Манільські поправки
до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і
дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року
(Резолюція 1 Конференції Сторін Міжнародної конвенції
про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року

Манільські поправки
до Кодексу з підготовки і дипломування
моряків та несення вахти (ПДНВ)
(Резолюція 2 Конференції Сторін Міжнародної конвенції
про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року)

(Додатково див. Заключний Акт від 25.06.2010)

Дата підписання: 25.06.2010

Дата набрання чинності для України: 01.01.2012

Офіційний переклад

Доповнення I
Резолюція 1
Манільські поправки до додатка до
Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування
моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року

МАНІЛЬСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 2010 року,

ПОСИЛАЮЧИСЬ на статтю XII 1) b) Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (далі - Конвенція) стосовно процедури внесення поправок до Конвенції шляхом скликання Конференції Сторін,

РОЗГЛЯНУВШИ Манільські поправки до додатка до Конвенції, запропоновані та розіслані Членам Організації та усім Сторонам Конвенції,

1. СХВАЛЮЄ, відповідно до статті XII 1) b) ii) Конвенції, поправки до додатка до Конвенції, текст яких наведено в додатку до цієї резолюції;

2. ПОСТАНОВЛЯЄ, відповідно до статті XII 1) а) vii) Конвенції, що поправки, які додаються до цієї резолюції, вважаються прийнятими 1 липня 2011 року, якщо до цієї дати більше однієї третини Сторін Конвенції чи Сторін, загальний торговельний флот яких складає не менше 50% валової місткості світового торговельного флоту суден валовою місткістю 100 регістрових тон і більше, не заявлять Генеральному секретарю, що вони заперечують проти поправок;

3. ПРОПОНУЄ Сторонам взяти до відома, що відповідно до статті XII 1) a) ix) Конвенції, поправки, що додаються до цієї резолюції, набирають чинності 1 січня 2012 року, після того, як вони будуть вважатися прийнятими відповідно до зазначеного вище пункту 2;

4. ПРОСИТЬ Генерального секретаря Організації направити засвідчені копії цієї резолюції й тексту поправок, який викладено в додатку, усім Сторонам Конвенції;

5. ДАЛІ ПРОСИТЬ Генерального секретаря направити копії цієї резолюції та додатка до неї всім Членам Організації, які не є Сторонами Конвенції.

Додаток

Манільські поправки
до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і
дипломування моряків та несення вахти 1978 року

Додаток до Міжнародної Конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року змінено наступним:

"Додаток

Глава 1
Загальні положення

Правило I/1
Визначення та роз'яснення

1. Для цілей цієї Конвенції, якщо спеціально не передбачено інше:

.1 "Правила" означають правила, що викладені в додатку до Конвенції;

.2 "Схвалений" означає: схвалений Стороною відповідно до цих правил;

.3 "Капітан" означає особу, яка здійснює командування судном;

.4 "Особа командного складу" означає члена екіпажу, який не є капітаном, призначуваного відповідно до національного законодавства чи правил або, при відсутності такого призначення, відповідно до колективного договору або звичаю;

.5 "Помічник капітана" означає особу командного складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень глави II Конвенції;

.6 "Старший помічник капітана" означає особу командного складу, наступну за посадою після капітана, на яку покладається командування судном у разі неспроможності капітана командувати судном;

.7 "Механік" означає особу командного складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила III/1, III/2 або III/3 Конвенції;

.8 "Старший механік" означає старшого за посадою механіка, який відповідає за рухову установку, а також експлуатацію й технічне обслуговування механічних та електричних установок на судні;

.9 "Другий механік" означає механіка, наступного за посадою після старшого механіка, на якого покладається відповідальність за рухову установку, а також експлуатацію й технічне обслуговування механічних та електричних установок на судні у випадку неспроможності старшого механіка нести таку відповідальність;

.10 "Механік-стажер" означає особу, яка проходить підготовку, щоб стати механіком, та призначається таким відповідно до національного законодавства чи правил;

.11 "Радіооператор" означає особу, яка має належний диплом, виданий чи визнаний Адміністрацією на підставі положень Регламенту радіозв'язку;

.12 "Радіооператор Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха і для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ)" означає особу, яка має кваліфікацію згідно з положеннями глави IV Конвенції;

.13 "Особа рядового складу" означає члена екіпажу судна, яка не є капітаном або особою командного складу;

.14 "Прибережне плавання" означає плавання біля берегів Сторони, як це визначено цією Стороною;

.15 "Потужність рухової установки" означає загальну максимальну тривалу вихідну потужність усіх головних суднових рухових установок, відображену в кіловатах, яка зазначається в свідоцтві про реєстрацію судна або в іншому офіційному документі;

.16 "Обов'язки з радіозв'язку" охоплюють, відповідно, несення радіовахти, технічне обслуговування та ремонт, які проводяться згідно з Регламентом радіозв'язку, Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС), з поправками, та, на розсуд кожної Адміністрації, відповідних рекомендацій Організації;

.17 "Нафтовий танкер" означає судно, яке побудоване та використовується для перевезення нафти й нафтопродуктів наливом;

.18 "Танкер-хімовоз" означає судно, яке побудоване чи пристосоване та використовується для перевезення наливом будь-яких рідких речовин, вказаних у главі 17 Міжнародного кодексу з хімовозів;

.19 "Танкер-газовоз" означає судно, яке побудоване або пристосоване та використовується для перевезення наливом будь-яких зріджених газів або інших продуктів, вказаних у главі 19 Міжнародного кодексу з танкер-газовозів;

.20 "Пасажирське судно" означає судно, як воно визначено в Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками;

.21 "Пасажирське судно ро-ро" означає пасажирське судно, яке має приміщення з горизонтальним способом завантаження та розвантаження або приміщеннями спеціальної категорії, як вони визначені в Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенції СОЛАС), з поправками;

.22 "Місяць" означає календарний місяць або 30 днів, які складаються з періодів тривалістю менше одного місяця;

.23 "Кодекс ПДНВ" означає Кодекс з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ), схвалений резолюцією 2 Конференції 1995 року, з поправками, які можуть бути внесені Організацією;

.24 "Функція" означає групу завдань, обов'язків та відповідальності, зазначених у Кодексі ПДНВ, необхідних для експлуатації судна, забезпечення безпеки людського життя на морі або захисту морського середовища;

.25 "Компанія" означає власника судна чи будь-яку іншу організацію або особу, наприклад менеджер або фрахтувальник за бербоут-чартером, які прийняли від власника судна відповідальність за експлуатацію судна, та які, прийняв таку відповідальність, погодились прийняти на себе всі обов'язки та відповідальність, покладені на компанію цими правилами;

.26 "Стаж роботи на судні" означає роботу на судні, що відноситься до видачі або підтвердження диплома або присвоєння іншої кваліфікації;

.27 "Кодекс ОСПЗ" означає Міжнародний кодекс з охорони суден та портових засобів (Кодекс ОСПЗ), схвалений 12 грудня 2002 року резолюцією 2 Конференції Договірних урядів Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС) з поправками, які можуть бути внесені Організацією;

.28 "Особа командного складу судна, відповідальна за охорону" означає особу на борту судна, підзвітну капітанові, призначену компанією, відповідальною за забезпечення охорони судна, включаючи здійснення та підтримання плану охорони судна, і за зв'язок з посадовою особою компанії, відповідальною за охорону, і посадовими особами портових засобів, відповідальними за охорону;

.29 "Обов'язки з охорони" включають усі завдання та обов'язки з питань охорони на суднах, як вони визначені в главі XI-2 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС 1974 року з поправками) та Міжнародним кодексом з охорони суден та портових засобів (Кодекс ОСПЗ);

.30 "Диплом компетентної особи" (далі - професійний диплом) означає документ, виданий та підтверджений для капітанів, осіб командного складу та радіооператорів ГМЗЛБ, відповідно до положень глав II, III, IV або VII цього Додатку, та такий, що надає право його законному власнику працювати на тій посаді та виконувати зв'язані з цим функції, на тому рівні відповідальності, які вказані у дипломі;

.31 "Свідоцтво фахівця" означає документ, інший ніж професійний диплом, виданий моряку, у якому вказано, що відповідні вимоги щодо підготовки, компетентності чи стажу роботи на суднах, які містить Конвенція, виконано;

.32 "Документальний доказ" означає документи, інші ніж диплом або свідоцтво фахівця, які використовуються для встановлення того, що відповідні вимоги Конвенції виконано;

.33 "Електромеханік" означає особу командного складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила III/6 Конвенції;

.34 "Матрос першого класу" означає особу рядового складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила II/5 Конвенції;

.35 "Моторист першого класу" означає особу рядового складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила III/5 Конвенції; та

.36 "Електрик судновий" означає особу рядового складу, яка має кваліфікацію відповідно до положень правила III/7 Конвенції.

2. Ці правила доповнюються обов'язковими положеннями, викладеними у частині A Кодексу ПДНВ, та:

.1 кожне посилання на вимогу правила є також посиланням на відповідний розділ частини A Кодексу ПДНВ;

.2 під час застосування цих правил пов'язані з ними керівництва та пояснювальний матеріал, який міститься в частині B Кодексу ПДНВ, повинні братися до уваги у максимально можливому ступені з тим, щоб досягти більш однакового здійснення положень Конвенції в глобальному масштабі;

.3 поправки до частини A Кодексу ПДНВ схвалюються та набирають чинності згідно з положеннями статті XII Конвенції стосовно процедури внесення поправок до додатка; та

.4 поправки до частини B Кодексу ПДНВ вносяться Комітетом з безпеки на морі згідно з його правилами процедури.

3. Посилання в статті VI Конвенції на "Адміністрацію" та "Адміністрацію, що видає" не повинні тлумачитися як такі, що перешкоджають будь-якій зі Сторін видавати та підтверджувати дипломи на підставі положень цих правил.

Правило I/2
Дипломи та підтвердження

1. Дипломи видаються тільки Адміністрацією, після перевірки автентичності та дійсності будь-яких необхідних документальних підтверджень.

2. Свідоцтва фахівця, які видаються згідно з положеннями правил V/1-1 та V/1-2 капітанам та особам командного складу, видаються тільки Адміністрацією.

3. Дипломи складаються державною мовою або мовами країни, яка їх видає. Якщо мова, що використовується, не є англійською, текст має включати переклад англійською мовою.

4. Стосовно радіооператорів Сторони можуть:

.1 уключати додаткові знання, які вимагаються відповідними правилами, до екзаменаційної програми для видачі диплома, що відповідає Регламенту радіозв'язку; або

.2 видавати окремий диплом, в якому зазначено, що його власник має додаткові знання, які вимагаються відповідними правилами.

5. Підтвердження, що вимагається статтею VI Конвенції для засвідчення видачі диплома, видається лише в тому випадку, коли було дотримано всіх вимог Конвенції.

6. На вибір Сторони, підтвердження можуть бути включені у форму дипломів, що видаються згідно з розділом A-I/2 Кодексу ПДНВ. За умови такого включення використовувана форма повинна відповідати тій, що встановлена пунктом 1 розділу A-I/2. Якщо підтвердження видається іншим чином, його форма повинна бути такою, яка зазначена в пункті 2 вказаного розділу.

7. Адміністрація, яка на підставі правила I/10 визнає:

.1 професійний диплом; або

.2 свідоцтво фахівця, яке видане капітанам або особам командного складу згідно з положеннями правил V/1-1 та V/1-2, видає підтвердження, яке засвідчує визнання цього диплому або свідоцтва фахівця, тільки переконавшись у його автентичності та дійсності.

Підтвердження видається тільки в разі дотримання всіх вимог Конвенції. Використовувана форма підтвердження повинна бути такою, яка зазначена в пункті 3 розділу A-I/2 Кодексу ПДНВ.

8. Підтвердження, зазначені в пунктах 5, 6 та 7:

.1 можуть видаватися у вигляді окремих документів;

.2 видаються тільки Адміністрацією;

.3 отримують присвоєний кожному з них індивідуальний номер, крім підтверджень, що засвідчують видачу диплома, яким може бути наданий такий самий номер, що й відповідному диплому, за умови, що цей номер є індивідуальним; та

.4 припиняють дію, як тільки підтверджений диплом припиняє дію після закінчення терміну дії або вилучається, його дія припиняється або він анулюється Стороною, яка його видала, та, в будь-якому випадку, не пізніше ніж через п'ять років після дати видачі підтверджень.

9. Посада, на якій власник диплома має право працювати, повинна бути зазначена у формі підтвердження у термінах, ідентичних тим, що використовуються у вимогах, які застосовуються Адміністрацією щодо безпечного комплектування суден екіпажами.

10. Беручи до уваги варіанти, що дозволяються розділом A-I/2, адміністрації можуть використовувати форму, відмінну від форми, зазначеної у розділі A-I/2 Кодексу ПДНВ, за умови, що, як мінімум, необхідна інформація надана принаймні латинськими буквами та арабськими цифрами.

11. З урахуванням положень пункту 5 правила I/10 оригінал будь-якого диплома, що вимагається Конвенцією, повинен знаходитися на судні, на якому працює його власник.

12. Кожна Сторона забезпечує видачу дипломів тільки тим кандидатам, які відповідають вимогам цього правила.

13. Кандидати на отримання дипломів повинні надавати задовільне засвідчення:

.1 своєї особи;

.2 що їх вік не менше того, який зазначений правилом, що відповідає диплому, який вони бажають отримати;

.3 що вони відповідають вимогам до стану здоров'я, зазначеним у розділі A-I/9 Кодексу ПДНВ;

.4 що вони мають стаж роботи на судні та пройшли будь-яку зв'язану з цим обов'язкову підготовку, що вимагається цими Правилами для диплома, який вони бажають отримати; та

.5 що вони відповідають стандартам компетентності, визначеним цими правилами для посад, функцій та рівнів, які повинні бути зазначені в підтвердженні до диплому.

14. Кожна Сторона зобов'язується вести реєстр усіх дипломів та підтверджень капітанів, осіб командного складу та, в залежності від обставин, осіб рядового складу, що видаються, дія яких закінчилася або поновлена, дія яких призупинена, які були анульовані, загублені або знищені, а також виданих пільгових дозволів.

15. Кожна Сторона зобов'язується надавати інформацію щодо статусу таких професійних дипломів, підтверджень та пільгових дозволів іншим Сторонам і компаніям, які надсилають запити про перевірку автентичності та дійсності дипломів, представлених моряками, що домагаються визнання своїх дипломів згідно правила I/10 або роботи на судні.

16. Починаючи з 1 січня 2017 року, відомості про стан інформації, яку необхідно подавати відповідно до пункту 15 цього правила, надаються англійською мовою з допомогою електронних засобів.

Правило I/3
Принципи, що визначають прибережне плавання

1. Будь-яка Сторона під час визначення прибережного плавання для цілей Конвенції не повинна висувати до моряків, які працюють на суднах, що мають право плавати під прапором іншої Сторони та здійснюють такі прибережні плавання, вимоги стосовно підготовки, досвіду чи дипломування більш суворі, ніж ті, що висуваються до моряків суден, що мають право плавати під її власним прапором. У жодному разі ця Сторона не повинна висувати до моряків, які працюють на суднах, що мають право плавати під прапором іншої Сторони, вимоги більш суворі, ніж вимоги Конвенції стосовно суден, які не здійснюють прибережні плавання.

2. Сторона, що надала суднам переваги положень Конвенції про прибережне плавання, яке включає плавання біля берегів інших Сторін в межах їх визначення прибережного плавання, бере на себе зобов'язання повідомляти заінтересованим Сторонам докладні відомості як про відповідні райони плавання, так і про інші відповідні умови.

3. Стосовно суден, які мають право плавати під прапором будь-якої Сторони, та, які регулярно здійснюють прибережне плавання біля берегів іншої Сторони, то Сторона, під прапором якої судно має право плавати, повинна висувати вимоги до моряків, які працюють на таких суднах, відносно підготовки, досвіду та дипломування, які є, принаймні, еквівалентними вимогам, що пред'являються Стороною, біля берегів якої судно здійснює плавання, за умови, що вони не повинні бути більш суворими, ніж вимоги Конвенції стосовно суден, які не здійснюють прибережного плавання. Моряки, які працюють на судні, плавання якого продовжується за межами того, що встановлено будь-якою Стороною як прибережне плавання, та якщо це судно заходить у води, на які це визначення не розповсюджується, повинні виконувати відповідні вимоги Конвенції стосовно компетентності.

4. Сторона може надавати судну, яке має право плавати під її прапором, пільги, передбачені положеннями Конвенції стосовно прибережного плавання, коли таке судно здійснює регулярне прибережне плавання, як це визначено цією Стороною, біля берегів держави, яка не є Стороною.

5. Дипломи моряків, що видаються Стороною для її визначених меж прибережного плавання, можуть прийматися іншими Сторонами для роботи у визначених межах їх прибережного плавання, за умови що заінтересовані Сторони беруть на себе зобов'язання повідомляти докладні відомості про відповідні райони плавання та інші відповідні умови.

6. Сторони, які визначають прибережні плавання згідно з вимогами цього правила:

.1 відповідають принципам, які визначають прибережне плавання, як зазначено у розділі A-I/3;

.2 повідомляють Генеральному секретарю докладні відомості про прийняті положення згідно з вимогами правила I/7; а також

.3 включають межі прибережного плавання в підтвердження, що видаються відповідно до правила I/2, пункти 5, 6 або 7.

7. Ніщо в цьому правилі у жодному разі не обмежує юрисдикції будь-якої держави, незалежно від того, чи є вона Стороною Конвенції.

Правило I/4
Порядок контролю

1. Контроль, що здійснюється згідно зі статтею X уповноваженою відповідним чином посадовою особою, обмежується зазначеним нижче:

.1 перевіркою, відповідно до X 1), того, що усі працюючі на судні моряки, від яких за Конвенцією вимагається, щоб вони були власниками дипломів, мають належні дипломи чи дійсні пільгові дозволи або володіють документальним доказом того, що Адміністрації надана заява на підтвердження згідно з пунктом 5 правила I/10;

.2 перевіркою того, що кількість моряків, які працюють на судні, та їхні дипломи відповідають вимогам щодо безпечного комплектування суден екіпажами, які застосовує Адміністрація; а також

.3 оцінкою, відповідно до розділу A-I/4 Кодексу ПДНВ, здатності моряків судна дотримуватися відповідних стандартів несення вахти та безпеки, як це вимагається Конвенцією, якщо є певні підстави вважати, що такі стандарти не дотримуються, оскільки сталося будь-що із зазначеного нижче:

.3.1 зіткнення судна, посадка на мілину чи торкання ґрунту; або

.3.2 судно під час ходу, на якорі чи біля причалу, здійснило викид речовин, який, відповідно до будь-якої міжнародної конвенції, є незаконним; або

.3.3 судно виконувало безладне чи небезпечне маневрування, не дотримуючись заходів щодо встановлення шляхів руху, прийнятих Організацією, систем установлених шляхів чи правил або безпечної навігаційної практики та процедур; або

.3.4 судно в інших відносинах експлуатується таким чином, що це створює небезпеку для людей, майна, навколишнього середовища, або порушує систему безпеки.

2. До недоліків, які можуть уважатися такими, що створюють небезпеку для людей, майна та навколишнього середовища, відносяться зазначені нижче:

.1 відсутність у моряків, які повинні мати дипломи, належних дипломів, дійсних пільгових дозволів або документального доказу того, що вони надали Адміністрації заяву на отримання підтвердження, згідно з пунктом 5 правила I/10;

.2 невиконання вимог стосовно безпечного комплектування суден екіпажами, які застосовуються Адміністрацією;

.3 невиконання вимог стосовно несення навігаційної вахти або вахти в машинному відділенні, визначених Адміністрацією для судна;

.4 відсутність у складі вахти кваліфікованої особи для експлуатації обладнання, необхідного для безпечного плавання, радіозв'язку для забезпечення безпеки, або запобігання забрудненню моря; а також

.5 неспроможність забезпечити першу вахту при відході в рейс та наступні змінні вахти особами, які достатньо відпочили та придатні до несення вахти в інших відносинах.

3. Сторона, що здійснює контроль, може затримати судно на підставі статті X лише у тому випадку, якщо не усунуто будь-які з недоліків, зазначених у пункті 2, які, як встановлено цією Стороною, становлять небезпеку для людей, майна або навколишнього середовища.

Правило I/5
Національні положення

1. Кожна Сторона встановлює процедури для неупередженого розслідування будь-яких повідомлень про випадки некомпетентності, дії, упущення або порушень системи охорони, які можуть становити безпосередню загрозу безпеці людського життя чи збереження майна на морі, або морському середовищу, з боку власників дипломів або підтверджень, виданих цією Стороною, у зв'язку з виконанням ними обов'язків, що стосуються їхніх дипломів, а також для вилучення, призупинення дії та анулювання таких дипломів з таких причин та для запобігання шахрайству.

2. Кожна Сторона вживає належні заходи для запобігання шахрайству та іншій незаконній практиці, що стосується видачі дипломів та підтверджень.

3. Кожна Сторона приписує стягнення або дисциплінарні заходи для випадків, коли положення її національного законодавства, що втілюють Конвенцію, не дотримуються стосовно суден, які мають право плавати під її прапором або стосовно моряків, які належним чином отримали дипломи від цієї Сторони.

4. Зокрема, такі стягнення або дисциплінарні заходи приписуються та виконуються у випадках, коли:

.1 компанія чи капітан найняли особу, яка не має диплома, як вимагається Конвенцією;

.2 капітан дозволив, щоб будь-яка функція чи робота на будь якій посаді, що, відповідно до цих правил, повинна виконуватися особою, яка має належний диплом, виконувалася особою, яка не має потрібного диплома, дійсного пільгового дозволу чи документального доказу, необхідного згідно з пунктом 5 правила I/10; або

.3 особа, за допомогою отриманих шляхом обману чи пред'явлення підроблених документів, була найнята для виконання будь-якої функції чи роботи на будь-якій посаді, що, згідно із цими правилами, повинна виконуватися особою, яка має відповідний диплом або пільговий дозвіл.

5. Сторона, у межах юрисдикції якої знаходиться будь-яка компанія чи будь-яка особа, стосовно яких є очевидні підстави вважати, що вони несуть відповідальність за будь-який випадок явного недотримання Конвенції, зазначений в пункті 4, або мають відомості про неї, надає всіляке сприяння будь-якій Стороні, яка повідомить її про свій намір порушити розгляд в межах своєї юрисдикції.

Правило I/6
Підготовка та оцінка

Кожна Сторона забезпечує, щоб:

.1 управління, керівництво і спостереження за підготовкою та оцінкою моряків, згідно вимогам Конвенції, здійснювалися відповідно до положень розділу A-I/6 Кодексу ПДНВ; а також

.2 особи, які відповідають за підготовку та оцінку компетентності моряків згідно вимогам Конвенції, мали належну кваліфікацію згідно з положеннями розділу A-I/6 Кодексу ПДНВ стосовно відповідного виду та рівня підготовки чи оцінки.

Правило I/7
Надання інформації

1. Додатково до інформації, яка вимагається згідно зі статтею IV, кожна Сторона направляє Генеральному секретарю у вказані строки та за формою, зазначеною у розділі A-I/7 Кодексу ПДНВ, такої іншої інформації, яка може вимагатися Кодексом стосовно інших заходів, що вживає Сторона для повного здійснення Конвенції.

2. Коли повна інформація, як визначено в статті IV та розділі A-I/7 Кодексу ПДНВ, отримана, і така інформація підтверджує, що положення Конвенції виконуються повністю, Генеральний секретар подає звіт про це Комітетові з безпеки на морі.

3. Після того, як Комітет з безпеки на морі, відповідно до схвалених ним процедур, підтвердить, що надана інформація показує, що положення Конвенції здійснюються повністю:

.1 Комітет з безпеки на морі визначає Сторони, до яких це відноситься;

.2 проводить огляд переліку Сторін, які надали інформацію, яка показує, що вони повністю здійснюють відповідні положення Конвенції, з тим, щоб зберегти у переліку тільки ті Сторони, до яких це відноситься; та

.3 інші Сторони отримують право, за умови дотримання положень правил I/4 та I/10, визнавати, в принципі, що дипломи, які видаються зазначеними в пункті 3.1 Сторонами або від їхнього імені, відповідають Конвенції.

4. Поправки до Конвенції та Кодексу ПДНВ, дати вступу в дію яких є пізнішими за дату, коли інформація була або буде надана Генеральному Секретарю відповідно до положень пункту 1, не підлягають положенням пунктів 1 та 2 розділу A-I/7.

Правило I/8
Стандарти якості

1. Кожна Сторона забезпечує, щоб:

.1 згідно з положеннями розділу A-I/8 Кодексу ПДНВ вся діяльність з підготовки, оцінки компетентності, дипломування, включаючи оформлення медичних свідоцтв, підтвердження та подовження строку дії документів, яка здійснюється за її уповноваженням неурядовими органами чи організаціями, проводилась під постійним наглядом за допомогою системи стандартів якості для того, щоб забезпечити досягнення визначених цілей, у тому числі тих, що стосуються кваліфікації та досвіду інструкторів та екзаменаторів; та

.2 у випадку, коли така діяльність здійснюється державними органами чи організаціями, існувала система стандартів якості.

2. Кожна Сторона також забезпечує, щоб періодично проводилась оцінка згідно з положеннями розділу A-I/8 Кодексу ПДНВ кваліфікованими особами, які безпосередньо не пов'язані з діяльністю, що перевіряється. Ця оцінка включає усі зміни у національних правилах та процедурах згідно з поправками до Конвенції і Кодексу ПДНВ, дати вступу у дію яких пізніше дати надання інформації Генеральному Секретарю.

3. Доповідь, що містить результати оцінки, що вимагається пунктом 2, надається Генеральному Секретарю відповідно до формату, зазначеному у розділі A-I/7 Кодексу ПДНВ.

Правило I/9
Медичні стандарти

1. Кожна Сторона встановлює стандарти придатності за станом здоров'я для моряків та процедури видачі медичних свідоцтв відповідно до положень цього правила і розділу A-I/9 Кодексу ПДНВ.

2. Кожна Сторона забезпечує, щоб особи, відповідальні за оцінку стану здоров'я були практикуючими медичними фахівцями, визнаними Стороною з метою перевірки медичного стану моряків відповідно до положень розділу A-I/9 Кодексу ПДНВ.

3. Кожний моряк, який має професійний диплом/свідоцтво фахівця, виданий на підставі положень Конвенції, який працює на судні, повинен також мати дійсне медичне свідоцтво, видане відповідно до положень цього правила та розділу A-I/9 Кодексу ПДНВ.

4. Кожний кандидат на отримання медичного свідоцтва повинен:

.1 бути віком не менше 16 років;

.2 надати задовільний доказ своєї особи; а також

.3 відповідати застосовним стандартам придатності за станом здоров'я, встановленим Стороною.

5. Медичні свідоцтва залишаються дійсними протягом максимального періоду у розмірі двох років, за виключенням випадків, якщо вік моряка менший за 18 років, тоді максимальний строк дії становить один рік.

6. Якщо строк дії медичного свідоцтва минає під час рейсу, тоді медичне свідоцтво зберігає дійсність до наступного порту заходу судна, у якому є визнаний Стороною практикуючий медичний фахівець, за умови, що цей строк не перевищує трьох місяців.

7. В необхідних випадках Адміністрація може дозволити моряку працювати без дійсного медичного свідоцтва до наступного порту заходу, де є визнаний Стороною практикуючий медичний фахівець, за умови, що:

.1 строк такого дозволу не перевищує три місяці; та

.2 відповідний моряк має медичне свідоцтво, термін дії якого закінчився за недавній період.

Правило I/10
Визнання дипломів

1. Кожна Адміністрація забезпечує дотримання положень цього правила для визнання, шляхом підтвердження згідно з пунктом 7 правила I/2, диплома, виданого іншою Стороною або за її вповноваженням, капітану, особі командного складу або радіооператору, а також щоб:

.1 Адміністрація підтвердила, за допомогою оцінки цієї Сторони, яка може включати перевірку центрів підготовки та процедур, що вимоги Конвенції відносно стандартів компетентності, підготовки та дипломування, а також стандартів якості повністю дотримуються; та

.2 з відповідною Стороною була домовленість, що вона буде негайно повідомляти про будь-які значні зміни у системі підготовки та дипломування, які впроваджуються згідно з Конвенцією.

2. Повинні бути вжиті заходи для забезпечення того, щоб моряки, які представляють для визнання дипломи, видані на підставі положень правил II/2, III/2 або III/3, або видані на підставі правила VII/1 на рівні управління, як визначено в Кодексі ПДНВ, мали належні знання морського законодавства Адміністрації стосовно функцій, які їм дозволено виконувати.

3. Інформація, що надається, та заходи, які були погоджені на підставі цього правила, повинні повідомлятися Генеральному секретарю згідно з вимогами правила I/7.

4. Дипломи, видані державою, яка не є Стороною, або за її уповноваженням, не визнаються.

5. Незважаючи на вимогу пункту 7 правила I/2, Адміністрація, якщо того потребують обставини, може, згідно положень пункту 1, дозволити моряку працювати упродовж періоду, який не перевищує трьох місяців, на судні, що має право плавати під її прапором, якщо він має належний дійсний диплом, виданий та підтверджений іншою Стороною відповідно до її вимог для використання на суднах цієї Сторони, але який ще не було підтверджено, з тим, щоб він міг бути належним дипломом для роботи на суднах, які мають право плавати під прапором цієї Адміністрації. Повинен існувати документальний доказ того, що Адміністрації було надано заяву на підтвердження.

6. Дипломи та підтвердження, видані Адміністрацією відповідно до положень цього правила, про визнання або засвідчення визнання диплома, виданого іншою Стороною, не повинні використовуватися у якості підстави для подальшого визнання іншою Адміністрацією.

Правило I/11
Повторне підтвердження дійсності дипломів

1. Кожний капітан, особа командного складу та радіооператор, які мають професійний диплом, виданий або визнаний на підставі будь-якої глави Конвенції, крім глави VI, які працюють на судні або мають намір повернутися на судно після проміжку часу, проведеного на березі, повинні для підтвердження придатності для роботи на суднах, через строк, що не перевищує п'яти років:

.1 відповідати вимогам щодо придатності за станом здоров'я, приписаним правилом I/9; та

.2 доводити збереження професійної придатності згідно з розділом A-I/11 Кодексу ПДНВ.

2. Кожний капітан, особа командного складу та радіооператор для продовження роботи на суднах, стосовно яких на міжнародному рівні були погоджені спеціальні вимоги до підготовки, повинні успішно пройти схвалену відповідну підготовку.

3. Кожний капітан та особа командного складу для продовження роботи на танкерах повинні відповідати вимогам пункту 1 цього правила, а також доводити збереження професійної придатності для роботи на танкерах згідно з розділом A-I/11, пунктом 3 Кодексу ПДНВ, через проміжки часу, що не перевищують п'яти років.

4. Кожна Сторона повинна порівнювати вимоги до компетентності, які вона висуває до кандидатів на отримання професійних дипломів, виданих до 1 січня 2017 року, з тими, які визначені для отримання професійного диплома в частині A Кодексу ПДНВ, та визначати необхідність вимагати від власників таких професійних дипломів пройти відповідну перепідготовку та підвищення кваліфікації або оцінку.

5. Сторона, за консультацією з заінтересованими особами або організаціями, повинна складати або сприяти складенню структури курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, як передбачено у розділі A-I/11 Кодексу ПДНВ.

6. З метою удосконалення знань капітанів, осіб командного складу та радіооператорів кожна Адміністрація повинна забезпечити наявність на суднах, які мають право плавати під її прапором, текстів останніх змін у національних та міжнародних правилах, що стосуються охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища.

Правило I/12
Використання тренажерів

1. Експлуатаційні вимоги й інші положення, викладені в розділі A-I/12, і такі інші вимоги, які встановлені частиною A Кодексу ПДНВ для будь-яких відповідних дипломів, повинні дотримуватися стосовно:

.1 усієї обов'язкової підготовки, що базується на використанні тренажерів;

.2 будь-якої оцінки компетентності, що вимагається частиною A Кодексу ПДНВ, яка проводиться за допомогою тренажера; та

.3 будь-якої демонстрації за допомогою тренажера збереження професійних навичок, що вимагається частиною A Кодексу ПДНВ.

Правило I/13
Проведення випробувань

1. Ці правила не перешкоджають Адміністрації дозволяти суднам, що мають право плавати під її прапором, брати участь у випробуваннях.

2. Для цілей цього правила термін "випробування" означає експеримент або серію експериментів, що проводяться протягом обмеженого часу, до яких може входити використання автоматизованих чи інтегрованих систем для оцінки альтернативних методів виконання певних обов'язків або здійснення конкретних заходів, приписаних Конвенцією, які б забезпечували принаймні такий самий рівень безпеки та запобігання забрудненню, який передбачений цими правилами.

3. Адміністрація, яка дозволяє суднам приймати участь у випробуваннях, повинна пересвідчитися, що ці випробування проводяться таким чином, що забезпечує принаймні такий самий рівень безпеки та запобігання забрудненню, який передбачено цими правилами. Такі випробування повинні проводитися відповідно до керівництв, прийнятим Організацією.

4. Докладні відомості про такі випробування повинні повідомлятися до Організації якомога завчасно, але не менше ніж за шість місяців до дати, на яку заплановано початок випробувань. Організація розсилає такі відомості усім Сторонам.

5. Результати випробувань, які дозволені згідно з пунктом 1, та будь-які можливі рекомендації Адміністрації стосовно цих результатів повинні повідомлятися Організації, яка розсилає такі результати й рекомендації усім Сторонам.

6. Будь-яка Сторона, яка має будь-яке заперечення проти конкретних випробувань, які дозволені згідно з цим правилом, повинна якомога скоріше повідомити Організації про таке заперечення. Організація розсилає докладні відомості про ці заперечення усім Сторонам.

7. Адміністрація, яка надала дозвіл на проведення випробування, повинна враховувати заперечення проти такого випробування, отримані від інших Сторін, шляхом направлення суднам, які мають право плавати під її прапором, вказівки не проводити випробування в той час, коли вони здійснюють плавання у водах прибережної Держави, яка повідомила Організації про своє заперечення.

8. Адміністрація, яка на підставі результатів випробувань зробить висновок, що конкретна система забезпечує принаймні такий саме рівень безпеки та запобігання забрудненню, який передбачається цими правилами, може дозволити суднам, які мають право плавати під її прапором, продовжувати необмежено використовувати таку систему за умови дотримання таких вимог:

.1 після направлення повідомлення щодо результатів випробування згідно з пунктом 5 Адміністрація повинна надати Організації докладні відомості будь-який такий дозвіл, у тому числі дані про конкретні судна, на які може розповсюджуватися дозвіл, а Організація повинна розіслати цю інформацію усім Сторонам;

.2 експлуатація системи, дозволена згідно з цим пунктом, повинна здійснюватися відповідно до керівництв, розроблених Організацією, у тій саме мірі, у якій вони застосовуються під час випробування;

.3 експлуатація такої системи повинна здійснюватися з урахуванням будь-яких заперечень, отриманих від інших Сторін згідно з пунктом 7, настільки, наскільки такі заперечення не були відкликані; та

.4 експлуатація системи, дозволена згідно з цим пунктом, повинна здійснюватися лише до прийняття Комітетом з безпеки на морі рішення стосовно необхідності внесення поправки до Конвенції, і якщо так, чи доречно призупинити експлуатацію системи або дозволити продовжити її до того, як поправка набере чинності.

9. На прохання будь-якої зі Сторін Комітет з безпеки на морі встановлює дату для розгляду результатів випробування та прийняття відповідних рішень.

Правило I/14
Відповідальність компаній

1. Кожна Адміністрація згідно з положеннями розділу A-I/14 повинна покладати на компанії відповідальність стосовно призначення моряків на роботу на їхніх суднах згідно з положеннями цієї Конвенції та вимагати, щоб кожна така компанія забезпечила:

.1 наявність належного диплома у кожного моряка, призначеного на будь-яке з її суден згідно з положеннями Конвенції та правилами, встановленими Адміністрацією;

.2 комплектацію її суден екіпажами відповідно до застосовуваних вимог Адміністрації стосовно безпечного комплектування суден екіпажами;

.3 проходження моряками, призначеними на будь-які з її суден, курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, як це вимагається Конвенцією;

.4 утримання в порядку документів та відомостей, що стосуються всіх моряків, які працюють на її суднах, постійну доступність їх, у тому числі, але не обмежуючись цим, документів та відомостей про їхній досвід, підготовку, придатність за станом здоров'я та компетентність у виконанні призначених обов'язків;

.5 ознайомлення моряків, які отримали призначення на будь-яке з її суден, зі своїми конкретними обов'язками, а також з усіма судновими пристроями, установками, обладнанням, процедурами та характеристиками судна, які стосуються їхніх повсякденних обов'язків чи обов'язків під час аварій;

.6 спроможність ефективної координації судновим персоналом своєї діяльності під час аварійної ситуації та під час виконання функцій, що мають життєво важливе значення для забезпечення безпеки, охорони та запобігання забрудненню або пом'якшення його наслідків; та

.7 на її суднах постійне здійснення ефективного усного спілкування згідно з главою V, правило 14, пункти 3 та 4 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС), з поправками.

Правило I/15
Положення перехідного періоду

1. До 1 січня 2017 року Сторона може продовжувати видачу, визнання та підтвердження дипломів згідно з положеннями Конвенції, які застосовувалися безпосередньо до 1 січня 2012 року стосовно тих моряків, які почали проходити схвалений стаж роботи на суднах, схвалену програму навчання та підготовки або схвалений курс підготовки до 1 липня 2013 року.

2. До 1 січня 2017 року Сторона може продовжувати поновлення й подовження строку дії дипломів та підтверджень згідно з положеннями Конвенції, які застосовувалися безпосередньо до 1 січня 2012 року.

Глава II
Капітан та палубна команда

Правило II/1
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування вахтових
помічників капітана суден валовою місткістю 500 або більше

1. Кожний вахтовий помічник капітана морського судна валовою місткістю 500 або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців як частину схваленої програми підготовки, яка включає підготовку на судні, що відповідає вимогам розділу A-II/1 Кодексу ПДНВ та документально підтверджена у схваленій Книзі реєстрації підготовки, або мати схвалений стаж роботи на судні не менше 36 місяців;

.3 протягом необхідного стажу роботи на судні виконувати обов'язки з несення вахти на містку під керівництвом капітана або кваліфікованої особи командного складу протягом не менше шести місяців;

.4 відповідати застосовним вимогам правил глави IV для виконання призначених обов'язків з радіослужби, згідно з Регламентом радіозв'язку;

.5 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-II/1 Кодексу ПДНВ; та

.6 відповідати стандартам компетентності, зазначеним у пункті 2 розділу A-VI/1; пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/2, пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/3 та пунктах 1, 2 і 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

Правило II/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування капітанів
та старших помічників капітана суден валовою місткістю 500 або більше

Капітан та старший помічник капітана суден валовою місткістю 3000 або більше

1. Кожний капітан та старший помічник капітана морського судна валовою місткістю 3000 або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

.1 відповідати вимогам для дипломування вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше та мати схвалений стаж роботи на судні на цій посаді:

.1.1 для отримання диплома старшого помічника капітана - не менше 12 місяців, та

.1.2 для отримання диплома капітана - не менш 36 місяців; однак цей стаж може бути скорочений до стажу не менш ніж 24 місяці, якщо кандидат має стаж роботи на судні на посаді старшого помічника капітана не менше 12 місяців; та

.2 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-II/2 Кодексу ПДНВ для капітанів та старших помічників капітана суден валовою місткістю 3000 або більше.

