити та затвердити протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону нормативно-правові акти щодо забезпечення функціонування Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках.

6. Ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів, депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів та розрахунково-клірингової діяльності, видані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до дня опублікування цього Закону, діють до дня набрання чинності цим Законом.

З дня набрання чинності цим Законом Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку забезпечити анулювання ліцензій на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів, депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів та розрахунково-клірингової діяльності.

З дня опублікування цього Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право видавати ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи, діяльності із зберігання активів інституту спільного інвестування, діяльності із зберігання активів пенсійних фондів та клірингової діяльності, які набирають чинності з дня набрання чинності цим Законом.

7. Реєстратори та зберігачі, які мають ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, повинні до дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону та подати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку необхідні для видачі нових ліцензій документи або припинити свою діяльність у встановленому Комісією порядку.

Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, які до дня опублікування цього Закону мали ліцензії на провадження депозитарної діяльності за її окремими видами, та видача таким юридичним особам нових ліцензій у зв’язку з прийняттям цього Закону здійснюється безоплатно.

8. Рішення про передачу цінних паперів, віднесених цим Законом до компетенції Національного банку України, на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію цінних паперів може бути прийняте не раніше ніж через два роки з дня набрання чинності цим Законом, у зв’язку з чим функція депозитарію таких цінних паперів переходить до Центрального депозитарію цінних паперів.

Порядок зазначеної передачі та систему обміну інформацією між Національним банком України та Центральним депозитарієм цінних паперів розробляє Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

У разі прийняття рішення про передачу зазначених цінних паперів на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію цінних паперів та здійснення такої передачі норми законодавства щодо провадження депозитарної діяльності Національного банку України втрачають чинність.

9. З дня опублікування цього Закону емітент емісійних цінних паперів (крім казначейських зобов’язань України) під час здійснення емісії цінних паперів може обрати лише бездокументарну форму існування таких цінних паперів, а договір про обслуговування емісії такий емітент може укласти лише з Національним депозитарієм України, а у випадках, визначених законом, - Національним банком України.

(Абзац перший пункту 9 розділу VI в редакції Закону N 5431-VI від 16.10.2012)

Емітенти іменних емісійних цінних паперів повинні протягом трьох місяців з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку Правил Центрального депозитарію цінних паперів забезпечити їх існування в бездокументарній формі та укласти договір з Центральним депозитарієм цінних паперів про обслуговування емісії цінних паперів.

Іменні емісійні цінні папери, випуск яких зареєстровано до дня опублікування цього Закону, можуть існувати в документарній формі до дня набрання чинності цим Законом.

10. Власник цінних паперів, які були дематеріалізовані, зобов’язаний звернутися до обраної емітентом депозитарної установи та укласти з нею договір про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або здійснити переказ прав на цінні папери на свій рахунок в цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі.

У разі якщо власник цінних паперів протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом не уклав з обраною емітентом депозитарною установою договору про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або не здійснив переказ належних йому прав на цінні папери на свій рахунок у цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі, цінні папери такого власника (які дають право на участь в органах емітента) не враховуються при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента.

Обмеження щодо врахування цінних паперів при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента встановлюються депозитарною установою в системі депозитарного обліку протягом одного робочого дня після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту.

Скасування таких обмежень здійснюється депозитарною установою протягом одного робочого дня після укладення власником цінних паперів з депозитарною установою договору про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Особливості депозитарного обліку цінних паперів, прав на цінні папери, власники яких не виконали вимоги абзаців першого та другого цього пункту, та порядок встановлення і скасування обмежень, передбачених абзацом третім цього пункту, визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

11. На день реєстрації Правил Центрального депозитарію цінних паперів у статутному капіталі Центрального депозитарію цінних паперів частка держави разом з Національним банком України повинна становити не менш як 50 відсотків.

12. На день реєстрації Правил Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках у статутному капіталі Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках частка Національного банку України повинна становити не менш як 75 відсотків.

Після закінчення 5-річного періоду з дня набрання чинності цим Законом частка Національного банку України в статутному капіталі Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках може бути зменшена до розміру не меншого, ніж 25 відсотків плюс одна акція.

Кабінету Міністрів України разом з Національним банком України протягом 5 років з дня набрання чинності цим Законом забезпечити зменшення частки держави та Національного банку України у статутному капіталі Центрального депозитарію цінних паперів не менше, ніж до 25 відсотків плюс одна акція.

13. Депозитаріям цінних паперів протягом року з дня опублікування цього Закону, з урахуванням вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, забезпечити передання всіх глобальних сертифікатів на зберігання Національному депозитарію України.

З дня передачі глобального сертифіката на зберігання Національному депозитарію України Національний депозитарій України вважається правонаступником прав та обов’язків інших депозитаріїв за договорами про обслуговування емісії цінних паперів, укладеними між емітентами та депозитаріями.

14. Після набрання чинності цим Законом розпорядження (операції) емітентів цінних паперів, глобальні сертифікати яких було депоновано в іншому депозитарії, виконуються Національним депозитарієм України тільки після укладення відповідного договору про обслуговування емісії цінних паперів з Національним депозитарієм України.

15. Через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом усі цінні папери бездокументарної форми існування блокуються на рахунках у цінних паперах власників у зберігачів та на рахунках таких зберігачів, відкритих у депозитаріях, крім Національного депозитарію України, та на рахунках депозитаріїв, відкритих у Національному депозитарії України, до моменту передачі глобальних сертифікатів цих випусків на зберігання до Національного депозитарію України.

16. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку разом з Національним банком України в шестимісячний строк вжити необхідних заходів щодо приведення у відповідність із вимогами цього Закону діяльності юридичних осіб, які на день опублікування цього Закону мають чинні ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарію відповідно до Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", з урахуванням створення Центрального депозитарію цінних паперів на базі Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України".

Президент України В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 6 липня 2012 року
N 5178-VI