Документ втратив чиннiсть!

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПО М. КИЄВУ І КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ
N 08-019/5066 від 21.03.2012

Управління готівково-грошового обігу
та касових операцій
Керівникам банків м. Києва

(Лист визнано таким, що втратив актуальність на підставі Листа
Національного банку України
N 50-0007/15458 від 20.03.2018)

Роз'яснення з окремих питань готівково-грошового обігу

(Додатково див. лист
Головного управління Національного банку України
по м. Києву і Київській області
від 29.05.2012 N 08-019/9737)

Головне управління надає роз'яснення за порушеними банками питаннями у сфері готівково-грошового обігу.

Питання. Який номер примірника Опису цінностей повертається в Банк (з відміткою про прийняття готівки територіальним управлінням Національного банку України)?

Після закінчення здавання цінностей інкасатори та відповідальні особи банку, які отримали цінності, розписуються на зворотному боці першого та другого примірників опису цінностей. Перший примірник опису цінностей залишається у банку, що отримав цінності, другий старший бригади інкасації передає керівнику підрозділу банку, що здійснював перевезення цінностей, як документ, що підтверджує виконання бригадою інкасації доручення на перевезення валютних цінностей.

Питання. Який порядок заповнення опису цінностей у національній валюті України, що перевозяться в касетах? Як саме заповнюються колонки "Найменування упаковки місця (мішок, касета, мішок, блоки з роликами тощо)" та "Кількість місць", у випадку, коли одночасно формуються повні та збірні касети з одним номіналом банкнот?

Нормативними документами Національного банку не визначено порядок заповнення описів цінностей, коли одночасно формуються повні та збірні касети. У разі пакування "збірних касет" у колонці "Найменування упаковки місця (мішок, касета, мішок, блоки з роликами тощо)" слід зазначати - "касета", а в колонці "Кількість місць" доцільно зазначати кількість місць біля останнього, у порядку зростання, номіналу банкнот.

Питання. У зв'язку з малим обігом банкнот зразка до 2003 року номіналом 1 грн., 2 грн. та 5 грн. виникають труднощі щодо їх формування у повні пачки, що унеможливлює вивезення банкнот до операційної каси Головного управління. Внаслідок цього в операційній касі банку виникають залишки готівки, непридатної до обігу. Чи можливе надання дозволу на вивезення неповними пачками та неповними корінцями банкнот зразка до 2003 року номіналом 1 грн., 2 грн. та 5 грн., як невідсортованої готівки?

Порядок роботи з банкнотами номіналом 1, 2 та 5 грн. зразків до 2003 року визначено постановами Правління Національного банку України:

від 29.09.2004 N 460 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.10.2004 за N 1247/9846);

від 14.07.2004 N 320 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.07.2004 за N 910/9509);

від 26.03.2004 N 135 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.04.2004 за N 438/9037).

Зазначеними постановами не передбачено вивезення до територіального управління Національного банку банкнот зразка до 2003 року номіналом 1 грн., 2 грн. та 5 грн. без сортування та неповними пачками або неповними корінцями.

Питання. Для здійснення касового обслуговування через приміщення для приймання-передавання готівки Головного управління напередодні здійснення операції банком надсилається через ПК "Арм-Заявка" заявка на підкріплення/вивезення готівки. У випадку відмови від касового обслуговування, як передбачено пунктом 2.4.3 Договору про касове обслуговування, в цей же день Банком надається текстове повідомлення про анулювання надісланої заявки.

Чи будуть у такому випадку застосовуватися штрафні санкції і чи вважається цей випадок неявкою Банку у визначений заявкою час, якщо ця заявка була напередодні анульована?

Відповідно до договору на касове обслуговування заявка на підкріплення/вивезення готівки може бути анульована установою банку до 15 години напередодні дня здійснення операції.

Відмова від заявки, надана текстовим повідомленням у день здійснення операції, не звільняє установу банку від застосування штрафних санкцій, оскільки у Головному управлінні вже підготовлені та підписані розпорядчі документи, виділено час на обслуговування установи банку, здійснено необхідні підготовчі роботи для забезпечення обслуговування установи банку.