Капітан та старший помічник капітана суден валовою місткістю від 500 до 3000

3. Кожний капітан та старший помічник капітана морського судна валовою місткістю від 500 до 3000 повинен мати професійний диплом.

4. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

.1 для отримання диплома старшого помічника капітана відповідати вимогам, що застосовуються до вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше;

.2 для отримання диплома капітана відповідати вимогам для вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше, та мати схвалений стаж роботи на судні не менше 36 місяців на цій посаді; однак цей строк може бути скорочений до 24 місяців, якщо кандидат має стаж роботи на судні на посаді старшого помічника капітана не менше 12 місяців; та

.3 пройти схвалену підготовку та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-II/2 Кодексу ПДНВ, для капітанів та старших помічників капітана суден валовою місткістю від 500 до 3000.

Правило II/3
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
вахтових помічників капітана та капітанів
суден валовою місткістю менше 500

Судна, що не задіяні в прибережному плаванні

1. Кожний вахтовий помічник капітана, який працює на морському судні валовою місткістю менше 500, що не задіяне в прибережному плаванні, повинен мати професійний диплом для роботи на суднах валовою місткістю 500 або більше.

2. Кожний капітан, який працює на морському судні валовою місткістю менше 500, що не задіяне в прибережному плаванні, повинен мати професійний диплом для роботи на посаді капітана суден валовою місткістю від 500 до 3000.

Судна, що задіяні в прибережному плаванні

Вахтовий помічник капітана

3. Кожний вахтовий помічник капітана морського судна валовою місткістю менше 500, що задіяне в прибережному плаванні, повинен мати професійний диплом.

4. Кожний кандидат на отримання диплома вахтового помічника капітана морського судна валовою місткістю менше 500, що задіяне в прибережному плаванні, повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 пройти:

.2.1 спеціальну підготовку, яка включає достатній стаж відповідної роботи на судні, як вимагається Адміністрацією, або

.2.2 схвалений стаж роботи на судні в складі палубної команди не менше 36 місяців;

.3 відповідати застосовним вимогам правил глави IV для виконання призначених обов'язків з радіослужби відповідно до Регламенту радіозв'язку;

.4 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-II/3 Кодексу ПДНВ, для вахтових помічників капітана суден валовою місткістю менше 500, що задіяні в прибережному плаванні; та

.5 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у пункті 2 розділу A-VI/1; пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/2, пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/3 та пунктах 1, 2 і 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

Капітан

5. Кожний капітан, який працює на морському судні валовою місткістю менше 500, що задіяне в прибережному плаванні, повинен мати професійний диплом.

6. Кожний кандидат на отримання диплома капітана морського судна валовою місткістю менше 500, що задіяне в прибережному плаванні, повинен:

.1 бути не молодше 20 років;

.2 мати схвалений стаж роботи на судні на посаді вахтового помічника капітана не менше 12 місяців;

.3 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-II/3 Кодексу ПДНВ, для капітанів суден валовою місткістю менше 500, що задіяні в прибережному плаванні; та

.4 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у пункті 2 розділу A-VI/1; пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/2, пунктах 1, 2, 3 і 4 розділу A-VI/3 та пунктах 1, 2 і 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

Вилучення

7. Якщо Адміністрація вважає, що розміри судна та умови плавання є такими, що застосування в повному обсязі вимог цього правила та розділу A-II/3 Кодексу ПДНВ є недоцільним або практично неможливим, вона може певною мірою звільнити капітана та вахтового помічника капітана такого судна чи класу суден від відповідності деяким з вимог, беручи до уваги безпеку усіх суден, які можуть плавати у тих самих водах.

Правило II/4
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу, які несуть ходову навігаційну вахту

1. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу ходової навігаційної вахти на морському судні валовою місткістю 500 або більше, яка не є особою рядового складу, що проходить підготовку, та особою рядового складу, чиї обов'язки під час вахти не вимагають кваліфікації, повинна бути належним чином дипломована для виконання таких обов'язків.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 16 років;

.2 пройти:

.2.1 схвалений стаж роботи на судні, зокрема протягом не менше шести місяців підготовки та придбання досвіду; або

.2.2 спеціальну підготовку на березі, або на судні, у тому числі схвалений стаж роботи на морському судні не менше двох місяців; та

.3 відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-II/4 Кодексу ПДНВ.

3. Стаж роботи на судні, підготовка та досвід, що вимагаються згідно з підпунктами 2.2.1 та 2.2.2, повинні бути пов'язані з функціями з несення ходової навігаційної вахти та включати виконання обов'язків під безпосереднім керівництвом капітана, вахтового помічника капітана або кваліфікованої особи рядового складу.

Правило II/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу в якості матроса першого класу

1. Кожний матрос першого класу, який працює на морському судні валовою місткістю 500 або більше, повинен бути належним чином дипломований.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 відповідати вимогам до дипломування особи рядового складу, яка несе ходову навігаційну вахту;

.3 маючи кваліфікацію для роботи у якості особи рядового складу, яка несе ходову навігаційну вахту, мати схвалений стаж роботи на морському судні у складі палубної команди, що повинен бути:

.3.1 не менше 18 місяців; або

.3.2 не менше 12 місяців та пройти схвалену підготовку; та

.4 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-II/5 Кодексу ПДНВ.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати вимоги до компетентності, які вона пред'являє до матросів для отримання дипломів, виданих до 1 січня 2012 року, з тими, які встановлені у розділі A-II/5 Кодексу ПДНВ для отримання диплому, і визначати необхідність вимагати від таких осіб підвищення кваліфікації.

4. До 1 січня 2012 року Сторона, яка також є Стороною Конвенції Міжнародної Організації Праці про видачу матросам свідоцтв про кваліфікацію 1946 року (N 74), може продовжувати видачу, визнання та підтвердження свідоцтв фахівця відповідно до положень згаданої вище Конвенції.

5. До 1 січня 2017 року Сторона, яка також є Стороною Міжнародної Організації Праці про видачу матросам свідоцтв про кваліфікацію 1946 року (N 74), може продовжувати поновлення і повторне підтвердження подовження строку дії свідоцтв фахівця та підтверджень відповідно до положень згаданої вище Конвенції.

6. Сторона може вважати, що моряк відповідає вимогам цього правила, якщо він має стаж роботи на відповідній посаді у складі палубної команди не менше 12 місяців протягом останніх 60 місяців, що передують вступу цього правила в дію для цієї Сторони.

Глава III
Машинна команда

Правило III/1
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
вахтових механіків суден з машинним відділенням,
що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується

1. Кожний вахтовий механік морського судна з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується, з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 мати загалом не менше 12 місяців об'єднаної практичної підготовки на виробництві та під час схваленого стажу плавання в морі, який розглядається як частина схваленої програми підготовки, що включає підготовку на борту судна, яка відповідає вимогам розділу A-III/1 Кодексу ПДНВ та документально підтверджена у схваленій книзі реєстрації підготовки, або в іншому випадку мати об'єднану практичну підготовку на виробництві та під час схваленого стажу плавання загалом не менше 36 місяців, з яких не менше 30 місяців - стаж роботи на судні у складі машинної команди;

.3 у перебіг необхідного стажу роботи на морі виконувати обов'язки з несення вахти у машинному відділенні під наглядом старшого механіка або кваліфікованого механіка тривалістю не менше шести місяців;

.4 пройти схвалене навчання та підготовку та відповідати стандартам компетентності, визначеним у розділі A-III/1 Кодексу ПДНВ; та

.5 відповідати стандартам компетентності, визначеним у пункті 2 розділу A-VI/1, пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2, пунктах 1 - 4 розділу A-VI/3 та пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

Правило III/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
старших механіків та других механіків суден з головною
руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше

1. Кожний старший механік та другий механік морського судна з головною руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 відповідати вимогам для дипломування вахтового механіка на морському судні з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше та мати схвалений стаж роботи на морському судні на цій посаді;

.1.1 для отримання диплома другого механіка мати схвалений стаж роботи на судні - не менше 12 місяців на посаді кваліфікованого механіка, та

.1.2 для отримання диплома старшого механіка мати схвалений стаж роботи на судні - не менше 36 місяців, однак цей термін може бути скорочений до не менше 24 місяців, якщо кандидат має стаж роботи на судні на посаді другого механіка не менше 12 місяців; та

.2 пройти схвалені навчання та підготовку та відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-III/2 Кодексу ПДНВ.

Правило III/3
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування старших механіків
та других механіків суден з головною руховою установкою
потужністю від 750 до 3000 кВт

1. Кожний старший механік та другий механік морського судна з головною руховою установкою потужністю від 750 до 3000 кВт повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 відповідати вимогам, що застосовуються для дипломування вахтового механіка, а також:

.1.1 для отримання диплома другого механіка мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців на посаді механіка-стажера або механіка, та

.1.2 для отримання диплома старшого механіка мати схвалений стаж роботи на судні не менше 24 місяців, з яких не менше 12 місяців - за наявності кваліфікації, яка вимагається для роботи на посаді другого механіка; та

.2 пройти схвалені навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-III/3 Кодексу ПДНВ.

3. Кожний механік, який має кваліфікацію, яка вимагається для роботи на посаді другого механіка суден з головною руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше, може працювати на посаді старшого механіка суден з головною руховою установкою потужністю менше 3000 кВт за умови, що він має відповідним чином підтверджений диплом.

Правило III/4
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб рядового
складу машинної вахти на суднах з машинним відділенням, що
обслуговується традиційно або періодично не обслуговується

1. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу машинної вахти на морському судні з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується, з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, яка не є особою рядового складу, що проходить підготовку, та особою рядового складу, чиї обов'язки не вимагають кваліфікації, повинна бути відповідним чином дипломована для виконання таких обов'язків.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 16 років;

.2 мати:

.2.1 схвалений стаж роботи на судні, зокрема не менше шести місяців підготовки та придбання досвіду, або

.2.2 спеціальну підготовку на березі або на судні, у тому числі схвалений стаж роботи на судні не менше двох місяців; та

.3 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-III/4 Кодексу ПДНВ.

3. Стаж роботи на судні, підготовка та досвід, які вимагаються підпунктами 2.2.1 та 2.2.2, повинні бути пов'язані з функціями стосовно несення машинної вахти та включати виконання обов'язків під безпосереднім керівництвом кваліфікованого механіка або кваліфікованої особи рядового складу.

Правило III/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу у якості моториста першого класу на
суднах з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

1. Кожний кваліфікований моторист першого класу морського судна з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, повинен бути належним чином дипломований.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 відповідати вимогам до дипломування осіб рядового складу машинної вахти на судні з машинним відділенням, що обслуговується або періодично не обслуговується;

.3 за наявності кваліфікації, яка вимагається для роботи у якості особи рядового складу, яка входить до складу машинної вахти, мати схвалений стаж роботи на морському судні у складі машинної команди:

.3.1 не менше 12 місяців, або

.3.2 не менше 6 місяців та пройти схвалену підготовку; та

.4 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-III/5 Кодексу ПДНВ.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати вимоги до компетентності, які вона пред'являє до осіб рядового складу, які входять до машинної команди, для отримання дипломів, виданих до 1 січня 2012 року, з тими, які вказані для отримання диплому у розділі A-III/5 Кодексу ПДНВ, і визначати необхідність вимагати від таких осіб підвищення кваліфікації.

4. Сторона може вважати, що моряки відповідають вимогам цього правила, якщо вони пропрацювали на відповідній посаді у складі машинної команди не менше 12 місяців протягом останніх 60 місяців, що передують вступу цього правила в дію для цієї Сторони.

Правило III/6
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування електромеханіків

1. Кожний електромеханік морського судна з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше повинен мати професійний диплом.

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 мати загалом не менше 12 місяців об'єднаної практичної підготовки на виробництві та під час схваленого стажу плавання в морі, з яких не менше 6 місяців стажу роботи на судні як частини схваленої програми підготовки, яка відповідає вимогам розділу A-III/6 Кодексу ПДНВ та документально підтверджена у схваленій книзі реєстрації підготовки, або в іншому випадку мати об'єднану практичну підготовку на виробництві та під час схваленого стажу плавання загалом не менше 36 місяців, з яких не менше 30 місяців - стаж роботи на судні у складі машинної команди;

.3 пройти схвалені навчання та підготовку та відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-III/6 Кодексу ПДНВ; та

.4 відповідати стандартам компетентності, визначеним у пункті 2 розділу A-VI/1, пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2, пунктах 1 - 4 розділу A-VI/3, та у пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати стандарти компетентності, які вона вимагає від електромеханіків для отримання дипломів, виданих до 1 січня 2012 року, з тими, які встановлені для отримання диплому у розділі A-III/6 Кодексу ПДНВ, і визначати необхідність вимагати від таких осіб персоналу підвищення кваліфікації.

4. Сторона може вважати, що моряки відповідають вимогам цього правила, якщо вони пропрацювали на відповідній посаді на судні не менше 12 місяців протягом останніх 60 місяців, що передують вступу цього правила в дію для цієї Сторони, та відповідає стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-III/6 Кодексу ПДНВ.

5. Незважаючи на вищевказані вимоги пунктів 1 - 4, Сторона може вважати, що належним чином кваліфікована особа здатна виконувати певні функції, вказані у розділі A-III/6.

Правило III/7
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування електриків суднових

1. Кожний електрик морського судна з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше повинен бути належним чином дипломований.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 пройти:

.2.1 схвалений стаж роботи на судні, зокрема не менше 12 місяців підготовки та придбання досвіду, або

.2.2 схвалену підготовку, у тому числі схвалений стаж роботи на судні, не менше шести місяців, або

.2.3 мати кваліфікацію, яка відповідає компетентності з технічних питань, вказаних у розділі A-III/7, та схвалений стаж роботи на судні, який складає не менше 3 місяців; а також

.3 відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-III/7 Кодексу ПДНВ.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати стандарти компетентності, які вона вимагає від електриків для отримання дипломів, виданих до 1 січня 2012 року, з тими стандартами, які встановлені для отримання диплому у розділі A-III/7 Кодексу ПДНВ, і визначати необхідність вимагати від таких осіб підвищення кваліфікації.

4. Сторона може вважати, що моряки відповідають вимогам цього правила, якщо вони пропрацювали на відповідній посаді на судні не менше 12 місяців протягом останніх 60 місяців, що передують вступу цього правила в дію для цієї Сторони, та відповідають стандарту компетентності, вказаному у розділі A-III/7 Кодексу ПДНВ.

5. Незважаючи на вищевказані вимоги пунктів 1 - 4, Сторона може вважати, що належним чином кваліфікована особа здатна виконувати певні функції, вказані у розділі A-III/7.

Глава IV
Радіозв'язок та оператори радіозв'язку

Пояснювальна примітка

Обов'язкові положення, що стосуються несення радіовахти, зазначені в Регламенті радіозв'язку та Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі, 1974 року, з поправками. Положення про технічне обслуговування та ремонт радіообладнання викладені в Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками, та в керівному документі, прийнятому Організацією.

Правило IV/1
Застосування

1. За винятком того, що передбачено пунктом 2, положення цієї глави застосовуються до радіооператорів на суднах, що використовують Глобальну морську систему зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (ГМЗЛБ), як приписано Міжнародною конвенцією з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками.

2. Радіооператори на суднах, від яких не вимагається відповідати положенням ГМЗЛБ, викладеним у главі IV Конвенції SOLAS, можуть не відповідати положенням цієї глави. Радіооператори на таких суднах повинні, однак, відповідати вимогам Регламенту радіозв'язку. Адміністрація повинна забезпечити, щоб відповідні дипломи, як приписано Регламентом радіозв'язку, видавались або визнавалися стосовно таких радіооператорів.

Правило IV/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для
дипломування радіооператорів ГМЗЛБ

1. Кожна особа, яка відповідає за радіозв'язок або виконує радіообов'язки на судні, від якої вимагається участь в ГМЗЛБ, повинна мати пов'язаний з ГМЗЛБ належний диплом, виданий чи визнаний Адміністрацією згідно з положеннями Регламенту радіозв'язку.

2. Крім того, кожний кандидат на отримання на підставі цього правила професійного диплома для роботи на судні, яке, відповідно до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками, зобов'язане мати радіоустановку, повинен:

.1 бути не молодше 18 років; а також

.2 пройти схвалене навчання та підготовку й відповідати стандарту компетентності, визначеному у розділі A-IV/2 Кодексу ПДНВ.

Глава V
Вимоги для спеціальної підготовки персоналу певних типів суден

Правило V/1-1
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації
капітанів, осіб командного та рядового складу
нафтових танкерів та танкерів-хімовозів

1. Особи командного та рядового складу, призначені виконувати особливі обов'язки, що стосуються вантажу або вантажного устаткування на нафтових танкерах чи танкерах-хімовозах, повинні мати документ, що засвідчує проходження початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про проходження початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах повинен пройти початкову підготовку відповідно до положень розділу A-VI/1 Кодексу ПДНВ, а також:

.1 мати щонайменш трьохмісячний схвалений стаж роботи на нафтових танкерах або танкерах-хімовозах та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-1, пункт 1 Кодексу ПДНВ; або

.2 пройти схвалену початкову підготовку з питань вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-1, пункт 1 Кодексу ПДНВ.

3. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та будь-які особи, які безпосередньо відповідають за завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення чи обробки вантажу, чищення танків або інші вантажні операції на нафтових танкерах, повинні мати свідоцтво про проходження підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про проходження курсу підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах повинен:

.1 відповідати вимогам, визначеним до отримання свідоцтва про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах; та

.2 за наявністю кваліфікації, яка вимагається для отримання свідоцтва фахівця про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах:

.2.1 мати щонайменше три місяці схваленого стажу роботи на нафтових танкерах, або

.2.2 пройти щонайменше один місяць схваленої підготовки на нафтових танкерах на понадштатній посаді, включаючи не менше трьох операцій з завантажень та трьох операцій з вивантажень, документально засвідченій у схваленій Книзі реєстрації підготовки, беручи до уваги керівництво, викладене в розділі B-V/1; та

.3 пройти схвалену підготовку за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах і відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-1, пункт 2 Кодексу ПДНВ.

5. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та будь-які особи, які безпосередньо відповідають за завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення чи обробки вантажу, чищення танків або інші вантажні операції на танкерах-хімовозах, повинні мати свідоцтво фахівця про проходження підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-хімовозах.

6. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про проходження курсу підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-хімовозах повинен:

.1 відповідати вимогам, визначеним до отримання свідоцтва фахівця з початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах; та

.2 за наявністю кваліфікації, яка вимагається для отримання свідоцтва фахівця про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах:

.2.1 мати щонайменше три місяці схваленого стажу роботи на танкерах-хімовозах, або

.2.2 пройти щонайменше один місяць схваленої підготовки на танкерах-хімовозах на понадштатній посаді, включаючи не менше трьох операцій з завантажень та трьох операцій з вивантажень, документально засвідченій у схваленій Книзі реєстрації підготовки, беручи до уваги керівництво, викладене у розділі B-V/1; та

.3 пройти схвалену підготовку за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-хімовозах і відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-1, пункт 3 Кодексу ПДНВ.

7. Адміністрації повинні забезпечити видачу свідоцтва фахівця морякам, які мають кваліфікацію згідно з пунктами 2, 4 або 6 відповідно, або, щоб існуючий професійний диплом або свідоцтво фахівця були належним чином підтверджені.

Правило V/1-2
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації
капітанів, осіб командного та рядового складу танкерів-газовозів

1. Особи командного та рядового складу, за якими закріплені особливі обов'язки та відповідальність, що стосуються вантажу або вантажного устаткування на танкерах-газовозах, повинні мати документ, що засвідчує проходження початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва про проходження початкового курсу підготовки для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен пройти базовий курс підготовки з безпеки відповідно до положень розділу A-VI/1 Кодексу ПДНВ, а також:

.1 мати щонайменше трьохмісячний схвалений стаж роботи на танкерах-газовозах та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-2, пункт 1 Кодексу ПДНВ; або

.2 пройти схвалену початкову підготовку для проведення вантажних операцій на танкерах-газовозах та відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-2, пункт 1 Кодексу ПДНВ.

3. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та будь-які особи, які безпосередньо відповідають за завантаження, розвантаження та застережні заходи під час перевезення чи обробки вантажу, чищення танків або інші вантажні операції на танкерах-газовозах, повинні мати свідоцтво про проходження підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва про початкову підготовку за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен:

.1 відповідати вимогам, які пред'являються для отримання свідоцтва про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах; та

.2 за наявності кваліфікації, яка вимагається для отримання свідоцтва про початкову підготовку для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах:

.2.1 мати щонайменше три місяці схваленого стажу роботи на танкерах-газовозах; або

.2.2 щонайменше один місяць схваленої підготовки на борту танкерів-газовозів на понадштатній посаді, включаючи не менше трьох операцій з завантажень та трьох операцій з вивантажень, документально засвідченій у схваленій Книзі реєстрації підготовки беручи до уваги керівництво в розділі B-V/1; та

.3 пройти схвалений курс підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах-газовозах і відповідати стандарту компетентності, зазначеному у розділі A-V/1-2, пункт 2 Кодексу ПДНВ.

5. Адміністрації повинні забезпечувати видачу свідоцтва фахівця морякам, які мають кваліфікацію згідно з пунктами 2 або 4 відповідно, або, щоб існуючий професійний диплом або свідоцтво фахівця був належним чином підтверджений.

Правило V/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації
капітанів, осіб командного і рядового складу та
іншого персоналу пасажирських суден

1. Це правило застосовується до капітанів, осіб командного та рядового складу, а також до іншого персоналу, який працює на пасажирських суднах, що здійснюють міжнародні рейси. Адміністрації визначають можливість застосування цих вимог до персоналу пасажирських суден, які не виконують міжнародних рейсів.

2. До того, як їм буде доручено виконання обов'язків на пасажирських суднах, моряки повинні пройти підготовку, що вимагається пунктами 4 - 7 нижче, відповідно до їхньої посади, обов'язків та відповідальності.

3. Моряки, від яких вимагається проходження підготовки згідно із зазначеними нижче пунктами 4, 6 та 7, повинні через строк, який не перевищує п'яти років, проходити відповідні курси підвищення кваліфікації або надати доказ того, що вони протягом попередніх п'яти років досягли необхідного стандарту компетентності.

4. Капітани, особи командного складу та інший персонал, призначений у судновому розкладі по тривогам надавати допомогу пасажирам на пасажирських суднах у випадку аварійних ситуацій, повинні пройти підготовку з управління неорганізованими масами людей, як визначено в пункті 1 розділу A-V/2 Кодексу ПДНВ.

5. Персонал, який забезпечує безпосереднє обслуговування пасажирів в пасажирських приміщеннях на пасажирських суднах, повинен пройти підготовку з питань безпеки, визначену в пункті 2 розділу A-V/2 Кодексу ПДНВ.

6. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та будь-які особи, призначені згідно розкладу по тривогах відповідальними за безпеку пасажирів пасажирських суден у аварійних ситуаціях, повинні пройти схвалену підготовку відносно управління та поведінки людини у критичних ситуаціях, вказану в пункті 3 розділу A-V/2 Кодексу ПДНВ.

7. Капітани, старші механіки, старші помічники капітана, другі механіки та кожна особа, на яку покладена безпосередня відповідальність за посадку та висадку пасажирів, завантаження, розвантаження або кріплення вантажу чи закриття отворів у корпусі пасажирських суден ро-ро, повинні пройти схвалену підготовку з питань безпеки пасажирів та вантажу, а також водонепроникності корпусу, як визначено в пункті 4 розділу A-V/2 Кодексу ПДНВ.

8. Адміністрації забезпечують видачу кожній особі, яку визнано кваліфікованою згідно з положеннями цього правила, документального підтвердження проходження нею підготовки.

Глава VI
Функції, які стосуються надзвичайних ситуацій, техніки
безпеки, охорони судна, медичного догляду та виживання

Правило VI/1
Обов'язкові мінімальні вимоги для ознайомлення, початкової
підготовки та інструктажу з питань безпеки для всіх моряків

1. Моряки повинні пройти ознайомлення та початкову підготовку або інструктаж з питань безпеки згідно з розділом A-VI/1 Кодексу ПДНВ, та відповідати стандарту компетентності, зазначеному в цьому розділі.

2. У випадках, якщо початкова підготовка не включена у кваліфікаційні вимоги для видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, у якому зазначається, що його власник пройшов курс з початкової підготовки.

Правило VI/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для видачі свідоцтва фахівця з
рятувальних шлюпок і плотів, чергових шлюпок та
швидкісних чергових шлюпок

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками, повинен:

.1 бути не молодше 18 років;

.2 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців або пройти схвалений курс підготовки й мати схвалений стаж роботи на судні не менше шести місяців; та

.3 відповідати стандарту компетентності для отримання свідоцтва фахівця з рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, викладеному в пунктах 1 - 4 розділу A-VI/2 Кодексу ПДНВ.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця зі швидкісних чергових шлюпок повинен:

.1 мати свідоцтво фахівця з рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками;

.2 пройти схвалений курс підготовки; та

.3 відповідати стандарту компетентності для отримання свідоцтва фахівця зі швидкісних чергових шлюпок, викладеному в пунктах 7 - 10 розділу A-VI/2 Кодексу ПДНВ.

Правило VI/3
Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки з
сучасних методів боротьби з пожежею

1. Моряки, призначені керувати операціями з боротьби з пожежею, повинні успішно пройти підготовку з методів боротьби з пожежею за розширеною програмою, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику та керування, згідно з положеннями розділу A-VI/3, пунктами 1 - 4 Кодексу ПДНВ, та відповідати стандарту компетентності, визначеному в цьому розділі.

2. У випадку, якщо підготовка з сучасних методів боротьби з пожежею не включена до кваліфікаційних вимог стосовно видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, у якому зазначається, що його власник пройшов курс підготовки з сучасних методів боротьби з пожежею.

Правило VI/4
Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно надання
першої медичної допомоги та медичного догляду

1. Моряки, призначені надавати першу медичну допомогу на судні, повинні відповідати стандарту компетентності в галузі надання першої медичної допомоги, визначеному в пунктах 1 - 3 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

2. Моряки, призначені виконувати обов'язки з медичного догляду на судні, повинні відповідати стандарту компетентності в галузі медичного догляду на суднах, визначеному в пунктах 4 - 6 розділу A-VI/4 Кодексу ПДНВ.

3. У випадках, якщо підготовка в галузі першої медичної допомоги або медичного догляду не включена до кваліфікаційних вимог для видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, у якому зазначається, що його власник пройшов курс підготовки в галузі першої медичної допомоги або медичного догляду.

Правило VI/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для видачі свідоцтва фахівця
особам командного складу судна, відповідальним за охорону

1. Кожен кандидат на здобуття свідоцтва фахівця в якості особи командного складу судна, відповідального за охорону, повинен:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців або відповідний стаж роботи на судні і знання суднових операцій; та

.2 відповідати стандарту компетентності, який вимагається для видачі свідоцтва фахівця в якості особи командного складу судна, відповідального за охорону, викладеному в пунктах 1 - 4 розділу A-VI/5 Кодексу ПДНВ.

2. Адміністрації повинні забезпечувати, щоб кожній особі, яка визнана такою, що має кваліфікацію відповідно до положень даного правила, було видане свідоцтво фахівця.

Правило VI/6
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та
інструктажу з питань охорони для усіх моряків

1. Моряки повинні пройти ознайомлення з питань безпеки та підготовку або інструктаж в області обізнаності про охорону згідно з розділом A-VI/6, пунктами 1 - 4 Кодексу ПДНВ, та відповідати необхідному стандарту компетентності, зазначеному в цьому розділі.

2. У випадку, якщо обізнаність про охорону не включена до кваліфікаційних вимог для видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, у якому зазначається, що його власник пройшов курс підготовки в області обізнаності про охорону.

3. Кожна Сторона повинна порівнювати підготовку або інструктаж з питань охорони, які вона вимагає від моряків, що мають або можуть документально підтвердити свою кваліфікацію до вступу в дію цього правила, з тими, які зазначені в розділі A-VI/6, пункт 4 Кодексу ПДНВ, та визначити необхідність вимагати від зазначених моряків підвищити свою кваліфікацію.

Моряки, призначені виконувати обов'язки з охорони

4. Моряки, призначені виконувати обов'язки з охорони, повинні відповідати стандарту компетентності, зазначеному в розділі A-VI/6, пункти 6 - 8 Кодексу ПДНВ.

5. У випадку, якщо підготовка в області призначених обов'язків з питань охорони не включена до кваліфікаційних вимог для видачі професійного диплома, видається свідоцтво фахівця, в якому зазначається, що його власник пройшов курс підготовки в області призначених обов'язків з питань охорони.

6. Кожна Сторона повинна порівнювати стандарти підготовки з питань охорони, що вона вимагає від моряків, яким призначені обов'язки з питань охорони та які мають або можуть документально підтвердити кваліфікацію до вступу в дію цього правила, з тими, які зазначені в розділі A-VI/6, пункт 8 Кодексу ПДНВ, та визначити необхідність вимагати від зазначених моряків підвищити свою кваліфікацію.

Глава VII
Альтернативне дипломування

Правило VII/1
Видача альтернативних дипломів

1. Незважаючи на вимоги стосовно дипломування, які встановлено у Главах II та III цього Додатка, Сторони можуть віддати перевагу видавати чи вповноважувати видачу дипломів, інших, ніж ті, що зазначені в правилах цих глав, за умови, що:

.1 пов'язані між собою функції та рівні відповідальності, які повинні зазначатися у дипломах та підтвердженнях, вибираються з числа тих та ідентичні тим, що зазначені у розділах A-II/1, A-II/2, A-II/3, A-II/4, A-II/5, A-III/1, A-III/2, A-III/3, A-III/4, A-III/5 та A-IV/2 Кодексу ПДНВ;

.2 кандидати пройшли схвалене навчання та підготовку та відповідають стандартам компетентності, приписаним у відповідних розділах Кодексу ПДНВ та викладеним у розділі A-VII/1 цього Кодексу для функцій та рівнів, які повинні бути зазначені в дипломах та підтвердженнях;

.3 кандидати пройшли схвалений стаж роботи на суднах, що відповідає функціям та рівням, які повинні бути зазначені в дипломі. Мінімальний стаж роботи на суднах повинен бути еквівалентним стажу роботи на суднах, приписаному Главами II та III цього Додатка. Однак мінімальна тривалість стажу роботи на суднах не повинна бути меншою за приписану розділом A-VII/2 Кодексу ПДНВ;

.4 кандидати на отримання диплома, які повинні виконувати функції судноводіння на рівні експлуатації, повинні відповідати застосовуваним вимогам правил глави IV для виконання призначених обов'язків з радіозв'язку згідно з Регламентом радіозв'язку; а також

.5 дипломи видаються згідно з вимогами правила I/2 та положень, викладених у главі VII Кодексу ПДНВ.

2. Диплом не повинен видаватися на підставі цієї глави, якщо Сторона не надала Організації інформацію згідно зі статтею IV та правилом I/7.

Правило VII/2
Дипломування моряків

1. Кожний моряк, який виконує будь-яку функцію або групу функцій, які визначені в таблицях A-II/1, A-II/2, A-II/3, A-II/4 або A-II/5 глави II, або в таблицях A-III/1, A-III/2, A-III/3, A-III/4 або A-III/5 глави III або A-IV/2 глави IV Кодексу ПДНВ, повинен мати професійний диплом або, у певних випадках, свідоцтво фахівця.

Правило VII/3
Принципи, які визначають видачу альтернативних дипломів

1. Будь-яка Сторона, яка воліє видавати чи вповноважувати видавати альтернативні дипломи, повинна забезпечувати дотримання таких принципів:

.1 жодна альтернативна система дипломування не може застосовуватися, якщо вона не забезпечує рівень безпеки на морі та не дає ефекту в частині запобігання забрудненню принаймні в такій мірі, у якій це передбачається іншими Главами; та

.2 будь-які заходи стосовно видачі альтернативних дипломів на підставі цієї глави повинні передбачати взаємозамінність дипломів з тими, які видані на підставі інших глав.

2. Принцип взаємозамінності, зазначений у пункті 1, повинен забезпечувати, щоб:

.1 моряки, які отримали дипломи на підставі глав II та/або III, та моряки, які отримали дипломи на підставі глави VII, були здатні працювати на суднах, які мають або традиційні, або інші форми організації суднової служби; та

.2 моряки не проходили підготовку стосовно спеціальних заходів на судні таким чином, щоб це погіршувало їхню спроможність використовувати свої навички в іншому місці.

3. Під час видачі будь-якого диплома згідно з положеннями цієї глави повинні враховуватися такі принципи:

.1 видача альтернативних дипломів сама по собі не повинна використовуватися для:

.1.1 зменшення кількісного складу екіпажу судна,

.1.2 зруйнування цілісності професії або зниження кваліфікації моряків, або

.1.3 виправдання покладання поєднаних обов'язків вахтового механіка та вахтового помічника капітана на власника якого-небудь одного диплома під час будь-якої певної вахти; а також

.2 особа, яка здійснює командування, повинна призначатися в якості капітана; застосування будь-якого заходу з альтернативного дипломування не повинне негативно впливати на юридичний статус і повноваження капітана та інших осіб.

4. Принципи, що містяться в пунктах 1 та 2 цього правила, повинні забезпечувати підтримання компетентності осіб командного складу як палубної, так і машинної команди.

Глава VIII
Несення вахти

Правило VIII/1
Придатність до виконання обов'язків

1. Кожна Адміністрація повинна для запобігання втомленості:

.1 установити та забезпечити дотримання періодів відпочинку для персоналу, який несе вахту, та тих моряків, обов'язки яких включають призначені обов'язки з питань безпеки, охорони та запобігання забрудненню відповідно до положень розділу A-VIII/1 Кодексу ПДНВ; а також

.2 вимагати, щоб вахта була організована таким чином, щоб утомленість усього вахтового персоналу не впливала на ефективність несення вахти, та служба була організована таким чином, щоб особовий склад першої при відході в рейс та наступних змінних вахт отримував достатній відпочинок та був придатним до несення вахти у всіх інших відносинах.

2. Кожна Адміністрація повинна, для запобігання вживанню наркотиків та алкоголю, забезпечити прийняття належних заходів відповідно до положень розділу A-VIII/1, у той же час беручи до уваги керівництво, наведене в розділі B-VIII/1 Кодексу ПДНВ.

Правило VIII/2
Організація та принципи несення вахти

1. Адміністрації повинні звертати увагу компаній, капітанів, старших механіків і всього вахтового персоналу на вимоги, принципи та керівництво, викладені у Кодексі ПДНВ, яких необхідно дотримуватися для забезпечення того, щоб на всіх морських суднах увесь час підтримувалася постійна безпечна вахта чи вахти, які відповідають переважаючим обставинам та умовам.

2. Адміністрації повинні вимагати від капітана кожного судна забезпечення того, щоб організація вахти відповідала вимогам з несення безпечної вахти або вахт, беручи до уваги переважаючі обставини та умови, та щоб під загальним керівництвом капітана:

.1 вахтові помічники капітана, які несуть ходову навігаційну вахту, відповідали за безпеку плавання судна протягом їхньої вахти, коли вони повинні постійно знаходитися на ходовому містку чи в місці, безпосередньо пов'язаному з цим приміщенням, такому як штурманська рубка або пост управління на містку;

.2 радіооператори відповідали під час їхнього чергування за безперервне несення радіовахти на відповідних частотах;

.3 вахтові механіки, як визначено в Кодексі ПДНВ, під керівництвом старшого механіка були готові за викликом прибути до машинних приміщень та, за необхідністю, знаходилися в машинному приміщенні під час свого чергування;

.4 постійно підтримувалася відповідна та ефективна вахта або вахти з метою забезпечення безпеки, коли судно стоїть на якорі чи біля причалу, та, якщо судно перевозить небезпечні вантажі, організація такої вахти або вахт повністю враховувала характер, кількість, упаковку та розміщення небезпечного вантажу,а також будь-які особливі умови, що переважають на судні, в морі чи на березі; та

.5 при необхідності підтримувалася відповідна та ефективна вахта або вахти з метою охорони.".

Доповнення II
до Заключного Акта Конференції
Резолюція 2
Манільські поправки до Кодексу з підготовки і дипломування
моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ)

МАНІЛЬСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 2010 року,

ПРИЙНЯВШИ резолюцію 1 про схвалення Манільських поправок до Додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (Конвенція ПДНВ) 1978 року,

ВИЗНАЧАЮЧИ важливість установлення докладних обов'язкових стандартів компетентності та інших обов'язкових положень, необхідних для забезпечення того, щоб усі моряки були належним чином навчені і підготовлені, мали достатній досвід, навички й компетентність для виконання своїх обов'язків таким чином, щоб забезпечувати охорону людського життя, схоронність майна та охорону на морі, а також захист морського середовища;

ВИЗНАЧАЮЧИ також необхідність забезпечення можливості своєчасного внесення поправок до таких обов'язкових стандартів та положень для того, щоб ефективно враховувати зміни у технології, операціях, практиці та процедурах, що використовуються на суднах;

НАГАДУЮЧИ, що великий відсоток аварій та випадків забрудненості зв'язаний з помилкою людини;

ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ВІДЗНАЧАЮЧИ, що одним з ефективних засобів зниження ризиків, пов'язаних з помилкою людини в процесі експлуатації морських суден, є забезпечення підтримання практично можливих максимальних стандартів підготовки, дипломування та компетентності моряків, які зайняті на таких суднах;

БАЖАЮЧИ досягти та підтримувати практично можливі максимальні стандарти охорони людського життя, схоронності майна на морі та в порту, а також захисту навколишнього середовища;

РОЗГЛЯНУВШИ поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ), який складається з частини A - Обов'язкові стандарти стосовно положень Додатка до Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками, та частини B - Рекомендоване керівництво стосовно положень Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками, запропоновані та розіслані усім членам Організації та всім Сторонам Конвенції;

ВІДЗНАЧАЮЧИ, що правило I/1, пункт 2, зміненого Додатка до Конвенції ПДНВ 1978 року передбачає, що частина A Кодексу ПДНВ доповнює правила, додані до Конвенції, і що будь-яке посилання на вимогу правила є також посилання на відповідний розділ частини A Кодексу ПДНВ,

1. СХВАЛЮЄ поправки до Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ), викладені у додатку до цієї резолюції;

2. ПОСТАНОВЛЯЄ, згідно з рубрикою "vii" підпункту "a" пункту 1 статті XII Конвенції, що поправки до частини A Кодексу ПДНВ уважаються прийнятими з 1 липня 2011 року, якщо до цієї дати більше однієї третини Сторін чи Сторони, загальний торговельний флот яких складає не менше 50% валової місткості світового торговельного флоту суден місткістю 100 регістрових тон або більше, не повідомлять Генеральному секретарю, що вони заперечують проти цих поправок;

3. ПРОПОНУЄ Сторонам звернути увагу на те, що згідно з рубрикою "ix" підпункту "a" пункту 1 статті XII Конвенції, поправки до частини A Кодексу ПДНВ, що додаються до цієї резолюції, набирають чинності 1 січня 2012 року, після того, як вони будуть уважатися прийнятими згідно з зазначеним вище пунктом 2;

4. РЕКОМЕНДУЄ усім Сторонам Конвенції ПДНВ 1978 року приймати до уваги керівництво, яке викладене у частині B Кодексу ПДНВ, з поправками, починаючи з дати вступу у силу поправок до частини A Кодексу ПДНВ;

5. ПРОСИТЬ Комітет з безпеки на морі тримати Кодекс ПДНВ в полі зору і в міру необхідності вносити до нього поправки;

6. ПРОСИТЬ також Генерального секретаря Організації передати засвідчені копії цієї резолюції та тексту поправок до Кодексу ПДНВ, який викладено у додатку, усім Сторонам Конвенції;

7. ДАЛІ ПРОСИТЬ Генерального секретаря передати копії цієї резолюції та її додатка усім членам Організації, які не є Сторонами Конвенції.

