МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
18.04.2012 N 218/475

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
9 липня 2012 р. за N 1139/21451

Про внесення змін до наказу
Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 року
N 127/151 "Про затвердження Положення про професійне
навчання кадрів на виробництві"

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про професійний розвиток працівників" ( 4312-17 ) та з метою приведення нормативно-правового акта у відповідність до вимог цього Закону наказуємо:

1. Унести до наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 року N 127/151 "Про затвердження Положення про професійне навчання кадрів на виробництві", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2001 року за N 315/5506, такі зміни:

у заголовку та пунктах 1-3 слово "кадрів" замінити словом "працівників".

2. Затвердити Зміни до Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 року N 127/151, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2001 року за N 315/5506, що додаються.

3. Департаменту ринку праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України (Лазебна М.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

Віце-прем'єр-міністр України - Міністр
соціальної політики України С.Тігіпко

Міністр освіти і науки, молоді
та спорту України Д.Табачник

Затверджено
Наказ Міністерства
соціальної політики України,
Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
18.04.2012 N 218/475

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
9 липня 2012 р. за N 1139/21451

Зміни
до Положення про професійне навчання
працівників на виробництві, затвердженого наказом
Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 року
N 127/151, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 6 квітня 2001 року
за N 315/5506

1. У заголовку та тексті цього Положення слово "кадри" в усіх відмінках замінити словом "працівники" у відповідних відмінках.

2. Нумерацію розділів арабськими цифрами замінити нумерацією римськими цифрами.

3. У розділі I:

пункт 1.2 викласти в такій редакції:

"1.2. Професійне навчання працівників роботодавця організовується відповідним підрозділом, фахівцями, які займаються цими питаннями, чи службою управління персоналом".

пункт 1.5 виключити.

4. Розділи II, VII, VIII виключити.

У зв'язку з цим розділи III, IV, V, VI вважати відповідно розділами II, III, IV, V.

5. У розділі II:

назву розділу викласти в такій редакції:

"Розділ II. Організація професійного навчання працівників на виробництві";

доповнити розділ новим пунктом 2.1 такого змісту:

"2.1. Роботодавець може здійснювати формальне та неформальне професійне навчання працівників.

Формальне професійне навчання здійснюється відповідно до вимог державних стандартів з професійно-технічної освіти, типових навчальних планів і програм, стандартів вищої освіти у навчальному закладі або безпосередньо у роботодавця.

Здійснення неформального навчання не регламентується місцем набуття, строками та формою навчання.

За результатами формального професійного навчання працівників видається документ про освіту, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року N 1260 "Про документи про освіту та вчені звання" (із змінами).

За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія (спеціальність), за якою здійснювалось навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання.

Результати неформального навчання за робітничими професіями підтверджуються у визначеному законодавством порядку".

У зв'язку з цим пункти 2.1-2.5 вважати відповідно пунктами 2.2-2.6;

абзац п'ятий пункту 2.2 викласти в такій редакції:

"перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації, стажування керівників, професіоналів та фахівців";

у пункті 2.3:

в абзаці другому слова "на суб'єкти господарювання" замінити словами "до роботодавця";

в абзаці сьомому слова "на суб'єкті господарювання" замінити словами "у роботодавця";

в абзацах восьмому та десятому слова "теоретичного навчання" виключити;

абзац дванадцятий викласти в такій редакції:

"Первинна професійна підготовка робітників на виробництві здійснюється за робочими навчальними планами та програмами, що розробляються і затверджуються роботодавцем на основі типових навчальних планів і програм";

в абзаці чотирнадцятому:

доповнити абзац після першого речення новим реченням такого змісту: "Кваліфікаційна атестація проводиться відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти України від 31 грудня 1998 року N 201/469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 березня 1999 року за N 124/3417".

У зв'язку з цим речення друге вважати реченням третім;

у третьому реченні слова "затверджується Кабінетом Міністрів України" замінити словами та цифрами "затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року N 1260 "Про документи про освіту та вчені звання" (із змінами)";

в абзаці сьомому пункту 2.4:

цифри "30" замінити цифрами "50";

доповнити абзац новим реченням такого змісту: "Кваліфікаційна атестація проводиться відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти України від 31 грудня 1998 року N 201/469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 березня 1999 року за N 124/3417";

абзац другий пункту 2.5 викласти в такій редакції:

"Підвищення кваліфікації робітників здійснюється шляхом навчання на виробничо-технічних курсах, курсах цільового призначення. Форми підвищення кваліфікації робітників визначаються роботодавцями";

в абзаці п'ятому слова "на даному суб'єкті господарювання" замінити словами "у даного роботодавця";

пункт 2.6 викласти в такій редакції:

"2.6. Перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації, стажування керівників, професіоналів та фахівців.