Питання. Щодо переліку посадових осіб, які мають право засвідчувати своїм підписом Доручення на перевезення валютних цінностей у графі "Керівник банківської установи (заступник)", відповідно до картки зразків підписів з правом першого підпису, для отримання готівки в Головному управлінні.

Доручення на перевезення валютних цінностей оформляє уповноважена особа підрозділу інкасації, який здійснюватиме перевезення валютних цінностей, згідно з порядком, установленим внутрішнім документом банківської установи, і видає старшому бригади інкасації за підписами керівника банківської установи (його заступника або уповноваженої на підставі довіреності особи відповідно до вимог законодавства), головного бухгалтера (його заступника або уповноваженої на підставі довіреності особи відповідно до вимог законодавства) на лицьовому боці та керівника підрозділу інкасації банківської установи або його заступника на зворотному боці доручення. Підписи засвідчуються відбитком печатки банківської установи, яка здійснюватиме перевезення валютних цінностей, на лицьовому боці та відбитком печатки підрозділу інкасації на зворотному боці доручення (розділ III, глава 1, п. 4, Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 N 45, зі змінами)

Питання. При приведенні приміщень касових вузлів відділень у відповідність до вимог Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України, у керівництва банку постійно виникають запитання до організацій, що проводять такі роботи, щодо відповідності тієї чи іншої конструкції необхідному класу опору. Чи необхідно укріплювати в касовому вузлі капітальну стіну, що відділяє інші приміщення відділення? А якщо ця стіна зовнішня? Чи необхідно, та як і чим укріплювати перекриття стелі, якщо відділення розташоване на 1-му поверсі житлового будинку?

Посилання організацій-будівників на вимоги ДСТУ не завжди об'єктивні, враховуючи їх зацікавленість. Крім того, до банків цей нормативний документ не доводився.

Чи можливо доповнити постанову Правління Національного банку України від 29.12.2007 N 493/ДСК (зі змінами) узагальненими вимогами до будівель (підлога, стіни, стеля, матеріал та товщина), у яких розміщується касовий вузол?

Слід зауважити, що відповідно до пункту 1.2 глави 1 Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2007 N 493/ДСК, зі змінами, керівник банку або уповноважена ним особа зобов'язаний забезпечити відповідність приміщень вимогам, що визначені в нормативно-правових актах України та Державних будівельних нормах України, включаючи ДБН В.2.2-9-99, дія яких поширюється на приміщення банків.

Питання. Вимоги до технічного стану приміщень банків, зокрема, касових вузлів та організація їх охорони визначаються постановами Національного банку України, іншими нормативно-правовими актами Національного банку України і є обов'язковими для фінансових установ усіх організаційно-правових форм функціонування.

Проте останнім часом на адреси банків надходять безапеляційні пропозиції від керівників регіональних підрозділів МВС України. Їх суть:

вимоги проведення комісійних обстежень касових вузлів, надання інформації про систему охорони і технічного захисту приміщень філій Банку;

спроби отримати дані на учасників процесу обладнання регіональних відділень системами технічної охорони;

пропозиції подання на укладення договірних відносин на охоронні послуги з ДСО.

Відповідно до вимог п. 3.2 глави 3 Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України банки організовують охорону своїх будівель, інших споруд та окремих приміщень, у яких розміщуються підрозділи банку, зберігаються готівка та/або інші цінності банку:

а) власною службою охорони, штат якої затверджується керівником банку;

б) суб'єктами господарювання - юридичними особами незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які відповідно до законодавства України на підставі ліцензії мають право надавати послуги, пов'язані з охороною державної та іншої форм власності;

в) підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, яким надано право на здійснення охоронної діяльності в Україні.

Банки мають право використовувати комбіновані варіанти охорони за участю власної служби охорони банку і суб'єкта охорони або різних суб'єктів охорони за умови визначення в договорах на охорону банку розмежування зон відповідальності та часу охорони.

Питання. Неодноразово на рівні Національного банку України порушувалися питання, щоб дозволити, у зв'язку з кризовими явищами та недостатністю коштів на адміністративно-господарські витрати, керівникам банківських установ самостійно приймати рішення відносно улаштування сертифікованих елементів відгороджувальних конструкцій у випадках:

1) коли вхід до приміщення банківської установи охороняється засобами фізичної охорони і клієнти проходять через "тамбур-шлюз", що обладнаний елементами відгороджувальних конструкцій з ударостійким склом;

2) коли відділення банку знаходиться на території підприємства, що охороняється фізичною та технічною охороною та закрите для вільного доступу (фабрики, заводи і т. д.);

3) коли відділення банку знаходиться на території супермаркету, який має власну систему фізичної та технічної охорони, дія яких розповсюджується на банківську установу.