Додаток

Манільські поправки
до Кодексу з підготовки і дипломування моряків
та несення вахти (Кодекс ПДНВ)

1 Частину A Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ) змінено та викладено в такій редакції:

"Частина A
Обов'язкові стандарти стосовно положень
Додатка до Конвенції ПДНВ

Введення

1. Ця частина Кодексу ПДНВ містить обов'язкові положення, на які робиться спеціальне посилання в Додатку до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками, далі - Конвенція ПДНВ. У зазначених положеннях детально викладені мінімальні стандарти, яких повинні дотримуватися Сторони з метою повного здійснення Конвенції.

2. Ця частина також включає стандарти компетентності, які повинні бути продемонстровані кандидатами на отримання та підтвердження дійсності професійних дипломів, згідно з положеннями Конвенції ПДНВ. Для роз'яснення зв'язку між положеннями про альтернативне дипломування глави VII та положеннями про дипломування глав II, III та IV, здібності, зазначені в стандартах компетентності, відповідно згруповані, за такими сьома функціями:

.1 Судноводіння;

.2 Обробка та розміщення вантажів;

.3 Управління операціями судна та піклування про людей на судні;

.4 Суднові механічні установки;

.5 Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління;

.6 Технічне обслуговування та ремонт;

.7 Радіозв'язок

на таких рівнях відповідальності:

.1 Рівень управління;

.2 Рівень експлуатації;

.3 Допоміжний рівень.

Функції та рівні відповідальності зазначаються у підзаголовках таблиць стандартів компетентності, наведених у Главах II, III та IV цієї частини. Обсяг функцій на конкретному рівні відповідальності, зазначеному в підзаголовку, визначається здібностями, переліченими у колонці 1 таблиці. Значення "функція" та "рівень відповідальності" визначаються у загальному вигляді у розділі A-I/1 нижче.

3. Нумерація розділів цієї частини відповідає нумерації правил, які наведені в Додатку до Конвенції ПДНВ. Текст розділів може підрозділятися на пронумеровані частини та пункти, однак така нумерація відноситься тільки до цього тексту.

Глава I
Стандарти стосовно загальних положень

Розділ A-I/1
Визначення та роз'яснення

1. Визначення та роз'яснення, викладені у статті II та правилі I/1, застосовуються в рівному ступені до термінів, що використовуються в частинах A та B цього Кодексу. Крім того, такі додаткові визначення відносяться тільки до цього Кодексу:

.1 "Стандарт компетентності" означає рівень професійних навичок, який повинен бути досягнутий для належного виконання функцій на судні відповідно до критеріїв, узгоджених у міжнародному плані, викладених нижче, і який включає приписані стандарти чи рівні знань, розумінь та продемонстрованих навичок;

.2 "Рівень управління" означає рівень відповідальності, пов'язаний з:

.2.1 роботою на посаді капітана, старшого помічника капітана, старшого механіка чи другого механіка на морському судні, та

.2.2 забезпеченням належного виконання усіх функцій в межах визначеної сфери відповідальності;

.3 "Рівень експлуатації" означає рівень відповідальності, пов'язаний з:

.3.1 роботою на посаді вахтового помічника капітана, вахтового механіка, вахтового механіка суден з періодично не обслуговуваними машинними приміщеннями або радіооператора на морському судні, та

.3.2 підтриманням безпосереднього контролю за виконанням усіх функцій у межах визначеної сфери відповідальності відповідно до належних процедур та під керівництвом особи, яка працює на рівні управління в цій сфері відповідальності;

.4 "Допоміжний рівень" означає рівень відповідальності, пов'язаний з виконанням встановлених завдань, обов'язків чи несенням відповідальності на морському судні під керівництвом особи, яка працює на рівні експлуатації чи управління;

.5 "Критерії оцінки" - записи, наведені у колонці 4 частини A таблиці "Специфікація мінімального стандарту компетентності", які надають можливість особі, яка проводить оцінку, визначити, чи може кандидат виконувати відповідні завдання, обов'язки та нести відповідальність; та

.6 "Незалежна оцінка" означає оцінку, яка проводиться відповідним чином кваліфікованими особами, незалежними від підрозділу чи діяльності, які оцінюються, або сторонніми від них, з метою перевірки того, що адміністративні та експлуатаційні процедури на всіх рівнях керуються, організовуються, виконуються та контролюються на внутрішньому рівні з тим, щоб забезпечити відповідність цих процедур своєму призначенню та досягнення поставлених завдань.

Розділ A-I/2
Дипломи та підтвердження

1. У тих випадках, коли згідно з пунктом 6 правила I/2 підтвердження, яке вимагається статтею VI Конвенції, уключається до тексту самого диплома, диплом повинен видаватися згідно з наведеною нижче формою, при цьому слова "чи до дати закінчення продовження терміну дії цього диплома, як може бути зазначено на звороті", на лицьовій стороні форми, а також розділ тексту форми на її зворотній стороні повинні бути випущені, якщо диплом підлягає заміні після закінчення строку його дії. Керівництво стосовно заповнення форми викладено в розділі B-I/2 цього Кодексу.

(КРАЇНА)

Диплом,
виданий на підставі положень Міжнародної Конвенції
про підготовку і дипломування моряків та
несення вахти 1978 року, з Поправками

Уряд __________________ засвідчує, що _________________________ як установлено, має належну кваліфікацію відповідно до положень правила __________________ вищевказаної Конвенції, з поправками, і здатний виконувати перелічені нижче функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до _____________________ чи до дати закінчення продовження строку дії цього диплома, як може бути зазначено на звороті:

Законний власник цього диплома може працювати на зазначеній нижче посаді або посадах, зазначених у застосовних вимогах Адміністрації стосовно безпечного комплектування суден екіпажами:

Диплом N _____________ виданий (дата) _____________

Оригінал цього диплома повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитися на судні, доки його власник працює на цьому судні.

2. За винятком передбаченого у пункті 1, форма, що використовується для засвідчення видачі диплома, повинна бути такою, як зазначено нижче, при цьому слова "чи до дати закінчення продовження строку дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті" на лицьовій стороні форми, а також розділ тексту форми на її зворотній стороні повинні бути випущені, якщо диплом підлягає заміні після закінчення строку його дії. Керівництво стосовно заповнення форми викладено в розділі B-I/2 цього Кодексу.

(КРАЇНА)

Підтвердження,
що засвідчує видачу диплома на підставі положень
Міжнародної Конвенції про підготовку і дипломування
моряків та несення вахти 1978 року, з Поправками

Уряд __________________ засвідчує, що диплом N ______________ виданий _______________________, який, як установлено, має належну кваліфікацію відповідно до положень правила ______________ вищевказаної Конвенції, з поправками, і здатен виконувати перелічені нижче функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до ______________ чи до дати закінчення продовження строку дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті:

Законний власник цього диплома може працювати на зазначеній нижче посаді або посадах, зазначених у застосовних вимогах Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

Підтвердження N _____________ видано (дата) _____________

Оригінал цього підтвердження повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитись на судні, доки його власник працює на цьому судні.

3. Форма, що використовується для засвідчення визнання диплома, повинна бути такою, як зазначено нижче, при цьому слова "чи до дати закінчення продовження строку дії цього підтвердження, яка може бути зазначена на звороті" на лицьовій стороні форми, а також розділ тексту форми на її зворотній стороні щодо продовження строку дії підтвердження, повинні бути випущені, якщо підтвердження підлягає заміні після закінчення строку його дії. Керівництво стосовно заповнення форми викладено у розділі B-I/2 цього Кодексу.

(КРАЇНА)

Підтвердження,
що засвідчує визнання диплома на підставі
положень Міжнародної Конвенції про підготовку і
дипломування моряків та несення вахти 1978 року,
з поправками

Уряд _____________________ засвідчує, що диплом N _____________ виданий (прізвище власника) _____________ урядом _____________ чи за його дорученням, належним чином визнається відповідно до положень правила I/10 вищевказаної Конвенції, з поправками, і законному власнику дозволяється виконувати нижчезазначені функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до ___________ чи до дати закінчення продовження терміну дії цього підтвердження, яка може бути зазначена на звороті:

Законний власник цього підтвердження може працювати на зазначеній нижче посаді або посадах, зазначених у застосовних вимогах Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

Підтвердження N _____________ видано (дата) _____________

Оригінал цього підтвердження повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитись на судні, доки його власник працює на цьому судні.

4. Під час використання форм, які відрізняються від викладених у цьому розділі, згідно з пунктом 10 правила I/2 Сторони забезпечують, щоб у будь-якому випадку:

.1 вся інформація стосовно особи власника, в тому числі прізвище, ім'я, дата народження, фотографія та підпис разом з датою видачі документа розміщувалась на одній стороні документа; а також

.2 вся інформація, що стосується посади або посад, у яких власник може працювати відповідно до застосовних вимог Адміністрації щодо безпечного укомплектування суден екіпажами, а також будь-які обмеження вписувалися таким чином, щоб вони були добре помітні і легко розпізнавалися.

Видача та реєстрація дипломів

Схвалення стажу роботи на судні

5. Під час схвалення стажу роботи на суднах, який вимагається Конвенцією, Сторони повинні переконатися, що відповідна робота стосувалася кваліфікації, на яку претендує моряк, беручи до уваги, що, крім початкового ознайомлення з роботою на морських суднах, метою такого стажу є надання можливості моряку під належним керівництвом отримати теоретичну підготовку та практичні навички у сфері тих безпечних і належних морських практик, процедур та порядку дій, які мають відношення до шуканої кваліфікації.

Схвалення навчальних курсів

6. Під час схвалення навчальних курсів та програм Сторони повинні приймати до уваги, що відповідні типові курси ІМО можуть надати допомогу в підготовці таких курсів і програм та забезпечити, щоб рекомендовані в них детальні цілі навчання були належним чином охоплені.

Доступ до реєстрів з допомогою електронних засобів

7. Якщо реєстр ведеться з допомогою електронних засобів відповідно до пункту 15 правила I/2, повинна бути передбачена можливість контрольованого електронного доступу до такого реєстру або реєстрів, з тим щоб Сторони і компанії могли підтвердити:

.1 прізвище моряка, якому виданий диплом, підтвердження або інший документ, що засвідчує кваліфікацію, а також номер, дату видачі та дату закінчення строку дії цього документа;

.2 посаду, на якій власник документа може працювати, та обмеження, пов'язані з цим; та

.3 функції, які може виконувати власник, дозволені рівні та будь-які обмеження, що до них відносяться.

Розробка бази даних для реєстрації дипломів

8. Під час виконання вимоги пункту 14 правила I/2 стосовно ведення реєстру дипломів та підтверджень стандартна база даних не обов'язкова за умови, що вся відповідна інформація реєструється і доступна згідно з правилом I/2.

9. Відповідно до правила I/2 повинні реєструватися та бути в паперовому або електронному форматі наступні елементи інформації:

.1 Статус диплома

з реєстрацією змін у статусі, зокрема дати таких змін.

.2 Відомості, які містяться в дипломі

.3 Відомості про компетентність

.4 Медичні відомості

Дата видачі останнього медичного свідоцтва, що стосується видачі професійного диплома або підтвердження його дійсності.

Розділ A-I/3
Принципи, що визначають прибережне плавання

1. Коли Сторона визначає прибережне плавання, між іншим з метою застосування варіантів, перелічених у переліку питань у колонці 2 таблиць стандартів компетентності, які містяться в главах II і III частини A Кодексу, для видачі дипломів, дійсних для роботи на суднах, що мають право плавання під прапором цієї Сторони та здійснюють таке плавання, необхідно приймати до уваги наступні фактори з урахуванням впливу цих змін на безпеку та охорону всіх суден і на морське середовище:

.1 тип судна та перевезення, до яких воно залучене;

.2 валову місткість судна та потужність головної рухової установки у кВт;

.3 характер і тривалість рейсів;

.4 максимальну відстань від порту-сховища;

.5 достатність охоплення і точність радіонавігаційного обладнання;

.6 метеорологічні умови, які звичайно переважають в районі прибережного плавання;

.7 наявність суднових та берегових засобів зв'язку для пошуку та порятунку; та

.8 наявність берегових засобів підтримки, особливо відносно технічного обслуговування на судні.

2. Не передбачається, що судна, зайняті у прибережному плаванні, повинні здійснювати плавання в усьому світі, під приводом того, що вони постійно здійснюють плавання в межах встановлених районів прибережного плавання сусідніх Сторін.

Розділ A-I/4
Порядок контролю

1. Процедура оцінки, передбачена підпунктом 1.3 правила I/4, яка проводиться внаслідок будь-якого із зазначених у цьому правилі подій, повинна мати форму перевірки того, що члени екіпажу, від яких вимагається наявність компетентності, фактично володіють необхідними навичками, пов'язаними з цією подією.

2. Здійснюючи таку оцінку, необхідно мати на увазі, що внутрішньосуднові процедури стосуються Міжнародного кодексу з управління безпекою (МКУБ), а положення цієї Конвенції обмежуються компетентністю стосовно безпечного виконання таких процедур.

3. Порядок контролю згідно з цією Конвенцію повинен бути обмежений стандартами компетентності окремих моряків на судні та їхніми навичками стосовно несення вахти, як визначено в частині A цього Кодексу. Оцінка компетентності, яка проводиться на борту, повинна починатися з перевірки дипломів моряків.

4. Незважаючи на перевірку дипломів, оцінка згідно з пунктом 1.3 правила I/4 може вимагати від моряка демонстрації відповідної компетентності на його робочому місці. Така демонстрація може включати перевірку того, що експлуатаційні вимоги стосовно несення вахти дотримуються, та що у межах компетентності моряка в аварійних ситуаціях виконуються належні дії.

5. Під час оцінки повинні використовуватися лише ті методи демонстрації компетентності разом з критеріями їхньої оцінки та сферою стандартів, які зазначені у частині A цього Кодексу.

6. Оцінка компетентності з питань охорони повинна проводитися для тих моряків, які виконують певні обов'язки, пов'язані з охороною, тільки при наявності чітких підстав, як зазначається у главі XI/2 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС). У всіх інших випадках оцінка повинна бути обмежена перевіркою дипломів та/або підтверджень моряків.

Розділ A-I/5
Національні положення

Положення правила I/5 не повинні тлумачитися як такі, що перешкоджають призначенню завдань з підготовки, яка проводиться під наглядом чи у випадках форс-мажорних обставин.

Розділ A-I/6
Підготовка та оцінка

1. Кожна Сторона забезпечує, щоб уся підготовка та оцінка моряків для дипломування згідно з Конвенцією:

.1 була структурована відповідно до письмових програм, уключаючи такі методи та засоби передачі знань, процедури та учбовий матеріал, які є необхідними для досягнення приписаного стандарту компетентності; а також

.2 проводилася, контролювалась, оцінювалася та забезпечувалася особами, кваліфікованими згідно з пунктами 4, 5 та 6.

2. Особи, які проводять підготовку під час роботи або оцінку на судні, повинні робити це лише тоді, коли така підготовка чи оцінка не чинить негативного впливу на нормальну експлуатацію судна, та вони можуть присвятити свій час і увагу підготовці або оцінці.

Кваліфікація інструкторів, керівників підготовки та екзаменаторів

3. Кожна Сторона забезпечує, щоб інструктори, керівники підготовки та екзаменатори мали належну кваліфікацію для конкретних видів та рівнів підготовки або оцінки компетентності моряків як на судні, так і на березі, як вимагається Конвенцією, згідно з положеннями цього розділу.

Підготовка під час роботи

4. Будь-яка особа, яка здійснює підготовку моряків під час роботи як на судні, так і на березі, яка призначена для отримання ними кваліфікації, що вимагається для дипломування згідно з Конвенцією, повинна:

.1 добре розбиратися в програмі підготовки та розуміти спеціальні завдання конкретного виду проведеної підготовки;

.2 мати кваліфікацію з питань, з яких проводиться підготовка; а також

.3 якщо підготовка проводиться з використанням тренажеру:

.3.1 отримати відповідні керівні документи з техніки інструктажу, що включає використання тренажерів, а також

.3.2 мати практичний досвід роботи на тренажері того типу, до якого відноситься використовуваний тренажер.

5. Будь-яка особа, відповідальна за керівництво підготовкою моряка під час роботи, яка призначена для отримання ними кваліфікації, що необхідна для дипломування згідно Конвенції, повинна мати повне розуміння програми підготовки та спеціальних завдань для кожного виду проведеної підготовки.

Оцінка компетентності

6. Будь-яка особа, яка проводить оцінку компетентності моряків під час роботи як на судні, так і на березі, яка призначена для врахування при підтвердженні кваліфікації для дипломування згідно з Конвенцією, повинна:

.1 мати відповідний рівень знань та розуміння компетентності, яка підлягає оцінці;

.2 бути кваліфікованою в питанні, оцінка якого проводиться;

.3 отримати відповідне керівництво з методів та практики оцінки;

.4 мати практичний досвід оцінки; а також

.5 якщо оцінка проводиться з використанням тренажера, мати практичний досвід оцінки щодо конкретного типу тренажера під наглядом досвідченого екзаменатора і до його задоволення.

Підготовка та оцінка в навчальному закладі

7. Кожна Сторона, яка визнає курс підготовки, навчальний заклад чи кваліфікацію, яка надається навчальним закладом, як частину її вимог для отримання диплома, що вимагається Конвенцією, повинна забезпечувати врахування кваліфікації та досвіду інструкторів та екзаменаторів під час застосування стандартів якості розділу A-I/8. Така кваліфікація, досвід та застосування стандартів якості повинні включати відповідну підготовку з техніки інструктажу, а також методи та практику підготовки і оцінки та відповідати всім застосовним вимогам пунктів 4 - 6.

Розділ A-I/7
Надання інформації

1. Інформація, яка вимагається пунктом 1 правила I/7, повинна надаватися Генеральному секретарю у форматі, приписаному пунктами нижче.

Частина 1 - Попереднє надання інформації

2. У межах одного календарного року після дати вступу в силу правила I/7 кожна Сторона повинна повідомити про заходи, яких вона вжила для повного здійснення Конвенції, при цьому повідомлення повинно включати наступне:

.1 контактну інформацію та організаційну структуру міністерства, департаменту або урядової установи, відповідальної за виконання Конвенції;

.2 лаконічне пояснення юридичних та адміністративних заходів, передбачених та вжитих для забезпечення дотримання положень Конвенції, особливо правил I/2, I/6 та I/9;

.3 чітку заяву про прийняту політику стосовно освіти, підготовки, екзаменів, оцінки компетентності та дипломування;

.4 лаконічну інформацію про курси, програми підготовки, екзамени та оцінки, передбачені для кожного диплома, який видається згідно з Конвенцією;

.5 лаконічний виклад процедур, яких додержуються для вповноваження, акредитації чи схвалення підготовки та екзаменів, оцінки придатності за станом здоров'я та компетентності, які вимагаються Конвенцією, умов, пов'язаних з цим, а також перелік наданих повноважень, акредитацій та схвалень;

.6 лаконічний виклад процедур, яких додержуються під час надання пільгових дозволів згідно зі статтею VIII Конвенції; та

.7 результати порівняння, яке проводиться згідно з правилом I/11 та лаконічний виклад перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Частина 2 - Наступні повідомлення

3. Кожна Сторона повинна протягом шести місяців після:

.1 збереження існуючих або прийняття будь-яких еквівалентних методів теоретичної та практичної підготовки на підставі статті IX надати повний опис таких методів;

.2 визнання дипломів, виданих іншою Стороною, надати доповідь, що узагальнює заходи, ужиті для забезпечення дотримання правила I/10; та

.3 надання вповноваження на прийом моряків, які мають альтернативні дипломи, видані на підставі правила VII/1, на роботу на суднах, що мають право плавати під її прапором, надати Генеральному секретарю типові зразки документів про безпечний склад екіпажу, які видаються таким суднам.

4. Кожна Сторона повинна повідомити про результати кожної оцінки, проведеної згідно з пунктом 2 правила I/8, протягом шести місяців після її завершення. Повідомлення про оцінку повинно містити наступну інформацію:

.1 кваліфікація та досвід тих, хто проводить оцінку згідно пункту 4 розділу A-I/7; (наприклад, отриманий професійний диплом та досвід роботи моряком і незалежним експертом, досвід у галузі морської підготовки та оцінки, досвід в області ведення справ щодо використання систем дипломування або інші відповідні кваліфікації/досвід);

.2 коло повноважень для проведення незалежної перевірки та повноважень осіб, що проводили оцінку;

.3 перелік навчальних закладів/центрів, охоплених незалежною оцінкою; та

.4 результати незалежної оцінки, включаючи:

.1 перевірку того, що:

.1.1 усі застосовні положення Конвенції та Кодексу ПДНВ, з урахуванням поправок до них, охоплені системою стандартів якості цієї Сторони відповідно до розділу A-I/8 пункту 3.1; та

.1.2 всі внутрішні заходи контролю та спостереження, а також подальші дії відповідають запланованим заходам і документально оформленим процедурам і ефективно застосовуються для забезпечення досягнення поставлених цілей відповідно до розділу A-I/8 пункту 3.2;

.2 стислий опис:

.2.1 невідповідностей, якщо такі є, виявлених під час незалежної перевірки;

.2.2 заходи щодо виправлення недоліків, рекомендовані для усунення виявлених невідповідностей; та

.2.3 заходи щодо виправлення недоліків, прийняті для усунення виявлених невідповідностей.

5. Сторони повинні повідомляти про заходи, вжиті для здійснення будь-яких, що мають обов'язкову силу, наступних поправок до Конвенції та Кодексу ПДНВ, що раніше не було включено до повідомлення під час попереднього надання інформації згідно з правилом I/7, або будь-якого іншого попереднього повідомлення згідно з правилом I/8. Інформація повинна міститися у наступному повідомленні згідно з пунктом 3 правила I/8, після набуття чинності поправки.

6. Інформація про вжиті заходи для застосування будь-яких наступних обов'язкових поправок до Конвенції та Кодексу ПДНВ повинна містити, де це є застосовним, наступне:

.1 стисле пояснення юридичних та адміністративних заходів, передбачених та вжитих для забезпечення дотримання положень поправки;

.2 стислу інформацію про будь-які курси, програми підготовки, екзамени та оцінки, передбачені для дотримання положень поправки;

.3 стислий опис процедур, що виконуються для надання повноважень, акредитації чи схвалення підготовки та екзаменів, оцінки придатності за станом здоров'я та компетентності, які вимагаються згідно з поправкою;

.4 стислий виклад будь-яких курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, що вимагається для відповідності положенням поправок; та

.5 порівняння між засобами для здійснення поправки та існуючими засобами, які містяться у попередніх повідомленнях згідно з пунктом 1 правила I/7 та/або пунктом 2 правила I/8, залежно від того, що застосовне.

Частина 3 - Група компетентних осіб

7. Генеральний секретар повинен вести список компетентних осіб, схвалених Комітетом з безпеки на морі, який включає компетентних осіб, представлених чи рекомендованих Сторонами, які можуть бути запрошені для проведення оцінки повідомлень, представлених згідно з правилом I/7 та правилом I/8 та для надання допомоги у підготовці звіту, що вимагається пунктом 2 правила I/7. Такі особи зазвичай присутні на відповідних сесіях Комітету з безпеки на морі чи його допоміжних органів, але не повинні проводити свою роботу виключно під час таких сесій.

8. Що стосується пункту 2 правила I/7, компетентні особи повинні бути добре обізнаними з вимогами Конвенції та, принаймні, одна з них повинна знати систему підготовки та дипломування відповідної Сторони.

9. Після отримання повідомлення від Сторони згідно з пунктом 3 правила I/8, Генеральний секретар повинен призначити компетентних осіб із списку, який ведеться відповідно до пункту 7, вище, для розгляду повідомлення та надання своєї точки зору стосовно того чи:

.1 повідомлення є повним і демонструє те, що Сторона провела незалежну оцінку з надбання та оцінки знань, розумінь, навичок і компетентності, а також ведення справ по застосуванню системи дипломування (підтвердження дипломів та підтвердження їх дійсності включно), відповідно до пункту 3 розділу A-I/8;

.2 є це повідомлення достатнім для демонстрування того, що:

.2.1 особи, які проводили оцінку, мали кваліфікацію,

.2.2 достатньо чітко було окреслено коло повноважень для забезпечення того, щоб:

.2.2.1 на всі застосовні положення Конвенції і Кодексу ПДНВ, включаючи поправки до них, розповсюджувалася система стандартів якості Сторони; та

.2.2.2 виконання чітко поставлених цілей відповідно до пункту 1 правила I/8, могло бути перевірене в усьому об'ємі відповідної діяльності,

.2.3 процедури, виконувані в ході незалежної оцінки, підходили для визначення будь-яких значних невідповідностей у системі підготовки, оцінки компетентності та дипломування моряків Сторони, залежно від того, що застосовне до відповідної Сторони, та

.2.4 дії, вжиті для виправлення будь-яких зазначених невідповідностей, є своєчасними та належними.

10. Будь-яка нарада компетентних осіб повинна:

.1 скликатися на розсуд Генерального секретаря;

.2 складатися з непарного числа учасників, що зазвичай не перевищує п'яти осіб;

.3 призначати свого голову, а також

.4 надавати Генеральному секретарю погоджену думку учасників, або, якщо згоди не було досягнуто, точку зору більшості і меншості.

11. Компетентні особи повинні, на конфіденційній основі, висловлювати свої точки зору в письмовому вигляді стосовно:

.1 порівняння фактів, викладених в інформації, наданій Генеральному секретарю Стороною, з усіма відповідними вимогами Конвенції;

.2 інформації про будь-яку відповідну оцінку, надану згідно з пунктом 3 правила I/8;

.3 інформації про будь-які кроки, вжиті для здійснення поправок до Конвенції та Кодексу ПДНВ, поданих згідно з пунктом 5; та

.4 будь-якої додаткової інформації, наданої Стороною.

Частина 4 - Доповідь Комітету з безпеки на морі

12. Під час підготовки доповіді Комітету з безпеки на морі, який вимагається пунктом 2 правила I/7, Генеральний секретар:

.1 запитує та приймає до уваги точки зору, висловлені компетентними особами, вибраними зі списку, встановленого згідно з пунктом 7;

.2 запитує роз'яснення Сторони, коли це необхідно, з будь-якого питання стосовно інформації, наданої згідно з пунктом 1 правила I/7; та

.3 визначає області, в яких Сторона може запросити сприяння в цілях здійснення Конвенції.

13. Заінтересована Сторона повинна бути поінформована про організацію засідань компетентних осіб, а її представники мають право бути присутніми на них для роз'яснення будь-якого питання, пов'язаного з інформацією, наданою згідно з пунктом 1 правила I/7.

14. Якщо Генеральний секретар не може надати доповідь, як це вимагається пунктом 2 правила I/7, заінтересована Сторона може просити Комітет з безпеки на морі вжити дії, зазначені у пункті 3 правила I/7, беручи до уваги інформацію, надану на виконання цього розділу, і точку зору, яку висловлено згідно з пунктами 10 та 11.

Розділ A-I/8
Стандарти якості

Національні цілі та стандарти якості

1. Кожна Сторона повинна забезпечувати чітке визначення цілей освіти й підготовки та пов'язаних із цим стандартів компетентності, яких необхідно досягнути, та встановлення рівнів знань, розумінь та професійних навичок, відповідних екзаменам та оцінкам, які вимагаються Конвенцією. Цілі та пов'язані з ними стандарти якості можуть вказуватися окремо для різних курсів і програм підготовки та повинні охоплювати ведення справ по застосуванню системи дипломування.

2. Сфера застосування стандартів якості повинна охоплювати ведення справ по застосуванню системи дипломування, усі курси та програми підготовки, екзамени та оцінки, які проводяться Стороною чи за її вповноваженням, а також кваліфікацію та досвід, що вимагаються від інструкторів та екзаменаторів, з урахуванням політики, систем, контролю та оглядів внутрішніх систем забезпечення якості, установлених для забезпечення досягнення поставлених цілей.

3. Кожна Сторона повинна забезпечувати проведення незалежної оцінки діяльності з придбання та оцінки знань, розумінь, навичок і компетентності, а також ведення справ по застосуванню системи дипломування через проміжки часу, що не перевищують п'яти років, з метою упевнитися в тому, що:

.1 усі застосовні положення Конвенції та Кодексу ПДНВ, включаючи поправки до них, охоплюються системою стандартів якості;

.2 усі внутрішні заходи контролю та нагляду, а також подальші дії відповідають запланованим заходам і документально оформленим процедурам, а також ефективно застосовуються для забезпечення досягнення поставлених цілей;

.3 результати кожної незалежної оцінки документально оформлені та доведені до відома осіб, відповідальних за сферу, що оцінюється; та

.4 вживаються своєчасні заходи для виправлення недоліків.

Розділ A-I/9
Медичні стандарти

1. Сторони, під час встановлення стандартів придатності за станом здоров'я для моряків, як вимагається правилом I/9, повинні керуватися мінімальними службовими стандартами для зору, викладеними у таблиці A-I/9-1, та приймати до уваги критерії для фізичної придатності та стану здоров'я, викладені у пункті 2. Сторони повинні також приймати до уваги рекомендації, наведені у розділі B-I/9 цього Кодексу та таблиці B-I/9 стосовно оцінки мінімальних фізичних здібностей.

Ці стандарти, в ступені, визначеному Стороною без шкоди для безпеки моряків або судна, можуть відрізнятися в залежності від того, чи йдеться про осіб, які збираються стати моряками, або про моряків, що вже працюють на суднах, а також залежно від різних функцій на судні, враховуючи різні обов'язки моряків. Ці стандарти повинні також враховувати будь-яке нездужання або хворобу, що обмежить здатність моряка ефективно виконувати свої обов'язки під час строку дії медичного свідоцтва.

2. Стандарти фізичної придатності та стану здоров'я, встановлені Стороною, повинні забезпечити, щоб моряки задовольняли наступним критеріям:

.1 були фізично працездатними, беручи до уваги наведений нижче пункт 5 для виконання усіх вимог з початкової підготовки, як вимагається розділом A-VI/1, пунктом 2;

.2 демонструвати належний слух та мову для ефективного спілкування та сприймання будь-яких звукових сигналів;

.3 не мати захворювання, розладу або порушення, що будуть перешкоджати ефективному та безпечному виконанню своїх звичайних обов'язків та обов'язків в аварійній ситуації на судні під час строку дії медичного свідоцтва;

.4 не страждати якимось захворюванням, яке може загостритися у зв'язку з роботою на судні, або зробити моряка нездатним для такої роботи, або загрожує здоров'ю та безпеці інших людей на судні; та

.5 не приймати будь-які ліки, які мають побічні ефекти, що можуть викликати помутніння розуму, погіршать стан або будь-які інші вимоги для ефективного та безпечного виконання звичайних обов'язків та обов'язків в аварійній ситуації на судні.

3. Медичні огляди для встановлення стану здоров'я моряків повинні проводитися належним чином кваліфікованими та досвідченими медичними фахівцями, визнаними Стороною.

4. Кожна Сторона повинна встановити положення для визнання медичних фахівців. Сторона повинна вести список визнаних медичних фахівців та надавати його іншим Сторонам, компаніям та морякам, за їх запитом.

5. Кожна Сторона повинна забезпечити рекомендації стосовно проведення медичних оглядів для встановлення стану здоров'я та видачі медичних свідоцтв, приймаючи до уваги положення, викладені у розділі B-I/9 цього Кодексу. Сторона повинна визначити межі, в яких визнаним медичним фахівцям надається свобода дій при застосуванні медичних вимог, враховуючи різні обов'язки моряків, за винятком того, що не повинна свобода дій надаватися щодо мінімальних стандартів зору для дальності зору з корекцією, близького / безпосереднього зору і колірного зору у таблиці A-I/9-1 для моряків палубної команди, які повинні виконувати обов'язки по спостереженню. Сторона може припустити свободу дій під час застосування цих вимог стосовно моряків машинної команди, за умови, що загальний зір моряків відповідає вимогам, викладеним у таблиці A-I/9.

6. Кожна Сторона повинна визначити процеси та процедури, що забезпечують для моряків, які після огляду перестали відповідати вимогам до стану здоров'я або для яких були встановлені обмеження по працездатності, зокрема щодо часу, характеру роботи чи району плавання судна, можливість повторного розгляду їх обставин відповідно до положень цієї Сторони, що стосуються оскарження.

7. Медичні свідоцтва, передбачені у пункті 3 правила I/9, повинні містити наступну мінімальну інформацію:

.1 Уповноважений орган та вимоги, згідно з якими видається документ

.2 Інформація про моряка:

.2.1 Прізвище: (прізвище, ім'я та по батькові)

.2.2 Дата народження: (день, місяць, рік)

.2.3 Стать: (чоловіча/жіноча)

.2.4 Громадянство

.3 Висновок визнаного медичного фахівця

.3.1 Підтвердження, що документи, які засвідчують особу, було перевірено у місці проведення огляду: Так/Ні

.3.2 Слух відповідає вимогам розділу A-I/9 ПДНВ: Так/Ні

.3.3 Слух без корекції задовільний? Так/Ні

.3.4 Гострота зору відповідає вимогам розділу A-I/9 ПДНВ: Так/Ні

.3.5 Колірний зір відповідає вимогам розділу A-I/9 ПДНВ? Так/Ні

.3.5.1 Дата останньої перевірки колірного зору.

.3.6 Придатний для ведення спостереження? Так/Ні

.3.7 Чи є обмеження щодо придатності? Так/Ні

Якщо "Так", вкажіть обмеження.

.3.8 Чи вільний моряк від будь-якого захворювання, яке може погіршитися внаслідок роботи на морі, або зробити моряка нездатним до виконання такої роботи, або поставити під загрозу здоров'я інших осіб на борту судна? Так/Ні

.3.9 Дата огляду: (день, місяць, рік)

.3.10 Дата закінчення строку дії свідоцтва: (день, місяць, рік)

.4 Відомості про орган, який видає свідоцтво

.4.1 Офіційна печатка (включаючи назву) органа, який видає свідоцтво

.4.2 Підпис уповноваженої особи

.5 Підпис моряка - який підтверджує, що моряка було поінформовано про зміст свідоцтва та право на перегляд відповідно до пункту 6 розділу A-I/9

8. Медичні свідоцтва повинні бути оформлені офіційною мовою країни, яка їх видає. Якщо вживана мова не є англійською, текст має містити переклад на зазначену мову.

Таблиця A-I/9-1

Мінімальні службові стандарти зору для моряків

__________

Примітки:

¹ Величини приводяться в десяткових значеннях таблиці Снелла.

² Величина щонайменше 0,7 для одного ока рекомендується для зниження ризику не виявленого прихованого захворювання ока.

³ Як зазначається у Міжнародних рекомендаціях з вимог щодо відчуття кольору для роботи у галузі транспорту (International Recommendations for Colour Vision Requirements for Transport) Міжнародною комісією з освітлення (CIE-143-2001, включаючи будь-які наступні варіанти).

⁴ За умови оцінки офтальмологом, якщо про це свідчать висновки первісного огляду.

⁵ Персонал машинної команди повинен мати загальний зір не менше 0,4.

⁶ Стандарт 1 або 2 відчуття кольору МКО.

⁷ Стандарт 1, 2 або 3 відчуття кольору МКО.

Розділ A-I/10
Визнання дипломів

1. Положення пункту 4 правила I/10 стосовно невизнання дипломів, виданих державою, яка не є Стороною, не повинні тлумачитися як такі, що перешкоджають Стороні під час видачі її власних дипломів ураховувати стаж роботи на судні, підготовку та освіту, здобуті за вповноваженням такої держави, за умови, що Сторона дотримується правила I/2 під час видачі кожного такого диплома та забезпечує, щоб дотримувались вимоги Конвенції стосовно стажу роботи на судні, освіти, підготовки та компетентності.

2. Якщо Адміністрація, яка визнала диплом, відкликає своє підтвердження визнання з причин дисциплінарного характеру, вона повинна інформувати про це Сторону, яка видала диплом.

Розділ A-I/11
Повторне підтвердження дійсності дипломів

Професійна придатність

1. Збереження професійної придатності, як це вимагається згідно з правилом I/11, доводиться шляхом:

.1 наявності схваленого стажу роботи на судні з виконанням при цьому функцій, що відповідають наявному диплому, на строк не менше:

.1.1 загалом дванадцяти місяців з попередніх п'яти років, або

.1.2 загалом трьох місяців з попередніх шести місяців безпосередньо перед підтвердженням дійсності диплома; або

.2 виконання функцій, що вважаються еквівалентними стажу роботи на судні, який вимагається пунктом 1.1; або

.3 проходження схваленої перевірки; або

.4 успішного закінчення схваленого курсу або курсів підготовки; або

.5 завершення схваленого стажу роботи на судні з виконанням при цьому функцій, відповідних наявному диплому, протягом не менше трьох місяців на понадштатній посаді чи на посаді командного складу, нижчій за ту, яка передбачена дійсним наявним дипломом, безпосередньо перед зайняттям посади, для якої цей диплом є дійсним.

2. Курси перепідготовки та підвищення кваліфікації, які вимагаються правилом I/11, повинні бути схвалені та включати зміни у відповідних національних та міжнародних правилах стосовно охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища, а також приймати до уваги будь-які вдосконалення відповідного стандарту компетентності.

3. Збереження професійної придатності для роботи на танкерах, що вимагається згідно з правилом I/11 пунктом 3, повинно встановлюватися:

.1 схваленим стажем роботи на судні, з виконанням при цьому функцій відповідно до отриманого диплома або підтвердження, протягом загалом не менше трьох місяців з попередніх п'яти років; або

.2 успішним закінченням відповідного схваленого навчального курсу або курсів.