Перепідготовка керівників, професіоналів та фахівців організовується з метою отримання працівниками іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Спеціалізація керівників, професіоналів та фахівців організовується з метою отримання працівником додаткових спеціальних знань, умінь та фахових навичок у межах раніше набутої спеціальності за професійним спрямуванням виробничої діяльності без присвоєння кваліфікації та зміни освітньо-кваліфікаційного рівня.

Перепідготовка, спеціалізація керівників, професіоналів та фахівців здійснюються шляхом формального навчання на договірних умовах у вищих навчальних закладах, вищих навчальних закладах післядипломної освіти. Навчальні плани та програми перепідготовки, спеціалізації розробляються та затверджуються вищими навчальними закладами та вищими навчальними закладами післядипломної освіти за погодженням з відповідними об'єднаннями організацій роботодавців.

Підвищення кваліфікації керівників, професіоналів та фахівців здійснюється з метою удосконалення знань, умінь та навичок в межах спеціальності, оволодіння ними новими функціональними обов'язками і особливостями трудової діяльності в умовах розвитку науки і технологій, освоєння основ менеджменту, маркетингу, удосконалення навичок раціональної та ефективної організації праці тощо.

Довгострокове підвищення кваліфікації передбачає оволодіння працівниками комплексом знань, умінь та навичок, що сприяють якісному виконанню ними своїх безпосередніх обов'язків, розширення зони компетенції за наявним чи новим місцем роботи, вивчення нормативно-правових актів з питань, що є в компетенції роботодавця чи його підрозділу, у першу чергу з питань охорони праці, сучасних технологій виробництва та обладнання, передових методів організації праці, досвіду роботи кращих вітчизняних та зарубіжних роботодавців тощо. Довгострокове підвищення кваліфікації здійснюється шляхом формального навчання на договірних умовах у вищих навчальних закладах, вищих навчальних закладах післядипломної освіти. Навчальні плани та програми довгострокового підвищення кваліфікації розробляються та затверджуються вищими навчальними закладами та вищими навчальними закладами післядипломної освіти за погодженням з відповідними об'єднаннями організацій роботодавців.

Тривалість довгострокового підвищення кваліфікації встановлюється від 72 до 500 годин.

Короткострокове підвищення кваліфікації керівників, професіоналів та фахівців здійснюється з метою поглибленого вивчення ними певного напряму діяльності, зокрема в разі модернізації, перепрофілювання чи структурної перебудови роботодавця, значних змін у нормативно-правовій базі, що регулює його діяльність, з питань економіки, ділового мовлення тощо.

Тривалість короткострокового підвищення кваліфікації установлюється роботодавцем залежно від мети та змісту навчальної програми, але не більше 72 годин. Навчально-програмна документація для короткострокового підвищення кваліфікації розробляється та затверджується роботодавцем. У разі організації навчання на договірних умовах програма затверджується навчальним закладом, який здійснює навчальний процес, та погоджується із замовником.

Стажування керівників, професіоналів та фахівців передбачає набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді вищого рівня, засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Стажування проводиться за індивідуальним планом, який затверджується роботодавцем, що направляє працівника на стажування.

Тривалість стажування становить не більше 10 місяців і визначається залежно від мети та виробничої потреби.

Короткострокове підвищення кваліфікації, стажування можуть здійснюватися шляхом формального або неформального навчання у навчальних закладах, на підприємствах, в організаціях, установах або безпосередньо у роботодавця.

Періодичність підвищення кваліфікації, стажування керівників, професіоналів та фахівців установлюється залежно від виробничої потреби, але не рідше одного разу на п'ять років.

Режим, форми та методи навчання визначаються роботодавцем (навчальним закладом), який здійснює навчальний процес, відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань освіти.

Форми підсумкового контролю визначаються навчальними планами та програмами, затвердженими та погодженими в установленому законодавством порядку.

Відповідні записи про перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації, стажування керівників, професіоналів та фахівців вносяться в трудову книжку працівника".

6. У розділі III:

у пункті 3.1:

доповнити абзац перший після слів "на виробництві" словами "на умовах договору з надання освітніх послуг";

доповнити абзац другий після слів "числа керівників" словом ", професіоналів";

абзаци п'ятий та шостий виключити.

У зв'язку з цим абзаци сьомий та восьмий вважати відповідно абзацами п'ятим та шостим;

доповнити розділ новим пунктом такого змісту:

"3.2. Викладачі з числа керівників, професіоналів та фахівців роботодавця, інструктори виробничого навчання, які здійснюють професійне навчання працівників безпосередньо у роботодавця, підвищують кваліфікацію з питань професійного навчання працівників не рідше ніж один раз на п'ять років".

7. У тексті цього Положення слова "суб'єкт господарювання", "керівник суб'єкта господарювання" у всіх відмінках та числах замінити словом "роботодавець" у відповідних відмінках та числах.

Директор Департаменту ринку праці
та зайнятості Міністерства соціальної
політики України М.Лазебна

Директор Департаменту професійно-технічної
освіти Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України В.Супрун