Незалежно від того, яким чином організовано охорону структурного підрозділу банку і де він розташований, робочі місця касирів банку та/або касових працівників, які здійснюють операції з готівкою та/або іншими цінностями під час обслуговування клієнтів, приймання-передавання готівки та/або інших цінностей інкасаторам, обладнуються елементами відгороджувальних конструкцій, що мають сертифікат відповідності, який за формою та змістом відповідає Законам України "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" відповідно до вимог Положення N 493/ДСК. Клас опору елементів відгороджувальних конструкцій обирається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи, якщо створено безпечні умови під час роботи з цінностями, але не нижче ніж СК2 за ДСТУ 4546 та ОЗК-2 за ДСТУ 4547.

У разі застосування на робочих місцях касирів автоматичних (автоматизованих) касових машин з отримання та видачі готівки, що обмежують обсяги готівки під час роботи з готівкою та/або іншими цінностями, їх облаштування має відповідати вимогам Національного банку України до цих робочих місць.

Питання. Згідно з Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 N 174, Банк (філія, відділення) має право повторно випускати банкноти в обіг через мережу АТМ лише після їх оброблення автоматизованим способом з використанням обладнання для автоматизованого оброблення банкнот. На сьогодні немає жодних рекомендацій Національного банку України щодо назв сертифікованого обладнання для автоматизованого оброблення банкнот.

На сьогодні Національним банком не розглядається питання щодо сертифікації обладнання для перерахування готівки. Визначення конкретного типу автоматизованої системи, касового апарата тощо - є прерогативою установи банку.

Питання. Відповідно до п. 4.1 глави 4 розділу II Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 N 174, "....Банк (філія, відділення) має забезпечити контроль за результатами налаштування обладнання для автоматизованого оброблення банкнот та експертну оцінку якості сортування банкнот відповідно до встановлених критеріїв оцінки якості сортування банкнот..."

Хто має надати експертну оцінку якості сортування банкнот відповідно до встановлених критеріїв оцінки якості сортування банкнот? Якими документами підтверджується експертна оцінка якості сортування банкнот? Який термін дії таких документів?

Експертну оцінку, відповідно до п. 4.1 глави 4 розділу II Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 N 174, забезпечує установа банку. Можливе оформлення разом з представниками (постачальниками) обладнання. Експертна оцінка - це документ банку. Для забезпечення якості сортування вимогам Національного банку періодичність проведення експертної оцінки визначає банк.

Питання. Щодо надання інформації про наявність на ринку України малогабаритного обладнання для автоматизованого оброблення банкнот.

Для визначення окремого виду устаткування можна скористатися даними Європейського центрального банку, які опубліковані на його офіційному сайті www.ecb.int.

Питання. Яку документацію на обладнання для автоматизованого оброблення банкнот повинен надати банк при перевірках Національним банком України?

Документи щодо паспортних характеристик автоматизованих систем та документи щодо здійснення періодичних експертних оцінок якості сортування банкнот.

Питання. У зв'язку з регламентом роботи банків в останній день фінансового року та перші дні наступного фінансового року і відповідно до вимог пункту 5.8 розділу III Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банку, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 N 373, просимо розглянути можливість перенесення строку подання звіту за ф. N 747 "Звіт про касові обороти" за третю декаду грудня на більш пізній термін для можливості здійснення технологічних операцій у період завершення фінансового року?

Регламент подання звітності у період завершення звітного року передбачає подання звіту ф. N 748 за останній місяць попереднього року з урахуванням виправлень усіх помилок та коригуючих проводок після 20 числа першого місяця наступного року, тому перенесення подання звіту за формою N 747 за третю декаду грудня попереднього року місяця є необов'язковим.

Питання. Головне управління за наданою банками звітністю ф. N 747, N 748 при зменшенні/збільшенні показників за деякими символами звітів надсилає запити з вкрай обмеженими термінами виконання щодо необхідності підтвердження банком достовірності відображення операцій клієнтів за цими символами та наявності прав клієнтів на такі операції (2, 5, 31, 46, 60 символи).