Розділ A-I/12
Стандарти, що визначають використання тренажерів

Частина 1 - Експлуатаційні вимоги

Загальні експлуатаційні вимоги стосовно тренажерів, які використовуються під час підготовки

1. Кожна Сторона повинна забезпечувати для будь-якого тренажера, що використовується для обов'язкової підготовки на тренажерах:

.1 відповідність конкретним цілям та завданням підготовки;

.2 здатність відтворювати експлуатаційні можливості відповідного суднового обладнання на ступені реальності, які відповідають цілям підготовки та включають можливості, обмеження та можливі помилки такого обладнання;

.3 створення умов для поведінки людини з достатньою реальністю, що дозволяє особі, яка проходить навчання, отримати навички, що відповідають цілям підготовки;

.4 контрольоване експлуатаційне середовище, здатне відтворювати різні умови, які можуть уключати аварію, небезпечні або незвичайні ситуації, пов'язані з цілями підготовки;

.5 взаємозв'язок, за допомогою якого особа, що проходить підготовку, може взаємодіяти з обладнанням, відтворюваним навколишнім середовищем і, якщо необхідно, інструктором; а також

.6 можливість інструкторові контролювати, спостерігати та реєструвати завдання для ефективного розбору завдань з особами, які проходять підготовку.

Загальні експлуатаційні вимоги стосовно тренажерів, які використовуються під час оцінки компетентності

2. Кожна Сторона повинна забезпечувати для будь-якого тренажера, що використовується для оцінки компетентності, яка вимагається Конвенцією, чи для будь-якої демонстрації збереження професійних навичок:

.1 здатність задовольняти спеціальні цілі оцінки;

.2 здатність відтворювати експлуатаційні можливості відповідного суднового обладнання на рівні ступені реальності, які відповідають цілям оцінки та включають можливості, обмеження та можливі помилки такого обладнання;

.3 створення умов для поведінки людини з достатньою реальністю, що дозволяє кандидату проявити навички, відповідні цілям оцінки;

.4 взаємозв'язок, за допомогою якого кандидат може взаємодіяти з обладнанням та відтворюваною навколишньою обстановкою;

.5 контрольоване експлуатаційне середовище, здатне відтворювати різноманітні умови, які можуть уключати аварію, небезпечні або незвичайні ситуації, пов'язані з цілями підготовки, а також

.6 можливість для екзаменатора контролювати, спостерігати та вести запис дій кандидатів з метою ефективної оцінки таких дій.

Додаткові експлуатаційні вимоги

3. Додатково до відповідності основним вимогам, викладеним у пунктах 1 та 2, тренажерне обладнання, до якого застосовується цей розділ, повинно відповідати експлуатаційним вимогам, наведеним нижче, відповідно до його певного типу.

Радіолокаційний тренажер

4. Обладнання радіолокаційного тренажера повинно бути здатним відтворювати експлуатаційні можливості навігаційного радіолокаційного обладнання, яке відповідає всім застосовуваним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включає пристрої для:

.1 роботи в режимі стабілізації відносного руху та в режимі істинного руху відносно води та ґрунту;

.2 моделювання метеорологічних умов, припливних потоків, постійних течій, тіньових секторів, хибно відображених сигналів та інших умов, які впливають на розповсюдження радіохвиль; відтворення берегової смуги, навігаційного огородження та пошукових і рятувальних транспондерів; а також

.3 створення експлуатаційного середовища в реальному часі, яке уключає щонайменше дві суднові станції, здатні змінювати курс та швидкість свого судна, та включення параметрів щонайменше для 20 суден, які виконують роль цілі, та відповідних засобів зв'язку.

Тренажер засобів автоматичної радіолокаційної прокладки (ЗАРП)

5. Тренажерне обладнання ЗАРП повинно бути здатним відтворювати експлуатаційні можливості ЗАРП, які відповідають усім застосовуваним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, та включати засоби для:

.1 ручного та автоматичного захвату цілі;

.2 інформації про минулі цілі;

.3 використання заборонених зон;

.4 векторного/графічного відображення даних у часовому масштабі; та

.5 випробувальних маневрів судна.

Частина 2 - Інші положення

Цілі підготовки на тренажері

6. Кожна Сторона повинна забезпечувати визначення цілей та завдань тренажерної підготовки усієї програми підготовки та вибір спеціальних цілей і завдань підготовки таким чином, щоб вони були якомога тісніше пов'язані із завданнями й практичною роботою на судні.

Процедури підготовки

7. Під час проведення обов'язкової підготовки на тренажерах, інструктори повинні забезпечити:

.1 належний інструктаж заздалегідь осіб, що проходять підготовку, стосовно завдань та цілей вправ, а також достатній час для підготовки до занять до їхнього початку;

.2 достатній час для осіб, які проходять підготовку, для ознайомлення з тренажером та його обладнанням до початку занять з підготовки та оцінки;

.3 достатність проведеного інструктажу та спонукальних мотивів для занять для досягнення обраних цілей та завдань занять та відповідність рівню досвідченості особи, яка проходить підготовку;

.4 ефективний контроль занять, супровід відповідним мовним контактом та візуальним спостереженням за діяльністю особи, яка проходить підготовку, а також звіти про оцінку, які складаються до та після занять;

.5 ефективне опитування осіб, які проходять підготовку, для забезпечення досягнення цілей підготовки та прийнятного стандарту експлуатаційних навичок, продемонстрованих під час занять;

.6 заохочення проведення оцінки протягом опитування осіб, які проходять підготовку, після занять з участю кількох екзаменаторів; а також

.7 планування та перевірку занять на тренажері для забезпечення їхньої прийнятності для конкретних цілей підготовки.

Процедури оцінки

8. У тих випадках, коли для оцінки здібностей кандидатів демонструвати рівень компетентності використовуються тренажери, екзаменатори повинні забезпечити:

.1 використання у ясній та чіткій формі, дійсність та доступність для кандидатів критеріїв з ефективності роботи на тренажері;

.2 чітке встановлення та ясне висловлення критеріїв оцінки для забезпечення надійності й одноманітності оцінки, а також максимального підвищення об'єктивності оцінки для зведення до мінімуму суб'єктивного підходу;

.3 отримання чіткого інструктажу кандидатами стосовно завдань та/або навичок, що підлягають оцінці, а також стосовно завдань та критеріїв ефективності роботи на тренажері, на основі яких буде визначатися їхня компетентність;

.4 урахування в оцінці роботи звичайних експлуатаційних процедур та поведінка під час взаємодії з іншими кандидатами, працюючими на тренажері, чи з персоналом, що обслуговує тренажер;

.5 обережне використання методів виставлення оцінок з результатів виконаної роботи доти, доки вони не будуть підтверджені, а також

.6 як головний критерій - те, що кандидат демонструє здатність безпечно та ефективно виконувати завдання для задоволення екзаменатора.

Кваліфікація інструкторів та екзаменаторів

9. Кожна Сторона повинна забезпечувати належну кваліфікацію та досвід інструкторів та екзаменаторів стосовно конкретних видів та рівнів підготовки й відповідної оцінки компетентності, як визначено в правилі I/6 та розділі A-I/6.

Розділ A-I/13
Проведення випробувань

(Положення відсутні)

Розділ A-I/14
Відповідальність компаній

1. Як компанії, так і капітани та члени екіпажу відповідають за забезпечення повного виконання зобов'язань, викладених у цьому розділі, та вживання будь-яких інших заходів, які можуть виявитися необхідними для забезпечення спроможності кваліфікованого внеску з повним знанням справи кожним членом екіпажу у безпечну експлуатацію судна.

2. Компанія забезпечує капітана кожного судна, до якого застосовується Конвенція, письмовими інструкціями, у котрих викладаються політика та процедури, що підлягають виконанню для забезпечення розумної можливості для всіх моряків, нещодавно прийнятих на судно, ознайомитися з судновим обладнанням, експлуатаційними процедурами та іншими заходами та приладами, необхідними для належного виконання їхніх обов'язків до того, як вони будуть призначені виконувати свої обов'язки. Така політика й процедури повинні включати:

.1 призначення розумних періодів часу, протягом яких кожний новоприйнятий на судно моряк буде мати можливість ознайомитися:

.1.1 з спеціальним обладнанням, яке він буде використовувати чи експлуатувати;

.1.2 із спеціальними процедурами та мірами стосовно несення вахти, безпеки, захисту морського навколишнього середовища, охорони та дій у випадку аварійної ситуації, які потрібно знати моряку для належного виконання покладених на нього обов'язків; та

.2 призначення досвідченого члена екіпажу, відповідального за забезпечення можливості кожному вперше прийнятому на судно моряку отримати основну інформацію мовою, яку розуміє моряк.

3. Компанії повинні забезпечувати, щоб капітани, особи командного складу та інші члени екіпажу, яким доручені певні обов'язки та відповідальність на пасажирських суднах ро-ро, пройшли ознайомлювальну підготовку для того, щоб здобути здібності, які будуть відповідати майбутнім посаді та обов'язкам і відповідальності, беручи до уваги рекомендації, викладені у розділі B-I/14 цього Кодексу.

Розділ A-I/15
Положення перехідного періоду

(Положення відсутні)

Глава II
Стандарти стосовно капітана та палубної команди

Розділ A-II/1
Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно дипломування вахтових
помічників капітана суден валовою місткістю 500 одиниць або більше

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняття на себе на рівні експлуатації завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-II/1;

.2 мати, щонайменш, належний професійний диплом для здійснення функцій з УКХ радіозв'язку згідно з вимогами Регламенту радіозв'язку; та

.3 якщо він призначається відповідальним за радіозв'язок під час лиха, мати належний професійний диплом, виданий чи визнаний згідно з положеннями Регламенту радіозв'язку.

2. Мінімальні знання, розуміння та професіональні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/1.

3. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-II/1, повинен бути достатнім для виконання обов'язків з несення вахти вахтовими помічниками капітана.

4. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні ґрунтуватися на розділі A-VIII/2, частини 4-1 - Основні принципи несення ходової навігаційної вахти - слід також приймати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

5. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-II/1.

Підготовка на судні

6. Кожний кандидат на отримання професійного диплома вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 одиниць або більше, чий стаж роботи на судні згідно з пунктом 2.2 правила II/1 є частиною програми підготовки, схваленої як така, що відповідає вимогам цього розділу, повинен пройти схвалену програму підготовки на судні, яка:

.1 забезпечує, що протягом необхідного стажу роботи на судні кандидат отримує систематичну практичну підготовку та досвід стосовно виконання завдань, обов'язків та несення відповідальності вахтового помічника капітана, беручи до уваги керівництво, наведене в розділі B-II/1 цього Кодексу;

.2 здійснюється під безпосереднім керівництвом та наглядом кваліфікованих осіб командного складу суден, на яких кандидат проходить схвалений стаж роботи; та

.3 належним чином документально відображена у книзі реєстрації підготовки чи подібному документі.

Прибережне плавання

7. Що стосується видачі обмежених професійних дипломів для роботи на суднах прибережного плавання, слідуючі питання з перелічених у колонці 2 таблиці A-II/1 можуть бути виключені, приймаючи до уваги безпеку усіх суден, які можуть плавати у тих же водах:

.1 морехідна астрономія; та

.2 радіонавігаційні системи, які не охоплюють води, до яких диплом є дійсним.

Таблиця A-II/1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для вахтових помічників капітана суден
валовою місткістю 500 одиниць або більше

Функція: Судноводіння на рівні експлуатації

Функція: Обробка та розміщення вантажів на рівні експлуатації

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Розділ A-II/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування капітанів
та старших помічників капітана суден валовою
місткістю 500 одиниць або більше

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання професійного диплома капітана або старшого помічника капітана суден валовою місткістю 500 одиниць або більше повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе на рівні управління завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-II/2.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, що вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/2. Цей перелік включає, розширює та поглиблює питання, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/1 для вахтових помічників капітана.

3. Беручи до уваги те, що відповідальність за охорону судна, його пасажирів, екіпажу та вантажу, а також охорону морського середовища від забруднення з судна у кінцевому рахунку несе капітан, та що старший помічник повинен бути постійно готовим прийняти на себе таку відповідальність, оцінка з цих питань повинна виявити здатність кандидатів засвоїти всю доступну інформацію, яка впливає на забезпечення безпеки судна, його пасажирів, екіпажу та вантажу або захист морського середовища.

4. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-II/2, повинен бути достатнім для роботи на посаді капітана або старшого помічника капітана.

5. Рівень теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, який вимагається згідно різним розділам в колонці 2 таблиці A-II/2, може змінюватися залежно від того, чи повинен диплом бути дійсним для суден валовою місткістю 3000 або більше або для суден валовою місткістю від 500 до 3000.

6. Підготовка та досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, повинні приймати до відома відповідні вимоги цієї частини та керівництво, наведене в частині B цього Кодексу.

7. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-II/2.

Прибережне плавання

8. Адміністрація може видати професійний диплом з обмеженням для роботи на суднах, зайнятих виключно в прибережному плаванні, та для видачі такого професійного диплома може виключити деякі питання, що не застосовуються до такого плавання або таких суден, беручи до уваги безпеку всіх суден, які можуть плавати у тих самих водах.

Таблиця A-II/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для капітанів та старших помічників капітана суден
валовою місткістю 500 одиниць або більше

Функція: Судноводіння на рівні управління

Функція: Обробка та розміщення вантажів на рівні управління

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні управління

Розділ A-II/3
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування вахтових
помічників капітана та капітанів суден валовою місткістю
менше 500, зайнятих у прибережному плаванні

Вахтовий помічник капітана

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання диплома повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняття на себе на рівні експлуатації, завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-II/3;

.2 мати, принаймні, належний диплом для здійснення функцій з УКХ радіозв'язку згідно з вимогами Регламенту радіозв'язку, а також

.3 якщо він призначений відповідальним за радіозв'язок під час лиха, мати належний диплом, виданий чи визнаний відповідно до положень Регламенту радіозв'язку.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/3.

3. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-II/3, повинен бути достатнім для того, щоб кандидат міг працювати на посаді вахтового помічника капітана.

4. Підготовка та досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, повинні ґрунтуватися на розділі A-VIII/2, частина 4-1 - Принципи несення ходової навігаційної вахти, а також брати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, наведені у частині B цього Кодексу.

5. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-II/3.

Спеціальна підготовка

6. Кожний кандидат на отримання диплома вахтового помічника капітана суден валовою місткістю менше 500, зайнятих в прибережному плаванні, який, відповідно до пункту 4.2.1 правила II/3, повинен закінчити спеціальну підготовку, повинен пройти схвалену програму підготовки на судні, яка:

.1 забезпечує, що протягом необхідного стажу роботи на суднах кандидат отримує систематичну практичну підготовку та досвід по виконанню завдань, обов'язків та несенню відповідальності вахтового помічника капітана, беручи до уваги керівництво, наведене у розділі B-II/1 цього Кодексу;

.2 здійснюється під безпосереднім керівництвом та наглядом зі сторони кваліфікованих осіб командного складу на суднах, де кандидат проходить схвалений стаж роботи; а також

.3 належним чином відображена у Книзі реєстрації підготовки чи подібному документі.

Капітан

7. Кожний кандидат на отримання диплома капітана суден валовою місткістю менше 500, зайнятих у прибережному плаванні, повинен відповідати вимогам для вахтового помічника капітана, викладеним вище, та, додатково, повинен надати доказ знань та вміння виконувати всі обов'язки капітана.

Таблиця A-II/3

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для вахтових помічників капітана та капітанів суден валовою
місткістю менше 500, зайнятих у прибережному плаванні

Функція: Судноводіння на рівні експлуатації

Функція: Обробка та розміщення вантажів на рівні експлуатації

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Розділ A-II/4
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб рядового
складу, які входять до складу ходової навігаційної вахти

Стандарт компетентності

1. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу ходової навігаційної вахти на морському судні валовою місткістю 500 або більше, повинна продемонструвати компетентність у виконанні, на допоміжному рівні, функцій, пов'язаних з судноводінням, як зазначено у колонці 1 таблиці A-II/4.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, що вимагаються від особи рядового складу, яка входить до складу ходової навігаційної вахти на морському судні валовою місткістю 500 або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/4.

3. Кожний кандидат на отримання диплому повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, визначених у колонках 3 та 4 таблиці A-II/4. Посилання на "практичну перевірку" у колонці 3 може включати схвалену підготовку на березі, протягом якої учні проходять перевірку на практиці.

4. У разі, якщо стосовно певних функцій на допоміжному рівні таблиці компетентності відсутні, Адміністрація зобов'язана встановити відповідні вимоги щодо підготовки, оцінки та дипломування, які повинні застосовуватися до персоналу, призначеного виконувати ці функції на допоміжному рівні.

Таблиця A-II/4

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для осіб рядового складу, які входять до
складу ходової навігаційної вахти

Функція: Судноводіння на допоміжному рівні

Розділ A-II/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу в якості матроса першого класу

Стандарт компетентності

1. Кожний матрос першого класу, який працює на морському судні валовою місткістю 500 або більше, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому виконувати на допоміжному рівні функцій, як зазначено у колонці 1 таблиці A-II/5.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, що вимагаються від матроса першого класу, який працює на морському судні валовою місткістю 500 або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-II/5.

3. Кожний кандидат на отримання диплому повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, визначених у колонках 3 та 4 таблиці A-II/5.

Таблиця A-II/5

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для осіб рядового складу, в якості матроса першого класу

Функція: Судноводіння на допоміжному рівні

Функція: Обробка та розміщення вантажів на допоміжному рівні

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на допоміжному рівні

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на допоміжному рівні

Глава III
Стандарти стосовно машинної команди

Розділ A-III/1
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування вахтових
механіків суден з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

Підготовка

1. Освіта й підготовка, що вимагаються підпунктом 2.4 правила III/1, повинні включати підготовку в майстернях, які дають навички експлуатації механічних та електричних установок, що мають відношення до обов'язків механіка.

Підготовка на судні

2. Кожний кандидат на отримання професійного диплома вахтового механіка суден з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується, та головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, чия робота на судні згідно з пунктом 2.2 правила III/1 складає частину програми підготовки, схвалену як таку, що відповідає вимогам цього розділу, повинен пройти схвалену програму підготовки на судні, яка:

.1 забезпечує, що протягом необхідного стажу роботи на судні кандидат отримує систематичну практичну підготовку та досвід з виконання завдань, обов'язків та несенню відповідальності вахтового механіка, беручи до уваги керівництво, наведене у розділі B-III/1 цього Кодексу;

.2 здійснюється під безпосереднім керівництвом та наглядом кваліфікованого та дипломованого механіка суден, на яких кандидат проходить схвалений стаж роботи; а також

.3 належним чином заноситься у Книжку реєстрації підготовки.

Стандарт компетентності

3. Кожний кандидат на отримання професійного диплома вахтового механіка морського судна з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується, та головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше повинен продемонструвати здатність прийняти на себе на рівні експлуатації завдання, обов'язки та відповідальність, які перелічені в колонці 1 таблиці A-III/1.

4. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/1.

5. Рівень знань з питань, які перелічені в колонці 2 таблиці A-III/1, повинен бути достатнім для можливості виконання механіками своїх обов'язків з несення вахти.

6. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні ґрунтуватися на розділі A-VIII/1, частина 4-2 - Принципи несення ходової машинної вахти, та брати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

7. Кандидати на отримання професійного диплома для роботи на суднах, на яких парові котли не є частиною механічної установки, можуть бути звільнені від виконання відповідних вимог таблиці A-III/1. Диплом, що видається на такій основі, не є дійсним для роботи на суднах, на яких парові котли складають частину механічної установки доти, доки механік не буде відповідати стандарту компетентності відносно вимог таблиці A-III/1, від виконання яких він був звільнений. Будь-яке таке обмеження повинне бути зазначене в дипломі та підтвердженні.

8. Адміністрація може не пред'являти вимог стосовно знань для типів рухових установок, які не є механічними установками, відносно яких виданий професійний диплом є дійсним. Диплом, виданий на такій підставі, не є дійсним для будь-якої категорії механічних установок, які у ньому не вказані, доти, доки механік не підтвердить свою компетентність у цих питаннях. Будь-яке таке обмеження повинне бути зазначене в дипломі та підтвердженні.

9. Кожний кандидат на отримання професійного диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-III/1.

Прибережне плавання

10. Вимоги підпунктів 2.2 - 2.5 правила III/1, пов'язаних з рівнем знань, розуміння та професійних навичок, які вимагаються згідно з різними розділами, переліченими в колонці 2 таблиці A-III/1, можуть змінюватися для механіків суден з головною енергетичною установкою потужністю менше 3000 кВт, зайнятих у прибережному плаванні, якщо це буде вважатися необхідним, беручи до уваги безпеку всіх суден, які можуть здійснювати плавання в тих самих водах. Будь-яке таке обмеження повинне бути зазначене в дипломі та підтвердженні.

Таблиця A-III/1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для вахтових механіків суден з машинним відділенням, що
обслуговується традиційно або періодично не обслуговується

Функція: Суднові механічні установки на рівні експлуатації

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на рівні експлуатації

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на рівні експлуатації

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Розділ A-III/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
старших механіків та других механіків суден з головною
руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання диплома старшого механіка та другого механіка морських суден з головною руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше повинен продемонструвати здатність прийняти на себе на рівні управління завдання, обов'язки і відповідальність, які перелічені в колонці 1 таблиці A-III/2.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/2. Цей перелік включає, розширює та поглиблює питання, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/1 для вахтових механіків.

3. Ураховуючи, що другий механік повинен бути постійно готовим у будь-який момент прийняти на себе обов'язки старшого механіка, оцінка з цих питань повинна враховувати перевірку здібностей кандидата засвоїти всю доступну інформацію, яка впливає на безпечну експлуатацію суднових механізмів та захист морського середовища.

4. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-III/2, повинен бути достатнім для того, щоб кандидат міг працювати на посаді старшого механіка або другого механіка.

5. Підготовка та досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, повинні брати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, викладене у частині B цього Кодексу.

6. Адміністрація може не пред'являти вимог стосовно знань для типів рухових установок, які не є механічними установками, відносно яких виданий диплом є дійсним. Диплом, виданий на такій підставі, не є дійсним для будь-якої категорії механічних установок, які у ньому не вказані, доти, доки механік не підтвердить свою компетентність у цих питаннях. Будь-яке таке обмеження повинне бути зазначене в дипломі та підтвердженні.

7. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досягнув необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 й 4 таблиці A-III/2.

Прибережне плавання

8. Рівень знань, розуміння та професійних навичок, який вимагається згідно з різними розділами, переліченими у колонці 2 таблиці A-III/2, може змінюватися для механіків суден з руховою установкою обмеженої потужності, зайнятих у прибережному плаванні, якщо це буде вважатися необхідним, беручи до уваги безпеку всіх суден, які можуть здійснювати плавання у тих самих водах. Будь-яке таке обмеження повинно бути зазначене у дипломі та підтвердженні.

Таблиця A-III/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для старших механіків та других механіків суден з головною
руховою установкою потужністю 3000 кВт або більше

Функція: Суднові механічні установки на рівні управління

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на рівні управління

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на рівні управління

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні управління

Розділ A-III/3
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування
старших механіків та других механіків суден з головною
руховою установкою потужністю від 750 до 3000 кВт

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання диплома старшого механіка та другого механіка морських суден з головною руховою установкою потужністю від 750 до 3000 кВт повинен продемонструвати здатність прийняти на себе на рівні управління завдання, обов'язки і відповідальність, що перелічені в колонці 1 таблиці A-III/2.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/2. Цей перелік уключає, розширює та поглиблює питання, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/1, для вахтових механіків суден з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується.

3. Беручи до уваги те, що другий механік повинен бути постійно готовим прийняти на себе обов'язки старшого механіка, оцінка з цих питань повинна виявити здатність кандидата засвоїти всю доступну інформацію, яка впливає на забезпечення безпечної експлуатації суднових механізмів та захист морського середовища.

4. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-III/2, може бути знижений, але повинен бути достатнім для того, щоб кандидат міг працювати на посаді старшого механіка або другого механіка на суднах з головною руховою установкою потужністю у межах, зазначених у цьому розділі.

5. Підготовка та досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок, повинні приймати до уваги відповідні вимоги цієї частини та керівництво, викладене у частині B цього Кодексу.

6. Адміністрація може не пред'являти вимог до знання типів рухових установок, які не є механічними установками, щодо яких диплом дійсний. Виданий на такій основі диплом не дійсний щодо будь-якої категорії механічних установок, які в ньому не зазначені, до тих пір, поки механік не підтвердить свою компетентність у цих питаннях. Будь-яке таке обмеження повинно бути зазначене у дипломі та підтвердженні.

7. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що від досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-III/2.

Прибережне плавання

8. Рівень знань, розуміння та професійних навичок, необхідний відповідно до різних розділів, перелічених у колонці 2 таблиці A-III/2, та вимог пунктів 2.1.1 та 2.1.2 правила III/3, може змінюватися для осіб командного складу суден, обладнаних головною руховою установкою потужністю менше ніж 3000 кВт, зайнятих у прибережному плаванні, якщо це буде вважатися необхідним, беручи до уваги безпеку всіх суден, які можуть здійснювати плавання у тих самих водах. Будь-яке таке обмеження повинно бути зазначене у дипломі та підтвердженні.

Розділ A-III/4
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу машинної вахти на суднах з машинним відділенням,
що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується

Стандарт компетентності

1. Кожна особа рядового складу, яка входить до складу машинної вахти на морських суднах, повинна продемонструвати вказану у колонці 1 таблиці A-III/4 компетентність, яка дозволяє йому виконувати на допоміжному рівні функцію, пов'язану з судновими механічними установками.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються від осіб рядового складу машинної вахти, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/4.

3. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, визначених у колонках 3 та 4 таблиці A-III/4. Посилання на "практичну перевірку" у колонці 3 може включати схвалену підготовку на березі, протягом якої особи, які навчаються, проходять перевірку на практиці.

4. У разі, якщо стосовно певних функцій на допоміжному рівні таблиці компетентності відсутні, Адміністрація зобов'язана встановити відповідні вимоги щодо підготовки, оцінки та дипломування, які повинні застосовуватися до персоналу, призначеного виконувати ці функції на допоміжному рівні.

Таблиця A-III/4

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для рядового складу машинної вахти

Функція: Суднові механічні установки на допоміжному рівні

Розділ A-III/5
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування осіб
рядового складу в якості моториста першого класу на суднах
з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

Стандарт компетентності

1. Кожний моторист першого класу, який працює на морському судні, обладнаному головною енергетичною установкою потужністю 750 кВт або більше, повинен продемонструвати компетентність у виконанні функцій, пов'язаних із судновими механічними установками, на допоміжному рівні, як визначено у колонці 1 таблиці A-III/5.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються від мотористів першого класу, які працюють на морському судні з головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/5.

3. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, визначених у колонках 3 та 4 таблиці A-III/5.

Таблиця A-III/5

Специфікація мінімальних стандартів компетентності
для осіб рядового складу в якості моториста першого класу
на суднах з машинним відділенням, що обслуговується
традиційно або періодично не обслуговується

Функція: Суднові механічні установки на допоміжному рівні

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на допоміжному рівні

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на допоміжному рівні

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на допоміжному рівні

Розділ A-III/6
Обов'язкові мінімальні вимоги для дипломування електромеханіків

Підготовка

1. Освіта та підготовка, що вимагаються пунктом 2.3 правила III/6, включають підготовку для отримання навичок роботи з електронним та електричним обладнанням, що мають відношення до обов'язків електромеханіка.

Підготовка на судні

2. Кожний кандидат на отримання диплома електромеханіка повинен пройти схвалену програму підготовки на судні, яка:

.1 забезпечує, щоб протягом необхідного стажу роботи на судні кандидат отримав систематичну практичну підготовку та досвід із виконання завдань, обов'язків та несення відповідальності електромеханіка;

.2 здійснюється під безпосереднім керівництвом та наглядом кваліфікованих та дипломованих осіб командного складу суден, на яких кандидат проходить схвалений стаж роботи, а також

.3 належним чином заноситься у Книжку реєстрації підготовки.

Стандарт компетентності

3. Кожний кандидат на отримання диплома електромеханіка повинен продемонструвати здатність прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, які перелічені в колонці 1 таблиці A-III/6.

4. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/6, та при цьому повинно прийматися до уваги керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

5. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що від досяг необхідного стандарту компетентності, наведеного у колонках 3 і 4 таблиці A-III/6.

Таблиця A-III/6

Специфікація мінімальних стандартів компетентності
для електромеханіків

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на рівні експлуатації

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на рівні експлуатації

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на рівні експлуатації

Розділ A-III/7
Обов'язкові мінімальні вимоги для
дипломування електриків суднових

1. Кожний електрик, який працює на морському судні, обладнаному головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому виконувати на допоміжному рівні функції, визначені у колонці 1 таблиці A-III/7.

2. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються від електрика, який працює на морському судні, обладнаному головною руховою установкою потужністю 750 кВт або більше, перелічені в колонці 2 таблиці A-III/7.

3. Кожний кандидат на отримання диплома повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, визначених у колонках 3 та 4 таблиці A-III/7.

Таблиця A-III/7

Специфікація мінімальних вимог до компетентності
електриків суднових

Функція: Електрообладнання, електронна апаратура та системи управління на допоміжному рівні

Функція: Технічне обслуговування та ремонт на допоміжному рівні

Функція: Управління операціями судна та піклування про людей на судні на допоміжному рівні

Глава IV
Стандарти стосовно радіоспеціалістів

Розділ A-IV/1
Застосування

(Положення відсутні)

Розділ A-IV/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для
дипломування радіооператорів ГМЗЛБ

Стандарт компетентності

1. Мінімальні знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для дипломування радіооператорів ГМЗЛБ, повинні бути достатніми для виконання радіооператорами своїх обов'язків з радіослужби. Знання, необхідні для кожного типу диплома, визначеного в Регламенті радіозв'язку, повинні відповідати цьому Регламенту. Крім того, кожний кандидат на отримання диплома повинен продемонструвати здатність прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-IV/2.

2. Знання, розуміння та професійні навички, які вимагаються для підтвердження згідно з Конвенцією дипломів, виданих згідно з положеннями Регламенту радіозв'язку, перелічені в колонці 2 таблиці A-IV/2.

3. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-IV/2, повинен бути достатнім для виконання кандидатами своїх обов'язків.

4. Кожний кандидат повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-IV/2, відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 і 4 цієї таблиці; а також

.2 складання екзамену або систематичної оцінки, як частини схваленого курсу підготовки, що ґрунтується на матеріалі, викладеному у колонці 2 таблиці A-IV/2.

Таблиця A-IV/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для радіооператорів ГМЗЛБ

Функція: Радіозв'язок на рівні експлуатації

Глава V
Стандарти стосовно вимог для спеціальної
підготовки персоналу певних типів суден

Розділ A-V/1-1
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та
кваліфікації капітанів, осіб командного та рядового складу
нафтових танкерів і танкерів-хімовозів

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з початкової підготовки для проведення вантажних операцій на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-1; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-1, та

.2.2 досяг стандарту компетентності, що вимагається відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, які наводяться у колонках 3 і 4 таблиці A-V/1-1-1.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для проведення вантажних операцій на нафтових танкерах за розширеною програмою повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-2; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-2, та

.2.2 досяг стандарту компетентності, що вимагається відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, які наводяться у колонках 3 і 4 таблиці A-V/1-1-2.

3. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для проведення вантажних операцій на танкерах-хімовозах за розширеною програмою повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-1-3; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-1-3, та

.2.2 досяг стандарту компетентності, що вимагається відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, які наводяться у колонках 3 і 4 таблиці A-V/1-1-3.

Таблиця A-V/1-1-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з початкової підготовки для проведення вантажних
операцій на нафтових танкерах і танкерах-хімовозах

Таблиця A-V/1-1-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з розширеної підготовки для вантажних операцій нафтових танкерів

Таблиця A-V/1-1-3

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з розширеної підготовки для вантажних операцій на танкерах-хімовозах

Розділ A-V/1-2
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації капітанів,
осіб командного та рядового складу танкерів-газовозів

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з початкової підготовки для проведення вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-2-1; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-2-1, та

.2.2 досяг стандарту компетентності, що вимагається відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, які наводяться у колонках 3 і 4 таблиці A-V/1-2-1.

2. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця про підготовку для вантажних операцій на танкерах-газовозах повинен:

.1 продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-V/1-2-2; та

.2 надати доказ того, що він:

.2.1 здобув мінімальні знання, розуміння та професійні навички, перелічені в колонці 2 таблиці A-V/1-2-2, та

.2.2 досяг стандарту компетентності, що вимагається відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, які наводяться у колонках 3 і 4 таблиці A-V/1-2-2.

Таблиця A-V/1-2-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з початкової підготовки для вантажних операцій на танкерах-газовозах

Таблиця A-V/1-2-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з розширеної підготовки для вантажних операцій на танкерах-газовозах

Розділ A-V/2
Обов'язкові мінімальні вимоги для підготовки та кваліфікації
капітанів, осіб командного і рядового складу та
іншого персоналу пасажирських суден

Підготовка з управління неорганізованими масами людей

1. Підготовка з управління неорганізованими масами людей, яка вимагається пунктом 4 правила V/2 для персоналу, призначеного у судновому розкладі по тривогам надавати допомогу пасажирам під час аварійних ситуацій, повинна включати, але не обов'язково обмежуватися цим, таке:

.1 знання рятувальних засобів та аварійних планів, зокрема:

.1.1 знання розкладу по тривогам та інструкції з дій у випадку аварійних ситуацій;

.1.2 знання аварійних виходів, а також

.1.3 обмеження стосовно використання ліфтів та ескалаторів.

.2 уміння надавати допомогу пасажирам на шляху до місць збору та посадки в рятувальні засоби, у тому числі:

.2.1 уміння віддавати чіткі, підбадьорливі розпорядження;

.2.2 управління пасажирами у коридорах, та в проходах;

.2.3 підтримання шляхів евакуації вільними від перешкод;

.2.4 наявні способи евакуації інвалідів та людей, що потребують спеціальної допомоги, а також

.2.5 обхід житлових приміщень.

.3 процедури збору, у тому числі:

.3.1 важливість підтримання порядку;

.3.2 уміння використовувати процедури зменшення та уникнення паніки;

.3.3 уміння використовувати, коли це можливо, списки пасажирів для підрахування їхньої кількості під час евакуації, а також

.3.4 уміння забезпечити, щоб пасажири були відповідним чином одягнені та правильно одягли рятувальні жилети.

Підготовка з питань безпеки для персоналу, який здійснює безпосереднє обслуговування пасажирів у пасажирських приміщеннях

2. Додаткова підготовка з питань безпеки, яка вимагається пунктом 5 правила V/2, повинна, принаймні, забезпечити отримання таких навичок:

Спілкування

.1 Уміння підтримувати спілкування з пасажирами під час аварій, беручи до уваги:

.1.1 мову або мови, що використовується основною масою пасажирів, які перевозяться конкретним рейсом;

.1.2 вірогідність того, що уміння використовувати елементарний словниковий запас англійської мови для основних інструкцій, може забезпечити спілкування з пасажиром, що потребує допомоги, незалежно від того, говорять пасажир і член екіпажу однією мовою чи ні;

.1.3 можливу необхідність спілкування під час аварійної ситуації за допомогою деяких інших засобів, таких як демонстрація, жести або привернення уваги до місць розташування інструкцій, місцям збору, рятувальним засобам або шляхам евакуації у тому разі, коли усне спілкування практично неможливе;

.1.4 обсяг повних інструкцій з безпеки, наданих пасажирам їхньою рідною мовою або мовами; а також

.1.5 мови, якими можуть транслюватися оголошення під час аварійних ситуацій або навчань по тривогам для повідомлення найважливіших порад пасажирам та полегшення дій екіпажу з надання допомоги пасажирам.

Рятувальні засоби

.2 Уміння продемонструвати пасажирам використання індивідуальних рятувальних засобів.

Процедури посадки та висадки пасажирів

.3 Посадка й висадка пасажирів, звертаючи особливу увагу на інвалідів та осіб, які потребують допомоги.

Підготовка з управління та поведінки людей у кризових ситуаціях

3. Капітани, старші помічники капітанів, старші механіки, другі механіки та будь-які особи, відповідальні за безпеку пасажирів під час аварійних ситуацій, повинні:

.1 успішно пройти схвалену підготовку з управління та поведінки людей у кризових ситуаціях, яка вимагається пунктом 6 правила V/2 відповідно до їхньої посади, обов'язків та відповідальності, викладених у таблиці A-V/2; а також

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-V/2.

Підготовка з питань безпеки пасажирів, безпеки вантажу та водонепроникності корпусу судна

4. Підготовка з питань безпеки пасажирів та вантажу, а також водонепроникності корпусу судна, яка вимагається пунктом 7 правила V/2, для капітанів, старших помічників капітана, старших механіків, других механіків та осіб, на яких покладена безпосередня відповідальність за посадку та висадку пасажирів, завантаження, розвантаження або кріплення вантажу чи закриття отворів у корпусі судна, повинна, принаймні, забезпечити отримання таких умінь, що відповідають їхнім обов'язкам та відповідальності:

Процедури завантаження та посадки

.1 Уміння належним чином застосовувати процедури, встановлені для судна, стосовно:

.1.1 завантаження й розвантаження автотранспортних засобів, залізничних вагонів та інших вантажних транспортних одиниць, зокрема пов'язане з цим спілкування;

.1.2 спуску та підйому рамп;

.1.3 установки та кріплення розбірних автомобільних палуб; а також

.1.4 посадки й висадки пасажирів, звертаючи особливу увагу на інвалідів та осіб, які потребують допомоги.

Перевезення небезпечних вантажів

.2 Уміння застосовувати спеціальні заходи застереження, процедури та вимоги стосовно перевезення небезпечних вантажів на пасажирських суднах ро-ро.

Кріплення вантажів

.3 Уміння:

.3.1 правильно застосовувати положення Кодексу безпечної практики розміщення та кріплення вантажів відносно автотранспортних засобів, залізничних вагонів та інших вантажних транспортних одиниць, що перевозяться на судні; а також

.3.2 належним чином використовувати обладнання для кріплення вантажу та надані матеріали, беручи до уваги їхні обмеження.

Розрахунок остійності, посадки та напружень корпусу судна

.4 Уміння:

.4.1 правильно використовувати надану інформацію про остійність та напруження у корпусі;

.4.2 розраховувати остійність та посадку для різних умов завантаження, використовуючи прилади розрахунку остійності або надані комп'ютерні програми;

.4.3 розраховувати навантаження на палуби; а також

.4.4 розраховувати вплив перекачувань баластної води та палива на остійність, посадку і напруження корпусу.

Відкриття, закриття та кріплення засобів закриття отворів у корпусі

.5 Уміння:

.5.1 правильно застосовувати процедури, установлені для судна стосовно відкриття, закриття та кріплення носових, кормових та бортових дверей і рамп, а також правильно експлуатувати пов'язані з ними системи; а також

.5.2 проводити перевірки належного забезпечення водонепроникності закриттів.

Атмосфера на палубі з горизонтальним способом завантаження і розвантаження

.6 Уміння:

.6.1 використовувати обладнання, за його наявності, для нагляду за станом атмосфери в приміщеннях з горизонтальним способом завантаження і розвантаження; а також

.6.2 правильно застосовувати процедури, встановлені для судна відносно вентиляції приміщень з горизонтальним способом завантаження і розвантаження під час завантаження та розвантаження автотранспортних засобів, у рейсі та у випадках аварійних ситуацій.

Таблиця A-V/2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань управління та поведінки людей у кризових ситуаціях

Глава VI
Стандарти відносно функцій, які стосуються надзвичайних
ситуацій, техніки безпеки, охорони судна,
медичного догляду та виживання

Розділ A-VI/1
Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно ознайомлення,
початкової підготовки та інструктажу з
питань безпеки для всіх моряків

Ознайомлювальна підготовка з питань безпеки

1. Усі особи, які не є пасажирами, до призначення на судно для виконання службових обов'язків чи робіт, повинні пройти схвалену ознайомлювальну підготовку відносно способів особистого виживання або отримати достатню інформацію та інструктаж, беручи до уваги керівництво, наведене в частині В, для того, щоб вони:

.1 могли спілкуватися з іншими людьми на судні стосовно основних питань безпеки та розуміти інформацію з безпеки, представлену у вигляді символів, знаків та аварійно-попереджувальних сигналів;

.2 знали, як діяти у випадку:

.2.1 падіння людини за борт;

.2.2 виявлення пожежі чи диму; або

.2.3 подачі сигналу про пожежу чи залишення судна;

.3 знали місця збору й посадки та шляхи евакуації на випадок аварійних ситуацій;

.4 знали місцезнаходження рятувального жилету та уміли надягати його;

.5 уміли оголошувати тривогу та мали початкові знання з використання переносних вогнегасників;

.6 могли здійснювати негайні дії під час нещасного випадку або за інших обставин, що потребують негайного медичного втручання, перш ніж звертатися за подальшою медичною допомогою, яку можна отримати на судні; а також

.7 могли закривати і відкривати водонепроникні, протипожежні двері та непроникні двері для захисту від погодних впливів, установлені на конкретному судні, інші, ніж ті, які призначені для закриття отворів у корпусі судна.

Початкова підготовка

2. Моряки, які працюють або зайняті на судні на будь-якій посаді, яка пов'язана з виконанням обов'язків стосовно безпеки або запобігання забрудненню під час експлуатації судна, до призначення їм будь-яких обов'язків на судні, повинні:

.1 отримати відповідну схвалену початкову підготовку або інструктаж з:

.1.1 способів особистого виживання, як викладено у таблиці A-VI/1-1,

1.2 протипожежної безпеки та боротьби з пожежею, як викладено у таблиці A-VI/1-2,

.1.3 надання елементарної медичної допомоги, як викладено у таблиці A-VI/1-3, а також

.1.4 особистої безпеки та громадських обов'язків, як викладено у таблиці A-VI/1-4;

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиць A-VI/1-1, A-VI/1-2, A-VI/1-3 A-VI/1-4 шляхом:

.2.1 демонстрації компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 й 4 зазначених вище таблиць, а також

.2.2 екзамену або систематичної оцінки як частини схваленої підготовки з питань, перелічених в колонці 2 зазначених вище таблиць.

3. Моряки, які мають кваліфікацію з початкової підготовки відповідно до пункту 2, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиць A-VI/1-1 та A-VI/1-2.

4. Сторони можуть прийняти підготовку на судні та досвід роботи, що відповідають необхідному стандарту компетентності у наступних сферах:

.1 техніка особистого виживання, як наведено у таблиці A-VI/1-1:

.1.1 одягання рятувального жилету;

.1.2 посадка в рятувальну шлюпку або на рятувальний пліт із судна в одягнутому рятувальному жилеті;

.1.3 прийняття першочергових заходів під час посадки у рятувальну шлюпку для підвищення шансів виживання;

.1.4 постановка плавучого якоря рятувальної шлюпки;

.1.5 робота з обладнанням рятувальних шлюпок та плотів; та

.1.6 робота з пристроями, які дозволяють визначити місцезнаходження, у тому числі з радіообладнанням.

.2 протипожежна безпека та боротьба з пожежею, як наведено у таблиці A-VI/1-2:

.2.1 використання автономних дихальних апаратів;

.2.2 з одягнутим дихальним апаратом проводити рятувальні операції у задимленому замкнутому приміщенні з використанням схваленого суднового приладу, який утворює дим.

Вилучення

5. Стосовно суден, які не є пасажирськими суднами валовою місткістю більше 500, зайнятими у міжнародних рейсах, і танкерами, Адміністрація може, якщо вона вважає, що розмір судна й тривалість або характер їхніх рейсів є такими, що застосування в повній мірі вимог цього розділу є недоцільним чи практично неможливим, звільнити, певною мірою, моряків такого судна або класу суден від деяких вимог, беручи до уваги безпеку людей на судні, судна та майна, а також захист морського середовища.

Таблиця A-VI/1-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань техніки особистого виживання

Таблиця A-VI/1-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань протипожежної безпеки та боротьби з пожежею

Таблиця A-VI/1-3

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань надання елементарної першої допомоги

Таблиця A-VI/1-4

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з питань особистої безпеки та соціальної відповідальності

Розділ A-VI/2
Обов'язкові мінімальні вимоги до видачі свідоцтв фахівців
з рятувальних шлюпок і плотів, чергових шлюпок
та швидкісних чергових шлюпок

ФАХІВЦІ З РЯТУВАЛЬНИХ ШЛЮПОК, РЯТУВАЛЬНИХ ПЛОТІВ ТА ЧЕРГОВИХ ШЛЮПОК, ЩО НЕ Є ШВИДКІСНИМИ ЧЕРГОВИМИ ШЛЮПКАМИ

Стандарт компетентності

1. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця з рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-1.

2. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/2-1, повинен бути достатнім для здійснення кандидатом спуску та командування рятувальною шлюпкою, рятувальним плотом або черговою шлюпкою у випадку аварійних ситуацій.

3. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні враховувати керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності, шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-1, відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 та 4 зазначеної вище таблиці; а також

.2 екзамену або систематичної оцінки під час проходження підготовки за схваленою програмою, яка охоплює матеріал, викладений в колонці 2 таблиці A-VI/2-1.

5. Моряки, які мають відповідно до пункту 4 кваліфікацію фахівця з рятувальних шлюпок та плотів, а також чергових шлюпок, крім швидкісних чергових шлюпок, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-VI/2-1.

6. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні в якості збереження необхідного стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/2-1, у наступних галузях:

.1 командування рятувальною шлюпкою і плотом або черговою шлюпкою під час їх спуску на воду та після спуску:

.1.1 розуміти маркування рятувальних шлюпок і плотів стосовно кількості людей, на яку вони розраховані;

.1.2 подавати правильні команди для посадки на рятувальні шлюпки та плоти, їх спуску, відходу від судна та управління ними, а також висадки людей з рятувальних шлюпок і плотів;

.1.3 готувати та безпечно спускати рятувальну шлюпку та пліт, а також швидко відходити від судна; та

.1.4 безпечно піднімати рятувальні шлюпку та пліт або чергову шлюпку;

.2 керівництво людьми, які врятувалися, та управління рятувальною шлюпкою і плотом після залишення судна.

.2.1 гребти й управляти рятувальною шлюпкою та вести її по компасу;

.2.2 використовувати окремі предмети спорядження рятувальних шлюпок і плотів, за винятком піротехнічних засобів; а також

.2.3 установлювати засоби, що сприяють визначенню місцезнаходження;

.3 використання пристроїв для визначення місцезнаходження, зокрема обладнання радіозв'язку та сигнальну апаратуру:

.3.1 використовувати переносне радіообладнання рятувальних шлюпок і плотів; та

.4 надання першої медичної допомоги врятованим.

ФАХІВЦІ З ШВИДКІСНИХ ЧЕРГОВИХ ШЛЮПОК

Стандарт компетентності

7. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця зі швидкісних чергових шлюпок повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2.

8. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/2-2, повинен бути достатнім для здійснення кандидатом спуску та командування швидкісною черговою шлюпкою під час аварійних ситуацій.

9. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні враховувати керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

10. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності, шляхом:

.1 демонстрації компетентності, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2 відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 та 4 зазначеної вище таблиці; а також

.2 екзамену або систематичної оцінки під час проходження підготовки за схваленою програмою, яка охоплює матеріал, викладений у колонці 2 таблиці A-VI/2-2.

11. Моряки, які мають відповідно до пункту 10 кваліфікацію фахівця з швидкісних чергових шлюпок, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/2-2.

12. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні, що вимагається в якості збереження необхідного стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/2-2, у наступних галузях:

.1 командування швидкісною черговою шлюпкою під час спуску на воду та після спуску:

.1.1 управляти безпечним спуском на воду та підйомом з води швидкісної чергової шлюпки;

.1.2 управляти швидкісною черговою шлюпкою в переважаючих метеорологічних та морських умовах;

.1.3 використовувати засоби зв'язку і сигнальне обладнання для зв'язку між швидкісною черговою шлюпкою і вертольотом, а також судном; та

.1.4 використовувати аварійне обладнання, що є на борту; а також

.1.5 вживати схеми пошуку з врахуванням чинників навколишнього середовища.

Таблиця A-VI/2-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для фахівців з рятувальних шлюпок, рятувальних плотів та
чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками

Таблиця A-VI/2-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для фахівців з швидкісних чергових шлюпок

Розділ A-VI/3
Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки з
боротьби з пожежею за розширеною програмою

Стандарт компетентності

1. Моряки, призначені керувати операціями з боротьби з пожежею, повинні успішно пройти підготовку з питань методів боротьби з пожежею за розширеною програмою, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику та управління, і продемонструвати компетентність, яка дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/3.

2. Рівень знань та розуміння з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/3, повинен бути достатнім для ефективного керівництва операціями з боротьби з пожежею на суднах.

3. Підготовка та досвід для досягнення необхідного рівня теоретичних знань, розуміння та професійних навичок повинні брати до уваги керівництво, наведене у частині B цього Кодексу.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/3.

5. Моряки, які мають відповідно до параграфу 4 кваліфікацію у галузі сучасних методів боротьби з пожежею, повинні надати доказ того, що протягом п'яти попередніх років вони зберегли необхідний стандарт компетентності, який дозволяє їм прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені в колонці 1 таблиці A-VI/3.

6. Сторони можуть прийняти підготовку та стаж роботи на судні в якості зберігання схваленого стандарту компетентності, наведеного у таблиці A-VI/3, у наступних галузях:

.1 керівництво операціями з боротьби з пожежею на суднах;

.1.1 процедури боротьби з пожежею в морі та в порту, звертаючи особливу увагу на організацію, тактику й управління;

.1.2 зв'язок та координація під час операцій з боротьби з пожежею;

.1.3 управління вентиляцією, зокрема видалення диму з приміщень;

.1.4 контроль за паливною системою та електрообладнанням;

.1.5 небезпеки, які виникають під час боротьби з пожежею (суха возгонка (сублімація), хімічні реакції, займання в димоходах котлів);

.1.6 заходи протипожежної безпеки та небезпеки, пов'язані зі зберіганням та використанням матеріалів;

.1.7 догляд за людьми, які отримали травми, та надання їм допомоги;

.1.8 процедури координації дій з береговими пожежними командами.

Таблиця A-VI/3

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з підготовки по боротьбі з пожежею за розширеною програмою

Розділ A-VI/4
Обов'язкові мінімальні вимоги стосовно надання
першої медичної допомоги та медичного догляду

Стандарт компетентності для моряків, призначених для надання першої медичної допомоги на судні

1. Кожний моряк, призначений надавати першу медичну допомогу на судні, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/4-1.

2. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/4-1, повинен бути достатнім для того, щоб дозволити відповідному моряку виконати невідкладні ефективні заходи у випадку нещасного випадку або захворювань, типових для судових умов.

3. Кожний кандидат на отримання свідоцтва, згідно з положеннями пункту 1 правила VI/4, повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв для оцінки компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/4-1.

Стандарт компетентності для моряків, призначених для виконання обов'язків з медичного догляду на судні

4. Кожний моряк, призначений для виконання обов'язків з медичного догляду на судні, повинен продемонструвати компетентність у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/4-2.

5. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/4-2, повинен бути достатнім для того, щоб призначений моряк міг прийняти невідкладні ефективні заходи у разі нещасних випадків або захворювань, типових для суднових умов.

6. Кожний кандидат на отримання свідоцтва, згідно з положеннями пункту 2 правила VI/4, повинен надати доказ того, що він досяг необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності та критеріїв оцінки для компетентності, викладених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/4-2.

Таблиця A-VI/4-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з надання першої медичної допомоги

Таблиця A-VI/4-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з медичного догляду

Розділ A-VI/5
Обов'язкові мінімальні вимоги до видачі свідоцтва фахівця
особам командного складу судна, відповідальних за охорону

Вимоги до компетентності

1. Кожен кандидат на отримання свідоцтва особи командного складу, відповідальної за охорону, повинен продемонструвати компетентність, яка дозволяє йому прийняти на себе завдання, обов'язки та відповідальність, перелічені у колонці 1 таблиці A-VI/5.

2. Рівень знання питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/5, має бути достатнім для того, щоб кандидат міг діяти в якості призначеної особи командного складу, відповідальної за охорону судна.

3. Підготовка і досвід, які вимагаються для досягнення необхідного рівня теоретичної підготовки, розуміння і професійних навичок, мають прийняти до уваги керівництво, приведене у розділі B-VI/5 даного Кодексу.

4. Кожен кандидат на отримання свідоцтва повинен надати доказ досягнення необхідного стандарту компетентності відповідно до методів демонстрації компетентності і критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/5.

Таблиця A-VI/5

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для осіб командного складу, відповідальних за охорону

Розділ A-VI/6
Обов'язкові мінімальні вимоги до підготовки та інструктажу
з питань, пов'язаних з охороною, для усіх моряків

Стандарт компетентності для ознайомлювальної підготовки з питань охорони

1. Усі особи, які не є пасажирами, до призначення на судно для виконання службових обов'язків чи робіт на морському судні, яке зобов'язане відповідати положенням Кодексу ОСПЗ, повинні пройти схвалену ознайомлювальну підготовку з питань, пов'язаних з охороною, беручи до уваги керівництво, надане у частині B, щоб мати змогу:

.1 повідомляти про випадки, пов'язані з охороною, у тому числі загрозу нападу або напад піратів або озброєних грабіжників;

.2 знати процедури, які необхідно виконувати у випадку виявлення загрози для охорони; та

.3 приймати участь в пов'язаних з охороною процедурами та діях у надзвичайних ситуаціях.

2. Моряки, які призначені на судно для виконання службових обов'язків з питань безпеки чи робіт, повинні, до призначення таких обов'язків, пройти ознайомлювальну підготовку з питань, які відносяться до охорони, для виконання своїх призначених обов'язків, беручи до уваги керівництво, наведене у частині B.

3. Ознайомлювальна підготовка з питань охорони повинна проводитись особою командного складу, відповідальною за охорону судна або особою, яка має таку ж кваліфікацію.

Стандарт компетентності для підготовки з усвідомлення важливості питань охорони

4. Моряки, які працюють або зайняті на будь-якій посаді у складі персоналу на судні, що повинно відповідати положенням Кодексу ОСПЗ, не маючі призначених обов'язків з охорони, перш ніж їм будуть призначені будь-які обов'язки на судні, повинні:

.1 пройти відповідну схвалену підготовку або інструктаж з усвідомлення важливості питань охорони, як наведено у таблиці A-VI/6-1;

.2 надати доказ того, що вони досягли необхідного стандарту компетентності для виконання завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-1, шляхом:

.2.1 демонстрації компетентності відповідно до методів та критеріїв для оцінки компетентності, наведених у колонках 3 і 4 таблиці A-VI/6-1; а також

.2.2 складання екзамену або систематичної оцінки як частини підготовки за схваленою програмою з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/6-1.

Положення перехідного періоду

5. До 1 січня 2014 року моряки, які приступили до роботи на судні до дати набуття чинності цього розділу, повинні підтвердити, що вони відповідають вимогам пункту 4 шляхом:

.1 схваленого стажу роботи на судні у якості персоналу судна протягом загалом не менше шести місяців з попередніх трьох років; або

.2 виконання функцій охорони, які вважається рівноцінними стажу роботи на судні, що вимагається в пункті 5.1; або

.3 проходженням схваленої перевірки; або

.4 успішного завершення схваленої підготовки.

Стандарт компетентності для моряків, яким призначені обов'язки з охорони

6. Кожний моряк, призначений виконувати обов'язки з питань охорони, зокрема з діяльністю, пов'язаною з боротьбою з тероризмом та озброєним пограбуванням, повинен продемонструвати компетентність у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-2;

7. Рівень знань з питань, перелічених у колонці 2 таблиці A-VI/6-2, повинен бути достатнім для того, щоб дозволити виконувати кожному кандидату призначені обов'язки з питань охорони на судні, зокрема діяльність, пов'язану з боротьбою з піратством та озброєним пограбуванням.

8. Кожен кандидат на здобуття свідоцтва повинен представити доказ досягнення необхідного стандарту компетентності:

.1 шляхом демонстрації компетентності у виконанні завдань і обов'язків та несення відповідальності, перелічених в колонці 1 таблиці A-VI/6-2, відповідно до методів демонстрації та критеріїв для оцінки компетентності, зазначених у колонках 3 і 4 цієї таблиці, та

.2 за допомогою екзамену або систематичної, в ході підготовки, оцінки, як частини схваленої програми підготовки, що охоплює матеріал, викладений у колонці 2 таблиці A-VI/6-2.

Положення перехідного періоду

9. До 1 січня 2014 року моряки, які приступили до роботи на судні до дати набуття чинності цього розділу, повинні продемонструвати компетенцію у виконанні завдань, обов'язків та відповідальності, перелічених у колонці 1 таблиці A-VI/6-2, шляхом:

.1 схваленого стажу роботи на судні у якості суднового персоналу, якому призначені обов'язки з охорони, протягом загалом не менше шести місяців з попередніх трьох років; або

.2 виконання функцій охорони, які вважається рівноцінними стажу роботи на судні, що вимагається в пункті 9.1; або

.3 проходженням схваленої перевірки; або

.4 успішного завершення схваленої підготовки.

Таблиця A-VI/6-1

Специфікація мінімального стандарту компетентності
з усвідомлення важливості питань охорони

Таблиця A-VI/6-2

Специфікація мінімального стандарту компетентності
для моряків, яким призначені обов'язки стосовно охорони

Глава VII
Стандарти стосовно альтернативного дипломування

Розділ A-VII/1
Видача альтернативних дипломів

1. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні експлуатації, згідно з положеннями глави VII додатка до Конвенції, повинен пройти відповідне навчання, підготовку та відповідати стандарту компетентності для виконання всіх функцій, визначених у таблиці A-II/1 або у таблиці A-III/1. Функції, визначені в таблицях A-II/1 або A-III/1 відповідно, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цих таблицях для відповідних функцій.

2. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління як особа, яка здійснює командування судном валовою місткістю 500 і більше, або особа, на яку буде покладене командування судном у випадку неспроможності особи, яка здійснює командування, виконувати свої обов'язки, повинен, додатково до задоволення стандарту компетентності, викладеного у таблиці A-II/1, отримати відповідну освіту, пройти підготовку та відповідати стандартам компетентності для виконання всіх функцій, зазначених у таблиці A-II/2. Функції, вказані в таблицях глави III цієї частини, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, визначеним у цих таблицях для відповідних функцій.

3. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління як особа, яка відповідає за механічні установки судна з потужністю головної енергетичної установки 750 кВт або більше, або особа, на яку буде покладена ця відповідальність у випадку неспроможності особи, відповідальної за механічні установки судна, виконувати свої обов'язки, повинен, додатково до задоволення стандарту компетентності, визначеного у таблиці A-III/1, отримати відповідну освіту, пройти підготовку та відповідати стандартам компетентності для виконання всіх функцій, визначених у таблиці A-III/2. Функції, визначені в таблицях глави II цієї частини, можуть додаватися за умови, що кандидат отримав відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним в цих таблицях для відповідних функцій.

4. Кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця на допоміжному рівні:

.1 з судноводіння або суднових механічних установок, повинен пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для виконання функцій, визначених або у таблиці A-II/4 або у таблиці A-III/4. Функції, визначені у таблиці A-III/4 або A-II/4 відповідно, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цих таблицях для відповідних функцій;

.2 в якості матроса першого класу повинен, на додаток до відповідності зі стандартом компетентності, визначеним у таблиці A-II/4, пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для усіх функцій, визначених у таблиці A-II/5. Функції, визначені у таблицях A-III/4 або A-III/5, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цій(их) таблиці(ях) для відповідної(их) функції(й); а також

.3 в якості моториста першого класу повинен, на додаток до відповідності зі стандартом компетентності, визначеним у таблиці A-III/4, пройти відповідну підготовку та відповідати стандарту компетентності для усіх функцій, визначених у таблиці A-III/5. Функції, визначені у таблицях A-II/4 або A-II/5, можуть додаватися за умови, що кандидат пройшов відповідну додаткову освіту, пройшов підготовку та відповідає стандартам компетентності, зазначеним у цій(их) таблиці(ях) для відповідної(их) функції(й).

Розділ A-VII/2
Дипломування моряків

1. Згідно з вимогами підпункту 1.3 правила VII/1, кожний кандидат на отримання диплома згідно положень глави VII на рівні експлуатації стосовно функцій, зазначених у таблицях A-II/1 та A-III/1, повинен:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні не менше 12 місяців, при цьому стаж повинен включати період щонайменш шість місяців виконання обов'язків у машинному відділенні під контролем кваліфікованого механіка та, коли вимагаються функції судноводіння, період щонайменш шість місяців виконання обов'язків з несення вахти на містку під контролем кваліфікованого вахтового помічника капітана; а також

.2 пройти, під час цього стажу роботи, програми підготовки на судні, схвалені як такі, що задовольняють відповідні вимоги розділів A-II/1 і A-III/1 та документально підтверджені в схваленій Книзі реєстрації підготовки.

2. Кожний кандидат на отримання диплома, що надає право працювати на рівні управління, згідно з положеннями глави VII, при поєднанні функцій, зазначених у таблицях A-II/2 і A-III/2, повинен мати схвалений стаж роботи на судні, пов'язаний з функціями, які підлягають внесенню у підтвердження до диплома:

.1 "для осіб, які не здійснюють командування судном або не несуть відповідальності за механічні установки судна" - 12 місяців виконання обов'язків на рівні експлуатації, що стосуються правила III/2 або III/3, залежно від випадку, та, коли вимагаються функції судноводіння на рівні управління, щонайменш 12 місяців виконання обов'язків з несення вахти на містку на рівні експлуатації;

.2 "для осіб, які здійснюють командування судном або несуть відповідальність за механічні установки судна" - не менше 48 місяців, включаючи термін, вказаний у пункті 2.1 цього розділу, виконуючи, як дипломована особа командного складу, обов'язки, що стосуються функцій, які вказані у підтвердженні до диплома, з яких 24 місяці - виконання функцій, зазначених у таблиці A-II/1, та 24 місяці - виконання функцій, зазначених у таблицях A-III/1 і A-III/2.

3. Відповідно до вимог пункту 1.3 правила VII/1 кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця згідно з положеннями глави VII на допоміжному рівні функцій, визначених у таблицях A-II/4 та A-III/4, повинні:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні, зокрема не менше 12 місяців досвіду, який складається з:

.1.1 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти; та

.1.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням машинної вахти; або

.2 пройти спеціальну підготовку або перед виходом у море, або на судні, у тому числі схвалений стаж роботи на судні не менше 4 місяців, який складається з:

.2.1 виконання протягом не менше 2 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням ходової навігаційної вахти; а також

.2.2 виконання протягом не менше 2 місяців обов'язків, пов'язаних з несенням машинної вахти;

.3 мати стаж роботи на судні, пройти підготовку та отримати досвід, як це вимагається пунктом 3.1 або 3.2, під безпосереднім керівництвом належним чином кваліфікованої особи командного або рядового складу.

4. Відповідно до вимог пункту 1.3 правила VII/1 кожний кандидат на отримання свідоцтва фахівця згідно з положеннями глави VII на допоміжному рівні з функцій, визначених у таблицях A-II/5 або A-III/5, на посаді повинен, маючи кваліфікацію для виконання обов'язків в якості особи рядового складу, які входять до складу навігаційної та машинної вахти, відповідати стандартам компетентності, визначеними у розділах A-II/5 та A-III/5 Кодексу ПДНВ та:

.1 мати схвалений стаж роботи на судні, протягом не менше 30 місяців, який включає:

.1.1 виконання протягом не менше 18 місяців обов'язків матроса першого класу, та

.1.2 виконання протягом не менше 12 місяців обов'язків моториста першого класу; або

.2 пройти схвалену програму підготовки та мати схвалений стаж роботи на судні не менше 18 місяців, який включає:

.2.1 виконання протягом не менше 12 місяців обов'язків матроса першого класу; та

.2.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків моториста першого класу; або

.3 пройти схвалену програму спеціальної підготовки для роботи у складі об'єднаної палубної та машинної команди, маючи не менше 12 місяців схваленого стажу роботи на судні в об'єднаній палубній та машинній команді, який включає:

.3.1 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків матроса першого класу; та

.3.2 виконання протягом не менше 6 місяців обов'язків моториста першого класу.

Розділ A-VII/3
Принципи, що визначають видачу альтернативних дипломів

(Положення відсутні)

Глава VIII
Стандарти стосовно несення вахти

Розділ A-VIII/1
Придатність до виконання обов'язків

1. Адміністрації повинні брати до уваги небезпеку, що викликається втомленістю моряків, особливо тих, до чиїх обов'язків відноситься безпечна та захищена експлуатація судна.

2. Всі особи, призначені виконувати обов'язки вахтового помічника капітана або особи рядового складу, які входять до складу вахти, а також особи, яким призначено виконання обов'язків стосовно забезпечення безпеки та охорони, а також запобігання забрудненню, повинні мати час на відпочинок не менше, ніж:

.1 щонайменш 10 годин відпочинку протягом 24-годинного періоду; та

.2 77 годин протягом будь-якого 7-денного періоду.

3. Години відпочинку можуть бути розділені не більше ніж на 2 періоди, один з яких повинен тривати щонайменш 6 годин, а проміжки часу між періодами відпочинку не повинні перевищувати 14 годин.

4. Вимоги стосовно періодів відпочинку, викладені в пунктах 2 та 3, не обов'язково повинні дотримуватися у випадку аварійної ситуації чи в інших надзвичайних умовах експлуатації. Збори по тривозі, навчання з боротьби з пожежею та використанням рятувальних шлюпок, а також навчання, приписані національним законодавством та правилами, а також міжнародними документами, повинні проводитися таким чином, щоб зменшити порушення тривалості відпочинку до мінімуму, а навчання не викликали втому.

5. Адміністрації повинні вимагати, щоб розклад несення вахти був розміщений у легкодоступному місці. Розклади повинні складатися у стандартному форматі на робочій мові або мовах на судні та на англійській мові.

6. Якщо моряк прибуває за викликом, у разі, наприклад, машинного приміщення, яке не обслуговується, він повинен отримати достатній період відпочинку у якості компенсації, якщо звичайний період відпочинку переривається через виклики для проведення робіт.

7. Адміністрації повинні вимагати, щоб записи щоденних годин відпочинку моряків велися у стандартному форматі на робочій мові або мовах на судні та на англійській мові, з метою забезпечити можливість нагляду та перевірки відповідно до положень цього розділу. Моряки повинні отримувати копії записів, які стосуються них самих, та які повинні бути затверджені капітаном або уповноваженою капітаном особою та моряками.

8. Ніщо у цьому розділі не повинно вважатися таким, що завдає шкоди праву капітана судна вимагати від моряка виконання роботи у будь-який час, необхідний для негайного забезпечення безпеки судна, осіб на його борту чи вантажу або з метою надання допомоги іншим суднам та особам, що зазнають лиха на морі. Відповідно, капітан може призупиняти дію графіку годин відпочинку та вимагати, щоб моряк працював у будь-який необхідний час, доти не відновиться нормальна ситуація. В можливо короткий строк, одразу після відновлення нормальної ситуації, капітан повинен забезпечити, щоб усі моряки, які працювали у запланований графіком час відпочинку, отримали достатній період відпочинку.

9. Сторони можуть приймати виняткові рішення стосовно необхідних годин відпочинку у викладених вище пунктах 2.2 та 3, за умови, що час відпочинку складає не менше 70 годин протягом будь-якого 7-денного періоду.

Винятки стосовно тижневого періоду відпочинку, передбаченого у пункті 2.2, повинні допускатися не більше ніж на два тижні підряд. Інтервали між двома періодами надання винятків на судні не повинні бути вдвічі менші ніж тривалість винятку стосовно відпочинку.

Години відпочинку, викладені у пункті 2.1, можуть бути розділені не більше ніж на 3 періоди, один з яких повинен тривати щонайменш 6 годин, а жоден з інших двох періодів не повинен тривати менше ніж одну годину. Інтервали між періодами відпочинку не повинні перевищувати 14 годин. Винятки стосовно відпочинку не повинні тривати за межами двох 24-годинних періодів протягом 7 днів.

Винятки повинні, наскільки це можливо, враховувати керівництво стосовно попередження стану втоми, викладеного у розділі B-VIII/1.

10. Кожна Адміністрація повинна встановити, з метою попередження зловживання алкоголем, обмеження, що не повинне перевищувати 0.05% рівня алкоголю у крові (РАК) або 0,25 мг/л алкоголю з подиху або кількість алкоголю, яка призводить до такої концентрації алкоголю у капітанів, осіб командного складу та інших моряків під час виконання призначених обов'язків, пов'язаних з забезпеченням безпеки, охорони та захисту навколишнього середовища.

Розділ A-VIII/2
Організація та принципи несення вахти

Частина 1 - Дипломування

1. Вахтовий помічник капітана повинен мати належну кваліфікацію згідно з положеннями глави II або глави VII, які стосуються обов'язків, пов'язаних з несенням ходової вахти або вахти на стоянці.

2. Вахтовий механік повинен мати належну кваліфікацію згідно з положеннями глави III або глави VII, які стосуються обов'язків, пов'язаних з несенням вахти у машинному відділенні.

Частина 2 - Планування рейсу

Загальні вимоги

3. Рейс, що має відбутися, повинен плануватися заздалегідь, беручи до уваги всю інформацію, що цього стосується, а будь-який прокладений курс повинен бути перевірений до початку рейсу.

4. Старший механік повинен, після консультації з капітаном, заздалегідь визначити потреби рейсу, що має відбутися, беручи до уваги потреби стосовно палива, води, мастильних матеріалів, хімікатів, витратних та інших запасних частин, інструментів, запасів та будь-які інші потреби.

Планування до початку кожного рейсу

5. До початку кожного рейсу капітан кожного судна повинен забезпечити, щоб передбачуваний шлях з порту відходу до першого порту заходу планувався, використовуючи відповідні карти та інші навігаційні посібники, необхідні для рейсу, що має відбутися, які містять точну, повну та відкоректовану інформацію стосовно тих навігаційних обмежень та небезпек, які мають постійний або передбачуваний характер, та які стосуються безпеки плавання судна.

Перевірка та прокладання запланованого шляху

6. Після закінчення перевірки планування шляху, беручи до уваги всю інформацію, що до нього відноситься, запланований шлях повинен бути прокладений на відповідних картах та бути постійно доступним для вахтового помічника капітана, який до того як судно ляже на відповідний курс, зобов'язаний перевірити його.

Відхилення від запланованого шляху

7. Якщо під час рейсу прийнято рішення про зміну наступного порту заходу, що знаходиться на запланованому шляху, або якщо судну необхідно суттєво відхилитися від запланованого шляху з інших причин, змінений шлях повинен прокладатися до того, як судно істотно відхилиться від початкового запланованого шляху.

Частина 3 - Принципи несення вахти в цілому

8. Несення вахти має ґрунтуватися на основі наступних принципів управління ресурсами на містку та у машинному відділенні:

.1 належна організація вахтового персоналу повинна забезпечуватися відповідно до ситуацій;

.2 будь-які обмеження в кваліфікації або придатності до несення вахти окремих осіб повинні враховуватися під час розміщення вахтового персоналу;

.3 повинно бути встановлено розуміння членами вахтового персоналу особистої ролі та відповідальності кожного з них, а також їхні ролі у колективі;

.4 капітан, старший механік та вахтовий помічник капітана судна повинні підтримувати належне несення вахти, максимально ефективно використовуючи усі наявні ресурси, такі як інформація, установки/обладнання та інший персонал;

.5 члени вахтового персоналу повинні розуміти функції та роботу установок/обладнання та бути ознайомлені з їх управлінням;

.6 члени вахтового персоналу повинні розуміти інформацію та способи реагування на інформацію, яка надходить від кожного поста/установки/обладнання;

.7 інформація, яка надходить з постів/установок/обладнання, повинна бути розповсюджена належним чином серед усього вахтового персоналу;

.8 члени вахтового персоналу повинні постійно обмінюватися відповідною інформацією у будь-якій обстановці; та

.9 члени вахтового персоналу повинні без вагань повідомляти капітана, старшого механіка та вахтового помічника капітана судна будь-які сумніви щодо того, яких заходів необхідно вжити в інтересах забезпечення безпеки.

Частина 4 - Несення вахти у морі

Принципи, які стосуються несення вахти в цілому

9. Сторони повинні звертати увагу компаній, капітанів, старших механіків та вахтового персоналу на наступні принципи, яких необхідно дотримуватися для забезпечення постійного безпечного несення вахти.

10. Капітан кожного судна зобов'язаний забезпечувати належну організацію безпечної ходової навігаційної або вантажної вахти. Під загальним керівництвом капітана вахтові помічники несуть відповідальність за безпечне судноводіння під час своєї вахти, приділяючи особливу увагу заходам по уникненню зіткнення та посадки на мілину.

11. Старший механік кожного судна зобов'язаний, після консультації з капітаном, забезпечувати належну організацію несення безпечної вахти в машинному відділенні.

Захист морського середовища

12. Капітан, особи командного та рядового складу повинні уявляти собі серйозні наслідки експлуатаційного або аварійного забруднення морського середовища та вживати всіх можливих заходів застереження для запобігання такому забрудненню, особливо в рамках відповідних міжнародних і портових правил.

Частина 4-1 - Принципи несення ходової навігаційної вахти

13. Вахтовий помічник капітана є представником капітана та постійно несе основну відповідальність за безпечність плавання судна та дотримання Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками.

Спостереження

14. Належне спостереження повинно постійно проводитися відповідно до правила 5 Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з метою:

.1 підтримання постійної пильності за допомогою зору і слуху, а також всіма іншими наявними засобами стосовно будь-якої значної зміни у робочій обстановці;

.2 всебічної оцінки обстановки та ризику зіткнення, посадки на мілину та інших навігаційних небезпек; та

.3 виявлення суден або літальних апаратів, які зазнають лиха, осіб, потерпілих аварію корабля, затонулих суден, їх уламків та інших небезпек для судноплавства.

15. Спостерігач повинен мати можливість повністю приділяти свою увагу належному спостереженню; він не повинен брати на себе та йому не можна доручати ніяких інших обов'язків, які можуть завадити йому виконувати це завдання.

16. Обов'язки спостерігача та стернового є різними; стерновий, який стоїть за стерном, не повинен вважатися спостерігачем; це положення не розповсюджується на малі судна, за умови безперешкодного кругового огляду з місця стернового, відсутності погіршення видимості в нічний час або будь-яких інших перешкод для ведення належного спостереження. У денний час вахтовий помічник капітана може залишатися єдиним спостерігачем, за умови, що в кожному такому випадку:

.1 обстановка оцінена ретельно, та встановлено, без сумніву, що це безпечно;

.2 повністю враховані всі відповідні фактори, зокрема, але не обмежуючись такими:

- стан погоди;

- видимість;

- інтенсивність руху суден;

- близькість навігаційних небезпек; та

- підвищена увага, необхідна під час плавання у районах систем розподілу руху, або поблизу них; а також

.3 є можливість негайного посилення вахти на містку у випадку, коли цього вимагає обстановка, що змінилася.

17. Під час визначення того, чи є склад ходової навігаційної вахти достатнім для забезпечення постійного належного спостереження, капітан повинен враховувати всі відповідні фактори, в тому числі зазначені у цьому розділі Кодексу, а також такі фактори:

.1 видимість, стан погоди та моря;

.2 інтенсивність руху суден та інші види діяльності, які відбуваються в районі плавання судна;

.3 необхідність підвищеної уваги під час плавання у системах розподілу руху або поблизу них чи інших заходів стосовно встановлення шляхів руху судна;

.4 додаткове робоче навантаження, що викликається характером функцій судна, безпосередніми експлуатаційними вимогами та передбачуваними маневрами;

.5 придатність будь-яких членів екіпажу, які за необхідністю можуть бути включені до складу вахти, до виконання відповідних обов'язків;

.6 знання та впевненість у професійній придатності осіб командного складу та екіпажу судна;

.7 досвід кожного вахтового помічника капітана та його знання обладнання порядку дій і маневрених характеристик судна;

.8 роботи, що здійснюються на судні у будь-який конкретний час, в тому числі радіозв'язок та можливість негайного посилення вахти на містку у випадку необхідності;

.9 робочий стан приладів та органів управління на містку, зокрема системи аварійно-попереджувальної сигналізації;

.10 управління стерном і гребним гвинтом та маневрені характеристики судна;

.11 розміри судна та огляд з місця, з якого зазвичай управляється судно;

.12 конфігурація містка у тій мірі, в якій така конфігурація може перешкоджати вахтовому виявляти візуально або на слух будь-яку зміну в оточуючій обстановці; а також

.13 будь-який інший відповідний стандарт, процедуру або керівництво, що стосуються організації вахти та придатності до виконання обов'язків, які прийняті Організацією.

Організація вахти

18. При визначенні складу вахти на ходовому містку, який може включати належно підготовлених кваліфікованих осіб рядового складу, повинні, між іншим, враховуватися такі фактори:

.1 безперервна присутність вахтового персоналу на ходовому містку;

.2 стан погоди, видимість, а також світлий або темний час доби;

.3 близькість навігаційних небезпек, які можуть викликати необхідність виконання додаткових штурманських обов'язків від вахтового помічника капітана;

.4 використання й технічний стан навігаційних засобів, таких як ЕКНІС, радіолокатор або електрорадіонавігаційні засоби, а також будь-якого іншого обладнання, яке впливає на безпеку плавання судна;

.5 наявність на судні автоматичного стернового;

.6 несення на судні радіовахти;

.7 органи управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, сигналізація та індикатори, передбачені на містку, порядок їх використання і обмеження; а також

.8 будь-які незвичайні вимоги під час несення ходової навігаційної вахти, які можуть бути викликані особливими умовами експлуатації.

Прийняття вахти

19. Вахтовий помічник капітана не повинен передавати вахту помічнику, який заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що останній є неспроможним належним чином виконувати обов'язки з несення вахти, і в такому випадку він повинен повідомити про це капітана.

20. Помічник, який заступає на вахту, повинен впевнитися в тому, що весь персонал його вахти здатен виконувати свої обов'язки у повному обсязі, зокрема, є повністю адаптованим до умов нічного спостереження. Помічник, який заступає на вахту, не повинен приймати вахту до тих пір, поки його зір повністю не адаптується до умов видимості.