Підготовка відповіді на ці запити, як правило, потребує досить великої кількості часу на проведення аналізу сум за символами за попередній і поточний період надання звітності та на перевірку юридичних справ клієнтів у відділеннях за запитом Головного офісу банку. Чи є можливість впровадити критерії суттєвих змін, згідно з якими банк буде зобов'язаний надавати додаткову інформацію? Таке впровадження дозволить уникнути додаткового документообігу та дозволить оптимально планувати робочий час виконавців.

Запити банкам надаються з метою з'ясування достовірності звітності та на підставі статті 57 Закону України "Про Національний банк України". Короткий термін для підготовки відповідей надається для можливості виявлення та виправлення банком помилок до часу відправлення Головним управління звіту до Національного банку України.

Запити надаються з урахуванням показників динаміки за шість місяців поспіль та змісту того чи іншого символу звіту.

Аналіз стану надходжень та видач готівки в національній та іноземній валюті банк зобов'язаний забезпечувати систематично, що передбачено вимогами Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 01.06.2011 N 174, пункт 8 глави 1, а не у момент одержання запиту від Головного управління, що дозволить оптимально планувати робочий час виконавців.

Питання. У зв'язку зі збільшенням платежів фізичними особами через каси банку на рахунки колекторських установ (які знаходяться в інших банках і тому неможливе уточнення інформації про передачу прав по кредитних зобов'язаннях) потребує роз'яснення, за яким символом враховувати такі готівкові кошти?

Згідно із статтями 1 та 7 Закону України від 12.07.2001 N 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" під фінансовою установою розуміється юридична особа, яка відповідно до зазначеного Закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому Законом. З цього вбачається, що колекторське агентство буде відноситись до небанківських фінансових установ за умови його відповідності умовам, які містяться у вищезазначеному Законі.

Законодавством України передбачається можливість передачі банком права вимоги за кредитною угодою, укладеною з позичальником, колекторському агентству:

- відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

- статтею 514 зазначеного Кодексу передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Враховуючи зазначене, платежі на користь колекторських (боргових) агентств у статистичній звітності форм N 747, 748 за кредитом слід розділяти таким чином:

- у разі, коли право вимоги за кредитним договором перейшло до такого агентства, - платежі із призначенням "погашення заборгованості згідно з кредитною угодою" (по конкретному суб'єкту господарювання чи фізичний особі) необхідно відображати за символом статистичної звітності 14 "Надходження готівки в погашення кредитів" згідно із поясненням до зазначеного символу;

- у разі, коли зазначеним агентством здійснюється посередницька (комісійна) діяльність з повернення боргів позичальниками - платежі із призначенням "виручка від надання фінансово-посередницьких послуг" відображаються у статистичній звітності форм N 747, 748 відповідно до основного виду діяльності зазначеного агентства згідно з Національним класифікатором України ДК 009-2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 N 375 (зі змінами).

Питання. У зв'язку із залученням до обслуговування великих супермаркетів на даний момент у банку є постійна потреба в розмінній монеті, яка, головним чином, задовольняється за рахунок підкріплення в регіональному управлінні Національного банку України і в незначних обсягах за рахунок надходжень від клієнтів.

Чи є можливість для планування безперебійної роботи із забезпечення вищезазначених клієнтів розмінною монетою, приймання Головним управлінням попередньої заявки від Банку із зазначенням щомісячної потреби в певних номіналах?

З метою вивчення потреби установ банків регіону у розмінних монетах та надання заявок Національному банку України на підкріплення запасів готівки монетами необхідних номіналів Головним управлінням неодноразово було введено у практику збирання попередньої інформації від установ банків про потребу у розмінних монетах на наступний період. Проте багато установ банків надавали завищені обсяги потреби у розмінних монетах, що змусило Головне управління відмовитись від збирання заявок на майбутні періоди.

З метою отримання відповіді на порушені банками питання, які потребують роз'яснень Національного банку України, Головним управлінням буде надано відповідний запит до департаментів Національного банку із подальшим доведенням наданих ними роз'яснень до установ банків.

Начальник Головного управління Є.П.Лехіцька