21. Перед тим як прийняти вахту, вахтові помічники, які заступають на вахту, повинні пересвідчитися у розрахованому або істинному місцезнаходженні судна та підтвердити його прокладений шлях, курс і швидкість, перевірити органи управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, та врахувати будь-які навігаційні небезпеки, які можуть зустрітися під час їх вахти.

22. Помічники, які заступають на вахту, повинні особисто пересвідчитися стосовно:

.1 розпоряджень по вахті та інших особливих інструкцій капітана, які стосуються плавання судна;

.2 місцезнаходження судна, його курсу, швидкості та осадки;

.3 переважаючих та прогнозованих припливів, течій, погоди, видимості та впливу цих факторів на курс і швидкість;

.4 порядку використання головних двигунів для здійснення маневру, якщо головні двигуни управляються з містка; а також

.5 навігаційної ситуації, в тому числі зазначеного нижче, але не обмежуючись цим:

.5.1 робочий стан усього навігаційного обладнання та обладнання з безпеки, що використовується або, можливо, буде використовуватися протягом вахти;

.5.2 поправки магнітних та гірокомпасів;

.5.3 наявність та переміщення суден, які знаходяться у межах видимості, або суден, про які відомо, що вони знаходяться поблизу;

.5.4 умови та небезпеки, які можуть зустрітися протягом вахти; а також

.5.5 можливий вплив крену, диференту, густини води та збільшення осадки від швидкості судна на запас води під кілем.

23. Якщо під час здачі вахти виконується маневр або інша дія для ухилення від будь-якої небезпеки, здачу вахти необхідно відкласти до моменту, коли ця дія буде повністю закінчена.

Несення ходової навігаційної вахти

24. Вахтовий помічник капітана повинен:

.1 нести вахту на ходовому навігаційному містку;

.2 не залишати місток за будь-яких обставин без належної заміни;

.3 продовжувати нести відповідальність за безпеку плавання судна, незважаючи на присутність на містку капітана доти, доки він не буде конкретно інформований про те, що капітан прийняв на себе таку відповідальність, та це є не буде взаємно зрозумілим.

25. Під час вахти для забезпечення плавання по заданому шляху, вахтовий помічник капітана повинен перевіряти через достатньо часті інтервали часу курс, місцезнаходження та швидкість судна, використовуючи для цього будь-які доступні навігаційні засоби.

26. Вахтовий помічник капітана повинен досконало знати розташування та роботу всього суднового навігаційного обладнання і обладнання для забезпечення безпеки, беручи до уваги їхні експлуатаційні обмеження.

27. Вахтовий помічник не повинен брати на себе та йому не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають безпечному плаванню судна.

28. Під час використання радіолокатора вахтовий помічник повинен мати на увазі необхідність постійного дотримання положень з використання радіолокатора, викладених у чинних Міжнародних правилах запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками.

29. У випадку необхідності вахтовий помічник капітана повинен без сумнівів використовувати стерно, двигуни і звукову сигнальну апаратуру. Однак, необхідно надавати своєчасне попередження про передбачувані зміни швидкості обертів головного двигуна, якщо це можливо, або ефективно використовувати органи управління у разі машинного приміщення, що періодично не обслуговується, відповідно до процедур, які застосовуються.

30. Вахтові помічники повинні знати характеристики керованості їхнього судна, зокрема шляхи, які судно проходить до повної зупинки, та повинні враховувати, що інші судна можуть мати різні характеристики керованості.

31. Усі дії, виконані під час вахти, що стосуються плавання судна, повинні належним чином документуватися.

32. Особливо важливо, щоб у будь-який час вахтовий помічник забезпечував проведення належного спостереження. На суднах, де штурманська рубка відділена від стернової, вахтовий помічник капітана може заходити в штурманську рубку у випадку необхідності, на короткий період для виконання необхідних штурманських обов'язків, але перед цим йому слід впевнитися, що це безпечно та що в період його відсутності буде забезпечене належне спостереження.

33. Перевірка роботи суднового навігаційного обладнання, коли судно знаходиться в морі, повинна виконуватися настільки часто, наскільки це є практично доцільним, та коли дозволяють обставини, зокрема коли очікуються небезпеки, які можуть вплинути на безпеку плавання судна. Коли необхідно, слід виконувати відповідні записи. Такі перевірки також повинні проводитися до прибуття в порт та до відходу з порту.

34. Вахтовий помічник капітана повинен проводити регулярні перевірки для забезпечення:

.1 утримання судна на правильному курсі особою, яка стоїть за стерном, або автоматичним стерновим;

.2 визначення поправок головного магнітного компаса не менше одного разу на вахту й, коли це можливо, після кожної значної зміни курсу; частого звірення показників гіро- і головного магнітного компасів та узгодженості репітерів з основним компасом;

.3 перевірки переходу з автоматичного управління стерном на ручне управління, щонайменш один раз за вахту;

.4 нормального функціонування ходових та сигнальних вогнів, а також іншого навігаційного обладнання;

.5 нормальної роботи радіообладнання згідно з пунктом 86 цього розділу; а також

.6 нормального функціонування органів управління машинних приміщень, що періодично не обслуговуються, аварійно-попереджувальної сигналізації та індикаторів.

35. Вахтовий помічник капітана повинен враховувати необхідність постійного дотримання діючих вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС) 1974 року. Вахтовий помічник капітана повинен враховувати:

.1 необхідність завчасного виклику стернового та переходу на ручне управління стерном, щоб безпечним чином вийти з будь-якої потенційно небезпечної ситуації; а також

.2 що під час управління судном за допомогою автоматичного стернового надзвичайно небезпечно допускати розвиток ситуації до моменту, коли вахтовий помічник знаходиться один без допомоги та змушений перервати спостереження для виконання екстреної дії.

36. Вахтові помічники капітана повинні глибоко знати принципи використання встановлених на судні електронавігаційних засобів, у тому числі їхні можливості та обмеження, й використовувати кожний з цих засобів за необхідністю, а також мати на увазі, що ехолот є важливим навігаційним засобом.

37. Вахтовий помічник капітана повинен усякий раз використовувати радіолокатор під час погіршення або в очікуванні погіршення видимості та постійно під час плавання в районах інтенсивного судноплавства, ураховуючи можливості та обмеження радіолокатора.

38. Вахтовий помічник капітана повинен забезпечувати, щоб використовувані шкали дальності радіолокатора змінювалися достатньо часто для можливо більш раннього виявлення ехосигналів. Необхідно пам'ятати, що ехосигнали від невеликих об'єктів чи об'єктів, які мають погану здатність радіолокаційного відображення, можуть бути не виявлені.

39. Під час використання радіолокатора вахтовий помічник повинен вибирати відповідну шкалу дальності, уважно слідкувати за радіолокаційним зображенням та завчасно починати прокладку курсу цілей або систематичний аналіз їх руху.

40. Вахтовий помічник капітана повинен негайно повідомити капітана:

.1 якщо має місце або очікується погіршення видимості;

.2 якщо умови суднового потоку або переміщення окремих суден викликають занепокоєння;

.3 якщо виникають ускладнення стосовно збереження заданого курсу;

.4 якщо у розрахований час не виявлені берег, навігаційний знак або очікувані глибини;

.5 якщо несподівано відкрився берег, навігаційний знак або має місце зміна глибин;

.6 у разі виходу з ладу головних двигунів, органів дистанційного управління руховою установкою, стернового пристрою чи будь-якого важливого навігаційного обладнання, аварійно-попереджувальної сигналізації або індикатора;

.7 якщо має місце відмова радіообладнання;

.8 у штормову погоду, якщо існує занепокоєння стосовно можливого пошкодження;

.9 якщо на шляху судна зустрічаються небезпеки для плавання, такі як лід або уламки суден, а також

.10 у випадку будь-якої іншої аварійної ситуації або виникнення будь-яких сумнівів.

41. Незважаючи на вимогу про негайне повідомлення капітана у зазначених вище випадках, вахтовий помічник капітана повинен, крім цього, якщо будуть вимагати обставини, невідкладно вживати дії для забезпечення безпеки судна.

42. Вахтовий помічник капітана повинен надавати персоналу вахти всі відповідні інструкції та інформацію, які забезпечують несення безпечної вахти, зокрема належне спостереження.

Несення вахти в різних умовах та районах

Плавання в умовах ясної видимості

43. Вахтовий помічник повинен часто і точно брати компасні пеленги суден, що наближаються, для того, щоб своєчасно визначити небезпеку зіткнення, та мати на увазі, що така небезпека може іноді існувати навіть при помітній зміні пеленга, особливо у випадку зближення з дуже великим судном чи буксирним составом, або у випадку зближення з судном на малій відстані. Вахтовий помічник капітана повинен також уживати своєчасних та правильних заходів згідно з застосовними Міжнародними правилами запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, й потім перевіряти, що такі дії дають бажаний результат.

44. За умови ясної видимості, коли є можливість, вахтовий помічник капітана повинен практикуватися у використанні радіолокатора.

Плавання в умовах обмеженої видимості

45. У випадку погіршення або очікуваного погіршення видимості першим обов'язком вахтового помічника капітана є виконання відповідних вимог Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, особливо стосовно подачі туманних сигналів, руху з помірною швидкістю та готовності двигунів до негайних маневрів. Крім того, вахтовий капітана помічник повинен:

.1 повідомити капітана;

.2 виставити спостерігача;

.3 увімкнути ходові вогні; а також

.4 увімкнути радіолокатор та користуватися ним.

У темний час доби

46. Капітан та вахтовий помічник капітана під час організації спостереження повинні належним чином враховувати обладнання містка й навігаційні засоби, доступні для використання, їхні обмеження, а також вжиті процедури та заходи застереження.

Плавання у прибережних водах та районах інтенсивного судноплавства

47. Під час плавання у таких районах слід користуватися картою найбільшого масштабу, відкоригованою згідно з останньою доступною інформацією. Визначення місцезнаходження судна повинні виконуватися через короткі інтервали часу та більш ніж одним способом, коли це дозволяють обставини. Під час використання ЕКНІС, необхідно електронні навігаційні карти, що мають належний код(масштаб), та перевіряти розташування судна за допомогою незалежних засобів визначення місцезнаходження через належні інтервали часу.

48. Вахтовий помічник капітана повинен чітко розпізнавати всі навігаційні знаки, які зустрічаються.

Плавання з лоцманом на борту

49. Присутність лоцмана на борту та виконання ним своїх обов'язків не звільняє капітана або вахтового помічника капітана від їхніх функцій та обов'язків для забезпечення безпеки судна. Капітан і лоцман повинні обмінюватися інформацією стосовно плавання, місцевих умов та характеристик цього судна. Капітан і (або) вахтовий помічник капітана повинні працювати у тісному контакті з лоцманом та уважно слідкувати за місцезнаходженням судна та його рухом.

50. У випадку виникнення будь-якого сумніву стосовно дій або намірів лоцмана вахтовий помічник капітана повинен запитати у лоцмана роз'яснення, а якщо сумнів все ще залишається, негайно повідомити про це капітана та вжити будь-яких необхідних заходів до його прибуття.

Судно на якорі

51. Якщо капітан уважає за необхідне, безперервне несення ходової вахти здійснюється також під час стоянки на якорі. Коли судно стоїть на якорі, вахтовий помічник капітана зобов'язаний:

.1 якнайшвидше визначити та нанести місцезнаходження судна на відповідну карту;

.2 коли дозволяють обставини, достатньо часто перевіряти шляхом взяття пеленгів навігаційних знаків або берегових об'єктів, що легко розпізнаються, чи стоїть судно на якорі безпечно;

.3 забезпечувати ефективне спостереження;

.4 забезпечувати періодичні обходи судна;

.5 спостерігати за метеорологічними умовами, припливами та станом моря;

.6 повідомляти капітана та вживати всіх необхідних заходів у разі виявлення дрейфу судна;

.7 забезпечувати готовність головних двигунів та інших механізмів відповідно до розпоряджень капітана;

.8 повідомляти капітану у випадку погіршення видимості;

.9 забезпечувати виставлення відповідних вогнів і знаків та подачу відповідних звукових сигналів згідно усім застосовним правилам; а також

.10 уживати заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища судном та дотримуватись застосовних правил запобігання забрудненню.

Частина 4-2 - Принципи несення ходової машинної вахти

52. Термін машинна вахта, що використовується у частинах - 4-2, 5-2 та 5-4 цього розділу, означає особу або групу осіб, які складають вахту, чи період відповідальності особи командного складу, коли вимагається або не вимагається її безпосередня присутність у машинному відділенні.

53. Вахтовий механік є представником старшого механіка та постійно несе головну відповідальність за надійну та ефективну роботу механізмів, що впливають на безпеку судна, та їх обслуговування, а також відповідає за огляд, експлуатацію та перевірку, якщо це вимагається, усіх механізмів та обладнання, за які відповідає машинна вахта.

Організація вахти

54. Склад вахти повинен бути завжди достатнім для забезпечення безпечної роботи усіх механізмів, що впливають на експлуатацію судна, як у автоматичному, так і в ручному режимі управління та відповідати переважаючим обставинам та умовам.

55. Під час визначення складу машинної вахти, до якої можуть входити відповідним чином кваліфіковані особи рядового складу, повинні враховуватися, серед іншого, такі чинники:

.1 тип судна, тип і стан машин та механізмів;

.2 належне безперервне спостереження за роботою всіх механізмів, які впливають на безпечну експлуатацію судна;

.3 будь-які особливі режими роботи, які залежать від таких умов, як стан погоди, льодова обстановка, забруднення вод, мілководдя, аварійна обстановка, усунення пошкоджень чи боротьба з наслідками забруднення;

.4 кваліфікація та досвід персоналу машинної вахти;

.5 охорона людського життя, безпека судна, вантажу та порту, а також охорона навколишнього середовища;

.6 дотримання міжнародних, національних та місцевих правил; а також

.7 забезпечення нормальної експлуатації судна.

Прийняття вахти

56. Вахтовий механік не повинен передавати вахту механіку, який заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що останній є неспроможним належним чином виконувати обов'язки з несення вахти, і в такому випадку старший механік повинен бути поінформований.

57. Механік, який заступає на вахту, повинен впевнитися в тому, що весь персонал його вахти здатний виконувати свої обов'язки у повному обсязі.

58. Перед тим як заступити на вахту, вахтові механіки повинні особисто пересвідчитися стосовно, щонайменш, зазначеного нижче:

.1 розпоряджень по вахті й особливих інструкцій старшого механіка, які стосуються експлуатації суднових систем і механізмів;

.2 характеру всіх робіт, що виконуються за механізмами і системами, зайнятого в цих роботах персоналу і потенційних небезпек;

.3 рівня та, де це застосовне, стану води або залишків у ллялах, баластних, відстійних, резервних танках, в танках прісної води, у стічних цистернах, а також спеціальних вимог до використання чи видалення їх вмісту;

.4 стану та рівня палива в резервних, відстійних танках, витратних цистернах та інших ємностях для зберігання палива;

.5 будь-яких спеціальних вимог, що стосуються зливу з санітарних систем;

.6 стану та режиму експлуатації різних головних та допоміжних систем, зокрема системи розподілу електроенергії;

.7 стану обладнання пульту контролю та управління, де він є у наявності, та обладнання, що управляється вручну;

.8 стану та режиму експлуатації систем автоматичного управління та захисту котлів, за умови їх наявності, таких як системи захисту по обриву факела, системи захисту по граничним рівням, системи управління горінням, системи управління подачею палива, та іншого обладнання, пов'язаного з експлуатацією парових котлів;

.9 будь-яких потенційно несприятливих умов експлуатації в результаті поганої погоди, льодової обстановки, забрудненої води або мілководдя;

.10 будь-яких спеціальних режимів експлуатації, викликаних поломкою обладнання або несприятливими умовами експлуатації судна;

.11 звітів осіб рядового складу машинної команди стосовно покладених на них обов'язків;

.12 наявності засобів боротьби з пожежею; а також

.13 стану заповнення машинного журналу.

Несення машинної вахти

59. Вахтовий механік повинен забезпечувати виконання встановленого порядку несення вахти, та щоб під його керівництвом рядовий склад машинної вахти, якщо такий є, сприяв безпечній та ефективній роботі енергетичної установки й допоміжного обладнання.

60. Вахтовий механік повинен продовжувати нести відповідальність за роботу машинного відділення, незважаючи на присутність у ньому старшого механіка доти, доки він не буде спеціально інформований про те, що старший механік прийняв на себе таку відповідальність, та це не буде взаємно зрозумілим.

61. Усі члени машинної вахти повинні знати свої встановлені обов'язки з несення вахти. Крім того, кожний член вахти повинен знати стосовно свого судна таке:

.1 користування відповідними системами внутрішньосуднового зв'язку;

.2 шляхи евакуації з машинних приміщень;

.3 системи аварійно-попереджувальної сигналізації, що використовуються в машинному відділенні, та уміти розрізняти їхні сигнали, звертаючи особливу увагу на сигнал подачі вогнегасної речовини; а також

.4 кількість, розташування й типи протипожежного обладнання та обладнання, необхідного для боротьби за живучість у машинних приміщеннях, а також їхнє використання та різні заходи застереження, яких необхідно дотримуватися.

62. Будь-які машини та механізми, що працюють неналежним чином, або в яких припускають несправності, чи які вимагають спеціального обслуговування, повинні прийматися до уваги з урахуванням ужитих заходів. У випадку необхідності розробляється план подальших дій.

63. У машинному відділенні, де необхідна постійна присутність вахти, вахтовий механік повинен бути готовий у будь-який час управляти руховою установкою, виконуючи розпорядження про зміну напрямку руху або швидкості.

64. У тих випадках, коли машинне відділення періодично не обслуговується, вахтовий механік повинен бути готовий в будь-який момент прибути до машинного відділення за викликом.

65. Усі розпорядження з містка повинні виконуватися негайно. Зміни напрямку руху або частоти обертання головної рухової установки повинні реєструватися, за винятком тих випадків, коли Адміністрація вважає, що для судна певних розмірів або характеристик така реєстрація не є доцільною. Вахтовий механік повинен забезпечувати наявність членів вахти біля органів управління головної рухової установки, якщо вона управляється вручну, під час маневрування або в положенні "приготуватися".

66. Належну увагу слід приділяти технічному обслуговуванню та догляду за усіма машинами та механізмами, зокрема механічними, електричними, електронними, гідравлічними та пневматичними системами, приладами управління ними й пристроями для їхнього захисту, усіма системами побутового обслуговування, та обліку витрат запасів і запасних частин.

67. Старший механік повинен забезпечити, щоб вахтовий механік мав усю інформацію з питань профілактичного обслуговування та ремонту, боротьби за живучість або ремонтних робіт, які підлягають виконанню під час вахти. Вахтовий механік повинен відповідати за відключення, переключення та настройку всіх машин і механізмів, що знаходяться у веденні вахти, а також повинен робити відповідні записи стосовно всіх проведених робіт.

68. Коли машинне відділення приведене у стан готовності, вахтовий механік повинен забезпечити негайну готовність до дій усіх машин і механізмів та обладнання, які можуть використовуватися для виконання маневрів, і достатній резерв електроенергії для живлення стернового приводу та інших споживачів.

69. Вахтові механіки не повинні брати на себе та їм не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають обслуговуванню головної рухової установки та допоміжного обладнання. Вони повинні забезпечувати постійне спостереження за роботою головної рухової установки та допоміжних систем до моменту належної передачі вахти, а також забезпечувати періодичні огляди механізмів, за які вони відповідають. Вони також повинні забезпечувати належні обходи машинного відділення і стернового приводу з метою виявлення та звітування про несправності в роботі й вихід з ладу обладнання, а також для забезпечення поточних регулювань, підтримання обладнання в належному стані та для інших необхідних цілей.

70. Вахтові механіки повинні вимагати, щоб вахтовий персонал інформував їх про потенційно небезпечні умови, які можуть несприятливо впливати на механізми та поставити під загрозу безпеку людського життя або судна.

71. Вахтовий механік повинен забезпечувати спостереження за вахтою в машинних приміщеннях та організовувати заміну у випадку неспроможності будь-якого члена машинної вахти виконувати свої обов'язки. Вахта не повинна залишати машинні приміщення без контролю, щоб була відсутня можливість ручного управління установкою або паливною рейкою.

72. Вахтовий механік вживає необхідних заходів для обмеження наслідків пошкоджень у результаті пошкодження обладнання, пожежі, затоплення, пробоїни, зіткнення, посадки на мілину та інших причин.

73. До відходу з вахти вахтовий механік повинен забезпечити належну реєстрацію всіх подій вахти, які стосуються експлуатації головної установки та допоміжного обладнання.

74. Вахтовий механік взаємодіє з будь-яким механіком, відповідальним за технічне обслуговування під час проведення всіх робіт із профілактики, боротьби за живучість або ремонту. Така взаємодія включає зазначене нижче, але не обмежується цим:

.1 відключення обладнання, на якому буде проводитися робота, та введення в дію дублюючого обладнання;

.2 регулювання установки, яка залишається в роботі, для належної та безпечної роботи під час технічного обслуговування та ремонту;

.3 унесення до машинного журналу або іншого відповідного документу відомостей про обладнання, на якому проводяться роботи, про зайнятий персонал і про те, яких заходів безпеки й ким було вжито, для допомоги механікам, які змінюються, та для цілей реєстрації; а також

.4 перевірка й уведення в дію, коли необхідно, відремонтованих механізмів чи обладнання.

75. Вахтовий механік повинен забезпечити надання допомоги в ручному управлінні механізмами у випадку відмови засобів автоматизації будь-якою особою рядового складу машинної команди, що виконує роботи з технічного обслуговування.

76. Вахтовий механік повинен брати до уваги той факт, що зміна швидкості судна в результаті несправності механізмів або втрати керованості може поставити під загрозу безпеку судна та людського життя на морі. Необхідно негайно доповідати на місток про випадки пожежі та будь-які неминучі дії в машинних приміщеннях, які можуть призвести до зниження швидкості судна, безпосередньої загрози відмови стернового пристрою, зупинки головного двигуна чи будь-яких змін у виробленні електроенергії або подібної загрози безпеці. Це повідомлення, за можливості, повинне бути зроблене перш ніж буде вжито зміну швидкості судна, щоб надати містку максимальний час для вжиття всіх можливих заходів запобігання потенційній морській аварії.

77. Вахтовий механік повинен негайно повідомляти старшого механіка в таких випадках:

.1 коли має місце порушення в роботі або несправність двигуна, які можуть поставити під загрозу безпеку судна;

.2 коли мають місце будь-які порушення в роботі, що, як уважається, можуть викликати несправність або відмову головної рухової установки, допоміжних механізмів або систем управління та контролю; а також

.3 у випадку будь-яких аварійних ситуацій або коли він має сумнів, яке прийняти рішення або яких заходів ужити.

78. Незважаючи на вимоги про негайне повідомлення старшого механіка у зазначених вище випадках, вахтовий механік повинен без вагань, якщо цього вимагають обставини, невідкладно вживати дії для забезпечення безпеки судна, механізмів та екіпажу.

79. Вахтовий механік повинен надавати вахтовому персоналу всі необхідні інструкції та інформацію, які забезпечують несення безпечної вахти. Поточне технічне обслуговування механізмів, що виконується як разові завдання під час несення безпечної вахти, повинні складати невід'ємну частину порядку несення вахти. Детальний ремонт, пов'язаний зі звичайним технічним обслуговуванням, який включає ремонт електричного, механічного, гідравлічного, пневматичного або застосовуваного електронного обладнання у межах всього судна, повинен проводитися за відома вахтового механіка та старшого механіка. Ці роботи повинні фіксуватися.

Несення вахти в різних умовах та районах

Плавання в умовах обмеженої видимості

80. Вахтовий механік повинен забезпечувати постійний тиск повітря або пари для подачі звукових сигналів. Він повинен постійно бути готовим до негайного виконання будь-якої команди з містка, що відносяться до змін швидкості або напрямку руху, та, крім того, повинен забезпечувати, щоб допоміжні механізми, які використовуються під час маневрування, знаходилися у повній готовності.

Плавання у прибережних водах та у водах інтенсивного судноплавства

81. Отримавши повідомлення про те, що судно знаходиться у водах інтенсивного судноплавства, вахтовий механік повинен забезпечити, щоб усі механізми, пов'язані з маневруванням судна, могли бути негайно переведені на ручне управління. Вахтовий механік повинен також забезпечити, щоб існував достатній резерв електроенергії для стернової машини та інші потреби стосовно маневрування. Аварійний стерновий пристрій та інше допоміжне обладнання повинні бути готовими для негайного використання.

Судно на якорі

82. На незахищеній якірній стоянці старший механік повинен проконсультуватися з капітаном стосовно того, чи слід нести машинну вахту або ні.

83. Коли судно стоїть на якорі на відкритому рейді або в будь-яких інших фактично морських умовах, вахтовий механік повинен забезпечити, щоб:

.1 підтримувалась належна вахта;

.2 здійснювалась періодична перевірка всіх механізмів, які працюють, і тих, які знаходяться в готовності;

.3 відповідно до розпоряджень, отриманих з містка, головні та допоміжні механізми підтримувались у стані готовності;

.4 вживалися заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення з судна та дотримувались відповідні правила стосовно запобігання забрудненню; а також

.5 усі системи боротьби за живучість та протипожежні системи знаходилися у стані готовності.

Частина 4-3 - Принципи несення радіовахти

Загальні положення

84. Адміністрації повинні звертати увагу компаній, капітанів та персоналу, який несе радіовахту, на виконання наступних положень стосовно забезпечення несення належної радіовахти, що забезпечує безпеку під час знаходження судна в морі. Забезпечуючи вимоги цього Кодексу необхідно приймати до уваги Регламент радіозв'язку.

Організація вахти

85. Під час організації радіовахти капітан кожного судна повинен:

.1 забезпечити, щоб несення радіовахти відбувалося згідно відповідних положень Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС;

.2 забезпечити, щоб ведення радіообміну, не пов'язаного з безпекою руху судна та безпекою мореплавства, не заважало основним обов'язкам з несення радіовахти; а також

.3 враховувати радіообладнання, встановлене на судні, та його експлуатаційний стан.

Несення радіо вахти

86. Вахтовий радіооператор повинен:

.1 забезпечити, щоб несення вахти відбувалося на частотах, передбачених Регламентом радіозв'язку та Конвенцією СОЛАС; а також

.2 під час несення вахти регулярно перевіряти роботу радіообладнання та його джерела живлення і доповідати капітану про будь-яку помічену несправність цього обладнання.

87. Вимоги Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС стосовно ведення радіотелеграфного або радіожурналу радіостанції повинні виконуватися.

88. Ведення записів радіообміну, згідно з вимогами Регламенту радіозв'язку та Конвенції СОЛАС, є обов'язком радіооператора, призначеного головним відповідальним за радіозв'язок у разі лиха. Запису підлягають наступні події з зазначенням часу, коли вони відбуваються:

.1 коротке викладення радіообміну у випадках лиха, терміновості та з метою безпеки;

.2 важливі події, що стосуються радіослужби;

.3 коли це можна вжити, місцезнаходження судна, щонайменш, один раз на день; а також

.4 коротке викладення стану радіообладнання, зокрема джерела його живлення.

89. Записи радіообміну повинні зберігатися в місці ведення радіозв'язку під час лиха та повинні бути доступними:

.1 для перевірки капітаном; а також

.2 для перевірки будь-якою уповноваженою посадовою особою Адміністрації та будь-якою належним чином уповноваженою посадовою особою, яка здійснює контроль згідно зі статтею X Конвенції.

Частина 5 - Несення вахти в порту

Принципи, що застосовуються до несення всіх вахт

Загальні положення

90. Капітан кожного судна, яке безпечно пришвартоване або стоїть на якорі в порту при звичайних обставинах, повинен організувати відповідне та ефективне несення вахти для забезпечення безпеки. Спеціальні вимоги можуть виявитися необхідними для спеціальних типів суднових рухових установок або допоміжного обладнання та для суден, що перевозять небезпечні, шкідливі, отруйні або займисті речовини чи інші види спеціальних вантажів.

Організація вахти

91. Вахту на палубі, коли судно знаходиться в порту, слід організувати таким чином, щоб постійно:

.1 забезпечувалася охорона людського життя, безпека судна, порту та навколишнього середовища, а також безпечна експлуатація всіх механізмів, що стосуються вантажних операцій;

.2 дотримувались міжнародні, національні і місцеві правила; а також

.3 підтримувались порядок і нормальна діяльність судна.

92. Капітан судна повинен визначати склад вахти та її тривалість залежно від умов стоянки, типу судна та характеру обов'язків вахтових.

93. Якщо капітан буде вважати за необхідне, відповідальним за вахту на палубі призначається кваліфікована особа командного складу.

94. Необхідне обладнання повинне бути налаштоване таким чином, щоб забезпечити належне несення вахти.

95. Старший механік, порадившись з капітаном, повинен забезпечити, щоб організація машинної вахти відповідала вимогам стосовно несення безпечної машинної вахти в порту. Вирішуючи питання стосовно складу машинної вахти, яка може включати відповідних осіб рядового складу машинної команди, необхідно враховувати, в тому числі, наступні фактори:

.1 на всіх суднах з потужністю головної рухової установки 3000 кВт і більше завжди повинен бути вахтовий механік;

.2 на суднах з потужністю головної рухової установки менше 3000 кВт на розсуд капітана та за узгодженням зі старшим механіком, може не бути вахтового механіка; а також

.3 вахтові механіки не повинні брати на себе та їм не можна доручати виконання будь-яких обов'язків, які заважають виконанню їх обов'язків, пов'язаних зі спостереженням за роботою суднових механізмів.

Передача вахти

96. Вахтові помічники капітана або вахтові механіки не повинні передавати вахту особі командного складу, яка заступає на вахту, якщо є підстава вважати, що остання є неспроможною ефективно виконувати обов'язки з несення вахти; в такому випадку він повинен повідомити про це капітана або старшого механіка відповідно. Особа командного складу, яка заступає на вахту, повинна впевнитися в тому, що весь персонал її вахти здатний ефективно виконувати свої обов'язки.

97. Якщо на момент передачі вахти здійснюється важлива операція, вона повинна бути завершена особою командного складу, яка здає вахту, за винятком випадку, коли капітан або старший механік віддали інший наказ.

Частина 5-1 - Передача палубної вахти

98. До передачі вахти вахтовий помічник капітана, який приймає вахту, повинен бути інформований вахтовим помічником капітана, що здає вахту, стосовно наступного:

.1 глибини біля причалу, осадки судна, рівня та часу повної та малої води; стану швартовів, положення якорів та кількості витравленого якірного ланцюга, а також про інші особливості стоянки, важливі для безпеки судна; стану головних двигунів та можливостей їх використання під час аварійної ситуації;

.2 усіх робіт, що проводяться на судні; характеру, кількості та розміщення вже завантаженого вантажу або того, що залишився, і будь-яких залишків вантажу після розвантаження судна;

.3 рівня води у ллялах та баластних танках;

.4 сигналів чи вогнів, виставлених на судні, або тих, що подаються звуковими сигнальними засобами;

.5 кількості членів екіпажу, яким необхідно бути присутніми на борту, та присутності сторонніх осіб на судні;

.6 стану протипожежних засобів;

.7 будь-яких спеціальних портових правил;

.8 розпоряджень стосовно вахти та спеціальних вказівок капітана;

.9 наявних ліній зв'язку між судном та береговим персоналом, в тому числі портовими властями, у випадку виникнення аварійної ситуації або необхідності отримання допомоги;

.10 будь-яких інших обставин, важливих для безпеки судна, його екіпажу, вантажу або охорони навколишнього середовища від забруднення; а також

.11 процедур повідомлення відповідних органів влади про будь-яке забруднення навколишнього середовища, що сталося в результаті діяльності судна.

99. Особи командного складу, які приймають вахту, перш ніж узяти на себе обов'язки вахтового помічника, повинні пересвідчитися в тому, що:

.1 швартови або якірний ланцюг належним чином закріплені;

.2 відповідні сигнали або вогні належним чином виставлені або подаються звуковими сигнальними засобами;

.3 заходи безпеки та правила з протипожежного захисту виконуються;

.4 вони знають характер будь-яких шкідливих або небезпечних вантажів, які завантажуються або розвантажуються, та готові вжити відповідних дій у випадку будь-якого інциденту чи пожежі; а також що

.5 немає ніяких зовнішніх умов або обставин, що загрожують судну, та їх власне судно не створює загрози для інших.

Частина 5-2 - Передача машинної вахти

100. До передачі машинної вахти механік, який приймає вахту, повинен бути інформований механіком, що здає вахту стосовно:

.1 діючих на цей день розпоряджень стосовно вахти, особливих інструкцій, що стосуються експлуатації судна, технічного обслуговування і ремонту суднових механізмів або систем управління та контролю;

.2 характеру всіх робіт, які виконуються з механізмами та системами на борту судна, задіяного у цих роботах персоналу та потенційних небезпек;

.3 рівня та, коли це можна вжити, стану води і залишку в ллялах, баластних, зливних, резервних танках, стічних цистернах та спеціальних вимог до використання чи видалення їх вмісту;

.4 будь-яких спеціальних вимог, що стосуються зливу з санітарних систем;

.5 стану та ступеню готовності переносного протипожежного обладнання, стаціонарних установок пожежогасіння та систем виявлення пожежі;

.6 персоналу, призначеного для проведення ремонтно-виробничих робіт на судні, місць його роботи та функцій з ремонту, а також стосовно будь-яких інших призначених осіб та необхідного складу екіпажу;

.7 будь-яких портових правил, що стосуються зливів з судна, вимог до боротьби з пожежею та готовності судна, особливо в умовах можливої поганої погоди;

.8 наявних ліній зв'язку між судном та береговим персоналом, зокрема портові органи влади, у випадку виникнення аварійної ситуації або необхідності отримання допомоги;

.9 будь-яких інших обставин, важливих для безпеки судна, його екіпажу, вантажу або захисту навколишнього середовища від забруднення; а також

.10 процедур повідомлення відповідних органів влади про будь-яке забруднення навколишнього середовища, що сталося в результаті ремонтно-виробничих робіт.

101. Механіки, які заступають, до прийняття машинної вахти повинні пересвідчитися в тому, що вони отримали повну інформацію від вахтового механіка, як викладено вище, а також:

.1 знають діючі та потенційні джерела енергії, тепла і освітлення та їх розподіл;

.2 знають про наявність і стан суднових запасів палива, мастил і всіх запасів води; а також

.3 готові до того, щоб привести так швидко, як це можливо, судно та його машини і механізми до стану повної готовності або для дій під час аварійної ситуації.

Частина 5-3 - Несення палубної вахти

102. Вахтовий помічник капітана повинен:

.1 здійснювати обходи судна через відповідні проміжки часу;

.2 звертати особливу увагу на:

.2.1 стан та кріплення трапу, якірного ланцюга та швартовів, особливо при зміні припливної течії або в місцях стоянки з великими підйомами та спадами води, і, якщо необхідно, вживати заходів, що забезпечують їх знаходження в нормальних робочих умовах;

.2.2 осадку, запас води під кілем та стан судна, який виключає небезпечний крен або диферент під час вантажно-розвантажувальних робіт чи баластування;

.2.3 стан погоди і моря;

.2.4 виконання всіх правил, пов'язаних з дотриманням заходів безпеки та протипожежного захисту;

.2.5 рівень води у ллялах і танках;

.2.6 наявність людей на судні та їх місцезнаходження, особливо тих, які знаходяться у віддалених або закритих приміщеннях; а також

.2.7 несення сигналів та вогнів та, коли це можна вжити, подачу звукових сигналів;

.3 у погану погоду або під час отримання штормового попередження вжити необхідних заходів для захисту судна, людей на борту та вантажу;

.4 вжити всіх заходів, що забезпечують запобігання забрудненню навколишнього середовища судном;

.5 під час аварійної ситуації, яка загрожує безпеці судна, оголосити тривогу, повідомити капітана, вжити всіх можливих заходів для запобігання нанесенню будь-яких пошкоджень судну, його вантажу та людям на судні, і, якщо необхідно, звернутися за допомогою до берегових органів влади або сусідніх суден;

.6 знати стан остійності судна для того, щоб у випадку пожежі берегові пожежні органи влади могли отримати відомості про приблизну кількість води, яку можна буде подати на судно без загрози для остійності;

.7 пропонувати допомогу суднам або людям, які зазнають лиха;

.8 вживати необхідних заходів застереження для запобігання аварійним випадкам або пошкодженням під час провертання гвинтів; а також

.9 заносити до відповідного журналу всі важливі події, що стосуються судна.

Частина 5-4 - Несення машинної вахти

103. Вахтові механіки повинні звертати особливу увагу на:

.1 виконання всіх розпоряджень, спеціальних робочих процедур та правил, що стосуються небезпечних умов та їх запобігання на усіх ділянках їхньої відповідальності;

.2 контрольно-вимірювальне обладнання всіх енергетичних установок, вузлів та систем, які знаходяться в роботі;

.3 методи, прийоми та процедури, необхідні для запобігання порушенню правил стосовно забруднення, які встановлені місцевими органами влади, а також

.4 стан ллял.

104. Вахтові механіки повинні:

.1 під час аварійної ситуації подавати сигнали тривоги, коли, на їхню думку, цього вимагає ситуація, та вживати всіх можливих заходів для запобігання нанесенню шкоди судну, людям і вантажу;

.2 знати вимоги помічника капітана стосовно обладнання, необхідного для завантаження або розвантаження вантажу, та додаткові вимоги стосовно баластної та інших систем управління остійністю судна;

.3 здійснювати часті обходи судна для виявлення можливих несправностей або виходу з ладу обладнання та вживати негайних заходів для їх усунення для забезпечення безпеки судна, вантажних операцій, порту та навколишнього середовища;

.4 забезпечувати, в межах своєї відповідальності, вжиття необхідних заходів для запобігання аваріям або пошкодженням різних електричних, електронних, гідравлічних, пневматичних та механічних систем судна; а також

.5 забезпечувати належний запис всіх важливих подій, пов'язаних з роботою, настройкою або ремонтом суднових механізмів.

Частина 5-5 - Несення вахти в порту на суднах,
що перевозять небезпечні вантажі

Загальні положення

105. Капітан кожного судна, що перевозить небезпечний вантаж, зокрема вибухові, займисті, отруйні, шкідливі для здоров'я або забруднюючі навколишнє середовище речовини, повинен забезпечувати несення безпечної вахти. На суднах, що перевозять небезпечні вантажі навалом чи наливом, це може бути досягнуто шляхом постійної наявності належним чином кваліфікованої особи або осіб командного та, коли це необхідно, рядового складу, навіть якщо судно безпечно пришвартоване чи знаходиться на якірній стоянці в порту.

106. На суднах, що перевозять небезпечні вантажі, інші, ніж навалом чи наливом, капітан повинен повністю враховувати характер, кількість, упаковку та розміщення небезпечних вантажів, а також будь-які особливі умови на судні, прилягаючій акваторії та на березі.

Частина 5-6 - Вантажна вахта

107. Особи командного складу, відповідальні за планування та контроль вантажних операцій, повинні забезпечувати, щоб такі операції проводилися безпечно через контроль певних ступенів ризику, зокрема, коли йдеться про осіб, які не є частиною персоналу судна."

2. Частину B Кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ) змінено та викладено в такій редакції:

"Частина B
Рекомендоване керівництво стосовно положень
Конвенції ПДНВ та Додатка до неї

Вступ

1. Ця частина Кодексу ПДНВ містить рекомендоване керівництво, призначене для надання Сторонам Конвенції ПДНВ і тим, хто відповідає за її виконання, застосування або забезпечення дотримання її положень, сприяння в повному і уніфікованому здійсненні Конвенції.

2. Пропоновані заходи не є обов'язковими, а і приклади наводяться виключно з метою пояснити, яким чином можна дотримуватися деяких вимог Конвенції. Проте в цілому рекомендації представляють той підхід до відповідних питань, який був узгоджений в ході дискусій у ІМО за консультацією, коли це було необхідним, з Міжнародною організацією праці, Міжнародним союзом електрозв'язку та Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

3. Дотримання рекомендацій, викладених у цій частині, допоможе Організації в досягненні її мети стосовно підтримання найвищих, наскільки це є практично можливим, стандартів компетентності стосовно екіпажів усіх національностей та суден усіх прапорів.

4. У цій частині пропонується керівництво стосовно певних статей Конвенції, а також до деяких правил Додатка до неї. Тому нумерація розділів цієї частини відповідає нумерації статей та правил Конвенції. Як і в частині A, текст кожного розділу може бути поділений на пронумеровані частини і пункти, однак така нумерація відноситься тільки до цього тексту.

Керівництво стосовно положень статей

Розділ B-I
Керівництво стосовно загальних обов'язків за Конвенцією

(Положення відсутні)

Розділ B-II
Керівництво стосовно визначень та роз'яснень

1. Визначення, викладені в статті II Конвенції, та визначення і роз'яснення, викладені у правилі I/1 додатка до неї, застосовуються рівною мірою до термінів, використовуваних у частинах A і B цього Кодексу. Додаткові визначення, що стосуються лише положень цього Кодексу, викладені у розділі A-I/1.

2. Визначення терміну диплом, який зустрічається у пункті с) статті II, надає три можливості:

.1 Адміністрація може видати диплом;

.2 Адміністрація може уповноважити видати диплом; або

.3 Адміністрація може визнати диплом, виданий іншою Стороною, як передбачається правилом I/10.

Розділ B-III
Керівництво стосовно застосування Конвенції

1. В той час як визначення "риболовне судно", викладене в пункті "h" статті II, виключає судна, використовувані для промислу риби, китів, тюленів, моржів або інших живих ресурсів моря, з сфери застосування Конвенції, судна, не зайняті промисловою діяльністю, не можуть користуватися цим винятком.

2. Конвенція виключає всі дерев'яні судна примітивної конструкції, зокрема джонки.

Розділ B-IV
Керівництво стосовно надання інформації

1. У підпункті "b" пункту 1 статті IV слова "коли можливо" мають за мету охопити:

.1 визнання диплома, виданого іншою Стороною; або

.2 видачу Адміністрацією свого диплома, якщо це є застосовним, на основі визнання диплома, виданого іншою Стороною.

Розділ B-V
Керівництво стосовно інших договорів та тлумачень

Слово "угоди" в пункті 1 статті V має за мету охопити домовленості стосовно взаємного визнання дипломів, встановлені раніше між державами.

Розділ B-VI
Керівництво стосовно дипломів

Див. керівництво, наведене у розділах B-II та B-I/2.

Заява про політику та короткий виклад процедур, яких необхідно дотримуватися, повинні бути опубліковані для інформації компаній, які експлуатують судна, що плавають під прапором Адміністрації.

Розділ B-VII
Керівництво стосовно положень перехідного періоду

Дипломи, видані для роботи на одній посаді, які в цей час визнаються Стороною у якості доказу достатньої кваліфікації для роботи на іншій посаді, наприклад, дипломи старшого помічника капітана, які визнаються для роботи на посаді капітана, повинні продовжувати визнаватися як дійсні для такої роботи згідно зі статтею VII. Таке визнання також застосовується для дипломів, виданих згідно з положеннями пункту 2 статті VII.

Розділ B-VIII
Керівництво стосовно пільгових дозволів

Заява про політику та короткий виклад процедур, яких необхідно дотримуватися, повинні бути опубліковані для інформації компаній, які експлуатують судна, що плавають під прапором Адміністрації. Посадові особи, уповноважені Адміністрацією видавати пільгові дозволи, повинні бути забезпечені керівництвом. Коротка інформація про вжиті заходи повинна міститися у першочерговому звіті, що надсилається Генеральному секретарю згідно з вимогами розділу A-I/7.

Розділ B-IX
Керівництво стосовно еквівалентів

Військово-морські дипломи можуть продовжуватися визнаватися, і дипломи практика можуть продовжувати видаватися військово-морським офіцерам в якості еквівалента, згідно зі статтею IX, за умови дотримання вимог Конвенції.

Розділ B-X
Керівництво стосовно контролю

(Положення відсутні - див. розділ B-I/4)

Розділ B-XI
Керівництво стосовно сприяння технічному співробітництву

1. Урядам слід надавати допомогу або організовувати, в співробітництві з ІМО, надання допомоги державам, які зазнають труднощів у дотриманні вимог Конвенції та звертаються з проханням про таку допомогу.

2. Підкреслюється, що важливість достатньої підготовки капітанів та іншого персоналу нафтових танкерів, танкерів-хімовозів, танкерів-газовозів і пасажирських суден ро-ро має особливо велике значення, та визнано, що в деяких випадках можуть бути обмежені можливості для отримання необхідного досвіду та забезпечення програм спеціалізованої підготовки, зокрема, у країнах, що розвиваються.

Екзаменаційна база даних

3. Сторони, які мають морські навчальні академії або екзаменаційні центри, що обслуговують декілька країн, та які бажають встановити базу даних з екзаменаційних питань та відповідей, заохочуються зробити це на основі двостороннього співробітництва з країною або країнами, що вже мають таку базу даних.

Наявність морських тренажерів

4. Секретаріат ІМО веде перелік тренажерів, які використовуються для морської підготовки, з метою інформації Сторін та інших заінтересованих про наявність різних типів тренажерів для навчання моряків, особливо якщо таких навчальних засобів немає на національному рівні.

5. Сторони настійно закликаються представляти інформацію про тренажери, які використовуються для морської підготовки в їхніх країнах, Секретаріату ІМО і оновлювати інформацію по мірі того, як такі засоби для морської підготовки змінюються або розширюються.

Інформація стосовно технічного співробітництва

6. Інформація стосовно послуг у галузі технічних консультацій, доступу до міжнародних учбових закладів, пов'язаних з ІМО, та інформація стосовно наданих безкоштовних місць у них та інших формах технічного співробітництва, яка може бути представлена ІМО або через ІМО, може бути отримана у Генерального секретаря за адресою: 4, Albert Embankment, London SE1 7SR, United Kingdom.

(Керівництво стосовно статей XII - XVII відсутнє).

Керівництво стосовно положень додатка до Конвенції ПДНВ

Глава I
Керівництво стосовно загальних положень

Розділ B-I/1
Керівництво стосовно визначень та роз'яснень

1. Визначення, викладені в статті II Конвенції, та визначення і роз'яснення, викладені у правилі I/1 додатка до неї, застосовуються рівною мірою до термінів, використовуваних у частинах A та B цього Кодексу. Додаткові визначення, які застосовуються тільки до положень цього Кодексу, викладені у розділі A-I/1.

2. Особи командного складу, які виконують обов'язки відповідно до положень глави VII, можуть називатися багатопрофільними особами командного складу, дублюючими особами командного складу або по-іншому, як це може бути схвалено Адміністрацією відповідно до термінології, що використовується у вимогах щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються.

3. Особи рядового складу, кваліфіковані для виконання обов'язків відповідно до положень глави VII, можуть називатися багатопрофільними особами рядового складу або по-іншому, як це може бути схвалено Адміністрацією згідно з термінологією, використовуваною у вимогах щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються.

Розділ B-I/2
Керівництво стосовно дипломів та підтверджень

1. Якщо підтвердження є складовою частиною диплома, як передбачено пунктом 1 розділу A-I/2, відповідна інформація повинна бути включена до диплома таким чином, як роз'яснено нижче, за винятком того, що рядок під номером .2 вилучається. В інших випадках, під час підготовки підтвердження, що засвідчує видачу диплома, рядки під номерами .1 - .17 в формі, котра слідує за зазначеним нижче текстом, повинні заповнюватися таким чином:

.1 вписується назва держави, що видає диплом;

.2 вписується номер, присвоєний диплому Адміністрацією;

.3 вписується повне ім'я моряка, якому виданий диплом. Ім'я повинно відповідати тому, яке внесене до паспорту моряка, посвідчення особи моряка та інших офіційних документів, що видаються Адміністрацією;

.4 вписується номер або номери правил Конвенції ПДНВ або правил, згідно яких моряк був визнаний кваліфікованим, наприклад:

.4.1 II/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового помічника капітана;

.4.2 III/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового механіка суден з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується;

.4.3 IV/2, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади радіооператора;

.4.4 VII/1, якщо диплом є функціональним дипломом, та моряк був визнаний кваліфікованим виконувати функції, передбачені в частині A цього Кодексу, наприклад, функції стосовно суднових механічних установок на рівні управління; а також

.4.5 III/1 та V/1, якщо моряк був визнаний кваліфікованим для зайняття посади вахтового механіка на танкерах з машинним відділенням, що обслуговується традиційно або періодично не обслуговується (див. обмеження в підпунктах .8 і.10 нижче);

.5 вписується дата закінчення терміну дії підтвердження. Ця дата не повинна бути пізнішою від дати закінчення терміну дії, якщо така є, диплома, відносно якого видане підтвердження, та не пізніше ніж через п'ять років після дати видачі підтвердження;

.6 у дану колонку вписується кожна з функцій, передбачених у частині A цього Кодексу, які моряк може виконувати відповідно до своєї кваліфікації. Функції та пов'язані з ними рівні відповідальності, вказані в таблицях компетентності, наданих у главах II, III і IV частини A Кодексу, а також перелічені для зручності посилання у вступі до частини A. Якщо посилання було зроблене згідно із зазначеним вище пунктом .4 на правила глав II, III або IV, немає необхідності перелічувати конкретні функції;

.7 в цю колонку вписуються рівні відповідальності, на яких моряк кваліфікований виконувати кожну з функцій, зазначених у колонці. 6. Ці рівні зазначені в таблицях компетентності, викладених у главах II, III і IV частини A Кодексу, а також перелічені для зручності посилання у вступі до частини A;

.8 загальне обмеження, таке як вимога носити окуляри або контактні лінзи під час виконання обов'язків, повинно зазначатися добре помітним текстом у верхній частині колонки обмежень. Обмеження, що застосовуються до функцій, перелічених у колонці. 6, повинні зазначатися на лініях навпроти відповідної функції, наприклад:

.8.1 "Не дійсний для роботи на танкерах" - якщо не кваліфікований відповідно до глави V;

.8.2 "Не дійсний для роботи на танкерах, що не є нафтовими танкерами" - якщо кваліфікований відповідно до глави V, для роботи тільки на нафтових танкерах;

.8.3 "Не дійсний для роботи на суднах, на яких парові котли складають частину механічної установки" - якщо відповідне знання було не зазначене згідно з положеннями Кодексу ПДНВ; та

.8.4 "Дійсний тільки для прибережного плавання" - якщо відповідне знання не було визначено згідно з положеннями Кодексу ПДНВ.

.9 посада або посади, які вносяться у колонку .9, повинні бути такими, як вони зазначені в назві відповідного правила чи правил ПДНВ у випадку, якщо мова йде про диплом, що видається на підставі глав II або III, або вони повинні бути такими, як вказано у застосовних вимогах Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами;

.10 загальне обмеження, наприклад вимога носити окуляри або контактні лінзи під час виконання обов'язків, повинно також зазначатися добре помітним текстом у верхній частині цієї колонки обмежень. Обмеження, що внесені в колонку .10, повинні бути такими ж, як вони зазначені в колонці .8 для функцій, що виконуються на кожній з внесених посад;

.11 номер, внесений до цієї графи, повинен бути таким же, як і номер диплома, для того щоб диплом та підтвердження мали один і той же властивий тільки їм номер для посилань та для визначення його місця в реєстрі дипломів та/або підтверджень, тощо;

.12 вноситься дата першої видачі підтвердження; вона може бути такою ж або відрізнятися від дати видачі диплома, відповідно до обставин;

.13 вноситься друкованими літерами прізвище офіційної особи, уповноваженої видавати підтвердження, під підписом офіційної особи;

.14 зазначена дата народження повинна бути датою, підтвердженою наявними у Адміністрації документами або іншим чином;

.15 підтвердження повинно підписуватися моряком у присутності посадової особи або підпис моряка може бути взято з форми його заяви моряка, належним чином складеної та завіреної;

.16 фотографія повинна бути стандартною, чорно-білою або кольоровою, паспортного розміру, з зображенням голови та плечей, подається моряком у двох примірниках таким чином, щоб одну можна було зберігати у реєстрі дипломів або в пов'язаному з реєстром документі;

.17 якщо в бланку форми підтвердження є графа для повторного продовження терміну його дії (див. розділ A-I/2, пункт 1), Адміністрація може повторно підтвердити диплом шляхом заповнення цієї графи після того, як моряк продемонстрував збереження професійної придатності, як вимагається правилом I/11.

(КРАЇНА)

Підтвердження,
що засвідчує видачу диплома на підставі положень
Міжнародної Конвенції про підготовку
і дипломування моряків та несення
вахти 1978 року, з Поправками

Уряд ____________________.1_____________________ засвідчує, що диплом N ______________.2_____________ виданий ____________.3____________ (прізвище власника), який, як встановлено, має належну кваліфікацію відповідно до положень правила __________________.4_____________ вищезгаданої Конвенції, з поправками, і здатен виконувати нижчеперелічені функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до _____________.5_____________ чи до дати закінчення продовження терміну дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті:

Законний власник цього підтвердження може працювати на нижчезазначеній посаді або посадах, як встановлено вимогами Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

Підтвердження N _______.11________ видане (дата) _______.12 _______

Оригінал цього підтвердження повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитися на судні доти, доки його власник працює на цьому судні.

2. Підтвердження, що засвідчує визнання диплома, може додаватися до підтвердженого диплома та бути його частиною, або може бути видане як окремий документ (див. пункт 8 правила I/2 Конвенції ПДНВ). Всі записи, що вносяться в форму, повинні бути внесені латинськими літерами та арабськими цифрами (див. пункт 10 правила I/2 Конвенції ПДНВ). Графи, пронумеровані 1 - 17, у формі, що надається за наведеним нижче текстом, повинні бути заповнені, як вказано в пункті 1 вище, за винятком наступних граф:

.2 де повинен бути записаний номер, присвоєний Стороною, яка видала диплом, що визнається;

.3 де внесене прізвище повинне бути таким же, як і в дипломі, що визнається;

.4 де повинна вноситися назва Сторони, яка видала диплом, що визнається;

.9 де посада або посади, що вносяться у колонку .9, повинні бути вибрані з тих, що зазначені у вимогах Адміністрації, яка визнає диплом, щодо безпечного комплектування суден екіпажами, що застосовуються;

.11 де внесений в графу .11 номер підтвердження повинен бути єдиним як для посилань, так і для визначення його місця в реєстрі підтверджень; а також

.12 де повинна вноситися дата першої видачі підтвердження.

(КРАЇНА)

Підтвердження,
що засвідчує визнання диплома на підставі положень
Міжнародної Конвенції про підготовку
і дипломування моряків та несення вахти 1978 року,
з Поправками

Уряд __________.1___________ засвідчує, що диплом N ________.2________ виданий _________.3________ (прізвище власника) урядом __________.4_________ чи за його дорученням, який, належним чином визнається відповідно до положень правила I/10 вищезгаданої Конвенції, з поправками, і законний власник якого уповноважений виконувати нижчезазначені функції на вказаних рівнях з урахуванням будь-яких зазначених обмежень до _____________.5_____________ чи до дати закінчення продовження терміну дії цього підтвердження, як може бути зазначено на звороті:

Законний власник цього підтвердження може працювати на наступній посаді або посадах, як встановлено вимогами Адміністрації щодо безпечного комплектування суден екіпажами:

Підтвердження N ______.11________ видане (дата) _____.12 _______

Оригінал цього підтвердження повинен згідно з пунктом 11 правила I/2 Конвенції знаходитися на судні доти, доки його власник працює на цьому судні.

3. Під час заміни диплома або підтвердження, які були втрачені чи знищені, Сторони повинні видавати заміну під новим номером, щоб уникнути плутанини з документом, який підлягає заміні.

4. Якщо протягом шести місяців подається заява на повторне підтвердження до закінчення терміну дії підтвердження, то таке підтвердження, згадане у пунктах 5, 6 та 7 правила I/2 може бути поновлене до:

.1 п'ятої річниці строку дії або продовження строку дії підтвердження; або

.2 дати, коли закінчується термін дії підтвердженого диплома, залежно від того, що наступить раніше.

5. Коли видається Свідоцтво фахівця, у ньому, щонайменше, повинна міститися наступна інформація:

.1 назва Сторони та органу, що видає свідоцтво фахівця;

.2 номер, присвоєний свідоцтву фахівця органом, що його видає;

.3 повне ім'я та дата народження моряка, якому видане свідоцтво фахівця. Ім'я та дата народження повинно відповідати тому, яке внесене до паспорту моряка або посвідчення особи моряка;

.4 назва свідоцтва. Наприклад, якщо свідоцтво фахівця видається відповідно до правила VI/3 пункту 2, назва, що використовується повинна бути "Боротьба з пожежею за розширеною програмою" та, якщо воно видається відповідно до правила VI/5 пункту 1, назва, що використовується, повинна бути "особа командного складу, відповідальна за охорону судна";

.5 номер або номери правила (правил) Конвенції ПДНВ або розділу Кодексу ПДНВ, згідно яких моряк був визнаний кваліфікованим;

.6 дата видачі та дата закінчення терміну дії свідоцтва фахівця. Якщо строк дії свідоцтва необмежений, тоді, для роз'яснення, напроти дати закінчення терміну дії вписується строк "необмежений";

.7 якщо це необхідно, обмеження - або загальне обмеження (наприклад, вимога носити очки або контактні лінзи), або обмеження за типом судна (наприклад, "дійсний лише для роботи на суднах валовою місткістю менше 500"), або обмеження по району плавання (наприклад, "дійсний лише для прибережного плавання");

.8 прізвище та підпис уповноваженої особи, яка видає свідоцтво фахівця;

.9 фотографія моряка. Фотографія повинна бути стандартною, чорно-білою або кольоровою, паспортного розміру, з зображенням голови та плечей;

.10 якщо свідоцтво фахівця підлягає продовженню, тоді дата повторного підтвердження, продовження строку дії, прізвище та підпис уповноваженої особи; а також

.11 контактна інформація органу, що видає свідоцтво фахівця.

Таблиця B-I/2

Перелік
дипломів, свідоцтв фахівців та документальних доказів,
що вимагаються Конвенцією ПДНВ

У зазначеному нижче переліку наведені всі дипломи, свідоцтва фахівців або документальні докази, які, відповідно до Конвенції, надають право їх власнику виконувати певні функції на суднах. Дипломи підпадають під дію правила I/2 стосовно мови та їх наявності у оригіналі.

У переліку також приводяться відповідні посилання на правила та вимоги для підтвердження та реєстрації дипломів і свідоцтв фахівця.

__________

Примітки:

¹. Підтвердження, що засвідчує визнання диплома означає підтвердження згідно з правилом I/2, пунктом 7.

². Чи вимагається реєстрація означає включення в частину реєстру або реєстрів згідно з правилом I/2, пунктом 14.

³. Повторне підтвердження дійсності диплома означає встановлення факту того, що професійну компетентність не втрачено згідно з правилом I/11 або збереження необхідних стандартів компетентності згідно з розділами з A-VI/1 по A-VI/3, відповідно.

⁴. Як вимагається пунктом 3, правила V/2, моряки, які пройшли підготовку з "управління з неорганізованими масами людей", "управління та поведінки людей у кризових ситуаціях" або з "питань безпеки пасажирів, безпеки вантажу та водонепроникності корпусу судна", повинні, через строк, що не перевищує п'яти років, пройти відповідну перепідготовку або надати доказ того, що вони досягли необхідних стандартів компетентності протягом попередніх п'яти років.

⁵. Професійні дипломи, видані згідно з правилами II/1, II/2, II/3, III/1, III/2, III/3, III/6 та VII/2, містять вимоги до професійного рівня з "початкової підготовки", "рятувальних шлюпок і плотів та чергових шлюпок, що не є швидкісними черговими шлюпками", "боротьби з пожежею за розширеною програмою" та "першої медичної допомоги", таким чином, власники згаданих професійних дипломів не повинні мати свідоцтва фахівця стосовно таких компетентностей глави VI.

⁶. Відповідно до розділів A-VI/1, A-VI/2 та A-VI/3 моряки кожні п'ять років повинні надавати доказ того, що вони зберегли необхідні стандарти компетентності.

⁷. Якщо підготовка з усвідомлення важливості питань охорони або підготовка з питань безпеки для моряків, яким призначені обов'язки по охороні, не включена до кваліфікаційних вимог стосовно видачі диплома.

Розділ B-I/3
Керівництво стосовно прибережного плавання

Прибережні Держави можуть прийняти регіональні "межі прибережного плавання" шляхом укладання двосторонніх або багатосторонніх угод. Докладні відомості про такі угоди повинні надаватися Генеральному секретарю, який розсилає такі реквізити усім Сторонам.

Розділ B-I/4
Керівництво стосовно порядку контролю

Вступ

1. Метою порядку контролю, передбаченому у правилі I/4, є надання можливості посадовим особам, уповноваженим належним чином державами порту, забезпечити достатню компетентність моряків на судні, яка гарантує безпечну та захищену експлуатацію судна, що не спричиняє забруднення.

2. Це положення, у принципі, не відрізняється від необхідності проводити перевірки конструкції та обладнання суден. В дійсності, ці перевірки дозволяють оцінити загальну систему безпеки та запобігання забрудненню на судні.

Оцінка

3. Обмежуючи оцінку, як зазначається у розділі A-I/4, суб'єктивність, яка є неминучим елементом у всіх процедурах контролю, зводиться до мінімуму, та буде не вища за присутню в інших формах контролю.

4. Явні підстави, наведені в підпункті 1.3 правила I/4, звичайно будуть достатніми для привернення уваги інспектора до специфічних сфер компетентності, після чого може слідувати пошук доказу проходження підготовки стосовно конкретних навичок. Якщо цей доказ виявиться недостатнім або непереконливим, уповноважена посадова особа може попросити продемонструвати відповідні навички.

5. Питання про те, чи експлуатується судно таким чином, що це створює небезпеку для людей, майна або навколишнього середовища, вирішується самим інспектором на основі його професійного судження, коли він знаходиться на судні, чи після інциденту, як викладено у правилі I/4, або з метою звичайної перевірки.

Розділ B-I/5
Керівництво стосовно національних положень

(Положення відсутні)

Розділ B-I/6
Керівництво стосовно підготовки та оцінки

Кваліфікація інструкторів та екзаменаторів

1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб інструктори та екзаменатори були належним чином кваліфіковані та мали досвід стосовно конкретних видів і рівнів підготовки або оцінки компетентності моряків, як вимагається згідно Конвенції відповідно до керівництва, викладеного в цьому розділі.

Підготовка та оцінка під час роботи

2. Будь-яка особа на судні або на березі, яка проводить підготовку моряка під час роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна отримати відповідне керівництво з техніки інструктажу.

3. Будь-яка особа, відповідальна за нагляд за підготовкою моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна мати відповідне знання техніки інструктажу та методів і практики підготовки.

4. Будь-яка особа на судні або на березі, яка проводить оцінку компетентності моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування відповідно до Конвенції, повинна:

.1 отримати належне керівництво з методів та практики оцінки; а також

.2 набути практичний досвід оцінки під наглядом та задовільно для досвідченого екзаменатора.

5. Будь-яка особа, яка відповідальна за нагляд за проведенням оцінки компетентності моряка під час його роботи, що передбачається використовувати для кваліфікації з метою дипломування згідно Конвенції, повинна мати повне розуміння системи оцінки, методів та практики оцінки.

Використання засобів дистанційного та електронного навчання

6. Сторони можуть дозволити підготовку моряків за допомогою засобів дистанційного та електронного навчання відповідно до стандартів підготовки та оцінки, викладених у розділі A-I/6 та керівництво, наведене нижче.

Керівництво з підготовки за допомогою засобів дистанційного та електронного навчання

7. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб будь-яка програма дистанційного та електронного навчання:

.1 надавалася організацією, схваленою Стороною;

.2 підходила для обраних цілей та завдань підготовки, щоб відповідати рівню компетентності для охопленого предмета;

.3 мала ясні та чіткі інструкції для осіб, які проходять підготовку, щоб вони розуміли, як діє програма;

.4 забезпечувала результати навчання, що відповідають усім вимогам з метою надання основних знань та професійних навичок з конкретного предмету;

.5 була структурована таким чином, щоб дозволити особі, яка проходить підготовку, систематично обдумувати, що було вивчено, шляхом самостійної оцінки знань та виставлення оцінок викладачем; та

.6 забезпечувала підтримку з боку професійних викладачів через телефон, факс та електронну пошту;

8. Компанії повинні забезпечити, щоб особі, яка проходить підготовку, надавалося безпечне навчальне середовище та достатньо часу для навчання.

9. Якщо діє система електронного навчання, повинні використовуватися такі розповсюджені загальні формати інформації, як XML (розширювана мова розмітки), яка є достатньо гнучкою для обміну як форматом, так і даними через Інтернет, внутрішні мережі та інше.

10. Система електронного навчання повинна бути захищена від стороннього втручання і незаконного доступу до даних.

Керівництво з оцінки прогресу та досягнень особи, яка проходить підготовку шляхом дистанційного та електронного навчання

11. Кожна Сторона повинна забезпечити надання схвалених процедур оцінки для будь-якої програми дистанційного та електронного навчання, зокрема:

.1 чітку інформацію для студентів стосовно того, як проводяться тести та іспити та яким чином повідомляються результати;

.2 всебічні тестові питання та належне оцінювання компетентності особи, яка проходить підготовку, а також відповідність рівню, який перевіряється;

.3 введення процедур для забезпечення актуалізації питань;

.4 умови, за яких можуть проходити іспити та процедури спостереження за особами, які здають іспит;

.5 забезпечення процедур, що будуть запобігати використанню шпаргалок, для системи оцінювання;

.6 задовольняючі Сторону надійні процедури підтвердження правильності відповідей з метою реєстрації результатів.

Реєстр схвалених постачальників підготовки, курсів та програм

12. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб реєстр або реєстри схвалених постачальників підготовки, курсів та програм постійно велися та надавалися компаніям та іншим Сторонам на їх прохання.

Розділ B-I/7
Керівництво стосовно надання інформації

Повідомлення про труднощі, що зустрічаються

1. Сторони закликаються під час надання інформації згідно зі статтею IV та правилом I/7 Конвенції включати зазначення індексу, що спеціально показує місцезнаходження необхідної інформації таким чином:

Індекс матеріалів, що надаються згідно зі статтею IV та правилом I/7 Конвенції ПДНВ

2. Сторонам необхідно включати до звітів, що вимагаються правилом I/7, зазначення будь-якого відповідного керівництва, викладеного у частині B цього Кодексу, дотримання якого визначене як практично неможливе.

Розділ B-I/8
Керівництво стосовно стандартів якості

1. Під час застосування стандартів якості згідно з положеннями правила I/8 та розділу A-I/8 до її системи дипломування, кожна Сторона повинна приймати до уваги існуючі національні або міжнародні моделі, та включати наступні ключові елементи:

.1 проголошена політика стосовно якості та засобів, за допомогою яких така політика повинна застосовуватися;

.2 система якості, яка включає організаційну структуру, відповідальність, процедури, процеси та необхідні ресурси для управління якістю;

.3 експлуатаційні заходи та діяльність для забезпечення контролю якості;

.4 заходи стосовно систематичного контролю, зокрема внутрішня оцінка забезпечення якості для того, щоб усі поставлені цілі були досягнуті; а також

.5 заходи для періодичної зовнішньої оцінки якості, як описано в зазначених нижче пунктах.

2. Під час встановлення таких стандартів якості, як функціонування своєї національної системи дипломування, Адміністрації повинні прагнути забезпечити, щоб вжиті заходи:

.1 були значною мірою гнучкими для того, щоб дозволяти системі дипломування враховувати різні потреби галузі, та полегшували і заохочували застосування нових технологій;

.2 охоплювали всі адміністративні питання, що забезпечують виконання різних положень Конвенції, зокрема правил з I/2 по I/15, та інші положення, що дозволяють Адміністрації видавати дипломи практика і пільгові дозволи, а також вилучати, анулювати та призупиняти дію дипломів;

.3 включали відповідальність Адміністрації за схвалення підготовки та оцінки на всіх рівнях, від початкових курсів та курсів підвищення кваліфікації для отримання професійних дипломів, до короткострокових курсів професійної підготовки, а також

.4 охоплювали заходи для внутрішніх оглядів забезпечення якості згідно з пунктом 1.4, в тому числі всебічне вивчення адміністративних процедур на всіх рівнях, для того щоб оцінити ступінь досягнення поставлених цілей та забезпечити базу для незалежної зовнішньої оцінки, що вимагається згідно з пунктом 3 розділу A-I/8.

Типові стандарти якості для оцінки знань, розуміння, навичок та компетентності

3. Типові стандарти якості для оцінки знань, розуміння, навичок та компетентності повинні включати рекомендації цього розділу в загальних рамках:

.1 національної схеми акредитації освіти та підготовки чи стандартів якості; або

.2 альтернативних типових стандартів якості, прийнятних для Організації.

4. Зазначені вище типові стандарти якості повинні включати:

.1 політику в сфері якості, у тому числі зобов'язання навчального закладу або учбової організації для досягнення заявлених цілей та завдань і подальшого визнання відповідним уповноваженим органом влади, який проводить акредитацію або встановлює стандарти якості;

.2 ті функції з управління якістю, що визначають та реалізують політику у сфері якості, яка стосується аспектів роботи, що негативно впливають на її якість, зокрема положення для визначення прогресу в рамках курсу або програми;

.3 охоплення системою якості, коли це можна вжити, академічної або адміністративної структури, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів персоналу та обладнання;

.4 функції контролю якості, що повинні застосовуватися на всіх рівнях навчання, підготовки, проведення екзаменів і оцінки, та до їх організації і реалізації, з метою забезпечення відповідності їх призначенню та досягненню поставлених перед ними цілей;

.5 внутрішні процеси та огляди забезпечення якості, які дозволяють вести контроль за обсягом досягнення навчальним закладом або учбовою організацією цілей програм навчання та підготовки, які вони надають, і ефективно наглядати за процедурами контролю якості, що застосовуються; а також

.6 заходи для періодичної зовнішньої оцінки якості, що вимагаються згідно з пунктом 2 правила I/8 та описані в зазначених нижче пунктах, для яких результати оглядів забезпечення якості є базою і точкою відліку.

5. Під час встановлення стандартів якості для програм освіти, підготовки та оцінки організації, відповідальні за виконання цих програм, повинні брати до уваги таке:

.1 за наявності положень стосовно встановлення національних систем акредитації або стандартів якості навчання, такі положення повинні використовуватися для курсів, які включають вимоги Конвенції стосовно знання та розуміння. Стандарти якості повинні застосовуватися до діяльності як на рівні управління, так і на рівні експлуатації, і повинні враховувати те, яким чином ця діяльність управляється, організується, проводиться та оцінюється, з метою забезпечення досягнення поставлених цілей;

.2 якщо першочерговою метою є придбання конкретної навички або виконання певного завдання, стандарти якості повинні враховувати, чи використовується для цієї мети реальне або тренажерне обладнання, та чи є кваліфікація і досвід екзаменаторів відповідними, з метою забезпечення досягнення встановлених стандартів;

.3 внутрішні оцінки забезпечення якості повинні включати всебічне вивчення програми на всіх рівнях, з метою нагляду за досягненням поставлених цілей шляхом застосування стандартів якості. Ці огляди забезпечення якості повинні бути направлені на планування, розробку, представлення та оцінку програм, а також на діяльність у сфері викладання, вивчення та спілкування. Підсумок огляду являє собою основу для незалежної оцінки, яка вимагається згідно з пунктом 3 розділу A-I/8.

Незалежна оцінка

6. Кожна незалежна оцінка повинна включати систематичний та незалежний огляд всієї діяльності для забезпечення якості, але не оцінювати обґрунтованість поставлених цілей. Групі експертів, яка проводить оцінку, слід:

.1 проводити оцінку відповідно до встановлених процедур;

.2 забезпечувати, щоб результати кожної оцінки були підкріплені документами та доведені до відома тих, хто відповідає за сферу, що оцінюється, а також

.3 перевіряти, чи виконуються своєчасні дії для усунення недоліків.

7. Метою оцінки є забезпечення незалежної оцінки ефективності заходів у сфері стандартів якості на всіх рівнях. У випадку, якщо мова йде про організацію, яка займається навчанням або підготовкою, необхідно використовувати визнану акредитовану організацію з питань освіти, або визнану організацію, що спеціалізується у галузі стандартів якості, чи урядовий орган. Група експертів, яка проводить оцінку, повинна бути заздалегідь забезпечена достатньою кількістю відповідної інформації, що містить загальний виклад наявних завдань. У випадку, коли мова йде про головний навчальний заклад або головну значну програму навчання, у вказаній інформації слід зазначати такі пункти:

.1 визначення цілей та завдань навчального закладу;

.2 детальне викладення планів теоретичної та практичної підготовки, що використовуються;

.3 організаційна структура та інформація про склад різних комітетів і консультативних органів;

.4 інформація про персонал та студентів;

.5 опис учбових засобів та обладнання; а також

.6 загальний виклад політики та процедур стосовно:

.6.1 прийому студентів;

.6.2 розробки нових та перегляду існуючих курсів;

.6.3 системи проведення екзаменів, зокрема апеляції та переекзаменування;

.6.4 прийому на роботу викладачів, підготовки, удосконалення кваліфікації, оцінки та підвищення за посадою;

.6.5 взаємодії зі студентами та галуззю; а також

.6.6 участі персоналу в дослідженнях та розробках.

Звіт

8. Перед поданням остаточного звіту група експертів, які проводять оцінку, повинна направити попередній звіт керівництву, з метою отримання зауважень стосовно їх висновків. Після отримання зауважень, особи, які проводять оцінку, мають представити свій остаточний звіт, що повинен:

.1 включати коротку довідкову інформацію про навчальний заклад або учбову програму;

.2 бути повним, об'єктивним і точним;

.3 освітлювати сильні та слабкі сторони навчального закладу;

.4 описувати процедуру оцінки, що застосовується;

.5 охоплювати різні елементи, перелічені у пункті 4;

.6 зазначати ступінь відповідності або невідповідності вимогам Конвенції та ефективність стандартів якості у забезпеченні досягнення поставлених цілей та завдань, а також

.7 чітко визначати області, в яких були виявлені недоліки, пропонувати варіанти для удосконалення та надавати будь-які інші зауваження, які особи, що проводять оцінку, вважатимуть доречними.

Розділ B-I/9
Керівництво стосовно медичних стандартів

Медичний огляд та видача медичних свідоцтв

1. Сторони, зайняті у встановленні стандартів та положень стосовно придатності за станом здоров'я, повинні прийняти до уваги рівні мінімальних фізичних можливостей, наведених у таблиці B-I/9, та керівництво, викладене у цьому розділі, з урахуванням різних обов'язків моряків.

2. Під час розробки медичних вимог та положень стосовно придатності моряків за станом здоров'я, Сторони повинні дотримуватися керівництва, викладеного у публікації МОП/ВОЗ "Керівництво для проведення медичного огляду для моряків перед виходом у море та подальших періодичних оглядів" ("Guidelines for Conducting Pre-sea and Periodic Medical Fitness Examinations for Seafarers"), включаючи будь-які наступні редакції, та будь-яких інших застосовних міжнародних керівництв, опублікованих Міжнародною організацією праці, Міжнародною морською організацією або Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

3. Належні кваліфікації та досвід для медичних фахівців, які проводять медичний огляд моряків для встановлення їх придатності за станом здоров'я, можуть включати кваліфікації з гігієни праці або морських санітарних норм, досвід роботи лікарем на судні або лікарем у судноплавній компанії або стаж роботи під наглядом фахівця, що має вищезгадані кваліфікації або досвід.

4. У приміщенні, де проводиться медичний огляд, повинні знаходитися відповідні засоби та обладнання для проведення медичного огляду моряків.

5. Адміністрації повинні забезпечити, щоб визнані медичні фахівці отримали повну професійну незалежність у вираженні свого медичного судження під час проведення процедур медичного огляду.

6. Особи, що звертаються для отримання медичного свідоцтва, повинні надати визнаному медичному фахівцю відповідні ідентифікаційні документи для встановлення своєї особи. Вони також повинні надати своє попереднє медичне свідоцтво.

7. Кожна Адміністрація має право на свій розсуд змінювати або відміняти будь-який зі стандартів, зазначених нижче у таблиці B-I/9 на основі оцінки медичного висновку і будь-якої іншої необхідної інформації, що стосується індивідуальної пристосовності окремих осіб до умов та їхньої доведеної здатності задовільно виконувати покладені на них функції на судні.

8. Вимоги щодо придатності за станом здоров'я повинні, наскільки це можливо, визначати об'єктивні критерії стосовно придатності за станом здоров'я до роботи на морі, враховуючи наявність медичних засобів та медичних фахівців на суднах. Вони повинні, зокрема, точно вказувати умови, за яких моряки, які потерпають від потенційно небезпечних для життя захворювань, що вимагають застосування ліків, можуть бути допущені до продовження роботи на морі.

9. Медичні стандарти повинні також передбачати особливі стани здоров'я, наприклад, дальтонізм, за яких моряк не придатний для зайняття певних посад на судні.

10. Мінімальні службові стандарти дальності зору для кожного ока без коректування повинні бути щонайменше 0,1.

11. Особам, які повинні носити окуляри або контактні лінзи для виконання своїх обов'язків, слід мати запасну пару або декілька пар, відповідно, що знаходяться в легкодоступному місці на судні. Запис про необхідність користування засобами коректування зору для того, щоб відповідати необхідним стандартам, повинна вноситися до виданого медичного свідоцтва з придатності за станом здоров'я.

12. Перевірка відчуття кольору повинна проводитись відповідно до Міжнародних рекомендацій з вимог щодо відчуття кольору для роботи у галузі транспорту (International Recommendation for Color Vision Requirements for Transport), опублікованих Міжнародною комісією з освітлення (CIE-143-2001, включаючи будь-які наступні редакції) та порівняних методик перевірки.

Таблиця B-I/9

Оцінка
мінімальних фізичних можливостей моряків
під час прийому на роботу та в подальшому3

__________

Примітки:

¹. Рядки 1 і 2 викладеної вище таблиці описують a) звичайні завдання, функції, події та умови на судні, b) відповідні фізичні можливості, які можуть вважатися необхідними для безпеки моряка, інших членів екіпажу та самого судна, а також c) критерії високого рівня для використання медиками, які оцінюють придатність за станом здоров'я, враховуючи різні обов'язки моряків та характер роботи на судні, для виконання якої вони будуть найняті.

². Рядок 3 викладеної вище таблиці описує a) звичайні завдання, функції, події та умови на судні, b) відповідні фізичні можливості, які можуть вважатися необхідними для безпеки моряка, інших членів екіпажу та самого судна, а також c) критерії високого рівня для використання медиками, які оцінюють придатність за станом здоров'я, враховуючи різні обов'язки моряків та характер роботи на судні, для виконання якої вони будуть найняті.

³. Ця таблиця не має на меті розглядати всі можливі суднові умови або потенційно дискваліфікуючи медичні показники. Сторони повинні визначити фізичні здатності відповідно до категорії моряків (таких, як "помічник капітана" та "особа рядового складу машинного відділення"). Слід належним чином враховувати особливі обставини окремих осіб та тих, хто має спеціалізовані або обмежені обов'язки.

⁴. Якщо виникають сумніви, медичний практикуючий фахівець повинен визначити у кількісному плані ступінь або серйозність відповідного нездужання за допомогою належних об'єктивних досліджень, якщо такі передбачені, або шляхом направлення кандидата на додаткову оцінку.

⁵. Термін "допомога" означає залучення іншої людини до виконання завдання.

⁶. Термін "обов'язки під час аварійних ситуацій" спрямований охопити усі стандартні дії під час аварійних ситуацій, такі як залишання судна або боротьба з пожежею, а також процедури, яких повинен дотримуватися кожний моряк для забезпечення власного виживання.

Розділ B-I/10
Керівний документ стосовно визнання дипломів

1. Підготовка персоналу, яку здійснено відповідно до Конвенції ПДНВ, що не передбачає видачу відповідного диплома, та інформація стосовно цієї підготовки, надана Стороною, визнана Комітетом з безпеки на морі як така, що цілком та повністю відповідає положенням Конвенції згідно з пунктом 2 правила I/7, може прийматися до уваги іншими Сторонами Конвенції як така, що задовольняє відповідні вимоги стосовно підготовки такого персоналу.

2. Адміністрації, до яких звертаються, повинні видавати документальний доказ, вказаний у пункті 5 правила I/10 для того, щоб органи контролю суден державою порту, приймали його замість підтвердження диплома, виданого іншою Стороною протягом трьох місяців з дати видачі, надаючи інформацію, перелічену нижче:

.1 прізвище моряка;

.2 дата народження;

.3 номер первісного професійного диплома;

.4 посада;

.5 обмеження;

.6 контактна інформація Адміністрації;

.7 дати видачі та закінчення терміну дії.

3. Такий документальний доказ може бути надано за допомогою електронних засобів.

Розділ B-I/11
Керівництво стосовно повторного підтвердження дипломів

1. Курси, що вимагаються правилом I/11, повинні включати відповідні зміни у морській технології та законодавстві, а також рекомендації стосовно охорони людського життя на морі, охорони та захисту морського середовища.

2. Перевірка може проводитися у вигляді письмового або усного іспиту, з використанням тренажеру або інших відповідних засобів.

3. Схвалений стаж роботи на судні, зазначений у розділі A-I/11, пункті 1, може отримуватися на відповідній посаді командного складу, нижчій за вказану у дипломі.

4. Якщо заява на повторне підтвердження диплому, як вказується у пункті 1 правила I/11, подається протягом шести місяців до дати закінчення терміну дії диплому, дійсність диплому може бути повторно підтверджена на термін до п'ятої річниці строку дії диплому або продовження дійсності диплому.

Розділ B-I/12
Керівництво стосовно використання тренажерів

1. Якщо тренажери використовуються для підготовки або оцінки компетентності, під час проведення будь-якої такої підготовки або оцінки слід приймати до уваги наведене нижче керівництво.

Підготовка та оцінка у сфері роботи з радіолокатором та радіолокаційним проведенням

2. Підготовка та оцінка у сфері роботи з радіолокатором та радіолокаційним проведенням повинна:

.1 включати використання обладнання радіолокаційного тренажера; та

.2 відповідати стандартам, не нижчим за ті, що приводяться у пунктах з 3 по 17, наведених нижче.

3. Демонстрація роботи з радіолокатором та практика його використання повинні проводитися, якщо це можна вжити, на реальному морському радіолокаторі, у тому числі використання тренажерів. Зайняття з радіолокаційного проведення, переважно, повинні проводитися в реальному часі, для того, щоб підвищити почуття відповідальності осіб, які проходять підготовку, стосовно небезпеки невідповідного використання радіолокаційних даних та поліпшити їх техніку прокладки до стандарту, що відповідає необхідному для безпечного маневрування з метою запобігання зіткненню у реальних умовах плавання.

Загальні положення

Теоретичні фактори, що впливають на роботу і точність

4. Необхідно досягнути елементарного розуміння принципів роботи радіолокатора разом з повним практичним знанням відносно:

.1 вимірювання дистанції та пеленга; характеристик настройки радіолокатора, що визначають якість зображення на його екрані; антен радіолокатора; полярних діаграм; впливу потужності сигналу, яка випромінюється в напрямках за межами основного променю; не технічного опису радіолокатора, в тому числі різні характерні особливості, що зустрічаються в окремих типах радіолокаційних установок; контролю за роботою РЛС та факторів обладнання, що впливають на максимальну і мінімальну дальності виявлення та точність інформації;

.2 сучасних експлуатаційних вимог до суднових радіолокаторів, прийнятих Організацією;

.3 впливу місця установки радіолокаційної антени, тіньових секторів і секторів зі зниженою чутливістю, хибних ехосигналів, впливу висоти антени на дальність виявлення та впливу місця установки обладнання, а також зберігання запасних частин поблизу магнітних компасів, зокрема мінімальна відстань від магнітного компаса; а також

.4 небезпеки радіаційного випромінювання і заходів застереження, яких необхідно вжити поблизу антени та випромінювачів.

Виявлення неправильних показників, зокрема хибних ехосигналів та засвічення від моря

5. Знання обмежень у виявленні цілей є важливим для того, щоб дозволити спостерігачу оцінити небезпеку, яка виникає у випадку, якщо ціль виявити не вдасться. Необхідно звернути особливу увагу на наступні фактори:

.1 експлуатаційні характеристики обладнання;

.2 настройку яскравості, посилення та органів управління відеопроцесором;

.3 радіолокаційний горизонт;

.4 розмір, форма, ракурс та склад цілей;

.5 впливи руху судна на хвилюванні;

.6 умови розповсюдження радіохвиль;

.7 метеорологічні умови, засвічення від моря та дощу;

.8 органи управління пристроєм заглушення перешкод;

.9 тіньові сектори; а також

.10 перешкоди від іншого радіолокатора.

6. Необхідно отримати знання факторів, які можуть привести до неправильної інтерпретації, зокрема хибні ехосигнали; вплив розташованих поблизу щогл та надбудов; вплив ліній електропередач, що перетинають ріки та естуарії; ехосигнали від дальніх цілей, які попадають у приймач під час другого або наступних обертів антени.

7. Необхідно отримати знання засобів, які полегшують інтерпретацію, зокрема радіолокаційні відображувачі, радіолокаційні маяки-відповідачі; виявлення та пізнання берегових цілей; вплив топографічних особливостей; вплив довжини імпульсу та діаграми випромінювання в горизонтальній площині; цілі з хорошим та поганим радіолокаційним відображенням; фактори, які впливають на радіолокаційне відображення.

Практика

Настройка та забезпечення роботи індикаторів РЛС

8. Необхідно отримати знання стосовно:

.1 різних типів режиму роботи радіолокаційного індикатора; не стабілізованого відносного руху судна з орієнтацією зображення "Курс"; стабілізованого відносного та істинного рухів судна з орієнтацією зображення "Курс" і "Північ";

.2 впливу похибок на точність відображуваної інформації; впливу поправок компаса на відтворення стабілізованого та істинного рухів; впливу поправок лага на відтворення істинного руху; і впливу неточної ручної установки швидкості на відтворення істинного руху;

.3 методів виявлення неточної установки швидкості в режимі істинного руху; впливу шумів приймача, які обмежують можливість відображення слабких ехосигналів, а також впливу насичення екрану шумами приймача тощо; настройка органів управління роботою РЛС; критеріїв, що вказують на оптимальне положення органів управління; важливості дотримання належної послідовності під час настройки та впливу погано виставлених органів управління; виявлення поганої настройки та коригування настройки:

.3.1 органів управління, які впливають на дальність виявлення; а також

.3.2 органів управління, які впливають на точність;

.4 небезпек використання радіолокаційного обладнання з погано виставленими органами управління; а також

.5 необхідності частої регулярної перевірки роботи та зв'язку характеристик зображення з робочою дальністю радіолокаційного виявлення.

Дальність та пеленг

9. Необхідно отримати знання:

.1 методів вимірювання дальності; нерухомих кіл дальності та нерухомих кіл дальності;

.2 точності кожного метода і відносної точності різних методів;

.3 способів відображення даних про дальність; дальності у встановлених інтервалах, цифрового лічильника та градуйованої шкали;

.4 методів вимірювання пеленга; курсору, що обертається, на накладному оптичному планшеті, електронного курсору пеленга та інших методів;

.5 точності вимірювання пеленга та неточностей, спричинених: паралаксом, зміщенням відмітки курсу, неправильною центрівкою;

.6 способу відображення даних про пеленг; градуйованої шкали та цифрового лічильника; а також

.7 необхідності регулярної перевірки точності дальності та пеленгів, методів перевірки та врахування поправок.

Техніка ведення радіолокаційної прокладки та концепції відносного руху

10. Необхідно забезпечити проходження практики з техніки ручної радіолокаційної прокладки, зокрема використання накладного оптичного планшета, з метою встановлення повного розуміння взаємного переміщення свого судна та інших суден, в тому числі ефекти маневрування для запобігання зіткненню. На попередніх стадіях такої підготовки повинні проводитися прості заняття з радіолокаційної прокладки, з тим щоб встановити добре розуміння геометрії прокладки та концепції відносного руху. Рівень складності занять повинен підвищуватися протягом курсу підготовки до тих пір, поки особа, яка проходить підготовку, не оволодіє всіма аспектами питання. Компетентність краще за все може бути підвищена шляхом проведення занять з особами, що проходять підготовку, в обстановці реального часу на тренажері або з використанням інших ефективних засобів.

Розпізнавання критичних ехосигналів

11. Необхідно досягнути глибокого розуміння:

.1 визначення місцезнаходження судна за допомогою радіолокатора, з використанням ехосигналів від наземних цілей та морських орієнтирів;

.2 точності визначення місцезнаходження судна по дальності та пеленгам;

.3 важливості перехресної перевірки точності радіолокатора та інших навігаційних засобів; а також

.4 важливості запису дальності і пеленгів з частими регулярними інтервалами під час використання радіолокатора в якості засобу, що допомагає уникнути зіткнення.

Курс та швидкість інших суден

12. Слід досягнути глибокого розуміння:

.1 різних методів, за допомогою яких можуть бути отримані швидкість та курс інших суден, з використанням записаних дальностей і пеленгів, у тому числі:

.1.1 не стабілізованої відносної прокладки;

.1.2 стабілізованої відносної прокладки;

.1.3 істинної прокладки; а також

.2 взаємозв'язки між візуальним та радіолокаційним спостереженням, зокрема особливості та точність оцінок курсу та швидкості інших суден і виявлення змін їхнього руху.

Час та дистанція найкоротшого зближення з суднами, які слідують курсами, що перетинаються, ідуть назустріч чи обганяють

13. Необхідно досягнути глибокого розуміння:

.1 використання записаних даних з метою отримання:

.1.1 значень дистанції найкоротшого зближення та пеленга, а також

.1.2 часу до найкоротшого зближення; а також

.2 важливості частих, регулярних спостережень.

Виявлення змін курсу та швидкості інших суден

14. Слід досягнути глибокого розуміння:

.1 впливів змін курсу та (або) швидкості інших суден на їх переміщення на екрані індикатора;

.2 затримок між зміною швидкості або курсу та виявленням такої зміни; а також

.3 небезпеки малих змін, порівняно зі значними змінами швидкості або курсу, відносно хуткості та точності виявлення цих змін.

Вплив змін курсу та (чи) швидкості свого судна

15. Глибоке розуміння впливу маневрування власного судна на відображення відносного руху та впливу маневрування інших суден, а також переваг стабілізації компаса в режимі відносного руху.

16. Відносно відображення істинного руху слід досягнути глибокого розуміння:

.1 впливу помилок у:

.1.1 даних про швидкість і курс; а також

.1.2 даних стабілізації компаса, що використовуються для відображення стабілізованого відносного руху;

.2 впливу змін курсу та (або) швидкості власного судна на переміщення інших суден на екрані індикатора, а також

.3 залежності частоти радіолокаційних спостережень від швидкості руху.

Застосування Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками

17. Слід досягнути глибокого розуміння зв'язку Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками, з використанням радіолокатора, у тому числі:

.1 дії для запобігання зіткненню, небезпеку висновків, зроблених на підставі неповної інформації, та небезпеку, пов'язану з незначними змінами курсу або швидкості;

.2 переваги безпечної швидкості під час використання радіолокатора для запобігання зіткненню;

.3 зв'язок швидкості з дистанцією та часом найкоротшого зближення, а також з маневреними характеристиками різних типів суден;

.4 важливість добре складених записів щодо радіолокаційних спостережень та належного порядку їх ведення;

.5 використання радіолокатора в ясну погоду, з метою отримання повної оцінки його можливостей й обмежень, порівняння радіолокаційних та візуальних спостережень і отримання оцінки відносної точності інформації;

.6 необхідність завчасного використання радіолокатора в ясну погоду вночі та за наявності вказівок на погіршення видимості;

.7 порівняння відображення на екрані радіолокатора з відображенням місцевості на карті; а також

.8 порівняння впливу масштабу відображення на різних шкалах дальності.

Підготовка з практичного використання засобів
автоматичного радіолокаційного проведення (ЗАРП) та її оцінка

18. Підготовка з практичного використання засобів автоматичного радіолокаційного проведення (ЗАРП) та її оцінка повинні:

.1 вимагати попереднього проходження підготовки у сфері радіолокаційного спостереження та прокладки або об'єднання такої підготовки з підготовкою, наведеною у пунктах з 19 по 35, наведених нижче;

.2 включати використання тренажерного обладнання ЗАРП; а також

.3 відповідати стандартам не нижчим за ті, які наведені у пунктах з 19 по 35, наведених нижче.

19. Якщо підготовка з ЗАРП здійснюється як частина загальної підготовки згідно Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками, капітани, старші помічники капітана та вахтові помічники капітана повинні розуміти фактори, які приймаються до уваги під час прийняття рішень на підставі інформації, наданої ЗАРП спільно з іншими навігаційними даними, маючи таку ж уяву про експлуатаційні аспекти і системні помилки сучасних електронних навігаційних систем, у тому числі ЕКНІС. Дана підготовка повинна бути прогресуючою, такою, що співвідноситься з відповідальністю конкретної особи та дипломами, що видаються Сторонами Конвенції ПДНВ 1978 року, з поправками.

Теорія та демонстрація

Можлива небезпека надмірної довіри ЗАРП

20. Розуміння того, що ЗАРП є тільки навігаційним засобом, а також:

.1 що їх обмеження, в тому числі обмеження зовнішніх датчиків, роблять надмірну довіру ЗАРП небезпечною, зокрема, необхідність дотримання положень стосовно належного візуального спостереження; а також

.2 необхідності постійного дотримання Принципів несення ходової навігаційної вахти та Керівництва з несення ходової навігаційної вахти.

Основні типи систем ЗАРП та їхні характеристики відображення

21. Знання основних типів систем ЗАРП, які використовуються; їхні різні характеристики відображення та розуміння, коли повинно використовувати режими стабілізації відносно ґрунту або стабілізації відносно води з орієнтацією зображення "Курс", "Північ" та "Стабілізація по курсу".

Експлуатаційні вимоги до ЗАРП, розроблені ІМО

22. Правильне розуміння експлуатаційних вимог до ЗАРП, розроблених ІМО, зокрема вимог, що стосуються точності.

Фактори, що впливають на роботу та точність системи

23. Знання експлуатаційних параметрів зовнішніх датчиків ЗАРП - радіолокаторів, компасів і лагів та впливів неправильного функціонування датчика на точність інформації, що видається ЗАРП.

24. Знання:

.1 впливу обмежень вирішальної спроможності радіолокатора по дальності та пеленгу, а також точності та обмежень компаса і лага на точність інформації, що видається ЗАРП; а також

.2 факторів, що впливають на точність векторів.

Можливості та обмеження супроводження

25. Знання:

.1 критеріїв вибору цілей при автоматичному захваті;

.2 факторів, які ведуть до правильного вибору цілей для ручного захвату;

.3 впливу "втраченої" цілі та мигання цілі на супроводження; та

.4 обставин, які викликають "перекид цілі" та їх впливу на відображення даних.

Затримки, пов'язані з обробкою даних

26. Знання затримок, властивих відображенню інформації, яка обробляється ЗАРП, особливо впливу на захват та повторний захват або на відображення маневрів цілі, яка супроводжується.

Експлуатаційні попередження, їх переваги та обмеження

27. Розуміння використання, переваг та обмежень експлуатаційних попереджень ЗАРП і правильна настройка органів управління, коли це є застосовним, для уникнення небажаних перешкод.

Перевірка роботи системи

28. Знання:

.1 методів перевірки несправностей систем ЗАРП, в тому числі функціональних самостійних перевірок;

.2 заходів застереження, яких необхідно вживати у випадку виникнення несправності.

Ручний і автоматичний захват цілей та їх відповідні обмеження

29. Знання обмежень, властивих обом типам захвату, в ситуаціях з декількома цілями, та впливів мигання цілі або перекиду цілі.

Істинний та відносний вектори і типове графічне відтворення інформації про ціль та небезпечні зони

30. Глибоке знання істинного та відносного векторів; отримання істинних курсів і швидкостей цілей, зокрема:

.1 оцінки небезпеки, отримання попередньо обчисленої дистанції найкоротшого зближення та попередньо обчисленого часу до найкоротшого зближення шляхом екстраполяції векторів, використання графічного методу відтворення небезпечних зон;

.2 впливу змін курсу та/чи швидкості власного судна й (або) цілі на попередньо обчислену дистанцію найкоротшого зближення та попередньо обчислений час до найкоротшого зближення з небезпечними зонами;

.3 впливу невірних векторів та небезпечних зон; а також

.4 переваги переключення з істинного на відносний вектор і навпаки.

Інформація про минуле положення супроводжуваних цілей

31. Знання про отримання попередніх положень супроводжуваних цілей та попередніх даних в якості способу визначення останніх маневрів цілей та методу перевірки правильності супроводження, здійснюваного ЗАРП.

Практика

Настройка індикаторів та забезпечення їхньої роботи

32. Здатність продемонструвати:

.1 правильну процедуру початку роботи апаратури для отримання оптимального відображення інформації ЗАРП;

.2 вибір відображень на екрані; відображення стабілізованого відносного руху та відображення істинного руху;

.3 правильну настройку всіх органів управління екраном індикатора для отримання оптимального відображення даних;

.4 вибір необхідної швидкості судна для вводу в ЗАРП;

.5 вибір органів управління ЗАРП, які відносяться до радіолокаційної прокладки, ручний (автоматичний) захват, векторне (графічне) відображення даних;

.6 вибір векторно-графічної часової шкали;

.7 використання вилучених зон під час роботи ЗАРП в режимі автоматичного захвату; а також

.8 перевірки роботи радіолокатора, компаса, датчиків швидкості та ЗАРП.

Експлуатаційні перевірки системи

33. Здатність здійснювати перевірки системи та визначати точність даних ЗАРП, зокрема пристрою для імітації маневру, шляхом порівняння з типовими ситуаціями зближення.

Отримання інформації з екрану ЗАРП

34. Демонстрація здатності отримувати інформацію у режимі відображення як відносного руху, так і істинного руху, зокрема:

.1 ідентифікація критичних ехосигналів;

.2 швидкість і напрямок відносного руху цілі;

.3 час та попередньо обчислена дистанція до найкоротшого зближення з ціллю;

.4 курси та швидкості цілей;

.5 визначення змін курсу та швидкості цілей і обмеження такої інформації;

.6 вплив змін курсу та (чи) швидкості власного судна; а також

.7 робота з пристроєм для імітації маневру.

Застосування Міжнародних правил запобігання зіткненню суден у морі 1972 року, з поправками

35. Аналіз ситуацій, що можуть призвести до зіткнення, за допомогою відображуваної на екрані інформації, визначення та виконання дій стосовно запобігання ситуаціям надмірного зближення згідно з чинними Міжнародними правилами запобігання зіткненню суден у морі, 1972 року, з поправками.

Підготовка до практичного використання електронних картографічних
та навігаційно-інформаційних систем (ЕКНІС) та її оцінка

Вступ

36. Якщо для підготовки з практичного використання електронних картографічних та навігаційно-інформаційних систем (ЕКНІС) та її оцінки використовуються тренажери, у будь-якій підготовці або оцінці повинно прийматися до уваги наступне тимчасове керівництво.

37. Підготовка з практичного використання ЕКНІС та її оцінка повинні:

.1 включати використання тренажерного обладнання ЕКНІС; та

.2 відповідати вимогам не нижчим за ті, що наводяться у пунктах з 38 по 65 нижче.

38. Тренажерне обладнання ЕКНІС, додатково до всіх застосовних експлуатаційних вимог, викладених у розділі A-I/12 Кодексу ПДНВ, з поправками, повинно бути здатним імітувати навігаційне обладнання та органи управління на містку, які, в свою чергу, відповідають усім застосовним експлуатаційним вимогам, прийнятим Організацією, зокрема пристрій, що подає звукові сигнали, та:

.1 створювати експлуатаційне середовище в реальному часі, в тому числі органи управління судноводінням та прилади і устаткування зв'язку, що відповідають виконанню завдань з судноводіння та несення вахти, та навичок маневрування, які підлягають оцінці; та

.2 реалістично імітувати характеристики "власного судна" в умовах відкритого моря, зокрема вплив погоди, припливів та течій.

39. Демонстрація та практика користування ЕКНІС повинні застосовуватися, якщо це необхідно, шляхом використання тренажерів. Навчальні завдання, переважно, повинні проводитися в реальному часі, для того, щоб підвищити інформованість осіб, які проходять підготовку, стосовно небезпеки невідповідного використання ECDIS. Прискорені часові рамки можуть використовуватися тільки для демонстрацій.

Загальні положення

Цілі учбової програми з ЕКНІС

40. Особи, які проходять підготовку з використання ЕКНІС, повинні вміти:

.1 використовувати обладнання та навігаційні функції ЕКНІС, вибирати та оцінювати усю відповідну інформацію та вживати необхідних заходів у випадку неправильного функціонування;

.2 вказати потенційні помилки відображених даних та звичайні помилки розшифровки даних; а також

.3 пояснити, чому не можна покладатися на ЕКНІС, як на єдиний надійний засіб для навігації.

Теорія та демонстрація

41. В зв'язку з тим, що безпечне використання ЕКНІС вимагає знання та розуміння основних принципів, що визначають дані ЕКНІС, та правил їх подання, а також потенційних помилок у відображених даних та обмежень і потенційних небезпек, що відносяться до ЕКНІС, повинно бути забезпечено проведення кількох лекцій, які охоплюють теоретичне пояснення. Наскільки це можливо, такі заняття повинні проводитися у межах знайомого контексту з використанням практичних прикладів. Лекції повинні бути підкріплені заняттями на тренажерах.

42. З метою забезпечення безпечної експлуатації обладнання ЕКНІС використання пов'язаної з ЕКНІС інформації (використання навігаційних функцій ЕКНІС, вибір та оцінка усієї відповідної інформації, ознайомлення із взаємодією "людина - обладнання ЕКНІС"), практичні заняття та підготовка на тренажерах ЕКНІС повинні бути невід'ємною частиною головного змісту курсу.

43. З метою визначення цілей підготовки, структура діяльності повинна бути чітко визначена. Детальна специфікація навчальних цілей повинна бути розроблена для кожної теми цієї структури.

Заняття на тренажері

44. Заняття повинні проводитися на індивідуальних тренажерах ЕКНІС або з навігаційними тренажерами повного проходження завдання, включно з ЕКНІС, щоб особи, які проходять підготовку, здобули необхідні практичні навички. Для проведення вправ з судноводіння у реальному часі рекомендується, щоб навігаційні тренажери охоплювали складні навігаційні ситуації. Заняття повинні забезпечувати підготовку використання різноманітних масштабів, навігаційних режимів та режимів відображення, з тим, щоб особи, які проходять підготовку, могли пристосувати використання обладнання до певної ситуації, з якою вони мають справу.

45. Вибір завдань та ситуацій обумовлюється наявними установками тренажеру. За наявності одного робочого місця ЕКНІС або більше, а також комплексного тренажеру, робочі місця можуть у першу чергу використовуватися для початкових занять з використання засобів ЕКНІС та занять з планування рейсу, у той час як комплексні тренажери можуть у першу чергу використовуватися для занять, що відносяться до функцій спостереження за рейсом у реальному часі, у максимально реалістичних умовах в зв'язку з загальним робочим навантаженням, що має місце під час несення ходової навігаційної вахти. Рівень складності завдань повинен підвищуватися протягом програми підготовки до тих пір, поки особа, яка навчається, не оволодіє всіма аспектами предмету, який вона вивчає.

46. Завдання повинні спонукати до появи вражень щодо наявності найбільш реалістичного середовища. З метою відповідного досягнення, ситуації повинні проходити в умовному морському районі. Ситуації, функції та дії для різних навчальних цілей, які виникають у різних морських районах, можуть бути охоплені одним завданням та відбуватися у реальному часі.

47. Основна мета занять на тренажері полягає у забезпеченні того, щоб особи, які проходять підготовку, розуміли свою відповідальність під час практичного використання ЕКНІС у всіх відповідних аспектах стосовно безпеки, та були повністю ознайомлені з системою та обладнанням, що використовувались.

Основні типи систем ЕКНІС та їх характеристики відображення

48. Особа, яка проходить підготовку, повинна здобути знання з використання основних типів систем ЕКНІС; їх різних характеристик відображення, структури даних та розуміння:

.1 різниць між векторними та растровими картами;

.2 різниць між ЕКНІС та електронною картографічною системою (ЕКС);

.3 різниць між ЕКНІС та растровими картографічними системами відображення (РКСВ);

.4 характеристики ЕКНІС та їх різних рішень; а також

.5 характеристики систем спеціального призначення (незвичайні /надзвичайні ситуації).

Небезпеки надмірної довіри ЕКНІС

49. Підготовка з використання повинна зосереджуватися на:

.1 обмеженнях ЕКНІС як навігаційного засобу;

.2 потенційній небезпеці невідповідного функціонування системи;

.3 обмеженнях системи, в тому числі обмеження її датчиків;

.4 неточності гідрографічних даних, обмежень векторних та растрових електронних карт (ЕКНІС порівняно з растровими картографічними системами відображення (РКСВ) та електронних навігаційних карт (ЕНК) порівняно з растровими навігаційними картами (РНК)); а також

.5 потенційній небезпеці людських помилок.

Важливо зробити акцент на необхідності ведення належного спостереження та проведення періодичних перевірок, особливо місцезнаходження судна з використанням методик, незалежних від ЕКНІС.

Виявлення неправильного відображення інформації

50. Знання обмежень обладнання та виявлення неправильної відображення інформації є суттєвими для безпечної експлуатації ЕКНІС. Необхідно звернути особливу увагу на наступні фактори під час підготовки:

.1 експлуатаційні вимоги до обладнання;

.2 відображення радіолокаційних даних на електронній карті, усунення невідповідностей між радіолокаційним зображенням та електронною картою;

.3 можливі розбіжності у проекціях між електронними та паперовим картами;

.4 можливі розбіжності масштабу (занадто крупний та занадто мілкий масштаби) при відображенні електронної карти та її початкового масштабу;

.5 вплив використання різних систем координат для визначення місцезнаходження;

.6 вплив використання різних горизонтальних та вертикальних точок відліку;

.7 вплив руху судна на хвилюванні;

.8 обмеження ЕКНІС у режимі відображення растрових карт;

.9 потенційні помилки у відображенні:

.9.1 місцезнаходження власного судна;

.9.2 радіолокаційних даних та інформації ЗАРП і автоматичної ідентифікаційної системи (АІС);

.9.3 різних систем геодезичних координат; та

.10 перевірка результатів ручного та автоматичного виправлення даних:

.10.1 порівняння даних на карті та радіолокаційного зображення; а також

.10.2 перевірка місцезнаходження власного судна за допомогою інших

незалежних систем визначення місцезнаходження.

51. Повинно бути роз'яснено неправильне тлумачення даних та належні дії, які необхідно вжити для уникнення помилок тлумачення. Необхідно звернути особливу увагу на наслідки наступного:

.1 ігнорування надмірно крупного масштабу відображення;

.2 некритичне визнання місцезнаходження власного судна;

.3 плутаниця при визначенні режиму відображення;

.4 плутаниця при визначенні масштабу карти;

.5 плутаниця при визначенні систем геодезичних координат;

.6 різні режими відображення;

.7 різні режими векторної стабілізації;

.8 відмінності між істинною північчю та за гірокомпасом (радіолокатор);

.9 використання тієї ж самої системи геодезичних координат;

.10 використання карти належного масштабу;

.11 використання найбільш відповідного датчика за певної ситуації та

обставин;

.12 введення точних величин даних з безпеки:

.12.1 безпечна ізобата для власного судна;

.12.2 безпечна глибина (безпечна вода), а також

.12.3 події; та

.13 належне використання усіх наявних даних;

52. Розуміння того, що РКСВ є тільки навігаційним засобом, та що під час роботи у режимі РКСВ, обладнання ЕКНІС повинне використовуватися разом із відповідним набором сучасних відкоригованих паперових карт:

.1 розуміння відмінностей у роботі режиму РКСВ, як описується у циркулярі SN.1/Circ.207/Rev.1 "Differences between RCDS and ECDIS"; а також

.2 у будь-якому режимі системи ЕКНІС повинні використовуватися у підготовці з відповідним набором відкоригованих карт.

Фактори, що впливають на роботу та точність системи

53. Необхідно досягнути елементарного розуміння принципів роботи ЕКНІС разом з усіма практичними знаннями:

.1 пуск та настройка ЕКНІС; під'єднання датчиків даних: приймачі супутникової та радіонавігаційної системи, радіолокатор, гірокомпас, лаг, ехолот; точність та обмеження цих датчиків, у тому числі наслідки помилок у вимірюванні і точності місцезнаходження судна, маневрування, що стосується точності роботи показника курсу, помилка компасу стосовно точності зазначення курсу, мілководдя, що стосується точності роботи лагу, виправлення лагу, що стосується точності підрахування швидкості, хвилювання (стан моря) стосовно точності роботи ехолота; а також

.2 наявні експлуатаційні вимоги до відображення електронних карт та інформаційних систем, прийнятих Організацією.

Практика

Настройка відображення даних на екрані та забезпечення його роботи

54. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 правильної процедури початку роботи для отримання оптимального відображення інформації ЕКНІС;

.2 вибору режиму відображень на екрані (стандартне відображення, база відображення, індивідуальне відображення усієї іншої інформації за запитом);

.3 правильної настройки всіх змінних органів управління відображенням радіолокатора/ЗАРП для оптимального відображення даних;

.4 вибору зручної конфігурації;

.5 вибору, за необхідністю, належної швидкості для вводу в ЕКНІС;

.6 вибору часової шкали векторів; а також

.7 робочих перевірок місцезнаходження, радіолокатора/ЗАРП, компаса, датчиків швидкості вводу даних та ЕКНІС.

Практичне використання електронних карт

55. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 основних характеристик відображення даних ЕКНІС та вибору відповідної інформації для навігаційних завдань;

.2 автоматичних функцій, які необхідні для нагляду за безпекою судна, таких, як відображення місцезнаходження, напрямку/курсу за гірокомпасом, швидкості, значень параметрів, що відносяться до безпеки, та часу;

.3 функцій, що виконуються вручну (за допомогою курсору, електронної лінії пеленга, кілець дальності);

.4 вибору та зміни змісту електронної карти;

.5 масштабування (надмірне та недостатнє масштабування);

.6 зміна масштабу зображення;

.7 встановлення даних з безпеки власного судна;

.8 використання денного або нічного режиму відображення;

.9 зчитування усіх символів та скорочень на картах;

.10 використання різних видів курсорів та електронних панелей для отримання навігаційних даних;

.11 спостереження за районом у різних напрямках та повернення до місцезнаходження судна;

.12 пошуку необхідного району з використанням географічних координат;

.13 відображення обов'язкових рівнів даних відповідно до навігаційної ситуації;

.14 вибору належних та однозначних даних (місцезнаходження, курс, швидкість і т.д.);

.15 внесення записів у журнал моряка;

.16 використання орієнтації зображення "Північ" та інших видів орієнтації; та

.17 використання режимів істинного та відносного руху.

Планування шляху

56. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 завантаження характеристик судна до ЕКНІС;

.2 вибору морського району для планування шляху;

.2.1 огляду необхідних вод для морського рейсу; а також

.2.2 зміни масштабу карти.

.3 перевірки наявності належних та відкоригованих карт;

.4 планування шляху на екрані за допомогою ЕКНІС, використовуючи графічний редактор, з урахуванням локсодромії та плавання по дузі великого кола:

.4.1 використання бази даних ЕКНІС для отримання навігаційних, гідрометеорологічних та інших даних;

.4.2 врахування радіусу повороту і точки/лінії зміни курсу, коли це зображено у масштабі карти;

.4.3 позначення небезпечної глибини та районів, а також виявлення додаткових ізобат;

.4.4 позначення точок шляху за допомогою ізобат, що перетинаються, та критичного бокового відхилення від встановленої лінії курсу, а також за допомогою додавання, заміни та видалення точок шляху;

.4.5 врахування безпечної швидкості;

.4.6 перевірка заздалегідь запланованого шляху з метою забезпечення безпеки мореплавання; та

.4.7 надання аварійно-попереджувальних сигналів та попереджень;

.5 планування шляху за допомогою обчислювань у форматі таблиці, зокрема:

.5.1 вибір точок шляху;

.5.2 відновлення переліку точок шляху;

.5.3 записи з планування;

.5.4 коригування запланованого шляху;

.5.5 перевірка заздалегідь запланованого шляху з метою забезпечення безпеки мореплавання;

.5.6 планування альтернативного шляху;

.5.7 збереження запланованих шляхів, завантаження та розвантаження з пам'яті або видалення файлів шляхів;

.5.8 створення графічної копії екрану монітора та друкування шляху;

.5.9 редагування та зміна запланованого шляху;

.5.10 встановлення безпечних показників відповідно до розміру та маневрених характеристик судна;

.5.11 планування запасного шляху; та

.5.12 з'єднання декількох шляхів.

Спостереження за шляхом

57. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 використання незалежних даних для контролю за місцезнаходженням судна або використання альтернативних систем в рамках ЕКНІС;

.2 використання функції попереднього перегляду:

.2.1 зміна карт та їхніх масштабів;

.2.2 огляд навігаційних карт;

.2.3 вибір вектору часу;

.2.4 прогнозування місцезнаходження судна на деякий відрізок часу;

.2.5 зміна заздалегідь запланованого шляху (модифікація курсу);

.2.6 введення незалежних даних для обчислювань поправок на дрейф із-за вітру та течії;

.2.7 належне реагування на аварійно-попереджувальні сигнали;

.2.8 введення поправок стосовно неточності системи геодезичних координат;

.2.9 відображення позначок часу на шляху судна;

.2.10 ручне введення місцезнаходження судна; а також

.2.11 вимірювання координат, курсу, пеленгів та відстаней на карті.

Дії під час подачі сигналу тривоги

58. Необхідно отримати знання та уміння тлумачити та належно реагувати на будь-які види систем, такі як аварійно-попереджувальні сигнали навігаційних датчиків, індикатори, сигнали тривоги у даних та на картах, а також попередження індикатора, в тому числі перемикання системи звукової та світлової аварійно-попереджувальної сигналізації у випадку:

.1 відсутності наступної карти у базі даних ЕКНІС;

.2 перетинання лінії безпечної ізобати;

.3 перевищення меж перетинання шляхів;

.4 відхилення від запланованого шляху;

.5 наближення до пункту курсу;

.6 наближення до критичної точки;

.7 невідповідність між підрахованим та фактичним часом прибуття до пункту курсу;

.8 інформація стосовно недостатнього масштабу та надмірного масштабу;

.9 наближення до окремої навігаційної небезпеки або небезпечного району;

.10 перетинання вказаного району;

.11 вибір іншої системи геодезичних координат;

.12 наближення до інших суден;

.13 припинення стеження;

.14 перемикання таймеру;

.15 відмова системи перевірки;

.16 несправність роботи системи визначення місцезнаходження, що використовується в ЕКНІС;

.17 вихід з ладу системи зчислення шляху судна; та

.18 неспроможність визначити місцезнаходження судна за допомогою навігаційної системи.

Ручне коригування місцеположення та характеристик руху судна

59. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно ручного коригування:

.1 місцезнаходження судна у режимі зчислення шляху судна, коли супутниковий та радіонавігаційний системний приймач вимкнено;

.2 місцезнаходження судна, коли координати, отримані автоматично, є неточними; та

.3 параметрів курсу та швидкості.

Записи у судновому журналі

60. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 автоматичного запису рейсу;

.2 відновлення попереднього шляху, беручи до уваги:

.2.1 записуючі засоби

.2.2 інтервали запису

.2.3 перевірка бази даних, що використовується

.3 перегляду записів в електронному судновому журналі;

.4 миттєвого запису в електронному судновому журналі;

.5 зміни суднового часу;

.6 введення додаткових даних;

.7 друк змісту електронного суднового журналу;

.8 встановлення часових інтервалів автоматичного запису;

.9 складання даних рейсу та передачі повідомлень;

.10 підтримка реєстратору даних рейсу (ПРД).

Коригування карт

61. Необхідно отримати знання та придбати навички стосовно:

.1 коригування електронних карт вручну. Особливу увагу необхідно приділити відповідності нормального еліпсоїду та відповідності одиниць вимірювання, що використовуються на карті та у відкоригованому тексті;

.2 напівавтоматичне коригування електронних карт з використанням даних, отриманих з електронних засобів інформації у форматі електронної карти; та

.3 автоматичне коригування електронних карт з використанням файлів оновлення, отриманих за допомогою комунікаційних каналів електронних даних.

У випадку, коли дані, які не було оновлено, використовуються для створення небезпечної ситуації, особи, які проходять підготовку, повинні здійснити коригування карти для цього випадку.